Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТІТУТ РАКУ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.07 - онкологія

ПОРІВНЯЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ФАКТОРІВ РИЗИКУ РАКУ ШЛУНКА В РІЗНИХ ЕТНІЧНИХ ГРУПАХ НАСЕЛЕННЯ КРИМУ

СЕФЕРОВ БЕКІР ДЖЕЛЯЛОВИЧ

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДУ «Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського» МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Соркін Віталій Маркович,

ДУ «Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського» МОЗ України, завідувач кафедри онкології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Кіркілевський Станіслав Ігоревич,

Національний інститут раку, керівник клініко-хірургічного відділу;

доктор медичних наук, професор Попович Олександр Юльєвич

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, професор кафедри онкології.

Захист відбудеться «15» вересня 2010 року о 13 год 00 хв на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 в Національному інституті раку (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного інституту раку (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

Автореферат розіслано “______” ______________ 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С.О. Родзаєвський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом останніх десятиліть у всьому світі, в Україні та Криму, спостерігається тенденція до деякого зниження захворюваності на рак шлунку (РШ). Це пов'язують з позитивними змінами стилю життя населення і характером харчування, а також з поліпшенням діагностики інфікованості Н.pylori й активним проведенням антихелікобактерної терапії (Щепотін І.Б., 2000).

Україна знаходиться на 8-9 місці у переліку країн з врахованою захворюваністю (захворюваність чоловіків - 39,5 на 100 тис. населення, жінок - 22,4), щорічно у країні реєструють до 16 тис. нових випадків захворювання (Бондарь Г.В., 2006). Причому РШ продовжує залишатися на другому місці у загальній структурі пухлинних захворювань, а результати лікування у теперішній час не можна вважати задовільними.

В останні десятиліття стало зрозуміло, що заходи, які робилися з метою поліпшення ранньої діагностики захворювання, у більшості країн світу не мали помітних результатів. Так, частота виявлення ранніх форм РШ і досі залишається не вище ніж 4-11%, а частка хворих із поширеним пухлинним процесом досягає 75% (Давидов М.І., 2003; Попович О.Ю., 2002).

На думку більшості експертів у галузі онкології, у ситуації, що склалася, єдиним напрямом у боротьбі з РШ слід вважати проведення ефективної первинної і вторинної профілактики захворювання, що відображено у Національному плані «50 кроків боротьби з раком в Україні» (Національний Інститут Раку, Київ, 2008).

Крім того, розробка ефективних програм профілактики раку вимагає досконального знання факторів ризику захворювання, елімінація яких повинна призвести до зниження рівня захворюваності й, відповідно, смертності від злоякісних новоутворень.

Актуальність запланованої теми обумовлена тим, що, незважаючи на тривале вивчення факторів ризику, вірогідно доказаних даних про ступінь їх внеску до розвитку РШ і досі не існує.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри онкології Державної установи «Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського» МОЗ України, і є складовою частиною комплексної науково-дослідницької роботи на тему: «Етнічні особливості раку основних локалізацій: значення для первинної профілактики, раннього виявлення і тактики лікування». Державний реєстраційний номер 0107U006604.

Мета роботи - вивчити етнічні особливості в захворюваності на РШ, співвідносну частку і конкретний внесок спадкових та основних факторів ризику зовнішнього середовища у розвиток РШ у республіці Крим, що може бути використано у розробці науково обґрунтованих національних програм профілактики, раннього виявлення, лікування і раціонального спостереження за хворими на РШ в Україні.

Завдання дослідження:

1. Вивчити відмінності у рівні захворюваності на РШ, а також вікові, клінічні й морфологічні особливості захворювання у хворих слов'янської і кримськотатарської етнічних груп Криму.

2. Проаналізувати у порівнянні рівень інфікованості H.pylori у слов'янській і кримськотатарській популяціях.

3. Порівняти ступінь гомозиготності індивідуумів у групах популяційного контролю й в етнічних групах хворих.

4. Визначити частку внеску спадкових та інших факторів ризику у загальну схильність до РШ у кожній із популяцій, які досліджуються.

5. Порівняти показники рекурентного ризику розвитку РШ для нащадків хворих на рак шлунку у слов'янській і кримськотатарській популяціях.

6. Визначити за допомогою багатофакторного аналізу найбільш значимі фактори ризику, що присутні у популяції з високим і низьким рівнем захворюваності на РШ.

Об'єкт дослідження: Фактори ризику розвитку РШ у слов'янській і кримськотатарській чоловічих популяціях.

Предмет дослідження: Рівні захворюваності, вікові, клінічні і морфологічні особливості РШ, а також вплив спадкових та інших факторів ризику захворювання у популяціях із високим і низьким рівнем захворюваності, які постійно проживають в ідентичних природно-кліматичних умовах АР Крим.

Методи дослідження: епідеміологічний метод вивчення загальної і вікової захворюваності, а також впливи факторів ризику розвитку РШ, клінічний і морфологічний методи діагностики, ¹³С-дихальний і морфологічний методи виявлення інфікованості Н.pylori, клініко-генеалогічний, генетико-математичний і феногенотипічний методи вивчення генетичної схильності до РШ, метод багатофакторного аналізу ступеня впливу факторів ризику РШ, статистичний аналіз отриманих результатів із використанням сучасних методів статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше порівняно захворюваність на РШ у двох етнічних групах населення. У результаті дослідження вперше виділено популяції з високим (слов'яни) і порівняно низьким (кримські татари) рівнем захворюваності на РШ. Встановлено відмінності у ступені співвідносного внеску генетичних і конкретних факторів ризику зовнішнього середовища у загальну схильність до РШ. Виявлено відмінності у ступені генетичної схильності до РШ у популяціях із високим і низьким рівнями захворюваності. На підставі розробленого методу феногенотипіювання (деклараційний патент на винахід №39342, 25.02.2009, Бюл. №4, А61в 8/00) встановлено ступінь гомозиготності досліджуваних популяцій, який впливає на ризик розвитку захворювання. Вперше у результаті порівняльного аналізу виявлено відмінності впливу неспадкових факторів ризику зовнішнього середовища РШ. Зазначено найбільш значимі фактори ризику, характерні для слов'янської чоловічої популяції з високим рівнем захворюваності на РШ.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дослідження дозволили встановити конкретні фактори ризику, вплив яких є причиною підвищеної захворюваності на РШ у слов'янській популяції Криму.

Розраховано індивідуальний генетичний ризик розвитку РШ у родинах зі слов'янської і кримськотатарської популяцій, що дозволяє у процесі медико-генетичного консультування формувати групи ризику виникнення пухлин із урахуванням вікових та етнічних аспектів.

Дані, отримані у результаті дослідження, дозволяють оптимізувати стратегію первинної і вторинної профілактики з метою зниження рівня захворюваності на РШ і впровадити у роботу поліклінічної служби, а також проктологічного, ендоскопічного, хіміотерапевтичного та радіологічного відділень Кримської республіканської установи "Онкологічний клінічний диспансер" (акт впровадження від 26.10.2009), поліклініки Керченського міського онкологічного диспансеру (акт впровадження від 24.09.2009).

Особистий внесок здобувача. Автор є ініціатором одного з напрямів дослідження - вивчення особливостей захворюваності на РШ у чоловіків різних етнічних груп, які мешкають в Криму.

Автором самостійно розроблено методологію дослідження, вивчено і проаналізовано дані медичної документації 2140 хворих чоловіків на РШ, які належали до слов'янської і кримськотатарської етнічних груп, виявлені і знаходилися на лікуванні у Кримській республіканській установі "Онкологічний клінічний диспансер" з 2001 по 2007 рр. Автором особисто було проведено клініко-генеалогічне обстеження пацієнтів, що включало інтерв'ювання і складання їх родоводів. Науковий аналіз результатів епідеміологічного, клініко-генеалогічного, генетико-математичного, клініко-морфологічного методів дослідження автором проведено самостійно. У роботі здобувачем не були використані результати та ідеї співавторів опублікованих робіт.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи обговорено на засіданнях кафедри онкології ДУ «Кримський Державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського» (2008, 2009, 2010 роки). Основні положення дисертації було представлено на II міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки - 2006» (м. Дніпропетровськ, 17-28 квітня, 2006 р.); VIII конференції молодих онкологів з міжнародною участю «Современные проблемы экспериментальной и клинической онкологии» (м. Київ, 26-27 квітня, 2007 р.); III міжнародній науково-практичній конференції «Умение и нововъведения - 2007» (м. Софія, 16-31 жовтня, 2007 р.); IX конференції молодих онкологів з міжнародною участю «Сучасні проблеми експериментальної і клінічної онкології» (м. Київ, 23-24 квітня, 2008 р.); V міжнародній науково-практичній конференції «Наука: теория и практика - 2009» (м. Пржемишль, 7-15 серпня 2009 р.); засіданні Кримського республіканського суспільства онкологів.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них 5 статей у наукових фахових виданнях рекомендованих ВАК України (1 - самостійна моноавторська), 4 тези. Отримано 1 деклараційний патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 154 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 2 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, який містить 186 джерел (81 кирилицею, 105 - латиницею). Роботу ілюстровано 12 рисунками та 36 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи досліджень. До дослідження було залучено 2140 хворих на РШ чоловіків (досліджувана група), з яких 1972 належали до слов'янської, а 168 - до кримськотатарської популяцій, які отримали лікування в Кримській республіканській установі «Онкологічний клінічний диспансер». Для вивчення впливу факторів ризику РШ було створено контрольну групу з 251 чоловіка без ознак онкологічної патології (129 слов'ян і 122 кримських татар).

Середній вік чоловіків контрольної групи склав 58,9±11,2 років супротисупроти 61,4±10,2 років у досліджуваній групі (відмінності не є статистично значимими, р=0,62). Таким чином, порівнювані групи розглядалися за віком і статтю.

У досліджуваній групі порівнювали локалізацію пухлин у шлунку, стадію захворювання, морфологічну будову пухлини. Відповідно до класифікації P. Lauren, усі досліджені випадки також розділяли на рак дифузного і кишкового типу (Василенко І.В., 2001). До кишкового типу відносили високодиференційовані (G1) і помірнодиференційовані (G2) аденокарциноми. До дифузного типу РШ відносили низькодиференційовану форму (G3) АК і персневидноклітинний рак.

Вивчення впливу спадкової схильності на розвиток РШ було проаналізовано у 202 з із 2140 хворих на РШ і у 207 з 251 чоловіків контрольної групи на підставі методів класичної генетики - клініко-генеалогічного, а також генетико-математичного методу.

Фенотип представників досліджуваних популяцій вивчали за допомогою методу визначення гетерозиготності і гомозиготності індивідуума за домінантними і рецесивними ознаками. Метод засновано на застосуванні розробленої нами шкали, що включає визначення 30 менделюючих ознак людини (деклараційний патент на винахід №39342, 25.02.2009, Бюл. №4, А61в 8/00). Даний метод, створений для прогнозування ризику виникнення раку молочної залози, було успішно застосовано нами також для визначення ризику розвитку РШ.

Інфікованість H.pylori встановлювали ¹³С-сечовинним дихальним тестом (251 чоловік контрольної групи), а також морфологічним методом із забарвленням патогістологічного матеріалу за Романовським-Гімзе (202 хворих на РШ).

Для встановлення зв'язків між факторними ознаками та ризиком розвитку захворювання були залучені методи побудови математичних моделей - методи дискримінантного аналізу.

Кількісну оцінку ступеня впливу сукупності факторних ознак на ризик розвитку захворювання здійснювали за допомогою методу побудови логістичних регресійних моделей (Гланц С.О., 1999) із розрахунком співвідношення шансів (СШ) і відповідним 95% довірчим інтервалом (ДІ).

Статистичний аналіз результатів проводили у пакеті MedStat (Лях Ю.Є., Гур'янов В.Г., 2004), ліцензійний паспорт від 22 травня 2009 р., версія №4, серійний номер MS 000059. Математичні моделі створювали й аналізували у пакеті Statistica Neural Networks 4.0 (StatSoft Inc., 1999), логістичні регресійні моделі були реалізовані у пакеті Statistica 5.5 (StatSoft Inc., 1998-1999).

Результати досліджень та їх обговорення. У чоловічій популяції Криму нами було виявлено дві етнічні групи населення з високим і відносно низьким рівнем захворюваності на РШ. Так, у 2007 р. захворюваність на РШ у слов'янській популяції дорівнювала 34,0±2,2 на 100 тис. чоловічого слов'янського населення, і була вдвічі вище (95% ДІ=1,06-3,13), ніж захворюваність у кримськотатарській популяції - 15,9±2,4 на 100 тис. чоловічого кримськотатарського населення (p<0,001).

Було виявлено, що у віці до 55 років відносне число хворих на РШ кримських татар було значно вище (48,8±3,8%), ніж у слов'ян (19,1±0,9%; (p<0,001). На цій підставі для подальшого аналізу ми поділили усіх хворих на РШ пацієнтів у віці до 55 років (у ранньому віковому періоді), а також на хворих у віці 56 років і старше (у пізньому віковому періоді).

При аналізі вікової захворюваності виявилось, що у слов'янській етнічній групі захворюваність на РШ збільшується безперервно у вигляді параболічної кривої до вікового інтервалу 66-70 років із максимумом у 57,5 на 100 тис., після якого частота випадків захворювання на РШ починає поступово знижуватися.

У кримськотатарській популяції ми спостерігали два вікові піки максимальної частоти захворювання на РШ (рис. 1). Так, у кримськотатарських чоловіків захворюваність на РШ починає різко збільшуватися з віку 36-40 років, більш ніж у 3 рази перевищуючи слов'янську етнічну групу (30,9 супроти супроти 9,2 на 100 тис. чоловічого населення відповідно; р<0,001). Надалі захворюваність на РШ у кримськотатарській етнічній групі знижується, досягнувши свого проміжного мінімуму в інтервалі 56-60 років (11,7 супроти супроти захворюваності слов'ян, що продовжує збільшуватися до 35,1 на 100 тис.).

Рис. 1. Вікова захворюваність хворих на РШ чоловіків слов'янської та кримськотатарської етнічних груп.

Клініко-морфологічні відмінності у прояві РШ між слов'янською та кримськотатарською етнічними групами. У слов'янській етнічній групі рак у проксимальному відділі шлунку з однаковою частотою виявляли як у ранньому (49,3±3,4%), так і у пізньому віковому періоді (50,7±3,4%; р>0,05). У кримськотатарській етнічній групі рак проксимального відділу шлунку значно частіше виникав у ранньому віковому періоді (88,9±6,0%), ніж у пізньому віці (11,1±6,0%; р<0,001).

У ранньому віковому періоді до 55 років частка хворих із дифузним типом РШ є достовірно вищою у кримськотатарській етнічній групі (91,2±3,4% супротисупроти 66,8±2,7 у слов'янській етнічній групі; р<0,001). У слов'янській етнічній групі дифузний тип РШ з із однаковою частотою виникав як у ранньому (66,8±2,7%), так і в пізньому (68,4±1,3%) вікових періодах (р>0,05).

Таким чином, у кримськотатарській етнічній групі з відносно низьким рівнем захворюваності на РШ рак проксимального відділу шлунку частіше виникав у ранньому віці, і найчастіше був дифузним морфологічним типом РШ, що за даними літератури асоціюється зі спадково обумовленими пухлинами (Василенко І.В., Садчиков В.Д., Галахін К.О., 2001; Поліщук Л.З., 2003).

У слов'янській чоловічій популяції з високим рівнем захворюваності на РШ клінічних ознак генетично обумовленого раку нами не виявлено.

Інфікованість Helicobacter pylori. Нами вперше встановлено, що відносне число інфікованих H.pylori представників слов'янського населення у контрольній групі було вдвічі вище (61,2±4,3%), ніж у чоловіків кримськотатарської національності (36,1±4,3%; р<0,001).

У досліджуваній групі інфікованість хворих на РШ слов'ян досягала 62,4±4,6%. У кримськотатарській етнічній групі H.pylori виявили тільки у 36,6±5,0% хворих на РШ пацієнтів (р<0,001).

Висока і практично однакова в обох вікових періодах інфікованість H.pylori слов'янської етнічної популяції Криму (51,5±8,7% у віці до 55 років, і 67,1±5,4% у віці 56 років і старше; р=0,556), мабуть, і може бути одним з основних факторів ризику, що обумовлюють виявлений нами більш високий рівень захворюваності слов'ян, на відміну від кримськотатарської популяції.

У кримськотатарській популяції у ранньому віковому періоді, який відповідає першому піку захворюваності, частка інфікованих Н.pylori хворих на РШ чоловіків (20,4±5,7%) була значно нижчою, ніж у пізньому віковому періоді (54,5±7,5%; р=0,002). Отже, висока захворюваність у ранньому віковому періоді у кримських татар не має патогенетичного зв'язку з інфікованістю Н.pylori, і, швидше за все, пояснюється підвищеною генетичною схильністю до РШ.

Фенотипіювання популяцій. Висока гомозиготність відповідає за низькі компенсаторно-пристосувальні можливості організму, обумовлюючи високу вірогідність виникнення мутацій як у кожного конкретного представника цієї популяції, так і в самій популяції вцілому. Це, у свою чергу, призводить до збільшення рівня захворюваності деякими генетично обумовленими видами патології (у тому числі й раком), що в результаті сприяє зниженню життєздатності популяції й чітко виражене, наприклад, серед малих народів Півночі (Spitsyna N.K., 2005).

Отримані дані показали, що хворі на РШ чоловіки з обох досліджуваних етнічних груп, більшою мірою є гомозиготними індивідуумами, у порівнянні з відповідними генеральними етнічними популяціями (коефіцієнт гомозиготності у хворих слов'ян складає 0,69±0,02 супроти 0,48±0,02 у популяції, а в кримськотатарській популяції 0,72±0,01 супроти 0,68±0,01). Причому гомозиготний фенотип (коефіцієнт гомозиготності 0,51 і вище) є додатковим індивідуальним фактором ризику РШ.

Серед хворих на РШ найбільша частка індивідуумів зіз високим рівнем гомозиготності виявилася характерною лише для кримських татар, особливо в ранньому віці до 55 років (50,5% супроти 22,9% у хворих слов'ян; р<0,001). Із цього витікає, що спадковий фактор ризику є більш характерним для РШ у кримськотатарській популяції, що підтверджується вище наданими даними про клінічні особливості захворювання.

Причому, спадковий фактор швидше за все не є визначальним фактором ризику РШ. Так, слов'янська популяція з високим рівнем захворюваності, в цілому має більш низький рівень гомозиготності, а частка індивідуумів зіз гомозиготним фенотипом в у ній втричі нижче (27,9%), ніж у кримськотатарській популяції (63,1%; р<0,001). До того ж, переважна більшість чоловіків у слов'янській популяції володіє стійким до РШ гетерозиготним фенотипом (72,1%), що вказує на меншу схильність слов'янської популяції до захворювання на РШ. Проте, це не підтверджується отриманими нами даними про майже вдвічі вищій рівень захворюваності на РШ у цій етнічній популяції.

Подібну невідповідність можна пояснити тим, що, не дивлячись на відносно фенотипічну стійкість слов'янської популяції до розвитку спадково обумовлених форм РШ, високий рівень захворюваності цієї етнічної групи населення Криму може бути обумовленим більш значущим впливом факторів ризику зовнішнього середовища.

Спадкові фактори ризику РШ у досліджуваних популяціях.

У популяції ризик розвитку РШ у родичів пробандів зі слов'янської контрольної групи склав Pкс=10,7±1,1%, і перевищував цей показник у кримськотатарській популяції (Pкт=7,7±0,8%), що відповідає отриманим нами даним про вищій рівень захворюваності у слов'ян (р=0,06).

У родинах хворих на РШ обсяг генетичного компоненту (ГК) в загальній схильності до РШ був найбільш високим у кримськотатарській етнічній групі (ГКт=53,2±0,8% супроти ГКс=21,5±0,8% у слов'ян; р<0,001). Більш того, у ранньому віковому періоді у кримськотатарській етнічній групі частка ГК не тільки більше, ніж удвічі вища за вплив інших факторів (71,0±0,8% і 29,0±0,8%; р<0,001), але й, достовірно, перевищує цей показник у слов'янській популяції (58,2±0,9%; р<0,001). У пізньому віковому періоді велику роль має ступінь впливу неспадкових факторів ризику, який є однаковим у слов'янській і кримськотатарській популяціях (71,8±0,9% і 65,3±0,8% відповідно; р>0,05).

При цьому кримськотатарську чоловічу популяцію від слов'янської відрізняє ще більш виражена спадкова схильність до РШ. Так, відносне число родин із родичами, хворими на рак, в родоводах майже втричі (54,8±5,2%) перевищує контрольну групу (19,4±0,9%; р<0,001); розглянуто 3 родоводи, серед яких у 4-х та більше родичів була виявлена пухлина (серед слов'ян була тільки 1 така родина); РШ у родичів зустрічався у 46,9±5,1% (супроти 29,4±4,9% у слов'ян); явно вираженим був феномен антиципації (РШ у родичів зустрічався, в середньому, на 10,4 роки раніше, ніж у самих хворих на РШ кримських татар).

Дані генетико-математичного аналізу підтвердили факт більш високої генетичної обтяженості кримськотатарської популяції. Так, у родинах хворих пробандів, у яких на рак хворів один або обидва батьки, частота сегрегації РШ у кримськотатарській етнічній групі (16,3%) була вдвічі вищою, порівняно зі слов'янською (8,6%; р<0,05).

При цьому показник рекурентного ризику, що у відсотках показує ймовірність захворювання кожної наступної дитини у родині, показав, що ризик РШ у третього сібсу, за відсутності наявності хвороби у двох попередніх братів або сестер, досягає 12,6%, а при захворюванні хоча б одного попереднього сібсу стає вдвічі вищим (23,9%). У разі захворювання двох сібсів цей ризик зростає до 35,1% (табл. 1).

Таблиця 1. Рекурентний ризик (%) виникнення РШ для сібсів у родинах хворих на РШ пробандів з із одним або двома ураженими раком батьками (NхА, АХА)

Порядковий номер очікуваної дитини у родині	Рекурентні ризики для подальших сібсів, якщо серед дітей у родині є хворі на РШ
	0	1	2	3	4	5	6	7
Слов'яни
1	8,6
2	8,0	14,8
3	7,5	13,9	20,3
4	7,0	13,1	19,1	25,1
5	6,7	12,3	18,0	23,7	29,3
6	6,3	11,7	17,0	22,4	27,8	33,1
7	6,0	11,1	16,2	21,2	26,3	31,4	36,5
8	5,7	10,5	15,4	20,2	25,1	29,9	34,8	39,6
Кримські татари
1	16,3
2	14,2	26,9
3	12,6	23,9	35,1
4	11,4	21,5	31,6	41,7
5	10,3	19,5	28,7	37,9	47,1
6	9,4	17,9	26,3	34,7	43,1	51,5
7	8,7	16,5	24,2	32,0	39,8	47,5	55,3
8	8,1	15,3	22,5	29,7	36,9	44,1	51,3	58,5

Порівняно з кримськотатарською популяцією, у родинах хворих батьків слов'янської етнічної групи ризик РШ для третього нащадка, навіть у разі відсутності захворювання у попередніх братів і сестер, складає 7,5%. У разі захворювання раком одного попереднього сібсу вірогідністьймовірність виникнення РШ у третього сібсу зростає до 13,9%, а при захворюванні двох сібсів досягає 20,3%. рак шлунок етнічний ризик

Оцінку ступеня впливу генетичної обтяженості проводили на підставі розрахунку відносного ризику (ВР) розвитку РШ. Дані розрахунків показали, що відносний ризик виникнення злоякісних новоутворень у кримськотатарській популяції (ВР=5,0; 95% ДІ=1,8-4,4) майже вдвічі перевищував цей показник у слов'янській етнічній групі (ВР=2,7; 95% ДІ=1,3-3,2).

Таким чином, у загальній схильності до виникнення РШ мають велике значення, як спадкові фактори, так і неспадкові (інші) фактори ризику, що підтверджує багатофакторну природу захворювання.

Проте, у кримськотатарській популяції внесок спадкових факторів ризику у розвиток РШ більш виражений, ніж у слов'янській, причому у разі захворювання у віці до 55 років генетична складова є провідним етіологічним фактором. У віці 56 років і старше в етіології РШ у кримських татар переважають неспадкові фактори ризику.

У слов'янській популяції, у разі захворювання на РШ у віці до 55 років, частка впливу генетичних і неспадкових факторів ризику однакова. У віці 56 років і старше в етіології РШ у слов'ян переважним стає вплив неспадкових факторів ризику.

Інші (неспадкові) фактори. Об'єктивній оцінці й аналізу з метою встановлення клінічної значимості впливу факторів ризику було піддано 42 ознаки.

У слов'янській чоловічій популяції з 42 ознак найбільш значимими факторами ризику РШ у напрямку зменшення ступеня дії виявилося 5 ознак: пересолювання вживаної їжі, куріння натщесерце, гомозиготний фенотип індивідуума, А(II) група крові, а також інфікованість H.pylori.

У кримськотатарській популяції опинилося 7 значимих факторів ризику: часте вживання кави, часте вживання ковбаси, часте вживання борошняної їжі, пересолювання вживаної їжі, А(II) група крові, наявність раку у родичів опитуваного, тривалий стаж вживання міцного алкоголю.

Проте основними факторами ризику розвитку РШ є куріння натщесерце, гомозиготний фенотип індивідуума, а також інфікованість H.pylori, оскільки саме ці фактори відрізняють слов'янську етнічну популяцію з високим рівнем захворюваності від кримськотатарської популяції з відносно низьким рівнем захворюваності на РШ.

На підставі цих даних було складено алгоритм первинної профілактики РШ серед чоловіків АР Крим (схема 1).

Схема 1. Алгоритм первинної профілактики РШ

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове рішення щодо виявлення етнічних відмінностей в захворюваності та впливі факторів ризику РШ між чоловічим населенням слов'янських (росіяни, українці, білоруси) і кримськотатарською національностей.

1. Показник захворюваності на РШ у 2007 р. у слов'янській етнічній групі достовірно вдвічі (95% ДІ=1,06-3,13) перевищує захворюваність у кримськотатарській популяції (34,0±2,2 на 100 тис. слов'янського, супроти 15,9±2,4 на 100 тис. кримськотатарського чоловічого населення).

2. У слов'янській популяції РШ частіше (80,9±0,9%; р<0,001) діагностують у віці 56 років і старше. У цьому віці найбільша кількість пухлин локалізується у дистальному відділі шлунку (90,4±1,0%; р=0,001), переважає частка кишкового морфологічного типу РШ (68,4±1,3%; р<0,001), слов'янська етнічна група є більш інфікованою H.pylori популяцією (61,2±4,3% інфікованих).

3. У кримськотатарській популяції частіше, ніж у слов'янській популяції на РШ хворіють молоді чоловіки у віці до 55 років (48,8±3,8%; р<0,001), у яких рак частіше вражає проксимальні відділи шлунку (88,9±6,0; р>0,05), переважає частка дифузного морфологічного типу РШ (87,0±2,8%; р<0,001), популяція вірогідно менше уражена H.pylori (36,1±4,3% інфікованих; р<0,001).

4. Для представників слов'янської популяції Криму характерний нижчий ступінь гомозиготності (коефіцієнт гомозиготності 0,48±0,02), порівняно з кримськотатарською популяцією (коефіцієнт гомозиготності - 0,68±0,01; р<0,001). Хворі на РШ з обох досліджуваних етнічних груп більшою мірою є гомозиготними індивідуумами (коефіцієнт гомозиготності у слов'ян 0,69±0,02 супроти 0,48±0,02 у популяції, у кримськотатарській популяції 0,72±0,01 супроти 0,68±0,01).

5. У кримськотатарській етнічній групі, особливо у родинах хворих на РШ у ранньому віці, частка генетичного компоненту в загальній схильності до РШ не тільки більш ніж удвічі вище за вплив інших факторів ризику, але й достовірно перевищує цей показник у слов'янській популяції (71,0±0,8% супроти супроти 58,2±0,9% відповідно; р<0,001). Це вказує на переважний вплив факторів ризику зовнішнього середовища на розвиток РШ у слов'янській популяції Криму.

6. Ризик раку шлунку для третього нащадка у родинах з батьками, хворими на рак, при захворюванні раком попереднього сібсу, у слов'янській етнічній групі складає 20,3%, а у кримськотатарській - досягає 35,1% (р<0,05), що є ознакою розвитку переважно спадково обумовлених пухлин у кримських татар.

7. Основними факторами ризику раку шлунку у слов'янській популяції з високим рівнем захворюваності є: куріння натщесерце (СШ=2,2; 95% ДІ 1,2 - 4,1; р=0,01), гомозиготний фенотип індивідуума (СШ =2,0; 95% ДІ 1,3 - 3,9; р=0,03), а також інфікованість H.pylori (СШ 1,5; 95% ДІ 1,1 - 2,1; p=0,03). У кримськотатарській популяції з низьким рівнем захворюваності основними факторами ризику раку шлунку є: часте вживання кави (СШ =11,7; 95% ДІ 3,1 - 44,7; p<0,001), часте вживання ковбасних виробів (СШ =3,7; 95% ДІ 1,5 - 8,9; p=0,003), часте вживання борошняної їжі (СШ =3,5; 95% ДІ 1,5 - 8,1; p=0,004), наявність раку у родичів (СШ =2,9; 95% ДІ 1,8 - 4,5; p<0,001), тривалий стаж вживання міцного алкоголю (СШ =1,5; 95% ДІ 1,1 - 2,2; p=0,01).

8. На підставі порівняння різних етнічних популяцій, які проживають в ідентичних природно-кліматичних умовах, з високим і низьким рівнем захворюваності на РШ стала можливою конкретизація факторів ризику даного захворювання, що дозволяє розробити реальні шляхи первинної профілактики захворювання щодо кожної з досліджуваних популяцій.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Реальним напрямом зниження занедбаності та смертності від РШ у слов'янській популяції Криму й України з найбільш високим рівнем захворюваності має бути первинна профілактика, спрямована на боротьбу з курінням (особливо натщесерце), а також на активну діагностику та лікування інфікованості H.pylori.

2. У кримськотатарській популяції первинна профілактика РШ повинна включати збалансоване харчування (необхідне зменшення споживання кави, ковбасних і борошняних виробів), а також зменшення споживання міцного алкоголю.

3. Основним шляхом до зниження високої занедбаності раку шлунку в обох популяціях є рання діагностика РШ з використанням на профілактичних оглядах методів фенотипіювання та медико-генетичного консультування.

4. У роботі онкологічних диспансерів медико-генетичне консультування необхідно застосовувати з метою визначення рекурентного ризику захворювання у нащадків хворих на РШ.

5. З метою поліпшення первинної профілактики РШ доцільно застосувати алгоритм, складений на підставі отриманих нами об'єктивних даних.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Инфицированность Helicobacter pylori и заболеваемость раком желудка в различных этнических группах населения Крыма / Б.Д. Сеферов, В.М. Соркин, И.Л. Кляритская, А.А. Амдиев, В.В. Кривой // Крымский терапевтический журнал. - 2008. - Т. 1, № 1. - С. 99-105. (Особистий внесок дисертанта: збір матеріалу, аналіз результатів дослідження, статистична обробка даних та підготовка до друку).

2. Влияние феногенотипической предрасположенности на частоту возникновения рака молочной железы коренных народов Крыма / Г.С. Нор, В.М. Соркин, П.Н. Колбасин, Б.Д. Сеферов, О.В. Петрова, А.А. Амдиев // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2008. - Т. 144, Ч. VI. - С. 83-86. (Особистий внесок дисертанта: збір та аналіз фенотипічних даних та розрахунок коефіцієнта гомозиготності).

3. Амдиев А.А. Клинические особенности рака желудка в различных этнических группах населения АР Крым / А.А. Амдиев, Б.Д. Сеферов, В.М. Соркин // Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т. 8, Вип. 4 (24), Ч. 2. - С. 7-11. (Особистий внесок дисертанта: узагальнення результатів дослідження, статистична обробка даних та підготовка до друку).

4. Сеферов Б.Д. Наследственная предрасположенность к раку желудка в различных этнических группах населения Автономной Республики Крым / Б.Д. Сеферов // Онкология. - 2008. - Т. 10, № 4 (38). - С. 400-404.

5. Этнические особенности наследования предрасположенности к раку молочной железы / О.В. Петрова, Б.Д. Сеферов, Г.С. Нор, В.М. Соркин // Крымский терапевтический журнал. - 2009. - № 1. - С. 42-45. (Особистий внесок дисертанта: аналіз літературних джерел, статистична обробка даних та підготовка до друку).

6. Пат. 39342 Україна, МПК А 61 В 8/00. Спосіб прогнозування ризику виникнення раку молочної залози / Г.С. Нор, В.М. Соркін, Б.Д. Сеферов, А.А. Амдієв, П.М. Колбасін; патентовласники Г.С. Нор, В.М. Соркін. - № 200810514; заявл. 19.08.08; опубл. 25.02.09, Бюл. № 4.

7. Соркин В.М. Рак молочной железы у женщин славянской и тюркской национальностей в Автономной Республике Крым / В.М. Соркин, О.В. Петрова, Б.Д. Сеферов // Дні науки - 2006: матеріали II Міжнар. наук.-практич. конф. - Дніпропетровськ, 2006. - Т. 23. - С. 48-50.

8. Сеферов Б.Д. Особенности заболевания раком желудка в Автономной Республике Крым / Б.Д. Сеферов, В.М. Соркин, Э.Э. Насыров // Умение и нововъведения - 2007: материали за III международна научна практична конференция. - София, 2007. - Т. 13. - С. 18-20.

9. Сеферов Б.Д. Межэтнические различия в заболеваемости раком желудка в Автономной республике Крым / Б.Д. Сеферов, В.М. Соркин, О.В. Петрова // Современные проблемы экспериментальной и клинической онкологии: тезисы VIII конф. молодых онкологов с междунар. участием. - Киев, 2007. - С. 70.

10. Анализ факторов риска развития рака желудка в различных этнических популяциях АР Крым // Б.Д. Сеферов, В.М. Соркин, Ю.Е. Лях, В.Г. Гурьянов, Г.С. Нор // Наука: теория и практика - 2009: материали V Междунар. науч.-практич. конф. - Пржемишль, 2009.- Т. 5. - С. 29-31.

АНОТАЦІЯ

Сеферов Б.Д. Порівняльне вивчення факторів ризику раку шлунку в різних етнічних групах населення Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 - онкологія. - Національний інститут раку Міністерства охорони здоров'я України, Київ, 2010.

Виконану роботу присвячено вивченню етнічних особливостей РШ у представників слов'янської і кримськотатарської популяцій в АР Крим.

У кримськотатарській популяції, порівняно зі слов'янською, у віці до 55 років переважала частка дифузного морфологічного типу РШ (91,2±3,4% супроти 66,8±2,7% у слов'ян; р<0,001); інфікованість H.pylori популяції виявилася значно вищою у слов'янській популяції, ніж у кримськотатарській (61,2±4,3% супроти 36,1±4,3% відповідно; р=0,001); для кримськотатарської популяції був характерним вищий ступінь гомозиготності, ніж у слов'ян (0,68±0,01 супроти 0,48±0,02 відповідно; р=0,001); у загальній схильності до РШ у родинах хворих кримських татар переважала частка спадкового фактору ризику (генетичний компонент 71,0±0,8%; частка інших факторів - 29,0±0,8%), тоді як у слов'янській етнічній групі спостерігалася зворотна залежність (генетичний компонент 21,5±0,8%; частка інших факторів - 78,5±0,8%).

За допомогою багатофакторного аналізу було виявлено внесок основних факторів ризику РШ у розвиток захворювання у досліджуваних популяціях

Ключові слова: рак шлунку, етнічні групи, фактори ризику.

АННОТАЦИЯ

Сеферов Б. Д. Сравнительное изучение факторов риска рака желудка в разных этнических группах населения Крыма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.07 - онкология. - Национальный институт рака Министерства здравоохранения Украины, Киев, 2010.

Выполненная работа посвящена изучению этнических особенностей РЖ у представителей славянской и крымско-татарской популяций в Автономной Республике Крым. В исследуемых группах были изучены показатели заболеваемости РЖ, клинико-морфологические и генетические данные, определена степень инфицированности Н.pylori. Также был определен соотносительный вклад различных факторов риска в развитие заболевания и выявлены наиболее значимые из них.

Группу наблюдения составили 2140 мужчин двух этнических групп АР Крым (славяне и крымские татары) с диагнозом первичного РЖ. Контрольная группа была представлена 251 мужчиной без признаков онкологической патологии.

В генеральной мужской популяции Крыма нами впервые обнаружены две этнические группы населения с более высокой и относительно низкой заболеваемостью раком желудка, проживающие в идентичных природно-климатических условиях. Так, в 2007 г. в славянской этнической группе (русские, украинцы, белорусы) показатель заболеваемости РЖ у мужчин достоверно более чем в 2 раза превышал заболеваемость в крымско-татарской этнической группе (34,0 на 100 тыс. мужского славянского населения Крыма, против 15,9 на 100 тыс. мужского крымско-татарского населения; p<0,001).

Было выявлено, что РЖ у крымских татар чаще возникает в более молодом возрасте (до 55 лет), чем в славянской популяции (48,8±3,8% против 19,1±0,9% соответственно; р<0,001).

В крымско-татарской популяции в сравнении со славянской в возрасте до 55 лет преобладала доля диффузного морфологического типа РЖ (91,2±3,4% против 66,8±2,7% у славян; р<0,001); инфицированность H.pylori популяции оказалась достоверно более высокой в славянской популяции, чем в крымско-татарской (61,2±4,3% против 36,1±4,3% соответственно; р=0,001); для крымско-татарской популяции была характерна более высокая степень гомозиготности, чем у славян (0,68±0,01 против 0,48±0,02 соответственно; р0,001); в общей предрасположенности к раку желудка в семьях заболевших крымских татар преобладала доля наследственного фактора риска (генетический компонент 71,0±0,8%; доля прочих факторов - 29,0±0,8%), в то время как в славянской этнической группе наблюдалась обратная зависимость (генетический компонент 21,5±0,8%; доля прочих факторов - 78,5±0,8%).

С помощью многофакторного анализа был изучен вклад основных факторов риска РЖ в развитие заболевания в исследуемых популяциях. Так, в славянской мужской популяции Крыма с высокой заболеваемостью раком желудка наиболее значимыми факторами риска оказались 5 признаков: пересаливание употребляемой пищи (ОШ=2,4; 95% ДИ 1,1 - 5,3; p=0,03), курение натощак (ОШ=2,2; 95% ДИ 1,2 - 4,1; р=0,01), гомозиготный фенотип индивидуума (ОШ=2,0; 95% ДИ 1,3 - 3,9; р=0,03), А(II) группа крови (ОШ=1,9; 95% ДИ 1,1 - 3,5; p=0,04), инфицированность H.pylori (ОШ=1,5; 95% ДИ 1,1 - 2,1; p=0,03).

В крымско-татарской популяции с относительно низкой заболеваемостью значимыми по мере убывания степени их воздействия оказались 7 факторов риска развития рака желудка: частое употребление кофе (ОШ=11,7; 95% ДИ 3,1 - 44,7; p<0,001), частое употребление колбасы (ОШ=3,7; 95% ДИ 1,5 - 8,9; p=0,003), частое употребление мучной пищи (ОШ=3,5; 95% ДИ 1,5 - 8,1; p=0,004), пересаливание употребляемой пищи (ОШ=3,2; 95% ДИ 1,1 - 9,7; p=0,04), А(II) группа крови (ОШ=3,0; 95% ДИ 1,4 - 6,2; p=0,003), наличие рака у родственников опрашиваемого (ОШ=2,9; 95% ДИ 1,8 - 4,5; p<0,001), длительный стаж употребления крепкого алкоголя (ОШ=1,5; 95% ДИ 1,1 - 2,2; p=0,01).

Таким образом, основными факторами риска развития рака желудка являются курение натощак, гомозиготный фенотип индивидуума, а также инфицированность H.pylori, поскольку именно эти факторы отличают славянскую этническую популяцию с высоким уровнем заболеваемости от крымско-татарской популяции с относительно низкой заболеваемостью раком желудка.

Также были рассчитаны популяционные и сегрегационные частоты РЖ в исследованных популяциях. Был определен реккурентный риск возникновения РЖ для потомков пробандов из исследованных популяций, что должно позволить разработать эффективную стратегию первичной профилактики РЖ.

Ключевые слова: рак желудка, этнические группы, факторы риска

SUMMARY

Seferov B. D. Comparative Investigation of Stomach Cancer Risk Factors among Various Ethnic Groups of Population in Crimea. - Manuscript.

The dissertation for obtaining the scientific degree of the candidate of medical sciences on specialty 14.01.07 - oncology - National Cancer Institute of the Ministry of Health Care of the Ukraine, Kiev, 2010.

The given research is devoted to investigation of ethnic peculiarities of SC among representatives of Slavic and Crimean-Tatar populations of Autonomous Republic of Crimea.

In comparison with the Slavs, among the Crimean-Tatars a diffuse morphologic type of SC predominated at the age of under 55 (91,2±3,4% vs. 66,8±2,7% among the Slavs; p<0,001). The Slavic ethnic group, unlike the Crimean - Tatar one, had a higher level of H.pylori infection (61,2±4,3% vs. 36,1±4,3% correspondingly; p=0,001). The Crimean - Tatar population was characterized by a higher degree of homozygosity in comparison with the Slavic group (0,68±0,01 vs. 0,48±0,02 correspondingly; p<0,001). In Crimean-Tatar families members of which had cancer disposition the main reason of the disease was heritability risk factor (genetic component 71,0±0,8%; other factors - 29,0±0,8%), while in the Slavic ethnic group inverse relationship was observed (genetic component 21,5±0,8%; other factors - 78,5±0,8%).

By means of multivariative analysis contribution of main risk factors of SC into disease development among the populations under investigation has been studied.

Key words: stomach cancer, ethnic groups, risk factors.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АК	- аденокарцинома
АР	- Автономна Республіка
ГА	- генетичний алгоритм
ГК	- генетичний компонент
ДІ	- довірчий інтервал
СР	- співвідношення ризиків
СШ	- співвідношення шансів
РШ	- рак шлунку

Размещено на Allbest.ru