Стан ліпідного обміну та системи гемостазу при ішемічній хворобі серця

24. Філіпюк А. Л. Прогностичне значення гіперкоагуляції в перебігу хронічної ІХС / А. Л. Філіпюк, Є. І. Дзісь, М. О. Петрущак // ХІІ Конгрес СФУЛТ, 25-28 вересня 2008 р., м. Івано-Франківськ : тези доп. - Івано-Франківськ ; К.; Чікаго, 2008. - С. 168. (Здобувач провела обстеження хворих, узагальнення результатів дослідження, оформлення тез).

25. Дзісь Є. І. Гіпертрофія лівого шлуночка як чинник прогнозу перебігу хронічної ішемічної хвороби серця / Є. І. Дзісь, А. Л. Філіпюк // Здобутки клінічної та експериментальної медицини : збірник матеріалів підсумкової науково-практичної конференції, 4 червня 2009 р., м. Тернопіль. - Тернопіль : УКРМЕДКНИГА, 2009. - С. 5-16. (Здобувач провела обстеження хворих, узагальнення результатів дослідження, оформлення тез).

26. Філіпюк А. Л. Хронічна серцева недостатність та стан ліпідного обміну у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця / А. Л. Філіпюк, Є. І. Дзісь // Розвиток наукових досліджень' 2009 : матеріали п'ятої міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 23-25 листопада 2009 р. - Полтава : ІнтерГрафіка, 2009. - Т. 7. - С. 127-131. (Здобувач провела обстеження хворих, узагальнення результатів дослідження, оформлення тез).

Анотація

Філіпюк А.Л. Стан ліпідного обміну та системи гемостазу при ішемічній хворобі серця. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України. - Львів, 2010.

Дисертація присвячена вивченню взаємозв'язків між протромботичними розладами гемостазу, обміном ліпідів, структурно-функціональним станом серця у хворих на хронічну ІХС, оцінці впливу аспірину і статинів на систему гемостазу та ліпідний спектр крові, визначенню предикторів розвитку гострих серцево-судинних ускладнень. Обстежено 150 хворих зі стабільною стенокардією І-ІІІ функціональних класів (ФК), з постінфарктним кардіосклерозом та після хірургічної реваскуляризації міокарда. Виявлені асоціації між гіперкоагуляцією за розчинними фібрин-мономерними комплексами (РФМК) та розладами ліпідного обміну, порушеннями структури та функції серця (дилатація лівих камер серця, гіпертрофія лівого шлуночка, систолічна дисфункція), наявністю хронічної серцевої недостатності ІІ Б стадії (ІІІ ФК), зниженою клубочковою фільтрацією та розвитком гострих серцево-судинних ускладнень. Гірший прогноз хворих з рівнем загального холестерину (ЗХС) <5,2 ммоль/л опосередкований гіперкоагуляцією за РФМК та порушенням систолічної функції серця. Лікування хворих на ІХС статинами сприяло нормалізації показників ліпідного обміну (ЗХС, холестерину ліпопротеїнів низької щільності) та коагуляційного гемостазу (РФМК).

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, ліпідний обмін, гіперкоагуляція, гемостаз, запалення.

Аннотация

Филипюк А.Л. Состояние липидного обмена и системы гемостаза при ишемической болезни сердца. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. - Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого МЗ Украины. - Львов, 2010.

Диссертация посвящена изучению связей между протромботическими нарушениями системы гемостаза, показателями метаболизма липидов, структурно-функциональным состоянием сердца у больных с хронической ИБС, оценке влияния аспирина и статинов на систему гемостаза и обмен липидов, определению предикторов развития острых сердечно-сосудистых осложнений. Обследовано 150 больных со стабильной стенокардией І-ІІІ функциональных классов (ФК), с постинфарктным кардиосклерозом и после хирургической реваскуляризации миокарда. Обмен липидов оценивали по уровню общего холестерина (ОХС), холестерина липопротеидов низкой плотности (ХС ЛПНП), триглицеридов (ТГ) и ХС липопротеидов высокой плотности (ХС ЛПВП); систему гемостаза - по количеству тромбоцитов и их аггрегационной активности (ААТ), уровню фибриногена, растворимых фибрин-мономерных комплексов (РФМК), D-димера, этанолового теста (ЭТ), протромбинового времени и индекса. Воспаление характеризовали по уровням С-реактивного протеина (СРП) и фибриногена крови.

Оптимальный уровень ОХС (<5,2 ммоль/л) выявлен у 32,8% больных, на границе с высоким (5,2-6,1 ммоль/л) - у 34,4%, высокий (?6,2 ммоль/л) - у 32,8%. Высокие уровени ААТ диагностированы у 24,0% больных, фибриногена - у 37,3%, РФМК (гиперкоагуляция) - у 50,7%. У 6 (13,6%) из 44 пациентов уровень D-димера превышал 250 нг/мл, у 13 (29,5%) - 120 нг/мл. Гиперкоагуляция по РФМК сочеталась с повышенной ААТ у 61,1% больных, с гиперфибриногенемией - у 46,1%, с уровнем D-димера выше 120 нг/мл - у 45,5% и с положительным ЭТ - у 56,6% больных. Высокая ААТ и гиперкоагуляция по уровню D-димера ассоциировались с ожирением. Определена корреляционная зависимость между снижением ОХС и увеличением ФК ХСН, систолической дисфункцией и дилатацией левых отделов сердца, между повышенным уровнем РФМК и увеличением ФК ХСН, дилатацией левых отделов сердца и гипертрофией левого желудочка.

Выявлена обратная зависимость между гиперкоагуляцией по РФМК и нарушением липидного обмена (ОХС, ХС ЛПНП, ХС ЛПВП). Высокий уровень РФМК достоверно чаще определяли у больных с концентрацией ОХС <5,2 ммоль/л (82,1%), чем при гиперхолестеринемии (30,8%). Гиперкоагуляция часто сопровождалась снижением концентрации ХС ЛПВП (81,8%).

Лечение больных с ИБС статинами способствует нормализации показателей липидного обмена (ОХС, ХС ЛПНП) и коагуляционного гемостаза (РФМК). У больных, которые принимали статины, чаще определяли нормальный уровень РФМК (67,7%), чем у тех, кто не получал гиполипидемическую терапию (44,5%) (р=0,026).

У больных, которые принимали аспирин, как с повышенной (62,5%), так и со сниженной ААТ (74,1%), определена активация коагуляционного гемостаза по увеличению уровня РФМК, что подтверждает необходимость определять показатели гемостаза независимо от уровня ААТ.

Предикторами развития острых сердечно-сосудистых осложнений выявились: ХСН ІІ Б стадии, размер ЛП ?4,2 см, КДР ЛЖ ?6 см, ФВ <45%, КФ ?60 мл/мин, мерцательная аритмия, РФМК ?4 мг/дл, фибриноген >4 г/л, D-димер ?120 нг/мл, ХС ЛПВП <1,0 ммоль/л, ожирение. Худший прогноз у больных с уровнем ОХС <5,2 ммоль/л сопровождается гиперкоагуляцией и систолической дисфункцией.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, липидный обмен, гиперкоагуляция, гемостаз, воспаление.

Summary

Filipyuk A.L. Assessment of blood lipids and haemostasis in patients with ischemic heart disease. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of Candidate of Medical Science, speciality 14.01.11 - саrdiology. - Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Ministry of Public Health of Ukraine. - Lviv, 2010.

The dissertation is dedicated to investigation of peculiarities of clinical and laboratory parameters, action of аspirin and statins on parameters of haemostasis and blood lipids in patients with ischemic heart disease, having the aim to improve its diagnostics and to elaborate predictors of acute cardiovascular complications. We investigated 150 patients (121 males and 29 females) with chronic ischemic heart disease. It was revealed that prothrombotic disorders of haemostasis (increased fibrin monomer concentrations) were associated with dyslipidemia, heart failure severity and are the main predictor of future acute cardiovascular complications. We showed that the most important valuable prognostic parameter of development of acute cardiovascular complications in patients with total cholesterol levels <5,2 mmol/l is hypercoagulation (increased fibrin monomer levels). Statin treatment improved parameters of blood lipids levels and coagulation. It was confirmed by decreasing of fibrin monomer concentrations and lower occurency of its high levels after the treatment.

Keywords: ischemic heart disease, blood lipids, hypercoagulation, haemostasis, inflammation.

Размещено на Allbest.ru