Експериментальне обгрунтування використання в офтальмологіїї амніотичної оболонки, консервованої протимікробними препаратами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

УДК 617.7:618.448:615.28

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Експериментальне обгрунтування використання в офтальмологіїї амніотичної оболонки, консервованої протимікробними препаратами

03.00.07 - мікробіологія

Присяжна Світлана Василівна

ХАРКІВ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник:доктор медичних наук Палій Віктор Гордійович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, доцент кафедри загальної хірургії.

Офіційні опоненти:доктор медичних наук, професор Філімонова Наталія Ігорівна, Національний фармацевтичний університет МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології;

доктор медичних наук, професор Сидорчук Ігор Йосипович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з курсом клінічної імунології та алергології.

Захист відбудеться « 23 » березня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України» за адресою: 61057, вул. Пушкінська, 14-16, м. Харків-57.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України» за адресою: 61057, вул. Пушкінська,14-16, м. Харків-57.

Автореферат розісланий “ 22 ” лютого 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к.мед.н., ст.н.с. С.В. Бруснік

амніотичний оболонка антисептик декаметоксин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запальні захворювання очей є одною з актуальних проблем сучасної практичної медицини, оскільки зустрічаються у 34,5-40,2 % випадків звернень пацієнтів за допомогою (Майчук Ю.Ф., 2005; Федуненко В.В., 2006). Хворі з запальними захворюваннями очей займають перше місце серед пацієнтів на амбулаторному прийомі (Маруніч В.В., 2001), з ними пов'язано до 80 % випадків тимчасової непрацездатності, які в 50 % потребують стаціонарного лікування. При цьому, до 10-30 % пацієнтів мають стійку втрату зору (Крижановська Т.В., 2002) за причин кератитів та кератоувеїтів. Серед запальних захворювань ока особливі труднощі в лікуванні являють бактеріальні кератити, котрі частіше за все перебігають як виразки рогівки та майже завжди закінчуються помутнінням рогівки і частковою втратою зору. Гнійні виразки є важкою та поширеною патологією органу зору, вони складають 36,6 % серед захворювань зовнішньої оболонки ока (Юревич В.Р., 2006).

Не дивлячись на досконалість методів консервативного та хірургічного лікування 40 % постраждалих стають інвалідами. Серед них більшість складають люди молодого працездатного віку. Соціальна шкода, яку приносять наслідки інфекційних виразок рогівки, не обмежується інвалідністю. Вона також пов'язана з втратою або зниженням професійної кваліфікації багатьох хворих, кількість котрих перевищує число інвалідів (Либман Е С., 2006).

Сучасні методи консервативного лікування інфекційних кератитів дозволили суттєво знизити відсоток ускладнень (Федуненко В.В., 2006). Але, безуспішність консервативних методів лікування часто пов'язана з порушенням репаративно-регенеративних процесів, які призводять до перфорації та загибелі ока (Гундарова Р.А., 1983). Тому виразки рогівки в ряді випадків потребують термінового хірургічного втручання.

Серед хірургічних методів лікування інфекційних виразок рогівки провідне місце займає лікувальна кератопластика (Дронов М. М., 2004; Meller D., 1999). Але, донорська рогова оболонка в теперішній час стала малодоступною у зв'язку з обмеженістю матеріалу, відсутністю діючої національної програми забору, консервації та збереження рогівкових трансплантатів. Все це значно знижує можливість виконання лікувальної кератопластики навіть в ургентних станах. Вельми часті післяопераційні ускладнення (Alessio G. et al., 2001; Hardten D. R., 2002; Bilgihan К. et al., 2000) диктують необхідність пошуку нових методів лікування ускладнень бактеріальних виразок рогівки та нових матеріалів для використання в якості біологічного покриття.

В останні десятиріччя офтальмохірурги звернули увагу на амніотичну оболонку (АО) як матеріал для трансплантації і використовують її при ряді очних захворювань (Tamer D. et al., 2002; Barton К. et al., 2001), птерігіумах (Gamal M.A., 2001; Solomon A., 2001; Hovanesian J.A., 2008), виразках рогівки (Новицький И.Я., 2006) тощо.

Відсутність достатньої кількості пластичного матеріалу, необхідного для оперативного втручання та тривалого збереження структурних елементів, підтримки життєздатності клітин, свідчать за необхідність подальшого пошуку та вдосконалення способів консервування трансплантаційного матеріалу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідних робіт кафедри мікробіології, вірусології та імунології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова «Експериментальне, клінічне дослідження багатовекторності фармакодинамічних проявів властивостей нових антисептичних препаратів» (№ державної реєстрації 0104U006406), кафедри очних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України «Комплексне лікування запальних процесів переднього відділу ока» (№ державної реєстрації 0197U014957). Автор провела самостійно мікробіологічне обґрунтування консервування амніотичної оболонки; визначила морфологічну будову рогівки в процесі лікування бактеріальної виразки рогівки.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (прот. № 6 від 11.05.2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета - мікробіологічне обґрунтування використання амніотичної оболонки, консервованої протимікробними препаратами, для лікування експериментальної бактеріальної виразки рогівки (БВР).

Завдання дослідження:

1. Розробити спосіб консервування амніотичної оболонки з використанням вітчизняного антисептика декаметоксину.

2. Дослідити гістологічну структуру свіжої та консервованої декаметоксином амніотичної оболонки при тривалому зберіганні.

3. Вивчити реакцію ока на імплантацію в строму рогівки тварин різних біоматеріалів: свіжої і консервованої декаметоксином амніотичної оболонки, шовкового матеріалу.

4. Розробити модель бактеріальної виразки рогівки.

5. Вивчити ефективність різних методів лікування експериментальної бактеріальної виразки рогівки з застосуванням свіжої і консервованої амніотичної оболонки.

6. Порівняти ефективність різних методів лікування експериментальної бактеріальної виразки рогівки, що базуються на застосуванні свіжої і консервованої амніотичної оболонки.

Об'єкт дослідження: інфекційні та гнійно-запальні процеси.

Предмет дослідження: мікроорганізми, лікарські антисептичні препарати, антибіотики.

Методи дослідження: мікробіологічні, морфологічні, фізичні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше одержано консервовану протимікробними препаратами АО, в якій тривало зберігаються структурні елементи, життєздатність клітин та забезпечується її стерильність. Вперше вивчено вплив розчину декаметоксину (ДКМ) на морфологічну структуру АО.

Розроблено оригінальну модель бактеріальної виразки рогівки для стандартизації умов дослідження дії лікарських засобів.

Вперше на моделі експериментальної БВР вивчено лікувальні властивості трансплантації консервованої протимікробними препаратами АО та доведено її лікувальний ефект, який проявляється у зменшенні запального процесу, прискоренні епітелізації, зменшенні інфільтрації та фіброзу рогівкової строми, пригніченні неоваскуляризації.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати досліджень є науковим обґрунтуванням їх практичного застосування. Розроблено модель БВР, яку доцільно використовувати для стандартизації умов експериментальних досліджень дії лікарських засобів при виразці рогівки: вивчення фармакодинаміки, патоморфології, чутливості мікроорганізмів до антибіотиків, антисептиків.

Розроблений спосіб консервування АО дає можливість тривало зберігати пластичний матеріал із збереженими структурними елементами, життєздатністю клітин та стерильністю. Вітчизняний лікарський антисептичний препарат декаметоксин зареєстровано в державному реєстрі лікарських засобів МОЗ України (реєстраційне посвідчення № П.10.02/05401 від 09.10.2002 р.) у вигляді порошку (субстанція) для промислового виробництва і медичного застосування антисептичних лікарських розчинів. Антисептичний лікарський препарат офтадек® (очні краплі) зареєстровано в державному реєстрі лікарських засобів МОЗ України (реєстраційне посвідчення № П.06.02/04780 від 09.11.2005 р.) і дозволено до медичного застосування, промислового виробництва в Україні.

Перераховані вище реєстраційні посвідчення на нові лікарські антисептичні препарати згідно наказу МОЗ України діють по всій території України.

Одержані результати досліджень впроваджено в навчальні програми на кафедрах мікробіології, вірусології, імунології у вищих медичних учбових закладах (Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Буковинський державний медичний університет, Луганський державний медичний університет та ін.).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обрано напрямок досліджень, проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за темою роботи, обґрунтовано необхідність даного дослідження. Автором разом з науковим керівником визначено тему дослідження, обґрунтовано мету та завдання дослідження.

Автором разом з Ю.Й. Салдан розроблено та запропоновано нову модель експериментальної бактеріальної виразки рогівки. Експериментальні дослідження проведено на 90 очах кролів особисто автором на базі віварію Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України. Гістоморфологічне дослідження в експерименті проведено разом з співробітниками Вінницького обласного патологоанатомічного бюро. Узагальнення та висновки за результатами гістоморфологічних досліджень виконано автором самостійно. Консервування АО та бактеріологічне дослідження проведено на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

В друкованих працях дисертантом особисто проведено аналіз результатів досліджень, розроблено основні теоретичні і практичні положення роботи, особисто написані всі розділи дисертаційної роботи, зроблені висновки, практичні рекомендації. В опублікованих працях здобувач є автором або, у випадках співавторства, співвиконавцем досліджень і автором основної ідеї.

Самостійно проведено статистичну обробку результатів дослідження, виконано оформлення роботи, зроблені висновки та запропоновані практичні рекомендації. Результатом наукового дослідження є ця дисертаційна робота.

Апробація результатів дослідження. Доповіді за матеріалами дисертаційної роботи обговорювали на: університетських підсумкових конференціях молодих вчених Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (2004, 2005); науково-практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів «Актуальні питання стратегії, тактики застосування та дослідження антибіотиків, антисептиків, дезінфектантів» (Вінниця, 2010); міжнародній науковій конференції «Сучасні системи біобезпеки та біозахисту у ветеринарній медицині» (Феодосія, 2010; ювілейній науково-практичній конференції з міжнародною участю «Нове в офтальмології», присвяченій 130-річчю з дня народження академіка В.П. Філатова (Одеса, 2005); ХІ з'їзді офтальмологів України (Одеса, 2006); міжнародній ювілейній конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка Н.О. Пучковської «Сучасні аспекти клініки діагностики та лікування очних хвороб» (Одеса, 2008); науково-практичній конференції офтальмологів за міжнародною участю «Філатовські читання», (Одеса, 2009); науково-практичній конференції офтальмологів за міжнародною участю «Актуальні питання медичної науки та практики» (Запоріжжя, 2009), ХІІ з'їзді офтальмологів України (Одеса, 2010).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 19 наукових праць (4 одноосібно), серед них 8 статей у наукових фахових виданнях, визначених ВАК України, два патенти України на корисні моделі, одне галузеве нововведення, 8 праць у матеріалах з'їздів та наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 156 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, огляду літератури, розділів матеріалів та методів дослідження, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних літературних джерел (всього 245 джерел на 28 сторінках, з яких 107 іноземних). Робота ілюстрована 11 таблицями, 51 рисунком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначені мета, завдання, об'єкт та предмет дослідження, сформульовано наукову новизну, розкрито теоретичне і практичне значення роботи, визначено особистий внесок автора, наведено дані про апробацію отриманих результатів.

В огляді літератури представлено сучасні методи мікробіологічного дослідження, лікування бактеріальних виразок рогівки та гнійно-запальних захворювань ока.

Матеріали й методи дослідження. Методика забору, консервування та збереження амніотичної оболонки. Забір амніотичної оболонки проводили в умовах стерильного боксу пологової зали Вінницької обласної клінічної лікарні ім. Пирогова після кесаревого розтину у жінок серонегативних по відношенню до вірусного гепатиту В та С, сифілісу та вірусу СНІДу. В стерильних умовах амніотичну оболонку промивали протягом 5 хвилин в стерильному ізотонічному розчині, що містив пеніцилін (50 мг/мл), стрептоміцин (50 мг/мл), флюконазол (2,5 мг/мл); відмивали її від крові та відокремлювали від залишків хоріальної тканини. Потім, амніотичну оболонку розрізали на фрагменти розміром 3,5х3,5 см та закріпляли на нітроцелюлозні диски (НЦД) епітеліальним шаром назовні, які поміщали на одну годину в стерильний сольовий ізотонічний розчин, що містив пеніцилін (50 мг/мл), стрептоміцин (50 мг/мл), флуконазол (2,5 мг/мл) та декаметоксин (1 мг/мл). Потім диски з АО занурювали в стерильні флакони з 10% гліцерином, та зберігали в холодильнику при температурі + 4 єС. Перед використанням консервовану АО на НЦД виймали із гліцерину, промивали в стерильному фізіологічному розчині протягом 5 - 10 хвилин.

Методика вивчення толерантності переднього відрізку ока на імплантацію свіжої та консервованої амніотичної оболонки у тварин. В експерименті використовували 15 (30 очей) кролів породи Шиншила віком 6-8 місяців, масою 1,5-2,0 кг. Моделювання рогівкової кишені проводили за методикою Federman (1980). В роговій оболонці кролів, відповідно 12 годинам, відступивши від склери на 3 мм, діамантовим ножем вирізали клапоть квадратної форми розмірами 4х4 мм, з захватом 1/2 строми рогівки основою до зіниці. Такі рогівкові кишені робили на обох очах кроля.

Кролів розділили на 3 групи (по 10 очей в кожній). В І групі в рогівкову кишеню імплантували свіжу АО квадратної форми, розміром 2х2 мм, в ІІ групі - консервовану АО таких же розмірів, а в ІІІ - 2 мм шовкової нитки. На вершину рогівкового клаптя накладали вузловий нейлоновий мікрошов (10/0). Спостереження проводили протягом 30 діб. Оцінювали реакцію ока на імплантацію. Визначали тривалість перикорнеальної ін'єкції (кількість діб), наявність патологічних виділень з кон'юнктивальної порожнини, наявність перифокального набряку рогівки, тривалість перебування імплантату в рогівковій кишені (кількість діб). Оцінку неоваскуляризації рогівки провели шляхом визначення довжини судин в балах за допомогою мікрометричної шкали в окулярі щілинної лампи (ЩЛ 2Б), по наступним критеріям: 0 - відсутність неоваскуляризації; +1 - судини у лімбу; +2 - судини за лімбом на 1 мм; +3 - судини в рогівці на 1,25 - 3 мм; +4 - судини за лімбом на 3,25 мм та більше.

Модель виразкового кератиту відтворювали на 64 очах 32 кролів породи Шиншила, масою тіла 1,5-2,0 кг віком 7-8 місяців. Виразковий бактеріальний кератит моделювали за запропонованою нами методикою. Після анестезії поверхні рогівки 0,5% розчином дікаїну, трепаном діаметром 3 мм, виконували розтин поверхневих шарів рогівки розміром. Потім в цій зоні проводили деепітелізацію рогівки. Після цього мікроножем виконували горизонтальний розтин в центрі деепітелізованої зони. В межах розтину строми рогівки мікрошпателем розшаровували строму на 1-2 мм в обидва боки.

В створену кишеню строми рогівки до повного її заповнення вводили завіс культури золотистого стафілокока, з розрахунку 1 млрд. мікробів/мл. Використовували завіс добової культури S. aureus АТСС 252923, отриманого з музею живих культур Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Через 48 годин з моменту зараження на всіх очах розвивалась картина виразкового кератиту, який підтверджували бактеріологічним дослідженням виділень з ока. Діагноз виразкового кератиту також підтверджували за допомогою типової клінічної картини, позитивним флюоресцеїновим тестом.

Лікування БВР починали на другу добу експерименту, після підтвердження формування виразки рогівки. Здійснювали мікробіологічне дослідження мазків з поверхні виразки та з кон'юнктивальної порожнини з ідентифікацією виділених бактерій.

Тварин, яких використовували в експерименті, розділили на 6 груп (по 8 очей в кожній групі) (табл. 1). Група І - бактеріальна виразка рогівки з трансплантацією консервованою АО та медикаментозним лікуванням. Група ІІ - бактеріальна виразка рогівки з трансплантацією консервованої АО. Група ІІІ - бактеріальна виразка рогівки з трансплантацією свіжої АО та медикаментозним лікуванням. Група ІV- бактеріальна виразка рогівки з трансплантацією свіжої АО. Група V - виразка рогівки, яку лікували медикаментозно. Група VI - бактеріальна виразка рогівки без лікування (контроль).

Таблиця 1. Характеристика розподілу тварин на експериментальні групи та способи лікування експериментальної БВР

Групи	Медикаментозне лікування	Оперативне лікування
		свіжа АО	консервована АО
I	Проводили	Не проводили	Проводили
II	Не проводили	Не проводили	Проводили
III	Проводили	Проводили	Не проводили
IV	Не проводили	Проводили	Не проводили
V	Проводили	Не проводили	Не проводили
VI	Не проводили (контроль)	Не проводили (контроль)	Не проводили (контроль)

Медикаментозне лікування полягало в трьохкратних інстиляціях 1 % розчину мідріацилу, чотирьохкратних інстиляціях нормаксу, закапуванні корнерегелю тричі на добу, які зареєстровані і затверджені МОЗ України. При важкому перебігу експериментальної БВР кратність інстиляцій нормаксу збільшували до 12 разів на добу. Трансплантацію свіжої та консервованої АО виконували на четверту добу.

Спостереження за динамікою виразкового процесу проводили кожну добу протягом 30 діб з моменту виникнення БВР. Для цього застосовували зовнішній огляд, метод бокового освітлення, біомікроскопію переднього відділу ока. Оцінку клінічного перебігу та ефективність лікування БВР у всіх групах проводили на сьому, чотирнадцяту, двадцять першу та тридцяту добу експерименту.

Оцінювали стан трансплантату на поверхні рогівки, наявність та тривалість ознак іридоцикліту та ендофтальміту (кількість діб), тривалість перикорнеальної ін'єкції (кількість діб), завершення епітелізації по флюоресцеїновому тесту (кількість діб), тривалість перебування АО на поверхні рогівки (кількість діб), інтенсивність васкуляризації (в балах). Площу васкуляризації визначили за допомогою оптоелектронного контролю, інтенсивність помутніння (в балах) визначили за допомогою кольорових тестів за п'ятибальною системою.

Дослідження стерильності консервованої в декаметоксині амніотичної оболонки. Мікробіологічні дослідження проводили протягом шести місяців консервування по загальноприйнятій методиці.

Мікробіологічне дослідження матеріалу з бактеріальної виразки рогівки. Бактеріологічне дослідження з поверхні виразки рогівки проводили перед лікуванням та на сьому добу після лікування у всіх тварин. Після місцевої анестезії 0,5 % розчином алкаїну з поверхні виразки рогівки та з кон'юнктивальної порожнини стерильним тампоном брали матеріал для дослідження та занурювали в пробірку з стерильним м'ясо-пептонним бульйоном. Посіви інкубували в термостаті при температурі +37 °С протягом 24 годин. Через добу виділяли чисту культуру мікроорганізмів за загальновживаною методикою, забарвлювали за методом Грама, пересівали на МПА з 3,5 % еритроцитів. Виділені штами мікроорганізмів ідентифікували за загальноприйнятими методами бактеріологічного дослідження.

Гістологічне дослідження амніотичної оболонки, консервованої протимікробними препаратами проводили через шість місяців. Для контролю збереження структури та пластичності тканини використовували свіжу амніотичну оболонку та АО, висушену над силікагелем. Після стандартної підготовки гістологічного матеріалу його забарвлювали гематоксилін - еозином. Морфологічну структуру свіжої та консервованої АО вивчали шляхом мікроскопії.

Тридцять кролів виводили з досліду на сьому, чотирнадцяту, двадцять першу добу (по два ока в кожній групі). Евтаназію тварин проводили відповідно до вимог біоетики Гельсінської декларації, шляхом повітряної емболії. Після стандартної підготовки гістологічного матеріалу рогівку з виразкою фіксували в 10 % нейтральному розчині формаліну, потім промивали в проточній воді, проводили через спирти збільшувальної концентрації, заливали в парафін. Препарати фарбували гематоксилін-еозином. Проводили мікроскопію гістологічних препаратів.

Результати експериментальних досліджень аналізували з використанням статистичних програм STATISTIKA for Windows 5.5. Для визначення достовірності різниці середніх значень кількісних показників застосовували непараметричні дисперсні критерії Friedman ANOVA та критерій Wilcoxon. Для підрахунку якісних показників визначали абсолютні та відносні числа. Описовий статистичний аналіз представлений у вигляді діаграм. Аналіз взаємозв'язку (кореляція) ознак виконували за методом непараметричного кореляційного аналізу по Спірмену.

Результати досліджень та їх обговорення. Морфологічну будову консервованої протимікробними препаратами амніотичної оболонки досліджували через шість місяців після консервування. Контролем служила свіжа АО та АО, висушена на силікагелі. При мікроскопічному дослідженні препаратів свіжої та консервованої АО відмінностей в гістологічній структурі не було виявлено. В свіжій та консервованій АО зберігались всі морфологічні елементи тканини. В амніотичній оболонці, консервованій протимікробними препаратами, були відсутні ознаки аутолізу в кубічних епітеліальних клітинах. Свіжа та консервована протимікробними препаратами АО були щільні та еластичні. В АО, висушеній на силікагелі, епітеліальні клітини були сплощені. Вона відрізнялась ломкістю, меншою щільністю та відсутністю еластичності. Дане дослідження показало однорідність морфологічної структури свіжої, консервованої протимікробними препаратами АО.

Контроль стерильності консервованої АО здійснили вибірково протягом шести місяців консервування. Контролем служили стерильні НЦД та бактеріологічний посів стерилізаційного розчину на стерильність за загальновідомою методикою.

Дослідження стерильності стерилізаційного розчину, НЦД та консервованої АО на другу, сьому та десяту добу показало, що в дослідному матеріалі мікроорганізмів не виявлено. Матеріал для дослідження був стерильний у всіх проведених дослідах.

В досліді, де вивчали реакцію рогівки на імплантацію біоматеріалів, відмічали повне розсмоктування свіжої АО на 9-12 (10,5±0,8) добу експерименту в І групі, консервованої АО в ІІ групі - на 9-11 (9,9±0,7) добу. Різниця середніх в цих групах статистично не значима (р=0,076).

В ІІІ групі шовковий імплантат зберігався в рогівковій кишені весь період спостереження. Гнійні виділення з кон'юнктивальної порожнини були відсутні на всіх очах. Секторальна перикорнеальна ін'єкція в І та ІІ групі зберігалась протягом 2-4 діб (3,2±0,8 в І та 3,1±0,7 в ІІ групах ), (р>0,05), тоді як в ІІІ групі вона тривала 6-7діб (6,4±0,5), (р=0,005). При оцінці неоваскуляризації рогівки на десяту добу експерименту встановлено, що вона складала 1,2±0,4 бала в І групі (р=0,068), 0,8±0,4 бала в ІІ групі, та 3,3±0,5 бала в контрольній групі, (р=0,005), (табл. 2). Статистичну значимість середніх результатів визначали при порівнянні з ІІ групою (імплантація консервованої АО в рогівкову кишеню).

Запропонована модель виразкового кератиту була виконана на всіх очах тварин. У всіх випадках відтворення виразкового кератиту склало 100 %. Діагноз виразки рогівки підтверджували на другу добу експерименту за допомогою бактеріологічного дослідження та флюоресцеїнової проби.

Таблиця 2. Оцінка реакції органу зору на імплантацію біоматеріалів (М ± SD)

№ групи	Тривалість перебування імплантату в рогівковій кишені, (кількість діб)	Тривалість існування перикорнеальної ін'єкції, (кількість діб)	Неоваскуляризація рогівки, (бали) на 10 добу експерименту
І	10,5 ± 0,8 (р=0,076)	3,2 ± 0,8 (р>0,05)	1,2 ± 0,4 ( р=0,068)
ІІ	9,9 ± 0,7	3,1 ± 0,7	0,8 ± 0,4
ІІІ	Весь період спостереження	6,5 ± 0,5 (р=0,005)	3,3 ± 0,5 (р=0,005)

При мікробіологічному дослідженні матеріалу взятого з кон'юнктивальної порожнини та з поверхні виразки виділили чисту культуру золотистого стафілококу в 70 % (на 42 очах), асоціацію S. aureus spp. з E. coli spp. - в 30% (на 18 очах) (табл. 3).

Таблиця 3 Результати мікробіологічного дослідження виразки рогівки тварин на другу добу експерименту

Мікроорганізми	Кількість очей тварин
	абс. ч. (n)	%
S. aureus spp.	42	70
S. aureus spp. в асоціації з E. coli spp.	18	30
Всього	60	100

На сьому добу лікування на всіх очах кролів контрольної групи спостерігали важкий перебіг запального процесу з приєднанням вторинної інфекції. Змішана перикорнеальна ін'єкція, гнійні виділення, набряк рогівки, інфільтрація, прогресування виразки спостерігали на всіх очах.

Середня площа новоутворених судин рогівки складала (12,8 ± 3,2) ммІ. При бактеріологічному дослідженні мікрофлори кон'юнктивальної порожнини на сьому добу лікування виділили штами золотистого стафілококу та E. coli spp в асоціації на всіх очах (10/10). На чотирнадцяту добу експерименту на всіх очах цієї групи зберігались гнійні виділення, з яких ізолювали в чистій культурі S. aures spp., E. coli spp. Зона помутніння склала 4,7±0,5 бала. Васкуляризація рогівки складала (3,8±0,4) бала, тривалість перикорнеальної ін'єкції склала 28-30 (29,4±0,7) діб, завершення епітелізації відбулось на 22-23 (22,8±0,9) добу, площа неоваскуляризації склала (51,8±0,5) ммІ.

Через двадцять одну добу експерименту в препаратах тканини рогівки відмічали тотальний некроз з інфільтрацією її нейтрофільними лейкоцитами навколо судин та лізисом рогівкової тканини.

При бактеріологічному дослідженні мікрофлори кон'юнктивальної порожнини кролів І групи на сьому добу лікування умовно-патогенної мікрофлори не виявили на всіх очах (10/10). В процесі оцінки перебігу БВР в І групі відмічали наступне. Тривалість перикорнеальної ін'єкції складала (9,9±0,8) діб.

Завершення епітелізації відмічали на (8,7±0,5) добу. Ознаки іридоцикліту (преципітати на ендотелії рогівки, гіпопіон) спостерігали на трьох очах на момент початку лікування, які тривали дві доби від початку лікування. Площа неоваскуляризації рогівки на 21 добу експерименту склала (12,60±0,18) ммІ. Інтенсивність помутніння рогівки склала (0,6±0,4) бала. На двадцять першу добу експерименту в препаратах очей тварин цієї групи рогівка набула структуру нормальної будови із всіма структурними елементами.

В процесі оцінки перебігу БВР в ІІ групі встановлено наступне. Тривалість перикорнеальної ін'єкції в групі склала (16,4±0,9) діб. Епітелізація завершилась на (10,5±0,5) добу. Ознаки іридоцикліту спостерігали протягом трьох діб на чотирьох очах. Площа неоваскуляризації рогівки в ІІ групі склала (16,36±0,87) ммІ. Інтенсивність помутніння рогівки в цій групі складала (1,5±0,6) бала. Тривалість перебування АО на поверхні рогівки в цій групі складала (12,3±0,5) діб.

На двадцять першу добу експерименту в препаратах тканини рогівки тварин ІІ групи процес епітелізації пройшов із очищенням від клітинних елементів запалення, що представлені лише залишками лімфоцитів та нейтрофілів під епітелієм та у вигляді тонких смужок у товщі. Місцями відновлення мали характер пухкої сполучної тканини на обмеженій ділянці під епітелієм. При бактеріологічному дослідженні мікрофлори з кон'юнктивальної порожнини тварин цієї групи на сьому добу лікуван-ня не виявлено на п'яти очах (5/10). Асоціацію S. aureus, E. coli виявили на двох очах (2/10). Чисту культуру золотистого стафілококу виявили на трьох очах (3/10).

В процесі оцінки перебігу БВР в ІІІ групі відмічали наступні зміни. Тривалість перикорнеальної ін'єкції складала (10,5±0,5) діб (р=0,005). Епітелізація завершилась на 8,8±0,4 добу. Ознаки іридоцикліту спостерігали протягом двох діб на чотирьох очах. Площа неоваскуляризації рогівки в цій групі складала (14,27±0,52) ммІ. Інтенсивність помутніння рогівки складала (0,9±0,5) бала. Тривалість перебування АО на поверхні рогівки в цій групі складала (11,3±0,7) діб. На двадцять першу добу експерименту в препаратах рогівок очей кролів цієї групи рогівка набула нормальної гістобудови з структурними елементами. В ділянках власної речовини рогівки відмічали ще нечітку організацію волокон у пучках.

При бактеріологічному дослідженні мікрофлори кон'юнктивальної порожнини кролів ІІІ групи на сьому добу лікування встановлено відсутність росту бактерій на шести очах (6/10). Штами золотистого стафілококу виділили на чотирьох очах (4/10).

При оцінці перебігу БВР в ІV групі відмічали наступне. Тривалість перикорнеальної ін'єкції групі складала (18,7±0,9) діб, епітелізація завершилась на (0,7±0,5) добу. Ознаки іридоцикліту в цій групі спостерігали протягом п'яти діб на шести очах. Площа неоваскуляризації рогівки в ІV групі складала (21,78±0,77) ммІ. Інтенсивність помутніння рогівки в складала (1,7±0,5) бала. Тривалість перебування АО на поверхні рогівки в цій групі складала (12,4±0,5) діб. На двадцять першу добу експерименту на місці виразки процес епітелізації пройшов із очищенням від клітинних елементів запалення, що представлені залишками лімфоцитів та нейтрофілів під епітелієм та у вигляді тонких смужок у товщі. Бактеріологічне дослідження вмісту кон'юнктивальної порожнини кролів ІV групи на сьому добу лікування виявило асоціацію штамів S. aureus spp. та E. coli spp. На слизовій очей (5/10) тварин виділили чисті культури штамів S. aureus spp.

При оцінці перебігу БВР в V групі відмічали наступні зміни. Тривалість перикорнеальної ін'єкції в V групі складала (20,1±0,6) діб, (р=0,005). Епітелізація завершилась на (16,5±0,5) добу. Ознаки іридоцикліту спостерігали протягом трьох діб на чотирьох очах. Площа неоваскуляризації рогівки складала (30,85±0,83) ммІ. Інтенсивність помутніння рогівки в V групі складала (3,3±0,5) бала. На двадцять першу добу експерименту в препаратах тканини рогівки V групи спостерігали явища рубцювання, інтенсивний хронічний інфільтрат під епітелієм смуг та в товщі власної речовини. Рубцеві зміни представлені щільною волокнистою тканиною. В V групі на сьому добу лікування відсутність мікроорганізмів встановили на п'яти очах (5/10). Чисту культуру золотистого стафілококу виділили з слизової двох очей (2/10). На слизовій оболонці трьох очей тварин (3/10) виявили в чистій культурі штами S. aures spp. та E. coli spp.

При порівняльній характеристиці способів лікування БВР отримали найкращі результати при комбінації медикаментозного лікування з трансплантацією консервованої протимікробними препаратами АО (табл. 4).

При комбінованому лікуванні БВР з використанням консервованої АО епітелізація виразки була найшвидшою та завершилась на 8-9 (8,7±0,5) добу експерименту, при комбінованому лікуванні з використанням свіжої АО - теж на 8-9 (8,8±0,4) добу, при монотерапії з використанням консервованої АО - на 10-11 (10,5±0,5) добу, свіжої АО - на (10,7±0,5) добу, при консервативному лікуванні на 16-17 (16,5±0,65) добу. Найдовше епітелізація проходила в контрольній групі тварин з БВР без лікування - на 22-24 (22,83±0,91) добу.

Таблиця 4. Кількісна характеристика показників перебігу експериментальної виразки рогівки у тварин в різних групах (M±SD)

№ групи	Тривалість перикорнеальної ін'єкції, (кількість діб)	Ознаки іридоцикліту; кількість очей; кількість діб	Завершення епітелізації, (на добу)	Інтенсивність помутніння, (бали)
І	9,9 ± 0,8 (р2=0,005, р3=0,04, р4-р6=0,005)	3/10; дві доби	8,7 ± 0,5 (р2=0,005, р3=0,68, р4-р6=0,005)	0,6 ± 0,4 (р2=0,02, р3>0,05, р4=0,007, р5, р6= 0,005)
ІІ	16,4 ± 0,9 (р1-р6= 0,005)	4/10; три доби	10,5 ± 0,5 (р1=0,005, р3= 0,005, р4=0,36, р5, р6=0,005)	1,5 ± 0,6 (р1=0,02, р3=0,03, р4>0,05, р5, р6= 0,005)
ІІІ	10,5 ± 0,5 (р1=0,04, р2=0,005 р4-р6= 0,005)	4/10; дві доби	8,8 ± 0,4 (р1=0,68 р2 =0,005 р4-р6= 0,005)	0,9 ± 0,5 (р1>0,03, р2=0,03, р4=0,01 р5, р6= 0,005)
ІV	18,7 ± 0,9 (р1-р3 = 0,005, р5, р6= 0,005)	6/10; п'ять діб	10,7 ± 0,5 (р2=0,36, р1,р3 = 0,005, р5, р6= 0,005)	1,7 ± 0,5 (р1=0,007, р2>0,05, р3 = 0,01, р5, р6= 0,005)
V	20,12 ±0,6 (р1-р6= 0,005)	4/10, три доби	16,5 ± 0,5 (р1-р6= 0,005)	3,3 ± 0,5 (р1-р6= 0,005)
VI	29,4 ± 0,7 (р1-р5= 0,005)	10/10, весь період спостереження (30 діб)	22,83 ± 0,91 (р1-р5= 0,005)	4,7 ± 0,5 (р1-р5= 0,005)

Примітки: р₁ - статистична значимість отриманих результатів при порівнянні з І групою, р₂ -з ІІ групою, р₃ -з ІІІ групою, р₄ -з ІV групою, р₅ -з V групою, р₆ -з VІ групою.

Інтенсивність помутніння рогівки на 21 добу була найменшою в групах, де проводили комбіноване лікування і складала: в І групі (0,6±0,4) бала, в ІІІ групі - (0,9±0,5) бала. Різниця середніх між цими групами була статистично не значима. При трансплантації консервованої АО інтенсивність помутніння складала (1,5±0,6) бала, та майже не відрізнялась від показників при монотерапії свіжою АО - 1,7±0,5 бала, (р₁=0,007, р₂>0,05, р₃ = 0,01, р₅= 0,005, р₆= 0,005). При медикаментозному лікуванні інтенсивність помутніння склала (3,3±0,5) бала. Найбільше помутніння рогівки спостерігали в VІ групі - (4,7±0,5) бала (р₁- р₅= 0,005).

Тривалість перикорнеальної ін'єкції була найменшою в групах, де проводили комбіноване лікування. В І групі вона тривала 9-10 (9,9±0,8) діб, в ІІІ групі - 10-11 (10,5±0,5) діб. В групах тварин, де проводили монотерапію з використанням АО, перикорнеальна ін'єкція тривала 16-19 діб в ІІ групі - 16,4±0,9, в IV групі - 18,7±0,9. В групі, де проводили медикаментозне лікування - протягом 20-21 (20,12±0,6) доби. Найдовше перикорнеальна ін'єкція тривала в групі, де лікування не проводили - (29,4±0,7) діб (р₁-р₅= 0,005).

Площа неоваскуляризацї рогівки на двадцять першу добу експерименту була найменшою в групі, де проводили комбіноване лікування з використанням консервованої та свіжої АО, та склала в І групі (12,6±0,2) ммІ, (р₂-р₆= 0,005), в ІІІ групі - (14,27±0,52) ммІ, (р₁, р₂, р₄-р₆ = 0,005). При монотерапії з використанням консервованої та свіжої АО площа неоваскуляризації була більш вираженою в порівнянні з комбінованим лікуванням, та меншою при порівнянні з медикаментозним лікуванням. Вона складала в ІІ групі - (16,4±0,9) ммІ (р₁-р₆ = 0,005), а в IV групі - (21,78±0,77) ммІ (р₁-р₆ = 0,005).

При медикаментозному лікуванні БВР неоваскуляризація рогівки склала (30,83±0,85) ммІ, що значно відрізнялось від показників нелікованої БВР (р₁-р₆= 0,005). Найбільша площа неоваскуляризації рогівки була в контрольній VІ групі і складала - (51,80±0,49) ммІ (р₁-р₅= 0,005).

При проведенні кореляційного аналізу по Spirman встановлено відсутність залежності тривалості перикорнеальної ін'єкції та ступеня помутніння рогівки від швидкості епітелізації рогівки в всіх дослідних групах (р>0,05). Площа васкуляризації рогівки мала пряму залежність від швидкості епітелізації в І групі, де р=0,013, r=0,9 (сильна пряма кореляція), t=4,24; в ІІІ групі: р=0,034, r=-0,84- сильна зворотня кореляція, t=-3,16; в IV групі: р=0,034, r=-0,84- сильна зворотна кореляція, t=-3,16. Тобто, чим швидше відбувалась епітелізація рогівки тим менша площа її васкуляризації. В інших групах кореляційна залежність швидкості епітелізації від площі васкуляризації була відсутня (р>0,05).

Залежність площі васкуляризації рогівки та інтенсивності помутніння рогівки встановлено лише в IV групі: р=0,041, r=0,82 (сильна пряма кореляція), t=2,95. В інших групах кореляція була відсутня (р>0,05).

Залежність площі васкуляризації від часу перебування АО на поверхні рогівки виявлено лише в ІІ групі: р=0,04, r=-0,82 - сильна зворотна кореляція, t=-2,95. Тобто, при тривалішому перебуванні консервованої АО на поверхні ока, реєструвалося менше значення площі васкуляризації рогівки. В інших групах залежності площі васкуляризації рогівки від тривалості перебування АО на поверхні ока на спостерігали (р>0,05).

При бактеріологічному дослідженні мікрофлори кон'юнктивальної порожнини кролів на сьому добу лікування в І групі тварин умовно-патогенних бактерій не виявлено на всіх очах (10/10). В контрольній групі виявили асоціацію S. aureus spp. та E. coli spp. на всіх очах (10/10). В ІІ групі було встановлено відсутність росту бактерій на п'яти очах (5/10). Мікрофлору в асоціації S. aureus, E. coli виявили на двох очах (2/10). Золотистий стафілокок виявили на трьох очах (3/10). В ІІІ групі бактерії не виявили на шести очах (6/10). Чисту культуру золотистого стафілококу виділили на чотирьох очах (4/10). В ІV групі було виявлено чисту культуру золотистого стафілококу на п'яти очах (5/10). Асоціацію золотистого стафілококу та E. coli spp. виявили на п'яти очах (5/10). В V групі відсутність росту бактерій встановили на п'яти очах (5/10). Чисту культуру золотистого стафілококу виділили на двох очах (2/10). Асоціацію E. coli spp. та S. aureus spp. виявили на трьох очах (3/10).

Дослідження препаратів рогівок з виразкою на двадцять першу добу експерименту показало повне відновлення гістологічної будови рогівки в групах, де проводили комбіноване лікування з використанням консервованої та свіжої АО. Відновлення структури рогівки з явищами рубцювання встановлено в групах з монотерапією консервованою та свіжою АО. В групі тварин, де БВР лікували медикаментозно, в гістологічних препаратах встановлено грубе рубцювання рогівки та явища хронічного інфільтрату. Тотальний некроз з лізисом рогівкової тканини встановлено в препаратах контрольної групи.

Отримані дані експериментального дослідження підтвердили ефективність використання консервованої протимікробними препаратами АО при лікуванні БВР. В низькій концентрації 0,01 % розчин антисептика декаметоксину діє як консервант та дає можливість зберігати життєздатність консервованої тканини. Консервована протимікробними препаратами АО має протизапальну та антисептичну дію при лікуванні БВР, зменшує ризик приєднання вторинного інфікування.

Таким чином, всебічне дослідження властивостей консервованої протимікробними препаратами АО дозволило довести її лікувальну дію в процесі лікування БВР.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання по обґрунтуванню використання амніотичної оболонки, консервованої антимікробними препаратами, підвищення ефективності лікування бактеріальної виразки рогівки ока в експерименті Розроблено спосіб консервування, використання АО. Досліджено антимікробні, консервуючі властивості розчину декаметоксину; визначено реакцію організму тварин на імплантацію свіжої, консервованої АО; розроблено модель бактеріальної виразки ока у тварин.

1. Запропоновано спосіб консервування амніотичної оболонки з використанням вітчизняного антисептика декаметоксину, який дозволяє до 6 місяців зберігати стерильність та пластичні властивості АО.

2. При гістологічному дослідженні структури консервованої протимікробними препаратами амніотичної оболонки встановлено відсутність ознак аутолізу в кубічних епітеліальних клітинах та збереження структурних елементів тканини.

3. Експериментально доведено толерантність тканин ока на імплантацію в рогівкову кишеню свіжої та консервованої протимікробними препаратами амніотичної оболонки людини.

4. Розроблена стандартизована модель бактеріальної виразки рогівки, яка відтворюється в 100 % випадків і рекомендується використовувати для дослідження лікувальних властивостей лікарських засобів.

5. Встановлено, що консервована протимікробними препаратами амніотична оболонка при лікуванні експериментальної бактеріальної виразки рогівки прискорює процеси репарації (епітелізація виразки завершується на 8-9 (8,7±0,5) добу, пригнічує неоваскуляризацію рогівки (площа неоваскуляризації складає 12,6±0,2 ммІ), та надмірне рубцювання рогівки (інтенсивність помутніння дорівнює 0,6±0,4 бала).

6. В процесі дослідження бактеріальної виразки рогівки у тварин встановлено схожий лікувальний вплив свіжої та консервованої протимікробними препаратами амніотичної оболонки людини на зменшення запалення рогівки, прискорення процесів репарації, які пригнічують надмірне рубцювання. Консервована протимікробними препаратами амніотична оболонка людини має антисептичні властивості і прискорює перебіг бактеріальної виразки рогівки.

Практичні рекомендації

Decamethoxinum®. Декаметоксин. Наказ МОЗ України від 09.10.2002 р. №367. Реєстраційне посвідчення № П.10.02/05401. Інструкція по медичному застосуванню вітчизняного лікарського антисептичного препарату декаметоксину затверджена Фармакологічним комітетом МОЗ України з метою профілактики, лікування гнійно-запальних захворювань.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Салдан Й. Р. Трансплантація амніотичної оболонки при захворюваннях переднього відділу ока в експерименті / Й. Р. Салдан, С. В. Присяжна, Ю. Й. Салдан // Вісник морфології. - 2003. - Т9, №2. - С.237-238. (Автором самостійно проведено огляд літератури, експериментальне дослідження на очах експериментальних тварин. Автор самостійно провела спостереження, реєстрацію результатів експериментального дослідження).

2. Протимікробна дія та біологічна активність антисептика декаметоксину і деяких хінолінів / В. М. Бойко, О. К. Стукан, Д. В. Палій, Є. Ф. Макац, С. В. Присяжна // Biomedical and biosocial anthropology. - 2010. - № 15. - С.51-57. (Автор вивчила протимікробну дію та фармакологічну активність декаметоксину).

3. Присяжна С. В. Мікробіологічні зміни кон'юнктивальної порожнини при комбінованому лікуванні бактеріальної виразки рогівки тварин / С. В. Присяжна // Актуальні питання медичної науки та практики : зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 75, Кн. 2. - С.284-289. (Особисто автором проведено огляд літератури, спостереження та реєстрацію результатів клінічного перебігу бактеріальної виразки рогівки).

4.Присяжна С. В. Вивчення морфологічної структури консервованої амніотичної оболонки для використання в офтальмохірургії / С. В. Присяжна, Ю. Й. Салдан, В. І. Корчистий // Вісник морфології. - 2005. - № 11(2). - С.328-330. (Автором самостійно проведено огляд літератури та патентний пошук, консервування амніотичної оболонки та її бактеріологічне, гістологічне дослідження).

5.Дослідження консервації, морфології амніотичної оболонки для офтальмології та трансплантології / Й. Р. Салдан, С. В. Присяжна, Ю. Й. Салдан, В. Г. Палій, Д. В. Палій // Офтальмологический журнал. - 2006. - № 3 (ІІ). - С.138-140. (Автором самостійно проведено огляд літератури, консервування амніотичної оболонки та її бактеріологічне, гістологічне дослідження. Автором проведено аналіз результатів, сформульовано висновки).

6.Ефективність використання консервованої амніотичної оболонки (АО) при бактеріальних виразках рогівки (БВР) в експерименті / С. В. Присяжна, Ю. Й. Салдан, В. І. Корчистий, В. Г. Палій, Д. В. Палій // Вісник морфології. - 2008. - № 14(1). - С.148-151. (Особисто автором, виконано експериментальну модель бактеріальної виразки рогівки; проведено спостереження за перебігом хвороби у експериментальних тварин).

7.Присяжна С. В. Комбіноване лікування бактеріальної виразки рогівки з використанням консервованої в декаметоксині амніотичної оболонки (експериментальне дослідження) / С. В. Присяжна // Офтальмологический журнал. - 2010. - № 2. - С.55-57. (Особисто автором проведено огляд літератури, проведено спостереження, реєстрацію, статистичну обробку результатів перебігу бактеріальної виразки рогівки)

8.Салдан Й. Р. Ліки з плаценти / Й. Р. Салдан, С. В. Присяжна, Ю. Й. Салдан // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2008. - №12 (1). - С. 197-201. (Автор самостійно підготувала огляд літератури).

9.Пат. 9118 Україна, МПК (2005), А01N1/02. Спосіб консервування амніотичної оболонки для використання в офтальмології та трансплантології / Салдан Й. Р., Присяжна С. В., Салдан Ю. Й., Палій В. Г., Палій Д. В. ; заявник і патентовласник ВНМУ ім. М.І. Пирогова. - № u200500417 ; заявл. 17.01.2005 ; опубл. 15.09.2005, Бюл. № 9. - 4 с. (Автором самостійно проведено патентний пошук, оформлена документація, консервування амніотичної оболонки, сформульована формула патенту).

10.Пат. 35998 Україна, МПК (2006), А61F9/007, G09В23/00. Спосіб моделювання виразки рогівки / Салдан Ю. Й., Присяжна С. В. ; заявник і патентовласник ВНМУ ім. М.І. Пирогова. - № u200806082 ; заявл. 12.05.2008 ; опубл. 10.10.08, Бюл. № 19. - 4 с. (Автором самостійно проведено патентний пошук, оформлена патентна документація, сформульована формула корисної моделі, виконана експериментальна модель бактеріальної виразки рогівки на тваринах).

11.Салдан Ю. Й. Спосіб моделювання виразки рогівки / Ю. Й. Салдан, С. В. Присяжна // Реєстр галузевих нововведень. - Київ, 2009. - Вип. 30-31. - С.112-113. (Автор самостійно виконала експериментальну модель бактеріальної виразки рогівки на тваринах).

12.Присяжна С. В. Експериментальне обґрунтування використання амніотичної оболонки для лікування важких опіків рогівки / С. В. Присяжна // Наукова конф. студентів та молодих вчених з міжнародною участю : тези допов. - Вінниця, 2004. - С.260-261. (Автором проведено експериментальне дослідження).

13.Присяжна С. В. Спосіб консервування амніотичної оболонки / С. В. Присяжна, Ю. Й. Салдан // Нове в офтальмології : наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвячена 130-річчю з дня народження академіка В. П.Філатова, 13 травня 2005 р. : тези доп. - Україна, Одеса-Генуя, 2005. - С. 53-54. (Автор самостійно провела спостереження, реєстрацію результатів експериментального дослідження).

14.Присяжна С. В. Спосіб консервування амніотичної оболонки / С. В. Присяжна // ІІ-а міжвуз. конф. студентів та молодих вчених : тези доп. - Вінниця, 2005. - С. 167-168. (Автор провела консервування, бактеріологічне дослідження).

15.Салдан Ю. Й. Використання амніотичної оболонки в лікуванні бактеріальної виразки рогівки / Ю. Й. Салдан, С. В. Присяжна // Сучасні аспекти клініки діагностики та лікування очних хвороб : матеріали міжнар. наук. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження академіка Н. О. Пулковської, 29-30 травня 2008 р. : тези доп. - Одеса, 2008. - С.49-50. (Автор самостійно проводила спостереження, реєстрацію результатів експериментального дослідження).

16.Присяжна С. В. Вивчення мікрофлори поверхні ока при лікуванні бактеріальної виразки рогівки за допомогою консервованої амніотичної оболонки (експериментальне дослідження) / С. В. Присяжна, Ю. Й. Салдан // Філатовські читання : наук.-практ. конф. офтальмологів з міжнародною участю, 28-29 травня 2009 р. : тези доп. - Одеса, 2009. - С. 44-45. (Автор виконала бактеріологічне дослідження; самостійно провела спостереження, реєстрацію результатів експериментального дослідження).

17.Присяжна С. В. Лікування експериментальної бактеріальної виразки рогівки з використанням консервованої амніотичної оболонки / С. В. Присяжна, Ю. Й. Салдан // ХІІ з'їзд офтальмологів України, 26-28 травня 2010 р. : тези доп. - Одеса, 2010. - С.42-43. (Автор самостійно провела спостереження, реєстрацію результатів експериментального дослідження).

18.Протимікробна дія та фармакологічна активність нових органічних гетероциклічних похідних четвертинного амонію / В. Г. Палій, Н. В. Непорада, О. К. Стукан, О. В. Римша, О. І. Жорняк, С. В. Присяжна // Сучасні системи біобезпеки та біозахисту у ветеринарній медицині : міжнар. практ. конф., 20-24 вер. 2010 р. : тези доп. - Феодосія, 2010. - С.115 (Автор вивчила протимікробну дію та фармакологічну активність декаметоксину).

19.Чутливість до антибіотиків, антисептиків і дезінфектантів збудників ГКІ, циркулюючих в умовах медичних та ветеринарних лікувальних закладах / І. М. Балута, І. А. Воронкіна, О. І. Жорняк, О. В. Римша, С. В. Танасов, С. В. Присяжна // Сучасні системи біобезпеки та біозахисту у ветеринарній медицині : міжнар. практ. конф., 20-24 вер. 2010 р. : тези доп. - Феодосія, 2010. - С. 210 (Автор вивчила протимікробну дію декаметоксину та інших дезінфектантів).