Удосконалення діагностики та прогнозування перебігу гелікобактер-асоційованої гастродуоденальної патології в дітей
Епідеміологічні дослідження гелікобактерної інфекції в дітей Чернівецької області. Дослідження генів патогенності гелікобактерної інфекції методом полімеразної ланцюгової реакції. Ендоскопічні особливості перебігу гастродуоденальної патології в дітей.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.07.2015 |
Размер файла | 67,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
5. Характерними ознаками наявності токсигенних штамів (НРtox+) є: для НР(CagA+VacA-) - виражений інтоксикаційний синдром, високий ступінь засівання, локалізація в антральному відділі шлунка, виражена гіперацидність (р<0,05); для НР(CagA-VacA+) - високий ареал засівання та поширеність запалення слизової оболонки, локалізація в антральному відділі та тілі шлунка (р<0,01); для НР(CagA+VacA+) - усі перераховані ознаки з найвищим ступенем вираженості та деформацією пілоробульбарної ділянки (р<0,01).
6. Реакція організму при хронічній гелікобактер-асоційованій гастродуоденальній патології характеризується функціональною Т-клітинною лімфопенією ((51,4±1,3) %, р<0,05), переважно за рахунок Т-хелперів, та дисбалансом між клітинною та гуморальною ланками імунітету, гіпоімуноглобулінемією А ((0,99±0,05) г/л, р<0,05), зниженням показників фагоцитарної функції (фагоцитарний індекс 27,2±1,0, р<0,01; фагоцитарне число 2,2±0,2, р<0,05) та підвищенням концентрації циркулювальних імунних комплексів ((109,4±2,9) ум.од., р<0,05), які більш виражені у хворих із токсигенними штамами (НРtox+), (р<0,05).
7. Прогностичними критеріями розвитку гелікобактер-асоційованої гастродуоденальної патології є: позитивний генеалогічний анамнез (OR=5,56), сімейна інфікованість (OR=4,71), рівень особистісної тривожності (OR=5,56), дисбаланс імунітету (OR=5,88) та наявність токсигенних штамів гелікобактера (OR=7,21). До несприятливих прогностичних критеріїв прогресування патології відносяться: позитивний генеалогічний анамнез (OR=4,06), тривалість захворювання (OR=3,12), розмір дефекту (OR=4,20), кількість курсів лікування (OR=3,89), наявність НРtox+ (OR=6,18).
8. Запропоновано діагностично-прогностично-лікувальний алгоритм гелікобактер-асоційованої хронічної гастродуоденальної патології в дітей, який включає визначення чинників ризику розвитку патології, генотипування гелікобактера, дослідження імунної системи та диференційований підхід до лікування.
Рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів
1. Діти зі спадковою схильністю до розвитку гастродуоденальної патології мають бути виділені у групу високого ризику з визначенням прогностичних маркерів розвитку даної патології з метою проведення відповідних профілактичних заходів.
2. Для вірогідної діагностики гелікобактеріозу доцільно використовувати полімеразну ланцюгову реакцію як найбільш специфічний та чутливий метод, який дозволяє проводити генотипування токсигенних штамів гелікобактера.
3. Рекомендується використовувати діагностично-прогностично-лікувальний алгоритм гелікобактер-асоційованої патології з оцінкою ефективності ерадикаційної терапії методом ПЛР.
4. Для досягнення максимального ефекту та задля запобігання ускладнень антигелікобактерної терапії і з метою уникнення поліпрагмазії при виборі схеми лікування необхідно враховувати токсигенність штамів гелікобактера та ступінь його засівання. За наявності токсигенних штамів гелікобактера рекомендується диференційоване застосування протокольної антигелікобактерної потрійної терапії: при 1-му ступені засівання впродовж 7 днів, при 2-3-му ступенях - впродовж 10 днів із наступним продовженням протокольної (антисекреторної, імунокорегуючої, цитопротективної та нейротропної) терапії; нетоксигенних штамів - застосування препарату колоїдного вісмута впродовж 14 днів та протокольної терапії.
Список праць, опублікованих за темою дисертації
1. Сорокман Т.В. Корекція нейровегетативних порушень у дітей, хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки /Т.В. Сорокман, Л.Г. Паламар, Н.Є. Куцобіна //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2007. - №6. - С. 24-27. (Здобувачем проведений аналітичний огляд, підготовлено статтю до друку).
2. Сорокман Т. В. Сучасні аспекти діагностики та прогнозування гелікобактерної інфекції в дітей / Т.В. Сорокман, Н.Є. Куцобіна, С.В. Сокольник, Л.В. Швигар // Клінічна та експериментальна патологія. - 2008. - Т.7, №1. - С.128-131. (Здобувачем проведений аналітичний огляд, підготовлено статтю до друку).
3. Сорокман Т. В. Генотипування helicobacter pylori в біоптатах слизової оболонки шлунка дітей, хворих на гастродуоденальну патологію / Т.В. Сорокман, С.В. Сокольник, Н.Є. Куцобіна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2008. - №2. - С. 41-43. (Здобувачем проведено забір матеріалу, статистична обробка результатів дослідження, описано результати власних досліджень, підготовлено статтю до друку).
4. Сорокман Т. В. Сучасні погляди на етіопатогенез виразкової хвороби в дітей / Т.В. Сорокман, Д.Р. Андрійчук, С.В. Сокольник, Н.Є. Куцобіна [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2009. - №2 (17). - С. 85-88. (Здобувачем проведений аналітичний огляд, підготовлено статтю до друку).
5. Сорокман Т. В. Показники специфічного та неспецифічного імунного захисту в дітей, хворих на гастродуоденальну патологію / Т.В. Сорокман, Н.Є. Куцобіна, С.В. Сокольник, Л.В. Швигар // Biomedical and biosocial anthropology.- 2009. - №.12 - С. 194-197. (Здобувач провела підбір та клінічну оцінку хворих дітей, забір матеріалу на імунологічне дослідження, підготовила статтю до друку).
6. Сокольник С. В. Імунологічний статус дітей із хелікобактерасоційованою гастродуоденальною патологією / С.В. Сокольник, Н.Є. Куцобіна, Л.В. Швигар // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2009. - №2. - С. 15-17. (Здобувачем проведений забір матеріалу на імунологічне дослідження, статистична обробка результатів, зроблені висновки, підготовлено статтю до друку).
7. Сорокман Т. В. Імунологічна характеристика дітей із гастродуоденальним гелікобактеріозом / Т.В. Сорокман, С.В. Сокольник, Н.Є. Куцобіна // Здоровье ребенка. - 2010. - №1(22). - С.12-15. (Здобувачем проведена клінічна оцінка, забір матеріалу на імунологічне дослідження, підготовлено статтю до друку).
8. Патент 48935 Україна, МПК А61 N2/04. Спосіб оцінки ефективності антигелікобактерної терапії в дітей, хворих на гастродуоденальну патологію / Сорокман Т.В., Сокольник С.В., Куцобіна Н.Є.; власник Сорокман Таміла Василівна; заявл. 26.10.2009; опубл. 12.04.2010, Бюл. №7/2010 (Дисертант самостійно провела клінічне обстеження хворих, узагальнила отримані результати та оформила патент).
9. Патент 48707 Україна, МПК А61 N2/00. Спосіб лікування виразкової хвороби у дітей. Деклараційний патент на корисну модель / Сорокман Т.В., Сокольник С.В., Куцобіна Н.Є.; власник Сорокман Таміла Василівна; заявл. 06.11.2009; опубл. 25.03.2010, Бюл. №6/2010 (Дисертант самостійно провела клінічне обстеження хворих, оцінку ефективності лікування, статистичну обробку результатів).
10. Сорокман Т.В. Гелікобактерна інфекція в дітей Буковини / Т.В. Сорокман, С.В. Сокольник, Н.Є. Куцобіна // “Наука: теорія і практика - 2007”: наук.-практ. конф., 2007р.: зб. матеріалів конф. - Перемишль (Польща), 2007. - С.14-15. (Здобувачем проведена клінічна оцінка хворих дітей, аналіз поширеності патології, підготовлено тези до друку.)
11. Сорокман Т. В. Статево-вікові особливості гелікобактерної інфекції в дітей / Т.В. Сорокман, Н.Є. Куцобіна, С.В. Сокольник, Л.Г. Паламар // “Проблемні питання педіатрії та вищої медичної освіти”: наук.-практ. конф., 2008р.: матеріали конф. - Донецьк, 2008. - С. 144-146. (Здобувачем проведено підбір та обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, підготовлено тези до друку).
12. Куцобіна Н. Є. Toxicity genes of Helicobacter infections in children: International conference of Student Research Groups of Medical University of Warsaw / N.E. Kutsobina.-Warsaw, 2009.-С. 11.
13. Куцобіна Н. Є. Дослідження cagA та vagA антигенів Helicobacter pylori в біоптатах слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки / Н.Є. Куцобіна // “Педіатрична гастроентерологія і нутріціологія”: міжнар. наук.-практ. конф., 2010р.: матеріали конф. - Харків, 2010.- С.61.
14. Sorokman T. Results genotyping Helicobacter pylori in gastric mucosa tissue samplings of children with gastroduodenal disorders: X Intercontinental Congress of Young Medical Scientists / T. Sorokman, S. Sokolnyk, N. Kutsobina. - Poznan, Poland, 2010. - P.109. (Здобувачем проведено підбір хворих дітей, клінічне дослідження та підготовка тез до друку).
Перелік умовних позначень та термінів
ВХ |
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки |
|
ГДД |
- гастродуоденальна ділянка |
|
ДПК |
- дванадцятипала кишка |
|
ПЛР |
- полімеразна ланцюгова реакція |
|
СІ |
- довірчий інтервал |
|
СО |
- слизова оболонка |
|
ФІ |
- фагоцитарний індекс |
|
Фі |
- функціональний інтервал |
|
ФРІС |
- формула імунних розладів |
|
ФЧ |
- фагоцитарне число |
|
ХГ |
- хронічний гастрит |
|
ХГД |
- хронічний гастродуоденіт |
|
ХЕГД |
- хронічний ерозивний гастродуоденіт |
|
ХГДП |
- хронічна гастродуоденальна патологія |
|
ЦІК |
- циркулювальні імунні комплекси |
|
НР |
- Helicobacter pylori |
|
CagA + VacA+ |
- гени патогенності |
|
OR |
- відношення „шансів” |
|
RR |
- відносний ризик |
|
R |
- коефіцієнт кореляції |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Фактори ризику (генеалогічні, аліментарні, імунологічні, імуногенетичні) та визначення маркерів гастродуоденальної патології у дітей. На формування гастродуоденальної патології у дітей значний вплив мають аліментарні, імуногенетичні, імунологічні чинники.
автореферат [50,2 K], добавлен 18.03.2009Епідеміологія, поширеність, особливості клінічного перебігу та комплексне лікування дітей з гнійною хірургічною інфекцією кісток і суглобів шляхом удосконалення методів хірургічної санації патологічного вогнища інфекції. Загальні результати лікування.
автореферат [57,2 K], добавлен 19.03.2009Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.
статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.
автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009Характеристика основних клінічних синдромів, які супроводжують хронічний гастродуоденіт (ХГД), виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК) та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ). Особливості вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків.
автореферат [60,0 K], добавлен 18.03.2009Особливості клінічних проявів гострого та хронічного гепатиту В залежно від генотипу та геноваріанта НВV. Методика прогнозування перебігу та можливих наслідків НВV-інфекції з врахуванням типу імунологічного реагування організму та генотипу вірусу.
автореферат [253,3 K], добавлен 09.03.2009Мікоплазмові інфекції – провідне місце серед інфекцій, що передаються статевим шляхом. Ефективність лікування урогенітального мікоплазмозу у жінок за рахунок раціональної системи діагностики, лікування і контролю ерадикації мікоплазмової інфекції.
автореферат [44,4 K], добавлен 06.04.2009Основні клінічні синдроми ГРВІ у дітей залежно від її етіології. Принципи та особливості госпіталізації та терапії невідкладних станів у дітей, хворих на ГРВІ та бронхіти. Загальна характеристика сучасних препаратів для етіопатогенетичної терапії ГРВІ.
реферат [27,8 K], добавлен 12.07.2010Етіологія, патогенез, клінічні прояви гострих респіраторно-вірусних інфекцій. Особливості дихальної системи у дітей. Підходи до використання ароматерапії в реабілітації дітей з ГРВІ у поєднанні з іншими засобами. Розробка програми реабілітаційних заходів.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 21.06.2012Аналіз результатів вивчення впливу патології зору на рівень адаптаційної напруги у дітей з патологією зору і практично здорових однолітків. Встановлення, що адаптаційний індекс дітей віком 7-10 років знаходиться у зоні реакції організму на тренування.
статья [17,7 K], добавлен 17.08.2017