Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Гендерні особливості остеодефіциту у хворих на остеоартроз: клініка, патогенез, лікування

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найчастішим захворюванням суглобів і однією з основних причин непрацездатності громадян України є ОА, поширеність якого щорічно зростає (Коваленко В.М., 2005; Гайдаєв Ю.О. та співавт., 2007). ОА чинить величезний соціальний (Cecchi F. et al., 2008; Zhang Y., Jordan J.M., 2008; Sonne-Holm S. et al., 2009) і економічний збиток державі (Hawker G.A. et al., 2009), причому найбільше навантаження на суспільство доводиться у випадках комбінації ОА й ОП (Day H.D. et al., 2009; Shen Y. et al., 2009), які з двох боків значно погіршують якість життя людей (Rabenda V. et al., 2007). Доведено взаємне посилення характеру перебігу ОА й ОП (Haara M.M. et al., 2005; Blain H. et al., 2008), хоча патогенез таких відносин залишається недостатньо з'ясований (Makinen T.J. et al., 2007). ОП є однією з найактуальніших проблем XXI століття (Давыдкина И.С. и соавт., 2008; Насонова В.А., 2008; Шуба Н.М., 2008; Cummings S.R., Melton L.J., 2008). Зараз у світі на нього страждає понад 200 млн. людей і у зв'язку зі збільшенням тривалості життя чисельність таких хворих постійно зростає (Беневоленская Л.И., 2007; Шуба Н.М. та співавт., 2007).

На необхідність вивчення гендерних особливостей ОА вказують K.A.Boyer et al. (2008), M.D.Price, J.H.Herndon (2009), що обумовлено не тільки статевими відмінностями морфологічної структури суглобів і остеоасоційованого гормонального статусу, а й механічним (фізіологічним) навантаженням на артикулярний хрящ. За одними даними (Kang X. et. al., 2009) у чоловіків, що страждають на ОА, захворювання частіше має латентний перебіг й виявляється тільки при спеціальних методах дослідження, за іншими (Sudo A. et al., 2008) безсимптомний ОА в жіночій групі діагностується вдвічі частіше, аніж у чоловіків, а клінічно маніфестний -- в 2,5 рази. У свою чергу, N. Heybeli et al. (2008), I.Atroshi et al. (2009), E.Ochsmann et al. (2009) відзначають статевий диморфізм перебігу ОП, а співвідношення числа європейських чоловіків і жінок, що страждають на ОП, складає 1:5 (Dorner T. et al., 2009). Роль МКМ при ОА головним чином вивчено в жінок та існує нагальна потреба оцінки їх у патогенетичних побудовах кістково-суглобної патології в чоловіків (Przedlacki J. et al., 2009).

Можна припустити, що з'ясування гендерних особливостей ОА й остеодефіцитних станів сприятиме визначенню окремих ланок патогенезу захворювання у чоловіків і жінок, поліпшенню якості ранньої діагностики патологічного процесу, розробці критеріїв, які дозволятимуть прогнозувати перебіг хвороби й ефективність лікувальних заходів, підвищити якість терапії ОА у представників різної статі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно з основним планом НДР Донецького національного медичного університету ім. М. Горького і є фрагментом теми МОЗ України «Оптимізація патогенетичної терапії уражень опорно-рухового апарату та внутрішніх органів при ревматичних захворюваннях (клініко-експериментальні дослідження)» (№ держреєстрації 0105U008727). Здобувачка є співвиконавцем цієї теми.

Мета й задачі дослідження. Встановити гендерні особливості характеру змін і клініко-патогенетичної значущості порушень структурно-функціонального стану суглобів і кісток при ОА, довести їх вплив на ефективність терапевтичних заходів у чоловіків та жінок, удосконалити медичну технологію лікування представників різної статі. У цьому зв'язку поставлено наступні задачі:

1. Визначити гендерні відмінності клініко-рентгенологічного перебігу ОА, особливості у хворих чоловіків і жінок супутнього МС, змін в організмі вмісту запальних білків і цитокінів, виділити прогностичні критерії для представників різної статі.

2. Вивчити характер статевого диморфізму ОД у хворих на ОА, взаємозв'язок кісткових змін у чоловіків й жінок зі ступенем деструктивно-дегенеративних змін суглобів і тяжкістю синовіту, з поширеністю артикулярного синдрому, складовими МС, рівнем у крові запальних білків і цитокінів, відокремити прогностичні критерії.

3. Дослідити гендерні особливості змін МКМ у крові здорових людей і хворих на ОА, зв'язок показників у чоловіків та жінок з окремими параметрами МКІ і МЩК, зі стадією й поширеністю ОА, реактивним синовітом, вуглеводним, пуриновим, ліпідним і білковим обміном, а також зі станом цитокінової мережі, визначити прогностичні критерії.

4. Оцінити статевий диморфізм вмісту ОХЕ у волоссі здорових людей і хворих з ОД на тлі ОА.

5. Проаналізувати вплив статі хворих на склад ОХЕ у волоссі, патогенетичний взаємозв'язок елементозу з тяжкістю дегенеративно-деструктивних змін суглобів і синовіту, поширеністю артикулярного синдрому, розвитком ОД, параметрами МКІ й МЩК, вмістом у крові окремих МКМ, запальних білків і цитокінів.

6. Порівняти результати лікування чоловіків і жінок, які страждають на ОА й ОД, вивчити гендерні особливості факторів, що впливають на ефективність терапевтичних заходів, визначити найбільш раціональні підходи до лікування представників різної статі, виділити прогностичні критерії.

Об'єкт дослідження - ОД при ОА у хворих різної статі.

Предмет дослідження - гендерні особливості перебігу ОА, статевий диморфізм ОД, МКМ і ОХЕ, ефективність лікування захворювання в чоловіків і жінок, фактори, які визначають гендерні відмінності впливу кальцеміну й РС на МКМ.

Методи дослідження - клінічні (розпитування, фізичне обстеження хворих, оцінка суглобного рахунку), рентгенологічні (рентгенографія суглобів, двухенергетична рентгенівська остеоденситометрія), ультразвукові (сонографія суглобів, ехокардіографія), електрофізіологічні (електрокардіографія), атомно-абсорбційно- і атомно-емісійно-спектрометричні (визначення ОХЕ у волоссі - Al, Ca, Cd, Со, Cu, Fe, Li, Mg, Mn, P, Pb, Sr, Zn), біохімічні (дослідження рівнів у крові С-реактивного протеїну, фібриногену, а2-мікроглобуліну, ферритину, сечової кислоти, ксантиноксидази, глюкози, Hba1/c, холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів високої й низької густини, активності ЛФ), імуноферментні (вивчення в крові показників ПТ, КТ, ОК, Кз, Ін, фібронектину, IL1а, IL2, IL4, IL6, TNFб), статистичні (варіаційний, кореляційний, регресійний, одно- і багатофакторний дисперсійний комп'ютерний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше встановлено особливості перебігу різних варіантів ОА в чоловіків і жінок, доведено гендерні відмінності ОД (ОП, Оп) при ОА за МКІ й МПК, статевий диморфізм рівнів МКМ (ПТ, КТ, ОК, Кз, Ін, ЛФ) і ОХЕ (Al, Ca, Cd, Co, Cu, Fe, Li, Mg, Mn, P, Pb, Sr, Zn) у волоссі хворих на ОА, патогенетичну значущість окремих параметрів МКМ і ОХЕ в представників різної статі, взаємозв'язок їх зі складовими компонентами МС, вмістом в організмі запальних білків і характером цитокінової мережі, залежність ефективності використання терапевтичних засобів від вихідного стану кісткового метаболізму, визначено характер змін таких показників під впливом лікування в чоловіків і жінок.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі вивчення гендерних особливостей перебігу ОД при ОА, показників у хворих чоловіків й жінок вуглеводного, пуринового й ліпідного обміну, концентрацій в організмі запальних білків, цитокінів, МКМ і ОХЕ відокремлено критерії оцінки перебігу патологічного процесу й прогнозування ефективності терапії захворювання, представлено статеві відмінності доцільності призначення антиагрегантів, хондромодифікаторів, кальцеміну й РС.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику ревматологічного відділення Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, у терапевтичних клініках Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В. К. Гусака НАМН України і Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, у Донецькому центрі «Біотична медицина», а також у педагогічний процес Донецького національного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримані результати досліджень є основним і полягає в розробці наукової концепції дисертації, аналізі літературних джерел за проблемою, доборі й обстеженні хворих на ОА, оцінці результатів лікування. Автор запропонувала критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг ОА й контролювати ефективність терапевтичних заходів, самостійно виконала статистичну обробку результатів і впровадження їх у практику. Дисертанткою не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційну роботу апробовано на спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішньої медицини і загальної практики - сімейної медицини, пропедевтики внутрішньої медицини і внутрішньої медицини стоматологічного факультету, загальної практики - сімейної медицини, внутрішньої медицини №1 і №2 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (листопад 2010 р.). Основні положення дисертаційної роботи обговорено на V Національному конгресі ревматологів України (Київ, 2009), науково-практичній конференції “Щорічні терапевтичні читання”, присвяченій 30-річчю Інституту терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України (Харків, 2010), науково-практичній конференції “Стандарти діагностики та лікування в клініці внутрішніх хвороб” (Вінниця, 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, серед яких 9 статей у журналах та 1 - у збірнику переліку ВАК України, 3 тез у матеріалах наукових форумів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 190 сторінках тексту, складається із вступу, 7 розділів (у тому числі огляду літератури, матеріалів і методів, 5 розділів власних досліджень), узагальнення й аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який представлений на 40 сторінках і містить 355 найменувань (43 кирилицею та 312 латиною). Роботу ілюстровано 56 таблицями й 29 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням перебувало 67 хворих на ОА у віці від 44 до 80 років (у середньому 58±1,3 років). Серед цих обстежених було 22 (33%) чоловіка й 45 (67%) жінок у менопаузальному стані. Тривалість клінічної маніфестації захворювання склала в середньому 11±0,7 років. Вузли Гебердена й/або Бушара виявлено в 31% випадків, реактивний синовіт - в 54%, поліартроз - в 79%. I стадію ОА констатовано в 28% спостережень, II - в 33%, III - в 39%. ОД діагностовано в 70% (Оп мав місце в 55% від числа обстежених хворих, ОП - 15%); МКІ склав 0,42±0,007 у.о., МЩК -- 1,57±0,087 SD. В 28% пацієнтів ОА перебігав на тлі МС. В 15% випадків установлений цукровий діабет типу 2, в 72% -- гіперліпідемія, в 37% -- гіперурикемія (сечова кислота у крові >420 мкмоль/л у чоловіків і >360 мкмоль/л у жінок), в 46% -- артеріальна гіпертензія. Середні параметри ІМТ склали 30,7±0,94 у.о., інсулінемії - 17,8±1,03 мкМО/мл, глікемії - 6,0±0,12 ммоль/л, Hba1/c - 5,1±0,29%. В групі хворих із гіперліпідемією 2В тип констатовано в 46% спостережень, 2А - в 15%, 3 - в 29%, 4 - в 10%.

Усім хворим виконували рентгенологічне (апарат “Multix-Compact-Siеmens”, Німеччина) і ультразвукове (апарат “Envisor-Philips”, Нідерланди) дослідження суглобів, двохенергетичну рентгенівську остеоденситометрію проксимального відділу стегнової кістки (апарат “QDR-4500-Delphi-Hologic”, США). Оцінювали периферійний МКІ Барнетта-Нордіна та індекс МЩК. Крім того, проводили електрокардіографію (апарат “МІДАК-ЕК1Т”, Україна) та ехокардіографію (“Acuson-Aspen-Siemens”, Німеччина). Використовуючи біохімічні аналізатори “BS-200” (Китай) і “Olympus-Au-640” (Японія), у сироватці крові вивчали активність ЛФ, показники холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів високої й низької густини, глюкози, С-реактивного протеїну, фібриногену, а2-мікроглобуліну, сечової кислоти, ферритину. Вміст у крові Hba1/c визначали методом високої рідинної хроматографії на аналізаторі “Bio-RAD-D10” (США). Активність ксантиноксидази в сироватці вивчали спектрофотометрично («СФ-46», Росія). Імуноферментним методом (рідер “PR2100 Sanofi diagnostic pasteur”, Франція) досліджували вміст у сироватці крові ПТ, КТ, ОК, Кз, Ін, фібронектину, IL1а, IL2, IL4, IL6 і TNFб (набори «ProСon», Росія, «Amercham pharmacia biotech», Велика Британія, «DRG», США). У волоссі визначали вміст OХЕ (Al, Ca, Cd, Со, Cu, Fe, Li, Mg, Mn, P, Pb, Sr, Zn), використавши атомно-емісійний спектрометр із індуктивно зв'язаною аргоновою плазмою “IRIS Intepid II XDL” й атомно-абсорбційний спектрометр “Solaar Mk2 Moze” з електрографітовим атомізатором (Велика Британія). У якості контролю обстежено 40 практично здорових людей у віці від 19 до 62 років, серед яких було 15 чоловіків і 25 жінок.

Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проведено за допомогою комп'ютерного варіаційного, кореляційного, регресійного, одно- (ANOVA) й багатофакторного (ANOVA/MANOVA) дисперсійного аналізу (ліцензійні програми “Microsoft Excel” і “Statistica-Stat-Soft”, США). Оцінювали середні значення, їх похибки, середньоквадратичні відхилення, коефіцієнти кореляції, критерії регресії, дисперсії, Стьюдента, Уїлкоксона-Рао, хі-квадрат та вірогідність статистичних показників. Для чоловіків і жінок визначали чутливість, специфічність та значущість окремих параметрів.

Результати власних досліджень. Якщо маніфестація клінічних ознак ОА в чоловіків відбувалася в середньому віці 54±1,4 роки, то в жінок на 10 років раніше (44±1,5). За даними багатофакторного дисперсійного аналізу стать хворих впливає на інтегральний характер ураження суглобів. Однофакторний аналіз свідчить про достовірний вплив статі на залучення в патологічний процес проксимальних і дистальних міжфалангових суглобів, а також колінних зчленувань. Має місце статевий диморфізм відносно поширеності патологічного процесу. Якщо симетричність артикулярного ураження констатується в 77% чоловіків, то в жінок в 2,2 рази рідше. В свою чергу, в чоловіків середня кількість клінічно маніфестних уражених суглобів становить 5±1,0, тоді як у жінок цей показник в 4,8 рази більший. Не виявлено гендерних особливостей перебігу ОА відносно характеру больового синдрому в суглобах і параметрів їх функції, розвитку синовіту, тендовагінітів і ентезопатій.

Якщо чутливість ураження променевозап'ясткових суглобів у чоловіків становить 23%, то в жінок в 5,2 рази менше, грудного відділу хребта -- відповідно 27% і в 3,1 рази, а проксимальних міжфалангових суглобів ступень виявлено в 14% чоловіків і в жодної жінки. У свою чергу, дистальні міжфалангові суглоби кистей залучаються в процес в 9% чоловіків і в 47% жінок. У групі чоловіків сума значущості плечових, променевозап'ясткових, п'яснофалангових, гомілковостопних суглобів, суглобів грудного й поперекового відділів хребта становить 86%, а в жінок - 10%, тоді як проксимальних, дистальних міжфалангових кистей, кульшових суглобів і зчленувань шийного відділу хребта - відповідно 5% і 73%.

Як свідчить ANOVA/MANOVA, стать хворих впливає на інтегральні структурні кістково-суглобові ознаки ОА. Однофакторний дисперсійний аналіз свідчить про вплив статі на розвиток остеофітозу, узураций поверхонь кісток і ОД, але не субхондрального склерозу, остеокістозу, лігаментозу, остеохондрозу хребта й спондилоартрозу. Метод непараметричної статистики вказує на достовірні гендерні відмінності за наявністю остеофітозу, остеокістозу й узурацій кісток, які в чоловіків виявлено відповідно частіше в 1,3 рази, в 2,1 рази і в 7,5 рази. У групі чоловіків сума значущості цих ознак становить 96%, а в жінок лише 17%. Разом з тим, за ОП представники обох статей не відрізняються, а Оп виявляється в жінок в 2,1 рази частіше. Показники МЩК у чоловіків і жінок мало відрізняються, складаючи відповідно 1,43±0,161 SD і 1,64±0,102 SD, тоді як достовірний статевий диморфізм властивий параметрам МКІ (відповідно 0,45±0,011 у.о. і 0,40±0,008 у.о.). В цілому можна зробити висновок, що ОД у жінок зустрічається частіше й ступінь його більша.

МС констатований в 46% чоловіків і тільки в 20% жінок (відмінності достовірні), хоча не виявлено гендерних відмінностей за частотою цукрового діабету, гіперліпідемії, гіперурикемії й артеріальної гіпертензії. У групі чоловіків показники Ін в крові становлять 23,5±1,19 мкМО/мл, глюкози -- 6,2±0,25 ммоль/л, Hba1/c -- 5,5±0,53%, ІМТ -- 36,4±1,22 в.о., сечової кислоти -- 427,1±12,37 мкмоль/л, ксантиноксидази -- 5,1±0,43 мкмоль/л/хв, середнього артеріального тиску -- 113,6±1,68 мм рт.ст., периферійного судинного опору -- 2607,8±65,61 дин^.с^.см--⁵. У жінок виявлено вірогідно менші (на 36%) параметри інсулінемії, на 23% ІМТ і на 82% урикемії. Хоча за даними однофакторного дисперсійного аналізу вплив статі на тип гіперліпідемії відсутній, проте 3 тип в жінок зустрічається в 6,3 рази частіше, аніж у чоловіків, а 4 тип виявлений винятково в 23% чоловіків.

Поширеність суглобового синдрому при ОА в чоловіків впливає на параметри інсулінемії, глікемії, Hba1/c і активність ксантиноксидази, стадія патологічного процесу - на показники в крові Ін, сечової кислоти і ксантиноксидази, наявність синовіту - тільки на рівні інсулінемії й урикемії. За даними регресійного аналізу від наявності в чоловіків синовіту прямо залежить активність сироваткової ксантиноксидази, а від поширеності ОА - концентрація Ін. У жіночій групі зі стадією хвороби тісно пов'язані параметри урикемії, що підтверджують дані дисперсійного й регресійного аналізу.

Показники Ін прямо корелюють із концентраціями фібриногену, IL1а, IL2, IL6 і TNFб, а вміст сечової кислоти і активність ксантиноксидази - з ферритином. За даними багатофакторного дисперсійного аналізу стать хворих на ОА впливає на інтегральний рівень як запальних білків, так і на цитокінову мережу. Однофакторний аналіз свідчить про вплив статі на вміст С-реактивного протеїну, фібриногену, IL2, IL4, IL6 і TNFб. У групі чоловіків показники в крові С-реактивного протеїну складають 6,7±0,75 мг/л, фібриногену 4,4±0,34 г/л, фібронектину 818,4±11,99 мкг/мл, а2-мікроглобуліну 2,4±0,04 мг/л, ферритину 115,1±19,18 нг/мл, IL1а 12,5±1,02 пг/мл, IL2 7,1±0,15 пг/мл, IL4 18,1±3,04 пг/мл, IL6 7,9±0,45 пг/мл, TNFб 38,3±4,40 пг/мл. У жінок вірогідно зменшується на 43% концентрація С-реактивного протеїну, на 32% фібриногену, на 10% IL2 при збільшенні на 57% TNFб. Зі стадією захворювання тісно пов'язані показники С-реактивного протеїну, фібриногену, IL1а, IL4, IL6 і TNFб, з поширеністю ОА - фібриногену, IL1а, IL2, IL6 і TNFб, з виразністю синовіту - С-реактивного протеїну, фібриногену, IL1а, IL2, IL4, IL6 і TNFб. У чоловічій групі від поширеності артикулярного синдрому прямо залежить рівень у крові фібриногену, а в жіночій - а2-мікроглобуліну й ферритину. Крім того, у жінок має місце прямий регресійний зв'язок параметрів а2-мікроглобулінемії зі стадією ОА.

З 70% хворих на ОА з ОД Оп виявлений в 79% випадків, а ОП -- в 21%. За даними багатофакторного дисперсійного аналізу встановлено вплив статі хворих на показники кісткового метаболізму. Однофакторний аналіз демонструє достовірний гендерний вплив на розвиток ОД і МЩК, але не на параметри МКІ. Остеодефіцитний стан виявлено в 1,8 рази частіше в жінок, а Оп - в 2,1 рази. Якщо в чоловіків МКІ становить 0,45±0,011 у.о., то в жінок -- 0,40±0,008 у.о. (відмінності достовірні). МЩК у представників різної статі не відрізняється (1,43±0,161 SD і 1,64±0,102 SD). На розвиток ОД впливає поширеність ОА, на показники МКІ - поширеність суглобного синдрому й виразність синовіту, на МЩК - тривалість клінічної маніфестації патологічного процесу. У свою чергу, наявність в організмі остеодефіцитного стану впливає на структурні зміни суглобів і поширеність ОА. Рентгенологічна стадія хвороби пов'язана з параметрами МКІ й МЩК, про що свідчать результати дисперсійного аналізу. За даними регресійного аналізу від поширеності суглобного синдрому обернено залежать параметри МКІ. Необхідно відзначити, що з показниками МКІ й МЩК негативно пов'язана стадія хвороби, а позитивно - поширеність ОА.

Кількість болісних суглобів у чоловіків впливає на показники МКІ й МЩК, тоді як у жінок - тільки на перший параметр. У чоловічій групі МКІ й МЩК впливають і на поширеність ОА, і на структурні зміни суглобів, тоді як у жінок стадія захворювання пов'язана лише з показниками МЩК. Гендерні особливості представлених зв'язків віддзеркалює й аналіз регресії. Так, від розповсюдженості суглобового синдрому негативно залежить лише МКІ й винятково в чоловіків. У свою чергу, у чоловіків поширеність хвороби обернено пов'язана з параметрами МКІ й прямо із МЩК, що не спостерігається в групі хворих жінок, але якщо в чоловіків стадію ОА визначають показники МКІ, то в жінок - МЩК. Отже, патогенетичні побудови кісткових і суглобових змін при ОА взаємозалежні, але мають місце гендерні відмінності. За результатами ANOVA/MANOVA існує вплив ОД у хворих на інтегральні структурні ознаки ураження суглобів. Однофакторний дисперсійний аналіз демонструє дію ОД на розвиток лігаментозу й спондилоартрозу, але не субхондрального склерозу, остеофітозу, остеокістозу, узурацій поверхонь кісток і остеохондрозу хребта. Від кістково-деструктивних проявів ОА остеодефіцитний стан не залежить.

Як у жінок, так і в чоловіків ОД взаємозалежний з розвитком остеохондрозу хребта й спондилоартрозу. У групі чоловіків сказане стосується також лігаментозу, а в групі жінок - остеокістозу. В чоловіків ОД впливає на ступінь субхондрального склерозу, а в жінок наявність остеофітозу - на ОД. МКІ й МЩК у чоловіків залежать від ступеня субхондрального склерозу, лігаментозу й спондилоартрозу, а в жінок -- від остеохондрозу хребта, у чоловіків МКІ впливає на тяжкість остеохондрозу хребта, а в жінок лігаментозу.

Наявність МС у чоловіків і жінок діє вплив на розвиток ОД, ступінь субхондрального склерозу, остеохондрозу хребта, спондилоартрозу. У жінок зазнають впливу МС параметри МЩК і виразність остеофітозу. У чоловіків та жінок на розвиток ОД впливають показники в крові фібронектину й ферритину. Окрім того, на ОД у чоловіків достовірно впливають С-реактивний протеїн, фібриноген, IL1а і IL2. Параметри МКІ й МЩК, як у чоловіків, так і в жінок мають достовірні кореляційні, але протилежні (!) зв'язки із вмістом у крові С-реактивного протеїну, а односпрямовані -- з концентрацією ферритину. У чоловіків показники МКІ й МЩК корелюють також із фібриногеном, фібронектином, IL1а і IL2, тоді як у жінок -- із а2-мікроглобуліном.

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу стать здорових людей впливає на інтегральний стан МКМ. Однофакторний аналіз вказує на вплив статі на параметри у крові Са, а гендерні особливості стосуються більшої концентрації ОК у чоловіків і Mg у жінок. У хворих чоловіків показники в крові ПТ становлять 39,6±5,14 пг/мл, КТ -- 7,6±0,94 пг/мл, ОК -- 15,1±0,86 нг/мл, Кз -- 534,4±32,65 нмоль/л, Ін -- 23,5±1,19 мкМО/мл, Са -- 52,0±1,91 мг/л, Р -- 379,0±12,66 мг/л, Mg -- 35,1±0,37 мг/л, ЛФ -- 135,3±9,07 О/л. У порівнянні зі здоровими чоловіками має місце достовірне збільшення в 2,2 рази параметрів ОК та Ін, на 35% Кз, на 44% Mg і на 51% активності ЛФ при зменшенні в 2,2 рази значень КТ і на 48% вмісту Са. У жінок показники ПТ складають 50,6±3,19 пг/мл, КТ -- 6,1±0,57 пг/мл, ОК -- 18,2±0,55 нг/мл, Кз -- 425,0±19,62 нмоль/л, Ін -- 15,0±1,23 мкМО/мл, Са -- 60,6±0,43 мг/л, Р -- 388,8±4,99 мг/л, Mg -- 32,6±0,46 мг/л, ЛФ -- 144,8±5,22 О/л. У порівнянні з контролем має місце збільшення на 56% вмісту ПТ, в 4,1 рази ОК, на 50% Ін, на 61% активності ЛФ при зменшенні концентрації КТ в 2,6 рази, рівнів Са на 40% і Р на 6%.

Статевий диморфізм змін МКМ при ОА виявляється вмістом у крові ПТ, Кз і Р. Відповідно зміни параметрів (більше або менше M± показників у контролі) ПТ у хворих чоловіків і жінок виявлено в 41% і 62% випадків, КТ -- в 77% і 82%, ОК -- в 86% і 100%, Кз -- в 46% і 20%, Ін -- в 91% і 29%, Са -- в 100% і 100%, Р -- в 100% і 22%, Mg -- в 100% і 71%, ЛФ -- в 68% і 76%. Достовірні гендерні відмінності частоти змін МКМ у хворих стосуються ОК, Кз, Ін, Р та Mg. За даними багатофакторного дисперсійного аналізу встановлено вплив статі на інтегральний стан МКМ у хворих на ОА. Однофакторний аналіз демонструє зв'язок із статтю показників Ін, Са, Р, Mg і ЛФ. Якщо здорові люди різної статі відрізняються між собою за показниками ОК і Mg у крові, то у хворих на ОА чоловіків на 17% менші концентрації ОК і на 14% Са, але на 26% більші параметри Кз, на 57% Ін й на 8% Mg (відмінності достовірні). Слід підкреслити, що серед здорових людей вміст ОК більше в чоловіків, а у випадках розвитку ОА -- у жінок.

Гендерні особливості впливу МКМ на ОД при ОА стосуються в чоловіків відсутності залежності від Р і ЛФ, а в жінок -- від КТ і Са. У хворих обох статей з параметрами МКІ й МЩК корелюють показники ОК, Mg і ЛФ. У чоловіків існують також достовірні кореляції з концентраціями в крові ПТ і КТ, а в жінок тільки із МЩК чітко співвідносяться значення ПТ, КТ, Кз, Ін та Р. Тяжкість деструктивних змін суглобів впливає на вміст Ін, Са, Р та Mg, поширеність суглобового синдрому - на ПТ, Ін, Са й Mg, виразність синовіту - на Ін та ОХЕ. Рівень макроелементів у крові чоловіків тісно пов'язаний із тривалістю клінічної маніфестації ОА. У жінок стадія захворювання й виразність синовіту діють тільки на концентрації Р і Mg.

У групі чоловіків на тяжкість структурних змін суглобів впливають показники ПТ, ОК, Ін та Mg. Останній параметр кісткового метаболізму визначає також розповсюдженість суглобового синдрому й виразність синовіту. Поширеність ОА в чоловіків пов'язана з концентраціями ПТ, ОК, Кз і Са, а виразність запалення синовіальної мембрани - з рівнем інсулінемії. У жінок на розвиток деструктивних змін у суглобах теж впливає Mg, але гендерні відмінності містять у собі зв'язок з Кз і Р. Поширеність суглобового синдрому в жінок залежить тільки від показників паратиринемії.

Виконаний регресійний аналіз підтверджує гендерні особливості ОА у відношенні МКМ. Так, у чоловіків від параметрів кісткового метаболізму відсутні залежності стадії патологічного процесу, а в жінок - поширеності суглобового синдрому й тяжкості синовіту. Виразність запалення синовіальної оболонки прямо залежить від рівнів у крові Cа й Mg, а поширеність артралгій - від рівнів ПТ, ОК і Mg. У жінок прогресування деструктивних змін суглобів асоціюється з підвищенням у крові Кз, Р і Mg.

У групі чоловіків на параметри остеоасоційованих макроелементів у крові впливають ступінь субхондрального склерозу, остеокістозу, узурацій суглобних поверхонь кісток, лігаментозу, остеохондрозу хребта й спондилоартрозу. Остеохондроз хребта також впливає на вміст ПТ й Ін, а спондилоартроз - на показники ОК. У жінок концентрація ПТ залежить від субхондрального склерозу, остеофітозу й остеокістозу, КТ - тільки остеокістозу, ОК - лише остеофітозу, Ін - остеохондрозу хребта, Са - субхондрального склерозу й остеокістозу, Р - остеокістозу й спондилоартрозу, Mg - субхондрального склерозу, ЛФ - субхондрального склерозу й спондилоартрозу. У розвитку субхондрального склерозу в жінок не беруть участі вивчені МКМ, тоді як підхрящовий склероз у чоловіків визначають ПТ, КТ й Ін. Якщо в чоловіків остеокістоз і кісткові узури тісно пов'язані з вмістом Са, то в жінок - із КТ, Кз і Р. Поєднує чоловіків і жінок вплив на лігаментоз ПТ, КТ, ОК і Са, на остеохондроз хребта - ОК та Ін, на спондилоартроз - Mg.

За даними ANOVA/MANOVA наявність МС у чоловіків з ОА впливає на інтегральний стан МКМ. У жінок цей зв'язок відсутній. Однофакторний дисперсійний аналіз свідчить про вплив МС у чоловіків на рівень у крові Mg, а в жінок - Р. У чоловіків має місце прямий кореляційний зв'язок магніемії з параметрами НОМА. У групі хворих жінок вміст ПТ корелює з IL6, КТ - з ферритином, ОК - із фібриногеном і ферритином, Кз - із фібронектином, Ін - з ферритином, IL1а, IL2 і IL6, Са - із фібриногеном, Р - із фібронектином і IL6, Mg - із фібронектином і а2-мікроглобуліном, ЛФ - тільки із фібронектином. Як у чоловіків, так і в жінок кореляційні взаємозв'язки стосуються КТ і ферритину, Са й фібриногену, Mg і фібронектину, ЛФ і фібриногену.

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу в здорових людей існує достовірний вплив статі на інтегральний стан ОХЕ у волоссі, хоча окремі показники в чоловіків і жінок мало відрізняються між собою. У хворих чоловіків показники Al становлять 9,1±0,80 мкг/г, Ca -- 0,2±0,01 мг/г, Cd -- 57,5±8,11 нг/г, Co -- 7,0±0,93 нг/г, Cu -- 9,2±0,45 мкг/г, Fe -- 12,5±1,06 мкг/г, Li -- 7,1±0,98 нг/г, Mg -- 21,8±0,53 мкг/г, Mn -- 276,4±59,50 нг/г, P -- 143,8±0,70 мкг/г, Pb -- 1,2±0,16 мкг/г, Sr -- 8,6±3,16 мкг/г, Zn -- 144,5±9,64 мкг/г. У порівнянні зі здоровими чоловіками спостерігаються вірогідно вдвічі більші параметри Pb при зменшенні на 48% Al, в 11 разів Ca, в 9 разів Co, на 23% Cu, в 4 рази Li, в 7 разів Mg, в 3 рази Mn. У групі жінок показники Al складають 6,9±0,55 мкг/г, Ca -- 1,1±0,16 мг/г, Cd -- 45,9±8,46 нг/г, Co -- 5,8±1,01 нг/г, Cu -- 9,5±0,20 мкг/г, Fe -- 9,6±0,56 мкг/г, Li -- 26,3±3,85 нг/г, Mg -- 118,9±14,55 мкг/г, Mn -- 443,5±43,88 нг/г, P -- 135,4±2,97 мкг/г, Pb -- 0,8±0,10 мкг/г, Sr -- 12,5±2,07 мкг/г, Zn -- 148,8±4,28 мкг/г. У порівнянні з контролем відзначається збільшення вмісту Pb на 60% при зменшенні параметрів Al і Ca в 3 рази, Co в 9 разів, Cu на 20%, Fe на 17%, Mg і Mn удвічі, P на 11%, Sr на 42% і Zn на 18%.

Зміни рівня Al у волоссі хворих чоловіків і жінок виявлені відповідно в 46% і 7% випадків, Са -- в 100% і 69%, Cd -- в 27% і 13%, Co -- в 100% і 93%, Cu -- в 5% і 22%, Li -- в 64% і 53%, Mg -- в 100% і 47%, Mn -- в 59% і 36%, Pb -- 50% і 33%, Sr -- в 55% і 44%, Zn -- в 32% і 29%. Якщо в чоловіків параметри Fe і P <M- у жодному спостереженні не встановлені, то в жінок вони констатовані відповідно в 27% і 67% випадків. Достовірні гендерні відмінності частоти змінених концентрацій ОХЕ стосуються Al, Ca, Fe, Mg і Р. Як свідчить багатофакторний дисперсійний аналіз, стать хворих на ОА впливає на інтегральний склад у волоссі ОХЕ. Однофакторний аналіз демонструє вплив статі на параметри Al, Co, Cu, Fe, Li, Pb, Sr і Zn. У хворих чоловіків на 32% вище параметри у волоссі Al, на 30% Fe і на 50% Pb при менших показниках Ca й Mg в 6 разів, Li в 4 рази та Mn на 38%. Таким чином, гендерні особливості елементозу при ОА характеризують токсичні Al, Li і Pb, а також ессенціальні (життєво необхідні) Ca, Fe, Mg і Mn.

Незалежно від статі хворих існує достовірний вплив на розвиток ОД при ОА Со і Zn. Крім того, у чоловіків остеодефіцитний стан зазнає на собі впливу Cd, Fe, Li, Mg, Mn і Sr, а в жінок тільки Pb. Як у чоловіків, так і в жінок існують кореляції МКІ й МЩК із рівнем у волоссі Со, але ці зв'язки різноспрямовані. У групі чоловіків параметри ОД корелюють також із вмістом Cu, Fe, Li, Mg, Mn, Sr і Zn. Як свідчить регресійний аналіз, з віком чоловіків зменшуються концентрації Al, Ca, Cd, Cu, P і Pb, а в жінок така залежність стосується тільки Р.

Не встановлено впливу основних клінічних ознак ОА на вміст у волоссі чоловіків Р и Zn, а в групі жінок -- Mn, P, Pb і Zn. Виразність дегенеративно-деструктивних змін з боку суглобів у чоловіків впливає на показники Al, Ca, Co, Cu, Fe, Li, Mn, Pb і Sr, у жінок - Al, Ca, Co, Cu, Fe, Li, Mg та Sr, поширеність суглобового синдрому чинить вплив у чоловіків на концентрації Al, Ca, Cd, Co, Fe, Li, Mg, Mn і Sr, а в жінок - Al, Cd, Fe, Li, Mg та Sr, тяжкість синовіту -- відповідно на Al, Ca, Cd, Co, Fe, Li, Mg, Pb, Sr і Cu, Fe, Mg, Sr. Таким чином, статевий диморфізм ОА визначається впливом синовіту на вміст у волоссі Al, Ca, Cd, Co, Li і Pb у чоловіків, Cu у жінок, а також стадії захворювання в жінок. У чоловіків стадія хвороби не залежить від жодного ОХЕ, а в жінок відсутні достовірні зв'язки кількості болісних суглобів з рівнями ОХЕ, у чоловіків виразність реактивного синовіту супроводжується збільшенням вмісту Al, Cd, Fe, Mn і Pb, а в жінок зменшенням Cu. У разі прогресування ОА в жіночій групі хворих спостерігається зменшення у волоссі концентрацій Cd та P.

Всі рентгенологічні ознаки ОА, незалежно від статі хворих, впливають на вміст у волоссі Sr. У чоловіків це також стосується Al, а в жінок - Fe, Li і Mg. В обох групах хворих відсутні будь-які зв'язки зі структурними ознаками захворювання Mn та Zn. В свою чергу, у чоловіків не впливають артикулярні дегенеративно-дистрофічні зміни на Ca, Cd і Р. У жінок розвиток остеофітозу щільно пов'язаний з Al, Co і Mn. У групі чоловіків узурації визначають Al, Ca, Cu, P, Pb та Zn, на прогресування субхондрального склерозу впливають Cd, Co, Fe, Li, Mg, Mn, Sr і Zn, у жінок - Ca, Mg, P, Pb, Sr і Zn, на остеокістоз - відповідно Al, Ca, Cu, P, Pb, Zn і Ca, Sr. Спільністю для представників різної статі можна вважати вплив на підхрящовий склероз таких ОХЕ, як Mg, Sr і Zn, на остеокістоз - Са, на лігаментоз - Fe, на остеохондроз хребта - Pb, на спондилоартроз - Mn.

ПТ, КТ, ОК і Кз винятково в чоловіків мають різноманітні кореляційні зв'язки з показниками ОХЕ, а активність ЛФ - тільки в жінок. Лише в чоловіків із вмістом Sr і Zn корелюють рівні в крові ПТ, КТ, ОК, Кз, Са й Mg. Незалежно від статі хворих на ОА показники МКМ мають кореляційні зв'язки із вмістом у волоссі Al, Cd, Fe і Li. За результатами ANOVA/MANOVA і в чоловіків, і в жінок на інтегральний склад ОХЕ впливає МС. При цьому існують гендерні особливості: у чоловіків МС діє на вміст Cu і Mg, а в жінок - на рівні Al, Co, Li, P, Pb і Sr, про що свідчить однофакторний дисперсійний аналіз. Кореляційні зіставлення демонструють прямий зв'язок параметрів НОМА в чоловіків і жінок з концентрацією Fe, а також різноспрямовану кореляцію з показниками Al. Звертають на себе увагу два факти: 1) існування статевого диморфізму відносно спрямованості кореляційних зв'язків з ОХЕ імунорегуляторного IL4; 2) прямі кореляції прозапальних цитокінів із вмістом ессенціальних ОХЕ й обернені з токсичними.

99% спостережуваних хворих у комплексному лікуванні одержували нестероїдні протизапальні препарати, 48% -- хондромодифікатори, 36% -- антиагреганти, 25% -- міорелаксанти, 21% -- поліферментні суміши системної ензимотерапії, 42% -- кальцемін, 37% -- РС. Ефективність лікування оцінювали через 3-31 тиждень (у середньому за 12±1,1 тижнів). За цей період відсутність ефекту від лікування констатовано в 11% спостережень, незначне поліпшення - в 36%, поліпшення - в 45%, значне поліпшення - в 9%. У чоловіків результати лікування пов'язані з тривалістю клінічної маніфестації захворювання, а в жінок - з наявністю й тяжкістю синовіту. В чоловіків і жінок результати терапії визначаються остеокістозом, спондилоартрозом і наявністю ОД, а гендерні особливості відносяться до впливу ступеня субхондрального склерозу й узурацій суглобних поверхонь кісток у чоловіків, остеофітозу й остеохондрозу в жінок. Статевий диморфізм терапії стосується доцільності застосування кальцеміну в чоловіків і РС у жінок, на що вказують результати відповідного статистичного аналізу.

Якщо в чоловіків ефективність терапевтичних заходів не пов'язана з показниками ОД, то в жінок має місце виразний вплив на результати лікування параметрів МЩК. За даними дисперсійного аналізу на ефективність лікування чоловіків впливають вихідні параметри в крові С-реактивного протеїну, фібриногену, а2-мікроглобуліну, ферритину, IL1а і IL2, а в жінок - фібриногену, IL1а та IL2. Регресійний аналіз указує на обернену залежність позитивних результатів терапії в чоловіків від рівнів фібриногену, IL1а і IL2, а в жінок - від параметрів фібриногенемії й а?-мікроглобулінемії. На ефект терапевтичних заходів і в чоловіків, і в жінок впливають вихідні параметри кальцемії, що підтверджується дисперсійним і регресійним аналізом. У жіночій групі результати лікування також пов'язані з вмістом у крові ОК, Ін та Р, які впливають негативно. У чоловіків на ефект лікувальних заходів достовірно діють усі ОХЕ у волоссі, а в жінок тільки Cu, Fe, P і Sr. Регресійний аналіз демонструє залежність результатів терапії чоловіків від рівнів Al, Ca, Cd, Cu, P, Pb і Zn, а жінок - тільки від Al і Cu.

За даними багатофакторного дисперсійного аналізу ефективність лікування в чоловіків і жінок впливає на інтегральну динаміку параметрів МС, вміст у крові запальних білків і МКМ, а в чоловічій групі, крім того, на цитокінову мережу. В чоловіків установлено вплив кальцеміну, але не РС, на стан кісткового метаболізму, що за результатами однофакторного аналізу належить до показників у крові макроелементів (Са, Р, Mg). У жінок, навпаки, саме від застосування РС залежать концентрації ПТ та Р.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і досягнуто розв'язання актуального наукового завдання - на підставі вивчення клініко-рентгенологічних ознак, МКІ й МЩК доведено гендерні особливості перебігу ОД у хворих на ОА, взаємозв'язки із МС, МКМ (ПТ, КТ, ОК, Кз, Ін, ЛФ), ОХЕ (Al, Ca, Cd, Co, Cu, Fe, Li, Mg, Mn, P, Pb, Sr, Zn), запальними білками (С-реактивний протеїн, фібриноген, фібронектин, а2-мікроглобулін, ферритин) і цитокінами (IL1а, IL2, IL4, IL6, TNFб), патогенетичне значення цих факторів у чоловіків і жінок, встановлено вплив терапії на вміст МКМ в організмі хворих, визначено динаміку показників на тлі кальцеміну й РС, відокремлено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання й ефективність подальших лікувальних заходів, розроблено найбільш раціональну їхню медичну технологію в представників різної статі.

1. Гендерні відмінності перебігу ОА проявляються більш пізньою клінічною маніфестацією захворювання в чоловіків, більшою частотою симетричності артрозних змін, ураженням променевозап'ясткових, проксимальних міжфалангових суглобів ступень і грудного відділу хребта, розвитком остеофітозу, остеокістозу й узурацій поверхонь кісток, наявністю МС, гіперінсулінемії й 4 типу гіперліпідемії, більшими показниками в крові С-реактивного протеїну, фібриногену і IL2, але відносно рідким залучанням у процес проксимальних міжфалангових зчленувань кистей, формуванням ОД і 3 типу гіперліпідемії, меншим вмістом TNFб, що залежно від статі хворих дозволяє виділити прогностичні критерії хвороби.

2. ОД у жінок розвивається в 1,8 рази частіше, аніж у чоловіків, супроводжується меншими значеннями МКІ, що є взаємозалежним з поширеністю артикулярного синдрому, тяжкістю структурних змін суглобів і синовіту, але має ознаки статевого диморфізму, а гендерні особливості ОД у хворих на ОА характеризуються різноспрямованістю кореляції МКІ з рівнем середнього артеріального тиску в чоловіків (позитивний зв'язок) і в жінок (негативний), впливом на розвиток остеодефіцитного стану в чоловіків пуринового обміну, а в жінок -- ліпідного, участю в патогенетичних побудовах ОД у чоловіків фібриногену, IL1а і IL2, а в жінок а2-мікроглобуліну.

3. Статевий диморфізм змін МКМ при ОА визначається вмістом у крові ПТ, Кз і Р, а зміни параметрів ПТ у чоловіків і жінок виявляються відповідно в 41% і 62% випадків, КТ - в 77% і 82%, ОК - в 86% і 100%, Кз - в 46% і 20%, Ін - в 91% і 29%, Са - в 100% і 100%, Р - в 100% і 22%, Mg - в 100% і 71%, ЛФ - в 68% і 76%, причому достовірні гендерні відмінності частоти змін МКМ у хворих стосуються ОК, Кз, Ін, Р і Mg, показники корелюють із МКІ й МЩК, взаємозалежні з тяжкістю кістково-деструктивних змін у суглобах, поширеністю суглобового синдрому, виразністю синовіту, наявністю МС, але не однозначно беруть участь у патогенетичних побудовах ОА в представників різної статі, корелюючи з концентраціями в крові запальних білків (С-реактивний протеїн, фібриноген, фібронектин, а2-мікроглобулін, ферритин) і цитокінів (IL1а, IL2, IL4, IL6, TNFб).

4. У чоловіків з ОА спостерігаються вдвічі більші параметри у волоссі Pb при зменшенні на 48% Al, в 11 разів Ca, в 9 разів Co, на 23% Cu, в 4 рази Li, в 7 разів Mg, в 3 рази Mn, а в жінок відзначається збільшення вмісту Pb на 60% при зниженні рівнів Al і Ca в 3 рази, Co в 9 разів, Cu на 20%, Fe на 17%, Mg і Mn удвічі, P на 11%, Sr на 42% і Zn на 18%, причому зміни вмісту Al у хворих чоловіків і жінок виявляються відповідно в 46% і 7% випадків, Са - в 100% і 69%, Cd - в 27% і 13%, Co - в 100% і 93%, Cu - в 5% і 22%, Li - в 66% і 53%, Mg - в 100% і 47%, Mn - в 59% і 36%, Pb - в 50% і 33%, Sr - в 55% і 44%, Zn - в 32% і 29%, а достовірні гендерні відмінності частоти відхилених від норми концентрацій ОХЕ стосуються Al, Ca, Fe, Mg та Р.

5. Стать хворих достовірно впливає в цілому на інтегральний склад у волоссі ОХЕ й на рівні Al, Co, Cu, Fe, Li, Pb, Sr і Zn зокрема, відмінності показників стосуються Al, Ca, Fe, Li, Mg, Mn та Pb, що взаємозалежно з тяжкістю дегенеративно-деструктивних змін суглобів й синовіту, поширеністю артикулярного синдрому, розвитком ОД, параметрами МКІ й МЩК, вмістом у крові окремих МКМ, запальних білків і цитокінів, визначаючи патогенез кістково-суглобових уражень.

6. У чоловіків ефективність лікування ОА значно гірша, ніж у жінок, на неї впливають вік хворих, тривалість клінічної маніфестації захворювання й поширеність суглобового синдрому, а гендерні особливості виявляються різним ступенем дії на результати терапевтичних заходів виразності субхондрального склерозу, узурацій артикулярних поверхонь кісток і остеохондрозу хребта, вихідних показників запальних білків (С-реактивний протеїн, фібриноген), цитокінів (IL1а, IL2), МКМ (ОК, Ін, Р), ОХЕ (Al, Ca, Cd, Co, Li, Mg, Mn, Pb, Zn), застосування антиагрегантів, кальцеміну, хондромодифікаторів і РС, причому перші дві групи препаратів показані чоловікам, а другі - жінкам.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У чоловіків, які страждають на ОА, показники активності в крові ксантиноксидази >6 мкмоль/л/хв відображають тяжкість синовіту, а відповідно концентрації Ін >27 мкМО/мл і фібриногену >5 г/л у чоловіків і сечової кислоти >390 мкмоль/л у жінок є негативними відносно поширеності патологічного процесу.

2. На тяжкість дегенеративно-дистрофічних змін суглобів у чоловіків указують параметри МКІ <0,4 у.о., а в жінок МЩК >2 SD і а2-мікроглобуліну >3 мг/л.

3. Виразність ОД у чоловіків визначають концентрації в крові сечової кислоти >470 мкмоль/л, фібриногену >5 г/л, IL1а? >16 пг/мл і IL2 >8 пг/мл, а в жінок - вміст Ін >19 мкМО/мл і а2-мікроглобуліну >3 мг/л.

4. Незалежно від статі комплекс лікування хворих на ОА повинен містити в собі міорелаксанти (мідокалм, сірдалуд) і поліферментні суміши (вобензим, флогензим) з додатковим призначенням у чоловіків антиагрегантів (пентоксифілін) і кальцеміну, а в жінок хондромодифікуючих засобів (хондроїтин сульфат, терафлекс, зінаксин) і РС.

5. У чоловіків прогнознегативними критеріями відносно подальшої ефективності медикаментозної терапії вважаються концентрації в крові фібриногену >5 г/л, IL1а ?>16 пг/мл і IL2 >8 пг/мл, а в жінок - рівень а2-мікроглобуліну >3 мг/л.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Синяченко О. В. Остеодефицит у больных ревматоидным артритом / О. В. Синяченко, Е. В. Москаленко, Е. В. Добровинская // Український ревматологічний журнал. - 2009. - Т. 36, № 2. - С. 5 - 9. (Особисто здобувачкою проаналізовано результати денситометрії у хворих різної статі).

2. Добровинская Е. В. Гендерные особенности содержания остеоассоциированных химических элементов в волосах больных остеоартрозом / Е. В. Добровинская, О. В. Синяченко, Н. В. Науменко // Український медичний альманах. - 2009. - Т. 12, № 6. - С. 77 - 79. (Особисто здобувачкою виконано добір і обстеження хворих, здійснено статистичну обробку результатів дослідження).

3. Москаленко О. В. Маркери кісткового метаболізму й остеоасоційовані хімічні елементи в організмі хворих на ревматоїдний артрит / О. В. Москаленко, О. В. Синяченко, О. В. Добровинська // Травма. - 2009. - Т. 10, № 4. - С. 402 - 406. (Особисто здобувачкою проаналізовано результати денситометрії у хворих різної статі).

4. Добровинская Е. В. Гендерные особенности эффективности лечения больных остеоартрозом с нарушениями минеральной плотности кости / Е. В. Добровинская, О. В. Синяченко, И. В. Тов // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2009. - Т. 10, № 4. - С. 424 - 427. (Особисто здобувачкою виконано добір і обстеження хворих, здійснено статистичну обробку результатів дослідження).

5. Рыбалко Л. М. Остеодефицит как микроэлементоз / Л. М. Рыбалко, Е. В. Добровинская // Міжнародний вісник медицини. - 2009. - Т. 2, № 3 - 4. - С. 39 - 44. (Особисто здобувачкою проаналізовані дані щодо мікроелементних порушень у хворих на остеоартроз).

6. Добровинская Е. В. Гендерные особенности течения остеоартроза / Е. В. Добровинская, Н. В. Науменко, О. В. Синяченко // Міжнародний вісник медицини. - 2009. - Т. 2, № 3 - 4. - С. 50 - 54. (Особисто здобувачкою виконано добір і обстеження хворих різної статі, здійснено статистичну обробку результатів дослідження).

7. Синяченко О. В. Гендерные особенности остеодефицита у больных остеоартрозом / О. В. Синяченко, Е. В. Добровинская, Н. В. Науменко // Український ревматологічний журнал. - 2010. - Т. 39, № 1. - С. 31 - 37. (Особисто здобувачкою виконано добір і обстеження хворих, здійснено статистичну обробку результатів дослідження).

8. Синяченко О. В. Гендерные особенности метаболизма костной ткани у больных остеоартрозом / О. В. Синяченко, Е. В. Добровинская, И. В. Тов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2010. - №2. - С. 60-65. (Особисто здобувачкою виконано добір і обстеження хворих, здійснено статистичну обробку результатів дослідження).

9. Добровинская Е. В. Половой диморфизм остеодефицита у больных остеоартрозом / Е. В. Добровинская, И. В. Тов, О. В. Синяченко // Травма. - 2010. - Т. 11, № 3. - С. 250 - 253. (Особисто здобувачкою виконано добір і обстеження хворих, здійснено статистичну обробку результатів дослідження).

10. Добровинская Е. В. Половой диморфизм остеоартроза / Е. В. Добровинская // Питання експериментальної та клінічної медицини: зб. статей. - 2009. - Т. 13, № 2. - С. 28 - 32.

11. Добровинская Е. В. Остеоассоциированные химические элементы в крови больных остеоартрозом / Е. В. Добровинская, Н. А. Северин, О. В. Синяченко // Український ревматологічний журнал: спеціальний випуск (V Національний конгрес ревматологів України : тези наукових доповідей). - 2009. - Т. 37, № 3. - С. 59. (Особисто здобувачкою виконано добір і обстеження хворих, здійснено статистичну обробку результатів дослідження).

12. Добровинская Е. В. Особенности течения остеоартроза у мужчин и женщин / Е. В. Добровинская, Н. В. Науменко, Л. М. Рыбалко // Щорічні терапевтичні читання, присвячені 30-річчю з дня заснування ДУ «Інститут терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України» : науково-практична конференція : тези доповідей. - Харків, 2010. - С. 30. (Особисто здобувачкою виконано добір, обстеження хворих і написання тез).

13. Статевий диморфізм кісткового метаболізму у хворих на остеоартроз / Н. В. Науменко, О. В. Добровинська, В. А. Толстой, І. М. Левада // Стандарти діагностики та лікування в клініці внутрішніх хвороб : науково-практична конференція : матеріали. - Вінниця, 2010. - С. 55. (Особисто здобувачкою виконано добір і обстеження хворих, здійснено статистичну обробку результатів дослідження).

Размещено на Allbest.ru