Підвищення резистентності твердих тканин тимчасових зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

“УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Підвищення резистентності твердих тканин тимчасових зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику

14.01.22 - стоматологія

Акжитова ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА

Полтава - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м. Полтава.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Каськова Людмила Федорівна,

Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України,

м. Полтава, завідувачка кафедри дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Хоменко Лариса Олександрівна, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, м. Київ, завідувачка кафедри дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань;

- доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри дитячої стоматології.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Мікрофлора різних відділів травної трубки шляхом своєї взаємодії забезпечує синтез ряду біологічно активних речовин, ферментацію харчових компонентів, підтримання водно-електролітного балансу, бере участь у засвоєнні вітаміну D, обміні цинку, молібдену, заліза, кальцію (Ильенко Л.И.,2000; Давыдова Т.Р.,2001; Воробьев А.А. и соавт.,2008). Сучасні епідеміологічні дослідження засвідчують, що майже 90% населення Землі тією чи іншою мірою мають порушення в складі мікрофлори, яка є основою мікроекології організму. Унаслідок ушкодження ворсин товстої кишки розвивається синдром порушеного кишкового всмоктування (Полищук О.І., 2000; Зіньковська С.М.,2008).

Кишковий дисбактеріоз частіше і швидше виникає в дітей першого року життя; будь-яка кишкова інфекція в них у 100% випадків супроводжується дисбактеріозом. Фактори, що спричиняють розвиток дисбактеріозу, різноманітні. Це гострі та хронічні шлунково-кишкові хвороби інфекційної та неінфекційної природи, хронічні хвороби органів травлення (панкреатит, холецистит, ентерит, коліт) (Дяченко Н.С.,1997; Ардатская М.Д.,2001). Одна з причин - нераціональне застосування антибіотиків, особливо широкого спектра дії (Чекман І.С.,2001; Вербицкая А.В.,2005; Щербаков П.Л.,2007; Марушко Ю.В.,2008).

Виявлено, що в дітей із дисбактеріозом кишечнику спостерігаються зміни в обмінних процесах (обмін кальцію, фосфору) (Маянский А.Н.,2002;Муквіч О.М.,2008), що, звісно, впливає на мінералізацію твердих тканин зубів (Давыдова Т.Р. и соавт.,2001; Елизарова В.М., Петрович Ю.А.,2002;Зирянов Б.Н. и соавт.,2005).

Клінічні випадки карієсу зубів у дітей раннього віку зустрічаються досить часто (Смоляр Н.І.,2004; Биденко Н.В.,2005, 2006; Арутюнов С.Д. и соавт.,2007; Хоменко Л.О.,2008). Причинами його виникнення стають захворювання дітей на першому році життя, одним із яких є дисбактеріоз кишечнику (Щербаков П.Л.,2007).

У зв'язку з цим є важливим вивчення показників гомеостазу порожнини рота в дітей із дисбактеріозом кишечнику та впливу їх на резистентність твердих тканин зубів, що дасть можливість розробити і впровадити лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на зниження показників ураженості карієсом у дітей цієї групи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи «Удосконалити лікування та профілактику рецидивів захворювань тканин пародонта та карієсу зубів у осіб із зниженою неспецифічною резистентністю» ДУ «Інститут стоматології Академії медичних наук України», м. Одеса (шифр АМН 055.04, № держреєстрації 0104U000866).

Авторка була безпосереднім виконавцем фрагмента зазначеної науково-дослідної теми.

Мета дослідження: підвищення резистентності емалі тимчасових зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику шляхом застосування лікувально-профілактичного комплексу на основі вивчення показників гомеостазу порожнини рота.

Завдання дослідження:

1. Вивчити показники поширеності й інтенсивності карієсу тимчасових зубів та його ускладнень у дітей із дисбактеріозом кишечнику і порівняти іх із показниками здорових дітей.

2. Вивчити стан гігієни порожнини рота, резистентність емалі, швидкість слиновиділення, мінералізуючу здатність ротової рідини в дітей із дисбактеріозом кишечнику та порівняти їх із показниками здорових дітей.

3. Проаналізувати біохімічні показники ротової рідини в дітей груп спостереження.

4. Дослідити показники дисбіозу порожнини рота і рухомість клітин букального епітелію в дітей із дисбактеріозом кишечнику та порівняти їх із показниками здорових дітей.

5. Розробити, апробувати і впровадити лікувально-профілактичний комплекс для підвищення резистентності емалі тимчасових зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику.

Об'єкт дослідження: карієсрезистентність тимчасових зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику.

Предмет дослідження: профілактика карієсу на підставі вивчення резистентності твердих тканин зубів та клінічних і лабораторних показників ротової рідини в дітей із дисбактеріозом кишечнику.

Методи дослідження: клінічні (стоматологічне обстеження дітей, визначення стану гігієни порожнини рота, резистентності твердих тканин тимчасових зубів, мікрокристалізації ротової рідини; лабораторні: біофізичні, біохімічні, імунологічні (визначення властивостей ротової рідини: вміст кальцію, неорганічного фосфору, активність лізоциму, уреази; визначення ступеня дисбіозу, рухомості клітин букального епітелію, рН ротової рідини) для вивчення стану твердих тканин зубів та оцінки ефективності застосування профілактичних заходів, статистичний метод дослідження для оцінки вірогідності результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведена оцінка стану твердих тканин зубів у дітей 2-3 років із дисбактеріозом кишечнику. Поширеність та інтенсивність карієсу в дітей 2-3 років, які мають дисбактеріоз кишечнику, вірогідно вищі, ніж у дітей контрольної групи (р<0,05). Ускладнення карієсу виявлені в дітей із дисбактеріозом уже у 2 роки, а в 3 роки цей показник в 2,75 разу вищий, ніж у контрольній групі.

Уперше виявлено, що перебіг карієсу в дітей із дисбактеріозом кишечнику розвивається на фоні погіршення гігієни порожнини рота, зниження швидкості слиновиділення, погіршення мікрокристалізації ротової рідини та показника тесту емалевої резистентності в порівнянні з практично здоровими дітьми.

Уперше виявлено, що в дітей 2-3 років із дисбактеріозом кишечнику спостерігається погіршення показників гомеостазу ротової рідини: зниження вмісту кальцію, неорганічного фосфору, рН, що створює карієсогенну ситуацію в порожнині рота в дітей цієї групи.

Уперше досліджена активність лізоциму та уреази ротової рідини, визначений ступінь дисбіозу, що засвідчує наявність у дітей із дисбактеріозом кишечнику клінічно субкомпенсованої стадії дисбіозу порожнини рота.

Уперше в дітей із дисбактеріозом кишечнику виявлено зниження відсотка рухомих клітин букального епітелію, показника відношення амплітуди плазмолеми й амплітуди ядра клітин букального епітелію, що свідчить про послаблення захисних реакцій у порожнині рота.

Розроблений і впроваджений у клініку лікувально-профілактичний комплекс сприяє покращенню гігієни порожнини рота, підвищує швидкість слиновиділення, рН ротової рідини, вміст кальцію в ротовій рідині, активність лізоциму, відсоток рухомих клітин букального епітелію; знижує активність уреази ротової рідини; нормалізує показник ступеня дисбіозу, що позитивно впливає на процеси мінералізації твердих тканин зубів (покращуються тест емалевої резистентності, мінералізуюча здатність ротової рідини), а це приводить до редукції приросту карієсу зубів у дітей.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені клінічні та лабораторні дослідження мають теоретичне і практичне значення в галузях медицини: стоматології, педіатрії, біохімії, імунології.

Діти, які мають дисбактеріоз кишечнику, потребують диспансерного нагляду та проведення профілактичних заходів із приводу підвищення резистентності твердих тканин зубів для запобігання виникненню карієсу, починаючи з моменту прорізування тимчасових зубів.

Запропонований лікувально-профілактичний комплекс дає можливість підвищити резистентність твердих тканин зубів, що приводить до зниження показників поширеності та інтенсивності карієсу тимчасових зубів і його ускладнень у дітей.

Запропонований комплекс заходів для профілактики карієсу (патент на корисну модель №37803 «Спосіб підвищення резистентності твердих тканин зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику», опубл. 10.12.08, Бюл.№23) упроваджений у практику міської дитячої клінічної стоматологічної поліклініки, м. Полтава, дитячого відділення стоматологічної поліклініки м. Івано-Франківська, дитячого відділення стоматологічної поліклініки м. Ковеля.

Особистий внесок здобувача. Дисертантка особисто провела інформаційно-патентний пошук, проаналізувала літературні джерела за темою дисертації. Разом з науковим керівником визначені мета та завдання дослідження, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Автором самостійно проведені клінічні дослідження, аналіз отриманих результатів, статистична обробка, наукове обґрунтування результатів дослідження, написання всіх розділів дисертації. Клінічні дослідження дітей проведені в міській дитячій клінічній стоматологічній поліклініці м. Полтави, в дитячих садках м. Полтави. Лабораторні дослідження виконані на базі лабораторії біохімії (зав. лабораторією - к.б.н., с.н.с. Макаренко О.А.) ДУ “Інститут стоматології Академії медичних наук України”, м. Одеса.

Особистий внесок здобувача в опублікованих працях разом зі співавторами складає рівномірну частку участі кожного співавтора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії ” (Харків, 2006), обласних науково-практичних конференціях “Фактори ризику виникнення стоматологічних захворювань у дітей і методи їх усунення ” (Полтава, 2006), “Стоматологічне здоров'я дітей Полтавської області та шляхи його покращення ”, “Сучасні аспекти профілактики і лікування основних стоматологічних захворювань ” (Полтава, 2007, 2008), науково-практичній конференції “Інноваційні технології - в стоматологічну практику ” на ІІІ (Х) з'їзді Асоціації стоматологів України (Полтава, 2008), науково-практичній конференції “Інноваційні технології в стоматології та щелепно-лицьовій хірургії ” (Харків, 2009), міській науково-практичній конференції “Актуальні питання стоматології дитячого віку ” (Полтава, 2010).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, із них 6 статей у фахових наукових журналах, ліцензованих ВАК України, 3 тез у збірниках матеріалів конференцій. Отримано патент України на корисну модель, 1 інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу «Об'єкти та методи дослідження», 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 139 сторінок принтерного тексту. Робота ілюстрована 25 таблицями та 6 рисунками. Список літератури вміщує 210 джерел, 179 із яких -кирилицею і 31 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти і методи дослідження. Ми обстежили 515 дітей: 191 дитину з дисбактеріозом кишечнику, які лікувалися в Полтавській обласній клінічній інфекційній лікарні з приводу загострення хронічного гастроентероколіту та перебували на диспансерному обліку у лікаря-педіатра за місцем проживання (основна група) і діагноз яких визначався лікарем-інфекціоністом на основі даних бактеріологічного дослідження під час перебування дитини на стаціонарному лікуванні, і 324 клінічно здорові дитини (контрольна група). Загальна терапія з приводу дисбактеріозу кишечника призначалася лікарем- інфекціоністом та лікарем-педіатром.

Для проведення лікувально-профілактичних заходів у порожнині рота було виділено 4 групи дітей.

1 групу склали 20 дітей із дисбактеріозом кишечнику, яким призначали лише гігієнічний догляд за порожниною рота.

2 групу склали 20 дітей із дисбактеріозом кишечнику, яким призначали гігієнічний догляд за порожниною рота та аплікації гліцерофосфату кальцію.

3 групу склали 20 дітей із дисбактеріозом кишечнику, яким призначали гігієнічний догляд за порожниною рота, аплікації препаратом «Остеовіт» (Науково-виробнича асоціація “Одесская биотехнология”, Україна), полоскання еліксиром «Санодент» (Науково-виробнича асоціація “Одесская биотехнология”, Україна) і вживання препарату «Кіндер біовіталь гель» (фірма “Bayer”, Німеччина).

4 групу склали 20 практично здорових дітей, яким призначали гігієнічний догляд за порожниною рота.

У всіх обстежених вивчали стоматологічний статус. Обстеження проводили за загальноприйнятою схемою, яка передбачала з'ясування скарг, анамнестичних даних, об'єктивне дослідження.

Клінічні методи дослідження. Стоматологічний статус дітей визначали на підставі обстеження за методикою, рекомендованою ВООЗ (1989).

Для вивчення епідеміології карієсу зубів у обстежених дітей вивчали такі показники:

- розповсюдженість карієсу тимчасових зубів основної та контрольної груп (%);

- інтенсивність карієсу за показниками кп зубів.

Клінічну ефективність розробленого лікувально-профілактичного комплексу визначали за показниками приросту інтенсивності карієсу та редукції річного приросту карієсу (у відсотках).

Для визначення гігієнічного стану порожнини рота використовували індекс за Федоровим - Володкіною (Ю.А. Федоров, В.В. Володкіна, 1971).

Тест резистентності емалі проводили за методикою В.Р. Окушко (1984). Структурно-функціональну резистентність емалі вивчали за прискореною методикою Л.І. Косарєвої (1983).

Мінералізуючий потенціал ротової рідини (МПРР) визначали за її мікрокристалізацією за методикою А.Р. Поздєєва (1994).

Зарядний стан клітин букального епітелію (КБЕ) оцінювали за методикою Шахбазова В.Г. (1986) у модифікації Дєньги О.В. (1997).

Лабораторні методи дослідження. Уміст фосфору та іонізованого кальцію в ротовій рідині визначали за допомогою набору «Реагент» (DAC- SpektroMed s.r.l., Молдова).

Визначення активності уреази проводили за методикою Гаврилова Л.М., Сегень И.Т.(1996), активності лізоциму - бактеріологічним методом Горіна та ін. (1971) у модифікації Левицького і Жигіної (1974).

Розрахунок ступеня дисбіозу визначали відношенням відносних показників уреази та лізоциму. У нормі в здорових показник ступеня дисбіозу дорівнює 1. При порушенні мікробіоценозу порожнини рота він буде більший 1, та чим більше виражений дисбіоз, тим вищим буде значення цього показника (Левицький А.П.,2007).

Статистичний метод дослідження. Вірогідність між середніми арифметичними (М₁ та М₂) оцінювали за критерієм t Ст'юдента - Фішера (Зюзін В.О.,1995). Відмінність вважали за вірогідну при p< 0,05. Статистична обробка результатів клінічних досліджень проводилась із використанням програмного забезпечення Microsoft Office Excel на РС.

Результати досліджень та їх обговорення. Наші дослідження показали, що в дітей із дисбактеріозом кишечнику спостерігаються вищі показники ураження зубів карієсом, ніж у здорових дітей. Так, середній показник поширеності карієсу тимчасових зубів у дітей 2-3 років із дисбактеріозом кишечнику становив 43,46±3,59 %, що вірогідно вище, ніж у дітей контрольної групи, - 34,26±2,64% ( р <0,05).

Порівняння показників у віковому аспекті свідчить про збільшення кількості каріозних зубів у старших дітей: у 2-річних дітей цей показник дорівнював 32,97±4,93 % ( основна група ) та 24,19±3,8 % ( контрольна група), а у 3-річних дітей показник поширеності становив 53,0±4,99 % у основній групі та 40,5±3,47 % - у контрольній групі (р <0,05).

Інтенсивність карієсу за показником кп зубів у дітей 2-3 років із дисбактеріозом кишечнику становить 1,66±0,12 зуба на одного обстеженого, що у 2, 3 разу вище, ніж у контрольній групі.

Інтенсивність карієсу зростає з віком у обох групах спостереження. Але, як у 2, так і у 3 роки, цей показник вищий у дітей основної групи, тобто в дітей із дисбактеріозом кишечнику. Так, інтенсивність карієсу в дітей 2-х років основної групи у 2,5 разу вища, ніж у контрольній. У 3-річному віці показник інтенсивності карієсу в обстежуваних дітей становить 1,8 ±0,14 зуба в основній групі, що у 2,3 разу вище, ніж у контрольній (0,81±0,007 зуба).

Вивчення показників ускладнень карієсу виявили, що в дітей основної групи вже у 2 роки спостерігаються випадки ураження зубів.

Зростання захворюваності на карієс із віком спостерігається в дітей як основної, так і контрольної групи, але розповсюдженість та інтенсивність карієсу і його ускладнень у дітей із дисбактеріозом кишечнику значно вищі, ніж у дітей контрольної групи, що зумовлює необхідність детальнішого вивчення гомеостазу порожнини рота в дітей цієї групи для виявлення факторів ризику виникнення карієсу.

Вивчення стану гігієни порожнини рота в дітей із дисбактеріозом кишечнику показало відмінність його від показників практично здорових дітей як із карієсом, так і з інтактними зубами.

У дітей 2 років основної групи, які мають карієс, гігієнічний індекс становить 2,52±0,09 бала, що відповідає поганому показнику гігієни, а в дітей контрольної групи - 2,25±0,09 бала - це незадовільний показник гігієни. У 3 роки діти основної та контрольної груп із карієсом мають поганий стан гігієни, але різняться за цифровими показниками: 2,64±0,09 бала в основній групі та 2,39±0,08 бала в контрольній. У дітей без карієсу у 2-річному віці в основній групі показник гігієни порожнини рота становить 2,18±0,07 бала (незадовільний стан гігієни), а в контрольній - 1,85±0,04 бала (задовільний стан гігієни). У 3-річному віці в дітей без карієсу основної та контрольної груп показник, що вивчався, має близькі значення.

У 2 і в 3 роки показники гігієни порожнини рота гірші в дітей із дисбактеріозом кишечнику в порівнянні зі здоровим дітьми, а також із патологією твердих тканин зубів у порівнянні з дітьми з інтактними зубами.

Недостатній стан гігієни порожнини рота в дітей певною мірою зумовлений зниженням швидкості слиновиділення. Наші дослідження показали, що в дітей із дисбактеріозом кишечнику швидкість салівації дещо нижча, ніж у практично здорових дітей. Особливо цей показник різниться за наявності каріозного процесу. Хоча середні цифрові значення у всіх випадках відповідають нормальній швидкості слиновиділення.

Тест емалевої резистентності визначає кислотостійкість емалі. У дітей із карієсом основної групи структурно-функціональна резистентність емалі була 2,76±0,10 бала, що відповідає низькому рівню. У контрольній групі дітей тест емалевої резистентності був кращий - 2,36±0,07 бала, хоча також відповідав низькому рівню. У дітей без карієсу обох груп спостереження показник був у межах 1,48 - 1,79 бала та відповідав середньому рівню.

Дослідження показника у віковому аспекті показало, що в дітей із дисбактеріозом кишечнику, які мають карієс, і в 2, і в 3 роки тест емалевої резистентності відповідає низькому рівню, але він гірший у дітей 2 років. Мінералізуючі властивості ротової рідини залежать від її рН. Нами виявлено, що в дітей із дисбактеріозом кишечнику показник рН нижчий (відповідає слабо кислому), ніж у практично здорових дітей (відповідає слаболужному), що, звісно, знижує мінералізуючі властивості ротової рідини.

Діти із дисбактеріозом кишечнику належать до групи ризику, оскільки в цих дітей зменшена кількість іонізованого кальцію в ротовій рідині в порівнянні з дітьми контрольної групи. Уміст неорганічного фосфору в дітей основної групи також нижчий, ніж у соматично здорових дітей.

Зниження ремінералізуючих властивостей ротової рідини в дітей із дисбактеріозом кишечнику в порівнянні зі здоровими дітьми підтверджується показниками мінералізуючого потенціалу ротової рідини.

Ми виявили, що в дітей основної групи 2-3 років середній показник становить 1,97±0,05 бала, що відповідає низькому рівню мікрокристалізації, а в здорових дітей - 2,37±0,06 бала, тобто вони мають задовільний рівень. Наявна вірогідна різниця показника, що вивчався, в дітей із карієсом та без карієсу як основної, та і контрольної групи, але показник у дітей із дисбактеріозом кишечнику завжди гірший, ніж у соматично здорових дітей (р<0,001).

Розподіл дітей за рівнем мінералізуючого потенціалу свідчить про те, що серед дітей із дисбактеріозом кишечнику високий його показник мають лише 6,6% дітей, що більше ніж у 2 рази гірше в порівнянні з контрольною групою. У дітей основної групи частіше зустрічається дуже низький мінералізуючий потенціал, ніж у практично здорових дітей.

Активність лізоциму в дітей із дисбактеріозом кишечнику вірогідно нижча, ніж у дітей контрольної групи, що свідчить про зниження антимікробного захисту у цих дітей. Активність уреази в дітей основної групи значно вища в порівнянні зі здоровими дітьми, що передбачає значну засіяність порожнини рота мікроорганізмами в дітей із дисбактеріозом кишечнику.

Для визначення ступеня дисбіозу порожнини рота ми обчислили відносну активність ферментів лізоциму та уреази. Ступінь дисбіозу в дітей із дисбактеріозом кишечнику становить 3,77, що відповідає клінічній субкомпенсованій стадії.

Одним із завдань нашого дослідження було вивчення активності клітин букального епітелію: відсоток рухомих ядер клітин, амплітуда зміщення ядер та плазмолем, відношення амплітуд плазмолем і ядер у дітей із дисбіозом кишечнику. Електрофоретична активність клітин букального епітелію в дітей із дисбактеріозом кишечнику відрізнялася від показників здорових дітей. Ми виявили, що відсоток рухомих клітинних ядер та плазмолем у дітей із дисбактеріозом нижчий, ніж у практично здорових дітей. Виявлені відмінності показників, що вивчались, у дітей із карієсом та без нього. Спостерігається погіршення електрофоретичної активності залежно від ступеня активності каріозного процесу. У дітей 2 років усі показники були нижчі, ніж у дітей 3 років.

Отримані дані свідчать про наявність карієсогенної ситуації в порожнині рота дітей із дисбактеріозом кишечника, яка потребує проведення профілактичних заходів, спрямованих на її усунення.

У зв'язку з цим ми розробили і впровадили лікувально-профілактичний комплекс, який охоплює:

диспансерний нагляд у лікаря-педіатра, який передбачає постійне спостереження та своєчасне виявлення дисбактеріозу кишечнику, його лікування і проведення профілактичних заходів із метою запобігання виникненню рецидивів;

- диспансерний нагляд у лікаря-стоматолога;

- лікування карієсу та його ускладнень;

- навчання індивідуальній гігієні порожнини рота з використанням зубної пасти “Дракоша”;

- препарат “Остеовіт" у вигляді аплікацій на тверді тканини зуба (1 кавова ложка порошку "Остеовіт" у 1/3 кавової ложки води) протягом 15 хв. 1-2 рази за день;

- використання лікувально-профілактичного зубного еліксиру “Санодент" у вигляді полоскань (по 1 чайній ложці на 1/4 стакана води), 3-4 рази за день після вживання їжі та перед сном;

- пероральне вживання препарату „Кіндер біовіталь гель" дітям по 1 чайній ложці 1 раз за добу.

Указані процедури проводять протягом місяця 2 рази за рік.

Під нашим спостереженням перебували 80 дітей віком 2-3 роки. Перше обстеження проводили до початку профілактичних заходів, друге обстеження - через 1 місяць після початку проведення профілактичних заходів, третє обстеження - через 6 місяців після першого обстеження. Усі діти були розподілені на 4 групи по 20 дітей у кожній. 1 група - діти з дисбактеріозом кишечнику, яким призначали лише гігієнічний догляд за порожниною рота; 2 - діти з дисбактеріозом кишечнику, яким призначали гігієнічний догляд за порожниною рота, аплікації гліцерофосфату кальцію; 3 - діти з дисбактеріозом кишечнику, яким призначали гігієнічний догляд за порожниною рота, полоскання зубним еліксиром «Санодент», аплікації препарату «Остеовіт» та пероральне вживання препарату «Кіндер біовіталь гель»; 4 група - практично здорові діти, яким призначали лише гігієнічний догляд за порожниною рота. Проведення профілактичних заходів привело до покращення показників гігієни порожнини рота в дітей усіх досліджуваних груп.

До втручань лікаря-стоматолога гігієнічний стан у дітей відповідав незадовільному та знаходився в межах від 2,29±0,10 бала до 2,39±0,09 бала. Через місяць цей показник покращився до задовільного в 1 групі та доброго в 2,3 і 4 групах дослідження. Але найкращий показник (1,40±0,01 бала) був у групі, де призначали запропонований нами профілактичний комплекс (3 група дітей). Через 6 місяців після першого обстеження гігієна порожнини рота погіршилась у всіх дітей відносно другого обстеження, але була кращою, ніж до проведення профілактичних заходів. Діти тривалий час перебували під наглядом батьків, які недостатньою мірою контролювали гігієнічний стан порожнини рота своїх дітей. Для стабільно задовільного стану гігієни потрібне спостереження та нагадування батькам із боку лікаря-стоматолога про необхідність догляду за порожниною рота.

Швидкість слиновиділення відповідає нормальному показнику під час кожного обстеження. Помітна тенденція до його покращення після проведення профілактичних заходів, але вірогідної різниці між групами спостереження ми не виявили. Вірогідні зміни виявлені лише в 3 групі спостереження під час третього обстеження, що вказує на позитивний вплив запропонованого нами профілактичного комплексу.

Покращення гігієни порожнини рота та швидкості слиновиділення сприяло підвищенню кислотостійкості емалі за показником тесту емалевої резистентності.

Це спостерігається в усіх групах дітей. Але застосування засобів, які містять кальцій, дало можливість значно покращити показники тесту емалевої резистентності в дітей 2 і 3 груп, тобто ці препарати підвищують резистентність твердих тканин зубів. Під час першого обстеження середній показник структурно-функціональної резистентності емалі в дітей усіх груп був у межах від 2,25±0,13 бала до 2,35±0,13 бала, що відповідало низькому значенню. Через місяць після початку призначення профілактичних заходів кислотостійкість зубів покращилася у всіх групах спостереження в порівнянні з першим обстеженням (р<0,01). Найсуттєвіші зміни спостерігали в дітей 3 групи, яким призначали зубний еліксир «Санодент», препарат «Остеовіт» та «Кіндер біовіталь гель». Через півроку після першого обстеження досліджувані показники погіршувалися в усіх групах, що спонукає до повторного призначення профілактичних заходів у дітей. Але найкращий показник спостерігався в дітей 3 групи обстеження, яким призначали запропонований нами комплекс профілактичних заходів.

Вивчення водневого показника ротової рідини в дітей обстежуваних груп показало його позитивні зміни в усіх випадках. Під час першого обстеження рН ротової рідини в пацієнтів суттєво не відрізнявся. Під час другого обстеження спостерігається підвищення значень показника в усіх групах спостереження, але найвагоміші ці зміни в 3 групі дітей, яким призначали запропонований нами лікувально-профілактичний комплекс. Показники рН у дітей 3 групи під час другого і 3 обстежень відповідали слаболужному значенню.

Покращення показників структурно-функціональної резистентності твердих тканин зубів, мінералізуючої здатності ротової рідини дітей зумовлені змінами вмісту кальцію та фосфору, які відбулися внаслідок застосування лікувально-профілактичних комплексів у дітей 2 і 3 груп. Так, у дітей із дисбактеріозом кишечнику, яким призначали «Остеовіт», «Санодент» та вітаміни з мікроелементами, значення показника кальцію були найкращими та зберігалися протягом 5 місяців після проведення профілактичних заходів.

Під час першого обстеження дітей із дисбактеріозом та дітей контрольної групи виявлено зниження рівня активності лізоциму ротової рідини в дітей 1-3 груп спостереження. У практично здорових дітей показник, що вивчався, мав незначні відмінності в процесі спостереження, але значно відрізнявся від показників дітей із дисбактеріозом кишечнику. Призначення профілактичних заходів дітям 2 і 3 груп спостереження привело до покращення показника активності лізоциму, особливо в 3 групі спостереження, де призначали «Санодент», «Остеовіт» і «Кіндер біовіталь гель».

Під час вивчення показника активності уреази ротової рідини спостерігали таку ж тенденцію. Позитивні зміни, тобто зниження активності уреази ротової рідини, спостерігали в дітей із дисбактеріозом кишечнику, яким призначали запропонований нами профілактичний комплекс (3 група спостереження).

Для розрахунку ступеня дисбіозу порожнини рота визначали відносну активність лізоциму та уреази ротової рідини. Проведення профілактичних заходів у дітей привело до зменшення цього показника в дітей усіх груп спостереження. Але найвагоміші зміни спостерігали в дітей 3 групи, де показник ступеня дисбіозу порожнини рота досяг норми.

Тобто, застосування лікувально-профілактичних комплексів дає можливість нормалізувати мікрофлору порожнини рота.

Призначення профілактичних заходів у дітей із дисбактеріозом кишечнику привело до покращення гігієни порожнини рота, рН ротової рідини, підвищення швидкості слиновиділення, зміни структурно-функціональної резистентності емалі від низького до середнього рівня, що вплинуло на показники інтенсивності карієсу.

Приріст інтенсивності карієсу за 1,5 роки спостереження був найвищий у дітей 1 групи з дисбактеріозом кишечнику - 1,15±0,18 зуба. Цим дітям призначали лише гігієнічний догляд за порожниною рота. Найвагоміші результати в запобіганні виникненню карієсу виявлені в 3 групі дітей, яким призначали комплекс лікувально-профілактичних заходів.

Карієспрофілактичний ефект у 2 групі спостереження, де призначали лише аплікації гліцерофосфату кальцію та гігієну порожнини рота, становив 30,4%. У 3 групі дітей, яким призначали лікувально-профілактичний комплекс, що складався з полоскань «Санодентом», аплікацій «Остеовітом» та вживання вітамінного комплексу «Кіндер біовіталь гель», був значно вищим - 69,6%.

Отже, доведена сприятлива дія запропонованого нами комплексу для профілактики карієсу тимчасових зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі стоматології - підвищення ефективності профілактики карієсу в дітей із дисбактеріозом кишечнику шляхом застосування лікувально-профілактичного комплексу на основі вивчення показників гомеостазу порожнини рота.

1. Поширеність карієсу в дітей 2-3 років, які мають дисбактеріоз кишечнику, становить 43,46±3,59%, що вірогідно вище, ніж у дітей контрольної групи, - 34,26±2,64% (р<0,05). Інтенсивність каріозного процесу в дітей із дисбактеріозом у 2 рази вища, ніж у здорових дітей, - 1,66±0,12 і 0,73±0,05 (р<0,05) зуба відповідно. Ускладнення карієсу виявлені в дітей із дисбактеріозом уже в 2 роки. У 3 роки цей показник дорівнює 0,11±0,06 зуба на одного обстеженого, що у 2,75 разу вище, ніж у контрольній групі.

2. Перебіг карієсу в дітей із дисбактеріозом кишечнику відбувається на фоні погіршення гігієни порожнини рота, зниження швидкості слиновиділення, мікрокристалізації ротової рідини та показника тесту емалевої резистентності в порівнянні з практично здоровими дітьми.

3. У дітей із дисбактеріозом кишечнику спостерігається погіршення показників гомеостазу ротової рідини: зниження вмісту кальцію до 0,23±0,01ммоль/л (0,37±0,02ммоль/л - у групі порівняння) (р<0,01), фосфору, рН, активності лізоциму до 0,0086±0,006од./мл (0,016±0,002од./мл - у групі порівняння) та підвищення активності уреази ротової рідини до 19,67±мкмоль/хв.л (9,36±0,39мкмоль/хв.л - у групі порівняння) (р<0,01), що засвідчує наявність у них клінічно субкомпенсованої стадії дисбіозу порожнини рота.

4. У дітей із дисбактеріозом кишечнику в порівнянні зі здоровими дітьми виявлено зниження відсотка рухомих клітин букального епітелію, який становить 4,5±0,19% (5,6±0,15% - у групі порівняння) (р<0,05), показника відношення амплітуди плазмолеми й амплітуди ядра клітин букального епітелію до 1,37 (1,5 - у групі порівняння), що свідчить про зниження захисних реакцій у порожнині рота.

5. Розроблений та впроваджений у клініку лікувально-профілактичний комплекс, що включає застосування препарату “Остеовіт" у вигляді аплікацій на тверді тканини зубів, використання зубного еліксиру “Санодент" у вигляді полоскань, пероральне вживання препарату “Кіндер біовіталь гель", сприяє покращенню гігієни порожнини рота, підвищує швидкість слиновиділення, рН ротової рідини, показники кальцію ротової рідини, активності лізоциму, відсоток рухомих клітин букального епітелію, знижує активність уреази ротової рідини, нормалізує показник ступеня дисбіозу, що позитивно впливає на процеси мінералізації твердих тканин зубів (покращуються тест емалевої резистентності, мінералізуюча здатність ротової рідини) та приводить до редукції приросту карієсу тимчасових зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику на 69,6%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для підвищення резистентності емалі тимчасових зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику пропонується лікувально-профілактичний комплекс, що охоплює: карієс дисбактеріоз зуб дитина

- диспансерний нагляд у лікаря-педіатра, який передбачає постійне спостереження та своєчасне виявлення дисбактеріозу кишечнику, його лікування і проведення профілактичних заходів із метою запобігання виникненню рецидивів;

- диспансерний нагляд у лікаря-стоматолога;

- лікування карієсу і його ускладнень;

- навчання індивідуальній гігієні порожнини рота з використанням зубної пасти “Дракоша”;

- застосування препарату “Остеовіт" у вигляді аплікацій на тверді тканини зуба (1 кавова ложка порошку "Остеовіт" у 1/3 кавової ложки води) протягом 15 хв. 1-2 рази за день;

- використання лікувально-профілактичного зубного еліксиру “Санодент" у вигляді полоскань (1 чайна ложка на 1/4 стакана води), 3-4 рази за день після вживання їжі та перед сном;

- пероральне вживання полівітамінного препарату “Кіндер біовіталь гель" по 1 чайній ложці 1 раз за добу.

2. Лікувально-профілактичний комплекс доцільно призначати протягом місяця двічі за рік.

3. Клінічну оцінку ефективності лікувально-профілактичного комплексу рекомендовано проводити за визначенням показника приросту інтенсивності карієсу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Каськова Л. Ф. Інтенсивність та розповсюдженість карієсу зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику, спричиненого антибіотикотерапією /Л.Ф. Каськова, Г. О. Акжитова // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. - Т. 7, вип. 4(20). - C. 30-32. Особистий внесок здобувача ? проведено аналіз історій хвороб, робота оформлена та підготовлена до друку.

2. Каськова Л. Ф. Фактори ризику виникнення карієсу тимчасових зубів / Л. Ф. Каськова, Г. О. Акжитова // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т. 8, вип. 4(24), ч.1. - C. 28-29. Особистий внесок здобувача ? проведений аналіз історій хвороб, робота оформлена та підготовлена до друку.

3. Каськова Л. Ф. Мінералізуюча здатність ротової рідини у дітей із дисбактеріозом кишечнику / Л. Ф. Каськова, Г.О. Акжитова // Український стоматологічний альманах. - 2008. - № 6. - C.47-49. Особистий внесок здобувача ? проведений забір матеріалу для клінічного дослідження та узагальнення результатів, робота оформлена та підготовлена до друку.

4. Каськова Л. Ф. Профілактика карієсу тимчасових зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику / Л. Ф. Каськова, Г.О. Акжитова // Український стоматологічний альманах. - 2009. - № 1. - C.52-54. Особистий внесок здобувача ? проведені клінічні дослідження та узагальнення результатів, робота оформлена та підготовлена до друку.

5. Каськова Л. Ф. Динаміка рівня активності лізоциму й уреази ротової рідини в дітей із дисбактеріозом кишечнику в процесі проведення профілактичних заходів / Л. Ф. Каськова, Г. О. Акжитова // Український стоматологічний альманах. - 2009. - № 2. - C. 52-53. Особистий внесок здобувача ? проведений забір матеріалу для клінічного дослідження та узагальнення результатів, робота оформлена та підготовлена до друку.

6. Каськова Л. Ф. Показник тесту емалевої резистентності у дітей із дисбактеріозом кишечника / Л. Ф. Каськова, Г. О. Акжитова // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2010. - Т. 10, вип. 1 (29). - C. 131-133. Особистий внесок здобувача ? проведені клінічні дослідження та узагальнення результатів, робота оформлена та підготовлена до друку.

7. Патент на корисну модель №37803, Україна, МПК (2006) А61К 6/00 “Спосіб підвищення резистентності твердих тканин тимчасових зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику /Каськова Л.Ф., Акжитова Г.О. - № u2008 08553; заявл. 27.06.2008; опубл. 10.12.2008, Бюл. №23. Особистий внесок здобувача ? проведені клінічні дослідження та узагальнення результатів, оформлена заявка на патент.

8. Каськова Л. Ф. Стан гігієни порожнини рота у дітей із дисбактеріозом кишечнику / Л. Ф. Каськова, Г. О. Акжитова // Інноваційні технології в стоматологічну практику: Матеріали III(X) з'їзду Асоціації стоматологів України. - Полтава: Дивосвіт, 2008.- С. - 89-90.

9. Каськова Л. Ф. Спосіб профілактики карієсу тимчасових зубів /
Л. Ф. Каськова, Г. О. Акжитова // Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку : тези ювілейної міжнар. наук.- практ. конф.,

5-6 лютого 2009 р. - Івано - Франківськ, 2009. - С. 77.

10. Каськова Л.Ф. Показники рухомості клітин буккального епітелію у дітей 2-3 років / Л.Ф. Каськова, Г.О. Акжитова // Інноваційні технології в стоматології та щелепно-лицьовій хірургії: матеріали наук.-практ. конф., 30-31 жовт. 2009 р. - Х., 2009. - С.161.

11. Каськова Л. Ф. “Спосіб підвищення резистентності твердих тканин тимчасових зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику”/ Л.Ф. Каськова,
Г.О. Акжитова // Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я №123 - 2010 від 22.03.2010.

АНОТАЦІЯ

Акжитова Г.О. Підвищення резистентності твердих тканин тимчасових зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 ? стоматологія. ? Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України. ? Полтава, 2011.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності профілактики карієсу в дітей із дисбактеріозом кишечнику шляхом застосування лікувально-профілактичного комплексу на основі вивчення показників гомеостазу порожнини рота.

Поширеність та інтенсивність карієсу в дітей 2-3 років, які мають дисбактеріоз кишечнику вірогідно вищі, ніж у дітей контрольної групи (р<0,05). Ускладнення карієсу виявлені в дітей із дисбактеріозом уже у 2 роки, а в 3 роки цей показник у 2,75 разу вищий, ніж у контрольній групі.

Виявлено, що перебіг карієсу в дітей із дисбактеріозом кишечнику розвивається на фоні погіршення гігієни порожнини рота, зниження швидкості слиновиділення, погіршення мікрокристалізації ротової рідини та показника тесту емалевої резистентності, спостерігається погіршення показників гомеостазу ротової рідини: зниження вмісту кальцію, неорганічного фосфору, рН в порівнянні з практично здоровими дітьми, що створює карієсогенну ситуацію в порожнині рота в дітей цієї групи. У дітей із дисбактеріозом кишечнику виявлено зниження відсотка рухомих клітин букального епітелію, показника відношення амплітуди плазмолеми й амплітуди ядра клітин букального епітелію, що свідчить про послаблення захисних реакцій у порожнині рота та виявлений дисбіоз порожнини рота.

Розроблений і впроваджений у клініку лікувально-профілактичний комплекс сприяв покращенню всіх показників, які вивчались, що призвело до редукції приросту карієсу зубів у дітей із дисбактеріозом кишечнику, яка становить 69,9%.

Ключові слова: діти, дисбактеріоз кишечнику, зуби, карієс, резистентність, профілактика.

Акжитова А.А. Повышение резистентности твердых тканей временных зубов у детей с дисбактериозом кишечника. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 ? стоматология. ? Высшее государственное учебное заведение Украины “Украинская медицинская стоматологическая академия” МЗ Украины. ? Полтава, 2011.

Диссертация посвящена повышению эффективности профилактики кариеса у детей с дисбактериозом кишечника путем применения лечебно-профилактического комплекса на основе изучения показателей гомеостаза полости рта.

Проведена оценка состояния твердых тканей зубов у детей 2-3 лет с дисбактериозом кишечника. Распространенность кариеса у детей 2-3 лет, имеющих дисбактериоз кишечника, составляет 43,46 ±3,59 %, что вероятно выше, чем у детей контрольной группы, - 34,26±2,64 % (р <0,05). Интенсивность кариозного процесса у детей из дисбактериозом кишечника в 2 раза выше, чем у здоровых детей, - 1,66±0,12 и 0,73±0,05 зуба соответственно. Осложнения кариеса выявлены у детей с дисбактериозом уже в 2 года. В 3 года этот показатель равняется 0,11±0,06 зуба на одного обследуемого, что в 2,75 раза выше, чем в контрольной группе.

Выявлено, что течение кариеса у детей с дисбактериозом кишечника развивается на фоне ухудшения гигиены полости рта, снижения скорости слюноотделения, ухудшения микрокристализации ротовой жидкости и показателя теста эмалевой резистентности. Наблюдается ухудшение показателей гомеостаза ротовой жидкости: снижение содержания кальция, неорганического фосфора, рН по сравнению с практически здоровыми детьми, что создает кариесогенную ситуацию в полости рта у детей этой группы.

У детей с дисбактериозом кишечника исследована активность лизоцима и уреазы ротовой жидкости, изучена степень дисбактериоза полости рта, что свидетельствует о наличии у них клинически субкомпенсированной стадии.

Также у детей исследуемой группы выявлено снижение процента подвижности клеток буккального эпителия, показателя отношения амплитуды плазмолеммы и амплитуды ядра клеток буккального эпителия, что указывает на ослабление защитных реакций в полости рта.

Разработан и внедрен в клинику лечебно-профилактический комплекс, который включает применение препарата “Остеовит” в виде аппликаций на твердые ткани зубов, использование зубного эликсира “Санодент” в виде полосканий, пероральное применение препарата “Киндер биовиталь гель”, что способствует улучшению гигиены полости рта, повышает скорость слюноотделения, содержание кальция ротовой жидкости и ее рН, активность лизоцима, процент подвижных клеток буккального эпителия, снижает активность уреазы ротовой жидкости, нормализует показатель степени дисбиоза, что положительно влияет на процессы минерализации твердых тканей зубов (улучшается тест эмалевой резистентности, минерализирующую способность ротовой жидкости).

Прирост интенсивности кариеса за 1,5 года наблюдения был наибольший и составлял 1,15±0,18 зуба у детей с дисбактериозом кишечника, которым назначали только гигиену полости рта. Наиболее весомые результаты в предупреджении возникновения кариеса выявлены в группе детей с дисбактериозом кишечника, использующих лечебно-профилактический комплекс, который состоял из полосканий “Санодентом”, аппликаций “Остеовитом” и употребления витаминного комплекса “Киндер биовиталь гель”, что способствовало значительной редукции прироста кариеса временных зубов, которая составила 69,6%.

Ключевые слова: дети, дисбактериоз кишечника, зубы, кариес, резистентность, профилактика.

G.O. Akzhytova. Rise of resistency of hard tissues of temporary teeth of children with disbacteriosis intestine. - Manuscript.

Dissertation on obtaining candidates degree of candidate of medicine sciences in speciality 14.01.22 of stomatology. Establishment of state higher education «Ukrainian medical stomatological Academy» Ministry of Health Service of Ukraine. - Poltava, 2011.

The thesis is devoted to the rise of effectiveness of caries prophylaxis in children with disbacteriosis of intestine by means of application of medico-prophylactic complex on the basis of the oral cavity.

Spreading and intensity of caries at children aged 2-3 years who have disbacteriosis of intestine is for sure higher than at children of the control groups (p<0,05). Complications of caries were revealed at children with disbacteriosis already at 2 years, while at 3 years this index is in 2,75 times higher than in control group.

It was reveled that the course of caries at children with disbacteriosis of intestine is developing on the background of worsening of the oral cavity hygiene, lowering the rate of saliva secretion, worsen in of the microcrystalization of the oral liquid: lowering of content of calcium, nonorganic phosphorus, pH in comparison with practically real. The children that create cariesogenic situation in the oral cavity of children of this group at children with disbacteriosis of intestine there was reveled the lowering of parentage of movable cells buccally to the epithelium, the sign of relation of amplitude of plasmolem and amplitude the nucleus of cells of the buccal epithelium, that testifies to weakening of protective reactions in the oral cavity and reveled dysbiosis of the oral cavity.

The worked out and in culcated into clinic medico-prophylactic complex contributed to stopping all indexes which were steadied that resulted to reduction of cuirassing of teeth caries at children with dysbacteriosis of intestine which mauls 69, 9 %.

Key words: children, disbacteriosis of intestine, teeth, caries, resistancy, prophylaxis.

Размещено на Allbest.ru