Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.03.05 - Фармакологія

Пошук засобів фармакокорекції ендотоксикозу посттравматичного ґенезу

Рисухіна Наталія Володимирівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Луганському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України ЛУК'ЯНЧУК Віктор Дмитрович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, м. Луганськ, завідувач кафедри фармакології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ЯРОШ Олександр Кузьмич, Державна установа «Інститут фармакології та токсикології» АМН України, м. Київ, керівник відділу фармакокінетики

доктор медичних наук, старший науковий співробітник ШЕЙМАН Борис Семенович, Український центр клінічної токсикології, інтенсивної та еферентної терапії Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України, завідувач

Захист дисертації відбудеться “17___” листопада_ 2010 р. о _13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.550.01 при Державній установі «Інститут фармакології та токсикології АМН України» за адресою: 03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 14

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державної установи «Інститут фармакології та токсикології АМН України» за адресою: 03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 14

Автореферат розісланий «_12_»_жовтня__________ 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.550.01, кандидат біологічних наук Данова І.В.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. В останні десятиріччя у всьому світі спостерігається значне зростання травматизму, що є наслідком стихійних лих та техногенних аварій і катастроф, особливо в гірничовидобувній промисловості. За даними ВООЗ механічна травма, включаючи синдром тривалого роздавлювання (СТР), поряд із серцево-судинною патологією та онкологічними захворюваннями займає третє місце серед причин смертності (Ельский В.Н., Колесникова С.В., 1997), а серед людей працездатного віку летальність виходить на перше місце (Чернов А.П., Рынденко С.В., 2002; Гаркави А.В., 2000). Відомо, що СТР - це складний симптомокомплекс, який виникає у відповідь на біль та гостру ішемію як наслідок тривалої компресії м'яких тканин кінцівок (Шор Н.А., 2005; Дуданов И.П., Меженин Д.А., 2004). СТР відноситься до найбільш тяжкого виду травми і є особливо актуальним в умовах промислового регіону Донбасу (Івченко В.К., Родічкін В.О., 2006).

Проблема надання медичної допомоги на дошпитальному етапі постраждалим від СТР зумовлена важким клінічним перебігом цього синдрому у поєднанні з синдромом ендогенної інтоксикації та високою летальністю, яка, за даними авторів (Кричевский А.Л., Галлеев И.К., 2004; Голиков П. П., Картавенко В. И., 2006), складає 30 %, а при розвитку гострої ниркової недостатності - 70 %.

СТР маніфестує у вигляді поліорганної патології, яка потребує застосування комбінованої раціональної, в аспекті ефективності та безпечності, а також патогенетично обґрунтованої фармакотерапії на всіх рівнях формування цього невідкладного стану.

На жаль, на сьогоднішній день можна констатувати відсутність у арсеналі лікарів лікувально-профілактичних засобів корекції СТР, які б відповідали сучасним вимогам. Існуючі підходи носять, головним чином, симптоматичний характер і далеко не завжди перешкоджають розвитку гострої печінкової та ниркової недостатності, які виникають на тлі ендотоксикозу та складають безпосередню причину смерті у 50-90 % випадків (Зозуля І.С., Шлапак І.П., 2001; Сенюта Л.М., 2005).

В останні роки при лікуванні СТР особлива увага приділяється використанню ліпіну (Ельский В.Н., Колесникова С. В., 1997), фітіну (Рахматуллаев Ф.Х., Хакимов З.З., 2001), бемітилу, томерзолу, іонолу, ліпосом, гутиміну, амтизолу, б-токоферолу (Пилипчук В.В., 1999), пентоксифіліну (Коробков О.А., 2002), тіотриазоліну (Болгов Д.М., 2003). Проте застосування зазначених препаратів не показало очікуваної ефективності.

Отже, з огляду на викладені факти, є всі підстави заключити, що подальший пошук та розробка високоефективних та безпечних засобів фармакокорекції порушень за умов СТР, здатних попереджати формування патологічних змін у всіх органах і тканинах постраждалих, особливо у ранньому посткомпресійному періоді, серед оригінальних хімічних сполук і вже відомих препаратів є пріоритетним напрямком сучасної фармакологічної науки.

У теперішній час велику увагу вчених привертають германійвмісні координаційні сполуки з біолігандами, які мають широкий спектр фармакологічної активності. У лабораторії кафедри фармакології ЛугДМУ експериментально доведена висока протигіпоксична та протиішемічна активність координаційних сполук германію на різних моделях гострих екстремальних киснедефіцитних станів (Лукьянчук В.Д., Чадова Л.В., 2006).

Враховуючи досвід співробітників нашої кафедри (Бабенко М.Н., Сейфуллина И.И., 2005; Лук'янчук В.Д., Внукова М.О., 2007) та колег з Одеського державного медичного університету (Кресюн В.Й., Шемонаєва К.Ф., 2004; Годован В.В., Кресюн В.И., 2005) щодо виявлення у ряду координаційних германійорганічних сполук детоксикаційних властивостей при отруєннях хімічної етіології, а також той факт, що за умов СТР саме інтоксикація цитолітичними продуктами пошкоджених тканин є тригерним моментом розвитку незворотних структурно-функціональних змін, представляється актуальним проведення досліджень детоксикаційних властивостей та ефективності застосування зазначених вище сполук германію з різними біолігандами на моделі ендотоксикозу посттравматичного ґенезу, що розвивається за умов СТР.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках планових НДР кафедри фармакології ЛугДМУ «Пошук та розробка засобів фармакокорекції екстремальних киснедефіцитних станів» (№ держ. реєстрації 0103U005539, 2004-2008 рр.) та «Пошук та вивчення лікарських засобів метаболітного типу дії за умов невідкладних станів» (№ держ. реєстрації 01080006500, 2009-2013 рр.).

Мета роботи. Обґрунтувати доцільність застосування координаційної сполуки германію з магнієм та оксиетилідендифосфоновою кислотою як засобу патогенетичної терапії і вивчити основні сторони її фармакодинаміки та кінетики за умов ендотоксикозу посттравматичного ґенезу на моделі СТР.

Відповідно до мети роботи було необхідним вирішити наступні задачі:

1. Провести скринінг потенційних засобів детоксикації у ряду оригінальних координаційних сполук германію з різними біолігандами у постдекомпресійному періоді СТР.

2. Розробити режим дозування координаційної сполуки германію з магнієм та оксиетилідендифосфоновою кислотою (МІГУ-6) та визначити її головні токсикометричні параметри як найбільш ефективного препарату в умовах експерименту, що вивчаються.

3. Дослідити основні сторони фармакодинаміки МІГУ-6 на фоні ендотоксикозу посттравматичного ґенезу у частині проведення біохемілюмінесцентного аналізу, комплексної оцінки енергетичного гомеостазу, здібності корегувати рівень міоглобіну, газовий склад крові та концентрацію мікроелементів у порівнянні з референтним препаратом - тіотриазоліном.

4. Із залученням ЕПР-спектрометрії з'ясувати механізми дії МІГУ-6 на мітохондріальний та мікросомальний електрон-транспортні ланцюги гепатоцитів тварин із синдромом ендогенної інтоксикації, що моделюється.

5. Визначити фармакокінетичний профіль МІГУ-6 у щурів в нормі та за умов посттравматичного ендотоксикозу на різних етапах проходження субстітуенту в організмі щурів.

Об'єкт дослідження - фармакотерапія ендотоксикозу травматичного ґенезу, що формується за умов СТР.

Предмет дослідження - координаційна сполука германію з магнієм та оксиетилідендифосфоновою кислотою (МІГУ-6), як потенційний засіб фармакотерапії ендотоксикозу посттравматичного ґенезу.

Методи дослідження - фармакологічні, у тому числі фармакокінетичні, а також біохімічні, біофізичні та математичні.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше на основі первинного фармакологічного скринінгу виявлено нову координаційну сполуку германію з магнієм та оксиетилідендифосфоновою кислотою (МІГУ-6), яка володіє високою, у порівнянні з референтним препаратом - тіотриазоліном, фармакотерапевтичною ефективністю та безпечністю за умов ендогенної інтоксикації посттравматичного ґенезу. Вперше розроблено оригінальний режим дозування даного субстітуенту за умов експерименту, що вивчаються.

Вперше проведено біохемілюмінісцентний аналіз фармакологічної дії МІГУ-6 при СТР, а також надана комплексна оцінка впливу цієї координаційної сполуки на енергетичний гомеостаз за цих же умов експерименту. Отримані нові дані щодо впливу МІГУ-6 на газовий та мікроелементний профіль в динаміці у крові тварин з екстремальним станом, що моделюється.

Отримано нові дані про вплив МІГУ-6 на стан парамагнітних центрів, що локалізовані у мітохондріальному та мікросомальному електрон-транспортних ланцюгах гепатоцитів щурів із синдромом ендогенної інтоксикації у постдекомпресійному періоді СТР.

Вперше визначено комплекс параметрів фармакокінетики МІГУ-6 на усіх етапах його проходження в організмі щурів у нормі та з ендотоксикозом після тривалої компресії м'яких тканин.

Практичне значення і впровадження результатів роботи в практику. На основі результатів комплексних експериментальних досліджень розширено і поглиблено уявлення про фармакодинаміку та - кінетику нової трьохкомпонентної координаційної сполуки германію, магнію та оксиетилідендифосфонової кислоти, а також отримано деклараційний патент України на корисну модель № 36684 «Спосіб детоксикації організму при ендотоксикозі посттравматичного походження комплексною сполукою на основі германію, магнію та оксиетилідендифосфонової кислоти». Отримані дані вказують на доцільність подальшого поглибленого вивчення сполуки, що досліджується, у форматі створення на його основі оригінального лікарського засобу для лікування наслідків СТР.

Отримані дані можуть бути використані у якості експериментального обґрунтування клінічних досліджень з оптимізації комбінованої фармакотерапії ендотоксикозу при травматичній хворобі.

Матеріали дослідження впроваджені в учбовий процес на кафедрах: фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, загальної та клінічної фармакології Одеського державного медичного університету, фармакології, клінічної фармакології та технології лікарських засобів Дніпропетровської державної медичної академії, експериментальної та клінічної фармакології з клінічною імунологією та алергологією Української стоматологічної медичної академії, фармації Буковинського державного медичного університету.

Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно сформульовані мета і завдання, визначені напрям, об'єм і методичні підходи дослідження, проведений патентно-інформаційний пошук з використанням серверів Rambler, Google, Yandex, а також медичної бази даних Medline мережі Інтернет. Всі етапи дослідження, включаючи аналіз і узагальнення даних, статистичну обробку отриманих результатів, а також написання висновків і огляду літератури автором проведені особисто. Співавтори опублікованих робіт надавали консультативну допомогу з методичних і теоретичних питань.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповіли та отримали позитивну оцінку на: 76 Міжвузівській науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю “Працюємо, творимо, презентуємо” (Івано-Франківськ, 2007); Студентській науковій конференції “Актуальні питання в сучасній медицині” (Харків, 2007); Науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні питання фармакології” (Вінниця, 2007); II Міжнародній науково-практичній конференції „Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів” (Тернопіль, 2007); VII Всеукраїнській науково-практичній конференції “Клінічна фармація в Україні” (Харків, 2007); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні підходи до аналізу стану здоров`я» (Луганськ, 2008); V Науково-практичній конференції з міжнародною участю «Досягнення та перспективи клінічної фармакології» (Вінниця, 2008); IV Регіональній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Основні напрямки розвитку фармацевтичної науки на сучасному етапі. Погляд у майбутнє» (Луганськ, 2008); VІІІ науково-практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів «Клінічна фармація в Україні» (Харків, 2008); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи методичних підходів до аналізу стану здоров`я» (Луганськ 2009); V Регіональній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Основні напрямки та тенденції вирішення актуальних питань фармації та медицини сьогодення» (Луганськ, 2009); V Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної та фундаментальної медицини» (англійською мовою) (Луганськ, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 наукових робіт, з них 7 статей в наукових спеціалізованих журналах, затверджених ВАК України, а також 12 тез доповідей на наукових форумах різних рівнів. Отримано 1 патент України на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу «Матеріали та методи дослідження», 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих даних, висновків, списку використаних джерел літератури, який включає 259 вітчизняних і 72 зарубіжних джерел. Робота викладена на 187 сторінках машинописного тексту (127 стор. основного тексту), ілюстрована 23 малюнками і 23 таблицями.

2. Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Експериментальні дослідження виконані в лабораторії кафедри фармакології ЛугДМУ, сертифікованій Державним фармакологічним центром (ДФЦ) МОЗ України (свідоцтво №07 від 2005 р. та №3 від 2008 р.) згідно вимог Комісії з біоетики ЛугДМУ (наказ ректора № 6 від 02 вересня 2009 р.) та відповідно до методичних рекомендацій, затверджених ДФЦ МОЗ України (Київ, 2002).

Досліди виконані на 736 білих статевозрілих нелінійних щурах обох статей масою 170-240 г. Тварини отримували стандартну дієту у вигляді гранульованого корму за встановленими нормами, доступ до води був вільним.

Декапітацію тварин здійснювали передозуванням ефіру для наркозу згідно вимогам Комісії з біоетики ЛугДМУ.

Експериментальною моделлю ендотоксикозу посттравматичного ґенезу слугував патологічний процес, який розвивався у тварин в результаті розчавлювання м'яких тканин задніх кінцівок протягом 5 годин в спеціальному приладі з манометричним контролем тиску (15 кг/см2), сконструйованому на кафедрі фармакології ЛугДМУ (Лук'янчук В.Д., Савченкова Л.В., 2002).

У скринінговій серії на моделі посттравматичного ендотоксикозу вивчали 10 оригінальних координаційних сполук германію, що синтезовані на кафедрі загальної хімії та полімерів Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова під керівництвом зав. кафедрою, професора І.Й. Сейфулліної.

Сполуки, що досліджувались, у скринінговій серії щурам вводили в дозі 100 мг/кг у вигляді 1% водного розчину внутрішньоочеревинно за 30 хвилин до початку декомпресії та через 6 годин після неї. Тваринам контрольної групи (СТР без лікування) у такому ж режимі вводили еквівалентний об'єм ізотонічного розчину хлориду натрію («Дарниця», м. Київ, Україна). У якості препарату порівняння, був використаний тіотриазолін (АТ «Галичфарм», Україна), який щурам вводили у встановленій раніше оптимальній дозі 117,4 мг/кг за 30 хвилин до декомпресії та через 6 годин після неї (Болгов Д.М., 2003).

Кількісними критеріями ефективності досліджуваних сполук на етапі скринінгу в умовах ендотоксикозу на тлі СТР слугували концентрація продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), що реагують із 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактанти), в гомогенаті печінки (Стальная И.Д., Гаршвили Г.Г., 1977) та рівень молекул середньої маси (МСМ) в сироватці крові щурів (Первушин Ю.В., Бондар Т.П., 1993). Також оцінювали перебіг клінічної картини посткомпресійного періоду у порівнянні з контролем.

В якості біосубстратів для проведення комплексних досліджень, використовували сироватку крові, гомогенати кори головного мозку та печінки, зразки яких готували на льоду з використанням охолодженого (4оС) ізотонічного розчину натрію хлориду. Печінку попередньо перфузували.

У серії токсикометричних досліджень МІГУ-6, як найбільш активної сполуки за результатами скринінгу, вивчали параметри токсичності і небезпеки. При цьому використовували метод найменших квадратів для пробітаналізу кривих летальності (Прозоровский В.Б., 1962). Клінічну картину інтоксикації тварин оцінювали відповідно до методичних рекомендацій ДФЦ МОЗ України (Київ, 2002). Екстраполяцію експериментальних даних на людину проводили з використанням констант біологічної активності (Рыболовлев Ю.Р., Рыболовлев Р.С., 1979).

Розробку оптимального режиму дозування МІГУ-6 проводили із залученням методу математичного моделювання біологічних процесів з використанням багатофакторного регресійного аналізу (Рафаэлес Э.Э., Николаев Н.И., 1971). При цьому в основу математичної моделі покладені експериментальні дані рівня МСМ у сироватці крові та вміст ТБК-реактантів у гомогенаті печінки щурів при введенні тваринам МІГУ-6 у різних дозах (0, 100 и 200 мг/кг) і в різні строки: за 30 хвилин до декомпресії, через 2, 8 та 14 год після неї. Отримані результати обробляли за спеціально розробленою доц. кафедри фармакології ЛугДМУ Д.С. Кравцем програмою.

В подальшому щурам дослідної групи МІГУ-6 вводили одноразово внутрішньоочеревинно у вигляді 1% водного розчину в дозі 140,6 мг/кг безпосередньо перед декомпресією та у дозі 160 мг/кг через 14 годин 15 хвилин у посткомпресійному періоді. Всі дослідження виконувались у динаміці: через 3, 9 та 24 години від моменту декомпресії.

Антирадикальні властивості МІГУ-6 за умов ендотоксикозу при СТР досліджували за методом біохемілюмінісценції (БХЛ). У роботі використовували удосконалений метод визначення у тканинах надслабкого світіння, індукованого 3% розчином перекису водню (Лукьянчук В.Д., 1997). Кінетику вільнорадикальних реакцій оцінювали за комплексом показників: амплітуда швидкого спалаху (І1), амплітуда повільного спалаху (І2), час індукції повільного спалаху (ф), амплітуда кінцевого значення БХЛ (Ік), а також загальна світлосума реакції (S). Розрахунок досліджуваних параметрів проводили за розробленою на кафедрі фармакології ЛугДМУ комп'ютерної програми.

Енергетичний гомеостаз при застосуванні МІГУ-6 проводили шляхом визначення вмісту АТФ, АДФ і АМФ в мембранах еритроцитів щурів з СТР методом тонкошарової хроматографії на пластинах фірми “Merk” (Німеччина) (Захарова Н.Б., Рубин В.И., 1980). Концентрацію фосфору неорганічного (Фн) ідентифікували у сироватці крові тварин за допомогою наборів («Філісіт-Діагностика», Україна). При цьому розраховували комплекс показників, що всебічно характеризують стан енергетичного обміну в умовах експерименту: енергетичний заряд (ЕЗ), енергетичний потенціал (ЕП), порівняльний коефіцієнт (Кпор), індекс фосфорилювання (ІФ), термодинамічний контроль дихання (ТКД) та ступінь фосфорилювання (СФ) (Лук'янчук В.Д., Савченкова Л.В., 2000). Активність ензимів енергообміну - лактатдегідрогенази (ЛДГ) визначали, використовуючи біохімічні набори фірми «Філісіт-Діагностика» (Україна), а активність креатинкінази (КК) за допомогою тест-системи «PLIVA-Lachema» (Чехія).

Динаміку концентрації міоглобіну визначали за допомогою еритроцитарного діагностикуму імуноглобулінового, ліофілізованого «ДС-ерітроміоглобін» («Научно-производственное объединение «Диагностические системы», Росія) шляхом реакції зворотної пасивної гемаглютинації (РЗПГА) у зразках, що досліджувались.

Вплив МІГУ-6 на стан мітохондріального та мікросомального електрон-транспортних ланцюгів гепатоцитів щурів в нормі та при моделюємій формі травматичної хвороби визначали за допомогою метода електронного парамагнітного резонансу (ЕПР). Вміст довгоживучих вільних радикалів та парамагнітних металопротеїдів у гепатоцитах тварин визначали на ЕПР-спектрометрі фірми "Varіan" марки E-109 (США). Оцінювали положення і амплітуду наступних парамагнітних центрів гепатоцитів з g-факторами: 1,94 - залізосірчані білки (ЗСБ); 1,97 - Мо5+-вмісні комплекси; 2,00 - семіхінонні радикали (СР); 2,03 - нітрозильні комплекси заліза (НКЗ); 2,17 - Мn2+-вмісні парамагнітні центри; 2,25 - цитохром Р-450 низькоспіновий; 2,42 - цитохром Р-450 окислений (Ажипа Я.И., 1983).

З метою дослідження функціонального стану нирок за умов патології, що моделюється, на автоматичному аналізаторі газів крові та електролітів EasyStat, виробництва компанії Medica (США) визначали наступні параметри крові: рН, парціальний тиск вуглекислого газу (рСО2), парціальний тиск кисню (рО2), гематокрит (Hct), концентрацію гемоглобіну (THb), рН, рСО2 та рО2, що скореговані за температурою організму (рН[T], рСО2[T] та рО2[T], відповідно), двооксид вуглецю загальний (TСО2), кисень загальний (ctО2), бікарбонатіон (HCО3-), стандартний бікарбонат (SBC), насичення киснем (%SО2c), альвеолярно-артеріальний градієнт (A-aDО2), а також Na+, K+.

Фармакокінетику МІГУ-6 вивчали згідно рекомендацій ДФЦ МОЗ України (Головенко М.Я. та співавт., 1995) на тлі СТР та у інтактних тварин. Забір біоматеріалу здійснювали в динаміці: через 30 хв; 1; 4; 8; 12; та 24 години з моменту одноразового внутрішньоочеревинного введення МІГУ-6, котрий визначали у сироватці крові, корі головного мозку, печінці та нирках за методикою (Кресюн В.Й. та співавт., 2000). Визначали наступні фармакокінетичні показники: константа швидкості абсорбції (К01), період напівабсорбції (t1/2,а), максимальна концентрація препарату в крові (Cmax), час досягнення максимальної концентрації в крові (tmax), константа швидкості масопереносу з центральної камери у периферичну або константа швидкості абсорбції у периферичні камери (К12), стаціонарний об'єм розподілу (Vss), кінетичний об'єм розподілу (V), період напіврозподілу (t1/2), площа під фармакокінетичною кривою (AUC), константа елімінації (Кel), період напівелімінації (t1/2 el), середній час перебування ксенобіотика в організмі (MRT) та загальний кліренс (ClТ). Параметри фармакокінетики МІГУ-6 обчислювали за допомогою розроблених на кафедрі фармакології ЛугДМУ і затверджених ДФЦ МОЗ України комп'ютерних програм (Кравець Д.С., 1999; Головенко М.Я. та співавт., 1995).

Всі одиниці вимірів, кількісні показники і параметри, що визначались при виконанні даної роботи, наведені відповідно до МСО (Липперт Г., 1980). Отримані результати обробляли статистично на персональному комп'ютері з використанням стандартного пакету програм Mathematica V.5.0, оцінюючи вірогідність (Р?0,05) та за допомогою критерію t Ст'юдента (Гланц С., 1999).

Результати досліджень та їх обговорення.

Фармакологічний скринінг засобів корекції ендотоксикозу посттравматичного ґенезу серед координаційних сполук германію, результати якого наведені у таблиці 1, показав, що найбільш високу активність виявила германій-органічна сполука з магнієм та оксиетилідендифосфоновою кислотою (МІГУ-6). Це реалізувалося у максимальному зниженні рівня МСМ у сироватці крові та вмісту ТБК-реактантів у гомогенаті печінки щурів та у більш сприятливому перебігу клінічної картини раннього посткомпресійного періоду СТР. Структурна формула МІГУ-6 представлена на рис. 1.

Рис. 1 Структурна формула МІГУ-6

Таблиця 1 Вплив сполук, що вивчаються, на рівень головних маркерів ендотоксикозу у посткомпресійному періоді СТР (M±m) (n=8)

Групи тварин	Рівень МСМ (у.о.)	Рівень ТБК-реактантів (нмоль/л)
Інтактна	0,108±0,006	64,10±3,31
Контрольна	0,289±0,010*	327,00±18,00 *
Тіотриазолін	0,159±0,004*/**	82,26±8,34 **
МІГУ-1	0,192±0,008 */**/***	96,15±7,21 */**
МІГУ-2	0,247±0,010 */**/***	175,00±11,30 */**/***
МІГУ-3	0,195±0,002 */**/***	117,50±9,46 */**/***
МІГУ-4	0,160±0,004 */**/***	87,60±10,02 **
МІГУ-5	0,171±0,007 */**	80,13±5,90 **
МІГУ-6	0,142±0,008 */**	74,80±6,76 **
МІГУ-8	0,182±0,008 */**/***	101,49±9,85 */**
МІГУ-9	0,182±0,018 */**	107,90±7,10 */**
ОК-4	0,160±0,005 */**	87,60±10,02 **
ОК-5	0,287±0,003 */***	237,18±7,22 */**/***

У серії токсикометричних досліджень встановлено, що МІГУ-6 при внутрішньоочеревинному введенні відповідно до класифікації (Сидоров К.К., 1973) відноситься до ІV класу токсичності («малотоксичні» речовини). За комплексом показників МІГУ-6 є сполукою безпечною для теплокровних, у т. ч. і для людини, в плані виникнення та розвитку гострих отруєнь з летальним наслідком.

При розробці оптимального режиму дозування МІГУ-6 за умов посттравматичного ендотоксикозу встановлено, що введення сполуки у дозі 140,9 мг/кг безпосередньо перед декомпресією та через 14 год 15 хв у постдекомпресійному періоді у дозі 160,2 мг/кг реалізується максимальним зниженням величин біохімічних показників (МСМ та ТБК-реактанти), що використовувалися в якості універсальних маркерів за умов СТР.

За результатами БХЛ-аналізу доведена висока антирадикальна активність МІГУ-6 при СТР, яка реалізується «обривом» вільнорадикальних ланцюгових реакцій в сироватці крові та в корі головного мозку, про що вірогідно свідчать зміни кінетики всіх параметрів надслабкого світіння: зменшення амплітуд швидкого (в 1,2-1,3-3,4 разів) та повільного спалахів (у середньому в 1,3 разів у сироватці крові), збільшення часу індукції повільного спалаху, зменшення амплітуди кінцевого значення інтенсивності світіння та загальної світлосуми реакції (у 1,4-5,3 разів) у порівнянні з контрольною групою тварин. Отримані дані свідчать про високу антирадикальну активність МІГУ-6. При вивченні стану енергетичного гомеостазу при формі травматичної хвороби, що моделюється, на тлі введення МІГУ-6 доведено (див. рис. 2), що ця сполука коригує співвідношення макроергів у бік збільшення синтезу



Рис. 2 Вплив МІГУ-6 на рівень аденілових нуклеотидів у щурів з СТР (n=8)

Примітка (тут і в рис. 3-5): * - P<0,001-0,05 - вірогідно у порівнянні з інтактною групою; ** -з контрольною групою; *** -з референтною групою.

В макроергів (АТФ та АДФ), одночасно підвищуючи при цьому такі параметри енергетичного обміну, як ЕЗ, ЕП, ІФ та ТКД на 7 %, 8 %, 17 %, 4,4 %, відповідно, з одночасним зменшенням рівня Кпор на 16 %. Поряд з цим, на тлі використання МІГУ-6 знижується активність лактатдегідрогенази (у середньому на 30 %) та креатинкінази (у середньому в 4,8 разів) у порівнянні з контролем та відсутні вірогідні відмінності з інтактною групою. Це, за умов виснаження механізмів окислювального фосфорилювання при СТР, буде попереджати перехід енергосинтезу на менш ефективний анаеробний шлях.

Визначення високоспецифічного маркеру пошкодження поперечно-посмугованої мускулатури - міоглобіну показало, що фармакотерапевтична ефективність МІГУ-6 за умов СТР реалізується вельми суттєвим зниженням рівня міоглобіну у сироватці крові - у 2 рази на 3-й годині дослідження та у 16 разів на 9-й та 24-й годинах експерименту (див. рис. 3).



Рис. 3 Вплив МІГУ-6 на динаміку рівня міоглобіну у сироватці крові щурів з СТР (n=8)

При ЕПР-аналізі детоксикуючої дії координаційної сполуки германію, що вивчається, встановлено, що її застоcування супроводжується попередженням зниження рівня ЗСБ, СР, Мn2+-вмісних парамагнітних комплексів, інгібуючи при цьому синтез НКЗ. Крім того, застосування МІГУ-6 проявляє захисний ефект відносно компонентів мікросомального окислення - цитохром Р-450 та Мо5+-вмісні парамагнітні центри (див. рис. 4).

При визначенні газового профілю крові та вмісту мікроелементів доведено (див. рис. 5), що введення МІГУ-6 при СТР попереджає зрушення рН у бік алкалозу, при посттравматичному ендотоксикозі, а також призводить до підвищення рСО2 (у середньому на 20,2 %), зниження рО2 (у середньому на 24%), та зниження рівня гематокриту (на 10,4 % на 3 год дослідження). Це, в свою чергу, реалізується у стабілізації розрахункових параметрів КЛР крові, таких як рН, рСО2 та рО2, що скореговані за температурою організму, двооксиду вуглецю



Рис. 4 Вплив МІГУ-6 на рівень парамагнітних комплексів мітохондріального електрон-транспортного ланцюга гепатоцитів у щурів з СТР (n=8)

Рис. 5 Вплив МІГУ-6 на рівень рO2 і рСO2 у венозній крові щурів з СТР (n=6)

На загальному, кисню загального, бікарбонат-іону, стандартного бікарбонату, насичення крові киснем та альвеолярно-артеріального градієнту. Не менш важливою, з фармакодинамічної точки зору, є здібність германійорганічної сполуки нормалізувати концентрації іонів Na+ та K+ за умов патології, що моделюється.

При вивченні фармакокінетики МІГУ-6 на моделі СТР встановлено, що за умов посттравматичного ендотоксикозу кінетичні параметри координаційної сполуки зазнають істотних змін у порівнянні зі здоровими тваринами (див. табл. 2). Це виражається у збільшенні швидкості надходження сполуки у системний кровообіг, її депонуванні у нирковій тканині та зниженням процесів елімінації, головним чином, з печінки та головного мозку. Це дає підстави думати про наявність у МІГУ-6 ренопротекторного ефекту, що є вельми важливим в плані зниження ризику формування ГНН та, у кінцевому підсумку, зниження летальності та поліпшення якості життя постраждалих внаслідок СТР.

Таблиця 2 Фармакокінетичні параметри МІГУ-6 у центральній камері в нормі та при СТР при внутрішньоочеревинному введенні в дозі 140 мг/кг

Параметри	Розмірність	Норма	Дослід
K01	год-1	0,71±0,02	3,85±0,03*
t1/2,а	год	0,97±0,01	0,180±0,002*
Cmax	мкг/мл	119,26±2,14	152,85±3,11*
tmax	год	1,85±0,02	0,82±0,05*
Kel	год-1	0,12±0,01	0,07±0,006***
t1/2	год	19,72±1,77	18,3±1,64
MRT	год	9,2±0,64	24,0±1,68***

германійорганічний ендотоксикоз посттравматичний фармакологічний

Таким чином, фармакологічна активність МІГУ-6 у тварин з ендотоксикозом посттравматичного ґенезу реалізується «обривом» вільнорадикальних ланцюгових реакцій, корекцією дисбалансу процесів «енергосинтез-енерговидатки», попередженням роз'єднання окислення та фосфорилювання, відновленням функціонування системи детоксикації, в основі чого лежить антиоксидантна активність з антирадикальними властивостями МІГУ-6. Особливо важливою стороною фармакодинаміки потенційного детоксиканту є здібність корегувати рівень маркеру рабдоміолізу - міоглобіну. Детокси-куюча ефективність МІГУ-6 проявляється також у здатності даної сполуки стабілізувати кисневий режим за рахунок збереження головних буферних систем та мікроелементів плазми крові.

Висновки

У дисертації наведено нове рішення актуальної наукової задачі, що полягає у теоретичному та експериментальному обґрунтуванні патогенетичної доцільності застосування координаційної сполуки германію з магнієм та оксиетилідендифосфоновою кислотою (МІГУ-6) за умов ендотоксикозу посттравматичного генезу.

1. Скринінговими дослідженнями встановлено, що серед 10 зновсинтезованих координаційних сполук германію з різними біолігандами на моделі СТР найбільш високу фармакотерапевтичну ефективність виявила германійорганічна сполука з магнієм та оксиетилідендифосфоновою кислотою (МІГУ-6), що реалізується максимальним зниженням рівня МСМ у сироватці крові (на 49,13 %) та вмісту ТБК-реактантів у гомогенаті печінки (на 77,10 %) щурів з формою ендотоксикозу, що моделюється, у порівнянні з контрольною серією (СТР без препарату), а також сприятливим перебігом клінічної картини раннього посткомпресійного періоду СТР.

2. МІГУ-6 за умов її одноразового внутрішьоочеревинного введення щурам за величинами параметрів гострої токсичності (LD16, LD50, LD84, LD99) та небезпеки (1/LD50, LD84/LD16, S, 1/(LD50·S), tgб, 1/LD50·tgб) відноситься до ІV класу токсичності («малотоксичні» речовини). Отримані дані в експерименті та їх екстраполяція на людину дозволяють характеризувати МІГУ-6 як безпечну сполуку в плані виникнення та розвитку гострих отруєнь.

Внутрішньоочеревинне застосування МІГУ-6 на моделі СТР у дозі 140,9 мг/кг безпосередньо перед декомпресією та через 14 год 15 хв у посткомпресійному періоді у дозі 160,2 мг/кг реалізується нормалізацією величин маркерів (рівень МСМ у крові та ТБК-реактантів у печінці).

3. Застосування МІГУ-6 в умовах СТР впливає на модифікацію кінетики параметрів біохемілюмінісценції на рівні референтного препарату - тіотриазоліну: зменшення амплітуд швидкого (на 41 % - 43,6 %) та повільного (на 21,2 %) спалахів, збільшення часу індукції повільного спалаху (на 48,3 %), зменшення амплітуди кінцевого значення світіння (у 19 - 16,4 разів) та загальної світлосуми реакції (на 39,8 % - 59,1 %) у порівнянні з контрольною групою тварин.

4. Лікувально-профілактичне введення МІГУ-6 тваринам з ендотоксикозом посттравматичного ґенезу нормалізує співвідношення у системі АТФ-АДФ-АМФ, що реалізується корекцією параметрів енергообміну у всі строки дослідження: енергетичний заряд, енергетичний потенціал, індекс фосфорилювання, коефіцієнт порівняння та термодинамічний контроль дихання у різні терміни експерименту. Застосування МІГУ-6 також запобігає підвищенню у щурів з СТР активності креатинкінази (в 4,8 разів) та лактатдегідрогенази (на 30 %) у порівнянні з контролем.

Фармакотерапевтична ефективність координаційної сполуки германію, що досліджується, виявляється у суттєвому зниженні концентрації специфічного маркеру рабдоміолізу - міоглобіну, концентрація якого у сироватці крові щурів з СТР у середньому у 8 разів менше, ніж у контролі та на 41 % нижче у порівнянні зі щурами референтної групи.

5. За даними ЕПР-спектрометрії МІГУ-6 проявляє протекторний ефект у відношенні окисленої (g=2,42) та низькоспінової (g=2,25) ізоформ цитохрому Р-450 за умов СТР, що реалізується збільшенням вмісту (активності) ізоформ досліджуваного гемопротеїну у середньому у 1,5 - 1,3 разів у порівнянні з контролем, а також нормалізує активність Mo5+-вмісних парамагнітних комплексів, зберігаючи, таким чином, функціональний стан компонентів мікросомального окислення. Крім того, МІГУ-6 запобігає зниженню рівня ЗСБ (на 13,9 % на 24 год дослідження) та СР (у середньому на 5,2 %), поперед-жаючи при цьому синтез НКЗ. Протекторна активність МІГУ-6 у відношенні мікросомального та мітохондріального електрон-транспортних ланцюгів в умовах СТР взагалі не поступається референтному препарату.

6. Введення МІГУ-6 у посткомпресійному періоді СТР призводить до підвищення в крові рСО2 (у середньому на 20,2 %) та зниження рО2 (у середньому на 24 %), а також зниження рівня гематокриту (на 10,4 %). Це, в свою чергу, реалізується стабілізацією параметрів кислотно-лужної рівноваги крові: рН, рСО2 та рО2, що скореговано за температурою організму, СО2 загального, О2 загального, бікарбонат-іону, стандартного бікарбонату, насичення О2 та альвеолярно-артеріального градієнту. МІГУ-6 нормалізує концентрації іонів Na+ та K+ за умов патології, що моделюється.

7. Внутрішньоочеревинне введення МІГУ-6 у дозі 140 мг/кг у постдекомпресійному періоді СТР викликає істотні зміни у всіх досліджуваних параметрах у порівнянні із серією тварин без патології, на всіх етапах проходження сполуки в організмі: абсорбції (збільшення константи швидкості абсорбції у кров у 5,4 рази та відповідним зменшення періоду напівабсорбції у 5,4 рази, а також прискорення часу досягнення максимальної концентрації у 2,3 рази); розподілу (збільшення константи масопереносу із центральної камери у нирки на 55 %, стаціонарного об'єму розподілу у нирках у 2,5 разів, AUC у головному мозку на 24,8 %); елімінації (зменшення константи швидкості елімінації в 1,7 разів з відповідним збільшенням середнього часу утримання в організмі у 2,6 разів).

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Скринінг і порівняльна оцінка ефективності засобів детоксикації серед координаційних сполук германію з біолігандами при синдромі тривалого розчавлювання / В. Д. Лук'янчук, І. Й Сейфулліна, Н. В. Рисухіна, О. Е. Марцинко, В. М.Ткаченко // Одеський медичний журнал. - 2007. - №1. - С.15-19 (дисертантом виконані експериментальні дослідження, обробка та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

2. Рисухина Н. В. Токсикометрические параметры МИГУ-6 - потенциального средства для лечения синдрома длительного раздавливания / Н. В. Рисухина, И. Й. Сейфуллина, Е. Э. Марцинко // Современные проблемы токсикологии. - 2007. - №3. - С.59-61 (дисертантом виконані експериментальні дослідження, обробка та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

3. Рисухина Н. В. Разработка математической модели режима дозирования германийорганического соединения (МИГУ-6) при синдроме длительного раздавливания / Д. С. Кравец, В. Д. Лукьянчук, Н. В. Рисухина // Журнал АМН Украины. - 2008. - №1. - С.167-176 (дисертантом виконані експериментальні дослідження, обробка та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

4. Рисухіна Н. В. Біохемілюмінісцентний аналіз детоксикуючої дії координаційної сполуки германію з магнієм та оксиетилідендифосфоновою кислотою на моделі травматичної хвороби / Н. В. Рисухіна // Український журнал клінічної та експериментальної медицини. - 2008. - №1. - С.30-35.

5. Рисухина Н. В. ЭПР-спектрометрический анализ протекторного действия координационного соединения германия с магнием и оксиэтилиден-дифосфоновой кислотой в условиях синдрома длительного раздавливания / В. Д. Лукьянчук, Н. В. Рисухина, И. И. Сейфуллина // Журнал АМН Украины. - 2008. - Т. 14, № 3. - С. 592-601 (дисертантом виконані експериментальні дос-лідження, обробка та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

6. Рисухіна Н. В. Фармакокорекція координаційною сполукою германію з магнієм і оксиетилідендифосфоновою кислотою порушень енергетичного гомеостазу за умов синдрому тривалого розчавлювання / Н. В. Рисухіна, І. Й. Сейфулліна, В. М.Ткаченко, О. Е. Марцинко // Український медичний альманах. - 2008. - №4. - С. 126-132 (дисертантом виконані експериментальні дослідження, обробка та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

7. Рисухина Н. В. Кисневий профіль крові тварин з ендотоксикозом травматичного походження на фоні фармакокорекції координаційною сполукою германію / В. Д. Лук'янчук, Н. В. Рисухіна, Ю. І. Налапко // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. - 2009. - Т. 10, № 3. - С. 123-130 (дисертантом виконані експериментальні дослідження, обробка та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

8. Пат. 36684 Україна, МПК51 А61К31/045 А61К33/00. Спосіб детосикаціі організму при ендотоксикозі посттравматичного походження комплексною сполукою на основі германію, магнію та оксиетилідендифосфонової кислоти / Лук'янчук В. Д., Сейфулліна І. Й., Рисухіна Н. В., Марцинко О. Е.; винахідники та власники Лук'янчук В.Д., Сейфулліна І. Й., Рисухіна Н. В., Марцинко О. Е. - № 36684, u 2008 02322; заявл. 22.02.2008; опубл. 10.11.2008, Бюл. №21. - 6 с. (внесок дисертанта - виконання експериментальних досліджень, обробка результатів та оформлення патенту).

9. Рисухіна Н. В. Фармако-математичні дослідження германійвмісної сполуки при синдромі тривалого розчавлювання / Н. В. Рисухіна // Працюємо, творимо, презентуємо : 76-а Міжвуз. наук. конф. студентів та молодих вчених з міжнар. участю, 26-27 квітня 2007 р. : тези доп. - Івано-Франківськ, 2007. - С. 200-201.

10. Рисухіна Н. В. Антитоксичні властивості нових германійвмісних координаційних сполук / Н. В. Рисухіна // Актуальні питання в сучасній медицині : Міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених, 26-28 березня 2007 р. : тези. - Харків, 2007. - С.108.

11. Рисухіна Н. В. Токсикометричні дослідження координаційної сполуки на основі германію, магнію та оксиетилідендифосфонової кислоти / Н. В. Рисухіна // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2007. - № 11 (2/2). - С. 798 (Актуальні питання фармакології: наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Вінниця, 25-26 жовтня 2007 р. : матеріали).

12. Рисухина Н. В. Координационное соединение на основе германия, магния и оксиєтилидендифосфоновой кислоты - перспективное средство фармакокоррекции эндотоксикоза / Н. В. Рисухина // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів : II Міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 жовтня 2007р. : матеріали. - Тернопіль, 2007. - С. 59.

13. Рисухіна Н. В. Вплив координаційної сполуки германію, магнію та оксиетилідендифосфонової кислоти (МІГУ-6) на кінетику вільнорадикальних процесів у щурів з посттравматичним ендотоксикозом / Н. В. Рисухіна // Клінічна фармація в Україні: VII Всеукр. наук.-практ. конф., 15-16 листопада 2007 р. : матеріали. - Харків, 2007. - С.164.

14. Рисухіна Н. В. Фармакокорекція координаційною сполукою германію з магнієм та оксиетилідендифосфоновою кислотою обміну аденілових нуклеотидів у щурів за умов синдрому тривалого розчавлювання / Н. В. Рисухіна // Сучасні підходи до аналізу стану здоров`я : ІІ Всеукр наук.-практ. конф., 17-18 березня 2008 р. : тези. - м. Луганськ, 2008. - С. 81.

15. Рисухіна Н. В. Електронно-парамагнітний аналіз гепатоцитів щурів при застосуванні координаційної сполуки германію з магнієм та оксиетилідендифосфоновою кислотою за умов синдрому тривалого розчавлювання / Н. В. Рисухіна // Вісник Вінницького національного медичного університету - 2008. - № 12 (1). - С. 265 (Досягнення та перспективи клінічної фармакології : V наук.-практ. конф. з міжнар. участю. м. Вінниця, 12-13 травня 2008р. : матеріали).

16. Рисухіна Н. В. Вплив координаційної сполуки германію з магнієм та оксиетилідендифосфоновою кислотою (МІГУ-6) на рівень міоглобіну у щурів за умов синдрому тривалого розчавлювання / Н. В. Рисухіна, О. Г. Пєсарогло // Основні напрямки розвитку фармацевтичної науки на сучасному етапі. Погляд у майбутнє : IV Регіон. наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів, 20 березня 2008р. : тези доп. - м. Луганськ, 2008. - С. 39-40.

17. Рисухіна Н. В. Вплив координаційної сполуки германію з магнієм та оксиетилідендифосфоновою кислотою на рівень ферментів енергообміну у щурів в умовах синдрому тривалого розчавлювання / Н. В. Рисухіна, О. Г. Пєсарогло // Клінічна фармація в Україні : VІІІ наук.-практ. конф. за участю міжнар. спеціалістів, 6-7 листопада 2008 р. : матеріали. - м. Харків, 2008. - С. 49.

18. Рисухіна Н. В. Фармакокорекція координаційною сполукою германію з магнієм та оксиетилідендифосфоновою кислотою порушень енергетичного обміну у щурів з посттравматичним ендотоксикозом / Н. В. Рисухіна // Проблеми та перспективи методичних підходів до аналізу стану здоров`я : ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 березня 2009 р. : тези. - м. Луганськ, 2009. - С. 75.

19. Рисухіна Н. В. Кислородний режим крові тварин з ендотоксикозом травматичного походження на фоні фармакокорекції координаційною сполукою германію / Н. В. Рисухіна, І. О. Житіна // Основні напрямки та тенденції вирішення актуальних питань фармації та медицини сьогодення : V Регіон. наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів, 31 березня 2009 р. : тези доп. - м. Луганськ, 2009. - С. 12-13.

20. Risukhina N. V. Рharmacokinetic characteristic of coordinating compound of germanium with magnesium and oxyetylidendiphosphonic acid in the stage of absorption in condition of posttraumatic endotoxicosis / N. V. Risukhina // Український медичний альманах. - 2010. - Т. 13, № 1. - С. 64 (Actual problems of clinical and fundamental medicine (in english) : All-ukrainian scientific-applied conference for students and young scientists, Lugansk, 24-25 of December 2009. : thesis).

Анотація

Рисухіна Н. В. Пошук засобів фармакокорекції ендотоксикозу пост-травматичного ґенезу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 - фармакологія. - ДУ «Інститут фармакології та токсикології АМН України», Київ, 2010.

Дисертація присвячена експериментальному обґрунтуванню доцільності лікувально-профілактичного застосування германійорганічної сполуки (МІГУ-6) за умов СТР.

У серії фармакометричних досліджень встановлено, що максимальний детоксикуючий ефект МІГУ-6 проявляє у дозі 140,9 мг/кг безпосередньо перед декомпресією та у дозі 160,2 мг/кг через 14 год 15 хв у посткомпресійному періоді.

Фармакотерапевтична активність МІГУ-6 реалізується «обривом» вільнорадикальних реакцій, корекцією дисбалансу процесів «енергосинтез-енерговидатки», попередженням роз'єднання окислення з фосфорилюванням та порушень функціонування системи детоксикації. В основі даних ефектів лежать мембраностабілізуючі властивості МІГУ-6, що базуються на антиоксидантній активності з антирадикальною дією.

Особливо важливою стороною фармакодинаміки МІГУ-6 є здібність корегувати рівень маркеру рабдоміолізу - міоглобіну.

Ключові слова: ендотоксикоз посттравматичного ґенезу, координаційні сполуки германію, детоксикуюча активність.

Аннотация

Рисухина Н. В. Поиск средств фармакокоррекции эндотоксикоза посттравматического генеза. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.05 - фармакология. - ГУ «Институт фармакологии и токсикологии АМН Украины», Киев, 2010.

Диссертация посвящена экспериментальному обоснованию целесообразности лечебно-профилактического применения германийорганического соединения (МИГУ-6) в условиях посттравматического эндотоксикоза.

В серии скрининговых исследований установлено, что в ряду 10 германийорганических соединений высокую фармакотерапевтическую эффективность проявляет координационное соединение германия с магнием и оксиэтилидендифосфоновой кислотой (МИГУ-6). Это реализуется максимальным снижением продуктов перекисного окисления липидов (ТБК-реактантов) в гомогенате печени и молекул средней массы (МСМ) в сыворотке крови крыс с СДР, а также благоприятным течением клинической картины посткомпрессионного периода.

Токсикометрическими исследованиями установлено, что МИГУ-6 в условиях однократного внутрибрюшинного введения является малотоксичным (IV класс токсичности) и практически безопасным соединением для теплокровных, в том числе и для человека, в плане возникновения и развития острых отравлений.

Фармакометрическими исследованиями с целью определения оптимального режима дозирования установлено, что максимальный детоксицирующий эффект МИГУ-6 проявляет в дозе 140,9 мг/кг непосредственно перед декомпресией и в дозе 160,2 мг/кг через 14 ч 15 мин в посткомпрессионном периоде.

Фармакологическое изучение влияния МИГУ-6 на характер сверхслабого свечения в сыворотке крови и коре головного мозга указывает на способность германийорганического соединения предупреждать гиперактивацию свободнорадикальних реакций, о чем свидетельствует модификация всех параметров биохемилюминисценции в обеих исследуемых биосубстратах крыс с СДР.

Установлено, что введение МИГУ-6 нормализует соотношение в системе АТФ-АДФ-АМФ. Это реализуется коррекцией в динамике таких параметров энергообмена как энергетический заряд, энергетический потенциал, индекс фосфорилирования, коэффициент сравнения и термодинамический контроль дыхания. Применение МИГУ-6 также предупреждает повышение активности креатинкиназы и лактатдегидрогеназы во все сроки исследования.

Особо важной стороной фармакодинамики изучаемого потенциального средства детоксикации является его способность значительно корригировать уровень маркера рабдомиолиза - миоглобина.

Данными ЭПР-спектрометрии доказана способность МИГУ-6 предупреждать изменение в динамике уровня активных компонентов митохондриальной и микросомальной электрон-транспортных цепей гепатоцитов у животных с эндотоксикозом посттравматического генеза.

Установлено, что введение МИГУ-6 при СДР приводит к повышению рСО2, снижению рО2 и уровня гематокрита. Это реализуется стабилизацией параметров кислотно-основного состояния крови: рН, рСО2 и рО2, скорригированных по температуре организма, общего СО2, общего О2, бикарбонат-иона, стандартного бикарбоната, насыщения кислородом и альвеолярно-артериального градиента. Не менее важной является способность германийорганического соединения нормализовать концентрации Na+ и K+.

Фармакокинетический анализ МИГУ-6 в условиях его внутрибрюшинного введения в дозе 140 мг/кг на модели СДР свидетельствует, что все исследуемые параметры претерпевают существенных изменений в сравнении с серией животных без патологии на всех этапах прохождения соединения в организме в сторону ускорения времени достижения максимальной концентрации, увеличения константы массопереноса из центральной камеры в почки и среднего времени пребывания в организме.

Ключевые слова: ендотоксикоз посттравматического генеза, координационные соединения германия, детоксицирующая активность.

Annotation

Risukhina N.V. Search of remedies for pharmacocorrection of endotoxicosis of posttraumatic genesis. - The manuscript.

The dissertation for obtaining of scientific degree for the candidate of medical sciences in speciality 14.03.05 - pharmacology. - State establishment «Institute of Pharmacology and Toxicology Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kiev, 2010.

The dissertation is dedicated to the substantiation of treatment-and-prophylaxis appropriateness of germaniumorganic compounds` application (MIGU-6) in conditions of crush-syndrome.

In the series of pharmacometric researches for determination of optimum dose regimen it was established that maximal detoxicative effect MIGU-6 shows in dose 140,9 mg/kg before decompression and in dose 160,2 mg/kg in postcompression period.

Pharmacotherapeutic activity of MIGU-6 realizes in “discontinuation” of free-radical reactions, correction of “energy synthesis-energy consumption” processes imbalance, prevention of oxidation and phosphorylation uncoupling and disturbances in detoxicative system functioning. These effects determined by membrane stabilizing properties, which are based on antioxidative activity with an antiradical action.

An important side of studied potential remedies` pharmacodynamics is its ability to correct the level of rabdomiolysis` marker - myoglobin.

Key words: endotoxicosis of posttraumatic genesis, coordinative compounds of germanium, detoxicative activity.

Размещено на Allbest.ru