Результати наших досліджень показали, що до застосування ЕМВ НВЧ у хворих на цукровий діабет віком від 20 до 60 років цитобіофізичний показник активності електронегативних ядер клітин букального епітелію не відповідав віковій нормі у 80 % випадків, у той час як після лікування даний показник не відповідав віковій нормі тільки в 30 % випадків.

Поєднання традиційного лікування з ЕМВ НВЧ призводило до збільшення цитобіофізичного показника активності електронегативних ядер на 42 %, у той час як відсоток пасивних ядер знизився на 26,8 %, (таблиця 6.)

Таблиця 6. Вплив МРТ на активність ядер букального епітелію та біологічний вік (БВ) у хворих на цукровий діабет.

Вікові категорії	До лікування	Після лікування
	% ядер	БВ	% ядер	БВ
	Активні	Пасивні		Активні	Пасивні
І n=65	38	62	54	54 Р<0,001	46 Р<0,001	38 Р<0,001
ІІ n=21	41	59	56	49 Р<0,05	51 Р<0,05	47 Р<0,05
ІІІ n=27	26	74	69	28 Р>0,05	72 Р>0,05	62 Р>0,05

Примітка: р - непараметричний критерій U - Вілкоксона-Мана-Уітні I-20-45 років, II-50-65 років, III > 60 років

Отримані дані свідчать про посилення функціональної активності клітинних ядер під впливом ЕМВ НВЧ міліметрового діапазону нетеплової інтенсивності. Наявні дані щодо впливу ЕМВ НВЧ на електронегативність ядер розглядають як ефект підвищення проникності клітинних мембран для іонів калію і натрію, що і є одним із механізмів, які зумовлюють зміни електрокінетичних властивостей хроматину і ядер при мікрохвильовому опроміненні [Я.Ю. Кондратьев и др., 1998; В.Г. Шахбазов и др., 1991; В.Г. Шахбазов и др., 2001]. У той же час автори вважають, що ефекти мікрохвильової дії на рівні клітинного ядра ще недостатньо вивчені.

В експериментальних і клінічних дослідженнях було показано, що процес неферментативного глікозилювання білків є важливою патогенетичною ланкою в розвитку ускладнень діабету. Саме глікозилювання білків призводить до ушкоджень базальних мембран судинної стінки і мембран нервових клітин. Це супроводжується розвитком ретинопатій, нефропатій, гангрени нижніх кінцівок, нейропатій, інфарктів і інсультів [Н.И. Вербовая, Е.А. Лебедева, 1997; K. Ando et al., 1999; M.P. Cohen, 2003; Z. Turk, 2001; R. Sinqh et al., 2001].

В якості медикаментозної блокади неферментативного глікозилювання білків в експерименті і клініці використовували аміногуанін, ALT-946, аміногуанідин-піридоксал фосфат та інші блокатори [D. Edelstein, M. Brownlee, 1992; T. Soulis et al., 1997; R. Wada et al., 1999; T. Taquchi et al., 1999].

Проте фармакологічні блокатори потребують тривалого прийому і, як показали дослідження, мають ряд побічних ефектів. Тому в роботі була поставлена мета пошуку немедикаментозних методів зниження процесу глікозилювання білків для попередження ускладнень у хворих на цукровий діабет.

Застосований немедикаментозний метод мікрохвильової резонансної терапії у поєднанні з традиційними видами лікування виявився високоефективним засобом зниження процесу глікозилювання білків. Вплив ЕМВ НВЧ на глікозилювання білків досліджували у 287 хворих на цукровий діабет з ангіопатіями нижніх кінцівок, у 107 хворих з ретинопатією, у 78 пацієнтів з нефропатією I-II ст., у 91 хворого з есенціальною гіпертонією, у 25 пацієнтів з ІХС, у 156 хворих з нейропатіями, у 57 пацієнтів з артропатіями, у 78 пацієнтів з гінекологічними проблемами, у 56 пацієнтів з імпотенцією і в 360 пробах з вивченням впливу ЕМВ НВЧ на глікозилювання інсулінів за умов in vitro.

В якості показника впливу EМВ НВЧ на глікозилювання було вивчено динаміку фруктозамінів, глікозильований гемоглобін, глікозильований фібриноген і продукти глікозилювання мембран еритроцитів. Як показали наші дослідження, включення МРТ до комплексу лікування хворих на цукровий діабет супроводжувалося не тільки усуненням основних клінічних проявів у 78-82 % хворих, але і виразною її дією на процес глікозилювання білків. Так, концентрація фруктозамінів знижувалася в процесі лікування на 25,5 % (від 405,52 мкмоль/л до 303,61 мкмоль/л, при нормі 285 мкмоль/л), глікозильований гемоглобін у хворих з ессенціальною гіпертензією - на 20-38 %, у хворих з ангіопатіями нижніх кінцівок - на 37,2 %, у хворих з ретинопатією - на 20,9 %. Падіння концентрації глікозильованих білків у мембранах еритроцитів після лікування всіх видів ускладнень коливалося від 38 % до 45 %. Метод контролю ефективності МРТ на процес глікозилювання білків за більш короткий проміжок часу, у порівнянні з рівнем НbА₁с або фруктозаміну у вигляді короткоживучого білка фібриногену, виявився дуже ефективним - концентрація глікозильованого фібриногену під впливом лікування за всіх видів патології знижувалася на 50-62 %.

У дослідженнях in vitro при інкубації інсуліну з різними концентраціями глюкози (4 ммоль/л, 10 ммоль/л, і 20 моль/л) протягом 24 і 48 годин показано, що ступінь глікозилювання інсуліну залежав від його виду, часу інкубації, дози і концентрації глюкози; збільшення дози інсуліну при одній і тій же концентрації глюкози призводило до зростання глікозилювання. Максимальне глікозилювання спостерігалося через 48 годин інкубації. В дослідах з опроміненням інкубаційного середовища ЕМВ НВЧ, що були проведені після 24-годинної і 48-годинної інкубації інсулінів, спостерігалося зниження їх глікозилювання на 21-49 %. Якщо ж подібна дія ЕМВ НВЧ передувала інкубації інсуліну з глюкозою, то неферментативне глікозилювання інсулінів можна було б звести до мінімуму (зниження від 76 до 93 %). Ступінь і тривалість гіперглікемії, «час життя» протеїнів у плазмі крові або в тканинах і проникність тканин для глюкози представляють собою фактори, які визначають швидкість неферментативного глікозилювання. При тривало існуючій і високій гіперглікемії зворотні продукти глікозилювання (продукти Амадорі) піддаються перебудові з утворенням стабільних кінцевих продуктів передуючого глікозилювання (AGE). Ці сполуки накопичуються на тривало живучих білках, призводячи до їх значних структурних або функціональних ушкоджень [Z. Turk, 2001].

Вибрані нами показники визначення швидкості глікозилювання білків (коротко- і триваложивучих), дали можливість простежити, на якій стадії глікозилювання найефективніша інгібуюча дія ЕМВ НВЧ на цей процес. Так, період напіврозпаду інсуліну in vivo складає 3-10 хвилин, ін'єкційних інсулінів - від 6 до 36 годин, період напіврозпаду фібриногену - 4 дні, тривалість циркуляції фруктозаміну в судинному руслі - 2-3 тижні, нормалізація глікозильованого гемоглобіну відбувається через 4-6 тижнів після досягнення еуглікемії.

Як показали наші дослідження, включення МРТ до комплексної терапії хворих на цукровий діабет з різними ускладненнями діє на ранні етапи в ланцюгу розвитку ускладнень. Оскільки глікозильований фібриноген, глікозильований альбумін (фруктозамін) і глікозильований гемоглобін є продуктами Амадорі (початкові продукти глікозилювання), то зниження їх концентрації під впливом лікування передує їх повільній складній серії перебудов з утворенням кінцевих продуктів глікозилювання (AGE), (табл.7.)

Таблиця 7. Динаміка вмісту глікозильованих білків крові у хворих на ЦД під впливом МРТ.

Види ускладнень	HbA1c (%)	Фруктозаміни ммоль/мг/білку	Глікозильований фібриноген ммоль/мг/білку	Мембрани еритроцитів ммоль/мг/білку
	До лікування	Після лікування	До лікування	Після лікуван	До лікування	Після лікуван	До лікування	Після лікуван
Ангіонейропатії нижніх кінцівок n=287	9,4	4,3 Р<0,001	407,52	303,61 Р<0,005	12,664	5,396 Р<0,001	36,130	10,248 Р<0,001
Ретинопатії n=107	8,14	6,44 Р<0,05	412,3	313,35 Р<0,001	14,674	5,547 Р<0,001	41,667	13,186 Р<0,001
Есенціальна гіпертонія n=91	8,49	5,3 Р<0,001	391,5	274,31 Р<0,001	11,383	5,121 Р<0,001	54,813	24,788 Р<0,001
Нефропатія n=78	6,06	4,07 Р<0,001	183,374	70,405 Р<0,001	13,389	5,135 Р<0,001	57,143	29,265 Р<0,001
Артропатія n=53			70,268	34,006 Р<0,005	17,623	8,191 Р<0,005	48,139	34,006 Р<0,005

Примітка: р - непараметричний критерій U - Вілкоксона-Мана-Уітні

Таким чином, проведений аналіз наших і літературних даних, оснований на чисельних клініко-експериментальних дослідженнях, показує, що ЕМВ НВЧ при дії на організм викликає широкий спектр фізіологічних, біохімічних і біофізичних реакцій, спрямованих на відновлення і підтримку гомеостазу. Деякі автори [Е.Н. Чуян и др., 2003; Е.Н. Чуян и др., 2004] пропонують віднести ЕМВ НВЧ до неспецифічного виду збудників, що викликають сукупність адаптаційних реакцій і підвищують загальну неспецифічну резистентність організму.

Клінічні дані і наші дослідження деяких сторін механізму дії ЕМВ НВЧ при включенні його в комплексне лікування хворих на цукровий діабет показали багатофакторну дію його на організм. Враховуючи вперше виявлений нами ефект електромагнітного випромінювання надвисокої частоти мм-діапазону нетеплової природи на глікозилювання білків крові у хворих і позитивний при цьому клінічний перебіг ускладнень, було рекомендовано поєднання даного виду терапії в комплексному лікуванні хворих на цукровий діабет.

Роль хронічної гіперглікемії і підвищення процесів глікозилювання в патогенезі пізніх ускладнень діабету на цьому не вичерпуються. Маніфестація цукрового діабету - хронічна гіперглікемія супроводжується посиленням метаболізму глюкози сорбітоловим шляхом, що призводить до накопичення сорбітолу в клітині і осмотичного стресу [О.О. Сергієнко та ін., 2003; P.L. Oates, 2002; I.G. Obrosova et al., 2003; N. Passariello et al., 1995].

Підвищення утворення сорбітолу призводить до розвитку ускладнень, порушення функцій нервів, підвищення швидкості клубочкової фільтрації. Хоча більшість авторів [А.С. Ефимов и др., 2002; N.A. Calcut et al., 1992; N. Hotta et al., 1994] визнають зв'язок між збільшенням сорбітолу і функцією нервів, у деяких роботах було показано, що рівень сорбітолу в периферичних нервах щурів з 1-2 місячним стрептозотоциновим діабетом не відрізняється від цього рівня у контрольних тварин і достовірно змінюється тільки після 6 місяців [S. Vaqihashi, K. Watanabe, 1992]. Застосування інгібіторів альдозоредуктази для лікування пізніх ускладнень діабету у хворих не супроводжується такими ж значними позитивними зсувами, які спостерігаються у діабетичних тварин [М.И. Балаболкин, 2000; И.И. Дедов, М.В. Шестакова, 2000]. Враховуючи, що накопичення сорбітолу спостерігається в мікромолярних, а не в мілімолярних концентраціях, можливо, слід шукати інші шляхи впливу порушення обміну сорбітолу [О.О. Сергієнко та ін., 2003]. Крім цього, низкою досліджень показано, що порушення обміну глюкози поліоловим шляхом у патогенезі діабетичних нейропатій відбувається за допомогою додаткових механізмів [А.С. Ефимов, О.О. Сергиенко, 1994; Балаболкин М.И., 2000; N.T. Cameron, V.A. Cotter, 1997; A.A.F. Sima, K. Suqimoto, 1999].

Враховуючи дані літератури, ми досліджували деякі інші сторони дії блокатора альдозоредуктази - ізодибуту в експерименті у діабетичних тварин. Встановлена висока швидкість всмоктування ізодибуту при введенні per os. Максимальна кількість ізодибуту в крові визначається через 3 години, а період напіввиведення склав 6,5 годин [И.М. Мельник, 1985]. Ці дані відповідають нашим результатам з вивчення характеру еритрограм. До введення ізодибуту діабетичним тваринам осмотична стійкість еритроцитів характеризувалася підвищенням ступеня гемолізу, індексу гемолізу, наявністю на еритрограмі 1-2 піків. Ступінь гемолізу складала 103,6 %, швидкість гемолізу виросла до 79,8 %/год., час за який зруйнувався максимум клітин - 40 сек. Одноразове введення ізодибуту в дозі 75 г/кг через 3 години призводило до зміни властивостей еритроцитів (зниження ступеня гемолізу, індексу гемолізу), нормалізації еритрограм. Згладжування або зникнення піків відбувається через 30 хвилин - 3 години. Ступінь гемолізу склала 75,5 %, індекс гемолізу - 58,9, час максимального руйнування клітин - 50 сек. Таку швидкість покращення осмотичної стійкості еритроцитів навряд чи можна пов'язувати із зниженням внутрішньоклітинного сорбітолу. Найбільш вірогідно, подібна позитивна динаміка осмотичної стійкості еритроцитів після введення ізодибуту пов'язана з покращенням ферментативних показників, що відповідають за форму еритроцитів.

Відомо, що натрієвий насос є метаболічним механізмом, за допомогою якого клітина регулює свій об'єм. Активація натрієвого насосу призводить до зменшення об'єму клітини, покращення її осмотичної стійкості, а інактивація - до збільшення об'єму клітини [А.А. Болдырев, 1981; С.Н. Айрапетян и др., 1987]. Встановлено зниження активності Na⁺, К⁺-АТФази в мембранах еритроцитів з перших днів появи діабету, з 4,54 мкмоль Рн/мг білка до 2,03 мкмоль Рн/мг білка (Р<0,001) через 6 місяців. Використання інгібітора альдозоредуктази - ізодибуту призводило до нормалізації активністі цього ферменту

Таким чином, отримані дані підтвердили наявність другої властивості ізодибуту, окрім дії на сорбітоловий шлях обміну глюкози, впливу на функцію мембран еритроцитів.

Гіперглікемія при діабеті змінює і фізико-хімічні властивості білків мембран. При цьому порушується структурна організація поліпептидного ланцюга, показником зміни якого слугує індекс структурної впорядкованості, що характеризує стан альфа-спіралі білка. Експериментальний діабет у щурів викликав зниження індексу структурної впорядкованості білків у мембранах органів і тканин в порівнянні з контрольною групою тварин. Особливо значні зміни спостерігалися у нирках, м'язах, нервах, мозку, кришталику і еритроцитах. Так, у нирках I/d у порівнянні з контролем (71,08 %) знижувався на 56,7 % (30,8 %; p<0,001), в мозку - на 46,5 % (від 67,66 до 43,0 %; p<0,001), кришталику - на 41,8 % (від 66,18 до 38,5 %; p<0,001), еритроцитах - на 60,9 % (від 73,58 до 28,8 %; p<0,001). Трохи меншим було зниження I/d в аорті - на 37,0 % (від 56,32 до 35,5 %; p <0,001) і в серці - на 17,3 % (від 59,87 до 49,5 %; p<0,05).

Лікування діабетичних щурів ізодибутом протягом трьох тижнів у тій чи іншій мірі покращувало індекс структурної впорядкованості білків мембран. Так, спостерігалося його підвищення у мозку на 41 % (від 43,0 до 60,87 %; p<0,001).) В нирках таке лікування майже наблизило ці цифри до контрольних - збільшення на 156 % (від 30,8 до 79,05 %; p<0,001). У м'язах цей показник після лікування збільшився на 32 % (від 33,9 до 44,75 %; p<0,005). Значно покращилася структурна впорядкованість білків мембран в нервах - на 64 % (від 40,8 до 66,98 %; p<0,001); кришталику - на 62,2 % (від 38,5 % до 62,47 %; p<0,001). Невеликі зсуви в бік покращення були в серці - на 11 % (від 49,5 до 55,12%; p<0,05), в аорті - на 22 % (від 35,5 до 43,51 %; p<0,001) та в еритроцитах - на 21 % (від 28,8 до 34,86 %; p <0,05).

Отримані результати дають можливість зробити висновок, що лікування ізодибутом протягом трьох тижнів покращує індекс структурної впорядкованості білків мембран. До того ж, така зміна конформації білка спостерігалась як в інсулінозалежних, так і в інсуліннезалежних тканинах. Це свідчить про ще один шлях зміни функції мембран під впливом ізодибуту. Це третя властивість, яка досі не розглядалася у даного препарату.

Зараз велике значення у механізмах розвитку ускладнень при цукровому діабеті, які супроводжуються структурно-метаболічними змінами в органах і тканинах, надають процесам неферментативного глікозилювання [М.И. Балаболкин, 2000; Z. Turk, 1997; 2001; R. Sinqh et al., 2001; M. Brownlee, 2001].

До останнього часу передбачалося, що основною речовиною для утворення кінцевих продуктів глікозилювання є глюкоза. Але встановлення різної швидкості внутрішньо- та зовнішньоклітинного їх утворення призвело до сумнівів у цьому. Виявилося, що збільшення швидкості внутрішньоклітинного утворення кінцевих продуктів глікозилювання визначається такими цукрами, як фруктоза, глюкозо-6-фосфат і гліцеральдегід-3-фосфат. Встановлено, що AGE можуть утворюватися іншим коротшим шляхом, до того ж, тільки близько 50 % утворюються в результаті окислення продуктів Амадорі, а близько 50 % - іншими метаболічними шляхами, включаючи аутоокислення різних цукрів [М. И. Балаболкин, 2000; Z. Turk, 2001; R. Sinqh et al., 2001]. Враховуючи розподіл глюкози і фруктози внутрішньоклітинним, ми досліджували глікозилювання білків у цільній крові, плазмі, в мембранах еритроцитів, внутрішньоклітинно, як в експерименті у тварин, так і у хворих на цукровий діабет з нейропатіями, а також вплив на цей процес блокатора альдозоредуктази - ізодибуту.

Аналіз експериментальних даних виявив, що при маніфестації діабету у щурів спостерігається збільшення глікозилювання білків під впливом кетоцукрів (у даному випадку - фруктози), в основному, завдяки збільшення концентрації НbА₁с. Довготривалий діабет призводить до переважання концентрації глікозильованих білків за допомогою альдоцукрів (глюкоза). Подібне збільшення досягається, в основному, за рахунок підвищеного глікозилювання мембран еритроцитів. Блокатор сорбітолового шляху обміну глюкози знижує глікозилювання білків крові, плазми і мембран еритроцитів у щурів з експериментальним діабетом. Оптимальним строком введення ізодибуту в дозі 75 мг/кг, що викликає позитивні зсуви у глікозилюванні білків крові, є три тижні. Так, концентрація глікозильованих білків за допомогою кетоцукрів у цільній крові знизилась на 64 % (від 40,221 до 11,284 ммоль/мг білка; p<0,001), в плазмі - на 41 % (від 54,463 до 22,302 ммоль/г білка; p<0,005), в мембранах еритроцитів - на 24 % (від 55,202 до 44,627 ммоль/мг білка; p<0,005), НbА₁с - від 8,61 % до 2,06 %. Ще більш значне зниження спостерігалося у процесі глікозилювання білків за допомогою альдоцукрів. У цільній крові величина зниження складала 87,8 % (від 107,387 до 11,816 ммоль/мг білка; p<0,001), в плазмі - до 59 % (від 96,138 до 17,837 ммоль/мг білка; p<0,001), в мембранах еритроцитів - 76,2 % (від 58,507 до 2,726 ммоль/мг білка, p<0,001), (табл. 8.)

Таблиця 8. Глікозилювання білків крові у щурів з алоксановим діабетом при введенні ізодібуту протягом 2-3 тижнів.

Групи тварин	НbА1с (%)	Фруктозаміни - ммоль/мг/білку	Глюкозаміни - ммоль/мг/білку
		Цільна кров	Плазма	Мембрани еритроцитів	Цільна кров	Плазма	Мембрани еритроцитів
Контроль n=12	3,37	31,09	37,92	28,51	76,91	71,87	17,47
Діабет n=6	8,61	40,22	54,46	55,20	107,39	96,14	58,51
	pu<0,001	pu<0,05	pu<0,05	pu<0,005	pu<0,005	pu<0,001	pu<0,001
Діабет+2 тижні ізодібуту n=6	4,31	27,67	29,11	69,72	77,92	112,89	16,60
	pu>0,05	pu>0,05	pu>0,05	pu=0,05	pu>0,05	pu=0,05	pu>0,05
Діабет+3 тижні ізодібуту n=6	2,06	11,28	22,30	44,63	11,82	17,84	2,73
	pu<0,005	pu<0,001	pu<0,005	pu<0,005	pu<0,001	pu<0,001	pu<0,001

Примітка: p_u - непараметричний критерій U - Вілкоксона-Мана-Уітні

В експериментах, в яких вивчалось глікозилювання білків в органах і тканинах діабетичних щурів показано, що при діабеті різної тривалості співвідношення фруктозамінів та глюкозамінів змінюється в бік переваги глюкозамінів. Концентрація останніх росте практично в усіх вивчених органах і тканинах (мозок, серце, м'язи, нирки, нерв, кришталик, аорта).

Застосування ізодибуту в діабетичних тварин протягом трьох тижнів призводило до вираженого зниження рівня глікозильованих білків, особливо глюкозамінів, яке спостерігалося у всіх органах і тканинах. Так, в аорті концентрація глюкозамінів зменшилася на 80,7 %, в нерві - на 91,8 %, в кришталику - на 33,4 %, в серці - на 38,5%, в мозку - на 90,8 %, в м'язі - на 57,5 %, в нирці - на 85,7 %.

Аналогічні результати впливу ізодибуту на процес глікозилювання були отримані в клініці у хворих на цукровий діабет з нейропатіями. До лікування концентрація глікозильованих білків крові у них була завищена, проте застосування ізодибуту супроводжувалося її зменшенням. В основному, це стосувалося глюкозамінів в мембранах еритроцитів. Результати лікування залежали від тривалості застосування препарату, (таб. 9.)

Таблиця 9. Зміна концентрації глікозильованих білків крові у хворих на ЦД з нейропатіями при традиційному лікуванні в поєднанні з ізодібутом.

Типи ЦД		НbА1с (%)	Фруктозаміни - ммоль/мг/білку	Глюкозаміни - ммоль/мг/білку
			Цільна кров	Плазма	Мембрани еритроцитів	Цільна кров	Плазма	Мембрани еритроцитів
1 тип	До лікування n=22	10,6	71,661	74,034	46,004	29,900	29,189	19,945
	Після лікування	6,28	11,629	23,706	16,824	12,027	14,914	11,408
		pu<0,001	pu<0,001	pu<0,001	pu<0,001	pu<0,001	pu<0,001	pu<0,001
2 тип	До лікування n=12	10,57	98,081	85,318	27,767	42,385	53,743	21,453
	Після лікування	4,09	11,489	25,551	26,226	38,206	56,539	2,242
		pu<0,001	pu<0,001	pu<0,001	pu0,05	pu0,05	pu0,05	pu<0,001

Примітка: р - непараметричний критерій U - Вілкоксона-Мана-Уітні

Таким чином, аналіз результатів показав інгібуючу дію ізодибуту на процес глікозилювання білків, що є четвертою властивістю даного препарату.

Інша властивість, характерна для блокатора альдозоредуктази ізодибуту - це вплив на рівень глікемії при діабеті. Проведені експериментальні дослідження з перевіркою впливу різних доз ізодибуту - 25 мг/кг, 50 мг/кг, 75 мг/кг та 150 мг/кг показали пряму залежність від дози препарату. Оптимальною виявилася доза 75 мг/кг, яка вже через 6 годин після застосування викликала зниження глікемії на 50 %, а через місяць після застосування - на 45 %. Отримані результати показали, що ефект від застосованої дози знаходиться у прямій залежності від важкості діабету, виключення складає доза 75 мг/кг препарату, яка завжди викликала зниження рівня глікемії. Результати наших експериментів переконливо довели вплив ізодибуту на рівень глікемії діабетичних тварин в залежності від дози препарату, термінів введення і тяжкості діабету.

Клінічні випробування впливу ізодибуту на рівень глікемії у хворих на цукровий діабет з полінейропатіями також підтвердили експериментальні дані, в яких показана залежність впливу ізодибуту на глікемію від тяжкості, тривалості діабету і дози препарату. Це є п'ятою властивістю блокатора альдозоредуктази - ізодибуту.

Таким чином, наші експериментальні і клінічні дослідження показали, що запропонований в якості блокатора альдозоредуктази препарат, наділений багатофакторними властивостями. Виходячи з цього, доцільно призначати його хворим на цукровий діабет з індивідуальним підбором дози і термінів лікування. Крім цього, потрібно враховувати тяжкість захворювання і стан декомпенсації, що, без сумніву, подовжує терміни приймання препарату.

Проведений комп'ютерний аналіз історій хвороб за допомогою програми Dia Plus 3.1. показав можливість уникнення поліпрагмазії і помилок у призначенні препаратів при лікування хворих на цукровий діабет та його ускладнень.

Висновки

В дисертації представлені нові підходи до теоретичного і практичного вирішення важливої проблеми ендокринології - ефективного лікування цукрового діабету та його ускладнень.

1. Застосування МРТ в комплексному лікуванні у хворих на цукровий діабет є високоефективним методом, що сприяє не тільки компенсації діабету на тлі попередніх доз інсуліну, але й дозволяє зменшити дози таблетованих цукрознижуючих перепаратів. Її лікувальний ефект обумовлений дією на провідні патогенетичні ланки цукрового діабету і його ускладнень: а) посилення біосинтезу і секреції інсуліну; б) зниження вмісту основних контрінсулінових гормонів.

2. Показана висока терапевтична ефективність ЕМВ НВЧ при діабетичних ангіопатіях нижніх кінцівок. Вже після 3-5 сеансів у 78 % хворих відмічено значне зменшення іритативно-больового синдрому, зникнення парестезій та інших видів порушення чутливості, покращення гемодинаміки і збільшення швидкості проведення імпульсів по периферичних нервах.

3. У хворих на діабетичну ретинопатію I і II ступенів після проведеного курсу МРТ спостерігалось підвищення гостроти зору, покращення кон'юнктивальної мікроциркуляції у 64 % хворих і покращення картини очного дна у 58 % хворих.

4. У 84 % хворих з артеріальною гіпертензією застосована МРТ призводила до стійкої нормалізації артеріального тиску, а також до позитивних зсувів у стані ренін-ангіотензин-альдостеронової системи.

5. Показана значна ефективність МРТ при лікуванні хворих на цукровий діабет 1 і, особливо, 2 типу з діабетичною нефропатією I та II ступенів, що проявляється в нормалізації глікозилювання білків, покращенні коагуляційних властивостей крові і функції плазматичних мембран еритроцитів.

6. У 85 % хворих з діабетичним ліпоїдним некробіозом після 15 сеансів МРТ спостерігалось загоєння виразок, епітелізація ранової поверхні, значне збліднення місць ураження.

7. Застосування МРТ при діабетичній ентеропатії зменшувало диспептичні явища, знімало біль і здуття живота. Пацієнти поправлялися (набирали вагу).

8. Застосування ЕМВ НВЧ у чоловіків, хворих на цукровий діабет, з порушенням статевої функції призводило до вираженого клінічного покращення (у 69 % випадків), що супроводжувалось підвищенням рівня тестостерону в крові, і ремісією хронічного простатиту ( у 80 % випадків ); отриманий виражений суб?єктивний та об?єктивний ефект у більшості жінок з ендокринно-гінекологічною патологією з нормалізацією менструального циклу і рівнів статевих гормонів ( у 68 % випадків).

9. Показаний високий лікувальний ефект ЕМВ НВЧ у хворих з діабетичними артропатіями, що проявлялось ліквідацією болю і малорухливості суглобів, зниженням глікозилювання білків і покращенням коагулюючих властивостей крові.

10. Використання МРТ у хворих на цукровий діабет з його ускладненнями свідчить про багатофункціональну її дію на органному, клітинному, мембранному і внутрішньоклітинному рівнях. Цей механізм реалізується через нормалізацію фізико-хімічних властивостей мембран еритроцитів, коагулюючої активності крові, глікозилювання білків крові, структурної впорядкованності поліпептидного ланцюга мембран еритроцитів, електрокінетичних властивостей клітинних ядер букального епітелію.

11. При лікуванні всіх видів ускладнень цукрового діабету виявлена здатність ЕМВ НВЧ блокувати ранні продукти глікозилювання (продукти Амадорі), які стимулюють їх розвиток.

12. За клініко-експериментальних умов доведена багатофакторність дії інгібітора альдозоредуктази - ізодибуту, що призводить до покращення коагулюючої активності крові, нормалізації фізико-хімічних властивостей еритроцитів, позитивного впливу на рівні глікемії і структурну впорядкованність поліпептидного ланцюга мембран еритроцитів. Ефекти ізодибуту залежать від тяжкості, тривалості цукрового діабету і дози препарату, що застосовується. Виявлена нова властивість ізодибуту - блокуючий вплив на глікозилювання білків крові, мембран клітин органів і тканин.

13. Розроблена комп?ютерна програма сумісності лікарських препаратів Dia Plus 3.1. дозволяє уникати поліпрагмазії і ятрогенних помилок при комплексному лікуванні цукрового діабету та його ускладнень.

Практичні рекомендації

1. Клінічні дані і вивчення деяких сторін механізму дії ЕМВ НВЧ у комплексному лікуванні хворих на цукровий діабет показали високу ефективність, багатофакторну дію на організм. Широкий спектр фізіологічних, біохімічних та біофізичних реакцій направлений на відновлення та підтримання гомеостазу. Враховуючи ці дані і вперше виявлений ефект впливу ЕМВ НВЧ на зниження глікозилювання білків крові та особливо продуктів Амадорі, в тому числі й інсулінів, позитивний при цьому клінічний перебіг ускладнень, було рекомендовано впровадження даного виду терапії в комплексне лікування хворих на цукровий діабет.

2. Проліковано в діабетвідділі інституту понад 2590 хворих з діабетичними ангіонейропатіями нижніх кінцівок, ретинопатією І та ІІ ступеню, з різноманітною гінекологічною патологією: чоловіків з порушенням статевої функції, діабетичною ентеропатією і ліпоїдним некробіозом, артропатіями. Ефективність лікування становила від 60 до 80 %.

3. Отримані результати щодо багатофакторності властивостей блокатора сорбітолового шляху обміну глюкози - ізодибуту і його участі в блокаді глікозилювання білків, дозволили рекомендувати ширше використовувати цей препарат у лікуванні хворих на цукровий діабет з урахуванням тяжкості захворювання, стану компенсації та індивідуалізації при підборі дози.

4. Матеріали дисертації використані в методичних рекомендаціях “Використання нетрадиційних методів в комплексному лікуванні ангіонейропатій” - К., 1992; в інформаційному листку “Застосування мікрохвильової терапії в лікуванні діабетичних ангіопатій та полінейропатій”. - 1990; в матеріалах авторського посвідчення “Комп?ютерна програма Dia Plus 3.1”. - 2003 (№ 7118 від 12.02.03 ); в матеріалах патентів “Спосіб моделювання цукрового діабету”. - 2003 (Патент МКВ GO 9D 23/28, 2003); “Спосіб лікування діабетичних ретинопатій”. - 2002 (Патент МКВ А 61 № 5/02, 2002); при підготуванні монографій “Санаторно-курортне лікування хворих на цукровий діабет”. - К., 2007; “Діабетичні нейропатії”. - Київ-Львів, 2003; “Клінічна діабетологія”. - К., 1998; “Діабетична кардіоміопатія”. - Львів-Київ, 2008; “Методологія немедикаментозного лікування, навчання та самоконтролю хворих на цукровий діабет”. - К.: Медкнига, 2008. - 88 с.; “Ендокринологія” (підручник). - К., 2004.

Матеріали дисертації використані в клінічних лекціях на кафедрі ендокринології НМАПО ім Л. П. Шупика і при навчанні лікарів на базі ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренко АМН України” з використанням ЕМВ НВЧ при лікуванні хворих на цукровий діабет.

Перелік наукових праць, опублікованих за темою дисертації

Колективні монографії:

1. А.С. Ефимов Лечение больных с сахарным диабетом / А.С. Ефимов, Н.А. Скробонская, Д.А. Ефимов // Клиническая диабетология. - К.: Здоров'я, 1998. - С. 156-228.

2. Лечение диабетических ангиопатий и нейропатий / А.С. Ефимов, Н.А. Скорбонская, Б.Н. Маньковский, С.Н. Ткач, Д.А. Ефимов // Клиническая диабетология. - К.: Здоровье, 1998. - С. 228-256.

3. Лечебное применение некоторых электромагнитных и механических факторов. Микроволновая резонансная терапия (МРТ) / А.С. Ефимов, С.Н. Ткач, Н.А. Скробонская, Д.А. Ефимов, С.Т. Зубкова, Е.Э. Лавриненко, Ю.Н. Полищук // Санаторно-курортное лечение больных сахарным диабетом. - К.: Альтерпрес, 2001. - С. 164-182.

4. Моделювання метаболічної (діабетичної) кардіоміопатії / О.О. Сергієнко, А.С. Єфімов, Д.А. Єфімов, В.О. Сергієнко // Діабетична кардіоміопатія. -Львів-Київ, 2007. - С. 64-76. (Здобувач самостійно провів експеримент, біохімічні дослідження, статистичну обробку та узагальнення матеріалів, написання розділу).

5. Зубкова С. Т. Фізіотерапевтичне лікування при ендокринних захворюваннях / С.Т. Зубкова, Д.А. Єфімов // Ендокринологія: підручник / за ред. Єфімова. - К. : Вища школа, 2004. - С. 449-453.

6. Лікування діабетичної нейропатії / О.О. Сергієнко, А.С. Єфімов, Д.А. Єфімов, Ю.Я. Кривко // Діабетичні нейропатії. - Львів-Київ, 2003. - С.147-199.

Статті в наукових періодичних фахових виданнях, які затверджені ВАК України:

1. Влияние МРТ на некоторые клинические и метаболические показатели у больных сахарным диабетом / А.С. Ефимов, Б.Н. Угаров, Е.В. Эпштейн, Д.А. Ефимов // Терапевтический архив. - 1991. - № 10. - С. 51-54. (Здобувач підготував огляд літератури, виконав клінічне обстеження та лікування хворих, проаналізував результатів).

2. Ефимов Д.А. Компьютерное обеспечение сахароснижающей терапии при ИНСД / Д.А. Ефимов, А.В. Щербак, К.В. Плаксин // Врачебное дело. - 1993. - № 9. - С. 81-83. (Здобувач виконав огляд літератури та аналіз результатів).

3. Ефимова Е.К. Функция плазматических мембран и физико-химические свойства эритроцитов при сахарном диабете до и после МРТ / Е.К. Ефимова, Д.А. Ефимов // Эндокринология. - К., Здоров'я. - 1994, Вып. 23. - С. 123-128. (Здобувач здійснив огляд літератури, клінічне обстеження і лікування хворих, частину лабораторних досліджень, статистичну обробку та узагальнення результатів).

4. Ефимов Д.А. Изучение влияния МРТ на гликозилирование белков крови и функцию клеточных мембран у больных сахарным диабетом / Д.А. Ефимов // Физика живого. - 1996. - Вип. 4, № 1. - С. 124-128.

5. Особенности патогенеза ИНСД (2т.) и методы его лечения / А.С. Ефимов, Ю.В. Бездробный, С.Т. Зубкова, Д.А. Ефимов, Ю.В. Ткачук // Журнал АМН Украины. - 1996. - Т. 2, № 1. - С. 34-48. (Здобувач підготував огляд літератури, виконав клінічне обстеження та лікування хворих ).

6. Ефимов Д.А. МРТ гипертонического синдрома и ишемической болезни сердца у больных сахарным диабетом / Д. А. Ефимов // Физика живого. - 1997. - Вып. 5, № 2. - С. 89-95.

7. Ефимов Д.А. Лечение мужчин больных сахарным диабетом с нарушением половой функции с применением МРТ / Д.А. Ефимов // Физика живого. - 1997. - Вып. 5, № 2. - С. 83-88.

8. Використовування експертних діагностично-лікувальних систем у діабетології (огляд літератури) / Б.Ю. Добрін, Л.Г. Карецька, О.В. Щербак, Д.А. Єфімов // Ліки. - 1997. - № 5. - С. 45-47. (Здобувач здійснив огляд літератури).

9. Ефимов Д.А. Применение МРТ у больных сахарным диабетом с различной гинекологической патологией / Д.А. Ефимов // Физика живого. - 1998. - Вып. 6, № 2. - С. 80-85.

10. Ефимов Д.А. Коагуляционная активность эритроцитов при сахарном диабете и пути ее коррекции / Д.А. Ефимов // Физика живого. - 1998. - Вып. 6, № 2. - С. 87-95.

11. Ефимов Д.А. Изменение физико-химических свойств белков мембран эритроцитов у больных сахарным диабетом и пути их коррекции / Д.А. Ефимов // Пробл. екологіч. генетики і клінічної імунології: Зб. Луганського мед. Ін-ту. - 1998. - Вып. 5. - С. 152-157.

12. Ефимов Д.А. Изучение влияния ЭМИ КВЧ на неферментативное гликозилирование инсулинов с целью предупреждения развития диабетических ангионейропатий / Д.А. Ефимов // Физика живого. - 1999. - Вып. 7, № 1. - С. 132-137.

13. Кифоренко С. И. Оценка риска возникновения гипергликемических пиков с помощью математической модели / С.И. Кифоренко, Н.К. Пароконная, Д.А. Ефимов // Кибернетика и вычислительная техника. - 1999. - Вып. 124. - С. 74-79. (Здобувач здійснив огляд літератури, її аналіз).

14. Ефимов Д.А. Исследование механизма действия МРТ у больных с диабетическими ангионейропатиями / Д.А. Ефимов // Физика живого. - 1999. - Вып. 7, № 2. - С. 66-69.

15. Ефимов А. С. Влияние альфа-липоевой кислоты на течение диабетической нейропатии и процесса гликозилирования белков крови у больных сахарным диабетом 1 типа / А.С. Ефимов, С.Н. Ткач, Д.А. Ефимов // Ендокринологія. - 2000. - Т. 5, № 2. - С. 47-53. (Здобувач самостійно виконав біохімічні дослідження, статистичну обробку та аналіз результатів).

16. Ефимов Д.А. Влияние МРТ на некоторые стороны патогенеза диабетической ретинопатии / Д.А. Ефимов // Физика живого. - 2000. - Вып. 8, № 2. - С. 104-108.

17. Актуальные вопросы лечения сахарного диабета его осложнений / А.С. Ефимов, Б.Н. Маньковский, Е.П. Костюк, Н.А. Скробонская, С.Н. Ткач, П.М. Карабун, Н.А. Зуева, Д.А. Ефимов, Н.Ю. Евдокимова, Л.К. Соколова, В.Л. Орленко, С.В. Землянская, Ю.В. Сахарова, А.В. Новицкая // Журнал АМН Украины. - 2000. - Т. 6, № 3. - С. 471-484. (Здобувач здійснив огляд літератури, лікування хворих, аналіз результатів).

18. Ефимов Д. А. Информационно-компьютерные технологии поддержки принятия решений в диабетологии / Д.А. Ефимов, Н.В. Лавренюк, С.И. Кифоренко // Кибернетика и вычислительная техника. - 2002. - Вып. 136. - С. 3-9. (Здобувач опрацював прийняття рішень при лікуванні хворих, методичні підходи на основі власного клінічного матеріалу).

19. Ефимов Д.А. Цитобиофизический показатель активности ядер нативных клеток буккального эпителия у больных сахарным диабетом / Д.А. Ефимов, Е.Ф. Бабюк // Физика живого. - 2003. - Вып. 11, № 2. - С. 112-117. (Здобувач здійснив аналіз літератури, лікування хворих, опрацював схему досліджень на основі її клінічного застосування, статистично обробив та узагальнив матеріали, mhfd активну участь у написанны статты).

20. Ефимов Д.А. Обоснование эффективности блокатора альдозоредуктазы изодибута при экспериментальном диабете / Д.А. Ефимов // Ліки України. - 2004. - 6 (83). - С. 96- 97.

21. Влияние эритропоэтина-бета на показатели эритропоэза больных сахарным диабетом с нефропатией и анемией / О.В. Иванченко, Д.А. Ефимов, Т.В. Сольская, К.П. Зак, А.С. Ефимов // Доповіді Національной Академії наук України. - 2004. - № 3. - С. 183-186. (Здобувач виконав огляд літератури).

22. Ефимов Д.А. Изменение структурной организации инсулинов при гипергликемии и влиянии на этот процесс электромагнитных излучений крайне высоких частот / Д.А. Ефимов // Физика живого. - 2004. - Вып. 12, № 2. - С. 107-112.

23. Єфімов Д.А. Вплив мікрохвильової резонансної терапії на глікозилювання білків крові у хворих на діабетичну нефропатію / Д.А. Єфімов // Ліки України. - 2004. - № 12 (89). - С. 105-106.

24. Ефимов Д.А. Применение ЭМИ КВЧ в лечении диабетических артропатий / Д.А. Ефимов, В.Л. Орленко // Физика живого. - 2005. - Вып. 13, № 1. - С. 113-117. (Здобувач лікував хворих, здыйснив статистичну обробку та узагальнення матеріалів, брав активну участь у написанні статті).

25. Ефимов Д. А. Применение блокатора альдозоредуктазы - изодибута в лечении диабетических полинейропатий // Сімейна медицина. - 2009. - № 3. - С. 36- 39.

За матеріалами дисертаційної роботи отримано 1 авторське свідоцтство і 2 патенти:

Авторське свідоцтство:

А. с. 7118 Україна. Комп?ютерна програма «Dia Plus 3.1» / Д.А. Ефимов, С.І. Кифоренко, М.В. Лавренюк Дата реєстрації 12.02.2003.

Патенти:

1. Пат. 53435 А Україна, МПК 7G09В 23/28. Спосіб моделюваня цукрового діабету / Єфімов Д.А., Тронько М.Д. (UA) заявник і патентовласник Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України. - № 2002054274; заявл. 24.05.2002; опубл.15.01.2003, Бюл. № 1.

2. Пат. 51086 А Україна, МПК 6А61 N5/02. Спосіб лікування діабетичних ретинопатій / Єфімов Д.А., Тронько К.М., Данілова О.І. (UA) заявник і патентовласник Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України. - № 2001129119; заявл. 27.12.2001; опубл. 15.11.2002, Бюл. № 11.

Статті в наукових журналах:

1. Изодибут - ингибитор сорбитолового пути обмена глюкозы в терапии диабетических ангиопатий, нейропатий, катаракты / А.С. Ефимов, И.М. Мельник, Д.А. Ефимов, Ю.В. Ткачук, С.Н. Ткач // Журнал практического врача. - 2002. - № 2. - С. 55-59.

2. Кифоренко С.И. Компьютерная технология поддержки принятие самостоятельных решений пациентов при диабете / С.И. Кифоренко, Н.В. Лавренюк, Д.А. Ефимов // Інформаційні технології в охороні здоров'я та практичній медицині. - К., 2001.- С. 45-47. (Здобувач проаналізував літературу, брав участь у написанні статті).

3. Ефимов Д. А. Диабетогенный эффект адриамицина / Д. А. Ефимов // Вісник фармакології та фармації. - 2006. - № 11. - С. 2-5.

4. Патогенез и лечение хронических осложнений сахарного диабета / Ефимов А.С., Тронько Н.Д., Соколова Л., В. Орленко, Ефимов Д.А., С. Ткач, С. Болгарская, Е. Тронько, Ю. Рыбченко // Вісник фармакології та фармації. - 2007. - № 11. - С.27-34. (Здобувач проаналізував літературу).

5. Ефимов А.С. Клиническая эффективность препаратов инсулина ЗАО “Индар” в свете современных принципов терапии сахарного диабета / А.С. Ефимов, Д.А. Ефимов // Диабет. Образ жизни. - 2003. - № 6. - С. 20-23. (Створений комп?ютерний реєстр індивідуальних карт. Обробка карт відображена в табличному і графічному вигляді, здійснена статистична обробка 5000 індивідуальних карт).

6. Ефимов А.С. Опыт применения инсулина ЗАО “Индар” в клинической практике / А. Ефимов, Н. Тронько, Д.А. Ефимов // Вісник фармакології та фармації. - 2006. - № 7. - С. 2-7. (Створений комп?ютерний реєстр на 7016 індивідуальних карт хворих на цукровий діабет. Розшифровка результатів здійснювалась за спеціально складеною програмою).

7. Ефимов Д.А. Информационно-аналитическая справочная система о взаимодействии лекарственных препаратов при лечении диабета / Д.А. Ефимов, С.И. Кифоренко, Н.В. Лавренюк // Інформаційні техн. в охороні здоров'я та практичн. медицині. - К., 2001. - С. 41-42. (Здобувач опрацював принципи схеми лікування).

8. Лучицкий Е.В. Использование МРТ для лечения половых нарушений у мужчин с сахарным диабетом / Е.В. Лучицкий, Д.А. Ефимов // Сексология и андрология / под ред. П.П. Горпинченко. - К. - 2004. - Вып. 5. - С. 46-47. (Здобувач провів підбір літератури, лікування хворих, брав активну участь у написанні статті).

9. Науменко В.Г. К особенностям липидного обмена больных сахарным диабетом / В.Г. Науменко, Д.А. Ефимов // Сахарный диабет. - Саратов, 1985. - С. 33-35. (Здобувач виконав частину клінічних досліджень та аналіз результатів).

10. Науменко В. Г. Диабетические ангиопатий нижних конечностей под влиянием микроволновой резонансной терапии. Динамика термографических показателей / В.Г. Науменко, Д.А. Ефимов // Сахарный диабет. - Саратов, 1990. - С. 142-150. (Здобувач здійснив огляд літератури, клінічне обстеження та лікування хворих, термографічні обстеження, аналіз результатів).

Тези:

1. Новое в лечении сахарного диабета и диабетических ангиопатий / В.Г. Науменко, А.С. Ефимов, И.М. Мельник, Д.А. Ефимов // Материалы III Всесоюзн. съезда эндокринологов. - 1989. - С. 286-287. (Здобувач здійснив огляд літератури, аналіз та узагальнення результатів).

2. Ефимова Е.К. Коррекция функции мембран эритроцитов больных сахарным диабетом с помощью микроволновой резонансной терапии / Е. К. Ефимова, Д.А. Ефимов // Материалы II Всероссийского съезда эндокринологов. - Челябинск, 1991. - С. 94. (Здобувач здійснив огляд літератури, клінічне обстеження та лікування хворих, аналіз та узагальнення результатів, виконав частину лабораторних досліджень, статистичну обробку результатів).

3. Ефимов А.С. Новое в лечении сахарного диабета и его осложнений / А.С. Ефимов, Д.А. Ефимов // Материалы II Всероссийского съезда эндокринологов. -Челябинск, 1991. - С. 91. (Здобувач здійснив огляд літератури, лікування хворих, аналіз результатів).

4. МРТ в лечении сахарного диабета и его осложнений / Д.А. Ефимов, В.Г. Науменко, Б.Н. Маньковский, С.Т. Зубкова // Материалы XIII обл. научно-практич. конфер.: Актуальные проблемы диагностики и лечения эндокринных заболеваний. Винница, 1991. - С. 34-35. (Здобувач виконав клінічне обстеження та лікування хворих, аналіз результатів).

5. Єфімов Д.А. Вплив МРТ на глікозилювання білків крові у хворих на цукровий діабет 1 та 2 типів / Д. А. Єфімов // Матеріали IV з'їзду ендокринологів України, Київ, 1994. - С. 103-104.

6. Ефимов А.С. Механизм развития сахарного диабета у пожилых лиц и методы его лечения / А.С. Ефимов, С.Т. Зубкова, Д.А. Ефимов // Материалы II нац. Конгресса геронтологов и гериатров Украины. - К., 1994.- Вып. 1. - С. 243. (Здобувач виконав клінічне обстеження та лікування хворих, аналіз результатів).

7. Ефимов Д.А. Геропротекторный эффект МРТ у пожилых больных сахарным диабетом / Д.А. Ефимов // Матеріали конференції: Застосування геропротекторів для попередження прискорення старіння. - К., 1996. - С. 147-148.

8. Щербак А. В. Компьютерное обеспечение безопасности сахароснижающей терапии при ИНСД / А.В. Щербак, Д.А. Ефимов, К.В. Плаксин // Мат. IV Росс. науч. конгресса.: Человек и лекарства. - М., 1997. - С. 147. (Здобувач здійснив огляд літератури, підбір та обстеження хворих, аналіз результатів).

9. Ефимов Д. А. Эффективность МРТ при артериальной гипертензии и ИБС у больных сахарным диабетом / Д.А. Ефимов // Матеріали науково-практичної конференції: Актуальні аспекти ендокрин. захворювань. - Харьків. - 1998. - С. 20-21.

10. Єфімов А.С. Деякі механізми розвитку і лікування цукрового діабету і його ускладнень / А.С. Єфімов, Д.А. Єфімов // Матеріали XIV з'їзду терапевтів України, - К., 1998. - С. 145. (Здобувач здійснив огляд літератури, лікування хворих, аналіз результатів).

11. Использование немедикаментозных методов в реабилитации больных сахарным диабетом / А.С. Ефимов, Н.А. Скробонская, Д.А. Ефимов // Материалы научно-практич. конференции: Мед. реабилит., курорт. и физиотерапия. - Ялта, Крым, Украина, 1999. - С. 257-258. (Здобувач виконав клінічне обстеженння та лікування хворих, аналіз результатів).

12. Ефимов Д.А. Особенности лечения ангиопатий у больных сахарным диабетом 2 типа / Д.А. Ефимов // Материалы III национального конгресса геронтологов и гериатров. - Киев, Украина, 2000. - С. 38.

13. Ефимов Д.А. Информационно-компьютерные технологии поддержки принятия решений при сахароснижающей терапии диабета / Д.А. Ефимов, Н.В. Лавренюк, С.Н. Кифоренко // Материалы междунар. научно-практической конференции. - Днепропетровск, 2002. - С. 19. (Здобувач опрацював схему лікування).

14. Ефимов Д.А. Коагулирующие свойства крови у больных с диабетическими артропатиями в динамике лечения электромагнитным излучением крайне высокой частоты / Д.А. Ефимов // Ендокринологія. - 2007.- Т.12, додкток. - С. 75.

15. Ефимов Д.А. МРТ больных сахарным диабетом на курортах / Д.А. Ефимов // Материалы республик. научно-практич. конференции: Физические и лечебные факторы в медицинской реабилитации. - Миргород, 1995. - С. 63-64.

16. Деякі механізми розвитку і лікування цукрового діабету і його ускладнень / А.С. Єфімов, Н.Ю. Євдокімова, Б.М. Маньковский, Д.А. Єфімов // Материалы XIV з'їзду терапевтів України. - К., 1998. - С. 139-141. (Здобувач здійснив огляд літератури, лікування хворих, аналіз результатів).

17. Ефимов Д.А. Применение МРТ при лечении диабетической ретинопатии / Д.А. Ефимов, А.И. Данилова // Материалы I Международной конференции. - Киев, Украина, 2000. - С. 93. (Здобувач лікував хворих, здійснив обробку та аналіз результатів та брав активну участь у написанні статті).

18. Данилова А.И. Опыт ранней диагностики, профилактики и лечения диабетических ретинопатии / А.И. Данилова, Е.Н. Тронько, Д.А. Ефимов // Ендокринологія. - 2001. - Т. 6, додаток. - С. 80. (Здобувач лікував хворих, здійснив обробку та аналіз результатів ).

19. Ефимов Д.А. Неферментативное гликозилирование белков крови у больных сахарным диабетом и пути его коррекции / Д. А. Ефимов // Ендокринологія. - 2001. - Т. 6, додаток. - С. 100.

20. Орленко В.Л. Принципи лікування діабетичних артропатій / В.Л. Орленко, Д.А. Єфімов // Ендокринологія. - 2007.- Т.12, додаток. - С. 201. (Здобувач пролікував хворих, брав участь у написанні статті).

Брошури:

1. Ефимов Д.А. Микроволновая резонансная терапия (МРТ) при сахарном диабете и его осложнений / Д.А. Ефимов // Доктор. - 2003. - № 5. - С. 21-23.

2. Ефимов Д.А. Инсулины ЗАО “Индар” в терапии сахарного диабета / Д. А. Ефимов, А.П. Лазарев // Діабет і життя. - 2002. - 1(13). - С. 18-20 (Здобувач проаналізував літературу, проаналізував та узагальнив результати, брав активну участь у написанні статті).

3. Ефимов Д.А. Использование нового метода лечения МРТ при сахарном диабете и его осложнениях / Д.А. Ефимов // Диабетик. - 1996. - № 4. - С. 18-19.

Методичні рекомендації:

1. Применение микроволновой резонансной терапии в лечении диабетических ангиопатий и полинейропатий: информационный листок № 90 / укладачі: А.С. Ефимов, В.Г. Науменко, Д.А. Ефимов, Л.С. Ливинец, С.Т. Зубкова, Б.Н. Угаров. - К., 1990. - с. (Здобувач здійснив огляд літератури, клінічне обстеження та лікування хворих).

2. Ефимов А.С. Использование нетрадиционных методов в комплексном лечении ангионейропатий: метод. рекомендации / укладачі: А.С. Ефимов, С.П. Ситько, Д.А. Ефимов. - К., 1992. - 19 с. (Здобувач виконав клінічне обстеження та лікування хворих, аналіз результатів).

3. Тронько Н.Д. Методология немедикаментозного лечения, обучения и самоконтроля больных сахарным диабетом / Н.Д. Тронько, Д.А. Ефимов, Ю.В. Сахарова. - К.: Медкнига, 2008. - 88 с. (Здобувач здійснив огляд літератури, клінічне обстеження та лікування хворих, проаналізував та узагальнив результати та написав розділ книги. С. 3-14).

Размещено на Allbest.ru