Розробка та валідація методик контролю якості екстемпоральних лікарських форм на основі прокаїну гідрохлориду

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

РОЗРОБКА ТА ВАЛІДАЦІЯ МЕТОДИК КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЕКСТЕМПОРАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ НА ОСНОВІ ПРОКАЇНУ ГІДРОХЛОРИДУ

Бисага Єлізавета Іванівна

ХАРКІВ - 2011

Анотації

Бісага Є.І. Розробка та валідація методик контролю якості екстемпоральних лікарських форм на основі прокаїну гідрохлориду. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2011.

Дисертаційна робота присвячена розробці та стандартизації методик контролю якості ЕЛФ, які містять прокаїну гідро хлорид, відповідно до вимог ДФУ. При валідації методик ідентифікації прокаїну гідрохлориду вперше вивчено достовірність ефекту хімічних реакцій, в тому числі експресних, яка доведена за допомогою “кривих ефективності”. На основі отриманих результатів обрані оптимальні реакції ідентифікації прокаїну гідрохлориду в ЕЛФ.

Вперше, згідно з рекомендаціями ДФУ, проведено розрахунок критеріїв прийнятності валідаційних характеристик аналітичних методик кількісного визначення прокаїну гідрохлориду. За результатами досліджень запропоновано модифікований спектрофотометричний метод кількісного визначення прокаїну гідрохлориду в розчинах аптечного виготовлення та обрані оптимальні об'ємні методи його кількісного визначення. Вперше обґрунтовано та запропоновано методику здійснення контролю надлишкового вмісту стабілізатору (хлористоводнева кислота) в аптечній лікарській формі.

Вперше досліджено стабільність субстанції прокаїну гідрохлориду та його розчинів при зберіганні в аптечних умовах.

Ключові слова: валідація аналітичних методик, екстемпоральні лікарські засоби, прокаїну гідрохлорид.

Бисага Е.И. Разработка и валидация методик контроля качества экстемпоральних лекарственных форм на основании прокаина гидрохлорида. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2011.

Диссертационная работа посвящена разработке и стандартизации методик контроля качества лекарственных форм аптечного приготовления, которые содержат прокаина гидрохлорид в соответствии с требованиями Государственной Фармакопеи Украины (ГФУ) и Приказа МЗ Украины № 626 от 15.12.2004 г. Предметом исследования стали растворы прокаина гидрохлорида (внутриаптечная заготовка) монокомпонентные, изотонические растворы и растворы, стабилизированные кислотой хлористоводородной, с различной концентрацией действующего вещества, что вносит свои коррективы в проведение анализа в каждом конкретном случае. Впервые проведено комплекс исследований по валидации аналитических методик контроля качества лекарственных форм аптечного приготовления с учетом материально-технической базы аптек и квалификации персонала в соответствии с современными требованиями нормативных документов. На основании оценки полученных валидационных характеристик тестируемых методов предложены наиболее приемлемые методики контроля качества экстемпоральных лекарственных форм с прокаина гидрохлоридом.

Проведена валидация методик идентификации прокаина гидрохлорида, достоверность которых изучена с помощью построения “кривых эффективности”. Проведенные исследования позволили выбрать оптимальные реакции для его идентификации в лекарственных формах аптечного приготовления. На основании изучения достоверности реакции прокаина гидрохлорида с ванилином, иммобилизированным в фильтровальную бумагу, впервые предложено использование реакции образования основания Шиффа для экспресс-анализа прокаина гидрохлорида в ЭЛС. Изучена реакция образования оснований Шиффа с использованием фотографических пленок, пропитанных раствором ванилина и п-диметиламинобензальдегида. Исследована достоверность появления эффекта реакции с 95% вероятностью в зависимости от времени погружения пленки в раствор прокаина гидрохлорида.

Впервые в соответствии с рекомендациями ГФУ проведен расчет критериев приемлемости валидационных характеристик аналитических методик, с учетом требований АНД к допускам содержания отдельных ингредиентов в лекарственных формах аптечного приготовления и предложенной схемы валидации. Изучение валидационных характеристик возможных методик количественного определения показало, что для монокомпонентных растворов прокаина гидрохлорида оптимальными методами количественного определения являются методы нитритометрии и аргентометрии по методу Фаянса. При проведении анализа изотонических растворов прокаина гидрохлорида подобран оптимальный объем аликвот исследуемых растворов, что позволило снизить общую неопределенность титрования и повысить точность анализа. Для количественного определения прокаина гидрохлорида в данных лекарственных формах предложен метод нитритометрии. Количественное определение натрия хлорида предлагается проводить методом аргентометрии по методу Фаянса.

На основании проведенных исследований предложен модифицированный спектрофотометрический метод количественного определения прокаина гидрохлорида в растворах аптечного приготовления. Для предложенного метода изучены все валидационные характеристики (линейность, правильность, прецизионность, робасность и межлабораторная точность), которые соответствуют критериям приемлемости и позволяют рекомендовать данный метод для проведения контроля качества растворов прокаина гидрохлорида в условиях аптек и лабораторий по контролю качества лекарственных средств. Впервые научно обосновано и предложено проведение контроля содержания стабилизатора (кислоты хлористоводородной) в аптечной лекарственной форме - растворе прокаина гидрохлорида путем контроля рН.

Осуществлен анализ многокомпонентной лекарственной формы прокаина гидрохлорида и анестезина для наружного применения. Проведена валидация методик идентификации и возможных методик количественного определения обеих компонентов. На основании проведенных исследований выбраны специфичные методики идентификации и количественного определения прокаина гидрохлорида и анестезина при совместном присутствии.

Впервые проведено изучение стабильности субстанции прокаина гидрохлорида при хранении в аптеке в обычных условиях в штанглассах из оранжевого стекла и с использованием пищевых контейнеров. При изучении стабильности субстанции были рассмотрены все параметры качества, приведенные в статье ГФУ ”Прокаина гидрохлорид”. Проведенные исследования подтверждают сохранение качества исследуемой субстанции на протяжении трех лет. Также изучена стабильность исследуемых растворов прокаина гидрохлорида, что позволяет предложить продление их сроков годности.

Ключевые слова: валидация аналитических методик, экстемпоральные лекарственные средства, прокаина гидрохлорид.

Bisaga E.I. Development and validation of the the quality control methods of the extemporaneous preparations with procaine hydrochloride - Manuscript.

Thesis for the Ph.D. in Pharmacy in Specialty 15.00.02 - Pharmaceutical chemistry and Pharmacognosy. - National University of Pharmacy, Kharkiv, 2011.

The thesis is devoted to the development and standardization of quality control methods for the extemporaneous preparations which contain procaine hydrochloride according to the requirements of the State Pharmacopoeia of Ukraine. Reliability of chemical reactions for the qualitative control has been studied with the help of “efficiency curves” at the first time by the means of validation. The optimal reactions of the identification of procaine hydrochloride were selected based on the results of researches.

The calculation of validation parameters of analytical methods for the quantitative determination of procaine hydrochloride was done at first time according to the requirements of the State Pharmacopoeia of Ukraine. A modified spectrophotometric assay of procaine hydrochloride in extemporal solutions proposed and the optimal volumetric methods for assay of the procaine hydrochloride were selected. The method for the control of the content of excess stabilizer (hydrochloric acid) in the extemporal solutions of the procaine hydrochloride was proposed.

The stability of the substance of procaine hydrochloride and its solutions during storage in the conditions of the drug-store was studied at the first time.

Keywords: validation of analytical methods, extemporaneous preparations, procaini hydrochloridum.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Асортимент лікарських препаратів, що найбільш часто виготовляються в аптеці, характеризується різноманіттям лікарських форм (ЛФ), але є достатньо обмеженим за номенклатурою. Це пов'язано з різким зменшенням виготовлення стерильних форм внаслідок підвищення вимог до ліцензування їх виробництва, а також з випуском багатьох традиційних в минулому аптечних прописів фармацевтичними підприємствами. Даний аспект стосується ін'єкційних та інфузійних розчинів, виробництво яких промисловістю в Україні сьогодні набирає великих обертів, зокрема, на таких підприємствах, як Луганська фармацевтична фабрика, підприємство «Юрія-фарм», тощо. Незважаючи на це, в асортименті екстемпоральних лікарських форм (ЕЛФ) велика кількість прописів містить прокаїну гідрохлорид: однокомпонентні та комбіновані ЛФ (ізотонічний розчин, розчини, стабілізовані кислотою хлористоводневою та інші). Такий підхід дозволяє уникнути використання декількох лікарських засобів водночас та зменшує ризик виникнення побічної дії при введенні препаратів. З огляду на багатокомпонентність для таких ліків мають бути розроблені та валідовані коректні методи визначення всіх інгредієнтів при сумісній присутності.

Наказом № 391 МОЗ України затверджено перелік ЛФ, що виготовляються в аптеках: напівфабрикати, концентрати та форми для виготовлення про запас, серед яких 14 - що містять прокаїну гідрохлорид (новокаїн). Тому вибір об'єкту для дисертаційного дослідження є виправданим, а заплановані розробки - актуальними для фармацевтичної галузі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є продовженням наукових досліджень, що проводяться співробітниками хімічних кафедр Національного фармацевтичного університету в напрямку розробки та валідації методів контролю якості лікарських препаратів. Робота виконана згідно з планом НДР НФаУ за проблемою «Фармація» - «Розробка та валідація методів контролю якості лікарських засобів аптечного та промислового виробництва» (№ державної реєстрації 0108U000376) та планом ПК «Фармація» МОЗ України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та валідація методик контролю якості для однокомпонентних та багатокомпонентних ЕЛФ, які містять прокаїну гідрохлорид.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

· Проаналізувати асортимент однокомпонентних та багатокомпонентних ЛФ з прокаїну гідрохлоридом, що найчастіше виготовляються аптеками в різних областях України та підлягають обов'язковому контролю; обрати найбільш прийнятні методики для хімічного контролю прокаїну гідрохлориду в умовах аптек та контролю якості у лабораторіях з аналізу якості лікарських засобів з огляду на наявне обладнання та кваліфікацію персоналу;

· Провести експериментальні дослідження з валідації методик ідентифікації прокаїну гідрохлориду в одно- та багатокомпонентних ЕЛФ, дослідити можливість експресного визначення прокаїну гідрохлориду;

· Визначити та провести оцінку валідаційних характеристик методик аналізу на основі хімічних та фізико-хімічних методів, прийнятних в умовах виробничих аптек для одно- та багатокомпонентних ЕЛФ, які містять прокаїну гідрохлорид;

· Провести порівняльний аналіз валідаційних характеристик аналітичних методик для проведення контролю якості екстемпоральних лікарських засобів (ЕЛЗ) в умовах виробничих аптек та лабораторій з аналізу якості лікарських засобів;

· Вивчити терміни придатності ЛФ з прокаїну гідрохлоридом, а також дослідити стабільність субстанції новокаїну при зберіганні в умовах аптеки;

· Узагальнити рекомендації для аналізу якості ЕЛФ з прокаїну гідрохлоридом для аптек та лабораторій з аналізу якості лікарських засобів.

Об'єкт дослідження - хімічний контроль якості ЛФ аптечного виготовлення, які містять прокаїну гідрохлорид.

Предмет дослідження - методики ідентифікації та кількісного визначення прокаїну гідрохлориду в його однокомпонентних розчинах, ізотонічних розчинах різної концентрації та розчинах, стабілізованих кислотою хлористоводневою, багатокомпонентних ЛФ; терміни придатності субстанції прокаїну гідрохлориду та його розчинів при зберіганні в умовах аптеки.

Методи дослідження - хімічні реакції ідентифікації; об'ємні методи аналізу - кислотно-основне титрування, нітритометрія, аргентометрія, меркуриметрія; фізико-хімічні методи аналізу (УФ-спектрофотометрія), ТШХ; валідація аналітичних методик за вимогами ДФУ, статистичні методи обробки результатів хімічних та фізико-хімічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. В процесі виконання експериментальної частини дисертаційної роботи оптимізовано та вперше валідовано методики ідентифікації та кількісного визначення прокаїну гідрохлориду та інших інгредієнтів в 13 ЕЛФ відповідно до вимог ДФУ. Вперше запропоновано здійснення кількісного визначення стабілізатору (кислоти хлористоводневої) в розчинах прокаїну гідрохлориду за показником рН. Вперше запропоновано алгоритм валідації методик кількісного визначення інгредієнтів в багатокомпонентних ЕЛФ.

Вперше здійснено валідацію експресних методик ідентифікації прокаїну гідрохлориду - реакцій утворення основ Шифа на фільтрувальному папері та фотографічних плівках. Модифіковано та валідовано методику спектрофотометричного кількісного визначення прокаїну гідрохлориду в розчинах аптечного виготовлення (патент України на корисну модель № 51177 U).

За результатами проведених досліджень оформлено 2 інформаційних листи про нововведення у галузі охорони здоров'я (№ 204 - 2008 “Контроль якості екстемпоральних лікарських форм, які містять прокаїну гідрохлорид, в умовах аптек та лабораторій з контролю якості лікарських засобів” та № 203 - 2008 “Контроль якості (визначення молярності) стандартних (титрованих) розчинів в умовах аптек та лабораторій з контролю якості лікарських засобів”).

Вперше досліджено стабільність субстанції прокаїну гідрохлориду при його зберіганні в умовах аптеки та вивчено стабільність ЕЛФ з прокаїну гідрохлоридом.

Практичне значення отриманих результатів. Представлені наукові дослідження дозволяють виробити обґрунтовані практичні рекомендації щодо проведення хімічного контролю якості ЕЛФ з прокаїну гідрохлоридом в умовах виробничих аптек та лабораторій, в навчальному процесі фармацевтичних ВНЗ.

Валідовані методики аналізу ЕЛФ дозволяють здійснити контроль якості ЕЛФ з прокаїну гідрохлоридом в аптеках та лабораторіях з аналізу якості лікарських засобів відповідно до вимог ДФУ. Дослідження зі стабільності розчинів прокаїну гідрохлориду є підґрунтям до збільшення термінів їх зберігання в умовах аптек.

Результати дисертаційних досліджень впроваджено в практику лабораторій з аналізу якості лікарських засобів та виробів медичного призначення територіальних державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів у Полтавській, Донецькій, Миколаївській, Рівненській, Одеській, Чернігівській, Волинській, Харківській, Сумській, Черкаській, Луганській, Чернівецькій областях України, м. Севастополь, КПОЗ ЦРА № 63 м. Куп'янськ Харківської області та до навчального процесу кафедр фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; фармацевтичної хімії Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського та Запорізького державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено аналіз асортименту ЕЛФ, що містять прокаїну гідрохлорид у різних областях України, а також літературних джерел щодо методів ідентифікації та кількісного визначення прокаїну гідрохлориду у субстанції та різних ЛФ.

Автором особисто здійснено всі експериментальні дослідження, описані в дисертаційній роботі. Дисертантом зроблено статистичну обробку отриманих даних та розроблено рекомендації щодо аналізу ЛФ з прокаїну гідрохлоридом для аптек та лабораторій з аналізу якості лікарських засобів.

Весь експериментальний матеріал за даними хімічних, фізичних, фізико-хімічних досліджень проаналізовано та узагальнено особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи доповідався на науково-практичних конференціях “Сучасні проблеми екстемпоральної рецептури”, (Харків, 2007), "Фармация Казахстана: интеграция науки, образования и производства", (Шымкент, 2009), на XIII міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених, (Тернопіль, 2009), 42^nd IUPAC CONGRESS Chemistry Solutions, (Glasgov, 2009), “Медична наука-2009”, (Полтава, 2009), “Актуальні питання створення нових лікарських засобів” (Харків, 2011).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 4 статтях у фахових наукових виданнях, отримано патент на корисну модель, опубліковано 2 інформаційних листа та 6 тез доповідей.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури (розділ 1) та 5 експериментальних розділів: вибір об'єктів та обґрунтування методів дослідження (розділ 2), розділів, присвячених валідації методик ідентифікації та кількісного визначення прокаїну гідрохлориду в однокомпонентних та багатокомпонентних ЛФ (розділи 3-5) та розділу 6 щодо дослідження стабільності субстанції та розчинів прокаїну гідрохлориду при їх зберіганні в аптечних умовах, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний текст дисертації викладено на 153 сторінках. Робота ілюстрована 53 таблицями, 14 рисунками, 8 схемами. 115 таблиці, 44 рисунка винесено в додатки. Перелік використаних джерел містить 186 найменувань, з яких 89 - іноземні.

2. Основний зміст роботи

Розділ 1. Прокаїну гідрохлорид: методи аналізу та хімічні основи їх застосування (огляд літератури). Наведено характеристику фізико-хімічних та фармакологічних властивостей прокаїну гідрохлориду; проаналізовані та узагальнені літературні дані щодо його методів ідентифікації та кількісного визначення з врахуванням можливості їх використання в аналізі ЕЛФ.

Розділ 2. Об'єкти та методи дослідження. На основі проведених досліджень щодо асортименту ЕЛЗ обрані прописи з прокаїну гідрохлоридом, які підлягають обов'язковому хімічному контролю (внутрішньоаптечні заготовки, ін'єкційні та внутрішньовенні інфузійні лікарські засоби):

Таблиця 1

Крім того, з врахуванням частоти використання нами було проведено дослідження щодо розробки та валідації методик контролю якості складної ЛФ (склад 13), яка часто виготовляється в аптеках про запас.

Склад 13: Rp.: Mentholi 2,5

Anaesthesini 1,0

Novocaini 1,0

Sp. vini 70%-100ml

M. D. S. Розтирати місце болю.

Обґрунтовано вибір методів аналізу та описані загальні принципи валідації методик ідентифікації та кількісного визначення.

Розділ 3. Вибір та валідація методик ідентифікації розчинів прокаїну гідрохлориду аптечного виготовлення. При дослідженні реакції ідентифікації модельних 100% розчинів усіх концентрацій прокаїну гідрохлориду з кислотою азотною димлячою з наступним додаванням до розчину залишку в ацетоні розчину калію гідроксиду спиртового встановлено, що водні розчини не дають достовірного ефекту реакції.

Ще однією з характерних для органічних солей реакцій є утворення нерозчинних основ після додавання розчинів лугів. Для 2,00% випробуваного розчину результати виявились неоднозначними. З отриманих експериментальних даних видно, що лише при концентрації прокаїну гідрохлориду 0,044 г/2 мл реакція характеризується достатньою достовірністю з ймовірністю виявлення 95%. Крім того, до недоліків реакції з натрію гідроксидом можна віднести невелику чутливість та дуже повільний перебіг у часі.

Для реакцій ідентифікації з калію перманганатом та реакцій, які засновані на утворенні азобарвника було проведено перевірку специфічності в порівнянні з іншими похідними первинних ароматичних амінів з групи лікарських засобів, що застосовуються для виготовлення ЕЛФ. Охарактеризувати ефект реакції можна як неспецифічний для прокаїну гідрохлориду. Для обраних реакцій ідентифікації було проведено вивчення достовірності ефекту реакції в залежності від коливань вмісту прокаїну гідрохлориду в діапазоні від 80 до 120% від номінальної концентрації за прописом у досліджуваних ЛФ. Проведені експериментальні дослідження підтвердили коректність названих методик.

Реакція утворення основи Шифа не є фармакопейною й використовується здебільшого для якісного експрес-аналізу ароматичних амінів в аптеках. На сьогодні така реакція не може бути приведена до стандартних умов, оскільки замість зручності у виконанні містила б додаткові вимоги щодо марки паперу.

Ми провели дослідження щодо можливості здійснення експрес-аналізу з використанням індикаторних експрес-систем. Нами був виготовлений фільтрувальний папір, просочений розчином ваніліну, виготовленим за ДФУ. З його використанням була досліджена реакція з 2,00% розчином прокаїну гідрохлориду. Для проведеної реакції було визначено достовірність ефекту в присутності розчину кислоти хлористоводневої (2 моль/л), яка доводить можливість використання виготовленого фільтрувального паперу для проведення експрес-аналізу розчинів прокаїну гідрохлориду аптечного виготовлення. Достовірний позитивний результат одержано і при використанні розчинів прокаїну гідрохлориду з більш низькою концентрацією.

При проведенні досліджень щодо можливості використання фотографічних плівок з п-диметиламінобензальдегідом та ваніліном для експрес-аналізу розчинів прокаїну гідрохлориду в ЕЛФ було встановлено, що 100% ефект реакції з 0,25% розчином спостерігається після занурення плівки, просоченої розчинами ароматичних альдегідів на 10 секунд, для 0,50% розчину - на 8 секунд, для 1,00% розчину - на 6 секунд, для 2,00% розчину - на 4 секунди. Занурення плівки в розчини прокаїну гідрохлориду всіх досліджуваних концентрацій при витримуванні їх протягом часу, який перевищує 10 секунд, гарантує 100% ефект реакції при спостереженні ефекту реакції з ваніліном через 30 хвилин, а з п-диметиламінобензальдегідом - через 1 годину.

Результати валідації реакції ідентифікації з водню пероксиду розчином 30% у середовищі кислоти сірчаної концентрованої показали, що для випробуваних розчинів прокаїну гідрохлориду 0,25% та 0,50% ефект реакції не чіткий. Для оцінки достовірності результатів методики для 1,00% розчину прокаїну гідрохлориду біля «межі виявлення» була побудована «крива ефективності». Даний графік свідчить про те, що при використанні для аналізу 1 мл 1,00% розчину прокаїну гідрохлориду та більше спостерігається достовірний позитивний ефект реакції з ймовірністю виявлення вище 95%.

За результатами проведених досліджень обрано оптимальні для умов аптеки реакції ідентифікації прокаїну гідрохлориду - реакція азосполучення, реакція знебарвлення розчину калію перманганату, реакція на хлориди та експрес-аналіз з використанням фільтрувального паперу або фотографічних плівок.

Для 13-го складу ЕЛФ були також визначені оптимальні співвідношення реагентів та умови проведення реакцій ідентифікації після доведення їх специфічності: для анестезину - реакція з хлораміном та ефіром; для прокаїну гідрохлориду - реакція на хлориди.

Розділ 4. Розробка та валідація методик кількісного визначення прокаїну гідрохлориду в однокомпонентних лікарських формах. Для розробки спектрофотометричної методики кількісного визначення прокаїну гідрохлориду в однокомпонентних розчинах нами були використані прописи складу 1-4. Для відпрацювання методу нами був досліджений спектр поглинання модельного розчину прокаїну в області від 200 до 320 нм. Враховуючи більш високу чутливість, для проведення аналізу нами була обрана аналітична довжина хвилі (АДХ) при максимумі поглинання 290 нм.

Підбор аліквоти і розведення для аналізу кожного з випробуваних розчинів проводили за допомогою теоретичного розрахунку невизначеності пробопідготовки. Загальна невизначеність для випробуваних ЛФ склала: ; ; ; .

На основі методів нітритометрії, аргентометрії та меркуриметрії з метою підвищення точності результатів аналізу було проведено модифікацію методик кількісного визначення прокаїну гідрохлориду в однокомпонентних ЕЛФ.

Валідацію методик кількісного визначення розчинів прокаїну гідрохлориду 0,25; 0,50; 1,00 та 2,00% проводили, враховуючи особливості проведення валідації для об'ємних методів. Відповідно до вмісту прокаїну гідрохлориду в ЛФ і, враховуючи вимоги Правил, нами було обрано діапазон застосування методики від 80 до 120%. Розраховані критерії прийнятності метрологічних характеристик є загальними для всіх титриметричних методик (табл. 2).

Валідацію аналітичних методик кількісного визначення методом титриметрії проводили, враховуючи всі фактори впливу на невизначеність кінцевого результату.

Таблиця 2. Критерії прийнятності метрологічних характеристик методик титриметричного визначення прокаїну гідрохлориду в розчинах

Теоретично доведено доцільність обраних співвідношень на основі розрахунку невизначеності пробопідготовки для розчинів прокаїну гідрохлориду кожної з концентрацій окремо. За результатами оцінки експериментально отриманих валідаційних характеристик (табл. 5) дійшли висновку, що випробувані аналітичні методики в припустимих межах вмісту, які регламентують Правила для аптечних ЛФ, дозволяють контролювати відповідно до сучасних вимог якість виготовлених лікарських препаратів.

Проведено порівняльний аналіз валідаційних характеристик для кожного з опрацьованих методів. Відмітимо, що практично для усіх методик не виконуються вимоги до критичної статистичної невизначеності кутового коефіцієнту лінійної залежності b та вільного члену лінійної залежності a. Однак, ці вимоги є необов'язковими, якщо виконуються вимоги до критерію практичної невизначеності систематичної похибки. Приблизно однаковими величинами характеризуються показники прецизійності та правильності для методів нітритометрії та аргентометрії. Гірші результати показав метод меркуриметрії (для всіх розчинів вміст прокаїну гідрохлориду в порівнянні з введеною масою діючої речовини перевищував на 1,00%). Величина відносного стандартного відхилення при виконанні цієї методики в умовах різних лабораторій зазнає значних коливань та більше, ніж в два рази перевищує значення відносного стандартного відхилення для методів нітритометрії та аргентометрії. На основі проведених досліджень обрані оптимальні для аналізу кількісного вмісту прокаїну гідрохлориду в однокомпонентних розчинах методи - нітритометрії та аргентометрії за Фаянсом.

Розділ 5. Використання аналітичних методів для проведення контролю якості двокомпонентних лікарських форм на основі прокаїну гідрохлориду. Вибір схем визначення кількісного вмісту інгредієнтів в ізотонічних розчинах прокаїну гідрохлориду базувався на врахуванні усіх факторів впливу для кожного з титриметричних методів на точність і відтворюваність результатів та порівнянні їх переваг і недоліків. Розглядаючи склад ЛФ 5-8, можна відзначити, що визначити компоненти окремо аргентометрично неможливо, оскільки обидва інгредієнти являють собою солі хлористоводневої кислоти.

Таблиця 3. Валідаційні характеристики методик кількісного визначення прокаїну гідрохлориду у випробуваних розчинах

При виборі методу визначення вмісту прокаїну гідрохлориду в ізотонічних розчинах перевагу було віддано нітритометричному методу.

Найбільш прийнятними методами визначення суми хлоридів в фармацевтичному аналізі є меркуриметричний та аргентометричний методи. Для проведення оцінки валідаційних характеристик ми обрали методи меркуриметрії і аргентометрії за методом Фаянса. За допомогою теоретичного розрахунку невизначеності пробопідготовки було проведено оптимальний підбір аліквот для аналізу кожного з розчинів окремо.

Допуски вмісту окремих інгредієнтів в різних ЕЛФ значно відрізняються від допусків вмісту готових лікарських препаратів, тому при розрахунку критеріїв прийнятності для нашої двокомпонентної ЛФ отримуємо два різних типи критеріїв (прокаїну гідрохлорид - табл. 4; натрію хлорид - табл. 4).

Таблиця 4. Критерії прийнятності метрологічних характеристик методики титриметричного визначення натрію хлориду у випробуваних розчинах

Вивчення валідаційних характеристик адаптованих аналітичних методик проводили за стандартизованою процедурою.

Результати дослідження доводять, що визначення вмісту натрію хлориду методом аргентометрії за методом Фаянса дозволяє контролювати якість виготовлення ізотонічних розчинів прокаїну гідрохлориду в умовах аптек та лабораторій з аналізу якості лікарських засобів.

Результати вивчення валідаційних характеристик визначення вмісту натрію хлориду в досліджуваних ізотонічних розчинах методом меркуриметрії показали, що систематична похибка цього визначення для 0,25% ізотонічного розчину перевищує критичне значення й дорівнює для лабораторії 1 та близька до граничного значення для лабораторії 2 .

Залишкове стандартне відхилення та коефіцієнт кореляції для цього розчину за даними лабораторії 2 також перевищує припустиме значення , . Для інших випробуваних розчинів валідаційні характеристики не перевищують критичні значення, хоча вони вищі за валідаційні характеристики аргентометричного визначення. Тобто, метод аргентометрії дає більш коректні та достовірні результати, що дозволяє рекомендувати його для кількісного визначення натрію хлориду в даних ЛФ.

Відповідно до вимог Правил повному хімічному аналізу підлягають стабілізатори, що використовуються у виготовленні розчинів для ін'єкцій, буферних розчинів та очних крапель. Оскільки, кількість кислоти хлористоводневої у досліджуваних нами розчинах (склад 9-12) дуже мала, доцільно було вивчити коректність її кількісного визначення.

Було розраховано невизначеність складових пробопідготовки за результатами оптимального підбору співвідношень аліквот для аналізу та молярної концентрації стандартного розчину.

Допуск вмісту кислоти хлористоводневої, виходячи з вимог, складає ±8% (maxД_As=2,56%). Валідацію методики визначення вмісту хлористоводневої кислоти проводили з урахуванням, що метод титрування 0,1 М хлористоводневої кислоти 0,1 М стандартним розчином натрію гідроксиду достатньо вивчено.

Отримані результати кількісного визначення вмісту кислоти хлористоводневої в розчинах прокаїну гідрохлориду характеризуються достатньо високою систематичною похибкою (в середньому ±1,6%), хоча для 0,50%, 1,00% та 2,00% розчинів не перевищують критичні значення для зазначених допусків вмісту. Для 0,25% розчину прокаїну гідрохлориду величина систематичної похибки перевищує припустиме значення для допуску вмісту ±8% й свідчить, що систематична похибка в даному випадку значимо впливає на прийняття рішення про якість лікарського засобу та не може не враховуватись при висуненні вимог до збіжності.

Проведені дослідження та результати статистичної обробки отриманих експериментальних даних свідчать, що в даних ЛФ кількісне визначення вмісту кислоти хлористоводневої методами осаджувального титрування не є ефективним за рахунок дуже малої її кількості. Контроль показника рН й так регламентується АНД. Тому, на наш погляд, кількість кислоти хлористоводневої доцільно контролювати за допомогою потенціометричного визначення рН розчину. Тобто, при проведенні контролю якості даної ЛФ достатньо лише визначити відповідність вимогам стосовно рН розчину та провести кількісне визначення вмісту прокаїну гідрохлориду методом нітритометрії або спектрофотометрії.

Оскільки до складу багатьох прописів ЕЛФ прокаїну гідрохлорид входить в суміші з анестезином, нами було здійснено вибір оптимального методу їх кількісного визначення в досліджуваній ЛФ (склад 13). Для визначення кількісного вмісту прокаїну гідрохлориду використовували метод аргентометрії за методом Фаянса. Суму компонентів визначали методом нітритометрії, а вміст анестезину - за різницею об'ємів титрованих розчинів.

Перед проведенням валідації методик кількісного визначення анестезину та прокаїну гідрохлориду було здійснено оптимальний підбір аліквоти ЛФ для аналізу; проведена валідація методики кількісного визначення прокаїну гідрохлориду (табл. 8) та анестезину (табл. 9). Обидві методики характеризуються доброю відтворюваністю, оскільки отримані об'єднані значення валідаційних параметрів не перевищують свого критичного значення.

Розділ 6. Дослідження стабільності субстанції та розчинів прокаїну гідрохлориду при зберіганні в умовах аптеки. Зберігання субстанцій в аптеках має свої особливості - вони зберігаються у банках з притертими кришками, світлочутливі речовини (до яких відноситься і прокаїну гідрохлорид) - в банках з темного скла. Відомостей про стабільність прокаїну гідрохлориду протягом зберігання за таких умов не існує, тому ми вирішили провести відповідні дослідження. Дослідження щодо стабільності субстанції проводились на одній її серії, яка зберігалась при кімнатній температурі (не вище + 25 ⁰С) у флаконах із жовтогарячого скла у темному місці. Нами визначались всі параметри якості субстанції, наведені у монографії ДФУ «Прокаїну гідрохлорид». Для порівняння ми провели дослідження стабільності субстанції прокаїну гідрохлориду, вміщеної у герметичні контейнери для харчових продуктів марки Braun, що забезпечують надійний захист від проникнення повітря або вологи. Для запобігання проникнення світла контейнери обгортали чорним папером. Визначення параметрів якості субстанції за ДФУ проводили кожні 3 місяці протягом трьох років. Всі досліджувані параметри відповідають встановленим вимогам, тому зберігання належним чином прокаїну гідрохлориду в умовах аптеки забезпечує стабільність субстанції протягом трьох років в обох випадках.

Нашим подальшим завданням було дослідження стабільності всіх досліджуваних розчинів прокаїну гідрохлориду. Можлива нестабільність розчинів прокаїну гідрохлориду обумовлена тим, що субстанція являє собою сіль, яка утворена сильною кислотою та слабкою основою. При значному підвищенні рН в результаті гідролізу може утворюватись діетиламіноетанол та п-амінобензойна кислота. З огляду на це для контролю стабільності розчинів нами були обрані його прозорість, рН, наявність домішки п-амінобензойної кислоти (хроматографічно за методикою ДФУ) та кількісне визначення методом комплексонометрії після попереднього додавання амонію тетрароданоцинкату(II). Досліджено можливість застосування даної методики для розчину прокаїну з найменшою концентрацією (табл. 5).

хімічний прокаїн гідрохлорид лікарський

Таблиця 5. Результати дослідження можливості використання комплексонометричного методу для кількісного визначення прокаїну гідрохлориду

Стабільність 0,25; 0,50; 1,00 та 2,00% розчинів прокаїну гідрохлориду визначали протягом місяця. Проведені дослідження дозволили встановити відсутність домішки п-амінобензойної кислоти в досліджуваних розчинах та їх стабільність протягом двадцяти днів. Розчини прокаїну гідрохлориду з натрію хлоридом зберігали свій якісний та кількісний склад протягом місяця. Стабільність 0,25; 0,50; 1,00 та 2,00% розчинів прокаїну гідрохлориду, стабілізованих кислотою хлористоводневою визначали протягом трьох місяців. Дані розчини мають найбільшу стабільність за рахунок наявності стабілізатору - кислоти хлористоводневої. Проведені дослідження дозволили встановити відсутність домішки п-амінобензойної кислоти в досліджуваних розчинах та іх стабільність протягом 45 діб.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та вирішення наукової задачі, що виявляється в оптимізації та валідації методик контролю якості моно- та багатокомпонентних ЕЛФ з прокаїну гідрохлоридом.

1. Вперше вивчено валідаційні характеристики реакцій ідентифікації прокаїну гідрохлориду в моно- та двокомпонентних ЕЛФ. Вперше для обраних реакцій ідентифікації було проведено вивчення достовірності ефекту реакції в залежності від коливань вмісту прокаїну гідрохлориду в діапазоні від 80 до 120% від номінальної концентрації за прописом у випробуваних розчинах. Вперше здійснено валідацію методик експрес-аналізу прокаїну гідрохлориду в ЕЛФ з використанням тест-систем у вигляді паперу та фотоплівок, просочених розчинами ваніліну та п-диметиламінобензальдегіду.

2. За результатами експериментальних досліджень доведено, що для ідентифікації прокаїну гідрохлориду у водних розчинах найбільш прийнятними є реакції утворення азобарвника, взаємодії з калію перманганатом, а також експрес-аналіз на основі утворення основ Шифа; для однокомпонентних розчинів додатково може бути використана реакція на хлориди. За результатами валідаційних досліджень запропоновано методики ідентифікації інгредієнтів у лікарському засобі аптечного виготовлення «Меновазин».

3. Вперше проведено згідно з рекомендаціями ДФУ розрахунок критеріїв прийнятності валідаційних характеристик методик кількісного визначення прокаїну гідрохлориду, враховуючи вимоги Правил до допусків вмісту окремих інгредієнтів в ЕЛФ та запропоновану схему валідації;

4. В результаті валідаційних досліджень оптимізована методика спектрофотометричного кількісного визначення прокаїну гідрохлориду в ЕЛФ методом стандарту (патент України на корисну модель № 51177 U).

5. Проведено вибір оптимальних аналітичних методик аналізу інгредієнтів одно- та двокомпонентних ЛФ прокаїну гідрохлориду. Вперше з урахуванням прогнозу невизначеності пробопідготовки проведено підбір оптимального співвідношення аліквоти ЛФ, виходячи з об'єму та молярної концентрації стандартного розчину (близько 7,0 мл) для кожного з компонентів за титриметричними методами: нітритометрії, аргентометрії та меркуриметрії та проведено валідацію адаптованих методик, що підтвердила їх прийнятність.

6. Порівняльний аналіз валідаційних характеристик титриметричних методів визначення прокаїну гідрохлориду показав, що показники прецизійності та правильності для методів нітритометрії та аргентометрії є дещо ліпшими, ніж для методу меркуриметрії.

7. Вперше запропоновано проводити визначення вмісту стабілізатора в розчинах прокаїну гідрохлориду з кислотою хлористоводневою тільки за значенням рН (потенціометрично).

8. Для дослідження термінів придатності розчинів прокаїну гідрохлориду аптечного виготовлення здійснено метрологічну оцінку методики комплексонометричного визначення прокаїну гідрохлориду у присутності вірогідної домішки - п-амінобензойної кислоти. Проведеними експериментальними дослідженнями доведено можливість збільшення термінів придатності досліджуваних розчинів. Вперше експериментальними дослідженнями підтверджено стабільність субстанції прокаїну гідрохлориду при зберіганні в умовах аптеки протягом 3 років.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Применение метода спектрофотометрии для количественного определения прокаина гидрохлорида в лекарственных формах аптечного изготовления /В.А. Георгиянц, О.А. Евтифеева, Л.П. Савченко, Е.И. Бисага // Запорожский медицинский журнал. - 2007. - № 2. - С. 129-133. (Особистий внесок - експериментальне дослідження та участь у написанні статті).

2. Георгіянц В.А. Валідація меркуриметричної методики кількісного визначення прокаїну гідрохлориду в лікарській формі аптечного виготовлення / В.А. Георгіянц, Є.І. Бисага, О.А. Євтіфєєва // Медична хімія. - 2008. - Т. 10, № 3. - С. 36-41. (Особистий внесок - виконання експериментальних досліджень, участь у написанні статті).

3. Георгіянц В.А. Валідація аргентометричної методики кількісного визначення прокаїну гідрохлориду в аптечних лікарських формах / В.А. Георгіянц, Є.І. Бисага, О.А. Євтіфєєва // Вісник фармації. - 2009. - № 2(58). - С.16-19. (Особистий внесок - виконання експериментальних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

4. Бисага Є.І. Вибір реакцій для якісного контролю прокаїну гідрохлориду в лікарських формах аптечного виготовлення / Є.І. Бисага, О.А. Євтіфєєва, В.А. Георгіянц // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2010. - Вип. XXIII, № 1. - С. 14-17. (Особистий внесок проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів, підготовка публікації до друку).

5. Пат. на корисну модель № 51177 України, МПК G01J 3/12 A61K 31/245. Спосіб спектрофотометричного визначення концентрації прокаїну гідрохлориду у лікарських формах аптечного приготування / Євтіфєєва О.А., Георгіянц В.А., Бисага Є.І., Савченко Л.П., Бондарєва Л.В.; НФаУ. - № u 200912831; заявл. 10.12.09; опубл. 12.07.10, Бюл. № 13 (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, обґрунтування формули корисної моделі).

6. Контроль якості (визначення молярності) стандартних (титрованих) розчинів в умовах аптек та лабораторій з контролю якості лікарських засобів: інформ. лист № 203 / О.А. Євтіфєєва, Є.І. Бисага, В.А. Георгіянц К.І. Проскуріна, А.Ю. Бочкарьова. - К., 2008. - Вип. 27. - 8 с. (Рішення ПК “Фармація” Протокол № 54 від 15.10.2008 р.)

7. Контроль якості екстемпоральних лікарських форм, які містять прокаїну гідрохлорид, в умовах аптек та лабораторій з контролю якості лікарських засобів: інформ. лист № 204 / О.А. Євтіфєєва, Є.І. Бисага, Л.П. Савченко, В.А. Георгіянц. - К., 2008. - Вип. 28. - 16 с. (Рішення ПК “Фармація” Протокол № 54 від 15.10.2008 р.)

8. Особливості валідації фотоколориметричних методик кількісного визначення лікарських засобів аптечного виготовлення / О.А. Євтіфєєва, О.А. Здорик, Є.І. Бисага, К.І. Проскуріна, Л.П. Савченко, А.Ю. Бочкарьова // Сучасні проблеми екстемпоральної рецептури: матеріали наук.-практ. конф., м. Харків, 27-28 верес. 2007 р. - Х., 2007. - С.149-150.

9. Сучасні вимоги до контролю якості екстемпоральних лікарських засобів в Україні / А. Бочкарьова, К. Проскуріна, О. Штрімайтіс, О. Євтіфєєва, Є. Бисага // Матеріали XIII міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених, м. Тернопіль, 27-29 квіт. 2009 р. - Тернопіль, 2009. - С. 207.

10. Фармакопейный подход к контролю качества лекарственных средств аптечного изготовления в Украине / В.А. Георгиянц, О.А. Евтифеева, Е.И. Бисага, А.А. Здорик, А.Ю. Бочкарева, К.И. Проскурина, О.В. Штримайтис, Л.П. Савченко // Фармация Казахстана: интеграция науки, образования и производства: материалы междунар. науч.-практ. конф. - Шымкент, 2009. - Т. 1, С. 95-97.

11. Development of analytical normative document of control of quality of medicatications ex tempore in Ukraine / K. Proskurina, O. Evtyfeyeva, L. Savchenko, E. Bisaga, A. Bochkarova, O. Zdoryk // 42^nd IUPAC CONGRESS Chemistry Solutions, SECC, Glasgov, 2-7 August 2009. - Glasgov, 2009. - P.107-019.

12. Безпека екстемпоральних лікарських засобів як складова їх якості / Л.П. Савченко, Є. І. Бисага, О. А. Євтіфєєва, В. А. Георгіянц // Медична наука - 2009, 10-11 груд. 2009 р., м. Полтава. - Полтава, 2009. - С. 217-218.

13. Савченко Л.П. Валідація методики кількісного визначення новокаїну в комбінованому розчині аптечного виготовлення / Л.П. Савченко, В.А. Георгіянц, Є.І. Бисага // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених, м. Харків, 21-22 квіт. 2011 р. - Х.: Вид-во НФаУ, 2011. - С. 163.

Размещено на Allbest.ru