Оптимізація рівня і виду остеотомії при внутрішньокістковому дистракційному остеосинтезі гомілки приводними апаратами (експериментально-клінічне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Донецький національний медичний університетім. М. Горького

УДК 616.718.4-089.844+616.71-089.843/85-08:615.47

Автореферат

дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата медичних наук

Спеціальність 14.01.21 - Травматологія і ортопедія

Оптимізація рівня і виду остеотомії при внутрішньокістковому дистракційному остеосинтезу гомілки приводними апаратами (експериментально - клінічне дослідження)

Жамал Абдель-Карим Мухамед Абу Немер

Донецьк 2011

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Кримському державному медичному університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник: Драган Володимир Володимирович, доктор медичних наук, доцент, завідуючий курсом травматології та ортопедії Кримськомого державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України

Офіційні опоненти: Лобанов Григорій Вікторович доктор медичних наук, професор кафедри травматології, ортопедії та хірургії екстремальних ситуацій факультету інтернатури та післядипломної освіти науково-дослідного інституту травматології і ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, МОЗ України

Тяжелов Олексій Алімович, доктор медичних наук, професор завідувач лабораторії біомеханіки ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМН України», м. Харків

Захист відбудеться «01» квітня 2011 року о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.11.600.04. в науково-дослідному інституті травматології і ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, МОЗ України за адресою: 83048, Донецьк, вул. Артема, 106.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, МОЗ України за адресою: 83003, Донецьк, просп. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий «28» лютого 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к. мед. наук, доцент А.М. Колесніков.

Загальний зміст роботи

Актуальність теми. Остеосинтез довгих кісток з можливістю здійснення дистракційної функції на сьогоднішній день є одним з напрямів відновної хірургії, що найінтенсивніше розвиваються. Особливо, це помітно на прикладі методів, що передбачають використання повністю занурюваних у кістку конструкцій.

Наявність уродженої або набутої патології опорно-рухового апарата, що призводить до укорочення кінцівки, негативно впливає на функцію кінцівок, хребта і нерідко спричинює у пацієнта соціальні проблеми. Тому проведення хірургічної корекції довжини кінцівок покликане вирішити не лише питання клінічної реабілітації, але й соціально-адаптивні проблеми людини. І тут важливо, щоб лікар мав якомога ширший вибір методів, спрямованих на корекцію укорочення і деформацій кістки.

Для проведення подовження довгої кістки при будь-якому методі передбачається формування зони росту шляхом остеотомії. Однак способи проведення розтину кістки відрізняються при різних методах як за рівнем, так і за способом проведення. Один з найпоширеніших видів остеотомій великогомілкової кістки - це поперечний. Хоча деякі автори пропонували Z-подібну остеотомію [В.Д. Дєдова, (1962), А.П. Соломонов (1966), L.C. Abbott (1939)]. Найпоширенішим методом подовження довгих кісток на сьогодні є черезкістковий компресійно-дистракційний.

Метод черезкісткового остеосинтезу дозволяє здійснювати дозовану керовану дистракцію фрагментів довгої кістки за допомогою апаратів зовнішньої фіксації, безпосередньо з'єднаних з кісткою спицями або стрижнями [Г.А. Ілізаров (1986), D. Blachier (1986), Н. Wagner (1977)]. Незважаючи на очевидні переваги цієї технології, слід визнати, що існують певні причини [В.І. Калякіна (1979), M.T. Dahe (1994)], через які чимало авторів запропонували альтернативні варіанти дистракційного остеосинтезу довгих кісток апаратами зовнішньої фіксації з додаванням на етапі завершення подовження внутрішньо-кісткових стрижнів [J. Kepf, (1986), D. Penning (1997), I. Wasserstein (1990)]. І головною причиною цьому є недостатня фіксація фрагментів кістки лише апаратами зовнішньої фіксації, особливо після завершення програми подовження, коли зовнішні конструкції видаляються.

Враховуючи переваги і недоліки застосування позавогнищевих дистракційних апаратів в комбінації з внутрішньо-кістковим остеосинтезом, з'явилася думка про створення імплантованих конструкцій, що дозволили б фіксувати і подовжувати сегмент кінцівки без утримання кісткових фрагментів зовні та виключити для пацієнта усі незручності, пов'язані з установленням зовнішніх апаратів.

Пошук нових можливостей у вирішенні цієї проблеми сприяв створенню внутрішньо-кісткових апаратів [А.І. Блискунов (Україна); В.В. Драган (2010) (Україна); R. Baumgart, A. Betz (2009) «Fitbon» (Німеччина); J.M. Guichet (2003) «Albizzia» (Франція); S. Hankemeier (2004), А.Н. Simpson (2009) ISKD (США)].

Аналіз літературних даних авторів J.-M. Guichet, S. Hankemeier, A. Betz показує відсутність регулярного клінічного застосування внутрішньо-кісткових апаратів при подовженні гомілки. Описані одиничні випадки подовження гомілки з малими величинами дистракції. Цей факт свідчить про недоліки конструкцій внутрішньо-кісткових апаратів і використовуваних технологій.

Створений приводний внутрішньо-кістковий апарат [В.В. Драган (2010)] забезпечує достатні величини подовження гомілки (більше 5 см). Робота приводу ініціюється за рахунок змінної пресорної дії через м'які тканини гомілки на «крила» приводу. При цьому маятникоподібні рухи приводу забезпечують спрацьовування механізму апарата, передаючи зовнішні зусилля з підвищуючим коефіцієнтом на ходовий гвинт апарата, і цим самим забезпечуючи поступальне розходження трубчастих частин телескопічного корпуса внутрішньо-кісткового апарата і фрагментів великогомілкової кістки.

У процесі дистракції і після її закінчення внутрішньо-кістковий апарат виконує функцію надійного внутрішньо-кісткового фіксатора на ділянці дистракції великогомілкової кістки. Знаходження внутрішньо-кісткового апарата усередині організму не лімітоване. Лікар має можливість видаляти фіксатор у разі повної впевненості у відновленні опорної функції кістки.

У літературі наявна достатня кількість робіт, присвячених біомеханічній характеристиці металоконструкцій, що використовуються під час остеосинтезу довгих кісток при переломах [Л.Д. Гончарова (2008); І.М. Рубленік (2003); А.А. Тяжелов (2003)] в умовах стабільної фіксації. Проте дослідження, спрямовані на обґрунтування рівня і виду остеотомій при внутрішньо-кістковому дистракційному остеосинтезі гомілки, а також вивчення впливу рівня і виду остеотомій на визначення характеристик силових взаємодій в системі «Кістка - апарат» на сьогоднішній день відсутні. Це і визначає актуальність цієї праці.

Зв'язок праці з науковими темами. Дисертаційна праця є фрагментом теми кафедри травматології і ортопедії Кримського Державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського «Розроблення заходів щодо комплексного відновного лікування пацієнтів після травм і захворювань опорно-рухового апарата» (№ державної реєстрації 0110U003985) 2010-2014 рр.

Мета дослідження: теоретичне, експериментальне обґрунтування та клінічна апробація оптимального рівня і виду остеотомії при внутрішньо-кістковому дистракційному остеосинтезі гомілки приводними апаратами з метою поліпшення результатів лікування пацієнтів з різною ортопедичною патологією.

Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:

1. На підставі топографо-анатомічних даних провести порівняльну оцінку різних варіантів рівня і виду остеотомій кісток гомілки з точки зору формоутворення гомілки і впливу на функцію колінного і гомілковостопного суглобів у процесі подовження.

2. На підставі топографо-анатомічних даних вивчити і обґрунтувати оптимальний рівень і вид остеотомій кісток гомілки при внутрішньо-кістковому дистракційному остеосинтезі приводними апаратами.

3. Провести математичне моделювання напружено-деформованого стану великогомілкової кістки залежно від рівня і виду остеотомій при використанні приводного внутрішньо-кісткового дистракційного апарата.

4. Вивчити клінічні результати лікування пацієнтів після проведеного подовження гомілки приводними внутрішньо-кістковими апаратами із застосуванням розробленого способу остеотомії великогомілкової кістки.

Об'єкт дослідження: подовження довгих кісток нижніх кінцівок приводними внутрішньо-кістковими дистракційними апаратами.

Предмет дослідження: результати лікування пацієнтів після внутрішньо-кісткового дистракційного остеосинтезу довгих кісток нижніх кінцівок, особливості топографії кістково-мозкової порожнини великогомілкової кістки, технічні характеристики внутрішньо-кісткових імплантатів.

Методи дослідження:

1) загально-клінічні - збирання скарг, анамнезу життя і захворювання, дані об'єктивного огляду;

2) лабораторні - загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові, загальний аналіз сечі;

3) інструментальні - рентгенографія, комп'ютерна томографія, доплерографія;

4) експериментальні дослідження на трупному матеріалі з відпрацювання технології операцій з імплантації приводних внутрішньо-кісткових апаратів у великогомілкову кістку;

5) математичне моделювання напружено-деформованого стану великогомілкової кістки залежно від рівня і виду остеотомій при використанні приводного внутрішньо-кісткового дистракційного апарата, математичний аналіз, фізико-математичні розрахунки.

Наукова новизна дослідження. Проведені топографо-анатомічні дослідження гомілки і математичне моделювання остеотомії великогомілкової кістки в системі взаємодії «кістка-апарат» дозволяють обґрунтувати рівень і вид остеотомії при внутрішньо-кістковому дистракційному остеосинтезі гомілки приводними апаратами.

Вперше на підставі топографо-анатомічних даних обґрунтовано рівень і вид остеотомій кісток гомілки при внутрішньо-кістковому дистракційному остеосинтезі приводними апаратами.

Вперше на підставі топографо-анатомічних даних обґрунтовано вплив рівня і виду остеотомій кісток гомілки на формоутворення гомілки і функцію колінного і гомілковостопного суглобів.

Вперше проведено математичне моделювання напружено-деформованого стану великогомілкової кістки залежно від рівня і виду остеотомій при використанні приводного внутрішньо-кісткового дистракційного апарата.

Набуло подальшого розвитку вивчення на клінічному матеріалі результатів подовження гомілки приводними внутрішньо-кістковими апаратами.

Теоретичне значення праці. Полягає в топографо-анатомічному обґрунтуванні оптимального рівня і виду остеотомії великогомілкової кістки та математичному моделюванні напружено-деформованого стану великогомілкової кістки залежно від рівня і виду остеотомій при використанні приводного внутрішньо-кісткового дистракційного апарата.

Практичне значення отриманих результатів. У процесі виконання дисертаційної праці, що базується на вивченні і обґрунтуванні рівня і виду остеотомії великогомілкової кістки при внутрішньо-кістковому дистракційному остеосинтезі приводними внутрішньо-кістковими апаратами, технічне забезпечення якої захищене 4-ма патентами на винаходи (дек. пат. № 71104 «Пристрій для фіксації кісткових фрагментів». Опубл. 15.11.2004, Б.І. № 11; дек. пат. № 71106 «Пристрій для розсікання тканин». Опубл.15.11.2004, Б.І. № 11; дек. пат. № 8339 «Кондукторний пристрій» Опубл. 15.08.2005, Б.І. № 8; дек. пат. № 8340 «Внутрішньо-кістковий коагулятор». Опубл. 17.01.2005, Бюл. № 8), було визначено певні теоретичні, експериментальні та клінічні положення, які мають практичне значення і використані в клінічній практиці ортопедії.

Отримані результати клінічної апробації методу подовження гомілки надають право стверджувати, що розроблений спосіб остеотомії великогомілкової кістки дозволяє використовувати його при внутрішньо-кістковому дистракційному остеосинтезі гомілки приводними апаратами і оптимально вирішувати клінічні завдання у пацієнтів з різною патологією, що вимагає ортопедичної корекції довжини нижніх кінцівок.

Сформульовано основні положення естетичної ортопедії, які надають можливість топографо-анатомічно і з позицій біомеханіки обґрунтувати формоутворення гомілки та вплив рівня і виду остеотомій кісток гомілки на функцію колінного і гомілковостопного суглобів, що, у свою чергу, є важливим чинником що впливає на клінічні показники застосування внутрішньо-кісткових конструкцій.

Математичні розрахунки з моделювання остеотомії великогомілкової кістки і проведений аналіз напружено-деформованого стану великогомілкової кістки в системі «кістка-апарат» можуть бути корисними під час подальших наукових розробок.

Впровадження в практику. Результати наукових розробок впроваджені в клінічну практику у медичному науково-практичному об'єднанні «Київмедміськбуд» (акт впровадження від 30.03.2010 р.), медичному центрі «БОНАМЕД» (акт впровадження від 30.03.2010 р.), та у клініці «Медіком» (акт впровадження від 29.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто, а також за участю наукового керівника дисертаційної праці доктором мед. наук, доцентом В.В. Драганом, сформульовані концептуально-теоретичні напрями праці, мета і завдання, розроблені програма, дизайн дослідження, обґрунтовано рівень і вид остеотомії кісток гомілки при внутрішньо-кістковому дистракційному остеосинтезі приводними апаратами.

Спільно із завідувачем лабораторією біомеханіки, доктором мед. наук, професором А.А. Тяжеловим (ДУ «Інститут патології хребта і суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМН України», м. Харків, Україна), проведено математичне моделювання напружено-деформованого стану великогомілкової кістки залежно від рівня і виду остеотомій при використанні приводного внутрішньо-кісткового дистракційного апарата.

Автором отримано 4 дек. патенту України і 16 раціоналізаторських пропозицій.

Спільно із зав. кафедрою, доктором мед. наук, проф. Т.А. Фоміних (кафедра топографічної анатомії Кримського державного медичного університету ім. І.С. Георгіївського, м. Сімферополь, Україна), здійснено топографо-анатомічні дослідження гомілки з метою обґрунтування рівня і виду остеотомій при внутрішньо-кістковому дистракційному остеосинтезі приводними апаратами.

Апробація результатів дослідження. Про основні положення дисертаційної праці було зроблено доповідь і вони обговорені на: науково-практичній конференціі з міжнародною участю «Сучасні теоретичні та практичні аспекти остеосинтезу», присвяченій 10-річчю «Азовських зустрічей» (м. Маріуполь, 2009 р.), I Євразійському конгресі травматологів-ортопедів (Киргизька Республіка, Іси-Куль, с. Баєт, 2009 р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні теоретичні та практичні аспекти остеосинтезу» (Святогірськ, 2010 р., лютий).

Публікації за матеріалами дисертації. Основні результати дисертаційної праці опубліковані в 20-ти наукових працях, з них 19 статей у наукових виданнях, сертифікованих ВАК України. Отримано 4 дек. патентів України і 15 раціоналізаторських пропозиції.

Структура дисертації. Праця містить вступ, аналітичний огляд літератури за темою, 6 розділів результатів власних досліджень, висновків, переліку використаної літератури, яка включає 207 джерел інформації, з них 110 - кирилицею і ближнього зарубіжжя, 97 - латиницею, додатки. Дисертація викладена на 145-ти сторінках машинописного тексту, ілюстрована 81-им малюнком і 6-ма таблицями.

Основний зміст роботи

У результаті конструкторських розрахунків був розроблений і клінічно апробований внутрішньо-кістковий апарат для подовження гомілки (В.В. Драган (2010). На підставі топографо-анатомічного дослідження гомілки і конструкторських розрахунків був визначений оптимальний варіант форми приводу (1) (мал. 1), що має прийнятні характеристики для вирішення медичних завдань. Робота приводу (1) ініціюється за рахунок змінної пресорної дії через м'які тканини на «крила» приводу (форма «крил метелика»).

При цьому маятникоподібні рухи приводу (1) забезпечують спрацьовування механізму апарата (самостійно пацієнтом), передаючи зовнішні зусилля з підвищуючим коефіцієнтом на ходовий гвинт, і цим самим забезпечуючи поступальне розходження телескопічних корпусів зовнішнього (2) і внутрішнього (3), разом з фіксованими до них проксимальним (4) і дистальним (5) фрагментами за допомогою гвинтів (6) і (7). При одному клацанні храпового механізму апарата дистракційний діастаз (8) збільшується на 0,025 мм.

Спільно із зав. кафедрою, доктором мед. наук, проф. Т.А. Фоміних (кафедра топографічної анатомії Кримського державного медичного університету ім. І.С. Георгіївського, м. Сімферополь, Україна), було здійснено топографо-анатомічне моделювання гомілки з метою обґрунтування рівня і виду остеотомій при внутрішньо-кістковому дистракційному остеосинтезі приводними апаратами.



Рис. 1. Схема розташування внутрішньо-кісткового апарата у великогомілковій кістці

Остеотомія на рівні верхньої третини малогомілкової кістки (рис. 2):

- при остеотомії в області проксимального метафізу великогомілкової кістки (А) одночасно подовжуються усі м'язи І і ІІ груп і частково m. tibialis anterior (2), m. tibialis posterior (3), m. triceps surae (m. soleus) (5), m. рopliteus (9) і m. plantaris (7) та м'язи ІV групи - m. sartorius (13), m. gracilis (14). У початковому стані залишаються: m. extensor hallucis longus (8), m. flexor digitorum longus (10), m. flexor hallucis longus (11), m. peronaeus brevis (12).

- при остеотомії у верхній третині великогомілкової кістки (Б), одночасно подовжуються усі м'язи І і ІІ груп, частково m. tibialis anterior (2), m. tibialis posterior (3), м'язи IV групи - m. sartorius (13) і m. semitendinosus (15). У початковому стані залишаються: m. extensor hallucis longus (8), m. рopliteus (9), m. flexor digitorum longus (10), m. flexor hallucis longus (11) і m. peronaeus brevis (12);



Рис. 2. Схема прикріплення м'язів на гомілці (1. m. extensor digitorum longus; 2. m. tibialis anterior; 3. m. tibialis posterior; 4. m. peronaeus longus; 5. m. triceps surae (m. soleus); 6. m. triceps surae (m.gastrocnemius caput mediale et laterale); 7. m. plantaris; 8. m. extensor hallucis longus; 9. m. popliteus; 10. m. flexor digitorum longus: 11. m. flexor hallucis longus; 12. m. peronaeus brevis. 13. m. sartorius; 14. m. gracilis; 15. m. semitendinosus; 16. m. semimembranosus; 17. m. biceps femoris (caput longum); 18. m. biceps femoris (caput breve); 19. m. rectus femoris; 20. m. vastus lateralis; 21. m. vastus medialis; 22. m. vastus intermedius; 23. m. articularis genus). Варіанти рівнів остеотомії малогомілкової і великогомілкової кісток: а - передня поверхня кісток гомілки; б - задня поверхня кісток гомілки

- при остеотомії в середній третині великогомілкової кістки (В), одночасно подовжуються усі м'язи І і ІІ груп, частково m. extensor hallucis longus (8) і m. flexor digitorum longus (10). У початковому стані залишаються: m. рopliteus (9), m. flexor hallucis longus (11) і m. peronaeus brevis (12);

- при остеотомії в нижній третині великогомілкової кістки (г), одночасно подовжуються усі м'язи І - ІІ груп і два м'язи III групи - m. extensor hallucis longus (8) і m. flexor digitorum longus (10). У початковому стані залишаються m. рopliteus (9), m. flexor hallucis longus (11) і m. peronaeus brevis (12).

Oстеотомія на рівні середньої третини малогомілкової кістки (ІІІ) (див. рис. 2):

- стан м'язів під час дистракції практично аналогічно попереднім рівням остеотомії - проксимальний метафіз (А) і верхня третина великогомілкової кістки

- (Б) - з різницею часткового подовження m. flexor hallucis longus (11). У цьому варіанті найправильніше збалансовані м'язи гомілки. При цьому основне зорове навантаження несуть подовжені м'язи І і ІІ груп: m. tibialis anterior (2), m. peronaeus longus (4), m. triceps surae (m. soleus) (5), m. triceps surae (m. gastrocnemius caput mediale et laterale) (6). М'язи, які не подовжуються, а це в основному глибокі шари м'язової системи гомілки (m. extensor hallucis longus (8), m. flexor digitorum longus (10), m. flexor hallucis longus (11), m. peronaeus brevis (12), вносять свій внесок до рельєфу поверхневого м'язового шару за рахунок збереження первинної анатомічної форми. Це стосується не лише естетичного, але й функціонального результату (описано в наступному підрозділі);

- при остеотомії в середній третині великогомілкової кістки (В) додатково частково подовжується m. flexor digitorum longus (10), m. flexor hallucis longus (11) і m. extensor hallucis longus (8);

- при остеотомії в нижній третині великогомілкової кістки (Г) частково подовжується тільки m. flexor hallucis longus (11). У початковому стані залишаються m. рopliteus (9) і m. peronaeus brevis (12). Візуально відзначається сплощення m. triceps surae по задній поверхні гомілки, втрачаються її фізіологічні контури, тому природна форма гомілки набуває більш згладжених контурів.

Остеотомія на рівні нижньої третини малогомілкової кістки (IV), (див. рис. 2):

- при остеотомії на рівні проксимального метафізу великогомілкової кістки (А), одночасно подовжуються усі групи м'язів гомілки, окрім m. extensor hallucis longus (8) і m. flexor digitorum longus (10);

- при остеотомії у верхній третині великогомілкової кістки (Б) інтактними залишаються m. extensor hallucis longus (8), m. рopliteus (9) і m. flexor digitorum longus (10), усі інші групи м'язів гомілки також подовжуються;

- при остеотомії в середній (В), нижній третині (Г), а також дистального метафізу великогомілкової кістки (Д) подовжуються усі групи м'язів гомілки, окрім m. рopliteus (9).

Різні стани м'язового апарата гомілки, які виникають від участі або неучасті в розтягуванні певних м'язів, обумовлюють процес формоутворення таким чином: чим дистальнішим є рівень остеотомії кісток гомілки, тим більше м'язів залучаються до процесу подовження. У свою чергу, чим більше м'язів залучаються до процесу подовження, тим більше значущими стають зміни м'язового рельєфу і форми гомілки, а також відхилення від звичних природних форм, що негативно позначається на естетичному результаті подовження.

При виборі оптимального рівня розтину кісток гомілки необхідно враховувати такі важливі моменти:

- можливість створення стабільної фіксації внутрішньо-кісткового дистракційного апарата у великогомілковій кістці;

- вибір зони кістки з хорошими репаративними можливостями;

- створення умов для найбільш естетичного результату формоутворення гомілки при подовженні.

Таким чином, логічні міркування з приводу рівнів остеотомії кісток гомілки при внутрішньо-кістковій дистракції полягають у наступному. Ми вважаємо, що найбільш сприятливим рівнем проведення остеотомії великогомілкової кістки є верхня її третина (Б) у косому напрямку (див. мал. 3) і поперечна остеотомія малогомілкової кістки на рівні верхньої межі середньої третини (II).

Рис. 3. Запропонований рівень і вид остеотомій кісток гомілки(бічна проекція). Схема розташування внутрішньо-кісткового приводногоапарата і гвинтів у великогомілковій кістці

Спільно із завідувачем лабораторією біомеханіки, доктором мед. наук, проф. А.А. Тяжеловим (ДУ «Інститут патології хребта і суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМН України», м. Харків, Україна), проведено математичне моделювання напружено-деформованого стану великогомілкової кістки в нормі і залежно від рівня і виду остеотомій при використанні приводного внутрішньо-кісткового дистракційного апарата.

Дослідження проводилися при моделюванні лінії остеотомії великогомілкової кістки на різних рівнях, з фіксацією частин великогомілкової кістки приводним внутрішньо-кістковим дистракційним апаратом (ПВДА). Розрахунки проводилися для трьох видів остеотомії - поперечної (рис. 4 а), косої (рис. 4 б) і напівциліндричної (рис. 4 в). На рис. 4 г зображена модель фіксувального пристрою.

Дослідження напружено-деформованого (НДС) стану великогомілкової кістки в нормі. Аналіз результатів розрахунку моделі в нормі показав, що більш напруженою є задня поверхня великогомілкової кістки. Так, у проксимальній частині по задній поверхні рівень напруженого стану досягає 7,9 МПа, а в дистальній частині - 12,1 МПа. На передній поверхні великогомілкової кістки напруження локалізуються в дистальній частині кістки уздовж переднього краю. Рівень напруженого стану в цій зоні дорівнює 4,3 МПа. Аналіз НДС показав, що основне навантаження несе кортикальний шар великогомілкової кістки. У губчастому шарі напруження не перевищує значення 1 МПа.

а	б	в	г

Рис. 4. Схема моделювання остеотомій великогомілкової кістки: а) поперечний розтин;б) косий розтин; в) напівциліндричний розтин; г) приводний внутрішньо-кістковий дистракційний апарат

На підставі проведеного розрахунку можна зробити висновок, що основне навантаження несе кортикальний шар великогомілкової кістки. Найбільш напруженою ділянкою є задній дистальний відділ великогомілкової кістки, де величина напруження дорівнює 12,1 МПа.

Дослідження НДС при остеотомії в проксимальному відділі метафізарної зони великогомілкової кістки (модель 1). Передбачалося, що в місці остеотомії утворилася кісткова тканина завтовшки 1см з модулем пружності, що дорівнює 33 МПа (0,1 від величини модуля пружності губчастої тканини). Аналіз результатів розрахунку моделі в нормі показав, що більш напруженою є задня поверхня великогомілкової кістки. Максимальні значення напруження досягаються в області медіальної кісточки, і дорівнюють напруженню для моделі в нормі - 14,8 МПа.

У дистальному відділі рівень напруженого стану також практично не змінився - 4,6 МПа в розрахунковій моделі і 4,3 МПа для моделі в нормі. В основному зміни відбулися в проксимальному відділі, в області входу гвинта в кістку, де величина напружень дорівнює 3,5 МПа (0,5 МПа для моделі в нормі).

У проксимальному відділі для розрахункової моделі рівень напруженого стану знизився до 3,3 МПа в порівнянні з 7,9 МПа для моделі в нормі. У дистальному відділі рівень напруженого стану також дещо знизився, максимальне значення напружень в області медіальної кісточки складає 11,3 МПа (12,1 МПа для моделі в нормі).

Аналіз НДС внутрішньо-кісткової структури показав, що основне навантаження несуть гвинти фіксувального пристрою. Значення напруження на межі контакту апарат-кістка в проксимальному відділі досягають величини 43 МПа (0,5 МПа в цій зоні для моделі в нормі). Ця зона концентрації напруження знаходиться в районі остеотомії і в області кріплення верхніх гвинтів. У середній третині і дистальному відділі великогомілкової кістки рівень напруженого стану вздовж КМЗП знижується до 11 МПа. Виконання розрахунків для косої і напівциліндричної остеотомії показали, що характер розподілу і рівень напруженого стану не змінилися.

Дослідження НДС при остеотомії в проксимальному відділі метадіафізарної зони великогомілкової кістки (модель 2). Аналіз результатів розрахунку моделювання остеотомії в метадіафізарній зоні великогомілкової кістки показав, що характер розподілу НДС по передній поверхні великогомілкової кістки змінився. Максимальні значення напруження, як і в попередніх розрахунках, досягається в області медіальної кісточки, і дорівнюють напруженню для моделі в нормі - 14,8 МПа.

У дистальному відділі рівень напруженого стану також практично не змінився - 4,6 МПа в розрахунковій моделі і 4,3 МПа для моделі в нормі. Основні зміни відбулися в області остеотомії, де величина напруження дорівнює 4,6 МПа (1 МПа для моделі в нормі, 3,3 МПа для моделі з остеотомією в проксимальному відділі). Зона концентрації напруження розподіляється по обидві сторони від місця остеотомії, на відміну від попереднього розрахунку, де зона концентрації напруження знаходилася між верхнім гвинтом і зоною остеотомії. В області верхнього гвинта рівень напруженого стану знизився.

Також змінився і характер розподілу напруження по задній поверхні великогомілкової кістки. У проксимальному відділі для розрахункової моделі рівень напруженого стану дещо підвищився - 4,6 МПа, порівняно з 3,3 МПа для попередньої моделі, але все одне нижче, ніж для моделі в нормі (7,9 МПа). У дистальному відділі великогомілкової кістки рівень напруженого стану підвищився несуттєво, максимальне значення напруження в області медіальної кісточки складає 12,9 МПа (12,1 МПа для моделі в нормі). дистракційний остеотомія ортопедичний патологія

Аналіз НДС внутрішньо-кісткової структури показав, що основне навантаження, як і для попереднього варіанта із зоною остеотомії в проксимальному відділі великогомілкової кістки, несуть гвинти фіксувального пристрою. На відміну від попередньої моделі, в цьому розрахунку більш напруженим є верхній гвинт фіксувальної конструкції. Значення напруження на межі контакту апарат-кістка в проксимальному відділі досягають величини 45 МПа (0,5 МПа для моделі в нормі). У середній третині і дистальному відділі великогомілкової кістки рівень напруженого стану знижується до 2,5 МПа і тільки в області найвужчого місця каналу, і місця проходження гвинтів підвищується до 14 МПа.

Значення напружень Мізеса в контрольних областях для різних видів остеотомії в метадіафізарній зоні великогомілкової кістки зведені в таблицю 1.

Виконані розрахунки для косої і напівциліндричної остеотомії показали, що як і для попередньої моделі характер розподілу і рівень напруженого стану не змінилися. Невеликі відмінності спостерігаються тільки в зоні остеотомії.

Таблиця 1

Область контролю напруження	Напруження Мізеса - норма (МПа)	Напруження Мізеса - поперечна остеотомія (МПа)	Напруження Мізеса - коса остеотомія (МПа)	Напруження Мізеса - напівциліндрична остеотомія (МПа)
Область остеотомії (вигляд спереду)	0,5	4,6	5,1	5,5
Середина гомілкової кістки (вигляд спереду)	3,1	4,2	4,2	4,2
Дистальний відділ (вигляд спереду)	4,3	4,6	4,6	4,7
Область закріплення (вигляд спереду)	14,8	14,7	14,9	14,8
Область входу верхнього гвинта (вигляд збоку)	0,2	0,4	0,4	0,4
Область входу нижнього гвинта (вигляд збоку)	10,2	4,7	4,6	4,6
Проксимальний відділ (вигляд ззаду)	7,9	4,6	5	4,6
Область нижнього гвинта (вигляд ззаду)	6	7,1	7,1	7,4
Дистальний відділ (вигляд ззаду)	9,6	9,4	9,4	9,4
Медіальна кісточка (вигляд ззаду)	12,1	12,9	12,8	12,7
Латеральний край (вигляд ззаду)	11,2	11,4	10,9	11,1
Область верхніх гвинтів (фронтальний розтин)	0,5	13	10	13,3
Область перелому (фронтальний розтин)	0,5	45	40	41,6
Найвужче місце каналу (фронтальний розтин)	2,6	14	15	14,5
Область уздовж гвинта (фронтальний розтин)	4,7	10,6	10,6	10,6
Область верхніх гвинтів (сагітальний розтин)	0,5	11	11	11,2
Область перелому (сагітальний розтин)	3,5	2,4	2,5	3
Найвужче місце каналу (сагітальний розтин)	6	5,5	5	5,3
Область уздовж гвинта (сагітальний розтин)	7,5	10,7	11,1	12
Область макс. напруження спереду згори - стержні	30	31,2	30,4	30,2
Область макс. напруження спереду знизу - стержні	14,4	14,4	14,3	14,3
Область макс. напруження ззаду згори - стрижні	37,9	31,6	35,8	30,9
Область макс. напруження ззаду знизу - стрижні	24,3	24,3	24,2	24,2

Дослідження НДС при остеотомії в діафізарному відділі великогомілкової кістки (модель 3). Моделювання остеотомії в діафізарному відділі великогомілкової кістки проводилося аналогічно попереднім моделям 1 і 2. Аналіз результатів розрахунку показав, що характер розподілу НДС по передній поверхні великогомілкової кістки відповідає характеру розподілу моделі 2. Максимальні значення напруження досягаються в області медіальної кісточки і однакові для усіх моделей (моделі 1, 2 і 3) - 14,8 МПа. У дистальному відділі рівень напруженого стану дещо підвищився - 4,9 МПа в розрахунковій моделі і 4,6 МПа для попередніх моделей 1 і 2. В області остеотомії максимальне значення напруження дорівнює 4,6 МПа. Характер розподілу напруження по задній поверхні великогомілкової кістки також відповідає моделі 2. У проксимальному відділі для розрахункової моделі 3 рівень напруженого стану досягає величини 4,9 МПа в порівнянні з 7,9 МПа для моделі в нормі. У дистальному відділі великогомілкової кістки рівень напруженого стану практично не змінився, максимальне значення напруження в області медіальної кісточки складає 12,3 МПа (12,1 МПа для моделі в нормі).

Аналіз НДС внутрішньо-кісткової структури при остеотомії в діафізарному відділі великогомілкової кістки показав, що характер розподілу напруженого стану і величини напруження аналогічні моделі 2.

Зона концентрації напруження знаходиться в зоні остеотомії. Значення напруження в цій області на межі контакту апарат-кістка досягають величини 39 МПа, що нижче, ніж для попередньої моделі 2 (45 МПа). У дистальному відділі великогомілкової кістки рівень напруженого стану уздовж внутрішньо-кісткового каналу знижується до 2,5 МПа.

Залишилися невеликі зони концентрації напруження в найвужчому місці кістково-мозкової порожнини (КМЗП) і біля нижніх кріпильних гвинтів (13,7 МПа).

Виконані розрахунки для косої і напівциліндричної остеотомії показали, що як характер розподілу, так і рівень напруженого стану не змінилися.

Клінічна апробація запропонованого рівня і виду остеотомій кісток гомілки при внутрішньо-кістковому дистракційному остеосинтезі. Клінічна частина праці ґрунтується на аналізі результатів лікування 10-ти пацієнтів, спостереження за якими велося в науково-практичному об'єднанні «Київмедміськбуд» (м. Київ), медичному центрі «БОНАМЕД» (м. Київ).

У 10-ти пацієнтів здійснено 19 подовжень сегментів гомілки: уроджене укорочення - 1; порівняльна низькорослість (одночасне подовження обох гомілок) - 9.

З них - 2 жінки і 8 чоловіків у віці від 19-ти до 52-х років. Величина подовження склала в середньому - 4,5±0,3 см. Середній темп дистракції склав - 0,9±0,3 мм/доба. Дистракційний період склав в середньому - 52±9 доба.

Аналіз результатів лікування 10-ти пацієнтів, яким було проведено внутрішньо-кістковий дистракційний остеосинтез гомілки, дозволив нам виділити дві групи ускладнень:

І. Технічні.

ІІ. Загально-хірургічні.

Технічні ускладнення пов'язані з порушенням пацієнтом лікувальних рекомендацій.

Загально-хірургічні ускладнення:

- тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) - 1 (10%).

Незважаючи на проведену адекватну передопераційну підготовку і профілактику емболічних ускладнень в інтраопераційному періоді у одного пацієнта розвинулася клінічна симптоматика, яка була розцінена нами як ТЕЛА дрібних гілок.

Після проведеного лікування клінічна симптоматика купована і пацієнт в задовільному стані виписаний з клініки для подальшої реабілітації.

Таким чином, ускладнення відзначалися у 2-х пацієнтів (20%).

В основу оцінки результатів лікування пацієнтів покладені стандарти оцінки якості лікування ушкоджень і захворювань опорно-рухового апарата, викладених у наказі МОЗ України від 30.03.1994 р. «Про регламентацію ортопедо-травматологічної служби в Україні». Гарні результати лікування були відзначені у 10 (100%) пацієнтів. При оцінці результатів лікування не враховувалися патологічні зміни, які мали місце перед початком лікування.

Таким чином, метод внутрішньо-кісткового дистракційного остеосинтезу гомілки дозволяє проводити подовження пацієнтом самостійно, без застосування зовнішніх пристроїв, що сприяє підвищенню ефективності лікування і якості життя пацієнта.

Висновки

1. Переміщення рівня остеотомій дистально по довжині гомілки призводить до масштабнішого залучення груп м'язів до процесу подовження. Чим більше м'язів залучається до процесу дистракції, тим більш негативна ситуація створюється для функціонального стану суміжних суглобів і для формоутворення гомілки з естетичної точки зору.

2. Коса остеотомія, проведена у верхній третині великогомілкової кістки, і поперечна остеотомія на рівні верхньої межі середньої третини малогомілкової кістки є найбільш оптимальними варіантами для отримання хороших репаративних і естетичних результатів подовження гомілки.

3. Внутрішньо-кістковий дистракційний апарат створює стійкий остеосинтез великогомілкової кістки, незважаючи на дисбаланс у системі сил, що справляють вплив на кістку. Переважання сукупної дії м'язів згиначів гомілки, стопи і пальців стопи над розгиначами в процесі подовження нівелюється внутрішньо-кістковим апаратом, що також дозволяє тренувати слабкіші групи м'язів для ліквідації дисонансу в контрсилах.

4. Вид остеотомії (поперечна, коса або напівциліндрична) не впливає на характер розподілу і величину напружено-деформованого стану великогомілкової кістки.

5. Зони концентрації силових напружень розташовані, головним чином, по передній і задній поверхням межі контакту «апарат-кістка». Максимальний рівень напруженого стану 39-45 МПа спостерігається на межі контакту «апарат-кістка» в області остеотомії по задній поверхні.

6. Результати клінічної апробації пропонованого рівня і виду остеотомій кісток гомілки у 10-ти пацієнтів визначили їх надійність. Метод внутрішньо-кісткового дистракційного остеосинтезу гомілки приводними апаратами дозволяє проводити подовження пацієнтом самостійно, без застосування зовнішніх пристроїв, не обмежує пасивні і активні рухи в суміжних суглобах подовжуваної кінцівки в період дистракції і реабілітації, що сприяє підвищенню ефективності лікування і якості життя пацієнта.

Практичні рекомендації.

Результати праці надають можливість запропонувати наведені нижче рекомендації щодо впровадження в клінічну практику:

1. Запропонована коса остеотомія, проведена у верхній третині великогомілкової кістки, і поперечна остеотомія на рівні верхньої межі середньої третини малогомілкової кістки створює оптимальні умови для отримання хороших репаративних і естетичних результатів подовження гомілки.

2. Запропонований метод внутрішньо-кісткового дистракційного остеосинтезу гомілки дозволяє проводити подовження самостійно пацієнтом, без застосування зовнішніх пристроїв, що сприяє підвищенню ефективності лікування і якості життя пацієнта.

3. Запропоновано використання спеціального інструментарію для проведення оперативного втручання з імплантації дистракційного апарата у великогомілкову кістку, які забезпечують мінімальні оперативні доступи та косметичні післяопераційні рубці.

Перелік праць, опублікованих за темою дисертації

1. Драган В.В. Низкий рост как социально-обусловленное показание для ортопедической коррекции длины нижних конечностей / В. В. Драган, Джамаль А.М. Абу Немер // В кн.: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского: Таврический медико-биологический вестник. -- Симферополь, 2006. -- Т. 9, № 1. -- С. 34-37.

Особистий внесок полягає в обґрунтуванні соціально-медичних аспектів у проведенні корекції зросту низькорослих пацієнтів.

2. Драган В.В. Кондукторное устройство для проведения прицельной ориентации внутрикостного дистракционного аппарата (экспериментальное исследование) / Драган В.В., Джамаль А.М. Абу Немер // В кн.: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского: Таврический медико-биологический вестник. -- Симферополь, 2006. -- Т. 9, № 4. -- С. 134-137.

Особистий внесок полягає у створенні кондукторного пристрою для проведення прицільного фрезерування технологічного каналу у великогомілкову кістку.

3. Драган В.В. Правовые проблемы хирургической коррекции неприемлемой внешности на примере полисегментарного удлинения конечностей / Драган В.В., Меднис Д. Ю., Абу Немер Джамаль А.М. // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. -- 2008. -- № 2. -- С. 74-79.

Особистий внесок полягає у розробленні медичної документації з інформованої згоди пацієнта на ортопедичну операцію і підготовці клінічного матеріалу для написання статті.

4. Драган В.В. Особенности регенерации костной ткани длинных костей при внутрикостном дистракционном остеосинтезе / Драган В.В., Абу Немер Джамаль А.М., Кузнецов А. А. // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. -- 2008. -- № 4. -- С. 20-24.

Особистий внесок полягає у вивченні регенерації кісткової тканини довгих кісток нижніх кінцівок у пацієнтів при подовженні приводними внутрішньо-кістковими апаратами.

5. Топографо-анатомическое обоснование размещения приводных дистракционных аппаратов для внутрикостного удлинения голени / Драган В.В., Фоминых Т.А., Абу Немер Джамаль А.М. [и др.] // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. -- 2009. -- № 1. -- С. 43-47.

Особистий внесок полягає у вивченні топографо-анатомічної будови гомілки для проведення імплантації приводного апарата у великогомілкову кістку.

6. Иммунологическая характеристика пациентов после имплантации приводных внутрикостных дистракционных аппаратов из титанового сплава в длинные кости / Мельников О. Ф., Драган В.В., Абу Немер Джамаль А.М. [и др.] // В кн.: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского: Таврический медико-биологический вестник. -- Симферополь, 2009. -- Т. 12, № 1. -- С. 53-58.

Особистий внесок полягає у вивченні імунологічних тестів у пацієнтів після імплантації титанових пристроїв у довгі кістки нижніх кінцівок.

7. Профилактика жировой эмболии и тромбоэмболии легочной артерии при операциях на длинных костях / В. Г. Климовицкий, В. В. Драган, Л. Е. Гончарова, Абу Немер Джамаль А.М. [и др.] // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. -- 2009. -- № 2. -- С. 22-28.

Особистий внесок полягає у проведенні аналізу лікування пацієнтів після імплантацій апаратів у стегнові кістки і підготовці клінічного матеріалу для написання статті.

8. Особенности репаративного остеогенеза длинных костей нижних конечностей при внутрикостном дистракционном остеосинтезе / Климовицкий В. Г., Драган В.В., Лисунов С. В., Абу Немер Джамаль А.М.: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю присвяченої 90-річчю ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України» [Актуальні питання ортопедії та травматології]. Київ, 24-25 вересня 2009 р. -- К., 2009. -- С. 65-67.

Особистий внесок полягає у вивченні регенерації кісткової тканини довгих кісток нижніх кінцівок у пацієнтів при подовженні приводними внутрішньо-кістковими апаратами.

9. Мультипарное удлинение нижних конечностей приводными внутрикостными аппаратами / Климовицкий В. Г., Драган В.В., Гончарова Л. Е., Абу Немер Джамаль А.М. [и др.] // Вісн. ортопед, травматол. та протезув. -- 2009. -- № 3. -- С. 44-47.

Особистий внесок полягає у проведенні аналізу лікування пацієнтів після проведених імплантацій апаратів в стегнові і великогомілкові кістки, і підготовці клінічного матеріалу для написання статті.

10. Метод внутрикостного дистракционного остеосинтеза голени / В. Г. Климовицкий, В. В. Драган, Л. Е. Гончарова, Абу Немер Джамаль А.М. [и др.] // Травма. -- 2010. -- Т. 11, № 3. -- С. 292-297.

Особистий внесок полягає у розробленні методу внутрішньо-кісткового дістракційного остеосинтезу гомілки і підготовці клінічного матеріалу для написання статті.

11. Пат. №71106А UA, МПК (2004) A 61 B 17/18. Пристрій для розсікання тканин / В. В. Драган, Джамаль А.М. Абу Німір (UA). № 2003054607 заявки; Заявл. 21.05.2003; Опубл. 15.11.2004, Б. И. № 11. -- 2 с.

12. Пат. № 71104 А UA, МПК (2004) A 61 B 17/18. Пристрій для фіксації кісткових фрагментів / В. В. Драган, Джамаль А.М. Абу Німір (UA). -- № 2003054605 заявки; Заявл. 21.05.2003; Опубл. 15.11.2004, Б. И. № 11. -- 2 с.

13. Пат. № 8339 UA, МПК (2005) A 61 B 17/17. Кондукторний пристрій / В. В. Драган, Джамаль А.М. Абу Німір. (UA). -- № 2003076511 заявки; Заявл. 11.07.2003; Опубл. 15.08.2005, Б. И. № 8. -- 3 с.

14. Пат. № 8340 UA, МПК (2005) A 61 B 17/00, A 61 B 18/08. Внутрішньо-кістковий коагулятор / В. В. Драган, Джамал А. М. Абу Німір (UA). -- № 2003076512 заявки; Заявл. 11.07.2003; Опубл. 17.01.2005, Бюл. № 8. -- 2 с.

15. Оценка динамики изменения биомеханики функции нижних конечностей при внутрикостном дистракционном остеосинтезе голени / В. В. Гамалий, В. В. Драган, Абу Немер Джамаль А.М. и др. // Вісн. ортопед, травматол. та протезув. -- 2010. -- № 1. -- С. 20-25.

Особистий внесок полягає у проведенні аналізу біомеханіки функцій нижніх кінцівок у пацієнтів при подовженні приводними внутрішньо-кістковими апаратами і підготовці клінічного матеріалу для написання статті.

16. Джамаль А.М. Абу Немер. Способ остеотомии костей голени при внутрикостном дистракционном остеосинтезе // В кн.: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского: Таврический медико-биологический вестник. -- Симферополь, 2010. -- Т. 13, №3 (51). -- С. 55-63.

17. Рентгенологические особенности репарации костной ткани при внутрикостном дистракционном остеосинтезе приводными аппаратами / В.Г.Климовицкий, В. В. Драган, Абу Немер Джамаль А.М., А. В. Данилюк, А.А.Кузнецов // Сборник научных трудов 15 съезда ортопедов-травматологов Украины (16 - 18 сентября). - Д.: Ліра. - 2010. - С. 29.

Особистий внесок полягає у вивченні регенерації кісткової тканини довгих кісток нижніх кінцівок у пацієнтів при подовженні приводними внутрішньо-кістковими апаратами.

18. Реактивность организма на наличие внутрикостных устройств из титанового сплава в костных структурах / В. В. Драган, А. В. Данилюк, Л. Е. Гончарова, Абу Немер Джамаль А.М., А. А. Кузнецов // Сборник научных трудов 15 съезда ортопедов-травматологов Украины (16 - 18 сентября). - Д.: Ліра. - 2010. - С. 33.

Особистий внесок полягає у вивченні імунологічних тестів у пацієнтів після імплантації титанових пристроїв у довгі кістки нижніх кінцівок.

19. Драган В.В. Влияние внутрикостного дистракционного остеосинтеза на формообразование голени и фунцию смежных суставов в зависимости от уровня и вида остеотомий / В. В. Драган, Абу Немер Джамаль А.М. // Сборник научных трудов 15 съезда ортопедов-травматологов Украины (16-18 сентября). - Д.: Ліра. - 2010. - С. 539.

Особистий внесок полягає у вивченні топографо-анатомічної будови гомілки для проведення імплантації приводного апарата у великогомілкову кістку.

20. Дистракционный остеосинтез: сравнение внешнего и внутреннего остеосинтеза / В. Г. Климовицкий, В. В. Драган, Л. Е. Гончарова, Абу Немер Джамаль А.М., А. В. Данилюк, С. В. Лисунов, А. А. Кузнецов // Вісник ортопед., травматол. та протезув. - 2010. - №3 (66). - С. 59-61.

Особистий внесок полягає у вивченні зовнішнього та внутрішнього дистракційного остеосінтезу.

За темою праці оформлено 15 раціоналізаторських пропозицій: № 3110 «Спецотвертка» («Спецвикрутка»); № 3111 «Спецмуфты» («Спецмуфти»);

№ 3112 «Спецвинт» («Спецгвинт»); № 3113 «Устройство для остановки внутрикостного кровотечения» («Пристрій для зупинення внутрішньо-кісткової кровотечі»); № 3114 «Спецвинт» (Спецгвинт»); № 3115 «Спецдержатель» («Спецтримач»); № 3116 «Направляющее устройство» («Напрямний пристрій»); № 3117 «Способ остеотомии бедра» («Спосіб остеотомії стегна»); № 3118 «Остеотом» («Остеотом»); № 3119 «Спецфрезы» («Спецфрези»);

№ 3120 «Спецсверла» («Спецсвердла»); № 3121 «Аппарат для удлинения голени» («Аппарат для подовження гомілки); № 3122-а «Спецотвертка» (Спецвикрутка»); № 3122 «Установка для проведения мерных рентгенограмм» («Установка для проведення мірних рентгенограм); № 3123 «Направляющее устройство для голени» («Напрямний пристрій для гомілки»).

Анотація

Жамал Абдель-Карім Мухамед Абу Немер. «Оптимізація рівня і виду остеотомії при внутрішньо-кістковому дистракційному остеосинтезі гомілки приводними апаратами». - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21. - Травматологія і ортопедія. - Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгіївського. Сімферополь, 2010.

Дисертацію присвячено актуальній проблемі ортопедії і травматології - розробленню і впровадженню методу внутрішньо-кісткового дистракційного остеосинтезу гомілки нової якості, що забезпечує більш виражений клінічний ефект з поліпшення результатів лікування пацієнтів і створює щадні умови для пацієнта в процесі дистракції та реабілітації.

Топографо-анатомічне моделювання гомілки надало можливість визначити оптимальний рівень і вид остеотомії при внутрішньо-кістковому дистракційному остеосинтезі гомілки приводними апаратами. Дослідження показали, що переміщення рівня остеотомій дистально по довжині гомілки призводить до масштабнішого залучення груп м'язів до процесу подовження. Чим більше м'язів залучаються до процесу дистракції, тим більш негативна ситуація створюється для функціонального стану суміжних суглобів і для формоутворення гомілки з естетичної точки зору.

Коса остеотомія, проведена у верхній третині великогомілкової кістки, і поперечна остеотомія на рівні верхньої межі середньої третини малогомілкової кістки є найбільш оптимальними варіантами для отримання хороших репаративних і естетичних результатів подовження гомілки.

Проведене математичне моделювання системи «кістка-апарат» свідчить про те, що зони концентрації силового напруження розташовані, головним чином, по передній і задній поверхням межі контакту «апарат-кістка». Максимальний рівень напруженого стану 39 - 45 МПа спостерігається на межі контакту «апарат-кістка» в області остеотомії по задній поверхні. Вид остеотомії (поперечна, коса або напівциліндрична) не впливає на характер розподілу і величину напружено-деформованого стану великогомілкової кістки.

Ключові слова: внутрішньо-кістковий дистракційний остеосинтез, гомілка, великогомілкова кістка, малогомілкова кістка, остеотомія.

Аннотация

Жамал Абдель-Карим Мухамед Абу Немер. Оптимизация уровня и вида остеотомии при внутрикостном дистракционном остеосинтезе голени приводными аппаратами. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21. - Травматология и ортопедия. - Кримский государственний медицинский университет им. С.И. Георгиевского. Симферополь, 2010.

Диссертация посвящена актуальной проблеме ортопедии и травматологии - удлинению голени приводными внутрикостными дистракционными аппаратами.