Ультразвукова оцінка геометрії камер серця і його стінок при дилатаційній кардіоміопатії залежно від статі, віку і типів статури

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.23 - променева діагностика, променева терапія

УЛЬТРАЗВУКОВА ОЦІНКА ГЕОМЕТРІЇ КАМЕР СЕРЦЯ

ТА ЙОГО СТІНОК ПРИ ДИЛАТАЦІЙНІЙ КАРДІОМІОПАТІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАТІ, ВІКУ І ТИПІВ СТАТУРИ

ВОЛОШИНА НАТАЛЯ МИКОЛАЇВНА

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

член-кореспондент НАМН України, заслужений діяч науки i техніки України, доктор медичних наук, професор Думанський Юрій Васильович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри онкології i радiології ФІПО.

Офіційні опоненти:

? доктор медичних наук, професор Іванів Юрій Андрійович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри променевої діагностики та променевої терапії ФПДО;

? доктор медичних наук, професор Абдуллаєв Різван Ягубович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри ультразвукової діагностики.

Захист відбудеться «23» червня 2010 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.06 у Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83092, Україна, вул. Полоцька, 2а, м. Донецьк.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького за адресою:

83003, Україна, пр. Ілліча, 16, м. Донецьк.

Автореферат розісланий «21» травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Л.І. Волос

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки спостерігається збільшення кардіологічних захворювань, у структурі яких питому вагу має дилатаційна кардіоміопатія. ДКМП є одним із захворювань серцево-судинної системи, яке характеризується первинними дистрофічними змінами міокарда, що викликає порушення функції серця, і не є наслідком захворювань вінцевих артерій, перикарда чи клапанного апарату (М.А. Гуревич, 2005; В.І. Шумаков, 2003). ДКМП не лише ускладнює перебіг серцевої недостатності, але більш ніж у 30% випадків сама є причиною її розвитку (Р.Я. Абдуллаєв, 2001). Клінічними ускладненнями у 20% хворих є артеріальна та легенева тромбоемболія, у 30% ? це порушення ритму та провідності серця, в інших випадках прогресуюча серцева недостатність та раптова серцева смерть. Від ДКМП щорічно помирає близько 10% хворих. З віком названі відсотки нелінійно збільшуються (В.М. Коваленко, 2004; Д.В. Рябенко, 2001; М.І. Лутай, 2002; B.J.Maron, 2006). Єдиною медичною допомогою, яка може покращити якість життя, є трансплантація серця (R.C. Bahler, 2002; Н. Шиллер, 2006; K. Lietz., 2007; M. Daimon, 2008). Виникнення серцевої недостатності завжди означає значне ускладнення стану хворого і потребує своєчасних ефективних втручань, які можливі тільки при якісно виконаному ультразвуковому обстеженні, що є підґрунтям доказової медицини. Саме тому майже неможливо знайти публікацію, присвячену дилатаційній кардіоміопатії, в якій не використовується у тій чи іншій мірі ультразвуковий метод дослідження, який вважається стандартом обстеження хворого на серцево-судинну патологію. У вітчизняних та зарубіжних наукових працях, присвячених вивченню дилатаційної кардіоміопатії, не розкривається в достатній мірі зв'язок структурно-функціональних змін серця з віковими, статевими особливостями та типами будови тіла. У той же час, сучасний розвиток променевих методів дослідження дає змогу на системному рівні спостерігати їх вплив на реакцію та компенсаторні зміни серцево-судинної системи як в нормі, так і при ДКМП.

Виникає необхідність системного дослідження ультразвуковим методом геометрії камер серця та їх адаптивно-компенсаторних можливостей на етапах постнатального розвитку при різних його станах.

З розвитком дуплексних і тріплексних УЗ методів досліджень з'явилась можливість вивчення не тільки геометричних характеристик камер серця, а й гемодинамічних показників у різні фази серцевої діяльності (Ю.А. Іванів, 2006; А.Г. Білоножко, 2001; Ю.Н. Бєлєнков, 2003; Д.Г. Лазюк, 2002; О.В. Стулакова, 2003). Удосконалення ультразвукових досліджень передбачає вибір і введення показників, які б давали вичерпну інформацію про зміни в роботі серцево-судинної системи (Є.Г. Вєрченко, 2003; M. Satoh, 2007). В доступних наукових працях використовуються різноманітні методичні підходи до вимірів лінійних показників та розрахунку об'ємних параметрів серця, які часто не дають змоги порівнювати їх та робити певні висновки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри радіології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, яка входить до координаційного плану пріоритетних напрямків наукових досліджень, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України «Розробка ультразвукових методів дослідження насосної функції лівого шлуночка серця при різних формах кардіоміопатій на основі поциклового аналізу серцевої діяльності у людей зрілого та похилого віку» (№ держреєстрації 0105U008717, шифр УН 06.03.03), клінічною базою якої є Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об`єднання ім. Калініна.

Мета дослідження: підвищити ефективність ультразвукової діагностики дилатаційної кардіоміопатії шляхом встановлення закономірностей зміни геометричних показників лівих камер серця та гемодинаміки в них залежно від фракції викиду лівого шлуночка з урахуванням статі, віку і типів статури людини.

Для досягнення поставленої мети сформульовані такі завдання:

1. Встановити статеві відмінності ультразвукових показників серця у групі практично здорових осіб і при дилатаційній кардіоміопатії.

2. Вивчити ультразвукові показники геометрії та гемодінамики лівих відділів серця у групі практично здорових осіб і хворих на дилатаційну кардіоміопатію в різних вікових групах.

3. Визначити особливості ультразвукових показників лівих камер серця у хворих дилатаційною кардіоміопатією залежно від фракції викиду лівого шлуночка та типів статури.

4. Провести кореляційний аналіз між ультразвуковими показниками серця, залежно від статі, віку і типів статури у групі практично здорових осіб і при дилатаційній кардіоміопатії.

5. Вивчити ступінь мітральної регургітації планіметричним шляхом в режимі кольорового Допплера у чотирикамерному січенні, визначити індекс співвідношення площини струї регургітації та площини лівого передсердя у хворих на дилатаційну кардіоміопатію залежно від величини фракції викиду лівого шлуночка серця

6. Розробити спосіб діагностики хронічної серцевої недостатності методом ультразвукового дослідження при різних фракціях викиду лівого шлуночка з урахуванням типів статури людини.

7. Побудувати математичні моделі на основі багатофакторного регресійного аналізу, які дозволяли б передбачати розвиток хронічної серцевої недостатності при дилатаційній кардіоміопатії, залежно від типів статури з урахуванням фракції викиду лівого шлуночка серця.

Об'єкт дослідження - серця хворих на дилатаційну кардіоміопатію та практично здорових людей.

Предмет дослідження - геометричні та гемодинамічні показники лівих камер серця у пацієнтів на дилатаційну кардіоміопатію, залежно від статі, віку та типів статури.

Методи дослідження - ультразвукове дослідження серця в одновимірному, двовимірному, допплерівському безперервно-хвильовому та імпульсному режимах застосовували для оцінки геометричних і гемодинамічних показників лівих відділів серця, проводили статистичну обробку отриманого матеріалу.

Наукова новизна одержаних результатів. Автором уперше вивчений взаємозв`язок між тяжкістю мітральної регургітації та ступенем систолічної дисфункції лівого шлуночка серця у хворих дилатаційною кардіоміопатією.

Вперше запропоновано визначення коефіцієнта хронічної серцевої недостатності за даними ультразвукових показників у хворих на дилатаційну кардіоміопатію при різних типах статури, залежно від фракції викиду лівого шлуночка.

Отримало подальший розвиток положення про те, що існує тісний взаємозв`язок між показниками ремоделювання лівих відділів серця та конституціональними особливостями хворих на дилатаційну кардіоміопатію.

Встановлений взаємозв`язок між показниками фракції викиду, геометрією лівого шлуночка серця та типами статури людини при дилатаційній кардіоміопатії.

Практичне значення одержаних результатів. Ступінь мітральної регургітації за результатами ультразвукового дослідження, визначення коефіцієнта хронічної серцевої недостатності може бути використано при обстеженні хворих на дилатаційну кардіоміопатію для оцінки ступеня змін серцевої гемодинаміки при медикаментозному ремоделюванні та реабілітації хворих.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику діагностичної служби Донецького обласного клінічного територіального медичного об`єднання (акт впровадження від 17.09.2008), міської лікарні № 5 м. Дніпропетровська (акт впровадження від 05.01.2009), КМУ „Клінічна Руднична лікарня” м. Макіївки Донецької області (акт впровадження від 26.11.2009).

Результати роботи використовуються в навчальному процесі кафедри радіології з курсом радіаційної медицини Івано-Франківського національного медичного університету (акт впровадження від 05.09.2008), кафедри променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 03.02.2009), кафедри внутрiшнiх хвороб Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (акт впровадження від 25.12.2009).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначені напрямок, мета і завдання дослідження, проведений аналіз літератури з досліджуваної проблеми, виконаний патентно-інформаційний пошук. Здобувачем самостійно виконані усі ехокардіографічні обстеження хворих на дилатаційну кардіоміопатію та групи практично здорових осіб. Особисто автором проведено статистичний аналіз результатів дослідження, написані усі розділи дисертації, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Самостійно здійснювалися підготовка матеріалів до друку, оформлення друкованих робіт і дисертації, аналіз та узагальнення результатів досліджень, впровадження їх у клінічну практику та навчальний процес. У наукових матеріалах, що висвітлені в наукових працях, опублікованих сумісно зі співавторами, участь здобувача є визначальною і полягає в проведенні усіх ехокардіографічних досліджень, статистичній обробці, аналізі отриманих даних та формулюванні висновків.

Під час написання роботи не використані ідеї та результати дослідження співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації Основні результати дисертації доповідались на науково-практичному семінарі «Актуальні питання променевої діагностики» (Кам`янець-Подільський, 2007), 70-ій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології та фармації» (Донецьк, 2008), міжнародному «Третьому Конгресі Української асоціації фахівців з ультразвукової діагностики» (Одеса, 2008), «Четвертому міжнародному з`їзді лікарів ультразвукової діагностики Південного федерального округу» (Росія, Краснодар, 2008).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 9 наукових працях, у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 журнальні статті, 2 тез конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена українською мовою на 166 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел. Робота ілюстрована 27 таблицями на 15 сторінках і 26 рисунками на 13 сторінках. Список використаних джерел містить 232 наукових публікацій (кирилицею викладено 128, латиницею - 104), який займає 28сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Серед усіх обстежених хворих, які увійшли до вибірки, групу дослідження склали 130 хворих на дилатаційну кардіоміопатію, групу порівняння склали 79 практично здорових осіб. Відповідно до поставлених завдань пацієнти групи з ДКМП і групи практично здорових осіб були розділені на підгрупи за статевими ознаками, віковими періодами життя та типами статури. Наявність дилатаційної кардіоміопатії була підтверджена результатами клініко-інструментальних обстежень пацієнтів відповідно до рекомендацій з діагностики і лікування ХСН. Для клінічної оцінки ХСН використовували функціональні класи на підставі критеріїв, запропонованих Нью-Йоркською асоціацією кардіологів (NYHA, 1964), згідно з якою була виявлена ХСН I-II функціонального класу (ФК) у 45 (34,6%), III ФК - у 57 (43,8%), IV ФК - у 28 (21,6%) пацієнтів. Підозра на ДКМП склала в середньому до 4 років. Реєстрацію первинних параметрів проводили за спеціально розробленою анкетою. Залежно від систолічної дисфункції лівого шлуночка, хворі з ДКМП були розподілені на 3 групи. До першої групи увійшли хворі з помірно вираженим зниженням скоротливості міокарда лівого шлуночка (ФВ >40%), II групу - з дисфункцією систоли середньої тяжкості (ФВ 40% - 30%); III групу - (ФВ <30%), тобто хворі з вираженою дисфункцією систоли. Антропометричне дослідження проводили для визначення типів статури людини. З цією метою виміряли ріст, довжину тулуба, ширину плечей, вагу, розраховували площу поверхні тіла та індекси відносної довжини тулуба і відносної ширини плечей. Ультразвукове дослідження проводили в М-, В- та Допплерівському режимах на апараті Acuson?CV70 (Siemens), 2003р. (Германія) у хворих на дилатаційну кардіоміопатію та у практично здорових осіб. Дослідження проводили за загально прийнятими методиками з лівого парастернального й апікального доступів у поздовжньому та поперечному скануваннях серця із синхронною реєстрацією ЕКГ. У кожного пацієнта вимірювали КДР і КСР, товщину МШП, ЗС ЛШ, розмір ЛП. У двовимірному режимі в чотири камерній апікальній позиції за методом Сімпсона та «площини-довжини» розраховували КДО, КСО, УО, ФВ та їх індексні показники. Далі розраховували масу та індекс маси міокарда. Для оцінки процесу ремоделювання ЛШ визначали відстань від точки Е передньої стулки мітрального клапана до МШП (Е-point septal separation?MCC), сумарну товщину стінок (2Н?Тмшп+Tзс ЛШ), індекс відносної товщини стінок 2Н/D (Тмшп+Tзс ЛШ/КДР); індекс сферичності (ІС) лівого шлуночка, який відображає відношення реального ЛШ, до об`єму гіпотетичного ЛШ, який має таку ж довжину планіметричної окружності, але сферичну форму.

Локальну скоротливість усіх сегментів ЛШ визначали згідно до рекомендацій Американського товариства ехокардіографістів. Діастолічна функція лівого шлуночка вивчалася в режимі імпульсного Допплера. Для оцінки діастолічного наповнення лівого шлуночка був вивчений трансмітральний кровотік в імпульсному Допплерівському режимі. Визначали швидкість раннього (пік Е) і пізнього (пік А) наповнення лівого шлуночка та їх співвідношення (Е/А). Отримані результати обробляли з використанням статистичного пакету програми Med Stat комп'ютерної біостатистики на персональному комп'ютері Pentium ІV. Визначали середнє значення (М); середнє квадратичне відхилення; помилка середнього, варіаційний розмах, максимальне значення (max), мінімальне значення (min), коефіцієнт кореляційного зв'язку Пірсона, достовірність відмінності з використанням t - критерію Стюдента при рівні значущості р ? 0,01; р ? 0,05, а в малих вибірках - за допомогою непараметричного критерію Вілкоксона. Для оцінки результатів дослідження, а саме - залежності ультразвукових показників серцево-судинної системи при статевих відмінностях, вікових і конституціональних особливостях, при ДКМП у групі практично здорових осіб використовували кореляційний, регресійний і дисперсійний аналізи. На основі отриманих геометричних та гемодинамічних показників запропонували обчислення КСН за формулою:

Ксн (у.о.) = (im ЛШ + d ЛШ+ d ЛП + Е/А + ЕF) / 4;

де im ЛШ - індекс маси міокарда лівого шлуночка,

d ЛШ - діаметр лівого шлуночка,

d ЛП - діаметр лівого передсердя,

Е/А - співвідношення максимальної лінійної швидкості раннього діастолічного наповнення та максимальної швидкості пізнього діастолічного наповнення;

ЕF - інтервал під час неповного прикриття стулок мітрального клапана у фазу повільного наповнення в імпульсно-хвильовому Допплерівському режимі.

Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження показало, що індекс співвідношення площини мітральної регургітації та площини лівого передсердя мав найбільше значення (0,30±0,03) у пацієнтів, хворих на ДКМП, з фракцією викиду лівого шлуночка серця 30-40% (табл. 1).

Таблиця 1. Співвідношення площини мітральної регургітації і площини лівого передсердя при дилатаційній кардіоміопатії залежно від фракції викиду лівого шлуночка серця (М± m) у чоловіків та жінок зрілого віку

	Хворі на дилатаційну кардіоміопатію (N=130)
ПОКАЗНИКИ	Фракція викиду лівого шлуночка серця
	>40%	30-40%	<30%
S мр	7,1±0,9	11,9±1,3	10,9±1,9
S лп	27,3±1,2	39,5±1,9	54,7±1,6
S мр/ S лп	0,26±0,03	0,30±0,03	0,20±0,02
Ширина ЛП, мм	52,4±1,3	64,5±1,6	69,1±1,8
ПЗР ЛП	45,6±1,1	51,3±1,3	55,4±1,4
Довжина ЛП, мм	61,2±1,5	78,3±1,6	81,2±1,7

Розширення мітрального кільця було основною причиною мітральної регургітації і реєструвалося у всіх хворих з IV ФК ХСН, вірогідно (р<0,01) частіше серед хворих з ІІІ ФК ХСН та ІІ ФК ХСН. В міру зростання ФК ХСН при ДКМП поступово знижувався градієнт тиску між ЛШ і ЛП при однаковому ступені мітральної регургітації. Таким чином, у хворих з ДКМП

основним механізмом мітральної регургітації є розширення мітрального кільця. Зростання ступеня мітральної регургітації і збільшення ФК ХСН мають високу кореляцію (r=0,77).

Надалі з розвитком ХСН вірогідно змінювалися всі показники сферичності ЛШ. При цьому найбільш високою вірогідністю (р?-? <0,01; р?-? <0,05) відрізнявся індекс сферичності ЛШ (0,81±0,05) у пацієнтів з ДКМП при ФВ<30%, що вказує на дезадаптивне ремоделювання, яке супроводжувалося зниженням діастолічної і систолічної товщини стінок (табл. 2).

Таблиця 2. Ультразвукові показники ремоделювання лівого шлуночка серця (М± m) у чоловіків та жінок зрілого віку при дилатаційній кардіоміопатії залежно від фракції викиду

	Хворі на дилатаційну кардіоміопатію (N=130)
Показники індексів геометрії лівих відділів серця	Фракція викиду лівого шлуночка серця
	>40%	30-40%	<30%
КДР, мм	65±3,1	71±4,9	76±5,7
ІС	0,63±0,04	0,75±0,04	0,81±0,05 р?-? <0,01 р?-? <0,05
2 Н/Д	0,38±0,04	0,28±0,03 р?-? <0,05	0,26±0,03 р?-? <0,05
МСС, мм	14,1±2,1	17,2±2,6	26,9±3,1 р?-? <0,01 р?-? <0,05

р?-? - достовірно відрізняється зрівняно з показниками хворих II функціонального класу хронічної серцевої недостатності;

р?-? - достовірно відрізняється зрівняно з показниками хворих III функціонального класу хронічної серцевої недостатності.

Показник МСС найбільше значення мав у осіб з ФВ<30% (26,±3,1); р?-? <0,01; р?-? <0,05, що вірогідно відрізняється від групи пацієнтів з ФВ>40% (14,1±2,1) і ФВ 30-40% (17,2±2,6). Зниження ступеня еліпсоїдної форми лівого шлуночка супроводжувалося зменшенням сумарної товщини стінок і у пацієнтів з ФВ<30% відмічалося найменше значення 2 Н/Д (0,26±0,03; р- <0,05), що пояснюється стоншення міокарда. Маса міокарда, індекс маси міокарда лівого шлуночка у всіх хворих на ДКМП вірогідно відрізнялися від аналогічних показників у групі практично здорових осіб, і за абсолютними значеннями більшими були в осіб чоловічої статі. Показник скоротливості міокарда у групі практично здорових осіб був більшим серед чоловіків, при ДКМП він зменшився на 19% у чоловіків і на 16% у жінок порівняно з групою практично здорових осіб.

Також при ДКМП збільшувався індекс сферичності в осіб гіперстенічного типу статури (0,76±0,04), а у пацієнтів астенічного типу статури (0,66±0,03), що мало мінімально вірогідне значення; р?-? <0,05 (табл. 3).

Таблиця 3. Ультразвукові показники ремоделювання лівого шлуночка серця (М± m) у чоловіків та жінок зрілого віку при дилатаційній кардіоміопатії залежно від типів статури

	Хворі на дилатаційну кардіоміопатію (N=130)
Показники індексів геометрії лівих відділів серця	Тип статури людини
	Астенічний	Нормостенічний	Гіперстенічний
КДР, мм	61,7±2,2	67,3±2,3	75,4±3,2
ІС	0,66±0,03 р?-? <0,05	0,71±0,04	0,76±0,04
2 Н/Д	0,27±0,03 р?-? <0,05	0,31±0,03	0,36±0,03
МСС, мм	15,4±2,3 р?-? <0,05	19,3±2,7	24,5±2,9

р?-? - достовірно відрізняється зрівняно з показниками хворих II функціонального класу хронічної серцевої недостатності;

р?-? - достовірно відрізняється зрівняно з показниками хворих III функціонального класу хронічної серцевої недостатності.

Показник МСС найменше значення мав в осіб астенічного типу статури (15,4±2,3) і вірогідно відрізнявся від пацієнтів гіперстенічного типу статури р- <0,05.

Товщина задньої стінки ЛШ і МШП при всіх ФВ найбільші значення мали в осіб гіперстенічного типу статури, проте в кожному з типів статури їх значення зменшуються із зменшенням ФВ.

На основі проведеного кореляційного аналізу у групі практично здорових осіб астенічного типу статури між КДР нами встановлено високої сили позитивний кореляційний зв`язок з КСР коефіцієнт кореляції (R =0.72), КДО (R=0.55), КСО (R=0.51), УО (R=0.91). КСР мав кореляційний зв`язок з КДР (R =0.72), КДО (R =0.52), КСО (R =0.72). Показник товщини ЗС ЛШ в діастолу мав кореляційний зв`язок з МШП (R =0.74), d АО (R =0.50). УО мав кореляційний зв`язок з КДР (R =0.91), КДО (R =0.48), ФВ ЛШ (R =0.42). Показник ФВ ЛШ мав кореляційний зв`язок середньої сили з УО (R =0.42) і негативний кореляційний зв`язок з КСО (R = -0.43). Пік Е мав негативний кореляційний зв`язок із ЗС ЛШ (R = -0.65). Пік А мав негативний кореляційний зв`язок з КСО (R = -0.42).

На основі проведеного кореляційного аналізу у хворих на ДКМП астенічного типу статури між КДР нами встановлено кореляційний зв`язок з КСР коефіцієнт кореляції (R =0.98), КДО (R = 0.99), КСО (R = 0.98), УО (R = 0.71). КСР мав кореляційний зв`язок з КДР (R = 0.98), КДО (R = 0.78), КСО (R =0.81) і негативний кореляційний зв`язок з ФВ ЛШ (R = -0.63). Показник ЗС ЛШ мав кореляційний зв`язок з МШП (R =0.88), УО (R =0.54), d АО (R =0.46). МШП мала кореляційний зв`язок з показником ЗС ЛШ (R =0.88) і негативний кореляційний зв`язок з d АО (R = -0.29). УО мав кореляційний зв`язок з КДР (R =0.64), ЗС ЛШ (R =0.49), КДО (R =0.73), ФВ (R =0.57), d ЛП (R =0.51), d АО (R =0.43). Показник ФВ ЛШ мав кореляційний зв`язок з КСР (R =0.81), КСО (R =0.61) і негативний кореляційний зв`язок з КДР (R = -0.48), КДО (R = -0.32). Пік Е мав кореляційний зв`язок з d АО (R =0.57). Пік А мав кореляційний зв`язок з МШП (R =0.41), d АО (R =0.42).

На основі проведеного парного кореляційного аналізу у групі практично здорових осіб нормостенічного типу статури між КДР нами встановлено великої сили позитивний кореляційний зв`язок з КСР коефіцієнт кореляції (R =0.87), КДО (R =0.99). КСР мав кореляційний зв`язок з КДР (R =0.87), КСО (R =0.99). КСР мав негативний кореляційний зв`язок з МЖП (R = -0.95). Показник ЗС ЛШ мав кореляційний зв`язок з МШП (R =0.81). Показник товщини МШП в діастолу мав негативний кореляційний зв`язок з КСР ЛШ (R = -0.95). УО мав кореляційний зв`язок великої сили з КДР (R =0.93), d АО (R =0.99). Показник ФВ ЛШ мав кореляційний зв`язок з УО (R =0.63) і негативний кореляційний зв`язок з КСР (R = -0.38). Пік Е мав негативний кореляційний зв`язок з ЗС ЛШ (R = -0.46).

На основі проведеного кореляційного аналізу у хворих на ДКМП нормостенічного типу статури між КДР нами встановлено кореляційний зв`язок з КСР коефіцієнт кореляції (R =0.91), КДО (R =0.98), КСО (R=0.93), УО (R=0.68). КСР мав кореляційний зв`язок з КДР (R =0.91), КДО (R=0.91), КСО (R =0.89) і негативний кореляційний зв`язок з ФВ ЛШ (R = -0.73). Показник ЗС ЛШ мав кореляційний зв`язок з МШП (R =0.79). МШП мала кореляційний зв`язок з ЗС ЛШ (R =0.79). У осіб нормостенічного типу статури УО мав кореляційний зв`язок з КДР (R =0.83), КДО (R =0.69). Показник ФВ ЛШ мав кореляційний зв`язок з МШП (R =0.71) і негативний кореляційний зв`язок з УО (R = -0.59). Пік Е мав кореляційний зв`язок з d АО (R =0.48). Пік А мав кореляційний зв`язок з d АО (R =0.32).

На основі проведеного кореляційного аналізу у групі практично здорових осіб гіперстенічного типу статури між КДР нами встановлено кореляційний зв`язок з КСР коефіцієнт кореляції (R =0.88), КДО (R =0.99), КСО (R =0.86), УО (R =0.96). КСР мав кореляційний зв`язок з КДР (R =0.88), КДО (R = 0.90), КСО (R =0.99) УО мав кореляційний зв`язок з КДР (R =0.89), КСР(R =0.48), КДО(R =0.54), d ЛП (R =0.42) і негативний кореляційний зв`язок з КСО (R = -0.37). Показник ФВ ЛШ мав кореляційний зв`язок з УО (R =0.47) і негативний кореляційний зв`язок з КСР (R = -0.43). Пік Е мав негативний кореляційний зв`язок із ЗС ЛШ (R = -0.48). Пік А мав кореляційний зв`язок з d АО (R =0.33).

На основі проведеного кореляційного аналізу у хворих на ДКМП гіперстенічного типу статури між КДР нами встановлено кореляційний зв`язок з КСР коефіцієнт кореляції (R =0.81), КДО (R = 0.82), КСО (R = 0.91). КДР мав негативний кореляційний зв`язок з ФВ ЛШ (R = -0.32). КСР мав кореляційний зв`язок з КДР (R = 0.81), КДО (R = 0.69), КСО (R =0.61) і негативний кореляційний зв`язок з ФВ ЛШ (R = -0.51). Показник ЗС ЛШ мав кореляційний зв`язок з МШП (R =0.68). МШП мала кореляційний зв`язок з ЗС ЛШ (R= 0.68). У осіб гіперстенічного типу статури УО мав кореляційний зв`язок з КДР (R= 0.72). Показник ФВ ЛШ мав негативний кореляційний зв`язок з КСР (R= -0.32), КДО (R= -0.43), КСО (R = -0.68). Пік А мав негативний кореляційний зв`язок з d ЛП (R = - 0.43), d АО(R = -0.34). ультразвуковий серце дилатаційний кардіоміопатія

Наявність лінійного кореляційного зв`язку між рештою показників нами не встановлено.

Геометричні зміни в серці при ДКМП мають системний характер і стосуються всіх його структур, призводять до гемодинамічних змін і фінішують розвитком декомпенсаторних процесів, про що свідчать ультразвукові показники обстежених хворих на дилатаційну кардіоміопатію. При проведенні аналізу ультразвукового зображення серця ми звернули увагу на наявність зв`язку між лінійними, гемодинамічними параметрами серця і антропометричними показниками фізичного розвитку обстежених. З метою більшої об`єктивізації клінічних даних про ступінь недостатності кровообігу, отриманих при обстеженні хворих з дилатаційною кардіоміопатією запропонували розрахунок коефіцієнта серцевої недостатності, який дає змогу передбачити розвиток ХСН, побудували залежність геометричних та гемодинамічних параметрів, які вивчалися у пацієнтів з різними типами статури на основі кореляційно-регресійного аналізу, що дало змогу отримати три регресійні рівняння, які мають високий рівень статистичної значущості (RІ=0,9999).

Таблиця 4. Коефіцієнт серцевої недостатності, (у.о.)

Показники	Тип статури
Функціональний клас (за NYHA)	Нормостенічний	Астенічний	Гіперстенічний
I	Ксн 57-67,9	Ксн 60-70,9	Ксн 62-72,9
II	Ксн 68-74,9	Ксн 71-78,9	Ксн 73-79,9
III	Ксн 75-84,9	Ксн 79-87,9	Ксн 80-89,9
IV	Ксн ? 85	Ксн ? 88	Ксн ? 90

1. Математична модель для пацієнтів нормостенічного типу статури, яка включає такі параметри: im ЛШ (х₁), КДР ЛШ (х₂), dЛП (x₃), МК ЕF (х₄), Vmax МК (х₅), пік А (х₆), має вигляд:

?=0,431 + 0,249х₁ + 0,298х₂ + 0,234х₃ + 0,245х₄ + 0,003х₅ - 0,007х₆;

стандартна помилка оцінки всієї моделі (m±0,941)

де ? - множинний член;

0,431 - вільний член, який зберігається зі значенням ? при х₁, х₂, х₃, х₄, х₅, х₆, що дорівнюють нулю;

Клінічний приклад:

Пацієнт нормостенічного типу статури з дилатаційною кардіоміопатією:

?=0,431+0,249х188,9+0,298х62,55+0,234х58,7+0,245х10,9+0,003х100,9-0,007х61,74= 0,431+ 47,03+18,62+ 13,7+2,67+0,30-0,43=82,32;

тобто у пацієнта множинний член знаходиться в межах 75-84,9 у.о, що за формулою Ксн означає IІІ ступінь хронічної серцевої недостатності для даного типу статури.

Таким чином, з надійністю p<0,01 задана модель адекватно описує наші практичні результати (F*=7,288)

2. Математична модель для пацієнтів астенічного типу статури, яка включає такі параметри: im ЛШ (х₁), КДР ЛШ (х₂), d ЛП (x₃), МК ЕF (х₄), Vmax МК (х₅), пік А (х₆), має вигляд:

?=1,683+0,260х₁+0,263х₂+0,299х₃+0,259х₄+0,003х₅-0,002х₆;

стандартна помилка оцінки всій моделі (m±0,486)

де ? - множинний член;

1,683 - вільний член, який зберігається зі значенням ? при х₁, х₂, х₃, х₄, х₅, х₆, що дорівнюють нулю;

Клінічний приклад:

Пацієнт астенічного типу статури з дилатаційною кардіоміопатією:

?=1,683+0,260х177,9+0,263х63,43+0,299х56,5+0,259х9,8+0,003х181,9-0,002х86,88=1,683+46,25+16,68+ 16,89+2,53+0,54-0,17=84,4;

тобто у пацієнта множинний член знаходиться в межах від 79 до 87,9 у.о, що за формулою Ксн означає IІІ ступінь хронічної серцевої недостатності для даного типу статури.

Таким чином, з надійністю p<0,01 задана модель адекватно описує наші практичні результати (F*=6,9)

3. Математична модель для пацієнтів гіперстенічного типу статури, яка включає такі параметри: im ЛШ (х₁), КДР ЛШ (х₂), dЛП (x₃), МК ЕF (х₄), Vmax МК (х₅), пік А (х₆).

?=0,432+0,249х₁+0,263х₂+0,245х₃+0,250х₄+0,003х₅-0,006х₆;

стандартна помилка оцінки всій моделі (m±0,754)

де ? - множинний член;

0,432 - вільний член, який зберігається зі значенням ? при х₁,

х₂, х₃, х₄, х₅, х₆, що дорівнюють нулю.

Клінічний приклад:

Пацієнт гіперстенічного типу статури з дилатаційною кардіоміопатією:

?=0,432+0,249х174,7+0,263х78,8+0,245х77,8+0,250х14,3+0,003х124,3-0,006х72,44=0,432+43,5+20,72+19,06+3,57+0,37-0,43=87,2

тобто у пацієнта множинний член знаходиться в межах від 80 до 89,9 у.о, що за формулою Ксн означає IІІ ступінь хронічної серцевої недостатності для даного типу статури.

Таким чином, з надійністю p<0,01 задана модель адекватно описує наші практичні результати (F*=6,130)

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне обгрунтування та наукове рішення актуального для сучасної медицини, зокрема променевої діагностики науково-методичне завдання - подальше вдосконалення ультразвукового дослідження пацієнтів з дилатаційною кардіоміопатією шляхом встановлення закономірностей змін геометричних та гемодинамічних показників серця залежно від статі, віку та типів статури при різних фракціях викиду лівого шлуночка.

1. У хворих на дилатаційну кардіоміопатію зі збільшенням КДР, особливо КСР знижується фракція викиду лівого шлуночка серця; у чоловіків достовірно більше, ніж у жінок.

2. У другому періоді зрілого віку показники геометрії та гемодинаміки у хворих на дилатаційну кардіоміопатію достовірно відрізняються від першого періоду зрілого віку.

3. У хворих на дилатаційну кардіоміопатію зі зниженням фракції викиду лівого шлуночка серця збільшується індекс сферичності: при вираженій систолічній дисфункції при ФВ<30% (0,81±0,05), а в групі пацієнтів з ФВ >40% (0,63±0,04; р <0,01). Відмінність за величиною індексу сферичності у осіб гіперстенічного типу статури (0,76±0,04) і у осіб астенічного типу статури (0,66±0,03; р <0,05), що мало мінімально достовірне значення.

4. Встановлений високої сили позитивний кореляційний зв'язок (p<0,01) між показниками геометрії лівого шлуночка, лівого передсердя, глобальної систолічної і діастолічної функції та конституціональними особливостями.

5. Вивчений взаємозв`язок між тяжкістю мітральної регургітації та ступенем систолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на дилатаційну кардіоміопатію (при середньому ступені мітральної регургітації ФВ 30-40% ? помірно виражена систолічна дисфункція, об`єм мітральної регургітації більше, ніж при вираженій систолічній дисфункції ФВ<30% , та мінімальній систолічній дисфункції ФВ >40%).

6. Визначений показник коефіцієнта серцевої недостатності при ДКМП у пацієнтів зрілого віку з різними типами статури найменше значення мав у пацієнтів нормостенічного типу статури, але збільшувався від астенічного до гіперстенічного типу, і це свідчить про те, що у людей гіперстенічного типу статури серцева недостатність розвивається швидше, ніж у людей астенічного та нормостенічного типів статури.

7. Побудовані математичні моделі на основі багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу мали вигляд:

а) нормостенічний тип статури:

?=0,431 + 0,249 im ЛШ + 0,298 КДР ЛШ + 0,234 d ЛП + 0,245 МК ЕF + 0,003 Vmax МК - 0,007 пік А;

б) астенічний тип статури:

? = 1,683 + 0,260 im ЛШ + 0,263 КДР ЛШ + 0,299 d ЛП + 0,259 МК ЕF 0,003 Vmax МК - 0,002 пік А;

в) гіперстенічний тип статури:

?=0,432 + 0,249 im ЛШ + 0,263 КДР ЛШ + 0,245 d ЛП + 0,250 МК ЕF + 0,003 Vmax МК - 0,006 пік А.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Усім хворим на дилатаційну кардіоміопатію потрібно проводити допплерографічне дослідження трансмітрального кровотоку на предмет виявлення діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця.

2. Якісна оцінка розмірів та показників гемодинаміки лівого шлуночка при дилатаційній кардіоміопатії потребує урахування статевих, вікових та конституціональних особливостей хворих.

3. Визначений коефіцієнт серцевої недостатності необхідно враховувати при проведенні ехокардіографічного дослідження пацієнтів з дилатаційною кардіоміопатією для диференційної діагностики функціонального стану серця, лікуванні, диспансерному нагляді та реабілітації хворих.

4. Побудовані математичні моделі в залежності від типів статури можуть бути використані в диференційній діагностиці хронічної серцевої недостатності при дилатаційній кардіоміопатії.

5. За результатами спостереження хворих на дилатаційну кардіоміопатію наступні ехокардіографічні показники свідчать про підозру на дилатаційну кардіоміопатію: КДР >60 мм, КСР >45 мм, ФВ <45%, Ксн ? 55у.о., ІС >0,61, S мр/ S лп <0,30, МСС>12мм.

6. За результатами спостереження хворих на дилатаційну кардіоміопатію наступні ехокардіографічні показники свідчать про несприятливий прогноз для подальшого життя пацієнтів хворих на дилатаційну кардіоміопатію: КДР >75 мм, КСР >55 мм, IV ФН ХСН з ФВ <30%, переважно тяжкою систолічною дисфункцією і рестриктивним типом наповнення, Ксн ? 85у.о., ІС >0,71, S мр/ S лп <0,25, МСС>25мм.

7. Отримані закономірності змін ультразвукових показників серця у групі практично здорових осіб і при ДКМП матимуть практичне значення в підготовці студентів та фахівців з ультразвукової діагностики.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Систолічна і діастолічна функції лівого шлуночка у хворих з гіпертрофічною кардіоміопатією / Ю.В. Думанський, І.П. Вакуленко, Н.М. Волошина, Т.П. Яблучанська, І.Ю. Бурда // Архів клінічної та експериментальної медицини. -- 2007. -- Т. 16, № 2.-- С. 184--186. (Автор провів відбір, ультразвукове обстеження пацієнтів, статистичну обробку й аналіз отриманих даних).

2. Волошина Н.М. Особливості ультразвукових показників діастолічної функції лівого шлуночка при дилатаційній кардіоміопатії у чоловіків і жінок залежно від фракції вигнання / Н.М. Волошина, Ю.В. Думанський, І.П. Вакуленко // Променева діагностика, променева терапія. -- 2008. -- С. 64--65. (Автор провів відбір, клінічне і ультразвукове обстеження пацієнтів, статистичну обробку й аналіз отриманих даних).

3. Волошина Н.Н. Особенности геометрии левых камер сердца человека при дилатационной кардиомиопатии в зависимости от типов телосложения по данным УЗИ / Н.Н. Волошина, Ю.В. Думанский, И.П. Вакуленко // Променева діагностика, променева терапія. -- 2008. -- №3--4. -- С. 21--24. (Автор провів ультразвукове дослідження у групі пацієнтів з різними типами статури).

4. Волошина Н.Н. Систолическая и диастолическая функции левого желудочка у лиц с дилатационной кардиомиопатией в зрелом и пожилом возрасте / Н.Н. Волошина // Вестник неотложной и восстановительной медицины. -- 2009. -- Т. 10, № 1. -- С. 91--93.

5. Волошина Н.Н. Влияние конституциональных особенностей строения тела человека на линейные показатели сердца при дилатационной кардиомиопатии по данным ультразвукового исследования /Н.Н. Волошина, Т.П. Яблучанская // Вісник. -- 2008. -- № 831. - Вип. 16-- С. 41--45. (Автор провів відбір та аналіз отриманих даних).

6. Волошина Н.М. Конституціональні і вікові особливості зміни маси лівого шлуночка за даними УЗД у нормі і при дилатаційній кардіоміопатії / Н.М. Волошина, Ю.В. Думанський, І.П. Вакуленко // Вестник рентгенлаборантов и рентгентехнологов. -- 2007. -- № 4(14) -- С. 9. (Автор провів ультразвукове обстеження пацієнтів).

7. Волошина Н.Н. Возможности ультразвукового и рентгенологического методов исследования в диагностике дилатационной кардиомиопатии у лиц различного типа телосложения с учётом фракции выброса левого желудочка сердца / Н.Н. Волошина // Вестник рентгенлаборантов и рентгентехнологов. -- 2009. -- № 1--2 (19) -- С. 26--29.

8. Волошина Н.М. Особливості геометрії лівих камер серця людини при дилатаційній кардіоміопатії залежно від типів статури за даними УЗД / Н.М. Волошина, Ю.В. Думанський, І.П. Вакуленко // ІІІ Конгрес Української асоціації фахівців з ультразвукової діагностики. -- 2008. -- С. 93--94.

9. Волошина Н.М. Кількісна оцінка судинного русла легенів на оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини при дилатаційній кардіоміопатії / Н.М. Волошина, О.С. Хітренко // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології та фармації. -- 2008. -- С. 58--59.

АНОТАЦІЯ

Волошина Н.М. Ультразвукова оцінка геометрії камер серця і його стінок при дилатаційній кардіоміопатії залежно від статі, віку і типів статури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 - променева діагностика, променева терапія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2010.

Дисертація присвячена ультразвуковому дослідженню залежності геометричних і гемодинамічних показників серця з урахуванням статі, віку і типів статури. Досліджувалося дві групи пацієнтів: група практично здорових осіб - 79 чоловік і 130 чоловік хворих на ДКМП -у віці від 21до 60 років. Ультразвукове дослідження проводили в М-, В- та Допплерівському режимах на апараті Acuson?CV70 (Siemens), 2003р. (Германія) у хворих на дилатаційну кардіоміопатію та у практично здорових осіб. Дослідження проводили за загально прийнятими методиками з лівого парастернального й апікального доступів у поздовжньому та поперечному скануваннях серця із синхронною реєстрацією ЕКГ, з подальшою статистичною обробкою.

Встановлено, що у хворих на дилатаційну кардіоміопатію зі збільшенням КДР, особливо КСР знижується фракція викиду лівого шлуночка серця; у чоловіків достовірно більше, ніж у жінок, також зі зниженням фракції викиду збільшуеться індекс сферичності лівого шлуночка. Асиметричне стонщення сегментів стінок лівого шлуночка серця, порушення систолічної та діастолічної функції ЛШ ? найінформативніші ехокардіографічні показники дилатаційної кардіоміопатії за результатами спостереження хворих

Ключові слова: променева діагностика, ультразвук, дилатаційна кардіоміопатія, фракція викиду, лівий шлуночок.

АННОТАЦИЯ

Волошина Н.Н. Ультразвуковая оценка геометрии камер сердца и его стенок при дилатационной кардиомиопатии в зависимости от пола, возраста и типов телосложения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 - лучевая диагностика, лучевая терапия. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена ультразвуковому исследованию зависимости геометрических и биомеханических показателей сердца с учётом пола, возраста и типов телосложения. Обследовано 130 человек с дилатационной кардиомиопатией и 79 практически здоровых лиц в возрасте 21-60 лет, средний возраст которых составлял (43,5±5,5) лет. Наличие дилатационной кардиомиопатии было подтверждено результатами стационарного обследования пациентов согласно рекомендациям диагностики и лечения ХСН. Для клинической оценки ХСН использовали функциональные классы на основании критериев, предложенных Нью-Йоркской ассоциацией кардиологов (NYHA, 1964), согласно которой была выявлена ХСН I-II (ФК) у 45 (34,6%), III ФК - у 57 (43,8%), IV ФК - у 28 (21,6%) пациентов. Подозрение на дилатационную кардиомиопатию в среднем составляло до четырёх лет.

Регистрацию первичных параметров проводили по специально разработанной анкете. В зависимости от выражения дисфункции систолы левого желудочка, больные с ДКМП были распределены на 3 группы. В первую группу вошли больные с умеренно выраженным снижением сократимости ЛЖ (ФВ >40%), II группу - с дисфункцией систолы средней тяжести (ФВ 40% - 30%); III группу - (ФВ <30%), т.е. больные с выраженной дисфункцией систолы. Антропометрическое исследование проводили для определения типов телосложения человека. С этой целью измеряли рост, длину туловища, ширину плеч, вес, вычисляли площадь поверхности тела и индексы относительной длины туловища и относительной ширины плеч. Ультразвуковое исследование проводили в М-, В- и Допплеровском режимах на аппарате Acuson?CV70 (Siemens), 2003р. (Германия) у больных с дилатационной кардиомиопатией и у практически здоровых лиц. Исследование проводили по общепринятым методикам левого парастернального и апикального доступов в продольном и поперечном сканированиях сердца с синхронной регистрацией ЕКГ. У каждого пациента измеряли КДР и КСР, толщину МЖП, ЗС ЛЖ, размер ЛП.

Метод дисков - более точный метод расчёта объёмов левого желудочка, так как на его результаты практически не влияет изменение формы ЛЖ. После проведения необходимых измерений с помощью компьютера вычисляли КДО, КСО, УО и ФВ ЛЖ, а также их индексные соотношения. В двухмерном режиме из четырёх камерной апикальной позиции непосредственно с экрана аппарата с помощью встроенной электронно-вычислительной программы по методу Симпсона и «площадь-длина» расчитывали КДО, КСО, УО и ФВ ЛЖ. Далее вычисляли массу и индекс маси миокарда. Для оценки процесса ремоделирования ЛЖ определяли расстояние от точки Е передней створки митрального клапана до МЖП (Е-point septal separation?MCC), сумарную толщину стенок (2Н?Тмжп+Tзс ЛЖ), индекс относительной толщины стенок 2Н/D (Тмжп+Tзс ЛЖ/КДР); индекс сферичности (ІС) левого желудочка, который отображает соотношение реального ЛЖ, к объёму гипотетического ЛЖ, который имеет ту же длину планиметрической окружности, но сферическую форму.

Локальную сократимость всех сегментов ЛЖ определяли согласно рекомендациям Американского общества ехокардиографистов. Диастолическая функция левого желудочка изучалась в режиме импульсного Допплера. Для оценки диастолического наполнения левого желудочка был изучен трансмитральный кровоток в импульсном Допплер-режиме. Определяли скорость раннего (пик Е) и позднего (пик А) наполнения левого желудочка и их соотношения (Е/А).

Полученные результаты обрабатывали с использованием статистического пакета программы Med Stat компьютерной биостатистики на персональном компьютере Pentium ІV. Определяли среднее значение (М); среднее квадратичное отклонение; ошибка среднего, вариационный размах, максимальное значение (max), минимальное значение (min), коэффициент корреляционной связи Пирсона, достоверность отличия с использованием t - критерия Стьюдента при уровне значимости р < 0,01, а в малых выборках - с помощью непараметрического критерия Вилкоксона. Для оценки результатов исследования, а именно - зависимости ультразвуковых показателей сердечно-сосудистой системы при половых отличиях, возрастных и конституциональных особенностях, при ДКМП и в группе практически здоровых лиц использовали корреляционный, регрессионный и дисперсионный анализы.

Показано, что геометрические и гемодинамические показатели левых камер сердца при дилатационной кардиомиопатии больше у лиц мужского пола, как в группе практически здоровых лиц, так и при дилатационной кардиомиопатии; степень их нарушений при ДКМП с возрастом и увеличением функционального класса сердечной недостаточности, а также снижением фракции выброса левого желудочка изменялась быстрее. Корреляционный анализ выявил наличие высокой позитивной тесноты связи между линейными размерами стенок, полостей сердца, его гемодинамическими параметрами при дилатационной кардиомиопатии в зависимости от пола, возраста и типов телосложения и отрицательную корреляционную связь с ФВ левого желудочка.

Установлено, что у больных с дилатационной кардиомиопатией с увеличением КДР, особено КСР снижается фракция выброса левого желудочка сердца; у мужчин достоверно больше, чем у женщин, также по мере снижения фракции выброса увеличивается индекс сферичности левого желудочка. Ассиметрическое утоньшение сегментов стенок левого желудочка сердца, нарушение систолической и диастолической функции ЛЖ ?найинформативнейшие ехокардиографические показатели дилатационной кардиомиопатии по результатам наблюдения пациентов. Предложенный коэффициент сердечной недостаточности при ДКМП указывает, на то, что с увеличением функционального класса ХСН у лиц гиперстенического типа телосложения сердечная недостаточность прогрессирует более выражено. Построены математические модели на основе многофакторного корреляционно-регрессионного анализа у лиц нормостенического, астенического и гиперстенического типов телосложений при ДКМП

Ключевые слова: лучевая диагностика, ультразвук, дилатационная кардиомиопатия, фракция выброса, левый желудочек.

ANNOTATION

Voloshina N.N. Ultrasonic an estimation of geometry of chambers of heart and its walls at dilated cardiomyopathies depending on a sex, age and constitution types. - the Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.23 - radial diagnostics, radial therapy. - Maxim Gorky Donetsk national medical university, Ministry of Health in Ukraine, Donetsk, 2010.

The dissertation is devoted ultrasonic research of dependence of geometrical and hemodynamic indicators of heart taking into account a sex, age and constitution types. It was investigated two groups of patients: group practically healthy persons - 79 persons and sick with dilated cardiomyopathy 130 at the age from 21 till 60 years.

Ultrasonic research spent to M - V - and Doppler regimes on apparatus Acuson?CV70 (Siemens), 2003р. (Germany) in patients dilated a cardiomyopathy and at almost healthy persons.

Research spent by standart accepted techniques from the left parasternal and apical accesses to longitudinal and cross-section scannings of heart with synchronous registration of electrocardiogram, with the further statistical processing.

It is established that patients on dilated cardiomyopathies with augmentation КDR, especially КSR the fraction of emission of left ventricle of heart decreases; at males it is authentic more than at women, also with depression of fraction of emission the index of sphericity of a left ventricle is enlarged.

Assimetrical thin segments of walls left ventricle of heart, disturbance of systolic and diastolic function left ventricle ?the most of informative echocardiographic indicators dilated cardiomyopathies by results of observation of patients.

Keywords: radial diagnostics, ultrasound, dilated cardiomyopathy, emission fraction, left ventricle of heart.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

А	– максимальна швидкість пізнього діастолічного наповнення
ДКМП	– дилатаційна кардіоміопатія
Е	– максимальна швидкість раннього діастолічного наповнення
ЗС ЛШд ІС	– діастолічна товщина задньої стінки лівого шлуночка – індекс сферичності лівого шлуночка
КДО	– кінцевий діастолічний об'єм лівого шлуночка
КДР	– кінцевий діастолічний розмір лівого шлуночка
КСО	– кінцевий систолічний об'єм лівого шлуночка
КСР	– кінцевий систолічний розмір лівого шлуночка
ЛП	– ліве передсердя
ЛШ	– лівий шлуночок
МК	– мітральний клапан
ЕF МСС	– інтервал неповного прикриття стулок мітрального клапана під час фази повільного наповнення лівого шлуночка – мітрально-септальна сепарація
МШПд ПЗР ЛП	– діастолічна товщина міжшлуночкової перегородки – передньо-задній розмір лівого передсердя
S мр S лп	– площина мітральної регургітації – площина лівого передсердя
УО	– ударний об'єм
ФВ	– фракція викиду лівого шлуночка
2Н/D	– відносна товщина стінок лівого шлуночка

Размещено на Allbest.ru