Диференційований підхід до профілактики загострення хронічного кандидозу слизової оболонки порожнини рота

Размещено на http://www.allbest.ru

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

ЗАГРАДСЬКА Олена Леонідівна

УДК 616.08-031-36.81+616.31-002.2.828

Диференційований підхід до профілактики

загострення хронічного кандидозу

слизової оболонки порожнини рота

14.01.22 - стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України, Косенко Костянтин Миколайович, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, директор

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри стоматології, терапевтичної стоматології

- доктор медичних наук, професор Руденко Михайло Модестович, Одеський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри ортодонтії

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О. Бабеня

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед грибкових уражень слизової оболонки порожнини рота (СОПР) найбільше поширення одержали кандидози, збудниками яких є дріжджеподібні гриби - представники роду Candіda, що відносяться до умовно-патогенної мікрофлори та можуть викликати поверхневі ураження слизових оболонок, з дефектом і без дефекту імунітету (Хмелецкий О.К., 2000; Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В., 2001; Лесовой В.С. с соавт., 2003; Fotos P.G., Hellstein J.W., 1992; Scully C. et al., 1994).

Слід зазначити, що істинна захворюваність кандидозом СОПР в Україні невідома, оскільки він офіційно не реєструється, тому публікації по цій проблемі у вітчизняній літературі нечисленні.

Звертають увагу на проблему кандидозу СОПР лише при його загостренні, тобто коли виникає необхідність у його лікуванні у зв'язку з вираженим запаленням і болісною реакцією з боку слизової оболонки (Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В., 2001).

Етіологія й патогенез захворювань, викликаних дріжджеподібними грибами роду Candida, складні й різноманітні. Хоча кандидозні ускладнення виникають найчастіше як ендогенна інфекція, обумовлена посиленням патогенних властивостей дріжджеподібних грибів, проте відомо досить багато екзогенних причин їх розвитку.

В цей час виявлено ряд факторів, що призводять до виникнення орального кандидозу, основними з яких є: попередня тривала терапія антибіотиками (Марченко А.И., Руденко М.М., 1978; Степанова Ж.В., 1999; Xu Y., Hu B., 1998; Deepak Kademani, 2005), системні й інші захворювання слизових оболонок, що супроводжуються їхнім ушкодженням (Xu Y., Hu B., 1998), а також викликана різними причинами тривала нейтрогранулоцитопенія (Ruhnke M., 2000), незадовільна гігієна порожнини рота (Малый В.П., 2002; Carlstedt K. et al., 1996; Fotos P.G., Lilly J.P., 1998; Campisi G. et al., 2008), гормональні й інфекційні захворювання (Quirino M.R. et al., 2005), ВІЛ-інфекція (Яковлев А.А. с соавт., 2003; Ruhnke M., 2000; Campisi G. et al., 2008), деякі системні захворювання організму (Белова Е.А., Гусева С.Н., 2009; Orbak R., Orbak Z., 1997; Quirino M.R. et al., 2005), протезування знімними зубними протезами з акрилловых пластмас (Паненко И.А., 2005; Kulak Y., 1997, 2002; Martin M.V., Lamb D.J., 2005; Abu-Elteen K.H., 2010), а також зниження функціональної активності слинних залоз різного ґенеза (Паненко І.А., 2006; Латышева С.В., 2007; Campisi G. et al., 2008). кандидоз рот слизовий профілактика

Обговорюючи проблему хронічного кандидозу СОПР і його загострень необхідно відзначити, що, крім у цілому неприємної для людини проблеми, розглядаються й можливі ускладнення в результаті тривалої персистенції Candіda на слизовій оболонці, такі як розвиток імунодефіциту (Шабашова Н.В., 2009) і навіть розвиток злоякісних пухлин слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і травного тракту (Шевяков М.А. с соавт., 2009).

Кандидоз по праву називається опортуністичною інфекцією, вражаючи тільки імунокомпрометований макроорганізм (Сергеев А.Ю., Бурова С.А., 2000; Климко Н.Н., 2008). Серед безлічі станів, що призводять до кандидозу, розладам імунної системи приділяють найбільшу увагу (Хмелецкий О.К., 2000; Савічук Н.О., 2002; Дімнич Л.О., 2006; Лебедева Т.Н., 2004; Podzorski R., 1989; Samonis G., 2004).

Одним з найбільш агресивних властивостей Candida є адгезія до слизових оболонок. Здатність Candіda адгезуватися на слизових поверхнях макроорганізму прямо корелює з їх патогенністю (Лисовская С.А. с соавт., 2009; Calderone R.A., Braun P.C., 1999).

Слід зазначити, що профілактика кандидозу СОПР у більшості випадків спрямована на усунення факторів, що провокують надлишковий ріст Candida. Разом з тим, така серйозна проблема, що погіршує якість життя, повинна розглядатися більш широко.

При цьому як основна концепція проведених досліджень прийнято наступне: у кожному індивідуальному випадку необхідно позначити проблему й визначити коло провокуючих факторів, що сприяють загостренню кандидозу СОПР. При призначенні профілактичних заходів необхідно здійснювати диференційований підхід залежно від ступеня колонізації слизової оболонки порожнини рота грибами роду Candida й виразності клінічних симптомів. Гігієнічний догляд за порожниною рота при грибкових ураженнях СОПР повинен здійснюватися ретельно з використанням спеціальних зубних паст, ополіскувачів, а також зубних щіток, що мають на тильній поверхні шкребок для чищення язика. Все вищевказане визначило актуальність теми і послужило підставою для проведення досліджень у цій області.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри терапевтичної стоматології Одеського національного медичного університету МОЗ України: «Вікові аспекти функціональної активності слинних залоз при стоматологічній патології» (№ ДР 0105U008883) і ДУ «Інститут стоматології АМН України»: "Вивчити роль порушень функції слинних залоз різного ґенезу в розвитку стоматологічної патології та розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів" (№ ДР 0108U001408). Автор була безпосереднім виконавцем окремих фрагментів вищевказаних тем.

Мета дослідження - підвищення ефективності профілактики загострень хронічного кандидозу слизової оболонки порожнини рота шляхом диференційованого підходу до розробки й застосування профілактичних комплексів.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити частоту виявлення кандидозу порожнини рота й причини, що викликають розвиток гострого кандидозного стоматиту.

2. Вивчити рівень грибкової контамінації СОПР і переважаючі клінічні форми при хронічному й гострому кандидозі.

3. Вивчити ряд клінічних і імунологічних показників ротової порожнини (гігієнічний стан порожнини рота, швидкість слиновиділення, виразність хронічного запалення, вміст імуноглобулінів) у порівняльному аспекті залежно від рівня грибкової контамінації СОПР.

4. Розробити схему лікувально-профілактичних заходів, що включають антигрибкові й імуномодулюючі засоби з різним ступенем активності, з обґрунтуванням диференційованого підходу залежно від ступеня колонізації СОПР грибами роду Кандида й виразності клінічних симптомів.

5. Вивчити вплив розроблених лікувальних і профілактичних заходів у хворих на кандидоз СОПР з хронічним та загостреним перебігом із застосуванням комплексу клініко-лабораторних досліджень та оцінити віддалені результати.

Об'єкт дослідження - кандидоз слизової оболонки порожнини рота, хронічний та загострений перебіг.

Предмет дослідження - розробка, обґрунтування та оцінка ефективності застосування профілактичних комплексів, що знижують обсіменіння СОПР грибами роду Candida та попереджають загострення кандидозу.

Методи дослідження: клініко-лабораторні (вивчення швидкості слиновиділення, оцінка гігієнічного стану порожнини рота й ступеня хронічного запалення СОПР); мікробіологічні (вивчення рівня грибкового обсіменіння порожнини рота); біохімічні (вивчення в ротовій рідині протеолітичної активності й визначення ступеня дисбактеріозу в порожнині рота); імунологічні (вивчення показників специфічного захисту ротової порожнини); статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше застосовано диференційований підхід до проведення профілактичних заходів для зменшення ризику загострення хронічного кандидозу слизової оболонки порожнини рота в залежності від ступеня колонізації слизової оболонки грибами роду Candіda і виразності клінічних симптомів захворювання.

Вперше визначена тенденція поширеності хронічного кандидозу слизової оболонки порожнини рота і частоти його загострень. Встановлено, що хронічний кандидоз СОПР виявляється в 39,1 % випадків від кількості обстежених осіб протягом 1 місяця на стоматологічному прийомі, а загострення - в 28,6 % випадків відповідно.

Встановлено, що з наростанням кандидозної колонізації СОПР змінюється рівень салівації хворих убік зменшення. Аналіз індивідуальних показників хворих показав, що первинним з'явилося зниження функціональної активності слинних залоз, що призвело до активізації кандидаінфекції, однак ще більшому зниженню слиновиділення сприяє розростання грибкових колоній на СОПР.

Встановлено, що у хворих із загостреним перебігом кандидозу СОПР рівень обсіменіння слизової оболонки грибами Candіda вказує на важкий перебіг захворювання, імунологічні показники свідчать про істотне зрушення, характерне для гострого інфекційного запалення в порожнині рота.

Аналіз причин, що сприяють загостренню хронічного кандидозу СОПР, показав, що основними є імунодефіцит організму, гіпосалівація, тривалий прийом антибіотиків, знімні зубні протези, а "провокуючими" факторами - незадовільний гігієнічний стан порожнини рота, нерегламентоване застосування ротових антисептичних ополіскувачів, променева терапія в області голови та шиї.

На підставі бактеріологічних та імунологічних досліджень доведено, що застосування профілактичних комплексів хворими на кандидоз слизової оболонки порожнини рота сприяє активізації природних захисних механізмів ротової порожнини, зменшенню інтенсивності запального процесу, збільшенню швидкості салівації, зменшенню обсіменіння слизової оболонки Candіda albіcans, що забезпечує антигрибковий та імунний захист ротової порожнини

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено та опрацьовано схему профілактичних заходів для осіб із хронічним кандидозом слизової оболонки порожнини рота з метою попередження загострення захворювання, що враховує рівень обсіменіння слизової оболонки порожнини рота грибами роду Candіda і виразність клінічних симптомів: диференційоване призначення препаратів антигрибкової й імуномоделюючої дії (від слабкої антисептичної й адаптогенної дії при легкому ступені кандидозу до вираженої фунгіцидної та імуностимулюючої дії - при важкому ступені) (позитивне рішення про видачу патенту на корисну модель за заявкою № u201015180 від 16.12.2010 р.).

Застосування з профілактичною метою розроблених комплексів прискорює клінічне видужання хворих на кандидоз СОПР, знижує рівень грибкової контамінації слизової оболонки та забезпечує стійкий профілактичний ефект, про що свідчить відсутність загострення захворювання у віддалені терміни спостереження.

Результати досліджень впроваджені в клінічну практику кафедри терапевтичної стоматології, Центра відновлювальної та реконструктивної медицини Одеського національного медичного університету МОЗ України, відділу терапевтичної стоматології, відділу профілактики стоматологічних захворювань ДУ «Інститут стоматології АМН України», відділу терапевтичної стоматології Одеської обласної стоматологічної поліклініки, КУ «МСП» № 1, 2, 10 м. Одеса, стоматологічної поліклініки м. Іллічівськ.

Матеріали дисертації використаються в навчальному процесі кафедри терапевтичної стоматології Одеського національного медичного університету МОЗ України та на курсах інформації та стажування ДУ «Інститут стоматології АМН України».

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено пошук, відібрана й проаналізована наукова література по темі дисертації, самостійно проведені всі клінічні дослідження. Узагальнені й проаналізовані отримані результати, проведена їхня статистична обробка. Написана і оформлена дисертація. Спільно з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані основні положення роботи.

Клінічні дослідження проведені на кафедрі терапевтичної стоматології ОНМедУ (зав. каф. - д.мед.н., проф. К.Н. Косенко); біохімічні - в лабораторії біохімії відділу біотехнології ДУ «Інститут стоматології АМН України» (зав. лаб. - к.біол.н., с.н.с. О.А. Макаренко¹); мікробіологічні - в бактеріологічній лабораторії поліклініки № 14 м. Одеса (зав. лаб. - О.В. Березовська¹); імунологічні - в централізованій імуно-вірусологічній лабораторії з діагностикою СНІДу Одеської обласної санітарно-епідеміологічної станції (зав. лаб. - Л.С. Котлік¹) при безпосередній участі автора.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені та обговорені на III (Х) з'їзді Асоціації стоматологів України «Інноваційті технології - в стоматологічну практику» (Полтава, 2008), на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні проблеми стоматологічної захворюваності і її профілактика у дитячого населення України у світлі світових тенденцій і досягнень" (Одеса, 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 друкованих праць, з них 3 статті - у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тези в матеріалах науково-практичних конференцій, позитивне рішення про видачу патенту України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 171 сторінці комп'ютерного тексту й складається із вступу, 6 розділів (огляд літератури, 4 розділи власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів), висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури, який містить 330 джерел (з них 174 - латиницею). Робота ілюстрована 20 таблицями і 35 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дисертаційної роботи проведено комплекс клініко-лабораторних досліджень.

Клініко-лабораторні дослідження. Для вивчення частоти зустрічаємості хронічного кандидозу й частоти його загострення було обстежено 138 пацієнтів протягом 1 місяця. У клінічних випробуваннях лікувальних і профілактичних заходів прийняли участь 63 хворих з кандидозом СОПР, з яких 51 пацієнт був з хронічним перебігом захворювання та 12 - з загостреним перебігом.

Діагноз «кандидоз СОПР» ставився у випадку наявності наступних факторів: характерних скарг і клінічної картини грибкового ураження слизової оболонки порожнини рота; виявлення в мікроскопічних біоматеріалах зі слизової оболонки порожнини рота ознак інвазії грибів, а при бактеріологічному дослідженні на селективному середовищі - наявності 1000 КУО/тампон і більше.

При визначенні клінічних форм хронічного й гострого перебігу кандидозу дотримувалися загальноприйнятої класифікації, що враховує не тільки локалізацію патологічного процесу, але й виразність клінічних проявів (Данилевский Н.Ф. с соавт., 2001). Остаточний діагноз загостреного перебігу ставили на підставі бактеріологічного дослідження зіскрібка зі слизової оболонки на наявність Candіda albіcans: більше 7000 КУО/тампон (Латышева С.В., 2007)

Обстеження проводили згідно рекомендаціям ВООЗ (1989). Основні показники, що реєструвалися: скарги хворих, об'єктивний стан СОПР, рівень слиновиділення, гігієнічний стан порожнини рота, проба на хронічне запалення (проба Шиллера-Писарева), мікробіологічне дослідження зіскрібків з СОПР, біохімічні й імунологічні дослідження ротової рідини хворих.

Обов'язковим був збір анамнезу на наявність загального дисбактеріозу.

Пацієнти із хронічним кандидозом СОПР перебували під спостереженням 1 рік. Клініко-лабораторні показники вивчалися до застосування антигрибкового профілактичного комплексу, через 1, 6 місяців та 1 рік. При загостреному перебігу кандидозу - до проведення курсу антигрибкової терапії, через 1 і 6 місяців, а також через 6 місяців після профілактичних заходів.

Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою індексу Гріна-Вермільона (Іванов В.С., 1998). Для визначення інтенсивності запального процесу СОПР проводили пробу Шиллера-Писарева (Іванов В.С., 1998).

Функціональну активність слинних залоз визначали за швидкістю слиновиділення (мл/хв.) (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976). Збір ротової рідини в хворих проводився натще без стимулювання слиновиділення.

Біохімічні дослідження. В ротовій рідині хворих вивчали активність ферментів уреази, лізоциму, а також загальну протеолітичну активність. Активність уреази вивчали за методом Батуріної А.В. зі співав. (1987). Активність лізоциму за методом Gorіn et all. (1971). За співвідношенням відносних активностей уреази і лізоциму визначали ступінь дисбактеріозу порожнини рота (Левицький А.П. зі співавт., 2007). Загальну протеолітичну активність визначали за методом Барабаша Р.Д., Левицького А.П. (1973).

Імунологічні дослідження включали визначення у ротовій рідині хворих рівня імуноглобулінів SІgА й ІgG, яке проводили за методом радіальної імунодифузії за Manchini et al. (1965) в модифікації Simmons (1971).

Мікробіологічні дослідження проводилися для мікологічного дослідження патологічних об'єктів СОПР для підтвердження діагнозу грибковий стоматит, а також для оцінки ефективності застосування лікувальних і профілактичних заходів.

Для підтвердження діагнозу «хронічний кандидоз» використовували метод мікроскопії (експрес-діагностика) та посів на спеціальне селективне бактеріальне середовище Сабуро патологічного матеріалу зі слизової оболонки порожнини рота.

Для мікроскопічного дослідження проводили забір матеріалу зі СОПР стерильною бактеріологічною петлею із зони ураження. Мазок поміщали на предметне скло, красили його по Граму й Романовському-Гімзі й вивчали під мікроскопом. Виявлення в бактеріологічному мазку більше 15 клітин грибів у полі зору та наявність ознак розмноження й ниток псевдоміцелію розцінювали як ознаку кандидозу СОПР.

Для бактеріологічного дослідження забір матеріалу проводили стерильним ватяним тампоном стандартного розміру з поверхні СОПР в місцях локалізації патологічного процесу. Тампон поміщали в стерильні пробірки зі спеціальним середовищем і доставляли в сертифіковану лабораторію, де далі проводили посів на селективне бактеріальне середовище Сабуро. Через 48 годин проводили підрахунок вирослих колоній грибів і виражали в абсолютних числах: кількість колоній грибів з 1 тампона.

Характеристика використаних препаратів. В роботі використані наступні засоби: антигрибковий препарат «Итракон» («Фармак», Україна, № РП UA/2959/01/01); імуномодулятор «Полиоксидоний» (НВО «Петровакс Фарм», Росія, № РП UA/5334/01/01), імуномодулятор рослинного походження «Настойка эхинацеи Др. Тайсс» («Naturwaren», Німеччина, № РП UA/2717/01/01), пробіотик «Лактобактерин» («Биолек ЗАО», Україна, № РП 36/07-300200000), антисептик «Орасепт» («Sagmel», США, № РП П.12.02/05624), хлоргексидина биглюконат 0,05 % («Биостимулятор», Україна, № РП UA/5849/01/01), натрію тетраборат (Миколаївська ФФ ОКП, Україна; № РП UA/2020/01/01), зубний еліксир «Лізомукоїд» (НВО «Одеська біотехнологія», Україна, Висновок держ. сан.-епід. експертизи МОЗ України № 05.03.02-04/29065), гель для порожнини рота «Лактогель» (Україна, Висновок держ. сан.-епід. експертизи МОЗ України № 05.03.02-07/11778).

Для гігієнічного догляду за порожниною рота всім пацієнтам призначали зубну пасту, що містить триклозан («Colgate Total»), а також зубні щітки зі шкребком для язика («Colgate 360», «Reach Fresh Breath», «Aquafresh Extreme Сlean Tooth»).

Статистичні методи дослідження. Статистичну обробку даних проводили за методом Е.В. Монцевичуте-Ерингене (1964) з використанням t-критерію Стьюдента. Дані вважали достовірними при рівні значимості 0,95, тобто Р<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. При вивченні частоти зустрічаємості кандидозу СОПР було встановлено, що із 138 обстежених на стоматологічному прийомі протягом 1 місяця у 54 пацієнтів виявлено надлишковий ріст колоній Candida, що дозволив поставити діагноз «кандидоз СОПР». При цьому в 42 пацієнтів зафіксовано хронічний перебіг захворювання і в 12 - загострений, що визначалося за характером скарг, виразністю клінічної картини та кількістю грибкових колоній на СОПР.

Виходячи з отриманих даних була визначена тенденція поширеності хронічного кандидозу й частоти загострень захворювання, що склало 39,1 % і 28,6 % відповідно.

Найбільш часто патологічний процес при кандидозі СОПР локалізувався на язиці й в області протезного ложа (слизова оболонка альвеолярного відростка й піднебіння).

При обстеженні хворих на хронічний кандидоз СОПР було встановлено, що по мірі наростання рівня кандидозної контамінації СОПР відзначається зниження слиновиділення й погіршення гігієнічного стану порожнини рота. При мінімальних показниках колонізації СОПР Candida albicans (від 600 до 1000 КУО/тампон, n=12) ГІ Гріна-Вермільона склав 1,35 ± 0,13 балів, проба Шиллера-Писарева - 1,95 ± 0,18 балів, швидкість слиновиділення - 0,41 ± 0,05 мл/хв. При максимальних показниках колонізації СОПР Candida albicans (від 3000 до 5000 КУО/тампон, n=14) ГІ Гріна-Вермільона склав 1,61 ± 0,13 балів, проба Шиллера-Писарева - 2,55 ± 0,19 балів, швидкість салівації - 0,30 ± 0,04 мл/хв.

При зборі анамнезу в хворих на кандидоз СОПР із загостреним перебігом було встановлено, що з 12 обстежених 3 пацієнта напередодні приймали антибіотики per os із приводу соматичної патології інфекційного походження. Декілька пацієнтів повідомили, що вони довгий час користувалися ротовими ополіскувачами, що включають концентровані антисептики. В 2-х пацієнтів не визначалася конкретна причина, однак при об'єктивному обстеженні порожнини рота відзначалася явно незадовільна гігієна порожнини рота. 4 пацієнта (30%) відносилися до категорії "імунокомпрометовані". 1 пацієнт пройшов курс променевої терапії в області голови й шиї.

При оцінці клінічних показників хворих із загостреним перебігом кандидозу СОПР було встановлено, що гігієнічний стан порожнини рота був поганий (ГІ Гріна-Вермільона - 1,95 ± 0,16 балів), в усіх хворих спостерігалася гіпосалівація (швидкість слиновиділення - 0,18 ± 0,02 мл/хв.). Імунологічні показники свідчили про істотне зрушення, характерне для гострого інфекційного запалення в порожнині рота (SIg A - 0,25 ± 0,03 г/л, Ig G - 0,88 ± 0,11 г/л). Рівень обсіменіння СОПР грибами Candіda (більше 10 тис. колоній на зіскрібок) вказував на важкий перебіг захворювання.

У дослідженнях з оцінки ефективності профілактичних заходів взяв участь 51 хворий, що страждає хронічним кандидозом СОПР із різним ступенем важкості, з яких 42 пацієнти склали основну групу, а 9 пацієнтів - групу порівняння, в якій були присутні особи з різними рівнями росту Candida на СОПР (від 1000 до 3550 КУО/тампон).

Проведення профілактичних заходів у хворих основної групи здійснювалося диференційовано в залежності від ступеня колонізації слизової оболонки порожнини рота грибами роду Candida й виразності клінічних симптомів.

За основу взята клінічна характеристика важкості кандидозу СОПР, запропонована ВООЗ і описана Латишевою С.В. (2007), а також власні спостереження, отримані при вивченні частоти зустрічаємості кандидозу та його різних клінічних форм.

На підставі даних анамнезу й клініко-лабораторних показників нами виділено 3 підгрупи основної групи, що відрізняються ступенем обсіменіння грибами роду Candida, виразності місцевої клінічної симптоматики й наявністю загального дисбактеріозу (Pancheva-Dіmіtrova R.Z. et al., 2004, в модифікації Шевякова М.А., 2009):

І-а група, n=12 (початковий ступінь) - можлива присутність грибкової інфекції. Клінічні прояви не чітко виражені, незначна гіперемія й васкулярізація. Кількість Candіda на зіскрібок - 1000 КУО/тампон.

Відсутність скарг, що характеризують загальний дисбактеріоз.

ІІ-а група, n=16 (1-й ступінь важкості) - скарги на печію, візуально добре визначається гіперемія певних ділянок СОПР з гладкою й блискучою поверхнею. Кількість Candіda на зіскрібок від 1000 до 3000 КУО/тампон.

Відсутність загального дисбактеріозу або незначні прояви.

ІІІ група, n=14 (2-й ступінь важкості) - скарги на печію, візуально яскрава гіперемія певних ділянок СОПР із гладкою й блискучою поверхнею без порушення цілісності. Кількість Candіda на зіскрібок від 3000 до 5000 КУО/тампон.

Передбачається наявність загального дисбактеріозу 1-го ступеня, що характеризується зменшенням кількості біфідо- і/або лактобактерій на 1-2 порядки.

У групі порівняння для профілактики загострення хронічного кандидозу СОПР призначали полоскання порожнини рота 0,05% розчином хлоргексидину. Схема профілактичних заходів, що призначалася пацієнтам основної групи, представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Схема застосування профілактичного комплексу хворими з хронічним кандидозом СОПР

Ступінь важкості хронічного кандидозу СОПР	Елемент комплексу	Призначення	Спосіб застосування, дозировка, терміни
І-а група (початковий ступінь, 1000 КУО)	Настойка ехінацеї	Імуномодулююча дія	Всередину по 20-30 кап. 3 рази в день, 30 днів
	Розчин тетраборату натрію 1%	Створення лужного середовища в порожнині рота	Полоскання рота 2 рази в день, 7 днів
ІІ група (1-й ступінь важкості, 1000-3000 КУО)	Настойка ехінацеї	Імуномодулююча дія	Всередину по 20-30 кап. 3 рази в день, 30 днів
	Зубний еліксир «Лізомукоїд»	Нормалізація мікробіоценозу порожнини рота	Полоскання рота 2 рази в день по 30 кап. в 1/2 ст. кип'яченої води, 1 місяць
	Розчин чайного дерева	Антигрибкова дія	Аплікації на СОПР 1 раз в день, 2 тижня
	Лактобактерін (розчин)	Нормалізація мікробіоценозу кишечника	1 ч.л. за 40-50 хв. до їжі 2-3 рази в день, 2 тижня
ІІІ група (2-й ступінь важкості, 3000-5000 КУО)	Поліоксідоній	Імуномодулююча дія	По 12 мг (1 табл.) 2 рази в день, 10 днів
	Орасепт	Антигрибкова дія	Полоскання рота 10 мл 1% розчину 3 рази в день, 14 днів
	5% леворінова мазь	Антигрибкова дія	Нанесення на уражені ділянки СОПР 3 рази в день, 14 днів
	Лактобактерін (розчин)	Нормалізація мікробіоценозу кишечника	1 ч.л. за 40-50 хв. до їжі 2-3 рази в день, 2 тижня
Всі групи	«Лактогель»	Пробіотичне, стимулювання слиновиділення	По закінченні основного курсу. 1 раз в день

Профілактичний курс із застосуванням антигрибкових засобів призначався 1 раз у рік з певним тимчасовим інтервалом і з урахуванням індивідуальної чутливості, нестерпності й наявності протипоказань до конкретного препарату.

Проведені через 1 рік обстеження показали, що клінічні симптоми кандидоінфекції СОПР у хворих групи порівняння були присутні як і раніше. У більшості осіб основної групи не простежувалися клінічні прояви кандидозу й лише в 3-х осіб (26,6 %) спостерігалися незначна гіперемія на певній ділянці слизової оболонки й скарги на незначну печію.

У хворих групи порівняння істотних змін у рівні обсіменіння грибами СОПР не відбулося. У хворих основної групи за весь період спостереження не було зафіксовано жодного випадку загострення хронічного кандидозу. Після курсу профілактичних заходів рівень обсіменіння СОПР Candіda albіcans в осіб з початковим ступенем кандидозу зменшився на 29,6 %, в осіб з 1-им та 2-им ступенем кандидозу (ІІ і ІІІ групи) - на 36,2 % (р < 0,02) та 57 % (р < 0,001) відповідно. Через 1 рік в осіб цих груп рівень росту Candіda відповідав початковому ступеню кандидозу СОПР (табл. 2).

Гігієнічний стан порожнини рота (за індексом Гріна-Вермільона) через 6 місяців не мав достовірних відмінностей у порівнянні з первісними даними в осіб як основних груп, так і групи порівняння, однак спостерігалася достовірна відмінність показника убік поліпшення гігієнічного стану порожнини рота в основній групі по відношенню до групи порівняння (р < 0,05).

Проба Шиллера-Писарева у хворих групи порівняння через 6 місяців залишалася на початковому рівні (р > 0,05), що свідчить про високу інтенсив-ність хронічного запалення. В осіб всіх основних груп через півроку запалення СОПР значно знизилося (р < 0,001). При зіставленні з даними, зафіксованими в групі порівняння, виявлено високий ступінь вірогідності відмінностей за ступенем зменшення інтенсивності запалення в осіб основної групи (р < 0,001).

Через півроку в осіб групи порівняння істотних змін у швидкості салівації не відбулося. У хворих всіх основних груп (з початковими різними ступенями важкості хронічного кандидозу) через півроку рівень слиновиділення наближався до нормальних значень. При цьому найбільш рельєфні зміни відзначалися в осіб ІІІ групи (з 2-м ступенем важкості кандидозу) (р < 0,05).

Таким чином, диференційований підхід до застосування комплексу профілактичних засобів залежно від рівня контамінації Candіda albіcans і ступеня важкості хронічного кандидозу СОПР забезпечив стійкий профілактик-ний ефект, що полягає в зменшенні адгезії грибів на СОПР і протизапальній дії.

У подальших дослідженнях з оцінки ефективності лікувального комплексу протягом перших 6 місяців і профілактичного комплексу протягом наступних 6 місяців прийняло участь 12 хворих із загостреним перебігом кандидозу СОПР. Всім без винятку та розподілу на групи пацієнтам була призначена загальна й місцева фунгіцидна й імуностимулююча терапія (відповідно до протоколу стандартного лікування):антигрибковий препарат «Итракон» (100 мг 1 раз на день протягом 15 днів, потім ще 7-14 днів після клінічного поліпшення); місцево - 5 % леворінова мазь (у вигляді аплікацій на СОПР, 3 рази в день протягом 14 днів); імуномодулятор «Поліоксідоній» (сублінгвально в дозах: перші 10 днів - 12 мг 3 рази на день, з 11-го по 20-й день - 12 мг 2 рази на день).

Таблиця 2

Динаміка зміни показників росту колоній Candіda albіcans, гігієнічного стану ротової порожнини, інтенсивності запалення СОПР та швидкості слиновиділення під впливом застосування профілактичних комплексів в осіб із хронічним кандидозом

Хворі на хронічний кандидоз	Кількість КУО грибів Candida на зіскрібок зі СОПР	ГІ Гріна-Вермільона	Проба Шиллера-Писарева	Швидкість салівації (мл/хв.)
	до проведенні заходів	через 1 місяць	через 1 рік	до проведення заходів	через 6 місяців	до проведення заходів	через 6 місяців	до проведення заходів	через 6 місяців
Група порівняння	1830 ± 210	-	1650 ± 195 Р > 0,05	1,64 ± 0,15	1,85 ± 0,12 Р > 0,05	2,25 ± 0,14	2,45 ± 0,21 Р > 0,05	0,32 ± 0,03	0,35 ± 0,04 Р > 0,05
Основна група
І група (початковий ступінь)	760 ± 85	535 ± 88 Р > 0,05	605 ± 71 Р > 0,05	1,35 ± 0,13	1,41 ± 0,14 Р > 0,05	1,95 ± 0,18	1,25 ± 0,11 Р < 0,001	0,41 ± 0,05	0,45 ± 0,05 Р > 0,05
ІІ група (1-й ступінь важкості)	2140 ± 172	1365 ± 156 Р < 0,02	712 ± 75 Р < 0,001	1,54 ± 0,14	1,62 ± 0,11 Р>0,05	2,15 ± 0,17	1,45 ± 0,12 Р < 0,01	0,36 ± 0,04 Р3 > 0,05	0,43 ± 0,05 Р > 0,05
ІІІ група (2-й ступінь важкості)	4085 ± 387	1755 ± 288 Р < 0,001	1034 ± 127 Р < 0,001	1,61 ± 0,13	1,54 ± 0,12 Р>0,05	2,55 ± 0,19 Р3< 0,05	1,65 ± 0,13 Р < 0,001	0,30 ± 0,04 Р3< 0,05	0,42 ± 0,05 Р < 0,05
Середні показники	2328 ± 215	1218 ± 176	784 ± 91	1,50 ± 0,13 Р2>0,05	1,52 ± 0,13 Р>0,05 Р2<0,05	2,22 ± 0,16 Р2>0,05	1,45 ± 0,11 Р < 0,001 Р2 < 0,001	0,36 ± 0,04 Р2 > 0,05	0,43 ± 0,04 Р > 0,05

Примітка: Р - вірогідність відмінностей - розрахована стосовно вихідного рівня; Р₂ - стосовно показників групи порівняння; Р₃ - стосовно даних групи з початковим ступенем важкості кандидоза.

Додатково в перші дні після зникнення клінічних симптомів і кількісного показника грибкових колоній менш 2000 КУО/тампон пацієнтам призначали лактобактерин у складі гелю для порожнини рота («Лактогель» протягом 10-14 днів) і полоскання рота 5% розчином тетраборату натрію (2-3 рази в день протягом 7 днів).

Через 1 місяць після проведеного лікування із застосуванням фунгіцидної терапії в більшості пацієнтів (83,4%) симптоми гострого процесу зникли, а рівень грибкового обсіменіння слизової оболонки порожнини рота зменшився в3 рази (з 10517 ± 742 КУО/тампон до 2934,5 ± 405 КУО/тампон, р < 0,02). Збільшилася секреція слини (з 0,18 ± 0,02 мл/хв. до 0,32±0,04, р < 0,05), однак не до значення норми. Індекс гігієни свідчив про поліпшення гігієнічного стану порожнини рота (з 2,25 ± 0,24 балів до 1,85±0,19 балів, р < 0,05).

Через 6 місяців в жодного з пацієнтів симптомів гострого процесу захворювання не спостерігалося. Рівень салівації значно збільшився (до 0,34 ± 0,04 мл/хв., р < 0,002). Імунологічні показники мали тенденцію до зміни в позитивну сторону: вміст Sіg A у ротовій рідині збільшився (з 0,25 ± 0,03 г/л до 0,42 ± 0,09 г/л, р < 0,02), а вміст Іg G - зменшився (з 0,88 ± 0,11 г/л до 0,70 ± 0,09 г/л, р < 0,05).

Індивідуальні показники числа колоній Candіda на СОПР склали від 950 до 1850, а груповий показник був 1285,5 КУО/тампон, що відповідає 1-му ступеню важкості хронічного кандидозу СОПР.

В подальшому всі хворі були розподілені на 2 групи: групу порівняння (5 пацієнтів, без призначення спеціальних профілактичних заходів) та основну групу (7 пацієнтів), яким після клінічного видужання призначався комплекс профілактичних заходів за схемою для 1-го ступеня хронічного кандидозу: настойка ехінацеї, зубний еліксир "Лізомукоїд", лактобактерин і розчин чайного дерева (табл. 1).

Результати досліджень показали, що в осіб групи порівняння через 6 місяців відзначалася незначна інтенсифікація росту Candіda на СОПР (з 1199 ± 98 КУО/тампон до 1360 ± 96 КУО/тампон, р > 0,05). У пацієнтів основної групи обсіменіння СОПР грибами знизилася в 2,7 рази (з 1372,2 ± 138 КУО/тампон до 505 ± 57 КУО/тампон, р < 0,001).

Через 6 місяців в осіб групи порівняння істотних змін у показниках гігієнічного стану не відбулося (ГІ - 1,6 ± 0,13 бала проти 1,4 ± 0,12 бали на вихідному рівні, р > 0,05). У хворих основної групи спостерігалася тенденція до поліпшення гігієнічного стану порожнини рота (до 1,2 ± 0,09 бали, р < 0,02), що відповідало задовільній гігієні порожнини рота

Швидкість салівації в групі порівняння не мала достовірних відмінностей від вихідного рівня (0,30 ± 0,03 мл/хв. проти 0,33 ± 0,05 мл/хв. відповідно, р > 0,05). В осіб основної групи цей показник збільшився на 17 % (з 0,35 ± 0,04 мл/хв. до 0,41 ± 0,05 мл/хв., р > 0,05).

Біохімічні дослідження, проведені через 6 місяців після застосування профілактичного курсу, показали, що активність ферментів уреази і лізоциму, а також їхнє співвідношення істотно не змінилися, що свідчить про стабільність мікробіоценозу, яка була досягнута після використання лікувального комплексу та збереглася ще 6 місяців під впливом профілактичних заходів. Показники загальної протеолітичної активності також не змінилися, що свідчить про відсутність запального процесу в порожнині рота.

При вивченні імунологічних показників ротової рідини у хворих кандидозом було встановлено, що в групі порівняння через 6 місяців істотних змін у вмісті Sіg A і Іg G стосовно вихідного рівня не виявлено (0,38 ± 0,07 г/л проти 0,45 ± 0,08 г/л у вихідному рівні, р > 0,05, та 0,64 ± 0,11 г/л проти 0,69 ± 0,10 г/л у вихідному рівні, р > 0,05, відповідно). У хворих основної групи вміст секреторного імуноглобуліну А збільшився майже в 2 рази (з 0,37 ± 0,10 г/л до 0,67 ± 0,09 г/л, р < 0,05). Вміст Іg G в осіб основної групи знизився (з 0,72 ± 0,08 г/л до 0,32 ± 0,07 г/л, р < 0,002).

На підставі проведених досліджень встановлено, що збалансований комплекс препаратів (адаптогенної, антигрибкової дії, для нормалізації мікробіоценозу порожнини рота) сприяє активізації природних захисних механізмів ротової порожнини, збільшенню швидкості салівації, зменшенню адгезії грибів на слизовій оболонці і, як наслідок, зменшенню обсіменіння СОПР Candіda albіcans.

Таким чином, застосування розробленого комплексу профілактичних засобів хворими з кандидозом СОПР залежно від рівня контамінації Candіda albіcans і ступеня важкості захворювання забезпечило стійкий профілактичний ефект, про що свідчить відсутність загострення у віддалені терміни спостереження.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення проведених клінічних досліджень і запропоновано нове рішення актуального наукового завдання стоматології, пов'язаного з профілактикою загострень кандидозу слизової оболонки порожнини рота шляхом диференційованого підходу до розробки та призначення профілактичних заходів з використанням антигрибкових та імуномодулюючих засобів.

1. Вперше на підставі проведених досліджень визначена частота зустрічаємості хронічного кандидозу СОПР і частота загострення захворювання, що склало 39,1 % і 28,6 % відповідно. Встановлено, що основними причинами загострень хронічного кандидозу є імунодефіцит організму, гіпосалівація, тривалий прийом антибіотиків, знімні зубні протези, а "провокуючими" факторами - незадовільний гігієнічний стан порожнини рота, нерегламентоване застосування ротових антисептичних ополіскувачів, променева терапія в області голови й шиї.

2. Дослідження показали, що при хронічному перебігу ріст грибів Candіda albіcans на СОПР склав від 600 до 4800 колоній на зіскрібок (у середньому -2328,3 ± 215,2 КУО), при загостреному - більше 10000 КУО на зіскрібок (у середньому - 10517±742). Рівень росту колоній Candida корелює з виразністю клінічних симптомів: при мінімальному рівні частіше спостерігається атрофічна форма кандидозу без специфічного нальоту. По мірі наростання обсіменіння СОПР превалюють псевдомембранозні та гіперпластичні форми.

3. Встановлено, що по мірі наростання рівня кандидозної контамінації СОПР спостерігається зниження слиновиділення (з 0,41 ± 0,05 мл/хв. при обсіменінні до 1000 КУО до 0,18 ± 0,02 мл/хв. при обсіменінні > 10000 КУО) і погіршення гігієнічного стану порожнини рота (ГІ Гріна-Вермільона - з 1,65 ± 0,13 при обсіменінні до 1000 КУО до 1,95 ± 0,16 при обсіменінні > 10000 КУО).

4. Розроблено комплекс профілактичних заходів для хворих з хронічним кандидозом слизової оболонки порожнини рота, що враховує важкість захворювання, з використанням препаратів антигрибкової та імуномоделюючої дії, які призначалися диференційовано: від слабкої антисептичної і адаптогенної дії (при легкому ступені кандидозу) до вираженої фунгіцидної та імуностимулюючої дії (при важкому ступені кандидозу).

5. Встановлено, що диференційований підхід до застосування комплексу профілактичних засобів залежно від рівня контамінації Candіda albіcans і ступеня важкості хронічного кандидозу СОПР забезпечує стійкий профілактичний ефект, що полягає в зменшенні адгезії грибів на СОПР (у середньому в 3 рази), протизапальній дії (зменшення інтенсивності запального процесу на 35 % за пробою Шиллера-Писарєва), збільшення швидкості салівації (на 20 %), нормалізації імунологічних показників (збільшення вмісту Sig A в 2 рази, зниження вмісту Іg G - більш ніж в 2 рази).

7. Показано, що лікування загостреного перебігу кандидозу СОПР з використанням фунгіцидного препарату, імуномодулятора та обробки порожнини рота слабким антисептиком і пробіотиком у складі гелю забезпечує стабільність мікробіоценозу протягом 6 місяців, а наступні профілактичні заходи пролонгують отриманий ефект від лікування (рівень обсіменіння СОПР Candida albicans зменшився більш ніж в 2,5 рази).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для осіб із хронічним кандидозом СОПР із метою попередження загострень захворювання запропоновано різні профілактичні комплекси в залежності від ступеня важкості захворювання, що враховують рівень грибкової контамінації СОПР і виразність клінічних симптомів.

При початковому ступені (Candida - 1000 КУО/тампон): настойка ехінацеї (всередину по 20-30 кап. 3 рази в день протягом 30 днів); 1% розчин тетрабората натрію (полоскання порожнини рота 2 рази в день протягом 7 днів).

При 1-му ступені (Candida - 1000-3000 КУО/тампон): настойка ехінацеї (всередину по 20-30 кап. 3 рази в день протягом 30 днів); зубний еліксир «Лізомукоїд» (по 30 кап. на 1/2 ст. кип'яченої води протягом 1 місяця); масло чайного дерева (аплікації розчину на СОПР 1 раз у день протягом 2- х тижнів); лактобактерин (всередину по 1 ч.л. за 40-50 хв. до їжі 2-3 рази в день протягом 2- х тижнів).

При 2-му ступені (Candida - 3000-5000 КУО/тампон): поліоксідоній (по 12 мг (1 табл.) 2 рази в день протягом 10 днів), орасепт (1 % розчин, полоскання рота 10 мл 3 рази в день протягом 14 днів), 5% леворінова мазь (нанесення на уражені ділянки СОПР 3 рази в день протягом 14 днів); лактобактерин (всередину по 1 ч.л. за 40-50 хв. до їжі 2-3 рази в день протягом 2- х тижнів).

При гострому грибковому стоматиті, окрім стандартного лікування за протоколом, що передбачає використання фунгіцидної терапії, доцільно в перші дні після зникнення клінічних симптомів і зменшення кількісного показника грибкових колоній до 2000 КУО/тампон і менш застосовувати лактобактерин у складі гелю для порожнини рота («Лактогель») протягом 10-14 днів і полоскання рота 5% розчином тетрабората натрію 2-3 рази в день протягом 7 днів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Заградская Е. Л. Иммунологические показатели ротовой полости после проведения лечебных и профилактических мероприятий у больных кандидозом слизистой оболочки полости рта / Е. Л. Заградская // Одеський медичний журнал. - 2010. - № 4 (120). - С. 86-89.

2. Косенко К. Н. Клиническая эффективность комплекса противорецедивных мероприятий при хроническом кандидозе / К. Н. Косенко, Е. Л. Заградская // Вісник стоматології. - 2010. - № 3. - С. 29-32. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, аналізі отриманих результатів, підготовці статті до друку.

3. Терешина Т. П. Частота выявления хронического кандидозу полости рта и его обострений на амбулаторном приеме / Т. П. Терешина, Ю. Г. Романова, Е. Л. Заградская // Вісник стоматологіі. - 2010. - № 4. - С. 13-15. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, аналізі отриманих результатів, підготовці статті до друку.

4. Патент на корисну модель за заявкою № u 2010 15180, А 61К 17/00, А61К 8/00. Спосіб індивідуалізованої профілактики і лікування хронічного кандидозу слизової оболонки порожнини рота / Заградська О. Л., Терешина Т. П., Косенко К. М. - Заявл. 16.12.2010; Позитивне рішення про видачу патенту від 02.02.2011. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень,формулюванні заявки та формули патенту.

5. Косенко К. Н. Уровень слюновыделения при разных степенях тяжести хронического кандидозу слизистой оболочки полости рта / К. Н. Косенко, Т. П. Терешина, Е. Л. Заградская // Вісник стоматології (матеріали наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми стоматологічної захворюваності та її профілактика у дитячого населення України у світі всесвітніх тенденцій та досягнень», м. Одеса, 2010). - 2010. - № 2. - С.16-17. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, аналізі отриманих результатів, підготовці тез до друку.

6. Косенко К.Н. Причины обострения хронического кандидозу ротовой полости / / К. Н. Косенко, Т. П. Терешина, Е. Л. Заградская // Інноваційні технології - в стоматологічну практику: ІІІ (Х) з'їзд Асоціації стоматологів України, м. Полтава, 16-18 жовтня 2008 р.: тези доп. - Полтава, 2008. - С. 183-184. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, аналізі отриманих результатів, підготовці тез до друку.

АНОТАЦІЇ

Заградська О.Л. Диференційований підхід до профілактики загострення хронічного кандидозу слизової оболонки порожнини рота. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа "Інститут стоматології АМН України", Одеса, 2011.

Дисертаційна робота присвячена розробці методу профілактики загострень хронічного кандидозу слизової оболонки порожнини рота хворих шляхом диференційованого підходу до застосування профілактичних комплексів залежно від ступеня колонізації слизової оболонки грибами роду Candida й виразності клінічних симптомів.

Визначена тенденція поширеності хронічного кандидозу й частоти загострення захворювання, що склало 39,1 % і 28,6 % відповідно.

При обстеженні хворих на хронічний кандидоз СОПР було встановлено, що по мірі наростання рівня кандидозної контамінації СОПР відзначається зниження слиновиділення й погіршення гігієнічного стану порожнини рота.

Розроблено схеми профілактичних заходів для застосування хворими на хронічний кандидоз СОПР з використанням препаратів антигрибкової та імуномоделюючої дії.

Результати досліджень свідчать, що застосування розроблених комплексів профілактичних засобів хворими з кандидозом СОПР сприяє активізації природних захисних механізмів ротової порожнини, збільшенню швидкості салівації, зменшенню адгезії грибів на слизовій оболонці і, як наслідок, зменшенню обсіменіння СОПР Candіda albіcans, що забезпечило стійкий профілактичний ефект, про що свідчить відсутність загострення у віддалені терміни спостереження.

Ключові слова: слизова оболонка порожнини рота, Candіda albіcans, кандидоз, профілактичні комплекси.

Заградская Е.Л. Дифференцированный подход к профилактике обострения хроническогоакандидозу слизистой оболочки полости рта. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение "Институт стоматологии АМН Украины", Одесса, 2011.

Диссертационная работа посвящена разработке метода профилактики обострений хронического кандидозу слизистой оболочки полости рта больных путем дифференцированного подхода к применению профилактических комплексов в зависимости от степени колонизации слизистой оболочки грибами рода Candіda и выраженности клинических симптомов.

Определена тенденция распространенности хронического кандидозу и частоты обострения заболевания, что составило 39,1 % и 28,6 % соответственно. Наиболее часто патологический процесс при кандидозе слизистой оболочки полости рта локализуется на языке и в области протезного ложа.

При обследовании больных с хроническим кандидозом слизистой оболочки полости рта было установлено, что по мере нарастания уровня кандидозной контаминации слизистой оболочки отмечается снижение слюноотделения и ухудшение гигиеничного состояния полости рта.

Анализ причин, способствующих обострению хронического кандидозу СОПР, показал, что основными являются иммунодефицит организма, гипосаливация, длительный прием антибиотиков, съемные зубные протезы, а «провоцирующими» факторами - неудовлетворительное гигиеническое состояние полости рта, нерегламентированное применение ротовых антисептических ополаскивателей, лучевая терапия в области головы и шеи.

Разработана схемы профилактических мер для больных с хроническим кандидозом слизистой оболочки полости рта с использованием препаратов антигрибкового и иммуномоделирующего действия, которые назначаются дифференцированно в зависимости от уровня контаминации Candіda albіcans и степени тяжести кандидозу: от слабого антисептического и адаптогенного действия при легкой степени к выраженному фунгицидному и иммуностимулирующему действию - при тяжелой степени заболевания.

Результаты исследований свидетельствуют, что применение разработанных комплексов профилактических средств больными с кандидозом слизистой оболочки полости рта способствует активизации естественных защитных механизмов ротовой полости, увеличению скорости саливации, уменьшению адгезии грибов на слизистой оболочке и, как следствие, уменьшению обсемененности слизистой Candіda albіcans, что обеспечило стойкий профилактический эффект, о чем свидетельствует отсутствие обострения в отдаленные сроки наблюдения.

Ключевые слова: слизистая оболочка полости рта, Candіda albіcans, кандидоз, профилактические комплексы.

Zagradska O.L. Differentiated approach to the prevention of exacerbations of oral chronic candidiasis. - A manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 - dentistry. State Institution “Institute of Dentistry of the Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Odessa, 2011.

The thesis is devoted to developing methods of prevention of exacerbations of chronic candidiasis oral mucosa of patients through a differentiated approach to the use of prophylactic complexes depending on the degree of colonization of mucosal Candida albicans and expression of clinical symptoms.

Determined the prevalence of chronic candidiasis and frequency of disease exacerbation, which was 39,1% and 28,6% respectively.

When examining patients with chronic oral candidiasis was found that as the growth of Candida contamination level has been declining oral salivation and deterioration of oral hygiene.

The schemes of preventive measures for use by patients with chronic oral candidiasis with antifungal drugs and of immunity.

The research results indicate that the use of preventive methods designed complexes patients with oral candidiasis promotes activation of natural defense mechanisms of the mouth, increased salivation rate, reduced adhesion fungi on the mucous membrane and, consequently, reduced dissemination oral Candida albicans, which provided strong preventive effect on indicating the absence of aggravation in the long term observation.