Комплексна система оцінки та корекції фізичними методами дизрегуляторних станів у водіїв автотранспорту

Виявлені особливості дозволять розробити об'єктивні критерії до диференційованого підходу корекції порушень ГГМСР під час реабілітації водіїв автотранспорту, в залежності від характеру виявленої дизрегуляції.

Аналіз впливу РК на стан вегетативного гомеостазу за даними КІГ та ШГР показав, що характер динаміки показників ВСР та ЕШО також визначається напрямом та інтенсивністю початкових порушень та компонентним складом кожного із розроблених комплексів.

Зокрема, при переважанні симпатикотонічної кардіальної активності та компенсаторному підвищенні вагоінсулярного тонусу ВНС (у представників І та ІІ груп спостереження, рис. 2.) виразний нормалізуючий характер впливу спостерігали після застосування РК№1.

В залежності від зміни початкових параметрів (при підвищеній активності симпатоадреналової ланки ВНС (індекс Баєвського, амплітуда моди, LF) констатували зниження початково підвищених параметрів (Р<0,001) показники вагусної активності (RMSSD, pNN50, HF) теж достовірно зменшувалися (Р<0,5-0,001) щодо початкових показників у бік норми). Після застосування РК №3 показники хоча переважно змінювалися статистично не достовірно, проте наближалися до параметрів контрольної групи аналогічного віку. Вплив РК №2 на характер змін даних КІГ у осіб ІІ групи був найменш значним - після його застосування всі порушені показники залишалися достовірно підвищеними (рис. 2.).

Отже, при переважанні симпатикотонічної кардіальної активності та підвищенні вагоінсулярного тонусу ВНС (у представників І та ІІ груп спостереження) ефективність застосованих РК зменшувалася у наступному порядку РК №1>РК№3>РК2 (рис. 2).

Однак при виснаженні активності катехоламінергічних систем у представників ІІІ групи професійних водіїв автотранспорту (стаж трудової діяльності більше 25-30 років) відновленню активності симпатичної ланки ВНС найбільш ефективно посприяв РК №2. Проте, якщо розглядати баланс обох ланок ВНС у осіб даної групи після різних видів реабілітаційного впливу, то близьким до досягнення ейтонії констатували стан показників КІГ після застосування РК №3. Адже, окрім суттєвого підвищення активності симпатичного відділу, після застосування РК №3 констатували також і статистично вірогідне зменшення початково надмірно підвищених показників активності парасимпатичного відділу ВНС (рис.3).

Проведений аналіз динаміки показників електрошкіряного опору за даними ЕПД показував (табл. 6.), що динаміка показників шкіряних гальванічних реакцій асоціюється із характером динаміки показників варіабельності серцевого ритму, згідно даним КІГ (рис. 2, 3).

Зокрема, при підвищенні початкових значень ЕШО (ЕШО-d, ЕШО-s, СЗ ЕШО та ІФК) у представників І групи та ІІ-с підгрупи застосування РК №1 найбільш ефективно приводило до їх зменшення. Та, навпаки, при зниженні даних показників у осіб ІІІ груп та ІІ-а підгрупи ефективність нормалізуючого впливу застосованих комплексів була у наступній послідовності, у порядку її зростання: РК№1< РК№2 < РК№3. При початково близьких до контрольних величин найбільш виразно виявлявся стимулюючий вплив РК №2. Слід зазначити, що за даними аналізу показників ЕШО застосування РК №2 мало найбільш виразний специфічний вплив на дані параметри та полягало у їх підвищенні, незалежно від вихідних значень. Застосування РК №1, навпаки, переважно приводило до зниження вихідних параметрів даних показників.

Параметри показнику КЛА, який характеризує напруження регуляторних процесів (при початково достовірно високих параметрах) зменшувалися після застосування РК №1 залишаючись на рівні, вищому за контрольні значення та продовжували зростати після впливу РК №2 та РК №3. У осіб ІІІ групи, при дестабілізації регуляторних процесів із виснаженням катехоламінергічних систем спостерігали відновлення початково від'ємних значень КЛА після застосування РК №3 та РК №1 і поглиблення дизрегуляції (подальше зменшення параметрів КЛА) при застосуванні РК №2.

Таблиця 6.

Динаміка показників електрошкіряного опору за даними ЕПД у водіїв автотранспорту, різних стажево-вікових груп під впливом реабілітаційних комплексів (M±m)

Примітки: достовірність відмінностей * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 - між показниками контрольної групи та контингенту водіїв;

- достовірність відмінностей # - р<0,05; ## - р<0,01; ### - р<0,001 - між показниками до та після реабілітації.

Проведення реабілітації сприяло також і суттєвому зменшенню проявів патологічних адаптаційних реакцій у контингенту водіїв автотранспорту (рис. 4).

Застосування кожного із комплексів сприяло значному зменшенню кількості патологічних ЗАРО у представників кожної із стажево-вікових груп: І група від 32,8% до впливу, після застосування РК №1 - 12,4%, РК №2 - 11,1% та РК №3 - 8,3%; у ІІ групі від 39,7 % до впливу, після застосування кожного із трьох РК відповідно - 15, 8%, 27,3% та 13,3%; ІІІ група, відповідно: до - 69,7% після: 43,7%, 36,3% та 23,3%.

Проте із поглибленням дезадаптаційних процесів, які реєстрували у ІІ та ІІІ групах спостереження після реабілітаційного впливу зростали відсотки ЗАРО із ознаками неповноцінності, які відображають значну активність та напругу адаптаційних процесів (ІІ група до впливу 36, 4%, після РК №1 - 44,7%, РК №2 - 36,4 та РК №3 60%; ІІ група відповідно: до впливу 23,7% після РК №1 - 43,8%, РК №2 - 63,7 та РК №3 47%).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено вирішення наукової проблеми медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології, що виявляється в оцінці дизрегуляторних станів у водіїв автотранспорту на основі вивчення функціональних ресурсів їх організму та ролі біохімічних механізмів у патогенезі дизрегуляції первинно функціонального та первинно органічного ґенезу для патогенетичного обґрунтування фізичних методів корекції, використання яких підвищує ефективність медичної реабілітації і профілактики таких станів.

1. У водіїв автотранспорту встановлено дисбаланс процесів синтезу-обміну-виділення досліджених гуморально-гормонально-метаболічних систем регуляції (сумарні катехоламіни, оксид азоту, сечова кислота), який співвідноситься з тривалістю їх професійного стажу. При стажі від 10-15 років констатували інтенсифікацію метаболізму сечової кислоти та нітритів із посиленням їх екскреції, збільшення сумарних катехоламінів у крові. Даний феномен посилюється при стажі роботи більше 15-20 років. При збільшенні стажу понад 25-30 років має місце депонування сечової кислоти та нітритів і зниження рівня сумарних катехоламінів крові.

2. У групи клінічного спостереження органічної дизрегуляційної патології нервової системи - дітей, хворих на дитячий церебральний параліч має місце невідповідність етапів синтезу та виведення досліджених гуморально-гормонально-метаболічних систем регуляції, які асоціювались з характером клінічних проявів дизрегуляції і не залежали від віку пацієнтів. При спастичних формах та гіперкінетичнетичній формі дитячого церебрального параліча визначали підвищення рівня сумарних катехоламінів та нітритів в крові та різко виражене зменшення екскреції всіх досліджених метаболітів. У хворих на атонічно-астатичну форму констатували зменшення вмісту нітритів у сечі. Встановлені порушення можуть бути віднесені до патогенетично значущих при дитячому церебральному паралічі (первинне морфо-фукціональне пошкодження нервової системи).

3. Порушення у формі дисбалансу процесів синтезу-обміну-виділення і десинхронозу діяльності метаболічних циклів досліджених гуморально-гормонально-метаболічних систем регуляції є універсальним патогенетично значимим компонентом дизрегуляторних розладів первинно функціонального та первинно органічного походження. Встановлені розлади мало асоціюються із віком обстежених, залежать від тяжкості пошкодження нервової системи при первинно органічному ґенезі дизрегуляції та тривалості впливу несприятливих чинників середовища при первинно функціональному походженні (набутий дизрегуляторний стан). Досліджені гуморально-гормонально-метаболічні системи регуляції є незалежними чинниками розвитку дизрегуляторних станів.

4. У водіїв автотранспорту спостерігаються стадійні порушення вегетативного гомеостазу, які корелюють із стажем роботи: при стажі від 10-15 років констатували активацію обох відділів вегетативної нервової системи, яка посилювалася при стажі роботи більше 15-20 років; професійний стаж більше 25 років супроводжувався дисбалансом активності відділів вегетативної нервової системи (переважання тонусу парасимпатичного відділу і зниження тонічного впливу симпатичної нервової системи), що набувають стійкого характеру дизрегуляторних порушень при професійному стажі більше 25-30 років. Стадійні зміни величини і вектору спрямованості коефіцієнту латеральної асиметрії у водіїв дозволяють реєструвати порушення функціональної латералізації при взаємодії центральних і периферичних відділів нервової системи і системний характер порушень, що доводить можливість використання даного коефіцієнту для об'єктивізації розладів діяльності інтеграційних систем організму і можливості реєстрації стадії формування дизрегуляторних процесів.

5. Зареєстровані нейрогуморальні зміни стану вегетативної нервової системи за даними варіабельності серцевого ритму, шкіряних гальванічних реакцій та досліджених гуморально-гормонально-метаболічних систем регуляції у водіїв при стажі роботи більше 10-20 років відображають прогресуючі ознаки зростання нервово-емоційної напруги, що пов'язано з характером їх професійної діяльності, з подальшим переважанням процесів втомлення та «професійного вигорання» при стажі більше 25-30 років. Високий рівень еферентної вагусної активності є захисною компенсаторною реакцією нейроендокринних механізмів регуляції на тривалий характер (від 10 до 25 років) дії сукупності несприятливих професійних чинників, яка на тлі виснаження мобілізуючого впливу симпатичного відділу вегетативної нервової системи приймає характер дизрегуляції та стає стійкою у водіїв з професійним стажем більше 25-30 років.

6. У водіїв автотранспорту при стажі професійної діяльності більше 10 років у 63% випадків реєструється переважання адаптаційних реакцій патологічного характеру (реакції «переактивації», «гострий стрес» і хронічний стрес»), а сприятливі адаптаційні реакції («тренування» і «активації») у 87,5% випадків мають ознаки неповноцінності, що свідчить про напруження та виснаження адаптаційних ресурсів.

7. Морфологічне дослідження структурних особливостей на секційному матеріалі головного мозку водіїв автотранспорту зі стажем роботи від 10 до 30 років визначало дифузні дистрофічні зміни у вигляді гангліозно-клітинних розкладень та випадань, лізису хроматофільної речовини нейронів, явища сателітоза і нейронофагії; неоднорідності розподілу гліоцитів; парезу або спазму судин. Виявлені структурно-функціональні зміни свідчать при наявність енцефалопатії у всіх досліджених випадках.

8. Комплексний вплив на водіїв автотранспорту несприятливих чинників професійного середовища (передусім, психоемоційного стресу) призводить до етапного розвитку дизрегуляторних порушень. Етап напруження та компенсації характеризувався високим рівнем синтезу сечової кислоти та нітритів поряд із посиленням їх екскреції і підвищенням рівня сумарних катехоламінів крові, високим рівнем активації відділів вегетативної нервової системи та збереженням достатнього функціонального резерву адаптаційних ресурсів організму, при їх напрузі. Етап «професійного вигорання» та декомпенсації характеризувався депонування сечової кислоти та нітритів, зменшенням рівня сумарних катехоламінів крові, переважанням тонусу парасимпатичного відділу і зниженням тонічного впливу симпатичної нервової системи, виснаженням та зривом функціональних адаптаційних ресурсів організму.

9. Встановлені етапні розлади в досліджених системах регуляції організму водіїв автотранспорту зафіксовані на різних рівнях, що свідчить про системну дизрегуляцію, яка вимагає диференційованих комплексних методів корекції, направлених на відновлення ієрархічної взаємодії частин регулюючої функціональної системи, поповнення підвищених потреб метаболізму та забезпечення антиокидантного захисту в умовах гіпоксії та гіпоергозу внаслідок системної дизрегуляції.

10. При первинному морфо-функціональному пошкодженні нервової системи (діти, хворі на дитячий церебральний параліч) застосування акупунктурної рефлексотерапії та киснево-метаболічної терапії підвищувало клінічну ефективність реабілітації та зумовлювало компенсаторну перебудову обмінних циклів досліджених біохімічних систем регуляції, що виявлялося у підвищенні активності катехоламін-адренергічної системи і системи нуклеїнового обміну та приводило до зниження використання оксиду азоту, як ендотелійрелаксуючого фактору і є свідченням забезпечення метаболічних потреб за умов дизрегуляційної патології.

11. Курсове застосування киснево-метаболічної терапії і акупунктурної рефлексотерапії нормалізує вегетативну дисфункцію, відновлює біохімічні процеси регуляції і тим самим коригує дизрегуляторні порушення і напругу механізмів адаптації у водіїв автотранспорту на етапі компенсаторного напруження досліджених інтегральних систем регуляції.

12. При декомпенсації функціональних резервів організму та виснаженні симпато-адреналової ланки вегетативної нервової системи у водіїв автотранспорту, додаткове залучення до киснево-метаболічної терапії і акупунктурної рефлексотерапії світлолікування забезпечує відновлення активності катехоламінергічних систем і загальних адаптаційних ресурсів організму.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Рекомендується під час проведення профілактичних медоглядів операторів транспортних засобів, зокрема - водіїв автотранспорту, проводити дослідження: гуморально-гормонально-метаболічних систем регуляції (сумарні катехоламіни, оксид азоту, сечова кислота); шкіряних гальванічних реакцій, варіабельності серцевого ритму; адаптаційних реакцій організму за даними лейкограми з подальшим визначенням функціонального стану організму і ступеню дизрегуляторних розладів.

2. Комплекс, що складається з акупунктурної рефлексотерапії у вигляді корпоральної, аурикулярної та краніальної голкотерапії у поєднанні з киснево-метаболічною терапією рекомендується для корекції наступних дизрегуляторних порушень: високий рівень синтезу сечової кислоти та нітритів поряд із посиленням їх екскреції і підвищенням рівня сумарних катехоламінів крові; високий рівень активації відділів вегетативної нервової системи; збереження достатнього функціонального резерву адаптаційних ресурсів організму, при їх напрузі.

3. Комплекс, що складається з акупунктурної рефлексотерапії у вигляді корпоральної, аурикулярної та краніальної голкотерапії сумісно з киснево-метаболічною терапією, у поєднанні із світлолікуванням рекомендується для корекції наступних дизрегуляторних порушень: депонування сечової кислоти та нітритів і зменшення рівня сумарних катехоламінів крові; переважання тонусу парасимпатичного відділу і зниження тонічного впливу симпатичної нервової системи; виснаження та зрив функціонального резерву адаптаційних ресурсів організму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Відновлювальне лікування операторів транспортних засобів з розладами діяльності вегетативної нервової системи : метод. рекомендації / О. В. Горша, Б. А. Насибуллін, О. А. Гоженко, В. І. Горша. - К., 2010. - 23 с.

2. Особенности обмена мочевой кислоты у детей с детским церебральным параличом / О. В. Горша, Б. А. Насибуллин, В. Е. Михайленко, Е. В. Чуйко // Вісник проблем біології і медицини. - 2005. - № 1. - С. 85-88.

3. Роль нарушения регуляторних систем в патогенезе поражений ЦНС при детском церебральном параличе / О. В. Горша, Б. А. Насибуллин, И. В. Галина [и др.] // Медицина сьогодні і завтра. - 2005. - № 2. - С. 87-89.

4. Горша О. В. Показатели обмена управляющих молекул в патогенезе детского церебрального паралича / О. В. Горша, Б. А. Насибуллин // Запорожский медицинский журнал. - 2005. - № 3. - С. 98-99.

5. Горша О. В. Стан показників деяких регуляторних систем організму дітей, хворих на дитячий церебральний параліч / О. В. Горша, Б. А. Насибуллін // Проблеми медичної науки та освіти. - 2005. - № 4. - С. 29-31.

6. Горша О. В. Рефлексотерапия в реализации многоуровнего и системного похода при курации детского церебрального паралича / О. В. Горша, Б. А. Насибуллин // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - № 2. - С. 135-137.

7. Горша О. В. Клініко-патогенетичне обґрунтування комплексу реабілітаційних заходів у відновлювальному лікуванні хворих на дитячий церебральний параліч / О. В. Горша, Б. А Насибуллін // Галицький лікарський вісник. - 2006. - Т. 13, № 4. - С. 18-21.

8. Горша О. В. Клініко-функціональна оцінка ефективності реабілітаційного комплексу у відновлювальному лікуванні спастичних форм ДЦП / О. В. Горша // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2006. - Т. 12, № 4. - С. 34-36.

9. Динамика обмена управляющих молекул при различных формах ДЦП под влиянием восстановительного лечения / О. В. Горша, Б. А. Насибуллин, В. Е. Михайленко [и др.] // Експериментальна та клінічна медицина. - 2007. - № 2. - С. 123-128.

10. Горша О. В. Клініко-функціональна оцінка ефективності реабілітаційних методик, спрямованих на корекцію розладів функціональних систем регуляції у дітей з ДЦП / О. В. Горша, Б. А. Насибуллін // Медична реабілітація, курортологія та фізіотерапія. - 2007. - Т. 28, № 3. - С. 24-27.

11. Горша О. В. Особенности обмена некоторых управляющих молекул у водителей автотранспорта с профессиональным стажем более 10 лет / О. В. Горша, Б. А. Насибуллин, А. И. Гоженко // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2007. - № 3(9). - С. 98-103.

12. Состояние регуляторных систем организма водителей автотранспорта по данным вегетативного баланса / О. В. Горша, Б. А. Насибуллин, Е. А. Гоженко, А. И. Гоженко / Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2007. - № 4(10). - С. 61-66.

13. Горша О. В. Оценка систем регуляции функционального состояния организма водителей автотранспорта по данным вегетативного статуса / О. В. Горша, Б. А. Насибуллин, Е. А. Гоженко // Медична реабілітація, курортологія та фізіотерапія. - 2008. - Т. 53, № 1. - С.19-23.

14. Профессионально-обусловленные нарушения обмена регуляторных молекул у шоферов, как патогенетический фактор развития патологии предстательной железы / Б. А. Насибуллин, С. Д. Бородулин, О. В. Горша, Е. А. Гоженко // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2008. - № 2(12). - С. 83-86.

15. Особенности обмена регуляторных молекул у водителей автотранспорта со стажем работы более 10 лет / С. Д. Бородулин, Б. А. Насибуллин, А. И. Гоженко, О. В. Горша. // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 3. - С. 58-60.

16. Насибуллин Б. А. Морфологические корреляты влияния неблагоприятных факторов автотранспорта на его работников с профессиональным стажем более 10 лет. / Б. А. Насибуллин, В. П. Бурлаченко, О. В. Горша // Вісник морфології. - 2008. - № 14(1). - С. 230-231.

17. Горша О. В. Применение рефлексотерапии для коррекции вегетативной дизрегуляции у водителей автомобилистов / О. В. Горша // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. Л.П. Щупика. - 2008. - Вип. 17. - Кн. 2. - С. 717-723.

18. Горша О. В. Принципы коррекции вегетативного дисбаланса при реабилитации водителей автомобилистов / О. В. Горша // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2008. - № 3 - С. 22-25.

19. Горша О. В. Усовершенствование медицинской реабилитации водителей автотранспорта путем коррекции дисрегуляторных расстройств, проявляющихся нарушением вегетативного баланса и обмена мочевой кислоты / О. В. Горша // Медична гідрологія та реабілітація. - 2008. - Т. 6, № 3 - С. 36-41.

20. Горша О. В. Динамика обмена мочевой кислоты под влиянием различных методик реабилитации водителей автотранспорта / О. В. Горша // Вестник физиотерапии и курортологии - 2009. - № 2 - С. 93-95.

21. Особенности обмена метаболитов, участвующих в регуляторных процессах, при реабилитации водителей-автомобилистов / О. В. Горша, С. А. Гуляр, Б. А. Насибуллин, А. И. Гоженко // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2009. - № 2 (16). - С. 91-98.

22. Горша О. В. Современные представления о формировании информационного стресса, как дизрегуляционной патологии у водителей автомобилей / О. В. Горша, Б. В. Панов, Е. А. Гоженко // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2010. - № 1 (19). - С. 12-22.

23. Горша О. В. Кожно-гальванические реакции - критерий состояния адаптационных ресурсов организма операторов транспортной отрасли / О. В. Горша // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Щупика. - 2010. - Вип. 19. - Кн. 3. - С. 103-109.

24. Горша О. В. Перспективы изучения кожно-гальванических реакций у операторов транспортных средств / О. В. Горша // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2010. - № 4(22-ІІ). - С. 83-89.

25. Горша О. В. Роль некоторых гуморальных механизмов регуляции процессов адаптации у водителей автотранспорта с профессиональным стажем более 10 лет / О. В. Горша // Медична гідрологія та реабілітація - 2010. - Т. 8, № 2 - С. 40-44.

26. Горша О. В. Состояние кожно-гальванических реакций у автоводителей различных возрастных групп в зависимости от длительности профессионального стажа / О. В. Горша, В. И. Горша /Експериментальна і клінічна медицина. - 2010. - № 4. - С. 159-164.

27. Горша О. В. Відновлювальне лікування операторів транспортних засобів з розладами діяльності вегетативної нервової системи / О. В. Горша // Медична реабілітація, курортологія та фізіотерапія. - 2011. - № 1. - С. 53-54.

28. Горша О. В. Коригирующее восстановительное лечение состояний дизрегуляции у операторов транспорта / О. В. Горша // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2011. - № 2(24). - С. 207-110.

29. Горша О. В. Особенности общих адаптационных реакций орнанизма у водителей автотранспорта в зависимости от возраста и профессионального стажа и их коррекция физическими факторами / О. В. Горша, В. И. Горша // Медична реабілітація, курортологія та фізіотерапія. - 2011. - № 3. - С. 27-30.

30. Особливості обміну циклу оксиду азоту у водіїв автотранспорту із тривалим професійним стажем / О. В. Горша, А. И. Гоженко, Б. А. Насібуллин // Медична хімія. - 2007. - Т. 9, № 4. - С. 66.

31. Горша О. В. Стан показників циклу оксиду азоту в дітей з дитячим церебральним паралічем / О. В. Горша // Медична хімія. - 2007. - Т. 9, № 4. - С. 68.

32. Пат. 10720 Україна, МПК (2005) А61К 31/07, А31/44, А31/51. Метаболічний коктейль для реабілітації дітей з розладами нервової системи / Горша О. В. ; заявник та патентоутримувач Одес. держ. мед. ун-т. - № U20005 05518 ; заявл. 09. 06. 2005 ; опубл. 15. 11. 2005 ; Бюл. № 11. - 5 с.

33. Пат. 78886 Україна, МПК (2007) А61 К 31/205, А61К 31\4415. Кисневий коктейль для реабілітації дітей з розладами нервової системи / Горша О. В. ; заявник та патентоутримувач Одес. держ. мед. ун-т. - № а 2005 05517 ; заявл. 09. 06. 2005 ; опубл. 25.04.07 ; Бюл. № 4. - 3 с.

34. Пат. 53847 Україна, МПК (2010) А61Н 39/00, А61К 31/205, А61К 31/ 4415. Спосіб відновного лікування операторів транспортних засобів з розладами діяльності вегетативної нервової системи / Горша О. В., Горша В. І. ; заявник та патентоутримувач Одес. держ. мед. ун-т. - № U 2010 02581 ; заявл. 09.03.2010 ; опубл. 25.10. 2010 ; Бюл. №20. - 4 c.

35. Пат. 94667 Україна, МПК (2005) А61К 31/205, А61К31/4415. А61К31/51, А61К31/714, А61К31/484, А61Р25/00 Спосіб лікування операторів транспортних засобів з розладами діяльності нервової системи / Горша О. В. Горша В. І. ; заявник та патентоутримувач Одес. держ. мед. ун-т. - № а 94667 ; заявл. 09. 06. 2005 ; опубл. від 25. 05. 2011 ; Бюл. № 10. - 3 с.

36. Горша О. В. Показатели обмена управляющих молекул в патогенезе детского церебрального паралича / О. В. Горша, Б. А. Насибуллин // Бюлетень IХ читань ім. В.В. Підвисоцького : наук. конф., 31травня- 1 червня 2007 р., Одеса : матеріали. - Одеса, 2007. - С. 91-92.

37. Горша О. В. Рефлексотерапія у відновлювальному лікуванні хворих на ДЦП / О.В. Горша // Діагностичні центри : медико-діагностичні аспекти діагностичного процесу : наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 2-3 листопада 2007 р., Рівне : зб. наук. праць. - Рівне, 2007. - С. 58-59.

38. Горша О. В. Стан показників деяких регуляторних систем організму дітей, хворих на ДЦП / О. В. Горша, Б. А. Насібуллін // Діагностичні центри : медико-діагностичні аспекти діагностичного процесу : наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 2-3 листопада 2007 р., Рівне : зб. наук. праць. - Рівне, 2007. - С. 59.

39. Горша О. В. Принципы коррекции регуляторних расстройств при реабилитации водителей автомобилистов / О. В. Горша // Клиническая медицинская реабилитация : магний-йодная бишофитная профилактика и полиминеральная бишофитная терапия : науч. симпозиум, 13-14 марта 2008 г., Полтава : материалы. - Полтава, 2008. - С. 23.

40. Горша О. В. Реабилитационные мероприятия у операторов транспортных систем / О. В. Горша, Б. В. Панов // Теорія і практика курортної справи : наук.-практ. конф. медпрацівників УЗ та СКЗ України, 14-15 травня 2008р., Хмільник : матеріали . - Хмільник, 2008. - С. 58-59.

41. Горша О. В. Комплексный подход в реабилитации водителей-автомобилистов / О. В. Горша. // Физическая и физиотерапевтическая реабилитация. Реабилитационные СПА-технологии : науч.-практ. конф., 29-30 апреля 2009 г., Севастополь. - Севастополь, 2009. - С. 21-22.

42. Горша О. В. Аналіз ефективності реабілітаційних методик, спрямованих на корекцію розладів систем регуляції організму дітей з ДЦП / О. В. Горша // Роль санаторно-курортного лікування у вирішенні проблем збереження здоров'я нації, наукове, медичне, економічне, соціальне та суспільне його значення : ІХ Міжнар. наук.-практ. конф., 1-3 жовтня 2009 р., Моршин : матеріали. - Моршин, 2009. - С. 69-70.

43. Динамика показателей обмена мочевой кислоты и параметров вегетативного баланса при осуществлении медицинской реабилитации водителей автотранспорта / О. В. Горша, Б. А. Насибуллин, А. И. Гоженко В.О. Лисобей // Роль санаторно-курортного лікування у вирішенні проблем збереження здоров'я нації, наукове, медичне, економічне, соціальне та суспільне його значення : ІХ Міжнар. наук.-практ. конф., 1-3 жовтня 2009 р., Моршин : матеріали. - Моршин, 2009. - С. 71-72.

44. Горша О. В. Характер общих адаптационных реакций у водителей автомобильного транспорта со стажем профессиональной деятельности более 10 лет / О. В. Горша, В. И. Горша // Бюлетень IХ читань ім. В. В. Підвисоцького : наук. конф., 27-28 травня 2010 р., Одеса : матеріали. - Одеса, 2010. - С. 121-123.

45. Горша О. В. Чинники та деякі механізми розвитку дизрегуляційної патології у контингенту професійних водіїв автотранспорту / О. В. Горша, В. И. Горша // Бюлетень Х читань ім. В. В. Підвисоцького : наук. конф., 27-28 травня 2011 р., Одеса : матеріали. - Одеса, 2011. - С. 102-105.

46. Gorsha O. Zasady refleksoteraii w rehabilitacji dzieciecego porazenia mozgowego / O.V. Gorsha // The biomedical aspects of tourism and the recreation. 2009. - Redakcja naukowa. - S. 298-302.

47. Gorsha O. Korekta regulacyjnych zaburzеn w rehabilitacji kierowcow s modow / O. Gorsha, A. Gojenko, B. Nasibullin // The biomedical aspects of tourism and the recreation. - 2009. - Redakcja naukowa. - S. 128-137.

48. Restoration treatment of vegetative dysregulation for drivers of motorists. Rozdziaі / O. V. Gorsha, V. I. Gorsha, W. Zukow [et al.] // Regeneruj№ce leczenie wegetatywnego rozregulowania kierowcуw automobilistуw. Education, tourism and health for people. - Lviv ; Poznan ; Warsaw, 2010. - Р. 189-194.

49. Gozhenko А. Exchange of metabolites, participating in regulator processes during rehabilitation of drivers of the motor transport / A. I Gozhenko, O. V Gorsha, B. A Nasibullin[et al.] // Rozdziaі. Wymiana metabolitуw zaangaїowanych w procesy regulacyjne w rehabilitacji kierowcуw transportu samochodowego. Education, tourism and health for people. - Lviv ; Poznan ; Warsaw, 2010. - Р. 195-204.

АНОТАЦІЇ

Горша О.В. Комплексна система оцінки та корекції фізичними методами дизрегуляторних станів у водіїв автотранспорту.- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія і курортологія. Кримська республіканська установа «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І.М. Сєченова», Ялта, 2011 р.

У дисертації приведено вирішення наукової проблеми медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології, що виявляється в оцінці дизрегуляторних станів у водіїв автотранспорту на основі вивчення функціональних ресурсів їх організму та ролі біохімічних механізмів у патогенезі дизрегуляції первинно функціонального та первинно органічного ґенезу для патогенетичного обґрунтування фізичних методів корекції, використання яких підвищує ефективність медичної реабілітації і профілактики таких станів.

Комплексний вплив несприятливих чинників професійного середовища на водіїв автотранспорту призводить до прогредієнтного розвитку дизрегуляторних станів первинно функціонального ґенезу, характер яких залежить від тривалості їх професійного стажу. Залежно від вегетативних, гуморально-гормонально-метаболічних розладів, порушення механізмів адаптації визначено критерії для діагностики етапів дизрегуляції. Показано, що досліджені гуморально-гормонально-метаболічні системи регуляції є незалежними чинниками розвитку дизрегуляторних станів первинно функціонального та первинно органічного ґенезу.

Розроблено патогенетичний підхід до диференційованого призначення реабілітаційних методик, з урахуванням етапів розвитку дизрегуляторних станів.

Розроблені методики можуть бути застосовані в поліклініках, медико-профілактичних закладах медицини транспорту та профільних відділеннях санаторіїв.

Ключові слова: водії автотранспорту, донозологічна діагностика, дизрегуляція, реабілітація.

Горша О.В. Комплексная система оценки и коррекции физическими методами дизрегуляторных состояний у водителей автотранспорта.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.33 - медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология. Крымское республиканское учреждение «Научно-исследовательский институт физических методов лечения и медицинской климатологии имени И.М. Сеченова», Ялта, 2011 г.

В диссертации приведено решение научной проблемы медицинской реабилитации, физиотерапии и курортологии, которая проявляется в оценке дизрегуляторных состояний у водителей автотранспорта на основании изучения функциональных ресурсов их организма и роли биохимических механизмов в патогенезе дизрегуляции первично функционального и первично органического генеза для патогенетического обоснования физических методов коррекции, использование которых повышает эффективность медицинской реабилитации и профилактики таких состояний.

Установлено, что у лиц с высоким уровнем напряжения труда - профессиональных водителей автотранспорта регистрируются прогредиентные дизрегуляторные состояния первично функционального генеза, зависящие от экспозиции влияния неблагоприятных профессиональных факторов.

У водителей автотранспорта установлен дисбаланс процессов синтеза-обмена-выделения исследованных гуморально-гормонально-метаболических систем регуляции (суммарные катехоламины, оксид азота, мочевая кислота), который соотносится с длительностью их профессионального стажа. При стаже от 10-15 лет констатировали интенсификацию метаболизма мочевой кислоты и нитритов с одновременным усилением их экскреции и накоплением суммарных катехоламинов в крови, данный феномен усиливался при стаже работы больше 15-20 лет. Увеличение стажа больше 25-30 лет сопровождалось накоплением мочевой кислоты и нитритов и снижением уровня суммарных катехоламинов крови. В группе клинического наблюдения органической дизрегуляционной патологии нервной системы - детей, больных детским церебральным параличом также констатировали несоответствие этапов синтеза и выведения исследованных метаболитов, которые ассоциировались с характером клинических проявлений дизрегуляции и не зависели от возраста пациентов. Установленные нарушения деятельности данных метаболических циклов позволяют рассматривать их как патогенетически значимый компонент дизрегуляторных нарушений как первично функционального, так и первично органического происхождения, который мало ассоциируется с возрастом, зависит от тяжести повреждения нервной системы при первично органическом генезе дизрегуляции и длительности влияния неблагоприятных факторов среды при первично функциональном происхождении.

У водителей автотранспорта наблюдаются стадийные нарушения вегетативного гомеостаза, которые также зависят от стажа работы: при стаже от 10-15 лет констатировали активацию отделов вегетативной нервной системы, усиливающуюся при стаже работы более 15-20 лет; профессиональный стаж больше 25 лет сопровождался дисбалансом активности отделов вегетативной нервной системы (преобладание тонуса парасимпатического отдела и снижения тонического влияния симпатичной нервной системы). Стадийные изменения величины и вектора направленности коэффициента латеральной асимметрии у водителей позволяют регистрировать нарушение функциональной латерализации при взаимодействии центральных и периферических отделов нервной системы и системный характер нарушений.

У водителей автотранспорта при стаже профессиональной деятельности больше 10 лет в 63% случаев регистрируется преобладание адаптационных реакций патологического характера (реакции «переактивации», «острый стресс» и хронический стресс»), а благоприятные адаптационные реакции («тренировки» и «активации») в 87,5% случаев имеют признаки неполноценности, что свидетельствует о напряжении адаптационных ресурсов.

В зависимости от вегетативных, гуморально-гормонально-метаболических расстройств, нарушений механизмов адаптации у водителей автотранспорта выделены критерии этапов дизрегуляции. При стаже более 10-20 лет констатировали дизрегуляторное состояние в виде напряжения и компенсации, что проявлялось возрастанием синтеза мочевой кислоты и нитритов наряду с усилением их экскреции и повышением уровня суммарных катехоламинов крови, высоким уровнем активации отделов вегетативной нервной системы и сохранением резерва адаптационных ресурсов организма, при их напряжении. У водителей с профстажем более 25-30 лет констатировали дизрегуляторное состояние «профессионального выгорания» и декомпенсации, что проявлялось депонированием мочевой кислоты и нитритов, уменьшением уровня суммарных катехоламинов крови, преобладанием тонуса парасимпатического отдела и снижением тонического влияния симпатической нервной системы, истощением и срывом функциональных адаптационных ресурсов организма.

Разработаны и научно обоснованы реабилитационные комплексы, саногенетическое влияние которых направлено на восстановление иерархического взаимодействия частей регулирующей функциональной системы, восполнение повышенных потребностей метаболизма и обеспечение антиоксидантной защиты в условиях системной дизрегуляции.

При первично органическом морфо-функциональном повреждении нервной системы применения акупунктурной рефлексотерапии и кислородно-метаболической терапии повышало клиническую эффективность реабилитации и приводило к компенсаторной перестройке обменных циклов исследованных метаболитов, что проявлялось повышением активности катехоламинэргичной системы и системы нуклеинового обмена и снижением использования оксида азота.

Установлено, что при состоянии напряжения и компенсации (водители с профессиональным стажем до 25 лет), комплексное применение акупунктурной рефлексотерапии и кислородно-метаболической терапии гармонизирует процессы вегетативной и биохимической регуляции и обеспечивает необходимую саногенетическую инерцию для саморегулирования гомеостаза и адаптации. Дополнительное привлечение к данному комплексу светотерапии способствует восстановлению активности катехоламинэргических систем и общих адаптационных ресурсов организма при состоянии «профессионального выгорания» у водителей со стажем от 25-30 лет.

На основании проведенных исследований разработан патогенетический подход к дифференцированному назначению физических факторов для коррекции дизрегуляторных состояний с учетом особенностей и этапов развития дезадаптации, вегетативных и биохимических расстройств.

Ключевые слова: водители автотранспорта, донозологическая диагностика, дизрегуляция, реабилитация.

Gorsha О.V. Complex system of estimation and correction the physical methods of disregulation states physical methods for the motor transport drivers.- Manuscript.

Dissertation on competition for medical sciences doctor's degree on speciality 14.01.33 medical rehabilitation, physiotherapy and balneology - Crimean republican institution «Scientific-research institute of physical methods of treatment and medical climatology named after I.M. Sechenov», Yalta, 2011.

The decision of scientific problem of medical rehabilitation, physiotherapy and balneology, which shows up in the estimation of the disregulation states for the motor transport drivers on the basis of study of functional resources of their organism and role of biochemical mechanisms in pathogeny of disregulation initially functional and initially organic genesis for the nosotropic ground of physical methods their corrections the use of which is promoted by efficiency of medical rehabilitation and prophylaxis of such states.

Complex influence of unfavorable factors of professional environment on the motor transport drivers results in progressing development of the disregulation states initially functional genesis, character of which depends on duration of working life. Depending on vegetative, humoral and hormonal metabolic disorders and state of adaptation certainly criteria are for diagnostics of the stages of disregulation. It is rotined that the humoral and hormonal metabolic systems of adjusting are investigational is the independent factors of development of the disregulatory states initially functional and initially organic genesis.

The nosotropic going is developed near the differentiated setting of rehabilitation methods, taking into account the stages of development of the disregulatory states.

The developed methods can be applied in policlinics, medicine of transport and type separations of sanatoriums.

Keywords: motor transport drivers, prenosological diagnostics, disregulation, rehabilitation.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:

ВСР - варіабельність серцевого ритму;

ВНС - вегетативна нервова система;

ГГМСР - гуморально-гормонально-метаболічні системи регуляції;

ДЦП - дитячий церебральний параліч;

ДТП - дорожньо-транспортна пригода;

ЕПД - електропунктурна діагностика;

ЕШО - електро-шкіряний опір;

КІГ - кардіонтервалографія;

КЛА - коефіцієнт латеральної асиметрії;

РК - реабілітаційний комплекс;

НС - нервова система;

СКА - сумарні катехоламіни крові;

СК - сечова кислота;

ЗАРО - загальні адаптаційні реакції організму;

ШГР - шкіряні гальванічні реакції.

Размещено на Allbest.ru