Гендерні й вікові особливості остеопорозу та його ускладнень

Таким чином, встановлено невисоку частоту переломів кісток передпліччя в представників обох статей у Мукачівському, Тячівському та Хустському районах Закарпатської області, проте показник вищий в осіб 50 років і старше. Отримані результати роботи значно відрізняються від результатів багатьох світових досліджень, а також епідеміологічного дослідження, проведеного в м. Вінниця, де були виявлені більш високі показники частоти переломів кісток передпліччя в старших вікових групах та вірогідно вищі показники в жінок старше 50 років у порівнянні із чоловіками.

З метою вивчення впливу стронція ранелата було обстежено 968 жінок в постменопаузальному періоді, які спостерігались в Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу та в медичних закладах інших регіонів України. Пацієнти отримували стронція ранелат по 1 саше 1 раз на день і комбінований препарат кальцію та вітаміну D по 1 таблетці (кальцій 500 мг, вітамін D 400 MO) 2 рази на день постійно протягом 12 місяців.

У результаті вивчення ефективності застосування стронція ранелата протягом 12 місяців встановлено зменшення вираженості вертебрального больового синдрому на 58%. За результатами дослідження МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта (L₁-L₄) на тлі лікування стронція ранелатом встановлено вірогідне підвищення МЩКТ через 6 місяців лікування (t=2,73; p=0,03). При цьому вірогідне збільшення МЩКТ було відмічено впродовж всього послідуючого періоду спостереження через 9 (t=3,36; p=0,02) і 12 (t=6,26; p=0,0004) місяців. За результатами дослідження МЩКТ стегнової кістки через 12 місяців встановлено вірогідне збільшення МЩКТ всієї стегнової кістки (t=3,69; p=0,01). Стронція ранелат призводить до підвищення МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта на 7,7% і стегнової кістки на 4,1%.

Згідно даних літератури бісфосфонати є одними з найбільш ефективних препаратів у корекції порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини, а також багатьма авторами вони визнані як препарати вибору для лікування остеопорозу як у жінок, так і в чоловіків.

З метою вивчення ефективності алендронової кислоти в лікуванні системного остеопорозу в жінок у постеонопаузальному періоді та чоловіків старших вікових груп було обстежено та проліковано 20 жінок та 11 чоловіків.

За результатами вивчення впливу терапії препаратом алендронової кислоти на вираженість вертебрального больового синдрому за чотирьохскладовою ВАШ у жінок встановлено вірогідне зменшення вираженості болю на момент опитування (динаміка показника склала 21,8%) та мінімального рівня болю (динаміка показника склала 18,1%) через 9 та 12 місяців. Встановлена тенденція до зменшення середнього та максимального рівнів болю через 12 місяців лікування. Встановлено вірогідне покращання загального стану й підвищення життєвої активності за показником опитувальника Роланда-Моріса через 9 (6,7±1,7 бали; t=2,65; p=0,02) та 12 (6,1±1,2 бали; t=3,01; p=0,01) місяців лікування порівняно з показником до лікування (7,5±0,9 балів). Не виявлено вірогідної різниці між показниками до (48,1±1,8 балів) та після (47,8±2,6 бали) лікування за опитувальником ECOS-16.

За результатами вивчення динаміки МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта (L₁-L₄) на тлі лікування препаратом алендронової кислоти протягом 12 місяців у жінок встановлено вірогідне підвищення показника МЩКТ через 3 (t=3,76; p=0,002), 6 (t=2,95; p=0,01), 9 (t=3,05; p=0,01) та 12 (t=3,95; p=0,007) місяців лікування (рис. 5).

Рис. 1. Динаміка мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта (L₁-L₄) на тлі лікування препаратом алендронової кислоти. Примітки: * - достовірні відмінності порівняно з результатами до лікування

Динаміка приросту показника МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта стосовно до вихідного показника склала через 3 місяці 4,7%, через 6 - 2,9%, через 9 - 6,8%, через 12 місяців - 6,4%.

За результатами дослідження МЩКТ стегнової кістки встановлено вірогідне збільшення МЩКТ на рівні шийки стегнової кістки (t=3,58; p=0,005) через 9 місяців лікування й Т-показника на рівні всієї стегнової кістки через 6 (t=2,94; p=0,01) та 9 (t=4,13; p=0,002) місяців. Вірогідних змін МЩКТ у зоні великого вертлюга та трохантера не встановлено (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка показника МЩКТ стегнової кістки на тлі лікування препаратом алендронової кислоти. Примітки: ПСК - проксимальний відділ стегнової кістки, ВВ - великий вертлюг, ШСК - шийка стегнової кістки, * - достовірні відмінності порівняно з результатами до лікування.

За результатами вивчення динаміки показника МЩКТ на рівні всього скелета на тлі лікування препаратом алендронової кислоти встановлено вірогідне збільшення показника МЩКТ через 12 місяців (t=2,41; p=0,05). Не виявлено вірогідних змін МЩКТ через 12 місяців лікування на рівні дистального відділу передпліччя.

За період дослідження були зафіксовані наступні побічні ефекти: неприємне відчуття в області епігастрію та відчуття нудоти після вживання таблетки досліджуваного препарату на початку лікування у двох пацієнток; у однієї пацієнтки спостерігалися болі в кістках та м'язах середнього ступеня вираженості протягом першого місяця лікування (рекомендовано приймати комбінований препарат кальцію протягом трьох місяців у дозі три таблетки на добу). Вказані побічні ефекти нівелювалися вживаними заходами, що дало змогу всім пацієнтам завершити повний курс лікування.

В чоловіків під час аналізу впливу препарату алендронової кислоти на рівень больового синдрому та якість життя відзначали достовірне зменшення болю на момент огляду на 3, 6, 9 і 12 місяцях лікування (ВАШ-1). Достовірне зменшення середнього (типового) рівня болю реєстрували на 6, 9 і 12 місяцях (ВАШ-2), максимального болю (ВАШ-3) - на 9 місяці, а зниження болю в найкращі періоди хвороби (ВАШ-4) - на 6 і 9 місяцях.

Встановлено достовірне збільшення МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта на 3 та 9 міс лікування та тенденцію до покращення стану кісткової тканини на 6 та 12 міс терапії. На рівні середньої третини передпліччя достовірне підвищення показників МЩКТ реєстрували на 6 міс терапії, на рівні всього скелета - на 12 міс спостереження. Тенденцію до покращення стану кісткової тканини встановлено на рівні проксимального відділу стегнової кістки через 6 міс, на рівні шийки стегнової кістки - через 9 та 12 міс лікування. Достовірне збільшення МЩКТ встановили на рівні проксимального відділу стегнової кістки через 12 міс спостереження.

За результатами вивчення динаміки стану кісткової тканини в чоловіків з остеопорозом за період спостереження на тлі лікування препаратом алендронової кислоти встановлено приріст МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта через 3 міс на 3,7%, через 6 міс - 4,5%, через 9 міс - 6,6%, через 12 міс лікування - 3,3%. на рівні всього скелета - 1,1%, 1,7%, 1,6% та 2,6% (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка показників мінеральної щільності кісткової тканини різних відділів скелета в чоловіків з остеопорозом на тлі лікування препаратом алендронової кислоти. Примітки: ПВХ - поперековий відділ хребта, ВС - весь скелет, * - достовірні відмінності порівняно з результатами до лікування.

Динаміка МЩКТ на рівні шийки стегнової кістки склала 1,0%, 1,9%, 3,3% та 3,2%; проксимального відділу стегнової кістки - 0,6%, 1,6%, 1,9% та 1,8%; на рівні середньої третини променевої кістки приріст становив 1,0; 2,4; 2,7 та 1,0% через 3, 6, 9 та 12 міс спостереження відповідно (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка показників мінеральної щільності кісткової тканини різних відділів скелета в чоловіків з остеопорозом на тлі лікування препаратом алендронової кислоти. Примітки: СТП - середня третина променевої кістки, ШСК -шийка стегнової кістки, ПДСК - проксимальний відділ стегнової кістки, * - достовірні відмінності порівняно з результатами до лікування.

За період дослідження в чоловіків серед побічних явищ під час прийому препарату алендронової кислоти найчастіше реєстрували печію (два пацієнта) та дискомфорт в епігастральній ділянці (один пацієнт). Усі побічні дії було розцінено як легкі, що не потребували додаткового лікування чи відміни препарату. Переносимість препарату алендронової кислоти визначена пацієнтами та дослідниками як "хороша".

Таким чином, застосування препарату алендронової кислоти на тлі прийому препаратів кальцію та вітаміну D протягом року в жінок у постменопаузальному періоді та чоловіків старших вікових груп з порушенням СФСКТ призводить до достовірного збільшення МЩКТ різних відділів скелета. Генеричний препарат алендронової кислоти є ефективним та безпечним у лікуванні порушень СФСКТ у жінок та чоловіків старших вікових груп із системним остеопорозом. Частота та вираженість побічних ефектів під час прийому препарату алендронової кислоти не відрізнялися від тих, що описані в літературі.

За результатами проведеного однорічного рандомізованого відкритого порівняльного дослідження безпечності та ефективності памідронової кислоти встановлено, що вираженість больового синдрому, показники анкет ECOS-16 і Роланда-Моріса достовірно знижувалися порівняно з початковими показниками вже через три місяці лікування в усіх обстежених групах. МЩКТ поперекового відділу хребта достовірно збільшувалася через 6, 9, 12 місяців у всій групі, а також у групі В. МЩКТ стегнової кістки збільшувалася через 6 і 9 місяців в усій групі й групі B. Не було виявлено достовірних відмінностей у динаміці показників МЩКТ (рис. 5), вираженості больового синдрому й показників якості життя між пацієнтами груп А і В.

Рис. 5. Динаміка показників мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта на тлі лікування памідроновою кислотою. Примітки: група А - сумарна доза памідронової кислоти на рік 140 ± 10 (120-210) мг; група В - сумарна доза памідронової кислоти на рік 295 ± 16 (240-360) мг препарату, * - достовірні відмінності порівняно з результатами до лікування.

Протягом дослідження були зафіксовані наступні побічні ефекти: підвищення температури тіла на 1-2 градуси в 11 (55%) пацієнток, транзиторні болі в кістках і м'язах - у 5 (25%), головний біль - у 2 (10%) протягом перших двох діб після першої внутрішньовенної інфузії препарату памідронової кислоти. Зареєстровані побічні ефекти були слабкого або середнього ступеня вираженості, пов'язані із введенням препарату, купіювалися при додатковому прийомі парацетамолу по 1 таблетці 2-3 рази на день. Виходячи із цього, всі подальші інфузії проводилися на тлі прийому парацетамолу - одна таблетка за годину до початку введення препарату й по одній таблетці двічі на день у подальші дві доби після інфузії, що дало можливість скоротити кількість побічних ефектів до мінімуму. Профілактику гіпокальціємії проводили за допомогою застосування комбінованого препарату кальцію та вітаміну D по одній таблетці двічі на день протягом 3-4 днів до першої інфузії й в міжкурсовий період, по три пігулки на день протягом курсу інфузій. Частота й вираженість побічних ефектів не відрізнялися від описаних у літературі.

Таким чином, внутрішньовенне введення препарату памідронової кислоти за запропонованою схемою (один курс у квартал) знижує вираженість вертебрального больового синдрому (біль на момент дослідження, максимальний рівень болю), покращує якість життя пацієнтів уже через 3 місяці терапії. Позитивний ефект зберігається протягом усього курсу лікування незалежно від дози. Препарат памідронової кислоти через рік підвищує МЩКТ поперекового відділу хребта на 6,5%, проте в групі, що приймала низьку сумарну дозу препарату, результати не достовірні. МЩКТ на рівні стегнової кістки достовірно підвищується до 9 місяця лікування в групі хворих, що приймали високу сумарну дозу препарату. Достовірних відмінностей між групами, що прийняли різну сумарну дозу протягом року, не було виявлено. Препарат памідронової кислоти ефективний, безпечний і може бути використаний у лікуванні хворих з інволюційним остеопорозом.

В умовах експериментального дослідження у щурів-самок молодого віку зі змодельованим остеопорозом та остеопоротичним переломом після курсу проведеного лікування встановлено достовірний приріст показників МЩКТ та МНКТ у різних ділянках скелета (верхні та нижні кінцівки, тулуб, ребра, кістки таза, а також поперекового відділу хребта й всього скелета), які були достовірно більші в групі тварин, що отримували ін'єкцію препарату золедронової кислоти. Приріст МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта через 1 місяць лікування становив 44 %, МНКТ - 97,6 % (рис. 6). Показник МЩКТ усього скелета збільшився на 13,5 %, тоді як у групі контролю показник МЩКТ хребта та всього скелету залишалися низькими й достовірно не відрізнялися від відповідних після оперативного втручання.

Рис. 6. Показники мінеральної щільності кісткової тканини в самок-щурів після оваріоектомії та лікування препаратом золедронової кислоти.

В результаті виконання зазначеного фрагменту роботи виявлено позитивний вплив препарату золедронової кислоти на показники мінеральної щільності та насиченості кісткової тканини в щурів-самок молодого віку після змодельованого за допомогою двобічної оваріоектомії остеопорозу та моделювання транскортикального дефекту (перелому) в діафізі стегнової кістки.

Проведено вивчення регенерації кістки у щурів з інволютивним та змодельованим остеопорозом на тлі лікування препаратом золедронової кислоти. Лікування починали через 5 місяців після оваріоектомії на тлі остеопоротичних порушень у кістковій тканині стегнової кістки, а також при інволютивному остеопорозі (24 міс. щурі). Контрольні тварини отримували плацебо. Після оваріоектомії в щурів у ділянці компактної та губчастої кістки стегна в оваріоектомованих щурів визначаються виражені остеопоротичні порушення. Виявляються поширені деструктивні повздовжні щілини і мікропереломи, розрідження й вогнища лізису, в яких розташовуються залишки кісткових структур, вогнища деструкції кісткового матриксу у вигляді поширених зон гранулярного розпаду. Судинні канали розширені, зливаючись між собою, вони формують порожнини резорбції, заповнені червоним кістковим мозком. Кортекс стоншений. На тлі експериментального остеопорозу проведено відтворення кісткового дефекту та лікування тварин препаратом золедронової кислоти із препаратом кальцію та вітаміну D у тварин з посткастраційним остеопорозом. Лікування золедроновою кислотою сприяє стимуляції формування кісткового регенерату в ділянці компактної та губчастої кістки, площі якого значно перевищують такі в нелікованих тварин (рис. 7). Значущою особливістю було також формування екстракортикальних субперіостальних та ендостальних нашарувань на материнській кістці поблизу й на відстані від ділянки травматичного пошкодження. Площа губчастої кістки була розширена. На 30 добу кістковий регенерат у дослідній серії представлено пластинчастою кісткою, яка щільно з'єднувала фрагменти материнської кістки (рис. 8). У контрольній серії ділянка дефекту заповнена поодинокими кістковими трабекулами.

Рис. 7. Ділянка дефекту в стегновій кістці. А) Контрольна серія. Кісткова та фіброретикулярна тканина. Б) Лікування препаратом золедронової кислоти. Дрібнопетлиста сітка кісткових трабекул. 10 діб. Гематоксилін та еозин. Зб. 100.

Подібни зміни зафіксовано під час формування регенерату в щурів з інволютивним остеопорозм на тлі лікування препаратом золедронової кислоти.

Рис. 8. Ділянка дефекту в стегновій кістці. А) Контрольна серія. Поодинокі кісткові трабекули. Б) Лікування препаратом золедронової кислоти. Сформований кортекс. Прилегла трабекулярна кістка. 30 діб. Гематоксилін та еозин. Зб. 100.

Для об'єктивізації отриманих даних було проведено морфометрічне дослідження відносної площі кісткової тканини в регенератах тварин із травматичним пошкодженням при лікуванні препаратом золедронової кислоти та без лікування. Дані представлені в таблиці 1. Виявлено, що в умовах оваріоектомії й травматичного ушкодження в щурів площі кісткової тканини на 10 добу не відрізняються від таких у старих тварин. Проте на 30 добу площа, яку займає регенерат в області кортексу материнської кістки, у тварин після оваріоектомії на 34,9% менша порівняно зі старими тваринами. При лікуванні тварин обох груп препаратом золедронової кислоти площі новоутвореної кісткової тканини були значно ширшими у лікованих тварин порівняно з нелікованими - на 28,7% у тварин після оваріоектомії, й на 35,2% у старих тварин.

Таким, чином встановлено, що регенерація кістки в самок-щурів у двох серіях експерименту перебігає за класичним типом вторинного зрощення. Проте часові показники та зональні характеристики в різних серіях експерименту мали особливості. Регенерат, що сформувався в тварин після проведення оваріоектомії без лікування, характеризувався уповільненим формуванням зрілої кісткової тканини й її невеликою площею в ділянці травматичного пошкодження. Регенерація в старих тварин була практично ідентична такій у оваріоектомованих тварин. Лікування тварин з модельованим та інволютивним остеопорозом препаратом золедронової кислоти підвищувало зрілість кісткової тканини в ділянці регенерату та сприяло збільшенню її площі.

Таблиця 1.

Відносна площа кісткової тканини (%) в регенераті ділянки дефекту, розташованого в кортексі, лікованих та нелікованих щурів.

Примітки: Р - вірогідні відмінності у показниках між 10 та 30 добою; Р1 - між показниками у тварин після оваріектомії порівняно з групою тварин старечого віку при лікуванні препаратом золедронової кислоти; Р2 -між показниками у нелікованих тварин після оваріектомії порівняно з групою тварин старечого віку.

У проведеному дослідженні щодо вивчення ефективності та безпечності препарату золедронової кислоти в лікуванні постменопаузального остеопорозу встановлено достовірне зменшення вираженості болю на момент опитування (ВАШ-1) на 3,2% (р=0,02) та мінімального рівня болю (ВАШ-3) на 4,8% (р=0,02), а також тенденція до зниження середнього рівня болю (ВАШ-2) через 3 міс. спостереження, через 12 міс. - достовірне зниження інтенсивності типового рівня болю (ВАШ-2) на 19,5% (р=0,03), мінімального больового синдрому (ВАШ-3) - на 7,6% (р=0,04) та максимального болю (ВАШ-4) - на 14,8% (р=0,02). Зменшення вираженості больового синдрому в обстежених жінок супроводжувалось достовірним покращанням загального стану хворих і підвищенням рівня їх життєвої активності. За результатами опитувальника ECOS-16 уже через 3 міс. встановлено достовірне зменшення показника на 11,4% (р=0,003), яке спостерігалося й через 6, 9 та 12 міс. (динаміка показника склала відповідно 7,2%, 12,0% та 10,2%). Встановлено достовірне зниження показників анкети EuroQol-5D через 6 (р=0,02) та 9 (р=0,03) міс. спостереження. Динаміка показника анкети Роланда-Моріса була недостовірною протягом перших 9 міс. спостереження й тільки через 12 міс. показник достовірно (р=0,01) зменшився на 14,0% порівняно з вихідними даними. При аналізі даних двохенергетичної рентгенівської денситометрії на тлі лікування препаратом золедронової кислоти встановлена позитивна динаміка МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта (L₁-L₄): через 3 міс. приріст кісткової тканини склав 5,5% (р=0,00006), 6 міс. - 7,3% (р=0,00001), 9 міс. - 9,7% (р=0,00000004) і 12 міс. - 9,5% (р=0,00000024) (рис. 10). При аналізі показників МЩКТ усього скелета також встановлена позитивна динаміка вже через 3 міс., яка підтримувалась протягом усього періоду спостереження: через 3 міс. - 1,2%, (р=0,01), 6 міс. - 1,1% (р=0,05), 9 міс. - 1,9% (р=0,0007) і 12 міс. - 1,4% (р=0,01). Динаміка показників МЩКТ променевої кістки, шийки стегнової кістки та трикутника Варда була менш вираженою та недостовірною протягом усього періоду спостереження. Зареєстрована позитивна динаміка показників МЩКТ у зоні вертлюга, а також загального показника МЩКТ стегнової кістки протягом періоду спостереження.

Залежно від віку обстежених (50-59, 60-69 та 70-79 років) встановлена позитивна динаміка показників вертебрального больового синдрому та якості життя (за анкетами Роланда-Моріса, анкети Euro Qol-5D та ECOS 16) протягом усього періоду спостереження, яка достовірно не відрізнялась між групами.

Рис. 9. Динаміка показників МЩКТ хребта на тлі лікування препаратом золедронової кислоти залежно від періоду спостереження.

За даними ДХА встановлена позитивна динаміка МЩКТ усіх відділів скелета протягом періоду спостереження, показники якої достовірно не відрізнялись між віковими групами. Найбільш вираженою динаміка показників МЩКТ була на рівні поперекового відділу хребта й через 12 міс. спостереження склала відповідно в групі 50-59 років - 0,10±0,06 г/см², 60-69 років - 0,08±0,01, 70-79 років - 0,12±0,02 г/см².

Залежно від вираженості порушень стану кісткової тканини (остеопороз чи остеопенія) також встановлена позитивна динаміка показників вертебрального больового синдрому та якості життя протягом усього періоду спостереження, яка достовірно не відрізнялась між віковими групами. При аналізі показників МЩКТ різних регіонів скелета достовірних відмінностей у динаміці показників між групами залежно від вираженості змін у кістковій тканині виявлено не було.

Залежно від вираженості больового синдрому (пацієнтки з помірним (за шкалою ВАШ до 4 балів) та вираженим (5 балів і більше) больовим синдромом) встановлена достовірно більша позитивна динаміка больового синдрому через 3 міс. спостереження в групі хворих з вираженим болем у спині. Дещо менші відмінності відзначені вже через 6 міс. спостереження, й вони зовсім нівелювались на 9 та 12 міс. Крім того, достовірні відмінності відзначені й в показниках якості життя через 6 міс. спостереження, хоча через 9 та 12 міс. спостереження відмінностей у динаміці показників якості життя не виявлено.

У 10 постменопаузальних жінок оцінено динаміку вертебрального больового синдрому, показників якості життя та показників МЩКТ різних ділянок скелета через 2 роки лікування. Встановлено достовірне зниження вираженості больового синдрому через 12 міс. лікування, яке ще більшою мірою посилювалось при повторному проведенні інфузії й оцінці показників через 24 міс. Позитивна динаміка вираженості больового синдрому супроводжувалась покращанням показників якості життя - за даними анкети ECOS-16 динаміка показників через 12 і 24 міс. лікування склала відповідно 8,3 та 18,1%. Встановлена позитивна динаміка показників МЩКТ при проведенні повторної інфузії препарату. Приріст показників МЩКТ через 24 міс. спостереження на рівні поперекового відділу хребта склав 9,7%.

Під час проведення інфузій препарату золедронової кислоти були зафіксовані наступні побічні реакції: грипоподібні реакції - 30,6%, головний біль і загальна слабкість - 9%, судоми в литкових м'язах - 1,1%. За 12 міс. подальшого спостереження побічних реакцій зафіксовано не було.

Таким чином, у результаті даного дослідження встановлено позитивний вплив щорічних інфузій золедронової кислоти на вираженість вертебрального больового синдрому, показники МЩКТ та якості життя. Позитивна динаміка показників не відрізнялась у групах залежно від віку хворих (50-59, 60-69 і 70-79 років), ступеня вираженості змін кісткової тканини (остеопороз та остеопенія) та наявності переломів різної локалізації (переломи тіл хребців, малотравматичні периферичні переломи та інш.). Зменшення вираженості больового синдрому є більш інтенсивним протягом перших 3-6 міс. у пацієнтів з вираженим больовим синдромом. Побічні реакцій на інфузію були зареєстровані лише в ранньому періоді й склали близько 30%. Найчастішими з них були грипоподібні явища, які проходили протягом перших 3 днів. Зважаючи на це, препарат золедронової кислоти може бути рекомендований для лікування визначеного остеопорозу в жінок у постменопаузальному періоді як безпечний та ефективний антиостеопоротичний засіб.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведені теоретичне узагальнення та практичне рішення актуальної проблеми - діагностики та лікування системного остеопорозу та його ускладнень залежно від віку та статі, на підставі чого розроблені та впроваджені нові підходи діагностики та лікування системного остеопорозу та його ускладнень, спрямовані на покращання якості життя в людей різного віку з даною патологією.

1. Виявлені статеві відмінності щодо формування піку кісткової маси в дітей пубертатного віку. Індекс міцності кісткової тканини в хлопчиків є вірогідно нижчим порівняно з дівчатками, так у хлопців 13 років він складає (90,5±1,8) проти (92,4±1,6) % у дівчаток, у 14 років (89,4±1,3) проти (97,5±2,0) %, у 15 років (91,2±2,0) проти (95,9±2,1) %, в 16 років (93,7±2,0) проти (99,6±2,1) % відповідно. Приріст кісткової маси в 16 років у хлопців складає 3,2 %, у дівчаток - 5,5 %.

2. За результатами рентгенівської та ультразвукової денситометрії встановлено, що мінеральна щільність кісткової тканини на рівні всіх досліджуваних регіонів скелета вірогідно відрізняється залежно від статі й вища у чоловіків порівняно з жінками.

3. З віком параметри ультразвукової денситометрії кісткової тканини в чоловіків достовірно не змінюються, а в жінок спостерігається суттєве зниження, починаючи з 50-річного віку, причому системний остеопороз виявлено відповідно в 9,2% чоловіків та 13,7% жінок Закарпаття. Найвищі показники ультразвукової денситометрії кісткової тканини виявлені в жителів високогірних районів Закарпаття, серед яких остеопороз не визначався.

4. Виявлені гендерні особливості втрати кісткової тканини з віком за даними рентгенівської денситометрії. Мінеральна щільність кісткової тканини вірогідно знижується в жінок вікової групи 60-69 років порівняно з жінками віком 30-39 років на рівні всього скелета (7,7%), поперекового відділу хребта (17,4%), проксимального відділу стегнової кістки (9,8%), шийки стегнової кістки (15%), трохантера (5%) та кісток передпліччя (11,8%); у жінок вікової групи 70-79 років - на рівні всього скелета (10,3%), поперекового відділу хребта (15%), проксимального відділу стегнової кістки (15,4%), шийки стегнової кістки (19,8%), трохантера (11,3%), ультрадистального відділу променевої кістки (13,8%), середньої третини променевої кістки (19,5%) та загального показника променевої кістки (17,7%). У чоловіків вікової групи 60-69 років мінеральна щільність кісткової тканини вірогідно знижується з віком тільки на рівні шийки стегнової кістки (8,2%); у чоловіків вікової групи 70 років і старше - на рівні всього скелета (1,5%), шийки стегнової кістки (10,9%), проксимального відділу стегнової кістки (5,8%), ультрадистального відділу (8,3%) та загального показника кісток передпліччя (7,7%).

5. Частка остеопорозу за даними рентгенівської денситометрії в жінок зростає залежно від віку на рівні поперекового відділу хребта: 50-59 років - 16%, 60-69 років - 27%, 70 років і старше - 24%; на рівні шийки стегнової кістки: 50-59 років - 4%, 60-69 років - 10%, 70 років і старше - 27%. У чоловіків вірогідних відмінностей щодо частки остеопорозу залежно від віку не встановлено.

6. Найбільша частота переломів стегнової кістки спостерігається в населення Мукачівського району, серед яких переважають міські мешканці (чоловіки віком 50-59 (2005 р.: 473/100000) та 70 років і старше (2005 р.: 380/100000); жінки віком 60-69 (2005 р.: 240/100000) та 70 років і старше (2005 р.: 539/100000)). При цьому не виявлено гендерних відмінностей щодо частоти переломів.

7. У населення районів, де переважають сільські жителі, не виявлено вірогідних вікових та статевих відмінностей щодо переломів стегнової кістки (Тячівський район 2009 р.: чоловіки 30-39 років - 17/10000, 60-69 років - 53/100000, 70 років і старше - 40/100000, жінки 30-39 років - 4/10000, 60-69 років - 31/100000, 70 років і старше - 23/100000; Рахівський район 2009 р.: чоловіки 30-39 років - 29/10000, 60-69 років - 76/100000, 70 років і старше - 0/100000, жінки 30-39 років - 15/10000, 60-69 років - 26/100000, 70 років і старше - 66/100000).

8. Стронція ранелат у лікуванні порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини в жінок у постменопаузальному періоді протягом року призводить до зниження вираженості вертебрального больового синдрому на 58%, підвищення мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта на 7,7% і стегнової кістки на 4,1%.

9. Виявлені гендерні особливості щодо впливу препарату алендронової кислоти на мінеральну щільність кісткової тканини при прийомі протягом року: в жінок встановлено підвищення мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта на 6,4%, на рівні шийки стегнової кістки 1,7%, у чоловіків 3,3 та 3,2% відповідно. Застосування препарату в лікуванні остеопорозу протягом 12 міс. є ефективним та безпечним незалежно від віку та статі.

10. Виявлено особливості впливу препарату памідронової кислоти у людей старше 50 років при застосуванні протягом року залежно від дози: при використанні сумарної річної дози 240-360 мг приріст мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта складає 8,6%, а при застосуванні сумарної дози 120-210 мг - 2,8%, зниження вираженості вертебрального больового синдрому - на 50 та 15% відповідно. Відмінностей у кількості побічних ефектів залежно від дози не виявлено.

11. В експерименті використання препарату золедронової кислоти в щурів-самок молодого віку з посткастраційним остеопорозом та у щурів з інволютивним остеопорозом при моделюванні дефекту стегнової кістки призводить до підвищення показників мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта та всього скелета й покращання перебігу процесу репаративного остеогенезу.

12. Застосування препарату золедронової кислоти для лікування постменопаузального остеопорозу є ефективним та безпечним незалежно від віку: встановлено зниження вираженості вертебрального больового синдрому у віковій групі 50-59 на 25%, 60-69 - на 57% та 70 і старше - на 26%, підвищення мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта у віковій групі 50-59 на 10%, 60-69 на 8% та 70 і старше - на 12% та шийки стегнової кістки у віковій групі 50-59 на 3%, 60-69 на 2% та 70 і старше - на 5% через один рік спостереження.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦЇ

1. З метою своєчасної діагностики та профілактики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини необхідно приділяти особливу увагу формуванню піку кісткової маси в дітей обох статей, починаючи із 13 років. З діагностичною метою для виявлення порушень формування піку кісткової маси можна застосовувати метод ультрасонометрії та спиратися на величину індексу міцності кісткової тканини.

В дорослих ультразвукову денситометрію з метою діагностики втрати кісткової тканини доцільно використовувати в жінок, починаючи з 50-річного віку.

За результатами ультразвукової денситометрії групами ризику щодо розвитку порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини й, відповідно, категоріями людей, у яких необхідно проводити профілактику втрати кісткової маси, є діти з низьким показником індексу міцності кісткової тканини після 13 років та жінки після 50 років.

2. Враховуючи особливості втрати кісткової маси в чоловіків та жінок за даними рентгенівської денситометрії групами ризику й, відповідно, категоріями дорослого населення, в яких необхідно застосовувати лікувально-профілактичні заходи щодо розвитку остеопорозу, є жінки та чоловіки після 60 років, причому за даними рентгенівської денситометрії в жінок першими прогностичними ознаками втрати кісткової маси та розвитку остеопорозу є зниження показників мінеральної щільності кісткової маси на рівні поперекового відділу хребта, шийки стегнової кістки та кісток передпліччя, в той час як у чоловіків основними зонами розвитку остеопоротичних змін є шийка стегнової кістки та кістки передпліччя.

3. З метою ранньої діагностики втрати кісткової маси як у чоловіків, так і в жінок слід застосовувати маркери мінерального обміну кісткової тканини (остеокальцин, пропептид колагену 1 типу), причому особливу увагу слід приділяти рівню 25(ОН) вітаміну D у сироватці крові в осіб обох статей, а в жінок ще й рівню паратгормону, особливо у віці 50-59 років, що зумовлено різким зниженням рівня естрогенів у даному віковому періоді.

4. З метою лікування вертебрального больового синдрому та корекції стану кісткової тканини в жінок старших 50 років з системним остеопорозом ефективним та безпечним є застосування комбінації сртонцію ранелату (по 1 саше 1 раз на день щоденно) та комбінованого препарату кальцію та вітаміну D постійно протягом 12 місяців.

5. З метою лікування системного остеопорозу в осіб обох статей рекомендовано застосовувати препарати групи бісфосфонатів, причому апробована схема лікування препаратом алендронової кислоти (по 1 таблетці один раз на тиждень протягом року на тлі постійного прийому комбінованого препарату кальцію та вітаміну D) однаково ефективна як у жінок у постменопаузальному періоді, так і в чоловіків старших вікових груп із системним остеопорозом.

6. Застосування з лікувальною метою препарату памідронової кислоти в людей старше 50 років із системним остеопорозом та його ускладненнями (переломи тіл хребців) протягом року (один курс на квартал на тлі постійного прийому комбінованого препарату кальцію та вітаміну D) є ефективним та безпечним незалежно від сумарної дози, застосованої під час одного курсу лікування (120-210 або 240-360 мг). Застосування препарату памідронової кислоти у пацієнтів, які приймали препарат у сумарній дозі 240-360 мг, вірогідно впливає на приріст кісткової маси на рівні поперекового відділу хребта та сприяє зменшенню вираженості вертебрального больового синдрому, який є клінічним проявом системного остеопорозу та його ускладнень (переломів тіл хребців).

З метою лікування постменопаузального остеопорозу ефективним та безпечним є застосування препарату золедронової кислоти за апробованою схемою (5 мг на 100 мл готового для інфузії розчину один раз на рік на тлі постійного прийому комбінованого препарату кальцію та вітаміну D) незалежно від віку пацієнток, наявності ускладнень остеопорозу (остеопоротичні переломи тіл хребців різної локалізації), вираженості вертебрального больового синдрому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Войтенко В.П. Медико-демографічний атлас України / Войтенко В.П., Поворознюк В.В., Кошель Н.М., Колодченко В.П., Крєслов Є.О., Вайда В.М. // Атлас. - 2007. - Київ: ВПЦ „Експрес", вип. 8. - C. 42. (Здобувач брав участь у проведенні та організації епідеміологічних досліджень, зборі даних та відборі пацієнтів, проведенні досліджень та розрахунків, аналізі первинного матеріалу).

2. Поворознюк В.В. Памидроновая кислота в лечении заболеваний костной ткани / Поворознюк В.В., Быстрицкая М.А., Орлик Т.В., Дзерович Н.И., Карасевская Т.А., Вайда В.М., Балацкая Н.И. / Под ред. профессора В.В. Поворознюка. - Киев: Украинский научно-медицинский центр проблем остеопороза. - 2009. - 176 с. (Здобувач проводив літературний пошук, відбір пацієнтів, тривале спостереження за пацієнтами).

3. Коваленко В.М. Рекомендації з діагностики, профілактики та лікування системного остеопорозу в жінок у постменопаузальному періоді. / Коваленко В.М., Поворознюк В.В., Шуба Н.М., Борткевич О.П., Григор'єва Н.В., Проценко Г.О., Орлик Т.В., Вайда В.М., Дзерович Н.І. / метод. реком. - Київ: Український Центр наукової інформації і патентно-ліцензійної роботи, 2010. - 50 с. (Здобувач проводив літературний пошук, аналіз інформаційних даних).

4. Поворознюк В.В. Результаты программы БАЛАНС: опыт украинских специалистов по применению стронция ранелата у пациенток с постменопаузальным остеопорозом / Поворознюк В.В., Дзерович Н.И., Орлик Т.В., Вайда В.М. // Здоров'я України. - 2008. - №18. - С. 38-39. (Здобувач проводив частковий відбір хворих, дослідження та розрахунки, аналіз первинного матеріалу).

5. Поворознюк В.В. Влияние стронция ранелата на минеральную плотность костной ткани и вертебральный болевой синдром у женщин в постменопаузальном периоде: данные литературы и результаты собственных исследований / Поворознюк В.В., Дзерович Н.И., Орлик Т.В., Вайда В.М. // Проблеми остеології. - 2008. - №3-4. - С. 3-15. (Здобувач проводив частковий відбір хворих, дослідження та розрахунки, аналіз первинного матеріалу).

6. Поворознюк В.В. Оцінка ефективності та безпечності алендронової кислоти (остемакс) у лікуванні первинного та вторинного остеопорозу / Поворознюк В.В., Орлик Т .В., Дзерович Н.І., Вайда В.М., КарасевськаТ.А., Креслов Є.О. // Український ревматологічний журнал. - 2009. - № 3 (37). - С.71-79. (Здобувач проводив частковий відбір хворих, дослідження та розрахунки, аналіз первинного матеріалу).

7. Поворознюк В.В. Остеопороз хребта / Поворознюк В.В., Орлик Т.В., Дзерович Н.І., Вайда В.М., Макогончук А.В. // Острые и неотложные состояния в практике врача. - 2009. - №2. - С.16-20. (Здобувач проводив аналіз літератури, частину клінічних досліджень).

8. Поворознюк В.В. Несовершенный остеогенез: патогенез, классификация, клиническая картина, лечение / Поворознюк В.В., Гречанина Е.Я., Дедух Н.В., Балацкая Н.И., Вайда В.М. // Проблеми остеології. - 2009. - № 1 (3-4). - С. 24-28. (Здобувач проводив відбір хворих та аналіз літературних даних і отриманих результатів).

9. Поворознюк В.В. Вивчення впливу препарату Акласта на структурно-функціональний стан кістової тканини та процеси репаративної регенерації в умовах постменопаузального остеопорозу / Поворознюк В.В., Вайда В.М., Дєдух Н.В., Григор'єва Н.В. // Ортопедія, травматологія і протезування. - 2011. - №2. - С. 26-32. (Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні та аналізі отриманих даних).

10. Поворознюк В.В. Изучение эффективности и безопасности препарата памидроновой кислоты (Памиред) в лечении инволюционного остеопороза и его осложнений / Поворознюк В.В., Орлик Т.В., Быстрицкая М.А., Дзерович Н.И., Вайда В.М. // Проблеми остеології. - 2009. - Т.12, №4. - С. 64-75. (Особистий внесок полягає у формулюванні ідеї дослідження, відборі хворих, аналізі первинного матеріалу та отриманих даних).

11. Поворознюк В.В. Несовершенный остеогенез: патогенез, классификация, клиническая картина, лечение. / В.В. Поворознюк, Е.Я. Гречанина, Н.И. Балацкая, В.М. Вайда // Ортопедия, травматология, протезирование. - 2009. - №4. - С.111-117. (Здобувач проводив літературний пошук, аналіз інформаційних даних).

12. Поворознюк В.В. Вікові та статеві особливості частоти переломів стегнової кістки у населення Закарпатської області. / В.В. Поворознюк, В.М. Вайда, Н.І. Дзерович // Проблеми старения и долголетия. - 2010. - №1. - С. 99-106. (Здобувач проводив частковий відбір хворих, дослідження та розрахунки, аналіз первинного матеріалу).

13. Поворознюк В.В. Дефіцит та недостатність вітаміну D у людей різного віку. / В.В. Поворознюк, В.М. Вайда // Проблеми остеології. - 2009. -Т.12, №1-2. - С.30-32. (Здобувач проводив аналіз літератури, частину клінічних досліджень).

14. Поворознюк В.В. Оцінка ефективності та безпечності аленронової кислоти в лікуванні постменопаузального остеопорозу. / В.В. Поворознюк, В.В. Вайда, Н.І. Дзерович // Проблеми остеології. - 2009. - Т10, №3. - С. 30-34. (Особистий внесок полягає у відборі хворих та аналізі літературних даних і отриманні результатів).

15. Вайда В.М. Мінеральна щільність кісткової тканини хребта у жінок різного віку / Вайда В.М. // Літопис ортопедії і травматології. - 2011. - №1-2. - С. 244-245.

16. Вайда В.М. Структурно-функціональний стан кісткової тканини в дітей Закарпатської області / Вайда В.М., Балацька Н.І., Деяк М.М. // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2011. - №2. - С. 158-160. (Особистий внесок полягає у формулюванні ідеї дослідження, організації та проведенні епідеміологічних досліджень, клінічного обстеження пацієнтів та аналізі отриманих даних).

17. Вайда В.М. Вікові та статеві відмінності маркерів кісткового метаболізму / Вайда В.М. // Ліки України. - 2011. - №6 (152). - С.118-120.

18. Поворознюк В.В. Епідеміологія переломів стегнової кістки у населення Закарпатської області / Поворознюк В.В., Вайда В.М., Дзерович Н.І. // Проблеми екологічної та медичної генетики та клінічної імунології. - Київ., Луганськ 2011. - вип.. 2 (104). - С. 375-381. (Здобувач проводив частковий відбір хворих, дослідження та розрахунки, аналіз первинного матеріалу).

19. Поворознюк Влад.В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у жителів Закарпатській області: нормативні дані / Влад.В. Поворознюк, В.М. Вайда, Н.І. Балацька, Н.І. Дзерович, Вас.В. Поворознюк, М.М. Деяк // Проблеми остеології. - 2011. - Т.14, №3. - С.3-6 (Здобувач проводив аналіз літератури, відбір пацієнтів, спостереження за пацієнтами).

20. Поворознюк В.В. Влияние стронция ранелата на вертебральный болевой синдром и качество жизни у женщин в постменопаузальном периоде: результаты многоцентрового украинского исследования / В.В. Поворознюк, Н.И. Дзерович, В.М. Вайда, Л.И. Бондаренко, В.Ф. Верич, А.М. Гнилорыбов, Г.Н. Гриценко, С.Б. Костерин, О.А. Кухтей, Д.Г. Рекалов, О.В. Синенький, С.Ю. Трубина, И.В. Чижикова, Н.И. Шпилевая, Е.Г. Яшина // Проблеми остеології. - 2011. - Т.14, №1. - С. 3-13.(Здобувач проводив частковий відбір хворих, дослідження та розрахунки, аналіз первинного матеріалу).

21. Поворознюк В.В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини в жінок у постменопаузальному періоді, що проживають в Закарпатській області / В.В. Поворознюк, В.М. Вайда, Н.І. Дзерович // Ліки України. - 2011. - №9 (155). - С. 64-66. (Здобувачем визначено мету дослідження, проведено епідеміологічні дослідження, клінічне обстеження пацієнтів та аналіз отриманих даних).

22. Вайда В.М. Вікові та статеві особливості мінеральної щільності кісткової тканини / Вайда В.М., Поворознюк В.В., Дзерович Н.І. // Проблеми екологічної та медичної генетики та клінічної імунології. - Київ., Луганськ 2011. - вип. 4 (106). - С. 329-335. (Здобувач проводив відбір хворих та аналіз літературних даних і отриманих результатів).

23. Вайда В.М. Гендерні особливості впливу алендронової кислоти на мінеральну щільність кісткової тканини в пацієнтів з системним остеопорозом / В.М. Вайда, В.В. Поворознюк, Т.В. Орлик // Ліки України плюс. - 2011. - №3 (7). - С.14-16 (Автор проводив аналіз літератури, відбір пацієнтів, спостереження за пацієнтами).

24. Поворознюк В.В. Акласта в профілактиці та лікуванні системного остеопорозу (результати власних досліджень) / В.В. Поворознюк, Н.В. Григор'єва, В.М. Вайда, Н.І. Дзерович, Вас.В. Поворознюк // Проблеми остеології. - 2011. - Т.14, №2. - С. 3-8. (Особистий внесок полягає у формулюванні ідеї дослідження, організації та проведенні епідеміологічних досліджень, клінічного обстеження пацієнтів та аналізі отриманих даних).

25. Поворознюк В.В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у жителів Закарпаття / В.В. Поворознюк, В.М. Вайда, Н.І. Балацька, Н.І. Дзерович, М.М. Деяк // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2011. - Т.12, №2. - С.81-86. (Здобувач проводив аналіз літератури, відбір пацієнтів, спостереження за пацієнтами).

26. Вайда В.М. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у жителів Закарпаття старше 50 років / В.М. Вайда // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2011. - Т.6, №3. - С.35-39.

27. Поворознюк В.В. Особливості структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей Закарпаття / В.В. Поворознюк, В.М. Вайда, Н.І. Балацька, М.М. Деяк // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2011. - Т.12, №3. - С.63-66. (Здобувач проводив частковий відбір хворих, дослідження та розрахунки, аналіз первинного матеріалу).

28. Поворознюк В.В. Влияние стронция ранелата на вертебральный болевой синдром и качество жизни у женщин в постменопаузальном периоде / Поворознюк В.В., Дзерович Н.И., Орлик Т.В., Вайда В.М. // Сборник материалов IV Международного конгресса „Психосоматическая медицина". - 2009. - С.84-85. (Здобувач проводив аналіз літератури, частину клінічних досліджень).

29. Вайда В.М. Структурно-функциональное состояние костной ткани у населения, проживающего в горном районе Закарпатья / Вайда В.М., Поворознюк В.В. // Сборник материалов IV конференции с международным участием "Проблема остеопороза в ревматологии и ортопедии". - 2009. - С. 7-8. (здобувач брав участь у підборі хворих, проведенні досліджень та статистичній обробці матеріалів, результати оформив у вигляді статті).

30. Поворознюк В.В. Состояние костной ткани у женщин в постменопаузальном периоде с низкоэнергетическими переломами / Поворознюк В.В., Вайда В.М., Дзерович Н.И. // Сборник материалов IV конф. с международным участием "Проблема остеопороза в ревматологии и ортопедии".- 2009.- С. 42. (Здобувач проводив літературний пошук, відбір пацієнтів, тривале спостереження за пацієнтами).

31. Поворознюк В.В. Влияние стронция ранелата на минеральную плотность костной ткани и вертебральный болевой синдром у женщин в постменопаузальном периоде / Поворознюк В.В., Дзерович Н.И., Орлик Т.В., Вайда В.М. // Сборник материалов IV конференции с международным участием "Проблема остеопороза в ревматологии и ортопедии". - 2009. - С. 58-59. (Здобувач проводив літературний пошук, аналіз інформаційних даних).

32. Поворознюк В.В. Изучение эффективности кальцемина в профилактике и лечении иволюционного остеопороза и его осложнений (экспериментально-клиническое исследование) / Поворознюк В.В., Григорьева Н.В., Орлик Т.В., Вайда В.М., Форосенко В.С., Мухайдли О.В. // Сборник материалов IV конференции с международным участием "Проблема остеопороза в ревматологии и ортопедии". - 2009. - С. 59-61. (Здобувач проводив відбір хворих та аналіз літературних даних і отриманих результатів).

33. Поворознюк В.В. Ефективність золедронової кислоти в лікуванні жінок у постменопаузальному періоді з остеопорозом / В.В. Поворознюк, Н.В. Григорєва, В.М. Вайда, Н.І. Балацька, Н.І. Дзерович, Ф.В. Климовицький // Проблемы старения и долголетия. - 2010. - Т.19, №3. - С. 291-292. (здобувач брав участь у підборі хворих, проведенні досліджень та статистичній обробці матеріалів).

34. Поворознюк В.В. Состояние минеральной плотности костной ткани у женщин в постменопаузальном периоде с переломами Коллиса / В.В. Поворознюк, В.М. Вайда, М.А. Гаркуша, Н.И. Дзерович // Остеопороз и остеопатии. - 2010. - №1. - С.39-40. (Здобувачем визначено мету дослідження, проведено епідеміологічні дослідження, клінічне обстеження пацієнтів та аналіз отриманих даних).

35. Povoroznyuk V.V. Bone mineral density in ukranian population of different age and sex / Povoroznyuk V.V., Grygoryeva N.V., Kreslov E.A., Dzerovich N.I., Ozerov I.A., Vayda V.M. // Успехи геронтологии. - 2007. - №3 (20). - C.165-166. (Здобувач проводив аналіз літератури, відбір пацієнтів, спостереження за пацієнтами).

36. Povoroznyuk V.V. Age-dependent features of bone tissue state in ukrainian men / Povoroznyuk V.V., Vayda V.M., Orlyk T.V., Dzerovych N.V., Kreslov Y.A. // СD-ROM containing posters of 13th World Congress of Gynecological Endocrinology. - 2008. - Poster #14.

37. Povoroznyuk V.V. Effect of intravenous pamidronate for treatment of severe osteoporosis in postmenopausal women. / V.V. Povoroznyuk, M.A. Bystrytska, T.V. Orlyk, N.I. Dzerovych, V.M. Vayda, N.A. German. // Bone. - 2008. - Vol.42. (Suppl. 1). - P. 82.

38. Povoroznyuk V.V. Age-dependent features of bone tissue state in Ukrainian men / V.V. Povoroznyuk, V.M. Vayda, T.V. Orlik, N.I. Dzerovich, E.A. Kreslov. // Osteoporosis International with other metabolic bone diseases - 2008. - Vol.19. (Suppl. 1). - P. 108.

39. Povoroznyk V.V. Associations between the metabolic syndrome and bone mineral density in ukrainian women in postmenopausal period / V.V. Povoroznyk, L.P. Martynyuk, M.I. Shved, N.I. Dzerovych, V.M. Vayda L.P. Martyntyuk. // 7 th Athens Congress on women's health and disease, Athens, September, 11-13, 2008. - Book of abstract. - P. 148.

40. Povoroznyk V. The incidence, age and male factors of the osteoporotic fractures, structural function status of bone tissue in population living in the mountainous region of zakarpattya / Povoroznyuk V., Vayda V., // Abstract book (SICOT 2011, XXV Triennial World Congress, Prague, Czech Republic, 6 - 9 September, 2011). - 2011. - Poster 29305.

41. Povoroznyuk Vlad.V. Structural-functional state of bone in older women living in mountain region of Zakarpattya region / Povoroznyuk Vlad.V., Vayda V.M., Balatska N.I., Vayda V.V., Povoroznyuk Vas.V. // Programme and abstact book (8th Congress of the European society of gynecology, Rome, Italy, 10-13 September, 2009). - 2009. - 136.

42. Povoroznyuk V.V. Bone mineral density in postmenopausal women with forearm fracture / Povoroznyuk V.V., Vayda V.M., Dzerovych N.I. // Abstract book (Annual International Conference of the International Society of Orthopaedic Surgery and Traumatology, Pattaya, Thailand, 29 October - 1 November, 2009). - 2009. - P.34.

43. Povoroznyuk V. Effect of Zolendronic Acid in Treatment of Postmenopausal Women with Osteoporosis / Povoroznyuk V., Grygorieva N., Vayda V., Dzerovych N., Balatska N. // Abstract book ( 7^th Interdisciplinary World Congress on Low Back & Pelvic Pain, Los Angeles, 9 - 12 November, 2010). - 2010. - P.609

44. Povoroznyuk V.V. Bone mineral density in postmenopausal women with osteoporotic fractures / Povoroznyuk V.V., Vayda V.M., Dzerovych N.I. // Abstract book (3rd Summit conference on osteoporosis Central Eastern Europe, Congress Book, Budapest, Hungary, 27-28 November, 2009). - 2009. - Poster.

45. Povoroznyuk V. Ultrasound densitometry evaluation in postmenopausal women with Colles" fracture / Povoroznyuk V., Vayda V. // Scandinavian Jornal of Rheumatology - 2008. - Supplement 123, P. 47.

46. Povoroznyuk V.V. Age-dependent features of bone tissue state in men. / V.V. Povoroznyuk, V.M. Vayda, T.V. Orlik, N.I. Dzerovich, Y.A. Kreslov // Abstract book (Eighth European Congress on Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis and Osteoartrosis, Istanbul, Turkey, 9 - 12 April, 2008). - 2008. - - Vol.19. (Suppl. 1). - P. 29-30.

47. Povoroznyuk V.V. Bone mineral density in Ukrainian population of different age and sex / V.V. Povoroznyuk, N.V.Grygoryeva, Y.A. Kreslov, N.I. Dzerovych, I.A. Ozerov, V.M. Vayda. // Advances in gerontology - 2007. - T.20, №3. - P. 165.