Патогенетичні взаємозв’язки функцій системи імунітету і діяльності центральної нервової системи у людей з короткозорістю, які мешкають у промисловому регіоні

Виявлений кореляційний зв'язок між імунними показниками, а саме Ig М та показником ФРНП, слід вважати експериментальним доказом впливу імуностимуляції гуморальної ланки системного імунітету на функціональний стан ЦНС і, що саме основне, про зв'язок імунної системи з вищими відділами ЦНС - корою великих півкуль головного мозку.

Слід вказати, що імуностимуляція у осіб з набутою короткозорістю середнього ступеня мала корекційний характер і позитивно впливала як на показники імунної системи, так і на стан кіркової активності головного мозку. Максимальні зміни імунних показників були виявлені в умовах активації клітинної ланки системного імунітету, менш виражені зміни спостерігали при вживанні тимогену та регіональній імуностимуляції поліхроматичним видимим та інфрачервоним світлом на фоні короткозорості. антиінфекційний захист імунітет вілозен

Імуностимуляція клітинної та гуморальної ланок системного імунітету та неспецифічного антиінфекційного захисту організму в осіб з короткозорістю набутої форми середнього ступеня викликала однобічні позитивні зміни показників ВНД, які характеризують функціональний стан кори великих півкуль головного мозку. Відносно ЛП СМР різної складності при використанні імуностимуляторів центральної дії (вілозену та тимогену), опромінення поліхроматичним видимим та інфрачервоним світлом в осіб з набутою короткозорістю, то їх незначні зміни не виходять за межи статистично середніх величин, установлених іншими авторами (Лизогуб В.С., 2001). Слід звернути увагу на ступінь змін в показниках ФРНП в залежності від виду імуностимулятора: вілозен, тимоген, поліхроматичне видиме та інфрачервоне світло. Максимальні зміни в показниках ФРНП у короткозорих осіб були виявлені при аплікації вілозену, мінімальні зміни ФРНП при опроміненні поліхроматичним видимим та інфрачервоним світлом.

Скоріше за все, максимальні зміни в показниках стану ФРНП в умовах активації клітинної ланки імунної системи обумовлені збільшенням впливу цитотоксичних Т-супресорів та моноцитів/макрофагів за рахунок синтезу відповідних цитокінів, які, можливо, і впливають на стан нервової системи в цілому, в тому числі і на функціональні можливості кори великих півкуль головного мозку (Козинец Г.И., 1997; Чипенс Г.И., 2001; Paul W.E., 2000).

Мінімальні зміни в показниках ФРНП в умовах активації гуморальної ланки імунної системи обумовлені впливом антитіл на рецепторний апарат нейронів, але при цьому відомо, що жоден із класів антитіл не здатний впливати безпосередньо на головний мозок (Корнева Е.А., 1993; Чипенс Г.И., 2001) завдяки гематоенцефалічному бар'єру, в той час як цитокіни здатні подолати зазначений бар'єр, або синтезуватися клітинами місцевого імунітету (Чипенс Г.И., 2001; Paul W.E., 2000). З іншого боку, зміни в показниках ЦНС можливо обумовлені подвійною активацією: перша активація - це імуностимуляція вілозеном, тимогеном, поліхроматичним видимим та інфрачервоним світлом; друга - це компенсаторна активація місцевого імунітету, який в нервовій системі поданий астроцитами.

Наше дослідження виявило загальну тенденцію вбік покращення стану показників ФРНП у короткозорих людей, які характеризують загальний стан кори великих півкуль в умовах активації складових ланок імунної системи організму.

Одним з важливіших результатів, які були отримані в роботі, слід вважати те, що активація складових ланок імунної системи у практично здорових людей та у людей, які страждали на набуту короткозорість (адаптація до інформаційно-функціонального навантаження зорового аналізатору), викликала зменшення часу обробки розумового навантаження, за допомогою якого визначали ФРНП і який служив індикатором оцінки кіркової активності великих півкуль головного мозку. Тобто імуностимуляція впливає на швидкість переробки інформації, яка здійснюється в умовах гострого дефіциту часу.

Важливим результатом нашого дослідження було виявлення зв'язків між показниками максимальної швидкості переробки інформації та кількісними характеристиками ІКК в периферійній крові. Кореляційний аналіз також підтвердив наявність залежності між кількісними показниками моноцитів/макрофагів, Т-супресорів, Ig M та часовими характеристиками оцінки ФРНП. Таким чином, аналіз отриманих експериментальних даних дає підставу думати, що показник ФРНП, отриманий в даних умовах, характеризує функціональний стан кори великих півкуль, та зв'язаний з рівнем функціональної активності імунної системи.

Наведені дані власних досліджень свідчать про складний характер зв'язків вищих відділів ЦНС та станом імунної системи людини. Тому дуже важливо розглянути питання впливу складових ланок імунної системи на рівень показників ФРНП з урахуванням активації клітинної, гуморальної та неспецифічної ланок імунітету.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладене та обґрунтоване нове вирішення важливої наукової проблеми сучасної патологічної фізіології та біології - проведено теоретичне узагальнення і наукове вирішення наукової проблеми, що виявляється в експериментальному обґрунтуванні патогенетичних взаємозв'язків функції імунної системи і ВНД в осіб віком від 22 до 35 років з набутою короткозорістю середнього ступеня (менше 3,0 діоптрій), що постійно мешкають у промисловому регіоні (Луганська область).

1. У короткозорих людей у периферійній крові реєструють зниження відносної кількості нейтрофілів, моноцитів, природних кілерів; тенденцію до зниження абсолютної кількості лейкоцитів, природних кілерів та нейтрофілів. Зниження всіх показників досягає I ступеня імунних порушень і потребує постійного імунного моніторингу, а зниження абсолютної та відносної кількості клітин відповідає II ступеню імунних порушень.

2. У осіб з короткозорістю реєструють суттєві порушення з боку провідної ланки системного клітинного імунітету, а саме серед Т-лімфоцитів та їх основних імунорегуляторних субпопуляцій. В осіб з короткозорістю встановлений імунодефіцитний стан за клітинним типом II-III ступенів імунних порушень.

3. В осіб з короткозорістю спостерігається тенденція до зниження абсолютної кількості лейкоцитів, лімфоцитів, лейко-В-клітинного індексу, імуноглобулін-продукуючої активності відносно Ig M і Ig G. Ці зміни мають незначний характер, тенденцію до порушень першого ступеня.

4. В осіб з короткозорістю набутої форми швидкісні характеристики СМР різної складності не змінювались, винятком була РВ1-3, яка зменшилась. Показник максимальної швидкості переробки інформації у короткозорих осіб був вищим в порівнянні з практично здоровими людьми. Також виявлений функціональний зв'язок між кількісними характеристиками імунної системи: Т-хелперами/індукторами (r=0,87), моноцитами (r=-0,8), нейтрофілами (r=-0,8) та показниками ФРНП, які характеризують стан вищих відділів ЦНС.

5. Застосування вілозену місцево протягом 14 діб в осіб з набутою короткозорістю максимально позитивно (порівняно з іншими застосованими імуностимуляторами) впливає на провідні показники клітинної ланки системного імунітету, підвищуючи абсолютну і відносну кількість загального пулу Т-лімфоцитів, абсолютну кількість субпопуляцій Т-лімфоцитів. Також покращувались показники гуморальної ланки системного імунітету за рахунок підвищення абсолютної кількості CD19+-лімфоцитів та зростання концентрації Ig G, зниження лейко-В-клітинного індексу. Позитивні зміни виявлені в показниках неспецифічного антиінфекційного захисту за рахунок збільшення абсолютної кількості нейтрофілів і моноцитів та відносної кількості моноцитів, а також практичної нормалізації абсолютної кількості лейкоцитів, нейтрофілів, природних кілерів та індексу неспецифічної резистентності. Застосування вілозену у короткозорих осіб сприяло підвищенню ФРНП. Були виявлені кореляційні зв'язки між показниками ФРНП та кількістю моноцитів в периферійній крові (r=-0,6), між ФРНП та кількістю Т-лімфоцитів (r=-0,3), а також ФРНП і кількістю CD8+-клітин.

6. Тридобове використання тимогену призводить до позитивних змін в абсолютній кількості лейкоцитів, нейтрофілів, моноцитів та нейтрофільно-лейкоцитарного коефіцієнту. При цьому незначно знижується неспецифічна резистентність організму осіб з набутою короткозорістю. Після вживання тимогену протягом 3 діб в показниках нейродинамічних функцій спостерігалась тенденція до збільшення ЛП ПСМР та ЛП РВ1-3, ЛП РВ2-3 мав тенденцію до зменшення, і достовірно покращився ФРНП. Було встановлено зворотній (негативний) кореляційний зв'язок між кількістю моноцитів та ФРНП, що доводить вплив активації неспецифічного антиінфекційного захисту організму на діяльність ЦНС в осіб з набутою короткозорістю середнього ступеня. Застосування тимогену призводить до найменш виразних позитивних змін порівняно з іншими методами імунореабілітації.

7. Опромінення поліхроматичним видимим та інфрачервоним світлом протягом 10 діб в осіб з набутою короткозорістю середнього ступеня викликало зменшення загального пулу Т-лімфоцитів за рахунок зниження загальної кількості CD4+-лімфоцитів, паралельно з цим спостерігали зростання абсолютної кількості CD19+-лімфоцитів, концентрацій Ig M та Ig G. Разом з тим, понижується здатність CD19+- лімфоцитів продукувати Ig основних класів. При цьому спостерігалось суттєве зменшення абсолютної та відносної кількості нейтрофілів і моноцитів, зменшення відносної та абсолютної кількості природних кілерів. Також знижується нейтрофільно-лейкоцитарний коефіцієнт. Незважаючи на це, неспецифічна резистентність організму осіб з короткозорістю підвищується, що засвідчує про комплексну компенсаторну дію специфічних та неспецифічних факторів організму. Десятиденне опромінення поліхроматичним видимим та інфрачервоним світлом у осіб з набутою короткозорістю викликало різноспрямовані тенденції до змін показників ЛП СМР різної складності, а показники ФРНП достовірно покращились. Поряд з цим, виявлено позитивний кореляційний зв'язок між концентрацією Ig M та ФРНП.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Пацієнтам з короткозорістю середнього ступеня слід призначати імуностимулятор вілозен у вигляді крапель у ніс протягом 14 діб (добова доза 2 мг сухої речовини, розчиненої в 5-7 мл дистильованої води) для корекції змінених показників імунного статусу і ВНД.

2. Пацієнтам з короткозорістю середнього ступеня для корекції змінених показників неспецифічного антиінфекційного захисту і системного імунітету та ВНД слід призначати імуностимулятор тимоген у вигляді крапель у ніс протягом 3 діб (добова доза 2 мл).

3. Для корекції змінених показників системного імунітету, неспецифічної резистентності та ВНД у пацієнтів з короткозорістю середнього ступеня слід призначати регіональну імуностимуляцію поліхроматичним видимим та інфрачервоним світлом, джерелом якого є прилад «Біоптрон-2» фірми «Цептер», який випромінює лінійно-поляризоване некогерентне низькоенергетичне (40 мВт/кв. см) світло з довжиною хвилі 0,48-3,4 мкм (видимий спектр і початок інфрачервоного або ПАЙЛЕР-світло), відстань від світлофільтра до освітленої поверхні 15-20 см (область грудини), глибина проникнення світла у тіло складає до 5 см. Кількість опромінень (фізіотерапевтичних процедур) складає 10.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шейко В.И. Влияние функциональной активности иммуноцитов на состояние психофизиологических функций организма / В.И. Шейко, О.Г. Попова-Довнар // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Біологічні науки. - Луганськ, 2000. - № 6. - С. 101-103. (здобувачем самостійно проаналізована література, написаний текст статті).

2. Шейко В.І. Стан нейродинамічних функцій та імунної системи при вживанні вілозену та тимогену у людей з міопією / В.І. Шейко // Вісник Луганського державного педагогічного університету. Серія Біологія. - 2000. - № 3. - С. 115-125.

3. Шейко В.И. Влияние региональной иммуностимуляции на показатели психофизиологических функций организма / В.И. Шейко, О.Г. Попова-Довнар, Л.Г. Довнар, И.В. Засименко // Вісник Луганського державного педагогічного університету. Серія Біологія. - 2000. - № 11. - С. 41-49 (здобувачем самостійно проаналізована література, вивчений вплив регіональної імуностимуляції на показники психофізіологічних функцій організму).

4. Шейко В.І. Імунофізіологія - сучасні аспекти розвитку / В.І. Шейко // Вісник Луганського державного педагогічного університету Серія Біологія. - 2001. - № 6. - С. 82-86.

5. Шейко В.И Восприятие и обработка раздражителей, адресованных к I и II сигнальной системам, в условиях повышенной функциональной активности иммунной системы / В.И. Шейко, Н.А. Гарашко, А.С. Львов // Вісник Луганського державного педагогічного університету. Серія Біологія. - 2002. - № 7. - С. 133-136 (здобувачем самостійно проаналізована література, отримані дані, здійснений набір та друк матеріалу).

6. Шейко В.І. Вплив вілозену на психофізіологічні функції та деякі показники крові на тлі міопії / В.І. Шейко, Н.О. Гарская // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Біологічні науки. - 2002. - № 21. - С. 94-100. (здобувачем самостійно проаналізована література, написаний текст статті).

7. Шейко В.І. Стан деяких нейродинамічних функцій в умовах міопії середнього ступеня / В.І. Шейко // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Біологічні науки. - 2003. - № 29. - С. 74-78..

8. Шейко В.І. Показники психофізіологічних функцій на фоні адаптаційного синдрому різного походження / В.І. Шейко, І.О. Іванюра // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. Серія Біологія. - 2004. - № 4. - С. 10-12.8 (здобувачем самостійно проаналізована література, статистично оброблені отримані цифрові дані).

9. Шейко В.І. Властивості деяких нейродинамічних функцій організму людини при використанні тимогена / В.І. Шейко // Вісник Луганського державного педагогічного університету. Серія Біологія. - 2005. - № 3. - С. 140-143.

10. Шейко В.І. Стан властивостей деяких нейродинамічних функцій організму людини при використанні вілозену та тимогену / В.І. Шейко, І.О. Іванюра, О.Д. Боярчук, Т.М. Лещенко // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. Серія Біологія. - 2005. - № 6. - С. 175-181. (здобувачем самостійно проаналізована література, обстежені особи, які вживали вілозен та тимоген).

11. Шейко В.І. Стан властивостей нейродинамічних функцій в умовах підвищеної функціональної активності імунної системи / В.І. Шейко, М.В. Макаренко // Вісник проблем біології і медицини. - 2005. - № 4. - С. 194-199. (здобувачем самостійно проаналізовані літературні дані, написаний текст статті).

12. Шейко В.І Стан нейродинаміки та імунної системи у людей з міопією / В.І. Шейко, М.В. Макаренко, І.О. Іванюра // Фізіологічний журнал. - 2005. - № 4. - С. 55-60 (здобувачем обстежені пацієнти з короткозорістю, проаналізовані літературні дані).

13. Шейко В.І Стан нейродинамічних функцій та імунної системи при застосуванні вілозена у людей з міопією / В.І. Шейко // Вісник проблем біології і медицини. - 2006. - № 3. - С. 125-129.

14. Шейко В.І. Стан нейродинамічних властивостей в умовах імунодефіциту / В.І. Шейко // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. Серія Біологія. - 2006. - № 13. - С. 144-148..

15. Шейко В.І. Стан нейродинамічних функцій та імунної системи при застосуванні тимогену у людей з міопією / В.І. Шейко // Вісник проблем біології і медицини. - 2007. - № 1. - С. 44-49.

16. Шейко В.І. Стан вищої нервової діяльності та імунної системи при застосуванні вілозену / В.І. Шейко, М.В. Макаренко, І.О. Іванюра // Фізіологічний журнал. - 2007. - Т. 53, № 2. - С. 65-69 (здобувачем самостійно проаналізована література, обстежені пацієнти з міопією).

17. Шейко В.І. Стан нейродинамічних функцій та імунної системи при регіональній імуностимуляції у людей з міопією / В.І. Шейко // Вісник проблем біології і медицини. - 2007. - № 3. - С. 90-95.

18. Шейко В.І. Стан деяких нейродинамічних функцій та імунної системи при вживанні вілозену, тимогену та застосуванні регіональної імуностимуляції / В.І. Шейко // Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Серія Біологія. - 2008. - № 14. - С. 121-131.

19. Шейко В.І. Стан деяких нейродинамічних функцій та імунної системи при вживанні тимогену та застосуванні регіональної імуностимуляції / В.І. Шейко // Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Серія Біологія. - 2009. - № 2. - С. 143-150.

20. Шейко В.І. Стан імунної системи та показників нейродинамічних функцій при вживанні вілозену здоровими та короткозорими людьми / В.І. Шейко // Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Серія Біологія. - 2009. - № 24. - С. 125-137.

21. Шейко В.І. Стан імунної системи та показників нейродинамічних функцій при вживанні тимогену здоровими та короткозорими людьми / В.І. Шейко // Вісник проблем біології і медицини. - 2010. - Випуск 2. - С. 140-146.

22. Шейко В.І. Стан нейродинамічних функцій та імунної системи у короткозорих людей за умов імуностимуляції / В.І. Шейко, В.В. Флегонтова // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2010. - № 4. - С. 26-32 (здобувач вивчив стан нейродинамічних функцій та імунної системи у короткозорих осіб контрольної групи).

23. Шейко В.И. Влияние иммуностимуляции на психофизиологические функции / В.И. Шейко, О.Г. Попова, И.А. Засименко // IV Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених. - Тернопіль. - 2000. - С. 336.

24. Шейко В.И. Иммунитет и психофизиологические функции. Физиология развития человека / В.И. Шейко, О.Г. Попова, И.А. Засименко // Международная конференция, посвященная 55-летию Института возрастной физиологии РАО. - М. - 2000. - С. 473.

25. Шейко В.И. Изменения функционального потенциала сигнальных систем I и II в условиях имуностимуляции / В.И. Шейко // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2001. - № 2. - С. 237.

26. Шейко В.И. Иммунология и психофизиологические функции организма / В.И. Шейко, Н.А. Гарашко, О.А. Прокопенко, Т.Ю. Малырева // Наукова конференція студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини». - Дніпропетровськ. - 2001. - С. 16.

27. Шейко В.И. . Влияние вилозена на психофизиологические функции организма / В.И. Шейко, Н.А. Гарашко // Наукова конференція «Індивідуальні психофізіологічні особливості та професійна діяльність». - К.-Черкаси. - 2001. - С. 122.

28. Шейко В.І. Стан деяких психофізіологічних функцій організму в умовах різної функціональної активності імунної системи / В.І. Шейко, І.О. Іванюра, Н.О. Гарашко, О.С. Львов, Т.Ю. Малирева, О.А. Прокопенко // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції «Культура здоров'я як предмет освіти». - Херсон: Персей, 2002. - С. 262-265.

29. Шейко В.І. Вплив імуностимуляції на еритроцити та психофізіологічні функції / В.І. Шейко, Н.О. Гарська // Фізіологічний журнал. - 2002. - № 2. - С. 102-103.

30. Шейко В.И. Изменение иммунного статуса организма под воздействием плоскополяризованного света лампы «Биоптрон». / В.И. Шейко, Л.Г. Довнар, О.Г. Попова, Т.А. Рычкова // Нові технологічні оздоровлення природними та преформованими факторами: Науково-практична конференція. - Харків. - 2002. - С. 111-112.

31. Шейко В.И. Влияние пайлер-света на функциональное состояние нервной системы / В.И. Шейко, Л.Г. Довнар, О.Г. Попова // Нові технологічні оздоровлення природними та преформованими факторами: Науково-практична конференція. - Харків. - 2002. - С. 112-113.

32. Шейко В.И. Миопия и психофизиологические функции / В.И. Шейко, А.С. Львов, Н.А. Гарашко, Е.Д. Боярчук // Матеріали III Міжнародної медичної конференції студентів та молодих учених «Медицина - здоров'я - XXI сторіччя». - Дніпропетровськ. - 2002. - С. 218.

33. Шейко В. Стан нейродинамічних функцій при формуванні адаптаційного синдрому / В. Шейко, Н. Гарашко, О. Львов, Т. Лещенко // Матеріали Міжнародної конференції студентів та молодих вчених «Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення» (Львів, 11-13 квітня 2003 р.). - Львів: СПОЛОМ, Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2003. - С. 150-151.

34. Шейко В.І. Стан психофізіологічних функцій в умовах емоційно-інформаційного стресу / В.І. Шейко, І.О. Іванюра // Всеукраїнський науковий симпозіум «Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі». - Черкаси; ЧДУ, 2003. - С 110.

35. Шейко В.І. Стан деяких нейродинамічних функцій організму при використанні тимогену / В.І. Шейко, І.О. Іванюра, Н.М. Скрипник // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Каразинські природничі студії». - Харків. - 2004. - С. 268.

36. Шейко В.І. Стан нейродинамічних функцій та імунної системи організму в умовах міопії середнього ступеня / В.І. Шейко, Т.М. Лещенко // Збірник наукових праць четвертої міжнародної науково-практичної конференції «Культура здоров'я як предмет освіти». - Херсон. - 2004. - С. 295-300.

37. Шейко В.І. Показники психофізіологічних функцій на тлі адаптаційного синдрому / В.І. Шейко, О.С. Львов, І.О. Іванюра, О.Г. Попова // Природничий альманах. Біологічні науки. - Херсон. - 2004. - С. 162-165.

38. Шейко В.І. Стан деяких нейродинамічних функцій при використанні вілозена та тимогена / В.І. Шейко, Д. Сторчова, Т.М. Лещенко // III міжрегіональна науково-практична конференція «Актуальні проблеми біології та медицини». - Луганськ. - 2005. - С. 53-55.

39. Шейко В.І. Стан деяких нейродинамічних функцій у міопів при використані вілозену / В.І. Шейко, Н.М. Скрипник, Т.М. Лещенко // Проблеми вікової фізіології: Всеукраїнська науково-практична конференція (Луцьк - Шацькі озера, 29-30 вересня 2005 р.). - Луцьк: Редакційно-видавничій відділ «Вежа» Волинського державного університету ім. Л. Українки, 2005. - С. 122-124.

40. Шейко В.И. Состояние нейродинамических функций и иммунной системы в условиях миопии средней степени / В.И. Шейко, Н.В. Макаренко, Н.Н. Скрипник, Т.М. Лещенко, Е.И. Гужва, Е.В. Орзулова // Матеріали IV міжрегіональної науково-практична конференції «Актуальні проблеми біології та медицини». - Луганськ. - 2006. - С. 53-56.

41. Шейко В.І. Стан нейродинамічних функцій при формуванні адаптаційного синдрому / В.І. Шейко, І.О. Іванюра, М.В. Макаренко // Симпозіум до 100-річчя з дня народження В. О. Трошихіна «Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі». - К.-Черкаси, 2006. - С. 125.

42. Шейко В.І. Стан імунної системи за умов міопії середнього ступеня / В.І. Шейко, О.Д. Боярчук // Фізіологічний журнал - 2006. - № 2. - С. 115-116.

43. Шейко В.І. Стан деяких нейродинамічних функцій за умов підвищеної функціональної активності імунної системи / В.І. Шейко, Н.М. Скрипник // Фізіологічний журнал. - 2006. - № 2. - С. 116.

44. Шейко В.І. Стан властивостей нейродинамічних функцій в умовах підвищеної функціональної активності імунної системи / В.І. Шейко, М.В. Макаренко, Н.М. Скрипник, Т.М. Лещенко // III Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 70-річчю з дня народження Г.М. Чайченка «Психофізіологічні функції в нормі і патології». - К. - 2006. - С. 143.

45. Шейко В.І. Імунопсихологія - факт чи фікція / В.І. Шейко, О.І. Гужва, Н.М. Скрипник, О.Г. Вільховченко // Культура здоров'я, реабілітація, фізичне виховання і спорт у сучасних умовах: Всеукраїнська науково-практична конференція. - Луганськ; Альма-матер, 2006. - С. 50-54.

46. Шейко В.И. Состояние нейродинамических функций и иммунной системы в условиях миопии / В.І. Шейко, М.В. Макаренко, В.А. Самчук, Н.М. Скрипник, О.І. Гужва // Збірник наукових праць «VI Міжнародні Новорічні біологічні читання, присвячені 50-річчю факультету фізичного виховання та спорту». - Миколаїв. - 2006. - С. 80-82.

47. Шейко В.І. Стан деяких нейродинамічних функцій та імунної системи організму людини при вживанні тимогену / В.І. Шейко, Н.М. Скрипник, О.І. Гужва, В.А. Самчук, В.Є. Добровольська // Збірник наукових праць Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського «VII Міжнародні новорічні біологічні читання». - Миколаїв. - 2007. - С. 288-291.

48. Шейко В.И. Влияние вилозена на состояние нейродинамических функций в условиях эмоционально-информационного стресса / В.И. Шейко, Е.И. Гужва, О.Г. Вильховченко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «наукова молодь: досягнення та перспективи» (Психолого-педагогічні науки, Соціально-гуманітарні науки, Природничо-географічні, математичні та технічні науки, Філологічні науки). - Луганськ: Поліграф сервіс, 2007. - С. 130-131.

49. Шейко В.І, Стан властивостей нейродинамічних функцій та показники імунної системи при вживанні вілозену та тимогену у людей з надбаною короткозорістю / В.І. Шейко, М.В. Макаренко, Н.М. Скрипник, В.А. Самчук // Матеріали IV Міжнародної наукової конференції, присвяченої 90-річчю від дня народження П.Г.Богача «Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології». - К. - 2008. - С. 211-212.

50. Sheyko V. The condition of neurodynamic functions and immune system in case of shortsightedness of the medium level / V. Sheyko, N. Makarenko, N. Skripnik, H. Boyarchuk // The 17^th International Symposium of Polish Network of Molecular and Cellular Biology “Molecular and physiological aspects of regulatory processes the organism”, Pedagogical University of Cracow. - Cracow. - 2008. - P. 484.

51. Шейко В.І. Інтегративна діяльність імунної та нервової систем / В.І. Шейко, М.В. Макаренко, Н.М. Скрипник // Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського. - 2009. - № 4. - С. 276-279.

52. Шейко В.І. Особливості вищої нервової діяльності в умовах активації клітинної, гуморальної та неспецифічної ланок імунітету / В.І. Шейко, М.В. Макаренко // Наукова конференція «Системна організація психофізіологічних та вегетативних функцій». - Луцьк: Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2009. - С. 124-125.

53. Шейко В.І. Особливості імунологічного статусу та функціонального стану вищих відділів центральної нервової системи в умовах імуностимуляції на фоні інформаційно-емоційного стресу / В.І. Шейко, М.В. Макаренко // Матеріали IV науково-практичної конференції «Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність». - К.-Черкаси. - 2009. - С. 89.

54. Шейко В.І. Особливості вищої нервової діяльності в умовах активації імунної системи. / В.І. Шейко, М.В. Макаренко // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології. V Міжнародна наукова конференція. - К. - 2010. - С. 234.

55. Шейко В.І. Особливості вищої нервової діяльності в умовах активації клітинної, гуморальної та неспецифічної ланок імунітету / В.І. Шейко, М.В. Макаренко // Фізіологічний журнал. - 2010. - № 2. - С. 124-125.

56. Шейко В.І. Особливості імунного статусу та вищої нервової діяльності в умовах імуностимуляції на фоні інформаційно-емоційного стресу / В.І. Шейко, В.А. Самчук // Фізіологічний журнал. - 2010. - № 2. - С. 125.

57. Шейко В.І. Особливості вищої нервової діяльності в умовах активації імунної системи. / В.І. Шейко, М.В. Макаренко // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології. V Міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю від дня народження професора П.Д. Харченка та 65-річчю НДІ фізіології ім. академіка П. Богача. - К. - 2010. - С. 234.

АНОТАЦІЯ

Шейко В.І. Патогенетичні взаємозв'язки функцій системи імунітету і діяльності центральної нервової системи у людей з короткозорістю, які мешкають у промисловому регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. - Державний заклад «Луганський державний медичний університет. - Луганськ, 2011

Дисертацію присвячено вивченню питань взаємозв'язків системи імунітету та вищої нервової діяльності у людей з набутою короткозорістю середнього ступеня, а також імуностимуляції та її впливу на діяльність центральної нервової системи. Імунореабілітацію проводили імунотропними препаратами центральної дії вілозеном та тимогеном, а також використовували поліхроматичне видиме та інфрачервоне світло як імуностимулюючий засіб. При вживанні вілозену та тимогену в осіб з набутою короткозорістю середнього ступеня вивчали зміни в показниках імунного статусу та нейродинамічних функціях, які характеризували стан діяльності центральної нервової системи. Було встановлено, що вживання вілозену протягом 14 діб та тимогену протягом 3 діб та опромінення поліхроматичним видимим та інфрачервоним світлом протягом 10 діб носило імунореабілітаційний характер у короткозорих осіб, тому що короткозорість супроводжувалась імунними порушеннями I-III ступеня. Встановлено, що імуностимуляція викликала односпрямовані позитивні зміни в показниках функціональної рухливості нервових процесів. За умов імуностимуляції було встановлено кореляційні зв'язки між показниками системного імунітету неспецифічного антиінфекційного захисту організму та функціональною рухливістю нервових процесів.

Ключові слова: короткозорість середнього ступеня набутої форми, імунітет, центральна нервова система.

АННОТАЦИЯ

Шейко В.И. Патогенетические взаимосвязи функций системы иммунитета и деятельности центральной нервной системы у людей с близорукостью, которые проживают в промышленном регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора биологических наук специальности 14.03.04. - патологическая физиология. - Государственное учреждение «Луганский государственный медицинский университет». - Луганск, 2011.

Диссертация посвящена вопросам взаимосвязей системы иммунитета и высшей нервной деятельности у людей с приобретённой близорукостью средней степени, а также иммуностимуляции и ее влиянию на деятельность центральной нервной системы. Объектом исследования явились патогенетические взаимосвязи функций системы иммунитета и деятельности центральной нервной системы у людей с близорукостью, которые проживают в промышленном регионе (в Луганской области).

Использовали иммунологические методы исследования с определением общего количества лейкоцитов в периферической крови, подсчётом лейкоцитарной формулы, абсолютного и относительного количества моноцитов, нейтрофилов, нейтрофильно-лимфоцитарного коэффициента, индекса неспецифической резистентности; абсолютного и относительного количества Т-лимфоцитов и их субпопуляционного состава, количества В-лимфоцитов, природных киллеров, значения лейко-В-клеточного индекса, способности В-клеток продуцировать иммуноглобулины основных иммунорегуляторных классов, концентраций иммуноглобулинов классов А, М и G в сыворотке крови, индекса иммунной резистентности. При изучении состояния высших отделов центральной нервной системы определяли латентные периоды сенсомоторных реакцй разной сложности и функциональную подвижность основных нервных процессов.

Иммунореабилитацию проводили иммунотропными препаратами центрального действия вилозеном и тимогеном, а также использовали полихроматический видимый и инфракрасный свет в качестве иммуностимулирующего средства. При использовании вилозена и тимогена у лиц с приобретённой близорукостью средней степени изучали изменения показателей иммунного статуса и нейродинамических функций, которые характеризовали состояние деятельности центральной нервной системы. Было установлено, что употребление вилозена в течение 14 суток и тимогена в течение 3 суток и облучение полихроматическим видимым и инфракрасным светом в течение 10 суток носило иммунореабилитационный характер у близоруких лиц, так как близорукость сопровождалась иммунными нарушениями I-III степени. Было обнаружено, что иммуностимуляция вызвала однонаправленные положительные изменения показателей функциональной подвижности нервных процессов. В условиях иммуностимуляции были установлены корреляционные связи между показателями системного иммунитета неспецифической антиинфекционной защиты организма и функциональной подвижностью нервных процессов, что доказывает существование функциональной связи между деятельностью центральной нервной системы и иммунным статусом организма. Полученные данные внедрены в учебный процесс ряда вузов Украины, получено три положительных решения о выдаче декларационных патентов на полезную модель.

Ключевые слова: близорукость средней степени приобретённой формы, иммунитет, центральная нервная система.

ABSTRACT

Sheyko V.I. Pathogenetic correlations between immune system functions and central nervous system activity in people with shortsightedness that live in the industrial region. - Manuscript.

The dissertation on obtaining of scientific degree of the doctor of biological sciences on specialty 14.03.04 - pathological physiology. - State Institution `Lugansk State Medical University'. - Lugansk, 2011.

The thesis is devoted to the study of correlations between immune system and supreme nervous activity in people with acquired medium shortsightedness that live in the industrial region as well as to immune stimulation and its influence in the central nervous system activity. Immune rehabilitation was performed by application of immunotropic medical preparations of central action - vilosenum and thymogen, and also the polychromatic visual and infrared light was used as immunostimulating method. The changes of immune parameters and neurodynamic functions (that characterize state of supreme nervous activity) in persons with acquired medium shortsightedness were studied at application of vilosenum and thymogen. It is established that application of vilosenum for a fortnight, usage of thymogen during 3 days and irradiation with polychromatic visual and infrared light had immunorehabilitating character in persons with shortsightedness, because the last one was accompanied by immune disturbances of the I-III degrees. It is established that immune stimulation caused one-directed positive changes in parameters of functional motility of nervous processes. The correlative connections between parameters of systemic immunity of organism nonspecific protection against infections and functional motility of nervous processes were established at immune stimulation.

Keywords: acquired medium shortsightedness, immunity, central nervous system.

Підписано до друку 20 січня 2011 р. Формат 60_*90/16. Папір для писання.

Умовних. друк. арк. 1,9. Тираж 100 прим. Замовлення № 29. Безкоштовно.

Видавництво «Альма Матер» Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, 91011, м. Луганськ, вул.. Оборонна, 2, ЛНУ імені Тараса Шевченка.

Размещено на Allbest.ru