Обґрунтування та принципи індивідуального вибору засобів гігієни порожнини рота при карієсі зубів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

14.01.22 - стоматологія

УДК 616.31-083-084:(616-002.4+546.16)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ВИБОРУ ЗАСОБІВ ГІГІЄНИ ПОРОЖНИНИ РОТА ПРИ КАРІЄСІ ЗУБІВ

Новікова Жанна

Олексіївна

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса.

Науковій керівник:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Терешина Тетяна Петрівна, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, завідувач лабораторії гігієни порожнини рота

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології

- доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри дитячої стоматології

Захист відбудеться «23» грудня 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий «22» листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Бабеня

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Карієс є основною причиною передчасної втрати зубів і тому це найбільш досліджувана стоматологічної патологія. Найсучасніші дані свідчать про те, що поширеність карієсу як і раніше залишається високою, а розробка й впровадження нових методів профілактики карієсу - досить актуальні й на сьогодення (Борисенко А.В., 2000; Лукиных Л.М., 2001; Дєньга О.В., 2001; Хоменко Л.О., 2006; Корчагина В.В., 2008; Pіtts N., 2009).

Ні в кого не викликає сумнівів, що раціональна гігієна порожнини рота з використанням засобів спрямованої дії є одним з найбільш масових і ефективних методів профілактики стоматологічних захворювань (Косенко К.Н., Терешина Т.П., 2003; Улитовский С.Б., 1999, 2000, 2009; Forsman B., 2000; Tenuta L.M.A. et al., 2009).

Для здійснення лікувально-профілактичного ефекту до складу засобів гігієни порожнини рота вводять біологічно активні компоненти. При цьому передбачається, що останні здатні із складу гігієнічних засобів при чищенні зубів або полосканні рота включатися в об'єкти ротової порожнини, реалізуючи біологічну дію (Косенко К.Н., Терешина Т.П., 2003).

Особливо важливим щодо цього для профілактики карієсу є застосування фторвмісних зубних паст - найпоширеніших засобів для догляду за порожниною рота і найбільше застосовуваних у комплексі карієспрофілак-тичних заходів (Терешина Т.П., 1996, 1999; Сахарова Э.Б., 1999; Аврамова О.Г., 2005; Кисельникова Л.П. с соавт., 2009; Улитовский С.Б., 2009; Konіg K.G., 2002; Mіller E.K., 2008; Takeshіta E.M. et al., 2009).

Однак реалізація їх карієсінгібуючого ефекту можлива лише при знаходженні фтору в складі пасти у вільному (активному, іонізованому) стані. На жаль, фтор має здатність вступати в хімічні реакції й безповоротно зв'язуватися з компонентами пасти, наприклад, карбонатом кальцію з утворенням важкорозчинного з'єднання СаF2. У зв'язаному стані фтор не здатний утворювати вільні іони й виходити в навколишнє середовище. Насичення ротової рідини фтором при чищенні зубів не відбувається і ефект мінералізації зубів не забезпечується (Фабрикант Е.Г., 2001; Zhang Y.P., 2006).

Для збереження фтору в іонізованому виді розробники і виробники фторвмісних зубних паст дуже багато працюють над створенням спеціальних стабілізуючих систем, і, звичайно, над здійсненням технологічного процесу.

Однак навіть при високій активності фтору в складі пасти остання не може повною мірою забезпечити очікуваний ефект. Важливе значення мають індивідуальні особливості розвитку каріозного процесу, що залежать, насамперед, від клінічної ситуації в порожнині рота, а саме, від наявності конкретних карієсогенних факторів.

Все вищевказане визначило актуальність теми і послужило підставою для проведення досліджень у цій області.

При цьому як основна концепція проведених досліджень прийняте наступне: перед проведенням карієспрофілактичних заходів необхідно в індивідуальному порядку оцінити всі фактори карієсогенної ситуації в порожнині рота, виразність яких є референтними крапками для формування адекватних методів і способів профілактики. Засоби для догляду за порожниною рота з лікувально-профілактичною метою повинні рекоменду-ватися індивідуально з урахуванням стоматологічного статусу й виразності факторів карієсогенної ситуації в порожнині рота. Призначенню засобів гігієни повинен передувати комплекс досліджень (експрес-оцінка), що включає вивчення очищувальної, абразивної та ремінералізуючої дії зубної пасти - ключового об'єкта карієспрофілактичного комплексу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт ДУ «Інститут стоматології АМН України»: "Удосконалити методи профілактики й лікування стоматологічних захворювань у пацієнтів із захворюваннями шлун-ково-кишкового тракту та ендокринною патологією" (№ ДР 0110U0001071) та "Вивчити роль порушень функції слинних залоз різного ґенезу в розвитку стоматологічної патології та розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів" (№ ДР 0108U001408). Автор була безпосереднім виконавцем окремих фрагментів вищевказаних тем.

Мета дослідження - підвищення ефективності профілактики карієсу зубів шляхом індивідуального підходу до вибору системи догляду за порожниною рота й засобів гігієни на підставі оцінки карієсогенної ситуації в ротовій порожнині.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити рівень кореляційного зв'язку між інтенсивністю карієсу зубів і основних факторів карієсогенної ситуації в порожнині рота в молодих людей.

2. Провести клініко-лабораторне тестування засобів гігієни порожнини рота, представлених на ринку України, для вивчення очищувальної, абразивної дії та активності фторидів.

3. Обґрунтувати застосування в комплексному дослідженні засобів для догляду за порожниною рота потенціометричних, спектроколориметричних та інших методів дослідження

4. Розробити алгоритм індивідуального призначення системи догляду за порожниною рота й засобів гігієни з урахуванням найвищого кореляційного зв'язку з окремими факторами карієсогенної ситуації.

5. Вивчити клінічну ефективність індивідуально призначених систем догляду за порожниною рота і засобів гігієни молодим людям з різною інтенсивністю карієсу.

6. Вивчити біохімічні й біофізичні параметри ротової рідини, що відображають стан мінерального обміну і мікробіоценозу в порожнині рота, до і після застосування карієспрофілактичної системи догляду за порожниною рота

Об'єкт дослідження - карієс зубів і фактори карієсогенної ситуації в порожнині рота в молодих людей; активність фтору у фторвмісних зубних пастах, їх очищувальна та абразивна дія.

Предмет дослідження - розробка, обґрунтування та оцінка ефективності індивідуальних системи догляду за порожниною рота і засобів гігієни з урахуванням виразності факторів карієсогенної ситуації в порожнині рота.

Методи дослідження: експериментальні іn vіtro (вивчення активності фтору в зубних пастах та їх стираючої дії) - для оцінки ступеня ефективності зубних паст; клінічні (індекс КПВ, ТЕР-тест, індекс Грін-Вермільона) - для оцінки стану зубів і рівня гігієни порожнини рота; біофізичні й біохімічні дослідження ротової рідини - для оцінки мікробіоценозу порожнини рота й мінералізуючого потенціалу ротової рідини; спектроколориметрічні - для оцінки ступеня мінералізації емалі зубів; статистичні - для вивчення рівня кореляційних зв'язків між об'єктами, що досліджуються, та підтвердження вірогідності отриманих даних.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі вивчення кореляційних зв'язків між інтенсивністю карієсу й виразністю окремих факторів карієсогенної ситуації в порожнині рота показана можливість прогнозування розвитку карієсу в дітей і молодих людей, що відіграє важливу роль при призначенні профілактичних заходів.

Вперше запропоновано спосіб виявлення найбільш тісного кореляційного зв'язку з окремими факторами карієсогенної ситуації в кожному індивідуальному випадку, використовуючи метод "статистичних угруповань", на підставі яких доцільно будувати індивідуальну систему профілактики карієсу зубів.

Показано, що найбільш значимим карієсогенним фактором в осіб із множинним карієсом є знижена резистентність (підвищена розчинність) емалі. Карієспрофілактичні заходи в них повинні бути спрямовані на посилення мінералізації твердих тканин зуба шляхом створення в поверхневих шарах емалі міцних з'єднань, стійких до кислотного розчинення, а саме, фторапатитів.

Доведено, що найбільш ефективним і діючим способом профілактики карієсу, враховуючим його інтенсивність, що корелює з карієсогенними факторами, може бути застосування для догляду за порожниною рота засобів гігієни спрямованої патогенетичної дії.

Вперше розроблено й апробовано в клініці метод профілактики карієсу зубів, що полягає в індивідуальному виборі системи догляду за порожниною рота й засобів гігієни з урахуванням виразності конкретних факторів карієсогенної ситуації в ротовій порожнині.

Встановлено, що при індивідуальному призначенні зубних паст необхідно враховувати як кількісний вміст фтору в пасті, так і його активність в пасті. Найвищою мінералізуючою активністю буде володіти зубна паста з високою концентрацією фтору (1450-1500 ррм) та його активністю 80% і вище.

Практичне значення отриманих результатів. Доведено, що до призначення карієспрофілактичних заходів дітям і молодим людям з високою інтенсивністю й поширеністю карієсу необхідно підходити індивідуально.

При виборі системи догляду за порожниною рота доцільно враховувати індивідуальні показники виразності карієсогенних факторів у порожнині рота: при рясних зубних відкладеннях рекомендуються засоби із підвищеною очищувальною дією, що запобігають утворенню мікробного зубного нальоту; при зниженій функціональній активності слинних залоз - засоби гігієни, що стимулюють слиновиділення; при зниженій резистентності емалі - засоби гігієни з підвищеною мінералізуючою дією.

Зубні пасти з високою очищувальною дією, такі як «Blend-a-med Complete», « Aquarelle Classic», рекомендовані особам з високою інтенсивністю відкладення зубного нальоту.

Вперше проведено лабораторне тестування фторвмісних зубних паст, представлених на ринку України, і встановлено, що не у всіх пастах активність фтору зберігається протягом гарантійного терміну зберігання.

Запропонована система догляду за порожниною рота особам з високою інтенсивністю карієсу дозволяє домогтися високого ступеня редукції карієсу.

Результати досліджень впроваджені в клінічну практику відділу профілактики стоматологічних захворювань ДУ «Інститут стоматології АМН України», кафедри стоматології дитячого віку Одеського національного медичного університету МОЗ України, Одеської обласної стоматологічної поліклініки, міської дитячої стоматологічної поліклініки № 4 м. Одеса.

Матеріали дисертації використаються в навчальному процесі кафедри стоматології дитячого віку та терапевтичної стоматології Одеського національного медичного університету МОЗ України та на курсах інформації та стажування ДУ «Інститут стоматології АМН України».

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено пошук, відібрана й проаналізована наукова література по темі дисертації, самостійно проведені всі клінічні дослідження. Узагальнені й проаналізовані отримані результати, проведена їхня статистична обробка. Написана і оформлена дисертація. Спільно з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані основні положення роботи.

Дослідження проведені в на базі ДУ «Інститут стоматології АМН України» при особистій участі автора: клінічні - у відділі профілактики стоматологічних захворювань (зав. від. - д.мед.н., проф. К.Н. Косенко Автор щиро вдячний співробітникам вищевказаних структур за допомогу в проведенні досліджень) та відділенні стоматології дитячого віку (зав. від. - д.мед.н., проф. О.В. Дєньга1); стендові випробування засобів гігієни порожнини рота - в лабораторії гігієни порожнини рота (зав.лаб. - д.мед.н. Т.П. Терешина1), біохімічні - в лабораторії біохімії відділу біотехнології (зав. лаб. - к.біол.н. О.А. Макаренко1).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені та обговорені на Міжнародному форумі стоматологів: "Сучасні досягнення стоматології" "Одеса-Дента 2006" (Одеса, 2006), на науково-практичній конференції "Досягнення й перспективи розвитку сучасної стоматології" (Одеса, 2008), на науково-практичній конференції «Наукові та практичні аспекти індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота у дітей та дорослих» (Одеса, 2009), на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні проблеми стоматологічної захворюваності і її профілактика у дитячого населення України у світлі світових тенденцій і досягнень" (Одеса, 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 друкованих праць, з них 3 статті - у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тези в матеріалах науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 173 сторінках комп'ютерного тексту й складається із вступу, 6 розділів (огляд літератури, 4 розділи власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів), висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел. Робота ілюстрована 30 таблицями та 5 рисунками. Список літератури містить 414 першоджерела (з них 142 - латиницею).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дисертаційної роботи проведено комплекс клініко-лабораторних досліджень.

Клініко-лабораторні дослідження. У клінічних випробуваннях взяло участь 132 особи. Основні показники, що реєструвалися: інтенсивність карієсу (індекс КПВ), гігієнічний стан порожнини рота, резистентність емалі; швидкість салівації, біохімічні й біофізичні показники ротової рідини.

При оцінці карієсу були використані рекомендації ВООЗ і Виноградової Т.Ф. (1978). Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою індексу Грін-Вермільона (Іванов В.С., 1998). Кислотостійкість (резистентність) емалі визначали за допомогою ТЕР-теста за десятибальною шкалою (від 10 % до 100 %) (Окушко В.Р., 1984).

Швидкість слиновиділення виражали обсягом виділеної слини за одиницю часу (мл/хв.). рН слини визначали на універсальному іономері ЭВ-74. Розрахунок буферної ємності ротової рідини робили виходячи з того, що за одиницю ємності буферної суміші умовно прийнята ємність такого розчину, для зміни рН якого на одиницю потрібне введення сильного лугу або кислоти в кількості 1 г-екв на 1 л розчину (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976).

Біофізичні дослідження. Оцінку ступеня мінералізації емалі проводили спектроколориметричним методом (Дєньга О.В., 1994). Визначення концентрації й активності фтору в ротовій рідині проведені потенціометричним методом з використанням іонселективного електрода ЭЛИС -131F та іономера ЭВ-74.

Біохімічні дослідження. В ротовій рідині пацієнтів вивчали активність ферментів уреази, лізоциму, а також вміст кальцію і фосфатів. Активність уреази вивчали за методом Гаврилової Л.М., Сегень І.Т. (1996). Активність лізоциму за методом Gorіn et all. (1971). Ступінь дисбактеріозу порожнини рота визначали по співвідношенню відносних активностей уреази і лізоциму (Левицький А.П. зі співавт., 2007). Вміст кальцію в ротовій рідині визначали за методом Каракашова і Вичева в модифікації Леонтьева В.К., Смирнової В.Б. (1976), неорганічний фосфор - за методом Больца і Льюка в модифікації Конвай В.Д. зі співавт. (1976).

Стендові випробування засобів гігієни порожнини рота проводилися в лабораторних умовах в експерименті іn vіtro. Оцінювали активність фтору в зубних пастах вітчизняного й закордонного виробництва, їх абразивну та очищувальну дію. Вивчалася ефективність застосування зубних щіток різного ступеня жорсткості.

Оцінку активності фтору в складі зубних паст проводили з використанням фторселективного електрода. При дослідженні абразивних властивостей зубних паст використані гіпсові пластинки (Терешина Т.П., 1996).

Статистичні методи дослідження. Для встановлення кореляційного зв'язку між інтенсивністю карієсу зубів і показниками карієсогенної ситуації в порожнині рота використовували кореляційний аналіз Пірсона за допомогою on-line калькулятора.

Метод статистичних угруповань використовували для встановлення закономірності явищ щодо встановленої крапки відліку (Статистичний словник, 1965).

Статистичну обробку даних проводили за методом Е.В. Монцевичуте-Ерингене (1964) з використанням t-критерію Стьюдента. Дані вважали достовірними при рівні значимості 0,95, тобто Р<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. В рамках виконання першого завдання вивчали рівень кореляційного зв'язку між різною інтенсивністю карієсу й факторами карієсогенної ситуації в порожнині рота

Було оглянуто 22 студента медичного ВНЗ віком 20-22 роки, в яких фіксували наступні показники: інтенсивність карієсу, гігієнічний індекс, швидкість салівації, ступінь розчинності емалі, середні показники яких представлені в табл. 1

Таблиця 1 Середні показники інтенсивності карієсу й факторів карієсогенної ситуації в порожнині рота в молодих людей (М ± м)

Інтенсивність карієсу зубів	Інтенсивність відкладання зубного нальоту	Функціональна активність слинних залоз	Резистентність емалі
КПВ	ГІ (бали)	Швидкість салівації (мл/хв.)	ТЕР-тест (%)
4,6 ± 0,47	2,13 ± 0,47	0,40 ± 0,02	50,5 ± 4,3
Коефіцієнт кореляції Пірсона (r)	0,9135	- 0,8471	0,8974

Дослідження показали, що коефіцієнти кореляції всіх порівнюваних величин високі (наближаються до 1 - абсолютної позитивної або негативної кореляції).

Найбільший кореляційний зв'язок інтенсивності карієсу спостерігався з індексом гігієни, далі з ТЕР-тестом, зі швидкістю салівації (негативна).

Високі показники кореляційного зв'язку відзначалися й між окремими показниками карієсогенної ситуації: між інтенсивністю відкладення зубного нальоту й функціональною активністю слинних залоз (0, 8737), трохи менше між інтенсивністю відкладення зубного нальоту й резистентністю емалі (0,6432).

Наступне завдання складалося у вивченні кореляційних зв'язків між інтенсивністю карієсу й показниками карієсогенної ситуації в осіб з високим індексом КПВ (5 і більше).

Результати досліджень показали, що в молодих людей з високою інтенсивністю карієсу (у середньому КПВ 6,1 ± 0,26) ІГ має високі показники (2,5 ± 0,09) і свідчить про поганий гігієнічний стан порожнини рота; швидкість слиновиділення (0,29 ± 0,02) вказує на зниження функціональної активності слинних залоз; розчинність емалі (64 %) показала, що резистентність її знижена.

Всі ці показники свідчать про наявність комплексу факторів карієсогенної ситуації в молодих людей з високою інтенсивністю карієсу. Ми порахували доцільним вивчити, який же з вивчених факторів має найбільший кореляційний зв'язок з високою інтенсивністю карієсу.

Розрахунки показали, найбільш висока кореляція високої інтенсивності карієсу спостерігалася з високою розчинністю емалі (0,7181) і зниженою функціональною активністю слинних залоз (0,7166).

Виходячи з отриманих результатів, було зроблено висновок, що найбільш важливим фактором для розвитку каріозного процесу в осіб із множинним карієсом є знижена резистентність емалі.

Для вивчення зв'язку між інтенсивністю карієсу й факторами карієсогенної ситуації в кожному індивідуальному випадку використано метод статистичних угруповань. Цей метод був застосований у групі осіб з високою інтенсивністю карієсу, тому що саме в цих молодих людей доцільно забезпечити індивідуальний підхід до призначення карієспрофілактичних заходів, що враховують виразність факторів карієсогенної ситуації.

Встановленою крапкою відліку був коефіцієнт співвідношення середньостатистичних показників карієсу й факторів карієсогенної ситуації. З ними порівнювали індивідуальні показники.

Результати досліджень показали, що, наприклад, в об'єкта № 2 інтенсивність карієсу тісний зв'язок має з усіма факторами карієсогенної ситуації, а в об'єкта № 1 такий з тільки із зубними відкладеннями. Висока інтенсивність карієсу в об'єкта № 3 обумовлена поганим гігієнічним станом порожнини рота (рясні зубні відкладення) і зниженою резистентністю емалі (недостатня мінералізація).

Виходячи з отриманих результатів профілактика карієсу в об'єкта № 1 повинна бути спрямована на поліпшення гігієнічного стану порожнини рота, профілактика карієсу в об'єкта № 2 - повинні бути усунуті всі фактори карієсогенної ситуації, з якими встановлено тісний зв'язок; в об'єкта № 3 необхідно інтенсифікувати догляд за порожниною рота та провести заходи, спрямовані на зміцнення структури емалі і т.д.

Наступні дослідження були присвячені оцінці ефективності засобів гігієни порожнини рота, та як цілком доведене, що найбільш адекватним й ефективним методом профілактики карієсу є раціональний догляд за порожниною рота із застосуванням засобів гігієни порожнини рота, що містять біологічно активні речовини спрямованої карієспрофілактичної дії. Це мінеральні й антимікробні компоненти.

Були протестовані зубні пасти 24 найменувань вітчизняного та закордонного виробництва. Перше завдання полягало у вивченні активності фторидів у складі зубних паст: в експерименті іn vіtro оцінювали ступінь вивільнення іонів фтору з паст.

На підставі отриманих даних по стабільності фтору всі вивчені зубні пасти були розподілені на наступні групи:

- найвища стабілізуюча система, що забезпечує збереження активного фтору, спостерігалася в зубних паст: "Aquafresh Multі active", "Blend-a-med Complete 7extra", "Colgate" тройное действие с фтором", "El-ce med Brilliant Weiss", "Sіlca Green mint";

- досить стабільне збереження активності фтору в зубних паст: "Pomorіn" новий смак, антикариесная", "Lacalut Fluor", "32 норма" двойная мята", "Семейная" с пихтовым маслом", "Доктор Остроумов" тройное действие с витаминами", "Pepsodent Famіly", "Pomorіn" максимальная защита + восстановление эмали", "Aquarell Classіc";

- низький рівень стабільності фтору мали зубні пасти "Astera" семейная", "Утренняя свежесть" натуральний лечебный комплекс", "Нова Дент Аптечный" ромашка", "32 жемчужины" фтор", "Sanіno Mіneral+fluorіde";

- нестабільна система збереження активності фтору: зубні пасти «Orbel» ромашка», "Чудо+med Total", "Mega Dent" против кариеса".

Однак при індивідуальному призначенні зубних паст необхідно враховувати не тільки активність фтору, але і його кількісний вміст в пасті. Найвищою мінералізуючою активністю буде володіти зубна паста з високою концентрацією фтору (1450-1500 ррм) і його активністю 80% і вище.

Далі були проведені дослідження з визначення ступеня насичення ротової рідини фтором після чищення зубів фторвмісними зубними пастами, що включають рослинні екстракти, які найбільш широко представлені на вітчизняному ринку.

Були вивчені зубні пасти: «Blend-a-med» целебные травы + Pro-Mineral», «Blendax» от Blend-a-med ежедневный уход», «Aquafresh herbal Total care», «Colgate» лечебные травы», «Colgate» лечебные травы отбеливающая», «32 норма» целебные травы + отбеливание», «Лесной бальзам», «Sanino».

У пробах ротової рідини визначали як концентрацію фтористого з'єднання(CF), так і активність фтору (-Іg CF).

Результати досліджень показали, що найбільш високий рівень концентрації фторидів у ротовій рідині й пролонгований ефект активності фтору спостерігався після застосування зубної пасти «Blend-a-med» Целебные травы + Pro-Mineral» (CF збільшилася на 13,6 % ). Однак у високому діапазоні активності фтору перебували й такі пасти, як «Blendax от Blend-a-med ежедневный уход» (CF збільшилася на 11,8 % ), "Aquafresh herbal Total care" (CF збільшилася на 10,5 %), «Colgate» Лечебные травы отбеливающая» (CF збільшилася на 4,5 %).

Наступне завдання складалося у вивченні стираючої дії зубних паст. Як показали дослідження, найменшими стираючими властивостями володіють зубні пасти, основою яких є двоокис кремнію. При цьому найбільш низька абразивність з цієї групи паст у зубної пасти "Aquafresh Multі actіve" (0,133 ± 0,019 г/хв./м2), найбільша - в "Blend-a-med Complete 7extra" (0,273 ± 0,029 г/хв./м2). В останньому випадку підвищення абразивності пов'язане із включенням в пасту пірофосфатних з'єднань.

Більш високі абразивні властивості у зубних паст на комбінованій основі (карбонат кальцію і двоокис кремнію (від 0, 320 ± 0,045 г/хв./м2 до 0,405±0,029 г/хв./м2). Хоча в цих межах стираюча дія і у зубної пасти «Доктор Остроумов» тройного действия с витаминами» (0,321 ± 0,045 г/хв./м2), у якої кремнеземна основа. Із крейдових зубних паст нижня границя норми в зубних паст "Кедровий бальзам" с кальцием", «Семейная» с пихтовым маслом» й Sanіno Mіneral+fluorіde".

Дослідження впливу зубних паст на мінералізацію твердих тканин зубів в експерименті іn vіvo оцінювали спектроколориметричним методом. Максимальне збільшення ступеня мінералізації емалі зубів спостерігалося в пацієнтів, що використовували зубні пасти "Aquafresh Multі actіve", "Blend-a-med Complete 7extra" , "Colgate" потрійна дія із фтором", що проявляється в максимальному збільшенні grad R в області 450-580 нм.

При цьому було встановлено, що лише 30 % з досліджених зубних паст мають високий очищувальний ефект.

Вивчення очищувальної дії зубних щіток для дорослих (усього 8 найменувань різної жорсткості та різних виробників) показало, що найбільш виражена адекватність очищувальної дії і жорсткості щетини в зубних щіток "Oral-B" та "Colgate Extra clean".

Серед зубних щіток для дітей найбільш високий очищувальний ефект виявлено у зубних щіток "Thіsa Fans" (середньої жорсткості) і "Oral-B Kіds" (середньої жорсткості). Гарна очищувальна дія у зубних щіток "Jordan Junіor" (м'яка щітка) і "Aquafresh Flex fant" (м'яка щітка). Помірна очищувальна дія у зубних щіток "Colgate Premіer Ultra Soft" (м'яка щітка) і "Chіgjur" (середньої жорсткості). карієс зуб порожнина рот

Клінічна оцінка ефективності індивідуального вибору системи догляду за порожниною рота й засобів гігієни проведена із залученням молодих людей (студентів медичного ВНЗ) з різною інтенсивністю карієсу.

В молодих людей з низкою й середньою інтенсивністю карієсу приріст карієсу за рік склав 0,44. Тільки в 4 осіб з 9 за останній рік з'явилася 1 каріозна порожнина.

З 13 осіб з високою інтенсивністю карієсу в однієї людини не відзначалося приросту за рік; в 7 чоловік приріст карієсу склав 1, в 4-х осіб - 2 одиниці, в однієї особи - 3. У середньому це склало 1,38±0,22.

Показники інтенсивності розвитку карієсу взяті за основу для призначення індивідуальної системи догляду за порожниною рота із застосуванням фторвмісної зубної пасти.

Так, пацієнту з низькою інтенсивністю карієсу, наприклад, КПВ 1, із приростом карієсу за останній рік 0, задовільному догляді за порожниною рота, високою резистентністю емалі, нормальним слиновиділенням, режим догляду за порожниною рота був звичайний і для чищення зубів призначали зубну пасту з вмістом активного фтору 1000 ррм . Зубну пасту перед призначенням не тестували.

Якщо КПВ 2, за останній рік з'явилася 1 каріозна порожнина, ІГ свідчив про задовільний гігієнічний стан порожнини рота, ТЕР-тест склав 50, рівень салівації в межах норми, то пацієнту призначали звичайний догляд за порожниною рота й зубну пасту зі змістом фтору 1200-1300 ррм (без тестування пасти).

Інший підхід був до призначення гігієнічно-профілактичних заходів в осіб з високою інтенсивністю карієсу. Основна концепція виконання поставленого завдання полягала у виявленні найвищої виразності кореляційного зв'язку між інтенсивністю карієсу й конкретним фактором карієсогенної ситуації, а також конкретної клінічної ситуації

Приклад 1. Студент, 20 років, КПВ 5, приріст карієсу за один рік - 0. Виражених кореляційних зв'язків з вивченими карієсогенними факторами немає. Був зроблений висновок, що в цей час стан основних систем порожнини рота, патогенетично пов'язаних з розвитком карієсу (захисної, мінералізучої та ін.), повністю компенсований.

У цьому випадку призначалася стандартна схема для догляду за порожниною рота, але зубна паста з вмістом фтору вище стандартного, а саме, 1200-1300 ррм, тому що висока інтенсивність карієсу свідчила про можливі порушення мінерального обміну.

Приклад 2. Студент, 19 років, КПВ 6, приріст за один рік - 1. Найбільш виражена кореляція зі зниженою резистентністю емалі.

Отже, спостерігається недостатня природна мінералізація емалі. Була призначена зубна паста з вмістом фтору 1450 ррм, причому вміст активного фтору в зубній пасті повинен бути не менш 80 %. Для цього перед призначенням зубна паста тестувалася на вміст активного фтору.

Приклад 3. Студент, 21 рік, КПВ 8, приріст карієсу за один рік - 3. Найбільш виражена кореляція з незадовільною гігієною та зниженою резистентністю емалі. Порушений мінеральний обмін і недостатня кількість фторапатитних з'єднань у поверхневих шарах емалі. Призначено зубну пасту з найвищим вмістом фтору - 1500-1700 ррм і активністю більше 80 % та інтенсивний догляд за порожниною рота з тестуванням конкретної зубної пасти на вміст активного фтору перед призначенням.

Приклад 4. Студент, 22 роки, КПВ 7, приріст карієсу за один рік - 2. Кореляційний зв'язок з незадовільною гігієною, недостатньою функціональною активністю слинних залоз та зі зниженою резистентністю емалі. Призначено зубну пасту з найвищим вмістом фтору - 1500-1700 ррм і активності більше 80% й інтенсивний догляд за порожниною рота. Перед призначенням конкретна паста тестувалась на вміст активного фтору. Крім того, було рекомендовано застосування ополіскувача з компонентами для стимуляції слиновиділення.

У всіх випадках одночасно з призначенням спеціального гігієнічно-профілактичного комплексу рекомендувалися заходи щодо підвищення природних захисних механізмів порожнини рота, проведені уроки гігієни.

Молодим людям з високою інтенсивністю карієсу групи порівняння спеціального режиму для догляду за порожнину рота не призначалося.

Результати досліджень показали, що в молодих людей з низкою й середньою інтенсивністю карієсу приріст карієсу за 1 рік склав 0,12±0,01, у той час як до застосування індивідуальної схеми гігієнічного догляду за порожниною рота цей показник був 0,44±0,04, тобто менше в 3,6 рази.

При порівнянні показників інтенсивності карієсу в осіб із множинним карієсом в основній і в групі порівняння видно, що споконвічно вони не мали достовірних відмінностей. Через півроку в обох групах не спостерігалося приросту карієсу. Результати досліджень, проведених через 1 рік, показали, що в групі порівняння приріст карієсу в середньому склав 0,8±0,04, а в основній групі - 0,3±0,02 (р < 0,001).

Динаміка зміни показників карієсогенної ситуації в порожнині рота молодих людей з високою інтенсивністю карієсу під впливом індивідуально призначених гігієнічних заходів представлена в табл. 2.

Результати досліджень показали, що вихідні показники рівня гігієни, швидкості слиновиділення й резистентності емалі в осіб основної та групи порівняння не мали достовірних розходжень. Через рік досліджувані показники в групі порівняння мали незначні відхилення убік поліпшення (відмітні дані недостовірні). У молодих людей основної групи високовірогідні відмінності стосовно вихідних даних спостерігалися за всіма показниками, що свідчить про поліпшення гігієнічного стану порожнини рота (зменшення ГІ Грін-Вермільона), підвищення функціональної активності слинних залоз (збільшення швидкості салівації) і збільшенні опірності емалі (зменшення показника ТЕР-тесту).

Таблиця 2 Динаміка зміни стану гігієни порожнини рота, функціональної активності слинних залоз і резистентності емалі в осіб з високою інтенсивністю карієсу під впливом індивідуально призначених гігієнічно-профілактичних заходів

Показник, що досліджується	Група порівняння	Основна група
	Вихідний рівень (n=10)	Через 1 рік (n=8)	Вихідний рівень (n=13)	Через 1 рік (n=11)
ГІ Грін-Вермільона	2,3±0,11	2,0±0,12 р1>0,05	2,5±0,09 р2>0,05	1,6±0,07 р1 < 0,001 р2 < 0,01
Швидкість салівації	0,34±0,03	0,35±0,04 р1>0,05	0,29±0,02 р2>0,05	0,38±0,03 р1 < 0,001 р2>0,05
ТЕР-тест	65±5,6	71±5,2 р1>0,05	64±4,2 р2>0,05	45±3,5 р1 < 0,002 р2 < 0,001

Примітка: вірогідність відмінностей р1 - розрахована стосовно вихідного рівня; р2 - стосовно даних, зафіксованих у групі порівняння.

При співставленні показників групи порівняння та основної через 1 рік також спостерігалися відмінності: достовірні по показнику гігієни порожнини рота (в основній групі гігієнічний індекс був вище) і резистентності емалі (в основній групі ТЕР-тест нижче). Що стосується швидкості слиновиділення, то також цей показник в основній групі вище, ніж у групі порівняння (відмітні дані були недостовірні).

Біофізичні показники ротової рідини свідчать про те, що через 1 рік від початку дослідження рН у групі порівняння істотно не відрізнявся від первісних даних (6,50±0,02 - вихідний рівень та 6,52 ± 0,04 - через1 рік); у групі порівняння відзначалося істотне збільшення рН (6,53 ± 0,03 та 6,62 ± 0,03 відповідно).

Буферна ємність ротової рідини, основне призначення якої нейтралізація кислот і лугів за рахунок взаємодії гідрокарбонатної, фосфатної й білкової систем, через 1 рік збільшилася стосовно вихідного рівня тільки в основній групі (4,67 ± 0,19 та 5,42 ± 0,3 відповідно).

Дослідження ж мінеральних компонентів у ротовій рідині через 6 місяців показало, що вміст кальцію й фосфору мав тенденцію до збільшення по відношенню до вихідного рівня (на 26 % і на 23 % відповідно), а їх співвідношення - до зменшення (на 2,5 %), причому за рахунок менших темпів збільшення концентрації фосфору. Це свідчить про те, що фосфати менше стали брати участь у процесах ізоморфного заміщення кальцію в емалі зуба. Вивчення динаміки активності лізоциму й уреази в ротовій рідині показало, що активність уреази через 6 місяців мала явну тенденцію до зниження в порівнянні з вихідним рівнем (0,55 ± 0,08 мккат/л проти 0,7 ± 0,1 мккат/л). При цьому істотно змінилося співвідношення уреаза/лізоцим убік зменшення (5,09±0,06 проти 6,03±0,9), що свідчить про зменшення мікробної інвазії ротової порожнини й компенсації природних захисних механізмів.

Результати спектроколориметричної оцінки мінералізації зубів молодих людей основної групи з високою інтенсивністю карієсу показали, що в більшості осіб до чищення зубів фторвмісною зубною пастою мала місце знижена в порівнянні з нормою мінералізація зубів.

Після чищення зубів у молодих людей концентрація гідроксиапатиту в емалі істотно збільшилася, на що вказує зменшення градієнта коефіцієнта відбиття світла R в області 450~580 нм в 1,5 рази. В результаті регулярного введення в емаль зубів з'єднань фтору і його взаємодії з підвищеними концентраціями гідроксиапатиту утворився гідроксіфторапатит, а потім фторапатит.

Отже, індивідуально призначувана гігієна порожнини рота з використанням фторвмісних зубних паст із високою концентрацією фтору сприяє утворенню в емалі фторапатитних з'єднань, що є більш стійкими до кислотного розчинення й, як наслідок, підвищення резистентності емалі.

На підставі проведених досліджень зроблено висновок, що індивідуально призначена система догляду за порожниною рота молодим людям із множинним карієсом з застосуванням засобів гігієни порожнини рота спрямованої дії знижує поширеність та інтенсивність карієсу і нормалізує показники карієсогенної ситуації в порожнині рота: поліпшує гігієнічний стан, зменшує ступінь мікробної інвазії ротової порожнини, підвищує швидкість салівації, збільшує резистентність емалі зубів до кислотного розчинення.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення проведених клініко-лабораторних досліджень і запропоновано нове рішення актуального наукового завдання стоматології, спрямоване на оптимізацію профілактики карієсу зубів в дітей і молодих людей шляхом індивідуального вибору системи гігієнічного догляду за порожниною рота і засобів гігієни з урахуванням виразності факторів карієсогенної ситуації в порожнині рота.

1. При проведенні кореляційного аналізу між інтенсивністю карієсу зубів і деяких факторів карієсогенної ситуації порожнини рота встановлено, що найбільший кореляційний зв'язок інтенсивності карієсу спостерігався з гігієнічним станом порожнини рота (з ІГ 0,9135), зі зниженням резистентності емалі (ТЕР-тест 0,8974) та зі швидкістю слиновиділення (негативний) (- 0.8471). При цьому в осіб із множинним карієсом найбільш значимим карієсогенним фактором є знижена резистентність (підвищена розчинність) емалі (рівень кореляції з ТЕР-тестом - 0,7181).

2. Стендові випробування фторвмісних зубних паст показали, що найвища стабілізуюча система, що забезпечує збереження активного фтору, у зубних паст: "Aquafresh Multі actіve" (85 %), "Blend-a-med Complete 7extra" (82,5 %), "Colgate" тройное действие с фтором" (82,7 %), "El-ce med Brіllant weіss" (55 %), "Sіlca Green mіnt" (72 %).

3. Спектроколориметрічне дослідження емалі зубів показало, що найбільш високий мінералізуючий ефект, що проявлявся в утворенні повноцінних структур гідрооксиапатиту на поверхні зуба, у зубних паст "Aquafresh Multі actіve", "Blend-a-med Complete 7extra", "Colgate" тройное действие с фтором" та недостатню мінералізуючу дію мали зубні пасти "Чудо+med Total", "Mega Dent" против кариеса".

4. Проведеними дослідженнями встановлено, що зубні пасти мають різну очищувальну дію - від високого до низького: найбільш висока у зубної пасти «Blend-a-med Complete», низька - у зубної пасти "Нова Дент Аптечный" ромашка" (зменшення відкладення зубного нальоту на 67 % і 5 % відповідно). Найбільш виражена адекватність очищувальної дії та жорсткості щетини в зубних щіток "Oral-B" і "Colgate Extra clean" (помірна абразивність при середній жорсткості щетини). Найбільш високий очищувальний ефект серед дитячих зубних щіток у щіток "Thіsa Fans" і "Oral-B Kіds".

5. Встановлено, що концентрація фторіду в зубній пасті чітко впливає на ступінь насичення фтором ротової рідини: при вмісті фтору в пасті 1450 ррм насиченість ротової рідини фтором збільшується на 10-15%, а при вмісті фтору в пасті 1000 ррм - на 3-5%.

6. Розроблено систему для догляду за порожниною рота для осіб з низкою, середньою та високою інтенсивністю карієсу, індивідуалізовану відповідно до виразності конкретних факторів карієсогенної ситуації в порожнині рота: при рясних зубних відкладеннях рекомендовані засоби гігієни з підвищеною очищувальною дією та запобігаючою утворенню мікробного зубного нальоту; при зниженій функціональній активності слинних залоз - засоби гігієни, що стимулюють слиновиділення; при зниженій резистентності емалі - засоби гігієни з підвищеною мінералізуючою дією.

7. Клінічні, біохімічні й біофізичні дослідження показали, що індивідуально призначена система догляду за порожниною рота молодим людям із множинним карієсом із застосуванням засобів гігієни порожнини рота спрямованої дії, знижує поширеність та інтенсивність карієсу (приріст карієсу за 1 рік 0,3±0,02 при 0,8±0,04 у групі порівняння) та нормалізує показники карієсогенної ситуації в порожнині рота: поліпшує гігієнічний стан порожнини рота (зменшення ІГ з 2,5±0,09 до 1,6±0,07), зменшує ступінь мікробної інвазії ротової порожнини (зменшення активності уреази з 0,7 ± 0,1 мккат/л до 0,55 ± 0,08 мккат/л), підвищує швидкість салівації (0,29±0,02 мл/хв. до 0,38±0,03 мл/хв.) і мінералізуючий потенціал ротової рідини (збільшення концентрації кальцію і фосфатів на 26 % і 23 % відповідно), зміцнює структуру та збільшує резистентність емалі до кислотного розчинення (зменшення показників ТЕР-теста з 64 ± 4,2 до 45 ± 3,5).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При низькій і середній інтенсивності карієсу в молодих людей догляд за порожниною рота повинен здійснюватися із застосуванням фторвмісних зубних паст з вмістом фтору не менш 1200 ррм.

2. При високій інтенсивності карієсу зубні пасти повинні містити активного фтору 1450 - 1500 ррм. Якщо приріст карієсу за один рік склав 2-3, то доцільно використовувати лікувальні фторвмісні зубні пасти з активним фтором більше 1500 ррм, які поширюються тільки через аптечну мережу, або пасти з амінофторидами.

3. При гіпосалівації в комплексі гігієнічних засобів доцільно застосовувати полоскання для рота, що включають компоненти для стимуляції слиновиділення.

4. При виразності конкретних факторів карієсогенної ситуації:

- високий рівень зубних відкладень - зубна щітка з високим індексом очищення + зубний еліксир для регуляції мікробіоценозу порожнини рота;

- низький рівень салівації - ополіскувач із компонентами для стимуляції слиновиділення;

- знижена резистентність емалі - зубна паста з вмістом фтору 1500 ррм;

- комплекс кариесогенных факторів (високий рівень зубних відкладень, низький рівень салівації, знижена резистентність емалі) - зубна паста з вмістом фтору 1500 ррм + ополіскувач з компонентами для стимуляції слиновиділення + зубна щітка з високим індексом очищення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Новикова Ж. А. Кариеспрофилактическая эффективность инди-видуального выбора средств для ухода за полостью рта при высокой интенсивности кариеса / Ж. А. Новикова, Т. П. Терешина // Вісник стоматології. - 2010. - № 1. - С. 77-80. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, аналізі результатів, підготовці статті до друку.

2. Новикова Ж. А. Содержание фтора в ротовой жидкости у лиц с высокой интенсивностью кариеса после применения зубных паст с разной концентрацией фтора / Ж. А. Новикова // Вісник стоматології. - 2010. - № 2. - С. 75-78.

3. Терешина Т. П. Корреляционная связь между интенсивностью кариеса и факторами кариесогенной ситуации в полости рта / Т. П. Терешина, Ж. А. Новикова // Вісник стоматології. - 2009. - № 3. - С. 43-44. Участь здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, кореляційного аналізу, підготовці статті до друку.

4. Терешина Т. П. Фторсодержащие зубные пасты и их активность / Т. П. Терешина, О. В. Деньга, Ж. А. Новикова // Вісник стоматології (Матеріали наук.-практ. конф. «Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології», 3-4 квітня 2008 р., м. Одеса). - 2008. - № 1. -С. 17-18. Участь здобувача полягає у проведенні досліджень, аналізі результатів, підготовці статті до друку.

5. Терешина Т. П. Сравнительное изучение очищающего действия детских зубных щеток / Т. П. Терешина, Ж. А. Новикова // Наукові та практичні аспекти індивідульної та професійної гігієни порожнини рота у дітей та дорослих : наук.-практ. міжнарод. конф., 14-15 квітня 2009 р.: тези доп. - Одеса, 2009. С. 118-119. Участь здобувача полягає у проведенні досліджень, аналізі результатів, підготовці статті до друку.

АНОТАЦІЯ

Новікова Ж.А. Обґрунтування та принципи індивідуального вибору засобів гігієни порожнини рота при карієсі зубів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22-стоматологія. - Державна установа "Інститут стоматології АМН України", Одеса, 2010.

Дисертаційна робота присвячена розробці методів профілактики карієсу зубів шляхом індивідуального підходу до вибору системи догляду за порожниною рота й засобів гігієни на основі оцінки карієсогенної ситуації в порожнині рота.

Для рішення поставленого завдання вивчено рівень кореляційного зв'язку між різною інтенсивністю карієсу й факторами карієсогенної ситуації в порожнині рота. Найбільший кореляційний зв'язок інтенсивності карієсу спостерігався з індексом гігієни (0,9135), далі з ТЕР-тестом (0,8974), з швидкістю салівації (негативний) (- 0.8471).

Показано, що в осіб з високим індексом КПВ найбільш висока кореляція з високою розчинністю емалі й зниженою функціональною активністю слинних залоз.

Індивідуальний вибір системи догляду за порожниною рота й засобів гігієни проводився залежно від інтенсивності карієсу, приросту карієсу за один рік і виразності конкретних факторів карієсогенної ситуації.

Дослідження показали, що через 1 рік приріст карієсу був незначний. Вивчені показники свідчили про поліпшення гігієнічного стану порожнини рота, збільшення швидкості слиновиділення і рН ротової рідини, підвищення мінералізуючого потенціалу ротової рідини й резистентності емалі, нормалізація мікробіоценозу.

Ключові слова: карієс зубів, карієсогенні фактори, фторвмісні зубні пасти, індивідуальний підхід до вибору системи догляду за порожниною рота і засобів гігієни.

Новикова Ж.А. Обоснование и принципы индивидуального выбора средств гигиены полости рта при кариесе зубов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение «Институт стоматологии АМН Украины», Одесса, 2010.

Диссертационная работа посвящена разработке методов профилактики кариеса зубов путем индивидуального подхода к выбору системы ухода за полостью рта и средств гигиены на основе оценки кариесогенной ситуации в полости рта.

Для решения поставленной задачи изучен уровень корреляционной связи между различной интенсивностью кариеса и факторами кариесогенной ситуации в полости рта, такими как интенсивность зубных отложений, снижение функциональной активности слюнных желез и резистентности эмали.

Результаты исследований показали, что коэффициенты корреляции всех сравниваемых величин высокие (приближаются к 1 - абсолютной положительной или отрицательной корреляции).

Наибольшая корреляционная связь интенсивности кариеса наблюдалась с индексом гигиены (0,9135), далее с ТЭР-тестом (0,8974), со скоростью саливации (отрицательная) (- 0,8471).

Изучены корреляционные связи между интенсивностью кариеса и показателями кариесогенной ситуации у лиц с высоким индексом КПУ. Показано, что наиболее высокая корреляция с высокой растворимостью эмали и сниженной функциональной активностью слюнных желез.

Изучена концентрация активного фтора у фторсодержащих зубных паст 24 наименований. Показано, что наиболее высокая стабилизирующая система, обеспечивающая сохранение активного фтора, у зубных паст: «Aquafresh Multi active», «Blend-a-med Complete 7extra», «Colgate» тройное действие с фтором», «El-ce med Brillant weiss», «Silca Green mint».

Индивидуальный выбор системы ухода за полостью рта и средств гигиены проводился в зависимости от интенсивности кариеса, прироста кариеса за последний год и выраженности конкретных факторов кариесогенной ситуации.

Исследования показали, что через 1 год прирост кариеса был незначителен. Наблюдались высокодостоверные отличия по отношению к исходным данным по всем изучаемым показателям гомеостаза полости рта, свидетельствовавшим об улучшении гигиенического состояния полости рта, увеличении скорости слюноотделения и рН ротовой жидкости, повышение в ротовой жидкости содержания кальция и фосфора, увеличение соотношения лизоцим/уреаза.

Установлено, что индивидуально назначаемая гигиена полости рта с использованием фторсодержащих зубных паст с высокой концентрацией фтора способствует образованию в эмали фторапатитных соединений, являющихся более стойкими к кислотному растворению и, как следствие, повышение резистентности эмали.

Ключевые слова: кариес зубов, кариесогенные факторы, фторсодержащие зубные пасты, индивидуальный подход к выбору системы ухода за полостью рта и средств гигиены

Novikova Zh.A. Ground and principles of individual choice of facilities of oral cavity hygiene at a caries. - Manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22-dentistry. - State Institution «Institute of Dentistry of the Academy of Medical Sciences of Ukraine», Odessa, 2010.

Dissertation is devoted to developing methods for prevention of dental caries by an individual approach to the selection of oral care and personal care products based on an assessment of the cariogenic situation in the oral cavity.

To solve the problem studied the level of correlation between the different intensity of dental caries and cariogenic situation factors in the oral cavity. The highest correlation between the intensity decay was observed with an index of hygiene (0.9135), followed by a TER-test (0.8974), at a rate of salivation (negative) (- 0.8471).

It is shown that individuals with a high index of CPU, the highest correlation with high solubility of enamel and the reduced functional activity of salivary glands.

Individual choice of oral care and hygiene was carried out according to the intensity of caries, dental caries increment in the last year and the severity of the specific factors of cariogenic situation.

Studies have shown that a 1-year caries increment was insignificant. Studied indices, showed an improvement of hygienic condition of the oral cavity, increasing the rate of saliva and oral fluid pH, increased mineralizing potential of oral fluid and the resistance of the enamel, the normalization of microbiota.

Key words: dental caries, cariogenic factors, fluoride toothpaste, individual approach to the selection of oral care and hygiene

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВНЗ - вищий навчальний заклад

ІГ - індекс гігієни порожнини рота

КПВ - індекс інтенсивності карієсу (карієс, пломба, видалений)

ррм - показник вмісту активного фтору (одна тисячна частина)