Ліпідний спектр та вміст гомоцистеїну у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з патологією екстракраніальних артерій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУРЯК ВІКТОР ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК: 616.12-008.331-06:616.13

-005-031.21]: 616.153.915-07

ЛІПІДНИЙ СПЕКТР ТА ВМІСТ ГОМОЦИСТЕЇНУ У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ, АСОЦІЙОВАНОЮ З ПАТОЛОГІЄЮ ЕКСТРАКРАНІАЛЬНИХ АРТЕРІЙ

14.01.11- кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя - 2011

Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Візір Вадим Анатолійович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри внутрішніх хвороб №2.

Офіційні опоненти:

заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Кошля Володимир Іванович, ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», завідувач кафедри сімейної медицини з курсами дерматовенерології та психіатрії;

доктор медичних наук, професор Василенко Анатолій Митрофанович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри терапії, кардіології та сімейної медицини факультету післядипломної освіти.

Захист відбудеться “27” жовтня 2011р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.02. при Запорізькому державному медичному університеті (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького державного медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

Автореферат розісланий “23” вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Заслужений діяч науки і техніки України, д. мед. н., професор Волошин М.А.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На даний час артеріальна гіпертензія (АГ) являє собою основну причину захворюваності, інвалідизації та смертності серед дорослого населення більшості країн світу [Дзяк Г.В. 2009, Амосова К.М. 2007, Blacher J. 2002]. В Україні загальна захворюваність АГ сягає понад 12 млн. осіб, що складає 31% дорослого, 35% працездатного населення та 44% осіб похилого віку [Сіренко Ю.М. 2009].

Серед критеріїв оцінки загального серцево-судинного ризику широко обговорюються перспективи вивчення субклінічних уражень органів-мішеней, оскільки безсимптомні зміни серцево-судинної системи є найважливішими проміжними стадіями формування та прогресування АГ та пов'язують фактори ризику з серцево-судинними ускладненнями та смертністю [Сіренко Ю.М. 2009]. У якості одного з субклінічних уражень артеріальних судин розглядається збільшення товщини інтимо-медіального сегмента (ТІМС), яке є важливою складовою загального процесу васкулярного ремоделювання та в значній мірі визначає віддалений прогноз АГ [Свіщенко Є.П. 2008, Кошля В.І. 2006], а поєднання АГ та оклюзійно-стенотичних уражень (ОСУ) брахіоцефальних артерій (БЦА) характеризується агресивним типом кардіоваскулярного ремоделювання та особливим нейрогуморальним статусом [Візір В.А. 2008].

З іншого боку, формування і прогресування АГ тісно пов'язано з наявністю у пацієнтів певних факторів ризику, які немодифікуються чи модифікуються. Останні представлені різними метаболічними порушеннями, зокрема дисліпідемією та гіпергомоцистеїнемією (ГГЦ), які ініціюють структурно-функціональні зміни судин [Ezzati M. 2002, Warren C. 2002]. Гіпергомоцистеїнемія розглядається як можливий модулятор атеросклеротичного ураження артерій [Безродная Л. В. 2007, Blacher J. 2002, Lim U. 2002, Kuroda S. 1999, Nygard O. 1995]. Процес біотрансформації гомоцистеїну (ГЦ) супроводжуєтья надлишковим окисленням ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), що призводить до стимуляції процесів атерогенезу [Loscalo J. 1996].

Зниження плазмової концентрації ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і підвищення вмісту ЛПНЩ та ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) є незалежним фактором ризику, що модифікується стосовно виникнення ендотеліальної дисфункції [Julio A. Panza 1999], що призводить до виникнення та прогресування атеросклеротичного процесу [Горбась І.М. 2011, Zylberstein D.E. 2004] і формування оклюзійних захворювань магістральних артерій [Trochu J.-N. 2004].

Згідно з сучасними уявленнями, блокатори повільних кальцієвих каналів розглядаються в якості пріоритетних протигіпертензивних препаратів в лікуванні хворих з наявністю каротидного атеросклерозу. Поряд з цим збільшення ТІМС загальної сонної артерії (ЗСА) диктує необхідність застосування статинів. Враховуючи наявність гіполіпідемічного ефекту у дигідропіридинових блокаторів повільних кальцієвих каналів та можливий вплив статинів на рівень підвищеного артеріального тиску (АТ), була розроблена комбінована лікарська форма, що містить амлодипіну бесілат та аторвастатин кальцію (оригінальний препарат «Кадует»). Останніми роками проведено декілька клінічних досліджень, в яких доведена його ефективність, безпечність та добра переносимість. Таким чином, комбіноване лікування антигіпертензивними і гіполіпідемічними препаратами є найбільш обгрунтованою стратегією боротьби з підвищеним АТ, модифікації наявних факторів ризику та уповільнення уражень органів-мішеней [Коваленко В.М. 2009, Коваль С.М. 2009, Сіренко Ю.М. 2009].

Незважаючи на очевидний прогрес у розумінні ключових питань щодо становлення та прогресування АГ, потребують подальшого ретельного вивчення особливості взаємозв'язку між показниками, які характеризують вміст ГЦ плазми крові, ліпідний профіль, судинне ремоделювання та екстракраніальний кровоток у сонних і хребетних артеріях (ХА) у пацієнтів з АГ, а також питання оптимізації комбінованої протигіпертензивної та гіполіпідемічної терапії, метою якої є покращення схильності пацієнтів до лікування та можливий вплив на вищевказані параметри.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри внутрішніх хвороб №2 Запорізького державного медичного університету «Патогенетичні, клінічні і прогностичні особливості уражень органів-мішеней у хворих з серцево-судинними захворюваннями і розробка та обгрунтування нових напрямків діагностики, профілактики та лікування» (№ державної реєстрації 0108 U 005117). Автором проведене дослідження плазмової концентрації ГЦ, компонентів ліпідного спектру, стану судинного ремоделювання та екстракраніального кровотоку у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) II ст. та хворих на ГХ, асоційовану з ОСУ екстракраніального відділу БЦА, з оцінкою ефективності лікування на основі застосування фіксованої комбінації амлодипіну бесилату та аторвастатину кальцію.

Мета дослідження. Встановити особливості ліпідного обміну, вмісту гомоцистеїну, показників васкулярного ремоделювання та екстракраніального кровотоку у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з патологією брахіоцефальних артерій, та їх динаміки в процесі комбінованої терапії амлодипіна бесілатом та аторвастатином кальцію.

Задачі дослідження:

1. Вивчити особливості судинного ремоделювання та екстракраніального кровотоку у хворих на гіпертонічну хворобу II ст., асоційованою з оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій.

2. Виявити особливості показників рівня гомоцистеїну та компонентів ліпідного спектру у хворих на гіпертонічну хворобу II ст., асоційованою з патологією екстракраніального відділу брахіоцефальних артерій.

3. Визначити залежність між рівнем гомоцистеїну та компонентами ліпідного спектру плазми крові у хворих на гіпертонічну хворобу II ст.

4. Встановити взаємозв'язок між плазмовою концентрацією гомоцистеїну та показниками структурно-функціонального ремоделювання брахіоцефальних артерій у хворих на гіпертонічну хворобу II ст.

5. Оцінити вплив комбінованої антигіпертензивної та гіполіпідемічної терапії на рівень системного артеріального тиску, вміст гомоцистеїну, компоненти ліпідного профілю, показники васкулярного ремоделювання та екстракраніального кровотоку у хворих на гіпертонічну хворобу II ст.

Об'єкт дослідження: гіпертонічна хвороба.

Предмет дослідження: показники системного артеріального тиску, параметри, що характеризують особливості ліпідного профілю, вміст гомоцистеїну плазми крові, стан судинного ремоделювання та екстракраніальний кровоток у сонних та хребетних артеріях, зміни даних показників під впливом терапії комбінованим препаратом «Кадует».

Методи дослідження: загальноклінічні, велоергометрія, ультразвукове дослідження та дуплексне сканування екстракраніальних артерій з визначенням параметрів об'ємного мозкового кровотоку і ступеня судинного ремоделювання, імуноферментне визначення рівня гомоцистеїну плазми крові та біохімічне дослідження ліпідного спектру крові, для аналізу результатів дослідження використовували методи варіаційної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено, що група хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з патологією екстракраніальних артерій, характеризується вірогідно більш високим рівнем гомоцистеїну та збільшенням атерогенного потенціалу плазми крові у порівнянні з хворими на гіпертонічну хворобу II ст. Доведено, що у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з патологією екстракраніальних артерій, гіпергомоцистеїнемія відіграє важливу роль у процесах васкулярного ремоделювання та призводить до вірогідного зниження об'ємної швидкості мозкового кровотоку порівняно з практично здоровими особами та хворими на гіпертонічну хворобу II ст. Відзначено, що призначення комбінованої протигіпертензивної та гіполіпідемічної терапії окрім наявності адекватного гіпотензивного ефекту є високоефективним способом корекції гіпергомоцистеїнемії та дисліпідемії, а також об'ємної швидкості мозкового кровотоку переважно у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з оклюзійно-стенотичними ураженнями екстракраніального відділу брахіоцефальних артерій.

Практична значущість отриманих результатів. Доведено необхідність кількісного визначення плазмової концентрації гомоцистеїну при обстеженні пацієнтів з артеріальною гіпертензією. На підставі оцінки рівня загального гомоцистеїну в плазмі крові розроблена модель визначення стадії атеросклеротичного ураження загальної сонної артерії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Призначення комбінованованої терапії з використанням амлодипіну бесилату та аторвастатину кальцію показано пацієнтам з артеріальною гіпертензією, асоційованою з оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій. Результати, отримані в ході дослідження, можуть бути використані в роботі лікаря загальної практики, терапевта, кардіолога.

За результатами роботи отримано патент на корисну модель № 49081 «Спосіб визначення стадії атеросклеротичного ураження загальної сонної артерії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією». Основні результати проведеного дослідження впроваджені в практику та використовуються у роботі другого інфарктного відділення «Міської клінічної лікарні №8» м. Харкова, терапевтичного відділення «Міської багатопрофільної лікарні №18» м. Харкова, відділення ендокринно-метаболічної та серцево-судинної патології університетської клініки ДП «Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського», терапевтичного відділення Жовтневої центральної районної лікарні м. Миколаїва, кардіологічного та інфарктного відділень Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова, терапевтичного відділення Львівської обласної клінічної лікарні, кардіологічного відділення комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська клінічна лікарня №9» м. Донецька, товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр Святого Пантелеймона» м. Києва.

Результати дисертації впроваджені в навчальний процес кафедри загальної практики та медичної реабілітації Одеського національного медичного університету, кафедри внутрішньої медицини №2 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, кафедри внутрішніх хвороб №1 Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, кафедри внутрішньої медицини №2, клінічної імунології та алергології Харківського національного медичного університету, кафедри кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, кафедри військової терапії Української військово-медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено інформаційний пошук, проведено аналіз наукової літератури. Власноруч проведено клінічне обстеження всіх пацієнтів, велоергометрія, дослідження параметрів судинного ремоделювання і об'ємного мозкового кровотоку методом ультразвукової доплерографії. Автор безпосередньо брав участь у проведенні імуноферментного визначення рівня гомоцистеїну плазми крові і біохімічного дослідження ліпідного спектру крові, самостійно проводив призначення протигіпертензивної терапії і контроль її ефективності. Особисто проаналізовано результати дослідження, проведена їх статистична обробка, написані всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на Всеукраїнській конференції молодих вчених і студентів з міжнародною участю «Сучасні аспекти медицини і фармації - 2009» (Запоріжжя, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука - 2009» (Полтава, 2009), V Міжнародній Пироговській науковій конференції студентів та молодих вчених (Москва, 2010), Всеукраїнській конференції молодих вчених і студентів з міжнародною участю «Сучасні аспекти медицини і фармації - 2010» (Запоріжжя, 2010). Апробація роботи проведена на спільному засіданні кафедр внутрішніх хвороб №2; пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими; охорони здоров'я, соціальної медицини та лікарсько-трудової експертизи; анатомії людини, оперативної хірургії і топографічної анатомії; клінічної фармакології, фармації і фармакотерапії та косметології; анестезіології та реаніматології ЗДМУ 25 листопада 2010 року.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з яких 6 - у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, у тому числі 1 - без співавторів. Отриманий Патент України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 185 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 48 таблицями, 10 рисунками та складається зі вступу, огляду літератури, розділу «Матеріали і методи дослідження», 2 розділів власних досліджень, аналізу і обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, що містить 234 джерела (з них 69 написано кирилицею, 165 - латиною).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

гіпертонічний хвороба терапія

Клінічна характеристика хворих і методи дослідження. З метою вирішення поставлених завдань у дослідження було включено 100 хворих на ГХ II ст. з артеріальною гіпертензією першого-третього ступеня (за класифікацією Міжнародного товариства гіпертензії і Європейських товариств кардіології та гіпертензії) у віці від 39 до 72 років (середній вік - 57,52±0,87 років), які перебували на стаціонарному лікуванні в кардіологічному та терапевтичному відділеннях КУ «Міська лікарня № 7» м. Запоріжжя в період з 2008 по 2009 рр. Чоловіки склали 34% (34 пацієнта), жінки - 66% (66 осіб). Контрольну групу становили 30 практично здорових осіб, з яких було 12 чоловіків та 18 жінок (40% та 60% відповідно), середній вік яких склав 56,7±1,71 років.

При включенні хворих у дослідження використовували такі критерії: наявність ГХ II ст., відсутність адекватного контролю АТ, вік пацієнтів більше 18 років, синусовий ритм серця, добровільна письмова згода на участь у дослідженні. До критеріїв виключення відносилися: вторинні артеріальні гіпертензії, наявність у пацієнтів гемодинамічно та клінічно значущих стенозів БЦА, гострі порушення мозкового кровообігу в анамнезі, ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу, наявність штучного водія ритму, фібриляція передсердь, синоаурикулярна або атріовентрикулярна блокади II-III ступеня, екстрасистолія високих градацій, клапанні вади серця, цукровий діабет, гіпотиреоз та інші ендокринні захворювання, наявність злоякісних новоутворень, патологічні стани, які суттєво впливають на метаболізм гомоцистеїну або ліпідний спектр крові.

Діагноз «гіпертонічна хвороба» був верифікований після виключення симптоматичних (вторинних) варіантів АГ згідно з рекомендаціями Української асоціації кардіологів. У відповідності до Протоколу надання медичної допомоги хворим на гіпертонічну хворобу (есенціальну артеріальну гіпертензію) І-ІІ стадії (Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 436 від 03.07.2006 року), при обстеженні пацієнтів проводили обов'язкові дослідження: збір скарг та анамнезу, клінічне обстеження, вимірювання АТ на обох руках, вимірювання АТ на нижніх кінцівках аускультативним методом (при вперше виявленому підвищенні АТ в осіб молодших за 45 років), аускультація серця, судин шиї, точок проекції ниркових артерій, вимірювання маси тіла та окружності талії, лабораторне обстеження (загальні аналізи крові та сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, креатинін, холестерин, тригліцериди, глюкоза, калій, натрій крові), електрокардіографія у 12 стандартних відведеннях, ехокардіографія, огляд очного дна. При наявності відповідних показань пацієнтам додатково проводили визначення мікроальбумінурії, добової протеїнурії, добовий моніторинг АТ, при зниженні відносної щільності сечі - аналіз сечі за Зімницьким, дослідження функціонального стану нирок (ультразвукове дослідження нирок, внутрішньовенна екскреторна урографія) та ендокринної системи (ультразвукове дослідження щитоподібної залози, наднирників тощо). Інші біохімічні та інструментальні методи застосовували за необхідністю. Виключення ішемічної хвороби серця здійснювалося за допомогою проведення проби з дозованим фізичним навантаженням - велоергометрії.

За результатами проведення імпульсно-хвильового дуплексного сканування БЦА було відібрано 50 пацієнтів, у яких значення ТІМС ЗСА склало 1,3 мм і більше (тобто мала місце візуалізація атеросклеротичної бляшки). Шляхом розподілу пацієнтів у співвідношенні 1:1 було сформовано 2 групи спостереження. В першу групу увійшли 50 хворих на ГХ II ст., другу - склали 50 пацієнтів з АГ, асоційованою з ОСУ екстракраніального відділу БЦА (наявність атероми). Хворі обох клінічних груп були розподілені за статтю, віком, тривалістю та тяжкістю АГ, типом дисліпідемії, вихідним рівнем гомоцистеїнемії та були порівняні між собою за статтю, віком, тривалістю захворювання, ступенем АГ, мали нормальний розподіл і відповідали вимогам репрезентативної вибірки.

Для реалізації мети та вирішення поставлених завдань дослідження лікування обстежених пацієнтів проводилося протягом 12 тижнів з використанням комбінованого протигіпертензивного та гіполіпідемічного препарату «Кадует» (Pfizer, США), що містить фіксовану дозу аторвастатину кальцію - 10 мг та амлодипіну бесілату 5 або 10 мг. Стартова доза для амлодипіну становила 5 мг 1 раз на добу.

У разі, якщо протягом перших двох тижнів лікування не відзначалося зниження АТ хоча б на 10% у порівнянні з вихідним рівнем, протоколом дослідження передбачалося призначення досліджуваного препарату із вмістом амлодипіну бесілату 10 мг. При цьому середня добова доза для амлодипіну за весь період лікування у хворих на ГХ склала 6,98±0,2 мг та була порівнювана у пацієнтів обох клінічних груп спостереження (6,7±0,27 мг та 7,26±0,21 мг відповідно, Р>0,05). Критерієм антигіпертензивної ефективності терапії вважали зниження «офісного» рівня АТ нижче 140/90 мм рт. ст.

Комплексне обстеження хворих на ГХ здійснювалося на початку дослідження та через 12 тижнів і включало загальноклінічні методи - дані суб'єктивного та анамнестичного характеру, вивчення соматичного статусу, лабораторних аналізів: клінічних (загальний аналіз крові та сечі), біохімічних (глюкоза плазми крові, калій, натрій, креатинінн сироватки крові), визначення кліренсу креатиніну (за формулою Кокрофт-Гаулта), електрокардіографію спокою у 12 стандартних відведеннях, офтальмоскопію очного дна.

Вимірювання АТ на обох руках проводилося за загальноприйнятою методикою [Коротков М.С. 1905] з подальшим визначенням систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) артеріального тиску, а також розрахунком середнього (АТсер) та пульсового (АТп) артеріального тиску.

Усім пацієнтам проводилася оцінка стану ремоделювання екстракраніального відділу БЦА шляхом вимірювання ТІМС ЗСА. Товщину інтими-медії вимірювали в поздовжньому перетині дистального сегмента ЗСА впродовж 1 см до біфуркації на ділянці, де стінки артерії паралельні одна одній. Товщину інтимо-медіального сегмента оцінювали по задній, віддаленій від датчика стінці і розраховували за правилом «переднього краю» як відстань між двома лініями інтерфейсу: від межі розподілу між внутрішньою вистилкою (інтимою) та просвітом артерії до межі між медією та адвентицією артерії. Оцінювали середнє значення за даними трьох вимірів ТІМС з кожного боку. В якості кінцевої змінної в аналіз включали найбільше середнє значення ТІМС праворуч або ліворуч.

Стан мозкового кровотоку оцінювався за допомогою імпульсно-хвильової дуплексної кольорової доплерографії. Ехолокація екстракраніальних артерій здійснювалася на апараті SONOLINE VERSA PLUS (SIEMENS, Німеччина) з використанням лінійного датчика з частотою 13 МГц за загальноприйнятою методикою. У програму дослідження входила візуалізація артерій, оцінка характеру ремоделювання судинного русла, визначення лінійної та розрахунок на її основі об'ємної швидкості (FV) у басейнах внутрішньої сонної артерії (ВСА) та ХА, а також сумарної об'ємної швидкості мозковогу кровотоку (УFV), що були проведені у 30 осіб групи контролю та 100 хворих на ГХ до та після лікування досліджуваним препаратом.

Стандартні виміри швидкостей проводили за доплерівською кривою, отриманою для ВСА на відстані не менше 1-2 см дистальніше каротидного синусу, щоб уникнути турбулентності. Доплерівський кут був настільки малий, наскільки це було можливо. Найкращим вважається кут, що становить 60°, але завжди він був менше 70°. Для поліпшення відтворюваності результатів між дослідженнями вимір швидкостей проводили під одним і тим самим кутом.

Вивчення кровотоку в басейнах ХА проводилось за стандартною методикою [Bartels Е. 1996], помістивши датчик уздовж ЗСА та нахиливши його медіально, що давало можливість ідентифікувати тіла хребців. Після цього датчик зміщали латеральніше, щоб визначити передні та задні поперечні відростки хребців і проміжки між ними. У цих проміжках візуалізували ХА.

Після обробки кривих потоків крові не менше ніж у трьох кардіоциклах в автоматичному режимі розраховували показник FV (мл/хв). УFV розраховувалася шляхом складання об'ємних швидкостей у ВСА та ХА.

Визначення компонентів ліпідного спектру плазми крові проводилося з використанням біохімічного автоматичного аналізатора «PRESTIGE 24i» (Японія) та реактивів фірми «Cormay» (Польща) згідно з інструкцією [Jacobso D.S. 1996] і було виконано у 30 практично здорових осіб та 100 хворих на ГХ, у тому числі в процесі терапії досліджуваним препаратом. В автоматичному режимі були отримані результати для таких показників: загальний холестерин (ЗХ), холестерин ЛПВЩ, холестерин ЛПНЩ та тригліцеридів (ТГ). Визначення вмісту холестерину ЛПДНЩ та показника індексу атерогенності (ІА) проводилося розрахунковим методом за формулами ЛПДНЩ=ЗХ-ЛПВЩ-ЛПНЩ та ІА=(ЗХ-ЛПВЩ)/ЛПВЩ, відповідно. Всі вищевказані показники окрім ІА обчислювалися в ммоль/л.

Визначення вмісту ГЦ плазми крові виконувалося на імуноферментних аналізаторах-фотометрах «Sirio S» (Італія) та «Digiscan» (Австрія) з використанням реактивів фірми «Axis-Shield Diagnostics» (Великобританія) на основі вимірювання оптичної щільності досліджуваних зразків згідно з інструкцією [Frantzen F. 1998] і було проведено у 30 осіб групи контролю та 74 хворих на ГХ, у тому числі в процесі терапії досліджуваним препаратом. Усі значення були отримані в автоматичному режимі й обчислювалися в мкмоль/л.

Статистична обробка даних проводилася за допомогою рекомендованих для медико-біологічних досліджень методик, які відповідають критеріям доказової медицини. Дані представлені у вигляді середнього та стандартної помилки репрезентативності вибіркового середнього значення (у разі нормального розподілу) та у вигляді медіани. З метою встановлення характеру та ступеня взаємозв'язку між досліджуваними показниками застосовувалися методи кореляційно-регресійного та дисперсійного аналізів. Результати дослідження оброблено із використанням статистичного пакету ліцензійної програми «STATISTICA® for Windows 6.0» (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5), а також «SPSS 16.0» та «Microsoft Excel 2003». Окремі статистичні процедури й алгоритми реалізовані у вигляді спеціально написаних макросів у відповідних програмах. Для всіх видів аналізу статистично значущими вважали відмінності при Р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Отримані результати свідчать про те, що перебіг ГХ в значній мірі залежав від наявності ОСУ БЦА. Так, серед хворих першої клінічної групи співвідношення пацієнтів з І та ІІ-ІІІ ст. АГ складало 40% та 60%, другої клінічної групи - 20% та 80%, відповідно, при цьому у пацієнтів з ОСУ БЦА вірогідні розбіжності з групою хворих на ГХ ІІ ст. зареєстровані у вигляді збільшення АТп на 8,66% (Р<0,05), що свідчить про наявність в останніх більш вираженої жорсткості артеріальних судин та збільшення їх «біологічного віку». Відомо, що зростання пульсового АТ на кожні 10 мм рт. ст. призводить до підвищення відносного ризику кардіоваскулярних подій та смертності на 10-20% [Blacher J. 2000].

Перебіг АГ у жінок другої клінічної групи був більш тяжким у порівнянні з аналогічною підгрупою хворих на ГХ ІІ ст. за показниками САТ та АТп.

Аналіз показників системного АТ продемонстрував чітку залежність тяжкості перебігу АГ від віку пацієнтів. Так, у хворих похилого віку спостерігалося вірогідне збільшення показників САТ, ДАТ та АТсер у групі хворих з ОСУ БЦА. При цьому виключно у пацієнтів першої клінічної групи мало місце також збільшення АТп з віком на 19,03% (Р<0,001), що підтверджує дані про вплив старіння на АТп як опосередкований маркер підвищення системної артеріальної жорсткості у хворих на ГХ. Елевація ступеня АГ також асоціювалася зі збільшенням її тривалості, а наявність атеросклеротичного ураження БЦА в осіб з тривалістю анамнезу захворювання до 10 років сприяла вірогідному збільшенню САТ, АТсер та АТп.

Отримані дані вказують на формування особливого гемодинамічного статусу у хворих на ГХ, асоційовану з ОСУ БЦА, у зв'язку з чим доцільним виявилося подальше дослідження особливостей судинного ремоделювання, екстракраніального кровотоку, вмісту ГЦ та ліпідного профілю плазми крові.

У ході нашого дослідження було встановлено, що пацієнти з ГХ та ОСУ БЦА характеризувалися вірогідним збільшенням ТІМС ЗСА на 60,58% (Р<0,001) та зниженням показників FV ВСА, FV ХА і УFV - на 14,11% (Р<0,001), 24,64% (Р<0,001) та 16,83% (Р<0,001) відповідно, порівняно з хворими без атеросклеротичного ураження екстракраніальних судин. Таким чином, найбільш високі значення ТІМС хворих із стенотичними ураженнями БЦА супроводжувалися суттєвим зниженням регіонарної швидкості мозкового кровотоку по внутрішнім сонним та хребетним артеріям.

Результати проведеного дослідження дозволили зробити висновок, що вік є одним з факторів, що зумовлює розвиток ремоделювання артеріальних судин та зниження показників об'ємного мозкового кровотоку. При цьому в осіб віком старше 60 років у першій та другій групах спостереження вірогідне збільшення ТІМС ЗСА сягало 21,05% (Р<0,001) і 27,52% (Р<0,001), тоді як відсоток зменшення FV ВСА, FV ХА та УFV був таким: 1,92% (Р<0,001), 2,74% (Р<0,05) та 2,12% (Р<0,001) і 2,57% (Р<0,001), 2,83% (Р<0,05) та 2,63% (Р<0,001) відповідно, в порівнянні з хворими до 60 років.

Отримані дані свідчать про те, що група хворих на ГХ, асоційовану з ОСУ БЦА, поряд із несприятливим гемодинамічним статусом характеризується більш агресивними процесами васкулярного ремоделювання, зниженням об'ємних кінетичних характеристик у басейнах внутрішньої сонної артерії, хребетної артерії та сумарної об'ємної швидкості мозкового кровотоку. При цьому вищезазначені зміни прогресують у міру збільшення віку хворих, тривалості захворювання та ступеня тяжкості АГ.

Аналіз отриманих даних продемонстрував, що в осіб групи контролю середня концентрація ГЦ складала 9,25±0,25 мкмоль/л. У хворих першої клінічної групи даний показник становив 14,6±0,1 мкмоль/л та залишався на верхній межі референтних значень. При цьому слід відмітити у пацієнтів другої клінічної групи вірогідне (Р<0,001) зростання середніх значень плазмової концентрації ГЦ до 30,36±1,04 мкмоль/л, що збігається з результатами численних досліджень у людській популяції та в експерименті, де був показаний прямий взаємозв'язок між рівнем ГЦ та ТІМС ЗСА [Memisogullary R. 2007, Куликов В.П. 2006, Tanriverdi H. 2006, Uysal O. 2005].

За результатами проведеного дослідження виявилося, що збільшення ступеня АГ вірогідно асоціювалося з підвищенням плазмової концентрації ГЦ на 20,9% (Р<0,01) лише в групі хворих на ГХ з ОСУ БЦА, а збільшення тривалості анамнезу ГХ понад 10 років сприяло підвищенню рівня ГЦ плазми крові на 6,36% (Р<0,001) та 40,52% (Р<0,001) у пацієнтів першої та другої клінічних груп, відповідно.

У значної кількості пацієнтів з АГ кардіоваскулярний ризик може визначатися не тільки величиною АТ і тяжкістю уражень органів-мішеней, а й іншими факторами ризику, такими як гіперхолестеринемія та дисліпідемія [Dahlцf B. 2004]. Результати даного дослідження вказують на те, що переважна більшість хворих на ГХ, а саме 82%, характеризуються наявністю гіпер- чи дисліпідемії. При цьому формування ОСУ БЦА асоціювалося зі статистично значущим збільшенням показників ліпідного спектру крові: ЗХ, ЛПНЩ і ЛПДНЩ на 26,02% (Р<0,001), 35,37% (Р<0,001) і 32,84% (Р<0,01) відповідно, та додатковим підвищенням плазмової концентрації ТГ у порівнянні з хворими на ГХ ІІ ст. - на 39,47% (Р<0,001). Вказані відмінності сприяли вірогідному підвищенню ІА як інтегративного показника атерогенезу у всіх хворих на ГХ, що сягав максимальних значень (3,71±0,23) у пацієнтів з наявністю ОСУ БЦА.

При вивченні особливостей компонентів ліпідного профілю в залежності від віку нами було встановлено, що хворі на ГХ та ОСУ БЦА старше 60 років, у порівнянні з особами першої клінічної групи, характеризувалися збільшенням концентрації ЗХ та ЛПНЩ майже в 2 рази стосовно пацієнтів молодше 60 років. Аналізуючи особливості плазмового вмісту компонентів ліпідного спектру в залежності від ступеня тяжкості та тривалості анамнезу захворювання, ми встановили, що збільшення тривалості ГХ понад 10 років відповідало вірогідному підвищенню вмісту ЗХ та ЛПНЩ на 20,43% (Р<0,001) та 22,37% (Р<0,01) відповідно, лише у хворих другої клінічної групи.

Встановлений численними дослідженнями взаємозв'язок між інтенсивністю еволюції АГ і тяжкістю гіперліпідемії [Березин А.Е. 2006] підтверджується отриманими нами результатами. При цьому зростання ступеня тяжкості АГ супроводжувалося підвищенням абсолютних значень ЗХ та ЛПНЩ у пацієнтів з ОСУ БЦА на 0,59 та 0,6 ммоль/л порівняно з хворими першої клінічної групи. В ході дослідження було встановлено, що наявність ОСУ БЦА у хворих на ГХ асоціювалася з формуванням своєрідного ліпідного профілю. Так, у пацієнтів першої групи спостереження розповсюдженість IIa та IIb типів дисліпідемій складала 32% та 30%, тоді як у другій клінічній групі - 24% та 68% відповідно. Таким чином, переважна більшість хворих другої групи спостереження характеризувалася наявністю високоатерогенної мікст-дисліпідемії.

З метою оцінки патогенетичної ролі ГГЦ в процесі становлення та прогресування ГХ, асоційованої з ОСУ БЦА, а також оцінки ступеня, спрямованості, характеру залежності, яка описує функціональний взаємозв'язок між досліджуваними показниками, були проведені кореляційний та регресійний аналізи. При цьому у регресійну модель у якості незалежної змінної включали концентрацію ГЦ у плазмі крові.

У хворих на ГХ з ОСУ БЦА плазмовий рівень ГЦ досить щільно та позитивно корелював з показниками системного АТ (САТ - r=0,914, P<0,01, АТсер - r=0,533, P<0,05 та АТп - r=0,824, P<0,01), ліпідного спектру (зокрема ЗХ - r=0,613, P<0,01 та ЛПНЩ - r=0,956, P<0,01), ТІМС ЗСА, яка відображає стан патологічного судинного ремоделювання (r=0,902, P<0,01), а також негативно - з показниками брахіоцефального кровотоку (FV ВСА - r=-0,955, P<0,01 та УFV - r=-0,803, P<0,01). При цьому у хворих на ГХ ІІ ст. спостерігалась подібна динаміка, але сила кореляційного взаємозв'язку була значно меншою.

На основі регресійної моделі було встановлено, що у пацієнтів з величиною ТІМС ЗСА більше 1,7 мм реєструвалися максимальні значення гомоцистеїнемії (більше 40 мкмоль/л) при паралельному падінні УFV менше 550 мл/хв., що свідчить про істотну статистично вірогідну асоціацію ГГЦ з погіршенням церебральної перфузії (рис. 1).



Рис. 1 - Асоціативна спряженість динаміки рівня ГЦ з вираженістю патологічного судинного ремоделювання та порушенням мозкового кровотоку у хворих на ГХ з ОСУ БЦА

Таким чином, плазмовий рівень ГЦ був показником змін стану судинного ремоделювання та екстракраніального кровотоку, що зумовлював збільшення ТІМС ЗСА, сприяв зниженню УFV у пацієнтів другої групи спостереження, а за даними однофакторного дисперсійного аналізу - найбільше впливав на рівень ЛПНЩ (з=0,635). Результати даного дослідження показали, що терапія досліджуваним препаратом є ефективною і безпечною при лікуванні ГХ, а профіль його переносимості є цілком задовільним. Лише у 8% пацієнтів були відмічені побічні реакції, що не потребували відміни досліджуваного препарату та не призвели до дострокового припинення участі хворих у дослідженні.

Дванадцятитижнева терапія досліджуваним препаратом призводила до вірогідного зниження системного АТ у всіх хворих на ГХ, за показниками САТ та АТп більш вираженого у другій групі спостереження, що сприяло досягненню цільових рівнів АТ у 70% хворих на ГХ II ст. та 86% пацієнтів з ОСУ БЦА. Окремо слід відзначити, що наприкінці терміну спостереження відбувалося зниження рівня АТп нижче 50 мм рт.ст., що може свідчити про зменшення системної артеріальної жорсткості.

Отримані дані свідчать, що в процесі 12-тижневої терапії досліджуваним препаратом мало місце вірогідне зменшення ТІМС ЗСА у хворих на ГХ ІІ ст. на 9,62% (Р<0,01) та на 16,77% (Р<0,001) у другій групі спостереження. Додатково у пацієнтів з ГХ було відзначено вірогідне збільшення FV ВСА, FV ХА та УFV на 13,35% (Р<0,001), 9,45% (Р<0,001) та 12,35% (Р<0,001) відповідно, у першій клінічній групі, а в другій групі - на 25,64% (Р<0,001), 10,1% (Р<0,001) та 22,01% (Р<0,001) відповідно, що може підтверджувати синергічний вплив амлодипіну та аторвастатину щодо реверсії патологічного судинного ремоделювання.

В процесі лікування досліджуваним препаратом була відмічена позитивна динаміка плазмового рівня ГЦ у вигляді зниження його концентрації. Так, вміст ГЦ вірогідно знижувався як у групі хворих на ГХ ІІ ст. на 15% (Р<0,001), так і в групі хворих на ГХ з ОСУ БЦА на 35,9% (Р<0,001), що може підтверджувати вплив статинів на рівень гомоцистеїнемії. До того ж, в осіб другої групи спостереження ступінь редукції ГГЦ був більш вираженим з віком, у міру збільшення тривалості та ступеня тяжкості АГ, а також при наявності більш атерогенного типу дисліпідемії.

Під впливом терапії мало місце вірогідне зменшення плазмової концентрації ЗХ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ та показника ІА у хворих на ГХ ІІ ст. на 18,6% (Р<0,001), 25,84% (Р<0,001), 16,42% (Р<0,05) та 21,43% (Р<0,01) відповідно, тоді як у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ОСУ БЦА спостерігалася більш значуща динаміка аналогічних показників - на 30,66% (Р<0,001), 36,88 (Р<0,001), 22,47% (Р<0,05) та 38,27% (Р<0,001) відповідно. У хворих другої клінічної групи комбінована терапія додатково приводила до вірогідного зниження концентрації ТГ плазми крові - на 30,35% (Р<0,001), що могло бути пов'язано з наявністю більш високого відсотку пацієнтів з дисліпідемією типу ІІb. При цьому рівень ЛПВЩ суттєво не змінювався у всіх обстежених хворих. Слід відзначити наявність додаткового зниження рівня ЛПДНЩ та ТГ у пацієнтів з тривалістю захворювання до 10 років та більш низьким рівнем ГЦ плазми у пацієнтів обох груп спостереження. Динаміка компонентів ліпідного спектру плазми крові у хворих на ГХ в процесі спостереження наочно підтвердила здатність досліджуваного препарату ефективно знижувати рівень атерогенного потенціалу плазми крові.

Таким чином, отримані дані свідчать про необхідність застосування при лікуванні ГХ препаратів, які не тільки приводять до нормалізації „офісного” АТ і викликають реверсію патологічного судинного ремоделювання, але і сприяють покращенню показників мозкового кровотоку, зниженню атерогенного потенціалу плазми крові та рівня гомоцистеїнемії тощо. З огляду на важливе прогностичне значення, яке відіграють вищевказані порушення при АГ, зазначена особливість має важливе практичне значення при визначенні диференційованого підходу в лікуванні хворих на ГХ. Отже, комбінована протигіпертензивна та гіполіпідемічна терапія досліджуваним препаратом сприяла нормалізації абсолютної більшості досліджуваних показників, що, в свою чергу, позитивно впливатиме на стан органів-мішеней та індивідуальний ризик кардіоваскулярних ускладнень АГ.



ВИСНОВКИ

Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі сучасної кардіології, а саме: вдосконаленню методів діагностики та лікування хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з оклюзійно-стенотичним ураженням екстракраніального відділу брахіоцефальних артерій.

При артеріальній гіпертензії має місце поєднання патологічного ремоделювання та порушення кровотоку в екстракраніальному відділі брахіоцефальних артерій, що проявляється вірогідним збільшенням товщини інтимо-медіального сегменту загальної сонної артерії (на 60,58%, Р<0,001), зниженням сумарної об'ємної швидкості мозкового кровотоку (на 16,83%, Р<0,001), об'ємних швидкостей мозкового кровотоку в басейнах внутрішньої сонної (на 14,11%, Р<0,001) та хребетної (на 24,64%, Р<0,001) артерій у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій, у порівнянні з аналогічними показниками у пацієнтів з гіпертонічною хворобою II стадії.

Встановлено, що пацієнти з артеріальною гіпертензією, асоційованою з оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій, характеризуються більш високим рівнем гомоцистеїну у плазмі крові у порівнянні як з групою контролю (у 3,28 рази, Р<0,001), так і з хворими на гіпертонічну хворобу II стадії (у 2,08 рази, Р<0,001).

Формування артеріальної гіпертензії, асоційованої з оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій, супроводжується вірогідним (Р<0,001) збільшенням плазмової концентрації загального холестерину, ліпопротеїдів низької та дуже низької щільності (на 67,27%, у 2,3 рази і на 67,92%, відповідно), а також тригліцеридів та індексу атерогенності (на 71,79% та 97,34%, відповідно) у порівнянні з практично здоровими особами, що відповідає, переважно, типу дисліпідемії IIb, тоді як ізольована гіперліпідемія більшою мірою специфічна для пацієнтів з гіпертонічною хворобою II стадії.

Проведений кореляційний аналіз у хворих на гіпертонічну хворобу з оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій показав, що гіпергомоцистеїнемія відіграє важливу роль у процесах васкулярного ремоделювання, про що свідчить статистично значимий сильний взаємозв'язок з товщиною інтимо-медіального сегмента загальної сонної артерії (r=0,902; Р<0,01), сумарною об'ємною швидкістю мозкового кровотоку (r=-0,803; Р<0,01) та об'ємною швидкістю мозкового кровотоку в басейні внутрішньої сонної артерії (r=-0,955; Р<0,01); за результатами однофакторного дисперсійного аналізу інтегральний показник плазмової концентрації гомоцистеїну найбільше впливав на рівень ЛПНЩ (з=0,635).

Гіпергомоцистеїнемія у хворих на гіпертонічну хворобу II стадїї є значимим чинником, який потенціює ремоделювання екстракраніальних артерій та призводить до формування несприятливого проатерогенного профілю, що виражається в наявності тісних позитивних кореляційних взаємозв'язків між плазмовим рівнем гомоцистеїну та такими показниками ліпідного спектру крові, як загальний холестерин та ліпопротеїди низької щільності, найбільш потужних у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, асоційованою з патологією екстракраніальних артерій (r=0,613; Р<0,01 та r=0,956; Р<0,01 відповідно).

Комбінація амлодипіна бесілату та аторвастатина кальцію має достатню протигіпертензивну ефективність та добру переносимість, сприяючи досягненню цільового рівня артеріального тиску у 70% хворих на гіпертонічну хворобу II стадії та у 86% пацієнтів з оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій, при цьому позитивно впливає на процеси васкулярного ремоделювання, стан екстракраніального кровотоку по брахіоцефальних артеріях, приводить до зниження плазмового рівня гомоцистеїну та оптимізує ліпідний спектр крові у всіх хворих з артеріальною гіпертензією.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для визначення інтенсивності васкулярного ремоделювання усім хворим на гіпертонічну хворобу II стадії рекомендовано визначення плазмової концентрації гомоцистеїну, підвищення рівня якого більше 15 мкмоль/л свідчить про збільшення товщини інтимо-медіального сегмента загальної сонної артерії, а значення даного показника більше 30 мкмоль/л асоціюється з наявністю атеросклеротичної бляшки в загальній сонній артерії (Патент 49081 Україна МПК (2009) G01N 33/49).

Підвищення рівня гомоцистеїну в плазмі крові у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії вище 15 мкмоль/л може розглядатися в якості додаткового показання щодо включення у схему протигіпертензивної терапії статинів.

Для підвищення антигіпертензивної ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій, корекції показників васкулярного ремоделювання, ліпідного профілю та гіпергомоцистеїнемії найбільш доцільно використовувати амлодипіну бесілату з середньодобовими дозами 5-10 мг в комбінації з аторвастатином кальцію - 10 мг.



СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Буряк В. В. Липидный спектр и содержание гомоцистеина у пациентов с артериальной гипертензией / В. В. Буряк // Актуальні питання фармац. і мед. науки та практики. - 2010. - № 4. - С. 81-82.

2. Визир В. А. Антигипертензивная и гиполипидемическая эффективность комбинированного препарата «Кадуэт» у пациентов с различными формами артериальной гипертензии / В. А. Визир, В. В. Буряк // Патологія. - 2009. - № 3. - С. 30-34. Автор самостійно здійснював клінічне обстеження хворих, лабораторні та інструментальні дослідження, статистичну обробку даних, підготовку статті до друку.

3. Визир В. А. Влияние комбинированного препарата «Кадуэт» на динамику гомоцистеинемии у пациентов с артериальной гипертензией / В. А. Визир, В. В. Буряк // Актуальні проблеми сучасної медицини : Вісник Укр. мед. стомат. академії. - 2009. - № 4. - С. 38 - 42. Автор самостійно здійснював клінічне обстеження хворих, лабораторні та інструментальні дослідження, статистичну обробку даних, підготовку статті до друку.

4. Визир В. А. Гомоцистеин как фактор риска сердечно-сосудистых заболеваний: современные взгляды на проблему / В. А. Визир, В. В. Буряк // Запорож. мед. журн. - 2008. - № 1. - С. 58-63. Автор самостійно проводив огляд літератури та підготовку статті до друку.

5. Визир В. А. Сосудистое ремоделирование и экстракраниальный кровоток у пациентов с артериальной гипертензией, ассоциированной с окклюзионно-стенотическим поражением сонных и позвоночных артерий в процессе терапии комбинированным препаратом «Кадуэт» / В. А. Визир, В. В. Буряк // Запорож. мед. журн. - 2009. - № 4. - С. 9-12. Автор самостійно здійснював клінічне обстеження хворих, інструментальні дослідження, статистичну обробку даних, підготовку статті до друку.

6. Візір В. А. Величина об'ємного мозкового кровотоку та рівень гомоцистеїну плазми у пацієнтів з артеріальною гіпертензією / В. А. Візір, В. В. Буряк, Є. І. Попльонкін // Медичні перспективи. - 2010. - № 3. - С. 22-26. Автор самостійно здійснював клінічне обстеження хворих, лабораторні та інструментальні дослідження, статистичну обробку даних, підготовку статті до друку.

7. Буряк В. В. Взаимосвязь показателей липидного спектра и брахиоцефального кровотока у пациентов с артериальной гипертензией / В. В. Буряк // Укр. науково-медичний молодіжний журн. - 2010. - № 4. - С. 215.

8. Візір В. А. Рівень гомоцистеїну та об'ємний мозковий кровоток у пацієнтів з артеріальною гіпертензією / В. А. Візір, В. В. Буряк // Укр. кардіол. журн. - 2010. - № 2 (додаток). - С. 9. Автор самостійно здійснював клінічне обстеження хворих, лабораторні та інструментальні дослідження, статистичну обробку даних.

9. Пат. 49081 Україна, МПК (2009) G01N33/49. Спосіб визначення стадії атеросклеротичного ураження загальної сонної артерії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією / Візір В.А., Буряк В.В.; заявник та патентовласник ЗДМУ і автори. - заявл. 30.11.09 ; опубл. 12.04.10, Бюл. №4. Автор самостійно здійснював клінічне обстеження хворих, лабораторні та інструментальні дослідження, статистичну обробку даних.

10. Буряк В. В. Влияние комбинированной антигипертензивной и гиполипидемической терапии на содержание гомоцистеина у пациентов с артериальной гипертензией / В. В. Буряк // Вестн. Рос. гос. мед. ун-та. - 2010. - № 2. - С. 25-26.



АНОТАЦІЯ

Буряк В.В. Ліпідний спектр та вміст гомоцистеїну у хворих з артеріальною гіпертензією, асоційованою з патологією екстракраніальних артерій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Запорізький державний медичний університет МОЗ України, м. Запоріжжя, 2011.

Дисертація присвячена вивченню процесів ремоделювання артеріальних судин брахіоцефального басейну, показників екстракраніального кровотоку, а також визначенню вмісту ГЦ та компонентів ліпідного спектру плазми крові у хворих на ГХ, асоційовану з ОСУ БЦА. Встановлено, що хворі на ГХ, асоційовану з патологією екстракраніальних артерій, характеризуються вірогідним зростанням рівнів ГЦ та проатерогенних компонентів плазми крові, більшою вираженістю процесів патологічного васкулярного ремоделювання і переважним зменшенням показників FV у порівнянні з хворими на ГХ II ст.

Доведено, що 12-тижнева комбінована протигіпертензивна та гіполіпідемічна терапія поряд із адекватним гіпотензивним ефектом приводить до вірогідної редукції гомоцистеїнемії, ЗХ, ЛННЩ, ЛПДНЩ, ТГ плазми крові та ІА, зменшення ТІМС, зростання УFV та регіонарних швидкостей в басейнах ВСА та ХА переважно у хворих на ГХ з ОСУ БЦА.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, оклюзійно-стенотичне ураження, гомоцистеїн, ліпідний спектр, товщина інтимо-медіального сегмента, брахіоцефальний кровоток, комбінована протигіпертензивна та гіполіпідемічна терапія.



АННОТАЦИЯ

Буряк В.В. Липидный спектр и содержание гомоцистеина у больных арериальной гипертензией, ассоциированной с патологией екстракраниальных артерий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. - Запорожский государственный медицинский университет МЗ Украины, Запорожье, 2011.

Диссертация посвящена изучению процессов васкулярного ремоделирования БЦА, показателей экстракраниального кровотока, а также определению содержания ГЦ и компонентов липидного спектра плазмы крови у больных ГБ, ассоциированной с ОСП БЦА.

В соответствии с задачами исследования было обследовано 100 больных ГБ II ст. с артериальной гипертензией 1-3 степени в возрасте от 39 до 72 лет. Контрольную группу составили 30 практически здоровых лиц. По результатам проведения импульсно-волнового дуплексного сканирования брахиоцефальных артерий было отобрано 50 пациентов, у которых значение ТИМС ОСА составляло 1,3 мм и более. У всех лиц группы контроля, а также больных ГБ до и после лечения исследуемым препаратом было проведено комплексное изучение процессов ремоделирования и показателей кровотока в экстракраниальном отделе БЦА, а также определение содержания ГЦ методом иммуноферментного анализа и биохимическое исследование компонентов липидного спектра плазмы крови.

Установлено, что больные ГБ, ассоциированной с патологией экстракраниальных артерий, характеризуются достоверно более высоким уровнем ГЦ (в 2,08 раза, Р<0,01), ОХ, ЛПНП, ЛПОНП, ТГ плазмы крови и ИА - на 26,02% (Р<0,001), 35,37% (Р<0,001), 32,84% (Р<0,01), 34,9% (Р<0,001), 39,47% (Р<0,001) соответственно, по сравнению с больными ГБ II ст. Формирование неблагоприятного липидного профиля и ГГЦ ассоциируются с преимущественным увеличением ТИМС ОСА на 60,58% (Р<0,05), а также снижением показателей регионарного объемного мозгового кровотока в басейнах ВСА, ПА и УFV на 14,11% (Р<0,05), 24,64% (Р<0,05), 16,83% (Р<0,05) соответственно, у больных ГБ с ОСП БЦА.

Комбинированная антигипертензивная и гиполипидемическая терапия наряду с адекватным гипотензивным эффектом обладает аддитивной способностью в отношении достоверной редукции гомоцистеинемии, проатерогенных компонентов липидного спектра плазмы крови, уменьшения интенсивности процессов васкулярного ремоделирования и улучшения брахиоцефального кровотока преимущественно у больных ГБ с ОСП БЦА.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, окклюзионно-стенотическое поражение, гомоцистеин, липидный спектр, толщина интимо-медиального сегмента, брахиоцефальный кровоток, комбинированная антигипертензивная и гиполипидемическая терапия.



SUMMARY

Buriak V.V. Lipid spectre and homocysteine content in patients with arterial hypertension, associated with extracranial arteries pathology. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.11 - cardiology. - Zaporizhzhya State Medical University of Ministry of Health of Ukraine, Zaporizhzhya, 2011.

Dissertation is devoted the study of brachiocephal arteries remodeling process, extracranial blood flow marks, plasma lipid spectre and homocysteine content in patients with arterial hypertension, associated with carotid and vertebral arteries pathology. It's set that hypertensive patients with extracranial arteries pathology are characterized to increased homocysteine and lipid spectre level, more expressived pathology vascular remodeling and cerebral blood flow volume decreasing opposite the patients with the second stage of essential hypertension.