Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Недіагностована бронхіальна астма у дітей: поширеність, клінічні та фармакоекономічні аспекти

Недіагностована бронхіальна астма у дітей: поширеність, клінічні та фармакоекономічні аспекти

Загальна характеристика клінічних особливостей недіагностованої бронхіальної астми у дітей 7-14 років. Розгляд головних функцій зовнішнього дихання. Знайомство з переліком препаратів, що застосовували хворі до встановлення діагнозу бронхіальної астми.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 19.07.2015
Размер файла 98,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Недіагностована бронхіальна астма у дітей: поширеність, клінічні та фармакоекономічні аспекти

Бронхіальна астма (БА) належить до найбільш поширених хронічних дитячих захворювань (Фещенко Ю.И., Яшина Л.А., 2004; Ласиця О.И., 2004; Bacharier L.B., 2008). Незважаючи на значний поступ у розумінні багатьох аспектів виникнення, перебігу та прогресування, БА залишається складною діагностичною проблемою у дітей будь-якого, особливо - дошкільного віку (GINA, 2006; Eigen H., 2008).

До причин пізньої діагностики БА можна віднести: варіабельність клінічних проявів та наявність різних фенотипів захворювання, широкий спектр альтернативних діагнозів, неадекватне сприйняття симптомів дитиною та батьками, відсутність активного виявлення БА (Ласиця О.І., 2002; Michel G., 2006; Eigen H., 2008). До найважливіших клінічних проявів БА у дітей слід віднести: свистячі та хриплячі хрипи (wheezing), задишку, відчуття стискання в грудній клітині та кашель (Peroni D., Piacentini G., 2003). Складність діагностики полягає також і у тому, що, наприклад, гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) можуть супроводжуватися астмоподібними симптомами, особливо wheezing, у той же час вірусна інфекція, як у дорослих, так і у дітей, - може бути тригером БА (Яковлева О.О., 1999). Поширеність недіагностованої БА у дітей значно переважає поширеність діагностованої за самозверненням (Ласиця О.І., 2002; Дрожжев М.Е., 2002; Kuprys I., 2003). В Україні, за даними Ласиці О.І. та співавт. (2004), своєчасна діагностика БА у дітей мала місце лише у 9,5 % випадків. Упровадження стандартизованих епідеміологічних досліджень відповідно до протоколу ISAAC (International Study of Asthma and Allergies in Childhood) у більш як 100 країн світу довели їх високу ефективність у виявленні недіагностованої БА [International Study of Asthma and Allergies in Childhood, 1998; Дрожжев М.Е., 2002; Огнєв В.А., 2000]. В Україні подібні дослідження були проведені лише в окремих центрах - у м. Києві, м. Харкові та м. Запоріжжі (Ласиця О.І., 2002; Кожемяка А.І., Фьоклін В.О., 2002; Недельська С.М., 2002), де для верифікації діагнозу відби-рались усі діти, які відповіли позитивно на опитування, що вимагає значних витрат часу та коштів; але залишається недослідженою проблема можливих клінічних особливостей недіагностованої БА у дітей та її фармакоекономічні аспекти.

Недіагностована БА, окрім погіршення прогнозу та якості життя дітей, виявляє й іншу проблему: необґрунтоване застосування цілої низки лікарських засобів - Н1-антигістамінних препаратів, антибіотиків, протикашлевих та рослинних препаратів. У той же час навіть один курс невиправданої антибіотикотерапії протягом першого року життя може бути вагомим фактором ризику виникнення БА (Marra F., Lynd L., 2006). Виявлення груп підвищеного ризику серед дітей, що відповіли позитивно на запитання анкети, дослідження клінічного профілю недіагностованої астми, пошуки шляхів зменшення витрат та покращання співвідношення вартість/ефективність у лікуванні БА дозволить ширше застосовувати державні та міжнародні стандартизовані методики, вчасно діагностувати та лікувати захворювання у дітей. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація “Недіагностована бронхіальна астма у дітей: поширеність, клінічні та фармакоекономічні аспекти” є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова “Особливості надання медичної допомоги на амбулаторному та стаціонарному етапах при розповсюджених захворюваннях внутрішніх органів з урахуванням параметрів якості життя та фармакоекономічних показників”, реєстраційний номер НДР 0103U000201. Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики бронхіальної астми у дітей на підставі стандартизованого епідеміологічного та клініко-функціонального обстеження, встановити економічні збитки, пов'язані з несвоєчасним виявленням захворювання.

Завдання дослідження:

1. За допомогою стандартизованого опитувальника ISAAC встановити поширеність симптомів серед анкетованих школярів м. Вінниці, що можуть вказувати на вірогідність бронхіальної астми.

2. Вивчити поширеність та тяжкість симптомів бронхіальної астми у дітей залежно від статі та віку відповідно до кількості позитивних відповідей на запитання ISAAC-опитувальника.

3. Провести алергологічне обстеження і дослідження функції зовнішнього дихання у дітей, які дали позитивні відповіді при анкетуванні.

4. Визначити поширеність бронхіальної астми серед дітей 7-14 років, дослідити взаємозв'язок між кількістю позитивних відповідей на запитання опитувальника та достовірністю діагнозу.

5. Визначити клінічні особливості недіагностованої бронхіальної астми у дітей.

6. Вивчити перелік препаратів, що застосовували хворі до встановлення діагнозу бронхіальної астми, встановити витрати, соціальні та матеріальні збитки, пов'язані з несвоєчасним виявленням даного захворювання.

Об'єкт дослідження. Бронхіальна астма у дітей.

Предмет дослідження. Поширеність, особливості перебігу недіагностованої бронхіальної астми у дітей 7-14 років та фармакоекономічні показники.

Методи дослідження. Епідеміологічне дослідження з використанням стандартизованого опитувальника ISAAC. Загальноклінічне обстеження з метою верифікації діагнозу бронхіальної астми. Алергологічна діагностика методом шкірних проб із набором алергенів. Дослідження функції зовнішнього дихання. Фармакоекономічний та фармакоепідеміологічний аналіз застосування лікарських препаратів, визначення прямих медичних витрат на лікування недіагностованої бронхіальної астми, статистичні дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Досліджена динаміка поширеності та тяжкості вірогідних симптомів БА серед школярів у віковому аспекті від 7 до 14 років. Виявлені зміни в поширеності таких симптомів, як свистяче та/або хрипляче дихання, нічний кашель, не пов'язаний із застудою або ГРВІ, свідчать про наявність в популяції прошарку дітей, які мають схильність до розвитку БА або ж невиявлену БА, що потребує подальшого клініко-функціонального обстеження.

Вивчено зв'язок між характером та кількістю позитивних відповідей на запитання ISAAC-опитувальника та поширеністю сенсибілізації до побутових та пилкових алергенів. Виявлено пряму залежність між кількістю позитивних відповідей на запитання ISAAC-опитувальника та частотою позитивних шкірних проб (р<0,0001).

Встановлено кореляційний зв'язок між кількістю позитивних відповідей на запитання ISAAC-опитувальника та поширеністю недіагностованої БА у дітей шкільного віку. Поширеність захворювання серед дітей, які відповіли позитивно на чотири запитання ISAAC-опитувальника, склала 58,54 %; у групі дітей із трьома позитивними відповідями вірогідність БА встановлена у 23,08 %.

З'ясовано особливості перебігу недіагностованої БА та визначено, що астма розвивається переважно у ранньому шкільному віці, у групі дітей із недіагностованою астмою переважають дівчатка, достовірні статеві відмінності спостерігаються у препубертатному та ранньому пубертатному періоді, спадковість обтяжена атопією у 42,47 %, сенсибілізація до побутових та пилкових алергенів становить 37,53 %.

Показано, що раннє діагностування БА зменшує витрати на лікування на 56,10 %.

Практичне значення одержаних результатів. Проведено епідеміологічне дослідження згідно з програмою ISAAC, що дало змогу у 73 школярів 7-14 років серед 2456 дітей, охоплених дослідженням, виявити недіагностовану БА (2,97 %).

Установлено, що особи, які дали чотири позитивні відповіді на запитання опитувальника або вказали на наявність у них БА, становлять групу ризику і потребують подальшого обстеження та верифікації діагнозу.

Показано, що клінічними “масками” недіагностованої БА у дітей виступають переважно захворювання верхніх та нижніх дихальних шляхів: гострий рино-фарингіт, ринофаринготрахеїт, гострий бронхіт та ГРВІ, ускладнені пневмонією. Діти з недіагностованою БА не отримують патогенетичного лікування та необґрунтовано приймають антимікробні препарати місцевої дії, відхаркувальні препарати, антибіотики, імуностимулятори та імуномодулятори. У зв'язку з несвоєчасно встановленим діагнозом БА діти не наглядаються дитячим алергологом, пульмонологом. Запізнення в діагностиці та неадекватна фармако-терапія негативно впливають на прогноз перебігу захворювання, суттєво збільшують матеріальні витрати, пов'язані з лікуванням недіагностованої БА.

Впровадження результатів дослідження. Проведено впровадження активного анкетування дітей за ISAAC-опитувальником з метою виявлення контингенту дітей із симптомами, характерними для БА, і подальшого цілеспрямованого дообстеження цих дітей у дитячих поліклініках № 2 і № 3 м. Вінниці, міській дитячій лікарні м. Кременчуга, обласній дитячій клінічній лікарні № 1 м. Харкова. Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі на кафедрах Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Харківського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем сумісно з науковим керівником визначено напрямок наукової роботи, мету та завдання. Дисертантом проведено: патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної теми, опитування 2456 школярів 7-14 років, алергологічні та загальноклінічні обстеження для верифікації бронхіальної астми, фармакоекономічні дослідження. Самостійно автором здійснено статистичну обробку, аналіз отриманих даних, написання та оформлення дисертаційної роботи. Висновки та практичні рекомендації сформульовані разом із науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та представлялись на конференції молодих учених ВНМУ імені М.І. Пирогова (м. Вінниця, 2004); ХІ конгресі світової федерації українських лікарських товариств (м. Полтава, 2006); Європейському респіраторному конгресі, м. Мюнхен (2006); Х Турецькому торакальному конгресі (м. Кемер, 2007); ХV науково-практичній конференції кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова (м. Вінниця, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 4 одноосібно, серед них 5 - у наукових фахових журналах, що входять до переліку ВАК України, 6 - у матеріалах і тезах конгресів, з'їздів, конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація обсягом 151 сторінка, ілюстрована 38 таблицями, 8 рисунками, складається зі вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали та методи дослідження”, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, трьох додатків, списку використаних джерел, який включає: кирилицею - 39, латиницею - 146 джерел.
Об'єкт і методи дослідження. До епідеміологічного дослідження було запрошено 2604 учнів 7-14 років загальноосвітніх шкіл м. Вінниці. Погодились взяти участь у дослідженні 2456 учнів (94,32 %) - 1237 хлопчиків та 1219 дівчаток. Учнів, які відповіли негативно на запитання ISAAC-опитувальника (1495 дітей), дали псевдопозитивні відповіді (106 дітей) або мали верифіковану БА (40 дітей) - у подальше дослідження не включали. Серед 815 дітей, які відповіли позитивно на запитання анкети, шляхом випадкового відбору були сформовані групи на підставі кількості позитивних відповідей. 1 групу склали діти, що мали одну позитивну відповідь, 2 групу - дві позитивні відповіді, 3 та 4 групи - три та чотири позитивні відповіді відповідно, до 5 групи були віднесені діти, що вказали на наявність у них БА, що не була підтверджена. До подальшого обстеження було запрошено: по 30 % дітей з однією, двома та трьома позитивними відповідями (1, 2 та 3 групи), усі діти, які дали чотири позитивні відповіді (4 група), та діти, які вказали на наявність у них БА (5 група). Загалом у подальшому дослідженні взяли участь 317 дітей: 174 дівчинки (середній вік - (12,38?2,66) р.) та 143 хлопчики (середній вік - (11,03?3,01) р.).
Для проведення епідеміологічного дослідження школи м. Вінниці було відібрано методом сліпого відбору. Анкетування проводили “суцільним методом”, до дослідження залучали усіх учнів школи відповідного віку. Опитування проводили з використанням стандартних ISAAC-опитувальників. Модульний опитувальник мав вигляд анкети закритого типу, складеної із запитань щодо існуючих чи можливих симптомів БА: наявності свистячого та/або хриплячого дихання (wheezing) коли-небудь та за останні 12 місяців; наявності свистячого та/або хриплячого дихання, індукованого фізичним навантаженням; нічного кашлю, не пов'язаного із застудою або ГРВІ; та стосовно тяжкості вищезгаданих симптомів. Анкети було складено у двох варіантах - PF (parental form) - для дітей 7-10 років, які заповнювали батьки учнів, та CF (child form) - для дітей 11-14 років, які заповнювали самі учні.
Для верифікації діагнозу БА проведено загальноклінічне й алергологічне обстеження та дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД).

Шкірне тестування проведено під час ремісії захворювання. Постановку та оцінку проб виконано за методикою Пухлика Б.М. та Русанової В.Б. (1999), що регламентовані Наказом МОЗ АМН України від 02.04.02 р. № 127/18. Шкірні проби методом прик-тесту виконували з мікстом № 1 - пилок дерев, мікстом № 2 - лучні трави, мікстом № 3 - злакові, мікстом № 4 - бур'яни, мікстом № 5 - побутові алергени. Контрольні проби проведено з тест-контрольною рідиною (негативний контроль) та розчину гістаміну 0,01 % - (позитивний контроль).

Оцінку ФЗД здійснено відповідно до методичних рекомендацій МОЗ України (2001). Дослідження ФЗД виконано за допомогою комп'ютерного спірографа Med Graphics Series-2.

Діагностику БА та визначення ступеня тяжкості і лікування проводили згідно із наказами № 18 від 13.01.2005 МОЗ України та № 17 від 16.01.2006 МОЗ України. Спостереження за дітьми з діагностованою БА здійснювалось протягом року з моменту встановлення діагнозу БА.

Фармакоекономічні дослідження проведено серед дітей із вперше виявленою недіагностованою БА. Для оцінки прямих та непрямих фармакоекономічних витрат на лікування недіагностованої БА та порівняння з витратами на лікування діагностованої БА проведено аналіз амбулаторних карток дітей (ф. 25О) за один рік до встановлення діагнозу БА та протягом року після верифікації діагнозу БА і призначення відповідного лікування. Реєструвались: кількість загострень, їх тривалість, діагнози, з якими діти спостерігались та лікувались до верифікації БА, характер фармакотерапії (препарати, дози, тривалість прийому), кількість пропусків школи учнями та днів непрацездатності батьків у зв'язку з доглядом за хворою дитиною. Розраховувались прямі та непрямі витрати. Вартість медикаментозного лікування дітей розраховували з використанням середніх роздрібних цін аптечної мережі. Показник вартість/ефективність визначався за формулою: СEA = DC/Ef, де СEA - співвідношення вартість/ефективність; DC - прямі медичні витрати на захворювання протягом року; Ef - ефективність лікування (кількість днів пропусків школи учнями) (Мостовий Ю.М., 2002).

Статистична обробка матеріалів дослідження проводилась за допомогою програми Microsoft Excel пакету Microsoft Office для Windows та статистичного пакету “STATISTICA 5,5” (ліцензійний номер № SN AXXR910A374605SA). Рівень значущості всіх показників, що аналізувались, склав p<0,05. Показники, що відносились до номінальної шкали (симптоми БА, результати шкірних тестів, спектр лікарських препаратів), аналізувались за допомогою статистичного критерію хі-квадрат (2).

Результати досліджень та їх обговорення. Епідеміологічним дослідженням за програмою ISAAC було охоплено 2456 школярів м. Вінниці віком 7-14 років. Mетодика епідеміологічного дослідження, кількість дітей у виборці (2456) та кількість дітей, які погодились взяти участь у дослідженні (94,32 %), відповідали вимогам міжнародних стандартизованих досліджень.

Позитивно на запитання анкети відповів 961 опитуваний (39,13 %). На наявність у себе симптомів свистячого та/або хриплячого дихання вказали 619 (25,24 %) опитаних або їх батьків (табл. 1).

клінічний бронхіальний астма

Таблиця 1. Результати анкетування школярів 7-14 років з використанням опитувальника ISAAC (n = 2456)

Симптоми

К-сть дітей

%

Свистяче та/або хрипляче дихання коли-небудь

619

25,24

Свистяче та/або хрипляче дихання за останні 12 місяців:

- 1-3 рази

- 4-12 разів

- більше 12 разів

340

279

49

12

13,84

11,36

2,00

0,49

Порушення нічного сну приступами свистячого та/або

хриплячого дихання менше 1 ночі на тиждень

більше 1 ночі на тиждень

130

54

5,29

2,20

Свистяче та/або хрипляче дихання за останні 12 місяців, що

обмежувало мову

49

1,20

Свистяче та/або хрипляче дихання, індуковане фізичним

навантаженням

222

9,04

Нічний кашель, не пов'язаний із застудою або ГРВІ

345

14,05

Бронхіальна астма (за даними анкетування)

112

4,97

Для оцінки тяжкості симптомів аналізували частоту епізодів свистячого та/або хриплячого дихання протягом останніх 12 місяців, порушення сну та обмеження мови у дітей. Порушення дихання, що виникали 1-3 рази протягом останніх 12 місяців вважали легкими, 4-12 разів - середньої тяжкості та більше 12 разів - тяжкими. Дослідження зв'язку між існуючими чи можливими симптомами БА та статтю дітей при аналізі всього масиву анкетованих не виявив суттєвих відмінностей між хлопчиками та дівчатками, за винятком поширеності БА. На наявність БА вказало 74 хлопчики та 38 дівчаток, що склало 5,9 % та 3,1 % відповідно, (р < 0,02).

Серед дітей 7-8 років, у порівнянні зі школярами 13-14 років, удвічі частіше мали місце свистяче та/або хрипляче дихання коли-небудь (32,73 % > 15,90 %, р<0,001) та свистяче та/або хрипляче дихання за останні 12 місяців (19,09 % > 9,29 %, р<0,001), але втричі менше мали місце скарги на порушення дихання, індуковане фізичним навантаженням (4,85 % < 14,86 %, р<0,001).

Проведений аналіз поширеності симптомів астми (рис. 1) та їх тяжкості (рис. 2) у всіх вікових групах показав виражену негативну динаміку щодо поширеності такого симптому, як wheezing із віком, однак позитивну динаміку у поширеності таких симптомів, як кашель, не пов'язаний із застудою або ГРВІ, та наявність свистячого та/або хриплячого дихання, індукованого фізичним навантаженням.

Рис. 1. Динаміка поширеності існуючих чи можливих симптомів БА в різних вікових групах

Рис. 2. Тяжкість симптомів свистячого та/або хриплячого дихання за останні 12 міс. у дітей різних вікових груп

Привертає увагу відсутність суттєвих змін у поширеності такої скарги, як БА (за даними анкети) та середньотяжких (епізоди wheezing 4-12 разів на рік), та тяжких (епізоди wheezing > 12 разів на рік, порушення нічного сну більше ночі на тиждень та обмеження мови свистячим та/або хриплячим диханням) порушень дихання у дітей різних вікових груп.

Метою дослідження, відповідно до протоколу ISAAC, є вивчення дійсної поширеності БА на підставі її активного виявлення. На початку дослідження нами було висунуте припущення, згідно з яким прогностичне значення має не окремий симптом, a їх кількість або поєднання. Для підтвердження даного припущення подальші дослідження проведено серед дітей усіх 5 груп.

Серед дітей 1 групи переважали скарги на наявність найменш специфічного симптому БA - свистячого та/або хриплячого дихання коли-небудь (43,39 %). Тяжкі порушення дихання не спостерігались.

Серед дітей 2 групи частота свистячого та/або хриплячого дихання коли-небудь зросла в 1,5 рази і склала 69,01 %, а частота свистячого та/або хриплячого дихання за останні 12 місяців - у 30 разів та досягла 53,52 %. У даній групі були діти зі скаргами на тяжкі порушення дихання: порушенням сну більше однієї ночі на тиждень - 11 дітей (5,16 %) та епізодами свистячого дихання, що обмежували мову, - 6 дітей (2,82 %).

У 3 групі дітей більш ніж втричі зросла поширеність таких симптомів, як свистяче та/або хрипляче дихання, індуковане фізичним навантаженням, та нічний кашель, не пов'язаний із застудою або ГРВІ, і становила 25,88 та 49,41 % відповідно. В цій групі зросла частота тяжких порушень дихання.

У 4 групі дітей достовірно зросла поширеність таких тяжких порушень дихання, як порушення нічного сну приступами свистячого та/або хриплячого дихання більше однієї ночі на тиждень та обмеження мови внаслідок порушення дихання (20,45 > 7,06 %, р<0,05) порівняно з попередньою групою.

У 5 групі дітей вирізнялась поширеність тяжких порушень дихання. Так, поширеність епізодів свистячого та/або хриплячого дихання з частотою понад 12 разів на рік у даній групі становила 8,33 %, а частота подібних симптомів, індукованих фізичним навантаженням, склала 36,13 %. Таким чином, із зростанням кількості позитивних відповідей на запитання ISAAC-опитувальника зростає поширеність симптомів більш специфічних для БА і частка дітей, які вказали на наявність у них епізодів тяжких порушень дихання.

Проведення алергологічних досліджень є діагностичним критерієм процесу верифікації БА. В нашому випадку - позитивними шкірні проби виявилися у 119 дітей з 317, що склало 37,53 %. Найнижча виявилась частота сенсибілізації до пилкових алергенів дерев (мікст № 1) - вона склала 20,17 % (24 дитини), найвищою - частота позитивних шкірних проб із побутовими алергенами (мікст № 5) - 58,82 % (70 дітей), (р<0,0001).

Під час аналізу сенсибілізації у дітей із різною кількістю позитивних відповідей на запитання опитувальника було виявлено пряму залежність між кількістю позитивних відповідей та позитивними результатами шкірних проб. Частота сенсибілізації найнижча у 1 групі дітей і склала 12,50 % (15 дітей), далі вона зростала майже у геометричній прогресії - 29,69 % (19 дітей) у 2 групі (р<0,01) та 38,46 % (10 дітей) у 3 групі, (р<0,01), що практично дорівнює частоті сенсибілізації серед обстежуваних у цілому - 37,53 %. Серед дітей 4 групи частота сенсибілізації до побутових та пилкових алергенів сягнула 68,29 % (28 дітей), (р<0,0001), а серед дітей 5 групи - 71,21 % (47 дітей), (р<0,0001).

Найменшою виявилась частота сенсибілізації серед дітей, що скаржились на свистяче та/або хрипляче дихання коли-небудь 39,06 % (91 дитина). Вірогідно більша частота сенсибілізації серед 154 дітей, які відмітили наявність свистячого та/або хриплячого дихання за останні 12 місяців - 96 дітей (62,34 %), (р<0,02). Закономірно, що серед 66 дітей, які вказали на наявність у них БА, частота сенсибілізації була найвища та склала 71,21 % (47 дітей), (р<0,001).

Аналіз ФЗД, як і алергологічні дослідження, проведено у 317 школярів. Початкові показники ФЗД у 273 школярів (86,10 %) при проведенні спірометричного вимірювання знаходились у межах норми, ознаки вентиляційної недостатності (ВН) легкого ступеня виявлено у 44 дітей (13,90 %). Серед дітей із ВН найчастіше мали місце порушення ФЗД за обструктивним типом (24 школярі, 7,60 %). Змішаний тип ВН встановлено в 11 обстежених (3,50 %), порушення ФЗД за рестриктивним типом було виявлено у 9 дітей (2,80 %).

У групі дітей без порушень ФЗД неспецифічну гіперреактивність бронхів (ГРБ) на фізичне навантаження було виявлено у 38 школярів (13,90 %), частіше серед школярів 4 та 5 груп. Позитивна бронхолітична проба виявлена у 105 (33,10 %) школярів, найчастіше у 4 групі (85,40 %) та в 5 групі дітей (53,00 %).

За результатами опитування, загальноклінічного обстеження, дослідження ФЗД, алергологічного тестування та після виключення альтернативних діагнозів - БА було вперше встановлено у 73 дітей із 317 - 40 (54,79 %) дівчаток та 33 (45,21 %) хлопчиків. Таким чином, поширеність недіагностованої астми становить 2,97 %, що у 2,7 рази перевищила поширеність діагностованої за самозверненням (1,10 %) у м. Вінниці за 2005 рік. Отримані нами дані співпадають із результатами досліджень у м. Харкові та Харківській області (Кожемяка А.І., Фьоклін В.О., 2002), Ласиці О.І. (2002) по м. Києву і відповідають світовій тенденції переважання недіагностованої БА над діагностованою (Дрожжев М.Е., Лев Н.С., 2002; Kuprys I., Elgalal A., 2003; Сулайманов Ш.А., Тороєв Н.А., 2005).

Легка інтермітуюча БА була діагностована у 48, легка персистуюча - у 25 дітей. Середній вік дітей із вперше діагностованою БА склав (12,5±1,71) років. Детальний аналіз анамнезу показав, що тривалість захворювання коливалась від 1 до 13 років та становила, в середньому, (6,87±1,12) років.

Під час аналізу поширеності вперше виявленої БА, залежно від кількості позитивних відповідей на запитання ISAAC-опитувальника, виявлено закономірності аналогічні попереднім (при дослідженні поширеності сенсибілізації до різних алергенів, ГРБ та зворотності бронхіальної обструкції). Поширеність БА прямо залежить від кількості позитивних відповідей на запитання опитувальника та зростала від 3,13 % у групі з 2 позитивними відповідями до 23,08 % у групі з 3 позитивними відповідями. У 4 та 5 групах частота вперше діагностованої БА була найвищою та становила 58,54 % та 62,12 % відповідно. Отже, нами підтверджено припущення щодо прямої залежності між кількістю симптомів астми та вірогідністю БА.

Дослідження клінічних особливостей недіагностованої БА показали, що початок захворювання припадав у середньому на (7,60±0,78) років. Середній вік дітей із недіагностованою БА у нашому дослідженні склав (12,5±1,71) років, а найбільша поширеність (36,99 % випадків) мала місце серед дітей 13-14 років. Проведений нами вперше в Україні аналіз поширеності недіагностованої БА серед дітей віком 7-14 років у залежності від статі продемонстрував особливості, властиві недіагностованій БА (рис. 3).

Рис. 3. Поширеність недіагностованої БА у дітей віком 7-14 років у залежності від статі

На спадковість, обтяжену алергічними захворюваннями, вказав 31 обстежений (42,47 %).

Серед 57 дітей із сенсибілізацією до різних алергенів найчастіше мала місце сенсибілізація до пилкових алергенів лучних трав (мікст № 2) - 43,86 %, рідше мала місце сенсибілізація до побутових алергенів (мікст № 5) - 38,60 % та пилкових алергенів бур'янів (мікст № 4) - 35,09 %, у 10,53 % спостерігалась сенсибілізація до пилкових алергенів дерев.

Аналіз поширеності тригерів серед дітей із недіагностованою БА показав, що найчастіше напади астми провокувались ГРВІ у 57 дітей (78,08 %), контакт із алергенами провокував напади астми у 51 дитини (69,86 %), харчові продукти - у 7 дітей (9,59 %), ірританти - у 17 дітей (23,29 %), фізичне навантаження - у 33 дітей (45,20 %), метеорологічні фактори - у 18 дітей (24,66 %).

БА характеризується поліморфністю, наявністю різних фенотипів, у зв'язку з цим вона може приховуватись під “маскою” інших захворювань дитячого віку. Проаналізувавши структуру захворюваності протягом одного року до встановлення діагнозу БА серед 73 дітей, виявлено, що переважають рецидивуючі гострі інфекції дихальних шляхів, а саме: ринофарингіт - 52 (28,26 %), ринофаринготрахеїт - 35 (19,02 %), бронхіт - 26 (14,13 %), ГРВІ, ускладнена пневмонією, - 11 (5,98 %). Аналіз медикаментозної терапії, що проводилась при лікуванні перерахованих нозологій, показав, що мало місце застосування антисептиків - 61,96 %, відхаркувальних засобів - 42,39 %, антибіотиків - 38,04 %, у 20 % випадків мало місце застосування бронхолітиків/спазмолітиків, що свідчить про наявність бронхоспазму. Також мали місце застосування препаратів з імуномодулюючою та Н1-антигістаміновою дією.

Запізнення в діагностиці та неадекватна фармакотерапія негативно впливають на прогноз перебігу захворювання та суттєво збільшують матеріальні витрати, пов'язані з лікуванням недіагностованої БА.

Аналіз амбулаторних карт 10 дітей протягом одного року (2004-2005 навчальний рік) показав, що погіршення стану здоров'я дітей (у вигляді гострих захворювань), які потребували звернення до лікаря, мало місце у 38 випадках (табл. 2). Тривалість загострень коливалась від 5 до 20 днів та складала, в середньому, (7,7±0,9) днів. Дані, отримані на малих вибірках, екстраполюються на великі вибірки за умови, що представники малих вибірок є максимально однорідні по нозології, за статтю та віком.

Таблиця 2. Динаміка показників при лікуванні недіагностованої та контрольованої БА у дітей (n = 10)

Показники

Недіагностована астма

Контрольована астма

Кількість загострень

38 (100 %)

19 (50,00 %)

Середня тривалість загострення, (дні)

7,7 (100 %)

4,3 (55,67 %)

Кількість днів непрацездатності

314 (100 %)

82 (26,11 %)

Кількість пропусків школи, (дні)

189 (100 %)

31 (16,40 %)

Витрати на придбання медикаментів, (грн)

1274,71 (100 %)

559,56 (43,90 %)

Діагностика БА та призначення відповідного лікування зменшила витрати на придбання медикаментів на 56,10 % ((559,56 < 1274,71) грн.), зменшилась середня тривалість загострень на 44,33 % (3,4 дні), відповідно менша кількість пропусків школи дітьми. Скорочення строків одужання дітей цієї групи зменшило перебування всіх батьків на лікарняному листку на 232 дні протягом року, що дорівнює 8430 грн. витрат на виплату допомоги по догляду за хворою дитиною.

Економічну ефективність лікування ми оцінювали визначенням показника вартість/ефективність. Для недіагностованої БА він становив (0,39±0,07) грн/діб ремісії, після встановлення діагнозу БА і призначення лікування цей показник зменшився і дорівнював (0,16±0,02) грн/діб ремісії.

Висновки

У дисертації наведено рішення актуальної для сучасної пульмонології задачі - підвищення ефективності діагностики бронхіальної астми у дітей 7-14 років шляхом активного виявлення симптомів, типових для цього захворювання, за допомогою ISAAC-опитувальника та подальшого комплексного дообстеження, встановлено особливості клінічного перебігу несвоєчасно діагностованого патологічного процесу, вивчено ряд фармакоекономічних показників у даного контингента хворих.

1. Згідно із проведеним ISAAC-дослідженням серед 2456 школярів 7-14 років м. Вінниці поширеність симптомів БА складає 39,13 %. Поширеність симптомів БА змінюється з віком дітей. Серед дітей 7-8 років достовірно частіше порівняно з 13-14-річними мають місце: свистяче та/або хрипляче дихання коли-небудь та свистяче та/або хрипляче дихання протягом останніх 12 місяців - 32,73 % > 15,91 % та 19,09 % > 9,29 % відповідно (р<0,001). Серед дітей 13-14 років порівняно з 7-8 річними достовірно переважає поширеність свистячого та/або хриплячого дихання, індукованого фізичним навантаженням, - 14,86 % > 4,85 % (р<0,001). Виявлені зміни свідчать про наявність у популяції прошарку дітей, які мають схильність до розвитку БА або ж невиявлену БА, що потребує подальшого клініко-функціонального обстеження.

2. При анкетуванні 2456 осіб одну позитивну відповідь дали 401 (16,33 %) респондент, дві - 213 (8,67 %), три - 85 (3,46 %), чотири - 44 (1,79 %), 72 (2,93 %) вказали на наявність у себе БА, при цьому відповіді всередині груп (особливо трьох останніх) відрізнялись специфічністю та діагностичною значимістю в плані високої вірогідності БА.

3. Серед дітей із симптомами БА, за даними шкірного алергологічного тестування, частота сенсибілізації до пилкових та побутових алергенів складає 37,53 % та зростає відповідно до кількості симптомів: від 12,50 % у групі дітей, які відповіли позитивно на одне запитання, до 68,29 % у групі дітей із 4 позитивними відповідями, що дає підстави говорити про наявність атопічної БА з найбільшим ступенем вірогідності в групах з більшою кількістю позитивних відповідей.

4. У групі дітей із симптомами БА порушення ФЗД мають місце у 13,90 % дітей, серед яких домінують особи з порушеннями за обструктивним типом. Поширеність зворотньої бронхіальної обструкції складає 33,10 % та корелює з кількістю позитивних відповідей на запитання ISAAC-опитувальника.

5. За даними анкетування, алергологічного та функціонального обстеження поширеність недіагностованої астми серед дітей 7-14 років м. Вінниці складає 2,97 %, що у 2,7 рази перевищує офіційні дані, і свідчить про високу діагностичну інформативність ISAAC-опитувальника, особливо серед осіб із чотирма позитивними відповідями, де в 58,54 % випадках виявлена БА, що підтверджує наявність кореляційного зв'язку між кількістю позитивних відповідей на запитання опитувальника і вірогідністю захворювання.

6. Недіагностована БА має клінічні особливості: пізній початок ((7,60±0,78) років), більша поширеність серед дівчаток (54,79 %), у 42,47 % випадках існує обтяжена атопією спадковість, її перебіг найчастіше проходить під виглядом гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів, рецидивуючих бронхітів без класичних нападів ядухи, а з частим нічним кашлем.

7. Річні витрати на лікування БА після встановлення вірного діагнозу БА і проведеного лікування зменшились на 56,10 %, а кількість днів непрацездатності батьків у зв'язку із доглядом за хворою дитиною - на 73,90 %, показник вартість/ефективність зменшився з (0,39 ± 0,07) до (0,16 ± 0,02) грн/діб ремісії. Таким чином, своєчасно встановлений діагноз дає змогу суттєво зменшити прямі та непрямі витрати на лікування.

1. З метою раннього виявлення бронхіальної астми рекомендується проводити анкетування за опитувальником ISAAC серед дітей 7-14 років. За умови позитивних відповідей на три або чотири запитання анкети діти потребують дообстеження і консультації алерголога, пульмонолога щодо виключення діагнозів алергічного риніту, бронхіальної астми, атопічного дерматиту.

2. Школярів, які страждають частими респіраторними захворюваннями, що мають затяжний перебіг та не дають адекватної реакції на загальноприйняту терапію, слід вважати групою ризику щодо недіагностованої бронхіальної астми. Цим дітям слід проводити алергологічне обстеження та дослідження показників функції зовнішнього дихання.

3. Призначення антибактеріальних препаратів дітям, які мають симптоми захворювання респіраторного тракту, має бути лише при доведених ознаках інфекційного запалення, а саме: змінах у гемограмі, аналізі харкотиння та відповідних запаленню рентгенологічних ознаках.

Список опублікованих праць

Коцур, Л. Д. Особливості перебігу бронхіальної астми у хворих різних вікових груп [Текст] / Л. Д. Коцур, А. І. Косован // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2004. - № 3. - C. 52-54. (Дисертантом проведено підбір хворих до дослідження, аналіз отриманих результатів. А. І. Косован - участь у відборі хворих, консультативна допомога).

Коцур, Л. Поширеність та ступінь тяжкості симптомів бронхіальної астми у школярів м. Вінниці (за даними дослідження ISSAC) [Текст] / Л. Коцур // Ліки України. - 2005. - № 12. - С. 110-113.

Коцур, Л. Д. Діагностика симптомів, характерних для бронхіальної астми у дітей, за матеріалами активного анкетування [Текст] / Л. Д. Коцур, Ю. М. Мостовий // Сімейна медицина. - 2005. - № 2. - С. 21-23. (Дисертантом проведено анкетування дітей, статистична обробка матеріалів та аналіз отриманих результатів. Ю. М. Мостовий - консультативна допомога).

Коцур, Л. Д. Сенсибілізація до побутових та пилкових алергенів серед дітей м. Вінниці (ІІ фаза ISAAC дослідження) [Текст] / Л. Д. Коцур // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Щупика. - К., 2006. - С. 226-231.

Коцур, Л. Д. Клінічний профіль недіагностованої бронхіальної астми в дітей [Текст] / Л. Д. Коцур // Сімейна медицина. - 2008. - № 4. - С. 68-70.

Kotsur, L. Comparative analysis of prevalence and severity of bronchial asthma symptoms at 7-8-year-old and 13-14-year-old children [Теxt] / L. Kotsur, Y. Mostovoy, H. Demchuk // European Respiratory Journal. - 2006. - Munich, Germany. - 250 s.

Kotsur, L. Diagnostics of bronchial asthma symptoms at children with ISAAC questionnaire [Теxt] / L. Kotsur, Y. Mostovoy, H. Demchuk // European Respiratory Journal. - 2006. - Munich, Germany. - 255 s.

Коцур, Л. Д. Порівняльний аналіз поширеності і ступеня тяжкості симптомів бронхіальної астми у дітей 7-8 та 13-14 років [Текст] / Л. Д. Коцур, Ю. М. Мостовий // ХІ Конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. - Полтава-Київ-Чікаго, 2006. - С. 326.

Kotsur, L. D. Prevalence and severity of bronchial asthma symptoms at 7-8-year-old and 13-14-year-old children [Теxt] / L. D. Kotsur, Y. M. Mostovoy, H. V. Demchuk // Toraks Dergisi. - 2007. - Kemer, Turkey. - 82 s.

Коцур, Л. Д. Поширеність невиявленої бронхіальної астми у дітей [Текст] / Л. Д. Коцур, Ю. М. Мостовий // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2008. - № 3/1. - С. 125-126.

Коцур, Л. Д. Клінічні особливості та фармакоекономіка недіагностованої бронхіальної астми у дітей 7-14 років [Текст] / Л. Д. Коцур // Імунологія та алергологія. - 2009. - № 2-3. - С. 149.

Размещено на Allbest.ru

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены