Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування препаратів екстракту Гінкго білоба в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Державний вищий навчальний заклад

Івано-франківський національний медичний університет

УДК 615.322+616.314-085 +616.314.17-008.1

Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування препаратів екстракту Гінкго білоба в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту

14.01.22 - cтоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Павелко Наталія Михайлівна

Івано-Франківськ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Герелюк Віталій Іванович, ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Заболотний Тарас Дмитрович Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України кафедра терапевтичної стоматології факультету післядипломної освіти,завідувач кафедри

Захист дисертації відбудеться «15» квітня 2011 р. О 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України (вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, 76018).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України (вул. Галицька, 7, м. Івано-Франківськ, 76018).

Автореферат розіслано «09» березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01, доктор медичних наук, професор О.І. Дєльцова

пародонтит генералізований лікування гінкго

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сьогодні патологія пародонта, зокрема генералізований пародонтит (ГП), залишається важливою медичною проблемою (Белоклицкая Г.Ф., 2000; Данилевський М.Ф, 2000; Косенко К.М., 2003; Борисенко А.В., 2005; Заболотний Т.Д. 2005), що зумовлено високою розповсюдженістю захворювання, поліетіологічністю, важкістю перебігу, значним наростанням деструктивних форм вже в молодому віці, зростанням кількості осіб з імунодефіцитними станами, старінням людської популяції, складністю лікування та соціально-економічними збитками. Серед патогенетичних факторів становлення ГП важлива роль належить порушенню реґіонарної гемодинаміки та мікроциркуляції. Порушення мікроциркуляторного русла, що супроводжуються ішемією тканин пародонта, є провідними як на початку патологічного процесу, так і в процесі розвитку захворювання (Канканян А.П., 1998). Усе це веде до глобальних морфологічних змін у тканинах пародонта. Важливе значення в розвитку та перебігу захворювання мають порушення системи гемостазу, що виникають унаслідок пошкодження судинної стінки, а також мікробної агресії (Григорян А.С., 2001; Самойленко А.В., 2002; Чумакова Ю.Г., 2004; Зубачик В.М., 2005; Ніколишин А.К., 2005).

Нові можливості при аналізі даної проблеми відкриваються у зв'язку з розробкою нових аспектів концепції мікроциркуляторних розладів при патології. Одним із основних досягнень останнього часу стало встановлення вирішального значення порушення лейкоцитарно-тромбоциторно-ендотеліального балансу в розвитку процесів ішемізації при розладах мікроциркуляції (Герелюк В.І., 2000). У нормальних умовах клітини крові проходять через мікроциркуляторне русло без їх прикріплення до судинного ендотелію (адгезія), або один до одного (агрегація), що забезпечується відсутністю значних концентрацій активуючих агентів і сильними антиадгезивними та антиагрегантними властивостями клітин ендотелію, які підтримують нормальний гемоендотеліальний баланс. При порушенні цих гомеостатичних механізмів розвивається адгезія та агрегація клітин крові з обструкцією мікроциркуляторного русла, що призводить до вираженої ішемізації.

Усе це обґрунтовує доцільність подальшого дослідження патогенетичних ланок у виникненні та перебігу дистрофічно-запальних захворювань пародонта. Комплексне вивчення цих питань дозволить розкрити нові патогенетичні механізми розвитку ГП і слугуватиме основою для обґрунтування фармакотерапії (Ярова С.П., 2001; Мазур І.П., 2005). При цьому велике значення має вивчення ефективності комплексної терапії, що включає як місцевий, так і загальний вплив на патологічний процес (Мельничук Г.М., 2004; Петрушанко Т.О., 2008). Тому слід надавати перевагу лікарським засобам із політропною фармакологічною дією, здатних суттєво впливати на різні аспекти етіології та патогенезу захворювання, зокрема сприяти корекції мікроциркуляторних порушень і попередженню прогресування процесу. Такі багатогранні фармакологічні властивості притаманні препаратам екстракту Гінкго білоба (Французова О.Б., 2002; Kohler S., 2004). Тому представляється перспективним включення даного препарату в комплексне лікування ГП з метою оптимізації та стабілізації терапевтичного ефекту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» на тему "Клініко-патогенетичне обґрунтування диференційного медикаментозного, ендодонтичного та хірургічного лікування в комплексній терапії генералізованого пародонтиту" (шифр 0106U009253). Здобувач є виконавцем фрагменту роботи.

Мета дослідження: підвищити ефективність методів діагностики та лікування хворих на ГП на підставі вивчення змін стану судинно-тромбоцитарного гемостазу, біомаркерів запалення на різних етапах розвитку захворювання та застосування патогенетично обґрунтованого способу їх фармакологічної корекції препаратами екстракту Гінкго білоба.

Завдання дослідження:

1. Оцінити особливості клінічного перебігу ГП, визначити характер змін первинного (судинно-тромбоцитарного) гемостазу у хворих на ГП І, ІІ ст. розвитку.

2. Дослідити вплив дистрофічно-запального процесу в пародонті на рівень С-реактивного білка (С-РБ) у хворих на ГП.

3. Визначити рівень експресії молекул клітинної адгезії sPECAM-1 у хворих на ГП.

4. Вивчити вплив стандартизованого екстракту Гінкго білоба (EGB-761) на стан первинного гемостазу, концентрацію С-РБ і sPECAM-1 у комплексному лікуванні хворих на ГП різного ступеня розвитку.

5. Провести порівняльну оцінку безпосередніх та віддалених результатів комплексного лікування ГП різного ступеня розвитку з використанням стандартизованого екстракту Гінкго білоба (EGB-761).

Об'єкт дослідження: клінічний перебіг, патогенетичні ланки ГП і способи медикаментозної корекції виявлених порушень у 135 хворих на ГП І та ІІ ст. розвитку.

Предмет дослідження: тканини пародонта, капілярна та венозна кров, ротова рідина, ясенна рідина хворих на ГП та пацієнтів зі здоровим пародонтом.

Методи дослідження: загальноклінічні, рентгенологічні, лабораторні, імуноферментні та статистичні методи дослідження, за допомогою яких визначали патогенетичні ланки, тяжкість перебігу та ефективність лікування ГП.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що розвиток генералізованих дистрофічно-запальних уражень пародонта супроводжується порушенням судинно-тромбоцитарного гемостазу - зниженням резистентності мікросудин та підвищенням адгезивно-агрегаційної функції тромбоцитів (локального і системного характеру). Активація первинного гемостазу у хворих на ГП І, ІІ ст. не супроводжується суттєвими змінами коагуляційної активності. Знайдено достовірне збільшення рівня sPECAM-1 (sСD-31) в ясенній рідині та в тканинах пародонта, що підтверджує патогенетичне значення активації процесів трансендотеліальної адгезії в прогресуванні захворювання.

Уперше проведено порівняльне визначення рівня С-РБ у сироватці крові та ротовій рідині при захворюваннях пародонта, значне його підвищення свідчить про запальну природу процесу та, можливо, є результатом його локального синтезу в ушкоджених тканинах.

Встановлені зміни показників первинного (судинно-тромбоцитарного) гемостазу у хворих на ГП і механізми їх впливу на тканини пародонта розширюють уявлення про патогенез захворювання і сприяють вибору раціонального лікування.

Доведено, що призначення препарату екстракту Гінкго білоба всередину при комплексному лікуванні хворих на ГП сприяє поліпшенню мікроциркуляції за рахунок пригнічення агрегаційної активності тромбоцитів, супроводжується зниженням рівня С-РБ у ротовій рідині, нормалізацією концентрації sPECAM-1 у тканинах пародонта, що віддзеркалює зникнення клінічних ознак запального процесу в тканинах пародонта та запобігає рецидивам запалення у віддаленому періоді (Патент України на корисну модель № 45884 Опубл. 25.11.2009).

Практичне значення отриманих результатів. Розвиток генералізованих дистрофічно-запальних уражень пародонта супроводжується порушенням судинно-тромбоцитарного гемостазу - зниженням резистентності мікросудин і підвищенням адгезивно-агрегаційної функції тромбоцитів (локального й системного характеру). У програму лабораторного моніторингу за динамікою запально-дистрофічного процесу та контролю за ефективністю терапії хворих на ГП доцільне включення тестів експрес-діагностики порушень первинного гемостазу.

При ГП знайдено достовірне збільшення рівня sPECAM-1 (sСD-31) в ясенній рідині та в тканинах пародонта, що підтверджує патогенетичне значення активації процесів трансендотеліальної адгезії в прогресуванні захворювання.

Виявлене підвищення рівня С-РБ у ротовій рідині має високу інформативну цінність для діагностики загострень захворювань пародонта й дозволяє здійснювати моніторинг процесу та контроль ефективності лікування (Патент України на корисну модель № 28780 Опубл. 25.12.2007).

На основі проведених досліджень впроваджено у клінічну практику схему комплексного лікування хворих на ГП із використанням препарату екстракту Гінкго білоба всередину, що дозволило підвищити ефективність терапії та досягти тривалої ремісії захворювання (Патент України на корисну модель № 45884 Опубл. 25.11.2009).

Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи впроваджено в лікувальну практику терапевтичних відділень обласної та міської стоматологічних поліклінік м. Івано-Франківська, стоматологічного центру клініки ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», обласної стоматологічної поліклініки м. Дніпропетровська, стоматологічної поліклініки №7 Дзержинського району м. Харкова. Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі на кафедрах терапевтичної, ортопедичної стоматології та стоматології ФПО ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», терапевтичної стоматології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею здобувача. Внесок автора в її виконання полягає в проведенні патентно-інформаційного пошуку та аналізі наукової літератури, виборі об'єкту та методів дослідження, визначенні мети та завдань роботи. Самостійно здійснено підбір хворих, проведено аналіз, оцінку та узагальнення результатів клінічних, інструментальних, лабораторних досліджень, обґрунтовано методи лікування. Дисертантом проведена статистична обробка результатів дослідження, сформульовані висновки та практичні рекомендації, оформлено розділи дисертації. Провідною є участь здобувача в підготовці публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційних досліджень оприлюднені на ІІ з'їзді АСУ «Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології» (Київ, 2004); міжнародній науково-практичній конференції «Епідеміологія основних стоматологічних захворювань» (Івано-Франківськ, 2004); науково-практичній конференції «Новые технологии в диагностике и лечении одонтогенной инфекции и заболеваний слизистой оболочки полости рта (Одесса, 2004); конференції «Сучасні методи лікування та профілактики в терапевтичній стоматології. Алергологія в стоматології» (Полтава, 2007); ІІІ (Х) з'їзді АСУ «Іноваційні технології - в стоматологічну практику» (Полтава, 2008); конференції стоматологів Закарпаття «Актуальні питання профілактики і лікування хвороб твердих тканин зуба та пародонту» (Ужгород, 2008); ХІІ Конгрес СФУЛТ (Івано-Франківськ, 2008); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної стоматології» (Львів, 2008); науково-практичній конференції «Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрями розвитку» (Івано-Франківськ, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, з яких 3 статті у провідних фахових журналах, 1 стаття (без співавторів) у збірнику праць рекомендованому ВАК України, 3 патенти, 6 тез доповідей на конференціях та з'їздах.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 125 сторінках основного тексту. Робота складається зі вступу, огляду літератури, розділу описання об'єкту та методів дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел і додатку. Робота ілюстрована 48 таблицями та 10 рисунками. Бібліографічний опис літературних джерел включає 265 найменувань, з яких 223 - кирилицею та 42 - латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено та проведено комплексне лікування 135 хворих на ГП (42 чоловіки, 93 жінки). Діагноз ГП верифікувався згідно до критеріїв класифікації М.Ф. Данилевського (1994).

Для вирішення мети та завдань дослідження хворі на ГП були поділені за протоколами по лікуванню та особливостями клінічного перебігу. Комплексне лікування за протоколом А (контрольна група) - загальноприйнята базисна терапія - було призначено в 49 хворих на ГП. Комплексне лікування за протоколом Б (основна група) здійснювалося у 86 хворих на ГП і включало, крім загальноприйнятої базисної терапії, препарат екстракту Гінкго білоба (Egb 761) танакан всередину по 0,04 г три рази на добу впродовж 1 міс. Розподіл хворих за протоколом А і Б передбачав рандомізацію за віком і статтю. Згідно дизайну дослідження за особливостями клінічних проявів було виділено 3 групи: І - І ступінь розвитку хронічний перебіг, ІІ - ІІ ступінь розвитку хронічний перебіг, ІІІ - І-ІІ ступінь розвитку загострений перебіг. Таким чином групу І-А склали 18 хворих, ІІ-А - 17 хворих, ІІІ-А - 14 хворих на ГП. За протоколом Б лікувалося: І-Б - 31 хворий, ІІ-Б - 30 хворих, ІІІ-Б - 25 хворих. Також було досліджено 15 осіб із клінічно здоровим пародонтом.

Клінічне обстеження проводили з використанням індексів: РМА (С. Parma, 1960), РВІ (Н.Р. Muhlemann, 1977), індексу Рамфьорда (1959), індексу Грін-Вермільйона (1964), визначення стійкості капілярів ясен за В.І. Кулаженко (1969). Результати клінічних обстежень вносили в карту обстеження.

Для уточнення механізмів патогенезу ГП поряд із оцінкою клінічних показників проведено вивчення стану судинно-тромбоцитарного гемостазу (визначення адгезивно-агрегаційної функції тромбоцитів, резистентності мікросудин). Під час дослідження була застосована власна модифікація проби Д'юка (1910) - визначення часу капілярної кровотечі після дозованого проколу ясен. Для вирішення питання про можливу активацію вторинного (коагуляційного) гемостазу в хворих на ГП визначали показники активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ), вміст у плазмі маркерів тромбінемії - розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК). Для оцінки активності захворювання досліджували загальні лабораторні показники (число та склад лейкоцитів, ШОЕ), С-РБ, sРЕСАМ-1.

Ефективність комплексної терапії хворих за протоколами А і Б оцінювали на підставі аналізу клінічних результатів безпосередньо після лікування, через 1 міс та у віддалені терміни - через 6 та 12 міс.

Статистичне опрацювання результатів дослідження здійснювали на персональному комп'ютері IBM PC на основі прикладної програми для роботи з електронними таблицями Microsoft Excel із використанням t-критерію Ст'юдента та пакету "STATISTICA-6.0" з проведенням кореляційного та двовибіркового F-тесту для дисперсії і двофакторного дисперсійного аналізу f.

Результати досліджень та їх обговорення. За результатами клініко-інструментального обстеження хворих на ГП були виявлені зміни показників індексної оцінки стану тканин пародонта, порівняно з нормою (р<0,05). Глибина пародонтальної кишені при ГП І ст. розвитку хронічний перебіг становила (2,42±0,05) мм, при ГП ІІ ст. - (3,68±0,06) мм, а при загостреному перебігу І-ІІ ст. - (3,24±0,16) мм (р<0,05). Індекс РВІ при ГП І ст. розвитку хронічний перебіг становив (1,15±0,02) бали, при ГП ІІ ст. - (1,86±0,05) бали, а при загостреному перебігу І-ІІ ст. - (2,68±0,09) бали (р<0,05). Індекс РМА при ГП І ст. розвитку хронічний перебіг становив (36,24±0,91)%, при ГП ІІ ст. - (51,51±0,93)%, а при загостреному перебігу І-ІІ ст. - (65,15±2,11)% (р<0,05).

При досліджені судинно-тромбоцитарної відповіді при ГП знаходили переважно локальний характер зниження резистентності (підвищення ламкості) мікросудин. У хворих на ГП чітко спостерігалося вкорочення часу капілярної кровотечі (ЧКК) як у класичній пробі Д'юка, так і в більш вираженій мірі після дозованого проколу ясен (ЧККя). Залежність змін ЧКК від ступеня розвитку захворювання виявлено тільки при постановці проби в модифікації: ЧККя у хворих на ГП І ст. - (89,68±3,49) сек, у хворих на ГП ІІ ст. - (78,82±3,34) сек (р<0,05) порівняно з нормою. Вміст тромбоцитів у хворих на ГП коливався від 220 до 325Ч10⁹/л. У той же час дослідження функціональних властивостей цих клітин виявили їх значну активацію.

Підвищення адгезивно-агрегаційної властивості тромбоцитів у хворих на ГП було підтверджено гемолізат-агрегаційним тестом (Баркаган Л.З. і співавт., 1986) із візуальною оцінкою за А.С. Шитіковою (1984). Під дією максимальної дози гемолізату (10^-2) час агрегації тромбоцитів укорочувався незалежно від ступеня розвитку захворювання ГП І ст. - (12,87±0,24) сек, ГП ІІ ст. - (12,53±0,12) сек, інтактний пародонт - (13,57±0,08) сек, (р<0,05). При використанні мінімальної (субпорогової) дози гемолізату (10^-6) зміни агрегаційної активності тромбоцитів були більш вираженими: ГП І ст. - (40,87±0,98) сек, ГП ІІ ст. - (40,00±0,50) сек, інтактний пародонт - (46,60±0,10) сек, (р<0,05). Ріст індексу агрегації тромбоцитів (ІАТ) при ГП І і ІІ ст. був достовірним (р<0,05) відносно пацієнтів з інтактним пародонтом.

Системний характер підвищення адгезивно-агрегаційних властивостей тромбоцитів при ГП підтвердили дослідження проведені на агрегометрі АР 2110 “СОЛАР”. При аналізі показників індукованої адреналіном агрегації в пацієнтів було відмічено підвищення агрегаційної активності тромбоцитів. У хворих на ГП І і ІІ ст. розвитку спостерігали зростання ступеня агрегації - (75,94±1,16)%, (90,75±1,84)%, швидкості агрегації - (19,73±0,78) %/хв, (22,73±1,65) %/хв у порівнянні з показниками в здорових - (69,95±0,16)%, (9,98±0,09) %/хв відповідно (р<0,05). Проведене в цій групі хворих паралельне дослідження стану коагуляційного гемостазу не виявило суттєвих змін часу зсідання цитратної плазми. У крові хворих на ГП не визначалася присутність маркерів внутрішньосудинного зсідання крові та фібринолізу: рівень РФМК коливався від 3 до 4 мг/л, показники АЧТЧ не відрізнялися від нормативних величин. Таким чином, результати проведених досліджень виявили суттєві порушення у стані первинного гемостазу у хворих на ГП.

У хворих на ГП при хронічному та загостреному перебігу достовірної різниці між загальними лабораторними показниками (число і склад лейкоцитів, ШОЕ), що відображають активність патологічного процесу виявлено не було.

При дослідженні рівня С-РБ сироватки крові та ротової рідини, як одного з найбільш чутливих показників запальної відповіді, були отримані такі результати. В осіб з інтактним пародонтом рівень цього маркера знаходився в межах 6 мг/л у сироватці крові та в ротовій рідині. В усіх хворих на ГП рівень С-РБ у сироватці крові та ротовій рідині перевищував 6 мг/л (р<0,001) відносно пацієнтів з інтактним пародонтом.

Беручи до уваги патогенетичне значення С-РБ, як фактора стимуляції молекул міжклітинної адгезії, що ініціює клітинну інфільтрацію судинних стінок, внутрішньосудинну агрегацію тощо, для уточнення локальних механізмів ураження тканин пародонта було проведено серію досліджень розчинних молекул клітинної адгезії sPECAM-1. Середній рівень sPECAM-1 у сироватці крові пацієнтів із ГП до і після лікування знаходився в межах нормальних коливань від (7,19±0,17) нг/мл до (9,06±0,09) нг/мл, тоді як в ясенній рідині рівень sPECAM-1 був значно вищий у порівнянні з сироваткою (122,67±7,71) нг/мл, (р<0,001). Дослідження рівня sPECAM-1 у біоптатах ясенних сосочків було проведено вперше. Встановлено, що концентрація sPECAM-1 у тканинах “інтактного” пародонта в здорових осіб реєструвалась у межах фізіологічних коливань, визначених нормативами для сироватки крові - (24,17±2,26) нг/мл. У тканинах пародонта хворих на ГП концентрація sPECAM-1 перевищувала норму більше ніж у 5 разів (р<0,001).

Проведений кореляційний аналіз підтвердив зв'язок між рівнем С-РБ у ротовій рідині та клінічним станом тканин пародонта. У хворих на ГП існують сильні позитивні взаємозв'язки між С-РБ та індексами РМА і РВІ (r=0,74; r=0,76 відповідно, р<0,05). Прямі кореляційні зв'язки середньої сили було встановлено між sРЕСАМ-1 та індексами РМА, РВІ і вмістом С-РБ у ротовій рідині (r=0,39; r=0,46; r=0,57 відповідно, р<0,05).

Терапевтичну ефективність препарату екстракту Гінкго білоба визначали за його впливом на клінічні ознаки перебігу захворювання, активність дистрофічно-запального процесу (С-РБ, sРЕСАМ-1), показники судинно-тромбоцитарного гемостазу. Оцінку ефективності лікування проводили безпосередньо після лікування та через 1, 6, 12 міс спостереження.

Проведене лікування хворих на ГП за результатами клінічних досліджень показало високу ефективність і призвело до тривалої ремісії: відсутність гіперемії ясенного краю, ущільнення ясен, зменшення глибини пародонтальної кишені, відсутність ексудату, зниження рухомості зубів.

Клінічні показники покращилися в усіх групах порівняно з вихідними даними після лікування через 1, 6, 12 міс (р<0,05). Однак у хворих основної групи отримані кращі результати, особливо чітка різниця відносно контрольної групи спостерігалася в терміни 1, 6, 12 міс (р<0,05). Так під впливом лікування через 1 міс індекс РМА знижувався у хворих групи І-Б на 32,8%, ІІ-Б - 47,1%, ІІІ-Б - 61,2%, тоді як у контрольній групі даний показник знижувався в І-А на 30,6%, ІІ-А - 40,1%, ІІІ-А - 55,6% (р<0,05). Глибина пародонтальних кишень зменшувалася в основній групі: І-Б на 0,8 мм, ІІ-Б - 0,8 мм, ІІІ-Б - 0,7 мм, тоді як у контрольній І-А - на 0,5 мм, ІІ-А - 0,6 мм, ІІІ-А - 0,4 мм (р<0,05). Індекс кровоточивості зменшувався в основній групі І-Б у 9,8 рази, ІІ-Б - 6,4, ІІІ-Б - 8,5, тоді як у контрольній: І-А - у 6,9, ІІ-А - 3,5, ІІІ-А - 4,2 рази відповідно (р<0,05). Запропонований спосіб лікування забезпечує тривалу ремісію впродовж 12 міс у хворих групи І-Б - 93,6%, ІІ-Б - 90,0%, ІІІ-Б - 88,0% випадків, тоді як у контролі - 72,2%, 64,7%, 57,2% випадків відповідно (р<0,05).

У процесі лікування виявлено коригуючий вплив препаратів екстракту Гінкго білоба на стан первинного судинно-томбоцитарного гемостазу. Так ЧККя після лікування подовжувався в усіх групах хворих (р<0,001) відносно вихідних даних. Через 1 міс ЧККя наближувався до норми та залишався стабільним через 6 міс, 12 міс (р<0,001). Між основною та контрольною групами спостерігалась вірогідна різниця (р<0,05) на всіх етапах дослідження.

Вивчаючи динаміку змін адгезивно-агрегаційних властивостей тромбоцитів під впливом лікування у хворих на ГП І ст. за допомогою гемолізат-агрегаційного тесту, отримали неоднозначні результати при використанні різних концентрацій індукторів агрегації. Застосування традиційної терапії у хворих І-А, ІІ-А групи сприяло подовженню часу агрегації тромбоцитів під дією максимальної дози гемолізату (10^-2) порівняно з його значенням до лікування - після лікування на 16,9% (р<0,001) та 12,5% (р<0,001) відповідно, через 1 міс на 18,6% (р<0,001) та 13,3% (р<0,001) відповідно, через 6 та 12 міс різниця була недостовірною. При використанні мінімальної (субпорогової) дози гемолізата (10^-6) у хворих групи І-А час агрегації тромбоцитів подовжувався порівняно з його значенням до лікування - після лікування на 22,6% (р<0,001), через 1 міс на 17,2% (р<0,001), через 6 міс на 11,5% (р<0,001) та 12 міс на 6,6% (р<0,05), у хворих групи ІІ-А час агрегації тромбоцитів подовжувався порівняно з його значенням до лікування - після лікування на 22,8% (р<0,001), через 1 міс на 17% (р<0,001), через 6 міс на 9,1% (р<0,05), через 12 різниця була недостовірною.

Застосування на тлі традиційної терапії танакану забезпечило зростання часу агрегації тромбоцитів під дією максимальної дози гемолізату (10^-2) порівняно з його значенням до лікування - група І-Б після лікування на 18,9% (р<0,001), через 1 міс на 17,3% (р<0,001), через 6 міс на 16% (р<0,001) та 12 міс на 11,5% (р<0,001); група ІІ-Б після лікування на 33,9% (р<0,001), через 1 міс на 47,5% (р<0,001), через 6 міс на 34,5% (р<0,001) та 12 міс на 29,1% (р<0,001). Позитивна динаміка цього показника була достовірною у порівнянні не тільки з вихідними даними, але й стосовно значень у хворих протоколу А після лікування, через 6 міс та 12 міс (р<0,001). При використанні мінімальної (субпорогової) дози гемолізату (10^-6) у хворих групи І-Б час агрегації тромбоцитів подовжувався порівняно з його значенням до лікування - після лікування на 27,5% (р<0,001), через 1 міс на 19,3% (р<0,001), через 6 міс на 15,1% (р<0,001) та 12 міс на 6,6% (р<0,05); у хворих групи ІІ-Б час агрегації тромбоцитів подовжувався порівняно з його значенням до лікування - після лікування на 32,2% (р<0,001), через 1 міс на 28,6% (р<0,001), через 6 міс на 21,5% (р<0,001) та 12 міс на 11,8% (р<0,001). Позитивна динаміка цього показника була достовірною відносно даних контрольної групи при ГП ІІ ст. через 1, 6 та 12 міс (р<0,001).

Проведене лікування хворих на ГП протоколу А та Б позитивно вплинуло на ІАТ, але воно відрізнялося за своєю ефективністю. У групі І-А не було виявлено достовірної різниці порівняно з вихідними даними ні в один період дослідження; у групі ІІ-А достовірна різниця порівняно з вихідними даними була виявлена після лікування та через 1, 6 міс (р<0,05). Позитивна динаміка ІАТ у хворих протоколу Б була достовірною порівняно з вихідними даними на всіх етапах дослідження (р<0,05). ІАТ у хворих протоколу Б достовірно відрізнявся стосовно значень у хворих протоколу А на всіх етапах дослідження (р<0,05), що вказує на більш виражений антиагрегаційний ефект запропонованої схеми лікування порівняно з базовою терапією.

Антиагрегантні властивості танакану були підтверджені дослідженнями проведеними на агрегометрі АР 2110 “СОЛАР”. Застосування екстракту Гінкго білоба протягом одного міс при ГП І ст. супроводжувалося зменшенням ступеня агрегації тромбоцитів на 22,2% (р<0,001), швидкості агрегації тромбоцитів на 30,7%, (р<0,05) та недостовірним сповільненням часу агрегації порівняно з вихідними даними. У хворих на ГП ІІ ст. проведене лікування супроводжувалося зменшенням ступеня агрегації тромбоцитів на 28,2% (р<0,001), швидкості агрегації тромбоцитів на 43,5% (р<0,05), та недостовірним сповільненням часу агрегації порівняно з вихідними даними.

Після лікування знижувався рівень C-PБ у сироватці крові та ротовій рідині в основній та контрольній групах (р<0,001) відповідно від рівня до лікування. Застосування екстракту Гінкго білоба супроводжувалося нормалізацією рівня C-РБ у сироватці крові та наближенням до норми в ротовій рідині, тоді як у контрольній групі він продовжував перевищувати показник норми (р<0,05, між основною та контрольною групами).

Після лікування середній рівень sPECAM-1 у сироватці пацієнтів із ГП знаходився в межах нормальних коливань. В ясенній рідині рівень sPECAM-1 значно знижувався порівняно з його значенням до початку лікування - після лікування на 44% (р<0,001), через 1 міс на 21% (р<0,05). Дослідження рівня sPECAM-1 у біоптатах ясенних сосочків встановило значне зниження порівняно з його значенням до початку лікування - після лікування на 62% (р<0,001), через 1 міс - на 78% (р<0,001). Через 1 міс після комплексного лікування зі включенням танакану вміст sPECAM-1 в ясенних біоптатах хворих на ГП у середньому не перевищував нормального рівня, однак в ясенній рідині продовжувала спостерігатися активація адгезивних процесів - рівень sPECAM-1 досягав (96,59±1,89) нг/мл.

Таким чином, проведеними дослідженнями встановлено можливість корекції порушень судинно-тромбоцитарного гемостазу та активності дистрофічно-запального процесу в хворих на ГП за допомогою включення препаратів екстракту Гінкго білоба в традиційну схему лікування. Результати роботи патогенетично обґрунтовують доцільність використання досліджуваного препарату в комплексній терапії ГП, що дозволяє досягти ефективних клінічних результатів, подовження фази ремісії захворювання, покращує якість надання пародонтологічної допомоги пацієнтам.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягало в підвищенні ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту на основі вивчення змін стану судинно-тромбоцитарного гемостазу, біомаркерів запалення на різних етапах розвитку захворювання та застосування патогенетично обґрунтованого способу їх фармакологічної корекції препаратами екстракту Гінкго білоба.

1. У хворих на генералізований пародонтит встановлено достовірне зростання клінічних показників стану тканин пародонта (РВІ: І ст. розвитку - (1,15±0,02) бали, ІІ ст. розвитку - (1,86±0,05) бали; ПК: І ст. розвитку - (2,42±0,02) мм, ІІ ст. розвитку - (3,68±0,06) мм; РМА: І ст. розвитку - (36,24±0,91)%, ІІ ст. розвитку - (51,51±0,93)%), що супроводжується достовірним порушенням показників первинного гемостазу: вкороченням часу капілярної кровотечі та часу гемолізат-індукованої агрегації тромбоцитів при максимальній та субпороговій концентрації індукторів агрегації; підвищенням індексу агрегації тромбоцитів, зниженням ступеня агрегації та швидкості агрегації тромбоцитів. ІАТ: І ст. розвитку - 1,12±0,07, ІІ ст. розвитку - 1,34±0,04; ступінь агрегації: І ст. розвитку - (75,94±1,16)%, ІІ ст. розвитку - (90,75±1,84)%; швидкість агрегації: І ст. розвитку - (19,73±0,78) %/хв, ІІ ст. розвитку - (22,73±1,65) %/хв. Не виявлено достовірних порушень коагуляційного гемостазу.

2. Доведено, що зміна клініки генералізованого пародонтиту супроводжується достовірним підвищенням рівня С-РБ (сироватка крові: ГП І-ІІ ст. хронічний перебіг - (7,44±0,52) мг/л, ГП І-ІІ ст. загострений перебіг - (10,08±0,57) мг/л), яке корелює з основними клінічними показниками РМА і РВІ.

3. У хворих на генералізований пародонтит встановлено достовірне збільшення рівня молекул клітинної адгезії sPECAM-1 (sСD-31): ясенна рідина - (122,67±7,71) нг/мл, супернатант гомогената тканин ясен - (136,74±6,87) нг/мл, при відсутності достовірних змін рівня sPECAM-1 у сироватці крові.

4. Встановлено нормалізуючий вплив стандартизованого екстракту Гінкго білоба (EGB-761) на стан судинно-тромбоцитарного гемостазу у хворих на генералізований пародонтит (ступінї агрегації: І ст. розвитку - (59,10±1,75)%, ІІ ст. розвитку - (65,19±1,38)%; швидкість агрегації: І ст. розвитку - (13,68±1,15) %/хв, ІІ ст. розвитку - (12,84±0,98) %/хв).

5. За результатами проведених досліджень, включення препарату екстракту Гінкго білоба (Egb 761) танакан всередину по 0,04 г три рази на добу впродовж одного місяця в комплексне лікування хворих на ГП І та ІІ ст. розвитку на тлі базової терапії забезпечує інтенсивніший регрес клінічних проявів, нормалізацію судинно-тромбоцитарного гемостазу, рівня С-РБ та молекул клітинної адгезії sPECAM-1, що сприяє досягненню тривалої ремісії впродовж 12 міс у хворих на ГП І ст. розвитку в 93,6%, ІІ ст. розвитку в 90,0% випадках, тоді як у контролі - в 72,2% та 64,7% випадках відповідно.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В алгоритм обстеження хворих на ГП, поряд з оцінкою клінічних показників, рекомендується включення тестів експрес-діагностики порушень первинного гемостазу, що легко виконуються: дослідження резистентності мікросудин - вакуумної проби В.І. Кулаженко (1969), індексу кровоточивості по Н.Р.Muhlemann (1977), часу капілярної кровотечі (проба по Д'юку, 1910) із модифікацією - дозований прокол ясен, визначення адгезивно-агрегаційної функції тромбоцитів із максимальною та субпороговою дозами індуктора, індексу активації тромбоцитів із метою моніторингу за динамікою дистрофічно-запального процесу та контролю за ефективністю терапії хворих на ГП.

2. Визначення рівня С-РБ може бути рекомендовано практичним лікарям як простий, інформативний, чутливий експрес-тест моніторингу запального процесу, особливостей перебігу та оцінки ефективності лікування захворювань пародонта.

3. Хворим на ГП І і ІІ ст. розвитку в комплексне лікування на тлі базової терапії рекомендовано включати препарат екстракту Гінкго білоба (Egb 761) танакан всередину по 0,04 г три рази на добу впродовж 1міс.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Павелко Н.М. Терапевтичний вплив препарату екстракту листя Гінгко Білоба при лікуванні генералізованого пародонтиту / Н.М. Павелко, В.І. Герелюк // Архів клінічної медицини.- 2003.- № 2.- С. 62-63. Здобувач здійснила клінічне обстеження хворих, узагальнила отримані результати, здійснила їх статистичне обчислення, підготувала матеріали до друку; проф. Герелюк В.І. - надавав консультативну допомогу.

2. Коваль Н.М. Експрес-діагностика порушень первинного гемостазу в стоматологічній клініці / Н.М. Коваль, Н.М. Павелко, В.І. Герелюк // Кровообіг та гемостаз. - 2007. - №3. - С. 24-28. Здобувач провела обстеження та лікування хворих, узагальнила отримані результати, здійснила їх статистичне обчислення, підготувала матеріали до друку; проф. Коваль Н.М., проф. Герелюк В.І. - надавали консультативну допомогу.

3. Павелко Н.М. Біомаркери запалення (С-реактивний білок, молекули клітинної адгезії) в діагностиці активності процесу та в моніторингу лікування захворювань пародонта / Н.М. Павелко, Н.М. Коваль, В.І. Герелюк // Новини стоматології. - 2008. - №3. - С. 76-80. Здобувач провела обстеження та лікування хворих, узагальнила отримані результати, здійснила їх статистичне обчислення, підготувала матеріали до друку; проф. Коваль Н.М., проф. Герелюк В.І. - надавали консультативну допомогу.

4. Павелко Н.М. Діагностика порушень судинно-тромбоцитарного гемостазу у хворих на генералізований пародонтит і корекція змін включенням в комплексну терапію препарату Танакан / Н.М. Павелко // Гематологія і переливання крові. Міжвідомчий збірник. - 2008. - Вип. 34, Т. 1. - С. 315-318.

5. Пат. 60486 Україна, 7 А 61 К 6/00, F 61 К 35/00. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту / Павелко Н.М., Герелюк В.І.; заявник і власник патенту Павелко Н.М., Герелюк В.І. - №2002108085; заявл. 11.10.2002; опубл. 15.10.2003. Бюл. №10. Здобувачем проведено збір та аналіз матеріалу, оформлено його до друку, визначальною є участь автора в розробці та описі винаходу; проф. Герелюк В.І. - допомога при аналізі отриманих результатів.

6. Пат. 28780 Україна, МПК А 61 В 10/00. Спосіб діагностики і оцінки активності запального процесу при захворюваннях тканин пародонта / Павелко Н.М., Коваль Н.М., Герелюк В.І.; заявник і власник патенту Павелко Н.М., Коваль Н.М., Герелюк В.І. - №200708120; заявл. 17.07.2007; опубл. 25.12.2007. Бюл. №21. Здобувачем проведено збір та аналіз матеріалу, оформлено його до друку, визначальною є участь автора у розробці та описі винаходу; проф. Коваль Н.М., проф. Герелюк В.І. - допомога при аналізі отриманих результатів.

7. Пат. 45884 Україна МПК А 61 К 36/00. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту з використанням препарату екстракту Гінкго білоба (Еgb761) / Павелко Н.М., Герелюк В.І.; заявник і власник патенту Павелко Н.М., Герелюк В.І. - №200907277; заявл. 10.07.2009; опубл. 25.11.2009. Бюл. №22. Здобувачем проведено збір та аналіз матеріалу, оформлено його до друку, визначальною є участь автора в розробці та описі винаходу; проф. Герелюк В.І. - допомога при аналізі отриманих результатів.

8. Павелко Н.М. Застосування препарату „Танакан” в лікуванні захворювань тканин пародонту / Н.М. Павелко, В.І. Герелюк // Матеріали ІІ з'їзду АСУ «Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології», 22-24 лютого 2004 р. - Київ, 2004. - С. 257. Здобувач здійснила клінічне обстеження хворих, узагальнила отримані результати, здійснила їх статистичне обчислення, підготувала матеріали до друку; проф. Герелюк В.І. - надавав консультативну допомогу.

9. Павелко Н.М. Порівняння ефективності використання препаратів екстракту листя Гінгко білоба при лікуванні генералізованого пародонтиту / Н.М. Павелко, В.І. Герелюк // Епідеміологія основних стоматологічних захворювань: міжнародна наук.-практич. конф., 15-17 квітня 2004 р.: мат-ли конф. - Івано-Франківськ, 2004. - С.72-73. Здобувач здійснила клінічне обстеження хворих, узагальнила отримані результати, здійснила їх статистичне обчислення, підготувала матеріали до друку; проф. Герелюк В.І. - надавав консультативну допомогу.

10. Павелко Н.М. Діагностика активності перебігу генералізованого пародонтиту / Н.М. Павелко, В.І. Герелюк // Матеріали ІІІ (Х) з'їзду АСУ «Інноваційні технології - в стоматологічну практику», 16-18 жовтня 2008 р. - Полтава 2008. - С.221. Здобувач провела обстеження хворих, узагальнила отримані результати, здійснила їх статистичне обчислення, підготувала матеріали до друку; проф. Герелюк В.І. - надавав консультативну допомогу.

11. Павелко Н.М. Скринінгове дослідження первинного гемостазу в хворих на генералізований пародонтит / Н.М. Павелко, В.І. Герелюк // Актуальні питання профілактики і лікування хвороб твердих тканин зуба та пародонту: мат-ли першої наук.-практич. конф. стоматологів Закарпаття, 15-16 травня 2008 р. - Ужгород, 2008. - С.70-71. Здобувач провела обстеження хворих, узагальнила отримані результати, здійснила їх статистичне обчислення, підготувала матеріали до друку; проф. Герелюк В.І. - надавав консультативну допомогу.

12. Павелко Н.М. Визначення рівня sPECAM у хворих на генералізований пародонтит / Н.М. Павелко, В.І. Герелюк // Актуальні питання сучасної стоматології: мат-ли ювілейної міжнародної наук.-практич. конф., 29 жовтня - 1 листопада 2008 р. - Львів, 2008. - С.184-185. Здобувач провела обстеження хворих, узагальнила отримані результати, здійснила їх статистичне обчислення, підготувала матеріали до друку; проф. Герелюк В.І. - надавав консультативну допомогу.

13. Павелко Н.М. Оптимізація лікування хворих на генералізований пародонтит шляхом корекції порушень судинно-тромбоцитарного гемостазу / Н.М. Павелко, В.І. Герелюк, Н.М. Коваль // Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрями розвитку: ювілейна міжнародна наук.-практич. конф., 5-6 лютого 2009 р.: тези доповідей - Івано-Франківськ, 2009. - С.46-47. Здобувач провела обстеження та лікування хворих, узагальнила отримані результати, здійснила їх статистичне обчислення, підготувала матеріали до друку; проф. Герелюк В.І., проф. Коваль Н.М. - надавали консультативну допомогу.

АНОТАЦІЇ

Павелко Н.М. Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування препаратів екстракту Гінкго білоба в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України, Івано-Франківськ, 2011.

Обстежено 135 хворих на генералізований пародонтит та 15 осіб з клінічно здоровим пародонтом. Досліджено клініко-патогенетичні особливості перебігу генералізованого пародонтиту, ефективність комплексного лікування з оцінкою віддалених результатів залежно від ступеня розвитку та перебігу патологічного процесу.

Встановлено, що розвиток генералізованого пародонтиту супроводжується порушенням судинно-тромбоцитарного гемостазу, підвищенням рівня С-реактивного білка, молекул клітинної адгезії sPECAM-1. Розроблено схему комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит зі включенням стандартизованого екстракту Гінкго білоба, що сприяє тривалій ремісії патологічного процесу.

Ключові слова: генералізований пародонтит, патогенез, стандартизований екстракт Гінкго білоба.

Павелко Н.М. Клинико-патогенетическое обоснование применения препаратов экстракта Гинкго билоба в комплексном лечении генерализованного пародонтита. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. Ивано-Франковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Ивано-Франковск, 2011.

Диссертация посвящена повышению эффективности комплексного лечения генерализованного пародонтита с использованием препаратов стандартизированного экстракта Гинкго билоба (EGB-761).

Объект исследования - 135 больных генерализованным пародонтитом (ГП), которые в зависимости от использованного лечения, разделены на контрольную и основную группы. С целью определения нормы обследовано 15 пациентов с клинически здоровым пародонтом. Диагноз ГП верифицировали согласно критериям классификации Н.Ф. Данилевского (1994). Методы - общеклинические, рентгенологические, лабораторные, иммуноферментные с помощью которых определяли патогенетические звенья, течение и эффективность лечения ГП. По результатам исследований все изучаемые показатели индексной оценки состояния тканей пародонта РМА (С. Parma, 1960), РВІ (Н. Р. Muhlemann, 1977), индекса Рамфьорда (1959), индекса Грин-Вермильона (1964), стойкости капилляров десен по В.И. Кулаженко (1969) и глубина пародонтальных карманов были наиболее выражены у больных ГП I-II степени развития обострившееся течение.

Для уточнения механизмов патогенеза ГП наряду с оценкой клинических показателей проведено изучение состояния сосудисто-тромбоцитарного гемостаза за гемолизат-агрегационным тестом с визуальной оценкой по А.С. Шитиковой (1984) с установлением индекса агрегации тромбоцитов и определение показателей индуцированной адреналином агрегации на агрегометре АР 2110 " СОЛАР ". В ходе исследования была применена собственная модификация пробы Дьюка (1910) - определение времени капиллярного кровотечения после дозированного прокола десны. Для решения вопроса о возможной активации вторичного (коагуляционного) гемостаза у больных ГП определяли показатели активированного частичного тромбопластинового времени, содержание в плазме маркеров тромбинемии - растворимых фибрин-мономерных комплексов. Для оценки активности заболевания исследовали С-реактивный белок, молекулы клеточной адгезии sРЕСАМ-1.

Установлено, что развитие генерализованных дистрофически-воспалительных поражений пародонта сопровождается нарушением сосудисто-тромбоцитарного гемостаза: снижением резистентности микрососудов и повышением адгезивно-агрегационной функции тромбоцитов (локального и системного характера). Активация первичного гемостаза у больных ГП I, II ст. не сопровождается существенными изменениями коагуляционной активности. Установлено достоверное увеличение уровня sPECAM-1 (sСD-31) в десневой жидкости и в тканях пародонта, что подтверждает патогенетическое значение активации процессов трансэндотелиальной адгезии в прогрессировании заболевания.

Проведенное сравнительное определение уровня С-РБ в сыворотке крови и ротовой жидкости при заболеваниях пародонта, выявило значительное его повышение, что свидетельствует о воспалительной природе процесса и, возможно, является результатом его локального синтеза в поврежденных тканях. Корреляционный анализ подтвердил связь между содержанием С-РБ в ротовой жидкости и клиническим состоянием тканей пародонта. У больных ГП установлены сильные положительные взаимосвязи между С-РБ и индексами РМА и РВІ и прямые корреляционные связи средней силы между sРЕСАМ-1 и индексами РМА, РВІ и содержанием С-РБ в ротовой жидкости.

Установленные изменения показателей первичного (сосудисто-тромбоцитарного) гемостаза у больных ГП и механизмы их воздействия на ткани пародонта расширяют представления о патогенезе заболевания и способствуют выбору рационального лечения.

Доказано, что назначение препарата стандартизированного экстракта Гинкго билоба (Egb 761) внутрь при комплексном лечении больных ГП способствует улучшению микроциркуляции, за счет угнетения агрегационной активности тромбоцитов, сопровождается снижением уровня С-РБ в ротовой жидкости, нормализацией концентрации sPECAM-1 в тканях пародонта, что отражает исчезновение клинических признаков воспалительного процесса в тканях пародонта и способствует достижению длительной ремиссии в течение 12 месяцев у больных ГП I-II степени развития (р<0,05).

Ключевые слова: генерализованный пародонтит, патогенез, стандартизированный экстракт Гинкго билоба.

Pavelko N.M. Clinical pathogenetic substantion report of the use of preparations containing Ginko biloba extract in combined treatment of generalized periodontitis. Manuscript.

Candidate's of Medicine thesis in major subject 14.01.22 - stomatology. State institution of higher education «Ivano-Frankivsk National Medical University», Ministry of Public Health of Ukraine, Ivano-Frankivsk, 2011.

135 patients with generalized periodontitis (GP) and 15 people with clinically healthy periodontium have been examined. The clinical and pathological characteristics of the progress of GP, the efficiency of the combined treatment including evaluation of the remote results, depending on the stage of development and the progress have been investigated. It has been determined that the development of GP is accompanied by vascular trombocyte hemostasis violation involving the levels of C-reactive protein, cellular adhesion molecules sPECAM-1. Combined treatment regimen of patients with GP including standardized Ginkgo biloba extract which promotes long-term remission of the pathological process has been elaborated.

Key words: generalized periodontitis, pathogenesis, standardized Ginkgo biloba extract.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЧТЧ - активований частковий тромбопластиновий час

ГП - генералізований пародонти

ІАТ - індекс агрегації тромбоцитів

МКА - молекули клітинної адгезії

ПК - пародонтальна кишеня

РДІ - індекс Рамфьорда

РФМК - розчинні фібрин-мономерні комплекси

С-РБ - С-реактивний білок

ЧКК - час капілярної кровотечі

ЧККя - час капілярної кровотечі при дозованому проколі ясен

ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів

РВІ - індекс кровоточивості (Н.R. Muhlemann, 1977)

РМА - папілярно-маргінально- альвеолярний індекс

sPECAM-1 (sCD31) - тромбоцитарно-ендотеліальна адгезивна молекула

Размещено на Allbest.ru