Клінічний перебіг, зміни показників системного запалення, кістково-хрящового метаболізму у хворих на остеоартроз із супутніми хронічним обструктивним захворюванням легень і хронічними гепатитами та їх медикаментозна корекція

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

14.01.12 - ревматологія

УДК: 616.71-007.234-06 [616.233-002+616.36-002.14-022

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ, ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ, КІСТКОВО-ХРЯЩОВОГО МЕТАБОЛІЗМУ У ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ ІЗ СУПУТНІМИ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ І ХРОНІЧНИМИ ГЕПАТИТАМИ ТА ЇХ МЕДИКАМЕНТОЗНА КОРЕКЦІЯ

Ганьбергер

Ірина Ігорівна

Київ

2011



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського" МОЗ України, м. Тернопіль.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Андрейчин Сергій Михайлович, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського" МОЗ України, м. Тернопіль.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Палієнко Ігор Анатолійович, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2, м. Київ;

доктор медичних наук Борткевич Олег Петрович, Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" НАМН України, провідний науковий співробітник відділу некоронарогенних хвороб серця та клінічної ревматології, м. Київ.

Захист відбудеться "21" квітня 2011 р. О 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.08 при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ просп. Перемоги, 34.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий "19" березя 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.003.08

доктор медичних наук, доцент

Т. Й. Мальчевська



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Остеоартроз (ОА) займає провідне місце в структурі ревматичних захворювань і становить від 40 % до 80 % (Поворознюк В. В. та співавт., 2003; Дядик А. І. та співавт., 2005; Заболотных И. И., 2005; Коваленко В. М. та співавт., 2010).

Незважаючи на досягнення сучасної ревматології, на ОА хворіє близько 20 % населення (Насонова Е. Л., 2008). Серед них 14 мільйонів жителів Європи, така ж кількість американців, 7 мільйонів японців (Andrea L. Clark, 2008). ОА суттєво погіршує якість у звязку з наявныстю больового синдрому, зниженням працездатності та інвалідизацією (Нетяженко В. З., 2005; Шуба Н. М., 2009). Згідно даних ВООЗ, це захворювання посідає четверте місце серед причин непрацездатності у жінок і восьме - у чоловіків (Поворознюк В. В., 2004; Коваленко В. М. та співавт., 2010).

Останнім часом увагу науковців привертає проблема мульти- і коморбідності. Часто спостерігається поєднання ОА з іншими хворобами внутрішніх органів (Пішак О. В. та співавт., 2008; Проценко Г. А., 2009; Ребров А. П. и cоавт., 2009). Внаслідок проведеного скринінгу виявлено, що кожен другий хворий з хронічним захворюванням внутрішніх органів має ОА (Верткин А. Л. и cоавт., 2009).

У клінічній практиці інколи ОА поєднується із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), хронічними гепатитами (ХГ), що у багатьох випадках погіршує його перебіг.

Запальний процес в бронхо-легеневій системі зумовлює деструкцію кісткової та хрящової тканини. Цитокіни як медіатори запалення через вплив на функціональну активність остеобластів і остеокластів регулюють кісткову резорбцію (Беневоленская Л. И., 2003). Встановлений тісний кореляційний взаємозв'язок між станом кісткового метаболізму та концентрацією цих медіаторів (Кочеткова Е. А. и cоавт., 2004).

Патологічні зміни печінки негативним чином позначаються на стані сполучної тканини і, зокрема, таких її важливих складових, як кістках і суглобах (Митник З. М., 2003; Андрейчин С. М. та співавт., 2006). Поєднання захворювань гепато-біліарної системи на тлі тривалого існування ОА нерідко зумовлює його прогресування. Досить часто це супроводжується явищами остеопенії та остеопорозу (Козак Н. П., 2000).

При ОА первинно виникають зміни у субхондральній кістці і лише згодом уражається суглобовий хрящ (Lajeunesse D., 2003). Цілком очевидним і логічним є патогенетичний взаємозв'язок обох нозологічних одиниць.

Таким чином, вивчення особливостей клінічного перебігу, маркерів деструкції сполучної тканини і системного запального процесу у хворих на ОА у поєднанні із супутнім ХОЗЛ та ХГ має наукове і практичне значення й займає чинне місце серед актуальних медико-соціальних проблем, що й спонукало нас до вибору теми і наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського" "Особливості клінічного перебігу, діагностики і терапії змішаних інфекційних хвороб". Номер державної реєстрації 0105U004111. Здобувач є співвиконавцем вказаного дослідження.

Мета дослідження - встановити особливості клінічного перебігу у хворих на ОА в поєднанні з ХОЗЛ та ХГ на підставі вивчення кістково-хрящового метаболізму, процесів системного запалення і ендотоксикації та вдосконалити медикаментозне лікування.

Завдання дослідження.

1. Вивчити клінічні прояви ОА, його біохімічні та ультразвукові показники у хворих із супутнім ХОЗЛ.

2. Дослідити клінічні, біохімічні та ультразвукові прояви у хворих на ОА під впливом супутніх ХГ.

3. Розробити комплексну терапію хворих на ОА в поєднанні з ХОЗЛ із використанням індуктора ендогенного інтерфероноутворення.

4. Оцінити комплексну терапію хворих на ОА в поєднанні з ХГ В і/або С із використанням гепатопротектора й індуктора ендогенного інтерфероноутворення.

5. Вивчити вплив супутніх ХОЗЛ у поєднанні з ХГ В і/або С на клінічні, лабораторні та ультразвукові прояви ОА та оцінити комплексну терапію у таких хворих з використанням індуктора ендогенного інтерфероноутворення та гепатопротектора.

6. Розробити практичні рекомендації з поліпшення оцінки перебігу ОА в поєднанні з ХОЗЛ, хронічними вірусними і токсичними гепатитами та комплексну терапію цих захворювань в поєднанні.

Об'єкт дослідження - остеоартроз у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень та хронічними гепатитами.

Предмет дослідження - вплив супутніх ХОЗЛ, хронічних вірусних і токсичних гепатитів на клінічні прояви ОА, кістково-хрящовий метаболізм, маркери ендотоксикозу і системного запалення, ефективність комплексної терапії з використанням гепатопротектора й індуктора ендогенного інтерфероноутворення.

Методи дослідження. Стандартизоване клінічне обстеження хворих, дослідження активності кісткового (загальної лужної фосфатази) і хрящового (оксипроліну, румалонових антитіл у сироватці крові) метаболізму, ендотоксикозу - за вмістом молекул середньої маси 1 і 2 (МСМ 1 і МСМ 2) та еритроцитарного індексу інтоксикації (ЕІІ), вираженості запального процесу (С-реактивний білок (С-РБ), фактор некрозу пухлин-б (ФНП-б), ШОЕ), функціональної здатності печінки (загальний білірубін, AлАT, загальний білок). Імуноферментним методом визначали HВsAg та aнти-HCV; при позитивному результаті підтверджували ДНК-полімеразною ланцюговою реакцією та РНК-полімеразною ланцюговою реакцією. Інструментальні методи - рентгенологічне обстеження уражених суглобів, органів грудної порожнини, УЗД-суглобів, дослідження функції зовнішнього дихання. Результати опрацьовували статистичними методами.

Наукова новизна отриманих результатів.

Дослідження впливу ХОЗЛ на клінічні прояви і перебіг ОА виявило, що наявність супутньої патології зумовлює більш важче протікання основного захворювання і це супроводжується суттєвим підвищенням інтенсивності суглобового синдрому та зниженням функціональної активності хворих.

Вперше встановлено, що рівень токсемії, деструктивних процесів сполучної тканини і запальних змін є вищим у пацієнтів із ОА в поєднанні з ХОЗЛ порівняно з хворими лише на ОА.

Обтяжливий вплив супутніх ХГ на клінічну картину і перебіг ОА проявлявся змінами рівня маркерів ендотоксемії, кістково-хрящового метаболізму, системного запалення і ендотоксикозу, які при такому поєднанні значно перевищували аналогічні показники хворих на ОА без клінічно-значущих супутніх захворювань.

Вперше патогенетично обгрунтувано доцільність використання індуктора ендогенного інтерфероноутворення аміксину ІС у складі комбінованої стандартної терапії хворих на ОА на тлі ХОЗЛ.

Доведена ефективність застосування комплексного лікування з використанням гепатопротектора антралю й вказаного індуктора ендогенного інтерфероноутворення. Вперше обгрунтований диференційований підхід таких лікувальних заходів у хворих на ОА у поєднанні з вірусним ураженням печінки.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоноване комплексне обстеження хворих на ОА у поєднанні із ХОЗЛ і вірусним ураженням печінки з визначенням маркерів токсемії, запалення, кістково-хрящового метаболізму організму може бути використане для об'єктивної оцінки суглобового статусу.

Патогенетично обгрунтовано доцільність диференційованого застосування індуктора ендогенного інтерфероноутворення (зокрема, аміксину ІС) при поєднанні ОА з ХОЗЛ, а з ХГ В і/або С - гепатопротектора (антралю) й аміксину ІС. Таке лікування сприяє швидкому і повнішому настанню клінічної ремісії ОА, а також поліпшеню функціонального стану органів дихання і печінки.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи особисто проведено патентний пошук, проаналізовано літературні джерела, сформульовано мету і задачі дослідження, проведено підбір і клінічне обстеження пацієнтів. Дисертант брала участь у проведенні спеціальних досліджень (визначення показників ЕІ, кістково-хрящового метаболізму, маркерів запалення; наявності HВsAg та aнти-HCV в сироватці крові). Самостійно здійснила статистичну обробку і проаналізувала результати дослідження, оформила дисертаційну роботу, підготувала результати дослідження до друку.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на спільному засіданні кафедр Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського (протокол № 2 від 31 травня 2010 року) та засіданні апробаційної ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця "Загальні питання внутрішніх хвороб" (протокол № 150 від 23 вересня 2010 року).

Публікації. За матеріалами наукової роботи опубліковано 18 наукових праць, з них: 7 (4 - одноосібно) - статей в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 - тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій, конгресів, симпозіумів, видано 1 інформаційний лист і 1 деклараційний патент на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація написана українською мовою на 146 сторінках друкованого тексту. Основний текст на 127 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків та практичних рекомендацій. Список літератури налічує 181 джерело (137 кирилицею та 44 латиницею). Робота проілюстрована 53 таблицями та 11 рисунками.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Було обстежено 141 хворого на ОА. В обстеження не включали осіб із супутніми ендокринними захворюваннями, хірургічною постменопаузою, підозрою на реактивний артрит, індексом маси тіла понад 25 кг/мІ та ІІІ-ІV рентгенологічною стадією ОА за класифікацією Келлгрена-Лоуренса (Kellgren J. H., Lawrence J. S., 1957).

Серед обстежених було 53 хворих (37,6 %) на ОА без клінічно-значущих супутніх захворювань (17 чоловіків, 36 жінок), віком від 30 до 79 років, середній вік (55,92±1,41) років.

У 25 осіб (17,7 %) (13 чоловіків і 12 жінок) віком від 30 до 75 років, середній вік (53,04±2,72), діагностовано ОА в поєднанні з ХОЗЛ. З них 22 осіб були з ХОЗЛ ІІ стадії, а троє - ХОЗЛ І стадії.

Окрему групу склали 37 пацієнтів (26,2 %) (4 чоловіки, 33 жінок), віком від 38 до 77 років, середній вік (58,30±1,47) років, у яких ОА поєднувався з ХГ В і/або С. У 25 осіб виявлено ХГ В, у 9-ох ? ХГ С і в 3-ох ? ХГ В+С. У 17 хворих (12,1 %) (7 чоловіків, 10 жінок), віком від 30 до 70 років, середній вік (52,58±2,99) років, ОА перебігав на тлі хронічного токсичного гепатиту (ХТГ).

В 9 осіб (6,4 %) (2 чоловіків, 7 жінок), середній вік (58,78±2,55) років, були обидві супутні патології.

Контрольну групу склали 20 здорових людей, співставних за віком і статтю.

Діагноз ОА встановлювали на основі уніфікованих діагностичних критеріїв, розроблених Американською ревматологічною асоціацією і схвалених Асоціацією ревматологів України (Коваленко В. М. та співавт., 2010).

Діагноз ХОЗЛ верифікували на основі клінічної картини та інструментальних (рентгенографія органів грудної порожнини, дослідження функції зовнішнього дихання та проби на зворотність бронхіальної обструкції) даних.

ХГ діагностовано на основі клінічних, епідеміологічних та лабораторних (біохімічний аналіз крові, визначали HВsAg, анти-HCV Ig G та ДНК- і РНК-полімеразна ланцюгова реакція) даних.

При обстеженні хворих використовували загальноприйняті в ревматології клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження.

Вираженість суглобового синдрому оцінювали за такими показниками: больовий індекс (БІ), візуально-аналогова шкала (ВАШ) болю, суглобовий індекс (СІ), альгофункціональний індекс Лекена. Метаболізм кістково-хрящової тканини оцінювали за концентрацією оксипроліну, румалонових антитіл і активністю лужної фосфатази. Рівень оксипроліну в сироватці крові фотоелектроколориметрично визначали за методом, запропонованим П. Н. Шараєвим (1981). За Є. В. Бененсоном та співавторами (1992) визначали румалонові антитіла, які є показниками антигеноспецифічної активації сироватки крові. Активністіь лужної фосфатази в сироватці крові досліджували за допомогою набору реактивів для визначення лужної фосфатази з фенілфосфатом (АТ "Реагент", Україна).

ЕІ, маркерами якої є МСМ 1 і МСМ 2, визначали за методом Н. І. Габріеляна і співавторів (1984), ЕІІ - за методикою, описаною А. А. Тогайбаєвим (1988).

Функцію зовнішнього дихання досліджували за допомогою програмно-апаратного комплексу автоматизованого аналізу спірограм УСРГ-01 "CARDIO" (2002). вірусний гепатит остеоартроз інтерфероноутворення

На імуноферментному фотометрі-аналізаторі "Sunrise" (Австрія) визначали маркери гепатитів В і С, С-РБ, ФНП-б. Для визначення НВsAg користувалися тест-системою "ДС-ИФА-НВsAg" (ООО Научно-производственное объединение "Диагностические системы", Росія). Анти-HCV Ig M і анти-HCV Ig G виявляли при допомозі тест-системи "ДС-ИФА-Анти-HCV" цього ж виробника. В частини хворих з метою підтвердження етіологічного діагнозу вірусного гепатиту проводили ДНК- і РНК-полімеразну ланцюгову реакцію.

Рівень С-РБ вивчали за допомогою тест-системи ("DAI", CША). З метою визначення рівня ФНП-б сироватки крові користувалися набором реагентів "ProCon TNFб" ("Протеиновый контур", Росія).

Усім хворим проводили рентгенографію колінних суглобів у стандартній прямій та боковій проекціях. УЗД суглобів виконували на апараті "Aloka-SSD 1400" з лінійним датчиком (частота 7,5 МГц) у режимі "ortho". Користувались протоколом, який був розроблений в ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска".

53 хворих на ОА одержували лише стандартну терапію, яка передбачає застосування протизапальних і знеболювальних ліків (мелоксикам), хондропротекторів (глюкозаміну і хондроїтин сульфат) і препаратів, які покращують мікроциркуляцію (пентоксифілін, дипіридамол).

24 пацієнти, в яких ОА поєднувався з ХОЗЛ розділили на дві підгрупи - першу і другу. Першу підгрупу склали 12 осіб, які одержували стандартну терапію ОА. До другої підгрупи увійшло 12 хворих, яким крім стандартної терапії давали аміксин ІС згідно з інструкцією (таблетки 0,125 г, по 1 таблетці 1 раз на день 2 дні, а згодом через 48 годин - впродовж 5 тижнів).

Окрему групу склали 27 пацієнтів, у яких ОА поєднувався з ХГ В і/або С. Цю групу розділили також на дві підгрупи. До першої підгрупи увійшли 14 осіб, що отримували стандартну терапію ОА. До другої - 13 пацієнтів, які крім стандартної терапії отримували антраль у таблетках по 0,2 г і аміксин ІС у таблетках по 0,125 г. Антраль призначали всередину по 1 таблетці тричі на добу після прийому їжі впродовж 3 тижнів та одночасно аміксин ІС по 1 таблетці 1 раз на день 2 дні, а згодом через 48 годин - впродовж 5 тижнів.

У 9 осіб ОА поєднувався із ХОЗЛ та ХГ В і/або С. Вони одержували стандартну терапію ОА, антраль та аміксин ІС.

Ефективність терапії оцінювали за динамікою клініко-лабораторних та інструментальних даних через 6 місяців.

Обробку цифрових даних виконували на персональному комп'ютері Intel (R) Celeron (R) CPU 430 із застосуванням електронних таблиць Excel 2003 for Windows (Microsoft, USA) з визначенням критерію Ст'юдента (t), статистичної достовірності (р), кореляційного аналізу (r). Різниця показників вважалась вірогідною при р<0,05. Ілюстративний матеріал виконаний в техніці комп'ютерної графіки. Для порівняння якісних ознак у малих групах ми застосовували точний критерій Фішера (Р)

Результати дослідження та їх обговорення. При проведенні клінічного дослідження у пацієнтів, в яких ОА поєднувався з ХОЗЛ, ХГ В і/або С та ХТГ, відмічено зростання клініко-функціональних індексів порівняно з хворими без супутніх хвороб (табл.1).

Таблиця 1

Інтенсивність суглобового синдрому в обстежених хворих (M±m)

Показник	ОА (n=53)	ОА+ХОЗЛ (n=25)	ОА+ХГ В і/або С (n=37)	ОА+ХТГ (n=17)	ОА+ХОЗЛ+ХГ В і/або С (n=9)
СІ, бали	1,36±0,10	1,96±0,09*	1,97±0,08*	1,59±0,12	1,89±0,20*
Альгофункціональний індекс Лекена, бали	9,26±0,20	10,00±0,22*	10,19±0,15*	9,82±0,18*	10,89±0,26*
Інтенсивність болю за ВАШ, см	5,55±0,15	6,76±0,22*	6,57±0,23*	6,00±0,15*	6,78±0,36*
БІ в спокої, бали	1,70±0,06	1,72±0,11	1,97±0,08*	1,65±0,12	2,11±0,20*
БІ при активних рухах, бали	1,98±0,06	2,36±0,10*	2,32±0,08*	2,18±0,10	2,22±0,22
Примітка. * - достовірність різниці між показниками хворих на ОА і ОА в поєднанні із супутнім захворюванням.

Так, у групі із супутнім ураженням легень вірогідно вищими були: СІ (р<0,001), альгофункціональний індекс Лекена (р<0,05), інтенсивність болю за ВАШ (р<0,05), БІ при активних рухах (р<0,01), а БІ у спокої суттєво не різнився (р>0,05). У групі з вірусним ураженням печінки всі вказані показники були вірогідно вищими порівняно з пацієнтами без супутнього ураження гепато-біліарної системи - СІ (р<0,001), альгофункціональний індекс Лекена (р<0,001), інтенсивність болю за ВАШ (р<0,001), БІ при активних рухах (р<0,001) і БІ в спокої (р<0,01). В осіб, хворих на ОА в поєднанні з токсичним гепатитом альгофункціональний індекс Лекена та інтенсивність болю за ВАШ суттєво вищі ніж у хворих лише на ОА (р<0,05). В обстежених, в яких ОА поєднувався з ХОЗЛ і хронічними вірусними гепатитами СІ, альгофункціональний індекс Лекена, інтенсивність болю за ВАШ, БІ в спокої були достовірно вищими порівняно з пацієнтами лише на ОА (р<0,05-0,001).

Виявлено пряму значну кореляційну залежність між об'ємом форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ 1) і альгофункціональним індексом Лекена у групі хворих на ОА у поєднанні з ХОЗЛ (r=0,6, р<0,01).

В анамнезі у пацієнтів із захворювання печінки не було діагностованих гострих вірусних гепатитів, на момент огляду вони не пред'являли скарг з боку гепато-біліарної системи. Пальпаторно було виявлено збільшення печінки у 8 (21,6 %) осіб із вірусною патологією гепато-біліарної системи, 12 (70,6 %) - із токсичним гепатитом та у 8 з 9 осіб - із супутнім ХОЗЛ та ХГ В і/або С.

У хворих усіх груп достовірно зросли концентрації МСМ 1, МСМ 2 у сироватці крові та ЕІІ порівняно зі здоровими особами (р<0,001). При приєднанні супутнього захворювання ступінь токсемї поглиблювався. Так, у групі із супутнім ХОЗЛ показник МСМ 1 мав тенденцію до зростання, МСМ 2 зріс на 31,4 % (р<0,05), ЕІІ - на 20,1 % (р<0,001) порівняно із пацієнтами лише з ОА. Відповідно у хворих на ОА у поєднанні з ХГ В і\або С - на 15,0 %, 34,3 %, 29,0 % (р<0,001); у поєднанні із гепатитом токсичної етіології - на 13,7 %, 34,3 % та 15,8 % відповідно проти таких же показників у пацієнтів без супутнього ураження печінки. Концентрація МСМ 1 збільшилася на 17,5 % (р<0,001), МСМ 2 - на 25,7 % (р<0,05) і ЕІІ - на 41,1 % (р<0,001) за наявності у хворих на ОА захворювань бронхо-легеневої і гепато-біліарної систем. У групі із обома супутніми захворюваннями рівень МСМ 1 перевищував цей показник у групі хворих на ОА у поєднанні з ХОЗЛ на 14,6 % (р<0,01), а ЕІІ - на 17,5 % (р<0,05). Також ЕІІ був достовірно нижчим на 9,4 % (р<0,05) у групі із супутнім вірусним ураженням печінки проти хворих на ОА у поєднанні з ураженням легень і печінки.

Наведені показники маркерів ендотоксикозу (МСМ 1, МСМ 2 і ЕІІ) не залежали від статі (р>0,05). Глибина токсемії зростала зі збільшенням віку пацієнтів, що співпадає з даними літератури (Бурчинська М. К., 2005).

У хворих на ОА з І рентгенологічною стадією рівень токсемії був вищий, ніж з ІІ рентгенологічною стадією (р<0.05). У обстежених із супутнім ураженнням легень з ІІ рентгенологічною стадією патологічного процесу концентрація МСМ 1 підвищилась несуттєво, МСМ 2 - на 37,8 % (р<0,05), ЕІІ - на 10,5 % (р<0,05), проти обстежених з І рентгенологічною стадією. Відповідно у групі хворих на ОА на тлі ХГ вірусної етіології вміст МСМ 1 був вищий на 9,3 % (р<0,05), МСМ 2 - на 44,4 % (р<0,001), ЕІІ - на 16,0 % (р<0,001).

Дані проведеного аналізу свідчать, що у хворих із супутнім хронічним вірусним гепатитом концентрація МСМ 1 має середній прямий кореляційний зв'язок з альгофункціональним індексом Лекена (r=0,5, p<0,05).

Відмічено підвищення концентрації оксипроліну, румалонових антитіл і активності загальної лужної фосфатази в усіх обстежених порівняно зі здоровими людьми (рис. 1, 2).

У хворих із супутнім захворюванням легень і печінки встановлено підвищення рівня оксипроліну та зростання антигеноспецифічної активації в присутності румалону. Показник кісткового метаболізму - активність лужної фосфатази - мав тенденцію до зростання у хворих усіх груп (р<0,01-0,001). порівняно зі здоровими людьми. У хворих із супутнім ХОЗЛ рівень оксипроліну виявився вищим на 33,3 % (р<0,05), румалонових антитіл - на 51,2 % (р<0,05) проти осіб лише з ОА; у пацієнтів із вірусним ураженням печінки - на 57,1 % (р<0,001) і 97,0 % (р<0,05); в осіб з токсичним гепатитом - на 40,9 % (р<0,05) і 17,8 % (р>0,05); у хворих із супутнім ураженням легень і печінки - на 42,4 % (р<0,01) і 113,7 % (р<0,001) відповідно. Крім цього, рівень румалонових антитіл в осіб із обома супутніми захворюваннями був достовірно вищим на 41,3 % (р<0,05) порівняно з групою осіб, в яких ОА поєднувався з ХОЗЛ.

Рис. 1. Рівень оксипроліну в сироватці крові обстежених хворих

Примітки: * - різниця достовірна порівняно з хворими лише на ОА (р<0,05-0,001); ** - різниця достовірна порівняно зі здоровими особами (р<0,001).

Рис. 2. Рівень румалонових антитіл у сироватці крові обстежених хворих

Примітки: * - різниця достовірна порівняно з хворими лише на ОА (р<0,05-0,001); ** - різниця достовірна порівняно зі здоровими особами (р<0,001).

Аналіз рівня маркерів кісткового метаболізму та деструкції сполучної тканини залежно від статі свідчив про відсутність суттєвої різниці (р>0,05). Зростання рівня оксипроліну і румалонових антитіл спостерігалося із збільшенням віку пацієнтів (р<0,05-0,001).

При ІІ рентгенологічній стадії ОА порівняно з І стадією виявлена гіперпродукція оксипроліну і румалонових антитіл. У хворих на ОА, на ОА у поєднанні з ХОЗЛ і на ОА у поєднанні з ХГ В і/або С із ІІ рентгенологічною стадією змін виявлено зростання концентрації оксипроліну на 43,4 % (р<0,05), 78,4 % (р<0,01), 42,1 % (р<0,05) та румалонових антитіл - на 8,4 % (р>0,05), 43,2 % (р<0,01), 97,0 % (р<0,05) відповідно порівняно з особами, в яких діагностована І стадія.

Встановлено, що рівень маркерів деструкції хрящової тканини сироватки крові залежить від клінічної форми ОА. Це чітко прослідковується у пацієнтів, в яких ОА поєднувався з хронічними гепатитами вірусної етіології. Так, було виявлено гіперпродукцію оксипроліну на 51,0 % (р<0,01) у хворих даної групи з поліартрозною формою ураження суглобів проти осіб з моно(оліго)артрозною формою. Також простежувалась тенденція до зростання концентрації румалонових антитіл, але статистичної достовірності між показниками встановити не вдалося. У групі пацієнтів із супутнім токсичним ураженням печінки при поліартрозній формі ОА рівень оксипроліну та румалонових антитіл суттєво перевищував даний показник при моно(оліго)артрозній (р<0,05-0,001).

Значно вищі концентрації оксипроліну і румалонових антитіл у сироватці крові пацієнтів з комбінованою патологією порівняно з хворими лише на ОА вказують на інтенсивніші процеси деструкції хряща у таких осіб.

У групі хворих на ОА у поєднанні з ХОЗЛ виявлено прямий достовірний зв'язок помірного типу між концентраціями в сироватці МСМ 1 та оксипроліном (r=0,4, р<0,05).

Важливим компонентом патогенезу ОА, ХОЗЛ, ХГ є запальний процес. Тому хворим було проведене визначення рівнів С-РБ, ФНП-б і ШОЕ. Пацієнтам визначили концентрацію С-РБ, ФНП-б і ШОЕ. У хворих лише на ОА С-РБ був вищим в 4,7 рази (р<0,001), у хворих на ОА у поєднанні з ХОЗЛ - в 6 разів (р<0,001), ), у хворих на ОА у поєднанні з вірусним гепатитом - в 6,4 рази (р<0,001), у поєднанні з токсичним гепатитом - в 6,0 разів (р<0,001) і у хворих на ОА у поєднанні з ХОЗЛ і ХГ - в 6,7 рази (р<0,001) за цей показник осіб контрольної групи. Вміст ФНП-б також характеризувався підвищенням порівняно із здоровими людьми - відповідно в 2,7 (р<0,001), 3,7 (р<0,001), 6,0 (р<0,001), 4,3 (р<0,001), 4,4 (р<0,001) рази.

Співставлення рівня маркерів запалення у хворих на ОА і на ОА із супутніми захворюваннями показало, що концентрації С-РБ в сироватці крові в обстежених із ХОЗЛ зросла на 29,1 % (р<0,05), із ХГ В і/або С - на 36,5 % (р<0,01), з ХТГ - на 27,9 % (р>0,05), із ХОЗЛ та ХГ В і/або С в комбінації - на 43,8 % (р<0,01). Відповідно значно вищим також був рівень ФНП-б - на 36,1 % (р<0,05), 123,1 % (р<0,001), 59,9 % (р<0,001), 63,0 % (р<0,01) проти показників хворих на ОА без супутнього захворювання.

У зв'язку з цим високі рівні С-РБ і ФНП-б у наших пацієнтів з комбінованою патологією підтверджують важливу роль імунологічного компоненту в патогенезі захворювання.

Слід вважати, що системний запальний процес, притаманний ХОЗЛ і ХГ, робить вагомий внесок у патогенез ОА, спричиняючи посилення деструктивних процесів у суглобах.

Проводячи рентгенологічне обстеження уражених суглобів, ми звертали увагу на такі прояви ОА, як звуження суглобової щілини, остеофіти, остеопороз, субхондральний остеосклероз, кистоподібні просвітлення.

У групі хворих лише на ОА І рентгенологічну стадію ураження суглобів мали 27 обстежених (50,9 %), ІІ ? 26 (49,1 %); у групі із супутнім ХОЗЛ - у 10 (40,0 %) хворих діагностовано І рентгенологічну стадію ОА, в 15 (60,0 %) - ІІ; у групі із супутнім ХГ В і/або С - 11 (29,7 %) і 26 (70,3 %) осіб; із супутнім токсичним ураженням печінки - у 5 (29,4 %) та 12 (70,6 %) обстежених відповідно; у групі обстежених із обома супутніми захворюваннями - в 1-го з 9-ти була І стадія ОА, а у 8-ох з 9-ти ІІ (рис. 3).

Рис. 3. Частота рентгенологічних стадій ОА в обстежених пацієнтів

За допомогою сонографії оцінювали стан синовіальної оболонки, суглобової щілини, м'яких навколосуглобових тканин, товщину хряща, наявність внутрішньосуглобового випоту. У хворих на ОА із супутніми захворюваннями відмічалося статистично достовірне стоншення суглобового хряща, зміни зв'язок і менісків, наявність внутрішньосуглобового випоту порівняно з хворими лише на ОА (р<0,05-0,001).

Усі пацієнти одержували стандартне лікування ОА. Хворим із супутніми захворюваннями проводилося диференційоване лікування, яке включало додаткове призначення індуктора ендогенного інтерфероноутворення аміксину ІС і гепатопротектора антралю.

За динамікою клініко-лабораторних та інструментальних даних оцінювали ефективність проведеної терапії. Варто зауважити, що в усіх хворих спостерігали позитивну динаміку клінічних, біохімічних, імунологічних та інструментальних результатів дослідження.

Додаткове призначення аміксину ІС і антралю зумовлювало суттєвіше зниження клініко-функціональних індексів, показників ендотоксикозу, деструкції сполучної тканини і запалення. У таких пацієнтів після 6-місячного курсу лікування встановлено вірогідне зменшення частоти УЗД-симптомів ОА. Так, у хворих із супутнім ХОЗЛ виявлено зменшення випоту (р<0,001) і нормалізацію товщини синовіальної оболонки (р<0,01). У обстежених хворих на ОА із супутнім вірусним ураженням гепато-біліарної системи після проведеного курсу терапії зменшилась частота внутрішньосуглобового випоту (р<0,001), реактивність синовіальної оболонки (р<0,01). У хворих на ОА в поєднанні з ХОЗЛ і ХГ В і/або С відмічено позитивну УЗД-картину, зокрема зменшилась лише частота суглобового випоту і реактивність синовіальної оболонки (р<0,01).

Виявлена ефективність антралю при ОА в поєднанні з ХГ В і/або С вірогідно пов'язана з його позитивним впливом на функціональний стан печінки, що обумовлено антиоксидантною, знеболюючою, противірусною, імуномодулюючою, антиоксидантною, антитоксичною, мембраностабілізуючою та ангіопротекторною дією (Фролов В. М. и cоавт., 2003).

За даними літератури, аміксин ІС не тільки стимулює інтерферонову систему, яка при ХОЗЛ та ХГ В і/або С часто ослаблена, але й має противірусну й імуномодулюючу дію (Нікітін Є. В. та співавт., 2005; Литвинова Л. О. и cоавт., 2007).



ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішено актуальне завдання практичної медицини, що полягає у з'ясуванні клінічних особливостей остеоартрозу у хворих при поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень і хронічними гепатитами на підставі оцінки кістково-хрящового метаболізму, процесів системного запалення і ендотоксикації та підвищенні ефективності медикаментозної терапії таких пацієнтів.

1. Погіршення клінічного перебігу остеоартрозу на тлі хронічного обструктивного захворювання легень проявляється вірогідним зростанням інтенсивності суглобового синдрому (СІ, альгофункціональний індекс Лекена, інтенсивність болю за ВАШ і БІ при активних рухах), підвищенням показників ендогенної інтоксикації (МСМ 2 - на 31,4 %, ЕІІ - на 20,1 %) та запалення (С-РБ - на 29,1 %, ФНП-б - на 36,1 %), деструкції хрящової тканини (оксипролін - на 33,3 %, румалонові антитіла - на 51,2 %) порівняно з пацієнтами лише з остеоартрозом. При І рентгенологічній стадії остеоартрозу УЗД-картина ураження суглобів проявляється достовірним зниження висоти гіалінового хряща, зміною зв'язок і менісків; при ІІ - стоншенням гіалінового хряща та збільшенням кількості внутрішньосуглобової рідини. Існує прямий зв'язок між ОФВ 1 і альгофункціональним індексом Лекена у (r=0,6, р<0,01).

2. Важчий перебіг остеоартрозу в поєднанні з хронічними гепатитами В і/або С проявляється вірогідним зростанням клініко-функціональних індексів (СІ, альгофункціональний індекс Лекена, інтенсивність болю за ВАШ і БІ у спокої та при активних рухах), показників ендотоксемії (МСМ 1 - на 15,0 %, МСМ 2 - на 34,3 %, ЕІІ - на 29,0 %), розпаду сполучної тканини (оксипролін - на 42,1 %, румалонові антитіла - на 97,0 %), запалення (С-РБ - на 36,5 %, ФНП-б - на 123,1 %). При І рентгенологічній стадії остеоартрозу виявляються достовірні зміни зв'язкового апарату; при ІІ - стоншення суглобового хряща, внутрішньосуглобовий випіт, патологічні зміни зв'язок і менісків.

3. У хворих на остеоартроз в поєднанні з хронічним токсичним гепатитом має місце вірогідне зростання клініко-функціональних індексів (альгофункціональний індекс Лекена, інтенсивність болю за ВАШ), показників ендотоксемії (МСМ 1 - на 13,7 %, МСМ 2 - на 34,3 %, ЕІІ - на 15,8 %), розпаду сполучної тканини (оксипролін - на 40,9 %, румалонові антитіла - на 17,8 %), запалення (С-РБ - на 27,9 %, ФНП-б - на 59,9 %).

4. Поєднання стандартної терапії остеоартрозу з індуктором ендогенного інтерфероноутворення (аміксином ІС) у хворих на остеоартроз на тлі хронічного обструктивного захворювання легень сприяло зменшенню інтенсивності його клінічних проявів, зниженню у крові концентрації маркерів ендотоксикозу (МСМ 1 - на 27,7 %, МСМ 2 - 39,1%, ЕІІ - на 28,4 %), деструкції сполучної тканини (оксипролін - на 51,3 %, румалонові антитіла - 42,8 %), запалення (С-РБ - на 50,5 %. ФНП-б - 57,8 %), покращення УЗД-картини із зменшенням кількості внутрішньосуглобового випоту й нормалізації товщини синовіальної оболонки порівняно зі стандартною терапією остеоартрозу.

5. Додаткове призначення індуктора ендогенного інтерфероноутворення (аміксин ІС) та гепатопротектора (антраль) у хворих на остеоартроз у поєднанні з хронічними гепатитами В і/або С призводило до зменшення інтенсивності суглобового синдрому, зниження в крові концентрації маркерів ендогенної інтоксикації (МСМ 1 - на 34,0 %, МСМ 2 - на 19,5 %, ЕІІ - на 20,2 %), деструкції сполучної тканини (оксипролін - на 41,1 %. румалонові антитіла - на 30,4 %), запалення (С-РБ - на 49,3 %, ФНП-б - на 42,5 %) та ультразвукових ознак (достовірним зменшення реактивності синовіальної оболонки).

6. Важчий перебіг остеоартрозу при супутніх хронічному обструктивному захворюванні легень у поєднанні з хронічними гепатитами В і/або С проявляється вірогідним зростанням проявів суглобового синдрому (СІ, альгофункціональний індекс Лекена, інтенсивність болю за ВАШ і БІ у спокої), показників ендогенної інтоксикації (МСМ 1 - на 17,5 %, МСМ 2 - на 25,7 %, ЕІІ - на 41,1 %), деструкції хряща (оксипролін - на 42,4 %, румалонові антитіла - на 113,7 %), запалення (С-РБ - на 43,8 %, ФНП-б - на 63,0 %) порівняно з пацієнтами лише з остеоартрозом. Комбіноване застосування засобів стандартної терапії остеоартрозу із аміксином ІС та антралем у таких пацієнтів сприяє нормалізації клініко-функціональних індексів, зниженню концентрації маркерів ендогенної інтоксикації (МСМ 1 - на 20,2 %, МСМ 2 - на 18,2 % і ЕІІ - на 21,3 %), деструкції сполучної тканини (оксипролін - на 37,1 %. румалонові антитіла - на 42,5 %), запального процесу (С-РБ - на 49,3 %, ФНП-б - на 42,5 %), зменшенню внутрішньосуглобового випоту і реактивності синовіальної оболонки згідно УЗД-картини.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Комплексна оцінка стану хворого на підставі вивчення кістково-хрящового метаболізму, ендогенної інтоксикації, запального процесу не лише розкриває механізми розвитку остеоартрозу у хворих при поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень і хронічними гепатитами, але й надає можливість обґрунтованого підходу щодо диференційованого медикаментозного лікування.

2. У пацієнтів, у яких остеоартроз поєднується з хронічним обструктивним захворюванням легень, базисну терапію варто доповнити аміксином ІС (по 0,125 г, по 1 таблетці, 1 раз на день 2 дні, а згодом кожні 48 годин - упродовж 5 тижнів), з метою зниження рівня токсемії, маркерів запалення і деградації сполучної тканини.

3. При лікуванні хворих на остеоартроз у поєднанні з хронічними гепатитами В і/або С доцільно призначати засоби гепатопротекторної та імуномодуляторної дії (антраль всередину по 0,2 г тричі на добу після прийому їжі впродовж 3 тижнів, аміксин ІС - по 0,125 г 1 раз на день 2 дні, а згодом через кожні 48 годин упродовж 5 тижнів), які сприяють зменшенню суглобового синдрому, зниженню рівня ендотоксемії, маркерів деструкції сполучної тканини і запалення.



СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ганьбергер І. І. Клінічні особливості остеоартрозу у поєднанні з хронічними вірусними гепатитами В і С / І. І. Ганьбергер // Інфекційні хвороби. - 2009. - № 3. - С. 31-34. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала статтю до друку).

2. Андрейчин С. М. Ендогенна інтоксикація у пацієнтів на остеоартроз у поєднанні з хронічними гепатитами В і С та хронічними обструктивними захворюваннями легень / С. М. Андрейчин, І. І. Ганьбергер // Вісник наукових досліджень. - 2009. - № 3. - С. 24-25. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала статтю до друку).

3. Андрейчин С.М. Обгрунтування застосування індуктора ендогенного інтерфероноутворення у хворих на остеоартроз в поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень / С. М. Андрейчин, І. І. Ганьбергер // Медична хімія. - 2009. - № 4. - С. 56-59. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала статтю до друку).

4. Андрейчин С.М. Клініко-біохімічна характеристика остеоартрозу на тлі хронічних гепатитів В і С / С. М. Андрейчин, І. І. Ганьбергер // Здобутки клінічної та експерементальної медицини. - 2009. - № 2. - С. 22-25. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала статтю до друку).

5. Ганьбергер І. І. Зміни показників ендогенної інтоксикації у хворих на остеоартроз на тлі хронічних гепатитів В і С та їх корекція аміксином і антралем / І. І. Ганьбергер / Матеріали міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції: "Гепаторенальний синдром: механізми розвитку, клінічні прояви і шляхи корекції" (Ужгород, 1-2 жовтня 2009 р.) // Науковий вісник Ужгородського університету, Серія "Медицина" - Випуск 36. - Ужгород, 2009. - С. 14-16. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала статтю до друку).

6. Ганьбергер І.І. Імунологічні зміни у хворих на остеоартроз у поєднанні з хронічними гепатитами В і/або С та їх корекція аміксином ІС і антралем / І. І. Ганьбергер / Матеріали науково-практичної конференції: "Нові підходи діагностики, лікування, фізіотерапії та реабілітації захворювань внутрішніх органів" (Тернопіль, 6-7 квітня 2010 р.) // Вісник наукових досліджень. - 2010. - № 2. - С. 103-105. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала статтю до друку).

7. Ганьбергер І.І. Клінічні особливості та показники обміну сполучної тканини у хворих на остеоартроз із супутнім токсичним ураженням печінки / І. І. Ганьбергер // Медична хімія. - 2011. - № 1. - С. 115-117. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала статтю до друку).

8. Пат. 48564 Україна, МПК А 61 К 31//00. Спосіб лікування хворих на остеоартроз / Андрейчин С. М., Ганьбергер І. І.; заявник і патентовласник Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського. - № u 2009 09629; заявл. 21.09.09; опубл. 25.03.10, Бюл. № 6. (Здобувач запропонувала ідею способу, визначила завдання корисної моделі, провела патентний пошук, підготувала опис корисної моделі).

9. Андрейчин С.М., Ганьбергер І. І. Тактика обстеження і лікування хворих на остеоартроз у поєднанні з хронічними гепатитами В і С / Інформаційний лист № 170 - 2009. - 4 с. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала матеріал до друку).

10. Ганьбергер І.І. Перебіг первинного остеоартрозу на фоні супутнього хронічного обструктивного захворювання легень // Нові підходи в лікуванні хвороб органів дихання: Матеріали міжобласної науково-практичної конференції (Тернопіль, 18-19 вересня 2008 р.), Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2008. - С. 18. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала тези до друку).

11. Ганьбергер І. І., Захарчук Н. І. Клінічні особливості первинного остеоартрозу на фоні супутніх вірусних гепатитів // Здобутки та перспективи внутрішньої медицини: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Тернопіль, 13-14 жовтня 2008 р.), Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2008. - С. 29. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала тези до друку).

12. Ганьбергер І.І. Ендогенна інтоксикація при первинному остеоартрозі у поєднанні з хронічними вірусними гепатитами і ХОЗЛ // Матеріали ХІІІ міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених (Тернопіль, 27-29 квітня 2009 р.). - Тернопіль: Укрмедкнига, 2009. - С. 12. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала тези до друку).

13. Ганьбергер І.І., Динаміка рівня ендогенної інтоксикації у хворих на первинний остеоартроз у поєднанні з хронічними вірусними гепатитами при лікуванні аміксином і антралем // Інфекційні хвороби у клінічній та епідеміологічній практиці: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (Львів, 21-22 травня 2009 р.). - Тернопіль: Укрмедкнига, 2009. - С. 251-252. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала тези до друку).

14. Андрейчин С.М., Ганьбергер І. І. Особливості суглобового синдрому у жінок з остеоартрозом на тлі вірусного ураження печінки // Здобутки клінічної та експерементальної медицини: Збірник матеріалів конференції (Тернопіль, 4 червня 2009 р.) - Тернопіль: Укрмедкнига, 2009. - С. 94-95. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала тези до друку).

15. Андрейчин С. М., Ганьбергер І. І. Особливості В-клітинної антигензалежної активації крові хворих на остеоартроз у поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень та хронічними гепатитами В і С // Імунопатологія при респіраторних захворюваннях: Матеріали наукового симпозіуму (Тернопіль, 24-25 вересня 2009 р.). - Тернопіль: Укрмедкнига, 2009. - С. 8. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала тези до друку).

16. Ганьбергер І.І., Андрейчин С.М. Метаболічні зміни хрящової тканини у хворих на остеоартроз на тлі супровідних хронічних вірусних гепатитів В і С / V Національний конгрес ревматологів України: Тези наукових доповідей (Київ, 7-9 жовтня 2009 р) // Український ревматологічний журнал. - 2009. - Т. 37, № 3. - С. 58. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала тези до друку).

17. Ганьбергер І., Кріпка О. Сонографічні зміни у хворих на остеоартроз у поєднанні з ХОЗЛ // Матеріали ХІV міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених (Тернопіль, 13-15 квітня 2010 р.). - Тернопіль: Укрмедкнига, 2010. - С. 12. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала тези до друку).

18. Ганьбергер І.І. Результати застосування аміксину ІС та антралю у хворих на остеоартроз в поєднанні з хронічними вірусними гепатитами // Здобутки клінічної та експерементальної медицини: Збірник матеріалів конференції (Тернопіль, 17 червня 2010 р.) - Тернопіль: Укрмедкнига, 2010. - С. 21. (Здобувач провела клінічні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, підготувала тези до друку).



АНОТАЦІЯ

Ганьбергер І. І. Клінічний перебіг, зміни показників системного запалення, кістково-хрящового метаболізму у хворих на остеоартроз із супутніми хронічним обструктивним захворюванням легень і хронічними гепатитами та їх медикаментозна корекція. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 - ревматологія. - Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, 2011.

У роботі запропоноване вирішення актуальної науково-практичної задачі ревматології - встановлення клінічних і патогенетичних особливостей перебігу остеоартрозу під впливом супутніх хронічного обструктивного захворювання легень та хронічних гепатитів на підставі вивчення кістково-хрящового метаболізму, процесів системного запалення і ендотоксикозу та підвищення ефективності медикаментозного лікування. Робота базується на даних обстеження 141 хворого, серед них було 53 особи з остеоартрозом без клінічно-значущих супутніх захворювань, 25 - на остеоартроз в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень, 37 - на остеоартроз в поєднанні з хронічними гепатитами В і/або С, 17 - на остеоартроз на тлі хронічного токсичного гепатиту, 9 - мали обидві супутні хвороби (хронічне обструктивне захворювання легень та хронічні гепатити В і/або С). Контрольну групу склало 20 здорових людей.

Показано, що у пацієнтів з такою поєднаною патологією легень і печінки суглобовий синдром проявлявся інтенсивніше, рівень маркерів ендотоксемії, кістково-хрящового метаболізму і запалення значно перевищували аналогічні показники пацієнтів з остеоартрозом без супутніх захворювань.

В роботі представлене патогенетичне обгрунтування доцільності використання індуктора ендогенного інтерфероноутворення, зокрема, препарату аміксин ІС у складі комбінованої стандартної терапії хворих з остеоартрозом на тлі хронічного обструктивного захворювання легень та гепатопротектора антраль і аміксину ІС при супутньому хронічному вірусному гепатиті.

Ключові слова: остеоартроз, хронічне обструктивне захворювання легень, хронічні гепатити, аміксин ІС, антраль.



АННОТАЦИЯ

Ганьбергер И. И. Клиническое течение, изменение показателей системного воспаления, костно-хрящевого метаболизма у больных на остеоартроз при сопутствующих хроническом обструктивном заболевании лёгких и хронических гепатитах, их медикаментозная коррекция. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.12 - ревматология. - Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев, 2011.

В работе предложено решение актуальной научно-практической задачи ревматологии - выявление клинических и патогенетических особенностей течения остеоартроза при наличии сопутствующего хронического обструктивного заболевания легких и хронических гепатитов на основании изучения костно-хрящевого метаболизма, процессов системного воспаления и эндотоксикации и повышение эффективности медикаментозного лечения. Работа базируется на данных обследования 141 больного: 53 - с остеоартрозом без клинически-значимых сопутствующих заболеваний, 25 - на остеоартроз в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких, 37 - на остеоартроз в сочетании с хроническими гепатитами В и/или С, 17 - на остеоартроз на фоне хронического токсического гепатита, 9 - имели обе сопутствующие патологии (хроническое обструктивное заболевание лёгких и хронический гепатит В и/или С). Контрольную группу составили 20 здоровых. Клиническое течение и функциональное состояние суставов оценивали по клинико-функциональным индексам.

Представлены новые данные о влиянии сопутствующего хронического обструктивного заболевания легких, хронических гепатитов вирусной и токсической этиологии на суставы, метаболизм костно-хрящевой ткани, маркеры системного воспаления и эндотоксикоза при остеоартрозе.

Показано, что у пациентов с такой сочетанной патологией лёгких и печени наблюдалась более выраженная интенсивность болевого синдрома, нарушения функции суставов, что проявляется достоверно более высокими показателями клинико-функциональных индексов (болевой индекс при активных и пасивных движениях, суставной индекс, альгофункциональный индекс Лекена, интенсивность боли по визуальной аналоговой шкале). Также показатели эндотоксикозу (среднемолекулярные пептиды), костно-хрящевого метаболизма (активность лужной фосфатазы, оксипролин, румалоновые антитела) и воспаления (С-РП, ФНО-б) значительно превышали аналогичные показатели больных на остеоартроз без существенно значимых сопутствующих заболеваний.

Проведено патогенетическое обоснование целесообразности использования индуктора эндогенного интерферонообразования, в частности, препарата амиксин ІС в составе комбинированной стандартной терапии больных с остеоартрозом на фоне хронического обструктивного заболевания лёгких и гепатопротектора антраль с амиксином ІС при сопутствующем хроническом вирусном гепатите.

Ключевые слова: остеоартроз, хроническое обструктивное заболевание лёгких, хронические гепатиты, амиксин ІС, антраль.



SUMMARY

Hanberher I. I. Clinical motion, changes of markers of system inflammation, of the cartilage metabolism in patients with osteoarthrіtis in combination with chronic obstructive pulmonary disease and chronic hepatitis, their medicine correction. - Manuscript.

The dissertation for obtaining a scientific degree of the Candidate of Medical Sciences on a speciality 14.01.12 - rheumatology, A. A. Bogomolets National Medical University, Kyiv, 2011.

The paper proposed to solve actual scientific rheumatology problem - setting of clinical and pathogenetic peculiarities of osteoarthrіtis under the influence of concomitant chronic obstructive pulmonary disease and chronic hepatitis based on the study of bone and cartilage metabolism, processes systemic inflammation and improvement of treatment of such patients. The research is based on survey data 141 patients, among them were 53 persons with osteoarthrіtis without clinically-significant comorbidities, 25 - with osteoarthrіtis in combination with chronic obstructive pulmonary disease, 37 - with osteoarthrіtis in combination with chronic hepatitis B and/or C, 17 - with osteoarthrіtis in combination with chronic toxic hepatitis, 9 of them had both associated pathology (chronic obstructive pulmonary disease and chronic hepatitis B and/or C). The control group consisted of 20 healthy individuals.