Профілактика і лікування рецидивів косметичних дефектів молочних залоз після виконання естетичної мамопластики

Визначення меж розташування інфрамаммарної складки, що відповідають концепції естетичної хірургії. Встановлення частоти її каудального зміщення і рецидиву птозу протягом трьох років. Розробка методики хірургічного лікування птозу молочної залози.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 13.08.2015
Размер файла 38,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ РЕЦИДИВІВ КОСМЕТИЧНИХ ДЕФЕКТІВ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ МАМОПЛАСТИКИ

14.01.03 - хірургія

Слюсарєв Ілля Юрійович

Київ -- 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ).

Науковий керівник:

доктор медичних наук професор Храпач Василь Васильович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра хірургії № 4, професор

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук професор Козинець Георгій Павлович, Національна медична академія імені П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра камбустіології та пластичної хірургії, завідувач

доктор медичних наук професор Дрюк Микола Федорович, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова Національної академії медичних наук України, відділ мікросудинної та пластичної хірургії, завідувач.

Захист відбудеться «____» ________________ 2011 р. о «_____» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.08 Національної медичної академіі післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

Автореферат розісланий «_____» _______________ 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

канд.мед.наук доцент М. М. Гвоздяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

молочний залоза каудальний інфрамаммарний

Актуальність теми. В Україні за останні 15 років кількість операцій, що виконуються з приводу косметичних дефектів молочних залоз, у тому числі з приводу їх птозу збільшилося майже в 3 рази (Г. І. Патлажан, 2009).

Літературні дані свідчать, що у 17,5-65% жінок у віддаленому післяопераційному періоді ефект операції істотно знижується (В. Г. Мішалов та співавт., 2008; В. В. Храпач та співавт, 2008).

Критеріїв оцінки каудального зміщення залози і орієнтирів естетично вигідного розташування інфрамаммарної складки (ІМС) досі не вироблено. Тому сучасні методики мамопластик не орієнтовані на перефіксацію молочних залоз при зміщенні інфрамаммарній складці і профілактику його в післяопераційному періоді.

Сучасні операції по корекції залозистого птозу молочної залози базуються на переміщенні великих об'ємів м'яких тканин, супроводжуються ушкодженням такої важливої фіксаційної структури, як інфрамаммарна складка. Методам відновлення і зміцнення інфрамаммарної складки не приділяється належної уваги. Частково це обумовлено відсутністю робіт про зв'язок товщини заднього листка поверхневої фасції молочної залози з каудальним зміщенням інфрамаммарної складки у пацієнток з птозом молочної залози, як до операції, так і у разі його розвитку після традиційних мамопластик.

Відсутня методологія оцінки рівня розташування каудального зміщення інфрамаммарної складки, невизначеності естетичної норми її розташування, оцінки ступеню зміщення. У світлі вищевикладеного вибраний напрям роботи представляється актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України «Інновації в пластичній та реконструктивній хірургії» (державний реєстраційний номер 0103U000884).

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження - поліпшення віддалених результатів лікування первинного і рецидивного залозистого птозу молочної залози за допомогою визначення ролі каудального зміщення інфрамаммарної складки в негативних результатах операції і розробки методів його корекції.

Для вирішення поставленої мети були визначені наступні завдання.

Визначити межі розташування інфрамаммарної складки, що відповідають концепції естетичної хірургії і розробити критерії оцінки ступеню її каудального зміщення.

Провести порівняльний аналіз значущості ряду антропометричних чинників у виникненні каудального зміщення інфрамаммарної складки і птозу молочної залози.

Вивчити зв'язковий апарат молочної залози відповідно до вимог сучасних операцій маммопластики і особливості товщини поверхневого і глибокого листків фасції Скарпа в зоні інфрамаммарної складки на секційному і клінічному матеріалі.

Встановити частоту каудального зміщення інфрамаммарної складки і рецидиву птозу протягом трьох років після традиційного хірургічного лікування і визначити найбільш важливі чинники їх розвитку.

Розробити методики хірургічного лікування птозу молочної залози, що передбачають патогенетично обґрунтовану корекцію і профілактику каудального зміщення інфрамаммарної складки.

Провести порівняльний аналіз результатів хірургічної корекції первинного і вторинного птозу молочної залози у віддаленому періоді авторськими і традиційними методами.

Об'єкт дослідження - косметичні дефекти молочної залози, рецидиви косметичних дефектів молочної залози, оперативні втручання, метою яких є лікування косметичних дефектів і їх рецидивів.

Предмет дослідження - епідеміологічні, антропометричні, клінічні, гістологічні дані, результати оперативних втручань.

Методи дослідження - антропометричні, морфогістологічні, клінічні, хірургічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів та їх теоретичне значення. Вперше встановлені межі розташування інфрамаммарної складки, що відповідають концепції естетичної хірургії, і розроблені критерії оцінки ступеню її каудального зміщення.

Вперше показано, що каудальне зміщення інфрамаммарної складки можна розглядати як самостійний косметичний дефект, і встановлені чинники, які сприяють його виникненню.

Вперше, на підставі морфометричного дослідження фасції Скарпа виявлені відмінності в товщині поверхневого і глибокого листків в області формування інфрамаммарної складки. Встановлено зменшення їх товщини зі збільшенням маси молочної залози і числом лактацій в анамнезі.

Вперше встановлена відмінність у визначальних етіологічних чинниках розвитку вторинного птозу молочної залози і каудальним зміщенням інфрамаммарної складки після традиційних мамопластик.

Вперше продемонстроване прогресування і виникнення нових випадків каудального зміщення інфрамаммарної складки у разі лікуванні птозу молочної залози з використанням традиційних редукційних мамопластик і їх зв'язок із зменшенням товщини внутрішнього листка фасції Скарпа.

Вперше доведена можливість зменшення частоти рецидиву птозу молочної залози, виникнення і прогресування каудального зміщення інфрамаммарної складки завдяки посиленню фіксаційних властивостей інфрамаммарної складки під час редукційної мамопластики.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена методологія визначення маси молочної залози з використанням створених номограми оцінки питомої ваги залози і оригінального пристрою визначення її об'єму.

Встановлення ролі товщини листків фасції Скарпа у формуванні каудального зміщення інфрамаммарної складки дозволяє виділяти «групи ризику» незадовільних результатів корекції птозу молочної залози і удосконалити пластичні маніпуляції, що проводяться.

Встановлення меж норми розташування інфрамаммарної складки за розробленою методикою дозволяє проводити перефіксацію інфрамаммарної складки на найбільш вигідний з естетичної точки зору рівень.

Встановлення того факту, що наявність каудального зміщення інфрамаммарної складки погіршує результати хірургічного лікування птозу молочної залози, доводить необхідність проксимальної зміщення інфрамаммарної складки одночасно з редукційною мамопластикою.

Встановлення того факту, що після традиційних редукційних маммопластик можливий розвиток каудального зміщення інфрамаммарної складки, який обернено корелює з товщиною внутрішнього листка фасції Скарпа в зоні інфрамаммарної складки, свідчить про необхідність зміцнення цієї структури.

Розроблений метод хірургічного лікування первинного і рецидивного птозу молочної залози, що передбачає редукцію тканини молочної залози і проксимальну перефіксацію інфрамаммарної складки.

Розроблений метод зміцнення інфрамаммарної складки за допомогою створення дублікатури поверхневих і глибоких листків фасції Скарпа і використання проленової сітки.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором особисто під керівництвом професора кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця д. мед. н. професора В. В. Храпача. Автор виконав пошук літературних джерел, сформулював мету і завдання дослідження, здійснив комплексне лікування хворих як хірург, у тому числі усі хірургічні втручання, провів аналіз отриманих даних і сформулював висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Головні положення і результати дослідження докладалися і обговорювалися на: III науково-практичній конференції Асоціації хірургів-косметологів України «Сучасні аспекти естетичної і відновної хірургії молочних залоз» (Вінниця, 1999); IV Всеукраїнська конференції «Сучасні аспекти хірургічної корекції косметичних недоліків і деформацій» (Рівне, 2000); Міжнародному конгресі з пластичної, естетичної, реконструктивної хірургії, онкології і дерматології (Одеса, 2000); I Міжнародному науково-практичному семінарі хірургів-косметологів «Сучасні аспекти пластичної і реконструктивної хірургії» (Черкаси, 2001); IX науково-практичній конференції «Деякі аспекти пластичної, естетичної і реконструктивної хірургії» (Харків, 2001); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми пластичної хірургії» (Севастополь, 2004); Х ювілейній зустрічі Української Асоціації пластичної і естетичної хірургії (Полтава, 2005); у рамках українсько-польського науково-практичного семінару з пластичної і естетичної хірургії (Полтава, 2008); науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної хірургії» (Київ, 2008).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження в повному обсязі висвітлені в 11 опублікованих працях, з них - 3 статті в наукових фахових журналах та збірниках наукових праць, рекомендованих ВАК України; 5 - в інших фахових журналах та збірниках наукових праць. За темою дисертації отримано 2 патенти на корисну модель України та 1 раціоналізаторська пропозиція.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 177 сторінках друкарського тексту і складається з наступних розділів: вступу, огляду літератури, шести розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків і практичних рекомендацій. Список використаних літературних джерел включає 208 джерел. Робота ілюстрована 38 таблицями, 56 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Робота проводилася на базі II міської клінічної поліклініки і клініки пластичної косметичної хірургії м. Полтави з 1999 до 2010 роки. До дослідження увійшло 730 пацієнток. Робота передбачала декілька етапів.

Перший етап передбачав встановлення меж норми інфрамаммарної складки (ІМС), їх зв'язку із залозистим птозом молочної залози і такими чинниками, як маса залози, вік пацієнток, число лактацій в анамнезі. На цьому етапі були проведені антропометричні дослідження у 526 пацієнток, що проходили профосмотр.

Одним з необхідних фрагментів цього етапу дослідження було також розробка методики оцінки маси молочної залози, яка у свою чергу передбачала розробку методики визначення об'єму залози і створення вікової номограми визначення питомої ваги молочної залози. Це дослідження виконане на 30 макропрепаратах молочної залози, видаленою з приводу раку. Для дослідження використовувався матеріал, що містить пухлини невеликих розмірів до 5 см в діаметрі.

Другий етап полягав в оцінці причин неефективності відомих методів редукційної мамопластики в лікуванні птозу молочної залози і з'ясуванні впливу на них каудального зміщення ІМС (КЗІМС) на підставі трирічного проспективного дослідження. Для вирішення завдань другого етапу до дослідження увійшло 167 жінок з після лактаційним птозом молочної залози ІІ і ІІІ ступеню (перша група контролю), яким виконували відомі методики мамопластики: Lejour - 45 пацієнток, Benelli - 29, Wise - 21, McKissock - 45, Ribeiro - 27. Згодом результати їх лікування порівнювали з результатами лікування пацієнток, яким виконувалася авторська методика з приводу первинного птозу молочної залози (перша основна група).

На цьому етапі ми з'ясовували зв'язок ряду антропометричних чинників і товщини внутрішнього листка фасції Скарпа з результатами операцій. Морфометричні характеристики фасціальних листків молочної залози вивчали за даними аутопсії у 14 жінок, у віці від 23 до 42 років, що загинули в результаті нещасних випадків і не мали птозу молочної залози та у всіх прооперованих пацієнток. Ділянку фасції для визначення його товщини в останніх випадках брали під час мастопексії. Гістологічне дослідження проводилося стандартними методами.

Третій етап полягав в розробці методик редукційної маммопластики, що передбачають корекцію КЗІМС (37 жінок - перша основна група) і проведення порівняльної оцінки їх ефективності із стандартними методиками в динаміці трирічного післяопераційного періоду.

Четвертий етап передбачав проведення порівняльного аналізу авторських і відомих методик в лікуванні вторинного птозу молочної залози у віддаленому 2,5 річному періоді. Для вирішення завдань четвертого етапу в дослідження було включено 37 жінок, яких оперували з приводу вторинного птозу молочної залози, 20 з них склали другу групу контролю (їм виконувалися операції Lejоur - 13 пацієнток, Rіbeіro - 7 пацієнток), та 17 пацієнток, яким виконували авторську методику мастопексії склали другу основну групу.

Пацієнтки основних і контрольних груп статистично не відрізнялися за такими параметрами, як середній вік, число лактацій в анамнезі, маса молочної залози, відношення ширини основи молочної залози до її проекції, характером первинних операцій (у випадках лікування рецидивного птозу молочної залози), усі (Р > 0,05).

Хворим проводили морфометричне, загальноклінічне, інструментальне та гістологічне обстеження.

Із інструментальних методів дослідження молочної залози застосовували УЗД (ультразвуковий апарат Тoshiba, модель ssa - 580a, Японія), МРТ (апарат «МR МАХ» - «Дженерал Електрик», США), КТ (апарат СТ-9000РН фірми «General Electric», CША), мамографію (рентгенапарат MAMMOMAT 1000, фірми Siemens, Німеччина).

Ступінь птозу молочної залози визначали за класифікацією А. А. Адамяна (1994).

Оцінка ефективності хірургічного лікування базувалася на суб'єктивних (оцінка результатів лікування пацієнткою) і об'єктивних критеріях (оцінка результатів лікування хірургом) згідно методики, що була запропонована В. Г. Мішаловим та співавторами (2005).

У роботі застосовані наступні методи статистичного аналізу: порівняння середніх значень з використанням Т- критерію Ст?юдента та U-критерію Манна - Уітні; порівняння часток - за допомогою chi 2-тесту, виконувалися кореляційний аналіз та визначення кумулятивних частот ускладнень в динаміці післяопераційного періоду за допомогою методу Каплан - Мейєра. Визначення достовірності відмінностей у кумулятивних частотах проводили з використанням регресійного аналізу Коксу і застосуванням Log - Rank тесту. Відмінності між порівнювальними змінними вважалися достовірними у разі Р < 0,05. Всі розрахунки проводилися за допомогою пакету статистичних програм SPSS 13.0 for Windows.

Результати роботи.

Перший етап. З числа пацієнток, що проходили профосмотр, було відібрано 132 жінки, що не народжували у віці від 18 до 22 років (в середньому 20,1 ± 0,14 року) з індексом маси тіла від 21 до 23 кг/м2 (в середньому 22,2 ± 0,12 кг/м2) для встановлення меж розташування ІМС, які ми розглядали як естетичну норму. Антропометричні дослідження у інших жінок служили для з'ясування впливу вказаних чинників на каудальне зміщення ІМС і зв'язку його з птозом молочної залози.

Рівень розташування ІМС оцінювали по відношенню довжин відрізків, на які ділиться лінія проведена від яремної вирізки до пупка, лінією, що проведена через ІМС. Це співвідношення виражали у відсотках довжини нижнього відрізку до довжини верхнього відрізку.

Регресійний аналіз показав, що відношення відрізків не залежить від росту пацієнток (R2 = 0,025) і може служити для визначення нормальних показників без урахування росту. Величина вказаного відношення знаходилася в межах від 70,4 до 96,8%, його середнє значення складало 84,8% із стандартним відхиленням 4,9%. Частоти його підкорялися правильному (нормальному) розподілу зі скосом - 0,22 і кривизною 0,42.

У відповідності з правилами нормального розподілу змінної ми встановили, що у 95% жінок загальної популяції з відібраними характеристиками відношення відрізків знаходиться в межах від 75 до 94,6%, які можна прийняти за естетичну норму. Зменшення відношення менше 75% - відхилення від естетичної норми свідчить про КЗІМС.

КЗІМС було виявлене у 83 (15,8%) обстежених (амбулаторних) пацієнток. У них відстань від ІМС до пупка складала менше 75% по відношенню до відстані від ІМС до яремної вирізки, в середньому (66,53 ± 0,69)% від 50 до 74,7%

Враховуючи значні коливання показника, ми визнали доцільним виділити ступень вираженості КЗІМС (табл. 1).

У більшості амбулаторних пацієнток КЗІМС відзначалось, його І ступінь - у 50 (60,2%), ІІ ступінь - у 20 (24,1%), ІІІ - у 13 (15,7%) пацієнток.

Таблиця 1

Ступінь вираженості каудального зміщення інфрамаммарної складки

Показник

Ступінь вираженості КЗІМС

0

І

ІІ

ІІІ

Відношення відрізків,%

? 75

74,9-66,5

66,6-59

< 59

Зміщення ІМС нижче межі норми, см

?1

1,1-2

2,1-3

>3

Серед обстежених 526 пацієнток птоз молочної залози ІІ - ІІІ ступеня констатований у 119 (22,6%): залозистий - у 75 (63%), шкірний - у 44 (37%), що було достовірне більше числа пацієнток з КЗІМС - у 83 (5,8%), Р = 0,004.

Дослідження показали, що птоз молочної залози і КЗІМС можна розглядати як окремі косметичні дефекти, що помірно корелюють між собою (r = 0,486, Р = 0,004). Так, КЗІМС поєднувалася з птозом молочної залози у 27 (32,5%) пацієнток, в інших випадках - 56 (67,5%) формувалася як ізольований косметичний дефект молочної залози. Частіше таке поєднання виникало у разі залозистого птозу молочної залози - у 21 (77,8%) пацієнток, рідше у разі шкірного птозу молочної залози - у 6 (22,2%), Р < 0,05. У свою чергу птоз молочної залози поєднувався з каудальним зміщенням ІМС в 22,7% випадків.

КЗІМС І-го ступеню поєднувалося з птозом молочної залози значно рідше - у 4 (8%) пацієнток, чим при ІІ-му ступеню - у 12 (60%) і ІІІ-му ступеню - у 11 (84,6%) пацієнток (Р < 0,05).

Маючи ряд загальних етіологічних чинників, пацієнтки з КЗІМС відрізнялися від пацієнток з птозом молочної залози більшою середньою масою залози (492,22 ± 18,87) проти (433,09 ± 16,01) г (Р = 0,048), меншим середнім віком (37,34 ± 1,69) проти (41,71 ± 1,40) років (Р = 0,047); достовірно меншою частиною жінок з лактацією в анамнезі - 34 (40,96%) в порівнянні з 85 (71,43%) пацієнтками, що мають птоз молочної залози (Р = 0,001).

Другий етап. Після стандартних операцій рецидив птозу молочної залози на кінець третього року спостереження, з урахуванням цензурованих даних, склав 55,9%: І ступеню - 19,6%, ІІ ступеню - 26,7%, ІІІ ступеню - 9,6%. Кумулятивна трирічна частота рецидивного птозу істотно не залежала від методики операції, як в цілому, так і окремих його ступенів.

З 167 жінок оперованих з приводу птозу молочної залози КЗІМС до операції діагностовано у 37 (22,2%): І ступеню - у 25 (15%), ІІ - у 10 (6%), ІІІ - у 2 (1,2%). Ступінь КЗІМС помірно корелював з ступенем птозу молочної залози, r = 0,322.

Через три роки після мастопексії частота КЗІМС склала 59 (35,3%) пацієнток і була достовірно більшою, ніж до операції 37 (22,7%) пацієнток, р = 0,08. Нові випадки КЗІМС виникали частіше в період від 6 до 18 міс і після всіх оперативних втручань з частотою, що не мала статистичних відмінностей (R. J. Wise - 19%, L. Ribeiro - 18,5%, M. Lejour - 16%, L. Benelli - 14,1%, Mc. Kissock - 8,9%). Відзначалося також прогресування ступеню каудального зміщення ІМС, констатованого до мастопексії. Якщо процентне відношення І, ІІ і ІІІ ступенів КЗІМС до операції складало 67,6, 27,0, 5,4, то після операції - 30,5, 50,8, 18,6; р = 0,02. Найбільша частота прогресування КЗІМС відмічалася протягом другого року - у 12,6% хворих, найменша - протягом першого року - у 2,4%; протягом третього року - у 6%, Р < 0,05.

КЗІМС не завжди супроводило птоз молочної залози. До кінця третього року дослідження поєднання КЗІМС з птозом молочної залози відмічене у 41 (64,5%) пацієнток, у 18 (35,5%) виступало самостійним косметичним дефектом. У свою чергу птоз молочної залози в ізольованому виді діагностований у 49 (54,4%), а у поєднанні з КЗІМС - у 41 (45,6%).

Той факт, що КЗІМС має дещо відмінні від птозу молочної залози етіологічні причини і патогенез, свідчить також невисокий, хоча і достовірний ранговий коефіцієнт кореляції між ступенем птозу і ступеню КЗІМС, який склав: r = 0,461, Р = 0,01.

До цього слід додати, що КЗІМС після мамопластик виникало швидше, ніж рецидив птозу. Так, медіана виникнення КЗІМС склала 300 діб, а медіана рецидиву птозу - 420 діб (Р < 0,01).

До кінця трирічного періоду спостереження хороші результати за даними інтеграційної оцінки констатовано у 57,6% жінок, задовільні - у 23,8%, незадовільні - у 18,6%. Об'єктивна оцінка не завжди співпадала з суб'єктивною. Багатьох жінок - 31 (20,5%) пацієнток не стільки турбував незначний птоз молочної залози, скільки низьке розташування молочної залози. В усіх цих пацієнток мало місце КЗІМС ІІ і ІІІ ступенів. Наявність КЗІМС зменшила частоту хороших результатів мамопластики на 7,9%.

Поглиблений аналіз виявив відмінності в деяких етіологічних чинниках вторинного птозу молочної залози і КЗІМС після редукційних мамопластик. Ці відмінності виражалися в тому, що в розвитку вторинного птозу молочної залози важливе значення має маса залози із збільшенням якої зростає частота його рецидиву (r = 0,519, Р = 0,01), чого не відзначалося при КЗІМС (r = 0,07, р = 0,544). Достовірний кореляційний зв'язок маси і частоти птозу був характерним для всіх операцій. І такий показник, як відношення ширини основи молочної залози до її проекції, при зменшенні якого також зростала частота рецидивів птозу (r = -0,471, р = 0,001), у відмінності від КЗІМС (r = -0,117, р = 0,087).

У виникненні КЗІМС після операції або його прогресуванні найбільше значення мало зменшення товщини внутрішнього листка фасції Скарпа, який в нормі, за нашими даними, складає (0,171 ± 0,008) мм. До операції у пацієнток з птозом молочної залози вона складала (0,164 ± 0,005) мм, при наявності КЗІМС - (0143 ± 0,003) мм, Р = 0,014. Якщо після трьох років після мамопластики кореляційний аналіз не виявив значущого зв'язку між рецидивом птозу молочної залози і товщиною внутрішнього фасціального листка: r = -0,211, Р = 0,190, то тіснота зв'язку між частотою КЗІМС і товщиною фасції достовірно збільшилася. Так, до операції кореляційний коефіцієнт складав r = -457, а після операції: r = -624, р = 0,046. Також істотним був зв'язок між товщиною фасції з новими випадками КЗІМС: r = -437, р = 0,01 і випадками збільшення ступеню КЗІМС: r = -0,589, р = 0,001. Слід також відмітити, що збільшення ступеню вже наявних КЗІМС і поява нових випадків спостерігалися переважно у пацієнток зі значеннями товщини фасції, що знаходяться в межах першого і другого терцилів значень цього показника. Приведені факти можна пояснити тим, що після операції послабляється фіксувальна функція внутрішнього фасціального листка, особливо у разі відносно низької її товщини. Ймовірно, певне значення має той факт, що під час операцій цей листок перетинається, а відновлення його безперервності звичайними швами не забезпечує достатню міцність.

Третій етап. Враховуючи отримані дані ми дійшли висновку, що поліпшення результатів лікування птозу молочної залози можливо двома шляхами.

1. Профілактика КЗІМС за допомогою зміцнення ІМС.

2. Краніальна перефіксація (елевація) і зміцнення ІМС у разі наявного її каудального зміщення.

Вказані принципи профілактики і корекції КЗІМС нами були реалізовані в запропонованих методиках оперативного лікування: «Спосіб профілактики післяопераційного гравітаційного птозу молочної залози» (19)UA(11)42219(13)U(2009); «Спосіб зведення країв рани при великих площинних дефектах шкіри» (19) UA(11) 32456(13) U(2006).

Принциповим моментом запропонованої профілактики (і усунення) КЗІМС при хірургічному лікуванні птозу молочної залози було встановлення рівня необхідного (естетично вигідного) розташування ІМС і проведення від нього подальшої розмітки, а також формування дублікатури фасції Скарпа із зміцненням лінії швів проленовою сіткою.

Трирічна кумулятивна частота рецидиву птозу молочної залози в основній групі склала 24,8% і була достовірно меншою, ніж в групі контролю 55,9%. Крім того, через три роки після операції в структурі вторинного птозу у пацієнток основної групи переважали випадки птозу І ступеню (66,7%) і не було жодного випадку рецидиву птозу ІІІ ступеню, що достовірно краще, ніж в групі контролю, в якій птоз І ступеню склав 43,3%, ІІ - 36,1%, ІІІ - 20,2% (p < 0,05).

Кумулятивний відсоток нових випадків КЗІМС (у тому числі і тих, які рецидивували) в групі контролю склав 26,4% і був достовірно більшим, ніж у пацієнток основної групи - 14% (р = 0,045). КЗІМС з'явився у двох пацієнток (І-го і ІІ-го ступню) на другому і третьому році після операції.

Загальна частота КЗІМС до кінця третього року спостереження також була меншою в основній групі порівняно з групою контролю - 14 проти 35,3%, Р = 0,01. Нижчий трирічний відсоток рецидиву птозу і виникнення КЗІМС в основній групі, а також відсутність некосметичних рубців і надлишку шкіри нижньої півсфери молочної залози забезпечив кращі результати лікування порівняно з групою контролю.

Згідно даних об'єктивного дослідження добрі результати отримані у 32 (85,5%) пацієнток, задовільні - у 4 (10,8%), незадовільний результат був у 1 (3,7%) пацієнтки. Ці результати були достовірно кращі, ніж в групі контролю, р = 0,01. Аналіз суб'єктивної оцінки результатів показав, що вони в основній групі були також кращими ніж в контрольній. Це відбувалося за рахунок поліпшення показників, що відображають думку жінок відносно відповідності форми, розташування і розмірів молочної залози бажаним.

З огляду на те, що об'єктивні і суб'єктивні оцінки результатів лікування виявили кращі результати в основній групі, інтегральна оцінка також показала достовірно кращі результати. Так, в основній групі ми досягнули добрих результатів у 82,8% пацієнток в порівнянні з 57,6% в групі контролю. Крім того, в основній групі незадовільні результати склали 3,7%, а в групі контролю їх було 18,6%, Р < 0,05. Таким чином, лікування птозу молочної залози з урахуванням і корекцією такого косметичного дефекту як КЗІМС за допомогою запропонованих нами методик дозволило добитися достовірно кращих результатів у віддаленому (трирічному) періоді в порівнянні з традиційними хірургічними операціями.

Четвертий етап. Друга контрольна (20) і друга основна групи (17) пацієнток достовірно не відрізнялися за середнім віком (28,7 ± 1,1) і (29,8 ± 1,9) років, середньою масою молочної залози (349,3 ± 10,8) і (342,1 ± 12,1) г, ІМТ (23,7 ± 0,7) і (24,8 ± 0,9) кг/ м2, структурою ступеню птозу молочної залози 1:11:8 проти 1:11:5, методикам проведених раніше мастопексій, відношенням ширини основи молочної залози до її проекції і товщиною внутрішнього листка фасції Скарпа відповідно, усе (Р > 0,05).

Через 2,5 роки після операцій рецидив птозу молочної залози виник у 17 (45,9%) пацієнток: у 4 (23,5%) другої основної групи і у 13 (65%) другої групи контролю, р = 0,012. При цьому відзначалася не лише достовірно більша частота птозу молочної залози в групі контролю, але і велика частина пацієнток з ІІ ступенем - 6 (30%) проти 2 (18%) і ІІІступенем - 3 (15%) проти 0 (0%) птозу молочної залози, Р < 0,05. Через 2,5 роки після операцій КЗІМС того або іншого ступеню відзначалося у всіх пацієнток групи контролю і у 4 (23,5%) основної групи, Р = 0,001. З 20 пацієнток групи контролю КЗІМС І ступеню відмічено у 3 (15%), ІІ ступеню - у 11 (55%), ІІІ ступеню - у 6 (30%). При цьому прогресування КЗІМС відзначалося у 7 пацієнток (у 4 - після операції M. Lejоur і у 3 - після операції L. Rіbeіro).

У другій основній групі у 2 пацієнток КЗІМС було І ступеню і також у 2 пацієнток ІІ ступеню; у жодної жінки не зареєстровано КЗІМС ІІІ ступеню. Розвиток КЗІМС в цій групі пацієнток ми зв'язуємо з тим, що після первинної операції не вдалося виділити і зіставити фасціальні листки молочної залози. Згідно об'єктивної шкали оцінювання хороші результати у віддаленому періоді отримано у 26 (70,3%) жінок, задовільні - у 7 (18,9%), незадовільні - у 4 (10,8%).

У пацієнток другої основної групи об'єктивні результати були кращі в порівнянні з другою групою контролю, проте, відмінності не досягали статистичної значущості, Р = 0,098. На відміну від об'єктивного оцінювання, при суб'єктивній оцінці результати лікування в основній групі відрізнялися від контрольної в кращу сторону достовірно, Р = 0,008. Підсумкова інтеграційна оцінка результатів хірургічного лікування вторинного птозу молочної залози у віддаленому післяопераційному періоді (через 2,5 року) показала переваги запропонованої нами методики. Після її виконання частота хороших результатів склала 69,1 проти 25% в групі контролю. Також була меншою частота задовільних і незадовільних результатів, ніж в групі контролю: 23,5 проти 45% і 3,4 проти 30% відповідно, Р = 0,004.

Таким чином, розроблена діагностика розташування інфрамаммарної складки у пацієнток з птозом молочної залози разом з методиками відновлення рівня ІМС і профілактики її каудального зміщення дозволили достовірно поліпшити результати лікування первинного і рецидивного птозу молочної залози у віддаленому післяопераційному періоді.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі приведене рішення важливого науково-практичного завдання щодо поліпшення віддалених результатів лікування первинного і рецидивного залозистого птозу молочної залози за допомогою визначення ролі каудального зміщення інфрамаммарної складки в негативних результатах операції (на основі аналізу трирічних результатів лікування) і розробки методів його корекції, що передбачають проксимальну перефіксацію і укріплення інфрамаммарної складки.

1. Розташування інфрамаммарної складки по відношенню до таких орієнтирів, як яремна вирізка і пупок має індивідуальні коливання. Найбільш естетичним є її розташування, при якому лінія, проведена між вказаними орієнтирами ділиться лінією, проведеною через інфрамаммарну складку на відрізки, нижній з яких складає 85% від довжини верхнього. Зменшення величини цієї пропорції менше 75% виходить за межу інтервалу естетичної норми і свідчить про каудальне зміщення інфрамаммарної складки: І ступеню - 74,9-66,6% (1,1-2 см); ІІ ступеню - 66,5-59,1 (2,1-3 см), ІІІ ступеню -- < 59 (>3,1 см). Каудальне зміщення інфрамаммарної складки зустрічається у 15,8% популяції жінок у віці від 18 до 70 років: І ступеню - 60,2%, ІІ ступеню - 24,1%, ІІІ ступеню - 15,7%.

2. Каудальне зміщення інфрамаммарної складки, у жінок загальної популяції, поєднується з птозом молочної залози - в 32,5% випадків, в 67,5% - воно виступає як самостійний косметичний дефект. У свою чергу птоз молочної залози поєднується з каудальним зміщенням інфрамаммарної складки - в 22,7% випадків. При птозі молочної залози частіше виявляються ІІ і ІІІ ступеню каудального зміщення інфрамаммарної складки: відповідною 60 і 84,6%, рідше - І ступеню Р < 0,05. Разом із загальними етіологічними чинниками і патофізіологічними механізмами пацієнтки з каудальним зміщенням інфрамаммарної складки відрізняються від пацієнток з птозом молочної залози більшою середньою масою залози, меншим середнім віком; і достовірно меншою частиною жінок з лактацією в анамнезі, а також силою кореляційних зв'язків з вказаними параметрами. Приведені дані свідчать, що каудальне зміщення інфрамаммарної складки і птоз молочної залози можна розглядати як самостійні стани молочної залози, на що вказує також помірний кореляційний зв'язок між ними, r = 0,486, Р = 0,004.

3. Середня товщина глибокого листка фасції Скарпа в зоні інфрамаммарної складки достовірно менше поверхневого (0,171 ± 0,008) проти (0,297 ± 0,012) мм і достовірно обернено корелює з масою молочної залози і лактаціями в анамнезі (r= -0,22 і r= -0,24, Р < 0,05). У пацієнток з птозом молочної залози ІІ - ІІІ, (оперованих нами) середнє значення її достовірно менше (0,143 ± 0,003) мм.

4. Через три роки після традиційних редукційних мамопластик достовірно збільшується частота каудального зміщення інфрамаммарної складки з 22,7 до 35,3% і ступінь його вираженості. Частота рецидиву птозу складає 55,9% (у тому числі ІІ ступеню - 26,7%, ІІІ ступеню - 9,6%) при цьому він поєднується з каудальним зміщенням інфрамаммарної складки у 43,2% пацієнток. Наявність каудального зміщення інфрамаммарної складки зменшує частоту добрих результатів мамопластики на 7,9%. В розвитку вторинного птозу молочної залози найбільше значення має маса молочної залози і відношення ширини основи молочної залози до її проекції, у виникненні або прогресуванні каудального зміщення інфрамаммарної складки - зменшення товщини внутрішнього листка фасції Скарпа.

5. Лікування і профілактика каудального зміщення інфрамаммарної складки є важливою умовою поліпшення віддалених результатів хірургічного лікування птозу молочної залози. Розроблені нами патогенетично обґрунтовані оперативні втручання передбачають краніальну перефіксацію інфрамаммарної складки з урахуванням естетичної норми її розташування (за наявності каудального зміщення інфрамаммарної складки), зміцнення структур інфрамаммарної складки за допомогою дублікатури фасцій Скарпа і проленової сітки (для профілактики каудального зміщення інфрамаммарної складки), а також формування найменшого післяопераційного рубця «Спосіб профілактики післяопераційного гравітаційного птозу молочної залози» (19)UA(11)42219(13)U(2009); «Спосіб зведення країв рани при великих площинних дефектах шкіри» (19) UA(11) 32456(13) U(2006).

6. Розроблені нами оперативні втручання забезпечують достовірно кращі віддалені результати хірургічного лікування після лактаційного залозистого птозу молочної залози (хороші - 82,8%, задовільні - 13,5%, незадовільні - 3,7%) і лікування вторинного птозу (хороші - 69,1%, задовільні - 23,5%, незадовільні - 3,4%) по співвідношенню до традиційних методик (57,6%, 23,8%, 18,6% і 25%, 45%, 30%) відповідно.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Слюсарев И. Ю. Значение особенностей морфологического строения молочных желез для эстетической маммопластики / И. Ю. Слюсарев // Наук. вісн. Нац. мед. ун-ту ім. О. О. Богомольця. - К., 2009. - № 4(26). - С. 231 - 235.

2. Порівняльний аналіз ефективності оперативних втручань при хірургічному лікуванні пацієнток з гіпомастією / В. Г. Мішалов, В. В. Храпач, О. В. Балабан, Р. В. Гонза, І. А. Назаренко, О. І. Сівченко, І. Ю. Слюсарєв // Хірургія України. - 2008. - № 4 (28). - С. 192 - 196 (аналіз літератури, статистична обробка, оформлення).

3. Инфрамаммарная складка: границы эстетической нормы и каудальное смещение / В. Г. Мишалов, Л. Ю. Маркулан, И. Ю. Слюсарев, В. В. Храпач, И. А. Назаренко И. А. // Хірургія України. - 2011. - № 1. -

4. Свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію № 1802 від 20 березня 1996. Спосіб визначення рівня сосково-ареолярного комплексу при пластиці молочної залози / І. Ю. Слюсарєв, О. А. Крижановський. - УМСА.

5. Пат. на корисну модель 32456 (Україна) МПК А61В17/00. Спосіб зведення країв рани при великих площинних дефектах шкіри / І. Ю. Слюсарєв, І. В. Ксьонз, М. І. Слюсарєв (Україна). - № u200801388. Заявл. 04.02.08; Опубл. 12.05.08. Бюл. № 9.

6. Пат. на корисну модель 42219 (Україна) МПК А61В17/00. Спосіб профілактики післяопераційного гравітаційного птозу молочної залози / І. Ю. Слюсарєв, І. В. Ксьонз, М. І. Слюсарєв (Україна). - № u 200900903. Заявл. 06.02.09; Опубл. 25.06.09. Бюл. № 12

7. Слюсарев И. Ю. Способ мастопексии с возможностью краниального перемещения субмаммарной борозды / И. Ю. Слюсарев // Пластическая хирургия и косметология. - 2010. - № 2. - С. 197 - 203.

8. Осложнения маммопластики / В. В. Храпач, И. А. Назаренко, О. В. Балабан, Д. В. Унукович, И. Ю. Слюсарев, И. Ю. Рябинкина // Тези 4-ї міжнарод. наук.-практ. конф. «Проблемні ситуації в пластичній та реконструктивній хірургії», 5-7 лютого 2010 р. - Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. - 2010. - С.161 (аналіз літератури, клінічні спостереження, статистична обробка, оформлення).

9. Осложнения маммопластики / В. В. Храпач, И. А., Назаренко О. В. Балабан, Д. В. Унукович, И.Ю. Слюсарев, И. Ю. Рябинкина // Тезисы IX Междунар. конгр. «Реконструктивная, пластическая и эстетическая хирургия молочной железы», 3-5 сентября 2009 г. - Казань, 2009. - С. 158 - 159 (аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення результатів, оформлення).

10. Способ профилактики рецидивного мастоптоза при маммопластике / В. Г. Мишалов, В. В. Храпач, О. В. Балабан, И. А. Назаренко, И. Ю. Слюсарев, Д. В. Унукович, К. В. Барабой, О. И. Сивченко // Сб. тез. Междунар. конгр. по пласт. хирургии. - Мед. вестн. Эребуни. - 2009. - № 3(39). - С. 45 - 46 (аналіз літератури, клінічні спостереження, оперативні втручання, статистична обробка, оформлення).

11. Mesh application in Mastopexy: experimental and clinical research / Vasyl V. Khrapach, Volodymyr G. Mishalov, Dmytro V. Unukovych, Inna A. Nazarenko, Ilja J. Sluysaryev, Konstantin Baraboy, Olga Apriamova // Тез. докл. IV Междунар. конгр. по пласт. хирургии и дерматокосметологии Грузии, III Конгресс пластических хирургов Армении, Грузия, Тбилиси 8-10 октября 2010. - С. 56 - 57 (аналіз літератури, клінічні спостереження, статистична обробка, оформлення).

АНОТАЦІЯ

Слюсарєв І. Ю. Профілактика і лікування рецидивів косметичних дефектів молочних залоз після виконання естетичної мамопластики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України.

Робота присвячена поліпшенню віддалених результатів лікування первинного і рецидивного залозистого птозу молочної залози за допомогою визначення ролі каудального зміщення інфрамаммарної складки в негативних результатах операції і розробки методів його корекції.

Дослідження проводилося на базі 3-ї міської клінічної поліклініки і клініки пластичної косметичної хірургії м. Полтави з 1999 до 2010 роки, в яке увійшло 526 пацієнток у віці від 18 до 70 років, що проходили профосмотр, 167 жінок, оперованих з приводу первинного и 37 вторинного птоза молочної залози, а також морфологічних досліджень у 14 жінок у віці від 23 до 42 років, які загинули внаслідок нещасних випадків. Визначені межі розташування інфрамаммарної складки, що відповідають концепції естетичної хірургії, і розроблені критерії оцінки ступеня її каудального зміщення. Показано, що каудальне зміщення інфрамаммарної складки, що прогресує або виникає після стандартних редукційних мамопластик зменшуя частоту хороших результатів операції на 7,9%. Одна з основних причин каудального зміщення інфрамаммарної складки - слабкість внутрішнього листка фасції Скарпа внаслідок його зтоншення або ушкодження його під час операції.

Розроблені оперативні втручання, що передбачають краніальну перефіксацію інфрамаммарної складки з урахуванням естетичної норми її розташування (за наявності каудального зміщення інфрамаммарної складки), зміцнення структур інфрамаммарної складки за допомогою дублікатури фасції Скарпа і проленової сітки (для профілактики каудального зміщення інфрамаммарної складки), забезпечують достовірно кращі віддалені результати хірургічного лікування первинного птозу молочної залози (хороші - 82,8%, задовільні - 13,5%, незадовільні - 3,7%) і рецидивного птозу (хороші - 69,1%, задовільні - 23,5%, незадовільні - 3,4%) у порівнянні з традиційними методиками (57,6%, 23,8%, 18,6% і 25%, 45%, 30%) відповідно.

Ключові слова: інфрамаммарна складка, птоз молочної залози, каудальне зміщення молочної залози, профілактика, лікування.

АННОТАЦИЯ

Слюсарев И. Ю. Профилактика и лечение рецидивов косметических дефектов молочных желез после выполнения эстетической маммопластики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика МЗ Украины, 2011.

Работа посвящена улучшению отдаленных результатов лечения первичного и рецидивного железистого птоза молочной железы с помощью определения роли каудального смещения инфрамаммарной складки в негативных результатах операции и разработки методов его коррекции.

Исследование проводилось на базе 3-й городской клинической поликлиники и клиники пластической косметической хирургии г. Полтавы с 1999 по 2010 годы.

На основании антропометрических исследований у 526 пациенток, проходивших профосмотр, определены границы расположения инфрамаммарной складки, отвечающие концепции эстетической хирургии и разработаны критерии оценки степени ее каудального смещения. Установлено, что каудальное смещение инфрамаммарной складки встречается у 15,8% популяции женщин в возрасте от 18 до 70 лет и сочетается с птозом молочной железы - в 32,5% случаев, а в 67,5% - он выступает как самостоятельный косметический дефект. В свою очередь птоз молочной железы сочетается с каудальным смещением инфрамаммарной складки - в 22,7% случаев. Имея общие этиологические факторы и патофизиологические механизмы пациентки с каудальным смещением инфрамаммарной складки отличаются от пациенток с птозом молочной железы большей средней массой железы, меньшим средним возрастом; и достоверно меньшей частью женщин с лактацией в анамнезе а также силой корреляционных связей с указанными параметрами. Приведенные данные свидетельствует, что каудальное смещение инфрамаммарной складки и птоз молочной железы можно рассматривать как самостоятельные состояния молочной железы, на что указывает также умеренная корреляционная связь между ними, r = 0,486, p = 0,004.

После стандартных мастопексий по поводу постлактационного железистого птоза молочной железы (167 женщин) к концу третьего года частота рецидива косметического дефекта составила 55,9%, при этом он сочетается с каудальным смещением инфрамаммарной складки у 43,2% пациенток. Каудальное смещение инфрамаммарной складки диагностировано у 35,3% пациенток. Новые случаи каудального смещения инфрамаммарной складки возникали после всех оперативных вмешательст с кумулятивной частотой, не имеющей статистических различий (Wise - 19,0%, Ribeiro - 18,5%, Lejour - 16,0%, Benelli - 14,1%, MkKissock - 8,9%). Отмечалось также прогрессирование степени каудального смещения инфрамаммарной складки, существовавшей до мастопексии. Если процентное отношение І, ІІ и ІІІ степеней каудального смещения инфрамаммарной складки до операции составляло 67,6 : 27,0 : 5,4, то после оперции - 30,5 : 50,8 : 18,6; р = 0,02.

Наличие каудального смещения инфрамаммарной складки снизило частоту хороших результатов маммопластики на 7,9% из-за неудовлетворенности пацинтками уровнем расположения молочной железы.

Возникновение или прогрессирование каудального смещения инфрамаммарной складки обратно коррелировало с толщиной внутреннего листка фасции Скарпа (r = -624, р = 0,046). Разработанные нами патогенетически обоснованные оперативные вмешательства предусматривающие краниальную перефиксацию инфрамаммарной складки с учетом эстетической нормы ее расположения (при наличии каудального смещения инфрамаммарной складки), укрепление структур инфрамаммарной складки с помощью дубликатуры фасций Скарпа и проленовой сетки (для профилактики каудального смещения инфрамаммарной складки), обеспечили достоверно лучшие отдаленные результаты хирургического лечения первичного постлактационного железистого птоза молочной железы (хорошие - 82,8%, удовлетворительные - 13,5%, неудовлетворительные - 3,7%) и лечения рецидивного птоза (хорошие - 69,1%, удовлетворительные - 23,5%, неудовлетворительные - 3,4%) по сравнению с традиционными методиками (57,6%, 23,8%, 18,6% и 25%, 45%, 30%) соответственно.

Ключевые слова: инфраммарная складка, птоз молочной железы, каудальное смещение молочной железы, профилактика, лечение.

summary

Slyusaryev I. J. Prevention and treatment of recurrent breast cosmetic defects after аesthetic breast surgery. - Manuscript.

Thesis for the degree of medical sciences, specialty 14.01.03 - surgery. - National medical academy of postgraduate education named P. L. Shupyk of Ministry of Health of Ukraine.

Work is devoted to improving long-term results of treatment of primary and recurrent glandular ptosis through the role of caudal displacement of inframammar fold in the negative result of the operation and development of methods of its correction.

The study was conducted at the 3-rd city clinical hospital and clinic Plastic Cosmetic Surgery Poltava from 1999 to 2010, in which included 526 patients aged 18 to 70 years, 167 women operated on primary and 37 ptosis secondary plant, as well as morphological studies in 14 women aged 23 to 42 years accidental deaths. Determined location outside of inframammar fold corresponding concept of aesthetic surgery, and developed criteria for assessing the degree of caudal displacement. Shown that progress or occurs after standard reductions Breast reduces the frequency of good results of operations of 7,9%. One of the main reasons - the weakness leaf fasсіі Scarp because of its refinement and its damage during surgery. The operative intervention cranial reifications inframammar fold including aesthetic standards of its location, using dublikation fascia Scarpa nets, provide significantly better long-term results of surgical treatment of primary ptosis (good - 82,8%, satisfactory - 13,5%, unsatisfactory - 3,7%) and recurrent ptosis (good - 69,1%, satisfactory - 23,5%, unsatisfactory - 3,4%) by traditional methods (57,6%, 23,8%, 18,6% and 25,0%, 45,0%, 30,0%).

Key words: inframammar fold, breast ptosis, breast caudally displacement, prevention, treatment.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.