Оптимізація антигіпертензивної терапії у хворих на бронхіальну астму з урахуванням впливу гіпотензивних препаратів на показники функції зовнішнього дихання та рівень стероїдних гормонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

АВТОРЕФЕРАТ

ОПТИМІЗАЦІЯ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ З УРАХУВАННЯМ ВПЛИВУ ГІПОТЕНЗИВНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ ТА РІВЕНЬ СТЕРОЇДНИХ ГОРМОНІВ

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця МОЗ України, м. Київ

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Лизогуб Віктор Григорович, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, кафедра внутрішньої медицини № 4, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Дудар Лариса Вікторівна, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, кафедра внутрішньої медицини № 1, професор кафедри (м. Київ);

доктор медичних наук Радченко Ганна Дмитрівна, Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» АМН України, відділення симптоматичних гіпертензій, старший науковий співробітник відділення (м. Київ).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий « 9 » вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук В. В. Чернявський

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) - одне з найпоширеніших хронічних захворювань людини. За статистичними даними Міністерства охорони здоров'я у 2007 році в Україні зареєстровано понад 11 млн людей з АГ, що становить 29,9% дорослого населення нашої країни. У структурі АГ домінує есенціальна АГ, частота якої серед усіх варіантів гіпертензій становить 89-94% (Дядик А.И., 2006; Мартинов М.Ю., 2007).

В останні роки в світі відмічається також тенденція до зростання кількості алергічних захворювань, серед яких особливе місце посідає бронхіальна астма (БА). Так, за даними центра медичної статистики захворюваність на БА у 2007 році становила 24,7 на 100 тис. дорослого населення (Перцева Т.О., 2008). БА є причиною кожної 250-ї смерті у світі та 1% втрати працездатності (Островський М.М., 2008).

Дані численних клінічних спостережень та наукових досліджень свідчать про досить часте поєднання в популяції патології серцево-судинної та дихальної систем (Матова Е.А., 2006; Чазова И.Е., 2006; Полянская О.С., 2008). Зокрема, частота виявлення АГ серед осіб, що страждають на БА, становить близько 30% (Федосеев Г.Б., 2002). Протягом останніх років відмічається достовірне збільшення питомої ваги такої категорії хворих. Відомо, що наявність супутньої АГ підвищує ризик серцево-судинних ускладнень та має негативний вплив на перебіг БА, погіршує прогноз життя та ускладнює лікування таких хворих (Ольбинская Л.И., 2002; Кирилов М.М., 2002).

Отже, дуже важливою у даної категорії хворих є адекватна терапія АГ. Вибір гіпотензивних препаратів дещо обмежений: майже не застосовують
в-адреноблокатори, тому що вони здатні викликати або значно погіршувати бронхообструкцію; через вплив на мукоциліарний кліренс та в'язкість харкотиння обмежений прийом сечогінних засобів.

При виборі гіпотензивного препарату у хворих на БА з АГ важливим моментом є не тільки адекватна корекція артеріального тиску (АТ), але й відсутність негативного впливу на показники функції зовнішнього дихання (ФЗД), гормональний статус даної категорії хворих. Існують дані, що призначення чоловікам, хворим на АГ, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та антагоністів кальцію призводить до підвищення рівня дигідроепіандростерон-сульфату та вільного тестостерону на 30-й день лікування (Іванов Н.В., 2005). Під впливом дигідроепіандростерону та андростендіону (попередники тестостерону) відмічається переважання імуносупресивних глюкокортикоїдоподібних ефектів (Татарчук Т.Ф., Венцковська І.Б., Ісламова А.О., 2001). Враховуючи ці дані, викликає інтерес вивчення динаміки статевих гормонів на фоні застосування гіпотензивних препаратів у хворих на БА з АГ.

В літературі достатньо уваги приділено змінам АТ під впливом антигіпертензивної терапії, але існують лише поодинокі роботи по окремих препаратах щодо їх ефективності у хворих із супутньою БА. Менше уваги приділено аналізу впливу даних засобів на стан ФЗД, до того ж дані мають певні суперечливі моменти. Практично відсутня в літературних джерелах інформація щодо впливу зазначених лікарських засобів на стан гормонального статусу хворих на БА з АГ.

Таким чином, актуальною є оптимізація вибору антигіпертензивної терапії при АГ у хворих на БА з урахуванням впливу гіпотензивних препаратів на показники добового моніторування АТ (ДМАТ), функціональний стан правих і лівих відділів серця, на динаміку показників ФЗД та рівень кортизолу і статевих гормонів у таких хворих.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась як фрагмент теми кафедри внутрішньої медицини № 4 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця „Особливості регуляції судинного тонусу, внутрішньосерцевої та системної гемодинаміки у хворих на ІХС з супутньою артеріальною гіпертензією” (номер державної реєстрації 0103U003329).

Мета роботи. Розробити шляхи оптимізації антигіпертензивної терапії у хворих на бронхіальну астму з артеріальною гіпертензією, враховуючи вплив гіпотензивних засобів на артеріальний тиск, структурно-функціональний стан серця, рівень стероїдних гормонів та показники функції зовнішнього дихання.

Завдання дослідження.

1. Оцінити показники структури серця та внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на БА, поєднану з АГ, та провести порівняльний аналіз з показниками хворих на ізольовану БА та ізольовану АГ.

2. Вивчити рівень кортизолу та статевих гормонів у хворих на БА, поєднану з АГ.

3. З'ясувати взаємозв'язок порушень гормонального статусу і показників ФЗД у хворих на БА, поєднану з АГ.

4. Дослідити вплив амлодипіну, еналаприлу та кандесартану на АТ, структурно-функціональні параметри серця, гормональний статус та показники ФЗД у хворих на БА, поєднану з АГ.

5. На підставі порівняльного аналізу ефективності амлодипіну, еналаприлу та кандесартану розробити оптимальний підхід до вибору антигіпертензивного препарату при лікуванні АГ у хворих на БА.

Об'єкт дослідження - ізольовані артеріальна гіпертензія та бронхіальна астма, а також їх поєднання.

Предмет дослідження - центральна і внутрішньосерцева гемодинаміка, показники добового моніторування артеріального тиску, показники функції зовнішнього дихання, рівні статевих гормонів та кортизолу, різні схеми антигіпертензивної терапії.

Методи дослідження - загальноклінічні, інструментальні (спірографія, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографія в режимах М-,
В-секторального сканування, а також використання методики Doppler), лабораторні (імуноферментний аналіз для визначення статевих гормонів та кортизолу), математичні та статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів.

У нашій роботі вперше проведено комплексний аналіз особливостей добових параметрів артеріального тиску, стану внутрішньосерцевої гемодинаміки, показників функції зовнішнього дихання та гормонального статусу хворих із поєднаним перебігом БА та АГ.

Дістало подальшого розвитку вивчення особливостей показників ДМАТ та структурно-функціонального стану серця у хворих на БА з АГ залежно від ступеня тяжкості перебігу БА.

В роботі вперше встановлено, що у хворих на БА з АГ більш виразною є рестрикція легеневої тканини, ніж у хворих на ізольовану БА, тобто раніше формується необоротний компонент бронхообструкції, що проявляється у зниженні показника ЖЄЛ і є відображенням негативного впливу АГ.

Вперше встановлено взаємозв'язок між концентрацією статевих гормонів і показниками ФЗД, які характеризують бронхіальну прохідність у хворих на БА, поєднану з АГ, і обґрунтовано необхідність коригуючого впливу на змінені показники концентрації статевих гормонів.

У роботі вперше показано, що вже при двомісячному застосуванні амлодипіну, еналаприлу та кандесартану у хворих на БА з АГ відбувається поліпшення показників діастолічної функції серця і лише призначення амлодипіну зумовлює покращення насосної функції серця.

Вперше проведена оцінка впливу різних груп антигіпертензивних препаратів на рівень статевих гормонів та кортизолу у хворих на БА, поєднану з АГ. Було виявлено збільшення концентрації прогестерону у жінок при лікуванні амлодипіном і збільшення рівня тестостерону у чоловіків при застосуванні еналаприлу, що позитивно вплинуло на швидкісні показники ФЗД у даних хворих. Також доведена відсутність впливу кандесартану на рівні статевих гормонів у хворих на БА, поєднану з АГ.

Вперше запропоновано вибір антигіпертензивного препарату при лікуванні АГ у хворих на БА залежно від статі.

Практичне значення роботи. Розроблено тактику вибору антигіпертензивної терапії у хворих на БА на основі проведення комплексного обстеження, яке включає ДМАТ, ехокардіографічне дослідження (ЕхоКГ), доплер ЕхоКГ, визначення показників ФЗД та рівня статевих гормонів.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що амлодипін і еналаприл окрім антигіпертензивного ефекту мають позитивний вплив на рівень статевих гормонів та показники ФЗД у хворих на БА, поєднану з АГ.

Розроблений диференційований підхід до вибору антигіпертензивного препарату при АГ у хворих на БА залежно від статі пацієнта.

Практичне значення результатів проведеного дослідження підтверджується деклараційними патентами України на корисну модель: „Спосіб вибору антигіпертензивної терапії при артеріальній гіпертензії у хворих на бронхіальну астму” (патент № 38186 від 25.12.2008) та „Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у хворих на бронхіальну астму” (патент № 39530 від 25.02.2009).

Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження використовуються в роботі терапевтичного та кардіологічного відділень КМКЛ № 12, у навчальному процесі кафедри внутрішньої медицини №4 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно здійснено інформаційно-патентний пошук, на підставі чого розроблено план і методологію дослідження. Самостійно проведено набір хворих, виконано їх клініко-інструментальне обстеження, яке включало проведення ДМАТ, ФЗД, ЕхоКГ, імуноферментне визначення рівня кортизолу та статевих гормонів. Особисто проведено статистичну обробку і аналіз отриманих даних, проведено впровадження отриманих результатів. Висновки та практичні рекомендації сформульовані дисертантом разом із науковим керівником. Усі розділи дисертації написані автором особисто.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації викладені на:

- 61-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 24-26 жовтня 2007);

- Другому Національному Астма-Конгресі (Київ, 20-22 жовтня 2008);

- Подільській міжрегіональній науково-практичній конференції (Вінниця, 2-3 грудня 2008).

Основні положення та результати дисертації доповідалися на спільному засіданні співробітників кафедр внутрішньої медицини № 1, внутрішньої медицини № 3 та внутрішньої медицини № 4 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (протокол № 17 від 23 квітня 2009 року).

Публікації за темою дисертації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць, серед яких 4 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 деклараційні патенти України на корисну модель та 3 - тези доповідей у матеріалах конгресів і науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 137 сторінках машинописного тексту та складається з переліку умовних скорочень, вступу, 7 розділів, у яких викладено огляд літератури, характеристика матеріалу та методів дослідження, результати проведеної роботи, аналіз та узагальнення отриманих даних, а також з висновків, практичних рекомендацій, 3 додатків та списку використаних джерел. Дисертація містить 19 таблиць, ілюстрована 27 малюнками. Список використаних джерел містить 235 робіт (89 вітчизняних і 146 - іноземних авторів).

Основний зміст

Об'єкт та методи дослідження. Відповідно до поставленої мети та завдань обстежено 127 амбулаторних хворих (54 чоловіка та 73 жінки, середній вік - 51,75±0,58 року). Основну групу склали 73 хворих на БА в поєднанні з есенціальною АГ (ІІ стад., ІІ ступінь), з яких 21 хворий мав легкий ступінь перебігу персистуючої БА, 28 - середній ступінь та 24 - тяжкий ступінь. До першої групи порівняння увійшли 28 хворих на персистуючу БА легкого (n=8), середнього (n=11) та тяжкого ступеня (n=9) перебігу без супутньої АГ. Друга група порівняння представлена 26 хворими на ізольовану неускладнену (ІІ стад.) есенціальну АГ II ступеня. Контрольну групу (КГ) склали 28 практично здорових осіб, зіставних за віком та статтю.

Діагноз АГ та ступінь підвищення АТ встановлювали відповідно до критеріїв, рекомендованих групою експертів Європейського товариства кардіологів (ESC, 2003) та Української кардіологічної асоціації (2004). Діагноз БА встановлювали відповідно до критеріїв Глобальної ініціативи з питань діагностики та лікування БА (GINA, редакція 2006).

На момент обстеження хворі перебували поза загостренням БА, отримували базисну терапію: інгаляційні глюкокортикостероїди у дозах відповідно до тяжкості перебігу БА та Я₂-агоністи пролонгованої дії, а також за вимогою застосовували Я₂-агоністи короткої дії.

Пацієнти основної групи отримували один із гіпотензивних препаратів: амлодипін 5-10 мг/добу (І група, n=27), еналаприл 10-20 мг/добу (ІІ група, n=23), кандесартан 8-16 мг/добу (ІІІ група, n=23). Вибір антигіпертензивного препарату для конкретного пацієнта здійснювався шляхом випадкової вибірки.

До початку лікування та після завершення періоду спостереження хворим проводили комплексне лабораторне та інструментальне обстеження, яке включало загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові (білірубін, АлАТ, АсАТ, сечовина, креатинін), загальний аналіз сечі, електрокардіографію, ДМАТ, ЕхоКГ, дослідження показників ФЗД, визначення рівня кортизолу та статевих гормонів за допомогою імуноферментного аналізу.

Для характеристики добового профілю АТ застосовували ДМАТ портативною автоматичною системою „АВР-01” акціонерного товариства „Солвейг” та UA-767РС фірми „AND” (Японія). За допомогою програми обробки результатів аналізували такі параметри: середньодобові, середньоденні та середньонічні показники систолічного АТ (САТ) та діастолічного АТ (ДАТ), варіабільність АТ окремо для доби, денного та нічного періодів. Частку підвищеного АТ визначали за індексом часу (ІЧ) АГ. Межа граничного АТ вдень була прийнята 135/85 мм рт.ст., вночі - 120/70 мм рт.ст., середньодобовий рівень - 125/80 мм рт.ст. Ступінь нічного зниження АТ порівняно з денним оцінювали за величиною показника добового індексу (ДІ).

Ехокардіографічне дослідження (ЕхоКГ) з оцінкою показників структури серця та внутрішньосерцевої гемодинаміки проводили за допомогою ультрасонографа „Aloka 5000 SSD” (Японія, 2003). Визначали такі параметри: кінцеводіастолічний (КДРлш) та кінцевосистолічний (КСРлш) розміри лівого шлуночка (ЛШ); кінцеводіастолічний (КДО), кінцевосистолічний (КСО), ударний (УО) об'єми та фракцію викиду (ФВ) ЛШ за Teichholz. Вимірювали товщину міжшлуночкової перетинки (МШП), задньої стінки ЛШ (ЗСЛШ) та товщину передньої стінки правого шлуночка (ПШ) - ТПСПШ. Масу міокарда ЛШ (ММЛШ) розраховували за формулою Devereux та співавт. (Penn-Convention, 1977): ММЛШ = 1,04*((МЖП+КДР+ЗСЛЖ)³-КДР³)-13,6. Відносну товщину стінок ЛШ (ВТС) визначали за формулою: ВТС = (МШП+ЗСЛШ)/КДРлш. Розподіл хворих з ознаками гіпертрофії ЛШ на концентричну та ексцентричну гіпертрофію проводився на підставі критерію ВТС за рекомендацією A.Canau та співавт. (1992).

Показники діастолічної функції лівого та правого шлуночків визначали на підставі аналізу трансмітрального та транстрикуспідального кровоплину в постійнохвильовому режимі Doppler. Оцінювали максимальну швидкість раннього (Vе) та пізнього (Vа) піків діастолічного наповнення шлуночків та їх співвідношення (Vе/Vа), час сповільнення раннього діастолічного наповнення (DT), час ізоволюмічного розслаблення ЛШ (IVRT). Оцінюючи систолічний потік крові з вихідного відділу ПШ, визначали середній тиск у легеневій артерії (Рла).

Визначення рівня кортизолу і статевих гормонів проводили імуноферментним методом за допомогою мікропланшетного пристрою „Humareader” (Німеччина, 2000). Для кількісного визначення вмісту кортизолу, тестостерону, естрадіолу та прогестерону в сироватці використовували тест „ELISA”. Жінки, яким проводили дослідження гормонального статусу, перебували у періоді постменопаузи.

Дослідження показників ФЗД проводилося на апараті Пульмовент 02 (Україна, 1998). Оцінювали: життєву ємність легень - ЖЄЛ (VC) та форсовану життєву ємність легень - ФЖЄЛ (FVC), об'єм форсованого видиху за першу секунду - ОФВ₁ (FEV1), пікову об'ємну швидкість форсованого видиху - ПОШ (PEF), миттєву об'ємну швидкість на рівні видиху 25%, 50%, 75% ФЖЄЛ - МОШ_25,50,75 (MEF_25,50,75), середню об'ємну швидкість форсованого видиху на ділянці від 25% до 75% ФЖЄЛ - СОШ_25-75 (MEF_25-75). Індекс Тіффно (R. Tiffeneau) визначали за формулою: ОФВ₁/ЖЄЛ*100 (FEV₁/VC*100).

Результати досліджень оброблені за допомогою методів варіаційної статистики. Достовірність відмінностей при порівнянні середніх значень визначали за допомогою t-критерія Стьюдента (р). Різницю вважали достовірною при р<0,05. Для визначення взаємозв'язків між показниками використовували коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона.

Результати дослідження та їх обговорення.

Аналіз отриманих до лікування показників ДМАТ в основній групі хворих виявив достовірно вищі цифри середньодобового (р<0,01), середньоденного (р<0,05) та середньонічного САТ (р<0,001); середньодобового, середньоденного і середньонічного ІЧ САТ (р<0,05), зменшення ДІ САТ (р<0,001) і ДІ ДАТ (р<0,05) порівняно з хворими на ізольовану есенціальну АГ. У хворих на БА з АГ переважали патологічні типи добової кривої АТ, що насамперед характеризувалося недостатнім ступенем нічного зниження АТ: за САТ - 61,9% „non-dipper”, за ДАТ - 57,1% „non-dipper”, що майже вдвічі більше, ніж у хворих на ізольовану АГ (за САТ - 34,6%, за ДАТ - 26,9%).

Встановлено, що зі збільшенням ступеня тяжкості БА в основній групі хворих зростає рівень САТ і ДАТ, ІЧ САТ і ІЧ ДАТ, при цьому більш суттєві зміни цих показників спостерігаються в нічний період (табл. 1).

Таблиця 1 Показники ДМАТ у хворих на персистуючу БА, поєднану з АГ, залежно від тяжкості перебігу БА (M±m)

Показник	Хворі на БА легкого ступеня з АГ	Хворі на БА середнього ступеня з АГ	Хворі на БА тяжкого ступеня з АГ
САТдоб., мм рт.ст.	136,33±1,44*	139,12±1,59	141,03±1,71
САТн., мм рт.ст.	128,43±1,98**	132,91±1,86	136,10±1,57
ДАТдоб., мм рт.ст.	84,28±1,07	84,91±1,09	86,76±1,01
ДАТн., мм рт.ст.	78,09±1,19**	80,59±1,13	83,03±1,06
ІЧ САТдоб., %	57,98±3,78*	65,80±4,08	67,70±4,04
ІЧ САТн., %	58,99±4,63*	69,07±4,40	70,44±4,49
ІЧ ДАТдоб., %	41,76±3,18*	43,47±3,37	52,76±3,58
ІЧ ДАТн., %	30,54±3,02**	42,58±4,00	53,47±3,85

Примітки: * - p<0,05; ** - p<0,001 порівняно з хворими на БА тяжкого ступеня з АГ; достовірних відмінностей між показниками хворих з легким перебігом БА і перебігом середнього ступеня тяжкості не було виявлено.

Таким чином, існує негативний вплив БА на перебіг АГ, який посилюється зі зростанням ступеня тяжкості БА. Ймовірно, він зумовлений швидкою стабілізацією АТ у даної категорії хворих у зв'язку з гіпоксемією, гіперкапнією, надмірною активацією РААС, САС, що спричинює стійку системну вазоконстрикцію (Барсуков А.В., 2004).

При аналізі ехокардіографічних даних в основній групі хворих виявлено достовірне збільшення об'ємних показників ЛШ в середньому в 1,2 разу порівняно з хворими на ізольовану АГ, при цьому КДІ збільшувався на 9,9% (p<0,01), а КСІ - на 24,3% (p<0,001), що зумовило зниження ФВлш на 6,5% (p<0,001). Порівняно з хворими на ізольовану БА виявлено достовірне збільшення об'ємних показників ЛШ у 1,3 разу, збільшення КДІ на 18,3% (p<0,001), КСІ на 29,7% (p<0,001), отже більш значуще збільшення показника КСІ також зумовило зниження ФВлш на 7,1% (p<0,001). Таким чином, виявлено зниження скоротливої функції міокарда у хворих основної групи при співставленні з показниками груп порівняння (рис. 1).

Аналіз діастолічної функції ЛШ виявив, що у 81,6% хворих на БА з АГ реєструється діастолічна дисфункція І типу, у 11% хворих - діастолічна дисфункція ІІ типу, а у 7,4% пацієнтів цієї групи показники діастолічної функції ЛШ не були порушені, що суттєво не відрізнялося від показників хворих на ізольовану АГ. Незважаючи на відсутність АГ, в групі хворих на ізольовану БА було зареєстровано 54,4% хворих із діастолічною дисфункцією І типу, в інших пацієнтів цієї групи (45,6%) діастолічна функція ЛШ не була порушена. При аналізі діастолічної функції ЛШ у хворих основної групи залежно від ступеня тяжкості БА виявилося, що діастолічна дисфункція ЛШ І типу реєструється у 77,8% хворих вже при легкому перебігу БА, по мірі зростання ступеня тяжкості БА зростає відсоток хворих із даним типом порушення діастолічної функції, з'являються хворі з діастолічною дисфункцією ІІ типу, що відображає подальше прогресування порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки.



За показниками діастолічної функції ПШ в основній групі в 3 рази частіше реєструвалися пацієнти з діастолічною дисфункцією ІІ типу, і відповідно - втричі меншим був відсоток хворих із нормальними показниками діастолічної функції ПШ порівняно з хворими на ізольовану БА. У хворих на БА з АГ було виявлено подібні тенденції зі зростанням відсотку хворих з діастолічною дисфункцією ПШ І та ІІ типів по мірі прогресування БА, що було характерно і для ЛШ.

При аналізі розподілу хворих за типами ремоделювання ЛШ у хворих основної групи виявлено превалювання концентричної гіпертрофії - 72,2%, ексцентрична гіпертрофія становила 27,8%. У групі хворих на ізольовану АГ окрім зазначених типів ремоделювання у 8% хворих зареєстровано концентричне ремоделювання ЛШ, що не було характерно для пацієнтів основної групи.

Середній тиск у ЛА у хворих основної групи (35,9±1,53 мм рт.ст.) був вищим у 1,4 разу порівняно з хворими на ізольовану БА (25,6±1,98 мм рт.ст., p<0,001) і перевищував у 2,8 разу значення тиску у хворих на ізольовану АГ (12,6±1,03 мм рт.ст., p<0,001).

При аналізі концентрації статевих гормонів і кортизолу в основній групі хворих було виявлено зниження рівня прогестерону порівняно з хворими на ізольовану АГ і особами КГ більше ніж у 2 рази (табл. 2). Подібне зниження рівня прогестерону також відмічалося в групі хворих на персистуючу БА без АГ. Концентрація естрадіолу виявилася вдвічі вищою в групах хворих на персистуючу БА, поєднану з АГ, та без супутньої АГ порівняно з хворими на ізольовану есенціальну АГ та з особами контрольної групи. Також було виявлено зниження рівня кортизолу у 1,5 рази в основній групі хворих та у хворих на ізольовану БА. Отримані дані збігаються з даними інших дослідників (Зотова А.Б., 2003; Андрущенко О.М., 1995; Зінченко Т.М., 2005; Давудова Д.М., 2008).

Таблиця 2 Рівні стероїдних гормонів у хворих на персистуючу БА, поєднану з АГ, порівняно з хворими на ізольовану персистуючу БА та ізольовану АГ, з особами контрольної групи (M±m)

Показник	Хворі на БА та АГ	Хворі на АГ	Хворі на БА	Контрольна група
Прогестерон, нг/мл	0,41±0,05***ДДД	0,9±0,07	0,48±0,15**Д	0,92±0,12
Естрадіол, пг/мл	37,68±4,36***ДД	16,99±3,35	41,88±7,66***Д	20,9±4,69
Тестостерон-ч., нг/мл	4,68±0,57	6,64±0,92	4,42±0,76	6,55±0,95
Тестостерон-ж., нг/мл	0,87±0,09	0,93±0,17	0,85±0,09	0,9±0,12
Кортизол, нг/мл	93,87±7,65**ДД	129,33±10,93	88,35±16,57*ДД	146,28±16,3

Примітки: * - p<0,05; ** - p<0,01; *** - p<0,001 порівняно з хворими на ізольовану АГ; ^Д - p<0,05; ^ДД - p<0,01; ^ДДД - p<0,001 порівняно з особами КГ.

Відмічалася тенденція до зниження концентрації тестостерону у чоловіків у групах хворих на персистуючу БА, поєднану з есенціальною АГ, та без супутньої АГ порівняно з хворими на ізольовану АГ і особами КГ (р<0,1), що продемонстровано і в інших дослідженнях (Прибылова Н.Н., 1978; Kos-Kudla B., 2004; Charikova E.I., 2008).

Таким чином, нами підтверджено, що у хворих на БА, поєднану з АГ, та без неї має місце дисбаланс статевих гормонів і зниження рівня кортизолу, що є одним із патогенетичних механізмів, який зумовлює підтримку та прогресування бронхообструкції.

Оскільки з усіх спірографічних показників найбільш інформативним для оцінки ступеня бронхообструкції є ОФВ₁, нами був проведений кореляційний зв'язок даного показника з рівнем стероїдних гормонів. Встановлено позитивний кореляційний зв'язок між ОФВ₁ та рівнем прогестерону у жінок, хворих на БА з АГ (r=0,49, р<0,05); у чоловіків - позитивний кореляційний зв'язок між ОФВ₁ та рівнем тестостерону (r=0,51, р<0,05) і позитивний зв'язок з рівнем кортизолу (r=0,54, р<0,05). Отримані дані підтверджують важливу роль гормональних субстанцій у підтримці бронхообструкції у хворих на БА.

Аналіз даних, отриманих при проведенні ФЗД, показав, що в основній групі хворих і у хворих на ізольовану БА мають місце характерні ознаки бронхіальної обструкції. Визначалося зниження основних спірографічних показників: ФЖЄЛ (р<0,001), ОФВ₁ (р<0,001), ОФВ₁/ЖЄЛ (р<0,001), ПОШ (р<0,001) в середньому у 1,5 рази, швидкісні показники (МОШ₂₅, МОШ₅₀, МОШ₇₅), що відображають прохідність на рівні великих, середніх і дрібних бронхів, були знижені майже у 2 рази (р<0,001). Спостерігалося також зниження у 1,3 рази ЖЄЛ (р<0,001), що характеризує рестрикцію легеневої тканини. Значення показників ФЗД у хворих на БА з АГ були нижчі, ніж у хворих на ізольовану БА, але ця різниця за більшістю показників була недостовірна (р<0,1).

У нашому дослідженні серед хворих на ізольовану АГ було виявлено зниження ЖЄЛ (р<0,01) при нормальних значеннях бронхіальної прохідності порівняно з особами КГ, що може відображати формування рестриктивних змін внаслідок впливу стійкого підвищення АТ на респіраторну систему. Отже, і в основній групі хворих спостерігалося більш раннє зниження показника ЖЕЛ, вже при середньо-тяжкому перебігу БА у пацієнтів з АГ показник ЖЄЛ (70,5±2,39%) був достовірно нижчим (р<0,001), ніж при ізольованій БА середнього ступеня тяжкості (80,68±2,40%), що є відображенням негативного впливу АГ.

При аналізі динаміки показників ДМАТ у хворих на персистуючу БА, поєднану з АГ, під впливом застосованих антигіпертензивних засобів виявилося ефективне зменшення середньодобових, середньоденних і середньонічних значень САТ і ДАТ, зменшення навантаження САТ в усі часові проміжки та навантаження ДАТ за добу і за денний період (табл. 3). Достовірних відмінностей в антигіпертензивній активності препаратів не було виявлено. Вплив на добовий профіль САТ і ДАТ в амлодипіну, еналаприлу та кандесартану був подібний: відбувалось зменшення типу „night-peaker” в середньому на 8,8% і типу „non-dipper” на 5,6% та збільшення „dipper” на 10,2%.

При аналізі ехокардіографічних даних в основній групі хворих після лікування виявлено достовірне зменшення КСІ ЛШ на 10,9% (р<0,05), що позитивно вплинуло на насосну функцію серця у вигляді підвищення ФВ ЛШ на 5,4% (р<0,01) при застосуванні амлодипіну. Лікування еналаприлом і кандесартаном не супроводжувалося покращенням систолічної функції серця.

Застосування амлодипіну, еналаприлу та кандесартану у хворих на БА з АГ однаковою мірою покращувало діастолічну функцію як лівих, так і правих відділів серця.

Дослідження систолічного потоку крові з вихідного відділу ПШ показало достовірне зниження Рла на 17,4% (р<0,05) при лікуванні амлодипіном, застосування еналаприлу супроводжувалося зниженням тиску в ЛА на 12,7%, однак динаміка показника виявилася недостовірною (р<0,2). Кандесартан не впливав на рівень тиску в ЛА.

Таблиця 3 Динаміка показників ДМАТ на фоні антигіпертензивної терапії у хворих на персистуючу БА, поєднану з АГ (M±m)

Показник	Час визначення	І група (n=27)	ІІ група (n=23)	ІІІ група (n=23)
Середньодобові показники	САТ, мм рт.ст.	1	138,23±1,63	140,47±1,95	139,48±1,41
		2	128,50±1,17***	133,05±1,59**	131,91±1,66***
	ІЧ САТ, %	1	62,57±4,28	67,47±5,05	67,27±3,50
		2	41,87±3,57***	47,32±4,38***	53,28±4,09**
	ДАТ, мм рт.ст.	1	84,38±1,14	85,66±1,22	86,00±1,11
		2	78,88±1,05***	80,76±1,34**	82,07±0,92**
	ІЧ ДАТ, %	1	42,94±3,82	49,44±4,23	47,13±2,96
		2	27,92±3,18***	35,28±4,74*	34,91±3,57**
Середньоденні показники	САТ, мм рт.ст.	1	142,69±1,87	143,14±1,74	143,22±1,43
		2	133,50±1,11***	136,57±1,58**	136,48±1,63***
	ІЧ САТ, %	1	58,01±4,47	65,03±5,34	59,43±3,46
		2	35,62±3,30***	43,63±4,64***	45,38±4,43**
	ДАТ, мм рт.ст.	1	87,23±1,21	88,24±1,17	89,52±1,13
		2	82,54±1,03***	84,24±1,40*	85,56±0,89**
	ІЧ ДАТ, %	1	42,95±4,30	53,11±4,28	42,00±3,63
		2	27,11±3,05***	33,95±4,04**	36,67±3,55*
Середньонічні показники	САТ, мм рт.ст.	1	131,46±1,62	134,86±2,71	133,52±1,56
		2	121,46±1,24***	125,81±1,65**	125,52±1,64***
	ІЧ САТ, %	1	64,05±4,57	69,60±5,39	70,59±3,90
		2	42,14±4,06***	48,76±5,26**	55,32±4,63**
	ДАТ, мм рт.ст.	1	79,77±1,10	80,81±1,43	81,78±1,24
		2	73,84±1,03***	75,52±1,49**	77,17±1,19**
	ІЧ ДАТ, %	1	40,54±4,21	44,67±5,12	42,00±3,63
		2	25,14±3,46**	35,53±5,95	30,09±3,48

Примітки: 1 - показники до лікування; 2 - показники після двох місяців лікування; * - p<0,05; ** - p<0,01; ***- p<0,001 порівняно з даними до лікування.

При оцінці рівнів статевих гормонів та кортизолу після 2 місяців прийому антигіпертензивних засобів виявилося достовірне підвищення рівня прогестерону на 44,6% (p<0,05) у хворих на БА у поєднанні з АГ на фоні прийому амлодипіну. Для аналізу отриманих результатів хворі, що отримували амлодипін, були розподіленні за статтю. Виявилося, що статистично достовірне збільшення концентрації прогестерону на фоні лікування амлодипіном відбувалося лише у хворих жіночої статі (p<0,05), зміни рівня прогестерону у чоловіків були недостовірними (рис. 2).

У групі хворих, що лікувалися еналаприлом, в осіб чоловічої статі спостерігалося збільшення рівня тестостерону на 30,5% (p<0,05).

Рис. 2. Динаміка рівня прогестерону (нг/мл) і тестостерону (нг/мл) у хворих на персистуючу БА в поєднанні з АГ під впливом антигіпертензивної терапії: * - p<0,05 порівняно з даними до лікування.

Порівняльний аналіз динаміки показників ФЗД при лікуванні антигіпертензивними засобами виявив позитивну динаміку лише в групі хворих, які лікувалися амлодипіном. Так, відбувалося достовірне збільшення ПОШ на 10,3% (p<0,05), МОШ₅₀ на 9,6% (p<0,05) і МОШ₇₅ на 10,1% (p<0,05), що відображає покращення бронхіальної прохідності на рівні сегментарних і дрібних бронхів. На фоні лікування амлодипіном також була виявлена тенденція до покращення таких вентиляційних показників, як ФЖЄЛ, ОФВ₁, МОШ₂₅ і СОШ_25-75 (р<0,1). При розподілі за статтю хворих основної групи, які приймали амлодипін, з'ясувалося, що достовірні зміни показників ФЗД були лише у жінок. Отже, збільшення показників ПОШ на 12,6%, МОШ₅₀ на 12,1% і МОШ₇₅ на 11,5% в осіб жіночої статі зумовлювало динаміку показників у даній групі (рис. 3).



Рис. 3. Динаміка показників функції зовнішнього дихання у хворих на БА, поєднану з АГ, на фоні лікування амлодипіном: * - p<0,05 порівняно з даними до лікування.

При оцінці показників ФЗД в групі еналаприлу спостерігалася тенденція до збільшення МОШ₇₅. Аналіз результатів дослідження за статтю в даній групі виявив збільшення МОШ₅₀ на 9% (p<0,05) і МОШ₇₅ на 12,6% (p<0,05) у чоловіків та відсутність змін у жінок. Таким чином, при застосуванні еналаприлу у чоловіків, хворих на БА з супутньою АГ, відбувається збільшення швидкісних потоків у ділянці дистальних відділів бронхіального дерева.

У групі хворих, що приймали кандесартан, була відсутня динаміка показників ФЗД - як в цілому по групі, так і при її розподілі за статтю.

Оскільки було виявлено чітку статеву диференціацію в динаміці показників ФЗД на фоні антигіпертензивної терапії, для встановлення зв'язків між концентрацією статевих гормонів і показниками ФЗД був проведений кореляційний аналіз. Встановлено позитивний кореляційний зв'язок між МОШ₅₀ (r=0,54, p<0,05) і МОШ₇₅ (r=0,60, p<0,05) та рівнем тестостерону у чоловіків, хворих на БА з АГ, що може пояснювати механізм збільшення МОШ₅₀ і МОШ₇₅ при лікуванні еналаприлом. Зв'язків рівня прогестерону з показниками МОШ₅₀ і МОШ₇₅, які мали динаміку при прийомі амлодипіну, у жінок не було виявлено. Ймовірно, ці зміни зумовлені безпосереднім впливом препарату, але мав місце позитивний кореляційний зв'язок між ПОШ та рівнем прогестерону (r=0,47, p<0,05), що може пояснювати динаміку цього показника у жінок при лікуванні амлодипіном.

Таким чином, з вищенаведених даних прослідковується абсолютно чіткий позитивний вплив на стан бронхіальної прохідності з боку амлодипіну, який реалізується в осіб жіночої статі, хворих на БА з АГ. Застосування ж еналаприлу не лише не погіршує стан бронхіальної прохідності, а супроводжується не таким вираженим, як у амлодипіну, але позитивним впливом на деякі швидкісні показники ФЗД у хворих чоловічої статі. антигіпертензивний терапія бронхіальний гіпертензія

У нашому дослідженні не виявлено жодного впливу прийому кандесартану на показники ФЗД у хворих на БА з АГ, що свідчить про індиферентність зазначеного лікарського засобу у період двомісячного застосування на стан бронхолегеневої системи у даних хворих. Жоден з досліджуваних препаратів не вплинув на ЖЄЛ, що засвідчує сталість цього показника і незворотність рестриктивних змін легеневої тканини.

Отже, в ході нашої роботи встановлено зміни концентрації статевих гормонів у хворих з поєднанням БА та АГ, а також кореляційні зв'язки між статевими гормонами та показниками, які характеризують прохідність дихальних шляхів. Динаміка концентрації статевих гормонів і показників ФЗД під впливом амлодипіну та еналаприлу дозволили розширити знання про можливі додаткові механізми дії цих препаратів, що дає змогу ефективно їх застосовувати у хворих на БА у якості антигіпертензивних засобів.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі сучасної терапії - оптимізації антигіпертензивного лікування у хворих на бронхіальну астму на підставі комплексного вивчення впливу антигіпертензивних препаратів на показники добового профілю артеріального тиску, внутрішньосерцевої гемодинаміки, функції зовнішнього дихання та рівень стероїдних гормонів сироватки крові.

1. При поєднаному перебігу БА з АГ у хворих відмічається більш високий рівень САТ і навантаження САТ протягом доби, вдвічі більша частка патологічних типів добової кривої АТ порівняно з хворими на ізольовану АГ та зниження фракції викиду ЛШ в середньому на 11,4%, підвищення тиску в ЛА на 28,5% і 64,9% відповідно порівняно з хворими на ізольовану БА та ізольовану АГ. При цьому зі зростанням ступеня тяжкості БА погіршуються показники ДМАТ і ЕхоКГ.

2. У пацієнтів з БА незалежно від наявності АГ спостерігається зниження рівня прогестерону та кортизолу в крові, а також підвищення рівня естрадіолу порівняно з хворими на ізольовану АГ і особами КГ.

3. Встановлено позитивний кореляційний зв'язок між ОФВ₁ та рівнем прогестерону (r=0,49) у жінок, хворих на БА з АГ; у чоловіків - позитивний зв'язок між ОФВ₁ та рівнем тестостерону (r=0,51) і кортизолу (r=0,54).

4. Терапія амлодипіном, еналаприлом і кандесартаном однаково ефективно знижувала АТ та покращувала діастолічну функцію як лівих, так і правих відділів серця. Проте лише прийом амлодипіну знижував середній тиск в ЛА на 17,4% та поліпшував систолічну функцію ЛШ на 5,4%.

5. На фоні антигіпертензивної терапії амлодипіном відбувається підвищення рівня прогестерону у хворих основної групи за рахунок його підвищення в осіб жіночої статі на 44,6%; у чоловіків спостерігається підвищення рівня тестостерону при лікуванні еналаприлом на 30,5%, що супроводжується покращенням швидкісних показників ФЗД у цих хворих у середньому на 11%.

Практичні рекомендації

У програму обстеження хворих на БА, поєднану з АГ, з метою раціонального вибору антигіпертензивного засобу необхідно включати проведення ДМАТ, доплер ЕхоКГ з оцінкою стану правих і лівих відділів серця, визначенням тиску в ЛА.

З метою корекції артеріального тиску хворим на БА з АГ жіночої статі в постменопаузальний період рекомендовано призначення амлодипіну в дозі
5-10 мг/добу, а чоловікам - прийом еналаприлу в добовій дозі 10-20 мг.

У хворих на БА, поєднану з АГ, з ознаками легеневої гіпертензії переваги має застосування амлодипіну.

Незалежно від статі хворим на БА з АГ як антигіпертензивний засіб можна застосовувати кандесартан у дозі 8-16 мг/добу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Зміни ехокардіографічних параметрів у хворих на бронхіальну астму, поєднану з артеріальною гіпертензією / В. Г. Лизогуб, Н. В. Алтуніна, О. О. Волошина, О. М. Бондарчук // Врачебное дело. Лікарська справа. - 2007. - № 8. - С. 20-30. (Автор особисто здійснила аналіз літературних джерел, обстеження хворих, узагальнення отриманих даних, підготувала статтю до друку).

2. Лизогуб В. Г. Рівні кортизолу та статевих гормонів у хворих на бронхіальну астму, поєднану з есенціальною артеріальною гіпертензією / В. Г. Лизогуб, Н. В. Алтуніна // Астма та алергія. - 2008. - № 1-2. - С. 16-19. (Автор особисто здійснила аналіз літературних джерел, обстеження хворих, узагальнення отриманих даних, підготувала статтю до друку).

3. Лизогуб В. Г. Динаміка ехокардіографічних показників на фоні застосування антигіпертензивної терапії у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію, поєднану з бронхіальною астмою / В. Г. Лизогуб, Н. В. Алтуніна, О. М. Бондарчук // Серце і судини. - 2009. - № 2. - С. 60-67. (Автор особисто здійснила аналіз літературних джерел, обстеження хворих, узагальнення отриманих даних, підготувала статтю до друку).

4. Лизогуб В. Г. Рівні стероїдних гормонів у хворих при поєднаному перебігу бронхіальної астми та есенціальної артеріальної гіпертензії та їх динаміка при застосуванні антигіпертензивних засобів / В. Г. Лизогуб, Н. В. Алтуніна // Врачебное дело. Лікарська справа. - 2009. - № 1-2. - С. 16-22. (Автор особисто здійснила аналіз літературних джерел, обстеження хворих, узагальнення отриманих даних, підготувала статтю до друку).

5. Пат. 38186 Україна, МПК А61К 31/00 Спосіб вибору антигіпертензивної терапії при артеріальній гіпертензії у хворих на бронхіальну астму / Н. В. Алтуніна, В. Г. Лизогуб ; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. - № u200809716 ; заявл. 25.07.2008 ; опубл. 25.12.2008, Бюл. № 24. (Автор самостійно оформляла заявку на винахід).

6. Пат. 39530 Україна, МПК А61Р 9/00, 11/00 Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у хворих на бронхіальну астму / Н. В. Алтуніна, В. Г. Лизогуб ; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. - № u200812959 ; заявл. 07.11.2008 ; опубл. 25.02.2009, Бюл. № 4. (Автор самостійно оформляла заявку на винахід).

7. Алтуніна Н. В. Особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на бронхіальну астму, поєднану з артеріальною гіпертензією / Н. В. Алтуніна, В. Г. Лизогуб // Український науково-медичний молодіжний журнал. Тези доповідей 61 Міжнар. наук.-практ. конф. студ. і молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини”. - 2007. - № 3. - С. 213. (Автор особисто проводила обстеження і підбір хворих, статистичну обробку даних і оформлення результатів у вигляді тез).

8. Лизогуб В. Г. Вплив антигіпертензивної терапії на показники внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на бронхіальну астму, поєднану з есенціальною артеріальною гіпертензією / В. Г. Лизогуб, Н. В. Алтуніна // Астма та алергія : матеріали ІІ-го Національного Астма-Конгресу. - 2008. - № 1-2. - С. 99. (Автор особисто проводила обстеження і підбір хворих, статистичну обробку даних і оформлення результатів у вигляді тез).

9. Лизогуб В. Г. Динаміка рівнів статевих гормонів під впливом антигіпертензивної терапії у хворих на бронхіальну астму, поєднану з есенціальною артеріальною гіпертензією / В. Г. Лизогуб, Н. В. Алтуніна, О. М. Бондарчук // Стандарти діагностики та лікування внутрішніх хвороб : матеріали Подільської міжрегіональної наук.-практ. конф. (Вінниця, 2-3 груд. 2008 р.). - Вінниця, 2008. - С. 56-57. (Автор особисто проводила обстеження і підбір хворих, статистичну обробку даних і оформлення результатів у вигляді тез).

Анотація

Алтуніна Н. В. Оптимізація антигіпертензивної терапії у хворих на бронхіальну астму з урахуванням впливу гіпотензивних препаратів на показники функції зовнішнього дихання та рівень стероїдних гормонів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. - Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України. - Київ, 2009.

Дисертація присвячена проблемі оптимізації антигіпертензивної терапії у хворих на бронхіальну астму (БА), поєднану з артеріальною гіпертензією (АГ). В ході роботи виявлено, що показники добового моніторування артеріального тиску та ехокардіографічні параметри мають більшу негативну спрямованість при поєднанні БА з АГ, ніж при їх ізольованому перебігу. Виявлено дисбаланс статевих гормонів у хворих на БА, поєднану з АГ та без неї. Встановлено зв'язок між показниками гормонального статусу та показниками функції зовнішнього дихання у хворих на БА з АГ.

Запропоновано диференційований підхід до лікування АГ у хворих на БА залежно від статі пацієнта, який враховує вплив антигіпертензивних препаратів на рівень статевих гормонів та показники функції зовнішнього дихання.

Аннотация

Алтунина Н. В. Оптимизация антигипертензивной терапии у больных бронхиальной астмой с учетом воздействия гипотензивных препаратов на показатели функции внешнего дыхания и уровень стероидных гормонов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. - Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца МЗ Украины. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению актуальной проблемы - оптимизации антигипертензивной терапии у больных бронхиальной астмой (БА), сочетанной с артериальной гипертензией (АГ). Работа базируется на данных обследования 127 амбулаторных больных, из которых 73 больные БА с АГ. В ходе работы выявлено, что показатели суточного мониторирования артериального давления (СМАД) и эхокардиографические (ЭхоКГ) параметры имеют более выраженную негативную направленность при сочетании БА и АГ, чем при их изолированном течении. Так, у больных БА с АГ регистрировались более высокие уровни систолического артериального давления (САД) и нагрузки САД во все временные промежутки по сравнению с пациентами с изолированной АГ. У больных БА с АГ преобладали патологические типы суточной кривой АД, что прежде всего характеризовалось недостаточной степенью ночного снижения АД: по САД - 61,9% “non-dipper”, по диастолическому артериальному давлению (ДАД) - 57,1% “non-dipper”, что почти в 2 раза больше, чем у больных с изолированной АГ. Нарушения диастолической функции левого и правого желудочков были более значимы у пациентов с сочетанием БА и АГ, что проявлялось в большей доле больных с II типом диастолической дисфункции желудочков и, соответственно, меньшей долей пациентов с нормальными показателями диастолической функции желудочков. Также отмечалось снижение насосной функции сердца в среднем на 11,4%, повышение давления в легочной артерии (ЛА) на 28,5% и 64,9% соответственно по сравнению с больными изолированной БА и изолированной АГ. При этом по мере увеличения степени тяжести БА ухудшались показатели СМАД и ЭхоКГ.

У пациентов с БА независимо от наличия АГ было выявлено снижение уровня прогестерона и кортизола в крови, а также повышение уровня эстрадиола по сравнению с больными изолированной АГ и лицами КГ. Установлена связь между концентрацией половых гормонов и показателями функции внешнего дыхания (ФВД), характеризующими бронхиальную проходимость. Так, позитивная корреляционная связь выявлена между ОФВ₁ и уровнем прогестерона у женщин, больных БА с АГ (r=0,49, р<0,05); у мужчин - позитивная корреляционная связь между ОФВ₁ и уровнем тестостерона (r=0,51, р<0,05) и позитивная связь с уровнем кортизола (r=0,54, р<0,05).

Изучена эффективность применения амлодипина, эналаприла и кандесартана на протяжении 2^х месяцев у больных БА, сочетанной с АГ. У исследуемых препаратов выявлен подобный антигипертензивный эффект и положительное влияние на показатели диастолической функции левого и правого желудочков. Только прием амлодипина снижал среднее давление в ЛА на 17,4% (р<0,05) и улучшал систолическую функцию ЛЖ на 5,4% (р<0,01).

На фоне антигипертензивной терапии амлодипином наблюдалось повышение уровня прогестерона на 44,6% (р<0,05) у больных БА, сочетанной с АГ. При половом разделении группы было обнаружено, что достоверное увеличение концентрации прогестерона происходит только у больных женского пола (р<0,05). В группе пациентов, которые применяли эналаприл, у лиц мужского пола наблюдалось увеличение уровня тестостерона на 30,5% (р<0,05). Кандесартан не влиял на концентрацию половых гормонов при его 2-х месячном применении у больных БА с АГ.

Сравнительный анализ динамики показателей ФВД на фоне антигипертензивной терапии выявил увеличение пиковой объемной скорости форсированного выдоха (ПОС) на 12,6% (р<0,05), максимальной объемной скорости на уровне выдоха 50% ФЖЕЛ (МОС₅₀) на 12,1% (р<0,05), максимальной объемной скорости на уровне выдоха 75% ФЖЕЛ (МОС₇₅) на 11,5% (р<0,05) у женщин при лечении амлодипином и увеличение МОС₅₀ на 9% (р<0,05) и МОС₇₅ на 12,6% (р<0,05) у мужчин на фоне применения эналаприла. В группе больных, принимавших кандесартан, динамика показателей ФВД отсутствовала.

Учитывая четкую половую дифференциацию в динамике показателей ФВД на фоне антигипертензивной терапии, предложен дифференцированный подход к выбору антигипертензивного препарата при АГ у больных БА в зависимости от пола пациента.

Annotation

Altunina N. V. Optimization of antihypertensive therapy in patients with bronchial asthma taking in consideration the action of hypotensive drugs on the index of external respiratory test and level of sex hormones. - Manuscript.

Thesis for the obtention of scientific degree “Candidate of Medical Sciences ” in speciality 14.01.02 - Internal medicine. - O. O. Bogomolets National Medical University, Ministry of Public Health of Ukraine. - Kyiv, 2009.

Dissertation is dedicated to the study of problems - optimization of antihypertensive therapy in patients with bronchial asthma (BA), combined with arterial hypertension (AH). During the study it was found that the index of daily monitoring of arterial pressure and echocardiography parameters have a more demonstrative negative orientation in combined BA and AH, than in isolated form. It has been set that the decrease in level of progesterone and cortisol and increase in level of estradiol in patients with BA combined with AH and without it. A link between the status of hormonal indexes and indexes of external respiratory function in patients with BA and AH was set.

A different approach for the treatment of AH in patients with BA dependent on the sex of patients which account for a effect of antihypertensive drugs in the level of sex hormones and the indexes of external respiratory function was suggested.

Перелік скорочень

АГ - артеріальна гіпертензія

АТ - артеріальний тиск

БА - бронхіальна астма

ДАТ - діастолічний артеріальний тиск

ДМАТ - добове моніторування артеріального тиску

ЕхоКГ - ехокардіографія

ЖЄЛ - життєва ємність легень

ІЧ - індекс часу

КГ - контрольна група

КДІ - кінцеводіастолічний індекс

КСІ - кінцевосистолічний індекс

ЛА - легенева артерія

ЛШ - лівий шлуночок

ОФВ₁ - об'єм форсованого видиху за першу секунду

ПОШ - пікова об'ємна швидкість форсованого видиху

ПШ - правий шлуночок

РААС - ренін-ангіотензин-альдостеронова система

САС - симпато-адреналова система

САТ - систолічний артеріальний тиск

ФВ_лш - фракція викиду лівого шлуночку

ФЖЄЛ - форсована життєва ємність легень

ФЗД - функція зовнішнього дихання

Рла - середній тиск в легеневій артерії

Размещено на Allbest.ru