Ультрастуктура кровоносних капілярів міокарда щурів з артеріальною гіпертензією різного ґенезу у віковому аспекті та можливість її фармакологічної корекції

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія

УЛЬТРАСТРУКТУРА КРОВОНОСНИХ КАПІЛЯРІВ МІОКАРДА ЩУРІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ ТА МОЖЛИВІСТЬ ЇЇ ФАРМАКОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ

ЧУХРАЙ Світлана Миколаївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник

доктор біологічних наук, професор Стеченко Людмила Олександрівна, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри гістології та ембріології.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Квітницька-Рижова Тетяна Юріївна, Інститут геронтології НАМН України, завідувач лабораторії морфології та цитології;

доктор медичних наук Захарова Валентина Петрівна, Інститут серцево-судинної хірургії імені академіка М.М. Амосова НАМН України, головний науковий співробітник відділу патоморфології.

Захист відбудеться « 21 » квітня 2011 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України (01601, м. Київ-601, бульвар Шевченка, 13).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий « 18 » березня 2011 р

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент І.В. Дзевульська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним з найпоширеніших синдромів серцево-судинних захворювань п'ятої частини дорослого населення усього світу [Шальнова С.А., Деев А.Д., Вихирева О.В. и др. 2001; Chobanian A.V., Bakris G.L., Black H.R. et al., 2003]. В Україні на АГ хворіє близько 30% дорослого населення, як правило, це люди працездатного віку, рідше діти [Сіренко Ю.М., 2005]. За останні десятиріччя первинна АГ суттєво «помолодшала» [Беляева Л.М., Король С.М., 2005; Бикбов Б.Т., 2004], з віком вона набуває прогресивного перебігу з формуванням гіпертонічної хвороби [Бикбов Б.Т., 2004]. На думку багатьох дослідників, АГ, яка починає формуватись саме у дитячому віці, має свої вікові особливості. В більшості випадків АГ у дітей є вторинною, по відношенню до різних захворювань, серед яких значне місце належить гіпотиреозу. АГ виявляється у 10-30% хворих гіпотиреозом. В осіб різного віку клінічні прояви і протікання гіпотиреозу суттєво відрізняються. Разом з тим, даних щодо морфофункціональних змін в органах та тканинах у віковому аспекті в літературі нами не виявлено. При вивченні структурних основ АГ, основна увага приділялася дослідженню кардіоміоцитів та коронарних кровоносних судин, в яких виникають дистрофічні зміни, що призводить до дегенеративних змін в серцевому м'язі [Амосова К.М., 2001; Дзяк Г.В., 1998]. В той же час викликає інтерес, з нашої точки зору, стан кровоносних капілярів, тому що саме на цьому рівні здійснюється обмін між кров'ю і тканинами. Крім того, загально відомо, що розлади гемомікроциркуляції відіграють важливу, а інколи й вирішальну роль в патогенезі багатьох захворювань [Незнакомцев М.И., 1982; Чернух А.М. та ін., 1984].

Не менш актуальним залишається питання лікування АГ різного генезу. Існуюча фармакотерапія не завжди запобігає розвитку негативних змін в міокарді та кровоносних судинах, інколи виникають побічні дії препарату, що погіршує ефективність лікування хворих на дану патологію [Сахарчук И.И., 2008]. Визначення структурних основ розвитку патологічних змін в кровоносних капілярах, особливо у дитячому віці, та можливості їх фармакологічної корекції буде служити теоретичним підґрунтям для створення нових підходів у лікуванні як есенціальної та симптоматичної АГ, так і власне гіпотиреозу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках держбюджетних тем Інституту проблем патології і кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця: «Морфофункціональний стан органів найбільш чутливих до дефіциту гормонів щитоподібної залози за умов гіпотиреозу та його корекції» № державної реєстрації 0106U004081 і «Розробка та впровадження нової технології лікування артеріальної гіпертензії» № державної реєстрації 0107U003592.

Мета і завдання дослідження. Мета - встановити загальні закономірності ультраструктурних особливостей кровоносних капілярів міокарда лівого шлуночка щурів з артеріальною гіпертензією різного ґенезу у віковому аспекті та можливість її фармакологічної корекції.

Завдання дослідження:

1. Встановити ультраструктурні зміни кровоносних капілярів міокарда щурів лінії СІСАГ (спадково індукована стресом артеріальна гіпертензія) на різних етапах постнатального періоду онтогенезу.

2. Вивчити ультраструктурний стан кровоносних капілярів міокарда щурів з вродженим гіпотиреозом (ВГТ) у віковому аспекті.

3. Визначити ультраструктурні особливості кровоносних капілярів міокарда щурів із САГ після фармакологічної корекції біпрололом та тіотриазоліном.

4. Дослідити ультраструктуру кровоносних капілярів міокарда щурів з ВГТ після замісної терапії L-тироксином та кальцитоніном.

5. Провести морфометричний аналіз трансендотеліального переносу речовин при АГ різного ґенезу.

6. Провести порівняльний аналіз характеру та спрямованості змін в кровоносних капілярах міокарда щурів з АГ різного ґенезу до та після фармакологічної корекції.

Об'єкт дослідження: міокард лівого шлуночка серця щурів із САГ та щурів з ВГТ.

Предмет дослідження: морфофункціональні зміни в кровоносних капілярах міокарда лівого шлуночка у щурів із САГ та з ВГТ у віковому аспекті.

Методи дослідження: електронномікроскопічний, фізіологічний, імуноферментний, морфометричний та статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлені особливості ультраструктурних змін в капілярах міокарда лівого шлуночка серця щурів із САГ та АГ, що розвинулась на фоні ВГТ у віковому аспекті.

Вперше проведено порівняльний ультраструктурний аналіз характеру та спрямованості змін в капілярах міокарда лівого шлуночка щурів в динаміці розвитку цих захворювань.

Встановлено, що розлади капілярного русла мають однакову спрямованість та вікову залежність, але розрізняються за ступенем виразності. Маніфестність змін превалює при розвитку симптоматичної гіпертензії, що розвивалась у щурів з ВГТ, і обумовлена розладами функції щитоподібної залози.

Вперше встановлено, що у ювенільних щурів обох досліджених груп на ранніх етапах розвиваються реактивні зміни у капілярах міокарда, які передують розвитку компенсаторно-пристосувальних процесів, що характерні для молодих тварин і в подальшому у пізні терміни спостережень завершуються декомпенсацією. Максимальної виразності цей процес сягає термінальної ланки гемомікроциркуляторного русла при розвитку АГ різного ґенезу на 240 добу.

Встановлена доцільність використання препарату метаболічної дії тіотриазоліну в комплексі з гіпотензивним препаратом біпрололом при лікуванні спадково індукованої стресом артеріальної гіпертензії.

Розроблено теоретичне підґрунтя та показано відновлюваний ефект в структурній організації кровоносних капілярів міокарда при одночасному застосуванні L-тироксину з кальцитоніном в замісній терапії вродженого гіпотиреозу.

Практичне значення отриманих результатів. Дисертація є експериментально-теоретичним дослідженням, яке розкриває значення кровоносних капілярів у розвитку кардіоміопатій при АГ різного ґенезу. Узагальнення проведених досліджень дають підставу рекомендувати застосування в антигіпертензивній терапії разом з гіпотензивними препаратами тіотриазолін, а при ВГТ компенсувати не тільки йодовмісні гормони, а й кальцитонін.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в наукову та навчальну роботу кафедр гістології та ембріології, фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кафедр гістології, цитології та ембріології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» і ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія».

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури, визначені мета і завдання досліджень, проведені експерименти, ультраструктурні та морфометричні дослідження, здійснено статистичну обробку отриманих даних та оформлення їх у вигляді таблиць і рисунків, проаналізовано результати досліджень, сформульовані висновки дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на науково-практичній конференції «Морфологічний стан тканин і органів систем організму в нормі та патології» (Тернопіль 2009), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми функціональної морфології та інтегративної антропології» (Вінниця 2009), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми морфології» (Тернопіль, 2010), науково-практичній конференції «Прикладні аспекти морфології» (Івано-Франківськ 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, з яких 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 6 тез доповідей на наукових конгресах і конференціях. Отримано 1 патент України на корисну модель.

Структура та об'єм дисертації. Матеріали дисертації викладені на 195 сторінках комп'ютерного тексту, текстова частина займає 103 сторінки, складається зі вступу, огляду літератури, розділу «матеріали та методи досліджень», 4 підрозділів власних досліджень, аналізу та узагальнення досліджень, висновків та списку використаної літератури. Список літератури містить 280 джерел, серед яких 101 - кирилицею та 179 - латиницею, ілюстрована 72 рисунками (з яких 116 - електронномікроскопічних фото, 6 - графіків) та 13 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Експерименти проведені на 69 білих щурах лінії Вістар та 40 щурах лінії СІСАГ, які перебували в стандартних умовах віварію Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Досліджувалася ювенільні (1, 7-добові), молоді (45-добові), статевозрілі (100 та 240-добові) щури лінії СІСАГ та щури лінії Вістар з ВГТ. Контролем служили інтактні щури лінії Вістар. Вроджений гіпотиреоз моделювали шляхом пригнічення щитоподібної залози тиреостатиком - мерказолілом. Вагітним самкам per os вводили препарат, починаючи з 14-ї доби перинатального розвитку. Після народження тварини отримували його з молоком матері, а в подальшому - при самостійному харчуванні. Препарат вводили протягом усього експерименту щоденно у дозі 20 мг/кг маси тіла.

Фармакологічну корекцію САГ проводили біпрололом (ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», Україна) у дозі 20 мг/кг та тіотриазоліном (НВО «Фарматрон», Україна) у дозі 50 мг/кг, починаючи з 5-и місячного віку, коли у щурів формується компенсована серцева недостатність. Препарати вводили per os одноразово щоденно. З експерименту тварин виводили через 100 діб після фармакотерапії. Корекцію дефіциту гормонів щитоподібної залози у щурів з ВГТ починали після народження: спочатку з молоком матері, потім самостійно протягом 100 діб. Тварини отримували L-тироксин (Фармак, Україна) у дозі 10 мкг/кг per os щоденно та кальцитонін (препарат «міакальцик», виробник - «Novartis», Швейцарія) у дозі 1,0 МО/кг маси в/м'язево.

Методи дослідження. У щурів усіх експериментальних груп при виведенні їх з експерименту за допомогою плетизмографа вимірювали АТ, розвиток гіпотиреозу контролювали імуноферментним методом на приладі «Sunrise RC», фірми TEKAN.

Електронномікроскопічно досліджено міокард лівого шлуночка експериментальних щурів. Матеріал обробляли згідно загальноприйнятих методик електронномікроскопічного дослідження [Карупу В.Я., 1984]. Ультратонкі зрізи виготовляли на ультратомі Reihart (Австрія), і досліджували за допомогою електронного мікроскопу ПЕМ-125К.

Морфометричні дослідження проводили на напівавтоматичному пристрої обробки графічних досліджень із застосуванням програми «Органела». Вивчали об'ємну та кількісну щільності, площу зрізу, фактор форми мікропіноцитозних пухирців (МПП). Статистичну обробку проводили за допомогою параметричного критерію Ст'юдента та непараметричного критерію Колмогорова-Смірнова згідно принципам варіаційної статистики.

Результати досліджень та їх обговорення.

Зміни функціональних показників у експериментальних щурів.

У 45-и добових щурів лінії СІСАГ АТ не різко, але значуще перебільшує тиск контрольних тварин, тоді як при ВГТ він ще не набуває значущих величин. На 100-у добу після народження АТ, у порівнянні з контрольними тваринами, підвищений в обох експериментальних групах. При цьому, у щурів із САГ тиск був значуще більшим в усіх тварин, тоді як при ВГТ його підвищення демонстрували приблизно половина тварин (табл. 1). Тобто, у статевозрілих щурів із САГ стабільно тримається високий рівень тиску, а у щурів з ВГТ відмічається підвищення АТ починаючи з 100 діб.

Таблиця 1. Показники АТ у експериментальних тварин

Групи тварини	Артеріальний тиск, мм рт.ст.
	45 діб	100 діб	240 діб
Інтактні щури	98,7±6,1	109,4±5,3	117,6±4,2
Щури з САГ	125,2±5,9*	145,3±5,1*	151,2±5,3*
Щури з ВГТ	112,7±7,3	131,6±5,2*,**	136,2±4,3

Примітки:

^*Статистично достовірна різниця порівняно з контролем (Р<0,05).

^**Статистично достовірна різниця порівняно з попередньою віковою групою (Р<0,05).

Існування стійкого гіпотиреозу підтверджується значущим, у порівнянні з контролем, зниженням концентрації вільного тироксину у плазмі крові протягом всього експерименту, починаючи з початкових стадій захворювання і яке набуває найбільшої виразності на заключних стадіях (табл. 2).

Таблиця 2. Зміни вмісту вільного тироксину в плазмі крові інтактних щурів (К) та щурів з ВГТ у віковому аспекті

	7 діб	45 діб	100 діб
	К	ВГТ	К	ВГТ	К	ВГТ
Тироксин, пмоль/л	7,98±0,71	3,44±0,49*	7,63±0,99	3,96±0,46*	8,58±0,72	2,77±0,76*

Примітка. ^*Статистично достовірна різниця порівняно з контролем (Р<0,05).

Ультраструктура кровоносних капілярів міокарда щурів з артеріальною гіпертензією різного ґенезу у віковому аспекті.

У 7-и добових щурів із САГ значну кількість складають капіляри зі звуженим просвітом, внаслідок випинання у просвіт як ядровмісної частини ендотеліоцитів, так і їх периферійних ділянок, та мікровиростів плазматичної мембрани. Ендотеліоцити не повністю диференційовані, містять великі ядра округлої або овальної форми з інвагінаціями каріолеми, що збільшує площу їх поверхні. Присутні мультивезикулярні тільця, тоді як лізосоми, тільця Вейбеля-Паладе і включення практично не візуалізуються. Переважна кількість МПП локалізується в периферійних ділянках. Морфометричний аналіз показав, що об'ємна та кількісна щільність МПП статистично однотипна з аналогічними показниками у контрольних щурів цього ж віку (табл. 3).

У 7-и добових щурів з вродженим гіпотиреозом ультраструктура кровоносних капілярів міокарда в цілому подібна структурі вищеописаних тварин. У них виражені процеси новоутворення мікросудин, в ендотеліоцитах присутні ознаки активних біосинтетичних процесів. МПП спостерігаються у вигляді як прикріплених до базальної чи люмінальної поверхонь, так і вільно розташованих у цитоплазмі, або ж утворюють скупчення. Морфометричний аналіз показав відсутність значущих відмінностей в показниках, що характеризують трансцитоз, від контрольних показників (табл. 3). Наявність поодиноких ендотеліоцитів з ознаками невираженого набряку та лізису цитоплазми може бути проявом початкових змін, викликаних дефіцитом тиреоїдних гормонів.

Таблиця 3. Морфометричні показники МПП в ендотеліоцитах кровоносних капілярів міокарда інтактних щурів (К), щурів із САГ (I) та ВГТ (II)

Вік тварин	Групи	Об'ємна щільність, %	Кількісна щільність, 1/мкм3	Середня площа, 10-2мкм2	Фактор форми
7 діб	К	15,05+1,08	238,6+11,4	0,59+0,01	0,85+0,08
	I	14,16+1,01	253,7+15,4	0,57+0,01	0,82+0,01
	II	15,31+1,46	272,9+30,5	0,58+0,02	0,86+0,07
45 діб	К	18,09+1,04	282,7+15,9	0,57+0,01	0,84+0,05
	I	17,20+1,07	306,8+13,3	0,56+0,01	0,83+0,00
	II	17,15+0,83	400,7+28,*	0,46+0,01*	0,86+0,04
100 діб	К	21,95+0,85	332,5+18,6	0,57+0,01	0,85+0,07
	I	20,18+1,14	376,9+15,2*	0,56+0,01	0,85+0,09
	II	23,00+1,49	443,7+25,9*	0,55+0,01	0,84+0,06
240 діб	К	16,81+2,16	335,3+71,7	0,52+0,02	0,78+0,01
	I	9,66+1,01*	56,5+7,2*	1,17+0,03*	0,83+0,0*
	II	10,54+1,1*	69,3+8,3*	0,97+0,02*	0,85+0,0*

Примітка.

^*Статистично достовірна різниця порівняно з контролем (Р<0,05).

Отже, у щурів цієї вікової групи і з САГ, і з ВГТ зміни ультраструктури кровоносних капілярів міокарда носять реактивний характер, що зумовлений патологічними чинниками, якими є підвищений АТ та дефіцит гормонів щитоподібної залози.

У 45-и добових щурів із САГ кровоносні капіляри міокарда вистеляють гетероморфні за ультраструктурою ендотеліоцити. Частина цих клітин має морфологічні ознаки дещо підвищеної біосинтетичної активності: еухромне ядро, великі за розмірами мітохондрії, канальці ЕПС, комплекс Гольджі. Кількість цих органел менша, ніж в ендотеліоцитах 7-и добових щурів цієї ж лінії, тобто які ще не досягли дефінітивного стану, але більша у порівнянні з 45-и добовими інтактними тваринами. Гіперактивація біосинтетичних процесів може бути проявом реактивних процесів у відповідь на не стабільне підвищення АТ. Поява скупчень тромбоцитів та дрібнодисперсного матеріалу у просвіті капілярів міокарда є проявом впливу АТ, так як відомо, що есенціальна АГ супроводжується зменшенням продукції ендотеліальними клітинами простациклінів та NO - потужних інгібіторів агрегації тромбоцитів [Оkruhlicova L. Еt al., 2005; Kuklinska A.M .et al., 2009; Versari D. еt al., 2009].

Крім вищеописаних змін, в капілярах міокарда щурів із САГ спостерігаються компенсаторно-пристосувальні процеси. На фоні активних транспортних процесів, які за стереологічними показниками не відрізняються від вікового контролю (табл. 3), в ендотелії розповсюджені ділянки стоншення аж до товщини одного-двох МПП. Це зменшує шлях переносу речовин та кисню і притаманне для кровоносних капілярів при різних патологіях.

Деструктивно-дистрофічні зміни проявляються лізисом та набряком ендотеліоцитів та їх органел, в першу чергу мітохондрій. Набряк цитоплазми, скоріш усього, обумовлений порушеннями у складі фосфоліпідів плазматичної мембрани ендотеліоцитів, так як відомо, що АГ супроводжується змінами в метаболізмі жирних кислот, які входять до складу плазматичних мембран [Козырева Т.В. та ін., 2006; Довгань Р.С., 2007]. Окрім того, посилення проникності ендотеліальних плазматичних мембран призводить до появи в міокарді 45-и добових щурів із САГ периваскулярного набряку та накопичення продуктів метаболізму в інтерстиції, що погіршує метаболізм кардіоміоцитів.

У 45-и добових щурів з ВГТ ультраструктура капілярів міокарда гетероморфна. Ця неоднорідність будови обумовлена змінами, такими ж, як і у щурів із САГ цього ж віку, які з одного боку носять компенсаторний, а з іншого деструктивно-дистрофічний характер. Разом з тим, ультраструктурні прояви цих процесів, маючи деякі спільні риси, в цілому відрізняються за направленістю та виразністю змін. Спільними для обох груп щурів є процеси набряку ендотеліоцитів, але у тварин з ВГТ цей процес відрізняється більшою розповсюдженістю, виразністю та характером. Набряклі ендотеліоцити повсюдно утворюють секвестри цитоплазми з рідиною набряку, які відокремлюються і спостерігаються як у капілярному просвіті, так і периваскулярно. Відмінності у характері набряку можуть бути пов'язані з тим, що стійкий дефіцит гормонів щитоподібної залози, який спостерігається у 45-и добових щурів, що отримували мерказоліл, призводить до порушень у синтезі Na⁺/K⁺-АТФ-ази та білків іонних каналів [Струков А.И., Серов В.В., 1995; Kahaly G.J., Dillmann W.H., 2005]. Зміни у роботі Na⁺/K⁺-обмінника, вільних Na⁺ та K⁺ каналів плазмолеми ведуть до підвищення її проникності для іонів Na⁺ і, як наслідок цього, в ендотеліоцитах розвивається виразний набряк.

У щурів з ВГТ спостерігається зменшення органел біосинтетичного плану, на відміну від тварин із САГ, у яких на 45-у добу в капілярах міокарда відмічалася активація біосинтетичних процесів на фоні помірного трансцитозу. Слід відмітити, що гіпопластичні процеси притаманні для гіпотиреозу, так як тиреоїдні гормони необхідні для обміну речовин в усіх клітинах. Внаслідок їх дефіциту порушуються синтез та новоутворення як складових органел, так і їх самих. В той же час в капілярах 45-и добових щурів з ВГТ підсилені процеси трансендотеліального переносу речовин, про що свідчить підвищення кількісної щільності МПП (табл. 3). З'являються клітини, периферійні ділянки яких переповнені МПП. Об'ємна щільність МПП залишається статистично однотипною з показником у контролі, що пов'язано, скоріш усього з одночасним збільшенням кількості при зменшенні розмірів цих структур (табл. 3). Інтенсифікація процесів переносу речовин є проявом пристосувальних процесів, які розвиваються у відповідь на дію патологічного чинника. Іншою ознакою цих процесів в капілярах є локальні стоншення периферійних ділянок ендотеліоцитів до розмірів МПП. Всі ці зміни обумовлені змінами у фізико-хімічному складі плазматичних мембран. Тиреоїдні гормони, регулюючи обмін Na⁺/Ca²⁺ через експресію та фосфорилювання іонних каналів, впливають на вміст зв'язаного в мембранах Ca²⁺ [Gick G.G. et al., 1990; Ojamaa K. et al., 1999]. Тобто, причиною посилення трансцитозу може бути, з одного боку, підвищення текучості плазматичної мембрани, а з іншого - дестабілізація та зміни її конформації, що призводить до посилення процесів, пов'язаних з утворенням інвагінацій та пухирів.

Ще однією особливістю ультраструктури капілярів міокарда молодих щурів з ВГТ є наявність електронноущільнених ендотеліоцитів. Такий стан характерний для апоптозно змінених клітин, а першочергову роль у запуску апоптозу ендотеліоцитів відіграє рецепторний шлях за участю ядерних та цитоплазматичних рецепторів тиреоїдних гормонів.

У 100 добових щурів із САГ зберігається мозаїчність ультраструктури кровоносних капілярів міокарда, але деструктивно-дистрофічні зміни набувають більшої виразності і поширюються не тільки на органели, а й цілісність самих ендотеліоцитів. Загибель ендотеліоцитів призводить до зменшення кількості функціонуючих капілярів.

Деструктивно-дистрофічні процеси в капілярах міокарда щурів супроводжуються компенсаторно-пристосувальними. Це проявляється активацією переносу речовин як трансендотеліального, так і парацелюлярного. Ультраструктурні ознаки підвищення рівня трансцитозу - кількісна щільність МПП в цій віковій групі, мають таку ж виразність, як у 45-и добових щурів з ВГТ, але на відміну від останніх, розміри МПП не відрізняються від контрольних величин (табл. 3).

Причиною посилення процесів мікровезикуляції в даній віковій групі може бути декілька факторів: це й перерозподіл у молекулярному складі плазматичних мембран, і накопичення іонів кальцію в цитоплазмі, і активація процесів перекисного окислення ліпідів. Всі ці перебудови притаманні АГ і можуть відігравати певну роль у змінах трансцитозу, які в цей період спостережень все ж таки носять компенсаторну спрямованість.

Зміни конвекційного транспорту ультраструктурно проявляються збільшенням проміжку в частині міжендотеліальних контактів. Вважають, що це відбувається у з'єднаннях, які є механічно слабкими, тобто відкритих контактах, внаслідок змін гемодинаміки або осмолярності оточуючої рідини при порушенні Na⁺/Ca²⁺ обміну у щурів із САГ [Bhattacharjee A.K. еt al., 2001; Ueno M. еt al., 2004; Al-Sarraf H.еt al., 2007].

При збільшені віку щурів з ВГТ до 100 діб і компенсаторно-пристосувальні, і деструктивно-дистрофічні зміни набувають подальшої виразності. Розповсюдженість капілярів із добре збереженою ультраструктурою можна віднести до проявів компенсаторних процесів, тоді як зменшення числа органел, що приймають участь у біосинтезі - до деструктивних. Найбільших змін зазнає кількість МПП (табл. 3). Активація переносу речовин спрямована, очевидно, на компенсацію зниженого в міокарді трансцитозу внаслідок руйнування частини капілярів при недостатньому їх новоутворенні із-за нестачі гормонів щитоподібної залози. Разом з тим, відмічаються ендотеліоцити, переповнені МПП, які утворюють конгломерати і, як правило, у вигляді мікроклазматозних виростів десквамуються у просвіт капілярів. Такі ультраструктурні зміни можна віднести до дистрофічних проявів, які є результатом значної дестабілізації та конформації плазматичних мембран в ендотеліоцитах. В місцях розходження міжендотеліальних контактів формуються «вікна» (активний трансцитоз), через які сприяє посиленню периваскулярного набряку, що погіршує трофіку кардіоміоцитів і є проявом дистрофічних процесів.

Поширеність ендотеліоцитів з ознаками набряку у 100 добових щурів з ВГТ, як і у щурів із САГ цього ж віку, незначна, у порівнянні з попереднім терміном спостережень. Можливо це є наслідком загибелі набряклих ендотеліоцитів, з одного боку, а з іншого - в капілярах міокарда обох групах спостережень відбуваються зміни ригідності плазматичної мембрани, які не дають розвинутися виразному набряку. Спільним для 100 добових щурів із САГ та ВГТ є також відсутність ендотеліоцитів, які безперечно можна віднести до апопотозно змінених.

У 240-а добових щурів із САГ та ВГТ в кровоносних капілярах міокарда відмічається зрив компенсаторних процесів. Характер змін в обох експериментальних групах має спільні риси і відмінності. До спільних рис відноситься наступне: зменшення кількості капілярів; порушення циркуляції крові та ультраструктурні ознаки гіпоксичного стану, про що свідчить наявність еритроцитів, тромбоцитів та дрібнодисперсного матеріалу у просвіті капілярів; суттєве зниження функціональної активності ендотеліоцитів, ознакою чого є зменшення кількості органел біосинтетичного плану та структур, які приймають участь у трансендотеліальному переносі речовин (табл. 3); лізис та набряк ендотеліоцитів; периваскулярний набряк, який носить муцинозний характер, що підтверджується накопиченням дрібнофібрилярних структур, колагенових волокон, клітинного детриту.

Основними відмінностями ультраструктурної організації капілярів міокарда у 240-а добових щурів лінії СІСАГ та з ВГТ були більша поширеність і виразність у останніх дегенеративно-дистрофічних змін; наявність ендотеліоцитів, які знаходяться на різних стадіях апоптозу. Такі відмінності обумовлені, очевидно, тим, що АГ у щурів з ВГТ розвивається на тлі дефіциту тиреоїдних гормонів та кальцитоніну. Загибель ендотеліоцитів у щурів з некорегованим ВГТ відбувається двома шляхами - апоптозом і некрозом.

Ультраструктурний аналіз кровоносних капілярів міокарда щурів з АГ різного генезу після фармакологічної корекції.

У щурів із САГ після застосування біпрололу та тіотриазоліну АТ у піддослідних щурів значуще зменшується у порівнянні з нелікованими тваринами і статистично не відрізняється від тиску контрольних щурів цього ж віку. Він дорівнює 122,5±3,9 мм рт.ст. Кількість капілярів у міокарді після фармакотерапії не тільки не зменшується, як це спостерігається у 240-а добових тварин без лікування, а й збільшується до контрольних величин, тобто відбувається їх репарація. В більшості ендотеліоцитів органели зберігають цілісність та своє представництво, які характерні для інтактних щурів. Про добре виражені процеси трансцитозу свідчить статистична однотипність кількісної щільності та розмірів МПП в ендотеліоцитах капілярів міокарда експериментальних тварин, що порівнюються.

Виразність процесів біосинтезу в ендотеліоцитах капілярів щурів лінії СІСАГ після лікування, скоріш усього, є проявом дії тіотриазоліну, який, підвищуючи біосинтетичну активність, сприяє регенерації клітин та їх органел [Мазур І.А. та ін., 2005; Довгань Р.С., 2009]. Особливу увагу привертає наявність в ендотеліоцитах кровоносних капілярів тілець Вейбеля-Паладе, що пов'язано з посиленням синтезу біологічно активних речовин. Слід відмітити, що частина ендотеліальних клітин в капілярах міокарда щурів лінії СІСАГ після лікування зберігає дистрофічно-деструктивні ознаки. Це може бути обумовлено тим, що антигіпертензивна терапія не завжди нормалізує структуру резистентних судин, не дивлячись на нормалізацію АТ, так як кров'яний тиск не єдиний фактор, що визначає структуру цих судин [Christensen K.L., Mulvany M.J., 2001]. Фармакологічні агенти варіюють у спроможності зворотності структурних та функціональних змін в гемомікроциркуляції [Agabiti-Rosei E., 2003]. Очевидно, для відновлення нормальної гемомікроциркуляції та зменшення капілярного розрідження доцільно застосовувати гіпотензивні препарати з різною спрямованістю, які б діяли синергічно [Christensen K.L, Mulvany M.J., 2001; Schiffrin E.L., 2002].

Вибір препаратів фармакологічної корекції для щурів з вродженим гіпотиреозом був продиктований тим, що однією з причин недостатності монотерапії L-тироксином може бути дефіцит кальцитоніну - йоднезалежного гормону щитоподібної залози, вміст якого знижується у плазмі крові хворих після тиреоїдектомії [Schulz R., Heusch G., 2000.]. Імуноферментний аналіз показав відсутність значущої різниці вмісту вільного тироксину в плазмі крові інтактних щурів (8,58±0,72 пмоль/л) та щурів з ВГТ після комплексної замісної терапії (8,96±1,39 пмоль/л), тоді як у нелікованих щурів з ВГТ цей показник ? втричі менший (2,77±0,76 пмоль/л), ніж у вищеперерахованих тварин. Значуще не відрізняється від інтактних тварин цього ж віку і АТ, який в середньому складає 115,4±5,7 мм рт.ст.

Ультраструктурний аналіз міокарда 100 добових щурів з ВГТ, які від народження отримували комбіновану замісну терапію L-тироксином та кальцитоніном показав, що їх капіляри в цілому зберігають свою цілісність і мають морфологічні ознаки функціональної активності аналогічні інтактним тваринам. Ще однією особливістю у даній групі спостережень була відсутність апоптозно змінених ендотеліоцитів, що, очевидно, пов'язано із спроможністю кальцитоніну підвищувати активність антиапоптичних білків в клітинах [Sueur S., 2005]. ультраструктура капіляр міокард гіпертензія

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення актуальної задачі, що полягає у встановленні особливостей ультраструктурних змін в капілярах міокарда лівого шлуночка щурів лінії СІСАГ та АГ, яка розвинулася на фоні ВГТ у віковому аспекті та за умов фармакологічної корекції цих патологічних станів, що може бути теоретичним підґрунтям до підходу в лікуванні ессенціальної та симптоматичної гіпертонії.

1. За допомогою фізіологічних та імуноферментного методів підтверджена адекватність моделі САГ на моделі щурів лінії СІСАГ та стійкого ВГТ на щурах лінії Вістар, який моделювали шляхом пригнічення функції щитоподібної залози тиреостатиком - мерказолілом.

2. Характер змін, які зазнають кровоносні капіляри міокарда у щурів із САГ та ВГТ, має однакову спрямованість та вікову залежність. Ступінь пошкоджень ультраструктури капілярів більш виразний у щурів з ВГТ, ніж у щурів із САГ в усі періоди постнатального періоду онтогенезу.

3. В ранньому постнатальному періоді онтогенезу (1, 7 діб) зміни, які виявляються в капілярах міокарда щурів із САГ та ВГТ носять реактивний характер і суттєво не впливають на їх функціонування.

4. У молодих (45-и добових) щурів із САГ в капілярах міокарда компенсаторно-пристосувальні зміни проявляються активацією в ендотеліоцитах біосинтетичних процесів на фоні незначного підвищення кількісної щільності МПП до 306,8±13,3/мкм³ проти 282,7±15,9/мкм³ в контролі. Ознаками деструктивно-дистрофічних процесів є набряк та лізис цитоплазми ендотеліоцитів, які не набувають великої поширеності в цей термін спостережень.

5. У молодих (45-добових) щурів з ВГТ спрямованість і виразність компенсаторних та дистрофічно-деструктивних процесів, які розвиваються в капілярах їх міокарда, мають свої особливості і дещо відрізняються від того, що спостерігається у щурів із САГ цього же віку. Для них характерне значне посилення процесів трансцитозу, про що свідчить значуще підвищення кількості МПП в одиниці об'єму цитоплазми ендотеліоцитів з 282,7±15,9/мкм³ в контролі до 400,7±28,9/мкм³. Дистрофічно-деструктивні зміни проявляються апоптозом частини ендотеліоцитів, зменшенням кількості органел біосинтетичного плану, лізисом та набряком їх цитоплазми.

6. У статевозрілих (100 добових) щурів із САГ в кровоносних капілярах міокарда посилення деструктивно-дистрофічних змін відбувається при збереженості ознак компенсаторних процесів. Зменшення кількості капілярів компенсується підвищенням кількості МПП з 332,5±18,6/мкм³ в контролі до 376,9±15,2/мкм³ в ендотеліоцитах, що залишилися у 100 добових щурів із САГ.

7. При збільшенні віку щурів з ВГТ до 100 діб, в капілярах міокарда хоча і переважають дистрофічно-деструктивні процеси, ультрастраструктурні ознаки активного переносу речовин транс- і парацелюлярними шляхами дають підставу вважати, що в цей віковий період розвитку ВГТ стан капілярів в міокарді ще частково компенсований. Надзвичайне підвищення кількісної щільності МПП (443,7±25,9/мкм³ проти 332,5±18,6/мкм³ в контролі) з одного боку є компенсацією на зруйнування ендотеліальних клітин, а з іншого, коли вони повністю заповнюють клітини, десквамуються, то сприяють їх деструкції.

8. У щурів старшого віку (240 діб) із САГ і ВГТ спостерігається зрив компенсаторних процесів в капілярах міокарда. Це проявляється подальшим розрідженням капілярів, розвитком в них гіпоксичного стану та муцинозного набряку інтерстицію, зниженням активності біосинтетичних та транспортних процесів. При цьому, виразність та поширеність цих процесів, як і в усі попередні періоди спостережень, більша у щурів з ВГТ, ніж у щурів із САГ.

9. У щурів із САГ комбінація біпрололу та тіотриазоліну запобігає зменшенню кількості капілярів в міокарді лівого шлуночка, сприяє збереженості ультраструктури їх ендотеліальних клітин та підтримання процесів трансендотеліального переносу речовин на рівні інтактних тварин. Підтвердженням останнього є статистична однотипність кількісної щільності МПП в ендотеліоцитах після фармакологічної корекції з контрольною величиною і значуща відмінність його від показника у тварин без корекції, які дорівнюють 335,3±71,7/мкм³, 287,4±53,1/мкм³, 56,5±7,2/мкм³, відповідно. Разом з тим, повного відновлення ультраструктури капілярів в міокарді після застосованої корекції не відбувається, що диктує необхідність подальшого пошуку препаратів з різною спрямованістю, які б діяли синергічно.

10. У щурів із ВГТ, які від народження отримували L-тироксин та кальцитонін, капіляри міокарда в цілому зберігають свою цілісність і мають морфологічні ознаки функціональної активності аналогічні інтактним тваринам, що є теоретичним підґрунтям для необхідності використання кальцитоніну в замісній терапії при гіпотиреозі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пат. на корисну модель №39227. Спосіб комбінованої гормонозамісної терапії експериментального післяопераційного гіпотиреозу/ Петренко В.А., Стеченко Л.О., Куфтирева Т.П., Кузян В.Р., Чухрай С.М. заявник та патентовласник НМУ імені О.О. Богомольця. (46) 10.02 2009, Бюл. №3.

2. Стеченко Л.О. Ультраструктура ендотеліоцитів кровоносних капілярів міокарда щурів із спонтанною артеріальною гіпертензією / Л.О. Стеченко. С.М. Чухрай, Р.С. Довгань // Вісник морфології. - 2010. - Т.16. - № 1. - С. 113 -116. (Самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент, гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних).

3. Чухрай С.М. Особливості змін мікропіноцитозу в кровоносних капілярах міокарда щурів із спонтанною артеріальною гіпертензією в постнатальному періоді онтогенезу / С.М. Чухрай // Вісник морфології. - 2010. - Т.16, - № 3. - С. 499-503.

4. Чухрай С.М. Ультраструктура кровоносних капілярів міокарда статевозрілих щурів із вродженим гіпотиреозом / С.М. Чухрай // Світ медицини та біології. - 2010. - №4. - С. 164 -168.

5. Чухрай С.М. Стан кровоносних капілярів міокарда щурів із спонтанною артеріальною гіпертензією після фармакотерапії біпрололом та тіотриазоліном/ С.М. Чухрай, Л.О. Стеченко, Р.С. Довгань, Г.І. Козак // Український медичний альманах. - 2010. - Т.13, - №5. - С. 214-217. (Самостійно проаналізований матеріал, узагальнені результати, сформульовані висновки).

6. Чухрай С.М. Ультраструктура кровоносних капілярів міокарда лівого шлуночка щурів з вродженою артеріальною гіпертензією у віковому аспекті / С.М. Чухрай, Л.О. Стеченко, Т.П. Куфтирева // Морфологічний стан тканин органів і систем організму в нормі та патології: мат. наук.-практ. конф. - Тернопіль: Укрмедкнига, - 2009. - С. 189-191.(Самостійно проведені експеримент, гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних).

7. Стеченко Л.О. Морфометричний аналіз мікропіноцитоза в кровоносних капілярах серця щурів із спонтанною артеріальною гіпертензією у віковому аспекті / Л.О. Стеченко, С.М. Чухрай, Т.П. Куфтирева // IV міжнародні Пироговські читання Мат. V з'їзду анатомів, гістологів, ембріологів і топографо-анатомів України. - Вінниця,- 2010. - 112 с. (Самостійно проаналізований матеріал, узагальнені результати, сформульовані висновки.)

8. Колесова Н.А. Зміни сполучної тканини як один із чинників розвитку патології серця за умов гіпотиреозу / Колесова Н.А., Литвиненко В.І., Сухарева Н.М., Чухрай С.М., Горовенко Л.К. // Прикладні аспекти морфології / Тез. докл. - 2010. - С. 87-89. (Самостійно проаналізована спеціальна література, проведена гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних).

9. Стеченко Л.О. Ультраструктура кровоносних капілярів міокарда щурів із вродженим гіпотиреозом в онтогенезі / Л.О. Стеченко, Т.П. Куфтирева, С.М. Чухрай, Г.І. Козак / Прикладні аспекти морфології: зб. тез. докл. - 2010. - С. 145-147. (Самостійно проаналізована спеціальна література, проведені експеримент, аналіз отриманих даних).

10. Стеченко Л.О. Порівняльний аналіз ультраструктури кровоносних капілярів міокарда молодих щурів із вродженим гіпотиреозом та спонтанною артеріальною гіпертензією/

Л.О. Стеченко, Т.П. Куфтирева, С.М. Чухрай, Р.С. Довгань // Актуальні проблеми морфології: зб. тез. докл. - 2010 - С. 149-151. (Самостійно проведені експеримент, гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних).

11. Чухрай С.М. Ультраструктурна організація кровоносних капілярів міокарда у щурів з артеріальною гіпертензією / С.М. Чухрай, Л.О. Стеченко, Т.П. Куфтирева // Актуальні проблеми функціональної морфології та інтеративної антропології: тез. докл. Прикладні аспекти морфології. - 2010. - 308 с. (Самостійно проведені морфометричне дослідження, узагальнення результатів, сформульовані висновки).

АНОТАЦІЯ

Чухрай С.М. Ультрастуктура кровоносних капілярів міокарда щурів з артеріальною гіпертензією різного ґенезу у віковому аспекті та можливість її фармакологічної корекції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 - гістологія, цитологія та ембріологія. -Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2011.

Дисертація присвячена вивченню загальних закономірностей ультраструктурних змін кровоносних капілярів міокарда щурів з артеріальною гіпертензією різного генезу у віковому аспекті та можливості її фармакологічної корекції.

Дослідження проводилися на базі Інституту проблем патології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Застосований комплекс фізіологічних, імуноферментних, електронномікроскопічних, морфометричних методів дослідження.

Встановлено, що характер змін, які зазнають капіляри міокарда лівого шлуночка у щурів із САГ та ВГТ, має однакову спрямованість та вікову залежність.

Ступінь пошкоджень ультраструктури капілярів більш виразний у щурів з ВГТ, ніж у щурів із САГ в усі періоди постнатального періоду онтогенезу.

У щурів із САГ комбінація біпрололу та тіотриазоліну запобігає зменшенню кількості гемокапілярів в міокарді лівого шлуночка, сприяє збереженості ультраструктури їх ендотеліальних клітин та підтримання процесів трансендотеліального переносу речовин на рівні інтактних тварин, але повного відновлювання ультраструктури не відбувається. У щурів із ВГТ, які від народження отримували L-тироксин та кальцитонін, капіляри міокарда в цілому зберігають свою цілісність і мають морфологічні ознаки функціональної активності аналогічні інтактним тваринам, що дає теоретичне підґрунтя для необхідності використання кальцитоніну в замісній терапії при гіпотиреозі.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, вроджений гіпотиреоз, міокард, лівий шлуночок, кровоносні капіляри, щури, електронна мікроскопія, фармакологічна корекція.

АННОТАЦИЯ

Чухрай С.Н. «Ультрастуктура кровеносных капилляров миокарда крыс с артериальной гипертензией разного генеза в возрастном аспекте и возможность ее фармакологической коррекции». - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09 - гистология, цитология и эмбриология.- Национальный медицинский университет имени

А.А. Богомольца, Киев, 2011.

Диссертация посвящена изучению общих закономерностей ультраструктурных изменений кровеносных капилляров миокарда левого желудочка крыс с АГ различного генеза в возрастном аспекте и возможность ее фармакологической коррекции. Исследования проводились на базе Института проблем патологи НМУ имени А.А. Богомольца. Применялись электронномикроскопический, физиологический, иммуноферментный, морфометрический и статистический методы исследования.

Установлено, что характер изменений, которые испытывают капилляры миокарда у крыс с САГ и ВГТ, имеет одинаковую направленность и возрастную зависимость. Степень повреждения ультраструктуры капилляров больше выражена у крыс с ВГТ, чем у крыс с САГ во все периоды постнатального развития.

В раннем постнатальном периоде (1,7-е сутки) изменения в капиллярах миокарда крыс с САГ и ВГТ носят реактивный характер и существенно не влияют на их функционирование.

У молодых (45-и суточных) крыс с САГ в капиллярах миокарда компенсаторно-приспособительные изменения проявляются активацией в эндотелиоцитах биосинтетических процессов на фоне незначительного повышения количественной плотности МПВ. Признаками деструктивно-дистрофических процессов является отек и лизис цитоплазмы эндотелиальных клеток, которые не приобретают большой распространенности в этот период наблюдений.

У молодых крыс с ВГТ направленность и выраженность компенсаторно-приспособительных и деструктивно-дистрофических процессов, развивающихся в капиллярах миокарда, имеют свои особенности и незначительно отличаются от того, что наблюдается у крыс с САГ того ж возраста. Для них характерно значительное усиление процессов трансцитоза. Деструктивно-дистрофические изменения проявляются апоптозом части эндотелиоцитов, уменьшением количества органел метаболического характера, лизисом и отеком цитоплазмы.

У половозрелых (100 суточных) крыс с САГ и ВГТ в капиллярах миокарда усиление деструктивно-дистрофических изменений происходит при сохранности признаков компенсаторных процессов. Уменьшение количества капилляров компенсируется повышением количества МПВ в эндотелиоцитах.

У крыс старшего возраста (240-а суточных) с САГ и ВГТ наблюдается срыв компенсаторных процессов в капиллярах миокарда. Это проявляется дальнейшим разжижением капилляров, развитием у них гипоксического состояния и муцинозного отека интерстиция, снижением активности биосинтетических и транспортных процессов. При этом выраженность и распространенность этих процессов, как и во все предыдущие периоды наблюдения, больше у крыс с ВГТ, чем у крыс с САГ.

У крыс с САГ комбинация бипролола с тиотриазолином предупреждает уменьшение количества капилляров в миокарде левого желудочка, способствует сохранности ультраструктуры их эндотелиальных клеток и поддержание процессов трансэндотелиального переноса веществ на уровне интактных животных, но полного восстановления ультраструктуры не происходит.

У крыс с ВГТ, которые от рождения получали L-тироксин и кальцитонин, капилляры миокарда в целом сохраняют свою целостность и имеют морфологические признаки функциональной активности, аналогичные интактным животным, что дает теоретическое основание для необходимости использования кальцитонина в заместительной терапии при гипотиреозе.

Ключевые слова: крысы, миокард, левый желудочек, кровеносные капилляры, артериальная гипертензия, врожденный гипотиреоз, электронная микроскопия, фармакологическая коррекция.

SUMMARY

Chuhray S.M. Age-dependent aspects and a potential for the pharmacological correction of the fine structure of the blood capillaries of the left ventricle myocardium in rats with arterial hypertension of different genesis. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in the medical science, in specialty 14.03.09 - Histology, Cytology and Embryology. - National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, 2011.

The Thesis deals with the study of the general pattern of age-dependent changes in, and morphological features of, the fine structure of the blood capillaries of the left ventricle myocardium in rats with arterial hypertension of different genesis, and a potential for the pharmacological correction of the same.

The common trend and common pattern of age-dependent changes in the blood capillaries of the left ventricle myocardium have been found in rats with spontaneous arterial hypertension (SAH) and congenital hypothyroidism (CH). The extent of impairment of the fine structure of the blood capillaries is more significant in rats with CH than in rats with SAH in all phases of postnatal ontogenesis. Administration of a combination of Biprolol and Thiotriazolinum in rats with SAH has been shown to prevent a reduction of the number of capillaries in the left ventricle myocardium and to favour the preservation of the fine structure of their endothelial cells and maintenance of the processes of transendothelial transport of substances at the level observed in intact animals, however, the complete restoration of the fine structure has not been achieved. In rats with CH receiving L-thyroxin and Calcitonin from the very birth, the blood capillaries of the myocardium, in general, maintain their integrity and have the morphological signs of the functional activity similar to those in intact animals, which provides a theoretical basis for a need in the administration of Calcitonin in a course of a replacement therapy of hypothyroidism.

Key words: arterial hypertension, congenital hypothyroidism, myocardium, left ventricle, blood capillaries, rats, electronic microscopy, pharmacological correction.

Размещено на Allbest.ru