Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 616.12-008.331.1+616.233-002]-06:612.13

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЗМІНИ СЕРЦЕВОЇ І ЛЕГЕНЕВОЇ ГЕМОДИНАМІКИ ТА МЕТОДИ ЇХ КОРЕКЦІЇ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ У ПОЄДНАННІ ІЗ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ

14.01.02 - внутрішні хвороби

МАЗУР Олена Петрівна

Івано-Франківськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського” МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Швед Микола Іванович, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського” МОЗ України, кафедра внутрішньої медицини № 1, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:доктор медичних наук, професор Островський Микола Миколайович, ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” МОЗ України, кафедра внутрішньої медицини № 3, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Денисюк Віталій Іванович, ДВНЗ “Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова” МОЗ України, кафедра внутрішньої медицини № 3, завідувач кафедри

Захист дисертації відбудеться «16» квітня 2010 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” МОЗ України (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” МОЗ України (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7).

Автореферат розісланий «15» березня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор О.І. Дєльцова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Широке вивчення етіологічних чинників та патогенезу поєднання артеріальної гіпертензії (АГ) та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) протягом останніх років зумовило появу нових поглядів на причини виникнення та механізми прогресування мікст-патології.

Останнім часом у науковій літературі дискутується питання про взаємозв'язок у патогенезі АГ та ХОЗЛ вентиляційних, нейроендокринних та гемодинамічних порушень (Коваленко С.В., 2004; Березин А.Е., 2009). На даний час у прогресуванні даної мікст патології вивчають роль порушень клітинної, гуморальної ланок імунної системи та факторів неспецифічного захисту, у тому числі розвиток системного запального процесу, який виникає внаслідок активації імунокомпетентних клітин та супроводжується секрецією прозапальних цитокінів (б-ФНП, ІЛ-1в). Доведено, що цитокіни є вагомими медіаторами серцево-судинних захворювань. Окрім того з`являється все більше повідомлень про залежність реактивності дихальних шляхів при ХОЗЛ від місцевого та системного утворення цитокінів (Амосова К.М. і співав., 2007; Нейко Є.М., Островський М.М., 2008).

Активація та поглиблення процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), що відіграє не останню роль у прогресуванні патології, призводить до токсичного впливу метаболітів на міокард, стінку бронхів та поглиблює ішемічні зміни (Agusti A.G., 2005; Вострикова Е.А. и соавт, 2006; Братусь В.В. і співавт, 2007; Волошин О.І. і співав., 2007).

Разом із тим вищеописані патофізіологічні механізми ще недостатньо досліджені у хворих із поєднанням АГ та ХОЗЛ, маловивченими залишаються взаємозв'язки між порушеннями імунної системи, ПОЛ та системного запалення в пацієнтів із цією мікст-патологією. Високий рівень розвитку ускладнень при поєднанні АГ і ХОЗЛ та порівняно низька ефективність їх лікування при застосуванні відомих програм терапії у хворих на АГ з наявним бронхообструктивним синдромом можуть бути пов'язані саме з недостатнім урахуванням патогенетичних механізмів цих станів.

Із цієї точки зору заслуговує на увагу застосування в цих хворих антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ (АРА ІІ), які мають виражену антигіпертензивну дію, а також викликають зворотній розвиток гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ) та попереджують розвиток грізних ускладнень. Одночасно, ці препарати, на відміну від широковживаних інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) не викликають появи сухого кашлю, що зумовлено відсутністю “брадикінінового” шляху реалізації вазодилатуючого ефекту (Воронков Л.Г., Ковалевська Л.А., 2005; McMurray J.J. et al., 2006).

Патогенетично обґрунтованим видається і застосування біофлавоноїду корвітину (кверцетину) та імуномодулюючого препарату імунофану, які поряд зі значними антиоксидантними властивостями мають імунокорегуючу дію та нормалізують показники системного запального процесу (Бойчук О.П., 2008; Звонар П.П., 2008; Караванська І.Л., 2009).

Зв'язок теми дисертації з державними чи галузевими науковими програмами. Дисертаційна робота виконана за планом наукових досліджень Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського “Розробка диференційованих методів корекції гемодинамічних та метаболічних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з патологією внутрішніх органів”, номер держреєстрації 0106U003338, співвиконавцем якої є пошукач.

Метою дослідження є оптимізація програми лікування хворих на АГ у поєднанні з ХОЗЛ, завдяки корекції змін серцевої та легеневої гемодинаміки, порушень ПОЛ, антиоксидантної системи захисту (АОСЗ) та імунної резистентності шляхом диференційованого застосування АРА ІІ, біофлавоноїдів та імуномоделюючих препаратів.

Для реалізації поставленої мети визначені наступні завдання:

1. Провести порівняльний аналіз клінічного перебігу АГ, змін серцевої та легеневої гемодинаміки, параметрів ПОЛ, АОСЗ, імунної резистентності та параметрів системного запалення у хворих із АГ без супутньої патології та в поєднанні з ХОЗЛ.

2. Оцінити ефективність впливу кандесартану на клінічні прояви АГ у поєднанні з ХОЗЛ.

3. Дослідити клінічну ефективність корвітину (кверцетину) його вплив на функціональний стан серцево-судинної системи, метаболічні та імунні прояви АГ у поєднанні з ХОЗЛ.

4. Вивчити клінічну ефективність імунофану та його вплив на імунний статус у хворих на АГ в поєднанні з ХОЗЛ.

5. Удосконалити диференційовану патогенетично обгрунтовану програму лікування хворих на АГ у поєднанні з ХОЗЛ.

Об'єкт дослідження: Зміни серцевої та легеневої гемодинаміки у 178 хворих, із них 48 на АГ без супутньої легеневої патології та 130 на АГ у поєднанні з ХОЗЛ.

Предмет дослідження. Зміни серцевої та легеневої гемодинаміки, показники ПОЛ, АОСЗ, імунного гомеостазу, системного запалення у хворих на АГ у поєднанні з ХОЗЛ; ефективність впливу кандесартану, корвітину та імунофану на клінічні прояви та параметри лабораторно-інструментальних змін при даній поєднаній патології.

Методи дослідження: загальноклінічні (фізикальне обстеження, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, коагулограма, ЕКГ), ПОЛ та АОСЗ (малоновий альдегід (МА), глютатіон відновлений (ГВ), супероксиддисмутаза (СОД), каталаза), імунологічні (субпопуляції лімфоцитів - CD3+, CD4+, CD8+, CD22+, CD16+, імуноглобуліни IgА, IgМ, IgG, циркулюючі імунні комплекси - ЦІК-, активність системи комплементу), системне запалення (інтерлейкіни - ІЛ-1, ІЛ-10, б-фактор некрозу пухлин - б-ФНП), інструментальні (спірографія, ехокардіоскопія - ЕхоКС), добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ), математичні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження. У роботі вперше вивчені особливості розвитку діастолічної дисфункції (ДДФ) правого шлуночка (ПШ) у хворих на АГ у поєднанні з ХОЗЛ. Виявлені порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки є однією з причин розвитку вторинної легеневої гіпертензії (ЛГ). Окрім того, у хворих із мікст-патологією відмічається порушення добового профілю артеріального тиску (АТ), що значно погіршує перебіг основної патології.

Доведено, що провідну роль у розвитку та прогресуванні порушень серцевої та легеневої гемодинаміки у хворих із поєднаною патологією відіграють порушення імунної реактивності: дисбаланс функціонального стану Т- і В-систем імунітету з дефіцитом і порушенням співвідношення між CD4+ і CD8+ лімфоцитами, зниженням концентрації сироваткових IgА та IgG, ЦІК та рівнів б-ФНП і помірним підвищенням Ig М.

Показано патогенетичну роль порушень активності процесів ПОЛ, активації системного запалення та імунного дисбалансу в клінічних і гемодинамічних особливостях перебігу патологічного процесу.

Встановлено, що за позитивного ефекту на клінічні прояви АГ та ХОЗЛ стандартна базова терапія суттєво не впливала на вираженість порушень серцевої та легеневої гемодинаміки, імунної реактивності, системного запального процесу, функціональний стан ПОЛ, що в кінцевому результаті сприяло прогресуванню ускладнень поєднаної патології.

Уперше доведено, що включення в терапію кандесартану у хворих на АГ із наявним бронхообструктивним синдромом дозволяє досягнути покращення клінічного перебігу АГ, досягнення цільових рівнів АТ та нормалізації добового профілю АТ без негативного впливу на функцію зовнішнього дихання (ФЗД) за даними спірографії.

Доведено, що включення в комплексну терапію імунофану у хворих на АГ у поєднанні з ХОЗЛ здійснює позитивну дію на перебіг поєднанної патології за рахунок імунорегулюючого впливу на порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету.

Уперше доведено, що включення біофлавоноїда корвітину (кверцетину) у комплексну терапію у хворих на АГ у поєднанні з ХОЗЛ сприяє ліквідації системного запального процесу та відновленню рівноваги у функціонуванні системи вільнорадикального окиснення ліпідів.

Практичне значення отриманих результатів. У результаті проведених комплексних досліджень запропоновано найбільш інформативні та доступні в умовах лікарень лабораторно-інструментальні тести для діагностики порушень серцевої та легеневої гемодинаміки. Динаміка показників ПОЛ і АОСЗ та маркерів системного запального процесу є об'єктивними критеріями ефективності лікування запальних та імунних порушень, які характерні для поєднання АГ та ХОЗЛ.

Обгрунтуванням для призначення антагоніста рецепторів ангіотензину ІІ кандесартану є порушення добового профілю АТ у хворих на АГ у поднанні з ХОЗЛ, яке характеризується недостатнім рівнем нічного зниження АТ (non-dipper).

Підставою для включення в комплексну терапію імунорегулюючого препарату імунофану у хворих на АГ у поєднанні з ХОЗЛ є виявлення порушень імунної реактивності, що проявляється дисбалансом функціонального стану Т- і В-систем та розвитком дисімуноглобулінемії.

Показанням для призначення біофлавоноїду корвітину (кверцетину) хворим на АГ у поєднанні з ХОЗЛ є виражена активність процесів ПОЛ і пригнічення функціональної здатності АОСЗ організму.

Впровадження результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в клінічну практику кардіологічних, пульмонологічних і терапевтичних відділень Тернопільської, Рівненської, Волинської обласних комунальних клінічних лікарень, терапевтичних відділень Тернопільської міської клінічної лікарні №2 та Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги.

Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах внутрішньої медицини, пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, на кафедрах терапії Івано-Франківського, Львівського і Вінницького національних та Буковинського державного медичних університетів, що підтверджено відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею автора, в якій самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, проаналізовано наукову літературу з обраної теми, проведено клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження хворих, оцінку та статистичну обробку отриманих результатів. Особисто автором написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки і запропоновано практичні рекомендації, забезпечено впровадження в клінічну практику та відображено в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на підсумкових науково-практичних конференціях «Здобутки клінічної і експериментальної медицини» (Тернопіль, 2007,2008,2009), на науково-практичній конференції «Нові підходи в лікуванні хвороб органів дихання» (Тернопіль, 2008), на всеукраїнській науково-практичній конференції “Здобутки і перспективи внутрішньої медицини” (Тернопіль, 2006,2007,2008), на регіональній науково-практичній конференції «Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування» (Івано-Франківськ, 2006,2009), на ІV міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених (Вінниця, 2007), на всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології і ревматології” (Вінниця, 2007), на науково-практичній конференції “Імунологічні аспекти в клініці внутрішньої медицини та фтизіатрії” (Тернопіль, 2007), на Подільській міжрегіональній науково-практичній конференції «Стандарти діагностики та лікування внутрішніх хвороб» (Вінниця, 2008).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 13 наукових працях, із них 5 (2 - одноосібні) журнальних статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 6 - у матеріалах з'їздів і конференцій, 2 інформаційні листи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 120 сторінках основного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів, 3-х розділів власних досліджень, аналізу і обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій та додатків. Дисертація ілюстрована 53 таблицями та 26 рисунками. Список використаної літератури включає 382 джерела, із них 228 кирилицею та 154 латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було обстежено 178 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в кардіологічному та пульмонологічному відділеннях Тернопільської обласної клінічної комунальної лікарні: 48 хворих на АГ без супутньої легеневої патології (18 чоловіків і 30 жінок), та 130 - на АГ у поєднанні з ХОЗЛ (89 чоловіків і 41 жінка). Критеріями виключення з дослідження були АГ ІІІ стадії, хронічне легеневе серце (ХЛС) у стадії декомпенсації, важка супутня патологія, клінічні прояви загострення ХОЗЛ. Середній вік обстежуваних становив 52,4±4,2 роки. Середня тривалість захворювання становила 18,4±1,4 років, в обстежуваних із АГ без супутньої патології - 16,3±1,3 років, із АГ в поєднанні з ХОЗЛ - 20,4±1,6 років. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб - донорів.

Діагноз гіпертонічної хвороби виставлявся згідно рекомендацій української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії (2007). Діагноз хронічного обструктив-ного захворювання легень встановлювався згідно наказу № 128 (19.03.2007). Серед обстежених хворих із ізольованою АГ 36 мали ІІ ступінь важкості та 12 пацієнтів ІІІ ступінь важкості захворювання. Серед пацієнтів із поєднаною патологією 65 мали АГ ІІ ступеня важкості та 41 ІІІ ступеня важкості. ХОЗЛ ІІ стадії діагностовано у 81 пацієнта, тоді як ХОЗЛ ІІІ стадії в 41 хворого.

При поступленні всім пацієнтам проводилося загальноприйняте клініко-лабораторне обстеження. Стан імунної резистентності визначали за показниками кількості лімфоцитів та їх субпопуляцій імуноферментним методом (із використанням наборів виробництва ТОВ НВЛ «Гранум», Україна), рівнів імуноглобулінів A, G, М (за Manchini - методом радіальної дифузії в гелі), ЦІК (за методом селективної преципітації в 3,75 % етиленгліколі), активності комплементу (за 50 % гемолізом). Для оцінки активності ПОЛ і АОСЗ використовувалися показники МА (у реакції з тіобарбітуровою кислотою), ГВ (у реакції з 5,5-дитіотіс-2-нітробензойної кислоти), СОД (у реакції відновлення нітротетразолію синього), каталази (у реакції перекису водню з молібдатом амонію). Стан системного запального процесу оцінювали за параметрами б-ФНП, ІЛ-1 та ІЛ-10 (твердофазним імуноферментним методом реагентами виробництва ТОВ «Укрмедсервіс», Україна). Стан функції зовнішнього дихання визначали за допомогою комп'ютерної спірографії апаратом “Spiroscan 2000”. Для визначення наявності порушень серцевої та легеневої гемодинаміки та змін скоротливої функції лівих та правих відділів серця проводили ехокардіоскопічне дослідження на апараті „Aloka SSD - 2000”. Зміни добового профілю АТ визначали з допомогою добового моніторування реєстраторами ABPM-04 (Угорщина, Medintech) за загальноприйнятою методикою. Насичення крові киснем визначали методом пульсоксиметрії з допомогою кардіомонітора хірургічно - реанімаційного UTAS - 300.

Усі обстеження проводилися тричі - до і після 30-денного курсу лікування, а також - через 6 міс після терапії.

Стандартну терапію отримали 90 хворих, із них 48 - на АГ без супутньої легеневої патології, 42 - на АГ в поєднанні з ХОЗЛ. Комплексну терапію з включенням імунорегулюючого пептиду імунофану по 1 мл 0,005 % р-ну внутрім`язово через день, 10 ін`єкцій на курс лікування отримали 44 обстежених із поєднаною патологією. Група хворих (44 особи з мікст-патологією), які отримали курс комплексного лікування з включенням біофлавоноїда корвітину по 0,5 г препарату в 50 мл фізіологічного розчину довенно краплинно протягом 30-45 хв, один раз на добу, 5 ін'єкцій на курс лікування з подальшим прийомом кверцетину по 1,0 2 рази на добу протягом 4 тижнів.

Статистичний аналіз результатів дослідження здійснювали на персональному комп'ютері за допомогою електронних таблиць Excel 2000 для Windows XP (Microsoft, USA). Для порівняння двох незалежних вибірок застосовували непарний t-тест Стьюдента, для оцінки змін показників у динаміці та під впливом лікування - парний t-тест Стьюдента. Для оцінки зв'язку між ознаками застосовували коефіцієнт кореляції (r).

Результати досліджень та їх обговорення. Серед обстежених хворих 48 було з АГ без супутньої легеневої патології та 130 із поєднанням АГ та ХОЗЛ. Гіпертензивний синдром у хворих 1-ї групи проявлявся переважанням головокружіння (у 72,9 %) та головного болю (у 66,6 %). При поєднанні АГ із ХОЗЛ головний біль спостерігали у 89,2 % хворих, головокружіння - у 79,2 %. Клінічні прояви супроводжувалися змінами скоротливої функції правого і лівого шлуночків. При цьому в пацієнтів із ізольованою АГ найчастіше розвивалася діастолічна дисфункція ЛШ, тоді як у хворих із поєднаням АГ та ХОЗЛ відмічалися зміни скоротливості ПШ. Бронхообструктивний синдром у хворих із мікст-патологією проявлявся появою кашлю (99,2 %) та задишки (46,2 %). При вивченні показників функції зовнішнього дихання в пацієнтів із АГ не спостерігалося значних порушень параметрів спірографії, тоді як у хворих із поєднаною патологією відмічалося зниження ОФВ₁ (у середньому на 36,7 %). Зміни добового профілю АТ характеризувалися зростанням середньодобових значень як САТ так і ДАТ. А саме, у хворих із АГ САТ зростав до (146,1±11,2) мм рт. ст., ДАТ до (100,9±5,3) мм рт. ст. У пацієнтів із поєднанням АГ та ХОЗЛ до (150,5±10,7) мм рт. ст. і (103,7±5,4) мм рт. ст. відповідно. Одночасно, у хворих із поєднаною патологією відмічалося більш виражене зростання величини і швидкості ранкового підйому та варіабельності АТ. При аналізі процентного розподілу пацієнтів, залежно від добового ритму САТ, у групі з АГ переважали діпери (38,9 %), тоді як у пацієнтів із мікст-патологією - нон-діпери (40,4 %).

Слід зауважити, що при застосуванні стандартного лікування спостерігалося суттєве покращення загального стану хворих із ізольованою АГ з регресом скарг, обумовлених гіпертензивним синдромом: частота головного болю та головокружіння зменшилася більш ніж на 40 %. Поряд зі зменшенням клінічних проявів гіпертензії достовірно поліпшувалися показники функціональної здатності ЛШ та добового профілю АТ. При цьому покращення параметрів було більш значним у хворих на АГ ІІ ст. у порівнянні з хворими на АГ ІІІ ст. При цьому у хворих із поєднаною патологією динаміка клінічних проявів АГ була незначною.

У хворих із поєднанням АГ та ХОЗЛ під впливом стандартного лікування виявлено помірну позитивну динаміку проявів бронхообструктивного синдрому. Так, частота кашлю зменшилася на 32,9 %, задишки - на 16,7 %. Водночас, позитивна динаміка об'єктивних проявів бронхообструкції була маловираженою. Відмічена лише тенденція до покращення параметрів спірографії, скоротливої функції правого і лівого шлуночків та добового профілю АТ.

Динаміка основних досліджувальних показників у хворих на АГ у поєднанні з ХОЗЛ під впливом різних програм лікування представлено в таблиці 1.

Використання комплексного лікування з корвітином (кверцетином) у хворих із поєднанням АГ із ХОЗЛ дозволило досягти суттєвої позитивної динаміки ознак бронхообструкції зі зменшенням частоти кашлю на 60,7 % при ХОЗЛ ІІ ст. і 56,2 % - при ХОЗЛ ІІІ ст., задишки - на 50,0 % і 25,0 % відповідно. Поряд із цим застосування корвітину спричиняє суттєвому, порівняно з контрольною групою, покращенню об'єктивних ознак бронхообструктивного синдрому, що характеризувалося зменшенням частоти діагностики жорсткого дихання на 67,9 % при ХОЗЛ ІІ ст. та 56,2 % при ХОЗЛ ІІІ ст. та сухих свистячих хрипів на 71,5 % і 68,7 % відповідно. Зазначимо, що при застосуванні корвітину помірно покращувалися параметри ФЗД, що проявлялося зростанням ОФВ₁ до (74,6±4,4) % при ХОЗЛ ІІ ст. та до (46,3±3,3) % при ХОЗЛ ІІІ ст. та відповідно індексу Тиффно до (81,7±5,4) % і (52,3±3,4) %. Одночасно виявлено значну позитивну динаміку клінічних проявів АГ в обстежених хворих, більше виражена у пацієнтів із ХОЗЛ ІІ ст. Так, головний біль відмічали на 64,2 % хворих менше та головокружіння на 57,1 %. У хворих із ХОЗЛ ІІІ ст. головний біль спостерігали на 43,7 % і головокружіння на 43,8 % рідше. При вивченні впливу комплексного лікування зі включенням корвітину на ехокардіоскопічні показники правого та лівого шлуночків у хворих на АГ у поєднанні з ХОЗЛ слід зауважити його помірний ефект. А саме у хворих із ХОЗЛ ІІ ст. зменшувався КДР ПШ на 17,0 % при помірному покращенні показників діастолічної функції ПШ: зростанні пікової швидкості ранньодіастолічного наповнення на 15,5 %, зниженні пікової швидкості пізньодіастолічного наповнення на 16,8 % та часу ізоволюмічного розслаблення на 12,7 %. У хворих із ХОЗЛ ІІІ ст. ці параметри відповідно змінювалися на 13,1 %, 11,2 %, 5,2 % та 7,4 %. Окрім того помірно змінювалися параметри діастолічної функції ЛШ при зростанні ФВ на 5,8 % при ХОЗЛ ІІ ст. та 3,9 % при ХОЗЛ ІІІ ст. При аналізі показників добового профілю АТ відмічався значний позитивний ефект, що характеризувався зниженням рівнів САТ_доб на 20,4 % у хворих із ХОЗЛ ІІ ст. та на 16,6 % із ХОЗЛ ІІІ ст. та ДАТ_доб на 20,9 % і 21,4 % відповідно. При аналізі варіабельності спостерігалося зниженя ВарСАТ на 18,0 % при ХОЗЛ ІІ ст. та на 16,3 % при ХОЗЛ ІІІ ст., ВарДАТ на 11,2 % і 12,8 % відповідно. Зміни величини та швидкості ранкового підвищення АТ під впливом комплексного лікування були більш виражені при ХОЗЛ ІІ ст. Так, ВРПСАТ знижувався на 22,0 %, ВРПДАТ на 24,1 %, ШРПСАТ на 8,2 % та ШРПДАТ на 12,1 %. У хворих із ХОЗЛ ІІІ ст. відповідно на 17,6 %, 20,3 %, 5,5 % та 8,1 %. При аналізі віддалених результатів спостерігалося подальше покращення показників кардіогемодинаміки за рахунок довготривалого прийому кандесартану.

При застосуванні комплексної терапії з імунофаном у хворих із поєднанням АГ та ХОЗЛ ІІ ст. виявлено значну позитивну динаміку проявів бронхообструкції, частота кашлю зменшилася на 69,2 % та задишки на 53,8 %, сухі свистячі хрипи при аускультації діагностувалися рідше на 80,8 %, жорстке дихання - на 76,9 %, що супроводжувалось зростанням ОФВ₁ на 12,7 %, та відповідно індексу Тиффно - на 12,6 %. Разом із тим, при АГ у поєднанні з ХОЗЛ ІІІ ст. комплексна терапія з включенням імунофану виявляла достовірну позитивну динаміку клінічних проявів бронхообструкції. Проте зростання показників ФЗД було незначним і нетривалим. Більше того, при аналізі віддалених результатів через 6 міс повторно незначно погіршувалися як клінічні прояви бронхообструкції, так і спірографічні параметри. Одночасно, під впливом комплексного лікування в обстежених пацієнтів виявлено значну позитивну динаміку клінічної симптоматики гіпертензії. А саме, головний біль діагностовано на 73,1 % рідше у хворих із ХОЗЛ ІІ ст. та 55,5 % із ХОЗЛ ІІІ ст. та головокружіння на 50,0 % у всіх хворих. Кардіопротекторна дія комплексного лікування з імунофаном була помірно виражена у хворих із АГ у поєднанні з ХОЗЛ ІІ ст., що проявилося зменшенням КДР ПШ на 12,2 %, зростанням пікової швидкості ранньодіастолічного наповнення на 20,1 % при зниженні пікової швидкості пізньодіастолічного наповнення на 15,6 % та часу ізоволюмічного розслаблення на 14,1 %. При аналізі функції ЛШ також спостерігали помірну позитивну динаміку показників, що приводило до зростання ФВ ЛШ на 6,6 %. Незначне покращення параметрів ехокардіоскопії виявлене і у хворих із ХОЗЛ ІІІ ст., проте показники залишалися достовірно вищими контролю. Через 6 міс після лікування у всіх хворих відмічалося подальше незначне поліпшення параметрів ехокардіоскопії. Вплив застосованої комплексної терапії на добовий профіль АТ був помірно виражений.

Виявлена більш значна гіпотензивна дія в нічні години внаслідок усунення бронхообструкції за рахунок застосування імунофану. Зазначимо, що після курсу комплексної терапії у хворих на АГ у поєднанні з ХОЗЛ ІІ ст. достовірно знижувалися САТ_доб на 17,0 % і ДАТ_доб на 20,7 %. У хворих із ХОЗЛ ІІІ ст. спостерігалася помірна позитивна динаміка змін добового профілю АТ: САТ_доб знижувався на 16,7 %, ДАТ_доб на 22,6 %. Одночасно під впливом вказаної програми лікування зі включенням імунофану відмічалася позитивна динаміка варіабельності АТ: ВарСАТ знижувалася на 10,1 % у хворих із ХОЗЛ ІІ ст. та на 5,1 % при ХОЗЛ ІІІ ст., ВарДАТ - на 14,5 % і 13,6 % відповідно. Встановлена ефективність комплексного лікування і в корекції порушень величини та швидкості ранкового підвищення АТ. Так, ВРПСАТ у хворих із ХОЗЛ ІІ ст. зменшувалася на 19,7 %, ВРПДАТ - на 19,7 %, ШРПСАТ - на 6,1 % та ШРПДАТ - на 10,2 %. У хворих із ХОЗЛ ІІ ст. ці величини відповідно стали меншими на 18,3 %, 17,6 %, 4,7 % та 6,2 %. При аналізі віддалених результатів спостерігалося повторне зниження та стабілізація АТ.

Дослідження рівнів прозапальних цитокінів ІЛ-1в та б-ФНП, як основних показників системного запального процесу свідчить про значну їх активацію у всіх хворих на фоні зниження протизапального ІЛ-10. Стандартна терапія не справляла протизапального ефекту. Водночас, виявлено достатню протизапальну дієвість і корвітину, і імунофану в усіх групах хворих із наступним зростанням концентрації ІЛ-1 та б-ФНП через 6 міс.

При вивченні стану імунної реактивності виявлено значні порушення клітинної ланки імунітету зі зниженням вмісту CD3+ лімфоцитів за рахунок CD4+ -хелперів, та зростанням CD8+-супресорів та CD22+-лімфоцитів, які були суттєво більш вираженими при ХОЗЛ ІІІ ст. (табл. 1). Порушення гуморальної ланки імунітету проявилися розвитком дисімуноглобулінемії зі зниженням вмісту IgА до (1,02±0,09) і (0,83±0,05) та IgG до (9,26±0,58) і (9,12±0,52) та суттєвим зростанням IgМ до (2,42±0,19) і (3,32±0,19) г/л при ХОЗЛ ІІ і ІІІ ст. відповідно.

Разом із тим, у хворих із ХОЗЛ ІІІ ст. виявлено більш виражене зростання концентрації ЦІК при зниженні активності комплементу. Застосування стандартної терапії не дозволило досягти покращення параметрів імунної реактивності. Імунокорегуюча дія корвітину була помірно вираженою у всіх хворих, що проявилося зростанням рівня CD3+-лімфоцитів за рахунок CD4+-хелперів та значним зниженням ЦІК.

Помірний вплив корвітин здійснював і на гуморальну ланку імунітету. При застосуванні імунофану відмічався виражений імунокорегуючий вплив у всіх хворих, що характеризувався нормалізацією параметрів як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету та неспецифічних факторів захисту. Зауважимо, повторне наростання ознак вторинного імунодефіциту через 6 міс.

Оцінюючи стан систем ПОЛ-АОСЗ відмітимо пригнічення активності антиоксидантних ферментів із відповідним наростанням МА у всіх хворих. Порушення АОСЗ були суттєво більш вираженими при ХОЗЛ ІІІ ст. і проявилися зниженням концентрації ГВ, СОД та активності каталази.

Не було виявлено суттєвого впливу стандартної терапії на вказані параметри. При використанні імунофану спостерігали помірне підвищення активності компонентів АОСЗ, що було проте недостатнім при ХОЗЛ ІІІ ст. Разом із тим, спостерігали значну антиоксидантну ефективність корвітину в усіх групах хворих із наступним погіршенням компонентів ПОЛ-АОСЗ через 6 міс.

Таблиця1

Динаміка параметрів ФЗД, кардіогемодинаміки імунної реактивності перекисного окиснення ліпідів та активності системного запального процесу, у хворих із АГ та ХОЗЛ під впливом запропонованих програм лікування (M±m)

	Спірографія	Ехокардіоскопія	ДМАТ
	ОФВ1	Е ПШ	А ПШ	IVRT	ФВ ЛШ	САТдоб	ДАТдоб
Контрольна група	84,3±4,2	0,87±0,05	0,43±0,03	70,2±3,9	58,5±4,2	115,4±8,8	70,8±4,2
До лікування	АГ із ХОЗЛ ІІ ст.	1	66,5±3,2*	0,68±0,04*	0,63±0,03*	97,6±3,9*	50,3±3,4	162,6±10,8*	102,5±6,8*
		2	65,4±3,2*	0,69±0,04*	0,54±0,03*	88,6±4,2*	51,8±3,7	158,8±10,5*	104,6±5,8*
	АГ із ХОЗЛ ІІІ ст.	1	41,8±1,9*	0,53±0,04*	0,72±0,06*	104,5±5,5*	46,4±3,1*	175,7±10,9*	109,7±6,9*
		2	41,3±1,9*	0,52±0,04*	0,73±0,06*	114,5±5,5*	46,8±3,3*	174,6±10,9*	108,7±5,9*
Через 1 міс після лікування	АГ із ХОЗЛ ІІ ст.	1	74,6±4,4	0,78±0,04	0,53±0,03*	85,2±4,5*	53,2±3,3	129,4±8,1	81,1±5,1
		2	73,7±4,4	0,81±0,05	0,45±0,03	76,2±4,5	55,2±3,3	131,8±8,3	82,9±5,3
	АГ із ХОЗЛ ІІІ ст.	1	46,3±3,3*	0,59±0,03*	0,68±0,04*	96,8±5,2*	48,2±2,8*	146,5±8,6*	86,2±5,1*
		2	45,7±3,3*	0,65±0,04*	0,69±0,04*	92,8±5,2*	50,2±2,3	145,5±9,2*	84,1±5,6
Через 6 міс після лікування	АГ із ХОЗЛ ІІ ст.	1	71,3±4,3	0,82±0,05	0,46±0,03	74,8±4,6	56,4±3,7	124,2±7,3	75,5±4,5
		2	70,1±4,3*	0,84±0,05	0,45±0,03	74,3±4,6	56,6±3,7	128,4±8,6	80,5±5,5
	АГ із ХОЗЛ ІІІ ст.	1	42,7±3,1*	0,68±0,04*	0,62±0,03*	89,5±5,5*	50,2±2,3	142,9±7,9*	81,9±4,4
		2	42,6±3,1*	0,72±0,05*	0,62±0,04*	86,5±5,7*	53,4±2,8	138,9±8,2*	82,4±5,4

артеріальний гіпертензія імунофан бронхообструктивний

Таблиця 1

Показатели

ДМАТ

Системне запалення

Імунна реактивність

ПОЛ-АОСЗ

Вар САТ

Вар ДАТ

б-ФНП

ІЛ-10

CD3+л, %

CD4+/CD8+, %

CD22+л, %

ЦІК, ум.од.

МА, мкмоль/л

Контрольна група

13,6±0,7

9,97±0,47

26,8 ± 1,4

6,9 ± 0,3

65,23±4,82

1,78±0,11

22,04±1,46

60,9±4,4

1,56±0,07

До лікування

АГ із ХОЗЛ ІІ ст.

1

17,2±1,1*

12,5±0,8*

45,2±3,1*

4,1±0,2*

54,17±2,49*

1,03±0,06*

32,16±1,94*

159,8±8,7*

4,01±0,19*

2

15,8±1,1

12,4±0,9*

47,7±3,2*

4,8±0,3*

55,14±2,71

1,03±0,06*

31,14±1,94*

157,3±8,1*

5,16±0,38*

АГ із ХОЗЛ ІІІ ст.

1

17,8±1,2*

14,2±0,9*

56,4±3,7*

4,8±0,2*

45,09±2,40*

0,81±0,05*

35,87±2,16*

195,2±10,3*

5,66±0,24*

2

17,5±1,4*

14,6±1,1*

58,3±3,8*

4,7±0,2*

46,03±2,63*

0,77±0,04*

36,87±2,16*

197,2±9,8*

5,58±0,28*

Через 1 міс після лікування

АГ із ХОЗЛ ІІ ст.

1

14,1±0,9

11,1±0,7

28,3±1,8

6,5±0,4

58,17±2,96

1,09±0,07*

30,87±1,92*

140,4±7,5*

2,37±0,10*

2

14,2±0,8

10,6±0,7

27,6±1,7

6,8±0,5

65,13±3,11

1,79±0,11

22,87±1,34

108,2±5,6*

3,56±0,15*

АГ із ХОЗЛ ІІІ ст.

1

14,9±0,8

12,4±0,7*

34,2±2,1*

6,2±0,3

48,36±2,31*

0,91±0,07*

35,48±2,21*

153,6±8,4*

3,54±0,15*

2

16,6±1,2*

12,6±0,9*

36,4±2,2*

6,5±0,4

58,64±3,44

1,31±0,07*

25,48±1,41

151,8±8,9*

4,61±0,22*

Через 6 міс після лікування

АГ із ХОЗЛ ІІ ст.

1

13,3±0,7

10,6±0,6

31,8±1,9

5,8±0,3

56,33±2,21

1,06±0,07*

31,56±2,11*

148,7±8,0*

3,14±0,15*

2

13,8±0,6

10,3±0,6

31,2±1,9

6,1±0,4

57,03±3,12

0,98±0,05*

28,56±1,68*

129,6±6,1*

4,82±0,24*

АГ із ХОЗЛ ІІІ ст.

1

14,3±0,7

11,9±0,7*

41,5±2,5*

5,5±0,1*

47,15±2,10*

0,87±0,05*

37,25±2,48*

165,1±8,6*

4,76±0,24*

2

15,4±1,1

11,7±0,7

39,5±2,3*

5,7±0,3*

48,35±2,37*

0,93±0,05*

31,25±1,83*

174,1±9,6*

5,28±0,27*

Примітки: 1. 1, 2 - відповідно групи хворих, ліковані корвітином і імунофаном;

2. * -різниця між параметрами у хворих на АГ із ХОЗЛ і контрольної групи достовірна, р<0,05.

Таким чином зважаючи на отримані результати, застосування диференційованих комплексних програм корекції порушень серцевої та легеневої гемодинаміки у хворих на АГ у поєднанні з ХОЗЛ і на їх високий безпосередній та віддалений клінічний ефект, відсутність побічних негативних ефектів можна вважати, що для пацієнтів із АГ та ХОЗЛ. Базисним препаратом для корекції артеріального тиску та порушень серцевої та легеневої гемодинаміки є блокатор рецепторів ангіотензину ІІ - кандесартан.

У хворих з наявними більш вираженими порушеннями в системі ПОЛ-АОСЗ препаратом вибору є біофлавоноїд корвітин (кверцетин), а у хворих зі значними змінами в імунному статусі - імунокорегуючий препарат імунофан.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального науково-практичного завдання - підвищення ефективності лікування хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень шляхом застосування диференційованих програм комплексного лікування з включенням блокатора рецепторів ангіотензину ІІ - кандесартану, біофлавоноїда корвітину (кверцетину) та імунокорегуючого препарату імунофану, що дозволяє нормалізувати основні патогенетичні фактори прогресування даних патологічних процесів - порушення серцевої та легеневої гемодинаміки, імунного статусу, дисфункції системи перекисного окиснення ліпідів та системного запального процесу.

1. У хворих при поєднанні артеріальної гіпертензії та ХОЗЛ розвивається синдром "взаємного обтяження", який проявляється порушенням серцевої та легеневої гемодинаміки, вираженість яких прямопропорційно залежать від важкості патології.

При артеріальній гіпертензії в поєднанні з ХОЗЛ ІІ стадії порушення функції зовнішнього дихання проявлялося помірним зниженням

ЖЕЛ на 6,9 %,

ФЖЕЛ на 15,9 %,

ОФВ₁ на 22,4 %,

МВЛ на 24,3 %,

що приводило до зменшення індексу Тиффно на 27,2 %.

При артеріальній гіпертензії з ХОЗЛ ІІІ стадії розвиваються виражені порушення функції зовнішнього дихання, які характеризувалися суттєвим зниженням

ЖЕЛ на 28,1 %,

ФЖЕЛ на 30,0 %,

ОФВ₁ на 51,0 %,

МВЛ на 52,9 %,

що приводило до зменшення індексу Тиффно на 53,9 %.

2. У хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ХОЗЛ наявний виражений синдром діастолічної дисфункції правих відділів серця та легеневої гіпертензії, який проявлявся збільшенням КДР ПШ на 26,9 % при ХОЗЛ ІІ стадії та в 2,2 рази при ХОЗЛ ІІІ стадії, потовщенням стінки правого шлуночка на 66,7 % і в 2,5 рази, зниженням пікової швидкості ранньодіастолічного наповнення на 19,4 % і на 39,0 %, збільшенням пікової швидкості пізньодіастолічного наповнення на 23,7 % і на 69,1 % та збільшенням показників часу ізоволюмічного розслаблення на 26,2 % і на 63,1 %.

3. Особливістю добового профілю артеріального тиску у хворих із поєднанням артеріальної гіпертензії і ХОЗЛ є переважання добових кривих типу “нон-діпер” і “найт-пікер” на фоні підвищення частоти серцевих скорочень, а також недостатнє нічне зниження артеріального тиску, збільшення індексу часу і індексу площі артеріальної гіпертензії, зростання швидкості ранкового підвищення артеріального тиску та його варіабельності, що суттєво підвищує ризик розвитку ускладнень та швидкість прогресування поєднаної патології.

4. У хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ХОЗЛ суттєві порушення серцевої та легеневої гемодинаміки корелюють зі змінами імунного статусу (r=0,342-0,668), дисбалансом у системах перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту (r=0,324-0,639) та зростанням маркерів системного запального процесу (r=0,318-0,537).

При цьому у хворих із ХОЗЛ ІІІ стадії зміни імунного статусу, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту і параметрів системного запалення були більш вираженні, ніж у хворих із легким перебігом патології.

5. Застосування курсу базового лікування зі включенням кандесартану приводить до помірного покращення клінічного перебігу та параметрів гемодинаміки мікст-патології (зростання пікової швидкості ранньодіастолічного наповнення на 4,1 % при ХОЗЛ ІІ ст. та на 3,6 % при ХОЗЛ ІІІ ст., при зниженні пікової швидкості пізньодіастолічного наповнення на 14,6 % і 8,6 % та часу ізоволюмічного розслаблення на 5,9 % і 3,2 % відповідно), проте не відмічено суттєвого впливу такого лікування на вираженість імунних порушень, активність системного запального процесу та функціональний стан систем перекисного окиснення ліпідів, тобто, у таких хворих залишаються умови для прогресування ускладнень основного захворювання.

6. Застосування комплексної терапії зі включенням кандесартану та біофлавоноїда корвітину (кверцетину) у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з ХОЗЛ приводить до суттєвого регресу клінічних проявів поєднаної патології та відновлення гемодинаміки (помірного зростання пікової швидкості ранньодіастолічного наповнення на 15,5 % при ХОЗЛ ІІ ст. і на 11,2 % при ХОЗЛ ІІІ ст. на фоні зниження пікової швидкості пізньодіастолічного наповнення на 16,8 % і на 5,2 % та часу ізоволюмічного розслаблення на 12,7 % і 7,4 % відповідно) шляхом нормалізації параметрів антиоксидантного (МА знижувався на 41,0 % при ХОЗЛ ІІ ст. і на 37,5 % при ХОЗЛ ІІІ ст.) і імунного захисту (зростання вмісту CD₃+лімфоцитів на 7,4 % при ХОЗЛ ІІ ст. та на 7,3 % при ХОЗЛ ІІІ ст. та концентрації IgА на 16,0 % та 3,8 % відповідно) та зменшення проявів системного запального процесу (рівнів б-ФНП у хворих із ХОЗЛ ІІ ст. на 37,4 % та при ХОЗЛ ІІІ ст. на 39,4 % при зростанні протизапального ІЛ-10 на 58,5 % та на 29,2 % відповідно).

7. При включенні в комплексну терапію імунофану у хворих досягнуто покращення клінічного перебігу як артеріальної гіпертензії, так і ХОЗЛ за рахунок зменшення активності системного запального процесу (зниження концентрації б-ФНП на 42,1 % при ХОЗЛ ІІ ст. і на 37,6 % при ХОЗЛ ІІІ ст. на фоні зростання протизапального ІЛ-10 на 41,7 % і 38,3 % відповідно), вторинного імунодефіцитного стану (рівні СD₃+ лімфоцитів підвищувалися на 18,1 % при ХОЗЛ ІІ ст. та на 27,4 % при ХОЗЛ ІІІ ст. при зростанні концентрації IgА на 36,1 % і 18,6 % відповідно) та відновлення рівноваги в системі перекисного окиснення ліпідів-антиоксидантної системи захисту (рівень МА зменшувався на 31,0 % при ХОЗЛ ІІ ст. та на 17,4 % при ХОЗЛ ІІІ ст.), що в кінцевому результаті забезпечило покращення гемодинаміки (зниження пікової швидкості пізньодіастолічного наповнення на 13,6 % та часу ізоволюмічного розслаблення на 6,1 % при зростанні пікової швидкості ранньодіастолічного наповнення на 12,3 %).

8. На підставі проведених досліджень розроблено алгоритм диференційованого лікування хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ХОЗЛ, який полягає у включенні в комплексну терапію імунофану при зниженні імунної реактивності, загостренні бронхообструкції та системного запального процесу або біофлавоноїда корвітину - при активації вільнорадикального окиснення ліпідів і зниженні функціональної здатності антиоксидантних систем захисту.

Практичні рекомендації: 1. З метою виявлення на ранній стадії розвитку порушень серцевої та легеневої гемодинаміки та своєчасного призначення адекватної програми лікування всім хворим на АГ у поєднанні з ХОЗЛ, крім загальноприйнятого клінічного обстеження, необхідно проводити доплер-ЕхоКГ-дослідження, визначення показників функції зовнішнього дихання, насичення артеріальної крові киснем, добового профілю артеріального тиску, імунного статусу, активності перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи захисту та маркерів системного запального процесу.

2. Хворим на АГ у поєднанні з ХОЗЛ, в яких наявні значні зміни в системах ПОЛ та АОСЗ, для попередження прогресування порушень серцевої та легеневої гемодинаміки з імуномоделюючою та антиоксидантною метою доцільним є застосування комплексної терапії з включенням блокатора рецепторів ангіотензину ІІ кандесартану в дозі від 4 до 16 мг/д та біофлавоноїда корвітину по 0,5 г препарату в 50 мл фізіологічного розчину довенно краплинно протягом 30-45 хв, один раз на добу, 5 днів, із наступним переводом хворого на кверцетин по 1 г 2 рази на добу - 4 тижні. Курс лікування корвітином (кверцетином) доцільно повторити через 4-6 міс.

3. У хворих на АГ у поєднанні з ХОЗЛ із більш значними порушеннями імунної реактивності для корекції порушень гемодинаміки, імунного захисту, вільнорадикального окиснення ліпідів та системного запального процесу адекватним є застосування комплексної терапії зі включенням блокатора рецепторів ангіотензину ІІ кандесартану в дозі від 4 до 16 мг/д та імунокорегуючого препарату імунофану по 1 мл 0,005 % р-ну внутрім`язово через день, 10 ін'єкцій на курс лікування, із повторенням такого курсу лікування двічі на рік.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Швед М.І. Зміни ехоструктури серця та функції зовнішнього дихання у хворих із артеріальною гіпертензією в поєднанні із хронічними обструктивними захворюваннями легень / М.І.Швед, О.П.Мазур, П.Є.Мазур // Вісник наукових досліджень. - 2007. - № 1. - С. 58-59. (Здобувачем зібрано і систематизовано матеріал, підготовлено статтю до друку. Мазур П. Є. провів статистичну обробку отриманих результатів. Проф. М.І.Швед редагував статтю).

2. Швед М.І. Цитокіновий статус у хворих на артеріальну гіпертензію у поднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень / М.І.Швед, О.П.Мазур // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2008. - № 1. - С. 84-87. (Здобувачем самостійно зібрано і систематизовано матеріал, підготовлено статтю до друку. Проф. М.І.Швед сформулював висновки).

3. Швед М.І. Особливості показників добового профілю артеріального тиску та їх корекція кандесартаном у хворих на артеріальну гіпертензію у поднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень / М.І.Швед, О.П.Мазур // Галицький лікарський вісник. - 2008. - № 4. - С. 72-75. (Здобувачем зібрано матеріал, підготовлено статтю до друку. Проф. М.І.Швед провів редагування статті).

4. Мазур О.П., Особливості змін перекисного окиснення ліпідів та їх корекція корвітином у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні із хронічними обструктивними захворюваннями легень / О.П.Мазур // Медична хімія. - 2009. - № 2. - С. 100-105.

5. Мазур О.П. Особливості динаміки показників клітинної та гуморальної ланок імунітету у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні із хронічними обструктивними захворюваннями легень на фоні застосування імунофану / О.П.Мазур // Вісник наукових досліджень. - 2009. - № 1. - С. 39-43.

6. Мазур О.П. Ехокардіоскопічні зміни у хворих із артеріальною гіпертензією в поєднанні із хронічними обструктивними захворюваннями легень / О.П.Мазур // Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування : регіональна науково-практична конференція, 23 березня 2006 р.: матеріали конференції. - Івано-Франківськ, 2006. - С. 98-99.

7. Мазур О.П. Особливості змін добового профілю артеріального тиску при артеріальній гіпертензії та при її поєднанні із хронічними обструктивними захворюваннями легень / О.П.Мазур // Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології і ревматології : всеукраїнська науково-практична конференція, 13-14 грудня 2007 р.: матеріали конференції. - Вінниця, 2007. - С. 42.

8. Швед М.І. Динаміка показників добового моніторування артеріального тиску у хворих із артеріальною гіпертензією у поєднанні із хронічними обструктивними захворюваннями легень на фоні застосування кандесартану / М.І.Швед, О.П.Мазур // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні : науково-практична конференція, 13-14 травня 2008 р.: матеріали конференції. - Київ, 2008. - С. 72. (Здобувачем самостійно зібрано матеріал, підгтовлено тези до друку. Проф. М.І.Швед сформулював висновки).

9. Мазур О.П. Динаміка вмісту маркерів імунного запалення під впливом лікування кандесартану та кверцетину у хворих на артеріальну гіпертензію у поднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень / О.П.Мазур // Нові підходи в лікуванні хвороб органів дихання : міжобласна науково-практична конференція, 18-19 вересня 2008 р.: матеріали конференції. - Тернопіль, 2008. - С. 45-46.

10. Мазур О.П. Ефективність корекції кверцетином порушень вільнорадикального окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту у хворих на артеріальну гіпертензію у поднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень / О.П.Мазур // Здобутки та перспективи внутрішньої медицини : науково-практична конференція, 13-14 жовтня 2008 р.: матеріали конференції. - Тернопіль, 2008. - С. 40-41.

11. Мазур О.П. Ефективність корекції змін цитокінового статусу імунофаном у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні із хронічними обструктивними захворюваннями легень // Матеріали регіональної науково-практичної конференції / О.П.Мазур // Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування : регіональна науково-практична конференція, 20-21 лютого 2009 р.: матеріали конференції. - Івано-Франківськ, 2009. - С. 31-32.

12. Швед М.І. Метод корекції гемодинамічних та імунних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні із хронічними обструктивними захворюваннями легень / М.І.Швед, О.П.Мазур // Інформаційний лист. - Київ, 2008. - 4 с. (Здобувачем зібрано матеріал і проведено статистичну обробку. Проф. Швед М.І. систематизував результати).

13. Швед М.І., Мазур О.П. Корекція гемодинамічних та антиоксидантних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні із хронічними обструктивними захворюваннями легень/ М.І.Швед, О.П.Мазур // Інформаційний лист. - Київ, 2009. - 4 с. (Здобувачем зібрано матеріал і проведено статистичну обробку. Проф. Швед М.І. систематизував результати).

АНОТАЦІЯ

Мазур О.П. Зміни серцевої і легеневої гемодинаміки та методи їх корекції у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні із хронічним обструктивним захворюванням легень - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” МОЗ України, Івано-Франківськ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню ефективності комплексної терапії з корвітином (кверцетином) і імунофаном при артеріальній гіпертензії у поєднанні із хронічним обструктивним захворюванням легень. На підставі обстеження 178 хворих доведено доцільність проведення доплерехокардіоскопічного дослідження, визначення показників функції зовнішнього дихання, насичення артеріальної крові киснем, добового моніторування артеріального тиску, імунного статусу, активності перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи захисту та маркерів системного запального процесу.

Стандартна терапія не справляла ефекту на вказані показники. Для пацієнтів, в яких при обстеженні наявні більш виражені порушення в системі перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантної системи захисту препаратом вибору є біофлавоноїд корвітин (кверцетин), а у хворих із більш значними змінами в імунному статусі доцільно включати в лікування імунокорегуючий препарат імунофан.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, хронічне обструктивне захворювання легень, корвітин, імунофан, лікування.

АННОТАЦИЯ

Мазур О.П. Изменения сердечной и легечной гемодинамики и методы их коррекции у больных с артериальной гипертензией и хроническим обструктивным заболеванием легких - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. Ивано-Франковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Ивано-Франковск, 2010.

Диссертация посвящена исследованию эффективности комплексной терапии с включением корвитина и имунофана у больных артериальной гипертензией в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких. Приведены результаты обследования 178 больных, среди них 48 - артериальной гипертензией и 130 - артериальной гипертензией в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких.

Кроме общепринятых методов исследования определяли параметры функции внешнего дыхания для определения стадии бронхообструкции. Оценку сократительной функции правого и левого желудочков проводили с помощью эхокардиоскопии. Насищение артериальной крови кислородом осуществляли с помощью пульсоксиметрии. Суточный профиль артериального давления оценивали по показателям суточного мониторирования артериального давления. Состояние имунной реактивности определяли по показателям лимфоцитов и их субпопуляций иммуноферментным методом, уровню иммуноглобулинов А, М, G, активности комплемента и циркулирующих иммунных комплексов. Для оценки активности систем перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты использовали показатели содержания малонового альдегида, глутатиона восстановленного, супероксиддисмутазы и каталазы. Состояние системного воспалительного процесса определяли по уровню б-фактора некроза опухолей, ИЛ-1 и ИЛ-10.

Гипертензивный синдром у обследованных больных наиболее часто проявлялся головокружением, головной болью и сердцебиением. При проведении эхокардиоскопии установлено что у больных с артериальной гипертензией возникает диастолическая дисфункция левого желудочка, при этом у больных с сочетанной патологией - изменения сократимости правого желудочка. Бронхообструктивный синдром у больных с микст-патологией проявлялся появлением кашля и одышки. При изучении показателей функции внешнего дыхания у пациентов с артериальной гипертензией не обнаружено значительных нарушений параметров спирографии в то время как у больных с сочетанием артериальной гипертензии и хронического обструктивного заболевания легких происходило значительное снижение объема форсированного выдоха за первую секунду и идекса Тиффно. Изменения суточного профиля артериального давления характеризовалось повышением среднесуточных значений систолического и диастолического артериального давления у всех больных. Но у больных с артериальной гипертензией эти изменения были более значительными в дневное время суток, тогда как у больных с сочетанием артериальной гипертензии и хронического обструктивного заболевания легких во время сна. Кроме того у больных с сочетанной патологией отмечался более выраженный рост величины, скорости и вариабельности артериального давления.