Клініко-патогенетичні особливості атеросклеротичних уражень серцево-судинної системи у хворих на ревматоїдний артрит в залежності від наявності метаболічного синдрому та шляхи їх корекції

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення актуальної наукової задачі в галузі медицини, а саме внутрішніх хвороб, - встановлення спільних ланок патогенезу АС ураження судин у хворих на РА з наявністю МС, в тому числі змін ТІМ, показників ендотеліальної функції, рівня ІР, системного запалення, лептину, адипонектину, вмісту ліпідів в сироватці крові, активності процесів ПОЛ та АОЗ, які впливали на якість життя цих пацієнтів. Доведена ефективність застосування аторвастатину та піоглітазону в комплексній терапії хворих з РА з АС ураженням судин та наявністю МС.

1. Провідними патогенетичними ланками розвитку АС ураження судин у хворих на РА без наявності МС були атерогенні зміни показників ліпідного обміну (ріст КА на 57%), підвищення активності процесів ПОЛ (% приросту МДА на 18%) на фоні низької активності АОЗ, високий рівень системного запалення (підвищення СРБ на 35,6%) та IP (на 48,9%), збільшення ТІМ (на 23,45%), ІММ ЛШ (на 7%) з ознаками ексцентричної гіпертрофії на фоні підвищення рівня CAT (на 6 мм рт. ст.), нижча якість життя (на 56,7% за шкалою психічного компоненту SF 36 та на 50,97% за шкалою фізичного компоненту SF 36) та вища схильність (на 28,7%) до депресивних розладів за шкалою MADRS в порівнянні з пацієнтами контрольної групи.

2. У хворих на РА з наявністю МС у порівнянні з хворими на РА без МС та хворими з ІХС відмічається наростання активності процесів ПОЛ (% приросту МДА на 18% та на 27% відповідно) на фоні зниження АОЗ (зменшення КТ на 11,8% в порівнянні з хворими на ІХС), підвищення рівня системного запалення (на 14,3% за шкалою DAS 28; на 29,5% за рівнем СРБ в порівнянні з хворими на РА та на 14,1% за рівнем СРБ в порівнянні з хворими на ІХС) та IP (на 41,8% при порівнянні з хворими на РА та на 19,3% з хворими на ІХС), збільшення ТІМ ЗСА (на 12,9% у порівнянні з хворими на РА), показників ексцентричної гіпертрофії ЛШ (на 12,6% у порівнянні з хворими на РА) на фоні підвищення AT (на 18 мм рт.ст. для CAT та на 8 мм рт. ст. для ДАТ у порівнянні з хворими на РА), зниження якості життя (на 22% за шкалою HAQ) та вища схильність до депресивних розладів (на 12,5% у порівнянні з хворими на РА та на 31,2% з хворими з ІХС за шкалою MADRS).

3. У хворих на РА спостерігався вплив системного запалення на розвиток IP, про що свідчив кореляційний взаємозв'язок між рівнем системного запалення та IP (r=0,65, р<0,05 для хворих з РА; r=0,67, р<0,05 - для хворих з РА та МС). Водночас про переважний вплив IP на розвиток АС ураження судин свідчили наступні кореляційні взаємозв'язки: між КА і рівнем НОМА 2 IP (r=0,48 р<0,05), МДА, % приросту МДА та НОМА 2 IP -(r=0,44, р<0,05 та r=0,36; р<0,05 відповідно), НОМА 2 IP та ТІМ ЗСА (r=0,47; р<0,05), НОМА 2 IP та ЕЗВД (r= -0,45; р<0,05), НОМА IP та ЕНВД (r=-0,42; р<0,05).

4. При вивченні вмісту лептину та адипонектину у пацієнтів з РА відмічалось підвищення рівня лептину на 31,1% та адипонектину на 47,15%) в порівнянні з контрольною групою, не зважаючи на більш високий рівень ВЖТ (на 12,9%) у цих пацієнтів. У той же час, у пацієнтів з РА та МС рівень лептину у 1,89 рази, а у пацієнтів з ІХС у 2,08 рази був вищім, ніж у пацієнтів з РА та у 2,74 рази і у 3,02 рази відповідно вищім, ніж показники контрольної групи. Рівень адипонектину у пацієнтів з РА та МС був на 17,74%, а у пацієнтів з ІХС на 29,26% вищій, ніж у пацієнтів з РА та у 2,3 рази і у 2,68 рази відповідно вищім, ніж показники контрольної групи. Наявність кореляції цих показників з рівнем IP свідчить про резистентність до лептину та адипонектину у пацієнтів з IP.

5. Базисна терапія РА впродовж 6 місяців сприяла зниженню рівня системного запалення (32,1% за шкалою DAS 28 для лікування метотрексатом; 28,79% - для лікування лефлуномідом), показників ПОЛ (МДА на 23,4% при лікуванні метотрексатом; на 29,5% - лефлуномідом, % приросту МДА на 19% при лікуванні метотрексатом; на 21,9% - лефлуномідом), зменшенню ТІМ ЗСА (на 7,35% при лікуванні метотрексатом; на 11,6% - лефлуномідом), запобігала прогресуванню гіпертрофії ЛШ та рівня AT, знижувала ІММЛШ (на 3,46% при лікуванні метотрексатом; на 5,68% - лефлуномідом), при цьому не впливала на рівень IP, дисліпідемію та стан ендотеліальної функції.

6. Терапія хворих на РА препаратом аторвастатином сприяла корекції порушень ліпідного обміну (зменшення КА на 31,8%, ТГ на 10,8%, ЗХ на 11,43%, ХС ЛПНЩ на 17,9%, підвищення ХС ЛПВЩ на 17,4%), зниженню рівня активності системного запального процесу на 8% за шкалою DAS 28, на 24,75% за рівнем СРБ та 22,15% ШОЕ (з урахуванням ефекту базисної терапії), зниженню рівня IP на 15,38%, зменшенню ТІМ ЗСА на 14,81%), зменшенню проявів ендотеліальної дисфункції (збільшення ЕЗВД на 45,9%, ЕНВД на 50%), покращенню якості життя пацієнтів на 29% за психічним компонентом шкали SF36, на 26% за фізичним компонентом шкали SF36, на 27,5% за шкалою HAQ.

7. Лікування хворих на РА з МС активатором рецепторів PPARг піоглітазоном сприяло достовірному покращенню показників ліпідного профілю (зменшення КА в 3,52 рази, ТГ на 46%, ХС ЛПНЩ на 18,9%, підвищення ХС ЛПВЩ в 2,59 рази), зниженню рівня активності системного запального процесу на 10,4% за даними індексу DAS 28; 16,65% - за рівнем СРБ і 44,54% за рівнем ШОЕ (з урахуванням ефекту базисної терапії), зниженню рівня IP на 31,17%, зменшенню ТІМ ЗСА на 20,87%, зменшенню проявів ендотеліальної дисфункції (збільшення ЕЗВД на 51,9%, ЕНВД на 55,4%), покращенню якості життя пацієнтів на 51,6% за психічним компонентом шкали SF36, на 14,4% за фізичним компонентом шкали SF36, на 33,3% за шкалою HAQ.

Практичні рекомендації

Хворим на РА з метою ранньої діагностики АС ураження судин, ендотеліальної дисфункції та наявності МС доцільно проведення УЗД ЗСА, виконання проби Целермаєра - Соренсена, визначення рівня С-пептиду та розрахунок рівня IP за методикою НОМА 2.

З метою оптимізації лікування хворих на РА з АС ураженням судин та наявністю МС та зниження потреби пацієнтів у нестероїдних протизапальних препаратах рекомендовано застосування аторвастатину у дозі 20 мг один раз на добу з одночасним застосуванням активатора рецепторів PPARг піоглітазону у дозі 15 мг один раз на добу впродовж 6 місяців поспіль.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

Іваницький І. В. Особливості рівня загального холестерину та глюкози крові у хворих на ревматоїдний артрит та залежність цих показників від активності перебігу хвороби / І. В. Іваницький // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. - Т. 7, № 4. - С. 94-98.

Іваницький І. В. Ендотеліальна дисфункція та зміни комплексу інтима - медія сонних артерій у хворих на ревматоїдний артрит в залежності від тривалості, активності перебігу захворювання та наявності факторів загального серцево - судинного ризику / І. В. Іваницький //Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т. 8, № 3. - С. 90-94.

Іваницький І. В. Динаміка змін товщини комплексу інтима - медія сонних артерій та ендотеліальної дисфункції за даними проби Целермаєра - Соренсена у хворих на ревматоїдний артрит в залежності від ефективності отримуваної базисної терапії / І. В. Іваницький // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т. 8, № 4, частина 1.- С. 111-113.

Іваницький І. В. Вплив терапії аторвастатином на ліпідний обмін, товщину комплексу інтими - медії та ендотеліальну дисфункцію за даними проби Целермаєра - Соренсена у хворих на ревматоїдний артрит в залежності від активності перебігу захворювання / І. В. Іваницький //Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2009. - Т. 9, № 3. - С. 128-131.

Іваницький І. В. Порівняльна оцінка протизапального впливу аторвастатину у хворих на ішемічну хворобу серця та у хворих на ревматоїдний артрит / І. В. Іваницький // Світ медицини та біології. - 2009. - №. 3.- С 12-17.

Іваницький І. В. Ехокардіоскопічні особливості гіпертрофії міокарду лівого шлуночка у хворих на ревматоїдний артрит в залежності від наявності метаболічного синдрому, рівня артеріальної гіпертензії та отриманого лікування / І. В. Іваницький //Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2009. - Т. 9, № 4, частина 1. - С 91-96.

Іваницький І. В. Вплив активації рецепторів PPAR г на функцію ендотелію за даними проби Целермаєра - Соренсена та на атеросклеротичне ураження сонних артерій у хворих на ревматоїдний артрит з метаболічним синдромом / І. В. Іваницький // Український ревматологічний журнал. - 2009. - № 4. - С. 81- 85.

Ждан В.М. Рівень інсулінорезистентності, лептину та адипонектину плазми крові у хворих на ревматоїдний артрит в залежності від наявності метаболічного синдрому та проведеного лікування / В. М.Ждан, І. П. Кайдашев, І. В. Іваницький // Світ медицини та біології. - 2009. - № 4. - С 98-104.

Іваницький І. В. Рівень якості життя хворих на ревматоїдний артрит в залежності від наявності метаболічного синдрому та отриманого лікування / І. В. Іваницький // Вісник проблем біології та медицини. - 2010. - № 1. - С. 133 - 138.

Іваницький І. В. Активність перебігу ревматоїдного артриту в залежності від наявності метаболічного синдрому та активації рецепторів PPAR г / І. В. Іваницький // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2010. - № 1 (97). - С. 189 - 199.

Іваницький І. В. Проблема метаболічного синдрому у хворих на ревматоїдний артрит /І. В. Іваницький // XII конгрес світової федерації Українських лікарських товариств: 25 - 28 вересня 2008р. : тези доповідей. - Івано - Франківськ - Київ - Чикаго, 2008. - С. 141.

Іваницький І. В. Депресивно - когнітивні розлади у хворих на ревматоїдний артрит в залежності від наявності метаболічного синдрому / І. В. Іваницький // XII конгрес світової федерації Українських лікарських товариств: 25 - 28 вересня 2008р. : тези доповідей. - Івано - Франківськ - Київ - Чикаго, 2008. - С. 141.

Іваницький І. В. Можливості використання сімейним лікарем опитувальників SF 36 та HAQ у хворих на ревматоїдний артрит в залежності від наявності метаболічного синдрому / І. В. Іваницький //Актуальні питання лікування та профілактики захворювань в практиці сімейного лікаря: досвід впровадження та перспектива: всеукраїнська конференція з міжнародною участю, присвячена 10-й річниці створення кафедри сімейної медицини та загальної практики, 25 - 26 вересня 2008 р. : збірник матеріалів. - Одеса, 2008. - С. 106-107.

Іваницький І. В. Вплив лептину та адипонектину на якість життя хворих з метаболічним синдромом / І. В. Іваницький // Українські медичні вісті.-2009.- № 1-4.- С 151-152.

Іваницький І. В. Рівень лептину, адипонектину у плазмі крові хворих на ревматоїдний артрит з метаболічним синдромом / І. В. Іваницький // Український ревматологічний журнал. - 2009. - № 3 (спеціальний випуск). - С. 32-33.

Іваницький І. В. Зв'язок рівнів лептину, адипонектину у хворих на ревматоїдний артрит з метаболічним синдромом із показниками ліпідного обміну, товщини інтими - медії сонних артерій / І. В. Іваницький // Український ревматологічний журнал. - 2009. - №3 (спеціальний випуск). - С. 33.

Размещено на Allbest.ru