Рентгенкінематографічний аналіз руху колінного суглоба

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

УДК: 616.728.3-77-073.7

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

РЕНТГЕНКІНЕМАТОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ РУХУ КОЛІННОГО СУГЛОБА

14.01.23 - променева діагностика та променева терапія

МИХАЛЬЧЕНКО ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Клінічні лікарні «Феофанія» Державного управління справами, м. Київ.

Наукові керівники:

доктор медичних наук, професор Дикан Ірина Миколаївна, Державна установа «Науково-практичний центр променевої діагностики» АМН України, директор.

доктор медичних наук Зазірний Ігор Михайлович, Клінічна лікарня «Феофанія» ДУС, Центр ортопедії, травматології та спортивної медицини, керівник.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Рогожин Володимир Олексійович, Центр Променевої діагностики клініки «Борис», керівник.

доктор медичних наук, професор Бур'янов Олександр Анатолійович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, завідувач кафедри травматології та ортопедії.

Захист відбудеться « 25 » січня 2011р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.11 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий «14» грудня 2010 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.М. Бондар

к.мед.н., доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

колінний суглоб рентгенограма ендопротезування

Актуальність теми. За останні десятиріччя розвиток методів візуалізації розширив можливості вивчення патологічних станів колінного суглоба. Найбільша частота ураження дегенеративно-дистрофічними захворюваннями відмічається з боку хребта та великих суглобів, серед яких частота остеоартрозу (ОА) колінного суглоба (КС) досягає 69,7% (Б.А. Пустовойт, 1996). Остеоартроз великих суглобів є основною причиною відвідання пацієнтом ортопеда в поліклініці. Він складає 17,3% у структурі захворюваності (R.W. Moskowitz, 1987) і посідає перше місце серед захворювань суглобів (М.К. Терновий, 2000; О.О. Корж, 2002; Г.В. Гайко, 2003; Г.І. Герцен, 2003). Виділяють первинний та вторинний остеоартроз колінного суглобу, доля первинного гонартрозу поступово зменшується і складає близько 25%. В залежності від етіологічних факторів найбільш часто зустрічаються посттравматичний та диспластичний остеоартроз (Б.И. Сименач, Г.М. Баев, П.И. Снисаренко, 1981; M.B. Coventry, P.W. Bowman, 1982; В.В. Поворознюк, 2002). Остеоартроз КС в 11,5% випадків призводить до стійкої інвалідизації, особливо ця проблема турбує відносно осіб працездатного віку (В.О. Танькут, 1997; М.О. Корж, 2007).

Незважаючи на значимі досягнення у галузі хірургії та медичної візуалізації, проблеми виникнення, діагностики та контроль ефективності проведеного лікування остеоартрозу КС недостатньо вивчені. Завдання сучасної артрології сформульовані як: з'ясування чинників захворювання, розробка нових діагностичних методів, розробка малоінвазивних методів лікування та комплексної реабілітації (В.М. Левенець, О.О. Коструб, 1999). Рентгенологічний метод є основним при оцінці структурних змін КС та прогресуванні остеоартрозу (Г.Ю. Коваль, 1975; И.В. Шумада, 1990) і залишається одним із найбільш розповсюджених об'єктивних методів діагностики та контролю ефективності лікування патології колінного суглобу. Прийнято вважати, що інформативність рентгенографічного метода складає лише 5-7% при проведенні стандартних рентгенограм у двох проекціях, оскільки вони дозволяють діагностувати лише кісткові зміни.

Існує велика кількість робіт, присвячених оперативному лікуванню патології колінного суглоба, однак загальноприйняті положення діагностичного алгоритму не простежуються. Водночас залишається питання оптимального вибору рентгенологічної методики контролю ефективності лікування для конкретного випадку захворювання. Через складну анатомічну будова колінного суглоба та відсутність навігаційних систем наведення при встановленні імплантів цей вид оперативного лікування виконується лише висококваліфікованими спеціалістами - ортопедами-травматологами. Сучасні рентгенівські апарати відрізняються від попередників можливостями фіксації рухів колінного суглоба в режимі реального часу, перевершуючи за інформативністю традиційні рентгенологічні методики. Проблема об'єктивної оцінки проведеного лікування залишається актуальною, оскільки на теперішній час лише за наявності чи відсутності структурних змін кісткової тканини навколо імпланта оцінюється результат оперативного лікування. При перегляді значної кількості зарубіжної літератури, ми з'ясували, що різні типи рентгенівських апаратів та їхні технічні можливості визначають методику дослідження кінематики КС у статичному положенні. В більшості випадків рішення для біомеханічних систем через складності геометрії не може бути одержано аналітичним шляхом. З фахових публікацій відомо, що за допомогою метода динамічної рентгенокінематографії проводиться вивчення причин нестабільності компонентів ендопротеза КС (А.П. Степанченко, 2002; Т. Asano, М. Akagi, К. Tanaka, J. Tamura, T. Nakamurа, 2001; D. Hollinghurst, J. Stoney, T. Ward, H. Pandit, D. Beard, D.W. Murray, 2007).

Все вищевикладене вказує на актуальність та перспективність проведення дослідження щодо створення методики оцінки кінематики КС після тотального ендопротезування (ТЕП). Це дозволить забезпечити хірурга більш точною, якісно новою інформацією про траєкторію руху кісткових компонентів в ендопротезованому колінному суглобі та допоможе об'єктивно оцінити результати лікування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на базі Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами. Основні матеріали дисертаційної роботи є фрагментами НДР Державної установи «Науково-практичного центра променевої діагностики» АМН України, на тему: «Дослідження ефективності МРТ в діагностиці захворювань колінного суглоба» (№ держреєстрації 1007U001242).

Мета роботи. Розробити методику аналізу руху колінного суглоба за допомогою рентгенкінематографії для підвищення ефективності діагностики та об'єктивної кількісної оцінки результатів проведеного оперативного лікування.

Завдання дослідження:

1. Розробити нову методику дослідження колінних суглобів за допомогою метода цифрової флюорографії (рентгенкінематографії).

2. На рентгенограмах визначити орієнтири, завдяки яким можливо провести математичну обробку траєкторії руху в колінному суглобі.

3. Порівняти результати рентгенкінематографії, отримані від пацієнтів зі здоровим колінним суглобом з результатами обстеження пацієнтів з діагнозом остеоартроз (ОА) III ст. та пацієнтів після ендопротезування через 12 та більше місяців.

4. Визначити діапазон коливань змін в колінному суглобі через 12 та більше місяців після тотального ендопротезування колінного суглоба (ТЕПКС) в порівнянні з кінематикою здорового КС.

5. Порівняти отримані результати з існуючими клінічними методиками дослідження функції колінного суглоба та визначити діагностичну цінність отриманої інформації.

Об'єкт дослідження: колінний суглоб в нормі та уражений остеартрозом ІІІ ст., ендопротезований КС.

Предмет дослідження: дослідження рухів КС при рентгенкінематографії та математичне моделювання отриманих показників; клінічні, рентгенологічні, томографічні особливості патології КС на стадіях лікування та реабілітації після оперативного лікування.

Методи дослідження. Робота основана на результатах клінічного та рентгенологічного досліджень, даних магнітно-резонансної та комп'ютерної томографій. Загальна кількість обстежених - 127 пацієнтів, відібрано для комплексного аналізу результати дослідження 82 пацієнтів.

Наукова новизна: вперше встановлена можливість оцінки функції ендопротезованого колінного суглоба за допомогою рентгенкінематографії; вперше на підставі рентгенкіматографічних даних з наступною математичною обробкою результатів отримано кількісну характеристику траєкторії руху кісткових компонентів здорового КС; вперше на підставі рентгенкіматографічних даних з наступною математичною обробкою результатів отримано кількісну характеристику траєкторії руху кісткових компонентів КС з ОА ІІІ ст.; вперше на підставі рентгенкіматографічних даних з наступною математичною обробкою результатів отримано кількісну характеристику траєкторії руху компонентів КС після ендопротезування; вперше визначено ступінь відхилення у функціонуванні між здоровим колінним суглобом, КС уражених остеоартрозом ІІІ ст. та КС після ендопротезування; встановлено кореляційні зв'язки між клінічними та інструментальними даними на етапі діагностики ушкоджень КС на підставі визначення коефіцієнтів кореляції (RR, QM, TT).

Практичне значення: удосконалена діагностика патології колінного суглоба на основі клінічного, рентгенологічного методів, комп'ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії; запропонована для клінічної практики обґрунтована методика рентгенкінематографії для діагностики змін в колінних суглобах на різних етапах, що дозволило покращити оцінку результату лікування; розроблена методика визначення функціональних змін після операції - тотальне ендопротезування КС, застосування якої разом з комплексним обстеженням хворих значно покращує ефективність оцінки результатів лікування.

Особистий внесок здобувача в отриманні наукових результатів. Дисертація є особистою науковою працею здобувача. Внесок автора у її виконання полягає у виборі об'єму і методів дослідження, у формулюванні мети і завдань роботи, детермінації контингенту дослідних груп. Основним є внесок автора в проведення інструментальних досліджень. Здобувачем особисто проведено рентгенокінематографічне обстеження 127 пацієнтів з подальшою математичною обробкою флюорограм, 22 - МСКТ та 24 - МРТ-дослідження. Сформована база даних, проведена статистична обробка результатів дослідження, узагальнені результати роботи, оформлена дисертація. Провідною є участь здобувача у підготовці результатів досліджень до публікацій.

Автор висловлює щиру вдячність головному лікарю Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами к.мед.н. І.П. Семеніву, колегам КЛ «Феофанія» та співробітнику Інституту електрозварювання ім. акад. Є.О. Патона НАН України, к.тех.н. Юрченко В.Ф.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в роботу Клінічної лікарні «Феофанія» ДУС та Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи повідомлені на 5 наукових форумах: Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання використання сучасного рентгенологічного обладнання» (Ялта, травень 2007); Науково-практична конференція з міжнародною участю до 145 років з дня заснування Київської обласної клінічної лікарні (Київ, листопад 2007); Науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання артроскопії, хірургії суглобів та спортивної травми» (Київ, листопад 2008); Засіданні Товариства ортопедів-травматологів м. Києва та Київської області (Київ, лютий 2009); І-му Міжнародному Конгресі Країн Центральної та Східної Європи по спортивній травматології та артроскопії (Варшава,Польща, червень 2009).

Публікації результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, з них 4 статті в наукових журналах рекомендованих ВАК України та 4 тези доповідей.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, глави «Матеріал і методи дослідження», в якій представлена власна методика дослідження, результатів, висновків, переліку літератури. Обсяг дисертації - 146 сторінок машинописного тексту, включаючи 10 таблиць та 46 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Дана робота базується на результатах обстеження 127 пацієнтів. При проведенні поглибленої діагностики під час проведення різних видів обстежень частина пацієнтів (45 осіб) була вилучена із дослідження. Більшою часткою це стосується пацієнтів першої групи (контрольна група), у яких на рентгенограмах не було виявлено будь-яких патологічних змін. Після проведення магнітно-резонансної томографії (МРТ) у цих пацієнтів виявлялись зміни в м'якотканинних компонентах колінного суглоба (КС). Виключення із подальшого дослідження таких пацієнтів дозволило уніфікувати контрольну групу пацієнтів та дало змогу отримати більш об'єктивні результати при створенні математичної моделі оцінки руху колінного суглоба.

Рентгенкінематографічне дослідження проведено 82 пацієнтам віком від 21 до 82 років (середній вік 55,5±28,5 років), що проходили рентгенологічне обстеження у рентгенологічному відділенні КЛ «Феофанія», в діагностичному центрі Променевої діагностики та променевої терапії методом МСКТ та МРТ, консультативний прийом та лікування в Центрі ортопедії, травматології та спортивної медицини Клінічної лікарні «Феофанія».

Після комплексного обстеження всі пацієнти розподілені на три групи. Першу групу (контрольна група) склали 29 осіб (15 жінок та 14 чоловіків), середній вік чоловіків склав 41 рік, жінок - 36 років. Друга група (остеоартроз КС ІІІ ст.) у складі 24 пацієнтів (14 жінок, 10 чоловіків), середній вік чоловіків - 68 років, жінок - 63 роки. Третя група - хворі після ендопротезування колінного суглоба - складається із 29 осіб (жінок - 18, чоловіків - 11), середній вік чоловіків - 61 рік, жінок - 64 роки.

Клінічне обстеження пацієнтів проводилось на доопераційному етапі та після проведення оперативного лікування за Шкалою Оцінки Колінного Суглоба (Knee-Rating Scale та візуально аналоговою шкалою болю (ВАШ).

Всім пацієнтам після клінічного огляду проводилось рентгенологічне дослідження. Поглиблене обстеження, за допомогою МРТ, проведено пацієнтам першої групи. У разі відсутності жодних структурних змін частина пацієнтів остаточно була включена в першу групу дослідження, оскільки як клінічно, так і інструментально (стандартне рентгенологічне дослідження, МРТ) підтверджено варіант норми, інші, у разі виявлення різних варіантів пошкодження зв'язково-меніскового комплексу, були виключені із вибірки осіб віднесених до контрольної групи, що дозволило мати більшу чистоту подальшого дослідження.

Відібрані клінічно до другої групи пацієнти рентгенологічно отримали підтвердження діагнозу остеоартрозу КС ІІІ ст., для більш детального визначення ступеня ураження суглобів деяким пацієнтам також були проведені додаткові методи обстеження (КТ). Третю групу склали пацієнти після тотального ендопротезування одного чи обох колінних суглобів.

У пацієнтів першої групи рентгенологічне дослідження проводилось однократно за допомогою рентгенографії у двох стандартних проекціях (цифровий режим ) та рентгенкінематографічним методом на універсальному цифровому рентгенапараті Iconas R200, з використанням стандартних укладок та методом рентгенкінематографії в боковій проекції.

При проведенні рентгенкінематографії пацієнт розміщувався на столі рентгенівського апарата в горизонтальному положенні, лежачи на стороні досліджуваного колінного суглоба, суглоб щільно прилягав до стола апарата, в положенні максимального розгинання, в боковій проекції. Динаміка рухів у колінному суглобі фіксувалась на серії флюорограм в боковій проекції, від максимального розгинання в суглобі до максимального згинання в ньому. Кількість флюорограм склала 10-18 при одному дослідженні. Відстань від рентгенівської трубки до приймача становила 115 мм. Враховуючи цифровий режим рентгенологічного дослідження, за даною методикою, ступінь опромінення була мінімальною (не перевищує 0,08 мЗв при одному дослідженні).

Рентгенологічне обстеження пацієнтів другої групи проводилось за допомогою стандартних методик та з використанням спеціальних додаткових укладок (аксіальний знімок, рентгенографія в прямій проекції з навантаженням на досліджувану кінцівку). Також проводилась рентгенокінематографія колінного суглоба. Після проведення оперативного лікування методом ендопротезування рентгенологічне дослідження включало рентгенографію в двох стандартних проекціях одразу після операції та більш поглиблене обстеження через 3-и міс.

Рентгенокінематографія ендопротезованого колінного суглоба проводилась у віддалені терміни після операції (через 12 та більше місяців).

Клінічне обстеження. Основним клінічним симптомом остеоартрозу колінного суглобу був біль, особливо після фізичного перевантаження.

У відповідь на больовий синдром виникали рефлекторні скорочення м'язів, що призводили до обмеження амплітуди рухів в суглобі. Подальше збереження больового синдрому призводило до стійкого обмеження амплітуди рухів в колінному суглобі, за рахунок склеротичних змін у тканинах суглоба.

При дослідженні ходи виявляли наявність накульгування, здатність рухатися сходами, робити глибоке присідання, потребу у користуванні додатковою опорою. За допомогою симптому балотації надколінника виявляли наявність чи відсутність синовіїту. Визначали наявність набряку колінного суглоба та прилеглих до нього м'яких тканин, оцінювали реакцію синовіальної оболонки, потовщення капсули, гіпертрофію жирових часточок ретропателярної жирової подушки, нестабільність і відчуття підгинання, особливо при спуску вниз, атрофію і зниження тонусу чотириголового м'язу стегна, головним чином внутрішньої його частини (vastus medialis).

Клінічне визначення обсягу рухів у суглобі проводили за допомогою гоніометра.

Стабільність суглобу в сагітальній площині визначали за допомогою симптомів переднього і заднього висувних ящиків, симптому Лахмана. Стабільність у фронтальній площині визначали шляхом вимірювання зовнішнього і внутрішнього відхилення гомілки при повному розгинанні та при згинанні колінного суглобу до 30°. Наявність деформації вісі кінцівки досліджували у хворого у положенні стоячи.

Рентгенологічне дослідження. Першою передумовою якісного передопераційного обстеження є якісні знімки колінного суглоба в стандартних проекціях (пряма та бокова). Вони інформують про стан кістки, ступінь і характер деструкції суглобових поверхонь та розміри підлягаючого операції суглоба.

Вважаємо за необхідне робити прямий знімок у положенні стоячи, при навантаженні кінцівки. Так можна точніше оцінити конгруентність суглобових поверхонь, характер їхнього навантаження і побічно оцінити стан зв'язкового апарата КС. Необхідною передумовою успішної операції є точне визначення механічної осі кінцівки, так званої лінії Мікулича, що з'єднує центр голівки кульшового суглоба з центром вилки гомілково-ступневого суглоба. В ідеальному випадку, тобто на здоровій кінцівці в правильно центрованому імплантаті, ця сполучна лінія проходить 0-1 см ззовні від центра плато великогомілкової кісти.

При варусній чи вальгусній деформації колінного суглоба вона проходить на різній відстані від цієї точки. Післяопераційне відновлення правильної механічної осі є одним з вирішальних факторів для життєздатності імплантату. Просте виведення механічної осі із стандартних переднє-задніх знімків шляхом перерахування з анатомічної осі колінного суглоба (стегнево-великогомілковий кут) не точне, тому що тривалі осьові відхилення викликають зміни перебудови диафіза великогомілкової і стегнової кісток, відбувається їхнє скривлення по всій довжині й анатомічні осі неможливо визначити точно.

При третій стадії остеоартрозу колінного суглоба клінічно виявляли значну деформацію суглобу, атрофію м'язів, появу контрактур, значне обмеження рухів через біль, необхідність користуватися додатковою опорою, значне накульгування, часто під час руху проявлялись «блокади» суглоба з різким посиленням болю. Рентгенологічно виявляли різке звуження суглобової щілини, появу дрібних кіст в епіфізах, остеопороз останніх.

Визначалися значні дегенеративно-дистрофічні зміни колінного суглоба: остеосклероз в субхондральних відділах кісток, значно виражені крайові остеофіти, деформація виростків стегнової та великогомілкової кісток, що призводили до вальгусної чи варусної деформації в суглобі.

Однак, сьогодні клініцист потребує додаткової інформації, яку неможливо отримати без нових діагностичних методів.

Динамічна рентгенкінематографія. Проведено дослідження пацієнтів за допомогою рентгенкінематографії колінного суглоба, з фіксацією руху на згинання у боковій проекції in vivo на серії флюорограм. При візуальному перегляді отриманих серій флюорограм оцінити різницю траєкторії руху компонентів колінного суглоба в обраних трьох групах пацієнтів було практично неможливо, лише було відмічено різницю ступеня згинання і розгинання в суглобі при остеоартрозі, що демонструвало меншу амплітуду руху в ньому. Для об'єктивної оцінки було запропоновано провести математичний аналіз флюорограм колінного суглоба.

Запропоновано аналізувати рух компонентів КС по кутах, які утворювались дотичними лініями, проведеними до суглобових поверхонь стегнової, великогомілкової кісток та надколінника. Отримані при цьому кути стали інформаційним джерелом, яке дозволило провести математичний аналіз отриманих даних.

По кожній рентгенограмі проводився підрахунок обраних для оцінки кутів (f0, f1, f2, f3, f4). Отримані дані (кути) в подальшому розподілені на чотири масиви даних, які на наступному етапі за допомогою математичної обробки (програмне забезпечення MathСad, метод апроксимації) перетворені в безперервні функції та візуально представлені графіками відповідних кривих траєкторій руху кісткових компонентів колінного суглоба того чи іншого пацієнта по запропонованих чотирьох кутах (f1, f2, f3, f4), залежно від кута f0 - що є кутом згинання колінного суглоба в сагітальній площині при 2-х вимірному рентгенологічному дослідженні.

Комп'ютерна томографія. Під час комплексного обстеження виявились пацієнти, які потребували додаткових методів обстеження. Для уточнення об'єму та характеру виявлених змін у колінному суглобі у пацієнтів ІІ групи (остеоартроз КС ІІІ ст.) ми використовували метод мультиспіральної комп'ютерної томографії (МСКТ). Після ендопротезування обстеження методом МСКТ проводилось пацієнтам для визначення ротаційних співвідношень та торсії компонентів ендопротеза.

До початку лікування нами було проведено МСКТ дослідження 24 пацієнтам віком від 47 до 76 років (середній вік склав 61,2±1,7 років) з рентгенологічними ознаками остеоартрозу КС IIIст. Чоловіків було 14, жінок 10. Основними показами для комп'ютерної томографії на передопераційному етапі були - оцінка ступеня вираженості дегенеративних змін колінного суглоба з метою визначення стану підхрящової кістки та визначення площі та глибини її ушкодження.

Комп'ютерна томографія виконувалася на апараті Somatom Sensation 10 виробництва «Siemens». При скануванні використовувались стандартні режими з наступними параметрами: 120 kV, 140 mAs. Товщина зрізу (Slise) становила 3 мм. Час сканування - 47,06 сек. Променеве навантаження складало 12,09 mGy. Під час реконструкції використовувались фільтри (kelner) - B30s, B60s, товщина зрізу (Slise) - 0,75 см. Реконструкція зображення виконувалась в сагітальній, корональній площинах та ЗD.

Магнітно-резонансна томографія дозволила в достатній мірі оцінити стан хряща, зв'язок та менісків колінного суглоба. Обстежені 74 пацієнти методом магнітно-резонансної томографії (МРТ) віком від 18 до 57 років (середній вік склав 35,6±2,3 роки), у яких клінічно було виявлено зниження функції по клінічним шкалам оцінки та відсутні зміни на рентгенографії. Чоловіків - 49, жінок - 25.

МР-дослідження проведено на апараті Espree фірми «Siemens» при індукції магнітного поля 1,5 Тесла. Дослідження проводилось з використанням спеціальної поверхневої катушки для колінного суглоба в сагітальній, коронарній та аксіальній проекціях. Параметри послідовностей дослідження були наступними:

T2 St sag, TR = 4500ms, TE = 9 ms, FA = 180, FOV = 160-180 mm, матриця обробки даних (matrix) 256х256, товщина зрізу (ST) складала 4 мм;

T1 se sag, TR = 500 ms, TE = 12 ms, FA = 90, FOV = 160-180 mm, matrix 256x2256, ST = 4 mm;

PD T2 tse sag fs, TR = 3500 ms, TE = 16 ms, FA = 180, FOV = 160 mm, matrix 256x256, ST = 5 mm;

PD T2 tse cor fs, TR = 3500 ms, TE = 16 ms, FA = 180, FOV = 160 mm, matrix 256x256, ST = 5 mm;

PD T2 tse tra fs, TR = 3500 ms, TE = 16 ms, FA = 180, FOV = 160 mm, matrix 256x256, ST = 5 mm.

Результати дослідження та їх обговорення. Після проведення комплексного обстеження 127 осіб до першої групи (контрольна група, варіант норми) увійшли пацієнти, у яких не було виявлено жодних морфологічних змін при проведенні як рентгенографії так і МРТ дослідження, були відсутні скарги на колінні суглоби і не виявлено будь-яких функціональних змін. 45 пацієнтів були виключені з подальшого спостереження через наявність пошкоджень м'якоткинних компонентів колінного суглобу. У більшості з них були виявлені пошкодження менісків, суглобового хряща, синовії. Завдяки додатковим методам дослідження ми відібрали до контрольної групи лише осіб без жодних структурних змін в колінному суглобі (29 осіб).

У всіх пацієнтів другої групи (24 хворих) - з остеоартрозом колінного суглоба ІІІ ст. основним клінічним симптомом був біль.

Наступним важливим синдромом у хворих з остеоартрозом колінного суглобу був синовіїт. Він виявлявся у всіх стадіях захворювання у 86,3%. У 24% випадків виявлено вальгусну деформацію з ураженням латерального відділу. При дослідженні ходи виявляли наявність накульгування 9 осіб, не можливість рухатися сходами - 15, робити глибоке присідання - 24, потребу у користуванні додатковою опорою - 16. За допомогою симптому балотації надколінника виявили наявність синовіїту у 14 хворих. Визначили також ознаки набряку колінного суглоба та прилеглих до нього м'яких тканин - 13, нестабільність і відчуття підгинання - 12, особливо при спуску вниз, атрофію і зниження тонусу чотириголового м'язу стегна - 7 (головним чином внутрішньої його частини (vastus medialis)).

За шкалою Оцінки Колінного Суглоба (Knee-Rating Scale) проведено розподіл трьох груп пацієнтів. У пацієнтів І групи функція суглоба оцінена в 100 балів.

Середнє значення суми балів у хворих ІІ групи становило 30 (±7) балів та була більше 6 балів по візуально-аналоговій шкалі (ВАШ).

Середнє значення суми балів у пацієнтів ІІІ групи становило 80 (±15) балів та менше 3 балів по шкалі ВАШ. Результати клінічної оцінки функціонального стану колінного суглоба представлені в табл. 1

Таблиця 1. Клінічна оцінка функції колінного суглоба у досліджених пацієнтів

Група	Середня оцінка функції КС в групі за шкалою Оцінки Колінного Суглоба (Knee-Rating Scale), бали	Середня оцінка функції КС в групі за шкалою ВАШ, бали
І	93,7±5,2	0
ІІ	42,2±2,3	6,3±1,7
ІІІ	82,1±5,5	1,5±0,5

З метою дообстеження на передопераційному етапі для визначення характеру та розповсюдження виявлених при рентгенографії змін проведено МСКТ колінного суглоба 20 пацієнтам другої групи. Серед додаткових проявів гонартроза на серії МСКТ виявлені субхондральні дефекти в ділянці медіального виростка стегнової кістки у 9 пацієнтів, латерального виростка (4), комбіноване ушкодження (3), субхондральні дефекти на виростках великогомілкової кістки. Крім того виявлена узурація надколінника (4 пацієнти).

Виражені дегенеративні зміни, такі як звуження суглобової щілини, крайові остеофіти, субхондральні зміни епіфізів стегнової та великогомілкової кісток, порушення конгруентності суглобових поверхонь кісток, зміна вісі кінцівки (варус - 7 пацієнтів, вальгус - 11), а також зміни в оточуючих м'яких тканинах (гіпотрофія м'язів, синовіїт) - виявлені у всіх хворих на остеоартроз ІІІ ст.

Після оперативного втручання нами проведено МСКТ дослідження 5 пацієнтам, серед яких 3 хворих - в ранній післяопераційний період для виключення прихованих переломів кісткової тканини під компонентами ендопротеза, але в результаті не виявлено патологічних змін. Двом пацієнтам проводилось МСКТ у віддалені терміни після операції (3 та 5 років), в зв'язку з виявленою клінічно нестабільністю в ендопротезованому КС, для уточнення ступеня ротації стегнового компонента ендопротеза. Були визначені ознаки нестабільності ендопротеза, що потребувало в подальшому повторного оперативного втручання.

74 пацієнтам, віком від 18 до 56 років, було виконано МРТ колінного суглоба. У 29 пацієнтів не було виявлено жодних патологічних змін. У 45 осіб було виявлено пошкодження медіального меніску (27 пацієнтів), латерального меніска (12), обох менісків (5), пошкодження передньої хрестоподібної зв'язки (9), задньої хрестоподібної зв'язки (7), дефекти хряща різного ступеня (14 осіб), реактивний синовіїт (21), більшість наших результатів були підтверджені при проведенні артроскопії (29 пацієнтів). У 27 хворих зміни в суглобі були наслідком попередніх травм, у 18 - травматичних пошкоджень в анамнезі визначено не було.

Результати динамічної рентгенокінематографії та математичний аналіз отриманих даних. Після проведення рентгенкінематографії та отримання серії флюорограм (в середньому 14±6 кадрів) на кожній флюорограмі за допомогою комп'ютерної програми, що дозволяє проводити вимірювання кутів, були обраховані п'ять кутів, що утворили масиви даних для математичної обробки (програмне забезпечення MathCad).

Ми аналізували рух компонентів КС по кутах, які утворились між дотичними лініями, проведеними до суглобових поверхонь стегнової, великогомілкової кісток та надколінника (Рис. 1).

На приведеній схемі колінного суглоба зображені обрані орієнтири: 1 - лінія АА - відповідає серединній вісі стегнової кістки; 2 - лінія ВВ - відповідає серединній вісі великогомілкової кістки; 3 - лінія СС - лінія утворена між точкою доторкання виростків стегнової кістки до великогомілкової (найбільш наближена точка виростків стегнової кістки до суглобової поверхні великогомілкової кістки) та точкою на верхівці дистального полюса суглобової поверхні надколінника; 4 - лінія DD - паралельна суглобовій поверхні великогомілкової кістки; 5 - лінія ЕЕ - паралельна суглобовій поверхні надколінника.

Між обраними лініями утворені наступні кути: f0 - кут між лініями АА та ВВ (кут згинання в колінному суглобі в сагітальній площині); f1 - кут, утворений лініями АА та СС (характеризує кут ковзання суглобової поверхні виростків стегнової кістки); f2 - кут, утворений лініями DD та ЕЕ (кут між суглобовою поверхнею великогомілкової кістки та суглобовою поверхнею надколінника); f3 - кут, утворений лініями CC та DD (кут нахилу в точках доторкання стегнової та великогомілкової кісток); f4 - кут, утворений лініями CC та ЕЕ (кут нахилу виростків стегнової кістки та суглобової поверхні надколінника). Отримані при цьому кути стали інформаційним джерелом, яке дозволило провести математичний аналіз отриманих даних. По кожній рентгенограмі (рис. 2) проводився підрахунок обраних для оцінки кутів (f1, f2, f3, f4).

Рис. 2. Масив даних одного пацієнта з кутами f1, f2, f3, f4.

Отримані дані (кути) були розподілені на чотири масиви даних, які на наступному етапі, за допомогою математичної обробки (програмне забезпечення MathСad) перетворені в безперервні функції та побудовані графіки траєкторії руху компонентів колінного суглоба по обрахованих кутах при згинанні колінного суглоба в сагітальній площині.

На першому етапі по досить представницькій виборці (29 пацієнтів) першої групи формується чотири сімейства дискретних кривих функціонування, що характеризують траєкторію руху КС (контрольна група). Кожну із цих дискретних кривих за допомогою поліноміальної регрессії перетворено в безперервну функцію. Потім, по кожному сімейству функцій формуються чотири середньостатистичних описи (контрольна група), що характеризують відповідне сімейство.

На другому етапі для кожного сімейства кривих виконується порівняння аналізованих описів (КС уражений остеоартозом ІІІ ст., ендопротезований КС) з контрольними, які представлено графіками відповідних кривих (рис. 4.) - для ендопротезованого КС.

На даних графіках кривих по чотирьох кутах демонструються два типи кривих, перша - безперервна лінія - траєкторія руху в здорових колінних суглобах, друга (штрихова) лінія - траєкторія руху в конкретному колінному суглобі. Візуально можна порівняти відповідність траєкторії руху досліджуваного колінного суглоба з варіантом норми. На рис. 3 демонструється приклад оцінки функціонування ендопротезованого КС з відмінними показниками як клінічної так і математичної оцінки. За клінічною оцінкою функції за шкалою Оцінки Колінного Суглоба (Knee-Rating Scale) - 90 балів, за шкалою ВАШ - 1 бал.

У результаті порівняння описів по кожній із запропонованих ознак сформована величина, що показує ступінь відмінності аналізованих описів (остеоартроз, ендопротезований КС) від контрольних.

В якості міри порівняння описів в роботі вибрано наступні загальноприйняті значення:

RR - середнє арифметичне відхилення середніх квадратичних відхилень, які відповідають дискретним точкам відносно чотирьох контрольних описів z1(x)- z4(x);

TT - максимальне відхилення аналізуючих дискретних кривих від відповідних контрольних;

QM - максимальне середнє арифметичне відхилення усереднених максимальних відхилень ТT.

Середні значення показників RR, TT, QM в контрольній групі склали відповідно: RR=4,738; TT=11,217; QM=6,955. У результаті середньостатистичної обробки контрольних виборок отримані наступні значення середньоквадратичних відхилень обраних ознак: DRR=1,496, DTT=2,84 та DQM=2,076.

Для порівняння отриманих значень показників RR, TT, QM у пацієнтів з остеоартрозом КС та ендопротезом КС сформовано графіки кривих, які демонструють ступінь відмінності даних показників від показників контрольної групи (Рис. 4, 5). На даних графіках кривих демонструється середнє значення відповідного показника, максимальне відхилення в 3? та обраховані показники кожного пацієнта.

Порівняння результатів рентгенкінематографії з клінічними даними оцінки функції колінного суглоба. Після отримання результатів клінічної оцінки функції колінного суглоба та математичного аналізу траєкторії руху компонентів колінного суглоба ми приводимо результати співвідношень двох видів дослідження.

Всі 82 пацієнти комплексно обстежені та за клініко-рентгенкінематографічними показниками розподілені на три групи. Нами проведено оцінювання результатів хірургічного лікування остеоартрозу колінного суглоба ІІІ ст. у віддалені терміни (від 12 місяців та більше після операції). У всіх пацієнтів отримано індивідуальні графіки кривих руху кісткових компонентів колінного суглоба. В першій групі пацієнти отримали за клінічними та математичними підрахунками показники відмінного функціонування суглоба.

В другій групі за результатами клінічної оцінки - 58,6% мали задовільне функціонування (в середньому 70-75 балів) та 41,4% - незадовільне (в середньому 50-55 балів). При математичному аналізі: 66,6 % спостережень - функція задовільна (відхилення 2?), 33,3% - функція незадовільна (відхилення коефіцієнтів кореляції в 3 ?).

Після проведення комплексної оцінки функціонування пацієнтів ІІІ групи (ендопротез КС) отримані наступні дані: за результатами клінічної оцінки: 62,06% випадків відмінне функціонування (середньому 95 балів), 20,7% - добре функціонування (в середньому 80 балів), 10,3% - задовільна функція (в середньому 70 балів). У 2-х пацієнтів (6,9%) - незадовільне функціонування (в середньому - 60 балів).

При математичному аналізі траєкторії руху компонентів ендопротезованих колінних суглобів - 55,17% випадків визначені як відмінно функціонуючі, що відповідає відхиленню до 1?. 24,1% - мали добре функціонування, відхилення у 1? до 2?. 13,8% - мали відхилення у 2?, розцінені як задовільне функціонування, і у 2 пацієнтів (6,8%) виявлено відхилення у 3?, що відповідало незадовільному функціонуванню колінного суглоба. Порівняння клінічних та математичних результатів оцінки функції КС приведені в табл. 2.

Таблиця 2

Відсоткове співвідношення результатів клінічного та математичного аналізу досліджених пацієнтів

Кількість пацієнтів у відсотках (%)
Функція	Клінічна оцінка, групи	Математична оцінка, групи
	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ
відмінна	100	-	62,06	100	-	55,17
добра	-	-	20,7	-	-	24,2
задовільна	-	58,6	10,3	-	66,6	13,8
незадовільна	-	41,4	6,9	-	33,3	6,8

Дана таблиця демонструє порівняння отриманих значень функціонування колінного суглобу в трьох групах пацієнтів за клінічними та рентгенкінематографічними показниками. В кожній групі у відсотках визначено та порівняно якість функціонування колінного суглоба.

ВИСНОВКИ

1. Вперше на основі рентгенологічного дослідження проведено математичний аналіз руху ендопротезованого КС, при згинанні (in vivo) на серії флюорограм, за допомогою методу рентгенкінематографії.

2. Для математичної обробки отриманих рентгенівських знімків обгрунтовано аналіз руху компонентів КС по кутах, утворених дотичними лініями, проведеними до суглобових поверхонь стегнової, великогомілкової кісток та надколінника. Отримані при цьому кути стали інформаційним джерелом, яке дозволило провести математичний аналіз отриманих даних.

На кожній рентгенограмі отримано значення п'яти кутів (f0, f1, f2, f3, f4), які відображають траєкторію руху в колінному суглобі. Кут f0 є кутом згинання колінного суглоба в сагітальній площині. Інші чотири кути є показниками траєкторії руху в колінному суглобі у відповідних сегментах.

3. Ґрунтуючись на математичному аналізі результатів, отриманих при обрахунку вищеописаних значень кутів, визначено різну траєкторію руху в трьох групах відібраних пацієнтів (контрольна група, остеоартроз КС III ст., ендопротез).

4. У результаті порівняння описів по кожній із запропонованих ознак сформована величина, що показує ступінь відмінності аналізованих описів (остеоартроз III ст., ендопротезований КС) від контрольних. Середні значення показників RR, TT, QM в контрольній групі склали відповідно: RR=4,738; TT=11,217; QM=6,955. Для порівняння отриманих значень показників RR, TT, QM у пацієнтів з остеоартрозом КС III ст. та ендопротезом КС сформовано графіки кривих, які демонструють ступінь відмінності даних показників від показників контрольної групи. Мірою відхилення того чи іншого показника від значення норми стало відхилення в 3 сигми (?). У результаті середньостатистичної обробки контрольних виборок отримані наступні значення середньоквадратичних відхилень (?) обраних ознак: DRR=1,496, DTT=2,84 та DQM=2,076.

5. При порівнянні отриманих результатів кількісної оцінки функціонування колінного суглоба математично та результатів клінічного обстеження отримано пряму залежність, що характеризується відповідністю отриманих результатів клінічного обстеження та результатів математичного аналізу. Рентгенкінематографія, з подальшим математичним аналізом результатів, виявилась адекватним методом оцінки кінематичної поведінки ендопротезованого колінного суглоба в режимі реального часу.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Михальченко О.М Кількісна оцінка функціонування колінного суглоба. Променева діагностика, променева терапія. - К., 2008. - №3-4. - С.82-84. Здобувачем самостійно визначена ідея і мета статті, викладена та узагальнена методика дослідження, відібрані групи пацієнтів, проведено рентгенологічне дослідження.

2. Михальченко О.М. Сучасні рентгенологічні методи дослідження колінного суглоба (огляд літератури) / О.М. Михальченко, І.М. Зазірний, І.М. Дикан // Променева діагностика, променева терапія. - К., 2007. - №4. - С.49-53.

3. Михальченко О.М. Порівняння клінічних та рентгенкінематографічних результатів оцінки функціонування колінного суглоба після ендопротезування / О.М. Михальченко, І.М. Зазірний, І.М. Дикан, В.Ф. Юрченко // Променева діагностика, променева терапія. - К., 2009. - №3-4. - С. 22-28. Здобувачем самостійно визначена ідея і мета статті, проведено порівняння клінічних та рентгенкінематографічних результатів дослідження.

4. Михальченко О.М. Ендопротезований колінний суглоб: кількісна оцінка функціонування за результатами 2-х вимірного радіологічного контролю / О.М. Михальченко, І.М. Зазірний, В.Г. Євсєєнко, І.М. Дикан, В.Ф. Юрченко // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - К., 2010. - №1. - С.66-70. Автором самостійно визначена ідея і мета статті, проведено аналіз первинного матеріалу, оцінка віддалених результатів.

5. Михальченко Е.М. Количественная оценка функции коленного сустава по результатам рентгенокинематографии / Е.М. Михальченко, И.М. Зазирный, В.Ф. Юрченко, И.Н. Дыкан // Наукові статті та тези доповідей. Променева діагностика, променева терапія. - К., 2007. - С.46. Автором особисто проведені діагностичні дослідження, виконано статистичну обробку отриманих даних, сформовані висновки.

6. Зазірний І.М. Кількісна оцінка функції колінного суглоба / І.М. Зазірний, О.М. Михальченко, В.Г. Євсєєнко // Тези. 145 років з дня заснування КОКЛ. Науково-практична конференція з міжнародною участю «Новітні технології в спеціалізованій медичній допомозі». - К., 2007. - С.54-55. Здобувачем самостійно визначена ідея і мета дослідження, зібраний клінічний матеріал, проведено узагальнення результатів дослідження, сформульовані висновки.

АНОТАЦІЯ

Михальченко О.М. Рентгенкінематографічний аналіз руху колінного суглоба. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 - променева діагностика, променева терапія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України , Київ, 2010.

У дисертації представлено аналіз комплексного клініко-рентгенологічного дослідження функції колінного суглоба 82 пацієнтів, розподілених на три групи (норма, остеоартроз ІІІ ст., ендопротез). Найбільш радикальним методом лікування остеоартрозу ІІІ ст. колінного суглоба (КС) є тотальне ендопротезування. До цього часу недостатньо вивчений такий суттєвий момент реабілітації після ендопротезування суглобів, як відновлення опорної функції оперованої кінцівки. Відомо, що метод динамічної рентгенокінематографії сприяє вивченню причин нестабільності компонентів ендопротеза КС. Провести математичний аналіз рухів в колінному суглобі рекомендовано за чотирма кутами (f1, f2, f3, f4). В результаті проведеної роботи отримані величини, які характеризують ступінь відмінності контрольних описів (норми) з аналізованими (ОА III ст., ендопротезовані КС). Графіки кривих руху кісткових компонентів КС візуально відображають відмінності функціонування між здоровим колінним суглобом та у пацієнтів з остеоартрозом ІІІ ст., ендопротезом. Запропоновані ознаки відображають динаміку руху компонентів КС та безпосередньо характеризують кожного з них. По даним кутів f можна оцінити відмінності руху в різних відділах КС.

Ключові слова: колінний суглоб, рентгенкінематографія, кінематика, ендопротезування колінного суглоба.

АННОТАЦИЯ

Михальченко Е.М. Рентгенкинематографический анализ движения коленного сустава. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 - лучевая диагностика, лучевая терапия. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика Министерство Здравоохранения Украины, Киев, 2010.

Невзирая на значимые достижения в сфере хирургии и медицинской визуализации, проблемы возникновения, диагностики, лечения и контроля эффективности проводимого лечения остеоартроза коленного сустава недостаточно изучены. Требуют изучения показания, противопоказания, особенности хирургического лечения в зависимости от стадии заболевания, с учётом современных технических возможностей ортопедии. Заданиями современной артрологии сформулированы как: выяснения факторов заболевания, разработка новых диагностических методов, разработка малоинвазивных методов лечения и комплексной реабилитации (В.М. Левенец, А.О. Коструб, 1999). Арсенал современных средств медицинской визуализации (от обычных рентген-аппаратов до цифровых рентгенуниверсальных установок; мощных магнитно-резонансных томографов (МРТ), мультиспиральных компьютерных томографов (МСКТ); УЗ-аппаратов), позволяют получить максимально полноценную информацию о состоянии костно-суставной системы и определить степень патологических изменений. Рентгенологический метод есть основным при оценке структурных изменений коленного сустава и определении степени прогрессирования остеоартроза (Г.Ю. Коваль, 1975) и остаётся одним из наиболее распрастранённых обьективных методов диагностики и контроля эффективности лечения патологии коленного сустава. Целью работы было повышение эффективности диагностики патологии коленного сустава путём разработки рентгенологической методики количественного анализа движений коленного сустава.

В диссертации представлен анализ комплексного клинико-рентгенологического исследования функции коленного сустава 82 пациентов в возрасте от 21 до 82 лет (средний возраст 55,5±10,5 лет), которые проходили обследование в рентгенологическом отделении и лечение в Центре травматологии, ортопедии и спортивной медицины Клинической больницы «Феофания» Государственного управления делами с 2006 по 2009 годы. Пациенты распределены на три группы (норма, остеоартроз ІІІ ст., эндопротез). Наиболее радикальным методом лечения остеоартроза коленного сустава (КС) ІІІ ст. есть тотальное эндопротезирование.

Известно, что метод рентгенокинематографии способствует изучению причин нестабильности компонентов эндопротеза КС. Провести математический анализ движения в коленном суставе рекомендовано по пяти углам (f0, f1, f2, f3, f4). В результате проведенной работы получены величины, которые характеризируют степень отличия контрольных описаний (нормы) с анализированными (ОА III ст., эндопротезы КС). Графики кривых движения костных компонентов КС визуально отображают отличия функционирования между здоровым коленным суставом и КС с остеоартрозом ІІІ ст., эндопротезами. Предложенные признаки демонстрируют динамику движения компонентов КС и непосредственно характеризируют каждый из них. По данным углов f можно оценить отличия движения в различных отделах КС. В результате сравнения описаний по каждому из предложенных признаков сформулирована величина, которая демонстрирует степень отличия анализированных описаний (остеоартроз III ст., эндопротез КС) от контрольных. Средние значения показателей RR, TT, QM в контрольной группе составили соответственно: RR=4,738; TT=11,217; QM=6,955. Для сравнения полученных значений показателей RR, TT, QM у пациентов с остеоартрозом КС III ст. и эндопротезом КС сформированы графики кривых, которые демонстрируют степень отличия данных показателей от показателей контрольной группы. Мерой отклонения того или иного показателя от значения нормы есть отклонение в 3 сигмы (?). В результате среднестатистической обработки контрольных выборок получены следующие значения среднеквадратических отклонений (?) выбранных признаков: DRR=1,496, DTT=2,84 и DQM=2,076. Рентгенкинематография с последующим математическим анализом результатов стала адекватным методом оценки кинематического поведения эндопротезованного коленного сустава в режиме реального времени.

Ключевые слова: коленный сустав, рентгенкинематография, кинематика, ендопротезирование коленного сустава.

ANNOTATION

Mykhalchenko О.М. X-ray kinematics analisis motion of a knee. - Manuscript.

The thesis is present for Candidate's degree of medical speciality 14.01.23 - X-ray diagnostics and X-ray therapy. Ministry of Health of Ukraine National Medical Academy of Postgraduate Education named P.L.Shupica, Kyiv, 2010|».

The analisis of complex clinical and roentgenological investigation were presented in the thesis including diagnostics of 82 patients (norm, osteoarthrosis III, of knee endoprosthesis).

One of issues of the modern day orthopedy there is proceeding in the function of joints at degenerative - dystrophic diseases by new surgical technologies. The most radical method of treatment of osteorthrosis of item of kneent is total endoprosthetics. To this time such material point of rehabilitation is not enough studied after endoprostetics, as proceeding in the supporting function of the operated extremity. It is known that for help the method of dynamic X-ray promotes study of reasons of components instability of a knee endoprosthesis. Conducting the mathematical analysis of motions in a knee is made to order after four corners (f1, f2, f3, f4). As a result of the conducted work sizes which characterize the degree of difference of control descriptions (norms) with analysable are got (osteoarthrosis III, of knee endoprosthesis). The graphic arts of curves of motion of bone components of knee by sight represent the differences of functioning between healthy knee and for patients with osteoarthrosis III, by endoprosthesiss. The offered signs represent the dynamics of motion of components of knee and directly characterize each of them. For it is possible to estimate the differences of motion information of corners (f) in the different departments of knee.

Key words: knee, dynamic X-ray, kinematics, endoprosthetic knee.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВГК- великогомілкова кістка

ОА - остеоартроз

КС - колінний суглоб

МСКТ - мультиспіральна комп'ютерна томографія

МРТ - магнітно-резонансна томографія

СК - стегнова кістка

ТЕПКС - тотальне ендопротезування колінного суглоба

Размещено на Allbest.ru