Методологічна основа використання даних медичного електронного паспорту для моніторингу факторів ризику
Принципи інтерпретації інформації при обстеженні хворих. Розробка системи врахування факторів ризику при моніторингу стану здоров’я громадян. Можливості використання телемедичних технологій при формуванні бази даних щодо стану здоров’я пацієнта.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.07.2015 |
| Размер файла | 100,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство охорони здоров'я України
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика
УДК 61-07-082:681.31.002.6
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Методологічна основа використання даних медичного електронного паспорту для моніторингу факторів ризику
14.03.11 - медична та біологічна інформатика і кібернетика
Горшков Євген Вадимович
Київ 2011
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Розвиток медичної галузі в сучасних умовах тісно пов'язаний зі становленням та удосконаленням інформаційних технологій. Як відомо, інформатизація охорони здоров'я об'єднує комплекс заходів щодо розробки та впровадження організаційного, методичного, програмного та технічного забезпечення процесів збору, збереження, оброблення і передачі медичної інформації. Завдяки впровадженню інформаційних систем значно покращується якість надання медичної допомоги.
Одним з напрямків підвищення ефективності використання медичних інформаційних систем (МІС) є аналіз динаміки статусу пацієнтів та пошуку, фіксації і кількісної оцінки факторів ризику (ФР) розвитку захворювань. В цьому напрямку відомо багато наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів (Мінцер О.П., 2001; Ильиных Е.В., Елисеев М.С., Якунина И.А., Барскова В.Г., Насонов Е.Л., 2003; Вардугина Н.Г., Волкова Э., 2004; С. В. Веселий, Г. О. Сопов, 2010), які аналізують питання своєчасного розпізнавання захворювань, виникнення ускладнень та підвищення ефективності лікування шляхом коректного виявлення факторів ризику та прогнозування можливих станів пацієнтів. Застосування подібних інформаційних методів дозволяє лікарю отримати принципово нові можливості для обґрунтованого вибору лікувально-діагностичної тактики.
В останні роки широко проводяться дослідження зі створення функціонально незалежного медичного електронного паспорту (МЕП) громадянина, в якому зберігатиметься інформація з усіх медичних закладів про стан здоров'я пацієнта з моменту його народження та протягом усього життя (Мінцер О. П., 2001, 2008, 2010).
При створенні МЕП особлива увага приділяється забезпеченню достовірності та валідності інформації. Більш того, оскільки інформація повинна зберігатися протягом усього життя пацієнта, підкреслюється необхідність забезпечення швидкого доступу до неї для своєчасного і адекватного лікування, призначеного пацієнту (Коваленко А.С., Гладырева А.Ю., 2007).
Сучасні новітні інформаційні технології дозволяють заносити до медичних інформаційних систем типу МЕП не тільки інформацію про випадки захворювань та отримане лікування, але й графічну інформацію, результати візуальних досліджень: ультразвукових, комп'ютерної томографії тощо. Важливим елементом МЕП можуть стати відомості про медичне страхування: наявність полісу добровільного медичного страхування (ДМС), а в подальшому, й обов'язкового медичного страхування (ОМС).
Впровадження технології МЕП дозволить мати об'єктивну динамічну картину структури здоров'я населення з виділенням груп ризику; рекомендувати профілактичні й оздоровчі заходи на стадії, коли ще можливе повернення основних систем організму до стану норми; покращити економічну обґрунтованість медичного страхування та знизити витрати за рахунок підвищення вірогідності первинної медичної інформації тощо.
Ще однією перевагою технології МЕП є забезпечення ефективного моніторингу стану здоров'я пацієнта. Практичним результатом такого моніторингу стане здійснення цілого комплексу дієвих, науково обґрунтованих і вміло організованих заходів щодо збереження і зміцнення здоров'я населення, попередження розвитку захворювань і їх ускладнень, зниження захворюваності з тимчасовою і стійкою втратою працездатності. Проте методики реєстрації медичної інформації стосовно ФР до цього часу не формалізовані, відсутні єдині принципи інтерпретації інформації при обстеженні хворих для своєчасного виявлення ФР.
В системі медичного страхування інформація про наявні ризики для здоров'я не реєструється, або ж використовуються частково та безсистемно. Відсутня концепція віддзеркалення динаміки ФР, проблеми ідентифікації небезпечних станів у хворих. Інформаційні потоки між суб'єктами медичного страхування побудовані не оптимально, через що знижується ефективність медичної допомоги.
Для вирішення конкретної лікувально-діагностичної задачі з більшості клінічних, лабораторних та інструментальних ознак необхідно виокремити об'єктивні підмножини даних, які мають важливе значення для розуміння клінічної ситуації та зваженого прийняття рішення.
Отже, вкрай необхідним є розробка методів інтелектуальної підтримки процесів моніторингу факторів ризику, в тому числі динамічних, ідентифікації небезпеки, управління ризиками та оптимізації інформаційних потоків між суб'єктами медичного страхування. Викладене зумовило актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідних робіт кафедри медичної інформатики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України: «Медичний електронний паспорт громадянина України» (номер державної реєстрації 0108U001039) і «Системно-інформаційна методологія оцінки ефективності та управління якістю медичних послуг і медичної освіти» (номер державної реєстрації 0107U010222).
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є створення методологічної основи реєстрації, збереження та використання даних медичних обстежень для занесення у медичний електронний паспорт і забезпечення моніторингу факторів ризику.
Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети передбачалось вирішити такі завдання:
1. Обґрунтувати методологічні принципи отримання факторів ризику та аналізу їх динаміки.
2. Формалізувати методики реєстрації медичної інформації та розробити відповідні технології наступного формування індивідуальних факторів ризику.
3. Обґрунтувати принципи інтерпретації інформації при обстеженні хворих для своєчасного виявлення факторів ризику.
4. Розробити систему комплексного врахування факторів ризику при моніторингу стану здоров'я громадян.
5. Обґрунтувати інформаційну технологію використання факторів ризику для відображення стану здоров'я людини, а також для завдань медичного страхування.
6. Дослідити можливість використання телемедичних технологій при формуванні бази даних щодо стану здоров'я пацієнта в МЕП.
Об'єкт дослідження - оцінювання стану здоров'я пацієнтів.
Предмет дослідження - соціальні та медичні фактори ризику виникнення захворювань; комплексні оцінки стану здоров'я пацієнтів.
Методи дослідження. Методологія дослідження базувалася на аналізі, систематизації та виявленні ФР розвитку захворювань, а також визначенні загальних закономірностей функціонування інформаційних потоків. Для оброблення матеріалів досліджень застосовували методи системного підходу, структурно-логічного аналізу, статистичного аналізу, прогнозування, математичного моделювання, трендового та кластерного аналізу, а також класичні положення доказової медицини та клінічної епідеміології.
При створенні інформаційної системи для завдань страхової медицини використовували технологію SADT.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі аналізу показників, одержаних при моніторингу стану здоров'я пацієнтів і виявлених ФР, вперше розроблені принципи класифікації й ідентифікації динамічних ФР, формування процедури ідентифікації ризиків для відображення стану здоров'я людини і фіксації його в дуальній системі інформатизації охорони здоров'я (в першу чергу, в МЕП громадянина України).
Вперше з системних позицій ризики розглянуті як методологічна основа відображення стану здоров'я людини в МЕП. Створена методика аналізу динаміки ФР, обґрунтовані шляхи формалізації динамічних змін ФР при обстеженні пацієнтів.
Розроблена інформаційна система для задач медичного страхування з урахуванням факторів ризику, що слугують методологічною основою відображення стану здоров'я в МЕП.
Вперше на основі розробленої інформаційної системи запропоновано диференційований підхід щодо страхування здоров'я громадян з урахуванням ризиків виникнення хвороб і появи ускладнень при їх лікуванні.
Створена уніфікована процедура моніторингу стану здоров'я громадянина для завдань страхової медицини.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дослідження явилися підґрунтям для створення методологічної основи реєстрації, збереження, аналізу та використання даних медичних обстежень для занесення у МЕП і забезпечення моніторингу ФР.
Запропоновані й обґрунтовані принципи управління ФР послужили базою для оптимізації діагностики та лікування пацієнтів з різними захворюваннями. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в поліклініці №3 м. Полтава.
Показана можливість використання системи управління ризиками (СУР) при ІХС, що знайшла відображення в оптимізованій уніфікованій історії хвороби кардіохірургічного профілю.
Розроблена та впроваджена у діяльність страхових компаній система моніторингу якості надання допомоги провайдерами медичних послуг, що дозволило покращити своєчасність і точність виявлення недоліків та/або надання неякісних послуг провайдерами медичних послуг, більш ефективний аналіз причин і вживання заходів щодо усунення виявлених недоліків.
Апробована у ТОВ «Альфа-Ассистанс» та рекомендована до застосування для підвищення ефективності у вирішенні основних проблем медичного ассистансу й отримання валідної та релевантної інформації стосовно провайдерів медичних послуг розроблена дисертантом інформаційно-пошукова система медичних закладів для завдань страхової медицини.
Впроваджені в навчальний процес профільних кафедр Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Запорізького та Буковинського державних медичних університетів запропоновані метод класифікації ФР та методика розрахунку й оцінювання ризиків.
Запропоновано для використання в діяльності закладів охорони здоров'я, страхових компаній і ВНЗ розроблені технології дистанційного формування бази даних щодо стану здоров'я пацієнта, зокрема в МЕП.
Розробки та впровадження підтверджені відповідними актами.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено аналіз і узагальнення літературних джерел з питань використання сучасних інформаційних технологій у медицині, форм представлення інформації та її уніфікації, оцінювання стану пацієнта, засад виявлення ФР та функціонування медичного страхування в Україні.
Теоретично обґрунтована необхідність оцінювання та реєстрації інформації стосовно здоров'я людини, форми представлення інформації в МЕП, поняття стандарту в наданні інформації про здоров'я людини, ролі моніторингу якості медичної допомоги, зокрема в рамках страхової медицини.
Створено методологічну основу наукового дослідження. Розроблено спеціалізоване програмне забезпечення, проведені розрахунки й аналіз усього первинного матеріалу.
Сформульовані й обґрунтовані нові принципи створення уніфікованої історії хвороби, структури інформаційної системи для завдань страхової медицини, що дозволяє при моніторингу стану пацієнта враховувати наявні фактори ризику захворювань.
Створено методику для аналізу динаміки факторів ризику, обґрунтовані шляхи формалізації динамічних змін факторів ризику при обстеженні пацієнтів. Запропоновано підхід щодо диференційованого страхування здоров'я громадян з урахуванням ризиків виникнення хвороб і появи ускладнень при їх лікуванні.
В результаті проведених досліджень побудовано систему комплексного врахування факторів ризику для моніторингу стану пацієнта на основі інформаційної системи - медичного електронного паспорту громадянина.
Апробація результатів дисертації. Наукові результати й основні положення дисертаційної роботи доповідались й обговорювалися на міжнародних конференціях, форумах і семінарах: Всеукраїнській науково-практичній відеоконференції «Актуальні питання дистанційної освіти та телемедицини - 2008» (Київ-Запоріжжя, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Проблеми безперервного професійного розвитку лікарів та провізорів» (Київ, 2008), Всеукраїнській науково-практичній відеоконференції «Актуальні питання дистанційної освіти та телемедицини - 2009» (Запоріжжя-Київ, 2009), 10-у З'їзді лікарів Альфа-Ассистанс (Київ, 2010), Першому Всеукраїнському з'їзді «Медична та біологічна інформатика і кібернетика» з міжнародною участю (Київ, 2010).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових праць, у тому числі: 4 одноосібні статті у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, 1 публікація у матеріалах наукових конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, 8 додатків (на 30 сторінках). Дисертаційна робота викладена на 210 сторінках (основний текст подано на 147 сторінках), містить 26 рисунків, 9 таблиць. Список використаних джерел включає 243 першоджерела, у тому числі 117 робіт зарубіжних авторів.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, наведено наукову новизну дисертаційної роботи, теоретичне та практичне значення. Проведено аналіз існуючих методів і підходів для вивчення певних питань дослідження.
Перший розділ дисертації присвячено аналізу даних літератури щодо оцінювання стану здоров'я людини та проблем реєстрації відповідної інформації. Розглянуті загальні поняття про медичну інформацію та форми її представлення. Проаналізовані сучасні концепції МІС та особливості впровадження систем прийняття рішень у медичній галузі. Розглянуті теоретико-методологічні засади виявлення, моніторингу й оцінювання ФР на прикладі ІХС.
Вивчені концептуальні положення забезпечення медичного страхування й особливості його функціонування в Україні, узагальнений світовий досвід. Проаналізовані методи моніторингу якості медичної допомоги в рамках страхової медицини й інформаційні потоки, що виникають між суб'єктами медичного страхування.
Показано, що забезпечення належної якості медичної допомоги тісно пов'язано з впровадженням інформаційних технологій і покращенням процесів збору, реєстрації й уніфікації медичних даних.
У другому розділі дисертаційної роботи описані основні характеристики матеріалів дослідження та методи оброблення інформації.
Проведений ретроспективний аналіз 72 тисяч електронних амбулаторних карт поліклініки № 3 м. Полтави та 40 тисяч випадків, що потребували стаціонарного лікування міської клінічної лікарні м. Полтави за період 2008-2010 рр. Для первинного аналізу факторів ризику з масиву даних відібрано 890 медичних карт амбулаторного хворого та 522 статистичні карти хворих на ІХС. Поглиблене вивчення ФР та їх комплексне врахування проводилось на 120 матеріалах спостережень. В якості контролю використовували дані 58 пацієнтів без проявів захворювань. Вибіркове дослідження здійснювалося із забезпеченням репрезентативність груп.
Частина досліджень виконана на матеріалах ГІС «Каштан» (розробка ТОВ «СІЕТ»), що функціонує в поліклініці № 3 і клінічній лікарні № 4 м. Полтави.
Проведено ретроспективний аналіз 450 договорів медичного страхування та 330 тисяч звернень за медичною допомогою 30 110 клієнтів ТОВ «Альфа-Ассистанс» за період 2008-2010 рр.
Використовували також статистичні дані систематичних оглядів. Застосовували метод метааналізу.
Вивчення переваг і недоліків уніфікованої медичної документації проводили на прикладі уніфікованої історії хвороби (УІХ), що створювалася у співпраці зі спеціалістами ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України».
УІХ була погоджена з бланками, затвердженими МОЗ України. До уваги також приймали шаблони документів, що використовуються в закладах охорони здоров'я. Для спрощення та мінімізації часу на аналіз інформації й з метою забезпечення валідності, релевантності і пертинентності даних у формі УІХ застосовували архетипи.
При створенні моделі даних для УІХ нами запропоновано використовувати відкритий стандарт (openEHR). Ключовою частиною стандарту є модель даних, що складається з статичної та динамічної частини. Завдяки розділенню динамічної частини на дві складові (архетипи та шаблони) поліпшується якість моделювання, підвищується рівень повторного використання даних і з'являється можливість гнучкого налаштування системи.
Третій розділ дисертації присвячено статистичному дослідженню, визначенню та класифікації факторів ризику.
Розроблено принцип оцінювання ступеня ризику, що включає вихідні клінічні та демографічні чинники ризику; оцінку ступеня ризику; оцінку необхідності впливу на фактори ризику; а також фактори ризику, що виявляються при зборі анамнезу, при інструментальному дослідженні та при лабораторному дослідженні.
Запропонована спеціалізована класифікація факторів ризику для використання в системах моніторингу стану пацієнтів і в страховій медицині. Виділено п'ять груп факторів ризику: за характером дії - постійні, тимчасові, динамічні; за керованістю - керовані та некеровані; за механізмом дії - опосередковані та безпосередні; за результатом дії - прийнятні та неприйнятні; за фактом дії - діючі та потенційні.
Показана можливість застосування створеної класифікації на прикладі ІХС (рис. 1).
Базисними в системі комплексного оцінювання факторів ризику для МЕП стали: розроблена класифікація факторів ризику, рекомендації Української асоціації кардіологів з класифікації, діагностики та лікування кардіологічних хворих, Фремінгемські критерії та модель оцінювання ризику SCORE.
Систематизація факторів ризику, що мають найбільше значення для прогнозування розвитку захворювань і фіксації їх у МЕП, проводилась також із застосуванням методики М.М. Амосова з співавторами, згідно з якою прогностична значущість факторів розраховувалася на основі t-критерію (Фішера-Ст'юдента).
Підтверджено, що загальний вигляд залежності ймовірності розвитку захворювань від суми балів ризику має характер логістичної залежності й апроксимується математичним виразом .
У четвертому розділі дисертаційної роботи представлено власне дослідження ролі сучасних інформаційних технологій для відображення динаміки факторів ризику. Для ФР, що мають кількісне вираження, запропонована низка підходів для віддзеркалення зміни факторів, що побудовані на: дослідженні динаміки показників від первинного обстеження (базисного рівня), наявності трендів і контролю за перевищенням заздалегідь заданих рівнів.
Рис. 1. Класифікація факторів ризику ІХС
Для дослідження динаміки ФР застосували апроксимацію ряду значень показника x (x1, x2, …, xn) функцією F(x) з подальшою систематизацією у множині {F(x)}, що представляє собою функціональні залежності зміни безлічі показників.
Показано, що виконання всіх етапів аналізу динаміки ФР створює передумови для обґрунтування системи дій недопущення негативного розвитку захворювання.
Для уніфікації підходів щодо інтерпретації варіантів динаміки ФР запропонована технологія формалізації динамічних змін, що дозволяє забезпечити аналіз зміни ФР трьома методами.
Перший з них відображає поводження ФР щодо заздалегідь заданого рівня. Більш повно відповідає практичним цілям його модифікації, коли ведеться опис вихідного значення ФР, тобто значення на першому етапі обстеження пацієнта. Передбачається, що цим етапом є експериментальні дослідження в періоди стабільного зміни ФР.
Другий спосіб («масштабна сітка») оцінює динаміку показника від етапу до етапу таким чином, що на кожному наступному етапі обстеження проводиться його порівняння з попереднім.
Останній спосіб припускає аналіз динаміки процесу щодо всього діапазону зміни ФР.
Надалі, використовуючи зазначені підходи до кодування зміни значень ФР, застосовували для позначення особливостей динаміки показників терміни «кодон динаміки ризиків» і «кодон - розпізнавання динаміки ризиків».
Розглянута технологія дозволяє з різних сторін оцінити динаміку факторів ризику, що описують статус пацієнта та з'ясувати, який із трьох методів у конкретному випадку дозволяє найбільш повно визначити природу патологічних процесів.
При розробці методології внесення інформації до МЕП, перш за все, вирішувались питання забезпечення повноти та валідності інформації, полегшення її внесення та скорочення часу на заповнення форм медичним персоналом.
Згідно з методологією медичні електронні записи вносяться до так званих «блоків», що представляють собою традиційні кластери інформації (анамнез життя та захворювання, об'єктивні дані тощо).
Нами обґрунтовані загальні правила внесення даних пацієнта до МЕП. Вони стосуються логіки розподілу прав і обсягів доступу до даних пацієнта з боку лікаря, який лікує пацієнта, з боку лікаря швидкої допомоги, адміністративних і страхових організацій. Важливою частиною дослідження було обґрунтування принципів доступу до конфіденційної медичної інформації. медичний електронний паспорт
З метою фіксації показників та інших медичних записів у МЕП медичні дані розділені на декілька типів: з кодованими характеристиками, з абсолютними значеннями, зі стандартизованими схематичними зображеннями.
До кодованих характеристик віднесені загальноприйняті уніфіковані градації опису певних станів, симптомів або синдромів.
На етапі внесення запису, забезпечення валідності інформації досягається комплексом методик, що мають в залежності від типу даних свої особливості. Медичні дані, що представлені кодованими характеристиками, в своїй основі вже мають певні механізми захисту від внесення неадекватної інформації: лікар повинен обрати характеристику показника зі вже існуючого довідника. Якщо ж тип даних вимагає внесення абсолютного значення, застосовується механізм гранично допустимих меж.
Наведені механізми контролю інформації лише частково вирішують проблему валідності даних. Завдяки уніфікації градацій показників стає можливим використання такого важливого елементу системи інспектування медичних даних як метод відображення ідентичних патологічних процесів у різних методах обстеження однаковими показниками та їх градаціями.
Ідентифікація інформації щодо стану пацієнта й об'єктивних даних досліджень забезпечується часовими характеристиками. Ключовий перелік показників, включаючи ознаки, що можуть бути віднесені до ФР, мають щонайменше три обов'язкові часові реєстрації: до вступу в стаціонар, перед операцією чи початком терапії та при виписці.
Отже, хоча до МЕП вноситься відносно статична інформація, що характеризує стан пацієнта в певний час, завдяки наявності часової реєстрації стає можливим проведення аналітичних узагальнень, у тому числі відносно зміни ФР. З'являється можливість виявлення динамічних ФР.
Методологія внесення інформації про ФР у МЕП складається з трьох етапів: на першому етапі формується первинний перелік ФР певного захворювання на основі літературних даних і висновків експертів. На другому етапі перевіряється його валідність, кореляційні зв'язки та розраховується вага кожного ФР у балах. На третьому - здійснюються уточнення та додавання нових ФР.
Наявність формалізованих даних у МЕП дозволяє консолідувати інформацію про ризики для здоров'я пацієнта.
П'ятий розділ дисертації присвячений питанням формування єдиного інформаційного простору за допомогою МЕП у системі медичного страхування.
Для покращення моніторингу якості медичних послуг до поширеної на даний час схеми взаємодії (страхова компанія - медичний ассистанс - провайдер медичних послуг) нами запропоновано додати спеціалізовану структуру (координаційний центр), основним завданням якої є ведення застрахованих пацієнтів від моменту дзвінка лікаря-координатора страхової компанії і до моменту видачі амбулаторно-поліклінічного висновку чи виписки пацієнта з лікарні та контролем економічної складової відносин зі страховою компанію.
Нами запропоновано диференційований підхід до страхування здоров'я громадян з урахуванням ризиків виникнення хвороб і появи ускладнень. Для досягнення зазначеної мети стандартний перелік про перенесені або поточні захворювання був доповнений класифікатором ФР.
На підставі аналізу діяльності суб'єктів медичного страхування було виявлено, що в переважній більшості випадків, на етапі передачі контракту щодо обслуговування в медичний ассистанс виникали численні труднощі.
З метою забезпечення оптимальної взаємодії між суб'єктами медичного страхування та виявлення потенційно вузьких місць був проведений відповідний аналіз інформаційних потоків і структуризація існуючих даних при добровільному медичному страхуванні.
Для детального аналізу інформаційних потоків використана похідна методології структурного аналізу та проектування SADT - IDEF0.
В результаті аналізу описаних інформаційних потоків, з метою підвищення ефективності взаємодії розглянутих суб'єктів, запропонована модернізація логіки взаємодії всіх підрозділів. Вона стосувалася двох компонентів інформаційного потоку - даних про обсяг покриття страхових ризиків і реєстру медичних закладів, в яких може бути надана медична допомога.
Задля унеможливлення передачі неповної або некоректної інформації було запропоновано відповідну процедуру, інформаційна частина якої базується на уніфікованому електронному документі - специфікації, що являє собою побудовані у вигляді шаблонів формалізовані таблиці опису страхової програми.
В процесі редизайну інформаційних потоків змінено реєстр провайдерів медичних послуг. Запропонована система класифікації та ранжування закладів охорони здоров'я, що налічує 10 груп залежно від середньої вартості лікування одного страхового випадку.
Обидва розглянуті компоненти представлення інформації були використані при розробці спеціалізованого програмного забезпечення для медичного ассистанса.
Основною метою розробки нової логіки функціонування інформаційних потоків стало якісне і повне задоволення потреб суб'єктів медичного страхування для підвищення ефективності та продуктивності праці персоналу; підвищення якості обслуговування клієнтів; отримання валідної та релевантної інформації за зверненнями застрахованих осіб.
Розроблене спеціалізоване програмне забезпечення (ПЗ) побудовано за модульним принципом, основні його блоки схематично зображені на рис. 2.
Впровадження розроблених принципів функціонування інформаційних потоків дозволило отримати низку позитивних результатів.
Завдяки уніфікації первинної документації страхової компанії (договір страхування та додатки) відбулось суттєве зниження кількості помилок з боку укладачів документації. До впровадження уніфікованої форми первинної документації кількість помилок зростала пропорційно збільшенню кількості договорів. Після впровадження вона зменшилась до прийнятного рівня - в середньому з 19 до 3 на один договір.
Поряд із зменшенням кількості помилок, зменшився загальний час на підготовку договору медичного страхування з 701,2 хв. до 382,0 хв. (p<0,05).
У свою чергу, наявність чітко формалізованих даних в інформаційній системі медичного ассистанса дозволила помітно зменшити кількість часу на прийняття рішення лікарем-координатором з 823,8 сек. до 142,6 сек. (р<0,05).
Зазначимо, що внесення до інформаційної системи даних про фактори ризику захворювань і ускладнень при лікуванні сприяє створенню мотивації зміни поведінки пацієнтів у сторону впровадження здорового способу життя.
Рис. 2. Основні блоки програмного забезпечення корпоративної інформаційної системи медичного ассистанса
У додатках наведено акти впровадження результатів дослідження в медичних закладах і в навчальний процес, перелік основних визначень, уніфікована історія хвороби, основні схеми програмного забезпечення «корпоративна інформаційна система медичного ассистанса».
Висновки
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми створення методологічної основи реєстрації, збереження та використання даних медичних обстежень для занесення у медичний електронний паспорт і забезпечення моніторингу факторів ризику.
1. Формалізовані методики реєстрації медичної інформації стосовно обстеження і лікування хворих. Виділені 5 схем реєстрації медичної інформації: а) абсолютні значення; б) кодовані характеристики; в) стандартизовані схематичні зображення; г) уніфіковані кодони динаміки; д) варіанти перебігу хвороби.
2. Обґрунтовані моделі інтерпретації інформації при обстеженні хворих для своєчасного виявлення факторів ризику. Вони включають три логічних підходи для аналізу динаміки - від початкового рівня, трендовий аналіз, перевищення заздалегідь заданих рівнів.
3. Запропонована система комплексного врахування факторів ризику при моніторингу стану пацієнта, в першу чергу, для задач страхової медицини. Вона базується на принципі адитивності урахування окремих факторів.
4. Обґрунтована технологія використання системи врахування факторів ризику для формування нових принципів страхування населення, що базується на створенні єдиного інформаційного поля між суб'єктами страхування.
5. Запропонована технологія реєстрації інформації стосовно статичних та динамічних факторів ризику в МЕП. Вона складається з трьох етапів: формування первинного переліку факторів ризику, перевірки його валідності, уточнення та додавання нових факторів шляхом аналізу динаміки показників. Показано, що створення подібної системи дозволяє забезпечити в 92,7±2,4% випадків валідну інформацію щодо факторів ризику.
6. Використання телемедичних технологій дає можливість, з одного боку, уточнити фактори ризику, а з другого - використовувати накопичену інформацію про фактори ризику для покращення результатів лікування. Показано, що використання факторів ризику дає можливість не менш, ніж в 14±3,2% випадків запобігти виникненню ускладнень під час лікування хворих.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Горшков Є. В. Перспективи використання інформаційних технологій для моніторингу факторів ризику серцево-судинних захворювань / Є. В. Горшков // Медична інформатика та інженерія. - 2008. - № 2. - С. 21-23.
2. Горшков Є. В. Оцінка динаміки факторів ризику в оптимізації лікування кардіологічних хворих. Постановка проблеми / Є. В. Горшков // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. - Вип. 17, кн. 1. - К.: НМАПО імені П.Л. Шупика, 2008. - С. 267-271.
3. Горшков Є. В. Уніфікація медичної документації як перший етап впровадження МЕП / Є. В. Горшков // Медична інформатика та інженерія. - 2010. - № 3. - С. 67-70.
4. Горшков Є. В. Концептуальна схема побудови моделі загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування в Україні / Є. В. Горшков // Медична інформатика та інженерія. - 2010. - № 4. - С. 88-92.
5. Горшков Є. В. Забезпечення дистанційної передачі даних в телемедицині / Є. В. Горшков, О. І. Твердохліб, І. М. Шакало // Актуальні питання дистанційної освіти та телемедицини: матер. Всеукраїнської науково-практичної конференції, 16-17 квітня 2009 р. - Запоріжжя: ЗДМУ, 2009. - С. 132-133. (Особистий внесок: аналіз літературних джерел, узагальнення власних досліджень щодо впровадження електронної медицини, питань застосування телемедичних технологій, оформлення висновку).
Анотація
Горшков Є.В. Методологічна основа використання даних медичного електронного паспорту для моніторингу факторів ризику. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.11 - медична та біологічна інформатика і кібернетика. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2011.
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальних питань реєстрації та використання інформації для виявлення та моніторингу факторів ризику.
В дисертаційному дослідженні розроблені принципи класифікації й ідентифікації динамічних факторів ризику, принципи формування процедури ідентифікації ризиків для відображення стану здоров'я людини і фіксації його в дуальній системі інформатизації охорони здоров'я (в першу чергу, в медичному електронному паспорті громадянина України).
На основі системних позицій ризики розглянуті як методологічна основа відображення стану здоров'я людини в медичному електронному паспорті. Розроблена інформаційна технологія використання факторів ризику для відображення стану здоров'я людини, а також для завдань медичного страхування. Створена інформаційна модель динаміки факторів ризику, що дозволяє забезпечувати ідентифікацію небезпеки та управління ризиками.
Розроблена система диференційованого підходу щодо страхування здоров'я громадян з урахуванням ризиків виникнення хвороб і появи ускладнень при їх лікуванні. Проведений редизайн інформаційних потоків, які виникають між суб'єктами медичного страхування, отримав відображення в спеціалізованому програмному забезпеченні, що дозволяє ефективно вести облік звернень та проводити обробку інформації, підвищити ефективність та продуктивність праці персоналу, отримувати валідну та релевантну інформацію за зверненнями застрахованих осіб.
Ключові слова: реєстрація інформації, медична інформаційна система, фактори ризику, управління ризиками, ідентифікація небезпеки, медичне страхування.
Аннотация
Горшков Е.В. Методологическая основа использования данных медицинского электронного паспорта для мониторинга факторов риска. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.11 - медицинская и биологическая информатика и кибернетика. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2011.
Диссертационная работа посвящена решению актуальных вопросов регистрации и использования информации для выявления и мониторинга факторов риска.
В диссертационном исследовании разработаны принципы классификации и идентификации динамических факторов риска, принципы формирования процедуры идентификации рисков для отображения состояния здоровья человека и фиксации его в дуальной системе информатизации здравоохранения (в первую очередь, в медицинском электронном паспорте гражданина Украины).
На основе системных позиций, риски рассмотрены как методологическая основа отображения состояния здоровья человека в медицинском электронном паспорте.
Обоснованы принципы интерпретации информации при обследовании больных для своевременного выявления факторов риска.
Разработана информационная технология использования факторов риска для отображения состояния здоровья человека, а также для задач медицинского страхования.
Создана информационная модель динамики факторов риска, что позволяет обеспечивать идентификацию опасности и управление рисками.
Разработанная система дифференцированного подхода в страховании здоровья граждан с учетом рисков возникновения болезней и появления осложнений при их лечении.
В процессе редизайна информационных потоков, возникающих между субъектами медицинского страхования, изменен реестр провайдеров медицинской помощи. Предложена система классификации и ранжирования учреждений здравоохранения, насчитывающая 10 групп в зависимости от средней стоимости лечения одного страхового случая.
В результате анализа информационных потоков модернизирована логика взаимодействия субъектов медицинского страхования. Она касалась двух компонентов информационного потока - данных по объему покрытия страховых рисков и реестра медицинских учреждений, в которых может быть оказана медицинская помощь.
Оба рассмотренных компонента представления информации были использованы при разработке специализированного программного обеспечения для медицинского ассистанса.
Основной целью разработки новой логики функционирования информационных потоков было качественное и полное удовлетворение потребностей субъектов медицинского страхования для повышения эффективности и производительности труда персонала; получение валидной и релевантной информации по обращениям застрахованных лиц.
Разработанная структура функционирования информационных потоков получила отражение в специализированном программном обеспечении, которое позволяет эффективно вести учет обращений застрахованных лиц и проводить обработку информации.
Внесение в информационную систему данных о факторах риска заболеваний и осложнений при лечении способствует созданию мотивации изменения поведения пациентов в сторону здорового образа жизни.
Ключевые слова: регистрация информации, медицинская информационная система, факторы риска, управление рисками, идентификация опасности, медицинское страхование.
Annotation
Gorshkov E.V. Methodological basis of the use of electronic medical passport data for monitoring risk factors. - Manuscript.
Thesis for the candidate degree in medical sciences on specialty 14.03.11 - medical and biological informatics and cybernetics. - National Medical Academy of Post-Graduate Education named after P.L. Shupyk, Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2011.
The research is devoted to the current issues solving of registration and use of information for identifying and monitoring risk factors.
The principles of classification and identification of dynamic risk factors, principles of risk identification procedures formation for displaying the patient's health and fixing it in the dual system of health information (primarily in the medical electronic passport of Ukraine) were developed in the thesis.
Based on the systemic positions the risks are considered as a methodological basis of health in the medical electronic passport. The information technology of risk factors to reflect the patient's health and objectives for health insurance was developed. An information model of risk factors that allows to identify hazards and risk management was created.
The system of differential approach to public health insurance as for the risks of disease and occurrence of complications during their treatment was developed. The conducted redesign of information flows that arise between the subjects of health insurance was reflected in the specialized software that allows you to observe appeals effectively and to process information, and improve staff productivity, obtain valid and relevant information on the appeals of insureds.
Keywords: information registration, medical information system, risk factors, risk management, hazard identification, medical insurance.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.
автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.
реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"
курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.
автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009Можливості підвищення рівня культури безпеки та здоров'я засобами рекреаційних технологій в рекреаційному та спортивному туризмі й альпінізмі. Варіанти використання програм підготовки туристів та альпіністів для формування валеологічної культури.
статья [44,6 K], добавлен 15.01.2018Історія реформування системи охорони здоров’я. Формування державної політики і її роль в системі охорони здоров’я. Програми медичного реформування, іноземний досвід та рекомендації щодо охорони здоров’я для України з досвіду Словаччини та інших країн.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 12.08.2010Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.
автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.
автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009Вивчення антиоксидантної системи організму та впливу на її стан різних факторів. Вивчення тютюнопаління як одної з проблем цивілізованого суспільства. Лабораторне дослідження стану антиоксидантної системи щурів, які підлягали дії тютюнового диму.
дипломная работа [379,3 K], добавлен 21.03.2015Напрямки діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів. Система впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес: психогімнастика, фізкультхвилинки, рухливі вправи-енергізатори.
презентация [1,5 M], добавлен 23.11.2014
