Функціональний стан організму при екзогенних інтоксикаціях та порушеннях вегетативної регуляції під час гіпербаричної оксигенації за даними варіабельності ритму серця

При дисциркуляторній енцефалопатії у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС вивчений взаємозв'язок ФСО під час ГБО за даними показників ВРС із вираженістю вегетативних патологічних проявів захворювання й ефективністю лікування.

Показники, що характеризують власне варіабельність кардіоінтервалів (diffR_R, StandDev, k_Variat, AModa, і_AdPrRg, і_VegRht, і_VegEql, StrHr) чітко показують розходження між клінічними групами з різною виразністю патології. За даними StandDev і k_Variat ці розходження найбільш значимі (p<0,01) на 4 і 14 етапах ГБО, а за даними max_HF розходження між групами статистично значимі на всіх етапах ізопресії (наприкінці ізопресії при p<0,001).

В групах з більш високою ефективністю лікування динаміка 19 показників ВРС до і після ГБО мала статистично значимі розходження (за даними дев'яти показників при p<0,001), а в групі с меншою ефективністю лікування тільки 5 показників ВРС свідчили (p<0,05) про покращення ФСО після сеансів ГБО.

Загальною закономірністю для дисциркуляторної енцефалопатії є поліпшення ФСО за даними більшості показників ВРС під час 1-ї половини ізопресії до 5-7-го етапів, а в 2-й половині ізопресії вектор показників ВРС змінюється на зворотний, що свідчить про погіршення ФСО. Отримані результати показують виникнення патологічного перехідного процесу в 2-й половині ізопресії при дисциркуляторних енцефалопатіях у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.

Той факт, що за даними практично всіх показників ВРС після ГБО в групах спостерігається поліпшення ФСО, а також позитивні клінічні результати лікування говорять про те, що порушення регуляції під час ГБО не призвели до стійких структурних патологічних змін, однак для досягнення більш високої ефективності ГБО доцільно скорочувати тривалість сеансів баротерапії та використовувати низькі режими лікувальної гіпероксії під обов'язковим моніторним контролем ФСО під час ГБО.

Однією з ознак тяжкості ЦД, що маніфестують, є наявність трофічних виразок, тому цей клінічний критерій було покладено в основу поділу серій досліджень на групи. Показники ВРС вивчені в статевих і вікових групах з наявністю і без діабетичних виразок. Виявлено, що у жінок, у старших вікових групах і при діабетичних виразках визначається найбільш виражене пригнічення ВРС і активності обох відділів вегетативної нервової системи. Для діабетичних виразок, незалежно від статі, характерне зниження ВРС (RMSSD) і пригнічення тонусу обох відділів вегетативної нервової системи (HF_128, LF_128). Для жінок похилого віку з діабетичними виразками характерно вкрай виражене зменшення тонусу обох відділів вегетативної нервової системи. Вихідні значення HF_128 і LF_128 для цієї групи відповідно склали 27,3±13,7мс2 і 23,3±8,3мс2 (у групі контролю у жінок відповідно 456±47мс2 і 575±51мс2), що також більш ніж у 2 рази менше, ніж при тяжких формах ботулізму.

2-й тип ЦД характеризується відносною тахікардією, високоімовірним зниженням ВРС (StandDev), пригніченням обох відділів вегетативної нервової системи (HF_128, LF_128). Для жінок, у порівнянні з чоловіками, підтверджуються раніше виявлені закономірності: відносна тахікардія, зниження ВРС, більш виражене зниження тонусу обох відділів вегетативної нервової системи. Характерно, що тип ЦД більш виражено впливає на показники ВРС, ніж статева приналежність.

У групах, виділених за допомогою кластерного аналізу динаміки HF_128 на етапах ГБО виявлено, що між ступенем зниження парасимпатичного тонусу і виразністю патологічних порушень при ЦД існує прямий зв'язок.

Аналіз відповідності динаміки ФСО під час ГБО за даними ВРС клінічним характеристикам захворювань. Результати клінічного дослідження підтвердили гіпотезу про вплив віку на характеристики реакцій на гіпероксію при патології. Зниження реакцій з віком припускає знижену резистентність до гіпероксії і більш високу імовірність розвитку кисневої інтоксикації. При різних захворюваннях і станах у всіх серіях досліджень виявлено високоімовірні статеві розходження реакцій на гіпероксію. Незважаючи на відносно низький вегетативний тонус у жінок при екстремальних станах відзначається достовірне поліпшення ФСО за даними max_HF і max_LF, тобто можливо, що низький вегетативний тонус для жінок не є чинником ризику патогенних ефектів ГБО. При моніторингу необхідно враховувати зазначені статеві розходження й оцінювати відносну динаміку показників ВРС у процесі ГБО. Підтверджено гіпотезу про залежність реакцій на гіпероксію від захворювання. Вкрай значне пригнічення вегетативного тонусу при ботулізмі і діабетичній виразці припускає підвищену імовірність патогенних ефектів ГБО і вимагає контролю ФСО під час баротерапії при цих захворюваннях.

Залежність референтних характеристик перебігу захворювання і реакцій на гіпероксію щонайкраще продемонстровано у великих однорідних групах спостережень при отруєннях грибами, розсіяному склерозі, вібраційній хворобі, і при дисциркуляторних енцефалопатіях у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Отримані факти свідчать про те, що динаміка показників ВРС прямо відображає ФСО, як найбільш інтегральну клінічну характеристику організму.

Результати ряду серій даного дослідження показали, що у статистично репрезентативних групах при екстремальних станах специфічні характеристики реакцій на гіпероксію є досить точними показниками перебігу захворювання. При отруєннях чадним газом тяжкого ступеня, при відсутності свідомості перед 1-м сеансом ГБО виявлені статистично достовірні розходження показників ВРС у залежності від перебігу отруєння. Висока ВРС, і висока реактивна відповідь з боку парасимпатичної нервової системи є прогностично сприятливими ознаками у відношенні одужання. При отруєннях грибами функціональна модель прогнозування перебігу отруєнь за даними показників ВРС порівняна за діагностичною цінністю з біохімічним прогнозом. Одержання несприятливих прогностичних критеріїв під час 1-х сеансів ГБО можуть бути використані як для зміни режимів ГБО, так і для віднесення відповідних спостережень до групи ризику для зміни планів загальної терапії. Такий підхід, у цілому, збільшує ефективність терапії.

З позицій доказової медицини прогноз для життя є найбільш точним клінічним критерієм. Повторюваність діагностичної цінності показників ВРС для прогнозу у відношенні життя (отруєння отрутними грибами та отруєння чадним газом) є переконливим фактом високої діагностичної цінності динамічного контролю показників ВРС під час ГБО як критеріїв ФСО.

На репрезентативних групах підтверджено гіпотезу про те, що показники реакцій на гіпероксію є прогностичним критерієм ефективності лікування. При розсіяному склерозі визначена статистично значима залежність HF_128 на 12-му етапі ГБО і ступеню відносного зниження K1_AKF між 1-м і 5-6-м етапами ГБО від ефективності лікування. Створено математичну модель, що дозволяє прогнозувати ефективність лікування розсіяного склерозу. При дисциркуляторних енцефалопатіях більш високий ефект ГБО асоціюється з високоімовірною сприятливою зміною показників ВРС під час ГБО. При вібраційній хворобі виявлено більш високу ефективність лікування в групі спостережень з найбільш високим рівнем барорефлексу при перепадах тиску в барокамері. Одержані результати є підставою для їхньої екстраполяції на інші захворювання, тобто напрямок змін ФСО під час ГБО за даними показників ВРС може розглядатися як критерій ефективності кожного окремого сеансу ГБО і бути основою для розробки принципів вибору оптимальної індивідуальної дози ГБО.

Клінічна інтерпретація різних показників ВРС при моніторингу ФСО під час ГБО. Для практичного використання із 30 показників ВРС доцільно виключити взаємодублюючі і згрупувати ті, що залишилися у відповідності з їх роллю при діагностиці змін ФСО.

Середня тривалість кардіоінтервалів (meanR_R) найбільш точно відповідає різним статичним характеристикам захворювань, що з високою імовірністю підтверджено в більшості серій дослідження.

З показників, що характеризують власне ВРС, StandDev є загальноприйнятим, його діагностична цінність підтверджена в даному дослідженні. Тренди diffR_R, TINN і k_Variat фактично повторюють зміни StandDev, але не мають статистичних переваг і тому можуть не входити до відповідного протоколу моніторингу. Показник і_VegStr (індекс вегетативної напруги, або індекс Баєвського), що широко застосовується в країнах СНД, не має діагностичних переваг перед класичними показниками ВРС, які рекомендовані міжнародними стандартами.

З показників варіабельності сусідніх кардіоінтервалів (VarShSit, PNN50 і RMSSD) пари показників VarShSit і RMSSD мають подібні тренди. Показники PNN50 і RMSSD входять у міжнародний стандарт, мають самостійну діагностичну цінність і рекомендуються для відповідного протоколу моніторингу.

У дослідженні одержаний ряд нових фактів щодо діагностичного значення K1_AKF. Було встановлено, що у статичних дослідженнях (до або після ГБО) цей показник не має діагностичних переваг, але при динамічному контролі на протязі сеансу ГБО цей показник, найчастіше ніж інші показники ВРС, мав діагностичні переваги. Такі закономірності виявлені при різних типах ЦД, при тяжких формах розсіяного склерозу, різній ефективності його лікування і різних типах порушення електричної активності кори головного мозку у хворих на вібраційну хворобу. При отруєннях грибами підвищення K1_AKF з 8-го по 10-й етапи ГБО статистично вірогідно відповідає несприятливому перебігу отруєнь. Цей факт є елементом вирішального правила в математичній моделі прогнозування перебігу отруєнь грибами. За даними показника K1_AKF при дисциркуляторних енцефалопатіях у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС визначені найбільш виражені ознаки порушення регуляції під час ГБО.

Різні характеристики спектрального аналізу серцевого ритму пропонується розглядати і трактувати взаємозалежно. Показники потужності спектра чітко розрізняються в залежності від віку, статі, тяжкості стану, виду захворювання, ефективності лікування, а також є прогностичними критеріями перебігу захворювань. У дослідженні вперше отримано ряд зазначених закономірностей, що можуть бути використані у практиці. Підтверджено гіпотезу про те, що низькочастотний діапазон спектра серцевого ритму відображає стан барорефлекторного компонента регуляції. При ряді станів і захворювань барорефлекс під час компресії і декомпресії є своєрідною функціональною пробою і прогностичною характеристикою. Показник потужності спектра у високочастотному діапазоні ВРС (HF_128) у цілому ряді серій дослідження виявив виняткове діагностичне значення, незалежне від статевої приналежності.

Отримано нові науково обґрунтовані дані про діагностичне значення головних осциляторів, що мають певне методичне значення. Між значеннями періодів головних осциляторів досліджуваних спектральних діапазонів кардіоінтервалограми і загальноклінічною характеристикою тяжкості стану хворих виявлена лінійна залежність. При більш тяжких станах високочастотний (tMax_HF) і вкрай низькочастотний (tMaxVLF) головні осцилятори прагнуть у більш високочастотні діапазони спектральної потужності, а низькочастотний головний осцилятор (tMax_LF) - у більш низькочастотний діапазон. Виявлено лінійну залежність між tMax_HF і вираженістю вегетативної патології при вібраційній хворобі. При дисциркуляторній енцефалопатії tMax_HF єдиний із тридцяти показників ВРС, який статистично значимо (p<0,01) підтверджує спочатку поліпшення ФСО аж до 7-го етапу ГБО, а потім з 8-го по 11-й етапи - розвиток провісників кисневої інтоксикації.

Відповідно до гіпотези Р.М. Баєвського (1984) про те, що амплітуда спектральної потужності в кожному із хвильових діапазонів відбиває стан активації відповідного рівня регуляції, і на підставі результатів дослідження запропонована пояснююча модель, відповідно до якої спектральний пік визначеного діапазону має структурне представництво в центрах мозкової регуляції. Тоді при визначеному значенні періоду головного осцилятора можна буде судити про найбільш активний рівень відповідної структури головного мозку. Для перевірки даної моделі необхідне проведення спеціальних фізіологічних досліджень. Для практики важливі виявлені закономірності, що без більш точної інтерпретації можуть використовуватися для оцінки ФСО.

Статистично достовірні розходження показників ВРС у залежності від статі і віку є джерелом грубих систематичних помилок при порівнянні груп неоднорідних за цими ознаками. У дослідженні проведено методологічний експеримент щодо розробки математичних моделей для нормалізації основних показників ВРС у залежності від статі і віку. Шляхом регресійного аналізу отримано серію лінійних рівнянь, що показують вплив статі і віку на абсолютне значення показників ВРС.

Фактор статевої належності позначений X (жінки -1, чоловіки -2), фактор віку - Y (років).

meanR_R(мс)=607+64,8X+3,37Y. Для моделі p=0,0021, R=0,467. Коефіцієнти для X значимі при p=0,040, для Y - p=0,0064.

StandDev(мс)=59,7- 0,63Y+4,86X. Для моделі p=0,00007, R=0,5642. Коефіцієнти для X значимі при p=0,16, для Y - p=0,041.

HF_128(мс2)=981-14,6Y. Для моделі p=0,00005, R=0,529. Стать статистично значимо не впливає на HF_128.

LF_128(мс2)=1038-19,6Y+247X. Для моделі p=0,00002, R=0,589. Коефіцієнти для X значимі при p=0,022, для Y - p=0,00006.

tMax_HF у жінок зміщений у високочастотний діапазон на 0,368с (p=0,054, R=0,256).

Отримані математичні моделі дозволяють запропонувати новий методичний підхід, при якому інтерпретація кожного показника ВРС буде проводитися з формалізованим обліком статі і віку.

У даній роботі також здійснено спробу систематизувати обрані для аналізу показники ВРС із позицій різних категорій регуляції ФСО.

Стійкі зміни гомеостазу при захворюваннях найбільш точно відображає meanR_R, що зворотно пропорційний ЧСС і широко використовується у клініці в різних діагностичних шкалах. Чотири обрані для моніторингу показники, що відображають власне ВРС (StandDev, і_VegStr, PNN50, RMSSD), мають визначені лінійні кореляції, тому їх можна віднести до однієї і тієї ж характеристики ФСО. Зменшення ВРС свідчить, насамперед, про напругу механізмів регуляції. Показник K1_AKF за фізіологічною характеристикою близький до його математичного тлумачення. За нашим припущенням цей показник відбиває ступінь синхронізації різних механізмів регуляції й особливо цінний для діагностики дисрегуляторних порушень. При різних стадіях патологічного процесу він змінюється за нелінійним законом, що слід враховувати при моніторингу ФСО. Активність різних відділів ВНС визначається за даними HF_128, LF_128 і LF_to_HF. Показник HF_128 є найбільш точною, незалежною від статі характеристикою реакції на гіпероксію. Показник LF_to_HF відображає баланс вегетативного тонусу і, в загальному випадку, збільшується при провісниках кисневої інтоксикації. З показником LF_128 зв'язаний також стан барорефлекторного компонента регуляції. Це досить вивчена характеристика стану механізмів регуляції судинного тонусу й один з найважливіших механізмів адаптації при екстремальних станах, взагалі, і під час ГБО, зокрема. Відповідно до відомих моделей регуляції серцевого ритму динаміка tMax_HF, tMax_LF і tMaxVLF у зіставленні з max_HF, max_LF, max_VLF дозволяє одержати уявлення про зміну рівнів регуляції. У даному дослідженні отриманий цілий ряд достовірних наукових фактів про зміни цих показників при різних станах. Отримані емпіричні закономірності вимагають поглиблених експериментальних досліджень.

Принцип підбору індивідуальної терапевтичної дози ГБО полягає в тому, що для забезпечення максимального лікувального ефекту баротерапії в кожному конкретному випадку необхідно давати максимальну дозу гіпероксії, що не викликає прояву кисневої інтоксикації. Вирішальним правилом для діагностики токсичної дії кисню є реверсія вектора сприятливих змін ФСО, що, звичайно, досягається на початку баротерапії. Ці принципи вироблені В.І. Кулєшовим (1992) і А.І. Селіврою (1996) у процесі комплексних фізіологічних досліджень з нормування гіпербаричного кисню. Результати нашого дослідження дозволяють наповнити ці принципи конкретними рекомендаціями.

За даними нашого дослідження в процесі баротерапії стійко визначаються два фізіологічні перехідні процеси, що пов'язані зі зміною парціального тиску кисню: у період компресії, і наприкінці сеансу під час декомпресії. Це типові реакції організму на ГБО, які можуть змінюватися в залежності від ФСО. Зміна вектора сприятливої динаміки показників ВРС під час ізопресії, відповідно до вищеописаних принципів, є передвісником патогенної дії ГБО. На рис. 7 показано типові фізіологічні перехідні процеси та патологічний перехідний процес, що зареєстрований при дисциркуляторній енцефалопатії у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, виявлення якого дає підставу вважати обрану дозу ГБО надлишковою.

Таким чином, пропонується стандартизований протокол моніторингу ФСО і ряд вирішальних правил інтерпретації динаміки певних показників ВРС. Загальний принцип визначення оптимальної дози ГБО з використанням даної технології полягає в наступному: якщо в процесі баротерапії не відбувається поліпшення ФСО, визначається нестабільність вектора діагностичного показника або вектор сприятливих змін ФСО під час ізопресії змінюється на зворотний, то обрана доза ГБО надлишкова.

Нові науково обґрунтовані факти і можливості моніторингу ФСО під час ГБО за даними показників ВРС вимагають змін існуючої практики застосування баротерапії і проведення клінічних випробувань ефективності ГБО. Основна суть цих змін полягає у визначенні оптимальної терапевтичної дози ГБО за даними моніторингу об'єктивних характеристик ФСО безпосередньо під час баротерапії і використанні даних моніторингу для оцінки ефективності кожного сеансу ГБО. Розробка нових методологічних принципів проведення клінічних випробувань з врахуванням зазначених факторів може істотно збільшити ефективність таких досліджень.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведене нове теоретичне узагальнення та здобуте принципово нове вирішення проблеми сучасної патофізіології та клінічної медицини, яке полягає у створенні методів контролю функціонального стану організму під час гіпербаричної оксигенації при екстремальних станах і порушеннях вегетативної регуляції за даними показників ВРС і вивченні діагностичної ефективності цієї нової технології шляхом зіставлення показників моніторингу під час ГБО з референтними діагностичними критеріями різних захворювань.

1. Для забезпечення моніторингу ФСО під час ГБО слід проводити дискретний п'ятихвилинний контроль коротких вибірок кардіоінтервалограм і графічне представлення основних похідних ВРС у реальному часі протягом сеансу ГБО. Відповідно до цих методологічних вимог розроблено, створено і впроваджено у наукові дослідження та клінічну практику сучасну інформаційну технологію динамічного контролю і ретроспективного аналізу показників ВРС в клінічних групах.

2. При гострих екзогенних інтоксикаціях і хронічних захворюваннях із синдромами вегетативних порушень динаміка показників ВРС під час ГБО залежить від захворювання. Найбільш грубі порушення вегетативних реакцій на гіпероксії під час ГБО відбуваються при ботулізмі, ЦД II типу й отруєннях чадним газом, що визначає необхідність контролю стану організму під час баротерапії. Динаміка показників ВРС під час ГБО при різних захворюваннях залежить від статі (p<0,001), віку (p<0,001), тяжкості загального стану (p<0,001) і захворювання (p<0,001). Тяжкість стану в більшому ступені, ніж стать і вік, впливає на функціональні характеристики організму під час ГБО.

3. Підвищення K1_AKF під час компресії (p=0,0359) і відсутність збільшення RMSSD під час ізопресії (p=0,000057) при тяжких формах отруєння чадним газом визначають високу імовірність несприятливого перебігу отруєння.

Для ботулізму характерно найбільш виражене пригнічення регуляторних механізмів адаптації. У міру збільшення тяжкості ботулізму відбувається зниження тонусу обох відділів вегетативної нервової системи під час ГБО (p=0,000001), зниження ВРС (за даними RMSSD при p=0,0002) і зниження реакції на гіпероксію.

Прогноз отруєння грибами визначається концентрацією білірубіну і фібриногену в крові на 5-6-у добу, що описується статистичною моделлю (R=0,699, p=0,000009) з чутливістю 0,77 і специфічністю 0,94. Градація потерпілих за допомогою біохімічної моделі прогнозування виходів отруєння грибами відповідає статистично значимим розходженням динаміки показників ВРС під час ГБО (для RMSSD і HF_128 p=0,0482 і p=0,0043, відповідно). Особливості динаміки трьох показників ВРС під час ГБО (meanR_R, K1_AKF, HF_128) також дозволяють визначити прогноз отруєнь грибами. Цей прогноз визначається статистичною моделлю (R=0,629, p=0,00001) з чутливістю 0,88 і специфічністю 0,91.

4. При розсіяному склерозі в залежності від статевої приналежності і тяжкості стану за даними шкали EDSS під час ГБО наприкінці ізопресії з'являються розходження показників ВРС. Імовірність цих розходжень знижується при тяжкості стану за шкалою EDSS більше шести балів. Потужність спектра тривалостей кардіоінтервалів в області високих частот (HF_128) на першому етапі декомпресії статистично значимо (p=0,008) і незалежно від статі характеризує тяжкість розсіяного склерозу за шкалою EDSS. Ефективність лікування розсіяного склерозу пропорційна величині HF_128 на першому етапі декомпресії і ступеню зниження коефіцієнта автокореляції кардіоінтервалограми (K1_AKF) до п'ятнадцятої хвилини ізопресії. Ця залежність описується статистично значимою моделлю (p=0,00087).

При вібраційній хворобі ступінь порушень електричної активності головного мозку відповідає виразності інтегральних характеристик вегетативної патології і рівневі порушень ВРС під час ГБО, що проявляється пригніченням тонусу обох відділів вегетативної нервової системи і зниженням дисперсії серцевого ритму. Між виразністю вегетативної патології за даними референтних характеристик і градацією головного високочастотного осцилятора серцевого ритму (tMax_HF) на етапах ГБО відзначається лінійна залежність - чим більша тяжкість захворювання, тим менше значення tMax_HF (p=0,0399). Ефективність лікування вібраційної хвороби пропорційна рівневі барорефлексу при змінах барометричного тиску в барокамері за даними спектральної потужності серцевого ритму в низькочастотному діапазоні.

При дисциркуляторних енцефалопатіях у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС відносне пригнічення ВРС і парасимпатичного тонусу під час ГБО відповідає більш тяжким станам. У групі з високою ефективністю лікування більш ймовірна сприятлива динаміка показників ВРС у процесі баросеансу. При цьому захворюванні режими ГБО 0,2 мПа, 40 хвилин надлишкові, тому що характеризуються зміною вектора сприятливої динаміки показників ВРС на зворотний (p<0,01), починаючи з п'ятнадцятої хвилини ізопресії.

При ЦД у жінок, у старших вікових групах, при 2-му типі захворювання і при діабетичних виразках відбуваються більш виражені порушення динаміки ВРС під час ГБО. Спектральна потужність серцевого ритму в діапазоні високих частот є найбільш точною, незалежною від статі, характеристикою ФСО під час ГБО.

5. Визначені інформативні і статистично значимі моделі для нормування основних показників ВРС за віковими і статевими ознаками. У всіх вивчених клінічних групах виявлені статистично значимі залежності між динамікою показників ВРС під час ГБО і референтними критеріями перебігу і виходами захворювань. Ці факти дозволяють стверджувати, що динаміка показників ВРС є, у свою чергу, референтним критерієм ФСО під час ГБО.

6. Висока діагностична цінність meanR_R, StandDev, RMSSD, HF_128, LF_128 для оцінки ФСО і діагностичне значення показника LF_128, який є характеристикою барорефлекторної регуляції організму. Отримано нові дані про діагностичне значення динаміки K1_AKF під час ГБО, яка є незалежною характеристикою ФСО і визначає рівень дисрегуляторних порушень. Встановлено нові факти про закономірності міграції головних осциляторів спектральних діапазонів у залежності від клінічних характеристик захворювань. При екстремальних станах, які супроводжуються клінічними ознаками дисрегуляторних порушень, головний високочастотний (tMaxHF) та низькочастотний (tMaxLF) осцилятори мають тенденцію зсуву у різносторонніх напрямах.

7. Ефективність окремого сеансу ГБО визначаєтся сприятливим вектором змін динаміки показників ВРС під час ГБО. Визначено алгоритм оцінки провісників кисневої інтоксикації і вибору оптимальної дози гіпероксії під час окремих сеансів ГБО. Якщо у процесі баротерапії за даними показників ВРС не відбувається поліпшення ФСО, визначається нестабільність вектора динаміки ФСО, або вектор сприятливих змін ФСО під час ізопресії змінюється на зворотний, то обрана доза ГБО надлишкова.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У старшому віці, при тяжкій формі ботулізму, ЦД з діабетичними виразками, тяжких формах розсіяного склерозу, дисциркуляторній енцефалопатії у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС і при тяжких формах отруєнь грибами при проведенні ГБО слід враховувати підвищену імовірність патогенної дії лікувальної гіпероксії.

2. При підвищеній прогнозованій імовірності патогенних ефектів гіпероксії необхідно забезпечити апаратний моніторний контроль ФСО під час сеансів ГБО. Моніторинг показників ВРС є референтним способом оцінки ФСО під час ГБО і визначення провісників патогенних ефектів ГБО (отримано патент України 32047А).

3. Як стандартний протокол моніторингу ФСО під час ГБО, рекомендується безперервний або дискретний п'ятихвилинний протокол контролю показників ВРС (meanR_R, StandDev, PNN50, RMSSD, K1_AKF, HF_128, LF_128, LF_to_HF). Найбільш високу діагностичну цінність мають показники спектрального й автокореляційного аналізу ВРС. Динаміка показника K1_AKF є найбільш ефективним критерієм провісників патогенних ефектів ГБО.

4. При діабетичних виразках, тяжких формах розсіяного склерозу і при дисциркуляторній енцефалопатії у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС рекомендується терапевтичний режим ізопресії (0,17-0,2 мПа) скорочувати до 25-30 хвилин.

5. При тяжких отруєннях грибами ГБО здійснюється в максимально ранній термін отруєння після регідратації і проведення заходів щодо видалення отрути з організму під обов'язковим моніторним контролем показників ВРС під час ГБО. При грубих порушеннях метаболізму та ознаках гепатаргії проведення ГБО недоцільно.

6. Функціональна модель прогнозування виходів отруєнь грибами за даними динаміки показників ВРС під час ГБО перспективна як високотехнологічний і швидкий спосіб медичного сортування для виділення груп ризику і диференційованої терапії.

7. При діабетичних виразках порушення реакцій на гіпероксію більш виражені, ніж при діабетичній полінейропатії. Отже тривале лікування діабетичної стопи повинне супроводжуватися об'єктивним контролем ФСО під час ГБО.

9. При низькому прогностичному індексі ефективності лікування розсіяного склерозу за даними динамічних характеристик ВРС під час ГБО потрібно або змінити режим лікування, або відмовитися від застосування цього методу.

10. Відсутність характерної сприятливої динаміки показників ВРС під час ГБО, або їхня нестабільність є провісниками патогенних ефектів ГБО, що вимагає зниження обраної дози лікувальної гіпероксії або відмови від оксигенобаротерапії.

11. При проведенні контрольованих клінічних випробувань пропонується новий методологічний підхід, що полягає у використанні протоколу вибору оптимальної індивідуальної дози ГБО за даними показників ВРС та у використанні критерію виключення з випробування при виникненні стійких ознак провісників кисневої інтоксикації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Журнальні публікації

1. Воробьев К.П. Изменения вегетативной регуляции у больных рассеянным склерозом во время ГБО / К.П. Воробьев, А.Н. Дзюба, Ю.Н. Сорокин // Лікарська справа. - 1998. - № 7. - С. 85-88 (Автором особисто сформульовано основну ідею роботи, розроблено діагностичну технологію ВРС, виконано обстеження реактивності під час ГБО, статистичні розрахунки та написання роботи).

2. Воробьев К.П. Динамика вегетативных показателей у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС на этапах лечебной гипероксии / К.П. Воробьев, А.Н. Дзюба, Ю.Н. Сорокин // Лікарська справа. - 1998. - № 8. - С. 33-36 (Автором особисто сформульовано основну ідею роботи, розроблено діагностичну технологію ВРС, виконано обстеження під час ГБО, статистичні розрахунки та написання роботи).

3. Воробьев К.П. Групповая и индивидуальная вариабельность резистентности к гипероксии - причина различной эффективности ГБО / К.П. Воробьев // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 1999. - № 1(6). - С. 51-58.

4. Воробйов К.П. Реактивність до гіпероксії при порушеннях вегетативного регулювання / К.П. Воробьев // Фізіологічний журнал. - 1999. - № 3. - С. 96-102.

5. Воробьев К.П. Изменение уровней регуляции в процессе гипербарической оксигенации / К.П. Воробьев // Український медичний альманах. - 1999. - № 4. - С. 28-32.

6. Воробйов К.П. Функціональний моніторінг під час гіпербаричної оксигенації при екстремальних станах / К.П. Воробйов // Одеський медичний журнал. - 1999. - № 6. - С. 76-78.

7. Воробйов К.П. Нозологічний та функціональний принцип в визначенні тактики гіпербаричої оксигенації / К.П. Воробйов // Одеський медичний журнал. - 1999. - № 2. - С. 23-26.

8. Воробьев К.П. Вариабельность индивидуальной реактивности к гипербарической оксигенации при патологии / К.П. Воробьев // Вестник морской медицины. - 1999. - №4. - С. 68-70.

9. Воробйов К.П. Автокореляційний аналіз серцевого ритму в оцінці ефективності гіпербаричної оксигенації у хворих на розсіяний склероз / К.П. Воробйов // Український медичний альманах. - 2000. - № 1. - С. 29-31.

10. Воробьев К.П. Выбор индивидуальной терапевтической дозы гипербарической оксигенации у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС / К.П. Воробьев // Український медичний альманах.-2000.- № 2.- С.41-43.

11. Воробьев К.П. Концепция интенсивной терапии методом гипербарической оксигенации при экстремальных состояниях / К.П. Воробьев // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2000. - № 2. - С. 30-39.

12. Воробьев К.П. Методология и технология оценки функционального состояния организма во время ГБО / К.П. Воробьев //Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2000. - №3. - С. 65-74.

13. Воробьев К.П. Изменения реактивности к гипероксии при экстремальных состояниях во время гипербарической оксигенации / К.П. Воробьев // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2000. - № 4. - С. 54-67.

14. Воробьев К.П. Стратегия и тактика гипербарической оксигенации при экстремальных состояниях / К.П. Воробьев // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2001. - № 1. - С. 58-69.

15. Воробьев К.П. Изменения вариабельности сердечного ритма при гипербарической оксигенации в зависимости от возраста и тяжести общего состояния / К.П. Воробьев // Проблемы старения и долголетия. - 2001. - Т. 10, № 3. - С. 262-273.

16. Воробьев К.П. Изменения вегетативной реактивности к гипероксии в зависимости от пола / К.П. Воробьев // Український медичний альманах. - 2001. - Т 4, № 5. - С. 31-36.

17. Воробьев К.П. Проблемные вопросы применения гипербарической оксигенации в интенсивной терапии / К.П. Воробьев // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2001. - № 2(Д). - С. 78-84.

18. Воробйов К.П. Зміни показників варіабельності серцевого ритму під час гіпербаричної оксигенації залежно від тяжкості загального стану / К.П. Воробйов // Одеський медичний журнал. - 2002. -№ 1. - С. 71-75.

19. Воробьев К.П. Научные исследования и доказательная медицина: взаимоотношения и место в процессе получения новых знаний / К.П. Воробьев // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.- 2002.- № 2(Д).- С. 2-5.

20. Воробьев К.П. Методология разработки клинических рекомендаций по применению гипербарической оксигенации в интенсивной терапии / К.П. Воробьев // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2002. - № 3. - С. 2-13.

21. Дзюба А.Н. Эффективность гипербарической оксигенации при рассеянном склерозе / А.Н. Дзюба, К.П. Воробьев, Ю.Н. Сорокин // Український медичний альманах. - 2002. - № 4. - С. 184-189 (Автором особисто виконано збір і статистичний аналіз даних про реактивність до гіпероксії, формулювання основної концепції, написано роботу).

22. Воробьев К.П. Клинические рекомендации по применению гипербарической оксигенации в интенсивной терапии (проект) / К.П. Воробьев // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2002. - № 4. - С. 27-37.

23. Воробьев К. П. Особенности вегетативной реактивности к гипероксии во время гипербарической оксигенации при сахарном диабете / К.П. Воробьев, И.В.Солодкая // Український медичний альманах. -2004. - № 1. - С. 23-27. (Автором особисто сформульовано основну ідею роботи, розроблено діагностичну технологію ВРС, виконано збір і статистичний аналіз даних щодо реакцій на гіпероксію та написано роботу).

24. Воробьев К.П. Вегетативная реактивность во время гипербарической оксигенации у больных вибрационной болезнью с различными типами биоэлектрической активности головного мозга / К.П. Воробьев, И.И. Налча // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2004. - № 1.- С. 9-17. (Автором особисто сформульовано основні положення роботи, розроблено діагностичну технологію ВРС, виконано обстеження реактивності під час ГБО, статистичні розрахунки та написано роботу).

25. Паламарчук Є.А. Верифікація механізму обрахунку спектральних характеристик варіабельності серцевого ритму в діагностичних системах за допомогою програмного еталону гармонічних сигналів / Є.А. Паламарчук, К.П. Воробьев // Клиническая информатика и телемедицина. - 2004.- № 1.- С. 41-46 (Автору належить ідея та теоретичне обгрунтування необхідності створення програмного еталону, участь в написанні роботи).

26. Воробьев К.П. Прогностические модели исходов отравлений ядовитыми грибами / К.П. Воробьев // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.- 2004.- № 2.- С. 34-44.

27. Воробьев К.П. Барорефлекторная реактивность во время гипербарической оксигенации как критерий прогнозирования эффективности лечения вибрационной болезни / К.П. Воробьев, И.И. Налча // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. - 2004.- № 2.- С. 42-46 (Автором особисто вперше відкрито досліджуваний феномен, сформульовано основну ідею роботи, розроблено діагностичну технологію ВРС, обстежено хворих під час ГБО, виконано статистичні розрахунки та написано роботу).

28. Воробьев К.П. Нормализация динамических рядов показателей вариабельности сердечного ритма по возрастным и половым факторам / К.П. Воробьев // Проблемы старения и долголетия.- 2004.- № 2.- С. 162-169.

29. Воробьев К.П. Алгоритм индивидуализации режимов гипербарической оксигенации при вибрационной болезни / К.П. Воробьев, И.И. Налча // Український медичний альманах.- 2004.- №4.- С.25-27 (Автором особисто було виконано збір і статистичний аналіз даних, сформульоапно концепцію, узагальнено та написано роботу).

30. Воробьев К.П. Мониторинг вариабельности сердечного ритма как референтный метод оценки функционального состояния организма во время гипербарической оксигенации / К.П. Воробьев // Клиническая информатика и телемедицина. - 2004.- № 2.- С. 197-201.

31. Воробьев К.П. Зависимость характеристик вариабельности ритма сердца при рассеянном склерозе от возраста, половой принадлежности и тяжести состояния / К.П. Воробьев, Ю.Н. Сорокин // Український медичний часопис. - 2006. - № 2. - С. 89-94 (Автором особисто розроблено методику дослідження, виконано збір кардіоінтервалограм, статистичний аналіз і написано роботу).

32. Воробьев К.П. Результаты независимого тестирования трех программ вычисления показателей вариабельности сердечного ритма / К.П. Воробьев, Е.А. Паламарчук // Український медичний часопис.- 2007.- № 5.- С. 45-51.

33. Воробьев К.П. Методические проблемы оценки характеристик вариабельности сердечного ритма в интенсивной терапии / К.П. Воробьев // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.- 2007.- №3(Д).- С.18-20.

34. Воробьев К.П. Современные европейские стандарты клинического использования гипербарической оксигенации / К.П. Воробьев // Бiль, знеболювання i iнтенсивна терапiя.- 2006.- № 3. - С. 57-64.

35. Воробьев К.П. Методическая проблема частотных диапазонов при анализе вариабельности ритма сердца в клинике и эксперименте / К.П. Воробьев // Український медичний альманах.- 2008.- №1(Д).- С. 242-245.

36. Воробьев К.П. Изменения показателей вариабельности сердечного ритма во время гипербарической оксигенации при различных исходах отравлений угарным газом тяжелой степени / К.П. Воробьев // Український медичний альманах.- 2009.- № 2(Д).- С. 47-49.

37. Сорокиин Ю.Н. Связь особенностей вегетативной регуляции и эффективности лечения при рассеянном склерозе / Ю.Н.Сорокин, К.П. Воробьев // Український медичний альманах.- 2008.- № 5.- С. 147-151 (Автором створено програму анализу ВРС, виконано обчислення показників ВРС, корекцію публікації).

38. Воробьев К.П. Изменение показателей сердечного ритма на этапах сеанса ГБО при экстремальных состояниях / К.П. Воробьев // Гипербарическая физиология и медицина. - 1997. - № 4. - С. 19-24.

39. Воробьев К.П. Методология оценки функционального состояния организма во время ГБО / К.П. Воробьев // Бюллетень гипербарической биологии и медицины. - 1998. - № 3-4.- С. 13-20.

40. Воробьев К.П. К вопросу о стандартах в ГБО / К.П. Воробьев // Бюллетень гипербарической биологии и медицины. - 1999. - № 1-4.- С. 160-162.

41. Воробьев К.П. Стандарт мониторинга функционального состояния во время ГБО / К.П. Воробьев // Вестник интенсивной терапии.- 1999.- №3.- С. 34-39.

42. Воробьев К.П. Индивидуальная тактика применения гипербарической оксигенации при рассеянном склерозе / К.П. Воробьев // Гипербарическая физиология и медицина.- 2000. - № 4.- С. 8-15.

43. Воробьев К.П. Клинико-физиологический анализ категорий функционального состояния организма в интенсивной терапии / К.П. Воробьев // Вестник интенсивной терапии.- 2001.- № 2.- С. 3-8.

44. Воробьев К.П. Доказательность и ГБО / Воробьев К.П. // Клиническая анестезиология и реаниматология.-2006.- Т.3.- № 5.-с.4-8.

45. Воробьев К.П. Методологические проблемы научных исследований в области ГБО / К.П. Воробьев // Гипербарическая физиология и медицина. - 2007.- № 4.- С.21-32.

46. Воробьев К.П. Гипербарическая оксигенация - метод лечения на обочине украинской медицины / К.П. Воробьев // Therapia.- 2008.- № 11.- С.43-45.

47. Воробьев К.П. Проблемы мониторинга функционального состояния организма во время ГБО по данным вариабельности сердечного ритма / К.П. Воробьев // Гипербарическая физиология и медицина. - 2008. - № 4. - С. 7-18.

Патенти, сертифікат якості на програмний віріб, методичні листи

48. Воробьев К.П. Моніторна система для інтенсивної терапії та ГБО / Воробьев К.П. // Сертифікат якості. - К.: МОЗ України.- 1.08.95.

49. Пат. 32047А Україна, МКИ А61В 5/0484. Спосіб оцінки функціонального стану організму під час гіпербаричної оксигенації / Воробйов К.П. - № 98126670; заявл.17.12.1998; опубл.15.12.2000. - Бюл. № 7-II.

50. Пат 43790А Україна, МКІ А61В 5/0484. Спосіб оцінки вегетативної реактивності / Воробйов К.П., Чуєв П.М., Макулькін Р.Ф. - № 98126669; заявл. 17.12.1998; опубл. 17.12.2000. - Бюл . № 11 (Особисто автору належить основна ідея, розробка та втілення діагностичної методики, ії практична реалізація у вигляді сертифікованої технології, опис патенту).

51. Пат. 35842А Україна, МКИ А61В 5/0205. Спосіб визначення тяжкості функціональних порушень у хворих на розсіяний склероз за даними вегетативної реактивності до гіпероксії / Воробйов К.П., Сорокін Ю.М., Дзюба О.М. - № 98126973; заявл. 29.12.1998; опубл. 16.04.2001. - Бюл. № 3 (Автором особисто вперше виявлено досліджуваний феномен, виконано патентний пошук, оцінку реактивності до гіпероксії, статистичні розрахунки та опис патенту).

52. Пат 6397 Україна, МКИ А61В 5/0205. Спосіб лікування хворих на вібраційну хворобу методом гіпербаричної оксигенації / Воробйов К.П., Налча І.І.- № 20040705974; заявл.19.07.2004; опубл.16.05.2005.- Бюл № 5 (Автору особисто належить відкриття описаного феномену, сформульовано основну ідею патенту, розроблено діагностичну технологію, виконано статистичні розрахунки).

53. Інформаційний лист № 33. Метод вибору індивідуальних режимів гіпероксії при комплексному лікуванні хворих на вібраційну хворобу з використанням гіпербаричної оксигенації / Воробйов К.П., Налча І.І., МОЗ, 2005. (Автором особисто виконано дослідження хворих під час ГБО, статистичні розрахунки, сформульовано алгоритм прийняття рішення що до оптимальної дози ГБО).

Тези конференцій

54. Воробьев К.П. Концепция дозы ГБО / К.П. Воробьев // Гипербарическая физиология и медицина.- 1996.- № 4.- C. 15.

55. Воробьев К.П. Мониторинг функциональных показателей вегетативного гомеостаза при экстремальных состояниях / К.П. Воробьев // Мат. “II Укр. нац. конгреса анест.”. - Харьков, 1996. - С. 97.

56. Vorobyov K.P. The comparative characteristic derivatives of cardiac rhytm derivatives іп HBO treated patients / K.P.Vorobyov // Undersea & Hyperbaric Medicine. - 1997. - V. 24. - P. 67.

57. Воробьев К.П. Стандарт мониторинга функционального состояния организма во время ГБО / К.П. Воробьев // Гипербарическая физиология и медицина.- 1998.- № 4.- C. 30-31.

58. Воробьев К.П. Ведущие механизмы нарушения резистентности к гипероксии в детском возрасте / К.П. Воробьев // Гипербарическая физиология и медицина. - 1998. - № 4. - C. 31-32.

59. Воробьев К.П. Новое диагностическое направление оценки тяжести больных при интенсивной терапии / К.П. Воробьев // Мат. конф. “Экстремальная медицина”. - Луганск, 1998. - С. 118-121.

60. Воробьев К.П. Групповая вариабельность реактивности к гипероксии - основа индивидуальной тактики ГБО / К.П. Воробьев // Бюллетень гипербарической биологии и медицины. - 1999. - № 1- 4. - С. 119-121.

61. Воробйов К.П. Діагностичне значення різних похідних серцевого ритму при визначенні вегетативної реактивності / К.П. Воробйов, О.М. Дзюба, Ю.М. Сорокін // Мат. конф. «Сучасні проблеми клінічної і військової неврології». - Київ, 1999. - С. 87-88. (Автором лично разработана диагностическая система, изучена вегетативная реактивность во время ГБО, выполнено обобщение результатов).

62. Воробьев К.П. Алгоритмы интенсивной терапии методом ГБО / К.П. Воробьев // Мат. конф. “Экстремальная медицина”. - Луганськ, 1999. - С. 68-72.

63. Воробьев К.П. Способ определения оптимальной дозы ГБО при рассеянном склерозе / К.П. Воробьев, Ю.Н. Сорокин, А.Н. Дзюба // Мат. конф. «Нетрадиційні методи діагностики та лікування». - Київ, 1999. - С. 26.

64. Воробьев К.П. Способ прогнозирования эффективности ГБО при рассеянном склерозе / К.П. Воробьев // Гипербарическая физиология и медицина.- 2000.- №1.- С. 45.

65. Воробьев К.П. Дисрегуляторный синдром при начальных нарушениях мозгового кровообращения у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС / К.П. Воробьев // Гипербарическая физиология и медицина. - 2000. - № 1. - С. 45-46.

66. Воробьев К.П. Вариабельность реактивности к гипероксии при экстремальных состояниях и нарушениях вегетативной регуляции / К.П. Воробьев // Мат.конф. “Баротерапия в комплексном лечении и реабилитации раненых, больных и пораженных.- ВМА: СПб, 2000.-С.7.

67. Воробьев К.П. Моделирование патологии при гипероксии / К.П. Воробьев // Мат.конф. “Баротерапия в комплексном лечении и реабилитации раненых, больных и пораженных. - ВМА: СПб, 2000. - С. 7-8.

68. Воробьев К.П. Оценка функционального состояния организма в интенсивной терапии по данным вариабельности сердечного ритма / К.П. Воробьев // Тез. VII Всеросс. съезда анестезиологов и реаниматологов . - ВМА: СПб., 2000. - С. 48.

69. Воробьев К.П. Методологические принципы применения гипербарической оксигенации / К.П. Воробьев // Мат. УІ Всеросс. конф. по ГБО, г.Курган 13-14.03.02. Гипербарическая физиология и медицина.- 2002.- № 1.- С. 39-40.

70. Воробьев К.П. Использование показателей вариабельности сердечного ритма для контроля функционального состояния организма во время гипербарической оксигенации / К.П. Воробьев // Мат. І междунар. научн. конф.: Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике, Киев, 24-25 октября 2002.- К., 2002.- С. 29-30.

71. Воробьев К.П. Концепция гипербарической оксигенации в интенсивной терапии: от физиологических моделей до клинических рекомендаций / К.П. Воробьев // Мат. Всеросс. конф. 35 лет ГБО: итоги, проблемы, перспективы, Москва 22-24.01.03. Бюллетень гипербарической биологии и медицины.- 2002.- №1-4 .- С. 125-128.

72. Воробьев К.П. Факторы изменения реактивности к гипербарической оксигенации / К.П. Воробьев // Мат.конф. “Баротерапия в комплексном лечении и реабилитации раненых, больных и пораженных. - ВМА: СПб, 2003. - С. 36-37.

73. Vorobyov K. Why we frequently do not receive repeated results of the hyperbaric oxygenation in intensive therapy? / K. Vorobyov // The Material of the 1 st International Baltic Congress of Anaesthesiology and Intensive Care, Riga, 8-10.12.2005.- P. 166.

74. Воробьев К.П. Вариабельность сердечного ритма как инструмент клинических исследований в области гипербарической оксигенации / К.П. Воробьев // Мат.конф “Баротерапия в комплексном лечении и реабилитации раненых, больных и пораженных. - ВМА: СПб. - 2006. - С. 27.

75. Воробьев К. П. Проблемы доказательств эффективности гипербарической оксигенации в интенсивной терапии / К.П. Воробьев // Материалы X-го съезда анестезиологов и реаниматологов России, 19-22 сентября, Санкт-Петербург, 2006.- С. 174.

76. Воробьев К.П. Вегетативная реактивность к гипероксии - референтный критерий функционального состояния организма во время гипербарической оксигенации / К.П. Воробьев // Мат. 3-ей Всероссийской научно-практической конференция “Актуальные проблемы клинической гипербарической оксигенации”, Москва, 24-26.01.2007.- C. 17-18.

77. Воробьев К.П. Проблемы метода оценки вариабельности сердечного ритма в экспериментальной и клинической медицине / К.П. Воробьев // Тезисы Всеукраинской научно-практической конференции: “Современные методические подходы к анализу состояния здоровья”, Луганск, 14-16.05.07, C. 19-20.

78. Воробьев К.П. Вариабельность сердечного ритма, как метод мониторинга функционального состояния организма в анестезиологии / К.П. Воробьев // Тезисы 1-ой согласительной конференции по стандартам мониторинга в анестезиологии, реаниматологии и интенсивной терапии, Москва, 30.01.2009.- Режим доступу: http://monitoring.v-teme.com.

79. Воробьев К.П. Проблемі оцени єффективности ГБО в клинических исследованиях / К.П. Воробьев // Тези науково-практичної конференції “Гіпербарична оксигенація як універсальний терапевтичний метод: сучасний стан, основні тенденції розвитку», Київ, 17.12.2009, C. 49-51

Навчальний посібник, затверджений центральним методичним кабінетом МОЗ України

80. Чуєв П.М. Гiпербарооксiтерапiя / Чуєв П.М., Владика А.С., Воробйов К.П. Навч. посiб. - Одеса: Одеський медунiверситет, 1999. - 186 с. (Автором особисто написано перший, п'ятий та взято участь у написанні другого і четвертого розділів).

АНОТАЦІЯ

Воробйов К.П. Функціональний стан організму хворих з екзогенною інтоксикацією та порушеннями вегетативної регуляції під час гіпербаричної оксигенації за даними варіабельності серцевого ритму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. - Луганський державний медичний університет, Луганськ, 2010.

Досліджено динамічні ряди показників варіабельності серцевого ритму (ВРС) під час гіпербаричної оксигенації (ГБО) у порівнянні з клінічними і конституціональними характеристиками захворювань. Реакції на гіпероксію залежать від статі, віку, тяжкості загального стану і захворювання, дозволяє прогнозувати результат екзогенних отруєнь і ефективність лікування. Виявлено нові факти діагностичної значимості пікових значень спектральних потужностей частотних діапазонів ВРС і динамічних рядів першого значення автокореляційної функції кардіоінтервалограми. Для моніторингу ФСО під час ГБО визначений набір показників ВРС, їхня клінічна інтерпретація й алгоритм підбору індивідуальної оптимальної дози ГБО.

Ключові слова: гіпербарична оксигенація, моніторинг, функціональний стан організму, реакція на гіпероксію, варіабельність ритму серця.

АННОТАЦИЯ

Воробьев К.П. Функциональное состояние организма больных с экзогенной интоксикацией и нарушениями вегетативной регуляции во время гипербарической оксигенации по данным показателей вариабельности сердечного ритма. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология. - Луганский государственный медицинский университет, Луганск, 2010.

Защищается 80 опубликованных работ, в том числе монография, 4 патента Украины и сертификат качества на программный продукт. С целью увеличения эффективности гипербарической оксигенации (ГБО) путем объективизации контроля функционального состояния организма во время сеансов ГБО при помощи новой диагностической технологии проведено сопоставление референтных клинических характеристик заболеваний и динамики тридцати показателей вариабельности ритма сердца (ВРС) на этапах ГБО.

Обсервационное проспективное исследование выполнено на материале 607 клинических наблюдений при различных заболеваниях (32 серии клинических исследований), которые классифицированы по нозологическому, половому признаку, возрасту, тяжести общего состояния. В группах экстремальных состояний при экзогенных интоксикациях (148) и при заболеваниях с синдромом нарушения вегетативной регуляции (228) изучена взаимосвязь между показателями ВРС во время ГБО и выраженностью патологических проявлений заболеваний, прогнозом в отношении исходов и эффективностью лечения. Исследование основано на изучении более 25 тысяч выборок кардиоинтервалов на этапах более чем двух тысяч сеансов ГБО.

Наиболее грубые нарушения реакций на гипероксию во время ГБО происходят при ботулизме, сахарном диабете и отравлениях угарным газом. Динамика показателей ВРС во время ГБО при различных заболеваниях зависит от пола (p<0,001), возраста (p<0,001), тяжести общего состояния (p<0,001) и заболевания (p<0,001). При однотипных отравлениях угарным газом тяжелой степени обнаружен прогностический критерий летальных исходов во время проведения первых сеансов ГБО - летальный исход более вероятен при низкой реакции низкочастотной составляющей сердечного ритма во время изопрессии.

При отравлениях ядовитыми грибами выделены наиболее значимые биохимические критерии прогноза летального исхода, которые выражены в виде математической модели. Эта модель позволяет прогнозировать летальный исход на 5-6 сутки отравления по данным плазменной концентрации билирубина и фибриногена с чувствительностью 0,77 и специфичностью 0,94. По данным динамики трех показателей ВРС во время баротерапии также создана прогностическая модель исходов отравлений ядовитыми грибами, прогноз которой вероятен с чувствительностью 0,88 и специфичностью 0,91. Сопоставление биохимической прогностической модели и прогноза по данным динамики показателей ВРС во время ГБО свидетельствует о высокой ценности характеристик вегетативных реакций на гипероксию как критериев тяжести и исходов отравлений ядовитыми грибами.