Морфофункціональна характеристика кісткового регенерату в умовах дегідратаційних порушень водно-сольового обміну

Дефіцит води у регенераті ВГК зростає від легкого до важкого ступеня зневоднення. При легкому ступені загальної та клітинної дегідратації і середньому ступені загальної дегідратації відсоткові зміни незначні. При середньому ступені вміст води змінюється від 56,84±0,55% до 17,05±0,57% при клітинному і від 52,47±0,52% до 16,18±0,41% при позаклітинному зневодненні. При важкому ступені від 53,96±0,64% до 15,96±0,27% при загальній дегідратації, від 49,60±0,47% до 17,20±0,50% при клітинній, та від 48,14±0,25% до 15,79±0,24% при позаклітинній дегідратації.

При вивченні даних двофакторного дисперсного аналізу спостерігається найбільший вплив на вміст води у регенераті на 3-тю добу експерименту фактора ступеня дегідратації (70,30%), але, починаючи з 10-ї доби відбуваються протилежні зміни - найбільший вплив на кількість води має вид дегідратації (94,79%), і цей фактор залишає за собою лідерство до кінця експерименту.

Кореляційний аналіз між вмістом у регенераті основних елементів кісткового матриксу - кальцію та фосфору - і відсотком грубоволокнистої (ГКТ) та пластинчастої кісткової тканини (ПКТ) в останні терміни після нанесення дефекту в умовах різних видів дегідратації показав різної сили та спрямованості зв`язки. Пошук кореляції між вмістом кальцію та кількістю грубоволокнистої кісткової тканини виявив їх наявність тільки на пізніх термінах спостереження. Так, рівень кальцію на 15-ту добу має позитивний зв'язок з відсотком даної тканини (r=0,722) та негативний зв'язок через 24 доби після травми (r=-0,688). Сильні позитивні кореляційні взаємозв'язки між вмістом кальцію у різні терміни та відсотком пластинчастої кісткової тканини у регенераті на 24-ту добу після травми простежується при важкому ступені дегідратації. Так, для 1-ї стадії репарації коефіцієнт кореляції становив 0,925, для 2-ї - 0,935 та для 3-ї - 0,857. Кількість кореляційних зв'язків між вмістом фосфору і тканинним складом регенерату дещо менша, ніж для кальцію.

Таким чином, ми спостерігаємо різної спрямованості та сили кореляційні зв`язки між вмістом кальцію і фосфору та відсотком тканин регенерату у всіх досліджуваних серіях експерименту. Аналіз кореляційних взаємовідносин між досліджуваними показниками свідчить про більший вплив кальцію на розвиток тканин регенерату, для якого характерна більша кількість та сила зв`язків з відсотком вмісту як грубоволокнистої, так і пластинчастої кісткової тканин. Звертає на себе увагу зменшення кількості та сили зв`язків зі збільшенням ступеня зневоднення. Причому подібні результати були отримані в умовах усіх видів дегідратації.

При дослідженні поверхні дефекту методом мікроаналізу привертає увагу той факт, що при усіх ступенях і видах зневоднення на 3-тю добу спостереження в зоні регенерату зовсім відсутній кальцій і досить незначні показники вмісту фосфору, з чого можна припустити, що у даний термін спостереження ділянка дефекту виповнена незвапненими м`якими тканинами.

У подальшому відбувається накопичення кальцію та фосфору на поверхні зони дефекту, але все ж таки ці показники залишаються нижчими порівняно з контрольними. При легкому ступені зневоднення на 10-ту добу кількість кальцію на поверхні регенерату при усіх видах зневоднення майже однакова і перебуває в межах 1,26-1,25 ваг%. Біля дефекту та на відстані від дефекту від стадії до стадії відбувається деяка втрата кількості як кальцію, так і фосфору, але порівняно з контрольними показниками ці величини збільшуються. У перші дві стадії регенерації усі показники растрового мікроаналізу є недостовірними. На 15-ту добу при середньому ступені зневоднення вміст кальцію на поверхні регенерату зменшується порівняно з контролем на 11,42% (p<0,001) при загальній дегідратації, на 16,32% (p<0,001) при клітинній і на 19,42% (p<0,001) при позаклітинній дегідратації. Вміст фосфору на поверхні дефекту у цей термін і за таких самих умов знижується на 8,46% (p<0,05), 15,06% (p<0,001) і 20,06% (p<0,001) відповідно.

На основі даних цифрових матеріалів можна припустити, що подібна тенденція свідчить про уповільнення процесів ремоделювання ушкодженої кістки та зменшення використання кальцію для осифікації місця травми. Одним із ймовірних механізмів таких змін є порушення мікроциркуляції та міжтканинного обміну в умовах зневоднення організму.

Двофакторний дисперсійний аналіз вмісту кальцію та фосфору на поверхні дефекту свідчить про найбільший вплив на ці показники ступеня дегідратації. Але, потрібно зауважити, що на 10-ту добу спостереження на вміст фосфору вплив контрольованих факторів суттєво не відрізняється. Після 10-ї доби починається стрімке зростання впливу ступеня дегідратації, який на 15-ту добу досягає найвищої точки (70,40%), до 24-ї доби суттєвих змін не відбувається. При аналізі показника кальцію на поверхні дефекту вплив факторів розподілився так: взаємодія факторів не має впливу, вид дегідратації має незначний вплив, найбільший його відсоток припадає на 15-ту добу (26,00%), ступінь дегідратації - найбільш впливає на вміст кальцію в дефекті - на 10-ту добу - 17,68%, до 24 доби - 71,20%.

Ультрамікроскопічна характеристика остеобластів регенерату ВГК експериментальних щурів дозволила визначити морфофункціональні особливості формування кісткового мозоля в умовах зневоднення організму. Так, вже через 10 діб остеобласти кісткового мозоля зазнають певних дистрофічних змін. Спостерігається втрата чіткоконтурованої структури клітинної мембрани, яка має зони лізису. Ендоплазматичний ретикулум представлений розширеними цистернами. Ядерна мембрана утворює численні інвагінації. Гранули хроматину конденсуються і розміщуються вогнищево по об'єму ядра. Мітохондрії надмірно набряклі з просвітленим матриксом, кристи дезорганізовані. Зовнішні мембрани мітохондрій часто зруйновані.

При збільшенні ступеня зневоднення в остеобластах регенерату виявляються втрата електронної щільності матриксу, розпушування ядерної мембрани і виникнення внутрішньоклітинного набряку. Значних змін зазнає ендоплазматичний ретикулум, в якому зникають трубчасті профілі. Матрикс мітохондрій електронно-прозорий із включеннями аморфної субстанції і пошкодженими кристами, що свідчить про різке ослаблення окислювального фосфорилювання і виділення енергії.

Через 15 днів дослідження в остеобластах регенерату спостерігаються вогнещеводеструктивні зміни внутрішньоклітинних органел, що свідчить про зниження процесів внутрішньоклітинної регенерації. Ядра пікнотичні з електронно-прозорим матриксом, їх мембрани втрачають свою двоконтурність, частково лізовані. При зростанні ступеня зневоднення спостерігається осередкове розплавлення ядерної мембрани, зовнішніх мембран і крист мітохондрій. У міжклітинній речовині відбувається деструкція колагенових волокон. Цистерни ендоплазматичної сітки вакуолізовані, заповнені вмістом низької електронної густини.

На 24-ту добу спостереження субмікроскопічно простежується функціональна напруженість метаболічних процесів, що структурно виявляються у нормалізації компонентів пластинчастого комплексу Гольджі та ендоплазматичної сітки. В остеобластах регенерату ВГК щурів при легкому ступені зневоднення збільшена кількість крист мітохондрій, що вказує на посилення рівня внутрішньоклітинної енергетики.

Найбільші зміни ультраструктури остеобластів регенерату ВГК відбуваються при важкому ступені клітинного і позаклітинного зневоднення. Цистерни ендоплазматичного ретикулума клітин розширені і переважно розміщуються на периферичних ділянках цитоплазми, що свідчить про глибокі порушення синтетичної активності клітин. Це, безумовно, впливає на уповільнення формування тканин регенерату.

Навіть на 45-ту добу при важкому ступені цих видів зневоднення не відбувається повного відновлення ультраструктури остеобластів. Правда, краще, ніж у попередніх стадіях, розвинутий ендоплазматичний ретикулум, на мембранах якого міститься більша кількість рибосом. Збільшується кількість крист мітохондрій.

Таким чином, отримані дані про ультраструктуру остеобластів підтверджують результати інших методів дослідження про негативний вплив зневоднення організму на формування кісткового мозоля ВГК щурів.

Вивчення тривкісних властивостей травмованої кістки (крім мікротвердості) проводилося тільки в останній термін спостереження. При легкому ступені зневоднення межа тривкості на розтягнення у порівнянні з контролем змінюється на 9,06% (p<0,01) при загальній дегідратації, на 10,40% (p<0,01) при клітинній та на 12,86% (p<0,01) при позаклітинній дегідратації, а межа тривкості на стискання - на 10,17% (p<0,05), 11,28% (p<0,05) і 13,50% (p<0,05) відповідно. Більш суттєві зміни відбуваються з модулем Юнга, який зменшується при важкому ступені зневоднення при розтягуванні на 26,72% (p<0,001) при загальній дегідратації, 35,39% (p<0,001) при клітинній і на 45,23% (p<0,001) при позаклітинній дегідратації, а при стисканні - на 26,21% (p<0,001), 37,52% (p<0,001) і 37,21% (p<0,001) відповідно. Вивчення числа твердості показало підвищення його в регенераті від першого терміну спостереження до останнього і на відстані від регенерату, навпаки, відповідне зменшення. При легкому ступені зневоднення на 15-ту добу число твердості в регенераті становить 25,35±0,35 кгс/мм² при загальній дегідратації, 24,96±0,41 кгс/мм² при клітинній та 23,84±0,35 кгс/мм² при позаклітинній. На 15-ту добу при середньому ступені число твердості в регенераті змінюється на 4,72% (p>0,05) при загальному зневодненні, на 7,93% (p<0,01) при клітинному і на 15,36% (p<0,001) при позаклітинному. На відстані від регенерату число твердості у цей самий термін при середньому ступені зневоднення зменшується на 2,74% (p>0,05) при загальній дегідратації, на 4,47% (p<0,01) при клітинній і на 8,49% (p<0,001) при позаклітинній.

Двофакторний дисперсійний аналіз тривкісних показників свідчить про найбільший вплив на межу тривкості та модуль Юнга при стисканні виду дегідратації, при розтягуванні на модуль Юнга більш впливає ступінь дегідратації (50,66%), а на межу тривкості - вид дегідратації (54,14%). На число твердості найбільше впливає вид дегідратації (62,32%).

Виявлення кореляційних взаємовідношень між вмістом кальцію і фосфору та тривкісними характеристиками досліджуваних кісток при легкому ступені зневоднення вказує на наявність зв'язків середнього та сильного ступенів. При важкому ступені дегідратації кількість та ступінь кореляції зростають. Виявлена наявність сильних кореляційних зв'язків (r=0,721-0,975) між вмістом досліджуваних елементів на 10-ту добу та числом твердості в ділянці дефекту та на відстані від нього - через 24 доби після травми. Так, вміст кальцію на 3-тю добу при легкому ступені позаклітинної дегідратації має позитивний зв'язок із величиною модуля Юнга при розтягненні (r=0,959) та з числом твердості на 15-ту добу в місці травми (r=0,625) і на відстані від нього (r=0,809).

Таким чином, кореляційний аналіз між вмістом кальцію та фосфору і тривкісними характеристиками кісток показав наявність сильних зв`язків для обох елементів кісткового матриксу. При цьому різний вид зневоднення характеризується наявністю достовірних кореляційних зв`язків у різні терміни репаративного остеогенезу, що підтверджує дані двофакторного дисперсійного аналізу щодо більшого впливу на тривкісні показники виду дегідратації.

У літературі за останні десятиріччя з'явилося багато різних пропозицій щодо стимуляції репаративного остеогенезу, які є показником, з одного боку, невирішеності цієї проблеми, а з іншого - свідчить про відсутність єдиної теоретичної платформи, що дозволила б пояснити дослідження в цій ділянці і зменшити кількість емпіричних розробок.

Теоретичною основою для використання тих або інших хімічних препаратів є дефіцит цих речовин у сиворотці крові чи в зоні ушкодження, або дані, отримані в інших галузях медицини про біологічну активність цих речовин. Враховуючи багатокомпонентний і взаємозв'язаний перебіг біологічних процесів, можна зрозуміти, чому ці речовини якщо і спричиняють певне скорочення термінів відновного процесу, то обмежено, оскільки будь-який їх надлишок повинен бути додатковим навантаженням для системи гомеостазу. Перебіг цитогенетичних, гістогенетичних і органогенетичних процесів при відновленні кістки може бути пов'язаний з дією біологічно активних речовин, таких як вітаміни, гормони, ефективність яких була перевірена експериментально.

Наявність морфофункціональних перетворень репаративного остеогенезу довгої кістки при дегідратаційних порушеннях водно-сольового обміну змусила нас провести пошук препарату, що нівелює дані зміни. Після попередніх випробувань ми зосередили увагу на препараті тималін, який стимулює імунітет і поліпшує процеси регенерації, широко використовується в клінічній практиці.

На 3-тю добу в групі тварин, яким моделювався важкий ступінь загального зневоднення на фоні приймання тималіну, якісна гістологічна характеристика регенерату ВГК майже не відрізнялася від контрольної групи тварин. При важкому ступені клітинного зневоднення і застосування коректора відмічаються більш широкі поля крововиливів. При позаклітинній дегідратації важкого ступеня і під час приймання тималіну гематома займає масивні поля, менш організована, ніж при інших видах зневоднення. Матрикс пронизаний судинами, але їх кількість зменшена.

Морфометрія наочно вказує на коригувальний вплив тималіну. Якщо кількість фібробластів при важкому ступені загального зневоднення зменшена у порівнянні з контролем на 19,41% (p<0,001), то під час приймання тималіну - на 2,16% (p>0,05), при позаклітинному - на 28,40% (p<0,001) і 8,56% (p<0,01) відповідно. Кількість нейтрофілів у першому випадку збільшена на 85,80% (p<0,001) і 11,77% (p<0,01), а в другому - на 86,68% (p<0,001) і 27,28% (p<0,01) відповідно. Як бачимо, різниця разюча.

На 10-ту добу спостереження у першій групі тварин цієї серії спостерігається розростання остеогенної тканини по ділянці дефекту, починають формуватися кісткові балочки, між якими міститься фіброретикулярна тканина. У другій групі тварин спостерігаються залишки гематоми, яка піддається реорганізації. Також починається формування незрілих кісткових трабекул.

Під час аналізу морфометричних показників наочно виявляється позитивний вплив тималіну на репаративний процес, особливо у першій групі тварин. Так, площа фіброретикулярної тканини на 10-ту добу зменшена при загальній дегідратації на 8,56% (p<0,01), а при цьому самому виді зневоднення і прийманні тималіну - на 3,07% (p<0,05), при клітинному зневодненні - на 5,47% (p>0,05) і на 2,89% (p>0,05), при позаклітинному - 6,08% (p<0,05) і на 3,53% (p<0,01) відповідно. Таким чином, спостерігається позитивна тенденція, більш виражена у першій групі експериментальних тварин.

На 15-ту добу досліду в усіх групах тварин цієї серії спостерігається розвинута сітка кісткових балочок, які більш зрілі у першої групи тварин. Відбувається їх перебудова із дрібнопетлястої сітки на великопетлясту. Товщина трабекул і в центрі, і по периферії залишається нижчою, ніж у контролі, але вищою, ніж при важкому ступені зневоднення. Кількість грубоволокнистої тканини зменшена під час приймання тималіну на 6,0% (p<0,01) - при загальній дегідратації, на 6,08% (p<0,05) - при клітинній і на 6,79% (p<0,05) - при позаклітинній, у той час як без застосування коректора - на 16,22%(p<0,001), 24,38% (p<0,001) і 30,45% (p<0,001) відповідно.

На 24-ту добу спостереження навіть у тварин третьої групи спостерігається густа сітка кісткових трабекул, які піддаються осифікації. У кортикальному шарі відбувається формування пластинчастої тканини, площа якої збільшується у порівнянні з важким ступенем на 27,78% (p<0,001) - при загальній, на 40,56% (p<0,001) - при клітинній та на 43,49% (p<0,001) - при позаклітинній дегідратації. Тобто порівнювані відмінності в усіх гістоморфометричних показниках між експериментальною і контрольною групами визначаються на користь застосування тималіну.

Аналіз біохімічних показників крові також свідчить про позитивний вплив тималіну на перебіг репаративного процесу. Так, кількість кальцію, який відіграє певну роль у підтримці структурно-функціональної цілісності кісток і бере участь у дії ферментів, гормонів, зменшується при застосуванні коректора на 2,92%-11,63% (p<0,05), а без нього - на 10,46%-24,17% (p<0,05). Вміст лужної фосфатази у порівнянні з контролем зменшується, але у порівнянні з важким ступенем зневоднення, навпаки, підвищується, що свідчить про інтенсивність тканиноутворення.

Під час аналізу кількісного складу хімічних елементів у кістковому мозолі при прийманні тималіну звертає увагу зниження таких остеотропних елементів, як кальцій та фосфор на 1,8%-8,87% і на 1,93%-8,42%, а за відсутності коректора - на 24,35%-30,74% (p<0,05) і на 23,85%-30,88% (p<0,05) відповідно. На ефективність тималіну вказують і порівнювані показники вмісту натрію і калію у групі з корекцією, кількість яких зменшена на 8,22%-15,18% (p<0,001) і на 6,21%-13,18% (p<0,001). Вміст цих самих елементів у мозолі тварин у групах без застосування тималіну нижчий на 27,89%-54,76% (p<0,05) і 24,87%-39,64% (p<0,05) відповідно.

Застосування тималіну призводить до нормалізації показників мікроаналізу поверхні травмованої кістки, про що свідчить підвищення кількості кальцію та фосфору в зоні регенерату порівняно з важким ступенем зневоднення. На 15-ту добу кількість кальцію в регенераті у групі тварин із прийманням тималіну нижча на 7,34% (p<0,001) при загальній, 8,47% (p<0,001) при клітинній і 12,74% (p<0,001) при позаклітинній дегідратації, в аналогічних групах без коректора - на 18,29% (p<0,001), 22,28% (p<0,001) і 25,14% (p<0,001) відповідно.

Ультрамікроскопія регенерату ВГК у тварин при застосуванні тималіну підтверджує дані гістоморфометрії. Так, на 10-ту добу спостереження розвиваються гіперпластичні і компенсаторно-пристосувальні процеси у вигляді розширення цистерн ендоплазматичної сітки, гіпертрофії комплексу Гольджі, набухання мітохондрій. Усе це, ймовірно пов'язано з включенням резервних механізмів внутрішньоклітинної регенерації і спрямовано на посилення активності органел остеобластів регенерату.

На 15-ту добу в усіх досліджуваних групах цієї серії експерименту з'являються ознаки посилення біоенергетичного забезпечення синтетичних клітинних реакцій, що спричиняє посилення репаративних процесів. Але у третій групі тварин остеобласти регенерату все ще мають ушкодження мембран ендоплазматичного ретикулуму, ділянки деструкцій зовнішніх мембран та крист мітохондрій, розширені перинуклеарні простори.

В останній термін дослідження (24-та доба) ультраструктура остеобластів регенерату при застосуванні тималіну близька до контрольних тварин. Лише в групі з позаклітинним зневодненням трапляються остеобласти, що мають лізовану ядерну оболонку, розпушену ядерну мембрану, в мітохондріях спостерігаються зони електронної прозорості. Все це свідчить про деяке зниження процесів внутрішньоклітинної регенерації і синтезу колагену.

Позитивною динамікою характеризуються і показники тривкісних властивостей ушкоджених кісток. В усі терміни спостереження в усіх групах тварин відбувається зменшення числа твердості в зоні регенерату в порівнянні з контролем, але підвищення відносно важкого ступеня зневоднення. На 15-ту добу воно зменшене з 4,87% (p<0,05) (загальне зневоднення) до 16,86% (p<0,001) (позаклітинне зневоднення) у групі тварин, яким застосовувався тималін, з 6,48% (p<0,05) до 20,68% (p<0,001) без застосування коректора відповідно. На користь тималіну свідчить і межа тривкості, яка в останній термін спостереження при стисканні достовірно зменшується від 15,14±0,38 кг/мм² (загальне зневоднення) до 17,20±0,32 кг/мм² (клітинне зневоднення) і до 10,99±0,25 кг/мм² (позаклітинне зневоднення) при застосуванні коректора, а без нього - 13,27±0,25 кг/мм², 12,80±0,47 кг/мм² і 10,38±0,33 кг/мм². Модуль Юнга при розтягуванні в першому випадку зменшується на 9,03% (p<0,01), 10,88% (p<0,05) і 29,077% (p<0,001), а в другому - на 26,72% (p<0,001), 30,94% (p<0,001) і 44,38% (p<0,001).

Таким чином, застосування тималіну в основному, нівелює негативний вплив дегідратаційних порушень водно-сольового обміну, поліпшує структурну організацію кісткового мозоля і прискорює процеси репаративного остеогенезу, особливо при загальному зневодненні організму.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у визначенні морфофункціональних механізмів репаративного остеогенезу довгої кістки скелета в нормі та в умовах дегідратаційних порушень водно-сольового обміну різних видів і ступенів. Рекомендований препарат для корекції структурних змін формування регенерату. Отримані дані є основою для подальших експериментальних та клінічних досліджень.

1. Загоєння дефекту великогомілкової кістки контрольних тварин проходить чотири стадії, яке в короткий термін повторює фізіологічний остеогенез та завершується утворенням зрілого в морфологічному і функціональному відношеннях кісткового мозоля. Виявлені прямі кореляційні зв'язки між клітинним складом регенерату на початковій стадії та подальшим формуванням у ньому грубоволокнистої та пластинчастої кісткових тканин, що свідчить про ключову роль першого терміну репарації. Біохімічні показники крові у тварин контрольної серії характеризуються різким зростанням вмісту кальцію на 10-ту добу спостереження, високим рівнем лужної фосфатази у перший термін репаративного процесу, що свідчить активність кісткоутворення і мінерального обміну.

2. Загальне зневоднення організму призводить до уповільнення формування кісткового регенерату, що виявляється у клітинному дисбалансі на першій стадії репарації у вигляді зростання відсотка нейтрофілів на 9,07-85,80% та зменшення вмісту фібробластів на 19,41%. Зрушення клітинних взаємовідношень викликає порушення гістогенезу на наступних стадіях регенерації, про що свідчать уповільнення регресії гематоми, збільшення вмісту грубоволокнистої тканини на 16,56-21,69%, зменшення рівня пластинчастої тканини на 8,07-23,51% та витончення новоутворених кісткових балочок на 7,24-13,52%. Остеобласти регенерату зазнають дистрофічних змін у вигляді втрати чіткоконтурованої структури ядерної мембрани і дезорганізації крист мітохондрій. Збільшення ступеня дегідратації веде до формування незрілого кісткового мозоля.

3. Клітинне зневоднення організму викликає суттєву затримку репаративного остеогенезу великогомілкової кістки щурів. На 3-тю добу після травми зменшується вміст на 16,29-24,72% фібробластів та на 10,23-15,06% макрофагів, особливо їх секретуючого фенотипу на фоні стрімкого зростання відсотка нейтрофілів, рівень яких збільшується пропорційно ступеню зневоднення. Залишки гематоми трапляються аж до 15-ї доби після травми. Погіршується заміщення фіброгенного компонента кістковою тканиною, що визначається наявністю грануляційної і фіброретикулярної тканин навіть на третій та четвертій стадіях регенерації. Площа судин регенерату зменшена в порівнянні з контролем на 6,70-17,66%. В остеобластах спостерігаються дегенеративні процеси, які виражені в пікнозі їх ядер, розширенні цистерн грануляційного ендоплазматичного ретикулума. В умовах сублетальної клітинної дегідратації формування морфологічно зрілого регенерату відкладається з 24-ї на 45-ту добу кісткової регенерації.

4. Позаклітинне зневоднення організму призводить до найбільш значного порушення репаративного остеогенезу, яке виявляється навіть при легкому ступені дегідратації. На першій стадії репаративного процесу спостерігається значне зменшення відсотка фібробластів (на 12,42-28,40%) та макрофагів (на 6,79-18,18%) і зростання вмісту нейтрофілів майже в 2 рази. Окрім затримки регресії гематоми, залишки якої наявні навіть через 15 днів після травми, кількість та площа судин регенерату значно менші за контроль (8,12-18,55%) в усі терміни спостереження. Через 24 доби загоєння перелому в регенераті наявна фіброретикулярна тканина, що дуже повільно трансформується в молоду кісткову. Формування останньої різко сповільнюється, зменшується товщина новоутворених балочок на 11,38-23,46%. В остеобластах мозоля виражені деструктивні зміни у вигляді осередкованого розплавлення ядерної мембрани і крист мітохондрій. Навіть через 45 днів після травми сформований кістковий мозоль характеризується підвищеним вмістом грубоволокнистої та наявністю незрілої пластинчастої кісткової тканин.

5. У периферичній крові травмованих щурів зневоднення організму викликає зниження активності лужної фосфатази на всіх термінах спостереження, особливо при позаклітинній дегідратації (до 21,23%). Спадає в порівнянні з контролем також вміст кальцію (на 11,37-19,36%), що свідчить про зменшення активності обміну даного елемента в травмованій кістці. Найбільший дефіцит його рівня відбувається на 10-ту добу остеорепарації під час процесів кальцифікації органічної складової регенерату. Натомість вміст білка плазми крові зростає на 8,06-28,17%, що є наслідком зменшення процесів синтезу органічного матриксу. Зміни всіх досліджуваних біохімічних показників крові залежать як від виду дегідратації, так і від її ступеня - найбільш виражені відмінності з контролем спостерігаються при позаклітинній дегідратації за умов середнього і важкого ступенів порушення водно-сольового обміну.

6. При всіх видах дегідратації організму відбувається зменшення мінералізації регенерату, що виявляється у зниженні вмісту основних елементів кристалічної ґратки гідроксилапатиту - кальцію та фосфору (на 8,36- 32,00% та 7,60-32,33% відповідно). Порушення обміну кісткової тканини супроводжується зменшенням рівня в мозолі також таких мікроелементів, як мідь, марганець та цинк. Зменшення швидкості регресії гематоми виявляється у збільшенні на 3,39-5,54% кількості заліза в досліджуваних регенератах кісток. Дегідратація організму супроводжується зменшенням вмісту води, калію та натрію в ділянці кісткового дефекту. Мікроаналіз поверхні травмованої кістки вказує на незначну втрату кальцію та фосфору в неушкоджених ділянках кісток, що свідчить про затримку обмінних процесів у кістковій тканині, як на можливу причину зниження швидкості звапніння регенерату.

7. В умовах дегідратації організму відбувається зниження тривкості кісток на стиснення і розтягнення, зменшення якої залежить як від виду, так і від ступеня зневоднення. Максимальне зниження межі тривкості (на 42,05%) спостерігається при позаклітинній дегідратації організму. Число твердості зазнає значного зменшення як у ділянці дефекту, так і на відстані від нього та залежить від обох контрольованих чинників, що вказує на затримку ремоделювання кісткового матриксу та втрату кальцію.

8. Визначено достовірно переважний вплив ступеня зневоднення на більшість досліджуваних морфометричних, біохімічних та хіміко-аналітичних показників, між якими існують високі кореляційні взаємозв'язки. Вид порушення водно-сольового обміну опосередковує функціональний стан кісткового мозоля і має значний вплив на рівень води в досліджуваних кістках, на число твердості та на межу тривкості при стисканні і розтягненні.

9. Вживання препарату тималін нівелює ушкоджувальний вплив зневоднення організму на формування регенерату травмованих великогомілкових кісток та їх тривкісні властивості. Значно прискорюються мінеральний обмін та внутрішньоклітинна регенерація, що приводить до нормалізації, в певній мірі, утворення кісткового мозоля та його звапніння. Чітко простежуються стадійність утворення кісткового мозоля і терміни загоєння перелому. Особливо позитивний коригуючий ефект тималіну спостерігається в умовах загальної і клітинної дегідратацій організму.

практичні рекомендації

1. Отримані нами результати розширюють і поглиблюють уявлення про особливості репаративного процесу в умовах дегідратації. Ці відомості можна використовувати при вивченні відповідних розділів навчального матеріалу на кафедрах нормальної анатомії, гістології, патологічної анатомії, травматології та ортопедії і у науковій роботі цих кафедр.

2. Результати експериментального дослідження можна застосовувати в клініках травматології та ортопедії як морфологічне обґрунтування для розроблення профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на попередження негативних наслідків при загоєнні переломів кісток у хворих із порушенням водно-сольового балансу організму.

3. Використання препарату тималін сприяє підвищенню ефективності терапії при лікуванні травм опорно-рухового апарату, ускладнених розладами метаболічних процесів організму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Сікора В.З. Зміни репаративного остеогенезу при порушеннях водно-сольового обміну / В.З. Сікора, В.І. Каваре, Л.І. Кіптенко // Вісник проблем біології та медицини. - 2003. - №1. - С. 29-30. (Здобувачем особисто проведено експеримент та статистичну обробку результатів).

Сікора В.З. Ультрамікроскопія кісткового регенерату під впливом клітинного зневоднення / В.З. Сікора, В.І. Полякова // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2006. - Т.142, ч. I. - С. 72-73. (Дисертантом особисто проведено експеримент, статистичну обробку результатів та підготовлено статтю до публікації).

Полякова В.І. Мікроструктурні зміни в регенераті трубчастих кісток в умовах дегідратаційних порушень водно-сольового обміну / В.І. Полякова, Г.Ф. Ткач // Вісник проблем біології і медицини. - 2006. - Вип. 2. - С. 277-278. (Автором оброблені отримані результати, підготовлена стаття до друку).

Сікора В.З. Гістологічні перетворення кісткового регенерату довгої кістки в умовах позаклітинної дегідратації / В.З. Сікора, В.І. Полякова, Г.Ф. Ткач // Вісник морфології. - 2006. - Вип.12 (2). - С. 199-201. (Дисертантом проведено експеримент, опрацьовані отримані результати та підготовлена стаття до публікації).

Полякова В.І. Ультраструктура остеобластів регенерату довгої кістки під впливом загального зневоднення організму / В.І. Полякова, Г.Ф. Ткач // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т. 9, №3. -С. 138-140. (Дисертантом проведено експеримент, опрацьовані отримані результати та підготовлена стаття до публікації).

Біохімічні показники крові в різні терміни репаративного остеогенезу / В.З. Сікора, М.В. Погорєлов, В.І. Бумейстер [та ін.] // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2007. - Т. 143, ч. IV. - С. 84-86. (Автором статистично оброблено отримані результати).

Гістоморфометрія та клітинний склад регенерату великогомілкових кісток щурів / В.З. Сікора, В.І. Бумейстер, М.В. Погорєлов [та ін.] // Вісник морфології. - 2007. - №13 (2). - С. 275-278. (Дисертантом проведено експеримент, проаналізовано отримані матеріали, взято участь у підготовці їх до друку).

Кількісний мікроаналіз кальцій-фосфорного обміну кісткової тканини після остеотомії / В.З. Сікора, В.І. Бумейстер, М.В. Погорєлов [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2007. - №3. - С. 36-38. (Дисертантом проведено експериментальне дослідження, узагальнено результати та зроблено висновки).

Погорєлов М.В. Морфофункціональна оцінка репаративного остеогенезу / М.В. Погорєлов, В.І. Бумейстер // Таврический медико-биологический вестник. - 2008.-Т.11, №3.-С.120-126. (Автором проведено дослідження на контрольній групі тварин, проаналізовано отримані результати, підготовлено статтю до друку).

Бумейстер В.І. Ультраструктура остеобластів кісткового регенерату в умовах порушення водно-електролітного обміну / В.І. Бумейстер // Таврический медико-биологический вестник. - 2008. - Т.11, №4 (44). - С. 113-116.

Бумейстер В.І. Сучасний погляд на репаративний остеогенез / В.І. Бумейстер, М.В. Погорєлов //Світ медицини та біології.-2008.-№4.-С.104-110. (Докторантом проведено реферування та аналіз використаних джерел, підготовлено статтю до друку).

Бумейстер В.І. Структурно-метаболічна характеристика кісткового регенерату в умовах впливу загального зневоднення важкого ступеня / В.І. Бумейстер // Вісник морфології.-2008. - №14 (2). - С. 329-332.

Бумейстер В.І. Динаміка змін тривкісних властивостей травмованої кістки щурів під впливом дегідратації організму / В.І. Бумейстер // Таврический медико-биологический вестник. - 2009. - Т.12, №1 (45). - С. 123-126.

Сучасні уявлення про водно-сольовий обмін (огляд літератури та методи власних досліджень) / М.В. Погорєлов, В.І. Бумейстер, Г.Ф. Ткач [та ін.] // Вісник проблем біології і медицини. - 2009. - Вип. 2. - С. 8-14. (Автор провела реферування та аналіз використаних джерел, підготувала матеріал щодо відтворення моделі дегідратаційних порушень).

Бумейстер В.І. Стимуляція репаративного остеогенезу в умовах дегідратаційних порушень гомеостазу організму / В.І. Бумейстер // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім. В.Гнатюка. Серія Біологія. - 2009. - №1-2 (39). - С. 66-70.

Бумейстер В.І. Електронно-мікроскопічна картина регенерату великогомілкової кістки щурів за дії позаклітинного зневоднення / В.І. Бумейстер // Клінічна та експериментальна патологія. - 2009. - Т. VIII, №2. - С. 10-13.

Бумейстер В.І. Корекція морфологічних перетворень кісткового регенерату великогомілкової кістки щурів в умовах дії зневоднення важкого ступеня / В.І. Бумейстер // Таврический медико-биологический вестник. - 2009. - Т.12, №3 (47). - С. 78-81.

Біомеханічні властивості інтактної та травмованої кістки / В.З. Сікора, В.І. Бумейстер, М.В. Погорєлов [та ін.] // Світ медицини та біології.- 2009. - №3.- С. 149-153. (Автором проведено статистичну обробку результатів та їх узагальнення).

Бумейстер В.І. Корекція репаративного остеогенезу в умовах водно-сольового дисбалансу / В.І. Бумейстер // Вісник Волинського державного університету. - 2008. - №15. - С. 5-9.

Бумейстер В.І. Морфологічні зміни кісткового мозоля під впливом зневоднення організму / В.І. Бумейстер // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. - 2009. - Вип. 25. - С. 22-27.

Бумейстер В.І. Морфофункціональна характеристика регенерату довгої кістки в умовах клітинного зневоднення / В.І. Бумейстер // Вісник морфології. - 2009. - №15, № 1. - С. 58-61.

Мікротвердість неушкодженої кістки, а також під час репаративного остеогенезу та при порушенні водно-сольового балансу організму / М.В. Погорєлов, В.І. Бумейстер, Г.Ф. Ткач [та ін.] // Вісник морфології. -2009. - Т. 15, № 2. - С. 230-234. (Проведено експеримент на щурах з моделюванням дегідратації, статистично оброблено результати та підготовлено їх до друку).

Сhitosan-hydroxyapatite composite biomaterials made by a one step co-precipitation method: preparation, characterization and in vivo tests / S.N. Danilchenko, O.V. Kalinkevich, M.V. Pogorelov [et al.] // J. of Biological Physics and Chemistry. - 2009. - № 9. - P. 119-126. (Дисертантом проведено експеримент на контрольній групі щурів, опрацьовані отримані дані).

Сікора В.З. Вивчення репаративної регенерації кісток інтактних тварин неполовозрілого віку / В.З. Сікора, В.І. Каваре, Л.І. Кіптенко // Вісник проблем біології та медицини. - 2003. - №1. - С. 27-28. (Здобувачем проведено експеримент, опрацьовано отримані результати та підготовлено статтю до друку).

Полякова В.І. Мікроскопічна характеристика регенерату великогомілкової кістки при загальній дегідратації організму / В.І. Полякова, Л.І. Кіптенко // Український морфологічний альманах. - 2006. - Т. 4, №2. - С. 93-94. (Автором проведено експеримент, аналіз та узагальнення отриманих даних).

Сікора В.З. Гістоструктура регенерату великогомілкової кістки в умовах порушень водно-сольового обміну / В.З. Сікора, М.В. Погорєлов, В.І. Бумейстер // Український морфологічний альманах. - 2007. - Т. 5, №1. - С. 98-100. (Дисертантом проведено експеримент на контрольній групі щурів, опрацьовані отримані дані).

Мінеральний склад кістки в різні терміни репаративного процесу / В.З. Сікора, В.І. Бумейстер, О.О. Устянський [та ін.] // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - 2007. - №2. - С.150-152. (Автором проведено експеримент, статистичну обробку результатів, підготовлено статтю до друку).

Экспериментальное обоснование применения композитных материалов на основе хитозана и фосфатов кальция для замещения костных дефектов / C.Н. Данильченко, О.В.Калинкевич, М.В.Погорелов [и др.] // Травматология и ортопедия. - 2009. - №1. - С. 66-73. (Автором проведено експеримент на контрольній групі тварин, обробку результатів, підготовлено статтю до друку).

Сикора В.З. Ультраструктурные изменения репаративного остеогистогенеза длинных трубчатых костей под действием ионизирующей радиации в малых дозах / В.З. Сикора, В.И. Каваре, Г.Ф. Ткач // Вісник Сумського державного університету. Серія Медицина. - 2002. - №8 (41). - С. 28-33. (Автором проведено експеримент на контрольній групі тварин, обробку результатів, підготовлено статтю до друку).

Ткач Г.Ф. Гістологічна структура посттравматичного регенерату діафіза трубчастих кісток під впливом комбінованої дії радіації і солей важких металів / Г.Ф. Ткач, В.І. Каваре // Biomedical and Biosocial Antropology. - 2004. - №2. - С. 223-224. (Автором проведено експеримент на контрольній групі тварин, зроблено аналіз отриманих результатів, підготовлено статтю до друку).

Використання пористих нанокомпозитних матеріалів для заміщення кісткових дефектів / В.З. Сікора, Л.Ф. Суходуб, С.М. Данильченко [та ін.] // Український морфологічний альманах.-2008.-Т.6, №1.-С. 155-156. (Автором проведено експеримент на контрольній групі тварин, оброблено результати, підготовлено статтю до друку).

Каваре В.І. Ультраструктурні зміни репаративного остеогенезу при загальній дегідратації / В.І. Каваре, Л.І. Кіптенко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. Матеріали конференції- 2004. - №3. - С. 46-47. (Дисертантом проведено експеримент, зроблено аналіз отриманих результатів).

Сікора В.З. Ультрамікроскопічна характеристика репаративного остеогенезу великогомілкової кістки тварин половозрілого віку / В.З. Сікора, В.І. Бумейстер, О.С. Погорєлова // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів”, 30-31 травня 2006 р., м. Тернопіль. - Тернопіль, 2006. - С. 127-129. (Автором проведено експеримент, зроблено аналіз отриманих результатів, підготовлено тези до руку).

Применение метода растровой электронной микроскопии для изучения репаративной регенерации кости / В.З. Сикора, В.И. Бумейстер, М.В. Погорелов [и др.] // XV Российский симпозиум по растровой электронной микроскопии и аналитическим методам исследования твердых тел. - Москва, 2007. - С. 309-310. (Здобувачем проведено огляд літератури, проаналізовано отримані дані, підготовлено тези до друку).

Бумейстер В.І. Ультраструктурний аналіз остеобластів регенерату в умовах позаклітинного зневоднення / В.І. Бумейстер, А.О. Потапова / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні досягнення теоретичної та практичної медицини», 24-25 квітня 2008р., м. Суми. - Суми, 2008.- С. 92. (Автором проведено експеримент, опрацьовані отримані результати, підготовлено тези до друку).

Бумейстер В.І. Ультраструктура клітин у процесі загоєння кісткового перелому в умовах порушення водно-сольового обміну / В.І. Бумейстер, Л.І. Кіптенко / Матеріали науково-практичної конференції "Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень", 29-30 травня 2008 р., м. Тернопіль. - Тернопіль, 2008 - С.21-23. (Автором проведено експеримент, опрацьовані отримані результати, підготовлено тези до друку).

Бумейстер В.І. Клітинний склад регенерату великогомілкової кістки в умовах позаклітинного зневоднення/ В.І. Бумейстер, В.В. Сікора. / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні питання теоретичної медицини", 23-24 березня 2009 р., Суми. - Суми, 2009. -С. 191. (Автором проведено експеримент, опрацьовано отримані результати, підготовлено тези до друку).

Методика експериментального відтворення водно-електролітних розладів / В.З. Сікора, Г.Ф. Ткач, В.І. Бумейстер [та ін.] / Матеріали науково-практичної конференції "Морфологічний стан тканин і органів систем організму в нормі та патології", 10-11 червня 2009 р., м. Тернопіль. - Тернопіль, 2009. - С. 160-161. (Здобувачем проведено огляд літератури, зроблено її аналіз, підготовлено тези до друку).

Бумейстер В.І. Вивчення репаративного остеогенезу довгих кісток за умов дегідратації методом растрової електронної мікроскопії / Матеріали конференції «Актуальні проблеми сучасної морфології», 10-11 вересня 2009 р., м. Полтава. - Полтава, 2009. - С. 22.

Сикора В.З. Репаративный остеогенез большеберцовой кости в условиях неблагоприятных экологических факторов Сумского региона (экспериментально- морфологическое исследование) / В.З. Сикора, Г.Ф. Ткач, В.И. Каваре / Материалы IV Международного конгресса по интегративной антропологии. - Санкт-Петербург, 2002. - С. 325-326. (Здобувачем проведено експеримент на контрольній групі тварин, оброблено отримані результати, підготовлено тези до друку).

Рост, образование и репаративный остеогенез длинных костей в условиях экологических факторов некоторых районов Сумской области / Сикора В.З., Романюк А.Н., Ильин В.Е. [и др.] / Саміт нормальних анатомів України та Росії, присвячений року Росії в Україні. - 23-30 травня 2003 р., м. Тернопіль. - Тернопіль, 2009. - С. 128-131. (Здобувачем проведено експеримент на контрольній групі тварин, оброблено отримані результати, підготовлено тези до друку).

АНОТАЦІЯ

Бумейстер В.І. Морфофункціональна характеристика кісткового регенерату в умовах дегідратаційних порушень водно-сольового обміну. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Луганський державний медичний університет. - Луганськ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню особливостей морфологічних змін посттравматичного регенерату великогомілкових кісток щурів в умовах дегідратаційних порушень водно-сольового обміну і пошуків шляхів їх корекції. Структурно-метаболічну характеристику кісткового мозоля після нанесення дірчастого дефекту в діафізі великогомілкової кістки вивчали за допомогою остеометрії, гістоморфометрії, ультрамікроскопії, растрової електронної мікроскопії з мікроаналізом, хіміко-аналітичного аналізу регенерату, а також досліджували тривкісні показники травмованих кісток та проводили біохімічний аналіз крові. Встановлено, що зневоднення організму призводить до уповільнення формування кісткового регенерату, що виявляється у клітинному дисбалансі на першій стадії репарації. Зрушення клітинних взаємовідношень викликає порушення гістогенезу на наступних стадіях регенерації, про що свідчать збільшення вмісту грубоволокнистої тканини, зменшення рівня пластинчастої тканини. Остеобласти регенерату зазнають дистрофічних змін, що свідчить про зниження процесів внутрішньоклітинної регенерації. Ці зміни наростають із збільшенням ступеня зневоднення, що веде до формування незрілого кісткового мозоля.

При застосуванні тималіну прискорюються мінеральний обмін та внутрішньоклітинна регенерація, що приводить до нормалізації утворення кісткового мозоля і його звапніння.

Ключові слова: великогомілкова кістка, репаративний остеогенез, дегідратація, тималін.

АННОТАЦИЯ

Бумейстер В.И. Морфофункциональная характеристика костного регенерата в условиях дегидратационных нарушений водно-солевого баланса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Луганский государственный медицинский университет. - Луганск, 2009.

Диссертация посвящена изучению особенностей протекания репаративной регенерации большеберцовых костей крыс в условиях дегидратационных нарушений водно-солевого баланса организма и поиску путей их коррекции. Экспериментальные исследования проведены на 408 белых лабораторных крысах-самцах, которым наносился дырчатый дефект стоматологическим бором диаметром 2 мм на границе проксимальной и центральной трети медиальной поверхности диафиза. Структурно-метаболическую характеристику восстановления костной ткани после нанесения перелома изучали при помощи остеометрии, гистоморфометрии, ультрамикроскопии, расстровой электронной микроскопии с микроанализом, химико-аналитического анализа регенерата, а также изучали прочностные характеристики травмированной кости и проводили биохимический анализ крови. Животные были разделены на 5 серий: I серия - контрольные животные, II серия - крысы, которым моделировалась общая дегидратация, III серия - клеточная дегидратация, IV серия - внеклеточная дегидратация. Животные II-IV серии разделены на три группы в зависимости от степени дегидратации - легкая, средняя, тяжелая. V серия - коррекция морфофункциональных изменений в посттравматическом регенерате большеберцовых костей крыс препаратом тималин. При обезвоживании организма происходит задержка формирования костного регенерата, что проявляется клеточным дисбалансом на первой стадии репарации. Молодая грануляционная ткань, площадь которой уменьшена в сравнении с контролем при всех видах дегидратации, содержит большое количество клеток, качественным составом не отличающихся от контроля. Изменения происходят только в количественном отношении. Изменение клеточных взаимоотношений вызывает нарушение гистогенеза на последующих стадиях регенерации, о чем свидетельствуют замедление регрессии гематомы, увеличение количества грубоволокнистой ткани и уменьшение пластинчатой. Костные трабекулы новообразованной ткани истончены как в центре, так и по периферии регенерата. В остеобластах мозоли выражены дистрофические и деструктивные изменения, которые выражаются в пикнозе ядер, уменьшении количества и дезорганизации крист митохондрий, вакуолизации цистерн гранулярного эндоплазматического ретикулума, встречаются зоны лизиса мембран ядер и митохондрий. Увеличение степени дегидратации приводит к формированию незрелой костной мозоли. При внеклеточной дегидратации даже через 45 суток после травмы сформированная костная мозоль характеризуется повышенным содержанием грубоволокнистой и наличием незрелой пластинчатой костной ткани.

В периферической крови травмированных животных обезвоживание организма вызывает снижение количества щелочной фосфатазы, кальция, что указзывает на уменьшение активности обмена данного элемента в поврежденной кости. Наибольший его дефицит наблюдается на 10-е сутки остеорепарации во время начала процессов кальцификации органической составляющей регенерата. В то же время количество белка плазмы крови увеличивается, что может указывать на снижение процессов синтеза органического матрикса.

При всех видах дегидратации организма происходит уменьшение минерализации регенерата, что проявляется в снижении содержания основных элементов кристаллической решетки гидроксилаппатита - кальция и фосфора. Обезвоживание сопровождается уменьшением количества воды, калия и натрия в области костного дефекта. Происходит снижение и прочностных характеристик кости, уменьшение которых зависит как от вида, так и от степени обезвоживания.

Определено преимущественное влияние степени дегидратации на большинство исследуемых морфометрических, биохимических и химико-аналитических показателей, между которыми существуют высокие корреляционные взаимосвязи.

Введение тималина ускоряет минеральную насыщенность регенерата большеберцовой кости, способствует существенному улучшению структурно-функционального состояния костной мозоли. Особенно позитивный коррегирующий эффект тималина наблюдается при общей и клеточной дегидратации.

Ключевые слова: большеберцовая кость, репаративный остеогенез, дегидратация, тималин.

SUMMARY

Bumeister V.I. A Morphological and Functional Profile of Bone Regenerate Affected by Dehydration Disturbances in Water and Salt Metabolism - Manuscript

A Doctor of Biological Sciences Thesis in Specialty No. 14.03.01 - Normal Anatomy

This thesis focuses on morphological changes in the post-injury regenerate of rat tibias affected by dehydration-caused disturbances in water and salt metabolism and on ways to address them. The structural and metabolic callus profile resulting from perforated fracture in the tibia diaphysis has been studied using osteometry, histomorphometry, ultra-microscopic examination and scanning electron microscope examination combined with microanalysis, regenerate chemical analysis. Also the study involves the analysis of injured bone characteristics and bio-chemical blood testing. It has been found that body dehydration slows down the bone regenerate formation process which manifests itself in cell imbalance at the first reparation stage. Changes occurring in cell interaction caused histogenesis to be disrupted at subsequent regeneration stages, which is evidenced by retarded hematoma reduction and a growth in fibrous connective tissue and a reduction in fibrolamellar tissue. Callus osteoblast areas have pronounced dystrophic and destructive changes materializing in pycnosis, a smaller number and disorganized state of cristae mitochondriales, vacuolated cisterns of granular endoplasmic reticulum as well as nuclei and mitochondria lysed zone. An increased rate of dehydration causes immature callus to be formed.

Thymalinum when administered is instrumental in increasing the saturation of tibia regenerate with minerals and materially improving the structural and functional state of callus.

The key word: tibia, reparative osteogenesis, dehydration and thymalinum.

Размещено на Allbest.ru