Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця

УДК: 616.157; 616,992;616,59

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Стан периферичного кровообігу та корекція його порушень у хворих на мікози ступнів

14.01.20. - шкірні та венеричні хвороби

Сторожук Людмила Анатоліївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України. фунгальний мікоз терапевтичний

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Свирид Сергій Григорович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри дерматології та венерології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, доцент Денисенко Ольга Іванівна, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідуюча кафедрою дерматовенерології та фтизіатрії;

доктор медичних наук, доцент Горбунцов В'ячеслав В'ячеславович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, доцент кафедри шкірних та венеричних хвороб.

Захист дисертації відбудеться «5» травня 2011року о 13.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.003.02 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, Олександрівська міська клінічна лікарня, корпус 2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна,3).

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради, доктор біологічних наук Бичкова Н.Г.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Широка розповсюдженість, висока контагіозність, поліетіологічність, нез'ясованість механізмів розвитку, суттєва питома вага терапевтичних невдач, рецидиви паталогічного процесу, нерідка втрата працездатності обумовлюють сучасні особливості клінічного перебігу мікозів ступнів (Sellami A. et al., 2008; Blanco J.I.,2008; Кутасевич Я.Ф. та ін., 2009; Позднякова О.Н., 2010). Серед провідних патогенетичних ланок означеної фунгальної інфекції фігурують порушення периферичного кровообігу, захворювання шлунково-кишкового тракту, ендокринні розлади, імунологічний дисбаланс (Кулага В.В, та ін., 2005; Иванина Е.В., 2007; Wong A. W. et al., 2008).

Але, доведено, що у більшості хворих на мікози ступнів домінуючим чинником розвитку патологічного процесу виступає пригнічення вазореактивності (Агакишиев Д.Д., Абдуллаева Н.А., 2004; Навів Т.Р., 2005; Hollаnd D.B. et al., 2008).

Встановлено, що порушення дистальної васкуляризації нижніх кінцівок у вигляді облітеруючого ендартеріїту, хвороби Рейно, варикозного розширення вен, діабетичної ангіопатії сприяють маніфестації оніхомікозів. Констатована відповідність оксигенації тканин нігтьових валиків особливостям їх кровопостачання. На рівні гемоциркуляторного русла ступінь насиченості киснем залежить від кількості функціонуючих капілярів, судинного тонусу, внутрішньотканинного тиску та, в значній мірі, визначається метаболічними розладами. Тому, застосування лише системних антимікотиків не дозволяє досягти клінічного виліковування та мікробіологічної санації хворих на мікози ступнів. Це пов'язано з тим, що наявні у більшості таких пацієнтів порушення магістрального кровообігу та мікроциркуляції не дають можливості накопичити необхідну концентрацію антифунгального засобу в шкірі та нігтьових пластинках (Разнатовский К.И. и др., 2005; Koga H. et al., 2008; Федотов В.П., Башмаков Д.Г., 2009).

Таким чином, проблема мікозів ступнів має мультивекторний характер. Відсутні дані про взаємозв'язок спрямованості та рівня порушень периферичного кровообігу з клінічним перебігом фунгальної інфекції. Не окреслений вплив розладів окремих ланок дистальної васкуляризації на розвиток мікозів ступнів. Не розроблені критерії оцінки стану периферичного кровообігу у хворих на фунгальну патологію. Не систематизовані підходи до призначення вазоактивних засобів. Відсутній аналіз адекватності застосування комплексної терапії хворих на мікози ступнів з урахуванням стану дистальної васкуляризації. Це свідчить про доцільність подальшого вивчення механізмів розвитку фунгальної інфекції та пошуку засобів їх усунення, що сприятиме підвищенню ефективності надання медичної допомоги таким пацієнтам.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертація виконана згідно плану науково-дослідної роботи кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця і є фрагментом комплексної теми “Розробка нових методів діагностики і лікування хронічних дерматозів і інфекцій, що передаються статевим шляхом” (Державний реєстраційний номер 0105U006874). Дисертантка в комплексній темі виконувала окремі фрагменти.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення ефективності лікування хворих на мікози ступнів на підставі вивчення стану периферичного кровообігу, визначення його ролі у розвитку фунгальної інфекції та застосування терапевтичних засобів корекції встановлених порушень.

Відповідно до поставленої мети були сформульовані завдання дослідження:

1. Дослідження показників стану периферичного кровообігу у хворих на мікози ступнів.

2. Вивчення впливу розладів периферичного кровообігу на клінічний перебіг фунгальної інфекції ступнів.

3. Визначення впливу орунгалу на стан периферичного кровообігу.

4. Обґрунтування застосування вазоактивної терапії у хворих на фунгальну інфекцію ступнів.

5. Розробка, застосування та оцінка ефективності комплексного методу лікування хворих на мікози ступнів з використанням етіотропного, вазомодулюючого та місцевих засобів терапевтичної корекції.

Об'єкт дослідження - особливості розвитку мікозів ступнів.

Предмет дослідження - стан периферичного кровообігу у хворих на фунгальну інфекцію ступнів.

Методи дослідження - загальноклінічні, мікологічні, функціональні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено системний аналіз функціонального стану окремих ланок кровообігу у хворих на мікози ступнів. Доведений його вплив на клінічний перебіг фунгальної інфекції.

Вперше встановлено, що розгалуженість пригнічення дистальної васкуляризації (в a. iliaca externa, a. femoralis, a. poplitea, a. tibialis posterior i a. tibialis anterior) призводить до розвитку хронічних запальних явищ у вигляді гіперкератотичної форми патологічного процесу. Сегментарність розладів (зменшення пікової систолічної та максимальної кінцевої діастолічної швидкостей кровообігу в a. poplitea, a. tibialis posterior i a.tibialis anterior, пульсаційна інертність і гіпотонус цих судин, асоційовані з функціональною інтактністю a. iliaca externa та a. femoralis) спричиняє під- та гострий перебіг фунгальної інфекції з явищами ексудації та маніфестної сенсибілізації.

Вперше обгрунтована та доведена доцільність використання вазомодулюючого впливу при лікуванні хворих на мікози ступнів.

Практичне значення одержаних результатів. Обгрунтований, розроблений і впроваджений в клінічну практику адекватний метод комплексної терапії хворих на мікози ступнів з використанням етіотропного, патогенетичного та місцевих засобів.

Доведена доцільність застосування агапурину ретард, котрий володіє суттєвою вазомодулюючою активністю, у хворих на мікози ступнів.

Встановлена значно більша ефективність запропонованого комплексного методу лікування, ніж комбінованої антифунгальної терапії.

Розроблена та впроваджена в клінічну практику атравматична методика лікування хворих на оніхомікоз оригінальними зовнішніми засобами.

Наукові положення дисертації впроваджені у практику Центральної районної поліклініки Святошинського району м. Києва, Київського обласного шкірно-венерологічного диспансеру, шкірно-венерологічного диспансеру № 1 м. Києва, клінічної бази Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України.

Результати дисертаційних досліджень впроваджено в навчальний процес кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Одержано патент на корисну модель № 51463 «Спосіб комплексного лікування хворих на оніхомікози», 12.07.2010.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею автора. Разом з науковим керівником, проф. С.Г.Свиридом, сформульовані мета та задачі дослідження. Автор самостійно провела патентно-інформаційний пошук, огляд і аналіз літератури за обраною темою, обробку та систематизацію результатів досліджень, надала їх інтерпретацію, сформулювала висновки роботи та практичні рекомендації, написала усі розділи дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (2008-2010р.р.), науково-практичних конференціях: «Проблемні питання дерматовенерології у розробках молодих вчених» (Київ, 2009 рік), «Резистентні до терапії хронічні дерматози, пов'язані з віком» (Київ, 2010 рік), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Проблемні питання терапії тяжких шкірних хвороб та ускладнених інфекцій сечостатевої сфери» (Донецьк, 2010 рік), на засіданні Апробаційної ради «Спеціальні питання клінічної медицини» при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця (Київ, 2010 рік).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт, з них 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. Отримано патент на корисну модель № 51463 «Спосіб лікування хворих на оніхомікози», 12.07.2010.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, загальної клінічної характеристики хворих, 3-х розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи складає 120 сторінок машинописного тексту, включаючи 40 таблиць, 3 рисунки і список використаних джерел з 153 найменувань, зокрема 110 - кирилицею та 43 - латиницею.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 204 хворих на мікози ступнів. Групу контролю утворили 15 здорових осіб. Стан периферичного кровообігу досліджували у 74 пацієнтів.

З метою індентифікації збудників застосували мікологічне обстеження шляхом мікроскопії та посіву патологічного матеріалу на споживне середовище Сабуро, яке містило левоміцетин для пригнічення зростання супутньої мікрофлори.

Дуплексне сканування периферичного кровообігу проводили на апараті Philips HD II з конвексним датчиком. Визначали Vps, Ved, PI та RI в a. iliaca externa, a. femoralis, a. poplitea, a. tibialis posterior i a. tibialis anterior (Лелюк В.Г., 2002).

Статистичне опрацювання одержаних результатів проводили за стандартними методиками варіаційної статистики за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Office Exсel 2003.

Результати роботи та їх обговорення. Проведені дослідження присвячені вивченню стану периферичного кровообігу, визначенні його ролі у розвитку мікозів ступнів з наступною розробкою, впровадженням і оцінкою ефективності комплексної етіотропної, вазомодулюючої та місцевої терапії.

Під нашим спостереженням знаходилось 204 хворих на мікози ступнів (65 чоловіків та 139 жінок). Найбільш чисельний контингент склали особи, які належать до працездатного віку.

Верифікація збудників мікозів ступнів показала найчастішу ідентифікацію, в якості моноінфекційного агента, T. rubrum (107 - 52,6% пацієнтів). Патологічний процес, викликаний T. mentagrophytes (var. interdigitale), констатовано у 27 (13,2%) хворих. Комбінація цих дерматофітів зафіксована у 3 (1,5%) осіб. В якості самостійного етіологічного чинника нерідко зустрічались дріжджеподібні гриби С. albicans, ізольовані у 18 (8,8%) пацієнтів. Їх асоціація з плісеневою флорою (аспергілами, пеніцилами, мукор) виділена у 17 (8,3%) хворих. У 3 (1,5%) осіб фунгальна інфекція була презентована поєднанням T. mentagrophytes (var. interdigitale) з дріжджеподібними грибами С.albicans, а у 8 (3,9%) - асоціацією останніх з T. rubrum. Комбінація плісеневої та дерматофітної флори зареєстрована у 21 (10,2%) пацієнтів.

Серед клінічних форм мікозів ступнів у спостерігаємих хворих домінувала гіперкератотична, яка була діагностована у 101 (49,5%) осіб. Ексудативний перебіг фунгальної інфекції індентифікований у 92 (45,1%) пацієнтів, а 11 (5,4%) хворих мали прояви ізольованого оніхомікозу. Мікоз ступнів з алергідами діагностований у 43 (21,1%) осіб. Первинне вогнище фунгальної інфекції у таких пацієнтів було презентовано ексудативними проявами. Ураження нігтьових пластинок специфічного генезу спостерігалось у 163 (79,9%) хворих. Серед клінічних типів оніхомікозу домінували змішаний і гіпертрофічний, які були верифіковані, відповідно, у 79 (48,4%) і 72 (44,2%) осіб. Нормотрофічний тип зафіксований у 7 (4,3%) і атрофічний - у 5 (3,1%) пацієнтів.

Дослідження функціонального стану периферичної крові проведено у 74 спостерігаємих хворих.

Доведено, що у пацієнтів з гіперкератотичною формою мікозів ступнів відбувається вірогідне зменшення значень показників стану дистальної васкуляризації в усіх ділянках обстеження. Зокрема, Vps в a. іliaca externa пригнічувалась до 103,7±6,4 см/с (у здорових осіб - 132,4±5,8 см /c; p<0,05); в a. femoralis - до 71,8±3,5 см/с (у здорових осіб - 94,1±4,3 см/с; p<0,05); в a. poplitea - до 30,6±4,4 см/с (у здорових осіб - 62,9±3,8 см/с; p<0,05); в a. tibialis posterior - до 33,5±3,6 см/с (у здорових осіб - 59,7±4,2 см/с; p<0,05); в a. tibialis anterior - до 31,1±2,9 см/с (у здорових осіб - 57,4±3,5 см/с; p<0,05). Ved зменшувалась, відповідно, до 25,3±1,5 см/с (у здорових осіб - 36,2±1,8 см/с; р<0,05); 17,2±1,3 см/с (у здорових осіб - 25,8±1,6 см/с; р<0,05); 8,3±0,7 см/с (у здорових осіб - 12,7±1,2 см/с; р<0,05); 6,1±0,5 см/с (у здорових осіб - 9,5±0,9 см/с; р<0,05); 5,2±0,4 см/с (у здорових осіб - 8,9±0,7 см/с; р<0,05).

Такі ж зміни спостерігались й при визначенні індексних показників. Зокрема, РІ в a.iliaca externa пригнічувався до 2,7±0,1 (у здорових осіб - 3,4±0,2; р<0,05); в a. femoralis - до 3,2±0,2 (у здорових осіб - 4,5±0,3; р<0,05); в a. poplitea - до 4,1±0,3 (у здорових осіб - 5,7±0,2; р<0,05); в a. tibialis posterior - до 4,2±0,2 (у здорових осіб - 6,9±0,4; р<0,05); в a. tibialis anterior - до 6,0±0,3 (у здорових осіб - 8,7±0,7; р<0,05). Зменшення RI сягало, відповідно, 0,78±0,05 (у здорових осіб - 0,99±0,04; р<0,05); 0,81±0,06 (у здорових осіб - 0,99±0,01; р<0,05); 0,75±0,07 (у здорових осіб - 0,98±0,02; р<0,05); 0,82±0,02 (у здорових осіб - 0,99±0,03; р<0,05); 0,84±0,03 (у здорових осіб - 0,99±0,02; р<0,05).

У хворих з ексудативною формою мікозів ступнів встановлена сегментарність розладів периферичного кровообігу. Так, Vps i Ved в a. iliaca externa та в a. femoralis залишались в діапазоні фізіологічних коливань. Значення першого показника становили, відповідно, 129,8±7,2 см/с (у здорових осіб - 132,4±5,8 см/с; р>0,05,) і 95,0±5,1 см/с (у здорових осіб - 94,1±4,3 см/с; р>0,05); другого - 35,6±2,1 см/с (у здорових осіб - 36,2±1,8 см/с; р>0,05); 24,9±1,7см/с (у здорових осіб - 25,8±1,6 см/с; р>0,05). PI та RI в цих ланках дистальної васкуляризації також не залишали меж фізіологічних коливань. Зокрема, значення першого показника сягали, відповідно, 3,6±0,4 (у здорових осіб - 3,4±0,2; р>0,05) і 4,3±0,5 (у здорових осіб - 4,5±0,3; р>0,05), другого - 0,97±0,03 (у здорових осіб - 0,99±0,04; р>0,05) і 0,98±0,04 (у здорових осіб - 0,99±0,01; р>0,05). В a. poplitea, a. tibialis posterior i a. tibialis anterior Vps, Ved, PI та RI вірогідно зменшувались. Так, перший показник становив, відповідно, 43,7±2,8 см/с (у здорових осіб - 62,9±3,8 см/с; р<0,05); 42,1±3,4 см/с (у здорових осіб - 59,7±4,2 см/с; р<0,05) і 43,5±4,7 см/с (у здорових осіб - 57,4±3,5 см/с; р<0,05). Ved в a. poplitea сягала 8,6±0,9 см/с (у здорових осіб - 12,7±1,2 см/с; р<0,05); в a. tibialis posterior - 6,5±0,8 см/с (у здорових осіб - 9,5±0,9 см/с; р<0,05) і в a. tibialis anterior - 5,1±0,3 см/с (у здорових осіб - 8,9±0,7 см/с; р<0,05). Значення PI становили, відповідно, 3,8±0,2 (у здорових осіб - 5,7±0,2; р<0,05); 3,9±0,3 (у здорових осіб - 6,9±0,4; р<0,05) і 6,1±0,2 (у здорових осіб - 8,7±0,7; р<0,05). RI в a. poplitea сягав 0,80±0,02 (у здорових осіб - 0,98±0,02; р<0,05); в a. tibialis posterior - 0,78±0,05 (у здорових осіб - 0,99±0,03; р<0,05) і в a. tibialis anterior - 0,72±0,04 (у здорових осіб - 0,99±0,02; р<0,05).

У пацієнтів, страждаючих на мікоз ступнів з алергідами, також ідентифікована селективність змін показників дистальної васкуляризації. Зокрема, в a. iliaca externa та a. femoralis їх значення залишалось в межах фізіологічних коливань: Vps становила, відповідно, 130,3±6,7 см/с (у здорових осіб - 132,4±5,8 см/с; р>0,05) і 93,6±8,2 см/с (у здорових осіб - 94,1±4,3 см/с; р>0,05); Ved - 34,9±2,3 см/с (у здорових осіб - 36,2±1,8 см/с; р>0,05) і 24,3±1,5 см/с (у здорових осіб - 25,8±1,6 см/с; р>0,05); PI - 3,5±0,3 (у здорових осіб - 3,4±0,2; р>0,05) і 4,4±0,6 (у здорових осіб - 4,5±0,3; р>0,05); RI - 0,98±0,04 (у здорових осіб - 0,99±0,04; р>0,05) і 0,99±0,02 (у здорових осіб - 0,99±0,01; р>0,05). В інших ланках периферичного кровообігу означені показники статистично вагомо зменшувались. Так, Vps в a.poplitea сягала 47,5±3,0 см/с (у здорових осіб - 62,9±3,8 см/с; р<0,05); в a. tibialis posterior - 40,9±1,8 см/с (у здорових осіб - 59,7±4,2 см/с; р<0,05); в a. tibialis anterior - 45,2±2,9 см/с (у здорових осіб - 57,4±3,5 см/с; р<0,05). Ved пригнічувалась, відповідно, до 8,5±1,1 см/с (у здорових осіб - 12,7±1,2 см/с; р<0,05); 6,2±0,4 см/с (у здорових осіб - 9,5±0,9 см/с; р<0,05) і 4,9±0,6 см/с (у здорових осіб - 8,9±0,7 см/с; р<0,05). PI в a.poplitea зменшувався до 3,7±0,3 (у здорових осіб - 5,7±0,2; р<0,05); в a. tibialis posterior - до 3,6±0,4 (у здорових осіб - 6,9±0,4; р<0,05) і в a. tibialis anterior - до 5,8±0,5 (у здорових осіб - 8,7±0,7; р<,05). RI пригнічувався, відповідно, до 0,77±0,06 (у здорових осіб - 0,98±0,02; р<0,05); 0,74±0,03 (у здорових осіб - 0,99±0,03; р<0,05) і 0,70±0,05 (у здорових осіб - 0,99±0,02; р<0,05).

Отже, встановлено, що характер порушень стану периферичного кровообігу визначає клінічний перебіг мікозів ступнів. Тотальність його пригнічення (в a.iliaca externa, a. femoralis, a. poplitea, a. tibialis posterior i a. tibialis anterior) призводить до розвитку хронічних запальних явищ у вигляді гіперкератотичної форми патологічного процесу. Сегментарність розладів (функціональна інтактність a. iliaca externa та a. femoralis) та тлі зменшення Vps i Ved в a. poplitea, a. tibialіs posterior i a. tibialіs anterior, пульсаційної інертності та гіпотонусу цих судин спричиняє під- та гострий перебіг фунгальної інфекції з появою ексудативних і вторинних алергічних проявів. Таким чином, селективність розладів дистальної васкуляризації ініціює розвиток гіперергічної реакції макроорганізму на мікоантигени. Конкордантність змін при ексудативній формі мікозів ступнів і наявності маніфестної сенсибілізації обумовлює їх споріднений перебіг.

З метою корекції розглянутих порушень периферичного кровообігу нам здалося доцільним застосування агапурину ретард (пентоксифіліну). Препарат призначався одночасно з системною та місцевою антимікотичною терапією. Таке комплексне лікування проводилось у 129 досліджуваних хворих, котрі утворили основну групу. У 52 з них ідентифікована гіперкератотична форма мікозів ступнів, у 58 - ексудативна та у 19 - фунгальна інфекція з явищами маніфестної сенсибілізації.

Для уточнення ступеня акцентованості терапевтичної дії агапурину ретард нами був проведений порівняльний аналіз ефективності запропонованого комплексу засобів з лише комбінованим антимікотичним лікуванням, котре призначалось 35 пацієнтам групи порівняння. У 13 з них діагностована гіперкератотична форма патологічного процесу, у 12 - ексудативна, 10 осіб мали вторинні алергічні елементи висипки.

Антимікотична терапія в обох групах не різнилась. Призначався орунгал (ітраконазол) по 200 мг два рази на добу протягом 1 тижня з наступною 21-денною перервою. Таким чином реалізувався 1 терапевтичний курс. Застосовувалось від 1 до 4 таких інтермітуючих прийомів (в залежності від клінічного перебігу мікозів ступнів і соматичного стану пацієнтів).

Місцеве лікування призначалось з урахуванням клінічного перебігу патологічного процесу. У хворих на оніхомікоз застосовувалась запропонована нами антифунгально-оніхолітична мазь наступного складу: сечовина - 25,0 г; кислота бензойна - 20,0 г; парафін - 15,0 г; димексид - 10,0 г; ланолін безводний - 30,0 г, котра накладалась на уражені нігтьові пластинки під оклюзійну пов'язку на 48 годин після попереднього захисту оточуючої шкіри. Після їх відсепаровування проводилась чистка ложа з його наступною санацією шляхом нанесення 2 рази на добу розробленого нами фунгіцидного розчину наступного складу: сечовина - 2,0; димексид - 13,0; спирт етиловий 96% - 65,0 г; розчин хлоргексидину біглюконату 20% - 20,0 г з періодичною (1 раз на тиждень) механічною чисткою. Для дезінфекції використовувався 25% розчин формаліну.

Хворим основної групи одночасно з прийомом орунгалу та місцевим лікуванням призначався агапурин ретард по 400 мг 2 рази на добу після їжі протягом 10-14 днів. Кількість курсів вазомодулюючої та системної (антимікотичної) терапії співпадала. Прийом агапурину ретард супроводжувався визначенням коагулюючої активності крові та артеріального тиску.

Одночасно з наведеним лікуванням пацієнтам як основної, так і порівняльної груп, проводили санацію супутньої вісцеральної патології згідно рекомендацій суміжних спеціалістів.

Доведено, що у хворих на мікози ступнів групи порівняння відсутній вірогідний коригуючий вплив комбінованої антифунгальної терапії на Vps в усіх ділянках дослідження, незалежно від клінічного перебігу інфекції. Ved, PI та RI статистично вагомо зростали лише в a. poplitea при ексудативній формі патологічного процесу та при наявності вторинних алергічних елементів висипки, залишаючись, однак, поза діапазоном фізіологічних коливань. Зокрема, при першій показники сягали, відповідно, 10,5±0,3 см/с (до лікування - 8,6±0,9 см/с; p<0,05; у здорових осіб - 12,7±1,2 см/с; p<0,05); 4,2±0,1 (до лікування - 3,8±0,2; p<0,05; у здорових осіб - 5,7±0,2; p<0,05) і 0,88±0,03 (до лікування - 0,80±0,02; p<0,05; у здорових осіб - 0,98±0,02; p<0,05). При наявності маніфестної сенсибілізації Ved, PI та RI становили, відповідно, 10,8±0,2 см/с (до лікування - 8,5±1,1 см/с; p<0,05; у здорових осіб - 12,7±1,2 см/с; p<0,05); 4,7±0,3 (до лікування - 3,7±0,3; p<0,05; у здорових осіб - 5,7±0,2; p<0,05) і 0,89±0,03 (до лікування - 0,77±0,06; p<0,05; у здорових осіб - 0,98±0,02; p<0,05). Таким чином була доведена відсутність адекватної вазомодулюючої дії комбінованої антимікотичної терапії.

Клініко-мікробіологічну ефективність терапії у спостерігаємих хворих оцінювали за найближчим (одразу після закінчення лікування) і віддаленим (під час нагляду за пацієнтом протягом терміну до 2 років) результатами. Перший веріфікувався за такими критеріями: «клінічна ремісія» - повна відсутність клінічних проявів мікозів ступнів при наявності збудників, «мікробіологічна санація» - елімінація грибів при збереженні маніфестних ознак фунгальної інфекції, «клініко-мікробіологічне одужання» - відсутність збудників і візуальних ознак патологічного процесу, «без змін» - відсутність клінічного ефекту та динаміки результатів мікологічного дослідження, «погіршення» - погіршення перебігу патологічного процесу внаслідок лікування. Віддалений результат ідентифікувався за наявністю чи відсутністю рецидивів і реінфекції.

Встановлено, що у хворих групи порівняння «клінічна ремісія» досягнута у 5 (14,3%) осіб, «мікробіологічна санація» - у 8 (22,9%), «клініко-мікробіологічне одужання» - у 19 (54,3%), стан «без змін» - у 3 (8,5%) пацієнтів. «Погіршення» не було зафіксовано в жодному випадку спостереження. Рецидиви патологічного процесу ідентифікувались у 4 (11,4%), а реінфекція - у 10 (28,6%) хворих.

Отримані такі досить невтішні результати лікування пацієнтів групи порівняння спонукали нас до застосування вазоактивної терапії у вигляді призначення агапурину ретард переважаючій кількості досліджуваних хворих.

Доведено, що у осіб основної групи спостерігається виразна корекція стану периферичного кровообігу. Зокрема, у хворих на гіперкератотичну форму фунгальної інфекції зафіксовано вірогідне зростання Vps в усіх ділянках дослідження, котре, однак, не сягало спектру фізіологічних коливань. Так, в a. iliaca externa показник становив 119,8±3,0 см/с (до лікування - 103,7±6,4 см/с; p<0,05; у здорових осіб - 132,4±5,8 см/с; p<0,05); в a. femoralis - 82,5±2,7 см/с (до лікування - 71,8±3,5 см/с; p<0,05; у здорових осіб - 94,1±4,3 см/с; p<0,05); в a. poplitea - 47,3±4,1 см/с (до лікування - 30,6±4,4 см/с; p<0,05; у здорових осіб - 62,9±3,8 см/с; p<0,05); в a. tibialis posterior - 46,9±2,8 см/с (до лікування - 33,5±3,6 см/с; p<0,05; у здорових осіб - 59,7±4,2 см/с; p<0,05) і в a. tibialis anterior - 43,2±3,6 см/с (до лікування - 33,1±2,9 см/с; p<0,05; у здорових осіб - 57,4±3,5 см/с; p<0,05).

У пацієнтів з ексудативним перебігом патологічного процесу та мікозом ступнів з алергідами простежена відчутна вазомодулююча спрямованість дії агапурину ретард. Зокрема, в a. iliaca externa та a. femoralis Vps залишалась у межах фізіологічних відхилень. При ексудативній формі фунгальної інфекції показник становив, відповідно, 131,7+6,3см/с (до лікування - 129,8±7,2 см/с; p>0,05; у здорових осіб - 132,4±5,8 см/с; p>0,05) і 93,9±3,8 см/с (до лікування - 95,0±5,1 см/с; р>0,05; у здорових осіб - 94,1±4,3 см/с; р>0,05. При наявності маніфестної сенсибілізації Vps сягала, відповідно, 129,8±4,5 см/с (до лікування - 130,3±6,7 см/с; р>0,05; у здорових осіб - 132,4±5,8 см/с; р>0,05) і 95,2±6,0 см/с (до лікування - 93,6±8,2 см/с; р>0,05; у здорових осіб - 94,1±4,3 см/с; р>0,05). В a. poplitea та в a. tibialis posterior значення показника зростали до діапазону фізіологічних коливань. При наявності ексудативних явищ Vps становила, відповідно, 60,4±5,7 см/с (до лікування - 43,7±2,8 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 62,9±3,8 см/с; р>0,05) і 58,1±4,6 см/с ( до лікування - 42,1±3,4 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 59,7±4,2 см/с; р>0,05), а при появі вторинних алергічних елементів висипки - 61,7±3,4 см/с (до лікування - 47,5±3,0 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 62,9±3,8 см/с; р>0,05) і 57,9±5,2 см/с (до лікування - 40,9±1,8 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 59,7±4,2 см/с; р>0,05). І, лише, в a. tibialis anterior зростання значень показника не сягало контрольних величин. Так, при ексудативній формі мікозів ступнів Vps становила 50,2±1,9 см/с (до лікування - 43,5±4,7 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 57,4±3,5 см/с; р<0,05), при розвитку маніфестної сенсибілізації - 51,0±1,2 см/с ( до лікування - 45,2±2,9 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 57,4±3,5 см/с; р<0,05).

Таким чином, встановлено, що запропонована комплексна терапія хворих на мікози ступнів володіє суттєвим модулюючим впливом на Vps. Але, його виразність визначається вихідними особливостями стану дистальної васкуляризації та, відповідно, клінічним перебігом інфекції. Зокрема, вірогідне зростання значень показника при гіперкератотичній формі патологічного процесу реєструються в усіх ділянках дослідження, однак, воно не дозволяє їм увійти в амплітуду фізіологічних коливань. У пацієнтів з ексудативними проявами та клінічно акценованими явищами сенсибілізації збереження контрольних величин в a. іliaca externa та в a. femoralis поєднується зі зростанням Vps в a. poplitea, a. tibialis posterior i в a. tibialis anterior. Але, якщо збільшення в перших двох сягає діапазону фізіологічних відхилень, то в останній залишається поза його межами.

Ved у хворих основної групи, які страждали на гіперкератотичну форму мікозів ступнів, також вірогідно зростала, однак, не сягала спектру контрольних величин. Зокрема, в a. iliaca externa показник становив 31,1±0,7 см/с (до лікування - 25,3±1,5 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 36,2±1,8 см/с; р<0,05); в a. femoralis - 22,4±0,9 см/с (до лікування - 17,2±1,3 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 25,8±1,6 см/с; р<0,05); в a. poplitea - 10,5±0,3 см/с (до лікування - 8,3±0,7 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 12,7±1,2 см/с; р<0,05); в a. tibialis posterior - 8,0±0,2; (до лікування - 6,1±0,5 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 9,5±0,9 см/с; р<0,05) і в a. tibialis anterior - 7,1±0,3 см/с (до лікування - 5,2±0,4 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 8,9±0,7 см/с; р<0,05).

У пацієнтів з ексудативним перебігом фунгальної інфекції та наявними вторинними алергічними елементами висипки спостерігалось збереження фізіологічних значень Ved в a. iliaca externa та в a. femoralis. Так, при першій формі патологічного процесу показник становив, відповідно, 36,4±1,7 см/с (до лікування - 35,6±2,1 см/с; р>0,05; у здорових осіб - 36,2±1,8 см/с; р>0,05) і 25,2±2,1 см/с (до лікування - 24,9±1,7 см/с; р>0,05; у здорових осіб - 25,8±1,6 см/с; р>0,05); другій - 35,7±2,4 см/с (до лікування - 34,9±2,3 см/с; р>0,05; у здорових осіб - 36,2±1,8 см/с; р>0,05) і 24,9±1,2 см/с (до лікування - 24,3±1,5 см/с; р>0,05; у здорових осіб - 25,8±1,6 см/с; р>0,05). В інших ланках периферичного кровообігу значення показника зростали до рівня фізіологічних коливань при обох зазначених клінічних формах мікозів ступнів. Зокрема, при ексудативному перебігу патологічного процесу, Ved в a. poplitea сягала 12,5±1,6 см/с (до лікування - 8,6±0,9 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 12,7±1,2 см/с; р>0,05); в a. tibialis posterior - 9,3±0,4 см/с (до лікування - 6,5±0,8 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 9,5±0,9 см/с; р>0,05); в a. tibialis anterior - 8,8±0,5 см/с (до лікування -5,1±0,3 см/с; р<0,05; у здорових осіб - 8,9±0,7 см/с і р>0,05). При наявності алергідів показник склав, відповідно, - 12,8±1,5 см/с (до лікування - 8,5±1,1 см/с; р<0, 05; у здорових осіб - 12,7±1,2 см/с; р>0,05); 9,6±0,8 см/с (до лікування - 6,2±0,4 см/с; р<0,05 у здорових осіб - 9,5±0,9см/с і р>0,05) і 8,5±0,9 см/с (до лікування - 4,9±0,6 см/с; р<0,05 у здорових осіб - 8,9±0,7 см/с; р>0,05).

Отже, комплексна терапія хворих на мікози ступнів володіє вагомим коригуючим впливом на Ved. Лише, у пацієнтів з гіперкератотичною формою інфекції її збільшення мало риси вірогідної тенденції. При ексудативному перебігу та появі явищ маніфестної сенсибілізації на тлі збереження контрольних значень показника в a. iliaca externa та в a. femoralіs, спостерігалось зростання Ved до фізіологічних коливань в a. poplitea, в a. tibialis posterior і в a. tibialis anterior.

РІ у хворих на гіперкератотичну форму мікозів ступнів основної групи вірогідно також збільшувався на всіх ділянках дослідження, однак, не сягав рівня здорових осіб. Так, в a. iliaca externa він склав 3,0±0,1 (до лікування - 2,7±0,1; р<0,05; у здорових осіб - 3,4±0,2; р<0,05); в a. femoralis - 3,8±0,2 (до лікування - 3,2±0,02; р<0,05; у здорових осіб 4,5±0,3; р<0,05); в a. poplitea - 4,9±0,4 (до лікування 4,1±0,3; р<0,05 і у здорових осіб - 5,7±0,2; р<0,05); в a. tibialis posterior - 5,2±0,3 (до лікування 4,2±0,2; р<0,05; у здорових осіб - 6,9±0,4; р<0,05); в a. tibialis anterior - 7,3±0,2 (до лікування - 6,0±0,3; р<0,05; у здорових осіб - 8,7±0,7; р<0,05).

У пацієнтів з ексудативною формою фунгальної інфекції та наявністю алергідів реєструвалось збереження фізіологічних значень показника в a. iliaca externa та в a. femoralіs. Зокрема, при першій він становив, відповідно, 3,5±0,1 (до лікування - 3,6±0,4; р>0,05; у здорових осіб - 3,4±0,2; р>0,05) і 4,6±0,1 (до лікування - 4,3±0,5; р>0,05; у здорових осіб - 4,5±0,3; р>0,05); при розвитку маніфестної сенсибілізації - 3,6±0,4 (до лікування - 3,5±0,3; р>0,05; у здорових осіб - 3,4±0,2; р>0,05) і 4,7±0,2 (до лікування - 4,4±0,6; р>0,05; у здорових осіб - 4,5±0,3; р>0,05). В інших ділянках дистальної васкуляризації значення показника зростали до рівня здорових осіб як при наявності ексудативних явищ, так і алергідів, сягаючи, відповідно, в a. poplitea - 5,9±0,3 (до лікування - 3,8±0,2; р<0,05; у здорових осіб - 5,7±0,2; р>0,05); 5,8 ± 0,3 (до лікування - 3,7±0,3; р<0,05; у здорових осіб -5,7±0,2; р>0,05,); в a. tibialis posterior - 7,2±0,5 (до лікування - 3,9±0,3; р<0,05; у здорових осіб - 6,9±0,4; р>0,05); 7,0 ±0,2 (до лікування - 3,6±0,4; р<0,05; у здорових осіб - 6,9±0,4; р>0,05); в a. tibialis anterior - 8,5±0,6 (до лікування - 6,1±0,2; р<0,05; у здорових осіб - 8,7±0,7; р>0,05); 8,9±0,1 (до лікування - 5,8±0,5; р<0,05; у здорових осіб - 8,7±0,7; р>0,05).

Аналогічного спрямування відбувалась і корекція RI. Так, значення показника у хворих на гіперкератотичну форму мікозів ступнів вірогідно зростали, однак, залишились поза межами фізіологічних коливань. Так, в a. iliaca externa RI становив 0,90±0,03 (до лікування - 0,78±0,05; р<0,05; у здорових осіб - 0,99±0,04; р<0,05); в a. femoralіs - 0,94±0,01 (до лікування - 0,81±0,06; р<0,05; у здорових осіб - 0,99±0,01; р<0,05); в a. poplitea - 0,89±0,04 (до лікування - 0,75±0,07; р<0,05; у здорових осіб - 0,98±0,02; р<0,05); в a. tibialis posterior - 0,87±0,01 (до лікування - 0,82±0,02; р<0,05 у здорових осіб - 0,99±0,03; р<0,05); в a. tibialis anterior - 0,91±0,02 (до лікування - 0,84±0,03; р<0,05; у здорових осіб - 0,99±0,02; р>0,05).

У пацієнтів з ексудативною формою фунгальної інфекції та мікозом ступнів з алергідами реєструвалось збереження контрольних значень показників в a. iliaca externa та в a. femoralіs. Зокрема, при першій RI складав, відповідно, 0,98±0,02 (до лікування - 0,97±0,03; р>0,05; у здорових осіб - 0,99±0,04; р>0,05) і 0,97±0,03 (до лікування - 0,98±0,04; р>0,05; у здорових осіб - 0,99±0,01; р>0,05); при розвитку маніфестної сенсибілізації - 0,98±0,01 (до лікування - 0,98±0,04; р>0,05; у здорових осіб - 0,99±0,04; р>0,05); 0,96±0,04 (до лікування - 0,99±0,02; р>0,05; у здорових осіб - 0,99±0,01; р>0,05).

В інших ділянках дослідження, як при ексудативному перебігу патологічного процесу, так і при появі алергідів значення показника вірогідно збільшувались і входили в діапазон фізіологічних коливань, становлячи, відповідно, в a. poplitea - 0,96±0,05 (до лікування - 0,80±0,02; р<0,05; у здорових осіб - 0,98±0,02; р>0,05) і 0,95±0,07 (до лікування - 0,77±0,06; р<0,05; у здорових осіб - 0,98±0,02; р>0,05); в a. tibialis posterior - 0,99±0,01 (до лікування - 0,78±0,05; р<0,05; у здорових осіб - 0,99±0,03; р>0,05) і 0,96±0,05 (до лікування - 0,74±0,03; р<0,05; у здорових осіб - 0,99±0,03; р>0,05); a. tibialis anterior - 0,97±0,04 (до лікування - 0,72±0,04; у здорових осіб - 0,99±0,02; р>0,05) і 0,99±0,03 (до лікування - 0,70±0,05; р<0,05; у здорових осіб - 0,99±0,02; р>0,05).

Таким чином простежується моделюючий вплив комплексної терапії як на РІ, так і на RI. Збереження фізіологічних значень в a. iliaca externa та в a. femoralіs асоціюється зі зростанням значень показників до рівня фізіологічних коливань в a. poplitea, a. tibialis posterior і в a. tibialis anterior при ексудативній формі фунгальної інфекції та наявності маніфестної сенсибілізації. При гіперкератотичній формі мікозів ступнів зростання індексів має ознаки, лише, вірогідної тенденції.

Аналіз клініко-мікологічної ефективності застосування комплексної терапії дозволив констатувати «клінічну ремісію» - у 7 (5,4%) хворих основної групи, «мікробіологічну санацію» - у 13 (10,1%), «клініко-мікробіологічне одужання» - у 105 (81,4%), стан «без змін» - у 4 (3,1%). Рецидиви патологічного процесу зафіксовані у 5 (3,9%), а реінфекція - у 9 (7,0%) осіб.

Таким чином, запропонований комплексний метод терапії хворих на мікози ступнів, котрий полягає в одночасному застосуванні орунгалу, агапурину ретард і місцевих засобів володіє значно більшою ефективністю, ніж традиційне комбіноване антифунгальне лікування.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі - підвищення ефективності лікування хворих на мікози ступнів з урахуванням порушень стану периферичного кровообігу шляхом розробки терапевтичного комплексу антимікотичної та вазомодулюючої дії.

1. Доведено, що клінічний перебіг мікозів ступнів визначається станом периферичного кровообігу у хворих.

2. Встановлено, що визначення значень Vps, Ved, PI, RI дозволяє ідентифікувати характер порушень дистальної васкуляризації у пацієнтів з фунгальною інфекцією.

3. Констатовано, що розгалужене пригнічення периферичного кровообігу (в а. iliaca externa, а. femoralis, a. poplitea, a. tibialis posterior, a. tibialis anterior) призводить до розвитку хронічних запальних явищ у вигляді гіперкератотичної форми мікозів ступнів.

4. Показано, що сегментарність порушень дистальної васкуляризації (функціональна інтактність а. iliaca externa та а. femoralis), асоційована зі зменшенням пікової систолічної та максимальної кінцевої діастолічної швидкостей кровообігу в a. poplitea, a. tibialis posterior, a. tibialis anterior, пульсаційною інертністю та гіпотонусом цих судин спричиняє під- та гострий перебіг мікозів ступнів, котрий супроводжується розвитком ексудативних явищ і вторинних алергічних елементів висипки.

5. Встановлено, що комбінована антимікотична терапія не володіє цілеспрямованою вазомодулюючою активністю, що доводить нагальність включення до арсеналу застосовуваних лікувальних засобів препаратів зазначеного впливу.

6. Доведено, що призначення лише орунгалу та зовнішніх антифунгальних засобів забезпечує клініко-мікробіологічне одужання тільки у 54,3% хворих. Крім того, у 11,4% осіб розвиваються рецидиви, а у 28,6% - реінфекція, що ставить під сумнів доцільність застосування подібної тактики терапевтичного втручання.

7. Показано, що застосування комплексного (орунгалу, агапурину ретард і засобів місцевого впливу) методу терапії хворих на мікози ступнів призводить до виразного вазомодулюючого ефекту: вірогідного зростання Vps, Ved, PI та RI в усіх ділянках дослідження при гіперкератотичній формі патологічного процесу, збереження фізіологічних значень цих показників в а. iliaca externa та а. femoralis і підвищення їх рівня до контрольних результатів в a. poplitea, a. tibialis posterior, a. tibialis anterior при ексудативному перебігу інфекції та наявності алергідів.

8. Встановлено, що ефективність застосування запропонованого комплексного методу терапії хворих на мікози ступнів значно перевищує ступінь адекватності призначення лише комбінованої антифунгальної терапії, оскільки, забезпечує клініко-мікробіологічне одужання у 81,4% пацієнтів, виникнення рецидивів, тільки, у 3,9%, а реінфекції - у 7,0% осіб.

Практичні рекомендації

1. Хворим на мікози ступнів доцільно проводити ДС периферичного кровообігу, котре дозволяє веріфікувати спрямованість і глибину порушень його стану.

2. Рівні Vps, Ved, PI та RI в а. iliaca externa, а. femoralis, а. poplitea, a. tibialis posterior, a. tibialis anterior визначають клінічний перебіг мікозів ступнів і можуть служити критеріями оцінки ефективності лікування, яке призначається.

3. Застосування комплексного методу терапії хворих на мікози ступнів (призначення орунгалу, агапурину ретард, зовнішніх антифунгальних засобів) дозволяє суттєво підвищити ефективність лікування таких пацієнтів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Сторожук Л.А. Індексні показники стану периферичного кровообігу у хворих на мікози ступень / Сторожук Л.А., Свирид С.Г. // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2009. - № 4 (35). - С. 62-64.

Дисертантом проведено відбір, клінічне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, написання статті.

2. Сторожук Л.А. Клініко-патогенетичні особливості мікозів ступень / Сторожук Л.А., Вайс В.В., Свирид С.Г. // Дерматология, косметология, сексопатология. - 2009. - № 1-2 (12). - С. 301-304.

Дисертантом проведено огляд літератури, аналіз наявних даних та підготовлено статтю до друку.

3. Сторожук Л.А. Функціональній стан периферичного кровообігу у хворих на ексудативну форму мікозів ступень / Сторожук Л.А. // Дерматология, косметология, сексопатология. - 2009. - № 1-2 (12). - С. 37-38.

Дисертантом проведено відбір, клінічне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, написання статті.

4. Сторожук Л.А. Особливості дистальної васкуляризації у хворих на мікози ступнів / Сторожук Л.А., Свирид С.Г., Вайс В.В. // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2009. - № 4. - С. 53-55.

Дисертантом проведено відбір, клінічне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, підготовку статті до друку.

5. Сторожук Л.А. Стан периферичного кровообігу у хворих на гіперкератотичну форму мікозів ступнів / Сторожук Л.А., Свирид С.Г., Свирид О.В. // Матеріали науково-практичної конференції «Проблемні питання дерматовенерології у розробках молодих вчених» (Київ, 27 листоп. 2009 р.). - К., 2009. - С. 80-81.

Дисертантом проведено відбір, клінічне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, підготовку тез до друку.

6. Сторожук Л.А. Вазомодулююча терапія хворих на мікози ступнів / Сторожук Л.А., Свирид С.Г. // Матеріали науково-практичної конференції «Резистентні до терапії хронічні дерматози, пов'язані з віком» (Київ, 25-26 бер. 2010 р.). - К., 2010. - С. 106-107.

Дисертантом проведено відбір, клінічне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, здійснено підготовку тез до друку.

7. Сторожук Л.А. Вазомодулююча терапія хворих на фунгальну інфекцію/ Л.А. Сторожук, В.Є. Симоненко, С.Г.Свирид // Проблемні питання тяжких шкірних хвороб та ускладнених інфекцій сечостатевої сфери: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Донецьк, 2010. - С. 156-157.

Дисертантом проведено відбір, клінічне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, здійснено підготовку тез до друку.

8. Сторожук Л.А. Лікування хворих на гіперкератотичну форму мікозів ступнів з урахуванням стану периферичного кровообігу/ Л.А. Сторожук, С.Г. Свирид, В.Є. Симоненко, В.В. Вайс// Журнал Дерматовенерології та Косметології ім. М.О. Торсуєва. - 2010. - № 1-2 (20). - С. 35-38.

Дисертантом проведено відбір, клінічне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, підготовку статті до друку.

9. Патент № 51463 Україна, (51) МПК (2009) А61К 39/00 А61Р 17/00. Спосіб лікування хворих на оніхомікози/ Сторожук Л.А., Симоненко В.Є., Свирид С.Г.; заявник і патентовласник НМУ ім. О.О. Богомольця. - № 201003706; заявл. 31.03.2010; опубл. 12.07.2010, Бюл. № 13.

Анотація

Сторожук Л.А. «Стан периферичного кровообігу та корекція його порушень у хворих на мікози ступнів» - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 - шкірні та венеричні хвороби. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2011.

Дисертація присвячена з?ясуванню впливу стану периферичного кровообігу на клінічний перебіг мікозів ступнів і оцінці ефективності включення до лікувальних заходів вазоактивного втручання. На підставі одержаних за допомогою дуплексного сканування даних обґрунтовано доцільність застосування агапурину ретард. Розроблений метод комплексної терапії з використанням орунгалу, агапурину ретард і місцевих засобів, враховуючий особливості клінічного перебігу мікозів ступнів, дозволив значно підвищити ефективність лікування хворих на мікози ступнів у порівнянні з призначенням лише комбінованого антифунгального втручання. Розроблена та впроваджена в клінічну практику атравматична методика лікування таких пацієнтів оригінальними зовнішніми засобами.

Ключові слова: мікози ступнів, дуплексне сканування, периферичний кровообіг, агапурин ретард, комплексна терапія.

Аннотация

Сторожук Л.А. «Состояние периферического кровообращения и коррекция его нарушений у больных микозами стоп» - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.20 - кожные и венерические болезни. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2011.

Диссертационное исследование показывает актуальность рассмотрения проблемы микозов стоп, учитывая широкую распространенность, мультифакторность развития, полиморфизм клинических проявлений данной патологии, а также нередко наблюдающиеся терапевтические неудачи. Именно поэтому, целью работы было повышение эффективности лечения таких больных на основании изучения состояния периферического кровообращения, определения его роли в развитии фунгальной инфекции и применения терапевтических средств коррекции выявленных нарушений.

Проведенное дуплексное исследование различных сегментов периферического кровообращения (a. iliaca externa, a. femoralis, a. poplitea, a. tibialis posterior и a. tibialis anterior) позволило констатировать, что у больных микозами стоп развитие патологического процесса обусловлено нарушением состояния дистальной васкуляризации в виде уменьшения пиковой систолической и максимальной конечной диастолической скоростей кровообращения, индексов пульсации и сопротивления. Установлено, что характер этих расстройств определяет клиническое течение фунгальной инфекции. Доказано, что тотальность угнетения периферического кровообращения (a. iliaca externa, a. femoralis, a. poplitea, a. tibialis posterior и a. tibialis anterior) приводит к развитию хронических воспалительных явлений в виде гиперкератотической формы патологического процесса. Селективность нарушений дистальной васкуляризации (уменьшение пиковой систолической и максимальной конечной диастолической скоростей кровообращения в a. poplitea, a. tibialis posterior и a. tibialis anterior, пульсационная инертность и гипотонус этих сосудов, ассоциированные с функциональной интактностью a. iliaca externa и a. femoralis) обуславливает под- и острое течение микозов стоп с манифестацией явлений экссудации и появлением вторичных аллергических элементов сыпи.

Полученные результаты позволили обосновать целесообразность использования вазомодулирующего влияния при разработке терапевтической тактики ведения таких пациентов. В качестве средства, обладающего указанным действием, предложен агапурин ретард, который, наряду с орунгалом и препаратами местного применения, был включен в состав разработанного лечебного комплекса. С целью оценки его эффективности среди наблюдавшихся больных была выделена группа сравнения, которой назначалась традиционная комбинированная антимикотическая терапия. Наружное медикаментозное вмешательство у обоих контингентов пациентов проводилось с учетом клинического течения грибковой инфекции, в частности, пациентам с онихомикозом рекомендовались антифунгально-онихолитическая мазь и фунгицидный раствор авторского состава.

Доказано, что у больных микозами стоп группы сравнения отсутствует вероятное корригирующее влияние комбинированной антимикотической терапии на состояние периферического кровообращения. Клинико-микробиологическая эффективность лечения данной категории пациентов оказалась также невысокой. Так, клинико-микробиологическое выздоровление констатировано, лишь, у 54,3% лиц.

Гораздо более обнадеживающие результаты зарегистрированы у больных, получавших предложенную комплексную терапию, включающую в себя и прием агапурина ретард. У этих пациентов существенно улучшилось состояние дистальной васкуляризации, а клинико-микробиологическое выздоровление было достигнуто у 81,4% лиц.

Таким образом, предложенный метод терапии больных микозами стоп, который базируется на одновременном использовании орунгала, агапурина ретард и средств наружного воздействия обладает гораздо большей эффективностью, нежели традиционное комбинированное антифунгальное лечение.

Ключевые слова: микозы стоп, дуплексное сканирование, периферическое кровообращение, агапурин ретард, комплексная терапия.

Annotation

Storozhuk L. «Condition of peripheral circulation and correction of its disturbances in patients with feet mycosis”

Dissertation on gaining of scientific degree of the candidate of medical sciences in dermatovenerology, National medical university by A.A. Bogomolets, MOH of Ukraine, 2011

The dissertation is devoted to the evaluation of influence of a peripheral circulation state on a clinical course of feet mycoses and estimation of efficiency of including vasoactive interventions to medical actions. Based on the data received by means of duplex scanning the expediency of application Agapurin Retard is proved. The developed method of complex therapy with application оf Orungal, Agapurin Retard and local applications, considering features of a clinical course of feet mycoses, has allowed raising considerably efficiency of treatment of patients with feet mycoses in comparison with appointment only combined antifungal treatment. The atraumatic technique of treatment of such patients with original external agents is developed and introduced into clinical practice.

Key words: foot mycosis, duplex scanning, peripheral circulation, Agapurin Retard, complex therapy.

Перелік умовних скорочень

Vps - пікова систолічна швидкість кровообігу;

Ved - максимальна кінцева діастолічна швидкість кровообігу;

PI - індекс пульсації;

RI - індекс опору.

Размещено на Allbest.ru