Негормональна корекція клініко-метаболічних розладів у жінок з раннім постгістеректомічним синдромом

2. У жінок, яким виконана ГЕ з АЕ і без АЕ через 12 місяців рівень естрадіолу знизився в 3 і в 5,7 рази (р<0,05), ЛГ підвищився у 2,8 і в 1,6 рази відповідно, а ФСГ збільшився в жінок без АЕ - у 2,7 рази (р<0,05). Постгістеректомічний синдром супроводжувався дисбалансом фосфорно-кальцієвого обміну. Рівень кальцію і фосфору в сироватці збільшився в жінок після ГЕ без АЕ через 3 місяці і знизився через 6 місяців порівняно з початковими даними.

3. Гістеректомія ініціює додатковий чинник ризику розвитку ССЗ - збільшення атерогенних властивостей крові внаслідок дефіциту естрогену, що виникає після аднексектомії або передчасної недостатності яєчників при їх збереженні, що виявляється порушеннями ліпідного обміну вже через 6 і 12 місяців відповідно в 43,4% і 70% (р<0,05) оваріоектомованих жінок і в пацієнток зі збереженими яєчниками (р<0,05) відповідно в 25% і 85%. Через 12 місяців ІМТ у жінок після АЕ склав 30,9±0,8, без АЕ - 27,7±0,78 (р<0,05).

4. Негормональна терапія позитивно вплинула на ліпідний спектр крові: через 3 місяці знизився рівень ЛПДНЩ і ТГ, через 6 місяців були понижені всі проатерогенні фракції, а ЛПВЩ збільшилися на фоні прийому 35 мг ізофлавонів. Через 12 місяців знизився рівень ЗХС та підвищився рівень ЛПВЩ тільки після прийому 70 мг ізофлавонів. Збереження яєчників під час ГЕ у поєднанні з терапією фітоестрогенами в післяопераційному періоді знижує КА крові.

5. Застосування 70мг ізофлавонів дозволило підвищити рівень Е2 через 3 місяці, понизити рівні ФСГ і ЛГ через 6 місяців, підвищити працездатність у 4,5 рази. Застосування 35 мг ізофлавонів дозволило збільшити вміст Е2 і понизити рівень ФСГ тільки через 12 місяців після ГЕ, а також підвищити працездатність у 3,3 рази. Частота нейровегетативних симптомів через 6 місяців знизилася на фоні прийому 70 і 35 мг ізофлавонів у 2,6 і 2,2 рази порівняно з нелікованими жінками, частота психоемоційних скарг знизилася в 3,2 і 2,6 рази. Через 12 місяців на фоні прийому 70 і 35 мг нейровегетативні симптоми регресували у 2,6 і 1,8 рази, а психоемоційні - відповідно в 3,2 і 2,6 рази.

6. Вищий індекс якості життя та ефективність терапії був через 3 місяці в пацієнток, які приймали після ГЕ 70 мг ізофлавонів (р<0,05), особливо в медичній та емоційній сферах, при прийомі 35 мг - поліпшення до «доброї» ЯЖ було через 12 місяців. Через 12 місяців після ГЕ жінки, які не отримували ізофлавони незалежно від збереження або видалення придатків, мали задовільну оцінку ЯЖ.

практичні рекомендації

1. Жінки після ГЕ без або з АЕ повинні перебувати на диспансерному обліку у зв'язку з високим ризиком розвитку в них метаболічного синдрому залежно від наявності в них чинників ризику формувати профілактичні і терапевтичні підходи.

2. Чинниками ризику розвитку метаболічного синдрому та розвитку ССЗ після гістеректомії є: ІМТ більше 27, наявність гіпергідрозу, «приливів», серцево-судинних захворювань до ГЕ, вік старше 46 років, оваріоектомія під час гістеректомії, підвищення ТГ, ЗХС, зниження ЛПВЩ, підвищення коефіцієнта атерогенності, зниження естрадіолу нижче 65 пг/мл.

3. Основні принципи ведення жінок після ГЕ - діагностика клінічних, метаболічних порушень, менопаузи (визначення в крові Е2 і ФСГ, УЗД яєчників) у жінок зі збереженими яєчниками і своєчасна їх корекція для поліпшення ЯЖ. Раннє призначення фітоестрогенів - з 5-ої доби після ГЕ - є профілактикою розвитку тяжких клінічних, метаболічних і гормональних розладів у цих пацієнток.

4. Жінкам, у яких після гістеректомії без придатків передчасно настає згасання гормон-продукуючої функції яєчників у 42 - 46 років, потрібне триваліше лікування фітоестрогенами - більше 6 місяців у дозі 35 мг на день. Після гістеректомії з оваріоектомією необхідна вища доза - 70 мг на день протягом 6 місяців.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Павлова Ж.С. Спірні питання постгістеректомічного синдрому /Ж.С.Павлова, С.С.Луб?яна //Український медичний альманах. - 2009. - Т.12 №4. - С.141-145. (Внесок дисертанта: літературний пошук, опис серцево-судинних, нейровегетативних, психоемоційних та урогенітальних ускладнень, які розвиваються в жінок після гістеректомії залежно від тривалості післяопераційного періоду, аналіз інтернет-джерел, співставлення сучасних даних).

2. Павлова Ж.С. Порівняльна клініко-гормональна характеристика стану здоров'я жінок після гістеректомії на фоні негормональної корекції /Ж.С.Павлова, С.С.Луб?яна //Проблеми екологічної та медичної генетики та клінічної імунології. - Збірник наукових праць. - 2009. - Вип.8. - С.613-622. (Внесок дисертанта: вперше запропонована негормональна корекція клінічних та гормональних розладів у пацієнток із постгістеректомічним синдромом у ранньому післяопераційному періоді та проведена оцінка ефективності методу порівняно з традиційним доглядом. Дисертантові належить статистична обробка матеріалу, обґрунтування результатів).

3. Павлова Ж.С. Клінічні особливості синдрому постгістеректомії в жінок зі збереженими придатками в ранньому післяопераційному періоді /Ж.С.Павлова //Український журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. - 2009. - №4. - С.104-108. (Внесок дисертанта: добір клінічного матеріалу, проведення клінічного та статистичного аналізу, підготовка до друку).

4. Павлова Ж.С. Особливості ліпідного та кальцій-фосфорного обміну в жінок із раннім постгістеректомічнм синдромом /Ж.С.Павлова // Український медичний альманах. - 2009. - Т.12,№6. - С.137-139. (Внесок дисертанта: досліджено зміни ліпідного та кальцій-фосфорного обміну залежно від видалення та збереження придатків матки після гістеректомії та тривалості післяопераційного періоду. Проведено порівняльний аналіз та зроблені висновки).

5. Луб'яна С.С. Оцінка медичного спостереження за жінками після гістеректомії у пременопаузальному періоді / С.С. Луб'яна, Н.А.Удовіка, В.В.Макагонова, Ж.С.Павлова //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2010. - №1. - С.84-88. (Внесок дисертанта: збір клінічного матеріалу, інформаційний пошук, обговорення результатів, комп'ютерне оформлення).

6. Луб?яна С.С. Вплив гістеректомії на здоров'я жінок пременопаузального віку / С.С.Луб?яна, Ж.С.Павлова // Проблеми, досягнення та перспективи розвитку медико-біологічних наук і практичної охорони здоров'я. - Праці Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського. - 2009. - Т.145,ч.ЙІІ. - С.320. (Внесок дисертанта: клінічний, статистичний аналіз та обґрунтування поданих результатів).

Анотація

Павлова Ж.С. Негормональна корекція клініко-метаболічних розладів у жінок з раннім постгістеректомічним синдромом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2010.

У дисертації подане теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі зниження частоти нейровегетативних, психоемоційних, метаболічних розладів і підвищення якості життя пацієнток, що перенесли видалення органа репродуктивної системи шляхом ранньої діагностики постгістеректомічного синдрому та своєчасного застосування патогенетично обґрунтованої негормональної терапії розвинутих клініко-гормональних змін. Встановлені клінічні особливості постгістеректомічного синдрому залежно від видалення та збереження яєчників, а також часу, що пройшов після гістеректомії. Вивчена динаміка гонадотропних і статевих гормонів у жінок через 3, 6 і 12 місяців після гістеректомії. Встановлено, що постгістеректомічний синдром характеризується розвитком дисліпідемій через 6 і 12 місяців після операції в 43,4% і 70% оваріоектомованих пацієнток, а також у 25% і 85% пацієнток зі збереженням яєчників (р<0,05). При цьому структурні зміни, порушення кровотоку в залишених яєчниках виникають уже через 6 місяців після ГЕ. Негормональна терапія зробила позитивний вплив на ліпідний і гормональний спектр крові. Застосування фітоестрогенів у післяопераційному періоді в жінок зі збереженими яєчниками знижує коефіцієнт атерогенності крові. Нейровегетативні симптоми регресували через 3 місяці після прийому 70 мг ізофлавонів, і через 12 місяців після операції при прийомі 35 мг ізофлавонів. Встановлена «добра» якість життя через 3 місяці після гістеректомії в тих жінок, що отримували 70мг ізофлавонів. Пацієнтки, що не отримували запропоновану терапію, оцінили якість життя як «задовільна» через 3,6 і 12 місяців.

Ключові слова: гістеректомія, постгістеректомічний синдром, якість життя, ізофлавони, аднексектомія, негормональна терапія, дисліпідемія.

Аннотация

Павлова Ж.С. Негормональная коррекция клинико-метаболических расстройств у женщин с ранним постгистерэктомический синдромом.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01-акушерство и гинекология.-Национальная медицинская академия последипломного образования им.П.Л.Шупика МЗ Украины, Киев,2010.

В диссертации представлено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи снижения частоты нейровегетативных, психоэмоциональных, метаболических расстройств и повышения качества жизни пациенток, перенесших удаление органа репродуктивной системы путем ранней диагностики постгистерэктомического синдрома и своевременного применения патогенетически обоснованной негормональной терапии развившихся клинико-гормональных изменений. В исследование были включены 150 женщин репродуктивного и пременопаузального возраста от 28 до 53 лет (средний возраст 44,3±0,39), которым от 3 до 5 дней назад была выполнена гистерэктомия (ГЭ) с или без аднексэктомии (АЭ). Для определения и сравнения показателей качества жизни (КЖ) пациенток до и после операции использовали модифицированный вопросник, включающий 24 симптома «Качество жизни женщины» согласно рейтинговой шкале MENQOL (Menopause-Specific Quality of Life). В заключение были сформированы 5 значений, характеризующих общее качество жизни и 4 составляющих его компонента: эмоциональный, сексуальный, социальный и медицинский. Ранний постгистерэктомический синдром (ПГС) диагностируется в среднем на 4,4±0,5 день после операции. Установлено, что у женщин с удаленными придатками частота приливов выше в 3,5 раза, сердцебиения в 2,1 раза, головной боли в 1,5 раза, повышенной потливости в 2 раза, слабости в 2,3 раза, депрессии в 1,9 раза, бессонницы в 2,7 раза (р<0,05). На 5 сутки послеоперационного периода у 73,3% женщин с АЭ имелись гормональные изменения, характерные для постменопаузы (ФСГ > 31 мМЕ/мл, ЛГ >18 мМЕ/мл), кроме эстрадиола, уровень которого был 65,1±3,6 пг/мл, что характерно для пременопаузы и лишь у 26,7% пациенток уровни тропных гормонов и эстрадиола были в пределах значений репродуктивного периода. У женщин с сохранением яичниковой ткани на 5 сутки после ГЭ гормональные изменения носили характер схожий с пременопаузальным у 35% женщин, у 50% выявлены значения, характерные для репродуктивного периода, у 10% женщин - схожие с постменопаузальными. У женщин после ГЭ с АЭ и без АЭ через 12 мес уровень эстрадиола снизился в 3 и в 5,7 раза (р<0,05), ЛГ повысился в 2,8 и в 1,6 раза соответственно, а ФСГ увеличился у женщин без АЭ - в 2,7 раза (р<0,05). Постгистерэктомический синдром сопровождается дисбалансом фосфорно-кальциевого обмена. Уровень кальция и фосфора в сыворотке увеличился у женщин после ГЭ без АЭ через 3 мес и снизился через 6 мес в сравнении с исходными данными. Кроме того, структурные изменения, нарушение кровотока в оставленных яичниках возникают уже через 6 мес после ГЭ.

Выявлено, что гистерэктомия инициирует дополнительный фактор риска ССЗ - увеличение атерогенных свойств крови вследствие дефицита эстрогенов, возникающего после аднексэктомии или преждевременной недостаточности яичников при их сохранении, что проявляется нарушениями липидного обмена уже через 6 и 12 мес соответственно у 43,4% и 70% (р<0,05) овариоэктомированных женщин и у 25% и соответственно 85% пациенток с сохранением яичников (р<0,05). Через 12 мес ИМТ у женщин после АЭ составил 30,9±0,8, без АЭ - 27,7±0,78 (р<0,05). Впервые показано, что негормональная терапия оказала позитивное влияние на липидный спектр крови: через 3 мес снизились уровни ЛПОНП и ТГ, через 6 мес снижены все проатерогенные фракции. Положительное влияние терапии фитоэстрогенами проявлялось в уменьшении коэффициента атерогенности (КА) крови с 5,29±0,06 до 2,39±0,0035 (р<0,05) на фоне 70 мг изофлавонов и с 5,37±0,08 до 2,61±0,008 (р<0,05) при приеме 35 мг через 12 мес после операции за счет снижения концентраций ЛПНП (на 2,31 ммоль/л и 2,1 ммоль/л) и повышением ЛПВП на 0,21 ммоль/л при приеме 70мг. У женщин без применения фитотерапии КА снизился с 5,31±0,08 до 4,41±0,06 (р<0,05).

Более высоким качество жизни было через 3 мес у пациенток, принимавших после ГЭ 70 мг изофлавонов (р<0,05), особенно в медицинской и эмоциональной сферах, при приеме 35 мг - улучшение до «хорошего» КЖ было через 12 мес. Через 12 мес после ГЭ женщины, не получавшие изофлавоны независимо от сохранения или удаления придатков имели удовлетворительную оценку КЖ. Клиническим анализом установлено, что частота ожирения у пациенток, которым не проводилось негормональное лечение, возросла на 16% через 12 мес после ГЭ.

Базируясь на полученных результатах, нами разработаны основные принципы ведения женщин после гистерэктомии - диагностика клинических, метаболических изменений, менопаузы, несмотря на сохранение яичников, которые обосновывают необходимость ранней негормональной коррекции путем назначения изофлавонов с 5-х суток после ГЭ. Женщинам, у которых после гистерэктомии без придатков преждевременно наступает угасание гормон-продуцирующей функции яичников - более 6 месяцев фитоэстрогены в дозе 35 мг в день. После гистерэктомии с овариоэктомией необходимо 70 мг в день в течение 6 месяцев. Использование предложенной тактики позволило снизить уровни ФСГ и ЛГ, повысить содержание эстрадиола, вызвать регресс нейровегетативных симптомов на фоне 35 и 70 мг в 1,8 и 2,6 раза и психоэмоциональных симптомов в 2,6 и 3,2 раза через 12 мес, повысить работоспособность и улучшить качество жизни уже через 3 мес.

Ключевые слова: гистерэктомия, постгистерэктомический синдром, качество жизни, изофлавоны, аднексэктомия, негормональная терапия, дислипидемия.

Annotation

Pavlova Zh.S. The non-hormonal correction of clinicometabolic disorders among women with early posthysterectomy syndrome. - Manuscript.

The thesis for the competition of the academic degree of candidate of medical sciences for the speciality 14.01.01 - obstetrics and gynecology. - National medical academy of the postgraduate education named after P. L. Shupik of the Ministry of Health of Ukraine, Kiev, 2010.

The thesis presents a theoretical summarizing and a new decision of the scientific problem of the metabolic disorders and frequency decrease of the neurovegetative, psychoemotional, metabolic disorders and life quality increase of the patients who had the extraction of the organ of the reproductive system by means of the posthysterectomy syndrome early diagnostics and timely used pathogenetically reasoned non-hormonal therapy of the developed clonicohormonal changes. The clinical peculiarities of the posthysterectomy syndrome were established depending on ovaries extraction and preservation and depending on time passed after the hysterectomy. Also, the dynamics of the gonadotropic and gonadal hormones which women had after 3, 6 and 12 months after the hysterectomy was determined. It was established that the posthysterectomy syndrome was characterized by the dyslipidemia after 6 and 12 months after the operation among 43,4% and 70% of women who had an ovariectomy, and also among 25% and 85% of women with preserved ovaries (p<0,05). Under such conditions the structural changes and blood flow disturbance in the preserved ovaries appeared after 6 months after hysterectomy. The non-hormonal therapy positively influenced the lipidic and hormonal blood spectrum. The application of the phytoestrogens in postoperational period among women with preserved ovaries decreased the coefficient of the blood atherogenesis. The neurovegetative symptoms regressed after 3 months of 70 mg of isoflavones intake, and after 12 postoperative months of 35 mg of isoflavones intake. A “good” life quality was determined after 3 months after hysterectomy among women who took 70 mg of isoflavones. Women who did not take the introduced therapy estimated their life quality as “satisfactory” after 3, 6 and 12 months.

Key words: hysterectomy, posthysterectomy syndrome, life quality, isoflavones, adnexectomy, non-hormonal therapy, dyslipidemia.

Размещено на Allbest.ru