Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

«Інститут травматології та ортопедії національної академії медичних наук України»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.21 - травматологія та ортопедія

Тотальне безцементне ендопротезування у хворих на остеоартроз кульшового суглоба

Підгаєцький Віталій Михайлович

Київ - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертації. Остеоартроз (ОА) - одна з найпоширеніших форм ураження суглобів та найголовніша причина непрацездатності та інвалідності хворих, що призводить до погіршення якості життя. Хворі на ОА кульшового суглоба (КС) складають біля чверті усіх хворих з дегенеративно-дистрофічними ураженнями суглобів та біля 8,1 % в структурі захворюваності опорно-рухового апарату (Гайко Г.В., 2003; Герасименко С.І. та ін., 2009; Корж М.О. та ін., 2007; Філіпенко В.А. та ін., 2009; Коваленко Л.М. та ін., 2003). У 60 - 64 % хворих коксартрозом знижується працездатність, а в 11,5 % - настає інвалідність (Багирова Г.Г. и др., 2005; Рибачук О.І., 1997; Лоскутов О.Є. та ін., 2008; Гринштейн Е.Я. и др., 1994).

На пізніх стадіях ОА КС консервативні та паліативні хірургічні методи лікування є не ефективними, з тієї причини, що дегенерація суглобового хряща є процесом незворотнім. Тому, в таких випадках найефективнішим методом лікування, безумовно, є тотальне ендопротезування кульшового суглоба (Гайко Г.В. та ін., 2009; Рибачук О.І., 1997; Полулях М.В. та ін., 2006; Лоскутов О.Є. та ін., 2008; Шпаковський Д.Є., 2006; Левенець В.М., 1995).

В Україні таких операцій потребують близько 40-50 тисяч хворих, а виконується в Україні близько 5000-7000 операцій на рік. Існує соціальна складова цієї проблеми, яка полягає в тому, що більшість пацієнтів не в змозі придбати ендопротези імпортного виробництва, а та кількість імпортних ендопротезів, які закуповуються державою не задовольняє потреби. Тому існує необхідність в розробці та створенні доступних вітчизняних високоякісних ендопротезів, які б відповідали світовому рівню (Гайко Г.В. та ін., 2009; Герасименко С.І., 2010).

У зв'язку з широким впровадженням в клінічну практику ендопротезування кульшового суглоба невпинно зростає кількість помилок та ускладнень пов'язаних з ним, частота яких складає від 7 до 30 % (Гайко Г.В. та ін., 2009; Корж М.О. та ін., 2006; Рибачук О.І., 1996; Герцен Г.І. та ін., 2003; Філіпенко В.А. та ін., 1996; Callagan J. et al., 2008). Одним із основних ускладнень тотального ендопротезування є асептична нестабільність компонентів ендопротеза, яка, за даними різних авторів, при тотальному безцементному ендопротезуванні кульшового суглоба спостерігається у 51% випадків з терміном функціонування 5 років, та у 58 % випадків - через 10 років після імплантації (Бансал Алок, 2000; Нуждин В.И. и др., 2002; Гайко Г.В. та ін., 2009; Шерепо Н.К. и др., 2007; Galante J.P., 1990; Keegan G. et al., 2007; Neumann L. et al., 1994).

Як зазначає ряд авторів, особливої уваги заслуговує саме безцементне ендопротезування КС і це пов'язано з тим, що такий тип фіксації ендопротезів застосовується при лікування пацієнтів молодого, працездатного віку, яких у перспективі ще чекає ревізійне протезування (Косяков О.М. та ін., 2008; Надеев Ал.А. и др., 2004; Султанов Є.М., 2004). Тим більше, що проблема асептичної нестабільності компонентів стосується і найсучасніших систем для безцементного ендопротезування КС (Гайко Г.В. та ін., 2009; Шерепо Н.К. и др., 2007; Callagan J. et al., 2008; Brodner W. et al., 2004).

Сучасні виробники ендопротезів кульшового суглоба пропонують безліч конструкцій безцементних ендопротезів, які різняться за формою компонентів та типами функціонального їх покриття (Brodner W. et al., 2004; Chen C.J. et al., 2006). В літературі існує багато думок та суджень, щодо підбору компонентів за формою та типом фіксації (Надеев Ал.А. и др., 2009; Ёлкин Д.В., 2008; Филлипенко В.А. и др., 2009; Heikki-Jussi L. et al., 2001; Kaya M. et al., 2008; Santory N. et al., 2006). Одні автори вказують про відмінні результати застосування гідроксиапатитного (ГА) покриття ендопротезів, а інші навпаки, наводять дані про неспроможність такого типу покриття забезпечити надійну тривалу фіксацію ендопротеза (Ильин А.А., 2008; Engh C. et al., 1995; Epinette J. et al., 2008; Geesing R. et al., 1995; Goosen J., 2005; Hellman E. et al., 1999; Karlov V. et al., 2000; James A., 2009; Keegan G. et al., 2007). Але на нашу думку, не існує чіткого, науково обгрунтованого диференційованого підходу до вибору ендопротеза за формою компонентів, типом функціонального покриття, особливо у хворих з атрофічним, нормотрофічним та гіпертрофічним типами ОА КС.

Збільшення кількості ускладнень тотального ендопротезування КС вимагає об'єктивної та стандартної оцінки результатів ендопротезування, з метою аналізу причин, що призвели до негативних наслідків (Лорд Г. и др., 1974; Николаев А.П. и др., 2000). Відомі системи оцінки Merle d'Aubigne (1954), R. Judet (1954), W.R. Harris (1969), на нашу думку, не дають вичерпної інформації про саме протезований КС, позицію компонентів, їх відповідність до кісткового ложа та динаміки змін цих ознак з часом. Крім того, не дають змоги виявити причини, котрі привели до невдач та сформувати диференційований підхід до ревізійних операцій.

Всі вищевказані проблеми потребують подальшого вивчення та вдосконалення.

Зв'зок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Матеріали дисертаційної роботи є індивідуальними фрагментами планової теми НДР відділу ортопедії та травматології дорослих ДУ ”Інститут травматології та ортопедії НАМН України”: “Удосконалити ревізійне ендопротезування у хворих з асептичною нестабільністю компонентів ендопротеза”, № держреєстрації 0106U012408, та фрагментом сумісної роботи ДУ ”Інститут травматології та ортопедії НАМН України” та ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України: “Розробка технології виготовлення ендопротезів кульшового суглоба з біосумісними покриттями та виготовлення головної партії для використання у клінічній практиці” по Комплексній програмі наукових досліджень НАН України ”Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин”. Дисертант є відповідальним виконавцем цієї роботи з боку ДУ ”Інститут травматології та ортопедії НАМН України”.

Мета дослідження - покращити результати тотального безцементного ендопротезування у хворих на ОА КС шляхом: визначення рентгенологічних та рентгенометричних особливостей атрофічного, нормотрофічного та гіпертрофічного типів ОА КС; розробки алгоритму диференційованого підбору ендопротеза за типом фіксації, формою компонентів та характером їх покриття у хворих з різними типами ОА КС; розробки тотального безцементного ендопротеза та експериментального обгрунтування ефективності його функціонального покриття.

Завдання дослідження:

Вивчити особливості рентгенологічних та рентгенометричних показників кульшової западини та стегнової кістки у хворих з атрофічним, нормотрофічним та гіпертрофічним типами остеоартрозу кульшового суглоба.

Розробити систему клініко-рентгенологічної оцінки результатів ендопротезування кульшового суглоба та вивчити віддалені результати тотального безцементного ендопротезування у хворих на остеоартроз та встановити фактори, які на них вплинули.

Проаналізувати випадки нестабільності компонентів безцементних ендопротезів у хворих на остеоартроз кульшового суглоба. Визначити фактори, які вплинули на розвиток нестабільності ацетабулярного та феморального компонентів безцементного ендопротеза.

Вивчити зміни пружньо-деформованого стану, що виникають в кульшовій западині та стегновій кістці при застосуванні різних за формою ацетабулярних та феморальних компонентів з безцементним типом їх фіксації.

Вивчити в експерименті на кролях реакцію кісткової та прилеглих м'яких тканин на імплантацію дослідних зразків з новим пористим покриттям на основі титану (Ті) та Ті з гідроксиапатитом (ГА), та вивчити міцність їх фіксації в кістці, обґрунтувати можливість використання в медичній практиці.

Вивчити активність остеогенних клітин попередників кісткового мозку у хворих з атрофічним, нормотрофічним та гіпертрофічним типами остеоартрозу кульшового суглоба та вивчити вплив різних варіантів покриття на клоногенну активність стовбурових стромальних клітин кісткового мозку при їх безпосередньому контакті в умовах in vitro.

Удосконалити систему передопераційного планування, розробити нові та удосконалити існуючі методи тотального безцементного ендопротезування у хворих на остеоартроз кульшового суглоба.

Для досягнення поставленої мети та вирішення поставлених завдань були використані такі методи досліджень: клінічні, рентгенологічні, рентгенометричні, культуральні, гістоморфологічні, математичного моделювання та аналізу кінцевих елементів, статистичні.

Об'єкт дослідження: Кульшовий суглоб 168 хворих на остеоартроз; тотальний безцементний ендопротез кульшового суглоба у 125 хворих, яким було виконано тотальне ендопротезування 139 кульшових суглобів; зразки та імплантати з функціональним покриттям.

Предмет дослідження: Стан кульшового суглоба у хворих з різними типами остеоартрозу, особливість функціонування безцементних ендопротезів кульшового суглоба, а також особливості впливу різних типів пористого функціонального покриття для ендопротезів на формування блоку імплантат-кістка в експерименті.

Наукова новизна отриманих результатів:

· вперше визначено рентгенологічні та рентгенометричні особливості у хворих з атрофічним, нормотрофічним та гіпертрофічним типами ОА КС, важливі для підбору ендопротеза за типом фіксації, формою та типом покриття його компонентів. Встановлено достовірну кореляцію між типами ОА КС та: кістоподібною перебудовою кульшової западини, Індексом Споторно-Романьйолі, Індексом Barnett-Nordin, типом каналу за Індексом Noble;

· розроблено систему клініко-рентгенологічної бальної оцінки результатів едопротезування КС, яка дозволяє комплексно оцінити в динаміці функцію протезованого суглоба, стан кісткової тканини навколо ендопротеза, стан та позицію його компонентів. За власною системою оцінки проаналізовано віддалені результати тотального безцементного ендопротезування у хворих на ОА КС. Встановлено достовірну кореляцію по Хі² між результатами ендопротезування та статтю пацієнтів, терміном функціонування ендопротеза, Індексом ваги тіла пацієнтів (ІВТ);

· в результаті аналізу випадків нестабільності компонентів ендопротезів вперше встановлено, що достовірними причинами нестабільності ацетабулярного компоненту були його вертикальна позиція, неповне покриття компоненту кістковою тканиною та наявність до операції кістоподібної перебудови кульшової западини. Достовірними причинами нестабільності стегнового компоненту були його варусна позиція в каналі СК, недостатня площа контактуючої поверхні з кістковою тканиною (<70 %), невірно вибраний метод фіксації (за Індексом Споторно-Романьйолі), невідповідність форми компоненту до форми кістково-мозкового каналу СК (за Індексом Noble);

· в експерименті на кролях встановлено, що серед досліджуваних зразків з різними типами функціонального покриття, пористе титанове та титан-гідроксиапатитне покриття характеризуються найбільшою міцністю зчеплення з кістковою тканиною, не викликає явищ металозу та резорбції;

· вперше виявлено, що при атрофічному типі ОА кульшового суглоба рівень клоногенної активності строми кісткового мозку є низьким, а при гіпертрофічному типі ОА її рівень є високим. Крім того вперше, в умовах in vitro доведено, що при атрофічному типі ОА ефективність клонування стовбурових стромальних клітин (ССК) кісткового мозку була найбільшою у присутності Ті пористого покриття без ГА, а при гіпертрофічному типі ОА ефективність клонування ССК кісткового мозку була найбільшою у присутності Ті пористого покриття саме з поверхневим шаром ГА;

· встановлено залежність пружньо-деформованого стану кісткової тканини кульшової западини та стегнової кістки (СК) від форми компонентів ендопротеза з безцементним типом фіксації. Так, вперше встановлено, що при імплантації ацетабулярного компоненту (АК) форми врізаного конуса виникають локальні напруження кісткової тканини кульшової западини на рівні зламу лінії врізаного конуса, які в 7 разів перевищують межу міцності кісткової тканини в цій ділянці; при імплантації АК напівсферичної форми площа контакту є максимальною, а напруження в кістковій тканині не є критичними. Встановлено, що імплантація феморального компоненту (ФК) за формою, яка не відповідає формі кістково-мозкового каналу СК призводить до появи зон локальних перевантажень кісткової тканини СК, що значно перевищують межу її міцності, а імплантація з максимальною відповідністю форми компоненту до форми каналу забезпечує рівномірний розподіл навантажень, які не є критичними.

Практичне значення отриманих результатів. Впровадження в клінічну практику алгоритму диференційованого підбору ендопротеза за формою, типом фіксації та характером функціонального покриття у хворих з різними типами остеоартрозу кульшового суглоба дасть змогу уникнути помилок ще на етапі передопераційного планування, а вдосконалення техніки оперативного втручання, дозволить значно покращити результати лікування та знизить рівень інвалідності.

Впровадження клініко-рентгенологічної оцінки результатів ендопротезування кульшового суглоба дасть можливість адекватно порівнювати в динаміці результати різних авторів, виявити причини, котрі призвели до невдач та сформувати диференційований підхід до ревізійних операцій.

Впровадження в клінічну практику розробленого сучасного вітчизняного безцементного ендопротеза КС “ІТО-МоторСіч” з якісним функціональним покриттям, сучасною парою тертя, та оптимальною формою компонентів дасть можливість надати спеціалізовану медичну допомогу більшій кількості пацієнтів, які її потребують (Патент України № 38889 від 26.01.09р.; Патент України № 38891 від 26.01.09р.; Патент України № 38888 від 26.01.09р.; Патент України № 39970 від 25.03.09р.; Патент України № 40125 від 25.03.09р.)

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора полягає у аналізі літератури з даної проблеми, визначенні мети й завдань дослідження, виборі методології, здійсненні наукових досліджень та експериментів, клінічному обстеженні хворих, трактуванні і аналізі отриманих клініко-рентгенологічних даних. Здобувач є співавтором розробленої методики клініко-рентгенологічної оцінки результатів ендопротезування кульшового суглоба. Автор брав безпосередню участь у розробці системи для первинного та ревізійного безцементного ендопротезування КС ”ІТО-Мотор Січ”, при цьому дисертантом особисто виконано патентний пошук та запропонована концепція корисних моделей, здійснені необхідні дослідження. Автором за результатами проведених досліджень особисто розроблено алгоритм диференційованого підбору ендопротеза за типом фіксації, формою компонентів та характером їх покриття при атрофічному, нормотрофічному та гіпертрофічному типах ОА КС. Дисертант брав безпосередню участь у впровадженні результатів дослідження в клінічну практику.

Впровадження в практику. Результати наукової роботи впроваджено у відділі ортопедії та травматології дорослих ДУ ”Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, та у відділеннях травматології та ортопедії Житомирської обласної клінічної лікарні, Запорізької обласної клінічної лікарні, МСЧ ”Мотор Січ”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи викладені на конференції молодих вчених ІТО АМНУ (Київ, 2005); Вченій раді ДУ “Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України” (Київ, 2006); ХІV з'їзді ортопедів-травматологів України (Одеса, 2006); ХІІ Конгресі Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (Івано-Франківськ, 2008); Науково-практичної конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми ендопротезування” (Вінниця, 2008); VIII з'їзді ортопедів-травматологів Республіки Білорусь “Развитие травматологии и ортопедии в республике Беларусь на современном этапе” (Минск, 2008); XXXVII Congress of the Polish Orthopedic and Traumatological (Poznan, 2008); Всероссийской конференции “Эндопротезирование крупных суставов” посвящённой 50-летию отечественного эндопротезирования и 85-летию со дня рождения профессора К.М. Сиваша (Москва, 2009); ІІІ міжнародній українсько-польській конференції “Помилки та ускладнення в травматології та ортопедії” (Івано-Франківськ - Яремче, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 26 наукових праць, із них 7 у виданнях, які є в переліку, затвердженому ВАК України, одне нововведення, отримано 5 патентів України на корисну модель.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, розділу, присвяченого принципам передопераційного планування та техніки імплантації компонентів безцементного ендопротеза кульшового суглоба, розділу аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та списку використаних літературних джерел. Робота викладена на 203 сторінках друкованого тексту, містить 47 рисунків та 38 таблиць. Список використаних джерел літератури містить 337 назв робіт, у тому числі - 148 вітчизняних авторів та з країн СНД та 189 - іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. З метою покращення результатів тотального безцементного ендопротезування у хворих на ОА КС шляхом визначення суттєвих для вибору ендопротеза особливостей різних типів ОА КС, розробки алгоритму диференційованого підбору ендопротеза за типом фіксації, формою компонентів та характером їх покриття нами обстежено 168 хворих на ОА КС, з яких в умовах відділу ортопедії та травматології дорослих ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”, було виконано операції з тотального безцементного ендопротезування 139 КС у 125 хворих, за період з 1992 по 2003 роки включно. У 43 хворих (11 з атрофічним, 10 з гіпертрофічним та 22 з нормотрофічним типами ОА) досліджувалась клоногенна активність ССК кісткового мозку у присутності зразків з функціональним покриттям.

Безцементне ендопротезування одного КС виконано 111 (88,8 %) хворим, обох суглобів - 14 хворим (11,2 %). Серед 125 хворих на ОА КС 61 (48,8 %) пацієнт був чоловічої статі та 64 жінки (51,2 %). Середній вік чоловіків становив 54,04 років, жінок 54,6 років. Статистично достовірно у чоловіків (t=3,97 і вище, р<0,05) та жінок (t=3,36 і вище, р<0,05) домінувала вікова група 45-59 років.

За типом ОА випадки протезування КС розподілились наступним чином: атрофічний тип ОА (А-тип) виявлено у 12 випадках (8,6 %), нормотрофічний тип (N-тип) у 70 випадках (50,4 %) та гіпертрофічний тип (Н-тип) у 57 випадках (41 %).

За ІВТ переважну кількість склали хворі з ожирінням І ступеня - 56 хворих (44,8 %) та ожирінням ІІ ступеня - 38 (30,4 %). Жінки статистично достовірно (t=3,07 і вище, р<0,05) домінували в групах з ІВТ в межах 30-30,9 та ? 40 (ожиріння ІІ та ІІІ ступенів), а чоловіки тенденційно домінували у групах з ІВТ в межах 18,5-24,9 (норма) та 25-29,9 (ожиріння І ступеня).

Фізичною працею середньої важкості займалась достовірна більшість пацієнтів (t=6,92 і вище, р<0,01), 81 пацієнт (64,8 %).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

ендопротезування хворий остеоартроз суглоб

В роботі визначені важливі для вибору ендопротеза КС особливості рентгенологічних та рентгенометричних показників у хворих з атрофічним, нормотрофічним та гіпертрофічним типами ОА КС. Так, встановлено достовірну кореляцію між типом ОА КС та статтю пацієнтів (Хі² = 11,82, n = 2, p < 0,05). Нормотрофічний ОА КС достовірно (t=3,88, р<0,05) домінував у жінок, 46 випадків (65,7%); гіпертрофічний ОА КС достовірно (t=3,3, р<0,05) домінував у чоловіків, 37 випадків (64,9 %). При атрофічному типі ОА достовірної відмінності між чоловіками та жінками не встановлено. Кореляція по Хі² між типом ОА КС та віком пацієнтів статистично недостовірна (Хі² = 4,8, n = 4, p > 0,05).

Встановлено достовірну кореляцію між типом остеоартрозу КС та наявністю кістоподібної перебудови кульшової западини (Хі² = 8,27, n = 2, p < 0,05). Так, при атрофічному типі достовірно (t=2,71, р<0,05) домінували випадки з кістоподібною перебудовою кульшової западини - 9 випадків (75%); при гіпертрофічному типі ОА КС статистично достовірно (t=4,19, р<0,05) домінували випадки з відсутньою кістоподібною перебудовою - 39 випадків (68,4%).

Встановлено достовірну кореляцію за критерієм Пірсона по Хі² між типом ОА та Індексом Barnett-Nordin СК (Хі² = 14,3, n = 6, p < 0,05). При нормотрофічному типі ОА встановлено достовірне (t=3,15, р<0,05) домінування випадків з Індексом Barnett-Nordin ? 54 % (норма), яке спостерігалось у 40 випадках (57,1 %). При атрофічному та гіпертрофічному типах ОА КС статистично достовірного домінування певного значення Індексу Barnett-Nordin не виявлено. Що стосується випадків з наявністю ОА, коли значення Індексу Barnett-Nordin було меншим ніж 49 %, то при атрофічному типі ОА відсоток таких випадків був найбільшим, а при гіпертрофічному типі найменшим.

Встановлено достовірну кореляцію по Хі² між типом ОА КС та Індексом Споторно-Романьйолі (Хі²=19,74, n=4, p < 0,05). Так, при гіпертрофічному та нормотрофічному типах ОА достовірно домінували випадки з Індексом Споторно-Романьйолі 0-4 бали. При гіпертрофічному ОА таке значення індексу Споторно-Романьйолі спостерігалось у 42 випадках (73,7 %) з достовірністю t=7,97, р<0,05. При нормотрофічному ОА у 38 випадках (54,3 %) з достовірністю домінування t=2,41, р<0,05. При атрофічному типі ОА КС статистично достовірного домінування не виявлено, хоча встановлено тенденцію до домінування випадків з Індексом Споторно-Романьйолі ? 6 балів, а саме 6 випадків (50 %).

Встановлено достовірну кореляцію (Хі² = 9,66, n = 4, p < 0,05) між типом ОА КС та типом кістково-мозкового каналу СК (за значенням Індексу Noble). Так, при атрофічному типі достовірно (t=4,19, р<0,05) домінували випадки із значенням Індексу Noble меншим 3,0 (циліндричний канал), яке спостерігалось у 10 випадках (83,3 %). При нормотрофічному типі ОА КС достовірно (t=2,57, р<0,05) домінувало значення Індексу Noble в межах 4,5-3,0 (нормальний канал), у 42 випадках (60 %).

Результати тотального безцементного ендопротезування КС оцінювали за власною бальною клініко-рентгенологічною оцінкою. В роботі вивчено та проаналізовано віддалені результати 139 випадків тотального безцементного ендопротезування у хворих на ОА КС. Вивчено залежність результатів протезування від статі та віку пацієнтів, ІВТ та важкості фізичної праці, терміну їх функціонування, типу ОА КС. Віддалені результати безцементного ендопротезування у хворих на ОА КС розподілились наступним чином: відмінний результат виявлено у 41 випадку (29,5 %), добрий у 39 випадках (28,1 %), умовно задовільний результат у 31 випадку та незадовільний у 28 випадках (20,1 %). Достовірного домінування певного результату не виявлено.

Встановлено достовірну кореляцію по Хі² між результатом ендопротезування та статтю пацієнтів (Хі² = 16,87, n = 3, p < 0,05). У чоловіків достовірно (t=4,43, р<0,05) домінував добрий результат, 31 випадки (46,3 %); у жінок достовірного домінування певного результату не виявлено. Кореляція по Хі² між результатами ендопротезування та віком пацієнтів статистично недостовірна (Хі² = 6,56, n = 6, p > 0,05).

Крім того нами встановлено достовірну кореляцію по Хі² між результатом ендопротезування та терміном функціонування ендопротеза (Хі² = 40,43, n = 9, p < 0,05). Відмінний та незадовільний результати не мали статистично достовірної різниці між групами 5-10 та 11-14 років, а різке зменшення їх кількості спостерігалось після 14 років функціонування ендопротезів. Добрий результат домінував у групі з терміном функціонування 11-14 років, який спостерігався у 32 випадках (82,1 %) з достовірністю t=9,87 і більше, р<0,05. Умовно задовільний результат достовірно домінував (t=5,35 і більше, р<0,05) у групі з терміном функціонування 5-10 років, 17 випадків (54,8 %). Крім того, спостерігається тенденція до поступового збільшення кількості негативних результатів із збільшенням терміну функціонування ендопротезів.

Кореляція по Хі² між типом ОА КС та результатом ендопротезування недостовірна (Хі² = 8,29, n = 6, p>0,05).

Встановлено достовірну кореляцію по Хі² між результатом ендопротезування та ІВТ пацієнтів (Хі² = 60,46, n = 9, p < 0,01). Зі збільшенням ІВТ пацієнтів зменшувалась кількість балів, що свідчило про погіршення результату ендопротезування. Кореляція між результатом ендопротезування та важкістю фізичної праці пацієнтів статистично недостовірна (Хі² = 11,00, n = 6, p>0,05).

На момент дослідження достовірно (t=3,45, р<0,05) домінували випадки із збереженою стабільністю компонентів ендопротеза, 93 випадки (66,9 %). У 46 випадках (33,1 %) у різні терміни спостереження було встановлено нестабільність компонентів ендопротеза. Нестабільність лише АК виявлено у 12 випадках (8,6 %), ФК - у 16 випадках (11,5 %) та обох компонентів - у 18 випадках (13 %). Тобто, сумарно встановлено нестабільність 30 (21,6 %) АК та 34 (23,5 %) ФК ендопротезів КС з безцементним типом їх фіксації.

В роботі проаналізовано випадки протезування, ускладнені нестабільністю компонентів ендопротезів. Проведено кореляційний аналіз між нестабільністю компонентів та типом ОА, типом ендопротеза за виробником, ІВТ, важкістю фізичної праці, структурно-функціональним станом кісткової тканини (за Індексом Barnett-Nordin), варіантом співвідношення головки ендопротеза та верхівки великого вертлюга СК, наявністю параартикулярної гетеротопічної осифікації, величиною зношення поліетиленового лайнера. Так, нестабільні компоненти (АК та ФК) безцементних ендопротезів при різних типах ОА КС розподілились наступним чином: при атрофічному типі 11 компонентів (17,2 %); при нормотрофічному типі 30 компонентів (46,9 %); при гіпертрофічному типі ОА суглоба 23 нестабільних компонента (35,9 %). Домінувала кількість нестабільних компонентів при нормотрофічному типі ОА КС з достовірністю t=3,77 і вище, р<0,05. При атрофічному ОА виявлено тенденцію до домінування кількості нестабільних АК (7 компонентів, які склали 63,6 %) ендопротеза над кількістю ФК (4 компоненти, які склали 36,4 %). А при нормотрофічному та гіпертрофічному типах ОА тенденційно переважала кількість нестабільних ФК над кількістю АК ендопротезів. Кореляція по Хі² між типом ОА КС та нестабільністю одного з компонентів безцементного ендопротеза недостовірна (Хі² = 1,5, n = 2, p>0,05).

Серед усіх нестабільних компонентів достовірно (t=7,49, р<0,05) домінували компоненти ендопротезів ІНМЕД (Україна): 32 компоненти (50 %). Статистично достовірної кореляції по Хі² між ендопротезом КС з безцементним типом фіксації компонентів певного виробника та нестабільністю одного з його компонентів не встановлено (Хі² = 2,93, n = 3, p>0,05). Але виявлено тенденцію до домінування випадків нестабільності АК над випадками нестабільності ФК для ендопротезів ІНМЕД. Серед нестабільних компонентів ендопротезів Герчева та Whiteside тенденційно домінували випадки нестабільності саме ФК.

Домінуюча кількість нестабільних компонентів достовірно (t=5,48 і вище, р<0,05) спостерігалась у хворих з ожирінням ІІ ступеня - 30 компонентів (46,9 %). У групах з наявністю ожиріння І-ІІІ ступенів виявлено тенденцію до домінування випадків нестабільності саме ФК ендопротеза, яка в усіх групах була більшою ніж 50 %. Кореляція між ІВТ пацієнтів та нестабільністю одного з компонентів безцементного ендопротеза КС статистично недостовірна (Хі² = 0,41, n = 3, p>0,05), хоча встановлені тенденції до домінування вказують на те, що надмірна вага тіла пацієнта в більшій мірі негативно впливає на стабільність ФК безцементного ендопротеза КС.

Достовірна (t=9,59 і вище, р<0,05) більшість нестабільних компонентів ендопротеза КС спостерігалась у групі пацієнтів, які займались фізичною працею середньої важкості: 47 компонентів (73,4 %). У групі випадків, коли пацієнти займались важкою фізичною працею, виявлено тенденцію до домінування нестабільності саме ФК, 7 компонентів (63,6 %). Кореляція по Хі² між важкістю фізичної праці пацієнтів та нестабільністю одного з компонентів безцементного ендопротеза КС статистично недостовірна (Хі² = 3,44, n = 2, p>0,05), хоча спостерігається тенденція до домінування кількості нестабільних АК у порівнянні з ФК при важкій фізичній праці пацієнтів.

Кореляція по Хі² між Індексом Barnett-Nordin діафізу СК та нестабільністю одного з компонентів ендопротеза також статистично недостовірна (Хі² = 2,79, n = 3, p>0,05). Хоча нами встановлено, що остеопороз (Індекс Barnett-Nordin СК в межах 49-46 %) достовірно (t=2,68 і вище, р<0,05) негативно впливав саме на стабільність ФК ендопротеза КС з безцементним типом його фіксації.

Встановлено, що достовірна (t=9,59 і вище, р<0,05) більшість нестабільних компонентів (47 компонентів, що склали 73,4 %) безцементних ендопротезів спостерігалась саме у випадках, коли центр головки ендопротеза знаходився нижче верхівки великого вертлюга СК. Крім того, у випадках, коли центр головки ендопротеза знаходиться вище чи нижче рівня верхівки вертлюга СК спостерігається тенденція до переважання кількості нестабільних ФК ендопротеза над АК. Кореляція між варіантом співвідношення центру головки ендопротеза та верхівки великого вертлюга СК та нестабільністю одного з компонентів безцементного ендопротеза КС статистично недостовірна (Хі² = 3,75, n=2, p>0,05).

Достовірна більшість (t=5,15 і вище, р<0,05) нестабільних компонентів (АК та ФК) ендопротезів КС спостерігалась у випадках із зношенням поліетиленового лайнера більшим ніж 2 мм, а саме 38 компонентів (59,4 %). При зношенні лайнера до 2 мм включно тенденційно домінувала кількість нестабільних ФК над кількістю АК. А при зношенні лайнера більше 2 мм, навпаки, виявлено тенденцію до домінування кількості нестабільних АК над кількістю ФК. Хоча, кореляція по Хi² між величиною зношення лайнера (вкладки) та нестабільністю одного з компонентів безцементного ендопротеза КС статистично недостовірна (Хі2 = 1,23, n=3, p>0,05).

Окремо проаналізовано випадки нестабільності ацетабулярного та феморального компонентів та вивчено вплив на її розвиток технічних особливостей імплантації.

В результаті дослідження виявлено, що всі 9 АК безцементних ендопротезів КС, які було імплантовано з покриттям кістковою тканиною менше 2/3 їх поверхні стали нестабільними. А серед імплантованих АК з повним покриттям кістковою тканиною дестабілізувалось лише 7 компонентів, що становило 6,3 % від усіх компонентів з таким покриттям. Вищевказаний розподіл вказує на те, що неповне покриття кістковою тканиною АК, досягнуте під час імплантації, є причиною розвитку його нестабільності. Серед нестабільних АК достовірну більшість (t=3,72, р<0,05) склали випадки з досягнутим під час імплантації кутом сагітальної інклінації більше 50⁰. Достовірної різниці між рекомендованою позицією (45-50⁰) та горизонтальною позицією компонента (менше 45⁰) нами не встановлено. Тобто, вертикальна позиція АК (з кутом сагітальної інклінації більше 50⁰), досягнута під час імплантації, достовірно (t=3,72, р<0,05) є причиною розвитку його нестабільності.

Серед нестабільних АК достовірну більшість складали випадки з наявністю кістоподібної перебудови кульшової западини до операції, а саме 23 випадки, що становило 76,7 % від кількості нестабільних (t=4,81, р<0,05) та 39 % від загальної кількості випадків з кістоподібною перебудовою кульшової западини (t=4,22, р<0,05). Це доводить, що кістоподібна перебудова кульшової западини у хворих на ОА КС достовірно (t=4,81, р<0,05) негативно впливає на стабільність АК безцементного ендопротеза.

Що стосується нестабільних ФК ендопротеза, то достовірно (t=6,92, р<0,05) домінували компоненти з контактуючою поверхнею з кістковою тканиною меншою, ніж 70 % їх площі, а саме 28 компонентів, що становило 82,4 % від кількості усіх нестабільних компонентів та 65,1 % від загальної кількості компонентів з таким показником їх контактуючої поверхні. Тобто, зменшення контактуючої поверхні ФК з кістковою тканиною менше 70 % їх площі, достовірно (t=6,92, р<0,05) є причиною його нестабільності.

Виявлений вплив позиції ФК в кістково-мозковому каналі СК на його стабільність. Так, нестабільність достовірно (t=3,07, р<0,05) домінувала при їх імплантації з варусною позицією, а саме 22 компоненти, що склали 64,7 % від усіх нестабільних компонентів та 84,6 % від загальної кількості ФК з такою позицією в каналі СК.

Серед нестабільних ФК достовірну більшість (t=7,47, р<0,01) склали випадки з Індексом Споторно-Романьйолі 6 та більше балів, а саме 17 компонентів, що становило 50 % серед нестабільних ФК та 81 % - серед усіх випадків імплантації з таким Індексом Споторно-Романьйолі. Таке домінування вказує на те, що імплантація безцементних ФК у хворих з Індексом Споторно-Романьйолі 6 та більше балів є грубою помилкою і у 81 % призводить до розвитку їх нестабільності.

За типом кістково-мозкового каналу СК у структурі нестабільних ФК близько до достовірного домінували (t=1,97, р<0,06) випадки з циліндричним типом каналу (Індекс Noble менше 3,0), а саме 21 випадок, що становив 61,8 % від кількості нестабільних ФК.

Нестабільні ФК клиноподібної форми ендопротезів Герчева (t=3,18, р<0,05) та ІНМЕД (t=2,41, р<0,05) достовірно домінували у випадках з Індексом Noble СК менше 3,0 (циліндричний канал). Серед нестабільних ФК конусовидної форми ендопротеза Whiteside (з кутом звуження клину компоненту менше 5⁰) тенденційну більшість (t=0,18, р>0,05) склали випадки, з Індексом Noble СК в межах 4,5-3,0 (нормальний канал). Імплантація ФК клиноподібної форми в кістково-мозковий канал стегнової кістки з Індексом Noble меншим 3,0 (циліндричний канал) та імплантація стегнових компонентів циліндричної форми в кістково-мозковий канал СК з Індексом Noble більшим 3,0 (нормальний чи лійкоподібний канал) є порушенням передопераційного планування та техніки імплантації і призводить до їх нестабільності.

З метою вивчення змін пружньо-деформованого стану, що виникають в кульшовій западині та СК при застосуванні різних за формою АК та ФК проведено експеримент з математичного моделювання протезованого КС. Для виконання розрахунків використано систему кінечно-елементного моделювання ANSYS версії 10.0. Встановлено, що біомеханічною передумовою нестабільності АК форми врізаного конуса є локальні напруження спонгіозної кісткової тканини на рівні зламу лінії врізаного конуса, які в 7 разів перевищують межу міцності кісткової тканини в цій ділянці. При імплантації безцементного АК напівсферичної форми площа контакту близька до 100%, а найбільш навантаженою є ділянка біля краю компонента, де напруження лише в 2-3 рази перевищують межу міцності кісткової тканини в даній ділянці, з поступовим зменшенням їх величини у напрямку до вершини випуклої поверхні. За характером дії на кісткову тканину кульшової западини, АК напівсферичної форми є більш оптимальним для імплантації у порівнянні з АК форми врізаного конуса.

Найбільш оптимальні навантаження кісткової тканини СК спостерігалися лише при максимально можливій відповідності форми ФК ендопротеза до форми її кістково-мозкового каналу СК. Встановлено, що у випадку імплантації ФК клиноподібної форми (з кутом звуження клину компоненту більше 5⁰) в кістково-мозковий канал циліндричної форми критично недовантаженою залишається діафізарна ділянка СК (ділянка невідповідності), а напруження локалізуються в зоні геометричної відповідності каналу та компонента, тобто на рівні найбільшого контакту. Оскільки площа поверхні контакту в цьому випадку є незначною, спостерігаються значні перевантаження в зоні контакту - до 380 кг/см². Такі перевантаження можуть призводити до локального руйнування кістки в зоні контакту і, в подальшому, до порушення стабільності в системі ендопротез-кістка. У разі імплантації ФК конусоподібної (чи циліндричної) форми в лійкоподібний кістково-мозковий канал виникає зона локального перевантаження біля дистального кінця компоненту, де напруження сягають 340 кг/см². Такі напруження перевищують межу міцності кортикальної кістки (до 170 кг/см²) більш ніж в 2 рази, що, вельми ймовірно, буде передумовою розвитку прогресивного руйнування кістки, або розвитку “stress-shilding” синдрому. Метафізарна ж зона СК залишається критично недовантаженою. Тому, для забезпечення тривалої надійної фіксації ФК в кістково-мозковому каналі СК, надзвичайно важливим моментом передопераційного планування є ретельний підбір ФК безцементного ендопротеза за формою, яка б максимально точно відповідала формі каналу СК пацієнта.

Зважаючи на те, що достовірну більшість нестабільних компонентів склали компоненти ендопротезів, які не мали функціонального покриття, нами, в експерименті на кролях, вивчено вплив характеру поверхні та покриття імплантів на міцність їх фіксації в кістці. Крім того, досліджено ефективність та придатність до використання в клінічній практиці розробленого та створеного спеціалістами Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України вітчизняного пористого Ті та Ті з ГА покриття. Дослідження проведено на 20 дорослих кролях, яким у метафізарну ділянку великогомілкової кістки імплантували циліндричної форми із сплаву ВТ-6 зразки з різними типами покриття чи поверхні. В строки спостереження 90 та 180 діб, тварин виводили з експерименту, а препарати досліджували макро- та мікроскопічно та рентгенологічно. За допомогою розривної машини (2166-Р5) та певних розрахунків визначали міцність фіксації зразків у кістковій тканині. В даному експерименті встановлено, що найбільшу міцність зчеплення з кістковою тканиною мали імплантати, поверхні яких отримано шляхом мікроплазменного напилення Ті частинок та спікання титанових кульок, що забезпечило їх надійну первинну та вторинну фіксацію в кістці. Рентгенологічно ознак резорбції кісткової тканини навколо імплантатів при всіх видах поверхні виявлено не було. При макроскопічному дослідженні вилучених імплантатів було виявлено, що в залежності від характеру їх покриття, разом з останніми вилучались ділянки кісткової тканини, яка вросла в глибину його пор. Гістологічно встановлено, що реакція кісткової та прилеглих м'яких тканин на імплантацію дослідних зразків з новим вітчизняним пористим покриттям на основі Ті та Ті з ГА була однотипною без ознак металозу та резорбції. А ступінь вторинних механічних пошкоджень залежала від характеру покриття імплантату.

При дослідженні впливу характеру покриття на клоногенну активність ССК кісткового мозку встановлено, що найбільш ефективними є слідуючі покриття: ГА на підшарі пористого не травленого Ті (зразок № 3), оксидоване Ті пористе покриття (зразок № 7) та піскоструйно оброблений не травлений Ті (зразок № 5, без покриття). Крім того, виявлено низький рівень клоногенної активності строми кісткового мозку при атрофічному типі ОА КС та високий її рівень при гіпертрофічному типі ОА. При атрофічному типі ОА ефективність клонування ССК кісткового мозку була найбільшою у присутності Ті пористого покриття без ГА (зразки № 1,2,5,7), а при гіпертрофічному типі ОА ефективність клонування ССК кісткового мозку була найбільшою у присутності Ті пористого покриття саме з поверхневим шаром ГА (зразки № 3,4). Тому, при підборі безцементного ендопротеза для хворих на ОА КС, для забезпечення надійності вторинної фіксації ендопротеза в кістці, необхідно диференційовано підбирати тип функціонального покриття в залежності від типу ОА, від якого залежить рівень клоногенної активності ССК.

На основі отриманих результатів клінічних та експериментальних досліджень створено та систематизовано основні принципи передопераційного планування тотального ендопротезування КС. Розроблено алгоритм диференційованого підходу до вибору ендопротеза за формою, типом фіксації та характером покриття компонентів у хворих з різними типами ОА КС. Дано рекомендації з техніки імплантації, що до оптимальної позиції компонентів в кістковому ложі. Дотримання хірургами вищевказаних рекомендацій дозволить покращити результати ендопротезування, уникнути негативних наслідків та в значній мірі подовжити термін функціонування безцементних ендопротезів у хворих на ОА КС.

Нами, спільно із співробітниками Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, Інституту матеріалознавства НАН України, інженерами ВАТ “Мотор Січ” розроблено та виготовлено ендопротез КС “ІТО-Мотор Січ” з безцементним типом фіксації компонентів та інструментарій для його імплантації. Ендопротез представлено двома типами напівсферичних АК (АК-1 та АК-2) з Ті та Ті з ГА покриттям. ФК мають пористе Ті та Ті з ГА покриття та дві типоформи, а саме клиноподібну (з кутом звуження клину компоненту більше 5⁰) та конусовидну (з кутом звуження клину менше 5⁰). Пара тертя має два типи: СoCrMo-хірулен та діоксид цирконію-хірулен. Всі розроблені компоненти безцементного ендопротеза кульшового суглоба захищено патентами України на корисну модель (5 патентів). Розроблена система для ендопротезування КС “ІТО-Мотор Січ” перебуває на етапі клінічного випробування на базі ДУ ”ІТО НАМНУ” та підготовки до сертифікації.

ВИСНОВКИ

В роботі вирішена важлива науково-практична задача - покращення результатів тотального безцементного ендопротезування у хворих на остеоартроз кульшового суглоба шляхом: визначення суттєвих, для вибору ендопротеза особливостей різних типів остеоартрозу кульшового суглоба; встановлення факторів, що вплинули на віддалені результати тотального безцементного ендопротезування та розвиток нестабільності компонентів ендопротеза; розробки алгоритму диференційованого підбору ендопротеза у хворих з різними типами остеоартрозу кульшового суглоба; розробки тотального безцементного ендопротеза.

1. Встановлено достовірну кореляцію між типами ОА КС та: кістоподібною перебудовою кульшової западини, Індексом Споторно-Романьйолі, Індексом Barnett-Nordin, типом каналу за Індексом Noble. Рентгенологічними та рентгенометричними особливостями атрофічного типу ОА кульшового суглоба є наявність кістоподібної перебудови кульшової западини, циліндричний тип каналу СК за Індексом Noble, наявність остеопорозу за Індексами Споторно-Романьйолі та Barnett-Nordin; гіпертрофічний тип ОА характеризується відсутньою кістоподібною перебудовою западини та відсутністю остеопорозу за Індексом Споторно-Романьйолі; нормотрофічний тип ОА характеризується нормальним типом каналу СК за Індексом Noble та відсутністю остеопорозу Індексами Споторно-Романьйолі та Barnett-Nordin. У групі з нормотрофічним типом ОА КС достовірно домінували жінки, а з гіпертрофічним - чоловіки.

2. Встановлено достовірну кореляцію між типами ОА КС та: кістоподібною перебудовою кульшової западини, Індексом Споторно-Романьйолі, Індексом Barnett-Nordin, типом каналу за Індексом Noble. Атрофічний тип ОА характеризується наявністю кістоподібної перебудови кульшової западини, циліндричним типом каналу СК за Індексом Noble, наявністю остеопорозу за Індексами Споторно-Романьйолі та Barnett-Nordin; гіпертрофічний тип ОА характеризується відсутньою кістоподібною перебудовою западини та відсутністю остеопорозу за Індексом Споторно-Романьйолі; нормотрофічний тип ОА характеризується нормальним типом каналу СК за Індексом Noble та відсутністю остеопорозу Індексами Споторно-Романьйолі та Barnett-Nordin. У групі з нормотрофічним типом ОА КС достовірно домінували жінки, а з гіпертрофічним - чоловіки.

3. Розроблена система клініко-рентгенологічної оцінки результатів ендопротезування КС дозволяє комплексно оцінити функцію протезованого суглоба, стан кісткової тканини навколо ендопротеза, стан та позицію його компонентів. Віддалені результати розподілились наступним чином: відмінний результат виявлено у 41 випадку (29,5 %), добрий - у 39 випадках (28,1 %), умовно задовільний результат - у 31 випадку та незадовільний - у 28 випадках (20,1 %). Встановлено достовірну кореляцію по Хі² між результатами ендопротезування та статтю пацієнтів, терміном функціонування ендопротеза, Індексом ваги тіла пацієнтів.

4. Нестабільність компонентів виявлено у 46 випадках (33,1 %), серед яких: ацетабулярного компоненту у 12 випадках (8,6 %), стегнового - у 16 випадках (11,5 %), обох компонентів - у 18 випадках (13 %). Нестабільність достовірно домінувала у хворих з нормотрофічним типом ОА КС, ожирінням ІІ ступеню, фізичною працею середньої важкості, наявністю остеопорозу, розміщенням центру головки ендопротеза нижче верхівки великого вертлюга СК, значною виробкою поліетиленового лайнера.

5. Встановлено, що достовірними причинами нестабільності ацетабулярного компоненту були вертикальна його позиція, неповне покриття кістковою тканиною та наявність кістоподібної перебудови кульшової западини. Достовірними причинами нестабільності стегнового компоненту були його варусна позиція в каналі СК, площа контактуючої поверхні компоненту з кістковою тканиною менша ніж 70 %, неадекватність типу фіксації компоненту (за Індексом Споторно-Романьйолі), невідповідність форми компоненту до форми кістково-мозкового каналу стегнової кістки.

6. Встановлено залежність пружньо-деформованого стану кісткової тканини кульшової западини та СК від форми компонентів ендопротеза з безцементним типом фіксації. Так, при імплантації ацетабулярного компоненту форми врізаного конуса виникають локальні напруження кісткової тканини западини на рівні зламу лінії врізаного конуса, які в 7 разів перевищують межу міцності кісткової тканини, що пояснює домінуючу кількість нестабільних компонентів такої форми; при імплантації ацетабулярного компоненту напівсферичної форми площа контакту максимальна, а напруження в кістковій тканині не є критичними. Імплантація стегнового компоненту за формою, яка не відповідає формі кістково-мозкового каналу призводить до появи зон локальних перевантажень кісткової тканини СК, які значно перевищують межу її міцності, а імплантація з максимальною відповідністю форми компоненту до форми каналу забезпечує рівномірний розподіл навантажень, які не є критичними.

7. В експерименті на кролях встановлено, що серед досліджуваних зразків з різними типами функціонального покриття, запропоноване пористе титанове та титан-гідроксиапатитне покриття характеризуються найбільшою міцністю зчеплення кісткової тканини та імплантату, не викликає явищ металозу та резорбції, що забезпечує надійну первинну і вторинну фіксацію його в кістці. Це дозволяє нам вважати перспективним виготовлення та впровадження в клінічну практику ендопротезів з безцементним типом фіксації саме з такими типами функціонального покриття.

8. Встановлено низький рівень клоногенної активності строми кісткового мозку при атрофічному типі ОА кульшового суглоба та високий її рівень при гіпертрофічному типі ОА. При атрофічному типі ОА ефективність клонування ССК кісткового мозку була найбільшою у присутності титанового пористого покриття без гідроксиапатиту, а при гіпертрофічному типі ОА ефективність клонування ССК кісткового мозку була найбільшою у присутності титанового пористого покриття саме з поверхневим шаром гідроксиапатиту.

9. Розроблений та обгрунтований алгоритм диференційованого підбору ендопротеза за формою, типом фіксації та характером функціонального покриття у хворих з різними типами остеоартрозу кульшового суглоба дає змогу уникнути помилок ще на етапі передопераційного планування. А впровадження в клінічну практику тотального безцементного ендопротеза кульшового суглоба “ІТО-МоторСіч”, дозволить надати спеціалізованої медичної допомоги більшій кількості пацієнтів, які її потребують.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У клінічну практику можна рекомендувати наступне:

1. Рекомендується до широкого вжитку тотальний безцементний ендопротез кульшового суглоба “ІТО-Мотор Січ” та інструментарій для його імплантації. Запропонований ендопротез “ІТО-МоторСіч” з якісним функціональним покриттям, сучасною парою тертя, та оптимальною формою компонентів дозволить забезпечити потребу в безцементних ендопротезах та дасть можливість надати спеціалізовану медичну допомогу більшій кількості пацієнтів, які її потребують.

2. На етапі передопераційного планування тотального безцементного ендопротезування у хворих на ОА КС рекомендуємо дотримання алгоритму диференційованого підбору ендопротеза за формою, типом фіксації та характером функціонального покриття у хворих з різними типами ОА з урахуванням особливостей, визначених по звичайній рентгенограмі враженого суглоба. Алгоритм є простим та об'єктивним, підбір ендопротеза виконується за звичайними рентгенівськими знімками та може бути застосованим у будь-якому лікувальному закладі без залучення додаткових можливостей.

3. Для оцінювання результатів ендопротезування КС доцільно використовувати запропоновану бальну клініко-рентгенологічну оцінку, що є інформативним, логічним та стандартизованим протоколом огляду хворих, яким виконано ендопротезування кульшового суглоба. Це дасть можливість оцінити функцію саме протезованого суглоба, адекватно порівнювати в динаміці результати різних авторів, виявити причини, котрі призвели до невдач та сформувати диференційований підхід до ревізійних операцій.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гайко Г. В. Експериментально-біомеханічне та морфологічне обґрунтування пористого титанового та титан-гідроксиапатитного покриття для безцементного ендопротеза кульшового суглоба / Г. В. Гайко, А. Т. Бруско, В. М. Підгаєцький, Ю. С. Борисов, С. Г. Войнарович, О. М. Кислиця // Вісник ортопед., травматол. та протез. - 2005. - № 4. - С. 13-20. Автором проводено експериментальне дослідження, проаналізовано отримані результати, сформульовано висновки.