Методологічні аспекти розробки режимів фізичної активності в реабілітації хворих на бронхіальну астму

Аналіз фізичного здоров'я за методикою Апанасенка Г.Л. показав його суттєве та статистично значиме покращення у чоловіків при застосуванні програми МР з рівня 4.75±1.42 до 11.88±1.37 балів (р<0.001), при лікуванні з використанням традиційних методів ЛФК - з 4.44±1.64 до 8.21±1.48 балів чи тільки лікарських препаратів - з 4.11±1.86 до 6.78±1.63 балів. Такі ж закономірності виявлені і у жінок: при застосуванні програми МР показник ЗОФЗ зріс з 2.93±1.38 до 10.55±1.32 балів (р<0.001), традиційних методів ЛФК - з 2.82±1.81 до 7.28±1.68 балів, медикаментозної терапії - з 2.63±1.43 до 5.13±1.27 балів.

Аналіз показників ЯЖ у хворих на БА легкого ступеня тяжкості показав наступне. Після лікування частина показників ЯЖ у хворих контрольної групи МЛ змінилася позитивно. Так, порівняно з вихідним станом фізична сфера зросла з 8.02±0.36 до 10.82±0.29 балів (р<0.05), психологічна сфера - з 11.54±0.48 до 16.69±0.40 балів (р<0.05), рівень незалежності зріс з 8.14±0.24 до 10.95±0.26 балів (р<0.01), сфера «соціальні стосунки» - з 8.06±0.23 до 11.45±0.25 (р<0.01), сфера «навколишнє середовище» - з 9.10±0.25 до 12.01±0.27 (р<0.05), духовна сфера з 14.04±0.52 до 16.36±0.46 (р<0.05) та загальна ЯЖ - з 62.85±2.43 до 85.68±2.22 балів (р<0.001). У групі контролю з застосуванням традиційних методів ЛФК позитивна і статистично значима динаміка була властива всім показникам ЯЖ: «фізична сфера» зросла з 9.22±0.25 до 13.18±0.22 балів, «психологічна сфера» - з 13.05±0.42 до 18.66±0.36 балів (р<0.001), «рівень незалежності» - з 9.24±0.21 до 13.21±0.23 балів (р<0.001), «соціальні стосунки» - з 9.11±0.15 до 13.03±0.14 балів (р<0.001), «навколишнє середовище» - з 10.23±0.17 до 14.63±0.13 балів (р<0.001), «духовна сфера» - з 14.72±0.43 до 17.96±0.37 (р<0.001) та загальна ЯЖ - з 64.06±1.75 до 91.75±1.84 (р<0.001) балів. При цьому 5 показників (фізична сфера, психологічна сфера, рівень незалежності, соціальні стосунки, навколишнє середовище) з 7-ми залишилися нижче нормальних величин, що свідчило про відносну задоволеність своїм життям опитаних.

Найбільш суттєва динаміка показників ЯЖ виявлена нами у хворих основної групи. Застосування програми МР призвело до статистично значимого зростання «фізичної сфери» з 8.71±0.28 до 17.50±0.22 балів (р<0.001), «психологічної сфери» - з 12.23±0.45 до 19.57±0.36 балів (р<0.001), «рівня незалежності» - з 8.66±0.19 до 16.28±0.12 балів (р<0.001), «соціальних стосунків» - з 8.94±0.16 до 16.10±0.14 балів (р<0.001), «навколишнього середовища» - з 9.71±0.18 до 16.99±0.15 балів (р<0.001), «духовної сфери» - з 14.35±0.47 до 18.94±0.39 балів (р<0.001) та загальної ЯЖ - з 63.62±1.88 до 112.0±1.63 балів (р<0.001). Досягнуті значення показників ЯЖ у цих хворих відповідали нормальним величинам. В якійсь мірі після виконання програми МР хворі відновили і укріпили свій психологічний стан.

Застосування програми МР при легкому ступені тяжкості БА дозволило звести тривалість приступного періоду у хворих до 5.44±0.46 днів, що статистично значимо було менше, ніж в групі контролю МЛ - 9.54±0.59 днів (р<0.001) та в групі контролю ЛФК - 7.62±0.53 днів (р<0.01). Тобто, при впровадженні програми реабілітації тривалість приступного періоду захворювання була скорочена на 4.10±0.36 днів в порівнянні з групою хворих, які лікувались тільки лікарськими препаратами.

При цьому ступені тяжкості БА у чоловіків тривалість гімнастичного періоду в групі контролю МЛ склала 12.28±0.55 днів, в групі контролю ЛФК - 10.72±0.57 днів та в основній групі - 7.52±0.51 днів (в порівнянні з контролем МЛ р<0.001, з контролем ЛФК - р<0.001). Тобто, при застосуванні програми МР у чоловіків тривалість гімнастичного періоду захворювання була скорочена на 4.16±0.38 днів у порівнянні з групою медикаментозного лікування. В свою чергу, у жінок тривалість гімнастичного періоду в групі контролю МЛ склала 12.64±0.56 днів, в групі контролю ЛФК - 11.08±0.59 днів та в основній групі - 7.88±0.45 днів (в порівнянні з контролем МЛ р<0.001, з контролем ЛФК - р<0.001). При застосуванні програми МР тривалість гімнастичного періоду захворювання у жінок була скорочена на 4.76±0.41 днів у порівнянні з групою медикаментозного лікування.

При середньому ступені тяжкості БА лікування в стаціонарі значно покращило клінічний стан хворих, але досягти контрольованого перебігу захворювання вдалося лише при застосуванні програми МР, про що свідчило зростання АСТ з 10.43±0.56 до 20.86±0.51 балів. У контрольних групах цього зробити не вдалося (при застосуванні традиційних методів ЛФК АСТ рівнялось 17.2±0.57 балів, при використанні лікарських препаратів - лише 13.65±1.21 балів. Проведення програми МР призвело до росту ОФВ₁ з 53.13±3.65 до 82.35±3.52% (р<0.001), ЖЄЛ - з 69.33±3.62 до 90.13±3.46% (р<0.001) і ПОШВ - з 53.64±3.18 до 83.14±3.24% (р<0.001). Подібні зміни сталися і у хворих в контролі ЛФК, у яких ОФВ₁ зріс з 52.67±4.14 до 74.79±4.26% (р<0.05) і ПОШВ - з 52.88±4.12 до 75.09±4.04% (р<0.001), та у хворих в контролі МЛ: ОФВ₁ зріс з 54.23±4.75 до 70.5±4.43% (р<0.05) і ПОШВ - з 54.22±4.67 до 70.49±4.56% (р<0.05).

Суттєві зміни відбулися і з показниками реактивності бронхів, які статистично значно зменшилися після реалізації програми МР: ЗБО з 27.57±2.36 до 10.21±2.26% (р<0.001), ПШВдк - з 35.43±1.58 до 9.76±1.45% (р<0.001). Таке ж сталося в контрольних групах: в контролі ЛФК ЗБО зменшилась з 26.63±2.66 до 13.32±2.73% (р<0.01), ПШВдк з 34.92±2.32 до 12.79±2.25% (р<0.001), в контролі МЛ ЗБО зменшилась з 28.05±2.96 до 16.50±2.6% (р<0.01) і ПШВдк - з 36.26±2.87 до 16.48±2.71% (р<0.001). Застосування програми МР призвело до нарощування функціональних можливостей хворих, що виразилося збільшенням функціональних проб (проби Штанге з 27.81±1.17 до 41.72±1.20 сек (р<0.001) і проби Генчі з 14.73±1.26 до 22.10±1.22 сек (р<0.001) та індексу Скібінскі з 7.52±1.42 до 30.83±1.23 ум.од. (р<0.001). Подібні зміни сталися і у хворих контрольної групи з застосуванням традиційної ЛФК, у яких зареєстровано збільшення проби Штанге з 27.11±1.56 до 36.60±1.48 сек (р<0.001), проби Генчі з 14.16±1.46 до 19.12±1.43 сек (р<0.05) і індексу Скібінскі з 7.14±2.12 до 22.49±2.05 ум.од. (р<0.001). Лікування лише лікарськими препаратами також призвело до деяких позитивних змін цих показників: індекс Скібінскі зріс з 8.13±2.56 до 15.69±2.62 ум.од. (р<0.05) і проба Штанге - з 28.31±1.68 до 33.97±1.53 сек (р<0.05). Аналіз показників ФЗД показує, що лише у хворих основної групи вдалося досягти їх нормальних величин (нижньої межі). За індексом Скібінскі стан забезпечення організму киснем у всіх хворих був лише задовільним.

При цьому ступені тяжкості БА зареєстровано такі зміни ФПЗ хворих. У чоловіків після програми МР ТФН зросла з 42.34±4.17 до 95.27±4.31 Вт (р<0.001), що відповідало зростанню НМСК з 22.96±3.32 до 51.66±3.24% (р<0.001). Ці чоловіки за 6 хвилин стали проходити дистанцію довжиною 478.1±48.35 м (до лікування - 212.5±52.55 м, р<0.001), що складало 63.05±3.24% від НВ (до лікування - 28.02±3.14, р<0.001). Індекс Руф'є у цих чоловіків знизився з 18.00±0.57 до 5.59±0.65 ум.од. (р<0.001), що вказувало на покращення фізичних можливостей до «доброго» рівня (на початку лікування - незадовільний рівень).

Подібні зміни сталися з фізичною працездатністю чоловіків при лікуванні їх з застосуванням традиційної ЛФК. Так, у них ТФН зросла з 42.11±4.61 до 77.90±4.53 Вт (р<0.001), що відповідало зростанню НМСК з 22.52±3.65 до 41.66±3.47% (р<0.01), 6ХКТ - з 209.5±55.43 (27.45±3.52% від НВ) до 387.5±50.46 м (р<0.05) (50.78±3.44% від НВ, р<0.001). За індексом Руф'є фі-зичні можливості покращилися і стали «середніми» (зниження з 17.43±0.83 до 9.96±0.88 ум.од., р<0.001). У хворих чоловіків, що лікувалися лише лікарськими препаратами, також сталися суттєві зміни ФПЗ: ТФН зросла з 43.05±4.94 до 62.42±4.74 Вт (р<0.01), що відповідало зростанню НМСК з 23.67±3.87 до 34.32±3.63% (р<0.05), 6ХКТ - з 225.5±65.22 (27.81±3.79% від НВ) до 326.9±61.86 м (40.32±3.52% від НВ, р<0.05). За індексом Руф'є фізичні можливості цих чоловіків покращилися лише до «задовільного» рівня (з 17.82±1.03 до 11.88±0.92 ум.од., р<0.001). В цілому, у всіх чоловіків незалежно від виду лікування та реабілітації рухові можливості змінилися на краще: з І-го на ІІ-й рівень.

У жінок з середнім ступенем тяжкості БА після застосування програми МР ТФН зросла з 30.98±4.25 до 69.71±4.35 Вт (р<0.001), що відповідало зростанню НМСК з 19.10±2.34 до 42.98±2.23% (р<0.001). Ці хворі жінки за 6 хвилин стали проходити дистанцію довжиною 428.4±49.47 м (до лікування - 190.4±52.25 м, р<0.01), що складало 52.07±3.27% від НВ (до лікування - 23.14±3.34%, р<0.001). Індекс Руф'є у цих жінок знизився з 18.26±0.37 до 5.67±0.41 ум.од. (р<0.001), що вказувало на покращення фізичних можливостей до «доброго» рівня (на початку лікування - незадовільний рівень). Такі ж зміни ФПЗ сталися у жінок, які лікувалися методами традиційної ЛФК: ТФН зросла з 31.46±4.43 до 58.20±4.56 Вт (р<0.001), НМСК - з 19.89±2.65 до 36.80±2.51% (р<0.001), 6ХКТ - з 197.6±58.43 (23.01±3.55% від НВ) до 365.5±53.63 м (р<0.05) (42.57±3.62% від НВ, р<0.01). Індекс Руф'є знизився з 18.89±0.61 до 10.79±0.60 ум.од. (р<0.001) і став з «незадовільного» «задовільним». В свою чергу, у жінок, що лікувалися лише медичними препаратами, сталися такі зміни ФПЗ: ТФН зросла з 32.04±4.62 до 46.46±4.36 (р<0.05), НМСК - з 19.23±2.91 до 27.88±2.84% (р<0.05), 6ХКТ - з 207.3±64.43 (24.13±3.72% від НВ) до 300.5±62.23 м (34.99±3.64% від НВ, р<0.05), а індекс Руф'є знизився з 18.04±0.83 до 12.03±0.72 ум.од., тобто фізичні можливості покращились з «незадовільних» до «задовільних».

В цілому, у жінок, що страждали на персистуючу БА середнього ступеня тяжкості, при застосуванні програми МР та лікуванні традиційними методами ЛФК рухові можливості зросли з І-го до ІІ-го ступеня, в контролі з МЛ рухові можливості хворих жінок не змінилися і залишилися такими ж (І-й рівень).

Аналіз фізичного здоров'я показав його суттєве та статистично значиме покращення у чоловіків при застосуванні програми МР з рівня -0.51±0.63 до 10.53±0.59 балів (р<0.001), при лікуванні з використанням традиційних методів ЛФК - з -0.60±0.76 до 6.39±0.72 балів (р<0.001) чи тільки лікарських препаратів - з -0.54±0.82 до 4.13±0.72 балів (р<0.01). Такі ж закономірності виявлені і у жінок: при застосуванні програми МР показник ЗОФЗ зріс з -0.75±0.43 до 8.74±0.39 балів (р<0.001), традиційних методів ЛФК - з -0.80±0.54 до 4.92±0.51 балів (р<0.001), медикаментозної терапії - з -0.70±0.77 до 3.96±0.68 балів (р<0.01).

При аналізі ЯЖ хворих на БА середнього ступеня тяжкості встановлено, що після лікування чотири показники ЯЖ у хворих з контролю МЛ статистично значимо змінилися порівняно з вихідним станом. Так, соціальні стосунки - з 8.57±0.64 до 10.25±0.52 балів (р<0.05), навколишнє середовище - з 8.26±0.39 до 9.96±0.33 балів (р<0.01), духовна сфера - з 10.94±0.78 до 13.49±0.63 балів (р<0.05) та загальна ЯЖ - з 49.04±2.18 до 68.49±2.24 балів (р<0.001). Проте усі показники ЯЖ цих хворих були нижчими і статистично значимо відрізнялись від нормальних величин. У групі контролю з застосуванням традиційних методів ЛФК позитивна і статистично значима динаміка була властива всім показникам ЯЖ: «фізична сфера» зросла з 6.02±0.32 до 9.03±0.34 балів, «психологічна сфера» - з 9.11±0.46 до 13.67±0.43 балів (р<0.001), «рівень незалежності» - з 6.13±0.51 до 9.20±0.46 балів (р<0.001), «соціальні стосунки» - з 7.83±0.49 до 11.75±0.43 балів (р<0.001), «навколишнє середовище» - з 7.81±0.27 до 11.72±0.29 балів (р<0.001), «духовна сфера» - з 10.04±0.64 до 15.06±0.53 (р<0.001) та загальна ЯЖ - з 47.82±1.97 до 71.73±1.91 (р<0.001) балів. Проте всі показники ЯЖ так і залишилися нижче нормальних величин, що свідчило про відносну задоволеність своїм життям опитаних.

Найбільш суттєва динаміка показників ЯЖ виявлена нами у хворих основної групи. Застосування програми МР призвело до статистично значимого зростання «фізичної сфери» з 6.23±0.18 до 17.44±0.23 балів (р<0.001), «психологічної сфери» - з 9.24±0.30 до 18.48±0.34 балів (р<0.001), «рівня незалежності» - з 5.84±0.31 до 16.06±0.28 балів (р<0.001), «соціальних стосунків» - з 8.12±0.33 до 16.24±0.31 балів (р<0.001), «навколишнього середовища» - з 8.05±0.18 до 16.26±0.14 балів (р<0.001), «духовної сфери» - з 10.35±0.46 до 18.11±0.43 балів (р<0.001) та загальної ЯЖ - з 48.23±1.73 до 101.2±1.89 балів (р<0.001). Досягнуті значення показників ЯЖ у цих хворих відповідали нормальним величинам.

Застосування програми МР при середньому ступені тяжкості персистуючої БА дозволило звести тривалість приступного періоду у хворих до 7.46±0.38 днів, що статистично значимо було менше, ніж у групі контролю МЛ - 12.65±0.61 днів (р<0.001) та в групі контролю ЛФК - 10.51±0.42 днів (р<0.001). Отже, при впровадженні програми реабілітації тривалість приступного періоду захворювання була скорочена на 5.19±0.42 днів в порівнянні з групою хворих, які лікувались тільки лікарськими препаратами.

При цьому ступені тяжкості БА у чоловіків тривалість гімнастичного періоду в групі контролю МЛ склала 15.10±0.65 днів, в групі контролю ЛФК - 12.97±0.46 днів та в основній групі - 9.95±0.37 днів (в порівнянні з контролем МЛ р<0.001, з контролем ЛФК - р<0.001). Тобто, при застосуванні програми МР у чоловіків тривалість гімнастичного періоду захворювання була скорочена на 5.55±0.41 днів в порівнянні з групою медикаментозного лікування. У свою чергу, в жінок тривалість гімнастичного періоду в групі контролю МЛ склала 15.86±0.63 днів, в групі контролю ЛФК - 13.33±0.44 днів та в основній групі - 10.31±0.41 днів (в порівнянні з контролем МЛ р<0.001, з контролем ЛФК - р<0.001). При застосуванні програми МР тривалість гімнастичного періоду захворювання у жінок була скорочена на 5.92±0.44 днів у порівнянні з групою медикаментозного лікування.

На завершення підкреслимо, що досягнуті позитивні зміни показників дослідження при застосуванні програми МЛ були значно більшими, ніж в групах контролю при любому ступені тяжкості БА.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено наукове вирішення актуальної проблеми медичної реабілітації, фізіотерапії і курортології, що виражається в підвищенні ефективності медичної реабілітації хворих на БА під час загострення шляхом обґрунтування, розробки і впровадження фізичних лікувальних чинників, психологічних методів та освітніх заходів як цільної програми. Встановлено, що призначення програми медичної реабілітації з урахуванням особливостей клінічного стану та фізичних можливостей хворих залежно від тяжкості перебігу захворювання призводить до істотного поліпшення його контролю та якості життя хворих на БА.

1. Загострення БА при любому ступені тяжкості є проявом неконтрольованого перебігу захворювання (тест контролю астми відповідає 10.2-16.9 балам). Ступені тяжкості БА в період загострення чітко різняться один від одного виразністю клінічних проявів, функціональними змінами, порушеннями фізичного здоров'я і фізичної працездатності, якістю життя. Клінічні та фізичні особливості хворих при кожному ступені тяжкості БА треба враховувати при формуванні програм медичної реабілітації.

2. У період загострення БА між показниками клінічного стану хворих та показниками їх фізичної працездатності існує сильний зв'язок, що вказує на значну залежність фізичної працездатності хворих від їх клінічного стану та можливість впливати методами фізичної реабілітації на перебіг захворювання. За цих клінічних умов перебігу БА якість життя хворих суттєво пов'язана з їх фізичною працездатністю, що вказує на необхідність застосування методів фізичної реабілітації для підвищення якості життя таких хворих.

3. При загостренні БА кожному ступеню тяжкості відповідає свій рівень фізичної працездатності, котрий при інтермітуючому перебігу у чоловіків складає 107.44±4.56 Вт (58.41±2.73% від належного максимального споживання кисню), у жінок - 88.32±4.82 Вт (55.38±2.85%), при персистуючому легкому перебігу у чоловіків - 74.69±4.13 Вт (38.32±2.31%), у жінок - 59.75±4.24 Вт (35.57±2.24%) і при персистуючому перебігу середньої тяжкості у чоловіків - 42.54±3.64 Вт (23.12±2.13%) і у жінок - 31.18±3.32 Вт (19.45±1.95%), що потрібно враховувати при формуванні програм медичної реабілітації.

4. В період загострення БА при інтермітуючому перебігу захворювання хворим властиві рухові можливості ІІІ-го ступеня, що відповідає тренувальному режиму навантаження (чоловіки - 101-150 Вт, жінки - 86-125 Вт), при легкому ступені персистуючого перебігу - рухові можливості ІІ-го ступеня, що відповідає щадно-тренувальному режиму навантаження (чоловіки - 51-100 Вт, жінки - 51-85 Вт) і при середньому ступені тяжкості - рухові можливості І-го ступеня, що відповідає щадному режиму навантаження (чоловіки і жінки - до 50 Вт).

5. Для реабілітації хворих на БА в період загострення розроблена ком-плексна програма медичної реабілітації, яка включає оцінку (вихідну та поточні) фізичної працездатності і встановлення рівня рухових можливостей хворих, модифіковані методи лікувальної фізичної культури (лікувальну гімнастику, спеціальний масаж, циклічні тренувальні вправи), спеціальні маніпуляційні фізичні втручання, фізіотерапевтичні процедури загальної (ультрафіолетове опромінювання грудної клітки) та специфічної (галоаерозольтерапія) дії, психологічні засоби (аутогенне тренування) і освітні заходи. Враховуючи клінічні і фізичні особливості перебігу БА, рухові можливості хворих для кожного ступеня тяжкості захворювання, запропоновані адекватні за складом і інтенсивністю виконання спеціальні програми медичної реабілітації.

6. Застосування спеціальних програм медичної реабілітації при усіх ступенях тяжкості БА дозволяє досягти повного та майже повного контролю перебігу захворювання, що виражається у зростанні тесту контролю астми при інтермітуючому перебігу до 24.03±0.32 балів (при використанні традиційної лікувальної фізичної культури - до 20.30±0.37 балів, лише медикаментозного лікування - до 19.31±0.43 балів), при персистуючому перебігу легкого ступеня тяжкості - до 23.57±0.30 балів (традиційна лікувальна фізична культура - до 19.31±0.43 балів, медикаментозне лікування - до 17.30±0.37 балів) та при персистуючому перебігу середнього ступеня тяжкості - до 20.86±0.51 балів (традиційна лікувальна фізична культура - до 17.20±0.57 балів, медикаментозне лікування - до 13.65±1.21 балів).

7. Застосування розробленої програми медичної реабілітації дозволяє суттєво покращити фізичну працездатність хворих на БА, що виявляється при інтермітуючому перебігу захворювання зростанням толерантності до фізичного навантаження у чоловіків на 40.707.45 Вт і у жінок - на 33.61±9.28 Вт, при персистуючому перебігу легкого ступеня тяжкості у чоловіків - на 59.34±9.86 Вт і у жінок - на 47.73±11.57 Вт, при перебігу середнього ступеня тяжкості у чоловіків - на 52.93±12.12 Вт і у жінок - на 39.73±10.22 Вт. У цілому, по всій виборці зростання фізичної працездатності при застосуванні програми медичної реабілітації було значно вищим (у чоловіків - на 51.407.34 Вт, у жінок - на 41.608.13 Вт) в порівнянні з використанням традиційних методів лікувальної фізичної культури (у чоловіків - на 31.107.84 Вт, у жінок - на 24.507.67 Вт) та лише стандартного лікарського лікування (у чоловіків - на 20.408.45 Вт, у жінок - на 15.708.37 Вт).

8. При загостренні БА на початку реалізації програми медичної реабілітації слід використовувати фізичні методи, які здатні знімати і попереджати настання нападів ядухи та задишки на тлі мінімального фізичного навантаження. При застосуванні спеціальних елементів програми медичної реабілітації (маніпуляційних фізичних втручань, модифікованого масажу, модифікованої лікувальної гімнастики) тривалість приступного періоду при інтермітуючому перебігу захворювання скорочується на 3.26±0.31 дні, при легкому ступені персистуючого перебігу - на 4.10±0.36 дні і при середньому ступені персистуючого перебігу - на 5.19±0.42 днів в порівняні зі застосуванням лише медикаментозного лікування.

9. Застосування усіх складових розробленої програми медичної реабілітації на початку її реалізації дозволяє значно швидше хворим змінити рухові можливості на кращі та включити більш інтенсивні фізичні навантаження у тренувальному режимі. При інтермітуючій БА це можливе у чоловіків через 4.91±0.47 дня і у жінок - через 5.27±0.55 днів, при персистуючому перебігу легкого ступеня тяжкості у чоловіків - через 7.52±0.51 днів і у жінок - через 7.88±0.45 днів, при перебігу середнього ступеня тяжкості у чоловіків - через 9.95±0.37 днів і у жінок - через 10.31±0.41 днів після початку лікування, що у порівнянні з медикаментозним лікуванням є більш раннім у чоловіків на 3.21±0.31, 4.16±0.38 і 5.55±0.41 днів, а у жінок - на 3.62±0.35, 4.76±0.41 і 5.92±0.44 днів відповідно до перебігу захворювання.

10. Реалізація програми медичної реабілітації потребує не тільки початкового визначення рівня фізичної працездатності, але і постійного контролю (моніторингу) фізичних можливостей хворих для підтримування достатнього тренувального рівня (40-70% належного максимального споживання кисню) фізичних навантажень. Під час медичної реабілітації для визначення рівня фізичної працездатності і ступеню рухових можливостей потрібно застосовувати тести з дозованими фізичними навантаженнями (велоергометрія, степ-тест), а для поточного контролю (моніторингу) - 6-ти хвилинний кроковий тест або пробу Руф'є.

11. Застосування програми медичної реабілітації з особливостями її реалізації для кожного ступеня тяжкості захворювання дозволяє суттєво покращити якість життя хворих, що виражається у зростанні показника загальної якості життя при інтермітуючій БА на 34.70±3.46 балів (при використанні традиційних методів лікувальної фізичної культури - на 17.81±2.96 балів, лише медикаментозного лікування - на 14.10±1.64 балів), при персистуючому перебігу легкого ступеня тяжкості - на 48.88±5.85 балів (традиційна лікувальна фізична культура - на 27.59±5.96 балів, медикаментозне лікування - на 22.23±2.96 балів) і при перебігу середнього ступеня тяжкості - на 53.05±8.43 балів (традиційна лікувальна фізична культура - на 23.91±6.84 балів, медикаментозне лікування - на 19.86±3.41 балів).

Рекомендації для науково-теоретичного і практичного використання одержаних результатів

1. Комплексна програма медичної реабілітації (ПМР) хворих на БА повинна застосовуватися безперервно з урахуванням клінічного перебігу захворювання, рівня фізичного здоров'я і фізичної працездатності хворих. Запропоновано алгоритм дій лікаря реабілітолога (фізіотерапевта, лікувальної фізкультури) для складання довгострокових індивідуальних ПМР хворих на БА, який дозволяє значною мірою стандартизувати призначення фізичних лікувальних методів залежно тяжкості перебігу захворювання.

2. Застосування ПМР потребує обов'язкового визначення рівня фізичної працездатності хворих та ступеня рухових можливостей, для чого бажано застосовувати дозовані фізичні навантаження (велоергометрія, степ-тест). Відповідно до рекомендацій ВООЗ, при обстеженні хворих на БА початкове навантаження становить 25-50 Вт із подальшим ступеневим збільшенням на 25-50 Вт. Тривалість кожного ступеня навантаження й інтервалів відпочинку між сходинками - 4-5 хв. Для поточного контролю (моніторингу) фізичних можливостей хворих можна застосовувати 6-ти хвилинний кроковий тест або пробу Руф'є.

3. При формуванні індивідуальної ПМР треба враховувати, що при інтермітуючому перебігу захворювання при загостренні хворим властиві рухові можливості ІІІ-го ступеня, що відповідає тренувальному режиму навантаження (чоловіки - 101-150 Вт, жінки - 86-125 Вт), при легкому ступені персистуючого перебігу - рухові можливості ІІ-го ступеня, що відповідає щадно-тренувальному режиму навантаження (чоловіки - 51-100 Вт, жінки - 51-85 Вт) і при середньому ступені тяжкості - рухові можливості І-го ступеня, що відповідає щадному режиму навантаження (чоловіки і жінки - до 50 Вт).

4. При загостренні БА при формуванні ПМР слід враховувати наявність нападів ядухи, що потребує використання спеціальних фізичних методів - маніпуляційних фізичних втручань (дихання через стиснуті губи та з опором), модифікованого масажу, модифікованої лікувальної гімнастики з елементами звукової гімнастики, виконанням гіповентиляційних вправ і вправ довільного керування диханням.

5. Для покращення клінічного стану хворих можна застосовувати спеціальні маніпуляційні фізичні втручання як самостійними вправами, так і шляхом включення у лікувальну гімнастику чи виконання під час циклічних тренувань. При інтермітуючій БА бажано застосовувати методики, спрямовані на зняття бронхоспазму - дихання через стиснуті губи, дихання з опором, при легкій і середньої тяжкості персистуючій БА можна виконувати втручання, які сприяють розрідженню та виведенню мокротиння з дихальних шляхів - пасивізація видиху, постуральний дренаж, перкусію і вібрацію грудної клітки.

6. У хворих на БА при наявності нападів задухи, порушень функції дихання за обструктивним типом, утрудненні відходження мокротиння до кла-сичного масажу бажано додавати елементи перкусії і вібрації грудної клітки, виконувати прийоми сегментарного масажу (діяти на паравертебральні зони поперекових, верхньогрудних та середньошийних сегментів), виконувати ін-тенсивне масажування асиметричних зон грудної клітки (дія на проекційні зони верхньої частини лівої легені, середньої і нижньої частини правої легені або навпаки - верхньої частини правої легені й нижньої частини лівої легені).

7. У хворих на БА під час загострення захворювання і наявності нападів ядухи, порушень функції дихання за обструктивним типом на початковому етапі реалізації ПМР до лікувальної гімнастики слід додавати вправи, які безпосередньо здатні впливати на бронхолегеневу систему і зменшувати симптоми захворювання. Надалі лікувальна гімнастика повинна одночасно впливати на органи дихання, покращуючи їх функціональний стан, та на загальні фізичні можливості хворих. На початку виконання ПМР щільність навантаження на заняттях лікувальною гімнастикою повинна складати 50-60%, а потім може досягати 75% і більше.

8. У період загострення БА і під час його лікування на стаціонарному етапі найбільш придатними і простими у виконанні циклічними тренувальними методами є дозована ходьба по сходах і дозована ходьба по прямій місцевості. На початковому етапі реалізації ПМР доцільно використовувати дозовану ходьбу по сходах, а потім перейти на виконання дозованої ходьби по прямій місцевості.

9. В рамках ПМР для додаткової загальнобіологічної дії на організм хворих на БА можна провести курс ультрафіолетового опромінення (15 процедур), а для специфічної дії на слизову оболонку бронхів - курс галоаерозольтерапії (до 20 процедур у камері штучного мікроклімату).

10. Для покращення психологічного стану хворих на БА під час проведення ПМР хворим рекомендується виконання вправ першого ступеня аутогенного тренування, що запропоновані німецьким лікарем Й. Шульцем. Аутогенне тренування бажано проводити 2-3 рази на день (тривалість одного заняття - 10-15 хвилин).

11. Для закріплення в подальшому результатів медичної реабілітації, формування належного позитивного відношення хворих до постійного застосування фізичних чинників лікування та профілактики слід застосовувати освітні заходи, які повинні передбачати безпосередні заняття з хворими (індивідуальні і групові) у вигляді лекцій, бесід і тренінгів, надання друкованої продукції та технічного навчання.

12. Виконання ПМР хворими на БА потребує постійного моніторингу клінічного, функціонального та фізичного стану хворих. Для цього можна використовувати прості та доступні засоби: тест контролю астми (Asthma Control Test), пікфлоуметрію для визначення пікової швидкості видиху та її добових коливань, 6-ти хвилинного рухового тесту для визначення рухових можливостей хворих, визначення рівня фізичного здоров'я за Апанасенком Г.Л.

Практичні рекомендації щодо проведення медичної реабілітації у хворих на БА викладені у навчально-методичному посібнику: Григус І.М. Фізична реабілітація при захворюваннях дихальної системи: навчально-методичний посібник. - Рівне, 2009. - 112 с.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Григус І. М. Фізична реабілітація хворих на бронхіальну астму (монографія) / І. М. Григус. - Рівне, 2008. - 240 с.

2. Григус І. М. Фізична реабілітація при захворюваннях дихальної системи: навчально-методичний посібник. - Рівне, 2009. - 112 с.

3. Григус І. Застосування ЛФК при бронхіальній астмі / І. М. Григус // Фізична культура, спорт та здоров'я нації: зб. наук. пр. - Випуск 5 / Ред. кол.: К. П. Козлова (голова) та ін. - Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2004. - С. 452-457.

4. Григус І. Ефективність спелеотерапії при бронхіальній астмі / І. М. Григус // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2004. - № 6. - С. 140-141.

5. Григус І. Залучення до самостійних занять фізичною реабілітацією хворих на бронхіальну астму / І. М. Григус // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. праць. - Луцьк, 2005. - С. 36-37.

6. Григус І. Аероіонотерапія - як ефективний метод реабілітації / І. М. Григус // Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 10: У 4-х т. - Львів: НВФ “Українські технології”, 2006. - Т. 4. - Кн. 2. - С. 283-287.

7. Григус І. Аналіз моніторингу пікової швидкості видиху у хворих на бронхіальну астму / І. М. Григус // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2006. - № 1. - С. 67-70.

8. Григус І. Роль пікфлоуметрії в діагностиці та реабілітації хворих на бронхіальну астму / І. М. Григус // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: зб. наук. праць. Вип. ІV. - Рівне : Редакційно-видавничий центр Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука, 2006. - С. 312-318.

9. Григус І. Якість життя як інтегрований показник стану здоров'я хворих на бронхіальну астму / І. М. Григус // Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 11: У 5-и т. - Львів: НВФ “Українські технології”, 2007. - Т. 2. - С. 78-89.

10. Григус І. М. Роль лікувальної фізичної культури при лікуванні бронхіальної астми / І. М. Григус // Спортивна медицина. - 2007. - № 2. - С. 69-72.

11. Григус І. М. Програма фізичної реабілітації хворих на персистуючу бронхіальну астму середньої важкості / І. М. Григус // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: зб. наук. праць. Вип. V. - Рівне: Редакційно-видавничий центр Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука, 2007. - С. 197-205.

12. Григус І. ЛФК в системній фізичній реабілітації хворих на персистуючу бронхіальну астму середньої важкості / І. М. Григус // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. - 2007. Вип. V. - С. 117-123.

13. Григус І. М. Оцінка ефективності фізичної реабілітації хворих на інтермітуючу бронхіальну астму / І. М. Григус, О. Д. Джига // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С. С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - № 5. - С. 31-34.

14. Григус І. М. Ефективність фізичної реабілітації хворих на персистуючу бронхіальну астму середньої тяжкості / І. М. Григус // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2008. - № 4. - С. 26-29.

15. Григус І. М. Результати проведення фізичної реабілітації хворих на легку персистуючу бронхіальну астму / І. М. Григус // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки: У 3 т. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - Т. 3. - С. 33-36.

16. Григус І. Зміни загального рівня здоров'я хворих на легку персистуючу бронхіальну астму в процесі проведення фізичної реабілітації / Ігор Григус // Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 12: У 4-х т. - Львів: НВФ “Українські технології”, 2008. - Т. 3. - С. 70-74.

17. Григус І. М. Підвищення рівня здоров'я і фізичної працездатності хворих на інтермітуючу бронхіальну астму засобами фізичної реабілітації / І. М. Григус // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2008. - № 3-4. - С. 232-234.

18. Григус І. М. Результативність фізичної реабілітації хворих на інтермітуючу бронхіальну астму / І. М. Григус // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Фізична культура. - 2008. - Вип. VІІІ. - С. 92-99.

19. Григус І. М. Відновлення загального рівня здоров'я хворих на персистуючу бронхіальну астму середньої тяжкості / І. М. Григус // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С. С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - № 10. - С. 43-48.

20. Григус І. М. Підвищення якості життя хворих на бронхіальну астму / І. М. Григус // Теорія та методика фізичного виховання. - 2008. - № 11. - С. 41-47.

21. Григус И. М. Влияние физической реабилитации на качество жизни больных бронхиальной астмой / И. М. Григус // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: сб. научн. тр. под ред. проф. Ермакова С. С. - Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2008. - № 4. - С. 43-51.

22. Григус І. М. Покращення якості життя хворих на легку персистуючу бронхіальну астму з допомогою фізичної реабілітації / І. М. Григус // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С. С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - № 12. - С. 29-35.

23. Григус И. М. Контроль бронхиальной астмы на этапе медицинской реабилитации / И. М. Григус // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского учреждения «НИИ имени И.М. Сеченова». Ялта, 2009. Том XX. - С. 9-19.

24. Григус И. М. Функция внешнего дыхания у больных бронхиальной астмой на этапе медицинской реабилитации / И. М. Григус // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского учреждения «НИИ имени И.М. Сеченова». Ялта, 2009. Том XX. - С.20-33.

25. Григус І. М. Фізична реабілітація хворих на персистуючу бронхіальну астму легкого ступеня тяжкості / І. М. Григус // Спортивна медицина. - 2009. - № 1-2. - С. 73-77.

26. Григус І. М. Підвищення рівня фізичного здоров'я хворих на легку персистуючу бронхіальну астму / І. М. Григус // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С. С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2009. - № 1. - С. 54-59.

27. Григус І. М. Покращення функціонального стану кардіореспіраторної системи хворих на легку персистуючу бронхіальну астму / І. М. Григус // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. - 2009. Вип. Х. - С. 103-107.

28. Григус І. М. Концепція медичної реабілітації хворих на бронхіальну астму / І. М. Григус // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні : зб. наук. праць. Вип. VІ. Ч. І. - Рівне: Редакційно-видавничий центр Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука, 2009. - С. 63-90.

29. Grygus Igor. Introduction of respiratory physiotherapy of patients with persistent bronchial asthma of middle weight / Igor Grygus // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: зб. наук. праць. Вип. VІ. Ч. ІІ. - Рівне: Редакційно-видавничий центр Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука, 2009. - С. 287-296.

30. Григус И. М. Толерантность к физической нагрузке больных бронхиальной астмой в процессе медицинской реабилитации / И. М. Григус // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского учреждения «НИИ имени И.М.Сеченова». Ялта, 2009. Том XXI. - С. 23-44.

31. Григус И. М. Функциональные аспекты медицинской реабилитации больных бронхиальной астмой / И. М. Григус // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского учреждения «НИИ имени И.М.Сеченова». Ялта, 2009. Том XXI. - С. 45-66.

32. Григус І. М. Застосування спелеотерапії при бронхіальній астмі / І. М. Григус // Матеріали Х конгресу Світової федерації українських лікарських товариств. - Чернівці, 2004. - С. 248.

33. Григус І. М. Впровадження програми фізичної реабілітації хворих на інтермітуючу бронхіальну астму / І. М. Григус, О. Д. Джига // Матеріали ХІІ конгресу Світової федерації українських лікарських товариств. - Івано-Франківськ - Київ - Чікаго, 2008. - С. 177.

34. Григус І. М. Підвищення якості життя хворих на бронхіальну астму / І. М. Григус // Матеріали ІV Міжнародної електронної наукової конференції „Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту”. - Харків, 2008. - С. 14-17.

35. Григус І. М. Досягнення контролю над астмою з допомогою фізичної реабілітації / І. М. Григус, О. Д. Джига // Астма та алергія. Матеріали ІІ Національного Астма-Конгресу. - К., 2008. - С. 76.

36. Григус І. М. Оцінка ефективності фізичної реабілітації хворих на інтермітуючу бронхіальну астму / І. М. Григус, О. Д. Джига // Астма та алергія. Матеріали ІІІ Національного Астма-Конгресу. - К., 2009. - С. 100-101.

37. Григус І. М. Відновлення функціонального стану кардіореспіраторної системи хворих на легку персистуючу бронхіальну астму / І.М. Григус, О.Д. Джига / Матеріали Х з'їзду Всеукраїнського лікарського товариства. - Євпаторія, 2009. - С. 131.

38. Григус И. М. Динамика функции внешнего дыхания у больных бронхиальной астмой на этапе медицинской реабилитации / И. М. Григус // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2010. - № 2. Материалы X Республиканского конгресса курортологов и физиотерапевтов АР Крым "Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии Автономной республики Крым". - Евпатория, 13-14 апреля 2010 г. - С. 114.

АНОТАЦІЇ

Григус І.М. Методологічні аспекти розробки режимів фізичної активності в реабілітації хворих на бронхіальну астму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. Кримська республіканська установа «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І.М. Сєченова», Ялта, 2010.

Розроблена цілісна програма медичної реабілітації хворих на бронхіальну астму (БА), що включає модифіковані методи лікувальної фізичної культури (лікувальну гімнастику, масаж, циклічні тренувальні вправи), фізіотерапевтичні процедури (ультрафіолетове опромінення грудної клітки, галоаерозольтерапію), маніпуляційні фізичні втручання, психологічні засоби (аутогенне тренування) та освітні заходи. Доказано, що її застосування відповідно до ступеня тяжкості захворювання і з урахуванням рівня фізичних можливостей хворих дозволяє контролювати перебіг БА, призводить до істотного поліпшення клінічного стану, фізичного здоров'я, фізичної працездатності і якості життя хворих на БА.

Ключові слова: бронхіальна астма, тяжкість захворювання, медична реабілітація, лікувальна фізична культура, фізична працездатність, рухові режими, якість життя.

Grygus I.М. Methodological aspects of the physical activity regimes de-velopment in rehabilitation of patients with bronchial asthma. - Manuscript.

Thesis for the doctor of medical sciences degree, specialty 14.01.33 - medical rehabilitation, physiotherapy and balneology. The Crimean Republican Institution «Scientific-Research Institute of Physical Methods of Treatment and Medical Climatology named after I.M. Sechenov», Yalta, 2010.

An integral program of patients with bronchial asthma (BA) medical rehabilitation, including modified methods of therapeutic physical training (therapeutic gymnastics, massage, cyclic training exercises), physiotherapy (chest ultraviolet irradiation, haloaerosoltherapy), manipulative physical interventions, psychological means (autogenous training), and educational activities are worked out. It is proved that the use of this program in accordance with the disease severity degree and with the level of patients physical capacities allows to control the course of BA and leads to a significant improvement of clinical state, physical health, working capacity and quality of life in patients with asthma.

Key words: bronchial asthma, disease severity, medical rehabilitation, therapeutic physical training, physical working capacity, motor activity regimes, quality of life.

Григус И.М. Методологические аспекты разработки режимов физической активности в реабилитации больных бронхиальной астмой. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.33 - медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология. Крымское республиканское учреждение «Научно-исследовательский институт физических методов лечения и медицинской климатологии имени И.М. Сеченова», Ялта, 2010.

В стационарных условиях обследовано и пролечено 320 больных бронхиальной астмой в фазе обострения. Показано, что обострение БА при любой степени тяжести является проявлением неконтролируемого течения заболевания (тест контроля астмы соответствует 10.2-16.9 баллам). Степени тяжести течения БА в период обострения четко отличаются друг от друга выраженностью клинических проявлений, функциональных изменений, нарушений физического здоровья и физической работоспособности, а также качества жизни.

При обострении БА, каждой степени тяжести соответствует свой уровень физической работоспособности (ФРС), который при интермиттирующем течении у мужчин составляет 107.44 ± 4.56 Вт (58.41±2.73% должного максимального потребления кислорода), у женщин - 88.32±4.82 Вт (55.38±2.85%), при легкой степени тяжести персистирующего течения у мужчин - 74.69±4.13 Вт (38.32±2.31%), у женщин - 59.75±4.24 Вт (35.57±2.24%) и при персистирующей средней степени тяжести у мужчин - 42.54±3.64 Вт (23.12±2.13%) и у женщин - 31.18±3.32 Вт (19.45±1.95%). Это соответствует при интермиттирующем течении двигательным возможностям больных ІІІ-й степени (тренирующий режим), при легкой степени тяжести - ІІ-й степени (щадяще-тренирующий режим) и при средней степени тяжести - І-й степени (щадящий режим).

Для реабилитации больных БА в период обострения разработана комплексная программа медицинской реабилитации (ПМР), которая включает оценку ФРС и установление уровня двигательных возможностей больных, модифицированные методы лечебной физической культуры (лечебная гимнастика, специальный массаж, циклические тренировочные упражнения, специальные манипуляционные физические вмешательства, физиотерапевтические процедуры общего (ультрафиолетовое облучение грудной клетки) и специфического (галоаэрозольтерапия) воздействия, психологические средства (аутогенная тренировка) и образовательные мероприятия. Учитывая клинические особенности течения БА, двигательные возможности больных для каждой степени тя-жести заболевания предложены адекватные по составу и интенсивности выполнения специальные ПМР.

Применение этих программ при всех степенях тяжести БА позволяет достичь полного и почти полного контроля течения заболевания, что выражается в росте теста контроля астмы при интермиттирующем течении до 24.03±0.32 баллов (при использовании традиционных методов лечебной физической культуры (ЛФК) - до 20.3±0.37 баллов, только медикаментозного лечения - до 19.31±0.43 баллов), при персистирующем течении легкой степени тяжести - до 23.57±0.30 баллов (традиционные методы ЛФК - до 19.31±0.43 баллов, медикаментозное лечение - до 17.3±0.37 баллов) и при течении средней степени тяжести - до 20.86±0.51 баллов (традиционные методы ЛФК - до 17.20±0.57 баллов, медикаментозное лечение - до 13.65±1.21 баллов).

Использование ПМР приводит к существенному улучшению ФРС больных БА. Так, в целом по всей выборке больных ФРС у мужчин возросла на 51.4±7.34 Вт и у женщин - на 41.6±8.13 Вт, а при использовании традиционной ЛФК у мужчин - на 31.1±7.84 Вт и у женщин - на 24.5±7.67 Вт, только лекарственного лечения у мужчин - на 20.4±8.45 Вт и у женщин - на 15.7±8.37 Вт. При применении специальных элементов ПМР удается сократить продолжительность приступного периода заболевания при интермиттирующем течении БА на 3.26±0.31 дней, при легкой степени тяжести - на 4.10±0.36 дней и при средней степени тяжести - на 5.19±0.42 дней по сравнению с применением только медикаментозного лечения.

ПМР позволяет значительно быстрее больным применить физические нагрузки в тренировочном режиме: при интермиттирующем течении это возможно у мужчин через 4.91±0.47 дня и у женщин - через 5.27±0.55 дней, при пер-систирующем течении легкой степени тяжести у мужчин - через 7.52±0.51 дней и у женщин - через 7.88±0.45 дней, при течении средней степени тяжести у мужчин - через 9.95±0.37 дней и у женщин - через 10.31±0.41 дней после начала лечения. По сравнению с медикаментозным лечением у мужчин это раньше на 3.21±0.31, 4.16±0.38 и 5.55±0.41 дней, а у женщин - на 3.62±0.35, 4.76±0.41 и 5.92±0.44 дней соответственно течению заболевания.

Использование ПМР существенно улучшает качество жизни больных, что выражается в росте общего показателя при интермиттирующем течении БА на 34.70±3.46 баллов (традиционная ЛФК - на 17.81±2.96 баллов, медикаментозное лечение - на 14.10±1.64 баллов), при персистирующем течении легкой степени тяжести - на 48.88±5.85 баллов (традиционная ЛФК - на 27.59±5.96 баллов, медикаментозное лечение - на 22.23±2.96 баллов) и при течении средней степени тяжести - на 53.05±8.43 баллов (традиционная ЛФК - на 23.91±6.84 баллов, медикаментозное лечение - на 19.86±3.41 баллов).

Ключевые слова: бронхиальная астма, тяжесть заболевания, медицинская реабилитация, лечебная физическая культура, физическая работоспособность, двигательные режимы, качество жизни.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

6ХКТ - 6-ти хвилинний кроковий тест

АСТ - Asthma Control Test - тест контролю астми

БА - бронхіальна астма

БАІ - БА інтермітуючого перебігу

БАП-1 - БА персистуючого перебігу легкого ступеня тяжкості

БАП-2 - БА персистуючого перебігу середнього ступеня тяжкості

ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я

ЗадВ - вираженість задишки

ЗБО - зворотність бронхіальної обструкції

ЗОФЗ - загальна оцінка рівня фізичного здоров'я

ЛГ - лікувальна гімнастика

ЛФК - лікувальна фізична культура

МЛ - медикаментозне лікування

МР - медична реабілітація

НВ - належна величина

НМСК - належне максимальне споживання кисню

НЯД - напади ядухи за добу

НЯТ - напади ядухи за останній тиждень

ОФВ1 - об'єм форсованого видиху за 1 сек

ПМР - програма медичної реабілітації

ПОШВ - пікова об'ємна швидкість видиху

ПШВдк - добове коливання пікової максимальної швидкості видиху

РГГ - ранкова гігієнічна гімнастика

СкібІ - індекс Скібінскі

ТФН - толерантність до фізичного навантаження

ФАДЧ - фізична активність в денний час

ФПЗ - фізична працездатність

ЧСС - частота серцевих скорочень

ЯЖ - якість життя

Григус Ігор Михайлович

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ РЕЖИМІВ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ В РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ

(Автореферат)

Підписано до друку 20.05.2010

Формат 6090 1/16

Папір фінський. Об'єм 1,9 ум. друк. арк.

Тираж 100 прим.

Друк. ПП Цветков

АР Крим, м. Ялта, вул. Руданського, 4/1

тел. 31-94-17

Размещено на Allbest.ru