Косметичні та ортопедичні аспекти лікування пацієнтів із дефектами зубних рядів незнімними конструкціями протезів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

"УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КОСМЕТИЧНІ ТА ОРТОПЕДИЧНІ АСПЕКТИ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ДЕФЕКТАМИ ЗУБНИХ РЯДІВ НЕЗНІМНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ ПРОТЕЗІВ

14.01.22 - стоматологія

ЛИШТВА ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ

Полтава - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у вищому державному навчальному закладі України

“Українська медична стоматологічна академія“ МОЗ України, м. Полтава.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Король Михайло Дмитрович, вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава, завідувач кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Рожко Микола Михайлович, державний вищий навчальний заклад “Івано-Франківський національний медичний університет” МОЗ України, завідувач кафедри стоматології факультету післядипломної освіти;

доктор медичних наук, професор Біда Віталій Іванович, Інститут стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, завідувач кафедри ортопедичної стоматології.

Захист дисертації відбудеться 18 травня 2010 року о 11³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при вищому державному навчальному закладі України “Українська медична стоматологічна академія”

(36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія” за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат розісланий «15 » квітня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Т.О.Дев'яткіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

протез зубний ретенційний штампований

Актуальність теми. Потреба населення в ортопедичній стоматологічній допомозі залежить від багатьох факторів: поширеності стоматологічних хвороб, особливостей їхнього перебігу, ефективності профілактики та лікування, а також від рівня розвитку власне ортопедичної допомоги. Тому статистичні дані про потребу населення в цьому виді спеціалізованої допомоги варіюють у досить широких межах: від 60 до 98% обстеженого дорослого населення (Гуцуцуй В.Л., 1988; Кріль А.Н., 1997; Малюченко М.М., 2000; Лабунець В.А., 2000, 2006).

Незнімні конструкції мають значні переваги в порівнянні зі знімними протезами (Радько В.М., 1983; Jepson N. J. et al., 1995), оскільки вони передають жувальний тиск на опорні структури зубів і відновлюють жувальну ефективність до 100%, мають невелике протезне ложе, до них швидше настає адаптація (Абакаров С.М., 1994). Отже, дослідження і подальше вдосконалення такого виду медичної допомоги дуже актуальні.

Сучасне ортопедичне лікування хворих передбачає не тільки усунення дефектів зубного ряду, а і корекцію форми та кольору штучних зубів із використанням нових методик їх виготовлення. Останнім часом різко підвищилися вимоги як до самого методу протезування, так і до естетичних якостей зубних протезів (Іваніщенко Л.О. і співав., 1996; Копейкин В.Н., 2002; Маланчук В.А., Безик В.И., 1997).

Проведений аналіз джерел літератури вказує на те, що серед незнімних конструкцій переважають протези, виготовлені за штамповано-паяною технологією, оскільки значна частина населення неспроможна оплатити вартість якісніших протезів, виготовлених за сучасними технологіями, і в той же час пацієнти прагнуть мати зубні протези, які не відрізняються від природних зубів і відновлюють жувальну ефективність до 100%.

В літературі недостатня кількість інформації про застосування косметичного нанесення матеріалів при виготовленні незнімних штамповано-паяних протезів, які б дозволили уникнути деяких негативних упливів на тканини порожнини рота і мали достатньо міцне з'єднання з каркасом протеза.

З огляду на вищезгадані дані було б доцільно при заміщенні дефектів зубних рядів незнімними штамповано-паяними мостоподібними протезами застосовувати косметичне покриття, яке дасть можливість уникнути явищ гальванозу, зменшити препарування опорних зубів та лікувати косметичними конструкціями протезів хворих із малозабезпечених верств населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної ініціативної теми науково-дослідної роботи кафедр стоматологічного профілю вищого державного навчального закладу України „Українська медична стоматологічна академія” “Оптимізація профілактики та лікування стоматологічних захворювань ортопедичними методами” (державний реєстраційний № 0102U001303). Автор був виконавцем фрагмента зазначеної НДР.

Мета дослідження - підвищення якості естетико-косметичних штамповано-паяних мостоподібних протезів шляхом застосування запропонованої методики нанесення ретенційного шару.

Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити такі завдання:

Розробити методику виготовлення косметичного штамповано-паяного незнімного мостоподібного протеза з нанесенням ретенційних пунктів за власною методикою.

Провести фізико-механічні та лабораторні дослідження дослідних зразків на предмет з'єднання ретенційного шару з нержавіючою сталлю штампованої гільзи.

Дослідити напруги в мостоподібних конструкціях зубних протезів поляризаційно-оптичним методом.

Вивчити токсиколого-гігієнічні показники зразків рідкого скла для нанесення ретенційних пунктів у штамповано-паяних мостоподібних протезах.

Провести клінічну оцінку якості комбінованих штамповано-паяних мостоподібних протезів, виготовлених за власною методикою.

Розробити практичні рекомендації виготовлення комбінованих штамповано-паяних протезів за запропонованою методикою.

Об'єкт дослідження: методика виготовлення естетико-косметичного штамповано-паяного мостоподібного протеза.

Предмет дослідження: ефективність лікування обмежених дефектів зубних рядів естетико-косметичними штамповано-паяними мостоподібними протезами.

Методи дослідження. З метою обґрунтування конструкції штамповано-паяного мостоподібного протеза для заміщення включених дефектів зубного ряду застосували метод фізико-механічного дослідження. Для визначення впливу запропонованого ретенційного покриття провели токсиколого-гігієнічні дослідження. Ефективність лікування пацієнтів естетико-косметичними штамповано-паяними мостоподібними протезами визначали за допомогою клінічних критеріїв оцінки якості лікування.

Наукова новизна. Уперше розроблена і впроваджена методика виготовлення комбінованого естетико-косметичного штамповано-паяного мостоподібного протеза. Уперше впроваджено нанесення рідкого скла як ретенційного покриття штамповано-паяного мостоподібного протеза. Уперше розроблена і впроваджена методика моделювання напруг у штамповано-паяних мостоподібних протезах поляризаційно-оптичним методом. Уперше проведена клінічна оцінка стану естетико-косметичних комбінованих штамповано-паяних мостоподібних протезів, виготовлених за власною методикою.

Новизна дослідження підтверджена патентом України на корисну модель та свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених фізико-механічних і лабораторних досліджень обґрунтована власна методика нанесення ретенційного шару для виготовлення естетико-косметичних штамповано-паяних мостоподібних протезів, яка рекомендована для впровадження у лікувальних закладах.

Розроблені рекомендації щодо особливостей лабораторних етапів виготовлення естетико-косметичних штамповано-паяних мостоподібних протезів.

Результати дослідження впроваджені у роботу ортопедичного відділення Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки, приватного підприємства “Доктрина“ (м. Дніпропетровськ), у навчальний процес кафедр пропедевтики ортопедичної стоматології, ортопедичної стоматології та імплантології вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава, у державному навчальному закладі України “Івано-Франківський національний медичний університет“.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є науковою працею здобувача. Автор самостійно проаналізував літературу з досліджуваної проблеми та здійснив патентно-інформаційний пошук; виконав клінічні й експериментальні дослідження; провів математично-статистичну обробку одержаних результатів дослідження на персональному комп'ютері; проаналізував та інтерпретував отримані результати, що дозволило дійти відповідних висновків і розробити практичні рекомендації. Провідною є участь дисертанта в підготовці до друку матеріалів досліджень.

Фізико-механічні дослідження проведені на базі кафедри біофізики, інформатики та медичної апаратури вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава (завідувач кафедри - д. ф.-м. н., проф. В.І.Доценко).

Токсикологічні дослідження проведені спеціалістами відділу токсикології полімерів медичного призначення (зав. відділу - д.б.н. Н.А.Галатенко) Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України (директор - академік НАН України Є.В.Лебедєв).

Апробація результатів дисертації. На етапах виконання дисертаційної роботи основні положення доповідалися на підсумковій науковій конференції молодих учених “Медична наука - 2005” (м. Полтава, 2005); на міжнародній науково-практичній конференції “Досягнення і перспективи розвитку ортопедичної стоматології та ортодонтії в Україні” (м. Полтава, 2006), на обласній науково-практичній конференції “Методи поліпшення ортопедичної стоматологічної допомоги на Полтавщині” (Полтава-Лубни, 2007).

Публікації. Основні положення дисертації відображені в 10 друкованих працях, із них 6 статей опубліковані у фахових виданнях (2 статті - без співавторів), рекомендованих ВАК України, 2 тез конференцій, отримано патент України на корисну модель і свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена українською мовою на 148 сторінках принтерного тексту і складається із переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, опису об'єктів та методів досліджень, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, 5 додатків. Бібліографія містить 234 першоджерела, із яких 46 латиницею. Робота ілюстрована 15 таблицями, 31 рисунком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти і методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційної роботи були проведені лабораторні та клінічні дослідження.

Штамповано-паяний мостоподібний протез виготовляють за відомою методикою. У лікувальних закладах найчастіше виготовляють естетико-косметичні штамповані конструкції зубних протезів за методикою Л.И. Белкина (1947), яка не завжди задовольняє як пацієнтів, так і лікарів. Ми запропонували власний спосіб виготовлення комбінованих мостоподібних протезів, на який отримано Патент України на корисну модель “Спосіб виготовлення комбінованих конструкцій зубних протезів” № 36556 від 27.10.2008 р.

З метою покращення фіксації облицювального матеріалу на каркасі штамповано-паяного мостоподібного протеза ми вдосконалили методику нанесення ретенційних пунктів. Виготовлення каркаса штамповано-паяного мостоподібного протеза відрізняється від методики Л.И. Белкина відсутністю на вестибулярній поверхні коронок віконець і нерівностей по їх краях для фіксації облицювального матеріалу.

За нашою методикою облицювальний матеріал наносять на всю поверхню каркаса мостоподібного протеза. З цією метою проводять підготовчі заходи для нанесення ретенційних пунктів на каркас. Виготовлений мостоподібний протез фіксують у гіпсовій масі та випалюють його, при цьому на поверхні утворюється оксидна плівка. Після цього наносять перший шар шлікеру, а після його висихання - другий шар. Після висихання другого шару шлікеру знову проводять випал. Для мостоподібних протезів час випалу варіюється залежно від їхніх розмірів та розмірів фіксуючої каретки і визначається експериментально. Облицьовували мостоподібні протези за загальноприйнятою методикою з використанням покривного лаку “ЕДА” і пластмаси “Синма - М” (Голік В.П., Бреславець Н.М., 2008).

При нанесенні шлікеру на окиснений матеріал припою була виявлена помітна дифузія іонів срібла в склокристалічний матеріал (Антропов Л.И., 1993), що проявлялася в помітному пожовтінні покриття, а при нанесенні покриття на заздалегідь зачищений спай дифузія не була виявлена. У всіх випадках покриття міцно втримується на поверхні, не сколюється під час механічної обробки.

Для покриття використали склокристалічний матеріал складу, ваг. %: SіО₂- 68,40; Li₂О- 6,50; МgO- 1,0; ZnО- 8, 0; К₂О- 7,25; Р₂О₅- 4,80; ZrO₂ - 1,01; СаО- 1,90. Масу варили в шамотному тиглі при 1480°С у силітовій печі протягом 3 год. Отримана скломаса не мала непроварів, була добре освітлена, відфритована на воду.

Виготовлення шлікеру. Розмелювання маси виконували у фарфоровому барабанному млині з цирконієвими цильпебсами. При розмелюванні було додано мірошницькі добавки - часов'ярську глину та скловарний динас у кількості 6% та 25 % відповідно. Попередньо було проведено окреме сухе розмелювання складових - фрити, динасу та часов'ярської глини. Продукти помелу просіювали крізь сито 0,05.

Для виготовлення шлікеру просіяні компоненти відважували на технічних терезах із точністю 0,01 г згідно з рецептом та завантажували для мокрого розмелювання (до розміру часток 5-10 мкм). Для зволоження використовували дистильовану воду. Отриманий шлікер мав бежевий однорідний колір та консистенцію вершків.

Перший етап створення ретенційних пунктів. Для створення ретенційних пунктів на поверхні штампованої коронки було обрано технологію емалювання, при якій позитивний результат залежить від таких факторів: збігання термічних коефіцієнтів лінійного розширення (ТКЛР) матеріалів із припустимими відхиленнями, ступеня зрідненості металу до кисню, характеру поверхні металу.

Для випробувань було використано штамповані гільзи із нержавіючої сталі для зубних коронок фірми “Медполимер ОАО“ (Росія). З довідкової літератури, а також експериментальним шляхом був установлений ТКЛР сталі, що лежить у межах (186-188)·10^-7 °С^-1. Для обраного склокристалічного матеріалу ТКЛР лежить у межах (176-180)·10^-7 °С^-1. Наявна розбіжність у (6-12)·10^-7 °С^-1 позитивно впливає на конструкцію протеза, викликаючи зміцнення за рахунок напружень стискання.

Підготовка сталі. Підготовку гільз виконували таким чином: спочатку гільзу з нержавіючої сталі відпалювали при 900°С протягом 5 хв. Тривалість відпалювання можна пояснити тим, що під час тривалого відпалювання при високих температурах окрім знежирення та отримання ковкості металу в його поверхневому шарі відбуваються процеси міжкристалічної корозії, яка відіграє позитивну роль, підвищуючи механічну складову сил адгезії.

Нанесення покриття. Абсолютна вологість шлікеру при нанесенні складала 50%. На пластинку розміром 8x30 мм наносили шлікер методом обливання. Після підсушування на повітрі протягом 3-5 хв. виконували остаточне сушіння в сушильній шафі при температурі 120-150°С для видалення адсорбованої вологи.

Випал покриття. Ретельно висушені зразки випалювали в безінерційній електричній муфельній печі з електронним керуванням режиму випалу. Піч заздалегідь прогрівали до робочої температури 900°С, а потім вносили зразки. Для одержання специфічного комбінування властивостей - висока хімічна стійкість, механічна міцність та високий ТКЛР, що не є характерним для силікатних покрить (висока хімічна стійкість та високий ТКЛР - взаємовиключні властивості для силікатних систем), було використано високошвидкісний режим випалу. Тривалість випалу залежала від розмірів зразків та лежала в межах 30-180 сек. Після цього зразки діставали з печі та давали охолонути на повітрі. Отримані покриття були рівні, без тріщин та відколів, не мали уколів та прогарів.

Другий етап. Оксидне випалювання проводиться протягом 5 хв. при температурі 900°С. За цих умов пайка прогрівається з подальшим руйнуванням конструкції. Для запобігання цьому було вирішено використати термостійку паковочну масу, за допомогою якої фіксуються елементи протеза.

Зразки для фізико-механічних досліджень виготовляли у вигляді пластин розміром 40х4 мм, товщина яких визначалася товщиною відповідних шарів зразків. Дослідження зразків на чотириточковий вигин проводили в деформаційній машині МРК-1.

Було проведено по 10 випробувань зразків, які виготовляли за власною методикою, і для порівняння - по 10 випробувань зразків, виготовлених за традиційною методикою. Для всіх зразків і типів випробувань фіксували криву підвищення навантаження при повільному переміщенні (швидкість 0,25 мм/хв.) навантажувального елемента.

Автором запропонований новий оптично чутливий матеріал, який відрізняється відсутністю крайового ефекту. За основу була взята смола ЭД6-М, яка твердіє ЦИС-4-метил-1.2.3.6-тетрагідрофталевим ангідридом. Цей матеріал був використаний для виготовлення прозорих пластин товщиною 5 мм, із яких були виготовлені прозорі плоскі моделі мостоподібних конструкцій. Для забезпечення умов навантаження й унеможливлення втрати поперечної рівноваги був розроблений і виготовлений спеціальний контейнер, у якому модель навантажується між оптично нечутливими прозорими стеклами. Для вирішення поставлених завдань застосовували поляризаційно-оптичну установку для визначення напруги, яка має вузол поляризатора.

Картини інтерференції (ізохроми) в їх розвитку фіксували за допомогою цифрової відеокамери. Ураховуючи те, що на вільній поверхні моделі одна з головних напруг дорівнює нулю, то друга напруга визначається порядком ізохром.

Для вивчення реакції прилеглих тканин живого організму на наявність досліджуваних зразків була проведена імплантація зразків рідкого скла в організм 18 білих лабораторних щурів масою 250-300 г. Тварин виводили з експерименту шляхом передозування ефіром на 14-у, 30-у і 60-у добу після операції.

Зразки, імплантовані субкутально в ділянці спини, відділяли від прилеглих тканин. Для морфологічного аналізу після стандартної гістологічної обробки (фіксація в 10% розчині формаліну, дегідратація в зростаючих концентраціях етанолу, заливка в парафін) сполучнотканинної капсули, що сформувалася навколо імплантованого матеріалу, були виготовлені зрізи товщиною 10-15 мкм, які забарвлювали гематоксилін-еозином. Використовували мікроскоп “МИКМЕД - 2” (ОАО “ЛОМО“, Росія).

Токсиколого-гігієнічні дослідження проведені спеціалістами відділу токсикології полімерів медичного призначення (зав. відділу - д.б.н. Н.А.Галатенко) Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України (директор - академік НАН України Є.В.Лебедєв).

Для оцінки біосумісності матеріалів як піддослідні тварини згідно з ISO10993-2 використовувалися білі безпородні щури і кролі породи Шиншила. Витяжки готували в співвідношенні ваги зразка до об'єму модельного середовища - 10:1 мг/см³ при температурі 37⁰ С, час контакту матеріалу з модельними середовищами - 7 діб. Модельні середовища - модельне середовище 199 для культур тканин, дистильована вода.

Пацієнтів відбирали, обстежували і лікували в приватному стоматологічному кабінеті м. Дніпропетровська. Усього обстежено і проліковано 44 пацієнти віком від 31 до 59 років із включеними дефектами зубних рядів верхньої та нижньої щелеп. Пацієнти були розподілені на дві дослідні групи залежно від технології виготовлення мостоподібних протезів.

До першої дослідної групи ввійшли 23 пацієнти, яким виготовляли комбіновані штамповано-паяні мостоподібні протези за методикою Л.И.Белкина. Друга дослідна група складалася з 21 пацієнта, яким виготовляли комбіновані штамповано-паяні мостоподібні протези за запропонованою автором методикою. В дослідних групах штамповано-паяні мостоподібні протези облицьовували вітчизняною пластмасою “Синма М”, виробництва АО “Стома” (Харків). Мостоподібні протези фіксували цементом “Уницем” фірми “ВладМива” (Росія).

У першій дослідній групі було виготовлено 69 штамповано-паяних конструкцій мостоподібних протезів, що становило 61,6% від загальної кількості, а в другій дослідній групі виготовлено 43 протези - 38,4%. Як на верхній, так і на нижній щелепах зафіксовано майже однакову кількість мостоподібних протезів, що відповідно становило 50,9% і 49,1%.

Результати обстеження вносили в стандартну медичну карту стоматологічного хворого (форма № 043-у) та розроблену індивідуальну карту пацієнтів. Якість протезування оцінювали відразу після фіксації протезів, через тиждень, місяць і рік.

Пацієнтам дослідних груп проводили рентгенологічне дослідження зубо-альвеолярних сегментів, а також зубів, які слугуватили опорами мостоподібних протезів. Для рентгенологічних досліджень застосовували рентгенологічні апарати: дентальний “Heliodent vario Sirona” (Німеччина) і панорамний “Orthopantomograph 5” фірми “Philips” (Німеччина). Усі об'єкти дослідження фотографували до та після лікування цифровим фотоапаратом “Canon” з об'єктивом U-61 на кольорову плівку “Kodak 200”.

В ортопедичній стоматології існують стандарти якості коронки, постійно зафіксованої на природному зубі (Ряховский А.Н, Антоник М.М., 2005). Базуючись на стандартах протезування штучними коронками і критеріях якості реставрації, ми розробили і використовували для оцінки такі критерії якості протезування: анатомічна форма поверхні коронки; анатомічна форма краю коронок; крайове прилягання; крайове забарвлення; структура поверхні; кольоростабільність; оклюзія (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 21349 від 23.07.2007 р.). Не маючи детальної характеристики по кожному критерію якості, для їх оцінки використовували дві відповіді - “позитивну” і “негативну”. Природно, що ці показники не оцінюють усі можливі клінічні випадки.

Для кожного тесту виділили три ступеня оцінки: «А» - “відмінно ”, «В» - “задовільно”, «С» - “незадовільно”, де показники «А», «В» означали придатність протеза до експлуатації, а «С» - необхідність його заміни.

Загальна оцінка «відмінно» відповідає добрій якості коронки, передбачає тривалу експлуатацію і ставиться, коли за всіма критеріями якості показник відповідає ступеню «А». Оцінка «задовільно» ставиться, коли коронка за якимось із показників не ідеальна і була хоча б раз оцінена на «В». У цьому разі можливі експлуатація коронки, дотримання ретельної гігієни, якщо необхідно - корекція в порожнині рота. Протез оцінюється на «незадовільно», якщо навіть за одним із критеріїв він отримав оцінку «С». Як правило, такий протез неприйнятної якості і може призвести до розвитку різної стоматологічної патології (вторинного карієсу, патології пародонта, захворювань скронево-нижньощелепового суглоба та ін.), тому потребує заміни.

З метою визначення запалення крайового пародонта ми застосовували пробу Шиллера-Писарєва. Проба досить об'єктивна та точна і має два варіанти інтерпретації: візуальний і числовий (Трезубов В.Н., 2004). У ролі альтернативного і сучасного барвника ми застосували стандартний “Колор-тест № 1” (фірма “ВладМива”, Росія).

Візуальна інтерпретація розподіляє результати на три ступеня: негативна проба - забарвлення слизової оболонки в солом`яно-жовтий колір (+); слабо позитивна проба - забарвлення слизової оболонки в блідо-коричневий колір (++); позитивна проба - забарвлення в темно-бурий колір (+++). Таким чином виявляли симптом гінгівіту і визначали розповсюдженість запального процесу в тканинах ясен. З метою визначення запальних процесів слизової оболонки огляд хворих проводили через 7 днів після фіксації протезів, через 1 місяць та через 3 місяці користування незнімними штамповано-паяними протезами.

Результати досліджень та їх обговорення. Поляризаційно-оптичний метод - це єдиний, найбільш науково-обґрунтований, прямий метод вимірювання напруг (Зуев Б.М., 1966; Портнов Б.Б. и соавт., 1966). Достовірність і точність результатів розв'язання задач поляризаційно-оптичним методом залежать від якості застосованих прозорих оптично чутливих полімерних матеріалів. Однією з негативних властивостей цих матеріалів, які впливають на точність результатів досліджень, є виникнення напруг на контурі моделі піс-ля її виготовлення. Через деякий час після виготовлення моделі без навантажень спостерігається фотопружний ефект біля її країв від частки до кількох смуг інтерференції.

Ми провели експериментальні дослідження щодо того, чи змінюється фотопружний ефект після додаткового нанесення шару шлікеру на моделі в місцях передбачуваного сколу пластмаси. У першому варіанті ретенційний шар був нанесений рівномірно по всій поверхні, і після проведеного дослідження з'ясувалося, що найвищі напруги виникли в місцях паяння литої частини протеза і штампованої коронки.

У другому варіанті ретенційний шар нанесений по всій поверхні, але в місцях передбачуваного сколу пластмаси нанесли додатковий шар і збільшили його вдвічі. Після проведеного поляризаційно-оптичним методом дослідження виявили зменшення фотопружного ефекту.

Отже, можна припустити, що кількість і місця нанесення ретенційного шару впливають на якість і довготривалість утримання косметичного покриття на штамповано-паяній конструкції незнімного мостоподібного протеза.

Додаткове обпалювання матеріалу після полімеризації або виготовлення моделі зменшує ефект, але видалити його повністю таким способом не вдається. Ефект, який розвивається в моделях уже в першу добу або в перші години, вносить суттєві труднощі в оцінювання результатів досліджень.

Описане явище викликає необхідність виготовлення нових моделей або механічної їх обробки по контуру для зняття крайових напруг, що в свою чергу вносить значні додаткові похибки. Це явище значною мірою затримує застосування поляризаційно-оптичного методу дослідження напруг.

Обробка режиму полімеризації нового компози-ту відбувалася при різних швидкостях нагріву й охолодження. Критеріями оцінки якості техноло-гії виготовлення оптично чутливого матері-алу, який отримували у вигляді пластин, слугували: механічна й оптична лінійність, прозорість та ін. При цьому найважливішою вимогою до отриманого матеріалу було виключення крайового ефекту часу.

Його величину контролювали на координатно-синхронному поляриметрі КПС-7 (конструкція Санкт-Петербурзького універси-тету, Росія). На контурі ненавантажених дисків, виточених із пластин товщиною 10 мм і витриманих протягом 30 діб, величина крайового ефекту була в межах від 0 до - 0,1 смуги. Зразу після механічної обробки величина досягла 0,3-0,5 пол/см, але з часом зменшилась до - 0,1 пол/см і менше.

Особливості температурного режиму такі: зменшення швидкості нагріву й охолодження, яка складала 2,5^о С/год., при часі витримки після підвищення температури на 10^о С - 12 год., за винятком часу витримки при температурі полімеризації (145^о С) протягом 24 год.

Оптичну чутливість отриманого матеріалу визначали методом смуг на зразках у вигляді дисків, які навантажували в універсальному пресі УП-8 у полі поляризаційно-оптичної установки конструкції Шломчака Г.Г., Полухина В.П. (1981).

За допомогою поляризаційно-оптичного методу виявлено, що напруги при навантаженні моделі розподіляються нерівномірно: в ділянці переходу від поверхневої частини штучної коронки до шийки зуба виявляється концентратор стисних напруг; у пришийковій частині дистального боку коронки моделі - концентратор розтягувальних напруг (Лыштва В.Г. и соавт., 2003).

Аналіз результатів дослідження дозволяє зробити висновок, що розтяг із боку нержавіючої сталі та стиск із боку пластмаси для обох методик виготовлення зразків дає вищі результати в порівнянні з варіантом розтягу із боку пластмаси і стиск із боку нержавіючої сталі. Це пов'язано з тим, що, з одного боку, міцнісні характеристики пластмаси нижчі відповідних характеристик металу, а з іншого боку, ці характеристики для пластмаси, напротивагу нержавіючій сталі, при розтягу поступаються за даними при стиску.

Ми провели електронномікроскопічні дослідження по 10 зразків, які були виготовлені за традиційною методикою і зразків, виготовлених за власною методикою з використанням поляризаційно-оптичного методу моделювання. Електронномікроскопічні дослідження поверхонь зразків, які зруйновані, показують, що у зразках, виготовлених за запропонованою нами методикою, руйнація має більш в'язкий характер, чому, поза сумнівом, сприяють ретенційні пункти.

Отже, на підставі проведених фізико-механічних та електронно-мікроскопічних досліджень можна стверджувати, що запропонований метод виготовлення незнімних конструкцій зубних протезів можна рекомендувати для впровадження в практичну охорону здоров'я.

За результатами гістологічних досліджень при випробуванні зразків можна зробити висновок, що імплантація в організм експериментальних тварин зразків рідкого скла викликає клітинну реакцію, яка є нормальною фізіологічною відповіддю організму на наявність чужорідного тіла. У сполучнотканинній капсулі та в прилеглій сполучній тканині навколо всіх імплантованих зразків не виявляється ознак клітинної атипії, розвивається запальна реакція типу асептичного запалення.

Витяжки зі зразків, які надані для дослідження, були світлими, прозорими, без осаду та стороннього запаху, а за органолептичними показниками дослідні зразки відповідають відповідним вимогам. При санітарно-хімічному дослідженні співвідношення маси зразка до об'єму дистильованої води - 10:1 мг/см³, температура дистильованої води - 37°С, час контакту матеріалу з водою - 7 діб. Отримані санітарно-хімічні показники витяжок зі зразків (7-добова експозиція при 40°С) не перевищують гігієнічних нормативів. Результати досліджень відповідають вимогам.

При проведенні токсикологічних досліджень застосовували: імплантаційний тест, експрес-метод на культурі тканин; подразнювальну, сенсибілізуючу дії вивчали згідно з ISO 10993-10, ISO 10993-5, ISO 10993-5:1992, ISO 10993-6.

За результатами токсикологічних досліджень подразнювальної дії витяжок зі зразків на слизові оболонки очей кролів через 5 днів після внесення модельних розчинів не виявлено сльозотечі, гіперемії, набряку слизової; стан очей досліджуваних кролів не відрізнявся від такого, як у кролів групи контролю, яким в очі закапували воду, тобто не виявлено подразнювальної дії витяжок із матеріалу дослідних зразків. При вивченні сенсибілізуючої дії екстрактів зі зразків через 5 днів після підшкірного введення запальної реакції на місці введення не виявлено.

Методом культури тканин було встановлено, що динаміка росту і розвитку клітинних елементів для дослідних зразків відбувалася аналогічно контролю на 3-у, 7-у і 10-у добу, що свідчить про відсутність гістотоксичної дії матеріалу дослідних зразків на фібробластичні елементи.

У дослідах на білих щурах при підшкірній імплантації протягом 2-х тижнів не встановлено подразнювальної дії матеріалів на тканини, що оточують імплантат. Імплантати в більшості випадків були оточені тонкою сполучнотканинною капсулою, яка складалася з пучків колагенових волокон, схожих на рубцеву тканину. Клітинні елементи в капсулах були представлені фібробластичними елементами різних рівнів стиглості. Тонка структура фібробластичних елементів не відрізнялася від норми для цього виду тварин. У зовнішніх відділах капсул зустрічалися одиничні макрофаги, лімфоцити, лейкоцити.

М'язова тканина, розміщена коло капсули, без патологічних змін. Через місяць після імплантації досліджуваних зразків у сполучних тканинах, що оточують імплантати, клітинної атипії й ознак запалення не виявлено. Структурних та функціональних змін у паренхіматозних органах у порівнянні з контролем не було.

Отже, досліджувані зразки рідкого скла для нанесення ретенційних пунктів нетоксичні, подразнювальної та сенсибілізуючої дії не мають, відповідають вимогам до цього виду матеріалів, а тому можуть бути рекомендовані до застосування за призначенням.

Результати лабораторних досліджень слугували основою для розробки методики виготовлення комбінованих штамповано-паяних мостоподібних протезів. За розробленою методикою проліковано 21 пацієнта (друга дослідна група), яким виготовлено 43 мостоподібні протези, що складає 38,4% загальної кількості конструкцій зубних протезів.

Хворим першої дослідної групи (23 пацієнти) було проведено ортопедичне лікування з виготовленням 69 штамповано-паяних мостоподібних протезів за загальноприйнятою методикою, що склало 61,6% загальної кількості протезів. Фіксацію виготовлених мостоподібних протезів у дослідних групах проводили цементом “Уницем” фірми “ВладМива” (Росія).

Усього виготовлено і зафіксовано 112 штамповано-паяних мостоподібних протезів, опорними зубами яких були ікла, премоляри та моляри верхньої і нижньої щелеп. За хворими спостерігали протягом трьох років. Основною скаргою всіх пацієнтів було косметичне невдоволення станом зубів та погане пережовування їжі.

Клінічну оцінку стану тканин крайового пародонта та якості протезування проводили в різні терміни користування незнімними протезами: через 7 діб після фіксації, через 1 місяць і 3 місяці.

У першій дослідній групі, пацієнтам якої виготовляли штамповано-паяні мостоподібні протези за загальноприйнятою методикою, через 24 год. після фіксації незнімних конструкцій на цемент “Уницем“ проба Шиллера-Писарєва була слабо позитивною (+) в 15 пацієнтів, що становить 65,2%; позитивною (++) - в 4 пацієнтів, що становить 17,4%; різко позитивною (+++) - також у 4 пацієнтів (17,4%). Через 7 днів після фіксації протезів у цій групі слабо позитивну (+) пробу виявляли в 47,8%; позитивну (++) - в 3 пацієнтів, що становило 13,0%, і 8,7% пацієнтів мали різко позитивну пробу (+++). Через 1 місяць спостереження запалення слизової оболонки крайового пародонта в першій дослідній групі значно знизилося, слабо позитивна проба (+) була в трьох пацієнтів, що становило 13,0%, проти 65,2% через 24 год. після накладання протезів; позитивну (++) та різко позитивну проби (+++) мали по одному пацієнту відповідно, що складає по 4,3%.

Через 24 год. після фіксації штамповано-паяних мостоподібних протезів, виготовлених за запропонованою методикою (2 дослідна група), слабо позитивну (+) пробу виявляли в 47,6% пацієнтів проти 65,2% пацієнтів першої дослідної групи. Два пацієнти (9,5%) мали позитивну (++) реакцію слизової оболонки, а в першій дослідний групі цей показник становив 17,4%. Різко позитивна (+++) проба Шиллера-Писарєва в цій групі становила 4,8% проти 17,4% у першій групі. Після фіксації мостоподібних протезів, виготовлених за власною методикою, через 7 діб слабо позитивна (+) проба була виявлена в 4 пацієнтів, що становило 17,4% проти 47,8% у першій дослідній групі. Позитивну (++) реакцію слизової оболонки спостерігали в одного пацієнта, що становило 4,8% - майже втричі нижче показника в першій дослідній групі. Різко позитивної (+++) проби Шиллера-Писарєва в другій дослідній групі через 7 днів спостереження не виявлено. Треба зазначити, що через 1 місяць після фіксації незнімних мостоподібних протезів, виготовлених за власною методикою, слабо позитивної (+), позитивної (++) і різко позитивної (+++) реакції слизової оболонки крайового пародонта опорних зубів не спостерігалося.

Отже, ступінь і тривалість запальних процесів слизової оболонки крайового пародонта опорних зубів залежать від якості виготовлених комбінованих мостоподібних конструкцій зубних протезів та матеріалу для їх облицювання. Як показали наші дослідження, тривалість запальних процесів слизової оболонки крайового пародонта опорних зубів, на які були зафіксовані незнімні протези, була значно меншою в пацієнтів, яким виготовили зубні протези за запропонованою методикою.

Найближчі та віддалені результати лікування оцінювали за розробленими нами критеріями якості протезування штучними коронками, безпосередньо після фіксації протезів, а також через тиждень, рік та 2 роки. Критерії якості були такі: анатомічна форма поверхні протеза; анатомічна форма краю протеза; крайове прилягання; крайове забарвлення; структура поверхні; кольоростабільність; оклюзія.

Як показали результати обстеження 23 пацієнтів першої дослідної групи, яким виготовляли комбіновані штамповано-паяні зубні протези за загальноприйнятою методикою, на огляді, відразу, а також через тиждень після їх фіксації за всі 69 протезів відповідали оцінці „А” - „відмінно”.

У другій дослідній групі пацієнтів (21 пацієнт), яким виготовляли незнімні комбіновані штамповано-паяні зубні протези за запропонованою методикою, також 100% протезів відповідали оцінці „А” - „відмінно”.

Через рік у першій дослідній групі (19 пацієнтів) проаналізовано 65 (94,2%) протезів і виявлено, що оцінці „А” - „відмінно” відповідає 93,8% протезів, тоді як у другій групі цей показник становить 95,12%. Оцінку „В” - „задовільно” отримали 4 (6,15%) протези в пацієнтів першої групи і 2 (4,9%) - в пацієнтів другої дослідної групи, де по лінії контакту зуб - цемент - протез виявляли світло-жовте крайове забарвлення. За критеріями анатомічної форми поверхні та краю протезів, структурою і оклюзією ці протези відповідали показнику „А” - „відмінно”. Треба зазначити, що через рік оцінка “С”- “незадовільно” за всіма критеріями не була виставлена жодному протезу як у першій, так і в другій групах.

Через два роки в першій дослідній групі (18 пацієнтів) було проаналізовано 62 (89,9 %) протези, а в другій групі - 39 протезів, що становить 90,7% загальної кількості протезів, виготовлених пацієнтам цієї групи.

Оцінці „відмінно” за всіма клінічними критеріями відповідало 59 (95,16%) протезів першої групи і 38 (97,4%) протезів другої групи. Оцінку „В” - „задовільно” отримали 2 (3,2%) протези першої групи і 1 (2,6%) протез другої дослідної групи, де при зондуванні відчувалась межа переходу „протез - зуб”, але щілина була відсутня. За іншими критеріями ці протези відповідали показнику „А” - „відмінно”. У першій дослідній групі 1 протезу (1,6%) була виставлена оцінка “С” - “незадовільно”, бо в ньому виявили відкол пластмаси по краю протеза.

Усього в двох групах через 2 роки проаналізовано та оцінено 101 протез, що склало 90,2 % загальної кількості виготовлених протезів.

Отже, дворічні клінічні спостереження за пацієнтами дослідних груп, яким відновлювали дефекти зубних рядів комбінованими незнімними штамповано-паяними зубними протезами, показали відмінну якість за всіма критеріями в 95,16% протезів у першій групі та в 97,4% - у другій групі пацієнтів. Отримані позитивні результати лікування можна пояснити відмінними фізико-механічними й естетичними властивостями протезів, виготовлених за запропонованою методикою.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішена актуальна науково-практична задача - підвищення якості лікування пацієнтів із дефектами зубних рядів комбінованими штамповано-паяними мостоподібними протезами. Відповідно до завдань дослідження його результати дозволяють дійти таких висновків.

1. Запропонована нами методика виготовлення косметичного покриття штамповано-паяних мостоподібних протезів для заміщення дефектів зубних рядів дозволяє ширше застосовувати ці конструкції в лікуванні пацієнтів.

2. За результатами фізико-механічного дослідження дослідних зразків встановлено, що механічні пошкодження починаються з найбільш навантажених шарів зразків - поверхневих. Навантаження на зразки мало залежить від організації адгезивного шару, а визначається загалом тільки руйнівними зусиллями для пластмаси на розтяг. Обидві величини (F₁ і F_T) для зразків, виготовлених за власною методикою, значно кращі відповідних величин, які отримані в зразків, виготовлених за традиційною методикою.

3. Дослідження консольної моделі мостоподібного протеза за допомогою поляризаційно-оптичного методу показали, що напруги при навантаженні моделі розподіляються нерівномірно: в ділянці переходу від поверхневої частини штучної коронки до шийки зуба виявляється концентратор стисних напруг; у пришийковій частині дистального боку коронки моделі - концентратор розтягувальних напруг.

4. Токсикологічні дослідження косметичного покриття штамповано-паяних мостоподібних протезів показали, що досліджувані зразки рідкого скла для нанесення ретенційних пунктів нетоксичні, подразнювальної та сенсибілізуючої дії не мають, відповідають вимогам до цього виду матеріалів, а тому можуть бути рекомендовані до застосування за призначенням.

За результатами гістологічних досліджень установлено, що імплантація в організм експериментальних тварин зразків рідкого скла викликає клітинну реакцію, яка є нормальною фізіологічною відповіддю організму на наявність чужорідного тіла. У сполучнотканинній капсулі та в прилеглій сполучній тканині навколо всіх імплантованих зразків не виявляється ознак клітинної атипії, розвивається реакція типу асептичного запалення.

5. Клінічна оцінка стану мостоподібних протезів протягом дворічних клінічних спостережень за пацієнтами дослідних груп, яким відновлювали дефекти зубних рядів комбінованими незнімними штамповано-паяними зубними протезами, виявила, що відмінну якість за всіма критеріями мали 95,16% протезів, виготовлених за традиційною методикою, і 97,4% протезів, виготовлених за запропонованою методикою, що можна пояснити відмінними фізико-механічними й естетичними властивостями протезів.

6. Розроблені практичні рекомендації виготовлення комбінованих штамповано-паяних протезів за запропонованою автором методикою дають можливість упровадити цю методику в клінічну практику охорони здоров'я.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Протезування дефектів зубних рядів естетико-косметичними штамповано-паяними мостоподібними протезами за запропонованою автором методикою бажано у бічних ділянках щелеп.

Для успішного лікування пацієнтів із дефектами зубних рядів слід застосовувати методику нанесення пластмаси, яка запропонована автором.

З метою якісного виготовлення комбінованих естетико-косметичних штамповано-паяних мостоподібних протезів рекомендується застосовувати запропоновану технологію нанесення шарів шлікеру і створення ретенційних пунктів.

Облицювання мостоподібних протезів проводити за загальноприйнятою методикою з використанням покривного лаку “ЕДА” і пластмаси “Синма - М”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Лиштва В.Г. Токсиколого-гігієнічні та санітарно-хімічні дослідження рідкого скла для нанесення ретенційних пунктів у штамповано-паяних конструкціях зубних протезів / В.Г.Лиштва // Український стоматологічний альманах. - 2008. - № 4. - С. 12-14.

Лиштва В.Г. Клінічні результати протезування комбінованими штамповано-паяними мостоподібними протезами за запропонованою технологією їх виготовлення / В.Г.Лиштва // Український стоматологічний альманах. - 2008. - № 5. - С. 24-26.

Лыштва В.Г. Оптически чувствительный материал для моделирования напряжений поляризационно-оптическим методом в стоматологии / В.Г.Лыштва, Г.Г.Сломчак, М.Д.Король // Український стоматологічний альманах. - 2003. - № 6. - С. 4-7. Особистий внесок - проведено аналіз літературних джерел, написання статті.

Лыштва В.Г. Моделирование поляризационно-оптическим методом напряжений в консольных конструкциях зубных протезов / В.Г.Лыштва, Г.Г.Сломчак, М.Д.Король // Український стоматологічний альманах. - 2005.- №4. - С. 33-35. Особистий внесок - проведено аналіз літературних джерел, написання статті.

Лыштва В.Г. Физико-механические свойства полимеров для облицовки несъёмных протезов / В.Г.Лыштва, М.Д.Король // Український стоматологічний альманах. - 2007. - №1. - С.62-65. Особистий внесок - проведено аналіз літературних джерел, написання статтіі.

Лиштва В.Г. Оцінки якості лікування пацієнтів косметичними незнімними конструкціями зубних протезів / В.Г.Лиштва, Е.В.Ніколішина, В.І.Струк, А.Д.Дорубець // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007.-Т.7, вип. 4 (20). - С. 38-40. Особистий внесок - проведення досліджень та узагальнення отриманих результатів, написання статті.

Пат. на корисну модель 36556 Україна, МПК (2006) А61С 13/08. Спосіб виготовлення комбінованих незнімних конструкцій зубних протезів / Лиштва В.Г., Король Д.М. - № u 200808176; заявл. 17.06.2008; опубл. 27.10.2008, Бюл. №20. Особистий внесок - проведено патентний пошук, апробація способу виготовлення протезів в клініці.

Лыштва В.Г. Способ моделирования консольных конструкций зубных протезов поляризационно-оптическим методом напряжений / В.Г.Лыштва // Тези підсумкової наук. конф. молодих учених “Медична наука - 2005”. - Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2005.- Т.5, вип. 4 (12). - С. 62-63.

Лыштва В.Г. Использование поляризационно-оптического метода для моделирования несъёмных конструкций зубных протезов / В.Г.Лыштва, М.Д.Король // Методи поліпшення ортопедичної допомоги на Полтавщині: матер. доп. обласної наук.-практ. конф., 23-24 березня 2007 р. - Полтава-Лубни, 2007. -С. 89-90.

Ніколішина Е.В. Оцінка результатів лікування хворих косметичними незнімними конструкціями зубних протезів / Е.В.Ніколішина, І.А.Ніколішин, М.Д.Король, В.Г.Лиштва, А.Д.Дорубець // Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 21349 від 23.07.2007 р.

АНОТАЦІЯ

Лиштва В.Г. Косметичні та ортопедичні аспекти лікування пацієнтів із дефектами зубних рядів незнімними конструкціями протезів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України, Полтава, 2010.

Автором запропонована методика виготовлення косметичного покриття штамповано-паяних мостоподібних протезів для заміщення дефектів зубних рядів, яка дозволяє ширше застосовувати ці конструкції в лікуванні пацієнтів, що дає певні соціальний і економічний ефекти.

За всіма критеріями оцінки якості виготовлених зубних протезів позитивний ефект мали 95,16% протезів, виготовлених за традиційною методикою, і 97,40% протезів, виготовлених за запропонованою методикою, що можна пояснити відмінними фізико-механічними й естетичними властивостями протезів.

Результати фізико-механічних, токсиколого-гігієнічних, санітарно-хімічних і клінічних досліджень свідчать, що запропонована методика виготовлення естетико-косметичних штамповано-паяних незнімних конструкцій зубних протезів може бути рекомендована до застосування у клінічній практиці.

Ключові слова: естетико-косметичні мостоподібні протези, методика облицювання, рідке скло, критерії оцінки якості протезів.

АННОТАЦИЯ

Лиштва В.Г. Косметические и ортопедические аспекты лечения пациентов с дефектами зубных рядов несъемными конструкциями протезов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Высшее государственное учебное заведение Украины "Украинская медицинская стоматологическая академия" МЗ Украины, Полтава, 2010.

Автором предложена методика изготовления косметического покрытия штампованно-паяных мостовидных протезов для замещения дефектов зубных рядов, которая позволяет шире применять эти конструкции в лечении пациентов, что дает определенный социальный и экономический эффекты.

Проведенные физико-механические исследования показали, что механические повреждения облицовочного слоя начинаются с наиболее нагруженных слоев образцов - поверхностных. Нагрузка на образцы мало зависит от организации адгезивного слоя, а определяется в целом только разрушительными усилиями для пластмассы на растяжение.

Токсикологические исследования косметического покрытия штампованно-паяных мостовидных протезов показали, что исследуемые образцы жидкого стекла для нанесения ретенционных пунктов нетоксичны, раздражающего и сенсибилизирующего действий не имеют, отвечают требованиям к этому виду материалов, а потому могут применяться по назначению.

По результатам гистологических исследований установлено, что вживление в организм экспериментальных животных образцов жидкого стекла вызывает клеточную реакцию, которая является нормальным физиологичным ответом организма на наличие инородного тела. В соединительнотканной капсуле и в прилегающей соединительной ткани вокруг всех вживленных образцов не наблюдается признаков клеточной атипии, развивается воспалительная реакция типа асептического воспаления.

Степень и длительность воспалительного процесса слизистой оболочки краевого пародонта опорных зубов зависит от качества изготовленных комбинированных мостовидных конструкций зубных протезов и материала для их облицовки. Как показали наши исследования, длительность воспалительных процессов слизистой оболочки краевого пародонта опорных зубов, на которые были зафиксированы несъемные протезы, была значительно меньшей у пациентов, которым изготовили зубные протезы по предложенной методике.

Клиническая оценка состояния мостовидных протезов в течение двухгодичных клинических наблюдений за пациентами опытных групп, которым замещали дефекты зубных рядов комбинированными несъемными штампованно-паяными зубными протезами, показала, что отличное качество по всем критериям имели 95,16% протезов, изготовленных за традиционной методикой, и 97,4% протезов, изготовленных по предложенной методике.

Разработанные практические рекомендации изготовления комбинированных штампованно-паяных протезов по предложенной автором методике дают возможность внедрить ее в клиническую практику здравоохранения.

Проведенные физико-механические, токсиколого-гигиенические, санитарно-химические и клинические исследования доказали, что предложенная методика изготовления эстетико-косметических штампованно-паяных несъемных конструкций зубных протезов, может быть применена в стоматологической практике.

Ключевые слова: эстетико-косметические мостовидные протезы, методика облицовки, жидкое стекло, критерии оценки качества протезов.