Вплив паклітакселю на апоптозні і метаболічні процеси в пухлинах надниркових залоз людини

Таблиця 3. Вплив паклітакселю на вміст 11-ОКС в інкубаційному середовищі при інкубації зрізів позапухлинної тканини та тканини гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз людини (M ± m) (% від рівня у контрольній пробі)

Примітка* - Р ? 0,05 у порівнянні з пробою без паклітакселю.

Вплив паклітакселю на вміст цАМФ в тканинах гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз людини. Відомо, що регуляція стероїдогенезу в адренокортикальній тканині здійснюється за участю ПКА (протеїнкіназа А) [Тронько М. Д. та ін., 2009]. Для оцінки можливої ролі цАМФ-залежної ПКА в опосередкуванні дії паклітакселю на синтез кортикостероїдів в клітинах гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз визначали вміст цАМФ в залежності від концентрації препарату в інкубаційному середовищі. Було показано, що паклітаксель зменшував рівень цАМФ в тканині гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз хворих (рис. 5), що може бути результатом інгібування препаратом аденілатциклази, а також, як наслідок, зниження активності цАМФ-залежної ПКА.

Рис. 5 Вплив різних концентрацій паклітакселю на рівень цАМФ в тканинах гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз людини (у % до проби без паклітакселю).

1 - контроль,

2 - 10^-7 моль/л,

3 - 10^-6 моль/л,

4 - 10^-5 моль/л паклітакселю,

* - Р ? 0,05 у порівнянні з пробою без паклітакселю; n = 4.

Вплив паклітакселю на мічення ДНК, РНК та білків в позапухлинній тканині та тканині гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз людини. Для визначення можливого впливу паклітакселю на рівень синтетичних процесів у корі надниркових залоз та в їх пухлинах була вивчена його дія на інтенсивність мічення ДНК, РНК та білків.

Результати, що були отримані, свідчать про вплив паклітакселю і на синтез макромолекул - ДНК, РНК та білків. При цьому, в позапухлинній тканині препарат гальмував синтез ДНК та білка у концентрації 10^-7 моль/л, а РНК - у 10^-5 моль/л. В пухлинній тканині характер впливу паклітакселю на синтез ДНК та РНК був подібним, тоді як мічення білків при його дії було загальмоване при усіх дослідженних концентраціях (рис. 6). Отже, у тканині гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз особливо чутливим до паклітакселю виявився процес трансляції.

Рис. 6 Залежність включення [³Н]-тимідину у ДНК (А), [³Н]-уридину у РНК (Б) і [³Н]-лейцину (В) у білки позапухлинної тканини (а) та тканини гормонально неактивної пухлини (б) кори надниркових залоз від концентрації паклітакселю в інкубаційному середовищі.

1 - контроль, 2 - 10^-7 моль/л, 3 - 10^-6 моль/л, 4 - 10^-5 моль/л паклітакселю, * - Р ? 0,05 у порівнянні з пробою без паклітакселю, ** - Р ? 0,001 у порівнянні з пробою без паклітакселю; n = 3.

Таким чином, паклітаксель in vitro здійснює гальмівний вплив на метаболічні процеси в клітинах гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз хворих, зокрема, на синтез кортикостероїдів та білків. Звертає на себе увагу характер дії паклітакселю на синтез білків у позапухлинній тканині та тканині гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз, який свідчить про більшу чутливість пухлинної тканини порівняно з нормальною, а отже і про певну селективність дії сполуки.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі виявлена залежність інтенсивності апоптозу в позапухлинній і пухлинній тканині надниркових залоз від гормонального фону організму, а також з'ясовані механізми впливу паклітакселю на апоптозні і метаболічні процеси в тканині гормонально неактивних пухлин.

1. Інтенсивність термінальної стадії апоптозу в тканині та пухлинах надниркових залоз залежить від гормонального фону: в тканині гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз фрагментація ДНК є нижчою у порівнянні з позапухлинною тканиною надниркових залоз хворих з гормонально неактивними пухлинами, тоді як в тканині гормонально активних пухлин кори і мозкового шару надниркових залоз, в гіперплазованій тканині кори надниркових залоз хворих з хворобою Іценка-Кушинга та в позапухлинній тканині кори надниркових залоз хворих з гормонально активними пухлинами інтенсивність міжнуклеосомної фрагментації ДНК підвищена.

2. Паклітаксель посилював інтенсивність міжнуклеосомної фрагментації ДНК у тканині гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз і в тканині феохромоцитом. Ефект препарату залежав від його концентрації в інкубаційному середовищі. Паклітаксель не впливав на фрагментацію ДНК в позапухлинній тканині кори надниркових залоз та тканині гормонально активних пухлин, а також в гіперплазованій тканині кори надниркових залоз хворих з хворобою Іценка-Кушинга.

3. Індукована паклітакселем програмована клітинна смерть в тканині гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз пов'язана з активацією мітохондріальних механізмів апоптозу: посиленням рівня експресії проапоптозного білку Вах, активацією ефекторної каспази-3 і, як наслідок, розщепленням субстрату останньої - PARP.

4. В тканині гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз у присутності паклітакселю підвищувався рівень експресії МАРК - р38 та ERK1/2.

5. Під впливом паклітакселю in vitro спостерігали зменшення вмісту цАМФ в тканині гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз хворих.

6. Інкубація зрізів тканини гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз хворих з паклітакселем призводить до пригнічення синтезу кортикостероїдів.

7. В позапухлинній тканині кори надниркових залоз хворих з гормонально неактивними пухлинами низькі концентрації паклітакселю зменшували включення мічених попередників у ДНК і білок, а у великій - в РНК. В тканині гормонально неактивних пухлин сполука суттєво гальмувала включення мітки в білки, не впливала на цей процес в РНК та за низької концентрації пригнічувала включення міченого тимідину в ДНК.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Левчук Н.І. Вплив таксолу на рівень фрагментації ДНК і стероїдогенну функцію в доброякісній гормонально-неактивній пухлині та позапухлинній тканині кори надниркових залоз людини / Н. І. Левчук, В. М. Пушкарьов // Ендокринологія. - 2008. - Т. 13, № 1. - С. 98 - 103. (Автором проведено огляд літературних джерел, експериментальні дослідження, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів).

2. Вплив таксолу на апоптозну фрагментацію ДНК в позапухлинних та пухлинних тканинах надниркових залоз людини / Н. І. Левчук, В. М. Пушкарьов, О. І. Ковзун, М. Д. Тронько // Ендокринологія. - 2009. - Т. 14, № 1. - С. 126 - 133. (Автор самостійно проводив експериментальні дослідження, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів).

3. Левчук Н. І. Вплив таксолу на рівень фосфоліпідів та мічення ДНК, РНК і білків в позапухлинній тканині та тканині пухлин кори надниркових залоз людини / Н. І. Левчук, В. М. Пушкарьов, О. І. Ковзун, Т. О. Хмель, М. Д. Тронько // Ендокринологія. - 2009. - Т. 14,

№ 2. - С. 247 - 252. (Автор самостійно проводив експериментальні дослідження, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів).

4. Вплив таксолу на розвиток апоптозних процесів в тканинах гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз людини / Н. І. Левчук, В. М. Пушкарьов, О. І. Ковзун, Т. С. Шестакова // Ендокринологія. - 2010. - Т. 15, № 1. - С. 115 - 121. (Автор самостійно проводив експериментальні дослідження, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів).

5. Левчук Н. І. Інтенсивність міжнуклеосомної фрагментації ДНК в пухлинній та позапухлинній тканині надниркових залоз хворих з гормонально активними та гормонально неактивними пухлинами / Н. І. Левчук // Укр. біохім. журн. - 2010. - Т. 82, № 5. - С. 98 - 103.

6. Левчук Н. І. Вплив таксолу на інтенсивність апоптозу в умовно нормальній та пухлинній тканині надниркових залоз людини / Н. І. Левчук // Укр. біохім. журн. - 2006. - Т. 78, № 6. - С. 145.

7. Левчук Н. І. Дослідження впливу таксолу на фрагментацію ДНК у надниркових залозах людини в нормі та патології / Н. І. Левчук // Збірник тез 2-го з'їзду українського товариства клітинної біології. Київський національний університет ім. Т. Г. Шеченка, 23-26 жовтня 2007 р. - С. 278.

8. Левчук Н. І. Міжнуклеосомна фрагментація ДНК у тканині та пухлинах надниркових залоз людини / Н. І. Левчук // Укр. біохім. журн. - 2010. - Т. 82, № 4 (додаток 2). - С. 118.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

11-ОКС - 11-гідроксикортикостероїди

БСА - бичачий сироватковий альбумін

ДМСО - диметилсульфоксид

ЕДТА - етилендіамінтетраацетат

ПКА - протеїнкіназа А

п.о. - пара основ

ТЕ-буфер - трис-ЕДТА буфер

Трис - трис(гідроксиметил) амінометан

ТХО - трихлороцтова кислота

цАМФ - циклічний аденозинмонофосфат

ERK - протеїнкіназа, що регулюється позаклітинними сигналами

HEPES - N-(2-гідроксиетил)піперазин-N-2-етансульфонова кислота

IAP - білки-інгібітори апоптозу

МАРК - протеїнкінази, що активуються мітогенами

NFкB - ядерний транскрипційний фактор каппа В

PARР - полі(АДФ-рибозо) полімераза

PI3К - фосфатидилінозитол-3 кіназа

XIAP - пов'язаний з Х-хромосомою білок-інгібітор апоптозу

Размещено на Allbest.ru