Променева діагностика коронарного атеросклерозу та ускладнень ішемічної хвороби серця з використанням методу мультиспіральної комп’ютерної томографії



Рис. 3 Ступінь коронарного кальцинозу у хворих на ІХС

У хворих на ІХС розповсюдженість коронарного кальцинозу була наступна: в 244 осіб (54 %) в проекції однієї гілки коронарного русла, в 135 хворих (30 %) відмічено ураження двох гілок вінцевих судин та в 72 хворих (16 %) - ураження трьох гілок вінцевих артерій. По локалізації кальцієвих бляшок у вінцевих судинах на першому місці є ліва вінцева артерія (ЛВА), на другому - права вінцева артерія (ПВА). Частота виявлення коронарного кальцинозу по локалізації при односудинному ураженні у вінцевих артерій представлена в табл. 4.

Таблиця 4 Частота виявлення коронарного кальцинозу по локалізації при односудинному ураженні вінцевих судин у хворих на ІХС

Уражена артерія	Кількість пацієнтів	%
стовбур ЛВА	10	4 %
ПМШГ ЛВА	112	46 %
ДА ЛВ	14	6 %
ОГ ЛВА	49	20 %
ПВА	59	24 %

Загальна оцінка та співставлення результатів виявлення коронарного кальцинозу у обстежених пацієнтів контрольної групи та у хворих на ІХС представлена в табл. 5.

Таблиця 5 Співставлення показників КІ у пацієнтів контрольної групи та у хворих на ІХС

Показники КІ (ум. од.)	Характеристика бляшок	Контрольна група (n=109)	Хворі на ІХС (n=508)	Ступінь кальцинозу
0	Атеросклеротичні бляшки відсутні	72 (66 %)	57 (11,2 %)**	0
1-10	Мінімальні атеросклер. бляшки	8 (7,4 %)	23 (5 %)*	1
11-100	Незначні атеросклер бляшки	23 (21,1 %)	131 (29 %)*	2
101-400	Помірні атеросклер. бляшки	6 (5,5 %)	229 (51 %)**	3
>400	Значно виражені атеросклеротичні бляшки	0	68 (15 %)**	4

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,001 - статистично значуща відмінність показників КІ у групі хворих на ІХС порівняно з контрольною групою.

В ході дослідження було встановлено взаємозв'язок між показниками коронарного кальцинозу та віком пацієнтів і статтю. Враховуючи вікові особливості пацієнтів, визначена закономірність збільшення показників КІ в атеросклеротично уражених вінцевих судинах після 50-59 років з переважанням у чоловіків (рис. 4).



Рис. 4 Залежність показників КІ від віку пацієнтів

В групі пацієнтів з наявним коронарним кальцинозом (488 осіб), у 43 (8,8 %) також виявлено підвищений рівень загального холестерину, глюкози та С-реактивного білка.

Тому, МСКТ-діагностика коронарного кальцинозу може використовуватись для скринінгу пацієнтів без симптомів ІХС, з метою виявлення осіб з факторами ризику, які мають високу вірогідність розвитку ІХС та для контролю динамічної оцінки коронарного атеросклерозу, що дозволить своєчасно виявити атеросклеротичні зміни й встановити ступінь їх прояву для запобігання розвитку коронарних подій.

При вивченні анатомічних особливостей вінцевих судин за даними МСКТ-дослідження у 47 % було виявлено рівномірно та достатньо розвинуті ЛВА та ПВА, в 39 % превалювала - ЛВА, в 14 % - ПВА. У 24 (3,9 %) пацієнтів в ході дослідження виявлено особливості будови вінцевих артерій, як вроджені варіанти їх розвитку; при цьому - у 4 пацієнтів виявлено інтрамуральний хід вінцевих судин, у 2 встановлено анатомічну особливість відходження ПВА та у 3 - особливість відходження огинаючої гілки (ОГ) ЛВА.

Під час аналізу результатів МСКТ-коронарографій визначали наявність та ступінь стенозу у судинах коронарного русла використовуючи розроблені в ході дослідження критерії.

Критерії комплексного аналізу результатів МСКТ-коронарографій при атеросклеротичному ураженні вінцевих артерій:

I. Локалізація атеросклеротичного ураження по сегментарній класифікації вінцевих артерій.

II. Розповсюдженість атеросклеротичного ураження:

1. Односудинне ураження. 2. Багатосудинне ураження.

ІІІ. Форма атеросклеротичного ураження:

1. Локальна форма. 2. Дифузна форма.

Мультифокальне ураження (багатосудинний, розповсюджений атеросклероз). Зазначають, яка судина та перераховуються уражені сегменти (проксимальний, середній та дистальний).

IV. Ступінь звуження просвіту артерії: - звуження просвіту менше 50 %; - звуження просвіту на 51-75 %; - звуження просвіту на 75-95 %; - субтотальний стеноз - 95-99 %; оклюзія судини - 100 %.

Гемодинамічно не значуще звуження вінцевої артерії до - 50 %; - гемодинамічно значуще звуження вінцевої артерії - більше 50 %.

V. Довжина стенозу вінцевої судини (в мм).

VІ. Тип оклюзії .

Концентричний тип. 2. Ексцентричний тип (І та ІІ).

Стенози з множинними звуженнями.

VІІ. Ознаки руйнування атеросклеротичної бляшки або тромбоутворення.

VІІІ. Наявність коронарного кальцинозу та ступінь його прояву.

ІХ. Анатомічні критерії:

Анатомічний тип кровопостачання міокарду:

правий, - лівий, - збалансований (змішаний) та його особливості.

Наявність та кількість проксимальних згинів судини.

Наявність анатомічних особливостей розвитку вінцевих судин.

Зазначення топографічної локалізації стенозів: - стеноз на рівні біфуркації судини, - стеноз стовбуру артерії (ЛВА, ПВА) та інші.

За результатами МСКТ-коронарграфій у 94 пацієнтів (86,3 %) контрольної групи ознак наявності стенозів вінцевих артеріях не було виявлено. У 15 пацієнтів із контрольної групи (13,7 %) виявлено стенотичні зміни різного характеру: у 11 осіб гемодинамічно не значущі звуження вінцевих артерій до 50 % та у 4 обстежених звуження - біля 50 %. Але в цій групі не було виявлено субтотальних та тотальних звужень у вінцевих судинах (більше 95-100 %).

МСКТ-обстеження основної групи, хворих з встановленим клінічним діагнозом ІХС, показало у 403 осіб (79,3 %) наявність стенотичних змін вінцевих артерій (рис. 5). Із них у 206 пацієнтів (51,1 %) було виявлено гемодинамічно незначущі стенози, які мали звуження просвіту судин на 25-50 %. У 197 пацієнтів (48,9 %) встановлено звуження просвіту судин понад 50 %. У хворих з гемодинамічно значущими стенозами виявлено наступні звуження просвіту вінцевих судин: у 90 осіб - на 51-75 % та у 78 хворих на 75-95 %. 29 хворих (14,7 %) мали субтотальні/тотальні стенози та оклюзії.

За результатами МСКТ-коронарографій, у хворих на ІХС гемодинамічно значущі стенози за кількістю уражених судин розподілялись: в проекції однієї гілки коронарного русла виявлено у 207 обстежених (51 %), ураження двох гілок вінцевих судин - у 129 (32 %), ураження трьох гілок вінцевих артерій - у 67 (17 %).

В ході оцінки даних МСКТ-дослідження було встановлено основний гемодинамічно значущий стеноз при односудинному дифузному ураженні вінцевої судини, або переважаючий стеноз, при багатосудинному ураженні судин коронарного русла.

Отже, за локалізацією атеросклеротичного ураження коронарного русла виявлено суттєві, гемодинамічно значущі звуження: в проекції стовбуру ЛВА у 11 хворих (5,6 %), в ПМШГ ЛВА - у 99 (50,3 %), в ДА ЛВА - у 7 (3,6 %), в ОГ ЛВА - у 31 (15,7 %), в ПВА - у 49 (24,8 %).

Під час МСКТ-аналізу оцінено просвіт вінцевих судин в поперечному перерізі та визначено тип атеросклеротичної бляшки. В більшості випадків атеросклеротичні зміни вінцевих судин супроводжувались коронарним кальцинозом; на другому місці виявлялись змішані атеросклеротичні бляшки (ліпідно-фіброзні з кальцинозом) та рідше м'якотканні (ліпідно-фіброзні) бляшки. Субтотальні стенози та оклюзії виявлялись частіше на рівні м'якотканних бляшок (в 27 сегментах з ознаками внутрішньосудиного тромбозу).

Результати МСКТ-коронарографії у хворих на ІХС дозволили чітко встановити у них наявність атеросклеротичних бляшок, виявити нестабільні бляшки та їх морфологічний характер, встановити кількість і локалізацію коронарних бляшок, об'єм ураження й ступінь пристінкових змін та визначити зміни у просвіті судин до гемодинамічно значущих стенозов.

Зіставляючи дані кількісної оцінки коронарного кальцинозу оброблені у програмі «Smart Score» з результатами графічного аналізу вінцевих артерій отриманих при МСКТ-коронарографії у хворих на ІХС встановлено чітку закономірність між ступенем КІ та наявністю стенотичних змін у вінцевих судинах. У 83 % випадках було виявлено гемодинамічно значущі стенози саме на рівні атеросклеротичних бляшок з ознаками кальцифікації та в проекції змішаних (нестабільних) бляшок, що складались із депозитів кальцію та ліпідних компонентів.

За даними МСКТ дослідження було з'ясовано, що результати підрахунків КІ являються прогностично значимими в оцінці прогресування ІХС. У 97 % обстежених пацієнтів з гемодинамічно значущими стенозами була присутня клінічна картина різних форм ІХС, але більш чітко виражена у хворих з стенозами більше 75 %. Так, у 44 хворих з симптомами стенокардії напруги та стенокардії спокою, після первинно виконаного кардіологічного МСКТ-обстеження, у 40 пацієнтів (91 %) виявлено коронарний кальциноз різного ступеня прояву. При цьому у 33 хворих (75 %) відмічено високі показники КІ (вище 400 од.), із яких у 17 хворих (39 %) були ознаки дифузного ураження вінцевих артерій.

Співставлення МСКТ-даних по локалізації виявлення ознак коронарного кальцинозу та гемодинамічно значущих стенозів у вінцевих артеріях хворих на ІХС наведено в табл. 6.

Таблиця 6 Співставлення даних локалізації коронарного кальцинозу та гемодинамічно значущих стенозів вінцевих артерій у хворих на ІХС

Локалізація атеросклеротичного ураження	Обробка в програмі «Smart Score»	МСКТ-коронарографія
	ознаки коронарного кальцинозу	гемодинамічно значущи стенози
	n=244	%	n=197	%
стовбур ЛВА	10	4 %	11	5 %
ПМШГ ЛВА	112	46 %	99	50 %
ДА ЛВ	14	6 %	7	4 %
ОГ ЛВА	49	20 %	31	16 %
ПВА	59	24 %	49	25 %

З'ясовано, що ті пацієнти, у яких кількісні показники коронарного кальцинозу були біля 400 од. та вище, мали гемодинамічні стенози вінцевих судин, які спостерігались у них в 3,5 рази частіше, ніж у пацієнтів, що мали показники КІ до 100 од. та в межах 100-400 од.

Вивчаючи ці данні відмічено, що чим більше показники КІ у хворого, тим вища вірогідність наявності у нього гемодинамічно значущих стенозів та встановлено прямо пропорційний взаємозв'язок між показниками коронарного кальцинозу та частотою стенотичних змін у вінцевих судинах.

Отримані дані вказують, що коронарній кальциноз являється предиктором в розвитку виникнення подальших коронарних змін, обумовлених атеросклеротичним ураженням вінцевих судин. Тому, методика оцінки коронарного кальцинозу може використовуватись як для раннього виявлення ознак ІХС, так і для оцінки ступеня вираженості атеросклеротичних змін.

У 158 пацієнтів проведено співставлення результатів інвазивної РКГ та неінвазивної МСКТ-коронарографії. У 20 обстежених при МСКТ-коронарографії, що мали інтактні вінцеві артерії, було підтверджено не змінені вінцеві судини при РКГ.

При МСКТ-коронарографії, яку проводили на 16-, 32- та 64-зрізових МСКТ-сканерах у хворих на ІХС було точно визначено локалізацію та ступінь стенозів у вінцевих артеріях. У 9 % випадків при МСКТ-дослідженні відмічено деяке завищення ступеня стенозу, максимально на 10-25 %, але переважно у пацієнтів, які мали ознаки багатосудинного ураження та вираженого кальцинозу, на рівні якого відмічались не зовсім чіткі контури стінок вінцевої судини. Слід відмітити, що у всіх обстежених методом МСКТ-коронарографії, ні один із випадків гемодинамічно значущих звужень вінцевих артерій не був недооціненим.

За результатами МСКТ-досліджень судин коронарного русла, проведених на різних типах МСКТ-апаратах визначено, що якість зображення вінцевих судин різна в залежності від типа сканера, ЧСС, а також якості контрастування судинних структур. Встановлено, що на 16-зрізовому сканері візуалізація вінцевих артерій поступається зображенням, отриманим відповідно на сканерах нового покоління: 32- и 64-зрізових МСКТ апаратах. При обробці даних МСКТ-коронарографій, з усіх досліджень на 16-зрізовому апараті, у 19 пацієнтів (4,6 %) результати були сумнівні, що було пов'язано з наявністю в них високої ЧСС (більше 80 уд/хв). Також у 23 пацієнтів (5,5 %), із групи обстежених на 16-зрізовому томографі, були ознаки вираженої кальцифікації судин, в проекції якої була висока рентгенівська щільність та локальні артефакти від неї, що заважало при контрастуванні чітко визначити ступінь звуження просвіту судини на їх рівні.

При обробці результатів у групи пацієнтів, обстежених на 32-х зрізовому МСКТ-апараті, у 2 осіб (1,5 %) на зображеннях були часткові лінійні артефакти від високої ЧСС (більше 90-95 уд/хв.). Але ці артефакти були менш виражені, ніж у пацієнтів, яким проводили дослідження на 16-зрізовому МСКТ-апараті.

На 64-зрізовому МСКТ-сканері обробка результатів була проведена достовірно всім пацієнтам, незалежно від ЧСС та ступеня кальцинозу. Під час проведення МСКТ-коронарографій на різних типах МСКТ-апаратів, мало значення достатнє контрастування коронарного русла та правильна техніка виконання кардіологічних досліджень.

При співставленні результатів 16-, 32- та 64-зрізової МСКТ-коронарографії з даними рентгенівської коронарографії у 158 пацієнтів, показники інформативності методу МСКТ при виявленні коронарних стенозів на 16-, 32- та 64-детекторних МСКТ-апаратах становили: чутливість - 83 %, 91 % та 94 %; специфічність відповідно - 85 %, 93 % та 100 %.

Таким чином, на сучасному рівні променевої діагностики ІХС, МСКТ-коронарографія може використовуватись в якості альтернативи РКГ, як метод томографічної візуалізації для виявлення та оцінки атеросклеротичних та стенотичних змін судин коронарного русла.

При ЕхоКГ з 153 обстежених хворих на ІХС, у 31 були виявлені ознаки атеросклерозу на рівні аортального кільця та висхідної аорти. У 15 пацієнтів встановлено потовщення та ущільнення стінок в проекції проксимальних сегментів правої та лівої вінцевих артерій. Вказані зміни були виявлені у 11 пацієнтів в проекції ЛВА та у 4 пацієнтів в проекції ПВА. В ході дослідження у хворих на ІХС з атеросклеротичними ураженнями аорти та проксимальних сегментів вінцевих артерій було проведено співставлення даних ехокардіографічних показників з даними МСКТ. При МСКТ-коронарографії та МСКТ-аорнтографії були підтверджені дані ЕхоКГ, а також встановлено коронарний кальциноз різного ступеня і стенози судин на його рівні. В проксимальних відділах правої та лівої вінцевих артерій гемодинамічно не значущі стенози виявлено у 12 сегментах та більше ніж 50 % звуження просвіту судин встановлено у 3 сегментах. При МСКТ-коронарографії, - аортографії оцінка вінцевих судин та аорти була проведена на всьому обстежуваному рівні, що дозволило чітко встановити локалізацію кальцифікації судинних структур. Також при МСКТ-коронарографії були виявлені атеросклеротичні та стенотичні зміни іншої локалізації: у середньому та дистальному сегментах ПВА, в проекції ПМШГ ЛВА та в ОГ ЛВА, із яких у 49 сегментах були встановлені гемодинамічно значущі звуження.

Отже, дані дослідження показали, що ЕхоКГ дозволяє виявити атеросклеротичні зміни не тільки на рівні стінок аорти, а також в проекції стовбурів та проксимальних відділів головних гілок коронарного русла. Але середні та дистальні відділи вінцевих артерій при трансторокальній ЕхоКГ не визначаються. Тому, є обґрунтованим використання сучасних методів томографічної візуалізації, а саме методу МСКТ, для оцінки та отримання об'єктивних даних про зміни зі сторони структур серця, магістральних та коронарних судин.

При аналізі результатів МСКТ-вентрикулографій у пацієнтів контрольної групи проведено зіставлення структурно-функціональних показників ЛШ з даними ЕхоКГ. Встановлено, що МСКТ-виміри серця достовірно корелюють з показниками ЕхоКГ-дослідження. За даними дослідження, в контрольній групі - 109 обстежених осіб, які не мали ознак ІХС, структурно-функціональні параметри серця були в нормі у 75 пацієнтів (69 %). У 34 пацієнтів (31 %) виявлено відхилення цих параметрів від норми. Зміни структурно-функціональних показників ЛШ спостерігались у пацієнтів з ознаками некоронарогенних захворювань: у 8 пацієнтів - дилатаційної кардіоміопатії, у 15 - набутих вад серця, у 4 - міокардиту, у 3 - аритмогенної дисплазії ПШ, а також у 4 - вроджених вад серця.

У хворих на ІХС проаналізовано та співставлено дані МСКТ-вентрикулографії та ЕхоКГ. Результати МСКТ-вентрикулографій показали, що зміни розмірів та об'ємів ЛШ та функціональних параметрів добре зіставляються з результатами ЕхоКГ. При аналізі показників розмірів, об'ємів ЛШ та ФВ ЛШ, отриманих двома методами візуалізації, були відсутні статистично значущі відмінності, а коефіцієнт кореляції - r знаходився в межах 0,68-0,91.

В ході МСКТ-дослідження було вивчено показники внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на ІХС з різними клінічними формами та ступенем атеросклеротичного ураження судин коронарного русла. При вивченні структурно-функціональних показників ЛШ у хворих на ІХС виявлено збільшення - КДР, КСР, КДО, КСО, УО ЛШ та зниження ФВ ЛШ, в порівнянні з пацієнтами контрольної групи, які не мали ознак ІХС (p<0,05). При цьому виявлено, що у 57 (72,1 %) хворих з прогресуючою стенокардією достовірно збільшені значення КДО (на 14 %), КСО (18 %) та КСР (на 15 %), КДР (на 11 %) та знижена ФВ ЛШ (на 7 %) при зіставлені цих показників у хворих з клінікою стабільної стенокардії напруження. Це свідчило в першу чергу про хронічну ішемію міокарда та порушення як систолічної, так і діастолічної функції ЛШ. У 91 % пацієнтів зі змінами структурно-функціональних показників ЛШ виявлено наявність кальцієвих атеросклеротичних бляшок в проекції вінцевих судини та встановлено гемодинамічно значущі стенози при МСКТ-коронарографії. У хворих зі стенокардію спокою та у тих, що мали збільшення інтенсивності та/або тривалості приступів стенокардії, при МСКТ-коронарографії виявлено ознаки розповсюдженого коронарокальцинозу та переважання багатосудинного атеросклеротичного ураження.

В ході МСКТ-дослідження розроблено критерії оцінки даних МСКТ-вентрикулографії:

І. Базові виміри:

1. Виміри товщини міокарда ЛШ, МШП та ПШ в різних сегментах міокарда. Зазвичай виконуються вони в діастолу.

2. Оцінка діаметру ЛШ, ЛП (при потребі ПШ та ПП) в діастолу та систолу - кінцево-діастолічний розмір та кінцево-систолічний розмір (КДР, КСР).

3. Виміри діаметру висхідної (ВАо) та нисхідної аорти (НАо), легеневого стовбуру, правої та лівої легеневих артерій (ЛА).

ІІ. Структурно-функціональні показники ЛШ: кінцево-діастолічний об'єм ЛШ (КДО), кінцево-систолічний об'єм ЛШ (КСО), маса міокарда ЛШ (ММ ЛШ), фракція викіду ЛШ (ФВ ЛШ), ударний об'єм ЛШ (УО ЛШ).

ІІІ. Оцінка регіональної та глобальної скоротливої функції ЛШ.

При аналізі регіонального руху стінки ЛШ зазначається:

нормальна скоротливість ЛШ; - гіпокінезія; - акінезія; - дискінезія.

Оцінка глобальної скоротливої функції ЛШ в режимі «кіно» визначається як: - нормальна; - незначно, - помірно, - значно обмежена; підвищена з збільшенням амплітуди руху стінок ЛШ та збільшення систолічного потовщення його стінок.

При комплексному променевому дослідженні хворих на ІХС, для виявлення легеневих ускладнень, проведено рентгенографічне дослідження ОГК та проаналізовано результати. За даними РГ ОГК 190 хворих на ІХС, рентгенографічні зміни застійного характеру в легенях виявлено у 44 хворих, 27 з яких складали пацієнти, які перенесли в анамнезі ІМ. У 13 хворих (6,8 %) за клінічними та рентгенологічними даними запідозрені позасерцеві тромбоемболічні ускладнення - тромбоемболія легеневих артерій (ТЕЛА) і її гілок та тромбінфарктна пневмонія (ТП). З цієї групи пацієнтів при МСКТ ЛА у 7 випадках підтверджено діагноз ТЕЛА. МСКТ ЛА дозволила верифікувати цей діагноз і визначити масивність та тяжкість тромбоемболії та спланувати подальшу тактику лікування.

З метою визначення оптимального алгоритму променевого обстеження в діагностиці постінфарктних аневризм ЛШ проаналізовано роль рентгенографічного та рентгеноскопічного дослідження ОГК для виключення у хворих, які перенесли гострий ІМ, внутрішньосерцевих ускладнень. На етапі первинної діагностики постінфарктних аневризм ЛШ після проведення РГ ОГК було вивчено дані 160 рентгенограм хворим (143 чоловіків та 17 жінок) та проаналізовано результати РС ОГК у 33 хворих (29 чоловіків та 4 жінок).

У 25 хворих, що мали за даними РГ ОГК первинно попередньо виявлені ознаки постінфарктної аневризми ЛШ, було додатково проведено РС ОГК. За допомогою обох методів: РГ ОГК та РС ОГК, в кінцевому результаті у 18 хворих були запідозрені постінфарктні аневризми ЛШ.

Із 18 хворих з характерними рентгенологічними ознаками аневризм ЛШ у 14 осіб методом ЕхоКГ та МСКТ-вентрикулографії верифіковано наявність у хворих постінфарктних аневризм ЛШ. При МСКТ-вентрикулографії у 4 хворих не підтверджено попередні рентгенографічні дані, що стосуються аневризм ЛШ, але встановлено ознаки постішемічної дилатаційної кардіоміопатії.

Під час діагностики постінфарктних аневризм ЛШ методом МСКТ-вентрикулографії в 100% отримано чітке уявлення про локалізацію, розміри, форму аневризм та ознаки тромбоутворення, що було підтверджено в подальшому при проведенні 28 хворим з цією патологією кардіохірургічного лікування - аневризмектомії.

Таким чином, застосування РГ ОГК та РС ОГК найбільш обґрунтовано на першому променевому діагностичному етапі виявлення постінфарктної аневризм ЛШ та економічно виправдано. Однак, для верифікації діагнозу та виключення інших патологічних змін даної локалізації, необхідно включати в подальший діагностичний процес проведення ЕхоКГ та МСКТ-вентрикулографії, які дозволять перевірити дані РГ ОГК та РС ОГК.

У хворих, які перенесли ІМ, для визначення ступеня пошкодження міокарду та виявлення ускладнень ІМ методом МСКТ обстежено 61 хворого (57 чоловіків та 4 жінки). За результатами МСКТ-вентрикулографії у обстежених виявлено ознаки ураження міокарду ЛШ та підтверджено клінічний діагноз ІМ.

На МСКТ-зображеннях визначено локалізацію ішемії/некрозу міокарду ЛШ та встановлювали розміри/поширеність цих змін, а також проведено кількісну та якісну оцінку функції ЛШ. Диференціація зони ішемії та некрозу із здоровим міокардом чітко відмічалась у 59 хворих (96,7 %). У 2-х хворих (3,3 %) візуалізація ділянок ішемії міокарду була не задовільна, що могло бути пов'язано з невеликою зоною ураження ЛШ при дрібновогнищевому ІМ та незначними змінами в міокарді. Зона ІМ мала достовірно нижчу щільність ніж здоровий міокард та була в межах +17/+49 од. HU та +105/+128 од. HU відповідно, р<0,001. При цьому показники щільності міокарду ЛШ в зоні дефекту контрастування залежали від давності перенесеного ІМ. Так, в гострому та підгострому періодах ІМ, у хворих ділянки ішемії міокарду мали вищу щільність ніж у хворих, яки знаходились в постінфарктному періоді. Відмічено, що в зоні ІМ, який відбувся недавно, контури ішемії міокарду були не зовсім чіткими та визначались менш інтенсивно, ніж ділянки з сформованим постінфарктним рубцем.

При вивченні скоротливої функції міокарду ЛШ за допомогою методу МСКТ у хворих з перенесеним ІМ виявлено порушення скоротливої функції ЛШ та встановлено: у 22 хворих (36,1 %) - локальну гіпокінезію, у 17 (27,9 %) - акінезію, у 8 (13,1 %) - дискінезію та у 5 (8,2 %) - дифузну гіпокінезію. У 4 хворих відмічено поєднання - дискінезії/акінезії та у 5 хворих гіпокінезії/дискінезії. При МСКТ-аналізі томограм в режимі «кіно» також виявлено зміни регіонального руху стінки ЛШ. У 21 хворого встановлено незначно обмежене скорочення, у 24 - помірно обмежене скорочення, у 14 - значно обмежене скорочення та у 2 - збільшення систолічного потовщення стінок ЛШ. В постінфарктному періоді у 29 хворих (47,5 %) встановлено збільшення об'ємних показників ЛШ та зменшення ФВ ЛШ. У цих хворих середні значення функціональних показників ЛШ становили: ФВ ЛШ - 36,1±13,4; КДО - 142,7+8,1 та КСО - 72,1+2,3. Статистично значуща відмінність функціональних показників ЛШ у групі хворих, що перенесли ІМ, при співставленні з цими ж показниками у осіб контрольної групи становила - р<0,001. В цій групі переважали пацієнти, котрі перенесли трансмуральний ІМ.

При МСКТ-вентрикулографії у 36 хворих (59 %), після перенесеного ІМ, було виявлено аневризми ЛШ, як гострі так і хронічні. У 2 хворих, які мали гостру аневризму, форма аневризми була мішкоподібна. У 34 обстежених виявлено ознаки хронічної аневризми ЛШ. У 12 хворих постінфарктна аневризма ЛШ супроводжувалась розвитком тромбоутворення в її проекції, що попередньо було запідозрене при проведенні хворим ЕхоКГ. В анамнезі захворювання цих хворих зареєстровано перенесений трансмуральний ІМ та у всіх обстежених з постінфарктною аневризмою ЛШ відмічено наростаючу діастолічну та систолічну дисфункцію ЛШ.

У 31 хворого з постінфарктними аневризмами ЛШ, виявленими методами МСКТ та ЕхоКГ, для верифікації діагнозу було виконано РВГ. За результатами РВГ у 2 хворих підтверджено гостру аневризму ЛШ та у 29 - хронічну аневризму ЛШ, що збігалось з первинними даними отриманими при МСКТ-вентрикулографії. Із 31 хворого з виявленими постінфарктними аневризмами ЛШ, у 28 хворих (90,3%) за даними МСКТ-вентрикулографії та РВГ було визначено необхідність проведення кардіохірургічної операції - аневризмектомії/вентрикулопластики. В подальшому цим хворим було виконано кардіохірургічне втручання, при якому в 100% підтверджено наявність аневризми ЛШ.

Методом МСКТ та ЧС ЕхоКГ обстежено 29 хворих з ознаками порушення серцевого ритму, фібриляції передсердь (ФП) та підозрою розвитку в них тромбоемболічних ускладнень, пов'язаних головним чином з утворенням тромбів у вушку ЛП. При ЧС ЕхоКГ виявлено внутрішньопередсердні тромби в 13,8 %, які візуалізувались: у 3 хворих тільки в вушку ЛП та в 1 - в порожнині ЛП та в вушку ЛП. Наявність тромбів у вушку ЛП та порожнині ЛП у всіх випадках була підтверджена МСКТ-вентрикулографією та визначена при цьому точна локалізація і розміри цих тромбів.

Аналіз даних, отриманих при ЧС ЕхоКГ та МСКТ-вентрикулографії, показав відповідність даних отриманих цими методами. При співставленні результатів ЧС ЕхоКГ з даними МСКТ-вентрикулографії, між ними були відсутні статистично значущі відмінності показників (р>0,05).

Проаналізовано результати МСКТ у хворих після проведення кардіологічних хірургічних втручань: коронарного стентування та коронарного шунтування. У 37 пацієнтів після коронарного стентування проводилась МСКТ-оцінка 53 сегментів зі стентами. При обробці МСКТ-даних на 16-зрізовому сканері в 3,8 % випадків були отримані не достовірні МСКТ-результати. Достовірно оцінено стан 51 стента (96,2 %), діаметр яких був переважно більше 3 мм, що досліджувались на 32- та 64-зрізових комп'ютерних томографах. При цьому в 47 стентах (92,2 %) ознак порушення прохідності в їх проекції не виявлено. У 4-х хворих (7,8 %) після стентування виявлено стенотичні зміни: в 2 стентах ознаки рестенозу та ще в 2 - ознаки повного тромбозу/оклюзії стентів. У пацієнтів з ознаками рестенозу при МСКТ-аналізі виявлено: в першому випадку частковий рестеноз в просвіті стенту на 25-50 % в проксимальному сегменті ПВА та у другого хворого встановлено стеноз біля 50 % на рівні стента в проксимальному сегменті ПМШГ ЛВА. У хворих з коронарним тромбозом стентів в подальшому отримані дані були підтверджені: в одному випадку під час проведення РКГ та виконанням повторної реваскуляризації вінцевої судини та в другому випадку при патологоанатомічному дослідженні.

Проведено оцінку функціонального стану 194 коронарних шунтів за допомогою мультиспіральної 16-, 32- та 64- зрізової комп'ютерної томографії та визначено діагностичні можливості методу МСКТ-шунтографії. По даним МСКТ-шунтографії виявлено 11 аортокоронарних шунтів, які не контрастувались, або візуалізувались тільки на рівні проксимального анастомозу шунта довжиною до 3-5 мм, у вигляді короткої культі від аорти, що є достовірною ознакою їх оклюзії. У 3-х хворих одночасно виявлено по 2 не функціонуючих аортокоронарних шунта. В одному випадку виявлено відсутнє контрастування мамарнокоронарного шунта. Решта 40 досліджених мамарнокоронарних шунтів добре візуалізувались на МСКТ-зображеннях, їх контрастування простежувалось на всьому протязі до місця дистального анастомозу шунтів з вінцевими артеріями.

Слід відмітити, що оцінка стану шунтів, яка проводилась на різних типах МСКТ-сканерах (16-, 32- та 64-зрізових) була виконана без виключення для всіх досліджуваних аортокоронарних та мамарнокоронарних шунтів. Це обумовлено тим, що коронарні шунти мають рівний хід, ширший діаметр ніж вінцеві артерії та не мають ознак судинної кальцифікації, яка може давати артефакти на КТ-зображеннях. Краща візуалізація шунтів була отримана на 32- та 64-зрізових МСКТ-апаратах, в порівнянні з зображеннями шунтів, які досліджувались на 16-зрізовому МСКТ-сканері. Ділянки проксимальних анастомозів коронарних шунтів на 16-зрізовому МСКТ-сканері досліджувались в 100 %, а також в 93 % на рівні дистальних анастомозів шунтів з вінцевими артеріями. На 32- та 64-зрізових МСКТ-апаратах загальна можливість оцінки стану коронарних шунтів для всіх вивчених зон складала 100 %.

Отже, вивчення функціонального стану шунтів та стентів при МСКТ-обстеженні дозволяє виявити відповідні зміни: в коронарному стенті - ознаки рестенозу, тромбозу; або в шунтах - ознаки порушення їх прохідності. Виявленні при МСКТ-коронарографії та МСКТ-шутнографії порушення функціонального стану стентів та шунтів, дозволяють правильно спланувати подальше лікування цих хворих.

На основі вивчення результатів МСКТ-коронарографій, МСКТ-вентрикулографій та МСКТ-шунтографій визначено значення методу МСКТ в діагностиці ІХС та встановлено показання до проведення МСКТ-кардіологічних досліджень у відповідних групах:

- пацієнти з симптомами ІХС, що мають фактори ризику розвитку ІХС;

- пацієнти з сумнівними результатами стрес-тестів;

- пацієнти з нечіткими симптомами ІХС;

- пацієнти з симптомами ІХС, що мають протипоказання до РКГ;

- пацієнти з атиповим болем в грудній клітці;

- після проведення хворим стентування/шунтування з метою вивчення функції та прохідності шунтів/стентів (при наявності клінічної симптоматики);

- для діагностики постінфарктних аневризм ЛШ та тромботичних внутрішньосерцевих ускладнень.

Під час променевого обстеження хворих на ІХС розроблено діагностичні алгоритми: алгоритм застосування променевих методів дослідження на різних етапах діагностичного процесу ІХС та алгоритм проведення кардіологічного МСКТ-обстеження на виявлення ознак ІХС, що дозволяють створити диференційований підхід до ранньої та своєчасної діагностики ІХС (рис. 6, 7).

Отже, в результаті проведеного комплексу променевого дослідження вінцевих судин та структурно-функціонального стану серця доведено високу діагностичну цінність методу МСКТ в виявленні ознак коронарного атеросклерозу на етапах променевого діагностичного процесу ІХС.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми променевої діагностики та кардіології, що полягає в підвищенні ефективності діагностики ішемічної хвороби серця шляхом використання методу мультиспіральної комп'ютерної томографії при комплексній оцінці стану коронарного русла та структурно-функціональних показників лівого шлуночка з метою виявлення атеросклеротичних і стенотичних змін у вінцевих судинах, що дозволяє визначити ступінь коронарного ураження та оптимізувати вибір методу лікування хворих на етапах променевого діагностичного процесу ІХС.

Проведено аналіз результатів комплексного променевого кардіологічного дослідження з використанням методу МСКТ в контрольній групі (109 пацієнтів) та у хворих на ІХС (508 пацієнтів). Методом МСКТ у 37 пацієнтів контрольної групи (34%) та у 451 хворого на ІХС (88,8%) виявлено достовірні ознаки кальцинозу вінцевих судин та встановлено прогресування коронарних атеросклеротичних змін із віком пацієнтів та при наявності факторів ризику ІХС. При кількісному підрахунку коронарного кальцієвого індексу в 5 % хворих на ІХС встановлено 1 ступінь кальцинозу, в 29 % - 2 ступінь, у 51 % - 3 ступінь та в 15 % - 4 ступінь. При МСКТ-дослідженні чітко встановлено локалізацію та розповсюдженість коронарного кальцинозу: в 4 % хворих у проекції стовбуру ЛВА, в 46 % - у ПМШГ ЛВА, в 6 % - у ДА ЛВА, в 20 % - у ОГ ЛВА, в 24 % - у ПВА.

За допомогою методу МСКТ-коронарографії визначено стан судин коронарного русла та вивчено анатомічні особливості будови вінцевих артерій. У пацієнтів з атеросклеротичним коронарним ураженням проведено МСКТ-оцінку ступеня стенозу, типу атеросклеротичних бляшок та характеру ураження вінцевих судин. Із 403 хворих на ІХС (79,3 %), у 206 хворих (51,1 %) виявлено стенози до 50 % та в 197 (48,9 %) - понад 50 % звуження просвіту вінцевих судин, із яких у 90 хворих - на 51-75 %, у 78 - на 75-95 % та у 29 - на 95-100 %. Проаналізовано взаємозв'язок між виявленими стенозами у вінцевих артеріях і ступенем коронарного кальцинозу та з'ясовано їх вплив на перебіг ІХС. Визначено, що результати підрахунків коронарного кальцієвого індексу є прогностично значимими в оцінці прогресування ІХС.

При співставленні результатів 16-, 32- та 64-зрізової МСКТ-коронарографії з даними рентгенівської коронарографії, показники інформативності методу МСКТ при виявленні коронарних стенозів на 16-, 32- та 64-детекторних МСКТ-апаратах становили: чутливість - 83 %, 91 % та 94 %; специфічність відповідно - 85 %, 93 % та 100 %. У 19 випадках результати 16-зрізової МСКТ-коронарографії були сумнівними за рахунок вираженого коронарного кальцинозу та в 9 % відмічено завишення ступеня стенозу на 10-25 %. На 64-зрізовому МСКТ-сканері всі результати були достовірно оброблені, навіть при підвищені у пацієнтів ЧСС.

З'ясовано, що метод МСКТ-вентрикулографії є цілком адекватним щодо морфо-метричного аналізу структур серця та структурно-функціональних характеристик лівого шлуночка, як у пацієнтів з нормальними показниками внутрішньосерцевої гемодинаміки, так і при змінах цих показників у хворих на ІХС. Проведене співставлення результатів ЕхоКГ та МСКТ показало високий достовірний кореляційний зв'язок між обома діагностичними методами.

За допомогою методу МСКТ у хворих на ІХС з гемодинамічними змінами вінцевих судин проведено оцінку діастолічної та систолічної функції ЛШ. При цьому виявлено збільшення об'ємних показників ЛШ (КДР, КСР, КДО, КСО) й УО ЛШ та зниження ФВ ЛШ у хворих на ІХС відносно пацієнтів контрольної групи. Наявність прогресуючої стенокардії у хворих характеризувалась достовірним збільшенням показників КДО (на 14 %), КСО (18 %) та КСР (на 15 %), КДР (на 11 %) та зниженням ФВ ЛШ (на 7 %), що свідчить про порушення, як систолічної, так і діастолічної функції ЛШ. Порівняльний аналіз показників внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на ІХС, проведений за результатами МСКТ-вентрикулографії та ЕхоКГ, показав співставлення даних обох методів, коефіцієнт кореляції - r в межах 0,68-0,91.

Проведено аналіз даних МСКТ-вентрикулографій у хворих в гострому, підгострому періодах ІМ та в пізньому постінфарктному періоді. Загалом, диференціація зони ішемії та некрозу чітко відмічалась у 59 хворих (96,7 %). Зони інфарктного ураження міокарда в МСКТ-зображенні мали достовірно нижчу щільність ніж здоровий міокард (р<0,001). Показники щільності міокарда ЛШ в зоні дефекту контрастування залежали від давності перенесеного ІМ, а саме, у хворих в гострому та підгострому періодах ІМ ділянки ішемії міокарда мали вищу щільність, ніж ділянки міокарда з сформованим постінфарктним рубцем.

За даними МСКТ-вентрикулографії у хворих, що перенесли ІМ, виявлено порушення скоротливої функції ЛШ: у 22 хворих (36,1 %) - локальну гіпокінезію, у 17 (27,9 %) - акінезію, у 8 (13,1 %) - дискінезію та у 5 (8,2 %) - дифузну гіпокінезію. У 29 хворих в постінфарктному періоді (47,5 %) встановлено збільшення об'ємних показників ЛШ та зменшення ФВ ЛШ, які достовірно відрізнялись від показників пацієнтів контрольної групи (р<0,001). Результати МСКТ-вентрикулографії дозволили виявити порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки та ознаки постішемічного ремоделювання лівого шлуночка, визначити його глобальну та регіональну скоротливу здатність та вивчити стан інших структур серця - клапанного апарату, стінок серця, перикарду.

Вивчено діагностичні можливості застосування різних променевих методів серцевої візуалізації: РГ ОГК та РС ОГК, ЕхоКГ та ЧС ЕхоКГ з метою виявлення внутрішньосерцевих ускладнень у хворих в ранньому та пізньому постінфарктному періодах. Методами РГ ОГК та РС ОГК у 18 хворих з ІМ попередньо виявлено ознаки аневризми ЛШ, з яких у 4 обстежених при МСКТ-дослідженні не підтверджено їх наявність, але встановлено ознаки постішемічної дилатаційної кардіоміопатії. Включення в діагностичний процес методу МСКТ у хворих з перенесеним ІМ, дозволило верифікувати аневризми ЛШ та інші постінфарктні ускладнення.

За даними ЕхоКГ та МСКТ-вентрикулографії у 36 хворих в постінфарктному періоді виявлено аневризми ЛШ: у 2 - гострі, із яких 1 супроводжувалась розривом міжшлуночкової перегородки, та у 34 хронічні аневризми ЛШ. У 12 хворих постінфарктна аневризма ЛШ супроводжувалась розвитком тромбоутворення в зоні інфарктного ураження. Висока надійність методу МСКТ в діагностиці аневризм ЛШ підтверджена в 90,3% хворих під час кардіохірургічного втручання.

Визначено значення променевих методів діагностики в виявлені постінфарктних внутрішньосерцевих ускладнень та зіставлені дані МСКТ з результатами ЕхоКГ, ЧС ЕхоКГ та РВГ. При ЧС ЕхоКГ, з 29 хворих, у 4 виявлено тромби вушка ЛП, що підтверджено результатами МСКТ та встановлено їх точну локалізацію і розміри. Встановлено, що МСКТ-вентрикулографія є високонадійним методом томографічної візуалізації в діагностиці постінфарктних гострих і хронічних аневризм ЛШ, розриву міжшлуночкової перегородки, а також тромбоемболічних та інших ускладнень ІМ. Це дозволяє розглядати метод МСКТ-вентрикулографії як альтернативу РВГ для виявлення внутрішньосерцевих ускладнень у хворих з перенесеним ІМ.

Методами рентгенографії та МСКТ органів грудної клітки виявлено легеневі ускладнення в ранньому та пізньому постінфарктному періодах. При РГ ОГК у 44 пацієнтів (23,2 %) виявлено рентгенографічні ознаки застійного характеру в легенях, з яких 27 хворих перенесли в анамнезі ІМ. У 13 хворих (6,8 %) за даними РГ ОГК запідозрені ТЕЛА та ТП, з яких тільки у 7 (3,7 %) методом МСКТ ЛА підтверджено діагноз ТЕЛА та визначено масивність і тяжкість тромбоемболії, а також подальший вибір лікування цих хворих. МСКТ-ангіографія ЛА може виступати сьогодні як метод вибору відносно рентгенівської ангіопульмонографії в діагностиці тромбоемболічних ускладнень ЛА.

З'ясовано можливості використання методу МСКТ у хворих після коронарного стентування та артокоронарного й мамарного шунтування для вивчення функціонального стану коронарних стентів і шунтів. Методом МСКТ у 4 хворих (7,8 %) виявлено зміни в стентах, із яких 2 мали ознаками рестенозу та 2 - тромбозу. У 1 хворого тромбоз стента підтверджено при РКГ, в другому випадку - при патологоанатомічному дослідженні. За даними МСКТ-шунтографії у 6,7 % пацієнтів виявлено нефункціонуючі коронарні шунти, з яких 11 - аортокоронарних шунтів та 1 - мамарнокоронарний шунт.

В результаті проведеного комплексу променевих досліджень доведено високу діагностичну цінність методу МСКТ в виявленні ознак коронарного атеросклерозу. Розроблено МСКТ-діагностичні критерії аналізу МСКТ-коронарограм та критерії оцінки даних МСКТ-вентрикулограм у хворих на ІХС для створення бази стандартизованих клінічних протоколів кардіологічного МСКТ-обстеження. Запропоновано алгоритм застосування променевих методів дослідження на різних етапах діагностичного процесу ІХС та алгоритм проведення кардіологічного МСКТ-обстеження з метою раннього виявлення достовірних ознак ІХС та її ускладнень, що оптимізують подальший вибір методу лікування хворих на ІХС.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для своєчасного виявлення атеросклеротичних змін у судинах коронарного русла, встановлення локалізації й ступеня стенозу у вінцевих судинах та вивчення показників внутрішньосерцевої гемодинаміки та стану структур серця необхідно проводити коронарографічні та вентрикулографічні дослідження. Для цього сьогодні можна використовувати неінвазивну МСКТ-коронарографію та МСКТ-вентрикулографію з діагностичною метою як альтернативні дослідження відповідним інвазивним дослідженням - РКГ та РВГ.

При виконанні МСКТ-коронарографії та МСКТ-вентрикулографії необхідно дотримуватись належних стандартів проведення МСКТ кардіологічних досліджень.

Виявлені при МСКТ-кардіологічному обстеженні анатомічні особливості будови вінцевих артерій, грудної аорти та структур серця, необхідно враховувати під час проведення інтервенційних кардіологічних втручань.

Для проведення аналізу даних МСКТ-кардіологічного дослідження рекомендовано застосовувати критерії оцінки результатів МСКТ-коронарографій та МСКТ-вентрикулографій.

Запропоновані діагностичні критерії необхідні для створення бази стандартизованих клінічних протоколів кардіологічного МСКТ-обстеження.

Рекомендовано проводити МСКТ-вентрикулографію для вивчення морфо-метричних показників структур серця та структурно-функціональні параметрів ЛШ у хворих на ІХС, в комплексі з МСКТ-коронарографією, що не потребує додаткового проведення ЕхоКГ з цією метою.

З метою диференційованого підходу діагностики серцево-судинних змін та раннього виявлення ознак ІХС пропонується використовувати розроблені алгоритми діагностики ІХС з використанням методу МСКТ.

З метою стратифікації ризику розвитку ІХС та визначення подальшого кардіологічного прогнозу у пацієнтів: з сумнівними стрес-тестами; з атиповим болем в грудній клітці; з нечіткими симптомами ІХС; з симптомами ІХС, що мають фактори ризику розвитку ІХС, рекомендовано проведення скринінгового МСКТ-дослідження на виявлення коронарного кальцинозу з кількісною оцінкою кальцієвого індексу та визначенням ступеню його прояву.

На основі визначення інформативності методу МСКТ обґрунтованим є проведення МСКТ-обстеження у хворих в постінфарктному періоді для виявлення та підтвердження внутрішньосерцевих та позасерцевих ускладнень.

У хворих з підозрою на порушення функціонального стану шунтів або стентів рекомендовано проводити МСКТ-обстеження для виключення в коронарних стентах ознак рестенозу, тромбозу або звужень чи оклюзії в шунтах.

За даними кардіологічного МСКТ-обстеження, хворим на ІХС, які потребують лікування та спостереження кардіологів, пропонується надавати рекомендації, що стосуються подальшого вибору методу лікування (фармакотерапія або інтервенційні коронарні втручання) та направляти цих хворих у відповідні кардіологічні чи кардіохірургічні центри.

Впроваджені в клінічну практику МСКТ-діагностичні критерії комплексного аналізу МСКТ-коронарограм і критерії оцінки МСКТ-вентрикулограм, створена база клінічних протоколів кардіологічного МСКТ-обстеження та розроблені діагностичні алгоритми застосування променевих методів дослідження на виявлення ознак ІХС можуть використовуватись у рентгенологічних та кардіологічних відділеннях, у радіологічних центрах та в відділеннях променевої діагностики.

Враховуючи діагностичну цінність методу МСКТ на різних етапах променевого обстеження хворих на ІХС, кардіологічне МСКТ-дослідження вносить свій вклад у галузі променевої діагностики, радіології та кардіології, що сприяє підвищенню ефективності променевої діагностики ІХС в кардіологічній та клінічній практиці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Федьків С. В. Діагностичні можливості 16-ти зрізової мультиспіральної комп'ютерної томографії при оцінці коронарного атеросклерозу у пацієнтів з ішемічною хворобою серця / С. В. Федьків // Український медичний часопис. - 2007. - № 4 (60). - С. 42-46.

2. Федьків С. В. Виявлення атеросклеротичних та стенотичних змін у вінцевих артеріях при ішемічній хворобі серця за допомогою 16-ти зрізової мультиспіральної комп'ютерної томографії / С. В. Федьків // Український кардіологічний журнал. - 2008. - № 2. - С. 68-73.

3. Федьків С. В. Неінвазивна діагностика ішемічної хвороби серця за допомогою мультиспіральної комп'ютерної томографії / С. В. Федьків // Acta medica leopoliensia. Львівський медичний часопис. - 2008. - Т. 14, № 4. - С. 11-15.

4. Федьків С. В. Мультиспіральна комп'ютерна томографічна візуалізація вінцевих артерій при ішемічній хворобі серця / С. В. Федьків // Галицький лікарський вісник. - 2008. - Т 15, № 4. - С. 59-63.

5. Федьків С. В. Використання мультиспіральної комп'ютерної томографії для оцінки стану коронарних стентів / С. В. Федьків // Acta medica leopoliensia. Львівський медичний часопис. - 2009. - Т. 15, № 4. - С. 16-21.

6. Федьків С. В. Результати неінвазивної кардіоваскулярної діагностики методом мультиспіральної комп'ютерної томографії / С. В. Федьків // Український радіологічний журнал. - 2009. - № 4. - С. 451-459.

7. Федьків С. В. Результати МСКТ-коронарографії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця після проведення інвазивних коронарних втручань / С. В. Федьків // Променева діагностика, променева терапія : матеріали Українського конгресу радіологів. - К., 2009. - С. 51-52.

8. Федькив С. В. Оценка результатов неинвазивной МСКТ-коронарографии с ЭКГ-синхронизацией при коронарных атеросклеротических изменениях / С. В. Федькив // Медицинская визуализация : материалы ІІІ Всерос. национального конгресса лучевых диагностов и терапевтов «Радиология-2009». - М., 2009. - Спец. вып. С. 438-439.

9. Федьків С. В. Оцінювання функціонального стану коронарних шунтів методом мультиспіральної комп'ютерної томографії з використанням мультиспіральних комп'ютерних томографів різного типу / С. В. Федьків // Український кардіологічний журнал. - 2010. - № 2. - С. 14-18.

10. Федьків С. В. Оцінка структурно-функціонального стану лівого шлуночка методом мультиспіральної комп'ютерної томографічної вентрикулографії у хворих після перенесеного інфаркту міокарда / С. В. Федьків // Український радіологічний журнал. - 2010. - № 2. - С. 232-239.

11. Федьків С. В. Вивчення анатомічних характеристик серця та визначення структурно-функціонального стану міокарду лівого шлуночка в нормі методом МСКТ-вентрикулографії / С. В. Федьків // Променева діагностика, променева терапія. - 2010. - № 2. - С. 70-75.

12. Федьків С. В. Вивчення даних мультиспіральної комп'ютерної томографічної вентрикулографії та ехокардіографії у хворих на ішемічну хворобу серця / С. В. Федьків // Український радіологічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 352-358.

13. Федьків С. В. Значення рентгенографічного та рентгеноскопічного досліджень, ЕхоКГ та мультиспіральної комп'ютерної томографії на етапах діагностичного процесу виявлення постінфарктних аневризм лівого шлуночка / С. В. Федьків // Acta medica leopoliensia. Львівський медичний часопис. - 2010. - Т. 16, № 3. - С. 19-23.

14. Федьків С. В. Виявлення постінфарктних легеневих та тромботичних ускладнень методами рентгенографії та мультиспіральної комп'ютерної томографії / С. В. Федьків // Український кардіологічний журнал. - 2010. - № 5. - С. 63-70.

15. Коваленко В. М. Застосування мультиспіральної комп'ютерної томографії в діагностиці ішемічної хвороби серця / В. М. Коваленко, С. В. Федьків // Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 1. - С. 70-80. (Автором особисто виконано МСКТ-дослідження пацієнтів для вивчення стану коронарного русла при ІХС. Описано методики виконання МСКТ вінцевих судин. Проаналізовано результати, сформовано висновки та підготовлено статтю до друку).

16. Дикан І. М. Кількісна оцінка коронарного кальцинозу за допомогою 16-ти зрізової мультиспіральної комп'ютерної томографії / І. М. Дикан, С. В. Федьків // Променева діагностика, променева терапія. - 2007. - № 3. - С. 39-43. (Самостійно проведено МСКТ-обстеження пацієнтів з кількісною оцінкою коронарного кальцинозу. Проаналізовано результати, сформовано висновки та підготовлено статтю до друку).

17. Діагностика тромбозу вушка лівого передсердя у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь: черезстравохідна ехокардіографія і мультиспіральна комп'ютерна томографія / М. З. Чередниченко, О. С. Сичов, О. І. Фролов, Н. В. Пелех, С. В. Федьків, М. Р. Ікоркін // Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 6. - С. 59-66. (Самостійно проведено МСКТ-обстеження пацієнтів. Проаналізовано результати та підготовлено статтю до друку).

18. Мультиспіральна комп'ютерна томографія: перспективи застосування в сучасній клінічній практиці для діагностики серцево-судинних захворювань / С. В. Федьків, В. М. Коваленко, І. М. Дикан, В. О. Рогожин // Променева діагностика, променева терапія. - 2008. - № 1. - С. 5-13. (Особисто проведено МСКТ-оцінка коронарного атеросклерозу у пацієнтів на ІХС. Представлено можливості МСКТ-кардіологічної діагностики. Зроблено статистичний аналіз даних та оформлення статті).

19. Дикан І. М. Методика дослідження та оцінка результатів під час проведення МСКТ-коронарографії з ЕКГ-синхронізацією у здорових осіб та пацієнтів з ознаками коронарного атеросклерозу / І. М. Дикан, С. В. Федьків // Променева діагностика, променева терапія. - 2009. - № 1. - С. 50-59. (Автором описано методику виконання МСКТ-коронарографії та розроблено критерії оцінки вінцевих судин при виявленні коронарних атеросклеротичних та стенотичних змін. Проведено обстеження хворих, аналіз й статистичну обробку даних та підготовлено статтю до друку).

20. Дикан І. М. Співставлення результатів МСКТ-коронарографії та інвазивної рентгенівської коронарографії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця / І. М. Дикан, С. В. Федьків, В. О. Рогожин // Променева діагностика, променева терапія. - 2009. - № 2. - С. 38-42. (Автором виконано МСКТ-кардіологічне дослідження у пацієнтів на ІХС та вивчено стан коронарного русла. Проаналізовано результати, сформовано висновки та підготовлено статтю до друку).

21. Дикан І. М. Співставлення результатів МДКТ-вентрикулографії та інвазивної рентгенівської вентрикулографії у хворих з інфарктом міокарда / І. М.Дикан, С. В. Федьків // Променева діагностика, променева терапія. - 2010. - № 3. - С. 41-47. (Автором самостійно проведено МСКТ-вентрикулографію хворим на ІХС. Проаналізовано результати, сформовано висновки та підготовлено статтю до друку).

22. Дыкан И. Н. Сравнительные возможности 16-ти, 32-х и 64-х срезовых МСКТ-апаратов в диагностике стенозов венечных артерий методом МСКТ-коронарографии / И. Н. Дыкан, С. В. Федькив, В. А. Рогожин // Медицинская визуализация : приложение : материалы І съезда лучевых диагностов Южного Федерального округа. - Ростов-на-Дону, 2009. - С. 35. (Особисто проведено МСКТ-дослідження на різних типах МСКТ-апаратів у пацієнтів на ІХС. Проведено статистичний аналіз даних, написання та оформлення статті).

23. Патент України № 32488. Спосіб відновлення синусового ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь / Сичов О. С., Чередниченко М. З., Фролов О. І., Федьків С. В. - № u 2008 03435 ; заявл. 18.03.2008 ; опубл. 12.05.2008, Бюл. № 9. (Особистий внесок здобувача: проводила МСКТ-дослідження, готувала та обробляла результати).

24. Федьків С. В. Актуальні питання застосування променевих методів діагностики в кардіологічній практиці / С. В. Федьків // Радіологічний вісник. - 2009. - № 3 (32). - С. 11-16.

25. Аномалия развития грудной аорты у пациента с хронической сердечной недостаточностью и рубцовым кардиосклерозом левого желудочка на фоне малоизмененных венечных артерий / Л. Г. Воронков, Е. Н. Бесага, С. В. Федькив С. В. Поташов, Т. В. Наземец // Серцева недостатність. - 2009. - № 1. - С. 65-72. (Автором самостійно проведено променеве обстеження. Зроблено аналіз отриманих результатів та оформлено їх для статті).