Наукові засади гігієнічної донозологічної діагностики резервів здоров’я підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

НАУКОВІ ЗАСАДИ ГІГІЄНІЧНОЇ ДОНОЗОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ РЕЗЕРВІВ ЗДОРОВ'Я ПІДЛІТКІВ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: ГІГІЄНА ТА ПРОФЕСІЙНА ПАТОЛОГІЯ

СКОЧКО ТЕТЯНА ПАВЛІВНА

Київ, 2011 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сьогоднішні діти - це інтелектуальний, репродуктивний і трудовий потенціал країни. Європейська стратегія ВООЗ «Здоров'я та розвиток дітей та підлітків» (2005) виділяє здоров'я дітей підліткового віку, як одне з пріоритетних завдань щодо збереження здоров'я населення на перспективу, адже 75% хвороб дорослої людини формується саме в цьому віці. Головною особливістю сучасної патології дитячого віку як в Україні, так і в інших країнах, є зростання поширеності хронічних соматичних і нервово-психічних хвороб (Коренєв М.М., 2011, Моісеєнко Р.О. та ін., 2010, Сапуга І.Є, 2010, Коренєв М.М., Даниленко Г.М., 2007, Калиниченко І.О., 2009). Однак темпи погіршення здоров'я в нашій країні значно більші. За даними ООН, середня очікувана тривалість життя, обчислена для сьогоднішніх 15-річних підлітків, становить в Україні 53,4 роки, в той час як у країнах Єврорегіону - 64,2 роки, тобто різниця сягає 10,8 років. Зважаючи на це, а також на постійне зниження чисельності дитячого населення, проблема збереження здоров'я підростаючого покоління в Україні є надзвичайно важливою і потребує уваги з боку різних соціальних інституцій держави (Богатирьова Р.В., Сердюк А.М. та ін., 2011, Лукьянова Е.М., 2003, Баранов А.А. и др., 2010, Гундаров И.А., 2009, Бердник О.В., Зайковська В.Ю., 2008, Тимченко О.І. та ін., 2008).

Однією з пріоритетних проблем у діяльності системи охорони здоров'я на сучасному етапі є збереження та зміцнення здоров'я здорових осіб (Кучма В.Р., 2006, Войтенко В.П., 1991, Бердник О.В., 2009, Апанасенко Г.Л., 2009, Воробьев К.П., 2010, Park M.J., Brindis C.D. et al., 2008). Вирішення цих питань обумовлює необхідність переходу від системи, орієнтованої на лікування хворих до системи, що базується на зміцненні і підтриманні здоров'я, а також на формуванні культури здоров'я (Булич Е.Г., Муравов И.В., 2007, Нагорна А.М, 2006, Фомин А.С., 2009, Дартау Л.А., 2009). Найважливішим базисом концепції охорони здоров'я здорової людини є аналіз медико-біологічних, еколого-гігієнічних і соціальних проблем, пов'язаних з індивідуальним та популяційним здоров'ям. Дані про стан здоров'я дітей і вплив на нього різних факторів природного і соціального середовища диктують необхідність перегляду існуючої системи медичного обслуговування і еколого-гігієнічного виховання молоді (Баранов А.А., Лакин Ю.Е., 2006, Полька Н.С. та ін., 2009, Даниленко Г.М., 2007). Існуюча система не може протистояти неухильному погіршенню здоров'я дітей - її діяльність зосереджена переважно на виявленні патологічних станів та їх лікуванні і значно менше уваги приділяється профілактичній роботі.

Зважаючи на вищевказане, особливої уваги набуває посилення профілактичної діяльності системи охорони здоров'я, яка повинна охоплювати як попередження розвитку хвороб, так і підвищення захисних резервів організму, потенціалу його здоров'я (Bulicz E., Murawow І., 2011, Catford J.C. et al., 1995, Козакевич В.К., 2001, Мамардина Г.Н. и др., 2008). Цьому другому напрямку, а саме сприянню здоров'я, в Україні приділяється вкрай мало уваги. Основою первинної профілактики є гігієнічна діагностика, а її складовою щодо характеристики рівня здоров'я здорових та кількісної оцінки впливу на нього різних здоров'яформуючих чинників, є гігієнічна донозологічна діагностика (Сидоренко Г.И., Захарченко М.П. и др., 1993). На жаль, на сьогоднішній день ці питання залишаються не вивченими. Таким чином, незадовільний стан здоров'я сучасних підлітків, необхідність спрямування зусиль профілактичної медицини на збереження здоров'я здорових дітей обумовили актуальність даної роботи.

Мета роботи: визначити та науково обґрунтувати засади гігієнічної донозологічної діагностики резервів здоров'я дітей підліткового віку, що формуються під впливом поведінкових та еколого-гігієнічних факторів.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі:

1. Провести популяційну оцінку резервів здоров'я дитячого населення;

2. Провести комплексний аналіз рівня соматичного здоров'я організму підлітків;

3. Вивчити поширеність здоров'яформуючих факторів та факторів ризику у старшокласників;

4. Визначити роль різних здоров'яформуючих факторів у процесі формування потенціалу здоров'я дитячого населення;

5. Розрахувати ризики для здоров'я підлітків, пов'язані з дією поведінкових та еколого-гігієнічних здоров'яформуючих факторів на популяційному та індивідуальному рівнях;

6. Розробити схему гігієнічної діагностики та медичного супроводу процесу формування здоров'я у здорових підлітків.

Об'єкт дослідження: формування соматичного здоров'я здорових підлітків.

Предмет дослідження: показники рівня соматичного здоров'я підлітків, поведінкові, еколого-гігієнічні та особистісні здоров'яформуючі фактори.

Методи дослідження: теоретичні, медико-статистичні, санітарно-гігієнічні, фізіолого-гігієнічні, соціологічні, математичні.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше проведена гігієнічна донозологічна діагностика рівня соматичного здоров'я сучасних підлітків, яка включає інтегральну кількісну оцінку рівня здоров'я та аналіз його причинно-наслідкових зв'язків зі здоров'яформуючими чинниками різної природи.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи особисто виконано аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з даних питань, сформульовано мету, завдання та наукові положення роботи. Матеріали досліджень отримані з безпосередньою участю автора в рамках науково-дослідних робіт. Автором самостійно проведена статистична обробка матеріалів, аналіз отриманих результатів, обґрунтовані висновки, підготовлений текст дисертації.

Публікації. За темою дисертації було опубліковано 21 наукових праць, з них 7 в фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, з яких 2 публікації є самостійними. Видані 1 методичні рекомендації та 3 інформаційних листи, ще 1 методичні рекомендації підготовлені і знаходяться на затвердженні в МОЗ.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 165 сторінках, складається з вступу, аналітичного огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків та списку використаних літературних джерел. Робота ілюстрована 19 рисунками та 29 таблицями. Бібліографія викладена на 27 сторінках та включає 239 джерел літератури, з яких 47 - латинською графікою.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилося в шести загальноосвітніх навчальних закладах, що розташовані в різних, з екологічної точки зору, мікрорайонах м. Києва: прилеглі до промислових підприємств (І зона), розташовані вздовж автомагістралей (ІІ зона) і умовно чистий мікрорайон (ІІІ зона).

На першому етапі в групу спостереження було включено 1823 школяра 15-16 років, що становить 2,5% від усіх підлітків даної вікової групи в м. Києві. У цих дітей була проаналізована захворюваність за матеріалами медичних оглядів та визначені групи здоров'я.

На другому етапі для вивчення рівня соматичного здоров'я були відібрані лише здорові діти (віднесені до «здорових» та «практично здорових» дітей за класифікацією Громбаха С.М.), яким було проведено морфо-функціональне обстеження (1578 здорові дитини, в т. ч., 314 в динаміці). В основу дослідження був покладений системний підхід: розглядалися дві системи: факторіальна - «здоров'яформуючі чинники» та результуюча - «рівень соматичного здоров'я здорових школярів». Факторіальними ознаками в дослідженні були показники, що характеризують спосіб життя (заняття спортом і фізичною культурою, перегляд телепередач, час перебування за відеомонітором, перебування на свіжому повітрі, паління та вживання алкогольних напоїв), пасивне паління, а також екологічні умови в місцях проживання (за даними Центральної геофізичної обсерваторії). Базовим методом збору інформації щодо поведінкових чинників ризику було письмове соціологічне опитування - найбільш поширений метод накопичення емпіричної інформації. В спеціально розроблених анкетах питання були орієнтовані як на характеристику елементів способу життя, так і на виявлення установок і на оцінку цінностей (пріоритетів) підлітків щодо власного здоров'я. Враховуючи, що особливості психічних, поведінкових та емоційних реакцій в значній мірі залежать від особистісних характеристик людини, зокрема, її гендерної ідентичності, нами був проведений розподіл обстежених контингентів за цією ознакою, що визначалася за допомогою опитувальника Сандри Бем (S. Bem, 1974, 2004). Згідно з цією методикою кожний з респондентів був віднесений до одного з трьох типів: фемінний, маскулінний та андрогінний. Результуючою ознакою був рівень соматичного здоров'я здорових підлітків, визначений за методикою бальної експрес-оцінки (Апанасенко Г.Л.) на підставі результатів морфо-функціонального обстеження. Усі факторіальні та результуючі характеристики зводилися на одну особу. Зв'язок між факторіальними і результуючою ознаками, а також між різними чинниками в середині факторіальної системи, описувався коефіцієнтами асоціації Юла. Сила причинного зв'язку між показником здоров'я та факторами, що на нього впливають, характеризувалася на підставі коефіцієнту імовірності (OR). Для розрахунку шкал прогностичної оцінки імовірності зниження рівня соматичного здоров'я, а також для визначення співвідношення «позитивної» і «негативної» (тобто здоров'язберігаючої та здоров'яруйнуючої) складових ефекту впливу різних чинників, обчислювалися коефіцієнти відношення правдоподібності.

Результати дослідження та їх обговорення.

Гіпотезою дослідження було припущення, що когорта підлітків, які не мають хронічної патології, і у яких при клінічному обстеженні не виявлені будь-які відхилення в стані здоров'я, не є однорідною, для оцінки рівня соматичного здоров'я здорових підлітків необхідним є проведення гігієнічної донозологічної діагностики, яка має три складові дослідження - здоров'я, середовище життєдіяльності та зв'язки між ними. Перший об'єкт дослідження - здоров'я. Встановлено, що за результатами щорічних медичних оглядів у школах близько 18% підлітків віднесені до І групи здоров'я, та 54,2% - до ІІ, тобто понад 70% старшокласників визнаються педіатрами «здоровими» та «практично здоровими».

Результати експрес-оцінки рівня соматичного здоров'я обстежених здорових школярів свідчить, що переважна їх частина мають низький, третина - середній і лише кожна восьма дитина має високий рівень здоров'я. Питома вага дівчаток, які мають низький рівень здоров'я, значно більше, ніж хлопчиків. Відповідно, серед дівчаток менше тих, чий рівень здоров'я був оцінений як середній і високий.

Розрахунок співвідношення групи здоров'я школярів, визначеної на підставі висновків лікарів, з діагностованим нами рівнем соматичного здоров'я показав, що серед підлітків, віднесених до І групи здоров'я, вірогідно більше таких, що мають високий рівень соматичного здоров'я (рис. 1). Це ще раз підтверджує доцільність розподілу дітей на групи здоров'я за результатами медичних оглядів.

Рис. 1. - Співвідношення групи здоров'я та рівня соматичного здоров'я підлітків:

Для розробки дієвих заходів, спрямованих на збереження здоров'я та підвищення його потенціалу, необхідно визначити роль різних здоров'яформуючих чинників у цьому процесі. Тому другим об'єктом дослідження було середовище життєдіяльності і спосіб життя.

Ідеологія формування здоров'язберігаючої поведінки передбачає, що кожна людина бере на себе особисту відповідальність за власне життя та здоров'я шляхом реалізації певного способу життя. Соціологічне опитування підлітків показало, що більшість з них вважають себе відповідальними за збереження власного здоров'я (94,7%). Однак детальний аналіз отриманих результатів свідчить про зворотне: діти не замислюються над своїм здоров'ям, а лише декларують відповідальність за його збереження.

Так, хоча частка школярів, що займаються фізичною культурою та спортом досить велика (67,4%), основним видом проведення дозвілля дітей є перегляд телепередач (для дівчат) та комп'ютерні ігри (для хлопців). Переважна більшість респондентів проводять за комп'ютером від 2 до 5 годин на добу, а 9,2% школярів - користуються ПК навіть більше 5 годин (переважно за рахунок зменшення тривалості активного відпочинку та сну). Практично всі учні користуються стільниковим зв'язком: при цьому 36,8% витрачають на розмови менше 1 години на добу, а 27,5% користуються ним понад 4 години щоденно (переважно дівчата).

Встановлена широка розповсюдженість шкідливих звичок. Так, 17,9% опитаних підлітків палять. 51,1% школярів, що відповіли на запитання анкети, вживають алкогольні напої, а кожен 10-й школяр вживає слабоалкогольні напої регулярно 2-3 рази на тиждень (переважно хлопці).

Важливу роль при оцінці впливу різних факторів відіграє їх взаємозв'язок. Так, встановлений прямий зв'язок між поведінковими чинниками «прогулянки» і «паління» призводить до того, що позитивний вплив перебування на свіжому повітрі може (в певній мірі) нівелюватися шкодою, пов'язаною зі звичкою паління (рис. 2).

Рис. 2. - Сукупність взаємопов'язаних чинників ризику формування рівня здоров'я здорових підлітків:

Третім об'єктом дослідження при гігієнічній діагностиці було встановлення зв'язків між здоров'ям та факторами ризику. Для визначення ролі екологічних факторів в процесі формування резервів здоров'я підлітків був проведений порівняльний аналіз в розрізі трьох груп мікрорайонів: прилеглі до промислових підприємств (І зона), розташовані вздовж автомагістралей (ІІ зона) і умовно чистий мікрорайон (ІІІ зона). Виявлено, що між І та ІІ зонами немає суттєвої різниці в розподілі здорових дітей за рівнем їх здоров'я, а ситуація в ІІІ зоні є найсприятливішою. І хоча частка школярів з високим рівнем здоров'я тут також вкрай мала, в цій зоні достовірно менше дітей з низьким (tІ-ІІІ = 4,9, tІІ-ІІІ = 3,9) і достовірно більше з середнім (tІ-ІІІ = 4,5, tІІ-ІІІ = 3,3) рівнями здоров'я.

Рис. 3. - Зміна показників питомої ваги дітей з різним рівнем соматичного здоров'я в кінці навчального року (показники наочності, 100% - рівень соматичного здоров'я на початку навчального року):

Аналіз динаміки рівня соматичного здоров'я школярів протягом навчального року встановив, що спостерігається погіршення стану здоров'я здорових дітей з осені до весни, про що свідчить збільшення питомої ваги учнів з низьким рівнем здоров'я (Р < 0,001) і зменшення з високим та середнім (Р < 0,01) рівнями здоров'я (рис. 3).

У дівчат простежується статистично достовірне зниження рівня здоров'я з осені до весни, тоді як у хлопців спостерігається лише тенденція.

Причина цього криється в більшій тривалості у дівчат статичних видів діяльності, меншій руховій активності, стресогенному навантаженні, обумовленому більш відповідальним ставленням до учбових обов'язків. При сумісній дії чинників «навчальний процес» та «несприятливі екологічні умови» спостерігається посилення негативних змін у соматичному здоров'ї.

Аналізуючи розподіл підлітків за рівнем соматичного здоров'я в залежності від їх фізичної активності, встановлено, що серед учнів, які займаються спортом (група С) вірогідно більше тих, які мають високий рівень здоров'я (t (хлопці) = 3,1, t (дівчата) = 2,8) в порівнянні з дітьми, які фізично неактивні (Н).

Крім того, у дівчат різниця між тими, що займаються фізкультурою (Ф) і фізично неактивними (Н) теж достовірна (t = 2,2). Низький рівень соматичного здоров'я мають переважно фізично неактивні діти, при цьому у хлопців різниця між групами С та Н і С та Ф статистично достовірні (tСН = 3,5, tСФ = 3,4).

Виявлена суттєва статева відмінність: якщо позитивний вплив на рівень соматичного здоров'я здорових підлітків чоловічої статі мають лише заняття спортом, то у дівчат він простежується і за умови регулярних занять фізичною культурою.

Однією з ключових засад при аналізі формування моделі поведінки (здоров'язберігаючої або здоров'яруйнуючої) слід вважати ґендерну ідентичність (тобто соціальну стать), яка не є автоматичною надбудовою над біологічною статтю: вона поетапно формується у особистості при соціалізації шляхом виховання (S. Bem, 2004, Шабурова О.В., 2003).

Встановлено, що андрогінність, як тип ґендерної ідентичності, є найбільш характерним і розповсюдженим серед сучасних підлітків (рис. 4), що співпадає з результатами, отриманими іншими дослідниками (Великанова Л.П., 2008).

Рис. 4. - Кількісне співвідношення варіантів ґендерної ідентичності за ознакою біологічної статі:

В ході дослідження не було виявлено прямого зв'язку між типом ґендерної ідентичності та рівнем соматичного здоров'я підлітків. Проте існує опосередкований зв'язок через чинники, що характеризують нездоровий спосіб життя, зокрема, паління. Як свідчать отримані дані, маскулінний тип ґендерної ідентичності як у хлопців, так і у дівчат, можна вважати фактором ризику щодо формування звички паління.

Для розробки ефективних заходів, спрямованих на зміцнення і підтримку здоров'я, необхідно визначити, які фактори і в якій мірі впливають на формування рівня здоров'я здорових підлітків.

Отримані в ході проведених досліджень результати показують, що найбільший вплив на рівень здоров'я здорових підлітків має чинник «заняття спортом» (rQ = 0,57, SQ = 0,03, t = 19,0). Для низки факторіальних ознак встановлені більш низькі, але статистично достовірні показники зв'язку з результуючим критерієм здоров'я: «прогулянки на свіжому повітрі» - (rQ = 0,33, SQ = 0,11, t = 3,0), «пасивне паління» - (rQ = 0,33, SQ = 0,05, t = 6,6), «екологічні умови в місцях проживання» - (rQ = 0,31, SQ = 0,05, t = 6,0).

Ці дані повністю співпадають з розрахунками коефіцієнту імовірності, який визначається як відношення шансів зниження рівня соматичного здоров'я у дітей, що мають або не мають певних чинників ризику. Як свідчать отримані дані, найбільші шанси зниження рівня соматичного здоров'я мають діти при наявності факторів ризику «пасивне паління і батька і матері» (OR = 4,5), «відсутність регулярних занять спортом» (OR = 3,6), «відсутність регулярних прогулянок на свіжому повітрі» (OR = 2,8) та «проживання в екологічно несприятливих умовах» (OR = 2,2). За величиною атрибутивного ризику найбільша кількість додаткових випадків формується при відсутності регулярних занять спортом (31 випадок зниження соматичного здоров'я на 100 здорових дітей) та при відсутності регулярних прогулянок на свіжому повітрі (25 випадків на 100 дітей).

Поряд з цими показниками для оцінки індивідуального ризику для кожної з 10 факторіальних ознак розраховувалися коефіцієнти відношення правдоподібності (КВП), які показують на скільки більш правдоподібною є імовірність зниження рівня соматичного здоров'я здорових підлітків (у порівнянні з підтримкою середнього або високого його рівня) при дії цих чинників. Розрахунок КВП дозволив, з одного боку, розробити шкалу для визначення імовірності формування порушень здоров'я у підлітків, а з іншого - кількісно оцінити негативну і позитивну складові цього впливу. Оскільки аналіз отриманого матеріалу виявив, що мають місце суттєві розбіжності у кількісних оцінках враженості факторів, (наприклад, у тривалості розмов по мобільному телефону, у тривалості щоденного користування комп'ютером, тривалості перебування на свіжому повітрі, перегляду телевізору тощо), для кожного з «поведінкових факторів ризику» враховувалися не тільки якісні характеристики (наявність/відсутність), а і кількісні їх характеристики. Зокрема встановлено, що позитивний ефект перебування на свіжому повітрі простежується лише за умови тривалості прогулянок не менше 2-х годин (КВП = 0,78): імовірність зниження адаптаційних резервів організму при відсутності прогулянок становить 1,47, а при короткостроковому перебуванні на свіжому повітрі - 1,39, тобто у двох останніх випадках даний фактор може розцінюватися як фактор ризику. Фактором ризику для зниження адаптаційних резервів організму є не сам факт користування мобільним телефон, а тривалість розмов - понад півгодини щоденно (КВП = 1,13). Співвідношення здоров'яруйнівної та здоров'язберігаючої складових впливу чинників показує, що в сучасних умовах інформаційних, техногенних та соціальних впливів і зміни життєвих пріоритетів, для збереження оптимального рівня здоров'я недостатньо тільки зусиль, спрямованих на недопущення негативного впливу чинників ризику, необхідні також зусилля щодо посилення позитивного впливу так званих чинників захисту (або антиризику). Алгоритм гігієнічної діагностики рівня здоров'я школярів, визнаних лікарями «здоровими», методологічною основою якого є визначення факторів ризику, адаптаційних резервів дитини, своєчасне виявлення зниження соматичного здоров'я здорових та розробка заходів, спрямованих на його зміцнення (рис. 5).

Рис. 5. - Алгоритм гігієнічної донозологічної діагностики рівня здоров'я школярів:

Алгоритм гігієнічної донозологічної діагностики рівня здоров'я школярів базується на багаторівневій моделі, що реалізується шляхом проведення послідовних дій з розподілом на певні групи і прийняттям відповідних управлінських рішень щодо кожної з них.

Таким чином, в програму проведення диспансерних медичних оглядів в навчальних закладах, поряд із клінічною діагностикою, має бути включена і гігієнічна донозологічна діагностика.

Застосування запропонованого алгоритму гігієнічної діагностики дозволить лікарям-педіатрам та лікарям сімейної медицини - оцінювати процес формування здоров'я практично здорових підлітків, проводити аналіз динаміки цього процесу у окремої дитини, здійснювати медичний супровід, контроль та корекцію способу життя підлітків, лікарям з гігієни дітей і підлітків - проводити аналіз динаміки процесу формування здоров'я дитячих контингентів, визнаних лікарями-педіатрами здоровими, оцінювати ефективність проведених оздоровчих заходів, батькам - свідомо приймати рішення про необхідність проведення профілактичних та оздоровчих заходів щодо недопущення зниження рівня соматичного здоров'я дитини.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення, обґрунтування та вирішення наукової проблеми, яка полягає в удосконаленні методів гігієнічної донозологічної діагностики стану здоров'я дітей старшого шкільного віку на основі кількісного просторово-часового визначення рівня соматичного здоров'я за компенсаторно-резервними можливостями організму з урахуванням дії гігієнічних здоров'яформуючих факторів:

1. На підставі комплексного морфо-функціонального обстеження учнів старшого шкільного віку встановлено, що рівень соматичного здоров'я більшості дітей, визнаних лікарями-педіатрами «здоровими», є незадовільним: переважна частина старшокласників (57,7%) мають низький, третина (29,8%) - середній і лише 12,5% мають високий рівень здоров'я. При цьому, рівень здоров'я дівчат є значно гіршим, ніж хлопців: так, серед дівчат (у порівнянні з хлопцями) більше тих, які мають низький рівень здоров'я (t = 5,2, Р < 0,001) та менше тих, чий рівень здоров'я був оцінений як середній (t = 2,8, Р < 0,01) та високий (t = 3,8, Р < 0,001);

2. Динамічний аналіз даних щодо зміни рівня соматичного здоров'я протягом навчального року показав, що у дівчат простежується достовірне зниження рівня здоров'я з осені до весни за рахунок збільшення частки дівчат з низьким рівнем здоров'я на 40,80% (Р < 0,001) та зменшення з середнім - на 40,76% (Р < 0,001). У хлопців спостерігається лише тенденція до зниження рівня їх здоров'я протягом навчального року;

3. Аналіз динаміки зміни рівня соматичного здоров'я виявив посилення негативних тенденцій за умови поєднаного впливу несприятливих екологічних умов та навчальної діяльності. Так, якщо в мікрорайоні, прилеглому до промислової зони, негативні зміни в структурі розподілу учнів за рівнем їх здоров'я можуть бути розцінені лише як тенденція (2 = 4,14), то в мікрорайоні, розташованому вздовж автомагістралі, негативні зрушення були суттєвими (2 = 11,2, Р < 0,01): питома вага дітей з низьким рівнем здоров'я в кінці навчального року зросла на 42,29% (Р < 0,001), а з середнім - зменшилась на 34,44% (Р < 0,05);

4. Встановлено, що у переважної більшості підлітків мають місце порушення способу життя, що, насамперед, проявляється у низькій руховій активності, високій тривалості «екранного часу» (сидіння перед комп'ютером та телевізором), безсвідомому та безконтрольному користуванні мобільними телефонами, довготривалій підготовці домашніх завдань. Це, відповідно, призводить до скорочення часу активного відпочинку на свіжому повітрі та занять спортом. Втілення певних елементів здорового способу життя може супроводжуватися несприятливими наслідками щодо збільшення розповсюдженості інших негативних чинників ризику, зокрема, встановлено, що позитивний вплив прогулянок на свіжому повітрі може нівелюватися шкодою, пов'язаною з палінням (між цими чинниками існує прямий сильний кореляційний зв'язок - rQ = 0,73);

5. До найбільш значущих чинників, що призводять до погіршення стану здоров'я, відносяться «нездорові» типи поведінки, одним з визначальних чинників якої є ґендерна ідентичність. Зокрема, встановлено, що існує статистично достовірна відмінність середньої оцінки соматичного здоров'я здорових підлітків жіночої статі між групами з різним типом ґендерної ідентичності: так, найгірший показник соматичного здоров'я визначений у дівчат маскулінного типу (3,5 бали), в той час як у фемінних та андрогінних дівчат він практично не відрізняється (відповідно, 4,4 та 4,6 балів). Поряд з цим, саме у маскулінних підлітків зареєстровані найгірші показники щодо розповсюдженості шкідливих звичок і, відповідно, маскулінний тип ґендерної ідентичності слід вважати фактором ризику щодо формування шкідливих звичок, і, відповідно, зниження рівня соматичного здоров'я;

6. Аналіз популяційного ризику зниження рівня соматичного здоров'я здорових підлітків показав, що серед факторів, які характеризують спосіб життя, найбільший вплив мають чинники «відсутність занять спортом» та «відсутність прогулянок на свіжому повітрі», які формують, відповідно, 31 та 25 додаткових випадків зниження соматичного здоров'я на 100 дітей;

7. В ході проведених досліджень науково обґрунтована методика гігієнічної донозологічної діагностики рівня соматичного здоров'я дітей на підставі комплексної бальної оцінки рівня здоров'я у здорових дітей та розроблені прогностичні шкали для визначення імовірності зниження рівня соматичного здоров'я підлітків під впливом різних екологічних, поведінкових, соціальних та інших факторів ризику, які можуть бути використані при скринінговій оцінці популяційного здоров'я дитячих контингентів та в соціально-гігієнічному моніторингу для оцінки і мінімізації негативного впливу різних здоров'яформуючих чинників;

8. На підставі результатів комплексної оцінки рівня соматичного здоров'я підлітків та його причинно-наслідкової обумовленості впливом різних здоров'яформуючих чинників науково обґрунтовані підходи до гігієнічної донозологічної діагностики резервів здоров'я здорових підлітків. Розроблена багаторівнева схема медичного супроводу процесу формування здоров'я, яка включає діагностичний скринінг, прогностичний скринінг, формування груп з різним ступенем ризику зниження рівня здоров'я та прийняття диференційованих управлінських рішень щодо його поліпшення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бердник О.В. Тютюнопаління та екологічні умови як фактори ризику погіршення стану здоров'я підлітків / О.В. Бердник, В.Ю. Зайковська, Т.П. Сидоренко // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - К., 2006. - Вип. 47. - С. 397-402. патологічний соматичний хвороба

2. Добрянська О.В. Експрес-оцінка рівня здоров'я школярів, що проживають в різних екологічних умовах / О.В. Добрянська, Т.П. Сидоренко // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - К., 2008. - Вип. 51. - С. 409-414.

3. Сидоренко Т.П. Особливості зміни рівня соматичного здоров'я здорових підлітків протягом учбового року / Т.П. Сидоренко // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - К., 2009. - Вип. 53. - С. 364-369.

4. Імовірнісний підхід до прогнозування відхилень в здоров'ї здорових дітей / О.В. Бердник, В.Ю. Зайковська, Т.П. Сидоренко, О.В. Добрянська // Biomedical and вiosocial anthropology. - 2009. - №13. - С. 12-14.

5. Сидоренко Т.П. Вплив різних чинників на процес формування здоров'я здорових підлітків / Т.П. Сидоренко, О.В. Бердник // Медичні перспективи. - 2010. - Т. XV, №4. - С. 106-109.

6. Сидоренко Т.П. Ризик зниження рівня соматичного здоров'я здорових підлітків під впливом різних чинників / Т.П. Сидоренко, О.В. Бердник // Довкілля та здоров'я. - 2011. - №2 (57). - С. 71-74.

7. Скочко Т.П. Ґендерні аспекти формування здоров'я підлітків / Т.П. Скочко // Медичні перспективи. - 2011. - Т. XVІ, №1. - С. 109-112.

Размещено на Allbest.ru