Морфологічні особливості яєчників і аденогіпофіза щурів за умов післяопераційного гіпотиреозу та його корекції

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК:611.814.3:611.652:612.662:616.441-008.64-085:57.084

МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯЄЧНИКІВ І АДЕНОГІПОФІЗА ЩУРІВ ЗА УМОВ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ГІПОТИРЕОЗУ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЇ

14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Костів Віра Романівна

Івано-Франківськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник

доктор біологічних наук, професор Стеченко Людмила Олександрівна, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра гістології та ембріології, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шепітько Володимир Іванович, ВДНЗ “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, кафедра гістології, цитології та ембріології, завідувач кафедри;

доктор медичних наук, професор Пушкар Михайло Степанович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, кафедра гістології, цитології, ембріології, завідувач кафедри.

Захист відбудеться “ 06 ” квітня 2011 р. об 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.02 при ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” МОЗ України (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2).

Із дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” МОЗ України (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7).

Автореферат розісланий “ 04 ” березня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 20.601.02

кандидат медичних наук, доцент О.Г. Попадинець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема відновлення репродуктивної функції при післяопераційному гіпотиреозі набуває все більшої актуальності в зв'язку зі зростанням частоти хірургічних захворювань щитовидної залози. Останні більш характерні для осіб жіночої статі (Ларин А.С., 2008). У жінок, які перенесли тотальну тиреоїдектомію, спостерігаються розлади менструальної функції, які здебільшого пов'язують з неповноцінністю лютеальної фази (Кучменко Т.М., 2007). Менструальний цикл регулюється гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковою віссю, яка має тісний зв'язок із гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдною. На думку багатьох авторів, саме аденогіпофіз є тією вирішальною ланкою, на рівні якої здійснюється цей зв'язок за рахунок продукції в ньому гонадотропних гормонів та пролактину, які впливають на функцію яєчника (Armada-Dias L., 2002; Tohei A., 2004). Водночас, тиреоїдні гормони мають безпосередній вплив на структуру та функцію яєчника (Datta M., 1998; Перминова С.Г., 2006). Саме тому механізм лютеальної недостатності при гіпотиреозі залишається складним і суперечливим, а морфологічні особливості структур, які беруть участь у регуляції лютеальної фази жіночого менструального циклу або естрального циклу тварин яєчників та аденогіпофіза, вивчені недостатньо.

Таким чином, не зважаючи на багаторічні дослідження, присвячені проблемі патології щитовидної залози та розладам репродуктивної функції, залишається багато нерозв'язаних питань. Застосування L-тироксину - “золотого стандарту” замісної терапії гіпотиреозу - не призводить до нормалізації якості життя хворих (Хрищанович В.Я., 2005) та ефективного відновлення репродуктивної функції в жінок із післяопераційним гіпотиреозом (Кучменко Т.М., 2007). Недостатній ефект монотерапії L-тироксином може бути пов'язаний, на думку деяких авторів, з відсутністю кальцитоніну, продукція якого у хворих на післяопераційний гіпотиреоз нижче рівня детекції (Петренко В.А., 2008). Отже, пошук теоретичних основ для створення нових схем лікування післяопераційного гіпотиреозу є актуальним і сучасним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках держбюджетної теми Інституту проблем патології НМУ імені О.О. Богомольця “Морфофункціональний стан органів найбільш чутливих до дефіциту гормонів щитовидної залози за умов гіпотиреозу та його корекції”( номер державної реєстрації 0106U004081).

Мета і завдання дослідження. Встановити морфологічні особливості яєчників та лактотропів і гонадотропів аденогіпофіза щурів з післяопераційним гіпотиреозом та за умов його корекції.

Задачі дослідження:

1. Розробити адекватну модель післяопераційного гіпотиреозу в щурів.

2. Вивчити морфофункціональний стан яєчників у динаміці післяопераційного гіпотиреозу.

3. Встановити закономірності змін структури яєчників щурів з післяопераційним гіпотиреозом за умов його корекції L-тироксином.

4. Встановити вплив комплексного застосування L-тироксину та кальцитоніну на морфофункціональний стан яєчників за умов післяопераційного гіпотиреозу.

5. Провести порівняльний аналіз морфофункціонального стану гонадотропів і лактотропів аденогіпофіза тиреоїдектомованих щурів за умов післяопераційного гіпотиреозу, при застосуванні L-тироксину та при комплексному застосуванні L-тироксину і кальцитоніну.

Об'єкт дослідження: шматочки яєчників та аденогіпофіза щурів.

Предмет дослідження: морфофункціональні зміни в яєчниках та аденогіпофізі тварин у динаміці післяопераційного гіпотиреозу і при його фармакологічній корекції.

Методи дослідження: мікро- та субмікроскопічні, біохімічні, морфометричні, статистичний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексне морфофункціональне дослідження структурних змін яєчників та ультраструктури лактотропів і гонадотропів аденогіпофіза щурів у динаміці формування післяопераційного гіпотиреозу на удосконаленій автором моделі, яка підтверджена патентом. Зміни в яєчнику та аденогіпофізі вивчені з чітким урахуванням фази естрального циклу - метеструсу, що є аналогом лютеальної фази менструального циклу, завдяки чому вперше виявлені морфологічні аспекти формування недостатності лютеальної фази при гіпотиреозі та ознаки недосконалості застосування лише L-тироксину для корекції виявлених порушень. Уперше в експерименті доведена доцільність застосування кальцитоніну в комплексі з L-тироксином за умов післяопераційного гіпотиреозу з метою корекції порушень морфофункціонального стану яєчників та аденогіпофіза.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень сприяють поліпшенню діагностики та профілактики порушень менструальної функції завдяки комплексному аналізу біохімічних і морфологічних даних. Узагальнення, що випливають із результатів дослідження, дозволяють стверджувати, що у випадку післяопераційного гіпотиреозу доцільною є гормонозамісна терапія, яка компенсує не лише недостатність йодовмісних гормонів, а й кальцитоніну, проте для остаточного висновку необхідні подальші клінічні дослідження.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в наукову та навчальну роботу кафедр гістології та ембріології, фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кафедр гістології, цитології та ембріології ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” і ВДНЗ України “Українська медична стоматологічна академія”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною роботою. Автором самостійно проведені огляд літератури, постановка експерименту, одержання та дослідження первинного матеріалу, опис результатів дослідження з морфометричним аналізом і статистичною обробкою даних. Дисертант розробила модель гіпотиреозу в щурів, новий метод корекції експериментального гіпотиреозу. Усі розділи дисертаційної роботи написані автором самостійно. Обговорення та узагальнення результатів і висновки - спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на VIІ научно-практической конференции с международным участием “Санкт-Петербургские научные чтения” (Санкт-Петербург, 2005); 71 Республиканской научной конференции студентов и молодых ученых (Уфа, 2006); 14-th annual international Ain Shams Medical students' Congress (Cairo, Egypt, 2006); 18-th European Students Conference (Berlin, 2007); III Международной Пироговской студенческой научной медицинской конференции (Москва, 2008); VI, VIII International Congress of Medical Sciences (Sofia, 2007, 2009); V, VI International Conference of Students Research Groups of Medical University of Warsaw (Starograd Gdanski, 2007, 2008); науковій конференції “Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, із них 6 журнальних статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 11 тез доповідей на наукових конгресах та конференціях, серед яких 9 - в міжнародних виданнях. Отримано 2 патенти України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладені українською мовою на 174 сторінках машинописного тексту (обсяг основного - 134 сторінки). Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, п'яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і додатків. Список цитованої літератури містить 294 джерела, серед яких 114 - кирилицею та 180 - латиницею. Дисертація ілюстрована 69 рисунками і 7 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Об'єктом дослідження були яєчники та аденогіпофіз статевозрілих циклюючих білих щурів-самок, яким у віці 3-4 місяці хірургічно моделювали стан гіпотиреозу. Яєчники досліджувалися в усіх групах тварин через 14, 35, 50 та 100 діб після тиреоїдектомії, аденогіпофіз - через 50 та 100 діб. Забір матеріалу для гістологічного дослідження проводився від тварин, які знаходились у фазі метеструсу (відповідає лютеальній фазі). Фаза естрального циклу тварин визначалася шляхом цитологічного дослідження вагінальних мазків (Марков А.Г., 2007).

119 дослідних тварин були розділені на чотири групи:

контрольна група - інтактні щури, які утримувалися в умовах, ідентичних з оперованими тваринами протягом 100 діб; I - тварини, яким шляхом тотальної тиреоїдектомії моделювали стан післяопераційного гіпотиреозу (метод підтверджений патентом); II - тиреоїдектомовані щури, які отримували корекцію L-тироксином (препарат L-тироксин-Фармак (виробник - “Фармак”, Україна)) в дозі 10 мкг/кг маси тіла тварини per os; IІІ - тиреоїдектомовані тварини, які отримували комбіновану корекцію L-тироксином та кальцитоніном (препарат “Міакальцик” (виробник - “Novartis Pharma”, Швейцарія)) в дозі 1,0 МО/кг маси тіла тварини внутрішньом'язово.

З метою нівелювання можливих негативних ефектів кальцитоніну за умов гіпокальціемії всі тварини мали вільний доступ до крейди.

Для контролю ефективності гіпотиреозу в дослідних тварин імуноферментним методом досліджували вміст тироксину в сироватці крові. Вміст рівня іонізованого та загального кальцію в сироватці крові визначали титруванням. Дослідження проводилися в умовах клінічної лабораторії.

Для загальних морфологічних досліджень тканину яєчників фіксували в 10% нейтральному формаліні, обробляли за загальноприйнятими методиками та заливали в парафін. Парафінові зрізи товщиною 5-7 мкм забарвлювали гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за Ван Гізон (Коржевский Д.Е., 2010).

Матеріалом для електронномікроскопічного дослідження були ділянки яєчників, які містили жовті тіла поточного циклу, та шматочки аденогіпофіза щурів, які забирались одразу після евтаназії тварин. Фрагменти яєчників та аденогіпофіза фіксували в 2,5% розчині глютарового альдегіду на фосфатному буфері з дофіксацією в 1% розчині чотириокису осмію за Мillonig. Зневоднювали в спиртах та ацетоні і заливали в суміш епон-аралдит згідно загальноприйнятих методик (Карупу В.Я., 1984). Напівтонкі зрізи забарвлювали метиленовим синім, толуїдиновим синім, основним фуксином за методом Hayat (Hayat М.А., 1993). Ультратонкі зрізи контрастували 2% розчином уранілацетату та цитратом свинцю. Для електронномікроскопічного дослідження відбиралися жовті тіла нинішньої генерації, які знаходилися в однаковій фазі лютеогенезу стадії розквіту. Препарати досліджували під електронним мікроскопом ПЕМ -125К.

Для морфометричних досліджень використовували програму “Органела”, розроблену на базі лабораторії електронної мікроскопії Інституту проблем патології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. При морфометричному аналізі лютеоцитів оцінювалися кількісні показники цитоплазматичних ліпідних включень: кількісна та об'ємна щільність, середня площа. У лактотропах аденогіпофіза здійснювався підрахунок гранул, які були розділені на 3 типи. І тип - це популяція гранул, що формуються. Вони округлої форми, дрібні, мають високу електронну щільність та оточені мембраною, під якою виявляється електроннопрозора облямівка - залишок просвіту диктіосоми комплексу Гольджі, де формується гранула. ІІ тип гранул відображає зрілі форми, які депоновані в лактотропах. Вони більші за розміром, також округлої форми, вміст їх має меншу електронну щільність порівняно з І типом гранул, ззовні вони вкриті суцільною мембраною, без електроннопрозорого обідка. ІІІ тип гранул складається з включень, вміст яких виводиться з клітини. Вони неправильної форми, мають меншу електронну щільність та не оточені мембраною, їх вміст “дифундує” в цитоплазму. Різні типи гранул підраховували на негативах, отриманих при однаковому збільшенні, які містили фрагменти лактотропів.

Статистична обробка отриманих даних проводилася згідно рекомендацій, які викладені в посібниках з математичної статистики (Гланц С., 2001). Отримані цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики з використанням t-критерію Стьюдента та критерію Колмогорова-Смирнова.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведена тиреоїдектомія забезпечує формування стійкого гіпотиреозу в експериментальних тварин, що підтверджується зниженням вільного тироксину в плазмі крові (16,50±2,85 - 24,32±6,52 нмоль/л у різні терміни дослідження) порівняно з контрольними тваринами (58,97±21,70 нмоль/л), p<0,05. Відсутність значущого зниження рівня іонізованого кальцію у щурів з післяопераційним гіпотиреозом у всі терміни дослідження (p>0,05) свідчить про нормальну функцію прищитовидних залоз.

Розвиток післяопераційного гіпотиреозу в експериментальних тварин супроводжується значними морфофукціональними змінами в яєчниках. Через 14 діб після тиреоїдектомії в них виявляються ознаки порушення фолікуло- та лютеогенезу в попередніх декількох циклах: спостерігається набряк теки, розширення сполучнотканинних прошарків, периваскулярних просторів, реактивні зміни судин гемомікро-циркуляторного русла, ознаки передчасного старіння жовтого тіла поточного циклу (еозинофілія клітин, сполучнотканинна ділянка в центрі). У такому жовтому тілі переважають “темні” лютеоцити, які, порівняно зі “світлими”, функціонально менш активні, мають електроннощільну цитоплазму та зменшену кількість органел (Волкова О.В., 1983). В останніх є ознаки порушення ліпідного синтезу (розширення канальців незернистої ендоплазматичної сітки, зниження електронної щільності ліпідних гранул), активізації перекисного окислення ліпідів (мієліноподібні фігури мітохондрій). Через 35 діб після тиреоїдектомії спостерігається найбільш виражена збереженість загальної структури яєчника, що свідчить про ефективність компенсаторних процесів. Проте, починаючи з цього терміну, наростають реактивні зміни в усіх типах судин гемомікро-циркуляторного русла: спостерігається потовщення стінки артеріол, периваскулярний набряк, стаз у венулах, ендотелій дистрофічно змінений (містить незначну кількість органел, цитоплазма просвітлена). У жовтих тілах поточного циклу в цей термін поряд із переважною більшістю “світлих” лютеоцитів наявна велика кількість апоптозних клітин. Як і в попередній термін дослідження, в окремих лютеоцитах наявні ознаки пригнічення ліпідного синтезу. Окрім мієліноподібних фігур мітохондрій з'являються електроннощільні мієліноподібні обідки навколо ліпідних включень, що свідчить про посилення оксидативного стресу. На пригнічення білкового синтезу вказує зменшення кількості рибосом, канальців гранулярної ендоплазматичної сітки, відсутність білкових гранул, які в лютеоцитах містять переважно білковий гормон релаксин. Починаючи з терміну 50 діб після тиреоїдектомії загальна структура яєчника відрізняється вираженим набряком та фіброзом, які виявляються і всередині жовтого тіла поточного циклу. Спостерігається жирова та лімфоцитарна інфільтрація. Ендотелій артеріол проліферує з утворенням “подушечок”, ядра витягнуті, що є ознакою пристосувальної реакції судин до гіпоксії. Лютеоцити жовтого тіла поточного циклу гетерогенні за ультраструктурою: деякі - з ознаками роз'єднання білкового синтезу (кластеризація гранулярної ендоплазматичної сітки, втрата нею рибосом), інші - інфільтровані ліпідними включеннями та практично не містять інших органел, треті - зі збереженою ультраструктурою, четверті - апоптозні. Через 100 діб після тиреоїдектомії в лютеоцитах суцільно пригнічений білковий та ліпідний синтез, про що свідчить різке зменшення кількості органел, з'являються гігантські ліпідні включення, виражений оксидативний стрес - велика кількість лізосом та мієліноподібних фігур, утворених мітохондріями. Спостерігається значна кількість апоптозних клітин із низькою електронною щільністю ліпідних включень, яка пов'язана із зміною хімізму ліпідного матеріалу (Волкова О.В., 1983). Вірогідно внутрішньоклітинна концентрація прогестерону в них знижена, що індукує клітинну смерть (Niswender G.D., 2007). На більшості зрізів гемокапілярів жовтих тіл поточного циклу їх стінка представлена апоптозними ендотеліоцитами.

У динаміці післяопераційного гіпотиреозу в лютеоцитах жовтого тіла поточного циклу підвищується об'ємна щільність (18,30±2,02%, 66,50±2,30% та 30,50±2,58% відповідно через 35, 50 та 100 діб після тиреоїдектомії) і середня площа ліпідних включень (49,80±2,91х10^-2мкм², 116,60±4,10х10^-2мкм² та 74,10±4,40х10^-2мкм² через 35, 50 та 100 діб після тиреоїдектомії), порівняно із контрольною групою (об'ємна щільність - 7,04±1,30%, середня площа - 22,90±1,18 х10^-2мкм²), p<0,05. Кількісна щільність ліпідних включень у лютеоцитах в усі терміни дослідження залишається зниженою (30,60±3,40x10^-2/мкм³ - 41,40±2,0x10^-2/мкм³) порівняно із контрольними тваринами (49,20±4,20 х10^-2/мкм³), p<0,05. Такі зміни кількісних характеристик пов'язані, з одного боку - з недостатньою утилізацією ліпідного матеріалу при зниженні синтезу стероїдних гормонів, з іншого - з порушенням виведення прогестерону за умов нестачі білкового прогестерон-рилізинг фактору, який синтезується під впливом трийодтироніну (Datta M., 1998). Враховуючи все вищезазначене, можна зробити висновок, що інкреція стероїдних гормонів жовтого тіла при гіпотиреозі буде низькою, що є основою неповноцінності лютеальної фази.

Застосування L-тироксину в тиреоїдектомованих тварин забезпечує еутиреоїдний статус (рівень вільного тироксину в усі терміни дослідження значуще не відрізняється від контрольних тварин). Значуща різниця з контролем за показниками кальцієвого обміну відсутня, хоча спостерігається висока дисперсність показників з тенденцією до зниження. Остання може бути пов'язана з посиленням виведення кальцію з сечею (Теренова Г.М., 2006; Долидзе Н.М., 2007) та з підвищенням надходження іонізованої форми кальцію з крові в інтерстиційні проміжки та всередину клітин під дією екзогенного тироксину (Zhang M., 2001).

При застосуванні L-тироксину, через 14 діб після тиреоїдектомії загальна структура яєчників практично не відрізняється від такої в тварин з гіпотиреозом, проте, в жовтому тілі вже в цей термін спостерігаються ознаки активації білкового синтезу, виражені реактивні зміни в судинах усіх ланок гемомікроциркуляторного русла. Найбільша збереженість структури яєчника в цій групі тварин також спостерігається через 35 діб після тиреоїдектомії, коли кора практично не відрізняється від такої в контрольних тварин, а в жовтому тілі поточного циклу переважають “світлі” (функціонально активні) лютеоцити. Проте, так само як і в групі тварин без корекції гіпотиреозу, наростають реактивні зміни в гемомікросудинах. Через 50 діб після тиреоїдектомії при застосуванні L-тироксину спостерігаються деструктивні зміни в фолікулах, в лютеоцитах жовтих тіл поточного циклу наявні ознаки порушення кальцієвого обміну; в гемокапілярах виявляються “шокові” ендотеліоцити. Через 100 діб після тиреоїдектомії спостерігається гетерогенність будови яєчника, ділянки з відносно збереженою структурою чергуються із деструктивно зміненими; у жовтому тілі поточного циклу переважають “темні” та виявляються апоптозні лютеоцити.

Таким чином, спостерігається “переключення” лютеальних клітин на білковий синтез за рахунок стимулюючого впливу тироксину на пластичний обмін в усіх клітинах організму (Кубарня А.И., 1998), ліпідний метаболізм залишається порушеним, що, разом із порушенням кальцієвого обміну та гемомікроциркуляції, апоптозом лютеоцитів, призводить до прогресуючого зниження продукції та інкреції стероїдних гормонів яєчника.

Застосування L-тироксину в комплексі з кальцитоніном (комбінована корекція) забезпечує, поряд з еутиреоїдним статусом, стабільність показників кальцієвого обміну - рівень як загального, так й іонізованого кальцію крові усіх тиреоїдектомованих тварин, які отримували комбіновану корекцію, значуще не відрізняється від контролю, дисперсність показників незначна, на відміну від попередньої групи.

Яєчники щурів, яким застосовувалася корекція L-тироксином та кальцитоніном, мають структуру, подібну до контрольних тварин в усі досліджувані терміни. Ультраструктура жовтого тіла поточного циклу тварин, які отримували комбіновану корекцію, відповідає такій у контрольних тварин, не залежно від терміну після тиреоїдектомії: переважають “світлі” лютеоцити, наявна велика кількість поліплоїдних клітин, ультраструктура гемокапілярів не порушена. Водночас, в окремих лютеоцитах зберігаються ознаки оксидативного стресу та низька щільність ліпідних включень. Проте, такі клітини є апоптозними. Аналіз морфометричних показників ліпідних включень у лютеоцитах тварин, які отримували комбіновану корекцію показав, що через 100 діб після тиреоїдектомії об'ємна щільність ліпідних включень (9,73±2,20%) значуще не відрізняється від контрольної величини (7,04±1,30%). При цьому значуще (p<0,05) знижується середня площа ліпідних включень (37,90±2,90x10^-2мкм²) порівняно із тиреоїдектомованими тваринами (74,10±4,40x10^-2мкм²) та тваринами, які отримували лише L-тироксин (66,64±3,33 x10^-2мкм²), хоча й не досягає контрольного значення (22,90±1,18 x10^-2мкм²).

Аденогіпофіз щурів вивчався у віддалені терміни після тиреоїдектомії (50 та 100 діб), коли спостерігалися найбільш виражені зміни в яєчнику. В усіх досліджених групах тварин суттєвої різниці ультраструктури гонадотропів не спостерігалося. При гіпотиреозі гонадотропи аденогіпофіза щурів зберігають ультраструктуру, наближену до контрольних тварин, відмічається лише зниження вмісту білкових гранул. При застосуванні L-тироксину в них відмічається збільшення кількості білкових гранул, скупчення мітохондрій у центрі клітин, тоді як при комбінованій корекції L-тироксином та кальцитоніном структура ідентична структурі гонадотропів гіпофіза контрольних тварин. У лактотропах аденогіпофіза гіпотиреоїдних щурів спостерігаються ознаки гіперсекреції та за морфометричними даними в них значуще (підтверджено Критерієм Колмогорова-Смирнова) переважають гранули ІІІ типу як через 50, так і через 100 діб після тиреоїдектомії (рис. 1). Отримані нами дані корелюють з даними літератури, за якими при післяопераційному гіпотиреозі спостерігається гіперпролактинемія (Hekimsoy Z., 2010).

Рис. 1. Вміст гранул різних типів у лактотропах контрольних тварин, тиреоїдектомованих тварин без корекції гіпотиреозу (І), із корекцією L-тироксином (ІІ) і комбінованою корекцією L-тироксином та кальцитоніном (ІІІ) через 50 діб після тиреоїдектомії.

Застосування L-тироксину через 50 діб після тиреоїдектомії запобігає гіперсекреції в лактотропах, проте в них спостерігається підвищення кількості гранул І типу. Через 100 діб після тиреоїдектомії при застосуванні L-тироксину, як і в тварин без корекції, переважають гранули ІІІ типу, з яких гормон дифундує в кров, проте їх відносний вміст менший, ніж у тварин без корекції, за рахунок більш “молодих” форм гранул. Збільшення кількості новоутворених гранул свідчить про гіперпродукцію пролактину під дією тироксину, який стимулює біосинтез білка, проте, найвірогідніше, одночасно посилюється його фосфорилювання і глікозування, тому в хворих на гіпотиреоз при застосуванні L-тироксину за даними літератури не спостерігається клінічно вираженої гіперпролактинемії (Hekimsoy Z., 2010). Застосування L-тироксину в комплексі з кальцитоніном забезпечує збереження подібної до контрольних тварин ультраструктурної організації та співвідношення типів гранул лактотропів аденогіпофіза тиреоїдектомованих щурів у досліджені терміни. Антагоністичний вплив між екзогенним кальцитоніном та ендогенним пов'язують з дофамінергічною дією кальцитоніну (Алешин Б.А., 1985).

Таким чином, проведений аналіз показує, що при післяопераційному гіпотиреозі на рівні яєчників формуються більш виражені морфофункціональні зміни порівняно з аденогіпофізом. В останньому з'являються ознаки гіперсекреції лактотропів. Застосування L-тироксину здійснює позитивний вплив на структуру досліджуваних органів, проте морфофункціональні засади для неповноцінності лютеальної фази зберігаються при цьому виді корекції як на рівні яєчника, так і на рівні аденогіпофіза. Застосування кальцитоніну в комплексі з L-тироксином забезпечує кращу збереженість структури яєчників, нормалізацію продукції та секреції пролактину в аденогіпофізі.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі - встановлення морфофункціональних особливостей яєчника, гонадотропів та лактотропів аденогіпофіза щурів при післяопераційному гіпотиреозі, при застосуванні L-тироксину (традиційна корекція) та запропонованому новому методі його корекції L-тироксином і кальцитоніном.

1. Розроблено модель післяопераційного гіпотиреозу в щурів, адекватність якої підтверджена значущим зниженням рівня вільного тироксину до 16,50±2,85 - 24,32±6,52 нмоль/л у різні терміни дослідження порівняно з контрольними тваринами (58,97±21,70 нмоль/л) та відсутністю значущого зниження іонізованого кальцію, що свідчить про збереженість прищитовидних залоз.

2. Встановлено, що в ранні терміни післяопераційного гіпотиреозу (14, 35 діб) в яєчниках щурів виявляється порушення лютеогенезу: фіброз у центрі жовтого тіла поточного циклу; переважна кількість “темних” лютеоцитів, в останніх - деструкція крист мітохондрій, наявність мієліноподібних структур, які свідчать про активізацію перекисного окислення ліпідів; збільшення кількості апоптозних клітин жовтого тіла на фоні відносної компенсації (переважання “світлих” лютеоцитів) через 35 діб після операції. Значуще зменшується кількісна щільність ліпідних включень у лютеоцитах (30,60±3,40х10^-2/мкм³ та 38,2±3,0х10^-2/мкм³ через 14 та 35 діб після тиреоїдектомії порівняно із 49,20±4,20х10^-2/мкм³ у контролі), а через 35 діб підвищується об'ємна щільність та площа ліпідних включень (відповідно 18,30±2,02% та 49,80±2,91х10^-2мкм², порівняно з 7,04±1,30% та 22,90±1,18х10^-2мкм² у контролі), що свідчить про порушення продукції стероїдних гормонів.

3. У віддалені терміни спостереження (50 і 100 діб) у щурів із експериментальним гіпотиреозом морфофункціональні зміни в яєчниках значно прогресують: виражена жирова та лімфоцитарна інфільтрація, набряк та фіброз, повнокров'я гемомікросудин, які виявляються і в жовтому тілі поточного циклу, в лютеоцитах ознаки порушення всіх видів обміну та клітинної смерті. При цьому, в клітинах жовтого тіла підвищується об'ємна щільність (66,50±2,30% та 30,50±2,58% відповідно через 50 та 100 діб після тиреоїдектомії) і середня площа ліпідних включень (116,60±4,10х10^-2мкм² та 74,10±4,40х10^-2мкм²) порівняно з контрольною групою, а також ранніми термінами спостережень, що обумовлено прогресуванням порушення синтезу та виведення стероїдних гормонів. Про зниження інкреції останніх додатково свідчать дистрофічні зміни ендотеліоцитів, “шокові” клітини в гемокапілярах.

4. Застосування L-тироксину в усі досліджувані терміни забезпечує еутиреоїдний статус та призводить до покращення структурної організації яєчників тиреоїдектомованих щурів, проте їх будова відрізняється від такої в контрольних тварин. Зберігається фіброз, реактивні зміни в стінках судин гемомікроциркуляторного русла, периваскулярний набряк. Виявлені ультраструктурні прояви активації білкового синтезу в лютеоцитах, при цьому зберігаються ознаки порушення ліпідного метаболізму, оксидативного стресу, порушення кальцієвого обміну, які прогресують із збільшенням терміну дослідження, призводячи до апоптозу лютеоцитів.

5. Комплексне застосування L-тироксину та кальцитоніну справляє більш позитивний вплив на загальну структурну організацію яєчника. Субмікроскопічно жовті тіла поточного циклу в усі терміни дослідження суттєво не відрізняються від таких у контрольних тварин, апоптозні клітини виявляються рідко та мають ознаки оксидативного стресу. Через 100 діб після тиреоїдектомії в лютеоцитах тварин, які отримували комбіноване лікування, об'ємна щільність ліпідних включень (9,73±2,20%) повертається до контрольного значення (7,04±1,30%), а середня площа (37,9±2,90х10^-2 мкм²) найбільш ефективно знижується порівняно з тиреоїдектомованими тваринами та тваринами, які отримували лише L-тироксин (об'ємна щільність - 14,36±4,98%, середня площа - 66,64±3,33 мкм²), що разом з інтактністю гемокапілярів свідчить про покращення синтезу та виведення стероїдних гормонів.

6. Гонадотропи аденогіпофіза проявляють найбільшу морфо-функціональну стабільність при експериментальному гіпотиреозі серед усіх досліджених нами клітин і за структурою в обидва досліджені терміни практично не відрізняються від контрольних тварин.

7. Встановлено, що в лактотропах при експериментальному гіпотиреозі значно виражені ознаки гіперсекреції в порівнянні з контролем, наявні атипові гранули та різко переважають гранули III-го типу (85% і 73,7% через 50 і 100 діб після тиреоїдектомії, порівняно із 27% у контролі).

8. У лактотропах аденогіпофіза щурів, які отримували L-тироксин, частково зберігаються ознаки гіперсекреції - розширення поодиноких канальців зернистої ендоплазматичної сітки, переважання гранул III-го типу, з яких гормон виводиться з клітини, через 100 діб після тиреоїдектомії (53,6% порівняно із 27% у контролі). Одночасно в них виявляються ознаки гіперпродукції пролактину, що проявляється збільшенням відносної кількості гранул I-го типу, в яких міститься новоутворений гормон (22% через 50 діб після тиреоїдектомії порівняно із 10% у контролі), а в гонадотропах відбувається зміщення органел до середини клітини значною кількістю білкових гранул, що є наслідком стимуляції білкового синтезу L-тироксином.

9. Застосування L-тироксину в комплексі з кальцитоніном попереджує ультраструктурні зміни гонадотропів та лактотропів, повертає співвідношення різних типів гранул у лактотропах до контрольних значень.

10. Морфологічні основи неповноцінності лютеальної фази оваріального циклу за умов експериментального гіпотиреозу проявляються як на рівні яєчника, так і на рівні аденогіпофіза, частково зберігаються при корекції L-тироксином та не визначаються при застосуванні L-тироксину в комплексі з кальцитоніном.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Протекторний вплив комбінованої корекції післяопераційного гіпотиреозу L-тироксином та кальцитоніном, що проявляється позитивним впливом на морфофункціональний стан яєчників та аденогіпофіза, може бути використаний в практичній медицині після проходження відповідних етапів клінічних досліджень.

2. Отримані дані можуть використовуватися в педагогічному процесі на кафедрах гістології, фармакології, патологічної анатомії, ендокринології, акушерства та гінекології; при написанні монографій, посібників, підручників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ультраструктура желтого тела небеременных крыс на начальных стадиях послеоперационного гипотиреоза /В. Р. Кузян, Л. А. Стеченко, Т. П. Куфтырева, Л. К. Горовенко // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2006. - Т.142, Ч.1, - С. 32-37. Автором проведено моделювання гіпотиреозу, забір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

2. Тканиноспецифічність морфологічних проявів апоптозу / Л. О. Стеченко, Т. П. Куфтирева, В.А. Петренко, В. Р. Кузян, І.С. Іщенко // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т.9, №3. - С. 191-194. Автором проведено аналіз механізмів апоптозу в епітеліальній тканині та узагальнення отриманих результатів, участь у формуванні висновків.

3. Ультраструктурні прояви неповноцінності жовтого тіла при експериментальному гіпотиреозі у невагітних щурів / В. Р. Кузян, Т. П. Куфтирева, Л. О. Стеченко, А.А. Масицька, А.І. Козак // Вісник морфології - 2007. - №13(2). - С. 227-232. Автором проведено моделювання гіпотиреозу, забір матеріалу, аналіз отриманих результатів, зроблені висновки.

4. Кузян В. Р. Ультраструктура желтого тела небеременных тиреоидэктомированных крыс при монотерапии L-тироксином и комбинации его с кальцитонином / В. Р. Кузян, Л. А. Стеченко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - Київ.: Націон. медичний ун-т імені О.О. Богомольця, 2007. - С. 56-58. Автором проведено моделювання гіпотиреозу, забір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів, зроблені висновки.

5. Морфологічні аспекти перебігу лютеїнової фази оваріального циклу щурів при післяопераційному гіпотиреозі та за умов його фармакологічної корекції / Л. О. Стеченко, Т. П. Куфтирева, В. Р. Кузян, А.П. Мотуляк, Д.О. Лавриненко // Вісник морфології. - 2008. - №14 (1). - С. 193-198. Автором проведено моделювання гіпотиреозу, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

6. Костів В. Р. Структура яєчників щурів в динаміці післяопераційного гіпотиреозу та при його фармакологічній корекції / В. Р. Костів, О. О. Масицька, С. В. Сокрута // Вісник морфології. - 2010. - №16 (2). - С. 300-304. Автором проведено моделювання гіпотиреозу, забір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

7. Пат. 27821 Україна, МПК G09B 23/28. Спосіб моделювання гіпотиреозу у щурів / Стеченко Л. О., Петренко В. А., Бик П. Л., Кузян В. Р., Куфтирева Т. П.; заявник і власник патенту Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. - № u200708689; заявл. 30.07.07; опубл. 12.11.07, Бюл. № 3, 2007 р. Автором проведено моделювання гіпотиреозу, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

8. Пат. 3922 Україна, МПК A61K 38/23. Спосіб комбінованої гормонозамісної терапії експериментального післяопераційного гіпотиреозу / Петренко В. А., Стеченко Л. О., Куфтирева Т. П., Кузян В. Р., Чухрай С. М.; заявник і власник патенту Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. - № u200812410; заявл. 22.10.08; опубл. 10.02 09, Бюл. № 3, 2009 р. Автором проведено моделювання гіпотиреозу, обробка матеріалу, отримання первинної документації.

9. Кузян В. Р. Ультраструктура коры яичников крыс, перенесших тиреоидэктомию / В. Р. Кузян, Л. К. Горовенко // Санкт-Петербургские научные чтения [“Международный молодежный медицинский Конгресс”]. - Санкт-Петербург.: Санкт-Петербургский государственный медицинский университет им. акад. И.П. Павлова, 2005. - С. 45-47. Автором проведено моделювання гіпотиреозу, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

10. Кузян В. Р. Ультраструктура желтого тела крыс на разных стадиях экспериментального атиреоза / В. Р. Кузян, В. А. Петренко // Материалы 71 итоговой Республиканской научной конференции студентов и молодых ученых с международным участием. - Уфа. - 2006. - С. 35-36. Автором проведено моделювання гіпотиреозу, забір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів, зроблені висновки.

11. Corpus luteum ultrastructure in rats with hypothyroidism / V. R. Kuzian, L. O. Stechenko, T. P. Kuftyreva // Materials of 14th Annual International Ain Shams Medical Students' Congress, (Cairo-Egypt, 12-15 February 2006). - Cairo.: Ain Shams University, 2006. - P. 162. Автором проведено моделювання гіпотиреозу, аналіз та узагальнення отриманих результатів, зроблені висновки.

12. Kuzian V. Corpus luteum ultrastructure in L-thyroxin and L-thyroxin with calcitonin treated thyroidectomized rats in small terms after thyroidectomy / V. Kuzian // Materials of VI International Congress of Medical Sciences, (Sofia, Bulgaria, 10th-13th May 2007). - Sofia.: Medical University of Sofia, 2007. - P. 110.

13. Проникність еритроцитарних мембран в динаміці експериментального гіпотиреозу / Л. І. Антоненко, Л.Л. Аршинникова, Л. О. Стеченко, В. Р. Кузян, В.А. Петренко, О.О. Жданова// Збірник матеріалів конференції “Здобутки клінічної і експериментальної медицини”. - Тернопіль, 8 червня 2007 р. - С. 8-10. Автором проведено моделювання гіпотиреозу, забір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів, участь у формуванні висновків.

14. Kuzian Vira. Calcitonin not only L-thyroxin administration is a way to protect from ovarian cycle luteal phase inferiority cased by hypothyroidism? / Vira Kuzian, Pavel Gordeev, Volodymyr Petrenko // Materials of V International Conference of Students Research Groups of Medical University of Warsaw [“Medical problems in the year 2007”], (Starograd Gdanski, 5th-6th July 2007). - Warsaw.: Medical University of Warsaw, 2007. - P. 39. Автором проведено моделювання гіпотиреозу, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

15. Vira K. Ovarian cycle disorders in hypothyroid women are due to the leak of calcitonin? not thyroxin and triiodothyronine only? / Vira K. // Materials of 18th European Students' Conference [“Promising medical scientists willing to look beyond”], ( Charite-Universtatsmedizin Berlin, 7th-11th October 2007). - Berlin.: Universtatsmedizin Berlin, 2007. - P. 204.

16. Кузян В. Р. Неполноценность лютеиновой фазы цикла при послеоперационном гипотиреозе в клинике и эксперименте / В. Р. Кузян // Материалы III Международной (XII Всероссийской) Пироговской студенческой научной медицинской конференции. - Москва, 2008. - С. 120-122.

17. Kuzian Vera. Hyperprolactinemia after thyreoidectomy: ultrastructural aspects and possibilities of treatment / Vera Kuzian // Materials of VI International Conference of Students Research Groups of Medical University of Warsaw [“Medical problems in the year 2008”], (Starograd Gdanski, 11th-22th July 2008). - Warsaw.: Medical University of Warsaw, 2008. - P. 34.

18. Костів В. Р. Ультраструктура пролактотропоцитів щурів при післяопераційному гіпотиреозі та за умов його фармакологічної корекції / В. Р. Костів, Д. О. Лавриненко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - Київ: Націон. медичний ун-т імені О.О. Богомольця, 4-6 листопада 2009. - С. 34-36. Автором проведено моделювання гіпотиреозу, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

19. Kuzian Vira. Ovarian cycle luteal phase on late stages of postoperative hypothyroidism: experimental study of morphological aspects and possibilities of treatment / Vira Kuzian // Materials of VIII International Congress of Medical Sciences, (Sofia, Bulgaria, 7th-10th May 2009). - Sofia.: Medical University of Sofia, 2009. - P. 137.

АНОТАЦІЯ

Костів В.Р. Морфологічні особливості яєчників і аденогіпофіза щурів за умов післяопераційного гіпотиреозу та його корекції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія. - ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет”, Івано-Франківськ, 2011.

Дисертація присвячена вивченню морфофункціональних особливостей яєчників та аденогіпофіза щурів у динаміці післяопераційного гіпотиреозу і після його корекції L-тироксином та L-тироксином у комплексі з кальцитоніном. Встановлені морфологічні засади неповноцінності лютеальної фази оваріального циклу при гіпотиреозі: прогресуюче порушення синтезу та виведення стероїдних гормонів жовтого тіла, гіперсекреція лактотропів аденогіпофіза, які не повністю корегуються L-тироксином. Застосування L-тироксину в комплексі з кальцитоніном при післяопераційному гіпотиреозі є доцільним, оскільки запобігає порушенню ультраструктури жовтого тіла, справляє позитивний вплив на морфометричні показники ліпідних включень в лютеоцитах та кальцієвий обмін, попереджає ознаки гіперсекреції і гіперпродукції пролактину в лактотропах аденогіпофіза.

Ключові слова: післяопераційний гіпотиреоз, L-тироксин, кальцитонін, яєчники, жовте тіло, аденогіпофіз.

післяопераційний гіпотиреоз яєчники

АННОТАЦИЯ

Костив В.Р. Морфологические особенности яичников и аденогипофиза крыс при послеоперационном гипотиреозе и его коррекции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09 - гистология, цитология, эмбриология. --- ГВУЗ “Ивано-Франковский национальный медицинский университет”, Ивано-Франковск, 2011.

Исследование проведено на 119 половозрелых циклирующих крысах-самках, разделенных на 4 группы: І - виварийный контроль (интактные животные, пребывающие в виварии на протяжении 100 суток), ІІ - крысы, которым была проведена тотальная тиреоидэктомия разработанным нами методом, III - тиреоидэктомированные крысы, получавшие L-тироксин, IV - тиреоидэктомированные крысы, получавшие L-тироксин и кальцитонин. Яичники изучались через 14, 35, 50 и 100 суток после тиреоидэктомии, аденогипофиз - через 50 и 100 суток. Материал брался от животных, находящихся в стадии эстрального цикла - метэструс, что соответствует лютеиновой фазе цикла. Исследование проводилось с использованием биохимического метода (определение уровня свободного тироксина, общего и ионизированного кальция в плазме крови), световой и трансмиссионной электронной микроскопии, морфометрии, статистического анализа.

Установлено, что более выраженные морфологические изменения при послеоперационном гипотиреозе возникают в яичниках. Уже в ранние стадии (14, 35 суток после операции) наблюдаются признаки нарушения лютеогенеза в виде преждевременного старения желтого тела, большого количества апоптозных лютеиноцитов, ультраструк-турной картины снижения липидного и белкового синтеза, активации перекисного окисления липидов, уменьшения количественной плотности липидных включений в клетках желтого тела. Морфофункциональные нарушения в яичниках значительно прогрессируют в поздние стадии послеоперационного гипотиреоза (50, 100 суток после операции). Структура яичника отличается выраженным отеком и фиброзом, полнокровием гемомикрососудов, в том числе и в желтом теле данного цикла. Клетки желтого тела отличаются гетерогенностью, присутствуют ультраструктурные признаки угнетения белкового синтеза, что свидетельствует о нарушении продукции белкового гормона релаксина. Повышается объемная плотность и средняя площадь липидных включений в лютеиноцитах сравнительно с контрольной группой и ранними сроками наблюдения, что сопряжено с прогрессирующим нарушением синтеза и выведения стероидных гормонов желтого тела. О снижении инкреции последних дополнительно свидетельствуют дистрофические изменения эндотелиоцитов, “шоковые” клетки в гемокапиллярах.

Применение L-тироксина обеспечивает эутиреоидный статус во все сроки исследования и приводит к улучшению структурной организации яичников тиреоидэктомированных крыс, но она все же отличается от таковой в контрольных животных. Сохраняется фиброз, реактивные изменения со стороны стенок сосудов гемомикро-циркуляторного русла, периваскулярный отек. Наблюдаются признаки активации белкового синтеза в лютеиноцитах, при этом сохраняется картина нарушения липидного метаболизма, оксидативного стресса, нарушения кальциевого обмена, которые прогрессируют с увеличением срока наблюдения.

Комплексное применение L-тироксина и кальцитонина приводит к значительному улучшению структурной организации яичника: ультраструктурно желтые тела данного цикла во все сроки исследования существенно не отличаются от таковых в контрольных животных, апоптозные клетки выявляются редко и имеют признаки оксидативного стресса. Улучшаются морфометрические показатели липидных включений в лютеиноцитах, что свидетельствует об улучшении синтеза и выведения стероидных гормонов.

Гонадотропоциты аденогипофиза проявляют наибольшую морфофункциональную стабильность при послеоперационном гипотиреозе среди всех исследованных нами клеток и структурно практически не отличаются от таковых у контрольных животных. В лактотропоцитах аденогипофиза при послеоперационном гипотиреозе значительно выражены признаки гиперсекреции пролактина по сравнению с контролем. При применении L-тироксина в лактотропах тиреоидэктомированных крыс частично сохраняются признаки гиперсекреции, а также появляются признаки гиперпродукции пролактина: наблюдается увеличение относительного количества гранул I-го типа, в которых содержится новообразованный гормон. В гонадотропоцитах наблюдается смещение органелл к центру клетки значительным количеством белковых гранул, что является следствием стимуляции белкового синтеза L-тироксином. Применение L-тироксина в комплексе с кальцитонином предотвращает какие-либо ультра-структурные нарушения в гонадотропоцитах и лактотропоцитах, соотношение типов гранул в последних возвращается к контрольным значениям.

Протекторное влияние комбинированной коррекции после-операци-онного гипотиреоза L-тироксином и кальцитонином, которое проявляется положительным влиянием на морфофункциональное состояние яичников и аденогипофиза, может быть использовано в клинической практике после соответствующих этапов клинического исследования.

Ключевые слова: послеоперационный гипотиреоз, L-тироксин, кальцитонин, яичники, желтое тело, аденогипофиз.

SUMMARY

Kostiv V.R. Morphological features of the ovaria and the anterior pituitary gland in thyroidectomised rats and after the correction of hypothyroidism - Manuscript.

Dissertation to obtain the scientific degree of candidate of medical sciences according to the speciality 14.03.09 - histology, cytology, embryology. --- Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, 2011.

Dissertation contains the study of the morphological and functional features of the ovaria and the anterior pituitary gland on different terms of hypothyroidism and after the L-thyroxin or L-thyroxin and calcitonin administration.

The study demonstrates a morphological base of hypothyroid luteal phase insufficiency. The picture of progressive steroid hormones' synthesis and secretion disturbance in the corpus luteum, hypersecretion in lactotrophs of the anterior pituitary gland is observed and only partially corrected with L-thyroxin administration. Administration of calcitonin with L-thyroxin is effective in postoperative hypothyroidism as it conserves the ovarian corpus luteum ultrastructure, positively changes the morphometric data of lipid inclusions in luteal cells, prevents prolactin hypersecretion and hyperproduction in lactotrophs of the anterior pituitary gland.

Key words: postoperative hypothyroidism, L-thyroxin, calcitonin, ovaria, corpus luteum, anterior pituitary gland.

Размещено на Allbest.ru