Клініко-патогенетичне обґрунтування модифікації лікування хворих на бронхіальну астму, асоційовану з вісцеральним ожирінням

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ

імені Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

КЛІНІКО-Патогенетичне Обґрунтування модифікації лікування хворих на бронхіальну астму, асоційовану з вісцеральним ожирінням

14.01.27 - пульмонологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ФАДЄЄВА Ганна Анатоліївна

УДК: 616.248-008.9-071-085-06:613.25

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Медичному інституті Сумського державного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник

доктор медичних наук, доцент кафедри терапії

Приступа Людмила Никодимівна,

Медичний інститут Сумського державного університету МОН України,

в.о. завідуючої кафедрою внутрішньої медицини з курсом пропедевтики

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Ячник Анатолій Іванович

Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології

ім. Ф.Г. Яновського АМН України»,

провідний науковий співробітник клініко-функціонального відділення

доктор медичних наук, професор Лисенко Григорій Іванович

Національна медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України,

завідувач кафедри сімейної медицини,

директор Інституту сімейної медицини

Захист відбудеться «29» листопада 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України» (03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України» (м. Київ, вул. М. Амосова, 10)

Автореферат розісланий «28» жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бегоулева Ж.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема асоційованих захворювань у практичній медицині з кожним роком набуває все більшої актуальності, у тому числі і поєднаний перебіг бронхіальної астми (БА) та ожиріння. Поясненням того є стрімке зростання частоти як ожиріння, так і БА (GINA, 2006; ВООЗ, 2006; Фещенко Ю.І., 2009). Серед хворих на БА 44 % пацієнтів страждають на ожиріння (Vortmann M. et al., 2008).

Ожиріння створює передумови для погано контрольованого та більш тяжкого перебігу БА шляхом посилення порушень показників функції зовнішнього дихання (ФЗД), високої частоти гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, зміни вуглеводного та ліпідного обміну, посилення активності запального процесу за рахунок імунних зрушень, пов'язаних із біологічною активністю жирової тканини як додаткового джерела прозапальних цитокінів - лептину, інтерлейкіну (ІЛ)-6 тощо (Guerra S. et al., 2002; Peters-Golden М. et al., 2006; Приступа Л.Н., 2006).

Відомі прозапальні властивості лептину - підвищення синтезу прозапальних цитокінів, лейкотрієнів (ЛТ), стимуляція хемокінезису еозинофілів тощо (Zarkesh-Esfahani H. et al., 2001; Mattioli B. et al., 2005) становлять вагомий науковий інтерес, оскільки проблема гіперлептинемії при ожирінні у хворих на БА є невивченою.

У медичній літературі відображені модифікації терапії БА із різною супровідною патологією (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, метаболічний синдром тощо), які обтяжують її перебіг (GINA, 2006; Приступа Л.Н., 2006), формують резистентність до базисного лікування та вимагають його корекції. Недостатня клінічна ефективність інгаляційних глюкокортикоїдів (ГК) за рахунок місцевої дії або/та необхідність застосування системних ГК у хворих на БА, обтяжену ожирінням, створюють передумови для застосування додаткової патогенетично обґрунтованої терапії. Зважаючи на поодинокі дані про вищу клінічну ефективність антилейкотрієнових препаратів порівняно із інгаляційними ГК у хворих на БА із ожирінням (Peters-Golden М. et al., 2006), може бути запропонований підхід із застосування кверцетину у комплексній терапії таких хворих.

Клініко-фармакологічні властивості кверцетину пов'язані із різнобічними протизапальними ефектами: мембраностабілізуючим, антиоксидантним, антилейкотрієновим (Вигівська О.А. та співавт., 2004). Кверцетин знижує синтез лейкотрієнів, блокуючи активність ферментів (фосфоліпази А2, 5-ліпоксигенази) у циклі арахідонової кислоти (Пархоменко А.Н. и соавт., 2000); продукцію ІЛ-1в, фактору некрозу пухлин (ФНП)-б, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-4, ІЛ-13, викликаючи супресію нуклеарного фактору-каппа, блокує вихід гістаміну, стабілізуючи мембрани опасистих клітин і базофілів (Kawai M. et al., 2007; Min Y.D. et al., 2007; Park H. et al., 2008); пригнічує синтез хемоатрактантного протеїну моноцитів епітелієм дихальних шляхів (Nanua S. et al., 2006), експресію ІЛ-2 та рецепторів до нього (CD25+) (Yu E.S. et al., 2008), індукує експресію генів та продукцію г-інтерферону (Nair M.P., 2002).

Призначення кверцетину супроводжується зниженням кількості еозинофілів у крові, бронхоальвеолярному лаважі та паренхімі легень (Rogerio A.P. et al., 2007), покращанням показників ФЗД, зменшенням частоти нападів ядухи та відповідно використання інгаляційних бронхолітиків (Марков А.Е., 1998).

Отже, системний спектр протизапальної дії кверцетину за рахунок антилейкотрієнових та антицитокінових ефектів є передумовою для визначення його ефективності у хворих на БА, асоційовану із ожирінням.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження затверджене Проблемною комісією МОЗ та АМН України «Пульмонологія і фтизіатрія» (протокол № 2 від 18.02.2008р.) і є частиною планової науково-дослідної роботи Медичного інституту Сумського державного університету «Вивчення стану здоров'я дитячого та дорослого населення Сумської області в умовах впливу соціальних, економічних та екологічних факторів» (державний реєстраційний номер 0101U002098), у якій дисертантка була відповідальним виконавцем.

Мета дослідження: обґрунтувати доцільність застосування кверцетину в комплексному лікуванні хворих на персистуючу середньої тяжкості та тяжку неконтрольовану бронхіальну астму, поєднану із вісцеральним ожирінням.

Завдання дослідження:

1. Оцінити особливості клінічного перебігу бронхіальної астми в поєднанні із вісцеральним ожирінням та ефективність контролю за її перебігом.

2. Дослідити вплив загальноприйнятої терапії та кверцетину на патогенетичні механізми обтяжуючого впливу вісцерального ожиріння на перебіг бронхіальної астми.

3. Обґрунтувати доцільність застосування препарату із антилейкотрієновою дією у хворих на бронхіальну астму та вісцеральне ожиріння на основі визначення рівнів лептину, цистеїнілових лейкотрієнів, показників імунної відповіді у хворих на бронхіальну астму із різною масою тіла.

4. Визначити клінічну ефективність кверцетину в динаміці спостереження за хворими на бронхіальну астму із вісцеральним ожирінням.

Об'єкт дослідження - бронхіальна астма, асоційована із вісцеральним ожирінням.

Предмет дослідження - клініко-патогенетичні аспекти перебігу бронхіальної астми за наявності вісцерального ожиріння, діагностика та лікування.

Методи дослідження: загальноприйняті клінічні, лабораторні та інструментальні методи - для діагностики БА; антропометричні - для діагностики ожиріння та його типу; непрямий імунофлуоресцентний - для фенотипування мононуклеарів; імуноферментний - для визначення вмісту цитокінів, цистеїнілових ЛТ, загального IgE у сироватці крові - з метою уточнення окремих ланок формування обтяжуючого впливу вісцерального ожиріння на перебіг БА та обґрунтування застосування антилейкотрієнової терапії.

Наукова новизна одержаних результатів

Уперше проведене дослідження рівня лептину у взаємозв'язку із рівнем цистеїнілових лейкотрієнів, цитокінів, IgЕ, рецепторів до IgЕ у хворих на БА із різною масою тіла та визначена роль лептину у патогенезі обтяжливого впливу вісцерального ожиріння на перебіг БА: стимулює синтез цистеїнілових лейкотрієнів, інтерлейкіну-6, IgЕ, експресію рецепторів до IgЕ та інтерлейкіну-6, гальмує продукцію інтерлейкіну-10.

За рахунок комплексного клініко-імунологічного дослідження доповнено обґрунтування відсутності повного контролю за перебігом БА при застосуванні ступеневої протизапальної терапії у більшості хворих на БА, поєднану із вісцеральним ожирінням.

Уперше визначена доцільність залучення до терапії таких хворих препарату із антилейкотрієновою дією - кверцетину з метою посилення протизапальної ефективності лікування за рахунок зменшення синтезу прозапальних медіаторів, чим забезпечується досягнення контролю за симптомами БА.

Уперше проведений аналіз механізму впливу лікування із використанням кверцетину, запропоновані рекомендації щодо його застосування у хворих на БА та доведена ефективність препарату із антилейкотрієновою дією на підставі вивчення вмісту маркерів запалення, показників функції зовнішнього дихання.

Практичне значення одержаних результатів

Доведено, що одним із механізмів поглиблення порушень функції зовнішнього дихання при асоціації БА із вісцеральним ожирінням, які не ліквідовуються завдяки застосуванню загальноприйнятого базисного лікування, є зміни цитокінового та лейкотрієнового гомеостазу.

Розроблений диференційований підхід до корекції клініко-імунологічних порушень у хворих на персистуючу БА середньотяжкого та тяжкого перебігу, асоційовану із вісцеральним ожирінням.

Доведені клінічні (зниження кількості денних та нічних симптомів, використання бронхолітиків короткої дії), функціональні (зменшення виразності бронхіальної обструкції), імунологічні ефекти покращання перебігу БА на фоні обтяжуючого впливу вісцерального ожиріння за рахунок застосування кверцетину.

Впровадження у практику. Результати дисертаційного дослідження впроваджено в Івано-Франківському обласному фтизіопульмонологічному центрі, Запорізькому обласному госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, міській клінічній лікарні №5 м. Полтави та №13 м. Харкова, Луганській та Сумській обласних клінічних лікарнях. Матеріали роботи використовуються у навчальному процесі на профільних кафедрах Медичного інституту Сумського державного університету, Івано-Франківського національного медичного університету та Луганського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою роботою здобувача. Дисертанткою самостійно проаналізовані наукова література та патентна інформація щодо проблеми поєднаного перебігу БА із вісцеральним ожирінням, доведені доцільність і необхідність здійснення роботи, визначені мета, завдання, обсяг та методи дослідження. Автор самостійно сформувала групи хворих, виконала клінічні обстеження, математичну обробку результатів клінічних, лабораторних, імунологічних та інструментальних досліджень. Дисертанткою проведено статистичний аналіз результатів, написано всі розділи роботи, сформульовано висновки та практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження у медичну практику та відображено в опублікованих працях.

Робота виконана на базі пульмонологічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні. Дослідження імунологічних показників здійснювалось у лабораторії Сумської обласної клінічної дитячої лікарні. Автор вдячна співробітникам даних підрозділів за сприяння у виконанні дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були представлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Луганськ, 2008), І Національному конгресі «Человек и лекарство - Украина» (Київ, 2008), ІІ і ІІІ Національних Астма-Конгресах (Київ, 2008, 2009), VII з'їзді алергологів та імунологів СНД та IІ Всесвітньому форумі із астми та респіраторної алергії (Санкт-Петербург, 2009); науковому симпозіумі «Імунопатологія при респіраторних захворюваннях» (Тернопіль, 2009); Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених, присвяченій 150-річчю з дня народження проф. М.Ф. Гамалеї «Молодь - медицині майбутнього» (Одеса, 2009), на щорічних підсумкових науково-практичних конференціях Медичного інституту Сумського державного університету (2008, 2009). Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр клінічного профілю та наукової ради Медичного інституту Сумського державного університету 7 грудня 2009 року.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 17 наукових працях, у тому числі 4 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, з них 2 самостійні праці. Отримано один деклараційний патент України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 147 сторінках друкованого тексту, складається із вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку посилань (244 джерела, з них: 45 - кирилицею, 199 - латиною). Робота ілюстрована 17 таблицями, 25 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об`єкт та методи дослідження. Обстежено 132 хворих на персистуючу БА середньої тяжкості та тяжку неконтрольованого перебігу, які перебували на лікуванні у пульмонологічному відділенні Сумської обласної клінічної лікарні за період 2007-2009 рр. Формулювання діагнозу БА, визначення рівня контролю, лікування хворих проводили згідно з Наказом МОЗ України №128 від 19.03.2007 року.

Серед обраних пацієнтів у 68 (51,5 %) верифіковано перебіг середньої тяжкості, у 64 (48,5 %) - тяжкий перебіг.

Критерії включення у дослідження: наявність клінічних симптомів БА, функціональних даних бронхообструкції, її вираженої зворотності та добової варіабельності, антропометричні критерії вісцерального ожиріння (ВО), вік пацієнтів від 18 до 60 років.

Критерії виключення: хворі із легким перебігом захворювання, із тяжким неконтрольованим перебігом, у яких є потреба в постійній терапії системними ГК, а також пацієнти, які мали виражену супутню патологію (декомпенсовані захворювання серцево-судинної системи, нирок, печінки, цукровий діабет), вагітність.

З метою діагностики ВО проводили антропометричні вимірювання із визначенням індексу маси тіла (ІМТ), коефіцієнта централізації жировідкладення, які оцінювали згідно з рекомендаціями ВООЗ (2006).

Для дослідження клініко-патогенетичних особливостей перебігу БА на фоні вісцерального ожиріння обстежені пацієнти були поділені на такі групи: I групу становили 24 хворих на БА із нормальною масою тіла (ІМТ - (23,5±1,3) кг/м2), IІ групу - 108 хворих на БА із ВО (ІМТ - (34,1±0,3) кг/м2). Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб із нормальною масою тіла (НМТ).

З метою вивчення ефективності запропонованої програми лікування БА, асоційованої з ВО, пацієнти IІ групи були поділені методом стратифікованої рандомізації на підгрупи, однорідні за віком, статтю, тривалістю та ступенем тяжкості БА, провокуючими загострення факторами: IІ-а підгрупа - 54 хворих, яким застосовувалася базисна терапія інгаляційним глюкокортикоїдом - будесонідом (середні або високі дози) та пролонгованим Я2-агоністом - формотеролом (12 мкг/добу), як і хворим І групи; IІ-б підгрупа - 54 хворих, які отримували у доповнення до базисної терапії кверцетин водорозчинний по 0,5 г внутрішньовенно протягом 5 днів, потім по 6 г на добу per os протягом 3 місяців. Набір хворих проводили переважно у весняно-осінній період шляхом випадкової вибірки.

Дослідження ефективності терапії проводили через 3 місяці від початку лікування. У процесі дослідження проводилась оцінка клінічних проявів БА з урахуванням кількості нападів ядухи, моніторинг добового користування швидкодіючими бронхолітиками.

Вивчення вентиляційної функції легень проводили за даними спірограми з аналізом кривої "потік-об'єм" форсованого видиху. Аналізували життєву ємність легень (ЖЄЛ); форсовану життєву ємність легень (ФЖЄЛ); об`єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1); показник ОФВ1/ФЖЄЛ; пікову швидкість видиху (ПШВ). Всі показники виражені у відсотковому відношенні до належних величин. Дослідження проводили зранку, пацієнт робив 3 спроби, з яких оцінювали найвищі значення. Пацієнти перед дослідженням утримувалися від прийому в2-агоністів/М-холінолітиків короткої дії протягом 6 годин, пролонгованих в2-агоністів - 12 годин. Наявність зворотності бронхіальної обструкції визначали за результатами фармакологічної проби з 2-агоністом короткої дії -- приріст ОФВ1 більше 15 % або 200 мл через 15 - 20 хвилин після прийому 200 мкг сальбутамолу.

Проведено імунофенотипування лімфоцитів периферичної крові за експресією CD3+, CD4+, CD8+, CD23+, CD25+ непрямим імунофлуоресцентним методом (ТЗОВ «Сорбент», Росія; Інститут експериментальної патології, онкології та радіології ім. Р.Є. Кавецького, Україна); імуноферментне визначення цитокінів: лептину («DRG», Німеччина), ІЛ-6, IЛ-10 (ТЗОВ «Протеїновий контур», Росія), лейкотрієнів С4D4E4 («Neogen», США/Канада), загального IgE («Полігност», Росія).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою ліцензійної програми Microsoft Excel (договір № 8318137 від 28.05.2008р.) із використанням параметричних методів Ст`юдента і Фішера: обчислювали величину t (Лапач С.М., 2002).

Результати власних досліджень та їх обговорення

Хворі на БА із ВО порівняно з хворими із нормальною масою тіла мали менший рівень контролю за рахунок достовірно більшої кількості денних нападів ядухи (3,2±0,11) проти (2,5±0,26), нічних нападів (1,8±0,08) проти (1,3±0,13) та відповідно більшу потребу у в2-агоністах короткої дії (4,9±0,17) проти (3,9±0,37) рази на добу (р<0,05).

Вивчення вентиляційної функції легень в обстежених хворих на БА обох груп показало більш виражені зміни основних показників ФЗД у пацієнтів із ВО порівняно із хворими на ізольовану БА. Порушення бронхіальної прохідності констатували за зниженими показниками ФЖЄЛ, ОФВ1. ОФВ1 у пацієнтів із БА та ВО був нижчим (55,01,0) % порівняно із таким у хворих на ізольовану БА (59,82,1) %, що свідчить про більш виразні обструктивні порушення при ожирінні та співзвучно із даними інших дослідників (Царев В.П., 2002; Peters-Golden М. et al., 2006). Показник ФЖЄЛ аналогічно був нижчим у хворих II групи порівняно із таким I групи: (59,11,0) % проти (67,41,8) % (р<0,05).

Адипоцити жирової тканини синтезують лептин, ІЛ-6, ІЛ-1в, ФНП-б, які є регуляторами запальної відповіді при БА (Beuther D.A., 2006). За механізмом дії лептин індукує Т-імунну відповідь, продукцію цитокінів (ІЛ-1в, ІЛ-6, ФНП-б), ЛТ і простагландинів, експресію маркерів активації лімфоцитів (СD25+ тощо) та молекул адгезії на ендотеліоцитах, активує еозинофіли, макрофаги (Mancuso P. et al., 2004; Wong C.K. et al., 2007).

Встановлені вищі рівні лептину, ІЛ-6 у хворих на БА із ВО, порівняно із такими у хворих І групи (р<0,001), що свідчить про зростання їх продукції у міру збільшення ІМТ (табл. 1).

Виявлено прямий кореляційний зв'язок рівнів лептину з ІМТ (r=0,78; р<0,05), із об'ємом загальної жирової тканини (r=0,79; p<0,05); рівнів ІЛ-6 з ІМТ (r=0,60; р<0,05) і з об'ємом вісцеральної жирової тканини (r=0,65; р<0,05), а також між рівнем лептину та ІЛ-6 (r=0,69; р<0,05), що підтверджує роль жирової тканини як додаткового джерела синтезу прозапальних медіаторів, які залучені до механізмів обтяжливого впливу ожиріння на перебіг БА.

У хворих на БА із ВО вміст цистеїнілових ЛТ на 31,5 % перевищував показник І групи, тоді як рівень ІЛ-10 - на 40,2 % нижчий за показник у І групі (р<0,05), що свідчить про зниження протизапального потенціалу за рахунок гальмівного впливу лептину, ІЛ-6 та ЛТ на синтез ІЛ-10 (Matioli B. et al., 2005).

Виявлено прямий кореляційний зв'язок ІМТ з рівнем ЛТ (r=0,38; р<0,05), рівнів лептину із ЛТ (r=0,35; р<0,01), який узгоджується із даними Mancuso P. et al. (2004) щодо стимулюючого впливу лептину на синтез ЛТ макрофагами. Встановлено негативний кореляційний зв'язок ІЛ-10 із ЛТ (r=-0,42; р<0,05), лептином (r=-0,35; р<0,05), ІЛ-6 (r=-0,39; р<0,01), ІМТ (r=-0,45; р<0,05). Негативний кореляційний зв'язок між ОФВ1 та цистеїніловими ЛТ (r=-0,50; р<0,01), ІЛ-6 (r=-0,22; р<0,05) пояснює більш суттєві обструктивні зміни у хворих на БА, асоційовану із ВО.

Отримані дані щодо гіперпродукції лептину, ЛТ, ІЛ-6 та менш інтенсивного підвищення протизапального ІЛ-10 відображають рівень активності алергічного запального процесу та узгоджуються із сучасною уявою про участь лептину у підтримці запальних, у тому числі й алергічних, реакцій (Shore S.A., 2005).

Дослідження клітинної ланки імунних зрушень до лікування показало, що у хворих на БА ІІ-а підгрупи вміст Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів нижчий порівняно із таким у хворих І групи (р<0,05). Рівень експресії рецепторів до ІЛ-2 (CD25+) у хворих І та ІІ-а груп зростав до (18,41,1) % та до (27,81,3) % відповідно (р<0,05), що свідчить про високий ступінь активності Т-лімфоцитів. Рівень експресії CD23+ у хворих ІІ-а підгрупи перевищує показник у контрольній (р<0,001) та у хворих І групи (р<0,05). Рівень лептину прямо корелює із експресією CD23+, CD25+ (r1=0,48; r2=0,64; р1,2<0,01), що доводить роль гіперлептинемії у зрушеннях клітинного імунітету.

Кількість загального ІgЕ у хворих І групи становила (240,1±19,9) МО/мл, у ІІ-а підгрупі - (311,8±28,5) МО/мл проти (28,2±3,8) МО/мл у контрольній (р<0,05). Встановлено прямий взаємозв'язок між рівнем експресії CD23+ та ІgЕ (r=0,60; р<0,001), між рівнем ІgЕ та ІМТ (r=0,36, р<0,01), що доводить роль ВО у посиленні алергічного запалення у хворих на БА.

Механізм впливу ожиріння на перебіг БА відображений на рис. 1, запальний процес при БА на фоні ожиріння супроводжується вираженою гіперлептинемією, яка сприяє надмірному синтезу ЛТ, активації продукції ІЛ-6, ІgЕ, недостатньому синтезу протизапального ІЛ-10, обумовлюючи системні порушення у цитокіновій регуляції.

Після базисного лікування у хворих вірогідно знизилася кількість денних та нічних нападів, потреба у бронхолітиках короткої дії, що супроводжувалося зростанням ОФВ1 у хворих І групи із (59,82,1) % до (77,71,2) %, у хворих ІІ-а підгрупи - із (55,01,0) % до (63,91,5) %. Так, у хворих І групи кількість денних нападів знизилась до (0,5±0,13), нічних - до (0,2±0,08), потреба у бронхолітиках відповідно до (0,7±0,19) разів на добу (р<0,05), а у хворих ІІ-а підгрупи - до (1,0±0,10), (0,9±0,07), (1,9±0,08) відповідно (р<0,05).



Рис.1. Патогенетичний механізм обтяжливої дії гіперлептинемії на перебіг бронхіальної астми.

Після лікування у хворих I групи зростала кількість Т-лімфоцитів та Т-хелперів із наближенням до показника ПЗО, але зберігався дефіцит Т-супресорів (р<0,05); експресія CD23+ і CD25+ знижувалася порівняно із вихідним рівнем (р<0,05). У хворих на БА із ВО вміст Т-лімфоцитів і Т-супресорів був нижчим порівняно із таким у хворих І групи (р<0,05). Експресія CD23+ та CD25+ знижувалась, але перевищувала показник у хворих І групи (р<0,05).

Рівень загального IgE у хворих на БА із ВО зменшився до (177,8±14,9) МО/мл, що було вищим порівняно із показником у контрольній групі (р<0,05) та у пацієнтів із БА і НМТ - (139,9±11,5) МО/мл (р<0,05). Збереження високого вмісту IgE у хворих ІІ-а підгрупи свідчить про реагіновий механізм запалення, яке підтримується впливом прозапальних медіаторів жирової тканини.

Вміст медіаторів запалення у крові хворих на БА під час базисного лікування представлений у табл. 1. Так, концентрація лептину, ІЛ-6, цистеїнілових ЛТ у хворих ІІ-а підгрупи знизилася, але залишалася вищою за показники у хворих І групи (р<0,05).

Вміст ІЛ-10 є маркером активності алергічного запалення (Кетлинский С.А., 2008), а низький рівень ІЛ-10 у хворих ІІ групи до та незначне його підвищення після лікування порівняно із хворими на БА із нормальною масою тіла свідчать про збереження алергічного запалення, що пов'язано із наявністю лептинемії, яка гальмує протизапальні можливості імунокомпетентних клітин (De Rosa V. et al., 2007; Hersoug L.G., 2007).

Таблиця 1

Концентрація медіаторів запалення у крові хворих на бронхіальну астму у ході базисного лікування

Показник	Групи обстежених
	Контрольна, n=20	I група (із нормальною масою тіла), n=22	II-а підгрупа (із вісцеральним ожирінням), n=29
Лептин, нг/мл	4,9±0,5	14,9±0,8* 9,8±0,5#	35,8±2,2*** 32,3±2,1
ІЛ-6, пг/мл	4,3±0,3	11,3±0,4* 6,8±0,4#	24,2±1,9*** 17,8±1,7#
ІЛ-10, пг/мл	4,1±0,4	12,9±1,3* 22,2±1,9#	9,2±1,1*** 16,5±1,5#
ЛТ C4/D4/E4, пг/мл	66,8±7,9 (n=12)	258,5±27,6* 147,7±12,8#	340,7±26,5*** 268,8±18,9#

Примітки:

1. У чисельнику - показники до лікування; у знаменнику - показники після лікування;

2. * - достовірність відмінності (р?0,001) показників порівняно із контролем;

3. ** - достовірність відмінності (р?0,05) показників порівняно із І групою;

4. # - достовірність відмінності (р?0,05) показників порівняно із вихідним рівнем.

Збереження високого вмісту лептину, ІЛ-6, цистеїнілових ЛТ на фоні базисного лікування у хворих на БА із ВО, пояснює тривале збереження обструктивних порушень за рахунок подальшої персистенції запального процесу в бронхах та обгрунтовує доцільність додаткового застосування антилейкотрієнового препарату з метою усунення виявленого системного цитокін-лейкотрієнового дисбалансу

Роль лептину у синтезі метаболітів арахідонової кислоти стала теоретичною передумовою для застосування блокатора синтезу ЛТ - кверцетину - у лікуванні хворих на БА, обтяжену ВО, у яких зберігалася гіперлептинемія у ході базисної терапії.

Залучення кверцетину до лікування хворих на БА із ВО сприяло зниженню частоти використання в2-агоністів короткої дії до (0,9±0,09) разів на добу за рахунок зменшення кількості денних та нічних нападів ядухи до (0,7±0,08) та (0,3±0,08), (р<0,05). У структурі тяжкості нападів ядухи у хворих ІІ-б підгрупи переважали легкі напади - (38,9±6,7) % та середньої тяжкості - (55,6±6,8) %, тоді як у хворих ІІ-а підгрупи переважали напади середньої тяжкості - (57,4±6,8) % та тяжкі - (25,9±6,0) %, легкі напади реєструвалися у (16,7±5,1) % пацієнтів.

Позитивна клінічна динаміка супроводжувалась поліпшенням вентиляційної функції легень в обстежених хворих. ОФВ1 та ПШВ достовірно збільшувались, що дало змогу об'єктивно говорити про рівень контролю за перебігом БА. Виявлено вірогідне зростання ОФВ1 до (70,41,3) % порівняно із пацієнтами, які отримували лише базисне лікування (63,91,5) % (р<0,05).

Повного контролю за симптомами БA досягнуто у 58,3 % хворих І групи, 24,1 % хворих ІІ-б підгрупи та 9,3 % хворих ІІ-а підгрупи; часткового контролю - 41,7 %, 64,8 % і 63,0 % хворих відповідно. У 27,8 % хворих на БА і ВО, які отримували лише базисне лікування, та в 11,1 % хворих, які додатково отримували кверцетин, перебіг БА залишився неконтрольованим (табл. 2).

Таким чином, серед хворих на БА із ВО вдалося досягти повного контролю лише у кожного десятого хворого, який лікувався за базисною схемою, і у кожного четвертого, який додатково до базисної терапії отримував кверцетин.

Таблиця 2

Рівень контролю бронхіальної астми після лікування

Рівень контролю	Групи хворих
	І група (із нормальною масою тіла), n=24, %	ІІ група (із вісцеральним ожирінням)
		ІІ-а підгрупа, n=54, %	ІІ-б підгрупа, n=54, %
Повний	58,310,3	9,23,9	24,15,8*
Частковий	41,710,3	63,06,6	64,86,6
Неконтрольована бронхіальна астма	0	27,86,2	11,14,3*

Примітка. * - вірогідність показників (р<0,05) порівняно із ІІ-а підгрупою.

Аналізуючи тривалість періодів контролю за симптомами БА через рік, виявили, що збереження повного або часткового контролю протягом 3 місяців і більше було у (61,1±6,7) % хворих ІІ-а підгрупи та у (68,5±6,4) % хворих ІІ-б підгрупи (р>0,05) проти (95,8±4,2) % хворих І групи, що доводить необхідність подальшого застосування хворими на БА із ВО кверцетину.

Результати вивчення клітинно-молекулярних механізмів запалення показали, що експресія рецепторів до IgE (кількість CD23+) знизилася до (7,30,5) % (р<0,05), рецепторів до ІЛ-2 - до (13,81,0) %, що нижче за такий показник у хворих ІІ-а підгрупи (р<0,05) і співзвучно із результатами дослідження Yu E.S. et al. (2008) стосовно супресорного впливу кверцетину на активність лімфоцитів.

Включення кверцетину до комплексної терапії у хворих на БА із ВО супроводжувалося зменшенням ІЛ-6 на 50,0 %, цистеїнілових ЛТ - на 45,2 %, тоді як у хворих ІІ-а підгрупи - на 26,0 % та 21,0 % відповідно порівняно із вихідним рівнем. Встановлено тенденцію до зниження лептину у хворих ІІ-а підгрупи та достовірне зниження у хворих ІІ-б підгрупи (р<0,05), що можна пояснити зменшенням рівнів прозапальних цитокінів, які деякою мірою стимулюють вироблення лептину.

Вміст протизапального ІЛ-10 у хворих ІІ-б підгрупи вірогідно зростав та перевищував показник у пацієнтів ІІ-а підгрупи. Збільшення продукції ІЛ-10 у хворих на БА із ВО на фоні незначного зниження лептину, на нашу думку, пояснюється антилейкотрієновою дією кверцетину, оскільки відомо, що за відсутності ЛТ зростає синтез ІЛ-10 (DiMeo D. et al., 2008).

Рівень загального IgE у хворих ІІ-б підгрупи був на 20,7 % меншим, ніж у хворих ІІ-а підгрупи (р<0,05), що можна пояснити більш значним зростанням ІЛ-10 та зниженням ІЛ-6.

Таким чином, динаміка вмісту цитокінів, ЛТ та IgE під час лікування хворих на БА відображає зменшення активності запального процесу, пояснює зниження виразності обструктивних розладів та забезпечує вищу клінічну ефективність базисної терапії у комбінації із кверцетином при середньотяжкій та тяжкій БА, поєднаній із вісцеральним ожирінням.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної задачі пульмонології - оптимізація лікування хворих на бронхіальну астму із вісцеральним ожирінням шляхом додаткового застосування протизапального препарату із антилейкотрієновою дією кверцетину на підставі вивчення ролі гіперлептинемії у механізмах обтяжливого впливу ожиріння на перебіг бронхіальної астми.

1. У хворих на бронхіальну астму середньої тяжкості та тяжким перебігом, асоційовану із вісцеральним ожирінням, визначено вищу кількість денних (3,2±0,11) та нічних (1,8±0,08) нападів ядухи протягом доби, потребу у бронхолітиках (4,9±0,17) рази на добу та більш виразні обструктивні порушення функції зовнішнього дихання (об'єм форсованого видиху за першу секунду - (55,01,0) %) порівняно із хворими на бронхіальну астму із нормальною масою тіла - (59,82,1) %.

2. Базисна терапія хворих на бронхіальну астму із вісцеральним ожирінням забезпечує вірогідно нижчий рівень контролю за симптомами захворювання та показниками функції зовнішнього дихання порівняно із хворими на бронхіальну астму із нормальною масою тіла.

3. У хворих із неконтрольованою бронхіальною астмою та вісцеральним ожирінням рівні сироваткового лептину, цистеїнілових лейкотрієнів, ІЛ-6 та загального ІgЕ вищі, а рівні ІЛ-10 нижчі порівняно із такими у хворих на бронхіальну астму із нормальною масою тіла (р<0,05). Ступенева базисна терапія сприяє зниженню вмісту лептину, цистеїнілових лейкотрієнів, ІЛ-6, загального ІgЕ, що перевищує показники у хворих із нормальною масою тіла (р<0,05) та практично здорових осіб (р<0,05).

4. Збереження гіперлептинемії у хворих на бронхіальну астму із вісцеральним ожирінням сприяє підвищеному синтезу цистеїнілових лейкотрієнів, ІЛ-6, загального ІgЕ і зниженню рівня протизапального ІЛ-10, що обумовлює неможливість досягнення повного контролю за симптомами бронхіальної астми на фоні лікування інгаляційними глюкокортикоїдами у 90,8 % хворих та є підставою для включення до терапії протизапального антилейкотрієнового препарату системної дії.

5. Застосування кверцетину в комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму із вісцеральним ожирінням посилює протизапальний ефект базисної терапії за рахунок зниження експресії активаційних маркерів лімфоцитів (CD23+, CD25+) на 50,0 %, вмісту цистеїнілових лейкотрієнів на 45,2 %, прозапальних цитокінів - лептину на 16,8 %, ІЛ-6 50,0 % та підвищення рівня протизапального ІЛ-10 на 20,6 % порівняно із показниками у хворих, які отримували лише базисну терапію (р<0,05).

6. Комплексна терапія із включенням кверцетину покращує клінічний перебіг бронхіальної астми у хворих із вісцеральним ожирінням: сприяє вірогідному зниженню кількості денних та нічних симптомів, зростанню об'єму форсованого видиху за першу секунду, що обумовлює досягнення часткового чи повного контролю за симптомами бронхіальної астми у (88,9±4,3) % хворих порівняно із (72,2±6,2) % осіб, які отримували лише базисну терапію (р<0,05).

7. Збереження повного/часткового контролю за симптомами бронхіальної астми 3 місяці і більше протягом року спостереження відмічено у достовірно меншої кількості хворих на бронхіальну астму із вісцеральним ожирінням (64,8±4,6) % порівняно із пацієнтами із бронхіальною астмою і нормальною масою тіла (95,8±4,2) %, що доводить необхідність подальшого застосування кверцетину у хворих на бронхіальну астму із вісцеральним ожирінням.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

За наявності вісцерального ожиріння у хворих на бронхіальну астму необхідно залучати до лікування кверцетин по 0,5 г внутрішньовенно протягом 5 днів, потім по 6,0 г на добу всередину протягом 3 місяців з метою зменшення запальних ефектів лептину: зниження лейкотрієнемії, ІЛ-6, підвищення ІЛ-10, що сприятиме досягненню часткового/повного контролю за перебігом бронхіальної астми та його тривалому збереженню.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фадєєва, Г.А. Гіперлептинемія як посередник між ожирінням і бронхіальною астмою [Текст] / Г.А. Фадєєва, Л.Н. Приступа // Астма та алергія. - 2008. - № 1-2. - С. 5-10. Автором самостійно опрацьована література із даної проблеми, проведений її огляд. Приступа Л.Н. сформулювала узагальнення.

2. Фадєєва, Г.А. Роль медіаторів запалення і атопії в обтяженні перебігу бронхіальної астми, асоційованої із вісцеральним ожирінням [Текст] / Г.А. Фадєєва // Астма та алергія. - 2008. - № 3-4. - С. 45-49.

3. Фадєєва, Г.А. Динаміка лептину, інтерлейкінів у хворих на бронхіальну астму із вісцеральним ожирінням [Текст] / Г.А. Фадєєва, Л.Н. Приступа // Вісник СумДУ. Серія Медицина. - 2009. - № 1. - С. 208-213. Автору належать огляд літератури, зібрання матеріалу, статистична обробка та інтерпретація результатів дослідження. Приступою Л.Н. зроблені висновки.

4. Фадєєва, Г.А. Клініко-імунологічна ефективність застосування кверцетину у хворих на бронхіальну астму у поєднанні із вісцеральним ожирінням [Текст] / Г.А. Фадєєва // Вісник СумДУ. Серія Медицина. - 2009. - № 2, Т.1. - С. 162-167.

5. Пат. 46813 Україна, МПК (2009) А 61 В 17/00. Спосіб лікування хворих на бронхіальну астму у поєднанні із вісцеральним ожирінням [Текст] / Фадєєва Г. А., Приступа Л.Н.; заявник та власник Сумський державний університет. - № u 2009 06459; заявл. 22.06.09; опубл. 11.01.10, Бюл. № 1. - 3с. Автору належать збір матеріалу, статистична обробка та інтерпретація результатів дослідження. Приступі Л.Н. - консультативна допомога.

6. Приступа, Л.Н. Бронхіальна астма та ожиріння: етіологічні та патогенетичні паралелі [Текст] / Л.Н. Приступа, Г.А. Рокитянська, В.В. Дитко // Матеріали XV з`їзду терапевтів України. -- Київ, 2004. - С. 245-246. Автору належать участь у зборі матеріалу, підготовка до друку, Приступі Л.Н. - ідея роботи, огляд літератури, узагальнення результатів, Дитко В.В. - статистична обробка даних.

7. Фадєєва, Г.А. Продукція лептину та інтерлейкіну-6 у хворих на бронхіальну астму з різною масою тіла [Текст] / Г.А. Фадєєва, Л.Н. Приступа // І Національний конгрес «Человек и лекарство - Украина». - Київ, 2008. - С. 77. Автору належать збір матеріалу, статистична обробка та інтерпретація результатів дослідження, Приступі Л.Н. - консультативна допомога.

8. Фадєєва, Г.А. Вплив інгаляційних кортикостероїдів на вміст лептину та інтерлейкіну-6 у хворих на бронхіальну астму, поєднану з вісцеральним ожирінням [Текст] / Г.А. Фадєєва // Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Сучасні досягнення внутрішньої медицини». - Суми, 2008. - С. 10-11.

9. Приступа, Л.Н. Вплив кверцетину на клітинно-молекулярні механізми запалення у хворих на бронхіальну астму із вісцеральним ожирінням [Текст] / Л.Н. Приступа, Г.А. Фадєєва // Матеріали ІІ Національного астма-конгресу. - Київ, 2008. - С. 110. Автором обрана тема роботи, завдання, проведені дослідження, статистична обробка результатів. Приступою Л.Н. зроблені висновки.

10. Фадєєва, Г. А. Динаміка рівнів лейкотрієнів крові хворих на бронхіальну астму, обтяжену вісцеральним ожирінням [Текст] / Г.А. Фадєєва, Л.Н. Приступа, Т.О. Гуйва, А.В. Райський, Ю.В. Григор`єв // Матеріали ІІ Національного астма-конгресу. - Київ, 2008. - С. 125. Автором проведено збір та статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів, Приступою Л.Н. - корекцію висновків. Гуйва Т.О., Райський А.В., Григор`єв Ю.В. брали участь на етапі збору матеріалу.

11. Fadeeva, G.A. Content of serum leptin in bronchial asthma patients with different body mass [Text] / G.A. Fadeeva // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. Український медичний альманах. - 2008. - Т.11, №1. - С.221-222.

12. Фадєєва, Г.А. Порівняльний аналіз рівнів імуноглобуліну Е у хворих на бронхіальну астму з різною масою тіла [Текст] / Г.А. Фадєєва, Л.Н. Приступа // Матеріали ІІІ Національного Астма-Конгресу. Астма та алергія. - 2009. - № 1-2. - С. 175. Автору належать ідея, збір матеріалу, аналіз результатів дослідження, статистична обробка, підготовка матеріалу до друку, Приступі Л.Н. - консультативна допомога.

13. Фадєєва, Г.А. Залежність рівнів цитокінів від ступеня тяжкості бронхіальної астми, асоційованої з вісцеральним ожирінням [Текст] / Г.А. Фадєєва // Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання клінічної медицини». - Суми, 2009. - С. 29.

14. Фадєєва, Г.А. Вплив лейкотрієнів на обструктивні зміни у хворих на бронхіальну астму з різною масою тіла [Текст] / Г.А. Фадєєва // Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання клінічної медицини». - Суми, 2009. - С. 29.

15. Фадеева, А.А. Эффективность ингаляционных глюкокортикоидов у больных с бронхиальной астмой и висцеральным ожирением [Текст] / А.А. Фадеева, Л.Н. Приступа // Аллергология и иммунология. - 2009. - Т. 10, № 2. - С. 190. Автором проведено збір та статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів. Приступа Л.Н. сформулювала висновки.

16. Фадєєва, Г.А. Порівняльне визначення протизапального інтерлейкіну-10 у хворих на бронхіальну астму з різною масою тіла [Текст] / Г.А. Фадєєва // Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених, присвячена 150-річчю з дня народження проф. М.Ф. Гамалеї «Молодь - медицині майбутнього». - Одеса, 2009. - С. 109-110.

17. Фадєєва, Г.А. Протизапальні ефекти кверцетину при бронхіальній астмі, асоційованій із вісцеральним ожирінням [Текст] / Г.А. Фадєєва, Л.Н. Приступа // Науковий симпозіум «Імунопатологія при респіраторних захворюваннях». - Тернопіль, 2009. - С. 128-129. Автором зібрано матеріал, проведено статистичну обробку, підготовлено матеріал до друку. Приступою Л.Н. сформульовано висновки.

АНОТАЦІЯ

Фадєєва Г.А. Клініко-патогенетичне обґрунтування модифікації лікування хворих на бронхіальну астму, асоційовану з вісцеральним ожирінням. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 - пульмонологія. - Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України», Київ, 2010.

У дисертації з`ясований один із патогенетичних механізмів посилення запалення дихальних шляхів у хворих на бронхіальну астму у поєднанні із вісцеральним ожирінням на підставі вивчення рівнів лептину, експресії активаційних маркерів лімфоцитів, цистеїнілових лейкотрієнів, про- та протизапальних цитокінів, загального імуноглобуліну E.

Обґрунтована доцільність залучення препаратів із антилейкотрієновою дією, зокрема кверцетину, хворим на бронхіальну астму, асоційовану із вісцеральним ожирінням, з метою зменшення синтезу цистеїнілових лейкотрієнів, прозапального інтерлейкіну-6, рецепторів до імуноглобуліну Е та інтерлейкіну-2 і посилення протизапального ефекту базисного лікування, чим забезпечується контроль за симптомами бронхіальної астми.

Ключові слова: бронхіальна астма, вісцеральне ожиріння, лептин, цистеїнілові лейкотрієни, кверцетин.

ANNOTATION

бронхіальний астма ожиріння лептин

Fadeeva G.A. Clinical and pathogenetic substantiation of the modified treatment of patients with bronchial asthma associated with visceral obesity. - Manuscript.

Dissertation on competition of the Candidate of Medical Sciences degree in speciality 14.01.27 - pulmonology. - State organization “National institute of phthisiology and pulmonology named by F.G. Yanovsky AMS of Ukraine”, Kyiv, 2010.

The thesis deals with one of the pathogenetic mechanism for enhancing airway inflammation in the patients with bronchial asthma and visceral obesity based on studies of leptin levels, expression of activation markers of lymphocytes, cysteinyl leukotrienes, pro- and anti-inflammatory cytokines, IgE.

Expediency of application of antileukotriene medicines, including quercetin, in patient with bronchial asthma and visceral obesity has been substantiated to reduce the synthesis of cysteinyl leukotrienes, proinflammatory interleukin-6, expression of receptors to IgE and interleukin-2, to increase anti-inflammatory effect of basic treatment, which ensures asthma-control.

Key words: bronchial asthma, visceral obesity, leptin, cysteinyl leukotrienes, quercetin.

АННОТАЦИЯ

Фадеева А.А. Клинико-патогенетическое обоснование модификации лечения больных бронхиальной астмой, ассоциированной с висцеральным ожирением. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.27 - пульмонология. - Государственное учреждение «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского АМН Украины», Киев, 2010.

Обследовано 132 пациента с персистирующей бронхиальной астмой средней степени тяжести и тяжелой неконтролированного течения. С целью обоснования дифференцированного подхода к лечению бронхиальной астмы, ассоциированной с висцеральным ожирением, пациенты были поделены на две группы: в І группу включено 24 пациента с бронхиальной астмой и нормальной массой тела, во ІІ группу - 108 пациентов с бронхиальной астмой и висцеральным ожирением, которые были распределены на две подгруппы - ІІ-а и ІІ-б по 54 больных в каждой. Пациенты І и ІІ-а подгруппы получали базисную терапию бронхиальной астмы, ІІ-б подгруппы - в дополнение к базисной терапии кверцетин. 20 практически здоровых людей с нормальной массой тела составили контрольную группу.

Методы исследования: общеклинические обследования больных для диагностики бронхиальной астмы, антропометрические - для диагностики висцерального ожирения, иммунофлюоресцентный - для фенотипирования лимфоцитов, иммуноферментный - для определения цитокинов (лептина, ИЛ-6, ИЛ-10), цистеиниловых лейкотриенов, общего IgE.

Проведенные у больных бронхиальной астмой с различной массой тела исследования дают решение актуальной задачи пульмонологии - раскрывают один из патогенетических механизмов отягощающего влияния гиперлептинемии на синтез лейкотриенов и персистенцию аллергического воспаления в бронхах.

У больных бронхиальной астмой в сочетании с висцеральным ожирением выявлены более низкие показатели относительного содержания общих Т-лимфоцитов, Т-супрессоров, повышение экспрессии рецепторов к IgE (CD23+) и ИЛ-2 (CD25+), уровня общего IgE. Установлена гиперпродукция лептина, ИЛ-6, цистеиниловых лейкотриенов и снижение синтеза противовоспалительного ИЛ-10 по сравнению с больными бронхиальной астмой с нормальной массой тела. Прямые корреляционные связи уровней лептина с цистеиниловыми лейкотриенами (r=0,35; р<0,01), ИЛ-6 (r=0,69; р<0,05), содержанием общего IgE (r=0,37; р<0,05) свидетельствуют о повышенном синтезе провоспалительных медиаторов на фоне гиперлептинемии. Снижение концентрации ИЛ-10 на фоне гиперпродукции лептина подтверждается обратной корреляционной связью (r=-0,35; р<0,05).

Изучение состояния клеточно-молекулярных механизмов и цитокиновой регуляции у пациентов с бронхиальной астмой и висцеральным ожирением на фоне базисного лечения показало, что уровни експрессии активационных маркеров лимфоцитов, рецепторов к IgE, общего IgE, лептина, ИЛ-6, цистеиниловых лейкотриенов были выше, а продукция противовоспалительного ИЛ-10 ниже по сравнению с больными бронхиальной астмой и нормальной массой тела.

Назначение кверцетина в дополнение к базисной терапии пациентам с бронхиальной астмой и висцеральным ожирением способствовало повышению клинической эффективности базисного лечения за счет более выраженного системного противовоспалительного действия и уменьшения обструктивных нарушений вентиляционной функции легких. Разработаны практические рекомендации по применению кверцетина с целью обеспечения контроля за симптомами бронхиальной астмы у большего количества пациентов.

Ключевые слова: бронхиальная астма, висцеральное ожирение, лептин, цистеиниловые лейкотриены, кверцетин.

Підписано до друку 09.07.2010 р. Формат 60Ч90/16 Папір ксероксний.

Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100 пр. Гарнітура Times New Ум. друк. арк. 1,0. Замовлення №1113 Roman Cyr.

Друк офсетний.

Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007.

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до

Державного реєстру ДК № 3062 від 17.12.2007 р.

Надруковано у друкарні СумДУ,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007.

Размещено на Allbest.ru