Морфологія тканин нирки після експериментальної нефротомії з використанням різних розсмоктувальних хірургічних ниток (експериментально-морфологічне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД

«ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

14.03.01 - нормальна анатомія

УДК 616.6-001-089:615.468.6

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

МОРФОЛОГІЯ ТКАНИН НИРКИ ПІСЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ НЕФРОТОМІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ РІЗНИХ РОЗСМОКТУВАЛЬНИХ ХІРУРГІЧНИХ НИТОК

(ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-МОРФОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Гончар Сергій Владиславович

Луганськ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія»

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Проніна Олена Миколаївна, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України (м. Полтава), завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Антіпов Микола Васильович, Донецький національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.

доктор медичних наук, професор Фоміних Тетяна Аркадіївна, Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Захист відбудеться «__» _________ 2011 р. о ___⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.600.04 при Державному закладі «Луганський державний медичний університет» МОЗ України (91045, м. Луганськ, Квартал 50-річчя оборони Луганська, 1^г).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного закладу «Луганський державний медичний університет» МОЗ України (91045, м. Луганськ, Квартал 50-річчя оборони Луганська, 1^г).

Автореферат розісланий «__»________2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук Я.А. Ушко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

нирка кетгут регенерація модифікований

Актуальність теми. Проблема шовних матеріалів у хірургії продиктована самим життям і не є другорядним питанням. Незважаючи на технічні можливості в хірургії, урології необхідно повернутися до того, що успіх екстрених і планових операцій на нирках передусім залежить від вибору оптимального хірургічного шовного матеріалу (ХШМ). Сучасні вимоги до хірургічних ниток останніми роками значно поповнилися необхідністю наявності у ХШМ певних фармакологічних властивостей (Адамян A.A., 1998; Костенко В. А. и др., 2006, 2008; Скрипников Н.С. и др., 2005). Останні повинні бути направлені на профілактику ускладнень, обумовлених операцією, для забезпечення лікувальної дії на основне або супутнє захворювання (Адамян A.A., 1998; Бабанин А.А. и др., 1995). Тобто, ХШМ є вже не тільки як засоби з'єднання тканин, але і як активні учасники процесу заживлення хірургічної рани.

Перспективною є розробка метаболітотропних хірургічних ниток. На сьогодні перспективними ефектами метаболітотропних ХШМ вважається їх репарантна антигіпоксична і біорегуляторна дія. На підставі даних літератури і отриманих нами результатів властивостями метаболітотропних ХШМ володіють як модифіковані лікарськими засобами нитки, так і вже існуючі природні і синтетичні ХШМ. Метаболічна активність виявлена при дослідженні природних (біофіл) і синтетичних (вікрил, вікрил плюс, полігліколева кислота) шовних матеріалів, що розсмоктуються. Уведення до складу нитки антигіпоксантів (мексидол) і протимікробних засобів (етоній, триклозан) потенціює біоенергетичні та репаративні процеси в зшитих тканинах внутрішніх органів (Скрипников Н.С. и др., 2005; Бабанин А.А. и др., 1995).

У літературі є численні повідомлення щодо здатності L-аргініну поліпшувати плин ранового процесу, механічної травми та синдрому поліорганної недостатності, що особливо важливо в ранньому післяопераційному періоді (Бурлакова Е.Б., 2007; Лігоненко О.В. та ін., 2003; Скрипніков М.С. та ін., 2000). Цінні якості L-аргініну як препарату, що має антимікробні, антиоксидантні, метаболітотропні та репаративні властивості, визначили розробку методів його іммобілізації на хірургічних шовних матеріалах. Використання кетгуту зі свинячої сировини як матеріалу-носія пов'язане з його певними фізико-хімічними та біологічними властивостями (задовільні характеристики міцності нитки, наявність активних хімічних груп у її колагеновій структурі, здатних міцно зв'язувати аніоно- та катіоноактивні ліганди (Костенко В. А. и др., 2006; Скрипников Н.С. и др., 2005).

Наведено дані щодо наявності у L-аргініну позитивно заряджених груп, що дозволяє забезпечити зв'язок цієї амінокислоти методом електролізної імпрегнації з хірургічним шовним матеріалом, що містить у своєму складі колаген. При цьому, у літературі повністю відсутні відомості про реакцію тканин оперованих органів сечовиділення на застосування хірургічної нитки кетгуту, модифікованого L-аргініном. Невідомим за цих умов залишається перебіг післяопераційних морфофункціональних змін в операційному локусі.

У зв'язку з вищенаведеним нам представляється важливим вивчення процесів репаративної регенерації тканин нирки при використанні метаболітотропних шовних матеріалів зокрема кетгуту, модифікованого L-аргініном.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках комплексної міжкафедральної науково-дослідної теми Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» «Морфологія судинно-нервових взаємовідношень органів голови та шиї людини в нормі та під дією зовнішніх чинників у віковому аспекті. Створення нових та модифікація існуючих хірургічних шовних матеріалів і експериментально-морфологічне обґрунтування їх використання в клініці» ( № держреєстрації 0107U001657).

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження було визначити динаміку структурно-функціональних змін у тканинах нирки після нефротомії при використанні різних видів розсмоктувального шовного матеріалу, у порівнянні з запропонованим кетгутом, модифікованим L-аргініном.

Завдання дослідження:

1. Встановити характер морфологічних змін тканин нирки при використанні стандартного кетгуту та кетгуту зі свинячої сировини.

2. Дати морфологічну оцінку процесу репаративної регенерації тканин нирки в експерименті з використанням кетгуту, модифікованому L-аргініном.

3. Дати порівняльну оцінку стану мікроциркуляторного русла нирки при використанні стандартного кетгуту, кетгуту зі свинячої сировини і кетгуту, модифікованого L-аргініном в експерименті.

4. Провести морфометричний аналіз клітинного складу тканинного регенерату нирки після нефротомії з використанням стандартного кетгуту, кетгуту зі свинячої сировини і кетгуту, модифікованого L-аргініном.

Об' єкт дослідження - репаративна регенерація тканин.

Предмет дослідження - репаративна регенерація тканин нирки при використанні розсмоктувальних ниток.

Методи дослідження. |пузиря,Морфофункціональний стан тканин вивчався за допомогою комплексу морфологічних методів. Метод гістологічного вивчення напівтонких зрізів забезпечував вивчення клітинних елементів тканин нирки та їх співвідношення в різні терміни після операції. За допомогою гістохімічного методу здійснювали якісний аналіз співвідношення білків і полісахаридів у паравульнарній тканині і шовному матеріалі. Морфометричний аналіз здійснювався на напівтонких зрізах методом підрахунку кількості нейтрофільних гранулоцитів, макрофагів, лімфоцитів, плазмоцитів та клітин фібробластичного| ряду|лави,низки| в п'яти полях зору бінокулярного мікроскопа (х 900) методом стандартних площ|майданів|ин.

Результати досліджень оброблялися статистичним методом.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що перебіг процесу репаративної регенерації тканин нирки після нефротомії в значній мірі відрізняється при використанні для зшивання різних шовних матеріалів і залежать від сировини, з якої виготовлена нитка, її складу і техніки виробництва.

Уперше встановлено, що при застосуванні кетгуту зі свинячої сировини в більш ранній термін у порівнянні з кетгутом з баранячої сировини відмічається перехід на макрофагально-моноцитарну стадію ранового запалення, що вказує на прискорення термінів початку розсмоктування хірургічної нитки.

Встановлено, що при використанні хірургічних ниток, модифікованих L-аргініном, прискорюється перехід як на макрофагально-моноцитарну, так і на фібробластичну стадії ранового запалення. Проліферація фібробластів спостерігається у більш ранній термін (на сьому добу після нефротомії) у порівнянні з кетгутом з баранячої та свинячої сировини. Це свідчить про підвищення фібробластичної активності фібробластів і фібрилогенезу.

При використанні хірургічних ниток, модифікованих L-аргініном, проліферація фібробластів чітко обмежена в часі (7-14 доба) та відповідає періоду, необхідному для загоєння операційної рані, що попереджає можливість надлишкового рубцювання та літогенезу в нирці.

Уперше виявлено, що кетгут, модифікований L-аргініном, не викликає значних і тривалих змін мікроциркуляції, а стимулює активність судиноутворення в молодій сполучній тканині вже на 3 добу спостереження. Це покращує оксигенацію рубця і сприяє прискоренню дозрівання сполучної тканини. Визначено, що використання кетгуту, модифікованого L-аргініном, викликає менш виражені розлади мікроциркуляції і набрякові явища, ніж у групах порівняння, і є транзиторними. До 7 доби експерименту вони повністю зникають.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень мають важливе значення як для морфологів, так і для практичних урологів. У роботі наведене узагальнення морфологічних змін у тканинах нирки при використанні шовного матеріалу кетгуту із баранячої, свинячої сировини та кетгуту із свинячої сировини, модифікованому L-аргініном. Запропоновано теоретичне обґрунтування використання модифікованого шовного матеріалу для зшивання нирки, що проявляється в прискоренні процесу репаративної регенерації її структурних елементів, зниженні запальної реакції з боку тканин і попередженні можливості надлишкового рубцювання та літогенезу в нирці.

Використання кетгуту, модифікованого L-аргініном, є доцільним, порівняно із стандартним кетгутом із баранячої сировини і кетгутом із свинячої сировини, оскільки він не викликає значних і тривалих змін мікроциркуляції - її відновлення визначено на сьому добу експерименту, і накопичення значної кількості набрякової рідини в паравульнарних тканинах.

Результати досліджень впроваджені в програму експериментально-біологічної клініки ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України та лабораторії функціональної морфології вднз україни «Українська медична стоматологічна академія».

Основні положення і висновки впроваджені в навчальний процес кафедр гістології, цитології та ембріології, оперативної хірургії та топографічної анатомії, патологічної фізіології, патологічної анатомії, загальної хірургії, хірургічних хвороб та урології.

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана самостійно. Автор самостійно розробив програму досліджень, визначив мету і завдання|задачі| дослідження, методичні підходи, безпосередньо виконав операції на тваринах. Аналіз та узагальнення матеріалу, формування комп'ютерної бази даних, статистична обробка результатів експериментів, підготовка наукових статей, формулювання висновків|виведень|, оформлення дисертаційної роботи і автореферату виконано дисертантом самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на II симпозіумі «Морфогенез органів та тканин під впливом екзогенних факторів» (Алушта, 2008); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми функціональної морфології», привченої 105 річниці з дня народження Е.Д. Бромберг (Полтава, 2009 ); на науково-практичній конференції «Морфогенез и патология костной, эндокринной и иммунной систем в условиях промышленного региона» (Луганськ, 2010); на науковому конгресі «IV міжнародні Пироговські читання», присвяченому 200-річчю з дня народження М.І. Пирогова; XXII з'їзд хірургів України, V з'їзді анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Вінниця, 2010); 2-у науковому симпозіумі «Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології» (Чернівці, 2010); III cимпозіумі «Морфогенез органів та тканин під впливом екзогенних факторів», присвячений 120-річчю з дня народження проф.В.В. Бобіна та 70-річчю кримської ембріологічної школи (Алушта, 2010).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 5 статтях ( у 3 - без співавторів) у виданнях, рекомендованих ВАК України, а також у матеріалах 2 конференції у вигляді тез, отриманий 1 деклараційний патент на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 156 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, з яких викладені 184 кирилицею та 107 - латиницею (займають 34 сторінки машинопису). Робота ілюстрована 39 рисунками і 17 таблицями за текстом дисертації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводилися на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії спільно з лабораторією функціональної морфології вднз україни «Українська медична стоматологічна академія» та експериментально-біологічною клінікою ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України.

Комісія з етичних питань та біоетики ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» м. Полтава у складі, затвердженому ректором (наказ № 04 від 12.01.2009 р.) на своєму засіданні (протокол № 77 від 15.12.2009 р.) розглянула матеріали по виконанню роботи і визначила, що при роботі з тваринами керувались загальними етичними принципами роботи з експериментальними тваринами (2001), положеннями брифінгу Європейського наукового співтовариства «Использование животных в исследованиях» (1998) і Гельсінською декларацією про гуманне ставлення до тварин (2000). Уся експериментальна частина дисертаційної роботи з використанням тварин була проведена з дотриманням міжнародних принципів Європейської конвенції «Про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментів та інших наукових цілях» (Страсбург, 1985), нормам біомедичної етики та відповідним Законам України.

Експеримент був проведений на 48 безпородних, статевозрілих собаках обох статей вагою 7 - 12 кг. Тварини були розподілені на чотири групи: контрольну та експериментальні.

Тваринам проводилася нефротомія (крім контрольної групи) з подальшим ушиванням нирки різними розсмоктувальними шовними матеріалами. Операція проводилася після премедикації (0,5 ml 0,1% розчину атропіну сульфату, 1% розчину димедролу, 0,8 ml + 2 ml 50% розчину анальгіну з розрахунку на 10-15 кг ваги тварини) під тіопентал-натрієвим наркозом із розрахунку 0,09 г на 10 кг ваги тварини.

У першій - контрольній групі проводилися всі етапи оперативного доступу до нирки, без її розсікання і використання шовного матеріалу. У другій групі тварин після нефротомії краї рани зшивали ниткою кетгуту (полірованого), виготовленого із баранячої сировини. У третій групі тварин для зшивання рани нирки використовувся кетгут зі свинячої сировини. У четвертій групі для зшивання рани нирки використовували кетгут, модифікований L-аргініном.L-аргінін іммобілізовували на хірургічних нитках у заводських умовах згідно із запропонованим нами cпособом одержання резорбтивного бiологічно активного шовного матеріалу (Гончар С.В., Проніна О.М., Костенко В.О., 2009).

Після забору матеріалу в експериментальних тварин з метою припинення аутолізу і стаблізації ультраструктур клітин, видалені нами шматочки тканин нирки фіксували в 2,5% розчин глютарового альдегіду на 24 години при температурі +4⁰ С. Наступної доби матеріал заключали в Епон-812 за загальноприйнятою методикою.

Напівтонкі зрізи товщиною 1-2 мкм одержували на ультрамікротомі Сумського ВО «Selmi» УМТП-7 (серійний номер 8-31.4, ТУ 25-7401 0063-91).

Морфометричний аналіз був проведений на напівтонких зрізах за допомогою підрахунку клітин різних класів методом стандартних площин за Г.Г.Автанділовим (1990) (нейтрофільних гранулоцитів, макрофагів, лімфоцитів, плазмоцидів та клітин фібробластичного ряду).

Статистичну обробку результатів отриманого матеріалу та кількісний аналіз результатів морфометричного дослідження проводили за загальноприйнятими статистичними методами (1990) і за допомогою програми Exel.

Результати дослідження та їх аналіз. У безпосередній близькості до кетгутових ниток із баранячої сировини на 3 добу спостереження виявлялися явища запалення і серозно-фібринозного просочення зшитих тканин нирки. Кетгутова нитка в цей час оточена набряковою рідиною і лейкоцитарним інфільтратом, у складі якого визначаються переважно сегментоядерні лейкоцити і вільні макрофаги. Виявляється порушення цілісності кетгуту і формування вузьких тріщин по його периферії за рахунок ферментів, що синтезуються у вогнищі запалення на місці ранового дефекту. У новоутворені простори мігрують клітинні елементи - макрофаги і фібробласти, які ініціюють формування молодої рубцевої тканини.

На 7 добу після нефротомії мали місце запальні зміни і гемодинамічні розлади, які були максимально виражені навколо кетгутової нитки. У порівнянні з попереднім терміном спостереження, у клітинному інфільтраті зменшилася кількість нейтрофільних гранулоцитів, лімфоцитів і збільшилася - фібробластів, що свідчить про початок проліферативної стадії запалення. У тканинах, які оточують шовний матеріал, цілісність якого була порушеною, спостерігалася молода грануляційна тканина. Зберігається лейкоцитарна інфільтрація із наявністю поліморфноядерних лейкоцитів, вільних макрофагів і клітин-фагоцитів, кількість яких на цей термін збільшилася не тільки в безпосередній близькості від шовного матеріалу, але на периферії ранового каналу. Судини мають будову синусоїдів різного калібру і напряму, розташованих зазвичай нерівномірно і не орієнтованих.. Кетгутова нитка в цей термін має нерівні краї внаслідок відшарування великих і дрібних фрагментів. У численні вузькі хаотичні тріщини, у які проникають макрофаги і молоді фібробласти. В оточуючій непошкодженій тканині нирки визначалися застійні явища в мікроциркуляторному руслі і локальна десквамація канальцевого епітелію.

На 14 добу спостереження нитка продовжувала розпадатися на досить великі фрагменти. По краях прокольного каналу виявлялися макрофаги, лімфоцити і поліморфноядерні лейкоцити з максимальною концентрацією біля тріщин і проростанням фібробластів усередину нитки. Гігантські клітини сторонніх тіл виявлялися в безпосередній близькості від фрагментів кетгуту. На вивчаємий термін з боку новоутворених судин гемомікроциркуляторного русла в паравульнарній зоні визначалося збільшення їх кількості і поява орієнтації перпендикулярно до країв ранового дефекту.

Диференціювання периваскулярних фібробластів в ендотеліоцити супроводжувалося формуванням основних структурних елементів судинної стінки. Формування дрібних кровоносних судин, які утворюють петлі, узгоджене з синтезом колагену, оскільки обидва ці процеси забезпечують доставку кисню до фібробластів і тим самим зумовлюють прискорення дозрівання сполучної тканини рубця.

На 30 добу краї рани з'єднувалися рубцевою тканиною. При мікроскопічному дослідженні встановлено, що кетгут розпався на окремі досить великі фрагменти, які продовжували підлягати утилізації макрофагами і поступово заміщувалися сполучною тканиною.

У порівнянні з попереднім терміном спостереження кількість новоутворених капілярів різко скоротилася По периферії скупчення фібробластів продовжували формувати й ущільнювати сполучнотканинні волокна, утворюючи капсулу. Остання в своєму складі містила переважно волокнистий компонент і невелику кількість тіл фіброцитів. Зрілі судини гемомікроциркуляторного русла забезпечували доставку кисню.

На 3 добу після операції в ранах, зшитих кетгутом із свинячої сировини, відмічається картина травматичного ушкодження тканин, яка мала морфологічні ознаки класичної запальної реакції на стадії альтерації та ексудації. Навколо шовного матеріалу визначався фібрин, який був просочений нейтрофільними гранулоцитами і макрофагами.

Шовні лігатури повністю зберігали структурну цілісність. По периферії післяопераційної рани визначалася помірна поліморфноклітинна реакція на фоні набряку, серознофібринозного просочення і циркуляторних розладів з ознаками сладжу, стазу і тромбоутворення.

локально активізувалися процеси загоєння, що морфологічно проявлялося в ущільненні фібрину і міграції по новоутвореним щілинам до шовного матеріалу макрофагів, нейтрофільних гранулоцитів і юних фібробластів. Звертала на себе увагу значна, порівняно з попередньою експериментальною групою кількість плазмоцитів, що свідчило про досить високе антигенне навантаження, за рахунок розпаду клітинних елементів в рановому каналі, на цей термін спостереження.

Фібрин у паравульнарній зоні розсмоктувався, заміщуючись тяжами проліферуючих фібробластів і тонкими новоутвореними преколагеновими волокнами. По периферії шовного матеріалу визначалася активна його резорбція вільними макрофагами, які формували досить широкі щілини. У проміжках визначалися деградуючі еритроцити, макрофаги з морфологічними ознаками активного фагоцитозу клітинних фрагментів, нейтрофільні гранулоцити, малі лімфоцити, плазмоцити з розширеними цистернами гранулярного ендолазматичного ретикулуму і юні фібробласти, перікаріони і ядра яких мали видовжену форму.

Кількість гігантських клітин фагоцитів сторонніх тіл була значною. В їх цитоплазмі визначалися як безструктурні фагоцитовані частинки, як окремі фрагменти клітинного матеріалу, так і цілі формені елементи крові з післяопераційного крововиливу.

На 7 добу спостереження за рахунок ендотелізації щілин у фібрині, що розсмоктувався, та брунькування капілярів інтенсивно формується судинна сітка сполучнотканинної спайки.

Циркуляторні розлади були менш виражені і проявлялися у вигляді розширення просвіту та повнокров'я. Явища сладжів еритроцитів, стазу, діапедезних крововиливів і тромбоутворення у цей термін були відсутні На межі із неушкодженою тканиною нирки в складі рубця визначалися процеси диференціювання судин, які з тонкостінних трубок венулярного типу перетворюються на справжні судини з добре вираженими 3 шарами стінки.

На тлі залишкових явищ циркуляторних розладів і набряку відмічається практично повна реорганізація ранової щілини з розвитком пухкого сполучнотканинного рубця, у складі якого переважали юні фібробласти, преколагенові і колагенові волокна і незначна кількість аморфної речовини.

На 14 добу в тканинах відмічається активна фрагментація шовного матеріалу на окремі часточки, які за розмірами є дрібнішими, порівняно з попередньою експериментальною групою.

Безпосередньо до ниток прилягали макрофаги і поодинокі нейтрофільні гранулоцити. На деякій відстані від шовного матеріалу із свинячої сировини виявлялися лімфоцити на різних стадіях диференціювання у плазмоцити, а далі на відстані - визначалися юні фібробласти з ядрами округлої або видовженої форми, що містили переважно деконденсований хроматин і 1-2 ексцентрично розміщених ядерця.

На 14 добу в ушитих кетгутом із свинячої сировини тканинах нирки процеси ущільнення рубця відбувалися аналогічно таким з використанням кетгуту із баранячої сировини, проте спостерігалися і деякі відмінності.

Між волокнами визначалася велика кількість фібробластів, які утворювали ланцюжки і «справжні» капіляри, хоча кількість новоутворених гемомікросудин, сформованих у молодій сполучній тканині, до цього терміну зменшилася. Циркуляторні розлади практично були відсутніми.

На 30 добу після нефротомії з ушиванням нирки кетгутом із свинячої сировини на її місці визначається організована смужка зрілої сполучної тканини. Рубець представлений переважно колагеновими волокнами. Між волокнами визначаються тіла фібробластів веретеноподібної форми, а також капіляри і артеріоли, проте виявляються морфологічні ознаки інволюції молодої судинної сітки.

На 3 добу після операції з використанням кетгуту, модифікованому L-аргініном в ранах відмічалася запальна реакція у вигляді крововиливу, просочення фібрином і лейкоцитарної інфільтрації. Однак, на відміну від попередніх експериментальних груп, фібринові маси були пухкішими, що, на нашу думку, є позитивної передумовою для подальшого розвитку репаративного процесу.

У складі лейкоцитарного інфільтрату переважали на даний термін спостереження макрофаги та нейтрофільні гранулоцити. Звертала на себе увагу значна кількість плазмоцитів у складі клітинного інфільтрату. Визначене явище обумовлено імуностимулюючою дією кетгуту, модифікованого L-аргініном, на прискорення формування ефекторних клітин імунної відповіді для знешкодження та утилізації продуктів розпаду травмованих клітин.Візуалізувалися гігантські клітини сторонніх тіл, цитоплазма яких була заповнена фагоцитованим клітинним матеріалом. Розлади гемомікроциркуляції морфологічно проявлялися стазом в ємнісних судинах, посиленою міграцією лейкоцитів і плазми крові через судинну стінку, що призвело до набряку і лейкоцитарної інфільтрації параваскулярної сполучної тканини. Уже на цей термін спостереження виявлялася міграція і проліферація юних фібробластів між волокнами фібрину. Морфологічні ознаки розладів мікроциркуляції проявлялися запустінням периканальцевих гемомікросудин, периваскулярним набряком. На 7 добу після нефротомії з використанням кетгуту із свинячої сировини, модифікованого L-аргініном по периферії фрагментів шовного матеріалу виявлялося його розшарування на дрібні лінійні фрагменти. При забарвленні толуїдиновим синім кетгут забарвлювався оксифільно, що свідчило про активний лізис і утилізацію шовного матеріалу клітинами лейкоцитарного інфільтрату - нейтрофільними гранулоцитами і макрофагами. По краях ранового дефекту фібробласти збільшувалися в розмірах, набували округлої форми, відростки згладжувалися. На цей термін спостереження кількість гігантських клітин сторонніх тіл була найбільшою серед еритроцитів у зоні ранового дефекту.

Унаслідок втрати рідини та утворення вузьких щілин у фібринових масах, юні фібробласти переміщувалися в напрямку шовного матеріалу, утворюючи ланцюжки, в яких окремі клітини щільно прилягали одна до одної. У той час у глибоких шарах новоутвореної молодої сполучної тканини починається формування основної речовини і волокнистих структур. Новоутворені судини вростали у фібробластичні шари одночасно з їх формуванням. Формувалася молода сполучна тканина, що поступово заповнювала рановий дефект.

На 14-ту добу експерименту по периферії спостерігалося руйнування шовного матеріалу клітинами моноцитарного ряду на дрібні фрагменти. Фібробласти, проникаючи в утворені щілини між окремими фрагментами шовного матеріалу разом з новоутвореними колагеновими волокнами, збільшували відстань між ними, відшаровуючи їх від основного масиву кетгуту, модифікованого L-аргініном. У цей період визначалися скупчення юних фібробластів. За групами фібробластів візуалізувалися новоутворені мікросудини, які мали сплощену форму просвіту на поперечних перерізах. Морфологічні ознаки набряку не визначалися. На межі з нетравмованою тканиною нирки виявлялися у складі дозріваючої сполучної тканини гемомікросудини із класичною будовою стінки. На 14 добу експерименту в безпосередній близькості від фрагментів шовного матеріалу, що залишилися, виявлялася велика кількість юних фібробластів із оптичносвітлою цитоплазмою, округлими ядрами, у яких містився деконденсований хроматин. Між новоутвореними клітинними і волокнистими компонентами молодої сполучної тканини виявлялися поодинокі макрофаги і нейтрофільні гранулоцити.

До 30 доби експерименту з використанням кетгуту, модифікованому L-аргініном, останній був представлений дрібними оксифільними фрагментами неоднорідної оптичної щільності без чітких меж. Навколо залишків шовного матеріалу визначалися переважно макрофаги, невелика кількість нейтрофільних гранулоцитів і плазмоцитів, які розміщувалися в оточенні тонкостінних гемомікросудин, заповнених еритроцитами. Післяопераційний рубець був утворений організованою сполучною тканиною. Кількість фібробластів, за рахунок заміщення їх колагеновими волокнами, зменшилася, вони піддавалися деградації і перетворювалися на фіброцити. Судини гемомікроциркуляторного русла формували густу сітку.

Використання кетгуту, модифікованого L-аргініном, є доцільним, порівняно із стандартним кетгутом із баранячої сировини і кетгутом із свинячої сировини, оскільки він не викликає значних і тривалих змін мікроциркуляції і накопичення значної кількості набрякової рідини в паравульнарних тканинах. У ранні терміни після оперативного втручання стимулює активність макрофагів, фібробластів і судиноутворення в молодій сполучній тканині.

Морфометричні дослідження показали, що на 3 добу після операції відмічається істотне збільшення числа нейтрофільних гранулоцитів при використанні для шва кетгуту із баранячої сировини у 13.6 рази (Р<0.001), при застосуванні кетгуту зі свинячої сировини -у 14.6 рази (Р<0.001), а також кетгуту зі свинячої сировини, модифікованого L-аргініном - у 15.2 рази (Р<0.001).

Звертає на себе увагу, що за умов використання кетгуту зі свинячої сировини, модифікованого L-аргініном, кількість нейтрофільних гранулоцитів у досліджених зразках перевищує таку при застосуванні стандартного кетгуту на 11.8% (Р<0.05). Отримані нами результати відповідають даним літератури, що відмічають порядок реакції клітин у вогниці ранового запалення: спочатку запалення з'являються нейтрофільні лейкоцити, потім до них приєднуються макрофаги і, нарешті, фібробласти (В.В.Серов, 1995; Eming S.A. et al., 2007; Glaros T. et al., 2009; Teller P. et al., 2009; de la Torre J.I. et al., 2008).

Число макрофагів збільшується при використанні для шва стандартного кетгуту із баранячої сировини у 8.2 рази (Р<0.001), при застосуванні кетгуту зі свинячої сировини - у 10.8 рази (Р<0.001), а також кетгуту зі свинячої сировини, модифікованого L-аргініном - у 11.6 рази (Р<0.001). Зростання кількості лімфоцитів у межах післяопераційного рубця, що формується, пов'язують з наявністю у кетгуті певних антигенних властивостей (Скрипников Н.С. и др., 2002). Число лімфоцитів підвищується у 2.6 рази (Р<0.001), при застосуванні кетгуту зі свинячої сировини на 88.6% (Р<0.001), а також кетгуту зі свинячої сировини, модифікованого L-аргініном - у 2.1 рази (Р<0.02).

Кількість плазматичних клітин у цей термін збільшується у 13.0 разів (Р<0.001), при застосуванні кетгуту зі свинячої сировини - у 13.5 рази (Р<0.001), а також кетгуту зі свинячої сировини, модифікованого L-аргініном - у 14.8 рази (Р<0.001). Відомо, що сенсибілізація супроводжується істотним зростанням плазматичних клітин.

Особливий інтерес мають дані про кількість фібробластів у динаміці ранового запалення в операційному локусі. Так, на 3 добу післяопераційного періоду кількість фібробластів зменшується при застосуванні кетгуту з баранячої сировини на 52.2% (Р<0.01) та при застосуванні кетгуту зі свинячої сировини - на 38.8% (Р<0.05), що є характерним для ранніх стадій запального процесу (В.В.Серов, 1995; Eming S.A. et al., 2007).

На сьому добу післяопераційного періоду число нейтрофільних гранулоцитів залишається істотно підвищеним при використанні для шва кетгуту із баранячої сировини у 5 разів (Р<0.001), при застосуванні кетгуту зі свинячої сировини - у 4.4 рази (Р<0.001), а також кетгуту зі свинячої сировини, модифікованого L-аргініном - у 2.2 рази (Р<0.01). При цьому, за умов використання кетгуту зі свинячої сировини, модифікованого L-аргініном, кількість нейтрофільних гранулоцитів у досліджених зразках істотно поступається як результату серії при застосуванні стандартного кетгуту (на 56.0%, Р<0.001), так і серії з використанням кетгуту зі свинячої сировини (на 50.0%, Р<0.001). Тобто, нейтрофільна реакція за умов ранового запалення при застосуванні нитки, модифікованої L-аргініном, обмежена чітким часовим проміжком, що важливо для попередження генералізації запального процесу та його небажаних місцевих і системних проявів.

У цей же час кількість макрофагів залишається збільшеною при використанні для шва кетгуту із баранячої сировини у 8.4 рази (Р<0.001), при застосуванні кетгуту зі свинячої сировини - у 8.4 рази (Р<0.001), а також кетгуту зі свинячої сировини, модифікованого L-аргініном - у 7.4 рази (Р<0.001). Кількість лімфоцитів залишається підвищеною при використанні для шва кетгуту зі свинячої сировини на 38.6% (Р<0.02) та його модифікованого L-аргініном варіанту - на 54.5% (Р<0.05).

Число плазматичних клітин у цей термін при використанні для шва кетгуту з баранячої сировини продовжує перевищувати контроль у 16 разів (Р<0.001), при застосуванні кетгуту зі свинячої сировини - у 15.5 рази (Р<0.001). Кількість плазматичних клітин при використанні кетгуту зі свинячої сировини, модифікованого L-аргініном, у 8.5 рази (Р<0.01) перевищує результат контрольної групи. При цьому число плазматичних клітин у досліджених зразках істотно поступається як результату серії при застосуванні кетгуту з баранячої сировини (на 46.9%, Р<0.01), так і серії з використанням кетгуту зі свинячої сировини (на 45.2%, Р<0.05). Це вказує на менші сенсибілізуючі властивості нитки, модифікованої L-аргініном.

Кількість фібробластів у зразках різних серій дослідів істотно відрізняється. Так, залишається достовірно зниженим число фібробластів при застосуванні кетгуту з баранячої сировини, яке на 41.0% (Р<0.05), поступається величині контрольної групи. При застосуванні кетгуту зі свинячої сировини їх кількість достовірно не відрізняється від контроля. При використанні нитки, модифікованої L-аргініном, число фібробластів на 79.9% (Р<0.001) перевищує величину контрольної групи, та відповідно у 3.1 рази (Р<0.001) та на 69.7% (Р<0.01) перевищує результати серій, у яких застосовували кетгут з баранячої та свинячої сировини. Це свідчить про здатність шовного матеріалу, модифікованого L-аргініном, прискорювати перехід ранового запалення на фібробластичну стадію.

На 14 добу після операції кількість нейтрофільних гранулоцитів залишається підвищеною тільки при використанні для шва кетгуту із баранячої сировини у 3.4 рази (Р<0.02). При застосуванні кетгуту зі свинячої сировини та його модифікованого L-аргініном варіанта число нейтрофілів достовірно не відрізняється від величини контрольної групи та на 58.8% (Р<0.05) перевищує дані групи з використанням кетгуту з баранячої сировини.

У цей же час кількість макрофагів залишається збільшеною при використанні для шва кетгуту з баранячої сировини у 6.8 рази (Р<0.001), при застосуванні кетгуту зі свинячої сировини - у 4.6 рази (Р<0.001), а також кетгуту зі свинячої сировини, модифікованого L-аргініном - у 4.2 рази (Р<0.001). При цьому кількість макрофагів при застосуванні кетгуту зі свинячої сировини та нитки, модифікованої L-аргініном, відповідно на 32.4% (Р<0.02) та 38.2% (Р<0.001) поступається даним серії з використанням кетгуту з баранячої сировини.

Кількість лімфоцитів залишається підвищеною тільки при використанні для шва кетгуту з баранячої сировини на 87.5% (Р<0.001). При застосуванні кетгуту зі свинячої сировини та його модифікованого L-аргініном варіанта число лімфоцитів у дослідних зразках не перевищує дані контрольної групи та відповідно на 35.8% (Р<0.01) та на 37.0% (Р<0.001) поступається даним серії з використанням кетгуту з баранячої сировини.

Число плазматичних клітин у цей термін перевищує дані контрольної групи у всіх дослідних серіях. При використанні для шва кетгуту з баранячої сировини величина цього показника в 16.5 разів (Р<0.001) перевищує результат контролю. При застосуванні кетгуту зі свинячої сировини число плазматичних клітин в 7 разів (Р<0.01) перевищує результат контрольної групи, проте на 57.6% (Р<0.001) поступається даним серії з використанням кетгуту з баранячої сировини. При застосуванні кетгуту зі свинячої сировини, модифікованого L-аргініном, кількість плазматичних клітин в 5 разів (Р<0.001) перевищує результат контрольної групи, проте на 69.7% (Р<0.001) поступається даним серії з використанням кетгуту з баранячої сировини.

Кількість фібробластів підвищується також у серії з використанням для шва кетгуту із баранячої сировини на 28.7% (Р<0.05).При застосуванні кетгуту зі свинячої сировини, модифікованого L-аргініном, число фібробластів на 65.7% (Р<0.001) перевищує величину контрольної групи, та відповідно на 28.7% (Р<0.01) та на 44.2% (Р<0.01) перевищує результати серій, у яких застосовували кетгут з баранячої та свинячої сировини, що свідчить про потужну біостимулюючу дію цього шовного матеріалу на репаративні процеси у тканинах оперованої нирки.

На 30 добу після операції кількість нейтрофільних гранулоцитів не відрізняється від даних контрольної групи. Кількість макрофагів залишається збільшеною при використанні для шва кетгуту з баранячої сировини у 8.6 рази (Р<0.001).При застосуванні кетгуту зі свинячої сировини та нитки, модифікованої L-аргініном, кількість макрофагів відповідно на 76.7% (Р<0.001) та 75.6% (Р<0.001) поступається даним серії з використанням кетгуту з баранячої сировини. Отже, при використанні кетгуту з баранячої сировини відмічається затримка процесу ранового запалення на моноцитарно-макрофагальній стадії (Калнберз В.С. и др., 1988; Forrester J.C., 1980).

Кількість лімфоцитів, як і у попередній термін дослідження, залишається підвищеною тільки при використанні для шва кетгуту з баранячої сировини на 72.7% (Р<0.001) відносно контролю. При застосуванні кетгуту зі свинячої сировини та його модифікованого L-аргініном варіанта число лімфоцитів у дослідних зразках не перевищує дані контрольної групи. При використанні кетгуту зі свинячої сировини кількість лімфоцитів на 28.9% (Р<0.05) поступається даним серії із застосуванням кетгуту з баранячої сировини.

У цей період число плазматичних клітин залишається підвищеним тільки при використанні для шва кетгуту з баранячої сировини у 14 разів (Р<0.001). При застосуванні кетгуту зі свинячої сировини та його модифікованого L-аргініном варіанта кількість плазматичних клітин у дослідних зразках не перевищує дані контрольної групи та на 85.7% (Р<0.001) поступається даним серії з використанням кетгуту з баранячої сировини. Отже, отримані дані свідчать про більш високий ризик сенсибілізуючої дії останнього в порівнянні з кетгутом зі свинячої сировини та нитки, модифікованої L-аргініном.

На 30 добу після операції кількість фібробластів є достовірно збільшеною тільки при використанні кетгуту з баранячої сировини на 37.3% (Р<0.05). При застосуванні кетгуту зі свинячої сировини та його модифікованого L-аргініном варіанта кількість фібробластів не перевищує результат контрольної групи. Це вказує, що біостимулююча дія модифікованої L-аргініном нитки обмежена в часі і відповідає періоду, необхідному для загоєння операційної рані, що попереджає можливість надлишкового рубцювання.

Отже, отримані дані свідчать, що при застосуванні кетгуту зі свинячої сировини в більш ранній термін у порівнянні з кетгутом з баранячої сировини відмічається перехід на макрофагально-моноцитарну стадію ранового запалення.При використанні хірургічних ниток, модифікованих L-аргініном, прискорюється перехід як на макрофагально-моноцитарну, так і на фібробластичну стадії ранового запалення. Проліферація фібробластів спостерігається у більш ранній термін (на сьому добу після нефротомії) у порівнянні з кетгутом з баранячої та свинячої сировини.

Висновки

У роботі наведене узагальнення морфологічних змін у тканинах нирки при використанні в якості шовного матеріалу кетгуту із баранячої, свинячої сировини та кетгуту із свинячої сировини, модифікованого L-аргініном. Теоретично обґрунтувано використання модифікованого шовного матеріалу для зшивання нирки, що проявляється в прискоренні процесу репаративної регенерації її структурних елементів, зниженні запальної реакції з боку тканин і попередженні можливості надлишкового рубцювання та літогенезу в нирці.

1. Встановлено, що структурні зміни після ушивання різаної рани нирки різними шовними матеріалами, що розсмоктуються, мають загальні закономірності і мають чіткий стадійний характер. Вищезазначене проявляється на третю добу запальною реакцією у вигляді крововиливу, просочення фібрином і лейкоцитарної інфільтрації паравульнарної зони у всіх вивчених експериментальних групах. Однак клітинний склад інфільтрату, оптичні властивості фібринового згустку, стан шовного матеріалу мають більш позитивний прогностичний характер при використанні кетгуту, модифікованого L-аргініном.

2. Переваги кетгуту із свинячої сировини над кетгутом із баранячої сировини для регенерації ушкодженої тканини проявляються в зниженні альтеративно-ексудативних змін, активності клітинної інфільтрації і циркуляторних розладів у тканинах нирки, стимуляції фібробластичної активності та колагеноутворення в більш стислі терміни (на 7 діб раніше) з дозріванням сполучної тканини, що сприяє швидкому відновленню гістофункціонального стану оперованого органа.

3. У ранні терміни після оперативного втручання кетгут, модифікований L-аргініном, стимулює активність макрофагів, що проявляється прискоренням руйнування шовного матеріалу і його утилізації до 14 доби спостереження. Позитивний вплив на активність фібробластів скорочує терміни формування зрілої сполучної тканини на місці дефекту. Початок судиноутворення, на відміну від інших експериментальних груп, визначений з третьої доби спостереження, і до 14 в молодій сполучній тканині типові гемомікросудини формували організовану сітку.

4. При використанні хірургічних ниток, модифікованих L-аргініном, прискорюється перехід як на макрофагально-моноцитарну, так і на фібробластичну стадії ранового запалення.

Проліферація фібробластів спостерігається у більш ранні терміни (на сьому добу після нефротомії) у порівнянні з кетгутом з баранячої та свинячої сировини.

Важливою морфологічною ознакою активності макрофагальної реакції є виявлення в паравульнарній зоні гігантських клітин «сторонніх» тіл, які виявлялися з третьої доби спостереження після ушивання різаної рани нирки кетгутом, модифікованим L-аргініном, і містили велику кількість фрагментів утилізованих клітин інфільтрату і шовного матеріалу.

5. Використання кетгуту, модифікованого L-аргініном, є доцільним, порівняно із стандартним кетгутом із баранячої сировини і кетгутом із свинячої сировини, оскільки він не викликає значних і тривалих змін мікроциркуляції - її відновлення визначено на сьому добу експерименту за рахунок утворення значної кількості «справжніх капілярів» у паравульнарній зоні, які мали орієнтовний хід і формували впорядковану сітку навколо переважно дрібних фрагментів шовного матеріалу, і накопичення значної кількості набрякової рідини в паравульнарних тканинах.

6. При використанні хірургічних ниток, модифікованих L-аргініном, проліферація фібробластів чітко обмежена в часі (7-14 доба) та відповідає періоду, необхідному для загоєння операційної рані, що попереджає можливість надлишкового рубцювання та літогенезу в нирці.

Практичні рекомендації

Результати проведених комплексних досліджень дозволяють рекомендувати використання кетгуту з свинячої сировини, модифікованого L-аргініном, для операцій на органах сечовидільної системі, насамперед, на нирках. Це дозволить попередити можливість надлишкового рубцювання та літогенезу в нирці. Загалом використання модифікованого шовного матеріалу сприятиме максимальному відновленню морфофункціонального стану оперованого органа.

список опублікованих праць за темою дисертації

1. Костенко В.А. Перспективы создания и применения нових метаболитотропных хирургических шовных материалов / В.А. Костенко, С.В. Гончар, Е.Н. Пронина [и др.] // Таврический медико-биологический вестник. - 2008. - Т.11., №3. - С. 37-39.

2. Гончар С.В. Морфофункціональні особливості регенерації нирок, ушитих нитками, модифікованими L-аргінином в ранні сроки після експериментальної нефротомії / С.В. Гончар // Вісник проблем біології і медицини. - 2009. - Вип.1. - С. 157-159.

3. Гончар С.В. Новий біологічний шовний матеріал, що розсмоктується, в урологічній практиці / С.В. Гончар // Світ медицини та біології. - 2009. - №3. - С. 53-55.

4. Пат. 39088 Україна, МПК(2009) А61L 17/00 Спосіб одержання резорбтивного біологічно активного шовного матеріалу / Гончар С.В., Проніна О.М., Костенко В.О. [та ін.] ; заявники і патентовласники Гончар С.В., Проніна О.М., Костенко В.О. [та ін.]. - № 200806857; заявл. 19. 05. 08; опубл. 10.02.09 , Бюл № 3.

5. Гончар С.В. Морфометричні зміни клітинного складу тканин нирки при використанні розсмоктувальних ниток після експериментальної нефротомії у віддалені строки / С.В. Гончар // Український морфологічний альманах. - 2010. - Т. 8, №2. - С.37-39.

6. Проніна О.М. Вплив хірургічних ниток, модифікованих L-аргінином, на морфометричні показники в паравульнарних тканинах оперованих нирок собак в ранні терміни / О.М. Проніна, С.В. Гончар // Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології : Мат. 2-го наукового симпозіуму. - Чернівці, 2010. - С. 149-150.

7. Проніна О.М. Морфометрична характеристика тканин нирки при використанні різних розсмоктувальних ниток після експериментальної нефротомії в ранні строки / О.М. Проніна, С.В. Гончар // Вісник морфології. - 2010. - 16 (2). - С. 349-353.

8. Проніна О.М. Структурні особливості загоєння різаної рани, ушитої кетгутом, модифікованим L-аргінином / О.М. Проніна, С.В. Гончар, Г.А. Єрошенко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : Труды Крымского государственного медицинского университета имени С.И. Георгиевского. - Сімферополь, 2010. - Т.146, Ч. V. - C. 203.

АНОТАЦІЯ

Гончар С.В. Морфологія тканин нирки після експериментальної нефротомії з використанням різних розсмоктувальних хірургічних ниток (експериментально-морфологічне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія.- Державний заклад «Луганський державний медичний університет» МОЗ України. - Луганськ, 2011.

В дослідженнях встановлений морфофункціональний стан тканин нирки, зшитої різними видами кетгуту після експериментальної нефротомії, вплив цих ХШМ на характер загоєння рани.

При використанні хірургічних ниток, модифікованих L-аргініном, прискорюється перехід як на макрофагально-моноцитарну, так і на фібробластичну стадії ранового запалення. Проліферація фібробластів спостерігається у більш ранній термін (на сьому добу після нефротомії) у порівнянні з кетгутом з баранячої та свинячої сировини. При цьому проліферація фібробластів чітко обмежена в часі (7-14 доба) та відповідає періоду, необхідному для загоєння операційної рани, що попереджає можливість надлишкового рубцювання та літогенезу в нирці.

Ключові слова: нирка, репаративна регенерація, хірургічний шовний матеріал, кетгут, модифікований L-аргініном.

АННОТАЦИЯ

Гончар С.В. Морфология тканей почки после экспериментальной нефротомии с использованием различных рассасывающихся хирургических нитей (экспериментально-морфологическое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Государственное заведение «Луганский государственный медицинский университет» МЗ Украины. - Луганск, 2011.

Исследование посвячено установлению морфофункционального состояние тканей почки, сшитой различными видами кетгута ( из бараньего сырья, свинного сырья и свинного, модифицированного L-аргинином) после экспериментальной нефротомии, влиянию этих ХШМ на характер заживления раны.

С помощью комплекса современных морфологических методов исследований установлены макро-микроскопические и морфометрические особенности протекания процесса репаративной регенерации в тканях почки в различные сроки после операции (1, 3, 7, 14 и 30 сутки). Также проведен качественный анализ соотношения белков и полисахаридов в паравульнарных тканях органа и самом шовном материале. Основное внимание уделялось изучению темпов заживления и характера рубца после использования кетгута, модифицированного L-аргинином, способ изготовления и применения которого был впервые предложен нами.

Процесс репаративной регенерации тесно связан с воспалительной реацией в ответ на повреждение и с процессом склерозирования. То есть такие процессы как воспаление, репаративная регенерация и фиброз являются обязательными тканевыми реакциями на оперативное вмешательство. И в итоге приводят к наиболее соответственному восстановлению анатомической целостности самой ткани оперированного органа с минимальными функциональными нарушениями.

Эти процессы происходят на основе взаимодействия нейтрофилов, тромбоцитов, тучных клеток, фибробластов, макрофагов, лимфоцитов, как друг с другом, так и с коллагеном, протеогликанами и др. по типу обратных связей. В работе показана динамика морфометрических показателей этих элементов в разные сроки после экспериментальной нефротомии.

Анализ полученных результатов исследования свидетельствует о преимуществах кетгута из свинного сырья над кетгутом из бараньего сырья для регенерации поврежденной ткани почки. Это проявляется в снижении альтеративно-экссудативных изменений, активности клеточной инфильтрации и циркуляторных расстройств в тканях почки, повышении и стимуляции фибробластической активности и коллагенообразовании с дозреванием соединительной ткани, которая способствует быстрому возобновлению морфофункционального состояния оперированного органа. Сам хирургический шовный материал влияет на репаративные процессы в области формирующегося рубца и течение послеоперационного периода, нередко осложненного.