Інфекційно-запальні ускладнення у хворих на гостру та хронічну лейкемію: прогнозування, діагностика, етіологія, профілактика

2. N - кількість мікроорганізмів становить фізіологічну норму

3. <N - кількість мікроорганізмів менша за фізіологічну норму

4. >N - кількість мікроорганізмів більша за фізіологічну норму.

Результати дослідження мікрофлори кишечника хворих на ХЛЛ на початку застосування пробіотика та місяць потому виявили позитивні зміни, що проявлялися у збільшенні кількості пацієнтів, які мали біфідобактерії та лактобацили (відповідно, до 22,2% та 55,6% осіб) у межах фізіологічної норми (?10⁸ КУО/г) після закінчення курсу. Також встановлено зростання кількості пацієнтів (від 44,5% - на початку до 77,8% - після закінчення) із рівнем популяції кишкової палички з нормальною фізіологічною активністю, що становила 10⁶-10⁸ КУО/г.

При дослідженні впливу прийому препарату “Лактовіт білковий” на показники імунокомпетентних клітин визначено, що у окремих хворих мало місце індивідуальне підвищення фагоцитарної активності та відсотку завершеності фагоцитозу НГ. У той же час, встановлено зростання кількості лімфоцитів з маркерами диференціювання СD4 з 50,33±6,91% до 76,25±3,80% (р<0,05).

Одночасно було виявлено посередній вплив пробіотичного препарату “Лактовіт білковий” на мікрофлору ВДШ у хворих на ХЛЛ за рахунок зменшення кількості пацієнтів, із зіву яких ізолювали ентерококи (відповідно, 50% - на початку, 14,3% - понад 2 місяці), що свідчить про покращання мікроекології біотопів носової порожнини та зіву.

Таким чином, застосування пробіотичного препарату виявило коригуючий вплив на мікрофлору кишечника у (83,3-100)% хворих на ГЛ та часткове відновлення мікробіоти у (22,2-55,6)% хворих на ХЛЛ, що підтверджувалося мікробною картою фекалій, показниками нормалізації рівня та співвідношення спектра симбіонтів відносно груп порівняння. Позитивні зміни на фоні лікування пробіотичними культурами також були аргументовані динамікою зниження інтоксикації, диспептичних явищ та поліпшенням загального самопочуття 80 пацієнтів, які у подальшому приймали пробіотик. Це дозволило своєчасно й у повному обсязі призначати хворим курси цитостатичної терапії.

Відновлення мікрофлори кишечника дає змогу коригувати мікрофлору людини та дозволяє запропонувати концепцію пробіотикотерапії як альтернативу деконтамінації кишечника у онкогематологічних пацієнтів.

Обгрунтування застосування імунокоригуючих засобів та дослідження їх впливу на показники гомеостазу хворих на гостру та хронічну лейкемію. Вкрай несприятливим фактором при патологічних станах є пригнічення синтезу імуноглобулінів, що обумовлює імунодефіцит у разі розвитку запального процесу, і має тенденцію до прогресії. Як регулятор відновлення імунного балансу при цьому все більшого значення набувають імуноглобуліни для внутрішньовенного введення (ІГВВ). Незважаючи на розробку та впровадження високоактивних антибактеріальних препаратів у лікувальний процес, застосування ІГВВ особливо необхідно при сепсисі, коли тригером септичного стану є бактеріальні токсини, що провокують генералізовану запальну відповідь. За умови розвитку шокового стану та поліорганної недостатності, летальність пацієнтів зростає. Тому, поряд з антибіотикотерапією, імунотерапія є важливою складовою стратегії лікування хворих, у тому числі гематологічних.

У відділенні захворювань системи крові ДУ “Інститут гематології та трансфузіології АМНУ” у 19 хворих, перебіг основного захворювання котрих ускладнився розвитком ІЗУ, були проведені обмежені клінічні випробування вітчизняного препарату ІГВВ (“Біолік”, м. Харків), у рамках якого вивчали вплив препарату на показники гомеостазу хворих та мікрофлору біотопів. Основну групу склали 10 осіб (5 пацієнтів - з ГМЛ, 1 - ГЛЛ, 4 - ХЛЛ), які мали ІЗУ. Препарат ІГВВ призначався хворим у комплексному лікуванні лікарями-гематологами внутрішньовенно, крапельно зі швидкістю 8-10 крапель на хвилину, у дозуванні 0,4 г на 1 кг маси тіла щодня, протягом 5 днів при виникненні бактеріальних ускладнень на фоні антибактеріальних засобів.

Контрольну групу склали 9 осіб з аналогічною клініко-гематологічною картиною: 3 пацієнта - з ГМЛ, 1- ГЛЛ, 5 - ХЛЛ. Цим хворим з ІЗУ призначали адекватну антибактеріальну терапію без включення ІГВВ.

Застосування ІГВВ у загальному дозуванні 28-84 грами (1-3-х кратне введення препарату) сприяло частковому поліпшенню мікробіоценозу носової порожнини та зіву хворих, переважно за рахунок зниження титру обсіменіння або зникнення культур, насамперед, Staphylococcus sp., Corynebacterium sp., Bacillus sp. та C. albicans.

Застосування ІГВВ у загальному дозуванні 112-140 грамів (4-5-кратне введення препарату) сприяло більш повному відновленню мікробіоценозу носової порожнини та зіву хворих переважно за рахунок звільнення від представників УПМ та появи мікроорганізмів р. Streptococcus.

В той же час, у контрольній групі хворих показники мікробіоценозу залишались незмінними або стан біотопів погіршувався за рахунок підвищення титру УПМ та появи більш агресивних видів, що характеризуються значними патогенними властивостями: S. aureus, P. aeruginosa, Aspergillus sp.

Після комплексного лікування хворих, що включало ІГВВ, встановлено, що одужування наступає на 5-7 днів раніше, ніж у пацієнтів контрольної групи.

З огляду на беззаперечну роль імунної системи в канцерогенезі, надзвичайно перспективними вважаються дослідження із включенням імунотерапії у схеми лікування хворих. З метою покращення загального імунного статусу хворих із наявністю ІЗУ та профілактики ІЗУ в період проведення цитостатичної хіміотерапії, 14 пацієнтам з ГЛ (5 хворих на ГЛЛ, 9 - на ГМЛ) включали імуномодулюючий препарат “Спіруліна”, що є таблетованим ліофілізатом синьо-зеленої водорості. Результати дослідження імунологічних показників крові хворих у процесі приймання спіруліни свідчили про імуномодулюючий вплив на найбільш впливові показники імунітету - популяцію CD3-лімфоцитів, інтенсивність та завершеність фагоцитозу НГ. За умови прийому препарату спіруліни протягом 1 місяця відбувалося збільшення популяції CD3-лімфоцитів з (40±7,5)% до (81,8±5,6)% (p<0,05), підвищення інтенсивності фагоцитозу НГ - з 12,4±3,5 (до прийому) до 22,5±2,6 (через 1 місяць потому), збільшення показників вирішальної стадії завершеності фагоцитозу від 65,2±6,1% (до прийому) до 82,8±2,3% (через 1 місяць потому) (p<0,05).

Дослідження впливу флударабіну на культуральні та фізіолого-біохімічні властивості мікроорганізмів. Результати власних досліджень свідчать, що серед збудників інфекційно-запальних процесів переважає фірмакутна кокова мікрофлора, значну долю якої складають мікроорганізми роду Staphylococcus, які часто характеризуються зміненими фенотиповими властивостями, що значно ускладнює їх ідентифікацію. Тому обґрунтованим було проведення на прикладі стафілококів експериментального дослідження in vitro щодо наявності впливу на морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні властивості мікроорганізмів флударабіну, що вважається стандартом лікування хворих із вперше встановленим діагнозом ХЛЛ та пацієнтів, які мають високий ризик прогресування захворювання.

Метою дослідження було вивчити дію тривалого впливу флударабіну у дозах 2,5 мг/мл та 0,25 мг/мл на фенотипові характеристики стафілококів протягом 60 та 94 діб, що відповідає тривалому терміну лікування цим препаратом. Морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні властивості культур вивчали після 5, 13, 18, 21, 25, 27 пасажів на щільних бактеріологічних середовищах.

За умови інкубації з флударабіном досліджуваних культур було встановлено, що вже після 5-го пасажу відбувалися морфологічні зміни у розташуванні клітин, які проявлялися у зникненні характерних ознак р. Staphylococcus щодо утворення грона, ланцюжків. Після 13-го пасажу, культури S. epidermidis під впливом культивування з флударабіном у дозі 2,5 мг/мл та S. saprophyticus під впливом культивування обох дозувань протипухлинного препарату, після висіву на м'ясо-пептонний агар продукували багато слизу: колонії на поверхні агару виглядали як слизькі, із нечіткими краями, які зливались між собою. Після 21-го пасажу встановлено відсутність каталазної активності у культур S. epidermidis, S. saprophyticus, S. aureus 209Р та лецитиназної активності у культури S. aureus, що є родовими та видовими ознаками.

Таким чином, за результатами проведених експериментальних досліджень визначено, що застосування флударабіну для лікування хворих на ХЛЛ призводить не тільки до змін морфології культур мікроорганізмів, які населяють біотопи, але й змінює їх фізіолого-біохімічні властивості, що ускладнює, а в окремих випадках унеможливлює їх ідентифікацію.

Розробка алгоритмів обстеження хворих на лейкемію з ІЗУ та визначення прогностичних факторів ризику виникнення ІЗУ. Результати проведених досліджень зведені у алгоритм обстеження та лікування хворих на лейкемію з ІЗУ, який передбачає урахування клініко-лабораторних показників та включення мікробіологічних, імунологічних, вірусологічних методів (рис. 5). Серед найбільш вагомих мікробіологічних досліджень діагностичне значення мають дані моніторингу мікробіоти біотопів хворих щодо виявлення атипових асоціантів, присутність УПМ у кількості ?10³ КУО/мл, наявність гемокультури, що дає можливість виділити збудник та визначити його антибіотикочутливість для проведення етіотропної антибіотикотерапії. Серед інформативних імунологічних маркерів інфекції пропонується визначення СРБ та вмісту IgG методом ІФА. З метою діагностики ІЗУ вірусної етіології, необхідно проводити визначення маркерів CMV, HVS, VEB у парних сироватках. Інформативними клініко-гематологічними показниками, у випадках виникнення ІЗУ є показники ШОЕ і загального білка сироватки крові.

Рис. 5. Алгоритм обстеження та лікування хворих на лейкемію з ІЗУ

У пацієнтів з ГЛЛ та ХЛЛ реєструються підвищені показники ШОЕ, у порівнянні з аналогічними показниками пацієнтів з перебігом хвороби без ІЗУ. За наявності ІЗУ показники загального білка сироватки крові у хворих знижені, імовірно, за рахунок гіпоальбумінемії та/або гіпоглобулінемії.

Прогностичні фактори ризику виникнення ІЗУ визначають за допомогою мікробіологічних, імунологічних, вірусологічних та клініко-лабораторних показників. Прогностично несприятливою є наявність у біотопах хворих атипових асоціантів, насамперед грацилікутних бактерій, ентерококів та УПМ у кількості ?10³ КУО/мл. Серед імунологічних показників визначають рівень лімфоцитів CD3, CD4 та CD8. У випадку зниження кількості CD3-лімфоцитів, порушення співвідношення CD4 та CD8 до значень, коли CD8-лімфоцити практично не виявляються, зниження імуноглобулінів сироватки крові ізотипу IgG та/або підкласу G1 і завершальної стадії фагоцитозу НГ, прогнозують виникнення ІЗУ. Вірогідність виникнення ІЗУ зростає за умови зменшення показників загального білка сироватки крові та реактивації інфекцій TORH-комплексу.

Висновки

У дисертаційній роботі науково обгрунтовано вирішення актуальної гематологічної проблеми - виникнення та розвитку ІЗУ у хворих на гостру і хронічну лімфоїдну лейкемію, розроблено сучасні підходи до їх діагностики, антимікробної терапії. Отримано пріоритетні дані щодо прогнозування виникнення ІЗУ та запропоновано шляхи їх профілактики, що включають відновлення імунного статусу організму хворих та мікроекології біотопів.

Визначено мікробіологічні, імунологічні, вірусологічні, клініко-лабораторні прогностичні фактори ризику виникнення ІЗУ, до яких відносяться: наявність у біотопах хворих атипових мікробних асоціантів, УПМ у кількості ?10³ КУО/мл; зменшення кількості CD3-лімфоцитів, порушення співвідношення CD4 та CD8-лімфоцитів, зниження рівня антитіл ізотипу G та/або підкласу G1; зниження показників завершеності фагоцитозу нейтрофільних гранулоцитів при значеннях фагоцитарної активності у межах норми; реактивація СMV, HSV, VEB-інфекції; зниження показників загального білка сироватки крові.

Встановлено, що у 61,47% хворих на ГМЛ, 44,83% - на ГЛЛ перебіг захворювання ускладнюється розвитком ІЗУ, що виникають, переважно, у перший гострий період захворювання, на етапі цитостатичної нейтропенії. У пацієнтів з ХЛЛ ІЗУ діагностуються у 39,09% випадків і реєструються при прогресуванні захворювання - на IIB-IIIC стадіях. У хворих на ГМЛ найбільш розповсюдженим ускладненням є пневмонія (82,86%), у хворих на ГЛЛ , ХЛЛ окрім пневмонії (30,77% і 37,21%) - сепсис (23,08% і 11,63%) та гострий бронхіт (15,39 та 13,95%).

За результатами мікробіологічного моніторингу носової порожнини та зіву хворих на ГМЛ, ГЛЛ, ХЛЛ виділено збудники інфекційно-запальних ускладнень з титрами обсіменіння біотопів (10¹-10⁸) КУО/мл: фірмакутні - р. Staphylococcus - (22,73-39,60)%, р. Enterococcus - (6,22-12,02)%, р. Corynebacterium - (2,72-4,91)%; грацилікутні - родів Moraxella - (0,91-2,97)%, Escherichia, Proteus, Klebsiella, Pseudomonas - (2,72-4,86)%; дріжджоподібні гриби р. Candida - (6,40-10,91)%, мікроміцети р. Aspergillus - (0,90-5,33)%. Найбільш розповсюдженим серед дріжджів є вид C. albicans - 40,0% випадків. Показано, що стафілококи, як найбільш розповсюджені збудники ІЗУ, колонізують біотоп носової порожнини 77,34% хворих на ГМЛ, 90,0% - на ГЛЛ та 86,11% - на ХЛЛ з титрами обсіменіння (10¹-10⁶) КУО/мл і характеризуються широким спектром факторів патогенності. Від 88,20% до 100% штамів стафілококів є метицилінрезистентними (MRS), 21,40% - 86,21% - ванкоміцинрезистентними (VRS), що обумовлює важкість інфекційних процесів у хворих, та ускладнює елімінацію збудника за рахунок полірезистентності до антибіотичних препаратів.

Встановлено, що проведення програм ПХТ поглиблює дисбіотичні явища у мікробіоті носової порожнини та зіву хворих на ГЛ та ХЛЛ за рахунок відсутності або недостатньої кількості (10²-10⁴ КУО/мл) стрептококів у 66,67% - 77,80% пацієнтів, внаслідок чого спостерігається міграція ентерококів з кишечника та заміна оральних стрептококів на фекальні у верхніх дихальних шляхах 26,39% пацієнтів на ГМЛ, 50,0% - на ГЛЛ та 40,0% - на ХЛЛ, у кількості (10²-10⁶) КУО/мл, що є ризиком виникнення пневмонії ентерококової етіології з затяжним перебігом.

За результатами експериментальних досліджень in vitro встановлено, що тривалий вплив флударабіну (27 пасажів) на мікроорганізми S. aureus, S. epidermidis та S. saprophyticus у кількості 0,25 мг/мл та 2,5 мг/мл, призводить до змін морфології та фізіолого-біохімічних ознак штамів, що ускладнює, а в окремих випадках унеможливлює ідентифікацію збудників ІЗУ у пацієнтів, які знаходяться на лікуванні, що включає флударабінвмісні режими ПХТ.

Доведено, що у хворих на ГЛЛ, ГМЛ та ХЛЛ дисбіотичні порушення мікрофлори кишечника проявляються переважно за рахунок недостатньої кількості анаеробних та факультативно-анаеробних асоціантів - Bifidobacterium sp. у (85,0 -90,0)% осіб; Lactobacterium sp. - у (50,0-85,7)%, що сприяє колонізації кишечника УПМ (насамперед грацилікутними паличками родів Klebsiella, Pseudomonas та дріжджоподібними грибами р. Candida) і створює умови для транслокації цих мікроорганізмів до інших органів та біологічних рідин. Застосування пробіотичного препарату, що містить живі культури Bifidobacterium longum, Lactobacterium acidophilus, Streptococcus thermophilus протягом 1 місяця хворими на ГЛ, та протягом 1,5-2 місяців хворими - на ХЛЛ, сприяє відновленню мікрофлори кишечника та регулює його функціональний стан, опосередковано впливаючи на оздоровлення мікрофлори зіву та носової порожнини. Позитивні зміни на фоні лікування пробіотичним препаратом аргументовані динамікою зниження інтоксикації, диспептичних явищ та поліпшенням загального самопочуття пацієнтів.

За дослідженням чутливості збудників ІЗУ до 35 антибіотичних та 6 антимікотичних препаратів різних класифікаційних груп встановлено, що (49,5-71,0)% штамів роду Staphylococcus і родини Enterobacteriacea чутливі до цефалоспоринів, фторхінолонів, карбапенемів та аміноглікозидів; (12,5-66,7)% культур р. Enterococcus - до цефалоспоринів, карбапенемів макролідів та окремих антибіотиків; дріжджоподібні гриби р. Candida - (53,7-68,7)% штамів, чутливі до клотримазолу, ністатину та амфотерицину В.

Встановлено, що у (92,1-100)% пацієнтів виявлено Ig G до CMV, у (94,4-94,7)%, Ig G до HSV 1,2 - у (26,3-62,5)% - до ядерного антигену VEB, що свідчить про можливість розвитку ІЗУ вірусної етіології. Тестування парних сироваток у динаміці дослідження дозволяє визначити реактивацію CMV-інфекції та призначити своєчасне етіотропне лікування.

Показано, що застосування у комплексному лікуванні хворих на ГЛ та ХЛЛ препарату “Імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення” впливає на підвищення кількості СD4-лімфоцитів крові від (44,67±9,18)% до (55,10±12,58)%, на зменшення мікробного обсіменіння носової порожнини та зіву представниками р. Staphylococcus та іншими УПМ і прискорює процес лікування ІЗУ у хворих.

За результатами включення Spirulina Platensis у комплекс лікування хворих на гостру лейкемію встановлений її імуномодулюючий вплив за рахунок підвищення кількості лімфоцитів, що експресують СD3-антиген до (81,8±5,6)%, та показників фагоцитарної ланки імунітету: збільшення інтенсивності до (22,2±2,6)% і завершеності фагоцитозу - до (82,8±2,3)%, що надало можливість уникнути ІЗУ у 50,0% пацієнтів та дозволило провести курс ПХТ у повному обсязі.

На підставі проведених досліджень розроблено алгоритм обстеження хворих на лейкемію для діагностики ІЗУ, що включає мікробіологічні, клініко-лабораторні, імунологічні та вірусологічні дослідження при яких враховують: наявність у біотопах хворих атипових мікробних асоціантів, УПМ у кількості ?10³ КУО/мл; у сироватці крові рівень загального білка, СРБ (г/л), антитіл ізотипу G (мг/мл) методом ІФА, маркери інфікування СMV, HSV, VEB; показники ШОЕ (ГЛЛ, ХЛЛ).

Практичні рекомендації

Для удосконалення діагностики, профілактики та прогнозування ІЗУ у хворих на гостру та хронічну лейкемію рекомендовано використовувати запропоновані методи визначення складу мікробіоти з урахуванням кількісних характеристик мікроорганізмів та спектра живильних середовищ, що дозволяє провести визначення складу мікрофлори, встановити етіологію збудника та прогнозувати виникнення ІЗУ.

В комплексі обстеження хворих на лейкемію з ІЗУ, слід проводити мікробіологічні, імунологічні, вірусологічні та клініко-лабораторні дослідження, при яких враховують: наявність у біотопах хворих атипових асоціантів, УПМ у кількості ?10³ КУО/мл; у сироватці крові рівень загального білка, СРБ (г/л), антитіл ізотипу G (мг/мл) методом ІФА, маркери інфікування СMV, HSV, VEB; показники ШОЕ (ГЛЛ, ХЛЛ).

З метою визначення прогностичних факторів ризику виникнення ІЗУ досліджують: наявність у біотопах хворих атипових асоціантів мікроорганізмів, УПМ у кількості ?10³ КУО/мл; у сироватці крові показники загального білка, рівень антитіл ізотипу G та/або підкласу G1, вірогідність реактивації СMV, HSV, VEB-інфекції; кількість CD3-лімфоцитів, співвідношення CD4- та CD8-лімфоцитів, показник завершеності фагоцитозу нейтрофільних гранулоцитів. Відхилення трьох та більше показників свідчить про імовірність розвитку ІЗУ.

При тривалому застосуванні ПХТ імовірні зміни у фенотипових ознаках збудників ІЗУ, що необхідно враховувати при проведенні досліджень у діагностичних лабораторіях. інфекційний лейкемія імунний

Застосування імунокоригуючої терапії із використанням вітчизняних препаратів: природного імуномодулятора та пробіотичного препарату (за умови відсутності нейтропенії) спрямовано на профілактику та лікування ІЗУ у хворих на гостру та хронічну лейкемію.

Оскільки профілактична селективна деконтамінація кишечника за допомогою антибіотичних препаратів призводить до поглиблення дисбіотичного стану біотопів та виникнення антибіотикорезистентних штамів, у хворих на гостру та хронічну лейкемію доцільно використання пробіотиків з високим вмістом біфідобактерій, лактобактерій та термофільних стрептококів з метою нормалізації мікробіоти шлунково-кишкового тракту та біотопів верхніх дихальних шляхів.

Для підтвердження розвитку ІЗУ, необхідно проводити визначення С-реактивного білка, як раннього маркера розвитку ускладнень захворювання у пацієнтів з гострою та хронічною лейкемією.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Аутофлора як чинник інфекційних ускладнень у хворих на гостру лейкемію / А.П. Рибальська, Л.М. Немировська, Н.К. Скачкова, О.А. Мельник, Н.В.Горяінова, О.О. Федоровська, Н.М. Третяк // Укр. журн. гематол. та трансфуз. - 2003. - № 3. - С. 28-32. Дисертант особисто проводила набір матеріалу у хворих, ідентифікацію фірмакутних мікроорганізмів, аналіз та узагальнення матеріалів дослідження.

2. Мікотичні ускладнення у хворих на гостру та хронічну лейкемію / О.О. Федоровська, Н.М. Третяк, Л.М. Немировська, А.П. Рибальська, Н.К. Скачкова, О.А. Мельник, Н.В. Горяінова, В.С. Підгорський, С.С. Нагорна, Т.В. Бабіч, О.М. Степко // Укр. журн. гематол. та трансфуз. - 2003. - № 6. - С. 17-20. Дисертант особисто проводила набір матеріалу у хворих, виділяла культури для ідентифікації, брала участь у редагуванні статті.

3. Лечение больных острыми и хроническими лейкемиями с инфекционно-воспалительными осложнениями с применением препарата «Иммуноглобулин человека нормальный для внутривенного введения» / Н.Н. Третяк, Н.В. Горяинова, О.В. Басова, Е.А. Федоровская, А.П. Рыбальская, Л.Н. Немировская, Н.К. Скачкова, Е.А. Мельник // Укр. журн. гематол. та трансфуз. - 2004. - № 1. - С. 19-23. Дисертантом здійснено аналіз світового досвіду застосування препаратів внутрішньовенного імуноглобуліну, проведено набір матеріалу у хворих, ідентифікацію окремих груп мікроорганізмів, аналіз та узагальнення матеріалів дослідження.

4. Рибальська А.П. Показники імунного статусу у хворих на гостру лейкемію з інфекційно-запальними ускладненнями / А.П. Рибальська // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2005.- № 7. - С. 31-34.

5. Рибальська А.П. Опортуністичні інфекції як чинники порушення гемостазу у хворих на гостру та хронічну лейкемію / А.П. Рибальська // Гемостаз - проблеми та перспективи : матер. II міжнар. симпозіуму, (м. Київ, 8-9.11.06 р.) ; Гематологія і переливання крові : міжвідомчий збірник. - К., 2006. - Вип. 33. - С. 303-308.

6. Рибальська А.П. Етіологічне значення представників роду Staphylococcus як збудників інфекційно-запальних ускладнень у хворих на лейкемію / А.П. Рибальська, Н.К. Скачкова, О.О. Федоровська // Укр. журн. гематол. та трансфуз. - 2006.- № 5.- С. 34-39. Дисертант самостійно проводила набір матеріалу у хворих, ідентифікацію мікроорганізмів р. Staphylococcus, особисто підготувала статтю до друку.

7. Дріжджі як потенційні збудники мікозів у хворих на лейкемію / О.О. Федоровська, А.П. Рибальська, Н.К. Скачкова, О.А. Мельник, Л.М. Немировська, В.С. Підгорський, С.С. Нагорна, Т.В. Бабич // Укр. журн. гематол. та трансфуз. - 2007.- № 1. - С. 29-35. Дисертант особисто проводила набір матеріалу у хворих, виділяла культури для ідентифікації, брала участь у редагуванні статті.

8. Рибальська А.П. Мікрофлора біотопів хворих на лейкемію / А.П. Рибальська, Л.М. Немировська, О.О. Федоровська // Лабораторна діагностика. - 2007. - № 2. - С. 43-50. Дисертант особисто проводила набір матеріалу у хворих, ідентифікацію окремих груп мікроорганізмів, аналіз матеріалу, брала участь у редагуванні статті.

9. Алгоритм терапії супроводу при гострих лейкеміях / Н.М. Третяк, Н.В. Горяінова, А.П. Рибальська, О.В. Басова // Онкология. - 2007. - Т. 9, № 3. - С. 258-261.

10. Здобувач проводила мікробіологічні дослідження щодо виявлення у хворих етіологічних бактеріальних та мікотичних чинників ІЗУ.

11. Мельник О.А. Імуноглобуліни основних класів у сироватці крові хворих на лейкемію / О.А. Мельник, А.П. Рибальська // Лабораторна діагностика. - 2007. - № 4. - С. 34-38. Дисертант особисто проводила набір матеріалу, здійснювала статистичну обробку результатів, підготувала статтю до друку.

12. Рибальська А.П. Мікроекологія біотопу кишечника хворих на лейкемію. Повідомлення 1 / А.П. Рибальська, Л.М. Немировська // Укр. журн. гематол. та трансфуз. - 2008.- № 3.- С. 30-34. Дисертант проводила набір матеріалу у хворих, брала участь у дослідженні на дисбактеріоз, редагуванні статті.

13. Рибальська А.П. Корекція мікрофлори кишечника хворих на гостру лейкемію. Повідомлення 2 / А.П. Рибальська, Л.М. Немировська // Укр. журн. гематол. та трансфуз. - 2008. - № 4. - С. 26-30. Дисертант особисто проводила набір матеріалу у хворих, брала участь у дослідженні на дисбактеріоз, призначенні коригуючої терапії, вивчала влив пробіотика на показники нейтрофільної та лімфоцитарної ланок імунітету, проводила статистичну обробку матеріалу.

14. Физиолого-биохимические свойства грибов - потенциальных возбудителей микозов у больных лейкемией / Е.А. Федоровская, А.П. Рыбальская, Л.Н. Немировская, Е.А. Мельник // Мікробіологічний журнал. - 2008. - Т. 70, № 4. - С. 18-24. Дисертант особисто проводила набір матеріалу у хворих, виділяла культури для ідентифікації, брала участь у редагуванні статті.

15. Рибальська А.П. Підходи до прогнозування та профілактики інфекційно-запальних ускладнень у хворих на лейкемію / А.П. Рибальська // Підсумки та перспективи розвитку гематології та трансфузіології в Україні : матеріали V з'їзду гематологів та трансфузіологів України, (м. Вінниця, 20-22.05.08 р.) ; Гематологія і переливання крові : міжвідомч. збірник. - К., 2008.- Вип. 34, Т. 1. - С. 323-329.

16. Профілактика інфекційно-запальних ускладнень постцитостатичної мієлосупресії у хворих на гостру лейкемію / Н.М. Третяк, О.В. Басова, А.П. Рибальська, Н.В. Горяінова, О.О. Федоровська // Онкология. - 2008.- Т. 10. - № 4.- С. 461-464.

17. Здобувач особисто проводила мікробіологічні дослідження щодо виявлення етіологічних чинників ІЗУ у хворих та вивчала вплив пробіотичного препарату на мікрофлору ШКТ.

18. Рибальська А.П. Корекція мікрофлори кишечника хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію. Повідомлення 3 / А.П. Рибальська, Л.М. Немировська // Укр. журн. гематол. та трансфуз. - 2008. - № 6. - С. 16-20. Дисертант особисто проводила набір матеріалу у хворих, брала участь у дослідженні на дисбактеріоз, вивчала вплив пробіотика на мікрофлору біотопів носової порожнини та зіву та показники нейтрофільної та лімфоцитарної ланок, проводила статистичну обробку матеріалу.

19. Федоровська О.О. Флударабін як фактор впливу на мікроорганізми / О.О. Федоровська, А.П. Рибальська, Л.М. Немировська // Укр. журн. гематол. та трансфуз. - 2009. - № 1. - С. 24-28.

20. Здобувач самостійно розробила та провела серію досліджень із визначення довготривалого впливу флударабіну на стафілококи.

21. Рибальська А.П. Вплив Флударабіну на штами стафілококів, виділені у онкогематологічних хворих / А.П. Рибальська // Лабораторна діагностика. - 2009. - № 1. - С. 34-37.

22. Позагоспітальна пневмонія та бактеріємія як наслідок транслокації умовно-патогенних бактерій у хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію / Н.Н. Третяк, А.П. Рибальська, О.В. Басова, О.О. Федоровська, Л.П. Марченко // Укр. журн. гематол. та трансфузіол. - 2009. - №4. - С. 39-43. Дисертант особисто проводила набір матеріалу, брала участь у дослідженні на дисбактеріоз, вивчала вплив пробіотика на мікрофлору біотопів носової порожнини та зіву, підготувала статтю до друку.

23. Чувствительность к антибиотикам представителей рода Staphylococcus, выделенных из носовой полости и зева больных лейкемией / Н.К. Скачкова, А.П. Рыбальская, Г.А. Дятлова, Е.А. Федоровская // Укр. журн. гематол. та трансфуз. - 2009. - № 5. - С. 12-18. Дисертант самостійно проводила набір матеріалу у хворих, здійснювала родову та видову ідентифікацію мікроорганізмів р. Staphylococcus, брала участь у редагуванні статті.

24. Роль герпесвірусів у розвитку імуносупресії та визначення серологічних маркерів інфекції у хворих на лейкемію / А.П. Рибальська, О.С. Захаренко, О.В. Басова, О.О. Федоровська // Укр. журн. гематол. та трансфуз. - 2010. - № 2. - С. 24-30. Здобувач особисто здійснювала набір матеріалу, брала участь у проведенні досліджень, провела статистичну обробку результатів та самостійно підготувала статтю до друку.

25. Рибальська А.П. Ентерококи у біотопах хворих на лейкемію / А.П. Рибальська Л.М. Немировська, О.А. Мельник // Укр. журн. гематол. та трансфуз. - 2010. - № 4. - С. 31-34. Здобувач особисто здійснювала набір матеріалу, брала участь у проведенні досліджень та редагуванні статті.

26. Мельник О.А. Збудники інфекційно-запальних ускладнень у хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію / О.А. Мельник, А.П. Рибальська, Н.К. Скачкова, О.О. Федоровська // Лабораторна діагностика. - 2010. - № 3. - С. 44-48. Здобувач особисто здійснювала набір матеріалу, проводила ідентифікацію фірмакутних мікроорганізмів та брала участь у редагуванні статті.

27. Вплив Spirulina Platensis на показники гомеостазу хворих на лейкемію / А.П. Рибальська, О.О. Федоровська, О.А. Мельник, Н.К. Скачкова, Л.М. Немировська, Н.М. Третяк, Н.В. Горяінова // Гематологія і переливання крові : міжвідомчий збірник. - К., 2010.- Вип. 35. - С. 123-129. Дисертант особисто проводила набір матеріалу у хворих, вивчала влив спіруліни на показники нейтрофільної та лімфоцитарної ланок імунітету, проводила статистичну обробку матеріалу, підготувала статтю до друку.

28. Спосіб прогнозування інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру лейкемію : деклараційн. патент на корисну модель : 10995, UA, МКВ7 G01N33/48 / О.О. Федоровська, А.П. Рибальська, О.А. Мельник, Л.М. Немировська, Н.М. Третяк, Н.В. Горяінова; власник патенту ДУ “Інститут гематології та трансфузіології АМНУ”. - № u 2005 03350 ; заявл. 11.04.05 ; опубл. 15.12.05, Бюл. № 12.

29. Спосіб профілактики інфекційно-запальних ускладнень у хворих на лейкемії : патент на корисну модель : 23961, UA, МПК А61К 35/74 / А.П. Рибальська, Л.М. Немировська, О.А. Мельник, Н.К. Скачкова, О.О. Федоровська, Н.М. Третяк, Н.В. Горяінова, О.В. Басова; власник патенту ДУ “Інститут гематології та трансфузіології АМНУ”. - № u 2007 01649 ; заявл. 16.02.07 ; опубл. 11.06.07, Бюл. № 8.

30. Спосіб прогнозування інфекційно-запальних ускладнень у хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію : патент на корисну модель : 33214, UA, МПК G01N 33/48 / О.О. Федоровська, А.П. Рибальська, Л.М. Немировська, О.А. Мельник, Н.К. Скачкова, Н.М. Третяк, О.В. Басова; власник патенту ДУ “Інститут гематології та трансфузіології АМНУ”. - № u 2008 02127 ; заявл. 19.02.08 ; опубл. 10.06.08, Бюл. № 11.

31. Спосіб діагностики пневмонії ентерококової етіології у хворих на лейкемію : патент на корисну модель : 45357 UA, МПК G01N 33/50 / О.О. Федоровська, А.П. Рибальська, О.А. Мельник, Л.М. Немировська, Н.К. Скачкова, О.В. Басова; власник патенту ДУ “Інститут гематології та трансфузіології АМНУ”. - № u 2009 04686 ; заявл.12.05.09 ; опубл. 10.11.09, Бюл. № 21.

32. Спосіб профілактики пневмонії ентерококової етіології у хворих на лейкемію : патент на корисну модель 47504 UA, МПК G01N 33/50 / А.П. Рибальська, Л.М. Немировська, О.А. Мельник, Н.К. Скачкова, О.В. Басова, О.О. Федоровська; власник патенту ДУ “Інститут гематології та трансфузіології АМНУ”. - № u 2009 08089 ; заявл. 31.07.09 ; опубл. 10.02.10, Бюл. № 3.

33. Мікроекологія верхніх дихальних шляхів хворих на гостру лейкемію та ризик виникнення інфекційно-запальних ускладнень / А.П. Рибальська, Л.М. Немировська, Н.К. Скачкова, О.А. Мельник, Н.В. Горяінова // Нове в гематології та трансфузіології : міжнародний науково-практичний збірник. - 2005. - Вип. 2. - С. 134-139.

34. Федоровська О.О. Мікробіологічні підходи щодо прогнозування інфекційних ускладнень у хворих на гемобластози / О.О. Федоровська, Н.М. Третяк, Л.М. Немировська, А.П. Рибальська, Н.К. Скачкова, О.А. Мельник // Життя і наукова діяльність Томіліна - служіння справі охор. здоров'я населення України : матер. конф. до 125-річчя з дня народж. С.А. Томіліна. - К., 2002. - С. 194-195.

35. Клиническая апробация отечественного препарата иммуноглобулина для внутривенного введения (ИГВВ) при заболеваниях системы крови / Н.Н. Третяк, Н.В. Горяинова, О.В. Басова, Е.А. Федоровская, А.П. Рыбальская, Л.Н. Немировская, Н.К. Скачкова, Е.А. Мельник // Клінічна фармація: 10 років в Україні : міжнар. наук.-практ. конференція (м. Харків, 20-21.11.2003 року). - Харків : Золоті сторінки, 2003. - С. 130.

36. Застосування внутрішньовенного імуноглобуліну у хворих на гостру та хронічну лейкемії / Н.М. Третяк, Н.В. Горяінова, О.О. Федоровська, А.П. Рибальська, Л.М. Немировська, Н.К. Скачкова, О.А. Мельник // Клінічна фармація: 10 років в Україні : міжнародна наук.-практ. конференція (м. Харків, 20-21 листопада 2003 року). - Харків : Золоті сторінки, 2003. - С. 39.

37. Возбудители микозов как фактор потенциальных инфекционных осложнений у больных острой лейкемией / А.П. Рыбальская, Л.Н. Немировская, С.С. Нагорная, Е.А. Мельник, Н.К. Скачкова, А.С. Захаренко, Е.А. Федоровская // Успехи медицинской микологии : мат. І Всероссийского конгресса по медицинской микологии. - М. : Янсен-Силаг, 2003. - Т. 2. - С. 279-280.

38. Вплив внутрішньовенного імуноглобуліну на мікробіологічні та імунологічні показники гомеостазу хворих на гемобластози з інфекційними ускладненнями / А.П. Рибальська, Л.М. Немировська, Н.К. Скачкова, О.А. Мельник, О.О. Федоровська // Актуальні питання боротьби з інфекційними ускладненнями : міжнародна конференція. - Анали Мечниківського інституту, Харків, 2003. - № 4-5. - С. 121.

39. Применение иммуноглобулинов для внутривенного введения в гематологической практике / Н.Н. Третяк, Н.В. Горяинова, Е.А. Федоровская, А.П. Рыбальская // Актуальні питання боротьби з інфекційними ускладненнями : міжнародна конференція. - Анали Мечниківського інституту, Харків, 2003. - № 4-5. - С. 119.

40. Федоровская Е.А. Стратегия производства противоинфекционных иммуноглобулинов для клинического применения в центрах и на станциях переливания крови Украины / Е.А. Федоровская, А.П. Рыбальская // Гематологія і переливання крові : міжвідомчий збірник. - 2004. - Вип. 32, т. 1. - С. 132-134.

41. Роль грибковых патогенов в генезе инфекционно-воспалительных осложнений у больных хроническими лейкемиями / Н.Н. Третяк, Н.В. Горяинова, Е.А. Федоровская, А.П. Рыбальская, Л.Н. Немировская, Е.А. Мельник // Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии : материалы Российской научно-практической конференции (г. С.-Петербург, 8-10 июня 2004 года). - СПб., 2004. - С. 59.

42. Дріжджі - збудники мікозів у хворих на лейкемії / С.С. Нагорна, Т.В. Бабіч, О.М. Степко, В.С. Підгорський, А.П. Рибальська, О.А. Мельник, Л.М. Немировська, Н.К. Скачкова, О.О. Федоровська // Х з'їзд тов. мікробіол. України, (м. Одеса, 15-17.09.04 року) : тези доповідей. - Одеса, 2004. - С. 148.

43. Значение микробиологического мониторинга в диагностике инфекционно-воспалительных осложнений у больных острой лейкемией / Н.Н. Третяк, А.П. Рыбальская, Е.А. Мельник, Н.К. Скачкова, Л.Н. Немировская, Н.В. Горяинова, Е.А. Федоровская // Матеріали ХV з'їзду терапевтів України (м. Київ, 21-23 квітня 2004 року). - К., 2004. - С. 270-271.

44. Федоровська О.О. Обґрунтування мікробіологічних підходів до дослідження інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гемобластози з урахуванням принципів доказової лабораторної медицини / О.О. Федоровська, А.П. Рибальська // Гематологія і трансфузіологія: фундаментальні та прикладні питання : матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 13-14.10.2005 р.) ; Укр. журн. гематол. та трансфуз. - 2005. - № 4 (додат.). - С. 70-72.

45. Характеристика складу мікрофлори біотопів хворих на гостру лейкемію / О.А. Мельник, А.П. Рибальська, Н.К. Скачкова., Л.М. Немировська // Гематологія і трансфузіологія: фундаментальні та прикладні питання : матер. наук.-практ. конф. (м. Київ, 13-14.10.05 р.) ; Укр. журн. гемат. та трансф. - 2005. - №4 (додат.). - С. 54-55.

46. Возможности ранней диагностики и профилактики кандидозов у больных острой лейкемией / А.П. Рыбальская, Л.Н. Немировская, Н.К. Скачкова, Е.А Федоровская // Успехи медицинской микологии : материалы III-го Всероссийского Конгресса по медицинской микологии - М., 2005. - Т. 6. - С. 93-95.

47. Значення спіруліни у мінімізації ризику розвитку інфекційно-запальних ускладнень у хворих на лейкемії / А.П. Рибальська, Л.М. Немировська, О.А. Мельник, О.О. Федоровська // VIII з'їзд Всеукр. лікарського товариства (ВУЛТ) : тези доповідей. - Івано-Франківськ. - 2005. - С. 543.

48. Роль імунокорекції у патогенезі інфекційно-запальних ускладнень гострої лейкемії / О.О. Федоровська, А.П. Рибальська, Н.К. Скачкова, О.А. Мельник, Л.М. Немировська // Хіміотерапія та імунокорекція інфекц. хвороб : мат. наук.-практ. конф. інфекціоністів України (м. Тернопіль, 1.06.05 р.). - Тернопіль : Укрмедкнига, 2005. - С. 220-222.

49. Немировская Л.Н. Микробиологические аспекты профилактики инфекционно-воспалительных осложнений у больных лейкемией / Л.Н. Немировская, А.П. Рибальская // Совершенствование гематологической и трансфузиолог. помощи : материалы съезда гематологов и трансфузиологов (г. Москва, 11-13.04.06 г.). - Проблемы гематологи и переливания крови. - 2006. - № 1. - С. 53.

50. Алгоритм обследования больных лейкемиями для профилактики и лечения микотических осложнений / Е.А. Федоровская, А.П. Рыбальская, Е.А. Мельник, Н.К. Скачкова, Л.Н. Немировская // Актуальные вопросы гемат. и трансфузиол.: мат. Рос. научно-пр. конф., (г. С.-Пб., 15.06.07). - Вестник гематологии. - 2007. - Т. III. - № 2. - С. 50-51.

51. Энтерококки как возбудители инфекц.-воспалит. осложнений у больных острой и хронич. лейкемией / Е.А. Федоровская, А.П. Рыбальская, Е.А. Мельник, Н.К. Скачкова, О.В. Басова // Актуальные проблемы гематологии и трансфузиологии : мат. VI съезда гематологов и трансфуз. Республики Беларусь, (г. Минск, 25.05.07 г.). - Минск, 2007. - С. 194-195.

52. Мельник Е.А. Иммуноглобулинопатии у больных различными формами лейкемий / Е.А. Мельник, А.П. Рыбальская // Актуальные проблемы гематологии и трансфузиологии : мат. VI съезда гематологов и трансфуз. Республики Беларусь, (г. Минск, 25.05.07 г.). - Минск, 2007. - С. 172-173.

53. Микотические осложнения у больных хроническими лейкемиями / А.П. Рыбальская, Е.А. Федоровская, Л.Н. Немировская, Е.А. Мельник // Успехи медицинской микологии : материалы V Всерос. конгресса по медицинской микологии, (г. Москва, 28-30 марта 2007 года). - М., 2007. - Т. 8. - С. 90-91.

54. Відновлення пробіотичним препаратом кишкового біоценозу в хворих на гострі лейкемії / О.В. Басова, А.П. Рибальська, Н.М. Третяк, О.О. Федоровська, Н.В. Горяінова, Т.П. Перехрестенко, Л.М. Немировська, О.А. Мельник, С.Ю. Калініна, Т.Б. Зубрицька, О.М. Вакульчук // Человек и Лекарство - Украина : мат. I нац. конгр., (м. Київ, 26-28.03.08 р.). - К., 2008. - С. 117.

55. Профилактика инфекционно-воспалительных осложнений у больных острой лейкемией / А.П. Рыбальская, Н.Н. Третяк, О.В. Басова, Е.А. Федоровская, Л.Н. Немировская, Е.А. Мельник, Н.К. Скачкова, Н.В. Горяинова // Актуальные вопросы трансфузиологии и клинической медицины : материалы Всероссийского совещания, (г. Киров, 27-28 мая 2008 г.). - Киров, 2008. - С. 122.

56. The yeasts isolated from biotops of patients with leukemia / S. Nagorna, T. Babich, V. Pidgorsky, Ye. Fedorovska, A. Rybalska, O. Melnik // 12-th International Congress on Yeasts Book of Abstracts, (Kyiv, Ukraine, August 11-15). - Kyiv, 2008. - Р. 9.

57. Энтерококки как этиологический фактор пневмонии у больных хронической лимфоидной лейкемией / А.П. Рыбальская, Е.А. Мельник, Л.Н. Немировская, Н.К. Скачкова // Актуальные проблемы трансфузионной медицины : мат. межд. науч.-практ. конф. (г. Душанбе, 2-3.12.09 года). - Журнал Здравоохранение Таджикистана. - 2009. - № 3 (302). - С. 138.

58. Критерії прогнозування інфекційно-запальних ускладнень у хворих на лейкемію / О.О. Федоровська, А.П. Рибальська, Л.М. Немировська, О.А. Мельник, Н.К. Скачкова // Актуальні проблеми гематології та трансфузійної медицини : матер. ювілейної наук.-практичної конференції за участю міжнародних спеціалістів, (Львів, 27-28 травня 2010 р.).- Львів, 2010. - С. 179-180.

59. Диагностика инфекционно-воспалительных осложнений у пациентов с хронической лимфоидной лейкемией / Е.А. Федоровская, А.П. Рыбальская, Л.Н. Немировская, Е.А. Мельник, Н.К. Скачкова, О.В. Басова //Актуальн. вопр. трансфузиологии и клинической медицины : Всерос. науч.-практ. конф., (г. Киров, 6-7.10.10 г.).- Киров, 2010. - С. 296-297.

Анотація

Рибальська А.П. Інфекційно-запальні ускладнення у хворих на гостру та хронічну лейкемію: прогнозування, діагностика, етіологія, профілактика. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.01.31 - гематологія та трансфузіологія. - ДУ “Інститут гематології та трансфузіології НАМН України”, Київ, 2011.

У дисертаційній роботі запропоновано та науково обгрунтовано нові стратегічні шляхи вирішення актуальної гематологічної проблеми - виникнення та розвитку інфекційно-запальних ускладнень (ІЗУ) у хворих на гостру і хронічну лейкемію, розроблено сучасні підходи до їх діагностики, антимікробної терапії. На підставі мікробіологічного моніторингу 2001-2010 рр. досліджено мікробіоту носової порожнини, зіву 239 хворих на гостру та хронічну лейкемію, виділено 1109 ізолятів бактеріальних культур у кількості (10¹-10⁸) КУО/мл, у тому числі збудники ІЗУ. Вивчено видовий спектр та патогенні властивості стафілококів, як основних чинників ІЗУ. Досліджено чутливість найбільш значущих груп патогенів - стафілококів, ентерококів, грацилікутних паличок до 35 антибіотиків різних класифікаційних груп та дріжджоподібних грибів роду Candida - до 6 антимікотичних препаратів. Виявлено основні імунорегуляторні розлади імунної системи хворих. Досліджено вплив імуномодуляторів “Імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення”, Spirulina Platensis (Nordst) Yeitle та пробіотичного препарату “Лактовіт білковий” на стан імунної системи та мікрофлори біотопів хворих. Отримано пріоритетні дані щодо прогнозування виникнення ІЗУ, до яких відносяться - мікробіологічні, імунологічні, вірусологічні, клініко-лабораторні прогностичні фактори ризику. Розроблено алгоритм діагностики та запропоновано шляхи профілактики інфекційно-запальних ускладнень, що включають відновлення імунного статусу організму хворих та мікроекології біотопів.

Аннотация

Рыбальская А.П. Инфекционно-воспалительные осложнения у больных острой и хронической лейкемией: прогнозирование, диагностика, этиология, профилактика. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 14.01.31 - гематология и трансфузиология. - ГУ “Институт гематологии и трансфузиологии НАМН Украины”, Киев, 2011.

В диссертационной работе предложено и научно обосновано новые стратегические пути решения актуальной гематологической проблемы - возникновения и развития инфекционно-воспалительных осложнений (ИВО) у больных острой и хронической лейкемией, разработаны современные подходы к их диагностике, антимикробной терапии. На основании микробиологического мониторинга 2001-2010 гг. исследовано микробиоту носовой полости, зева 239 больных острой и хронической лейкемией, выделено 1109 изолятов бактериальных культур в количестве (10¹-10⁸) КОЕ/мл, в том числе возбудители ИВО. Изучен видовой спектр и патогенные свойства стафилококков, как основных возбудителей ИВО. Исследована чувствительность наиболее значимых групп патогенов - стафилококков, энтерококков, грациликутных палочек к 35 антибиотикам различных классификационных групп и дрожжеподобных грибов рода Candida - к 6 антимикотическим препаратам. Установлено, что (49,5 - 71,0)% штаммов р. Staphylococcus и семейства Enterobacteriacea являются чувствительными к цефалоспоринам, фторхинолонам, карбапенемам и аминогликозидам; (12,5-66,7)% культур р. Enterococcus - к цефалоспоринам, карбапенемам, макролидам и отдельно стоящим антибиотикам; дрожжеподобные грибы р. Candida - (53,7-68,7)% штаммов, чувствительны к клотримазолу, нистатину и амфотерицину В.

Выявлено основные иммунорегуляторные нарушения иммунной системы пациентов. Исследовано влияние препарата “Иммуноглобулин человека нормальный для внутривенного введения”, иммуномодулятора Spirulina Platensis (Nordst) Yeitle и пробиотического препарата “Лактовит белковый” на состояние иммунной системы и микробиоту биотопов больных. Получено приоритетные данные относительно прогнозирования возникновения ИВО, к которым относятся - микробиологические, иммунологические, вирусологические, клинико-лабораторные прогностические факторы риска возникновения ИВО, а именно: наличие в биотопах пациентов атипичных ассоциантов, условно-патогенных микроорганизмов, снижение количества CD3-лимфоцитов, нарушение соотношения CD4- і CD8-лимфоцитов, снижение уровня антител изотипа G и/или подкласса G1 в сыворотке крови; снижение показателей завершенности фагоцитоза нейтрофильных гранулоцитов при значениях фагоцитарной активности в пределах нормы; реактивация СMV, HVS, VEB-инфекции; снижение показателей общего белка сыворотки крови. Разработан алгоритм диагностики и предложены пути профилактики ИВО, которые включают восстановление иммунного статуса организма больных и микроэкологии биотопов.

Summary

Rybalskaya A.P. Infectious-inflammatory complications in patients with acute and chronic leukemia: prediction, diagnosis, etiology, prevention. - Manuscript.

Thesis for the degree of Doctor of Science in specialty 14.01.31 - Hematology. - Institute of Hematology and Blood Transfusion National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

This thesis proposed and scientific grounded new strategic ways to address current problems of hematology - the emergence and development of infectious and inflammatory complications (IIC) in patients with acute and chronic leukemia and to develop modern approaches to their diagnosis, antimicrobial therapy. Based on microbiological monitoring 2001-2010 studied the microbiots nasal cavity, pharynx 239 patients with acute and chronic leukemia, saw 1109 strains bacterial cultures from the number (10¹-10⁸), KUO / ml, including agents of IIC. The species spectrum and pathogenic properties of staphylococcal as major pathogens of IIC. The sensitivity of the most important groups of pathogens - stafiloccal, enterococcal, gramnegativ sticks to 35 antibiotics of different classification groups and yeast-like fungi of the genus Candida - to 6 antifungal drugs. Revealed major immunoregulatory disorders of the immune system of patients. The effect of the drug a normal human immunoglobulin for intravenous use, the immunomodulator Spirulina Platensis (Nordst) Yeitle and probiotic preparation “Laktovit protein” on the immune system and microbiots of biotopes patients. Received priority data concerning forecasting of IIC, which include - microbiological, immunological, virological, clinical and laboratory prognostic risk factors for IIC. Developed an algorithm for diagnostic of IIC and proposed ways their prevention, which include the restoration of immune status of patients and mikroekology of biotops.

Список умовних скорочень

Размещено на Allbest.ru