Нейроно-гліально-капілярні відносини в енторинальній ділянці парагіпокампальної закрутки головного мозку людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДУ «КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО»

УДК 611.813.1:611.018.83

Нейроно-гліально-капілярні відносини в енторинальній ділянці парагіпокампальної закрутки головного мозку людини

14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Пірятінська Наталія Євгенівна

Сімферополь 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Масловський Сергій Юрійович,

Харківський національний медичний

університет МОЗ України,

завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Шаповалова Олена Юріївна,

ДУ «Кримський державний медичний університет

імені С.І. Георгієвського» МОЗ України,

завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології;

доктор медичних наук, професор

Геращенко Сергій Борисович,

ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний

університет» МОЗ України,

завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології.

Захист відбудеться 24 травня 2011 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02 при ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий 20 квітня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Мороз

парагіпокампальний капілярний енторинальний мозок

АНОТАЦІЯ

Пірятінська Н.Є. Нейроно-гліально-капілярні відносини в енторинальній ділянці парагіпокампальної закрутки головного мозку людини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія. - ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» МОЗ України. - Сімферополь, 2011.

Дисертація присвячена встановленню нейроно-гліально-капілярних відносин в енторинальній ділянці парагіпокампальної закрутки головного мозку людини.

За віковий період з 1-й до 7-й вікової групи відмічається зменшення щільності нейронів на 51 %, питомої довжини капілярів на 18 %, капілярного індексу на 40 %. Збільшення щільності глії склало 38 %, зміна гліального індексу на 69 %. Асиметрія морфометричних показників статистично не достовірна. Статеві особливості проявляються в більшій кількості нейронів, капілярів і капілярного індексу у чоловіків. У жінок переважають клітини глії і гліальний індекс. Для жінок характерне зниження щільності нейронів у більш ранньому віці. Підвищення щільності клітин глії з віком у чоловіків носить більш повільний характер.

Ключові слова: головний мозок людини, лімбічна система, енторинальна ділянка, нейрони, глія, капіляри.

АННОТАЦИЯ

Пирятинская Н.Е. Нейроно-глиально-капиллярные отношения в энторинальной области парагиппокампальной извилины головного мозга человека. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09 - гистология, цитология, эмбриология. - ГУ «Крымский государственный медицинский университет имени С.И. Георгиевского» МЗ Украины. - Симферополь, 2011.

Диссертация посвящена установлению нейроно-глиально-капиллярных взаимоотношений в энторинальной области парагиппокампальной извилины головного мозга человека. В современной неврологии и психиатрии нейроно-глиально-капиллярные взаимоотношения являются базовыми и рассматриваются как один из показателей активности нейронов, зависящих от степени функционирования глиальных клеток при функциональных нагрузках на нервную систему и патологических состояний.

Исследование проводилось на препаратах коры энторинальной области парагиппокампальной извилины головного мозга, полученных от 56 трупов человека обоего пола (28 мужчин и 28 женщин) в возрасте от 22 до 84 лет, умерших от случайных причин, не связанных с патологией и повреждением головного мозга. Участки извилины для исследования были взяты из симметричных областей левого и правого полушария. Секционный материал разделяли на возрастные группы. Каждая возрастная группа делилась по половому признаку.

Морфологические исследования проводились на гистологических срезах толщиной 7 мкм, окрашенных по методу Ниссля и гематоксилин-эозином, и полутонких срезах толщиной 1 мкм, окрашенных метиленовым синим. Обработка результатов исследований проводилась с помощью методов математической статистики, биометрии и стереометрии. Проводили дисперсионный анализ, применяли анализ наступления события.

Для энторинальной области коры мозга человека характерны следующие возрастные морфологические изменения: прогрессивное визуальное уменьшение плотности расположения и количества нейронов, дистрофические и дегенеративные изменения нервных клеток, увеличение количества глиальных клеток, редукция капиллярной сети. Не было выявлено отличительных морфологических особенностей нейронов, глиальных клеток и капилляров, характерных только для левого или правого полушария головного мозга. Также не обнаружены отличительные морфологические особенности нейронов, глиальных клеток и капилляров в гистологических препаратах энторинальной области коры мозга людей мужского и женского пола.

Нейроно-глиально-капиллярные взаимоотношения энторинальной области человека различаются в возрастном аспекте значением морфометрических показателей. За изучаемый период с 1-й по 7-ю возрастную группу уменьшение плотности нейронов составило 51 %, увеличение плотности глиальных клеток составило 38 %. Удельная длина капилляров за изучаемый возрастной период уменьшается на 18 %. При этом значение глиального индекса изменяется на 69 %, а значение капиллярного индекса снижается на 40 %.

При изучении особенностей асимметрии нейроно-глиально-капиллярных взаимоотношений энторинальной области не установлено статистически достоверной разницы между морфометрическими показателями левого и правого полушария.

При изучении особенностей нейроно-глиально-капиллярных взаимоотношений энторинальной коры у мужчин и женщин установлено, что половые особенности проявляются в большей плотности нейронов и капилляров у мужчин. У женщин преобладают клетки глии. Глиальный индекс больше у женщин. Капиллярный индекс у мужчин больше. Также отмечено, что радиус капилляра больше у женщин.

Нейроно-глиально-капиллярные отношения при сочетанном влиянии факторов возраста, пола и полушария головного мозга показали, что для женщин характерно снижение плотности нейронов в более раннем возрасте по сравнению с мужчинами. Повышение плотности клеток глии с возрастом у мужчин носит более плавный характер, чем у женщин. Динамика возрастных изменений плотности капилляров у мужчин и женщин носит одинаковый характер.

Результаты исследования могут быть морфологической основой в области нейрофизиологии для исследования индивидуальной и возрастной вариабельности, функций структур головного мозга человека.

Практическое значение работы состоит в разработке морфологических критериев для исследования энторинальной области и оценки нейроно-глиально-капиллярных взаимоотношений, которые могут быть применены для решения теоретических и практических задач нейрохирургической и неврологической клиники. Полученные данные могут быть учтены при более глубоком изучении патогенеза и методов лечения ряда заболеваний центральной нервной системы.

Ключевые слова: головной мозг человека, лимбическая система, энторинальная область, нейроны, глия, капилляры.

SUMMARY

Piryatinskaya N.E. Neuron-glial-capillary interactions of entorhinal region in parahippocampal gyrus of the human brain. - Manuscript.

The dissertation competing for scientific degree of the candidate of medical sciences. Specialіty 14.03.09 - histology, cytology, embryology. - S.I. Georgievski Crimean State Medical University, Ministry of Helth of Ukraine. - Simferopol, 2011.

The dissertation is devoted to the study of neuron-glial-capillary interactions of entorhinal region in parahippocampal gyrus of the human brain. Withing the age period from 22 to 84 years, reduction of density of neurons by 51%, specific length of capillaries by 18%, capillary index by 40% are obsewered. Increase of density of glia was 38%, the glial index by 69%. Asymmetry of morphometric parameters is not mathematically expressed. Sex features are more apparent in a larger number of neurons, capillaries, and capillary index in men. In women glia cells and glial index are predominant. Lower number of neurons at younger age is characteristic for women. Increase of the density of glia cells with age in men is more gradual in nature.

Key words: human brain, the limbic system, entorhinal region, neuron, glia, capillary.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження морфологічних змін структур головного мозку належать до числа фундаментальних наукових проблем, актуальність яких із часом зростає. У сучасній нейроморфології однією з актуальних тем є вивчення індивідуальної варіабельності будови головного мозку людини (Боголепова И.Н., 2003; 2007).

Лімбічна система давно є предметом уваги багатьох вчених. До структур лімбічної системи головного мозку відносять і парагіпокампальну закрутку (Филимонов И.Н., 1949). Вона складно влаштована та має на своїй поверхні цитоархитектонічні поля, різні за будовою й походженням (Lorente de No, 1933; Саркисов С.А., 1964; Буклина С.Б., 2000). Енторинальна ділянка парагіпокампальної закрутки головного мозку бере участь у нервово-психічній діяльності людини, формуванні емоцій і пам'яті (Adey W., 1956; Беритов И.С., 1969; Туревский И.И., 1971), у механізмах епілептогенезу (Меринг Т.А., 1982; Spatt J., 2002), у патогенезі хвороби Альцгеймера й функціональних розладів при шизофренії (Каплан Г.И., 1994; Gluck M.A., 2006).

У сучасній неврології та психіатрії нейроно-гліально-капілярні відношення є базовими й розглядаються як один з показників активності нейронів, що залежать від ступеня функціонування гліальних клітин при функціональних навантаженнях на нервову систему і патологічних станах (Левицький В.А., 1997; Геращенко С.Б., 2002; Ховряков А.В., 2006). Вченими морфологічно виявлено порушення нормальних зв'язків у системі нейрон-глія-капіляр при судинних захворюваннях головного мозку, епілепсії, психічних і неврологічних розладах (Степаненко А.Ю., 1997; Пасиков Н.В., 2006; Акмадеева А.В., 2006).

Функціональна міжпівкульна асиметрія головного мозку загальновизнанна, є мультидисциплінарним питанням та широко досліджується. Зміна ступеня асиметрії мозку відображає як фізіологічний стан, так і адаптаційні перебудови організму (Добронравова И.С., 1989; Калинин В.В., 2004). Враховується функціональна асиметрія мозку при діагностиці й прогнозуванні ряду захворювань (Введенский Г.Е., 1982). Вивчення функціональної симетрії-асиметрії головного мозку нерозривно пов'язане з морфологічними особливостями досліджуваних ділянок (Боголепова И.Н., 2004).

Актуальним є вивчення питання полового диморфізму. Результати досліджень останніх років свідчать про міжпівкульне розходження в структурно-функціональній організації певних ділянок мозку чоловіків і жінок (Вольф Н.В., 1998, 2000; Davidson H., 2000). З'ясування природи цих особливостей допоможе відповісти на ряд медичних питань.

З віком у всіх органах і системах макроорганізму, в тому числі й у головному мозку, спостерігаються зміни структур і функцій (Хуторян Б.М., 2003; Черных Н.А., 2006). При старінні мозку відзначені не тільки деструктивні процеси, а й адаптаційні зміни, зокрема в системі нейрон-глія-капіляр (Хатамов А.И., 2006; Оржеховская Н.С., 2006; Сапин М.Р., 2007). Вікові зміни різні в чоловіків і жінок, також при старінні відбувається зрушення півкульної асиметрії (Borod J., 1980; Cahill L., 2005).

У доступній літературі не знайдено даних про кількісне співвідношення тканинних елементів енторинальної ділянки. У зв'язку із цим виникає завдання вивчити морфологічні і морфометричні показники взаємозв'язків між нейронами, гліальними клітинами й капілярами з позиції індивідуальної варіабельності. Знання цього здатно допомогти у вирішенні питань про функціональний стан даної ділянки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри гістології, цитології та ембріології Харківського національного медичного університету і є самостійним фрагментом у рамках наукового напрямку "Нейроно-гліально-капілярні відносини стовбура головного мозку людини в системі стереотаксичних координат", номер державної реєстрації 0102U001861.

Невирішені питання й актуальність теми визначили мету цього дослідження.

Мета дослідження - встановити закономірності морфометричних показників нейроно-гліально-капілярних відносин в енторинальній ділянці парагіпокампальної закрутки головного мозку людини.

Для досягнення зазначеної мети поставлені такі завдання дослідження.

1. Провести оцінку системи нейрон-глія-капіляр в енторинальній ділянці парагіпокампальної закрутки головного мозку людини.

2. Виявити вікову динаміку змін нейроно-гліально-капілярних відносин в енторинальній ділянці парагіпокампальної закрутки.

3. Оцінити асиметрію показників нейроно-гліально-капілярних відносин енторинальної ділянки лівої і правої півкулі головного мозку людини.

4. Встановити особливості морфометричних показників нейроно-гліально-капілярних відносин в енторинальній ділянці головного мозку чоловіків і жінок.

Об'єкт дослідження - структурна організація енторинальної ділянки парагіпокампальної закрутки головного мозку людини.

Предмет дослідження - нейроно-гліально-капілярні відносини в енторинальній ділянці парагіпокампальної закрутки головного мозку людини.

Методи дослідження - анатомічні, гістологічні, морфометричні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлені кількісні показники нейроно-гліально-капілярних відносин енторинальної ділянки кори мозку. Вперше встановлена вікова динаміка морфометричних показників у системі нейрон-глія-капіляр, статеві та міжпівкульні особливості.

Для оцінки нейроно-гліально-капілярних відносин в енторинальній ділянці кори запропоновані морфометричні критерії, які вивчали на гістологічних зрізах: щільність розташування нейронів, гліальних клітин, гліальний та капілярний індекси, питома довжина капілярів, величина зони васкуляризації, питома площа обмінної поверхні й об'єм, займаний капілярами в об'ємі тканини, ступінь асиметрії даних параметрів.

В процесі дослідження описана морфометрична варіабельність даного відділу кори головного мозку людини.

Практичнее значення одержаних результатів. Результати дослідження дають додаткові відомості й розширюють уявлення про структурну організацію енторинальної ділянки парагіпокампальної закрутки головного мозку людини. Отримані дані можуть дозволити розкрити механізми структурно-функціональних основ системної діяльності головного мозку і його пластичності.

Результати проведеної роботи підтверджують і розвивають наявні в нейроморфологічній літературі дані про структурні зміни в тканинах мозку при фізіологічному старінні, поглиблюють відомості про гістологічні основи функціональної асиметрії великих півкуль. Вони також можуть бути структурною складовою ланкою в нейрофізіології для дослідження функцій людського мозку.

Результати морфологічних та морфометричних досліджень можуть бути застосовані для вирішення теоретичних і практичних завдань нейрохірургічної й неврологічної клініки, геронтології. Отримані дані можуть бути враховані при більш глибокому вивченні патогенезу й методів лікування ряду захворювань центральної нервової системи, а також можуть дати можливість глибше підійти до пояснення ушкоджень певних ділянок головного мозку при захворюваннях, фізіологічному й патологічному старінні та вести пошук усунень цих порушень.

Результати дослідження можуть використовуватись при подальших розробках загальних теоретичних положень про роль нейронів, гліальних клітин, трофіки клітин, вікових і статевих особливостях відділів головного мозку з урахуванням ступеня асиметрії морфометричних показників, а так само в навчальному процесі для ілюстрації індивідуальної та вікової мінливості структур головного мозку людини.

Впровадження результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес і наукові дослідження кафедри гістології, цитології та ембріології Харківського національного медичного університету; кафедри гістології, цитології та ембріології ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія»; кафедри гістології, цитології та ембріології Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; кафедри гістології, цитології та ембріології Вінницького національного медичного університету ім. Н.І. Пирогова; кафедри гістології, цитології та ембріології кафедри гістології, цитології та ембріології Дніпропетровської державної медичної академії; кафедри гістології, цитології та ембріології Луганського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проведені патентні дослідження й аналіз наукової інформації з досліджуваної проблеми, разом з науковим керівником поставлена мета й обґрунтований вибір завдань дослідження, самостійно зроблені набір й обробка морфологічного матеріалу для дослідження, виготовлені гістологічні препарати, виконані морфометричні дослідження, обрані критерії для оцінки динаміки морфометричних змін, оброблені й описані отримані результати, проведені статистичні дослідження, узагальнені результати досліджень, визначені їхні закономірності, зроблені висновки. Всі розділи дисертації написані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні й практичні результати, отримані при виконанні даної роботи, були представлені на науково-практичній конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету "Медицина третього тисячоліття" (Харків, 2007); міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених "Молодь - медицині майбутнього" (Одеса, 2008); міжнародній конференції студентів і молодих учених "I International Scientific Interdisciplinary Congress" (Харків, 2008); науково-практичній конференції "Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень" (Тернопіль, 2008); ІІІ міжнародному конгресі "Спадкові метаболічні захворювання" (Харків, 2008); засіданнях Харківського суспільства анатомів, гістологів, ембріологів і клінічних анатомів (Харків, 2008); симпозіумі "Морфогенез органів і тканин під впливом екзогенних факторів" (Сімферополь - Алушта, 2008); науково-практичній конференції "Внесок молодих вчених у розвиток медичної науки й практики" (Харків, 2008); ІV Міжнародній Пироговській студентській науковій медичній конференції (Москва, 2009); науково-практичній конференції молодих вчених "Медицина 21 століття" (Харків, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених "Медична наука - 2009" (Полтава, 2009); V Міжнародній Пироговській студентській науковій медичній конференції (Москва, 2010); Всеросійській науковій конференції студентів і молодих вчених з міжнародною участю "Актуальные проблемы теоретической, экспериментальной, клинической медицины и фармации" (Тюмень, 2010).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 17 (5 - без співавторів) наукових праць, з них 6 статей у провідних спеціалізованих науково-медичних журналах, затверджених ВАК України, 11 - у матеріалах з'їздів і конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертацію викладено на 160 сторінках тексту. Робота складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, розділу, у якому викладено матеріал і методи дослідження, розділу результатів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків. Дисертація ілюстрована 50 рисунками й 5 таблицями. Список літератури включає 297 джерел, з них 224 надруковані кирилицею та 73 - латиницею.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводилося на препаратах (секційному матеріалі) кори енторинальної ділянки парагіпокампальної закрутки, отриманих від 56 трупів людини (28 чоловіків та 28 жінок) у віці від 22 до 84 років, що вмерли від випадкових причин, не пов'язаних з патологією й ушкодженням головного мозку. Ділянки закрутки були взяті із симетричних частин лівої й правої півкулі. Усього вивчено 112 ділянок енторинальної зони кори головного мозку. Роботу проводили згідно з біоетичними і морально-правовими нормами (протокол № 2 від 05.03.08 засідання комісії з питань етики та біоетики Харківського національного медичного університету).

Отриманий матеріал розподіляли на вікові групи: 1-ша - 21-30 років, 2-га - 31-40 років, 3-тя - 41-50 років, 4-та - 51-60 років, 5-та - 61-70 років, 6-та - 71-80 років, 7-ма - 81-90 років. Попередні розрахунки показали доцільність розбивки груп з інтервалом 10 років, тому що відмінності вікових змін простежуються вже в цей період. Кожну вікову групу розподіляли за статевою ознакою. У досліджуваних групах рівна кількість морфологічного матеріалу від трупів чоловічої та жіночої статі.

Для гістологічного дослідження брали окремі ділянки енторинальної зони розміром 1 см3. Гістологічну обробку морфологічного матеріалу проводили згідно з загальноприйнятими методиками (Меркулов Г.А., 1961). Дослідження проводили на зрізах товщиною 7 мкм, забарвлених гематоксилін-еозином і за методом Ниссля. Також для дослідження використовували напівтонкі зрізи товщиною 1 мкм. Морфологічний матеріал для світлооптичних досліджень на напівтонких зрізах виготовляли за традиційною для тканини мозку електронномікроскопічною методикою (Electron mіcroscopy іn bіology, 1991). Потім зрізи забарвлювали метиленовим синім.

Проводили кількісну і якісну оцінку морфологічних структур, оцінювали просторові нейроно-капілярні й нейроно-гліальні відношення досліджуваної ділянки. За допомогою цифрової відеосистеми "Olympus" проводили візуалізацію зображення та виготовляли мікрофотографії.

Для вивчення нейроно-гліально-капілярних відносин застосовували методи біометрії й стереометрії. Для визначення кількісних характеристик нейроно-гліально-капілярних відносин в енторинальній ділянці кори використалися такі морфометричні показники: щільність (од./мм2) нейронів, гліальних клітин і перетинів капілярів, гліальний і капілярний індекси. У полі зору для підрахунку вибирали клітини, у яких ядро і ядерце перебували в площині підраховуваного зрізу. Диференціювання клітин глії за типами не проводили. У розрахунки включене виправлення Аберкромби для більш точного визначення кількості клітин. Щільність нейронів визначали як відношення кількості нейронів на певній ділянці поля до площі цього поля, вираженої в мм2 (тобто кількість нейронів на площі 1 мм2). Щільність глії визначали як відношення кількості гліальних клітин на певній ділянці поля до площі цього поля, вираженої в мм2 (тобто кількість клітин глії на площі 1 мм2). Гліальний індекс розглядали як відношення кількості клітин глії до кількості нейронів, тобто як кількість гліальних клітин, що доводиться на один нейрон. Капілярний індекс визначали як відношення кількості перетинів капілярів до кількості нейронів на досліджуваному відрізку поля. Для кількісної характеристики васкуляризації нервової тканини визначали питому довжину капілярів, радіус капілярів, величину зони васкуляризації, питому площу обмінної поверхні й об'єм, займаний капілярами в об'ємі тканини (1 см3). Питому довжину капілярів визначали на зрізах, що мають один напрямок у просторі, тому що орієнтація капілярів у тканині рівноімовірна у всіх напрямках. Величина зони васкуляризації дорівнює максимальній відстані між нейронами та стінкою капіляра, у межах якого трофічне забезпечення клітин є достатнім. Питому площу обмінної поверхні разраховували як добуток довжини окружності та довжини капілярів в обсязі тканини. Об'єм, займаний капілярами в досліджуваному об'ємі тканини (1 мм3), визначали як добуток площі перетину капіляра та довжини капілярів в об'ємі тканини. Для морфометричної характеристики асиметричності досліджуваних показників у лівій і правій півкулях головного мозку обчислювали коефіцієнт асиметрії як відношення різниці кількості одиниць у лівій і правій півкулях до суми цих показників. Позитивне значення коефіцієнта - перевага лівої півкулі, негативне - правої.

Основну обробку результатів досліджень проводили за допомогою ліцензійних комп'ютерних програм "SPSS 15,0", "MS Excel 2003".

Проводили дисперсійний аналіз, застосовували аналіз настання події. Вірогідність розходження порівнюваних величин оцінювали за допомогою параметричних та непараметричних критеріїв. При цьому вибирався рівень значущості p0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. З метою опису особливостей нейронів, клітин глії й капілярів, а також вікових особливостей у системі нейрон-глія-капіляр лівої й правої півкуль головного мозку людей чоловічої та жіночої статі проведені морфологічні дослідження гістіоархитектоніки енторинальної ділянки.

У 1-й і 2-й вікових групах переважають нормохромні нейрони із гранульованою хроматофільною речовиною цитоплазми, світлими ядрами овальної або округлої форми, чіткими ядерцями. При цьому зустрічаються помірно гіпохромні нейрони. Гіперхромні нейрони одиничні. На препаратах у полі зору як прояв вікової динаміки візуально помітне збільшення кількості гліальних клітин. У препаратах даної вікової групи капілярні перетини мають чіткі контури, розташовані рівномірно у полі зору, утворюють густу дрібну мережу.

При вивченні морфології нейроцитів у віковій групі більш ніж 40 років відмічається відносне збільшення кількості помірно гіперхромних і різко гіпохромних нейронів. Кількість гліальних клітин візуально значно більше, ніж у попередній віковій групі, відзначається й збільшення кількості сателітної глії. Перетини капілярів чіткі, рівномірно розташовані у полі зору.

Відмітні вікові особливості чітко виражені на морфологічному матеріалі 4-й вікової групи. На даних препаратах відмічені зміни співвідношень серед клітин різного ступеня інтенсивності забарвлення. Гліальні клітини активно фагоцитують нейроцити, що дистрофічно змінені й гинуть. Нервові клітки оточують як поодинокі сателіти, що щільно прилягають до тіла нейрона, так і їхні групи.

Подальші вікові зміни в групах більш ніж 60 років проявляються зміною структури нейронів. У них чітко проглядається ядро, речовина Ниссля часто визначається у вигляді зернистості. Разом із хроматолізом відмічена поява вираженої вакуолізації. Візуально, а також підтверджено й морфометрично, у системі нейрон-глія відбуваються кількісні зміни у вигляді збідніння полів зору нейронами й наростання кількості гліальних клітин. Підвищена кількість як клітин-сателітів, так і фагоцитуючих гліоцитів. Характерною ознакою для старечого віку є зростання кількості клітин з патологічними змінами, перікаріони яких перевантажені гранулами ліпофусцину. Дегенеративні процеси охоплюють не тільки нейроцити, а й клітини глії, що проявляється в появі гліоцитів з набряклою вакуолізованою цитоплазмою.

При вивченні цитоархитектоніки енторинальної ділянки парагіпокампальної закрутки не було виявлено відмітних морфологічних особливостей нейронів, гліальних клітин і капілярів, характерних тільки для лівої або правої півкуль головного мозку.

Також не виявлені суттєві морфологічні особливості нейронів, гліальних клітин і капілярів у гістологічних препаратах енторинальної ділянки кори мозку людей чоловічої й жіновий статі. Розходження були у вікових змінах в енторинальній ділянці чоловіків і жінок.

Резюмуючи, можна вказати, що для енторинальної ділянки кори мозку людини характерні вікові зміни: прогресивне візуальне зменшення щільності розташування, кількості нейронів, дистрофічні й дегенеративні зміни нервових клітин, збільшення кількості гліальних клітин, редукція капілярної мережі.

При вивченні вікових особливостей морфометричних показників установлено, що щільність нейронів у корі досліджуваної ділянки за період з 1-ї до 7-ї вікової групи зменшується на 51 %: з 1359,66±44,26/мм2 до 655,74±40,72/мм2. Щільність гліальних клітин в енторинальній корі збільшується з 1-ї групи вікової (3793,96±181,18/мм2) до 7-ї групи (5489,49±179,6/мм2) на 38%. Питома довжина капілярів за досліджуваний віковий період зменшується на 18 %: з 1466,0±70,3 мм/мм3 до 1216,0±61,0 мм/мм3. Слід зазначити, що радіус капіляра не постійний. Поступово змінюючись із віком, він збільшується. Параметри питомої площі обмінної поверхні знижуються в середньому до 55-60 років, а в наступні два десятиліття показники мають тенденцію до підвищення, але після 80 років знову знижуються. Об'єм, займаний капілярами в нервовій тканині, рівномірно зменшується до 70 років, після чого, навпаки, незначно підвищується. Усього за досліджуваний період з 1-у по 7-му вікову групу гліальний індекс змінюється на 69 %. Відзначено зниження капілярного індексу на 40 % за досліджуваний віковий період. Нерівномірно змінюється й співвідношення нейронів, глії й перетинів капілярів. Для наочності порівняння щільність нейронів була прийнята за одиницю. Дані розрахунків у досліджуваних вікових групах: 1-ша - 1:2,7:1,9; 2-га - 1:3,1:1,7; 3-тя - 1:4,2:1,6; 4-та - 1:4,5:1,6; 5-та - 1:5,7:1,4; 6-та - 1:7,1:1,2; 7-ма - 1:8,9:1,1.

Результати морфометричних досліджень були проаналізовані з метою виявлення відмінностей у чоловіків і жінок. Виявлено, що статеві особливості проявляються в більшій щільності нейронів і перетинів капілярів у чоловіків. У жінок переважають клітини глії. Відношення нейронів, глії й капілярів у чоловіків - 1:3,67:0,57; у жінок - 1:5,9:0,77. Також відзначено, що радіус капіляра більше в жінок. Виявлено тенденцію до зниження кількості нейронів у більше ранньому віці в жінок у порівнянні із чоловіками.

Визначення асиметрії морфометричних показників у лівій і правій півкулях головного мозку статистично не виявило достовірної різниці. Хоча при цьому була постійна тенденція до підвищення значень у правій півкулі. Виключення склали нейрони, щільність яких більше в лівій півкулі. Відношення нейронів, глії й капілярів у півкулях схоже: ліва -1:4,3:0,6; права - 1:4,7:0,6.

Визначення асиметрії морфометричних показників у лівої і правої півкулі головного мозку чоловіків і жінок показало наступне. Щільність нейронів у чоловіків вище, ніж у жінок, як у лівій, так і у правій півкулях. При цьому в представників обох статей щільність нейронів також вище ліворуч, але вона статистично не достовірна.

Щільність гліальних клітин в енторинальній ділянці незалежно від півкулі вище в жінок. Асиметрія показників у кожній статі статистично не достовірна. При цьому у чоловіків відзначена тенденція до дуже незначної переваги глії ліворуч, а в жінок правобічна перевага гліальних клітин.

Щільність перетинів капілярів у чоловіків вище, ніж у жінок, як у лівій, так й у правій півкулях. Асиметрія показників у кожній статі статистично не достовірна. При цьому в представників обох статей спостерігається тенденція до незначного підвищення щільность капілярів ліворуч.

Як показали результати визначення капілярного індексу, він незначно вище в чоловіків. При цьому як у чоловіків, так й у жінок відзначена тенденція до лівосторонньої асиметрії даного індексу. Асиметрія показника у кожній статі статистично не достовірна.

У енторинальній ділянці при дослідженні статевих відмінностей у лівій і правій півкулях мозку отримані дані щодо значення гліального індексу. У жінок гліальний індекс вище, ніж у чоловіків. При цьому як у чоловіків, так і у жінок показники вище праворуч. Асиметрія показників у кожної статі статистично не достовірна.

Визначення асиметрії морфометричних показників у лівій і правій півкулях головного мозку індивідуально в кожної досліджуваної людини показало відмітні результати від досліджень по групах. З'ясувалося, що з віком відбувається зміна асиметрії щільності нейронів. Проаналізувавши коефіцієнт асиметрії щільності розташування нейронів, ми відмітили, що вікові особливості проявляються його зміною з негативного значення на позитивний, тобто міжпівкульна асиметрія проявляється зрушенням у бік лівої півкулі. За допомогою регресії Кокса розраховано, що збільшення коефіцієнта асиметрії нейронів і зсув його вліво на 1 % приводить до зменшення "ризику смертності" на 6 %. Таким чином, припускаємо, що тривалість життя може бути пов'язана з особливостями зміни симетрії-асиметрії в енторинальній ділянці головного мозку людини.

Аналіз отриманих даних дозволяє припустити, що в енторинальній ділянці головного мозку вікові зміни морфометричних показників є результатом розвитку компенсаторно-пристосувальних реакцій, тому що морфологічні основи адаптації й компенсації порушених функцій визначаються рівнем трофічного гліально-капілярного забезпечення, а також динамікою зміни нейроно-гліально-капілярних відносин.

Таким чином, енторинальна ділянка парагіпокампальної закрутки головного мозку має вікову динаміку клітинних співвідношень у лівій і правій півкулях головного мозку людини. Також наші дослідження виявили відмінності в будові досліджуваної зони в чоловіків і жінок як між собою, так і вікову динаміку усередині груп. Найбільший вплив на щільність розташування нейронів, гліальних клітин і капілярів справляє вік. Менша залежність визначена від статі, при цьому найбільш виражений вплив стать чинить на щільність нейронів. Півкуля мозку справляє мінімальний вплив на щільність нейронів і капілярів і зовсім не виявлено залежності для гліальних клітин.

Вказане підтверджує необхідність вивчення не тільки фізіологічних, а й морфологічних і морфометричних особливостей структур мозку з позиції індивідуальної варіабельності. Описана в літературі анатомічна мінливість парагіпокампальної закрутки підтверджується й гістологічними особливостями даної ділянки головного мозку людини.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі за допомогою морфологічних та морфометричних методів дослідження проведено теоретичне узагальнення й нове вирішення завдання, актуального для медицини та нейроморфології, а саме: встановлення нейроно-гліально-капілярних відносин в енторинальній ділянці парагіпокампальної закрутки головного мозку людини, що дозволило виявити гістологічну варіабельність досліджуваної структури.

1. На підставі морфологічних досліджень установлена вікова динаміка, а саме: прогресивне зменшення щільності розташування, кількості нейронів, дистрофічні й дегенеративні зміни нервових клітин, збільшення кількості гліальних клітин, редукція капілярної мережі. Відсутні морфологічні відмінності нейронів, глії й капілярів лівої й правої півкулі мозку. Немає морфологічної різниці між чоловіками та жінками.

2. Морфометрично встановлено, що при фізіологічному старінні виявлене зменшення щільності нейронів на 51 %. При цьому відбувається збільшення щільності глії на 38 %, що супроводжується зміненням гліального індексу на 69 %. Також з віком зменшується питома довжина капілярів на 18 %. Динаміка показників васкуляризації не рівномірна в різних вікових групах. Радіус капіляра не постійний у вікових групах, з віком він поступово збільшується. Величина зони васкуляризації, питомої площі обмінної поверхні й об'єм, займаного капілярами в об'ємі тканини змінювалися з віком не стабільно, то збільшуючись, то зменшуючись від групи до групи.

3. Відсутня статистично достовірна різниця морфометричних показників при вивченні асиметрії в групах. При індивідуальному аналізі в кожної досліджуваної людини виявлена вікова динаміка коефіцієнта асиметрії нейронів зі зрушенням показника вліво.

4. При вивченні особливостей нейроно-гліально-капілярних відношень енторинальної кори у чоловіків і жінок встановлено, що міжстатеві особливості проявляються в більшій щільності нейронів у чоловіків на 29 %. У жінок переважає щільність клітин глії на 13 %. Питома довжина капілярів у чоловіків вище на 14 %. Також відмічено, що радіус капіляра більше в жінок.

5. Енторинальна ділянка має вікову динаміку клітинних співвідношень у лівій і правій півкулях головного мозку. Виявлена морфометрична відмінність будови у чоловіків і жінок як між собою, так і вікова динаміка усередині груп. Найбільший вплив на щільність розташування нейронів, гліальних клітин і капілярів чинить вік. Менша залежність визначена від статі, при цьому найбільш виражений вплив стать справляє на щільність нейронів. Півкуля мозку чинить мінімальний вплив на щільність нейронів і капілярів, і зовсім не виявлено залежності для гліальних клітин.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Масловский С.Ю. Нейроно-глиально-капиллярные отношения в парагиппокампальной извилине левого и правого полушарий головного мозга человека / С.Ю. Масловский, Н.Е. Пирятинская // Медицина сьогодні і завтра.- 2008. - № 1.- С. 29-32.

(Здобувач охарактеризувала морфологiю клiтин, виконала статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

2. Масловский С.Ю. Возрастные особенности нейроно-глиально-капиллярных взаимоотношений в парагиппокампальной извилине головного мозга человека / С.Ю. Масловский, Н.Е. Пирятинская // Таврический медико-биологический вестник. - 2008. - Т. 11, № 3. - С.111-114.

(Здобувач виконала статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

3. Масловский С.Ю. Нейроно-глиально-капиллярные отношения и половой диморфизм в парагиппокампальной извилине головного мозга человека / С.Ю. Масловский, Н.Е. Пирятинская // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2008. - № 25. - С. 143-146.

(Здобувач охарактеризувала відношення клітин, виконала статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

4. Масловский С.Ю. Особенности клеточных соотношений в энторинальной области головного мозга человека / С.Ю. Масловский, Н.Е. Пирятинская // Медицина сьогодні і завтра.- 2008. - № 2. - С. 97-100.

(Здобувач охарактеризувала відношення клiтин, виконала статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

5. Пирятинская Н.Е. Морфометрическая характеристика васкуляризации энторинальной области головного мозга человека / Н.Е. Пирятинская // Медицина сегодня и завтра.- 2008. - № 3. - С. 12-15.

6. Масловский С.Ю. Нейроно-глиально-капиллярные взаимоотношения в различных структурах головного мозга человека / С.Ю. Масловский, А.Ю. Степаненко, Н.Е. Пирятинская, С.В. Рыхлик, А.Г. Сероух // Вісник морфології. - 2010. - Т. 16, № 1. - С. 85-87.

(Здобувач охарактеризувала відношення клітин, виконала статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

7. Пирятинская Н.Е. К вопросу о структурно-функциональной организации парагиппокампальной извилины головного мозга человека / Н.Е. Пирятинская, К.В. Куценко, Н.В. Губин // Матеріали міжвузівської конференції молодих вчених [“Медицина третього тисячоліття”], (м. Харків, 16-17 січня 2007 р.), М-во охорони здоров'я України, Харк. держ. мед. ун-т. - Х.: Харк. держ. мед. ун-т, 2007. - С. 19-20.

(Здобувач провела літературний пошук, оформила роботу, виступила з доповіддю).

8. Пірятінська Н.Є. Морфологічні зміни в парагіпокампальній звивині головного мозку людини при фізіологічному старінні / Н.Є. Пірятінська, Ю.О. Корчмарь // Матеріали міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених [“Молодь - медицині майбутнього”], (м. Одеса, 24-25 квітня 2008 р.), Одес. держ. мед. ун-т. - Одеса : Одеський медуніверситет., 2008. - С. 48.

(Здобувач провела літературний пошук, проаналізувала морфометричнi дані, оформила роботу, виступила з доповіддю).

9. Piryatinskaya N. Heuristic Conceptual Modeling of some aspects of age dynamics of celebral structures / N. Piryatinskaya, Yu. Korchmar, Yu. Bespalov, K. Nosov // I International Scientific Interdisciplinary Congress for medical students and young doctors (Kharkiv, May 21st -23rd, 2008), Kharkiv National Medical University. - Kharkiv: Kharkiv National Medical University, 2008 - P. 160-61.

(Здобувач проаналізувала морфометричнi дані, оформила роботу, виступила з доповіддю, підготувала матеріал до друку).

10. Масловский С.Ю. Нейроно-капиллярные отношения в некоторых структурах головного мозга человека и их изменения с возрастом / С.Ю. Масловский, А.Ю. Степаненко, С.В. Рыхлик, Н.Е. Пирятинская, И.В. Рыженкова, А.Г. Сероух // Матеріали науково-практичної конференції [“Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень”], (м. Тернопіль, 29-30 травня 2008 р.), М-во охорони здоров'я України, Терноп. держ. мед. ун-т ім. Горбачевського, Навчально-науковий інститут морфології. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2008. - С. 82-83.

(Здобувач провела літературний пошук).

11. Пирятинская Н.Е. Влияние пола на клеточный состав в парагиппокампальной извилине головного мозга человека / Н.Е. Пирятинская, В.В. Хижняк, А.В. Кись // Матеріали III Міжнародного конгресу [“Спадкові метаболічні захворювання”], (м. Харків, 24-26 червня 2008 р.): Ультразвукова перинатальна діагностика.- 2008. - № 26.- С. 124-125.

(Здобувач охарактеризувала морфологiю клiтин, виконала статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

12. Пирятинская Н.Е. Изучение асимметрии нейроно-глиально-капиллярных отношений в парагиппокампальной извилине головного мозга человека / Н.Е. Пирятинская // Матеріали міжвузівської конференції молодих вчених [“Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”], (м. Харків, 30 жовтня, 2008 р.), М-во охорони здоров'я України - Харків. - 2008. - С.108-109.

13. Пирятинская Н.Е. Возрастные особенности васкуляризации энторинальной области головного мозга человека / Н.Е. Пирятинская: материалы IV Международной Пироговской студенческой научной медицинской конференции, (г. Москва, 19 марта, 2009 г.). - Москва, 2009. - С. 60.

14. Piryatinskaya N. Age peculiarities of neuron-glia-capillary interactions in the parahyppocampal gyrus of the human brain / N. Piryatinskaya // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених [«Медицина 21 століття»], (м. Харків, 26 листопада, 2009 р.). - Харків, 2009. - С. 139.

15. Пирятинская Н.Е. Возрастные особенности нейроно-глиально-капиллярных взаимоотношений в парагиппокампальной извилине головного мозга человека. / Н.Е. Пирятинская: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених [«Медична наука - 2009»], (м. Полтава, 10-11 грудня, 2009 р.) / М-во охорони здоров'я України - Полтава: Українська медична стоматологічна академія, 2009. - С. 214.

16. Piryatinskaya N. Sex dimorphism and age peculiarities of neuron-glia-capillary interactions in the parahyppocampal gyrus of the human brain / N. Piryatinskaya, L. Saprychova: материалы V Международной Пироговской студенческой научной медицинской конференции, (г. Москва, 18 марта, 2010 г.). - Москва, 2010. - С. 440.

(Здобувач охарактеризувала відношення клiтин, виконала статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

17. Пирятинская Н.Е. Особенности нейроно-глиальных отношений в энторинальной области левого и правого полушарий головного мозга человека / Н.Е. Пирятинская, Л.В. Сапричева: материалы 44-й Всероссийской научной конференции с международным участием студентов и молодых ученых [“Актуальные проблемы теоретической, экспериментальной, клинической медицины и фармации“], (г. Тюмень, 2010 г.). - Тюмень, 2010. - С. 152-153.

(Здобувач охарактеризувала відношення клiтин, виконала статистичну обробку, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

Размещено на Allbest.ru