Cудово-медична характеристика та експертна оцінка ушкоджень, заподіяних при пострілах пістолетними боєприпасами 9,2х18 мм, які споряджені кулями з протирикошетною здатністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

УДК 612.12-001.45:340.624

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Судово-медична характеристика та експертна оцінка ушкоджень, заподіяних при пострілах пістолетними боєприпасами 9,2х18 мм, які споряджені кулями З ПРОТИРИКОШЕТНОЮ ЗДАТНІСТЮ

14.01.25 - судова медицина

ФЕДОРЕНКО Максим Андрійович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Мішалов Володимир Дем'янович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри судової медицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Голубович Леонід Львович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри патологічної анатомії і судової медицини з основами права.

кандидат медичних наук, доцент Сулоєв Костянтин Миколайович,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, доцент кафедри патологічної анатомії та судової медицини.

Захист відбудеться "17" червня 2010 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112 м. Київ, вул. Оранжерейна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112 м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий "06" травня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Зарицький Г.А.

ВСТУП

Актуальність теми. Особливості соціально-політичних умов існування суспільства, які за останні роки склалися як в Україні, так і в більшості країн пострадянського простору, «підняли» проблему вогнепальних ушкоджень на одну із актуальних серед інших проблем судово-медичної експертизи. Аналіз показників смертності серед населення України внаслідок заподіяння вогнепальних уражень за 2005 - 2007 р.р., проведений Шевчуком М.М. (2009), виявив, що вогнепальна травма за кількісними показниками утримувала стабільну динаміку і складала близько 2% серед усіх механічних ушкоджень. За видом вогнепального снаряду кульовим ушкодженням належало 30% і у переважній більшості випадків - 9 мм кулям, що збігається з даними Панчука Ю.П. і співавт. (2008) про те, що в країнах пострадянського простору у кримінальному світі переважним є використання пістолетів систем «Макарова» і ТТ.

Однак, найбільша кількість фундаментальних наукових досліджень, присвячених конструктивним і балістичним особливостям 9 мм вогнепальних снарядів, морфологічним особливостям ушкоджень тіла і одягу людини, заподіяних ними, їх диференційній діагностиці, була виконана у 50-60-ті роки минулого сторіччя (Крыжановская И.В., 1950; Червинский П.Я., 1951; Белов А.П., 1953; Гринбейн С.В., 1954; Концевич І.А., 1956; Литвак А.С., 1957; Деньковский А.Р., 1966; ), що можна пояснити наявністю в СРСР значного арсеналу вогнепальної зброї, націленого для воєнних потреб, та значної її кількості серед населення з можливістю злочинного застосування у перші післявоєнні роки війни 1941-1945 р.р.

За останні роки в Україні були проведені дослідження вогнепальних ушкоджень, заподіяних 9 мм напівоболонковими кулями (Бондарь В.В., 1992), 9 мм пістолетними боєприпасами спеціального призначення, спорядженими кулями реактивного виду з підвищеною пробивною здатністю (Зарицький Г.А., 2006, 2007) та особливості вогнепальних пошкоджень на бронежилетах ІУ класу захисту ушкоджень ділянок тіла людини, не захищених і захищених бронежилетами, при пострілах пістолетними боєприпасами «Luger 9,0х19 мм» спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного та бронебійного видів, з різних дистанцій (Шевчук М.М., 2008, 2009). Однак, судово - медичної оцінки вогнепальних ушкоджень, заподіяних 9 мм пістолетними боєприпасами спеціального призначення - з протирикошетною здатністю, виявлених на тілі осіб, не захищених засобами індивідуального балістичного захисту (бронежилетом) та при подоланні кулями перешкод на різних дистанціях пострілу, не проводилось, шо ускладнює можливості проведення повноцінної судово-медичної експертизи і диференційної діагностики таких поранень, створює передумови для експертних помилок.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційної роботи є фрагментом планової наукової роботи кафедри судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика „Судово-медична оцінка вогнепальних ушкоджень тіла і одягу” (№ держреєстрації 0106V009578) та виконувалась на підставі договору про науково-технічну співпрацю з державним Науково-дослідним інститутом МВС України (2006 р.), а також угоди про науково-технічне співробітництво з Національною академією оборони Міністерства оборони України (2007 р.). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради НМАПО імені П.Л. Шупика 14.11.2007 р. (протокол №9).

Мета дослідження: визначення особливостей пошкоджень на перешкодах зі скла та встановлення критеріїв диференційної діагностики вогнепальних ушкоджень ділянок тіла, заподіяних при пострілах штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» і спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, за умови відсутності та наявности перед ними перешкод, з різних дистанцій.

Завдання дослідження:

1. Скласти судово-медичну оцінку конструктивним та балістичним відмінностям штатних пістолетних боєприпасів ПМ «9,2х18 мм» та спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю.

2. Дослідити особливості змін додаткових продуктів пострілу штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» та спеціального призначення, які споряджені кулями з протирикошетною здатністю з різних дистанцій.

3. Дати судово-медичну характеристику пошкоджень не біологічних імітаторів (скла товщиною 6 мм) і деформації відстріляних куль при пострілах штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» та спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, з різних дистанцій.

4. Виявити особливості ушкоджень ділянок тіла за відсутності та наявності перед ними перешкод зі скла 6 мм, при виконанні пострілів штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» та спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, з різних дистанцій.

Об'єкт дослідження: механізм і особливості утворення пошкоджень не біологічних імітаторів і ушкоджень ділянок грудної клітки, живота і кісток стегна і гомілки, за наявності та відсутності перед ними перешкод при пострілах штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» та спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, з різних дистанцій.

Предмет дослідження: вогнепальні ураження небіологічних імітаторів (скла товщиною 6 мм, відстріляних куль) та об'єктів грудної клітки, живота і кісток гомілки і стегна трупів при пострілах штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» та спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, з різних дистанцій.

Методи дослідження: візуальний, дослідження ушкоджених ділянок шкіри грудної клітки, стегна, гомілки та пошкоджень не біологічних імітаторів за допомогою мікроскопів “МБС”, “Биолам”, “МССО”, а також в інфрачервоних і ультрафіолетових променях. Морфометрія ушкоджень шкіри, органів грудної клітки, кісток гомілки та стегна. Фізико-хімічний, судово-гістологічний та фотографічний методи. Математична обробка даних грунтувалась на стандартних процедурах біометричного аналізу.

Наукова новизна отриманих результатів. В результаті виконаного дослідження вперше наведена судово-медична оцінка конструктивним та балістичним відмінностям пістолетних боєприпасів ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю.

Вперше надана судово-медична характеристика пошкоджень не біологічних імітаторів (скла товщиною 6 мм) при пострілах боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, з різних дистанцій.

Вперше наведена судово-медична характеристика деформації куль з протирикошетною здатністю, якими споряджені боєприпаси ПМ «9,2х18 мм» при заподіянні пострілів через прешкоду з різних дистанцій.

Вперше висвітлені морфологічні особливості ушкоджень ділянок тіла, кісток гомілки та стегна за умов наявності та відсутності перед ними перешкод зі скла 6 мм, при пострілах штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» та спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю з різних дистанцій.

Вперше виявлені якісні та кількісні критерії, які дозволяють проводити диференційну діагностику пошкоджень на перешкодах та ушкоджень тіла і кісток людини, заподіяних 9 мм кулями спеціального призначення з протирикошетною здатністю, при пострілах з різних дистанцій.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати поглиблюють і розширюють відомості про особливості вогнепальних ушкоджень, заподіяних пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, з різних дистанцій.

Отримані дані використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі кафедр: судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика; патологічної анатомії та судової медицини Дніпропетровської державної медичної академії; патоморфології, судової медицини та медичного законодавства Луганського державного медичного університету, а також у практичній роботі Дніпропетровського, Запорізького, Чернівецького та Львівського обласних бюро судово-медичної експертизи, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Збір матеріалу, проведення експерименту та його статистичне, морфологічне, медико-криміналістичне і судово-гістологічне дослідження були виконані самостійно автором на базі Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи. Автором особисто проаналізовані дані вітчизняної та закордонної літератури із проблеми, що досліджується, виконано патентно-ліцензійний пошук, визначені мета й завдання дослідження, вилучено матеріал від 22 трупів людей, за умов відсутності та наявності перед ділянками тіла перешкод зі скла товщиною 6 мм при заподіянні експериментальних пострілів штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» та спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, з різних дистанцій.

В роботах, опублікованих у співавторстві, здобувачем проведено набір матеріалу та аналіз отриманих результатів. Особисто автором написані усі розділи наукової роботи, самостійно проведений математично-статистичний аналіз та опис отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень і основні положення дисертації були викладені та обговорені на науково-практичнй конференції «Фундаментальна медицина - практиці охорони здоров'я» (Київ, 2008), Другій міжнародній науково-практичнй конференції судових медиків і криміналістів «Бокаріусівські читання» (Харків, 2008), Всеукраїській науково-практичній конференції «Впровадження сучасних наукових досягнень в судову експертизу» (Харків, 2009) та на сумісному засіданні співробітників кафедри судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, кафедри судово-медичної експертизи ХМАПО, ДУ Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України та Київського міського бюро судово-медичної експертизи 12 березня 2010 р. вогнепальний ушкодження криміналістичний

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових праць, які повністю відображають зміст проведеного дослідження, з них: 4 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (3 статті опубліковано без співавторів), 2 роботи опубліковано у матеріалах наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації Дисертацію викладено державною мовою на 146 сторінках, з яких 126 сторінок залікового принтерного тексту. Робота складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Робота має 15 ілюстрацій, 14 таблиць та 1 схему. Список використаної літератури містить 183 джерела, з них українською та російськими мовами - 149, іноземними (англійською, німецькою, французькою та польською мовами) - 34.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Для визначення особливостей пошкоджень не біологічних імітаторів та деформації штатних куль і куль з протирикошетною здатністю, якими споряджені пістолетні боєприпаси ПМ «9,2х18 мм», були створені моделі перешкод з листів скла товщиною 6 мм, які перед кожним пострілом були зафіксовані у металеві рамки розмірами 20х20 см і закріплені на штативах. Експериментальні дослідженя виконувались на 22 трупах чоловіків без ознак насильницької смерті у віці від 25 до 55 років, що померли у терміни до 24 годин на момент проведення експериментів і не мали прижиттєвої патології кісток, ознак остеопорозу, захворювань шкіри та системи кровообігу. Трупи були розділені на дві групи: 1) перед ділянками тіла яких не були поставлені перешкоди зі скла, у які виконувались постріли з дистанцій: від у притул - до 50 см (близька дистанція) і 1,5 м (не близька дистанція) до тіла; 2) перед ділянками тіла яких були поставлені перешкоди зі скла товщиною 6 мм на відстанях 30 см і 1,0 м до біоманекена, а постріли виконувались з дистанції 1,5 м до нього. Ділянками уражень були вибрані гомілка, стегно, живіт, грудна клітка, у які виконувались по 5 пострілів штатними 9,2 мм кулями і кулями з протирикошетною здатністю з кожної дистанції пострілу. Отже, біологічними об'єктами дослідження слугували 22 трупи, у які всього було виконано 810 пострілів, з них 375 штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» і 435 спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю. Усі експериментальні постріли проводилися в умовах моргу Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи з двома зразками пістолета ПМ.

Об'єм експериментальних ушкоджень та вилучення матеріалу для додаткових досліджень розраховувався з урахуванням дотримання етичних та законодавчих норм і вимог при виконанні наукових морфологічних досліджень, за умови наявності інформованої письмової згоди родичів осіб, що померли. Експериментальні постріли виконувались серіями працівником НДЕКЦ УМВС у Черкаській області з дотриманням усіх вимог щодо індивідуального захисту. Утримання пістолету ПМ здійснювалось таким чином, щоб напрям польоту кулі був перпендикулярним до довгої вісі біоманекена. Снарядом, яким були заподіяні вогнепальні пошкодження на перешкодах та ушкодження на ділянках тіл біоманекенів, слугували штатні пістолетні боєприпаси ПМ «9,2х18 мм», та кулі спеціального призначення - з протирикошетною здатністю, якими споряджені пістолетні боєприпаси ПМ «9,2х18 мм». Експериментальні ушкодження шкіри, підшкірної основи, м'язів, діафізів довгих трубчастих кісток гомілки та стегна досліджували безпосередньо на біоманекенах, потім вилучали матеріал (шкірні клапті з вогнепальними ушкодженнями, м'які тканини і внутрішні органи, кістки гомілки, ребра, хребці тощо) для наступних лабораторних досліджень. Вхідні вогнепальні рани позначали за допомогою прозорого квадратного шаблону з органічного скла площею 36 см². Шаблон (6x6 см) накладали на рану так, щоб центр його співпадав з центром рани. Межі шаблону копіювали на шкіру за допомогою пасти або чорнильного олівця. Шкірний клапоть вилучали гострим скальпелем строго по намічених контурах. Всі шкірні клапті, вилучені з трупів для гістологічного дослідження, фіксували у 10% розчині нейтрального формаліну протягом 1 доби. Потім з кожного клаптя послідовно вирізали по 6 шматочків шкіри розмірами 1 х 0,8 см, що розташовувалися від країв рани на відстанях від 1 до 8 см. Мікрочастки продуктів пострілу, що виявляються в дослідах, досліджувалися за допомогою стереомікроскопа і біологічного мікроскопа "ВІОЛАМ" при збільшеннях до 300-600х. Потім послідовно застосовувалися: мікроскопія у поляризованому світлі і в ультрафіолетових променях з використанням мікроскопа "Полівар". Судово-медична оцінка ступеня деформації штатних куль та спеціального призначення до боєприпасів ПМ «9,2х18 мм» включала проведення пострілів через перешкоди зі скла, а також через ділянки тіла біоманекенів, з ушкодженням м'яких тканин і кісток гомілки та стегна за умови наявності та відсутності перед ними перешкод з різних дистанцій. Ступінь деформації оцінювали за спеціальною системою балів у відповідності з методикою В.В. Колкутіна (1997). Після кожного пострілу експериментальні кулі виймались з кулеприймача. Для контроля ступеня деформації куль проводили постріли в кулеприймач без ушкодження перепони. Вийняті кулі досліджувались макроскопічно і за допомогою МБС.

Після завершення виконання пострілів розтин трупів здійснювався за методом Шора, згідно з яким проводився розтин порожнин черепа, грудної і черевної порожнин. Внутрішні органи вилучались єдиним органокомплексом і вивчались за допомогою послідовних розрізів без відділення органів. Окрім цього, були використані методи Абрикосова і Вірхова. До вилучення, органи старанно вивчались на місці, визначалось їх розташування відносно один одного в порожнинах тіла, визначалась наявність патологічних явищ і т.п. При виконанні пострілів у ділянку гомілки і стегна біоманекена додатково проводились розтини м'яких тканин гомілки і стегна. Пошкодження на штативах зі скла досліджували окремо.

Судово-медичне дослідження трупів виконувалось у відділі судово-медичної експертизи трупів Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи, а лабораторні дослідження, у тому числі медико-криміналістичне й гістологічне, виконувались на базі лабораторії Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Серед методів дослідження були застосовані: візуальний, дослідження ушкоджених ділянок шкіри грудної клітки, гомілки та пошкоджень не біологічних імітаторів за допомогою мікроскопів “МБС”, “Биолам”, “МССО”, а також в інфрачервоних і ультрафіолетових променях. Морфометрія (вимірювання лінійних розмірів) ушкоджень шкіри, органів грудної клітки, кісток гомілки. Фізико-хімічний (метод кольорових відбитків). Судово-гістологічний - дослідження мікроскопічних змін травмованих об'єктів грудної клітки, стегна і гомілки. Фотографічні методи. Для математичної обробки отриманих даних використовували стандартні процедури біометричного аналізу, а необхідні розрахунки проводили на ІВМ РС «Pentium» при застосуванні відповідних ліцензійних прикладних програм.Результати експериментів фіксували на фотознімках, малюнках, схемах, таблицях, діаграмах, заносили у різні форми протоколів.

Порівняльний аналіз конструктивних та балістичних властивостей штатних 9 мм пістолетних боєприпасів ПМ та «9,2 х18 мм ПРС» - спеціального призначення з протирикошетною здатністю, виявив, що штатні пістолетні набої виробництва Луганського патронного заводу складаються з кулі, гільзи, порохового заряду і капсуля. Загальна довжина боєприпасу - 25 мм, довжина гільзи штатного патрона ПМ 18 мм. Маса патрона 12,3 г, з них маса кулі 9,5 г. Довжина кулі - 15,7 мм. Куля складається зі стальної серцевини та біметалевої оболонки. Пістолетний боєприпас «9,2х18 мм» (виробництва Барнаульского патронного заводу) застосовується у штатних засобах озброєння Російської Федерації. Пістолетний боєприпас «9,2х18 мм» за умови володінням кулею протирекоштною здатністю шляхом сплющення пластинок зі свинця при первинному контакті із перепоною і погашенням у цей момент кінетичної енергії, призначений для ураження живої сили супротивника, не захищеного засобами індивідуального захисту у закритих приміщеннях. Патрон складається із гільзи, запресованої кулі, капсуля і порохового заряда. Куля з протирикошетною здатністю має свої конструктивні особливості.

У патроні застосований порох марки «П - 125», масою 0,22 г. Отже, відмінними були лише конструктивні властивості штатних боєприпасів ПМ «9,2х18 мм» і спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю.

Дослідження особливостей пошкоджень на перешкодах зі скла, що були заподіяні при пострілах штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» і спеціального значення з різних дистанцій виявило наступне. При виконанні експериментальних пострілів штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» з не близької дистанції (1,5 м) до біоманекена у першій серії експерименту перешкоди зі склом були розташовані на відстані 30 см до біологічного об'єкту. Вхідні пошкодження були переважно округлої або овальної форми, розмірами 2,5±0,34х2,8±0,15 см. Навколо вхідного дефекту визначалась зона коротких радіарних тріщин, ширина якої становила 2,5±0,48 см. Найдовші тріщини, які проходили через усю площу взірця скла коливались у кількості 7-9 і обмежували сформовані уламки скла, переважно трикутної форми із загостреним ближнім до дефекту кінцем. При збільшенні відстані розміщення взірців скла до тіла біоманекена до 100 см, при пострілах штатними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм», розмір вхідного дефекту і ширина зони радіарних тріщин збільшились, хоча, середні величини показників дефектів скла, відрізнялися при порівнянні груп не достовірно (р0,05). До 9-12 збільшилось і число найдовших тріщини, які проходили через усю площу взірця скла. За рахунок цього зросла кількість обежених ними уламків скла значних розмірів. При цьому, на відміну від уламків вище наведеної групи, вони були прямокутної або трапецієподібної форми.У серії експерименту заподіяння пострілів боєприпасами спеціального призначення за умови, що перешкоди зі склом були розташовані на відстані 30 см до біологічного об'єкту, вхідні пошкодження також були переважно округлої або овальної форми, розмірами 3,6±0,16 х 4,2±0,35 см. Навколо вхідного дефекту, окрім зони коротких радіарних тріщин, ширина якої збільшилась до 3,4±0,17см, визначалась наступна за нею, друга зона радіарних тріщин, які обмежували циркулярно розташовані короткі уламки скла, трапецієподібної форми із закругленими кутами. Ширина цієї зони становила 3,3±0,51 см, а кількість коротких уламків коливалась у діапазоні 16-18. Найдовші тріщини, які проходили через усю площу взірця скла коливались у кількості 8-10 і обмежували уламки скла, значних розмірів, переважно прямокутної форми. При виконанні пострілів із ПМ «9,2х18 мм», спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, з не близької дистанції (1,5 м) до біоманекена у другій серії експерименту перешкоди зі склом були розташовані на відстані 1,0 м до біологічних об'єктів. Було виявлено, що вхідні пошкодження також були округлої або овальної форми, розмірами 3,8±0,47х4,7±0,53 см. Навколо вхідного дефекту, окрім зони коротких радіарних тріщин, ширина якої становила до 3,6±0,35 см, як і в попередній групі визначалась наступна за нею, друга зона радіарних тріщин, які обмежували циркулярно розташовані короткі уламки скла, переважно прямокутної форми із закругленими краями, що придавало їм форму пелюстків. Ширина цієї зони становила 3,9±0,68 см, а кількість коротких уламків зменшилась до 11-13, можливо, за рахунок збільшення їх ширини. Найдовші тріщини, які проходили через усю площу взірця скла складали 8-10 і обмежували уламки скла, значних розмірів, переважно прямокутної форми. Отже, зміна відстані (наближення або віддалення) розміщення перешкоди зі скла до тіла біоманекена при заподіянні пострілів боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, на розміри вхідного дефекту впливала не достовірно, хоча кількість коротких уламків зменшилась, однак збільшилась їх ширина, вони мали пелюсткоподібну форму, а найдовших тріщин зменшилось до 8-10.

Судово-медична оцінка деформації відстріляних штатних та з протирикошетною здатністю куль при подоланні ними перешкод дозволила виявити у першу чергу наявність її якісних ознак - а саме те, що серед куль з протирикошетними властивостями визначалась деформація головної і ведучої частин по повздовжній осі; при подоланні перешкоди зі скла, а потім і комплексу м'яких тканин, кісток стегна або гомілки - серед куль мала місце деформація головної і ведучої частин по її повздовжній осі; при ураженні тільки м'яких тканин і кісток стегна або гомілки без попереднього контакту зі склом - мало місце незначне уплощення головної частини та (або) незначне уплощення головної частини кулі та часткова деформація ведучої частини кулі. У порівнянні зі штатними кулями, при взаємодії куль спеціального призначення з усіма видами досліджуваних перешкод достовірно меншою була довжина куль і збільшувалась зона їх сплощення після виконання експериментальних пострілів. Тобто, останнє свідчить про підвищену здатність куль з протирикошетними властивостями, якими були споряджені боєприпаси ПМ «9,2х18 мм» до деформації при подоланні ними перешкод зі скла товщиною 6 мм і стегнових (велико-гомілкових) кісток при пострілах з неблизької дистанції 1,5 м, очікуваним наслідком чого сталося збільшення обсягів ураження ділянок тіла людини.

Дослідження морфологічних особливостей ушкоджень ділянок тіла за умови відсутності перешкод зі скла виявило, що при пострілах як штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм», так і спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, у притул штанц-марка на шкірі складалась із трьох характерних зон - периферійної у вигляді добре вираженого закопчення темно-сірого або коричнево-сірого кольору, шириною від 0,1-0,2 см до 0,3-0,5 см, центральної, що розташовувалась по краям вхідного отвору і мала вигляд осередка закопчення неправильно-круглої або овальної форми розмірами від 1,5х1,6 см до 2х2,5 см та проміжної - у вигляді світлої кільцеподібної ділянки шкіри, не покритої кіптявою; у межах штанц-марки виявлялась мідь, свинець і сурьма. Зі збільшеням дистанції пострілу від 1-5 см до 10 см інтенсивність відкладання кіптяви на шкірі зменшувалась від єдиної зони темно-сірого кольору, однорідного характеру, неправильно овальної форми і розмірами від 1,0х1,5 до 2,0х2,0 см, що розташовувались безпосередньо по краям ран, до світло-сірого забарвлення і слабкою виразністю при візуальному дослідженні. Форма вхідних ран була неправильно-округлою або овальною розмірами від 0,8х0,8 до 0,9х0,9 см з дрібнонерівними краями у вигляді відшарованих клаптів епідерміса (у кількості від 8 до 14) неправильної трапециєвидної форми і розмірами від 0,1х0,1 до 0,1х0,2 см. Для вхідних вогнепальних ран характерними були неправильно-округла або овальна форма; їх розміри коливались від 8,8±0,31 до 9,2±0,77 мм при пострілах штатними боєприпасами і від 8,9±0,52 до 9,2±0,36 мм, при пострілах пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення; рани у обох групах мали дрібнонерівні краї у вигляді відшарованих клаптів епідерміса (у кількості від 8 до 14) неправильної трапециєвидної форми і розмірами від 0,1х0,1 до 0,1х0,2 см; - по краям ран визначалось відшарування шкіри з утворенням порожнини у жировій клітковині, а зі збільшення дистанції пострілу - мало місце циркулярне розшарування клітковини, ширина якого коливалась від 0,4 см до 0,6 см. Стінки такого розшарування були дрібнонерівними, частково закопченими (переважно у центральній частині). Проведені серії експериментальних досліджень особливостей вогнепальних переломів діафізів великих гомілкових та стегнових кісток при пострілах з близької дистанції за умови відсутності перешкод зі скла, виявили збільшення у 2,5 рази площі вхідних і майже у 3 рази вихідних дефектів кісткової тканини, збільшення розмірів вільних кісткових уламків, зміну їх форми з видовженої гострокутної на видовжено-прямокутну із загостреними кінцями при пострілах пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, у порівнянні зі штатними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм».

Дослідженнями морфологічних особливостей ушкоджень ділянок тіла за умови відсутності перешкод зі скла при пострілах з не близької дистанції, було встановлено, що вхідні отвори при пострілах як штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм», так і спеціального призначення, були округлої або овальної форми розмірами 9х9 мм, а в центрі ушкоджень виявлявся дефект тканини круглої або овальної форми розмірами 5х5 мм. Краї усіх вхідних ушкоджень мали дрібнонерівний характер і багаточисельні радіальні розриви епідерміса у кількості від 5-7 до 9-12 і більше, довжиною біля 0,1 см. Результати мікроскопічного і стереомікроскопічного дослідження країв вхідних ран виявили, що кіптява, яка складає пасок обтирання, в обох групах досліджень локалізувалась не на поверхні епідерміса, а під його відшарованими клаптями - переважно на ушкодженій дермі. Вихідні рани при пострілах штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» та спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, з не близької дистанції мали переважно зірчасту форму, розміри від 1х1,3 см до 1,2х1,5 см і ряд відмінних ознак від вхідних ран: - більша і нерівномірна довжина радіальних розривів шкіри по краям ушкоджень (більше чим у 3-5 разів); - більша глибина радіальних розривів (вони проходили через усі шари шкіри, а не обмежувались тільки епідермісом, як у вхідних ушкодженнях); - відсутність або мінімальна виразність дефекта тканини; - відсутність відшарування епідерміса по краям ран (при наявності окремих клаптів шкіри); - відсутність кіптяви по краям ран; - відсутність відкладень кіпяви по стінкам ран або наявність її у вигляді одиничних мікрочастинок, що виявлялись тільки під мікроскопом. При збільшенні дистанції пострілу до 1,5 м визначалась загальна тенденція до збільшення розмірів дефектів кісткової тканини у ділянках метафізів та діафізів великої гомілкової та стегнової кістки, мала місце зміна розмірів, форми та кількості їх кісткових уламків у обох експериментальних групах. Однак, на відміну від штатних куль, при ураженнях боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення відбувались: 1) зміна форми вільних кісткових уламків з видовженої багатокутної - до видовжено-прямокутної форми; 2) збільшення площі вхідних і вихідних дефектів кісткової тканини гомілкових та стегнових кісток; 3) більшення розмірів кісткових уламків з одночасним зменшенням кількості їх і радіальних тріщин біля вхідного і вихідного отворів.

Заподіяння пострілів штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» і спеціального призначення з не близької дистанції 1,5 м за умови наявності перешкод зі скла, виявило присутність навколо вхідних ран чисельних дрібних ушкоджень поверхневих шарів шкіри з нерівними, дрібнофестончастими краями та великою кількістю дрібних уламків скла або триплекса, в залежності від структури перешкоди. Порівняльний аналіз виявив відсутність достовірних кількісних відмінностей при збільшенні відстані розміщення перешкоди від 30 до до 100 см від об'єкта для обох експериментальних груп. На відміну від штатних куль, при ураженнях боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення з дистанції пострілу 1,5 м за наявності перешкоди зі скла мало місце збільшення усіх кількісних показників. Зокрема, відзначалось збільшення площі вхідних дефектів шкіри: розміри вхідної вогнепальної рани збільшились від 9,21±1,36 х 9,34±1,41 мм при пострілах штатними кулями до 12,43±1,25х 12,87±1,53 мм при пострілах кулями з протирикошетною здатністю. Відповідно збільшився і дефект тканини у центрі вхідної рани до 7,64±0,65х7,72±0,53 мм. Більшими були і кількісні показники уражень кісткової тканини стегнових і велико-гомілкових кісток. Так, при пострілах кулями з протирикошетною здатністю мали місце пробивні ураження з утворенням вхідних дефектів кісткової тканини, які у ділянках метафізів та діафізів складали 2,71±0,34х1,5±0,63 см, що були у 2,0-1,2 рази більшими порівняно з дефектами від дії штатних куль; - площа вхідного дефекту кісткової тканини була у 2,4 рази більшою порівняно з дефектами від дії штатних куль і складала 4,06±0,65 см²; - мало місце утворення 6-8 вільних кісткових уламків видовжено-прямокутної форми із загостреними кінцями, розмірами 2,3±0,46x 2,5±0,11 см; - розміри вихідних ушкоджень на кістках були більшими порівняно з такими від дії штатних куль майже у 2 рази і становили 4,38±1,02x3,76±0,57 см, а площа вихідного дефекту кісткової тканини складала 16,45±1,73 см² і була більшою у 3 рази порівняно з таким же показником при пострілах штатними кулями. Усі наведені факти свідчать про підвищену руйнівну здатність куль протирикошетною здатністю, якими були споряджені боєприпаси ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення.

Висновки

У дисертації вперше вирішене актуальне науково-практичне завдання, яке полягало у визначенні особливостей пошкоджень на перешкодах зі скла та встановленні критеріїв диференційної діагностики вогнепальних ушкоджень ділянок тіла, заподіяних при пострілах штатними пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» і спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, за умови відсутності та наявности перед ними перешкод, з різних дистанцій.

1. Пістолетний боєприпас ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення на відміну від штатного, споряджений кулею з протирекоштною здатністю, свинцева серцевина якої виконана не суцільним металом, а багатьма шарами пластинок зі свинця, що дозволяє при первинному контакті із перешкодою шляхом сплющення пластинок руйнуватися на числені уламки, зменшуючи таким чином, як кінетичну енергію, так і можливість своєї рикошетної вражаючої сили.

2. Порівняльний аналіз пошкоджень на перепонах зі скла товщиною 6 мм, що були розміщені на відстані 30 і 100 см до тіла біоманекена, при пострілах кулями спеціального призначення з протирикошетною здатністю, виявив збільшення розмірів вхідного дефекту скла, ширини зони радіарних тріщин навколо нього, утворення додаткової зони радіарних тріщин з чисельними циркулярно розташованими короткими уламками скла, від аналогічних показників, заподіяних штатними кулями ПМ «9,2х18 мм», що свідчить про підвищену руйнівну здатність куль спеціального призначення.

3. Проявами підвищеної здатності до деформації куль з протирикошетною здатністю, якими були споряджені боєприпаси ПМ «9,2х18 мм», при пострілах з неблизької дистанції 1,5 м були: - зменшення їх довжини і збільшення зони сплощення шляхом деформації головної і ведучої частин кулі при взаємодії та подоланні перешкод зі скла товщиною 6 мм, розташованого на відстані 30 і 100 см до біоманекенів з наступним ушкодженням м'яких тканин і кісток стегна (або гомілки); - часткова деформація ведучої частини кулі при ураженні тільки м'яких тканин і кісток стегна (або гомілки) без контакту з перешкодами зі скла.

4. На ділянках тіла навколо вхідних ран при заподіянні пострілів штатними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» і спеціального призначення з не близької дистанції за умови наявності перешкод зі скла, визначались чисельні дрібні ушкодження поверхневих шарів шкіри з нерівними, дрібнофестончас-тими краями та великою кількістю дрібних уламків скла. Зменшення відстані розташування перешкоди від 100 до 30 см до біоманекена на особливості ушкоджень не впливало в обох експериментальних групах. На відміну від штатних, постріли боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення супроводжувались збільшенням площі вхідних дефектів шкіри і кісткової тканини гомілкових та стегнових кісток, а також розмірів кісткових уламків з одночасним зменшенням їх кількості і кількості радіальних тріщин біля вхідного і вихідного отворів.

5. Дослідження особливостей вогнепальних переломів діафізів великих гомілкових та стегнових кісток при пострілах з близької дистанції за умови відсутності перешкод зі скла пістолетними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, виявили збільшення у 2,5 рази площі вхідних і майже у 3 рази вихідних дефектів кісткової тканини, збільшення розмірів вільних кісткових уламків, зміну їх форми з видовженої гострокутної на видовжено-прямокутну із загостреними кінцями при порівнянні з ушкодженнями, що були заподіяні штатними боєприпасами ПМ «9,2х18 мм».

6. При збільшенні дистанції пострілу до 1,5 м в обох експериментальних групах визначалась загальна тенденція до збільшення розмірів дефектів кісткової тканини у ділянках метафізів та діафізів великої гомілкової та стегнової кістки, а також зміна розмірів, форми та кількості їх кісткових уламків. Однак, на відміну від штатних куль, при ураженнях боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення мали місце: 1) зміна форми вільних кісткових уламків з видовженої багатокутної - до видовжено-прямокутної; 2) збільшення площі вхідних і вихідних дефектів кісткової тканини гомілкових та стегнових кісток; 3) більшення розмірів кісткових уламків з одночасним зменшенням кількості їх і кількості радіальних тріщин біля вхідного і вихідного отворів.

7. Критеріями диференційної діагностики вогнепальних уражень боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, є збільшення: 1) у 1,2 і 2 рази розмірів вхідних дефектів шкіри і кісткової тканини; 2) у 2,4 рази площі вхідного дефекту кісткової тканини; 3) майже у 2 рази розмірів вихідних ушкоджень кісток; 4) у 3 рази площі вихідного дефекту кісткової тканини, що свідчить про підвищену руйнівну здатність куль спеціального призначення при подоланні ними перешкод.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для проведення диференційної діагностики вогнепальних уражень боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення, слід старанно визначати розміри вхідних і вихідних дефектів шкіри і кісткової тканини, форми та розмірів кісткових уламків, з огляду на підвищену руйнівну здатність куль спеціального призначення з антирикошетною здатністю при подоланні ними перешкоди.

2. Визначення особливостей деформації куль з протирикошетною здатністю, а саме: кінцевої маси, довжини та розмірів зони їх сплощення дозволить допустити можливість подолання ними перешкоди.

3. Критеріями пошкоджень скла пострілах боєприпасами ПМ «9,2х18 мм» спеціального призначення є збільшення ширини зони радіарних тріщин навколо вхідного отвору та утворення додаткової зони радіарних тріщин з чисельними циркулярно розташованими короткими уламками скла.

4. Наявність на ділянках шкіри дрібних ушкоджень поверхневих шарів з нерівними, дрібнофестончастими краями та великою кількістю дрібних уламків скла є ознакою подолання кулею прешкоди зі скла, що потребує обов'язкового проведення медико-криміналістичного дослідження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Ключові слова: вогнепальні ушкодження, кулі штатні та з протирикошетною здатністю, перешкоди зі скла, біологічні об'єкти, дистанція пострілу.

АННОТАЦИЯ

Федоренко М.А. Судебно-медицинская характеристика и экспертная оценка повреждений, причиненных при выстрелах пистолетными боеприпасами 9,2х18 мм, снаряженными пулями с противорикошетными свойствами.- Рукопись.

Диссертация на оискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.25 - судебная медицина. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена разработке критериев дифференциальной диагностики огнестрельных повреждений тела человека, причиненных выстрелами штатными пистолетными боеприпасами ПМ «9,2х18 мм» и специального назначения, снаряженными пулями с противорикошетной способностью, в не защищенные участки тела и при преодолении ими препятствий из стекла из разных дистанций. На основе сравнительного анализа определены конструктивные и баллистические отличия штатных пистолетных боеприпасов ПМ «9,2х18 мм» и специального назначения, снаряженые пулями с противорикошетной способностью. Морфометрическое и медико-криминалистическое исследование не биологических имитаторов (стекла толщиной 6 мм) при выстрелах штатными пистолетными боеприпасами ПМ «9,2х18 мм» и специального назначения, снаряженые пулями с противорикошетной способностью, обнаружило разницу объемов повреждения в зависимости от вида пули и увеличение дистанции выстрела. Также установлено, что степень деформации пуль с противорикошетной способностью, которыми снаряжены пистолетные боеприпасы ПМ «9,2х18 мм», находится в прямой пропорциональной зависимости от взаимодействия с препятствием, а также от дистанции до него. Морфометрическое и морфологическое исследования огнестрельных повреждений обнаружили отличительные качественные и количественные показатели среди биологических объектов незащищенных участков тела и при преодолении пулями препятствий из стекла 6 мм при выполнении выстрелов штатными пистолетными боеприпасами ПМ «9,2х18 мм» и специального назначения, снаряженные пулями с противорикошетной способностью с разных дистанций. При выстрелах из пистолетных боеприпасов ПМ «9,2х18 мм» специального назначения, которые снаряжены пулями с противорикошетной способностью, форма входных ран была неправильно-округлой или овальной размерами от 0,8х0,8 до 0,9х0,9 см с мелконеровными краями в виде отслоенных лоскутов эпидермиса (в количестве от 8 до 14) размерами от 0,1х0,1 до 0,1х0,2 см. Для входных ран, которые образовывались при выстрелах боеприпасами ПМ «9,2х18 мм» специального назначения, характерными были: - неправильно-округла или овальная форма; - размеры от 0,8х0,8 до 0,9х0,9 см с неровными краями в виде отслоенных лоскутов эпидермиса (в количестве от 8 до 14) неправильной трапециеподобной формы и размерами от 0,1х0,1 до 0,1х0,2 см; - по краям ран определялось отслаивание кожи с образованием полости в жировой клетчатке, а из увеличения дистанции выстрела - имело место циркулярное расслоение клетчатки, ширина которого колебалась от 0,4 см до 0,6 см. Проведены серии экспериментальных исследований особенностей огнестрельных переломов диафизов голеней и бедренных костей при причинении выстрелов патронами ПМ «9,2х18 мм» специального назначения, обнаружило увеличение общей площади перелома, площади дефекта кости на входе и на выходе огнестрельного канала, количества костных обломков в сравнении со штатными 9 мм патронами ПМ, а также тенденцию к увеличению размеров дефектов костной ткани до 2,0-2,5х1,0-1,5 см и уменьшения размеров, количества костных обломков и радиальных трещин около входного и исходного отверстий при увеличении дистанции выстрела.

Основные результаты диссертации внедрены в практическую работу бюро судебно-медицинской экспертизы и учебную работу ВМУ Украины.

Ключевые слова: огнестрельные повреждения, пули штатные и с противорикошетной способностью, препятствия из стекла, биологические объекты, дистанция выстрела.

ANNOTATION

Fedorenko М.A. Forensic medical description and expert estimation of damages, caused at shots pistol live ammunitions which 9,2х18 мм are equipped bullets рrotirikoshetnye properties.- Manuscript.

The Thesis to get degree of candidate of medical sciences 14.01.25 for speciality - forensic medicine.- National medical academy of post-graduate education by the name of P.L. Shupik, Kyiv, 2010.

Dissertation work is devoted development of criteria of differential diagnostics of damages of body of man, caused at shots regular pistol live ammunitions of PM «9,2х18 мм» and the special setting, that equipped bullets with antiricochet ability, in the not protected areas of body and at overcoming by them obstacles from glass and triplex from different distances. On the basis of comparative analysis the structural and ballistic differences of regular pistol live ammunitions of PM are certain «9,2х18 мм» and those which are equipped bullets with antiricochet ability. Morphometric and меdico-kryminalystic research of not biological imitators at shots by regular pistol live ammunitions of PM «9,2х18 мм» and the special setting, that equipped bullets with antiricochet ability, found out the difference of volumes of damage depending on a kind bullet and increase of distance of shot. Morphometric and morphological researches of damages found out excellent high-quality and quantitative indexes among the biological objects of the areas of body not protected obstacles, and at overcoming of obstacles bullets from glass 6 мм at implementation of shots by regular pistol live ammunitions of PM «9,2х18 мм» and the special setting, that equipped bullets with antiricochet ability from different distances.

The main results of the dissertation are inculcated in the practice of work of the forensic medical examination and network and educational work of universitets of Ukraine.

Keywords: shots damages, bullet regular, bullet with antiricochet ability, obstacles from glass, biological objects, distance of shot.

Підписано до друку 12.04.2010 р. Формат 60х90¹/₁₆ Папір друк.

Гарнітура «Таймс». Умов. друк. арк. 0,9

Наклад 100 прим. Замов № 311.

Оперативна поліграфія ТОВ «Олпрінт»

01021, м. Київ, Узвіз Кловський, 14а

тел./факс (044) 254-23-48

Размещено на Allbest.ru