Ортопедична реабілітація хворих з генералізованою формою патологічного стирання твердих тканин зубів
Поширеність генералізованих форм патологічного стирання твердих тканин зубів (СТТЗ) серед населення. Ступінь функціональних порушень у жувальному апараті залежно від форми патологічного СТТЗ. Ступінь та термін відновлення функції жування після лікування.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.08.2015 |
| Размер файла | 37,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство охорони здоров'я України
Вищий державний навчальний заклад України
«Українська медична стоматологічна академія»
УДК 616. 314-001. 4-76
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Ортопедична реабілітація хворих з генералізованою формою патологічного стирання твердих тканин зубів
14.01.22-стоматологія
Баля Геннадій Миколайович
Полтава-2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України.
Науковий керівник: кандидат медичних наук, професор, Заслужений лікар України Рубаненко Вячеслав Васильович, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м.Полтава, професор кафедри ортопедичної стоматології з імплантологією.
Офіційні опоненти:
- доктор медичних наук, професор Король Михайло Дмитрович, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м.Полтава, завідувач кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології;
- доктор медичних наук, професор Біда Віталій Іванович, Інститут стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, м.Київ, завідувач кафедри ортопедичної стоматології.
Захист відбудеться « 24 » березня 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д44.601.01 при Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).
Автореферат розісланий «19» лютого 2009 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Т.О.Дев'яткіна
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Патологічне стирання твердих тканин зубів - це прогресуючий (декомпенсований) процес втрати емалі та дентину, який супроводжується комплексом змін естетичного, функціонального і морфологічного характеру в зубних і навколозубних тканинах, жувальних м'язах, скронево-нижньощелепному суглобі (Бушан М.Г., 1979; Абдулов И.И., 1991; Арутюнов С.Д., 1997; Дворник В.М, 2001; Беда В.И., 2003; Фастовець О.О., 2007).
Поширеність патологічного стирання твердих тканин сягає досить високого відсотка серед осіб, які звертаються за ортопедичною допомогою (Stith B.G., 1996; Villa G., 1998; Steligman P.A., 1999; Oginni A.O., 2007; Yun J.I., 2007). За даними літератури, в різних вікових групах патологічне стирання становить від 4% до 57% у молодому віці та сягає 91% в осіб старшого віку (Фастовець О.О., 2007; Zussi A., 2006; Calgar E., 2007; Hobkirk J.A., 2007).
Разом з цим, велика кількість праць вітчизняних і зарубіжних авторів свідчить про те, що це питання ще потребує уточнення, особливо щодо окремих регіонів України, що обумовлено недосконалістю діагностичних методів, помилками в загальноклінічних обстеженнях хворих, відсутністю критеріїв оцінки різних форм патологічного стирання, неоднозначним трактуванням етіопатогенезу хвороби (Bader I.D., 1993; Spranger H., 1995; Hoffmann O., 2006; Mits J., 2006).
Найбільш вірогідними причинами вважають функціональну недостатність твердих тканин зубів (Hu X.L., 2000; Pan J., 2006; Zussi A., 2006; Zhou C.Y., 2007).
Відома думка про залежність патологічного стирання твердих тканин зубів від стану ендокринної системи, особливостей хвороб шлунково-кишкового тракту, нервово-м'язових дисфункцій, функціонального перевантаження окремих зубів у разі передчасної втрати молярів та премолярів. Значна роль у розвитку патології відводиться, так званим, професійним факторам (Shrout M.K., 1996; Addy M., 2006; Barbour M.E., 2006; Preston A.J., 2007).
Отже, аналіз джерел спеціальної літератури свідчить про відсутність єдиного погляду на окремі питання щодо патологічного стирання твердих тканин зубів і вказує на необхідність подальших копітких досліджень (Гризодуб В.Г., 1999; Дворник В.М., 2001; Малюченко М.М., 2001; Беда В.И., 2003).
Традиційно лікування патологічного стирання твердих тканин зводиться до виготовлення великої кількості штучних коронок, що відновлюють анатомічну форму окремих зубів, але потребують значного препарування їхніх твердих тканин, роз'єднання прикусу, встановлення нових міжоклюзійних взаємовідношень.
Метод, який передбачає менш радикальне препарування зубів шляхом виготовлення поодиноких зустрічних вкладок або поодиноких штучних коронок, здатний лише на деякий час стабілізувати процес подальшого стирання, не розв'язуючи проблему в цілому.
Сучасніші дослідження дозволяють упровадити метод лікування патологічного стирання твердих тканин зубів у два етапи: попереднє роз'єднання прикусу за допомогою капових шин, а потім - раціональне протезування. Роз'єднанням прикусу і перебудовою рефлексів жувальної системи досягався новий функціональний рівень зубощелепної системи, зафіксувати який мали раціональні конструкції зубних протезів, нехай навіть і штучні коронки, але в значно меншій кількості та з меншим препаруванням твердих тканин зубів.
На жаль, підготовчий етап досить тривалий, пацієнти не завжди витримують перерозподіл навантаження на окремі зуби, а незнімні конструкції капових шин мають свої негативні властивості, які ускладнюють процес реабілітації (Онищенко В.С., 1998; Дворник В.М., 2001; Малюченко М.М., 2001; Беда В.И., 2003).
Отже, необхідне подальше вдосконалення діагностики, вивчення особливостей клінічного перебігу паталогічного стирання твердих тканин зубів та покращення якості ортопедичного лікування цієї хвороби.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедр стоматологічного профілю ВДНЗ України „Українська медична стоматологічна академія” „Механізм ушкодження зубощелепної системи, резистентність організму і обгрунтування засобів профілактики і реабілітації основних стоматологічних захворювань” (номер державної реєстрації 0197U018550).
У комплексній НДР дисертант виконував окремі фрагменти.
Мета та завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення якості ортопедичного лікування хворих із генералізованими формами патологічного стирання твердих тканин зубів за рахунок застосування власної конструкції протеза та скорочення термінів реабілітації.
Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання дослідження:
Визначити поширеність генералізованих форм патологічного стирання твердих тканин зубів серед населення Полтавської області.
Визначити ступінь функціональних порушень у жувальному апараті залежно від форми патологічного стирання твердих тканин зубів.
Зіставити клінічну картину різних форм патологічного стирання зубів та доповнити відому класифікацію.
Розробити обгрунтовану знімну ортопедичну конструкцію протеза для роз'єднання прикусу та відновлення оклюзійних взаємовідношень при генералізованих формах патологічного стирання твердих тканин зубів та впровадити її в клініку.
Вивчити ступінь та термін відновлення функції жування після лікування патологічного стирання твердих тканин зубів.
Об'єкт дослідження - анатомічні та функціональні порушення при генералізованих формах патологічного стирання зубів.
Предмет дослідження - ефективність запропонованого методу ортопедичного лікування генералізованих форм патологічного стирання твердих тканин зубів.
Методи дослідження:
клініко-статистичний метод репрезентативної сукупності для визначення поширеності хвороби і потреби населення Полтавської області в лікуванні генералізованих форм патологічного стирання твердих тканин зубів;
клінічні методи для визначення стану тканин протезного ложа за наявності патології;
електроміографічний метод для вивчення ступеня функціональних порушень у жувальному апараті до і після лікування патологічного стирання твердих тканин зубів запропонованими конструкціями протезів;
методики аналізу контрольних моделей і оклюзографія для уточнення діагнозу і складання плану лікування пацієнтів;
методика визначення репрезентативної сукупності для розрахунків поширеності патологічного стирання і методика варіаційної статистики за Ст'юдентом-Фішером з межею довірчого рівня р<0,05 для обробки кількісних параметрів електроміограм.
Наукова новизна отриманих результатів. Уперше запропонований принципово новий підхід до ортопедичного лікування генералізованих форм патологічного стирання.
Уперше визначений ступінь функціональних порушень при генералізованих формах хвороби.
Уперше розроблена та клінічно апробована знімна конструкція протеза для лікування патологічного стирання твердих тканин зубів (деклараційний патент України на корисну модель № 4277 від 17.01.2005 р.).
Уперше запропонований ортопедичний метод реабілітації хворих із патологічним стиранням твердих тканин зубів, що сприяє скороченню терміну лікування та дозволяє підвищити якість стоматологічних втручань.
Унесено доповнення у відомі класифікації форм патологічного стирання твердих тканин зубів.
Практичне значення отриманих результатів. Упровадження розробленої знімної конструкції для лікування патологічного стирання твердих тканин зубів дозволяє скоротити термін реабілітації, усунути недоліки незнімних конструкцій і відновити естетичну повноцінність зубних рядів.
Рекомендації з питань клініко-лабораторної техніки виготовлення знімної конструкції протеза спрямовані на підвищення якості ортопедичної допомоги хворим на патологічне стирання твердих тканин зубів. Запропоновані зміни до класифікації форм генералізованого патологічного стирання твердих тканин зубів дозволяють обгрунтовано призначити вибір ортопедичної конструкції залежно від стану тканин протезного ложа.
Методика виготовлення знімної конструкції впроваджена в роботу ортопедичних відділень Полтавської та Харківської обласних стоматологічних поліклінік, 1-ї міської поліклініки м.Харкова. Результати досліджень використовуються в лекційному матеріалі на кафедрі післядипломної освіти лікарів-стоматологів-ортопедів ВДНЗ України „Українська медична стоматологічна академія”, м.Полтава (зав.кафедри - д.мед.н., проф. Нідзельський М.Я.), на кафедрі ортопедичної стоматології Харківського національного медичного університету (зав.кафедри - д.мед.н., проф. Голік В.П.) та на кафедрі ортопедичної стоматології з імплантологією ВДНЗ України „Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава (зав.кафедри - к.мед.н., доц. Дворник В.М.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням.
Автором самостійно вивчена і проаналізована література з досліджуваної проблеми, виконаний патентно-інформаційний пошук, сформульовані мета і завдання дослідження. Дисертантом самостійно проведені клінічні та окремі лабораторні дослідження, розроблена карта дослідження хворих із патологічним стиранням твердих тканин зубів, здійснений клінічний прийом усіх пацієнтів із застосуванням авторських розробок.
У співавторстві зі Стрельниковим М.О. розроблений пристрій для паралельного встановлення опорних елементів у порожнині рота (деклараційний патент України на корисну модель № 4277 від 17.01.2005 р.).
Автором самостійно написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертант особисто вивчив літературу, виконав дослідження моделей щелеп із генералізованими формами патологічного стирання, обгрунтував і провів функціональні дослідження.
Автор упровадив результати дослідження в клінічну практику та в навчальний процес стоматологічних кафедр вищих навчальних закладів України.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні технології лікування та профілактики ортопедичних та ортодонтичних хворих” (Вінниця, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні принципи діагностики і лікування в стоматології та щелепно-лицевій хірургії ” (Харків, 2003); науково-практичній конференції лікарів-стоматологів та науковців „Сучасні питання стоматології, щелепно-лицевої хірургії та імплантології” (Харків, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині” (Харків, 2005); науково-практичній конференції „Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології. Актуальні проблеми стоматологічного матеріалознавства” (Полтава, 2005); науково-практичній конференції „Досягнення та перспективи розвитку ортопедичної стоматології та ортодонтії в Україні” (Полтава, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 85-річчю Української медичної стоматологічної академії, „Сучасні клінічні аспекти в стоматології” (Полтава, 2006); підсумковій науково-практичній конференції молодих учених, присвяченій 85-річчю ВДНЗ України „Українська медична стоматологічна академія”, „Медична наука-2006” (Полтава, 2006) та на науково-практичній конференції „Медична наука -2007” (Полтава, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 праць, із яких 4 статті (самостійні) у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України, 2 статті в інших періодичних виданнях, 3 публікації в тезах конференцій. Отримано деклараційний патент на корисну модель.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 161 сторінці принтерного тексту, складається із вступу, огляду літератури, розділу „Об'єкти та методи досліджень”, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, одного додатку.
Показчик літератури складається з 192 джерел, з яких 129-вітчизняні та 63-іноземні. Робота ілюстрована 8 таблицями та 26 рисунками.
Основний зміст роботи
Об'єкти та методи досліджень. Для досягнення мети та розв'язання завдань дослідження виникла необхідність огляду хворих на прийомі у чергового лікаря ортопедичного і терапевтичного відділень Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки та аналізу звітних відомостей стоматологічних установ Полтавської області за 8 років. Це дало змогу встановити поширеність генералізованих форм патологічного стирання твердих тканин зубів. Необхідна кількість оглянутих пацієнтів, достатня для вірогідності результатів, визначена за допомогою метода репрезентативної сукупності. На цій підставі з 620 оглянутих пацієнтів виявлено 105 осіб з указаною патологією, що складає 16,93% і, дещо, перевищує середній (14%) показник поширеності по Україні ( Біда В.І., 2001, Фастовець О.О., 2006.)
Клінічні спостереження дозволили нам визначити суттєві розбіжності в плані лікування хворих з патологічним стиранням твердих тканин зубів у залежності від стану ротової порожнини. Це дало змогу рекомендувати певні доповнення в існуючу класифікацію патології (Бушан М.Г., 1979) , в якій ми пропонуємо розрізняти такі форми (Баля Г.М., 2008):
1. Генералізована форма патологічного стирання твердих тканин зубів зі збереженою безперервністю зубних рядів:
без ознак вторинної зубощелепної деформації;
з ознаками вторинної зубощелепної деформації.
2. Генералізована форма патологічного стирання твердих тканин зубів з порушенням безперервності зубних рядів.
3. Генералізована форма патологічного стирання твердих тканин зубів з порушенням безперервності зубних рядів і зубощелепними деформаціями різного ступеня та форми.
Ці положення враховані нами при формуванні клінічних груп дослідження, на підставі яких до І клінічної групи увійшли 17 осіб з генералізованими формами патологічного стирання і збереженою безперервністю зубних рядів. До ІІ клінічної групи відібрана 21 особа, в яких патологічне стирання усладнене дефектами зубних рядів різної протяжності та локалізації. У ІІІ клінічну групу увійшло 9 осіб з патологічним стиранням і зубощелепними деформаціями.
Із загальної кількості пацієнтів були виключені особи з загальносоматичною патологією.
У клінічних, функціональних та спеціальних методиках дослідження і при ортопедичному лікуванні хворих використані загальноприйняті клінічні методи, пальпаторне дослідження стану жувального та скроневого м'язів, вивчення гіпсових моделей, оклюзографія (Никитина Т.В., 1982), електроміографія ( Моуеrs R., 1949).
Для статистичної обробки цифрового матеріалу, крім методики визначення репрезентативної сукупності, застосований метод варіаційної статистики за Ст'юдентом-Фішером з межею довірчого рівня р?0,05.
Результати досліджень та їх обговорення. Комплексне ортопедичне лікування генералізованого патологічного стирання твердих тканин зубів проведено у 47 пацієнтів. Планування та вибір раціональних конструкцій протезів обумовлені клінічною формою патології. Так, у І клінічній групі протезування передбачало створення площинної фіксації покривних протезів, побудованих з межами типу повних знімних. В якості додаткових елементів фіксації ми вважали оптимальним використання інтрадентальних атачменів або телескопічних коронок.
Протезування хворих ІІ клінічної групи зводилось до виготовлення часткових знімних пластинкових протезів по типу повних знімних, але з додатковими елементами фіксації.
Лікування патологічного стирання твердих тканин, що ускладнене дефектами і деформаціями зубних рядів, розпочинали з перебудови рефлексів жувальної системи за допомогою пластмасових кап на фронтальні зуби верхньої або нижньої щелеп. Конструкція фіксувалася на зубах на термін до двох тижнів, після чого, за вже вказаною технологією, виготовлялися покривні протези.
Вирішальною перевагою запропонованого методу є значне скорочення термінів ортопедичного лікування, яке досягається за рахунок виключення, по можливості, підготовчого періоду.
Вищевказане дозволило сформулювати зміст і послідовність клініко-лабораторних етапів виготовлення ортопедичних конструкцій, головною особливістю яких є ретельна оцінка стану тканин протезного ложа.
Узагальнена характеристика зазначених етапів полягає в наступному:
попередня ендодонтична підготовка опорних зубів з подальшим їх препаруванням і виготовленням штифтово-куксових вкладок. Особливостями останніх є форма надкореневої частини, яка за розрахунками повинна забезпечити найбільшу контактну поверхню матричної частини. Прототипом патриці вибрана стандартна заготовка атачменів фірми «Bredent». Відлиті з металу штифтово-куксові вкладки фіксуються в кореневих каналах опорних зубів;
зняття повних анатомічних відбитків з обох щелеп, визначення центрального співвідношення щелеп з урахування необхідної висоти роз'єднання прикусу;
моделювання воскових конструкцій атачменів у лабораторії;
фіксація відлитих патриць на опорних зубах;
зняття функціональних відбитків;
перевірка воскової конструкції покривного протезу в ротовій порожнині;
виготовлення матричних елементів з жорстко-еластичної пластмаси холодної полімеризації та накладання готової конструкції протезу на протезне ложе.
Слід вказати на можливість певних змін у клініко-лабораторних етапах виготовлення запропонованих протезів у залежності від конкретних клінічних умов кожного пацієнта.
Функціональна ефективність проведеного лікування хворих з генералізованими формами патологічного стирання твердих тканин зубів у різний термін спостережень досліджена за допомогою електроміографії.
Аналіз електроміограм здійснювався з урахуванням їх якісної і кількісної характеристики до початку лікування, в день накладення ортопедичної конструкції, через місяць і через 3 місяці після лікування. У цілому обробці піддалося 282 електроміограми. Матеріалом для порівняння були визначені дослідження осіб з інтактним жувальним апаратом у кількості 20 чоловік різної статі, віком від 25 до 35 років, які і склали контрольну групу.
Якісна характеристика проаналізованих електроміограм всіх клінічних груп до лікування вказує на різний ступінь зниження чіткості структури записів, що пов'язане з глибокою зміною в ритмі жувальних м'язів.
У пацієнтів II і III клінічних груп перехід від стану спокою до стану збудження навпаки відзначається відсутністю чіткої межі.
Тривалість фази біоелектричного спокою не відповідає тривалості збудження жувальних м'язів. Спостерігається нерівномірне включення рухових одиниць у процес скорочення. При виконанні функціональної проби „довільне жування” чітко визначається сторона жування, вказуючи на недосконалість нервово-регуляторних механізмів акту жування. Привертає увагу відсутність асиметрії в діяльності жувальних м'язів правого та лівого боків. стирання зуб жувальний патологічний
Цифрова обробка електроміографічних записів, отриманих у цей період, дає можливість яскравіше оцінити характер і ступінь змін у функціональному стані жувальних м'язів. Так, середня амплітуда біострумів під час вольового стиснення щелеп у осіб І клінічної групи статистично не відрізняється від показників групи контролю (665+12,5 мкВ для правого та 660+7,7 мкВ для лівого жувальних м'язів проти 660+3,7 мкВ та 660+4,6 мкВ, відповідно), що ми пояснюємо пристосувальною реакцією організму до змін у жувальному апараті при виникненні патологічного стирання твердих тканин зубів. У той же час, у представників ІІ і ІІІ клінічних груп вона достовірно значуща (відповідно 575+5,8 мкВ і 570+6,2 мкВ для кожного з м'язів для ІІ групи та 575+8,9 мкВ і 580+9,4 мкВ для ІІІ, р<0,05), що обумовлене наявністю дефектів і деформацій зубних рядів. Про порушення нервової регуляції акту жування свідчить і значне підвищення частоти коливань біопотенціалів (340+3,9 Гц і 335+7,6 Гц для кожного з м'язів у пацієнтів І групи, 360+4,6 Гц і 370+4,7 Гц -ІІ групи; 345+5,6 Гц і 345+3,1 Гц - ІІІ групи проти 280+3,8 Гц і 275+6,2 Гц у групі контролю, р<0,05).
Ще більш значні зміни визначені при аналізі показників окремих динамічних циклів „активність-спокій”. Патологічне стирання в різній формі сприяє збільшенню часу жування харчового подразника (до 700+4,95мсек проти 620+3,45мсек у контролі), що, у свою чергу, істотно відображується на співвідношенні збудливих і гальмівних процесів (коефіцієнт „К”). У пацієнтів I клінічної групи він складає 2,12+0,09 і 2,17+0,09; у II - 2,27+0,06 і 2,15+0,07; у III - 2,25+0,12 і 2,22+0,13, відповідно, для правого та лівого жувальних м'язів, тоді як у контрольній - 1,10+0,02 і 1,20+0,02 для кожного з м'язів (р<0,05). Це наочно вказує на стійкі порушення нервово-рефлекторних механізмів акту жування.
Накладання ортопедичних конструкцій пацієнтам усіх клінічних груп передбачає різний ступінь роз'єднання прикусу, що, безумовно, не може не впливати на характер електроміограм. Якісна характеристика останніх у день накладення протеза вказує на достатньо чіткі і високі коливання біострумів, відрізняється більш рівномірним характером впродовж всього періоду стиснення щелеп. Функціональна проба „довільне жування” позначена незначною згладженністю переходу від збудження до фази спокою у пацієнтів ІІ і ІІІ клінічних груп і тривалішим жувальним періодом у пацієнтів усіх груп.
Кількісний аналіз електроміограм пацієнтів у цей період указує на істотне підвищення амплітуди стиснення (720+6,6мкВ і 715+6,6мкВ для правого та лівого жувальних м'язів у І групі, 640+5,5мкВ і 635+6,0мкВ - у ІІ та 650 +4,9мкВ і 645+5,4мкВ - у ІІІ групі проти 660+3,7мкВ та 660+4,6мкВ у групі контролю для відповідних м'язів, р<0,05).
У бік зниження змінюється частота коливань біопотенціалів, хоча на цей період вона ще відрізняється від показників контрольної групи у всіх досліджених пацієнтів ( 305+2,8 Гц і 300+2,7 Гц для кожного з м'язів у пацієнтів І групи, 325+3,9 Гц і 320+4,4 Гц -ІІ групи ; 315+4,2 Гц і 310+2,9 Гц - ІІІ групи проти 280+3,8 Гц і 275+6,2 Гц, відповідно, у групі контролю).
Коефіцієнт „К”, що характеризує співвідношення збудних і гальмівних процесів в окремому динамічному циклі, знижується у порівнянні з аналогічним до протезування і свідчить про однозначно позитивну динаміку відновлення функції жування і створює передумови для формування нового динамічного стереотипу ( у І групі - 2,07+0,09 і 2,05+0,05; у II групі - 2,28+0,05 і 2,20+0,06; у III групі - 2,29+0,06 і 2,13+0,07, відповідно, для правого та лівого жувальних м'язів, тоді як у контрольній - 1,10+0,02 і 1,20+0,02, відповідно, для кожного з м'язів, р<0,05).
Електроміографічне дослідження через 30 днів після початку лікування свідчить про наближення показників біоелектричної активності до рівня інтактного жувального апарату, що знайшло підтвердження при розшифровці записів у всіх клінічних групах.
Характер електроміограм значною мірою наближений до зразків контрольної групи. Єдиною відмінністю в даний період є відсутність факту чергування сторін в окремому жувальному періоді. Що стосується кількісної характеристики електроміограм, то аналіз їх цифрових даних свідчить про більш стабільний характер тривалості залпів активності та спокою і відрізняється тенденцією до зниження. Скорочення окремих динамічних циклів у цей момент відбувається не стільки за рахунок подовження гальмівного періоду, скільки за рахунок коротших залпів активності.
Електроміографічне дослідження через 90 днів після початку лікування свідчить про наближення показників біоелектричної активності до рівня інтактного жувального апарату, що знайшло підтвердження при розшифровці записів у всіх клінічних групах.
Для пацієнтів усіх клінічних груп характерним слід визнати відсутність реєстрованої електричної активності в жувальних м'язах у стані відносного спокою нижньої щелепи. Як і в попередні терміни спостережень, вольове стиснення щелеп відрізняється миттєвим включенням безлічі рухомих одиниць і таким же різким переходом від діяльного стану до спокою. Залп активності виглядає рівномірним протягом усього скорочення м'язів, без помітних спонтанних сплесків або випадіння потенціалів.
Функціональна проба „довільне жування” в обстежених пацієнтів І-ІІІ груп представлена у вигляді чітко позначених чергувань активності і спокою. У жувальному періоді простежується сторона переважного жування, хоча на окремих записах можна відзначити чергування сторін жування в окремому періоді. Це є свідоцтвом досить стійких змін у механізмі регуляції акту жування в бік його нормалізації. Увесь період жування і кількість жувальних рухів скорочені, а величина амплітуди поступово знижується до кінця періоду, у міру зміни консистенції харчового подразника.
Остаточним свідченням завершення процесу адаптації є наближення показників кількісної характеристики акту жування у цих пацієнтів до рівня контрольної групи.
Так, у І клінічній групі абсолютні величини сили скорочення жувальних м'язів до лікування при вольовому стисненні щелеп практично не відрізняються від норми, що ми схильні пояснювати пристосувальною реакцією організму до процесу патологічного стирання зубів, що поступово розвивається. Через три місяці після протезування цей показник знижується, стає стабільним та статистично відрізняється від контролю і значень до лікування. Набагато мінливішою виявляється частота коливань біотопенциалів. Значно висока до лікування, вона знижується в подальші терміни спостережень, досягає рівня норми (270+4,8 Гц і 260+3,4 Гц для правого та лівого жувальних м'язів проти 280+3,8 Гц і 275+6,2 Гц, відповідно, у групі контролю, р<0,05).
При виконанні функціональної проби „довільне жування” сила скорочувальних процесів помітно зростає (850+4,4мкВ і 850+3,8мкВ для правого та лівого жувальних м'язів проти 870+4,4мкВ та 870+4,4мкВ у групі контролю для відповідних м'язів, р<0,05).
Найбільш виражена тенденція до нормалізації акту жування через три місяці після протезування визначається при аналізі тривалості збудливих і гальмівних процесів. Скорочення кількості жувальних рухів і загального часу періоду жування відбувається за рахунок скорочення тривалості часу активності. У той же час дещо збільшується час відносного фізіологічного спокою, що призводить до корекції скорочувальних і гальмівних процесів.У контрольній групі коефіцієнт „К” прагне до одиниці і рівний 1,10+0,02 і 1,20+0,02 для правого і лівого жувальних м'язів, відповідно. До лікування цей показник у І клінічній групі набагато вищий і складає відповідно 2,12+0,09 і 2,17+0,09. Проведене ортопедичне лікування супроводжується перерозподілом співвідношення активності і спокою і досягає значень 1,34+0,03 і 1,34+0,03, що ще достовірно відрізняє його від норми, але вже також достовірно різниться і з показником до лікування .
Кількісний аналіз результатів електроміографічних досліджень у пацієнтів II клінічної групи дозволив відзначити наступні закономірності: наявність дефектів зубних рядів, що ускладнили патологічне стирання твердих тканин зубів, не може не відобразитися на термінах адаптації до конструкцій.
Проте, і в цій клінічній групі тенденція до нормалізації акту жування простежується досить чітко.
Амплітуда скорочення жувальних м'язів при виконанні функціональної проби „довільне жування” помітно відрізняється від такої до лікування, через три місяці значно наближається до параметрів групи контролю (855+2,0мкВ і 850+2,8мкВ для правого та лівого жувальних м'язів проти 870+4,4мкВ та 870+4,4мкВ у групі контролю, відповідно).
Аналогічні зміни характеризують і показник частоти коливань потенціалів. Досягаючи 360+4,6 Гц і 370+4,7 Гц для кожного з м'язів у пацієнтів до лікування, він знижується до 260+3,5 Гц і 260+3,3 Гц, відповідно, що, з урахуванням значень норми (280+3,8 Гц і 275+6,2 Гц), є свідоцтвом раціональнішого використовування енергії рухових одиниць.
Порівнюючи тривалість збудливих і гальмівних процесів (коефіцієнт „К”), ми повинні відзначити позитивну тенденцію в окремих динамічних циклах. Цей показник знизився для кожного з м'язів від 2,27+0,06 і 2,15+0,07 до лікування до 1,36+0,03 і 1,37+0,03, відповідно, (р<0,05) через три місяці користування протезами.
Найскладніша методика протезування пацієнтів III клінічної групи, безумовно, відобразилася на показниках електричної активності в усі терміни спостережень. Проте, значення параметрів, що вивчаються, переконливо доводять тенденцію до нормалізації нервово-рефлекторних механізмів діяльності жувальних м'язів.
Амплітуда біострумів при „довільному жуванні” (830+5,5мкВ і 835+3,5мкВ для кожного з м'язів) достовірно відрізняється від величини такої до лікування, хоча ще також достовірно відрізняється і від показника контрольної групи (870+4,4мкВ та 870+4,4мкВ, відповідно, р<0,05). Показник частоти коливань біопотенціалів також зазнає суттєвих змін. Значно перевищуючи значення норми до лікування (345+5,6 Гц і 345+3,1 Гц проти 280+3,8 Гц і 275+6,2 Гц у групі контролю для правого та лівого жувальних м'язів, відповідно, р<0,05) він, практично, не відрізняється від норми через три місяці після протезування (275+3,1 Гц і 270+4,0 Гц).
Тривалість окремих динамічних циклів („активність-спокій”) помітно зменшена в порівнянні зі станом до лікування, але основні зміни відбулися усередині самих циклів (коефіцієнт „К”). Співвідношення збудливих і гальмівних процесів (1,33+0,04 і 1,31+0,03 для кожного з м'язів) наблизилося до показників інтактного жувального апарату (1,10+0,02 і 1,20+0,02, відповідно), значно відрізняючись від даних першого спостереження пацієнтів цієї групи (2,25+0,12 і 2,22+0,13, відповідно, р<0,05).
Отже, не дивлячись на складність ортопедичного лікування в III клінічній групі, також чітко простежується позитивний характер змін, направлених на нормалізацію акту жування.
Підводячи підсумок розділу електроміографічних досліджень, слід зазначити, що використана методика цілком об'єктивно дозволяє визначити ступінь порушень у діяльності жувального апарату при різних формах патологічного стирання зубів, як і ступінь відновлення функції після лікування.
Таким чином, висока ефективність запропонованої конструкції покривного протеза в реабілітації хворих з тяжкими формами патологічного стирання твердих тканин зубів дозволяє рекомендувати запропоновану технологію для впровадження в практику охорони здоров'я.
Висновки
У дисертаційній роботі наведені клінічне обґрунтування та нове розв'язання актуальної наукової задачі - ортопедичного лікування хворих на патологічне стирання твердих тканин зубів, яка полягає в розробці конструкції протезів з додатковими елементами фіксації, що дозволяє суттєво підвищити функціональну ефективність протезування та значно скоротити термін реабілітації пацієнтів. Отримані результати дозволили дійти таких висновків:
На підставі огляду пацієнтів, які звернулися за ортопедичною допомогою, поширеність патологічного стирання твердих тканин зубів серед населення Полтавської області складає 16,93%, що дещо перевищує середньостатистичний показник (14%) по Україні.
Патологічне стирання твердих тканин зубів, особливо форми, які ускладнені дефектами та деформаціями зубних рядів, супроводжується значними морфо-функціональними змінами в жувальному апараті, що в електроміографічних дослідженнях відображене на всіх показниках електричної активності жувальних м'язів. Значно знижена амплітуда біопотенціалів (595-710 мкВ у клінічних групах проти 870 мкВ у контрольній) на фоні підвищення частоти їх коливань (335-370 Гц у клінічних та 275-280 Гц у контрольній групах). Суттєві зміни відбуваються у тривалості збудливих і гальмівних процесів (465-480 мсек складає час активності, 215-225мсек - час спокою в клінічних групах та 325мсек і 280-295мсек у контрольній, відповідно). Вищевказане позначається на показнику їх співвідношення - коефіцієнті „К” (1,10-1,20 у нормі, 2,12-2,27 при патології).
Зіставлення клінічного перебігу захворювання дозволило нам доповнити відому класифікацію патологічного стирання, в якій вважаємо за доцільне розрізняти:
а) генералізовану форму патологічного стирання твердих тканин зубів зі збереженою безперервністю зубних рядів:
- без ознак вторинної зубощелепної деформації;
- з ознаками вторинної зубощелепної деформації;
б) генералізовану форму патологічного стирання твердих тканин зубів із порушенням безперервності зубних рядів;
в) генералізовану форму патологічного стирання твердих тканин зубів із порушенням безперервності зубних рядів і зубощелепними деформаціями різних ступенів і форм.
Запропонований розподіл форм патологічного стирання суттєво впливає на складання плану лікування і вибір конструкції.
При лікуванні генералізованних форм патологічного стирання твердих тканин зубів позитивні результати отримані за допомогою покривних протезів, які значно скорочують термін лікування, відновлюють міжальвеолярну висоту та функцію жування.
Лікування форм патологічного стирання, що ускладнені дефектами та деформаціями зубних рядів, розпочиналося з перебудови міостатичних рефлексів та наступного виготовлення покривних протезів з додатковими елементами фіксації.
За результатами електроміографічних досліджень становлення нового функціонального рівня жувальної системи після ортопедичного лікування не ускладнених форм патологічного стирання відбувається вже через місяць користування покривними протезами. Про це свідчать показники амплітуди біопотенціалів (845мкВ у І клінічній групі та 870 мкВ у контрольній), частоти їх коливань (260-265 Гц у І клінічній групі при 275-280 Гц у нормі), а також тривалість збудливих та гальмівних протезів (коефіцієнт „К” складає 1,34-1,34 у І клінічній групі проти 1,10-1,20 у групі контролю).
Ускладнені форми потребували попередньої перебудови рефлексів жувальної системи, але наступне раціональне протезування відрізнялося вираженою тенденцією до нормалізації акту жування і через три місяці закінчувалося формуванням нового стереотипу (амплітуда біострумів при жуванні у ІІ-ІІІ клінічних групах збільшується до 830-855мкВ, чаcтота коливань складає 250-270 Гц і коефіцієнт „К” складає 1,31-1,37 проти 1,10-1,20 у групі контролю).
Практичні рекомендації
Ортопедичне лікування хворих на генералізоване патологічне стирання твердих тканин зубів слід планувати на підставі клінічного обстеження з урахуванням ступеня стертості, величини зниження висоти прикусу, наявності дефектів і деформацій зубних рядів.
При генералізованому стиранні зубів у першій групі (за нашою класифікацією) позитивний ефект можна отримати за допомогою знімних покривних протезів типу повного знімного протеза з додатковою фіксацією за допомогою замкових кріплень.
При ускладнених дефектами зубних рядів формах патологічного стирання без вторинних зубощелепних деформацій план лікування залишається таким же, але клініко-лабораторні етапи виготовлення знімних покривних протезів мають деякі несуттєві відмінності.
Наявні деформації (вакантна гіпертрофія альвеолярного відростка) потребують попереднього роз'єднання прикусу за допомогою пластмасових кап (не менше як у термін до двох тижнів), перебудови рефлексів і подальшого раціонального протезування такими ж конструкціями знімних покривних протезів.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Баля Г.Н. Степень нарушения в жевательном аппарате при генерализованных формах патологического стирания, осложненных дефектами зубных рядов / Г.Н. Баля // Український стоматологічний альманах. -2006. - Т. 1, №1.- С. 11-14.
2. Баля Г.М. Конструкція покривного знімного протезу з одномоментним роз'єднанням прикусу / Г.М. Баля // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії.-2006.-Т. 6,Вип. 4(16). - С.11-13.
3. Баля Г.Н. Особенности конструкции покрывного протеза при лечении патологического стирания зубов, осложненного вторичными деформациями зубочелюстной системы / Г.Н. Баля // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. -2007. -Т.7, Вип. 4(20). - С.14-15.
4. Баля Г.Н. Классификация форм генерализованного патологического стирания твердых тканей зубов / Г.Н. Баля // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т. 8, Вип. 3(23). - С.121-123.
5. Деклараційний патент на корисну модель UA 4277 U МПК 7 А61В19?04. Пристрій для паралельного встановлення опорних елементів у порожнині рота ? Стрельников М.О., Баля Г.М. - №20040402726; Заявл.15.04.2004; Опубл.17.01.2005, Бюл. №1.
6. К вопросу о стандартизации комплексных электромиографических исследований в клинике ортопедической стоматологии / В.Н. Дворник, Г.Н. Баля, О.С. Згонник, Абу Сахюн Ияд, И.В. Рубаненко // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии.-Харьков, 2003. - Вып. 6. - С.207-209. Дисертантом проведений аналіз та узагальнення наукової літератури з питань електроміографічних досліджень при паталогічному стиранні зубів.
7. Дворник В.Н. Методика лечения больных с патологическим стиранием зубов / В.Н. Дворник, Г.Н. Баля // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии.-Харьков, 2004. - Вып. 7. - С. 48-50. Дисертантом виконаний аналіз та узагальнення наукової літератури з досліджуваної проблеми, викладена власна методика лікування паталогічного стирання зубів, написана частина статті.
8. Баля Г.Н. Несовершенство классификаций патологического стирання твердых тканей зубов / Г.Н. Баля // Вісник стоматології. -2008. - №1(61). - С.31-32.
9. Рубаненко В.В. Систематизация клинических проявлений выраженных форм патологического стирания / В.В. Рубаненко, Г.Н. Баля // Материалы II (IХ) съезда Ассоциации стоматологов Украины. - Київ: Книга Плюс, 2004. - С.439-440.
10. Кузь Г.М. Особливості ортопедичного лікування хворих з ускладненою формою патологічного стирання твердих тканин зубів / Г.М. Кузь, Г.М. Баля // Клініка і технологія повного знімного протезування: матер. обл. наук.-практ. конф. лікарів стоматологів-ортопедів та науковців, 29 жовтня 2004 р. - Полтава, 2005. - С.92-94.
Анотація
Баля Г.М. Ортопедична реабілітація хворих з генералізованою формою патологічного стирання твердих тканин зубів.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія.- Вищий державний навчальний заклад України „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України.- Полтава, 2009.
Дисертаційна робота присвячена питанням діагностики та ортопедичного лікування хворих з генералізованою формою патологічного стирання твердих тканин зубів і розробці нових підходів до вибору конструкції зубного протеза в залежності від вираженості патологічного процесу.
Визначена поширеність патології серед населення Полтавської області, яка дещо перевищує середньостатистичний показник по Україні.
Автором виділені різновиди форм патологічного стирання зубів, які не відображені в існуючих класифікаціях, але мають суттєве значення при складанні плану ортопедичного лікування.
На підставі електроміографічних досліджень встановлений ступінь функціональних порушень у жувальному апараті при наявності вказаної патології. Розроблені методики ортопедичного лікування за допомогою покривних протезів, по типу повних знімних, із додатковими елементами фіксації. Визначена косметична та функціональна ефективність запропонованих конструкцій, що підтверджена суб'єктивними та об'єктивними даними.
Ключові слова: генералізована форма патологічного стирання твердих тканин зубів, ортопедичне лікування.
Аннотация
Баля Г.Н. Ортопедическая реабилитация больных с генерализованной формой патологического стирания твердых тканей зубов.- Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук
по специальности 14.01.22-стоматология. - Высшее государственное учебное заведение Украины „Украинская медицинская стоматологическая академия” МЗ Украины.-Полтава, 2009.
Диссертационная работа посвящена вопросам диагностики и ортопедического лечения больных с генерализованной формой патологического стирання твердых тканей зубов, разработке новых подходов к выбору зубопротезной конструкции в зависимости от вида и выраженности патологического процесса.
С помощью статического метода репрезентативной совокупности установлена распространенность заболевания, которая в Полтавской области составляет 16,93%, что несколько превышает среднестатистический показатель (14%) по Украине.
На основании клинических и дополнительных методов исследования дополнена существующая классификация форм генерализованного патологического стирання твердых тканей зубов, в которой предлагается различать формы с сохраненной непрерывностью зубных рядов и формы, осложненные дефектами и деформациями последних.
На основании функциональных методов исследования установлена степень нарушений в жевательном аппарате до начала ортопедического лечения и после протезирования. Электромиографическая картина у лиц с генерализованным патологическим стиранием зубов характеризуется значительным снижением амплитуды биотоков на фоне увеличения частоты колебаний. Существенные изменения происходят внутри отдельных динамических циклов („активность-покой”), что отражается на показателе соотношения процессов возбуждения и торможения, который возрастает до 2,27 против 1,20 в норме.
Ортопедическое лечение разных форм патологического стирання осуществлено с помощью покрывных протезов, изготовленных по типу полных съемных. Отличительной особенностью конструкции явилось наличие дополнительных элементов фиксации за счет применения интрадентальных штифтово-культевых вкладок или телескопических коронок.
Эффективность конструкции убедительно подтверждена данными электромиографических исследований функционального состояния жевательного апарата, при котором установлена выраженная тенденция к нормализации акта жевания и наблюдается формирование нового устойчивого стереотипа.
Ключевые слова: генерализованная форма патологического стирання твердых тканей зубов, ортопедическое лечение.
Resume
Balya G.M. Orthopedic Rehabilitation of Patients with Generalized Form of Pathological Abrasion of Hard Tissues of Teeth. - Manuscript.
Thesis for a Candidate Degree in Medicine, Specialty 14.01.22 - Stomatology. - Higher State Educational Establishment of Ukraine “Ukrainian Medical Stomatological Academy” of Ministry of Public Health Service of Ukraine. - Poltava, 2009.
Thesis is devoted to the problems of diagnostics and orthopedic treatment of patients with generalized form of pathological abrasion of hard tissues of teeth and elaboration of new approaches for a choice of construction of denture according to pathological process intensity.
The spreading of pathology among the population of Poltava region, which exceeds slightly the average index in Ukraine, has been estimated.
The author has estimated the variety of forms of pathological abrasion of teeth, which are absent in current classifications but have significant meaning for making plan of orthopedic treatment.
On the basis of electromyographic investigations the degree of functional disturbances in masticatory apparatus involving mentioned abnormalities has been defined. The methods of orthopedic treatment with the aid of covering dentures according to the type of complete removable dentures with additional elements of fixation have been created. Cosmetic and functional effectiveness of proposed constructions, which is verified by subjective and objective data, has been determined.
Key words: generalized form of pathological abrasion of hard tissues of teeth, orthopedic treatment.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поширеність та інтенсивність карієсу зубів у дітей, які постійно проживають на територіях із різним рівнем важких металів у довкіллі. Розобка комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку ураження твердих тканин зубів.
автореферат [62,6 K], добавлен 21.03.2009Анамнез життя пацієнта, скарги на естетичний недолік зубів, зміну їх зовнішнього вигляду, порушення функції жування й мови. Оцінка стану зубів, слизової оболонки порожнини рота, мускулатури щелепно-лицьової ділянки. Методи ортопедичного лікування.
история болезни [15,4 K], добавлен 09.05.2012Відновлення пошкоджених зубів, їх реставрація. Способи відбілювання зубів: хімічний, лазерний, ультразвуковий, фотовідбілювання. Правильний щоденний догляд за зубами, збереження їх здоров'я та краси. Причини утворення нальоту та зміни кольору зубів.
статья [21,0 K], добавлен 05.01.2010Епідеміологія, поширеність, особливості клінічного перебігу та комплексне лікування дітей з гнійною хірургічною інфекцією кісток і суглобів шляхом удосконалення методів хірургічної санації патологічного вогнища інфекції. Загальні результати лікування.
автореферат [57,2 K], добавлен 19.03.2009Лікування патологічних переломів довгих кісток та заміщення кісткових післярезекційних дефектів у хворих з пухлинними ураженнями скелета. Хірургічне видалення патологічного осередку при первинному пухлинному ураженні довгих кісток. Оперативне лікування.
автореферат [56,1 K], добавлен 12.03.2009Анамнез життя та скарги хворого на косметичний дефект на фронтальних зубах, у вигляді плям емалі різної форми, білого кольору. Оцінка об'єктивного стану здоров'я дитини і її стоматологічного статусу. Патогенез флюорозу зубів та методи його лікування.
история болезни [22,9 K], добавлен 31.03.2011Клініко-синдромологічні особливості псоріатичного артриту в сучасних умовах. Роль активності патологічного процесу, стадії та варіанту хвороби, її тривалості та віку хворих у прогресуванні недуги та виникненні ускладнень із боку внутрішніх органів.
автореферат [35,2 K], добавлен 07.04.2009Обґрунтування профілактики й лікування карієсу зубів у дітей 3-6 років, ускладненого дисбіозом порожнини рота, шляхом сполученого використання фторвмісних препаратів і препаратів-синбіотиків. Ефективність окремих складових комплексу і їх сполученої дії.
автореферат [50,3 K], добавлен 12.03.2009Пошкодження менісків колінного суглоба як один з найбільш поширених видів патології опорно-рухового апарату спортсменів. Фізична реабілітація для покращення якості та прискорення відновлення хворих при ушкодженні менісків після хірургічного лікування.
курсовая работа [278,3 K], добавлен 02.04.2012Ретроспективний аналіз історій хвороби пацієнток, прооперованих з приводу трубно-перитонеального безпліддя та особливості клінічного перебігу. Відновлення репродуктивної функції та впровадження науково-обгрунтованої комплексного лікування і реабілітації.
автореферат [38,1 K], добавлен 19.03.2009
