Ендопротезування при переломах голівки променевої кістки та їх наслідках
Вивчення сучасного стану лікування переломів голівки променевої кістки. Причини незадовільних результатів, ранніх і пізніх ускладнень. Властивості кісткової тканини проксимального відділу променевої кістки. Розробка біомеханічної конструкції ендопротеза.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.07.2015 |
| Размер файла | 51,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ
УДК 616.7-717.51-001.5-089-843-77
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ ГОЛІВКИ ПРОМЕНЕВОЇ КІСТКИ ТА ЇХ НАСЛІДКАХ
14.01.21 -- травматологія та ортопедія
ЖЕРДЄВ ІВАН ІВАНОВИЧ
Донецьк -- 2010
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Лоскутов Олександр Євгенович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри травматології та ортопедії, заслужений діяч науки та техніки України, Лауреат державної премії України
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Бур'янов Олександр Анатолійович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри травматології та ортопедії
доктор медичних наук, професор Лобанов Григорій Вікторович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, професор кафедри травматології, ортопедії і хірургії екстремальних станів факультету післядипломної освіти
Захист відбудеться “20“ лютого 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.04 в аудиторії Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України (83048, м. Донецьк, вул. Артема, 106)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16)
Автореферат розісланий “16” січня 2010 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доцент А.М. Колесніков
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Переломи голівки променевої кістки є одним із частих ушкоджень опорно-рухового апарату у дорослих і становлять 1,7-5,4% у структурі його травм [Mason M., 1954; Johnston G., 1962; O'Driscoll S., 2000, 2001; Ring D., 2002].
Голівка променевої кістки (ГПК) виконує важливу роль у кінематиці та динаміці ліктьового суглоба і є ланцюгом, через який передається до 70% зусиль, прикладених до кисті, тому її видалення призводить до різкого перерозподілу напружень, що виникають між кістками передпліччя, а також у ліктьовому суглобі [Sowa D.,1995; King G., 1999, 2001; Jensen S., 2005].
При технічній можливості виконання остеосинтезу ГПК, її відновлення завжди буде мати більш сприятливі функціональні результати, ніж при її резекції [Richards R, 1996; Liow R., 2002; Ring D., 2002]. Резекція ГПК спричиняє міграцію променевої кістки в проксимальному напрямку з розвитком вальгусної нестабільності ліктьового суглоба, хронічного болючого синдрому як у ліктьовому, так і в променевозап'ястковому суглобах та задньолатеральної нестабільності із підвивихом або вивихом ліктьового суглоба [Swanson A., 1981; O'Driscoll S., 2001].
Незадовільні функціональні результати, що виникають при резекції ГПК, спонукали до створення різноманітних імплантатів для її заміщення [Bohl W., 1981; Дудко Г.Е., 1991; Knight D.,1993], оскільки у випадках, коли внутрішня фіксація перелому ГПК неможлива, заміщення її штучним імплантатом, в принципі, веде до анатомічного та функціонального відновлення ліктьового суглоба [O'Driscoll S., 2001; Ring D., 2002]. Проте, аналіз застосування імплантатів у клінічний практиці залишається суперечливим, що свідчить про можливість удосконалення конструкції ендопротеза ГПК для поліпшення функціональних результатів лікування хворих [Мовшович И.А., 1986; Morrey B., 2001]. Таким чином, удосконалення існуючих і розробка нових біомеханічно обґрунтованих конструкцій ендопротеза ГПК, а також методики ендопротезування є практично важливим і актуальним завданням.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри травматології та ортопедії Дніпропетровської державної медичної академії (№ держреєстрації 0103U002380), 2003-2008 рр., а також згідно з Програмою Міністерства освіти та науки України в межах напрямку «Критичні технології» за темою «Розробка нових конструкцій ендопротезів суглобів людини» (№ держреєстрації 0103U007379) 2003-2004 рр..
Мета дослідження: поліпшити результати лікування хворих з багатофрагментарними переломами голівки променевої кістки шляхом розробки нової біомеханічно обґрунтованої конструкції ендопротеза ГПК і удосконалення методики проведення ендопротезування.
Завдання дослідження: 1. Вивчити сучасний стан лікування переломів ГПК, причини незадовільних результатів, ранніх і пізніх ускладнень за даними літератури і клініки.
2. Провести антропометричні й рентгенантропометричні дослідження проксимального відділу променевої кістки.
3. Вивчити біомеханічні властивості кісткової тканини проксимального відділу променевої кістки.
4. Розробити біомеханічно обґрунтовані конструкції ендопротеза ГПК, необхідного інструментарію та методику проведення операції ендопротезування.
5. Провести порівняльний аналіз результатів і ускладнень лікування хворих з багатофрагментарними переломами ГПК після її резекційної артропластики та ендопротезування.
Об'єкт дослідження: переломи голівки променевої кістки та їх наслідки.
Предмет дослідження: ендопротезування голівки променевої кістки.
Методи дослідження: клінічні, рентгенологічні, антропометричні, біомеханічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведений статистичний аналіз широкого спектра антропометричних характеристик проксимального відділу променевої кістки (включаючи кістковомозковий канал) показав, що існує їх великий розкид, а також відсутнє пропорційне співвідношення між розмірами суглобних поверхонь ГПК і кістковомозкового каналу, що вказує на доцільність використання модульних конструкцій ендопротеза ГПК, що складаються з голівки й ніжки.
На підставі аналізу антропометричних і рентгенантропометричних даних виявлено доцільність використання кривизни осі кістковомозкового каналу проксимального відділу променевої кістки для зниження складності імплантації та підвищення стабільності фіксації ендопротеза шляхом викривлення осі його ніжки.
Вперше визначений характер змінювання міцності променевої кістки за довжиною проксимального метаепіфізу дозволив обґрунтувати два типи голівки ендопротеза з короткою й подовженою шийкою.
Вперше на основі дослідження властивостей жорсткості ГПК встановлено, що для діафізарної частини променевої кістки амортизатором динамічних навантажень є не тільки суглобний хрящ, але й голівка в цілому, що необхідно враховувати при розробці конструкцій ендопротеза ГПК.
Вперше на базі результатів морфометричних, рентгенантропометричних і гістомеханічних досліджень голівки та шийки променевої кістки розроблено нову безцементну модульну конструкцію однополюсного ендопротеза ГПК, що дозволяє забезпечити надійну первинну й тривалу його фіксацію в кістці, а також поліпшити функціональні результати лікування багатофрагментарних переломів голівки та шийки променевої кістки.
Наукову новизну досліджень підтверджено патентом 10903 U України № 20041109182.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблену методику ендопротезування голівки променевої кістки з використанням нового вітчизняного безцементного модульного ендопротеза ГПК впроваджено в клінічну практику ОКЛ ім. І.І.Мечникова м. Дніпропетровська та ОКЛ м. Харкова, що дозволило поліпшити функціональні результати лікування хворих з багатофрагментарними переломами ГПК.
Результати антропометричних, рентгенантропометричних і біомеханічних досліджень проксимального відділу променевої кістки можуть бути використані для розробки конструкції тотального ендопротеза ліктьового суглоба.
Матеріали дисертації включено в навчальний процес кафедри травматології та ортопедії Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Автором виконано комплекс морфометричних і рентгенморфометричних досліджень проксимального відділу променевої кістки. Разом з доктором технічних наук, професором В.Л.Красовським вивчено біомеханічні особливості проксимального відділу променевої кістки, запропоновано оптимальний рівень резекції при видаленні ГПК. Автор особисто виконав аналіз 35 історій хвороб пацієнтів, які проходили лікування в ОКЛ ім. І.І.Мечникова м. Дніпропетровська.
Автор і науковий керівник, доктор медичних наук, професор О.Є.Лоскутов розробили конструктивні особливості нового безцементного модульного ендопротеза голівки променевої кістки. Визначено показання до використання нового модульного ендопротеза ГПК. Автор особисто виконав усі операції ендопротезування голівки променевої кістки. Вивчено, із проведенням статистичного аналізу, віддалені результати лікування хворих після артропластичної резекції ГПК і після ендопротезування голівки променевої кістки. Встановлено доцільність проведення ендопротезування ГПК при переломах і переломовивихах Ш типу за Mason.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися й обговорювалися на: I міжнародному конгресі «Современные технологии диагностики, лечения и реабилитации при повреждениях и заболеваниях верхней конечности» (Москва, 2007), XIV з'їзді ортопедів-травматологів України (Одеса, 2006), Всеукраїнській конференції з міжнародною участю «Лікування захворювань і пошкоджень верхньої кінцівки» (Донецьк, 2002), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Лікування травм верхньої кінцівки та їх наслідків» (Київ, 2007), науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 25-літтю кафедри травматології і вертебрології Харківської медичної академії післядипломної освіти (Харків, 2003), науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 80-літтю кафедри травматології і ортопедії Дніпропетровської державної медичної академії «Сучасні технології ендопротезування колінного та кульшового суглобів» (Дніпропетровськ, 2009), Пленумі асоціації ортопедів-травматологів України (Вінниця, 2004), засіданнях Дніпропетровської обласної асоціації травматологів-ортопедів (2005, 2006, 2007, 2008, 2009).
Публікації за матеріалами дисертації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 10 роботах, з них 5 статей у виданнях, що сертифіковані ВАК України, отриманий 1 патент України.
Обсяг і структура дисертації. Роботу викладено на 220 сторінках (включаючи додатки). Вона складається зі вступу, п'ятьох розділів, висновків, списку літератури і додатків (96 сторінки). Робота ілюстрована 59 рисунками і 15 таблицями. Список використаної літератури містить 101 джерело, з них 3 кирилицею, 98 латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Всього до клінічного дослідження було залучено 35 пацієнтів, яким із приводу ушкоджень ГПК в клініці травматології й ортопедії Дніпропетровської державної медичної академії на базі ОКЛ ім. І.І.Мечникова були виконані оперативні втручання. Всі хворі були розділені на дві групи: контрольну - 23 пацієнти (12 чоловіків і 11 жінок у віці від 25 до 68 років), яким із приводу перелому або переломовивиху ГПК була виконана резекція ГПК (у період 1993-2002 рр.), і основну - 12 пацієнтів (7 жінок і 5 чоловіків віком від 41 до 61 року, середній вік 54 роки), яким із приводу перелому ГПК було виконано ендопротезування ГПК розробленим нами модульним ендопротезом.
Антропометричні та рентгенантропометричні дослідження проксимального відділу променевої кістки. Для створення нової модульної конструкції ендопротеза ГПК і визначення його конструктивних особливостей та типорозмірів виконувалися антропометричні дослідження проксимального відділу променевої кістки безпосередньо на трупних препаратах а також за скіаграмами цих фрагментів, побудованих на основі рентгенограм, виконаних у прямій і бічний проекціях.
Усього було вивчено 29 нормальних препаратів, узятих у 15 померлих пацієнтів із причин, які не пов'язані із захворюваннями опорно-рухового апарату. Аналіз даних вимірів та їх статистичних характеристик довів, що в поперечному перерізі голівка променевої кістки являє собою овал, більша вісь якого розташовується у фронтальній площині. Однак розходження між величинами великої й малої осей незначне, тому перетин штучної голівки можна виконувати у вигляді кола. Великий розкид значень діаметра голівки вказує на те, що при розробці ендопротеза голівки променевої кістки необхідно призначати ряд її типорозмірів. З іншого боку, розкид значень діаметра кістковомозкового каналу при розробці ніжки також вимагає декількох типорозмірів. Оскільки відсутнє стійке співвідношення між цими розмірами, конструкція ендопротеза голівки променевої кістки повинна бути модульною. У цьому разі голівки й ніжки різних типорозмірів виготовляються окремо та з'єднуються в єдину конструкцію за допомогою уніфікованого для всіх типорозмірів вузла фіксації. З метою визначення кращої форми ніжки ендопротеза на трьох препаратах отримали зліпок кістковомозкового каналу проксимального мета -епіфізу променевої кістки. Для цього спочатку виконували резекцію голівки для можливої імплантації ендопротеза. Потім з кістковомозкового каналу видаляли спонгіозну кісткову тканину, починаючи з рівня горбистості, і заливали порожнину рідким акрилоксидом. Після полімеризації акрилоксида проводили поздовжній розпил кістки у фронтальній площині, виймали зліпок і обробляли його так, щоб він допускав як вільну екстракцію, так і його вільне введення в оброблений кістковомозковий канал.
Доведено, що форма поперечного перерізу кістковомозкового каналу проксимального відділу променевої кістки близька до кругової зі зменшенням діаметра від шийки до діафізу, що вказує на доцільність виконання ніжки у вигляді кругового конуса. Вісь ніжки ендопротеза рекомендується виконувати криволінійною з кутом конусності не більше 4. Радіус кривизни осі можна прийняти постійним з величиною r = 140 мм. Остаточну форму осі ніжки доцільно надавати після передопераційного планування на основі рентгенограм проксимального відділу променевої кістки, виконаних у фронтальній площині. Довжина ніжки для безцементної фіксації повинна складати від 45 до 55 мм, тобто досягати діафізарної частини кістки. Великий розкид кута нахилу площини торця голівки до горизонтальної площини можна компенсувати, виконавши бічну контактну поверхню голівки у вигляді сферичного сегмента малої кривизни, або у вигляді усіченого конуса з округленими кутами. Модульний ендопротез голівки променевої кістки доцільно виконувати з 4 типорозмірами голівки імплантату: 20; 22; 24, 26 мм; і 4 типорозмірів діаметра ніжки 7; 8; 9; 10 мм.
Дослідження механічних властивостей проксимального відділу променевої кістки. З метою визначення конструктивних особливостей ніжки ендопротеза ГПК, а також виявлення найбільш ефективного, з погляду міцності фіксації ендопротеза, рівня резекції шийки було виконано дві серії досліджень механічних характеристик кісткової тканини проксимального відділу променевої кістки.
У серії 1 визначалися характеристики жорсткості спонгіозної тканини ГПК: модуль загальної (пружної й залишкової) деформації (Eg) і модуль нормальної пружності (Ee). Дослідження виконувалися на 4 препаратах, взятих у померлих від інсульту віком 39 і 65 років. Давність смерті не перевищувала 24 години. Препарати не мали патологічних змін і травматичних ушкоджень. Використовували методику дослідження, розроблену на кафедрі травматології і ортопедії Дніпропетровської державної медичної академії та кафедрі будівельної механіки та опору матеріалів Придніпровської академії будівництва й архітектури. Ця методика базується на даних про вдавлення у спонгіозну тканину в різних її перерізах і точках спеціального індентора, яким був сталевий круговий циліндр із плоскою підставою. Вдавлення індентора здійснювалося в напрямку, перпендикулярному площині зрізу. При вдавленні контролювалося навантаження, що прикладається до індентора (F), а також глибина його проникнення в кістку (W). Відповідно до методики, при послідовному додаванні й знятті навантаження на індентор F, що поетапно збільшувалася, визначалася глибина повного (Wg) і залишкового (Wр) проникнення індентора в тканину. На основі даних вимірів будувалися залежності « F-Wg» і « F-Wp».
Випробування проводилися в зрізі, перпендикулярному до осі кістки на рівні 5 мм від нижньої точки поглиблення субхондрального шару ГПК в 4 точках, розташованих у двох діаметральних взаємно перпендикулярних площинах.
Установлено, що спонгіозна тканина ГПК відрізняється порівняно низькою жорсткістю (модуль пружності Eе на рівні 5 мм від нижньої точки поглиблення субхондрального шару голівки променевої кістки не перевищує 40 МПа). Крім того, показники її жорсткості характеризуються досить великим розкидом і не залежать ні від локалізації, ні від досліджуваної кінцівки (правої або лівої). Це вказує на те, що для діафізарної частини променевої кістки амортизатором динамічних навантажень є не тільки суглобовий хрящ, але й голівка в цілому. Але найбільш важливим висновком цього експерименту є те, що механічні властивості голівки променевої кістки в окружному напрямку щодо її поздовжньої осі близькі до однорідного. Це вказує на відсутність потреби в обліку при розробці конструкції елемента фіксації ендопротеза ГПК неоднорідності фізіологічного її навантаження.
У дослідженнях серії 2 визначалася міцність при стисканні фрагментів проксимального відділу променевої кістки, створених поперечними зрізами на різних рівнях. Випробування проводилися на двох препаратах, узятих у померлого від травм чоловіка у віці 63 роки (давність смерті не перевищувала 24 години; препарати не мали патологічних змін і травматичних ушкоджень). Зразки одержували шляхом резекції кістки в перерізах, що перпендикулярні осі і розташовані на відстані 2-4 мм один від одного. Перший зріз розташовувався на рівні 4 мм від нижньої точки поглиблення суглобної поверхні голівки променевої кістки, другий - на рівні переходу від голівки до шийки. Шийку розділяли трьома зрізами, розташованими на однаковій відстані один від одного. Останні два зрізи перетинали горбистість променевої кістки (на початку горбистості й на відстані 4 мм від початку).
Для забезпечення рівномірного розподілу навантаження на фрагмент останній поміщали в спеціальне пристосування, що, своєю чергою, розташовувалося між плитами дослідної машини УМ-5 (заводський № 222). З метою виявлення характеру руйнування кістки при навантаженні задавалося переміщення плит преса (кінематичне «жорстке» навантаження). Значення сили стиску, як реакції на кінематичний вплив, визначали динамометром типу ДС-1 системи Токаря з межами виміру від 0 до 10 кН (заводський № 2432, свідоцтво про державну перевірку № 269), що розміщався між випробувальним пристосуванням і плитою преса.
Результати випробувань показали, що руйнування кісткової тканини фрагментів кістки у всіх випадках відбувається внаслідок зминання кісткової тканини в ділянці контакту із плитами випробувального пристрою. Тому граничне навантаження, отримане в результаті випробувань фрагментів кістки на стиск (F*), можна розглядати як навантаження, що обумовлює міцність кістки в зрізах. На рис. 4 наведено залежність величини F* від рівня зрізу, звідки видно, що досить висока міцність кістки на рівні голівки різко знижується при переміщенні зрізу до межі між голівкою та шийкою. Цей зріз є найбільш небезпечним з погляду міцності. Однак і на цьому рівні міцність кістки виявляється досить високою та становить 2,75 кН. Переміщення зрізу по довжині шийки приводить до поступового збільшення міцності до 7,41 кН. Максимальна міцність характерна для зрізів, що перетинають горбистість променевої кістки. Такий характер зміни міцності кістки в зрізах вказує на необхідність виконання конструкції ендопротеза голівки променевої кістки у двох варіантах: стандартному або з укороченою шийкою, коли в процесі операції резекція голівки виконується на рівні верхніх відділів шийки, і з подовженою шийкою, коли резекція виконується на рівні нижніх її відділів. Резекцію необхідно виконувати або на рівні переходу голівки в шийку, або на рівні переходу шийки в горбистість променевої кістки.
Конструкція голівки модульного ендопротеза ГПК. Результати антропометричних досліджень були покладені в основу створення конструкції модульної голівки променевої кістки, що має форму зрізаного конуса з ухилом 1:10. Велика проксимальна основа конуса виконується у вигляді внутрішньої сферичної поверхні. Кути між твірними бічної контактної поверхні та основами конуса округлюються таким чином, що вся зовнішня поверхня голівки в діаметральному перерізі є криволінійною. Ця поверхня піддається ретельному поліруванню. З боку меншої дистальної основи голівка забезпечується уніфікованим для всіх конструкцій і типорозмірів конічним отвором, що звужується з ухилом 1:20 і призначений для фіксації голівки на відповідному зовнішньому конусі ніжки ендопротеза. Також створено два види голівок: з короткою і подовженою шийкою в 4-х типорозмірах.
Конструкція ніжки модульного ендопротеза ГПК. Для виготовлення нової конструкції ніжки ендопротеза ГПК було покладено ідею створення анатомічної ніжки, форма якої відповідає геометричним особливостям кістковомозкового каналу променевої кістки. У цьому зв'язку ми пропонуємо виконувати ніжку ендопротеза вигнутою по дузі окружності з радіусом 140 мм. Наявність кривизни ніжки забезпечує її ротаційну стабільність без будь-яких додаткових конструктивних рішень. Наявність кривизни ніжки також сприяє вільному введенню ніжки в кістковомозковий канал під час оперативного втручання. Це дає можливість збільшити довжину ніжки до 40-50 мм і здійснити не тільки метафізарну, але й діафізарну фіксацію ендопротеза, що істотно підвищує міцність і надійність його кріплення в кістковомозковому каналі при безцементному ендопротезуванні. Різниця діаметрів кістковомозкового каналу променевої кістки в ділянці шийки, де здійснюється резекція голівки, і на початку діафізу становить відповідно до наших антропометричних досліджень, у середньому 2 мм, що вказує на необхідність зменшення розмірів поперечного перерізу ніжки по довжині від метафізарної до діафізарної її частини.
Антропометричні дослідження показали також, що форма кістковомозкового каналу в ділянці шийки, горбистості та діафізу кістки близька до окружності. Тому форму перерізу ніжки можна зробити як у вигляді багатокутників, які вписуються в коло, що буде сприяти в ранньому післяопераційному періоді зниженню внутрішньо-кістковоготиску, а надалі - проростанню кісткової тканини в ці простори. Це буде підвищувати міцність і надійність фіксації імплантату в пізньому післяопераційному періоді, забезпечуючи тривалу стабільність імплантату.
Голівка і ніжка ендопротеза променевої кістки виготовлені з титанового сплаву ВТ5. З метою забезпечення більшої остеоінтеграції й тривалої стабільності імплантату ніжка й опорна поверхня шийки ніжки покриті шаром остеоадгезивного покриття з пористого титану.
Методика ендопротезування ГПК з використанням розробленої конструкції імплантату. При плануванні вибору типорозміру ендопротеза ГПК обов'язковою умовою є максимально точний збіг діаметра голівки і таке її розташування при імплантації, щоб після резекції на рівні шийки променевої кістки вона перекривала б на 2-3 мм контури голівки плечової кістки. Діаметр ніжки вибирається з урахуванням установленого рівня резекції так, щоб кортикальний шар у бічній проекції максимально контактував з контуром ніжки.
Оперативне втручання виконують під регіональною анестезією плечового сплетення по Куленкампфу. Для виконання ендопротезування ГПК хворий розташовується на спині. Рука хворого фіксується на грудях у положенні приведення та внутрішньої ротації в плечовому суглобі, а також згинання й супінації в ліктьовому суглобі. Після стандартної обробки операційного поля використовують задньолатеральний доступ, що дозволяє забезпечити хірургу максимально можливу орієнтацію в м'язових структурах, а також запобігти ушкодженню заднього шкірного нерва передпліччя. Резекцію ГПК виконують або на рівні переходу голівки в шийку, або на рівні переходу шийки в горбистість променевої кістки. Для компенсації довжини променевої кістки при резекції на рівні переходу шийки в горбистість використовується ендопротез ГПК з подовженою шийкою, що дозволяє максимально компенсувати довжину проксимального відділу променевої кістки. Резекцію шийки здійснюють у площині, яка строго перпендикулярна до поздовжньої осі шийки. З метою спрощення підготовки кістковомозкового каналу та скорочення часу оперативного втручання розроблено універсальний рашпіль, форма якого повторює форму ніжки ендопротеза, а довжина дорівнює довжині ніжки з максимальною довжиною. Зубці рашпіля розташовані так, що при зворотно-поступальних рухах відбувається вибірка спонгіозної тканини із проксимального відділу променевої кістки. При досить високій щільності кісткової тканини кістковомозковий канал розкривають чотиригранним шилом, потім обробляють рашпілем. Фрагменти вилученої голівки збирають воєдино і визначають її розмір з використанням спеціального вимірювача. Після введення ніжки на неї насаджують голівку обраного розміру та висоти. За допомогою імпактора здійснюють вправлення ендопротеза та контроль рухів. Для перевірки стабільності ліктьового суглоба після вправляння ендопротеза ГПК під візуальним контролем здійснюється згинання й розгинання ліктьового суглоба з помірним варус- і вальгус-стресом у крайніх положеннях. Перевіряються також просупінаційні рухи. Всі рухи повинні бути без зусиль, при цьому положення голівки ендопротеза повинне точно відповідати голівці плечової кістки без наявності значного діастазу між суглобними поверхнями (допускається не більше 1-2 мм). З огляду на неспроможність латерального колатерального зв'язування (частково розсічена при операційному доступі) можливе збільшення варус-стресу, однак якщо не спостерігається виражена нестабільність ліктьового суглоба, необхідно поміняти стандартний ендопротез голівки променевої кістки на ендопротез із подовженою шийкою, а при необхідності змінити рівень остеотомії шийки, змістивши її в дистальному напрямку на рівень переходу шийки в горбистість променевої кістки. У випадку ж тугорухомості в ліктьовому суглобі та відсутності діастазу між суглобними поверхнями, обрану голівку ендопротеза треба замінити на менший типорозмір. Після остаточного визначення типорозміру ендопротеза голівки променевої кістки здійснюють вправлення голівки за допомогою імпактора, проводять остаточну перевірку стабільності ліктьового суглоба, рану промивають, дренують і ушивають. На першому етапі закриття рани необхідно ретельно відновити капсулу суглоба, кільцеподібну зв'язку та латеральну колатеральну зв'язку. Після цього ушивають m. anconeus і m. extensor carpi ulnaris. Після ушивання операційної рани фасції та шкіри, виконується іммобілізація гіпсовою пов'язкою під кутом згинання 90° у ліктьовому суглобі від верхньої третини плеча до п'ястково-фалангових суглобів. Після операції проводять рентгенографію ліктьового суглоба у двох проекціях - у положенні згинання й розгинання.
Розроблено систему реабілітації, яка забезпечує, як правило, відновлення повної функції через 3-4 тижні після оперативного втручання.
Аналіз результатів лікування хворих контрольної групи. Всім хворим у різний термін після операції (мінімальний строк склав 5 років, максимальний - 12 років) було виконано рентгенологічне дослідження кісток передпліччя у двох проекціях, із захватом ліктьового і променевозап'ясткового суглобів. Оцінювалася наявність деформації й контрактури в ліктьовому та променевозап'ястковому суглобах, а також наявність больового синдрому за шкалою ВАШ. Результати лікування оцінювалися відповідно до системи оцінки клініки Mейo.
На підставі клінічного та рентгенологічного дослідження встановлено наявність променевої косорукості внаслідок міграції променевої кістки у 8 хворих, у яких час з моменту операції склав 5 років і більше. У них відзначалася помірна згинально-розгинальна - 120°±10/20°°±5°, а також просупінаційна контрактура - 60°±10/0°°/50°±10°. З метою вивчення ступеня нестабільності ліктьового суглоба у 20 здорових добровольців вивчався вальгус-стрес у різних положеннях згинання в ліктьовому суглобі, а також у всіх 23 хворих через 5 років після резекції ГПК. Встановлено, що у всіх хворих відзначається збільшення кута вальгус-стресу до 15° при куті згинання в ліктьовому суглобі 60-70°. У цілому, відповідно до шкали оцінки клініки Мейо, відмінні та добрі віддалені функціональні результати були отримані у 15 пацієнтів від (78 до 88 балів) у строки 5 років після оперативного лікування, при цьому ніхто з них не займався важкою фізичною працею й не був пов'язаний із щоденною ручною роботою (табл.1).
перелом голівка променевий ендопротез
Таблиця 1 Результати лікування хворих після резекції ГПК в різні терміни після оперативного втручання
|
Час, що пройшов після резекції ГПК |
Результат |
||||||||||
|
Відмінно |
Добре |
Задов. |
Незадов. |
Усього |
|||||||
|
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
||
|
5 років |
5 |
21,7 |
10 |
43,5 |
8 |
34,8 |
- |
- |
23 |
100 |
|
|
12 років |
- |
- |
6 |
50,0 |
3 |
25,0 |
3 |
25,0 |
12 |
100 |
При оцінці обсягу рухів статистично вірогідно встановлений дефіцит згинання, розгинання та супінації в ліктьовому суглобі ушкодженої кінцівки на відміну від інтактної (p < 0,05). Сила стиску кисті також вірогідно менше (на 20%) на ушкодженій стороні в порівнянні зі здоровою кінцівкою (p < 0,05). Таким чином, як показує аналіз результатів лікування хворих, яким виконана резекція ГПК, зі збільшенням строку, що пройшов з моменту видалення ГПК, функція ліктьового суглоба та всієї верхньої кінцівки в цілому поступово погіршується, що особливо яскраво проявляється в активних пацієнтів. Основною причиною функціональних розладів є формування вальгусної деформації ліктьового суглоба через укорочення променевої кістки внаслідок резекції її голівки, збільшення обмеження функції ліктьового суглоба, розвитку вторинного остеоартроза й параартикулярної оссифікації, у першу чергу, у зоні резекції ГПК. Цей факт, з одного боку спричиняється проблемністю цієї патології, а з іншого - доцільністю проведення реконструктивно-відбудовної операції для відновлення дефекту ліктьового суглоба шляхом ендопротезування ГПК у випадку неможливості виконання її остеосинтезу.
Аналіз результатів лікування хворих основної групи. В основній групі під нашим спостереженням перебувало 12 пацієнтів з багатофрагментарними переломами ГПК типу III за Mason, що відповідає типу IV за Mason-Johnston, яким було виконано ендопротезування ГПК розробленим нами модульним ендопротезом .
Результати лікування були вивчені у всіх пацієнтів, яким із приводу перелому ГПК було виконано ендопротезування в терміни від 12 до 36 місяців. Середній вік пацієнтів склав 54 роки (від 41 до 61 року). У 8 пацієнтів оперативне втручання було виконане на другу добу після операції, у 2-х на третю добу, в одного через 7 діб, в одного пацієнта через 10 діб після отриманої травми. Середній строк з моменту травми до ендопротезування ГПК склав три доби. У 9 пацієнтів була ушкоджена домінуюча верхня кінцівка, в одного пацієнта, поряд з переломом ГПК, спостерігався перелом дистального метаепіфіза променевої кістки на боці ушкодження. У всіх пацієнтів основної групи під провідниковою анестезією плечового сплетення за Куленкампфом була виконана операція - видалення ГПК і безцементне ендопротезування ГПК розробленим модульним ендопротезом голівки променевої кістки.
При оцінці обсягу рухів статистично вірогідно встановлений дефіцит згинання, розгинання та супінації у ліктьовому суглобі ушкодженої кінцівки на відміну від інтактної (p < 0,05). Сила стиску кисті також вірогідно менше (на 20%) на ушкодженій стороні, порівняно зі здоровою кінцівкою (p < 0,05).
При виконанні контрольних рентгенограм у всіх випадках встановлена відповідність голівки ендопротеза променевої кістки голівці плечової кістки та проксимальної частини ліктьової кістки. В жодному з випадків за період спостереження за пацієнтами основної групи не було відзначено деструкції суглобного кінця плечової кістки й ознак нестабільності або міграції компонентів ендопротеза. Не було також виявлено ознак гетеротопічної оссифікації в ділянці ліктьового суглоба.
Результати клінічної апробації модульного ендопротеза голівки променевої кістки при її багатофрагментарних переломах типу Ш за Mason дозволяють рекомендувати цю методику для ургентної та відстроченої артропластики. Детальний аналіз результатів ендопротезування ГПК проводився в терміни 1, 3, 6 і 12 місяців після операції. При контрольних оглядах з'ясовувалися скарги, визначався обсяг рухів, сила стиску кисті за допомогою динамометра, оцінювалася динаміка відновлення трудових навичок хворими. Середній строк спостереження за пацієнтами склав 12±6 місяців. У табл. 2 наведена оцінка результатів лікування хворих основної групи з переломами ГПК Ш типу за Mason в строки 6 місяців і 1 рік після оперативного втручання.
Таблиця 2 Оцінка результатів лікування хворих основної групи в різний термін після оперативного втручання
|
Час, що пройшов після ендопротезу-вання ГПК |
Результат |
||||||||||
|
Відмінно |
Добре |
Задов. |
Незадов. |
Усього |
|||||||
|
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
||
|
6 міс |
5 |
41,7 |
7 |
58,3 |
- |
- |
- |
- |
12 |
100 |
|
|
1 рік |
4 |
33,3 |
7 |
58,3 |
1 |
8,4 |
- |
- |
12 |
100 |
Таким чином, як показав порівняльний аналіз результатів лікування хворих обох груп з багатофрагментарними переломами голівки променевої кістки типу Ш за Mason, її видалення і резекція у віддаленому періоді призводить до несприятливих результатів у більшій кількості випадків на відміну від ендопротезування голівки променевої кістки. Встановлено, що у активних пацієнтів незалежно від віку, що займаються фізичною працею, у строки 5 років і більше після резекції ГПК прогресує деформація передпліччя з розвитком латеральної нестабільності ліктьового суглоба й контрактури суміжних суглобів. Аналіз результатів клінічної апробації розробленого модульного ендопротеза ГПК і методики ендопротезування ГПК довів, що у всіх хворих було досягнуто стабільність ліктьового суглоба, відновлено анатомічний дефект проксимального метаепіфізу променевої кістки та функцію ліктьового суглоба і у всіх випадках отримано позитивні результати.
ВИСНОВКИ
1. Аналіз літературних джерел показав, що залишається проблемним питання лікування багатофрагментарних переломів ГПК ІІІ типу за Mason, оскільки віддалені результати після внутрішнього остеосинтезу ГПК, її резекції або її ендопротезування залишаються суперечливими. Частими ускладненнями оперативного лікування багатофрагментарних переломів ГПК є контрактура ліктьового суглоба, гетеротопічна оссифікація та нестабільність ендопротеза. Аналіз віддалених анатомо-функціональних результатів лікування хворих після резекції ГПК, за даними літератури і клініки, показав, що в активних пацієнтів обох статей незалежно від віку, які займаються фізичною працею, в період 5 років і більше після оперативного втручання прогресує деформація передпліччя з розвитком латеральної нестабільності ліктьового суглоба і контрактури суміжних суглобів.
2. За даними антропометричних досліджень, виявлено велику розбіжність антропометричних показників, а також відсутність пропорцій між розмірами суглобових поверхонь ГПК і кістковомозкового каналу, що вказує на доцільність використання в якості ендопротеза ГПК модульних конструкцій, що складаються з голівки та ніжки. Виявлено можливість і доцільність використання кривини осі кістковомозкового каналу проксимального відділу променевої кістки для підвищення стабільності фіксації ендопротеза шляхом викривлення осі його ніжки. Форма поперечного перерізу кістковомозкового каналу проксимального відділу променевої кістки подібна до кругової зі зменшенням діаметру від шийки до діафіза, що вказує на доцільність виконання ніжки у вигляді кругового конуса.
3. На основі гістомеханічних досліджень проксимального відділу променевої кістки встановлено, що для її діафізарної частини амортизатором динамічних навантажень є не тільки суглобовий хрящ, але й голівка в цілому. Вперше визначено характер змінення міцності променевої кістки по довжині проксимального метаепіфіза, що дозволило обґрунтувати два типи голівки ендопротеза з короткою і довгою шийкою.
4. На основі проведених досліджень розроблено нову біомеханічно обґрунтовану модульну безцементну конструкцію однополюсного ендопротеза ГПК з метадіафізарною фіксацією, яка дозволяє забезпечити його надійну первісну й тривалу фіксацію у кістці і покращити функціональні результати лікування багатофрагментарних переломів голівки та шийки променевої кістки. Поверхня ніжки включає додаткові елементи, які збільшують міцність її фіксації за рахунок остеоінтеграції кісткової тканини з імплантатом. Розроблений інструмент для імплантації ендопротеза, а також удосконалена методика операції з використанням задньолатерального доступу дозволяють скоротити час оперативного втручання, спростити процедуру введення ніжки імплантата в канал, а також зменшити ризик пошкодження гілок променевого нерва.
5. Розроблений новий вітчизняний модульний безцементний ендопротез ГПК було апробовано у клінічній практиці у 12 пацієнтів з багатофрагментарними переломами і переломовивихами ГПК типу Ш-IV за Mason-Johnston. Аналіз віддалених клініко-функціональних результатів показав, що тільки у 50% пацієнтів після резекції голівки променевої кістки через 10 і більше років функція ліктьового суглоба оцінюється, згідно з клінікою Мейо, як позитивна. Новий вітчизняний ендопротез голівки променевої кістки дозволяє не тільки замістити анатомічний дефект проксимального метаепіфіза променевої кістки, але й, як свідчать результати клінічної апробації, відновити функцію ліктьового суглоба і отримати позитивні результати, відповідно до оцінки клініки Мейо, у 92% випадків.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Результати, отримані в ході проведеного дослідження, дозволяють рекомендувати в практику лікування постраждалих з переломами променевої кістки наступні положення:
1. При лікуванні переломів і переломовивихів голівки променевої кістки типу Ш-IV за Mason-Johnston операцією вибору є ендопротезування.
2. При плануванні ендопротезування та під час оперативного втручання необхідно повною мірою використовувати можливості модульної конструкції ендопротеза при виборі оптимальних розмірів його голівки та ніжки.
3. Для найбільш ефективного використання особливостей конструкції ніжки запропонованого ендопротеза рекомендується задньолатеральний доступ, що дозволяє зменшити травматизацію та післяопераційне ускладнення.
4. Особливо важливими у післяопераційний період є перші 3-4 тижні, під час яких слід ретельно дотримуватися запропонованої системи реабілітації.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Лоскутов А.Е. Наш опыт лечения переломов и переломо-вывихов головки и шейки лучевой кости / Лоскутов А.Е., Кондрашов А.Н., Жердев И.И., и др.//Вісник ортопедії, травматології та протезування - 2007.-№4. - С.31-35.
Дисертант провів лікування хворих, проаналізував отримані результати та сформулював висновки.
2. Лоскутов А.Е. Клинико-биомеханическое обоснование нового эндопротеза головки лучевой кости / Лоскутов А.Е., Жердев И.И.//Вісник ортопедії, травматології та протезування - 2007.-№3. - С.55-58.
Дисертант брав участь у проведенні експериментального дослідження та аналізував результати. Дисертант також брав участь у лікуванні хворих та аналізі результатів лікування.
3. Лоскутов А.Е. Антропометрические и рентгенантропометрические исследования проксимального отдела лучевой кости /А.Е.Лоскутов, В.Л.Красовский, И.И.Жердев и др. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2005. - №3. - С.63-68.
Дисертант брав участь у проведенні експериментального дослідження та аналізував результати.
4. Лоскутов О.Є. Механічні властивості кісткової тканини проксимального відділу променевої кістки /О.Є.Лоскутов, В.Л.Красовський, І.І.Жердєв та ін. // Ортопедия, травматология и протезирование". - 2006. - №1. - С.5-8.
Дисертант брав участь у проведенні експериментального дослідження та аналізував результати.
5. Лоскутов А.Е. Эндопротезирование головки лучевой кости /А.Е.Лоскутов, И.И.Жердев, В.Б.Макаров и др. //Ортопедия, травматология и протезирование". - 2004. - №3. - С.107-111.
Дисертант брав участь у пошуку інформації щодо лікування переломів проксимального відділу променевої кістки, а також ендопротезування голівки променевої кістки, систематизації та аналізу отриманих матеріалів.
6. Лоскутов А.Е. Усовершенствованный бесцементный модульный эндопротез головки лучевой кости /А.Е.Лоскутов, И.И.Жердев, В.Л.Красовский и др.// Тезисы докладов I международного конгресса «Современные технологии диагностики, лечения и реабилитации при повреждениях и заболеваниях верхней конечности».- Москва, 2007. - С.195-196.
Дисертант брав участь у розробці концепції та створенні нового ендопротеза променевої кістки, у лікуванні хворих та аналізі результатів лікування.
7. Лоскутов А.Е. Клинико-биомеханическое обоснование нового эндопротеза головки лучевой кости /А.Е.Лоскутов, И.И.Жердев// Тези доповідей науково-практичної конференції з міжнародною участю «Лікування травм верхньої кінцівки та їх наслідків». - Київ, 2007. - С.96-97.
Дисертант брав участь у проведенні експериментального дослідження та в лікуванні хворих, аналізував результати лікування.
8. Лоскутов А.Е. Механічні властивості кісткової тканини проксимального відділу променевої кістки /О.Є.Лоскутов, В.Л.Красовський, І.І.Жердєв та ін. //Актуальні проблеми діагностики та лікування ушкоджень та захворювань плечового та ліктьового суглоба. Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Київ , 2005. - С.56-57.
Дисертант брав участь у проведенні експериментального дослідження та аналізував результати.
9. Лоскутов А.Е. Эндопротезирование головки лучевой кости /А.Е.Лоскутов, И.И.Жердев //Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні технології ендопротезування колінного та кульшового суглобів». - Дніпропетровськ, 2009. - С.44-45.
Дисертант виконав усі оперативні втручання з аналізом результатів клінічної апробації розробленого ендопротеза ГПК.
10. Пат. 10903 U Україна, МПК (2006) А61F 2/38. Модульний ендопротез голівки променевої кістки /Лоскутов О.Є., Жердєв І.І., Красовський В.Л., Макаров В.Б.; заявник і власник патенту Лоскутов О.Є., Жердєв І.І., Красовський В.Л., Макаров В.Б. - № 20041109182; подання заявки 09.11.2004 ; дата публікації 15.12.2005, Бюл. № 12.
Дисертант брав участь у розробці концепції та створені нового модульного ендопротеза голівки променевої кістки.
АНОТАЦІЇ
Жердєв І.І. Ендопротезування при переломах голівки променевої кістки та їх наслідках. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.21 - травматологія та ортопедія.
В дисертації проведено аналіз лікування 35 хворих з ушкодженнями голівки та шийки променевої кістки. Всі хворі були розділені на дві групи: контрольну - 23 пацієнта, яким із приводу перелому або переломовивиху голівки променевої кістки (ГПК) було виконано її резекцію, та основну - 12 пацієнтів, яким із приводу перелому ГПК було виконано ендопротезування ГПК розробленим нами модульним імплантатом.
На основі антропометричних, рентгенантропометричних і гістомеханічних досліджень розроблено новий модульний ендопротез ГПК з 4 типорозмірами голівок і ніжок, призначений для безцементного і цементного ендопротезування; розроблено інструментарій і вдосконалено методику ендопротезування ГПК, що все разом дозволяє забезпечити надійну первинну і тривалу фіксацію ендопротеза в кістці та поліпшити функціональні результати лікування багатофрагментарних переломів ГПК. Розроблена конструкція апробовано у клінічній практиці у 12 хворих.
Аналіз віддалених анатомо-функціональних результатів лікування хворих після резекції ГПК за даними літератури та клініки показав, що в активних пацієнтів незалежно від віку, що займаються фізичною працею, у терміни 5 років і більше після оперативного втручання прогресує деформація передпліччя з розвитком латеральної нестабільності ліктьового суглоба і контрактури суміжних суглобів.
Встановлено, що розроблений модульний ендопротез ГПК дозволяє не тільки замістити анатомічний дефект проксимального метаепіфізу променевої кістки, але і, як свідчать результати клінічної апробації, відновити функцію ліктьового суглоба й одержати позитивні результати згідно з оцінкою клініки Мейо в усіх випадках. Ключові слова: голівка променевої кістки, перелом, переломовивих, ендопротезування.
Жердев И.И. Эндопротезирование при переломах головки лучевой кости и их последствиях. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 - травматология и ортопедия.
В диссертации проведен анализ лечения 35 больных с повреждениями головки и шейки лучевой кости. Все больные были разделены на две группы: контрольную - 23 пациента, которым по поводу перелома или переломо-вывиха головки лучевой кости (ГЛК) была выполнена резекция ГЛК, и основную - 12 пациентов, которым по поводу перелома ГЛК было выполнено эндопротезирование ГЛК разработанным нами модульным имплантатом.
Для создания новой модульной конструкции эндопротеза ГЛК и определения возможных его типоразмеров выполнялись антропометрические исследования проксимального отдела лучевой кости непосредственно на трупных препаратах (проксимальной трети лучевой кости), а также по скиаграммам этих фрагментов, построенным на основе рентгенограмм, выполненных в прямой и боковой проекциях. Всего было изучено 29 нормальных препаратов, взятых у 15 умерших пациентов по причинам, которые не связаны с заболеваниями опорно-двигательного аппарата. С целью определения конструктивных особенностей ножки эндопротеза ГЛК, а также выявления наиболее эффективного, с точки зрения прочности фиксации эндопротеза, уровня резекции шейки было выполнено две серии исследований механических характеристик костной ткани проксимального отдела лучевой кости. В серии 1 определялись характеристики жесткости спонгиозной ткани ГЛК: модуль общей (упругой и остаточной) деформации (Eg) и модуль нормальной упругости (Ee). Исследования выполнялись на 4 препаратах, взятых у умерших от инсульта в возрасте 39 и 65 лет. В исследованиях серии 2 определялась прочность при сжатии фрагментов проксимального отдела лучевой кости, выделенных поперечными срезами на различных уровнях. Испытания проводились на двух препаратах, взятых у умершего от травм мужчины в возрасте 63 года. По данным антропометрических исследований выявлен большой разброс антропометрических показателей, а также отсутствие пропорций между размерами суставных поверхностей ГЛК и костномозгового канала, что указывает на целесообразность использования в качестве эндопротеза ГЛК модульных конструкций, состоящих из головки и ножки. Выявлена возможность и целесообразность использования кривизны оси костномозгового канала проксимального отдела лучевой кости для повышения стабильности фиксации эндопротеза путем искривления оси его ножки. Форма поперечного сечения костномозгового канала проксимального отдела лучевой кости близка к круговой с уменьшением диаметра от шейки к диафизу, что указывает на целесообразность выполнения ножки в виде кругового конуса. На основе биомеханического исследования жесткостных свойств ГЛК установлено, что для диафизарной части лучевой кости амортизатором динамических нагрузок является не только суставной хрящ, но и головка в целом.
На основе антропометрических, рентгенантропометрических и гистомеханических исследований разработан новый модульный эндопротез ГЛК с 4 типоразмерами съемных головок и ножек, предназначенный для бесцементного и цементного эндопротезирования; разработан инструментарий и усовершенствована методика эндопротезирования ГЛК, что все вместе позволяет обеспечить надежную первичную и длительную фиксацию эндопротеза в кости и улучшить функциональные результаты лечения оскольчатых переломов ГЛК. Разработанная конструкция апробирована в клинической практике в 12 больных.
Анализ отдаленных анатомо-функциональных результатов лечения больных после резекции ГЛК по данным литературы и клиники показал, что у активных пациентов независимо от возраста, которые занимаются физической работой, в сроки 5 лет и старше после оперативного вмешательства прогрессирует деформация предплечья с развитием латеральной нестабильности локтевого сустава и контрактуры сопредельных суставов.
Установлено, что разработанный модульный эндопротез ГЛК позволяет не только заместить анатомический дефект проксимального метаэпифиза лучевой кости, но и как свидетельствуют результаты клинической апробации, восстановить функцию локтевого сустава и получить положительные результаты согласно оценке клиники Мейо во всех случаях.
Ключевые слова: головка лучевой кости, перелом, переломовывих, эндопротез, эндопротезирование.
Gerdev I.I. Arthroplasty in fractures of radius head and theirs consequences. - A Manuscript.
The thesis for the scientific degree of the candidate of Medical Sciences in the speciality 14.01.21 - Traumatology and Orthopedics.
The analysis of 35 patients treatment with radial head damages was performed. All patients were divided into two groups: checking group - 23 patients, radial head resection was executed because of fracture or displacement, and the main group - 12 patients, when radial head resection was executed because of fracture with our own designed module implant.
Using anthropometry results, X-ray morphometry and biomechanical studies there was designed new radial head module implant with 4 head and stem standard size, intended for uncemented and cemented replacement. Designed toolbox and improved methodology of radial head replacement provide reliable primary and long implants fixation and functional results improvement of the radial head fracture treatment. The designed radial head implant is approved in clinical practical on 12 patients. The result analysis of the patients treatment after radial head resection in literature as in clinics have shown that active patient regardless of age, executing physical work, during 5 years period after surgery, increase deforming of the forearm with development elbow joint lateral instability. The designed module implant of radial head allows not only substitute the anatomical defect of proximal part or radius, but also restore the function of the elbow joint and get the positive results according to estimation of the clinic Meyo in all cases.
Подобные документы
Анатомічний склад кістково-м’язової системи плечового поясу, види переломів плечової кістки. Призначення кінезотерапії при різних захворюваннях, вправи для фізичної реабілітації пацієнта. Фізіотерапевтичні методи лікування, проведення масажу при переломі.
дипломная работа [877,3 K], добавлен 06.07.2011Закономірності виникнення електричного потенціалу навантаження у стегновій кістці щурів при різних ступенях механічного впливу й експериментальної гіпокінезії. Оцінка можливість використання біоелектричних показників для оцінки стану кісткової тканини.
автореферат [47,4 K], добавлен 09.03.2009Синтез і властивості гідроксилапатиту. Неорганічні фази у кістки дорослої людини. Кераміка на основі гідроксиапатиту. Армування кераміки дисперсними частинками, дискретними і безперервними волокнами. Аналіз дифракційних картин гідроксилапатиту кальцію.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 06.01.2013Об’єктивне обстеження хворого при закритому уламковому черезвертлюжному переломі правої стегнової кістки зі зміщенням відламків і відривом малого вертлюга. Попередній і клінічний діагноз. Методи лікування перелому, реабілітаційні заходи після лікування.
история болезни [26,1 K], добавлен 30.11.2013Об’єктивне обстеження хворого. Діагностика органів дихання, травлення, ендокринної, сечо-видільної і нервової систем. Попередній і клінічний діагноз. Методи лікування міжвиросткового перелому плечової кістки. Реабілітаційні заходи в пізні його періоди.
история болезни [912,4 K], добавлен 10.03.2011Патоморфологія остеоми, остеохондроми, хондроми, солітарної кісткової кісти, хрящової екзостози, остеобластокластоми - доброякісних пухлин кісток. Причини виникнення захворювань, їх клінічна картина, протікання, діагностика, методи лікування і прогноз.
реферат [13,9 K], добавлен 08.04.2011Проблема профілактики та лікування раньової інфекції після ендопротезування суглобів. Лікування гнійних ускладнень після ендопротезування суглобів. Застосування своєчасної діагностики та запропонованих лікувальних заходів. Спосіб скелетного витягнення.
автореферат [46,5 K], добавлен 12.03.2009Розвиток дисрегенерації кісткової тканини після діафізарних переломів довгих кісток. Застосування методів непараметричної статистики для обробки результатів проведеного аналізу. Аналіз результатів лікування з використанням бальної системи оцінки Маттіса.
автореферат [87,2 K], добавлен 26.01.2009Різноманітні рухи пальцями, ізометричні напруження м'язів плеча і передпліччя, ідеометричні рухи у плечовому суглобі. Рекомендований комплекс вправ при закритому переломі діафізу правої плечової кістки, остеохондрозі, забої правого ліктьового суглоба.
реферат [19,7 K], добавлен 26.08.2013Діагностика, лікування та профілактика ранніх і пізніх хірургічних ускладнень аспірацій сторонніх тіл у дітей. Обстеження, лікування та реабілітація дітей зі сторонніми тілами дихальних шляхів. Застосування медикаментозної підготовки до бронхоскопії.
автореферат [61,1 K], добавлен 12.03.2009
