Експериментально-клінічне обґрунтування вазотомії імпульсно-періодичним напівпровідниковим лазером у хворих на медикаментозний риніт

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ

ІМ. ПРОФ. О.С.КОЛОМІЙЧЕНКА АМН УКРАЇНИ»

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВАЗОТОМІЇ

ІМПУЛЬСНО-ПЕРІОДИЧНИМ НАПІВПРОВІДНИКОВИМ ЛАЗЕРОМ

У ХВОРИХ НА МЕДИКАМЕНТОЗНИЙ РИНІТ

14.01.19 - оториноларингологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Бобрусь Артем Борисович

УДК 616.211-002-089:621.382.2]-092.6-092.9

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Гарюк Григорій Іванович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології та дитячої оториноларингології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Безшапочний Сергій Борисович, ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології і офтальмології;

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Тишко Федір Олексійович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, професор кафедри оториноларингології.

Захист дисертації відбудеться « 30 » вересня 2010 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.611.01 в Державній установі «Інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка АМН України» за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державної установи «Інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка АМН України» за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий « 25 » серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Т.А. Шидловська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зловживання назальними деконгестантами (НД) веде до багатьох негативних наслідків, в тому числі до розвитку медикаментозного риніту (С.Б.Безшапочний, 2007; О.О.Кіцера, 2007; А.А.Лайко, 2007; С.М.Пухлик, 2008; P.Graf, 1999). Залежність до НД складає 1% випадків серед хворих з оториноларингологічною патологією (R.Toohill, 1981). Причини безконтрольного використання НД наступні: доступність та широкий вибір даної групи препаратів в аптечній мережі, масштабна реклама у засобах масової інформації, самостійне лікування без попередньої консультації з лікарем (С.Б.Безшапочний, 2007; О.О.Кіцера, 2007; R.Toohill, 1981). Відмічається збільшення реалізації НД при зменшенні кількості призначень лікарями (L.Lundberg, 1999).

Внаслідок поступового зниження чутливості б-адренорецепторів слизової оболонки (СО) носа до адреноміметиків розвивається назальна обструкція (Д.І.Заболотний, 1998; А.С.Киселёв, 2000; Г.З.Пискунов, 1998).

Головною умовою лікування хворих на медикаментозний риніт (МР) є припинення використання НД (А.А.Лайко, 2000; P.Graf, 1997), що представляється можливим за умов швидкого відновлення носового дихання. Не дивлячись на велику кількість засобів і методів впливу на СО нижніх носових раковин, запропонованих для лікування хворих з назальною обструкцією, їх ефективність зменшується при зростанні строків застосування НД (В.Р.Деменков, 2002; Г.Т.Ибрагимов, 1987).

Відновлюючи носове дихання хірургічним шляхом ринохірург зобов'язаний враховувати особливості функції СО порожнини носа (Ф.О.Тишко, 2004). Увага отоларингологів останнім часом прикована до розробки оптимальних об'ємів та техніки виконання оперативних втручань на носових раковинах, що робить можливим забезпечити максимальне збереження анатомічних структур разом з адекватною радикальністю (М.С.Плужников, 2008). Особливий інтерес представляють методики направлені на роботу в підслизовому шарі, що дозволяє зберегти миготливий епітелій (Г.З.Пискунов, 2006). Розвиток нових оперативних методів та їх подальше вдосконалення напряму залежить від впровадження в медичну практику новітніх технологій (А.С.Журавльов, 2007).

Одним з перспективних напрямків хірургічного лікування хворих з назальною обструкцією є використання лазерного випромінювання, завдяки його вираженому гемостатичному ефекту (Г.Е.Тімен, 1987; Г.І.Гарюк, 1998; М.С.Плужников, 2008). Очевидно, що ендоскопічна хірургія більш точно та ефективно може бути реалізована при контактному застосуванні лазерного високоенергетичного впливу (М.А.Рябова, 2008).

Створення сучасних напівпровідникових лазерних апаратів дозволило керувати параметрами випромінювання. Визначення оптимальної комбінації параметрів лазерного випромінювання для проведення хірургічного лікування хворих МР на наш погляд дозволить балансувати на грані між очікуваним зменшенням об'єму СО носових раковин та небажаними функціональними змінами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертація виконана в рамках комплексної теми Харківської медичної академії післядипломної освіти: «Реабілітаційні методи лікування хворих на хронічний отит та захворювання верхніх дихальних шляхів» № державної реєстрації 0100U004224.

Мета роботи: підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на медикаментозний риніт на основі клінічного застосування підслизової лазерної вазотомії з експериментально визначеною оптимальною комбінацією параметрів випромінювання напівпровідникового лазера.

Завдання дослідження:

1. Розробити спосіб моделювання медикаментозного риніту в експерименті на піддослідних тваринах, шляхом інстиляції розчина назального деконгестанта впродовж тривалого часу.

2. Визначити оптимальну комбінацію параметрів випромінювання напівпровідникового лазера в експерименті на моделі медикаментозного риніту.

3. Розробити спосіб хірургічного лікування хворих на медикаментозний риніт напівпровідниковим лазером з урахуванням даних експериментального дослідження.

4. Визначити показання для проведення підслизової лазерної вазотомії у хворих на медикаментозний риніт.

5. Оцінити клінічну ефективність запропонованої методики підслизової лазерної вазотомії у порівнянні з ультразвуковою дезінтеграцією слизової оболонки у хворих на медикаментозний риніт в динаміці спостереження.

Об'єкт дослідження: медикаментозний риніт.

Предмет дослідження: слизова оболонка concha nasalis ventralis кролів внаслідок дії НД та лазерного випромінювання; стан основних функцій носа (дихальної, нюхової, чутливої, всмоктувальної, рухової активності миготливого епітелію) у хворих на МР до та після проведених втручань.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, інструментальні, методи визначення основних функцій носа (дихальної, нюхової, чутливої, всмоктувальної, рухової активності миготливого епітелію), гістологічні на етапі експерименту, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблено спосіб моделювання медикаментозного риніту (патент України № 41630 від 25.05.2009), який відрізняється тим, що у кожну половину носа піддослідних тварин вводять 0,5мл 0,1% розчину ксилометазоліну, два рази на день після годування. Встановлено доцільність проведення спіральної комп'ютерної томографії (СКТ) для визначення розвитку набряку СО носових раковин у експериментальних тварин. Даними гістологічного дослідження СО носових раковин кролів підтверджено розвиток судинних змін у вигляді паретичного розширення, переповнення кров'ю, порушення проникності.

Встановлено що застосування імпульсно-періодичного режиму роботи з потужністю 8Вт є оптимальною комбінацією параметрів випромінювання напівпровідникового лазера при проведенні підслизової лазерної вазотомії (ПЛВ) на експериментальних тваринах з сформованим МР. Використання імпульсно-періодичного режиму у порівнянні з постійним дозволяє значно краще зберегти клітини миготливого епітелію.

Вперше розроблено та апробовано методику ПЛВ для хірургічного лікування хворих на МР (патент України № 43216 від 10.08.2009). Встановлено необхідність застосування забарвлення СО передніх відділів нижніх носових раковин водним розчином метилвіолету для подолання відбиття лазерного випромінювання.

Вперше визначено показання для проведення ПЛВ у хворих на МР. Показанням для проведення втручання є наявність у пацієнта одразу двох абсолютних критеріїв: медикаментозний риніт з назальною обструкцією, неможливість самостійно відмовитися від застосування НД.

Встановлено що після проведення ПЛВ найбільш інформативним показником ефективності лікування є відновлення рухової активності миготливого епітелію. Отриманими даними об'єктивних методів дослідження функцій носа обґрунтована доцільність проведення ПЛВ у хворих на МР. З'ясовано що метод ПЛВ більш ефективний для хірургічного лікування хворих МР у порівнянні з підслизовою ультразвуковою дезінтеграцією (УД).

Практичне значення одержаних результатів. Запропонована модель медикаментозного риніту (ММР) може бути використана для подальшого вивчення особливостей перебігу даного захворювання, апробації різноманітних фармацевтичних препаратів топічної або системної дії, відпрацювання нових методик втручання на СО носових раковин.

Впровадження ПЛВ в клінічну практику дозволить значно поліпшити результати лікування хворих на МР. Перспективним є застосування даної методики для хірургічного лікування хворих з назальною обструкцією при відсутності ефекту від консервативної терапії. ПЛВ може застосовуватись, як самостійно, так і доповнювати собою інші втручання на перегородці носа та навколоносових пазухах. Запропонований метод ПЛВ доцільно застосовувати в широкій амбулаторній практиці, оскільки він доступний, не потребує значних фінансових витрат, зручний у використанні, не вимагає перебування хворого в умовах стаціонару і тривалого реабілітаційного періоду, дозволяє уникнути багатьох післяопераційних ускладнень.

Методику ПЛВ для хірургічного лікування хворих на МР впроваджено у клінічну практику міської клінічної лікарні № 30, оториноларингологічного відділення дорожньої клінічної лікарні на станції Харків, оториноларингологічного відділення міської клінічної лікарні № 25, у лікувальний процес на базі «Науково-практичний центр хвороб вуха, горла і носа» м. Харкова.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються під час проведення практичних та семінарських занять з лікарями-інтернами та слухачами курсів підвищення кваліфікації лікарів на кафедрі оториноларингології та дитячої оториноларингології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Автором визначено напрямок та обсяг дослідження, сформульовано мету та завдання, обрано методи дослідження, виконано всі етапи експериментального та клінічного дослідження, проведено статистичну обробку отриманих даних, проаналізовано та узагальнено результати, підготовлено наукову роботу до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на засіданнях Харківського обласного науково-практичного товариства отоларингологів, 2-й науково-практичній конференції оториноларингологів Південної залізниці «Актуальні проблеми отоларингології» (Харків, 2009), XXXI Міжнародній науково-практичній конференції «Застосування лазерів у медицині та біології» (Харків, 2009), щорічній традиційній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів «Сучасні методи консервативного та хірургічного лікування в оториноларингології» (Севастополь, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, з них 4 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 патенти України, 4 тез доповідей у матеріалах конференцій, з'їздів.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних літературних джерел, з них кирилицею - 175, латиницею - 98. Робота викладена українською мовою на 152 сторінках, містить 24 таблиці та 46 рисунків і фотографій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. У дослідженні взяли участь 124 хворих на МР віком від 16 до 65 років. З них чоловіків було 82 (66,1%), жінок 42 (33,9%). За варіантами оперативного втручання методом адаптивної рандомізації хворі МР поділені на дві групи порівняння по 62 пацієнта у кожній. Крім того, було обстежено 20 практично здорових осіб, які склали контрольну групу. Пацієнти проходили обстеження та хірургічне лікування на базі кафедри оториноларингології та дитячої оториноларингології ХМАПО.

Для визначення оптимальної комбінації параметрів випромінювання напівпровідникового лазера виконана серія експериментальних досліджень на 30 кролях породи «радянська шиншила» чистої лінії віком 120 днів. Експериментальні дослідження полягали у створенні ММР та проведенні ПЛВ з подальшим гістологічним дослідженням.

Для вирішення поставлених завдань був використаний комплекс різних методів обстеження та дослідження, включаючи клінічні (вивчення скарг, анамнезу захворювання та життя, оториноларингологічний огляд, визначення основних функцій носа), ендоскопічні, рентгенологічні, у тому числі СКТ. В умовах експерименту застосовувались методи гістологічного аналізу стану СО порожнини носа піддослідних тварин. Статистичні та аналітичні методи обробки матеріалу використані відповідно до сучасних вимог проведення медико-біологічних досліджень (Р.М.Гланц, 1998).

Первинне опитування та обстеження хворих на МР проводили вранці о 10 годині без попереднього застосування НД у день огляду. При зборі анамнезу звертали увагу на загальний строк користування НД. Всі хворі використовували НД на протязі від 1 та більше років. Для визначення наявності супутньої патології хворі консультувались терапевтом, невропатологом, алергологом.

Функціональний стан СО порожнини носа вивчався поза прийомом НД, зранку. Дослідження дихальної функції носа виконували за методом И.А.Морозова з використанням приставки до пневмотахометра ПТ-2. Функцію нюху оцінювали за методом В.И.Воячека набором пахучих речовин зростаючої міцності. Дослідження рухової активності миготливого епітелію СО носа виконані з використанням у якості індикаторної речовини вугільного порошку. Дослідження чутливої функції СО носа виконували за методом Л.И.Пресмана. Для вивчення всмоктувальної функції СО порожнини носа застосовували 1% розчин атропіну. Гістологічні мікропрепарати експериментальної частини роботи виготовляли за традиційною методикою. Забарвлення проводили по методу Ван Гізона.

У роботі використовували імпульсно-періодичний напівпровідниковий лазер «Ліка - хірург» виробництва «Фотоніка Плюс» (м. Черкаси). Свідоцтво про державну реєстрацію № 4710/2006 року. Даний лазерний апарат має наступні характеристики: довжина хвилі 980нм, довжина хвилі лазера-пілота 650нм, регульована потужність на виході світловоду до 10Вт, можливість роботи у постійному та імпульсно-періодичному режимах.

В якості методики порівняння нами обрана ультразвукова дезінтеграція СО нижніх носових раковин, яку виконували ультразвуковим хірургічним апаратом «Лорадон - 2». Підставою для порівняння послужили міркування про значну схожість двох методів за проведенням втручання у підслизовому шарі та формуванням 3 паралельних каналів вздовж нижньої носової раковини.

Моделювання медикаментозного риніту. З метою визначення оптимальної комбінації параметрів випромінювання напівпровідникового лазера на першому етапі експерименту проведено формування адекватної ММР на піддослідних тваринах. Експериментальні тварини були поділені на групи: 20 кролів основної та 10 контрольної групи. Ділянкою інтересу експерименту була СО concha nasalis ventralis.

Моделювання МР засновано на введенні у порожнину носа кроля розчину НД. Тваринам основної групи проводили інстиляції 0,1% розчину ксилометазоліну по 0,5мл два рази на день. Даний препарат обраний не випадково, оскільки за нашими даними 27,4% хворих на МР також використовують НД з даною діючою речовиною. Тривалість дії препаратів з вмістом ксилометазоліну складає у середньому 8 годин, що надає змогу спостерігати за розвитком назальної обструкції.

Тривалість даного етапу експерименту склала 90 днів. На початку кролі основної групи намагалися евакуювати із порожнини носа введений НД. Через 30 днів поведінкові реакції тварин основної групи змінилася, кролі почали лякливо озиратися, збуджено бігати по клітці, проявляти агресію по відношенню один до одного та персоналу. Тварини контрольної групи продовжували поводитися спокійно. По закінченню другого місяця поведінка кролів основної групи знову стала спокійною, але тварини почали погано приймати їжу, що пов'язано з розвитком назальної обструкції. Дані обставини примусили змінити черговість процедур: спочатку проводити інстиляцію НД, потім годівлю. Експеримент продовжили на один місяць для формування у кролів основної групи більш стійкої залежності до НД.

Для достовірного підтвердження розвитку назальної обструкції тваринам обох груп проведена СКТ без застосування НД у день дослідження. При порівнянні отриманих результатів на томограмах основної групи відзначався виражений набряк СО що є ознакою формування МР.

На наступному етапі проведено гістологічний аналіз СО кролів. При порівнянні отриманих макропрепаратів у кролів основної групи виявлені ознаки гіпертрофії у вигляді збільшення ширини складок СО.

При дослідженні мікропрепаратів основної групи виявлені наступні морфологічні зміни. Внутрішня поверхня СО покрита багаторядним призматичним миготливим епітелієм, що нерівномірно стоншений та представлений на деяких ділянках однорядним епітелієм. Власна сполучнотканинна пластинка значно стоншена, різко набрякла та представлена волокнистою сполучною тканиною. Миготливий епітелій, келихоподібні клітини з вираженими дистрофічними змінами цитоплазми у вигляді нерівномірно вираженого еозинофільного фарбування та наявності пластівчастих мас навколо ядра. У деяких клітинах ядро відтиснуте на периферію, відзначається маргінальне згущення ядерного матеріалу з просвітлінням центральних відділів останнього. У келихоподібних клітинах виявляється виражене дифузне еозинофільне фарбування цитоплазми клітин за рахунок накопичення великої кількості муцину. Всі артерії, артеріоли, вени значно розширені, переповнені кров'ю. Одиночні артеріоли звужені, ендотелій місцями розташовується частоколом. Стінки багатьох судин набряклі, розволокненні. Навколо судин скупчення клітин, переважно лімфоцитів.

Гістологічне дослідження тканин показало, що морфологічні зміни у СО носових раковин кролів основної групи повністю відповідають таким при МР у хворих. Вищенаведене дозволяє стверджувати, що сформована ММР є достовірною, але досить трудомісткою.

Експериментальне визначення оптимальної комбінації параметрів випромінювання. На другому етапі експерименту 18 кролям із сформованим МР проведена ПЛВ, по 9 тварин у постійному та імпульсно-періодичному режимах, по 3 кроля у кожній підгрупі за потужністю випромінювання (7, 8, 9Вт) відповідно. Контрольну групу склали 8 тварин попереднього етапу експерименту. Тривалість спостереження від проведення втручання до гістологічного дослідження склала 7 днів.

При дослідженні мікропрепаратів підгрупи, де застосовували імпульсно-періодичний режим з потужністю 8Вт, спостерігали найбільш позитивні зміни, які наближалися до стану СО контрольної групи. Призматичний епітелій СО здебільшого багаторядний, цитоплазма слабко еозинофільна, округлої форми ядра розташовані у центрі клітин. Останні містять нечисленні ядерця. Власна сполучнотканинна пластинка тонка, значно зменшився набряк останньої. Сполучна тканина розподілена рівномірно. Окремі клітини миготливого епітелію і келихоподібні клітини із дистрофічними змінами. У цитоплазмі келихоподібних клітин нерівномірне виражене еозинофільне фарбування. Дрібні аналогічні пластівчасті маси локалізуються переважно навколо ядра. В одиночних клітинах відзначається маргінальне згущення ядерного матеріалу з просвітлінням центральних відділів останнього. Значно зменшилась кількість розширених артерій, артеріол та вен. Одиночні артеріоли звужені, ендотелій місцями розташовується частоколом. Навколо деяких судин скупчення лімфоцитів.

Аналіз мікропрепаратів свідчить, що найбільш ефективним з точки зору пошкодження та регенерації тканин є застосування лазерного впливу в імпульсно-періодичному режимі з потужністю 8 Вт. При даній комбінації параметрів значно краще зберігаються миготливі та келихоподібні клітини. Менш значно, ніж в інших підгрупах виражені судинні зміни у вигляді паретичного розширення, переповнення кров'ю, порушення проникності. Швидке відновлення судинного русла сприяє поліпшенню кровообігу, потенціює регенерацію нормальної СО та зникнення симптомів патологічного процесу.

Методика проведення підслизової лазерної вазотомії. З урахуванням даних експериментальної частини роботи розроблено спосіб хірургічного лікування хворих на медикаментозний риніт з застосуванням імпульсно-періодичного напівпровідникового лазера. Особливості проведення підслизової лазерної вазотомії полягають у наступному.

Вплив здійснювали під місцевим знеболюванням стандартним 10% розчином артикаїну гідрохлориду, 1,7мл якого розводили фізіологічним розчином натрію хлориду до 10мл. Ін'єкцію здійснювали у передні кінці нижніх носових раковин, для чого голку шприцу занурювали до кістки, проходячи власну СО та підслизовий шар. Інфільтрацію робили з однієї точки, чим досягалася гідросепаровка СО.

У чинність проявів основного патологічного процесу та під дією інфільтраційної анестезії СО носових раковин бліда, знебарвлена, що утруднює взаємодію лазерного випромінювання з тканиною. Зміна оптичних властивостей СО сприяє відбиттю випромінювання, що зменшує поглинання та трансформацію енергії у теплову. Для розв'язання даної проблеми запропоновано фарбування СО передніх кінців нижніх носових раковин водним розчином метилвіолету, що дозволило уникнути «колірної залежності», характерної для лазерів працюючих у «ближньому інфрачервоному діапазоні».

Втручання проводили кварцовим волокном світловоду, контактним способом. У підслизовому шарі, по черзі формували три канали. Вплив проводили паралельно на всю довжину від переднього до заднього кінця нижньої носової раковини. Канали проходили по верхньому, медіальному та нижньому краю раковини.

Волокно просували зі швидкістю 1см/сек., затримуючись на декілька секунд у точках входу з метою гемостазу, що надалі дозволяє не тампонувати порожнину носа.

Втручання проводили під контролем зору за допомогою ригідного ендоскопа, що дозволяє вчасно помітити можливий вихід світловоду за межі СО у порожнину носа. Важлива можливість контролю у задніх відділах порожнини носа для попередження небажаного впливу лазерного випромінювання у ділянці глоткового вічка слухової труби.

Щодо показань для проведення ПЛВ у хворих на МР, то насамперед розподілили їх на абсолютні та відносні. До абсолютних належать наявність медикаментозного риніту з обструкцією носового дихання, неможливість хворого самостійно припинити застосування деконгестанту. Відносними вважали тривалість застосування деконгестанту більше 1 року та неефективність раніше проведеного консервативного лікування.

Оскільки відомо, що постійне застосування НД хворим протягом першого року призводить до часткової нормалізації судинної відповіді на інстиляцію судинозвужуючих препаратів, що свідчить про збереженість чутливості адренорецепторів СО носа у зазначений період. Прогресуюче падіння судинної відповіді на інстиляцію НД настає при строках використання понад 1 рік, що говорить про втрату чутливості адренореактивних структур судин СО носа.

Тільки присутність у хворого абсолютних показань обґрунтовує проведення підслизової лазерної вазотомії, тому що застосування НД протягом тривалого часу не є доводом проводити оперативне втручання.

Результати дослідження та їх обговорення. Клінічну ефективність хірургічного лікування оцінювали за суб'єктивними показниками, об'єктивними даними риноскопії та досліджень основних функцій порожнини носа. Одержані дані аналізувалися до та після проведеного оперативного втручання.

Хворі на МР переважно скаржилися на утруднення носового дихання (66,9%), зниження нюху (37,9%) та неможливість самостійно відмовитися від застосування НД (100%). Іноді пацієнти відмічали поперемінне закладання половин носа (33,1%). Особливо виражене утруднення носового дихання спостерігалося у нічний час (39,5%), що пов'язано з фізіологічною атонією судин порожнини носа. Практично ніколи хворі не скаржилися на виділення з порожнини носа (90,3%), що пов'язано з пригніченням секреторної функції, оскільки всі пацієнти використовували НД більше 1 року. Скаржилися на чхання (14,5%), що можна пов'язати з подразнюючою дією НД, але при зростанні строків залежності даний симптом зникає.

З розвитком хвороби до вищеозначених симптомів приєднувалися головний біль (33,9%), порушення сну (29,0%). Головний біль також можна пов'язати з супутньою неврологічною патологією (24,8%). Хворі відмічали зміну тембру голосу (33,9%), що зв'язано з розвитком закритої гугнявості. Сухість у роті та відчуття дряпання (28,2%) виникали на тлі хронічного фарингіту (10,1%), симптоми зазвичай посилювалися при прокиданні, що пов'язано з відсутністю адекватного носового дихання під час сну та висушуванням слизової оболонки глотки. У деяких випадках хворі відмічали неуважність, зниження пам'яті, що погіршує працездатність (22,6%). Негативну адреналінову пробу спостерігали у 9,7% випадків, що свідчило про розвиток вазопаралітичного процесу.

У хворих на МР відмічали значне порушення дихальної функції та рухової активності миготливого епітелію у порівнянні з контрольною групою (p<0,001). Всмоктувальна функція практично не змінювалась (табл.1). Також у половині випадків відмічали зниження нюхової функції та чутливості СО носа.

Таблиця 1

Показники дихальної, всмоктувальної функції, рухової активності миготливого епітелію осіб контрольної групи та хворих МР до лікування.

Функції носа	Контроль M±m (n=20)	Група МРуд M±m (n=62)	Група МРлв M±m (n=62)
Дихальна	вдих, л/с	0,7±0,06	0,3±0,05	0,2±0,05
	видих, л/с	1,14±0,12	0,6±0,05	0,5±0,05
Рухова активність миготливого епітелію, хв.	13,5±1,6	27±0,8	29±0,8
Всмоктувальна, хв.	43±0,9	43±0,5*	45±0,5*

Примітка * p>0,05

Після проведених оперативних втручань практично у всіх пацієнтів відмічали позитивну динаміку зменшення проявів патологічного процесу, та відновлення функції СО порожнини носа. Однак більш значна динаміка на всіх етапах спостереження відмічена у групі хворих, яким проводили ПЛВ.

При дослідженні стану СО носа у динаміці після ПЛВ відмічали зменшення набряку, розширення носових ходів, яке переважно відбувалося наступного дня. Спостерігали поступову нормалізацію кольору СО нижніх носових раковин. У жодному з випадків не відмічали розвитку ускладнень, а УД в 9,7% випадків ускладнювалась кровотечею. Хворі практично не вимагали післяопераційного догляду, оскільки утворення кірок було не значним.

На наступний день після ПЛВ відмічали значне (в 5,2 рази) зниження частки хворих з утрудненим носовим диханням (р<0,001), тенденцію до зниження частки хворих з періодичним закладенням носа (29,0%; р>0,05), та достовірне збільшення частки хворих з вільним носовим диханням (58,1%; р<0,001) та відмовою від НД (100%; р<0,001). У цілому частка хворих з наявністю патологічних симптомів через один день після проведення УД становила 29,8%, а при використанні ПЛВ в 2,6 рази менше (11,5%; р<0,01), що говорить про більш значний клінічний ефект ПЛВ.

На третій день після ПЛВ виявлено зниження частки хворих з утрудненим носовим диханням в 6,9 рази (р<0,001), з періодичним закладанням носового дихання в 2,2 рази (р<0,05), та збільшення частки хворих з вільним носовим диханням (75,8%; р<0,001). У середньому частка хворих з наявністю симптоматики після УД становила 15,2%, а після ПЛВ в 2,5 рази менше (6,2%; р<0,05). Отримані результати підтверджують що клінічний ефект ПЛВ на третій день виявився більш значним у порівнянні з УД.

На сьомий день після ПЛВ виявлено максимальне зниження частки хворих з утрудненим носовим диханням (3,2%; р<0,001), закладанням носу (4,8%; р<0,001), помірним набряком слизової оболонки (1,6%; р<0,001), збільшення частки хворих з вільним носовим диханням (91,9%; р<0,001) та відсутністю набряку слизової носа (95,2%; р<0,001). У середньому частка хворих з наявністю клінічних симптомів після УД становила 8,0%, а після ПЛВ в 2,5 рази менше (3,2%; р<0,01).

Результати дихальної, всмоктувальної функції, рухової активності миготливого епітелію хворих МР до та після проведення ПЛВ представлені у таблиці 2.

Через 7 днів після ПЛВ об'ємна швидкість вдиху зросла в 3 рази та склала 0,6±0,04 л/с (р<0,001). Що стосується об'ємної швидкості видиху встановлено, що на 7 день після лікування вона зросла по відношенню до вихідних даних в 2,2 рази (р<0,001), через 1 рік - в 2,4 рази (р<0,001), через 2 роки в 2,3 рази (р<0,001). Отримані дані вказують на те, що ПЛВ повністю нормалізує дихальну функцію носа у близькі та віддалені терміни після оперативного втручання.

Рухова активність миготливого епітелію до лікування була значно знижена (р<0,001). Через 7 днів після втручання вона збільшилась на 61,1% (р<0,001), через 1 рік - на 70,6% (р<0,001), а через 2 роки на 114,8% (р<0,001). Повна нормалізація даного показника виявлена лише на 2 рік після оперативного втручання.

Після лікування в усі терміни спостереження відмічено, що всмоктувальна функція СО носа практично не змінюється (р<0,05).

Таблиця 2

Показники дихальної, всмоктувальної функції, рухової активності миготливого епітелію хворих МР до та після проведення ПЛВ.

Функції носа	До лікування M±m	Після лікування M±m
		7 днів	1 рік	2 роки
Дихальна	вдих, л/с	0,2±0,05	0,6±0,04 р<0,001	0,7±0,06 р<0,001 р1>0,05	0,6±0,04 р<0,001 р1>0,05 р2>0,05
	видих, л/с	0,5±0,05	1,1±0,07 р<0,001	1,2±0,05 р<0,001 р1>0,05	1,14±0,12 р<0,001 р1>0,05 р2>0,05
Рухова активність миготливого епітелію, хв.	29±0,8	18±0,5 р<0,001	17±0,8 р<0,001 р1>0,05	13,5±1,6 р<0,001 р1<0,01 р2<0,05
Всмоктувальна, хв.	45±0,5	43±0,3 р<0,001	42±0,4 р<0,001 р1>0,05	43±0,9 р<0,05 р1>0,05 р2>0,05

Примітка: р - по відношенню до лікування; р1 - до 7 днів; р2 - до 1 року.

При порівнянні рангових показників по ступеню динаміки через 7 днів від початку лікування за допомогою t - критерію виявлено, що найбільший ефект отримано по відношенню до рухової активності миготливого епітелію(t = 11,7; р<0,001).

Друге та трете (приблизно рівні) рангові місця посідають нормалізація об'ємної швидкості видиху (t = 7,0; р<0,001) та вдиху (t = 6,3; р<0,001). Останнє рангове місце посідає нормалізація всмоктувальної функції слизової носу (t = 3,5; р<0,001).

При порівнянні рангових структурних ступенів динаміки показників головна відмінність між ПЛВ та УД стосується рухової активності миготливого епітелію. Якщо під впливом УД ступень нормалізації даної функції носа посідала передостанній (третій) ранг, то при ПЛВ найвищій (перший ранг). Дана різниця пов'язана з тим, що УД визиває більш виражені у порівнянні з ПЛВ морфологічні порушення слизової носа, що призводить до більш значного пошкодження миготливого епітелію. Звідси слідує, що ПЛВ має більш щадну морфологічну дію у порівнянні з УД.

Позитивний ефект через 1 рік після проведеного хірургічного лікування в групі МРуд отримано у 58 хворих (93,5%), в тому числі клінічне одужання в 51 хворого (82,2%), поліпшення - 7 хворих (11,3%), без змін - 4 хворих (6,5%), в групі МРлв позитивний ефект відмічено у 60 хворих (96,8%), в тому числі клінічне одужання в 59 хворих (95,2%), поліпшення в 1 хворого (1,6%), без змін - 2 хворих (3,2%).

Через 2 роки після проведеного хірургічного лікування позитивний ефект в групі МРуд отримано у 54 хворих (87,1%), в тому числі клінічне одужання в 38 хворих (61,3%), поліпшення - 16 хворих (25,8%), без змін - 8 хворих (12,9%), в групі МРлв позитивний ефект відмічено у 56 хворих (90,3%), в тому числі клінічне одужання в 45 хворих (72,6%), поліпшення в 11 хворих (17,7%), без змін - 6 хворих (9,7%).

Отримані дані свідчать про статистично значимий вплив запропонованої методики ПЛВ на динаміку стану дихальної функції носу та суб'єктивну симптоматику у хворих на МР. Оцінюючи результати хірургічного лікування хворих на МР можна зробити наступний висновок: запропонована методика ПЛВ виявилась більш ефективною ніж традиційна методика підслизової УД. Всі хворі на МР при проведенні ПЛВ переносили втручання добре, на протязі всього післяопераційного періоду не відмічено фактів розвитку ускладнень. Слід також відмітити значне скорочення термінів післяопераційного догляду за хворими.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено вирішення актуального наукового завдання підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на медикаментозний риніт на основі клінічного застосування підслизової лазерної вазотомії з експериментально визначеною оптимальною комбінацією параметрів випромінювання напівпровідникового лазера.

1. Розроблено спосіб моделювання медикаментозного риніту, шляхом інстиляції у кожну половину носа кроля 0,5мл 0,1% розчину ксилометазоліну два рази на добу впродовж 90 днів, що за даними спіральної комп'ютерної томографії дозволяє сформувати набряк слизової оболонки у ділянці concha nasalis ventralis. У піддослідних тварин спостерігаються судинні зміни слизової оболонки носових раковин у вигляді паретичного розширення, переповнення кров'ю, порушення проникності.

2. Виявлено, що найбільш оптимальною для хірургічного лікування є наступна комбінація параметрів випромінювання: імпульсно-періодичний режим роботи з потужністю 8Вт. Визначені параметри дозволяють краще зберегти клітини миготливого епітелію експериментальних тварин при проведенні підслизової лазерної вазотомії напівпровідниковим лазером з довжиною хвилі 980нм.

3. Розроблено новий метод хірургічного лікування хворих на медикаментозний риніт напівпровідниковим лазером з використанням оптимальних параметрів лазерного випромінювання: імпульсно-періодичний режим роботи з потужністю 8Вт. Встановлено необхідність застосування забарвлення слизової оболонки передніх відділів нижніх носових раковин водним розчином метилвіолету для подолання відбиття лазерного випромінювання.

4. Визначено показання для проведення підслизової лазерної вазотомії у хворих на медикаментозний риніт. Втручання слід проводити при наявності у пацієнта одразу двох абсолютних критеріїв: медикаментозний риніт з назальною обструкцією, неможливість самостійно відмовитися від застосування назального деконгестанта.

5. Встановлено, що застосування підслизової лазерної вазотомії у хворих на медикаментозний риніт дозволяє значно покращити: дихальну функцію носа, показник вдиху до лікування склав 0,2±0,05л/с, через 7 днів після лікування 0,6±0,04л/с (р<0,001); рухову активність миготливого епітелію, показник до лікування склав 29±0,8хв, через 7 днів після лікування 18±0,5хв (р<0,001).

6. Доведено, що використання методики підслизової лазерної вазотомії для лікування хворих на медикаментозний риніт дозволяє значно скоротити строк післяопераційного догляду, уникнути післяопераційних ускладнень, а ультразвукова дезінтеграція в 9,7% випадків ускладнюється кровотечею. При катамнезі у два роки показник ефективності підслизової лазерної вазотомії досяг 90,3%, що у порівнянні з аналогічним показником ультразвукової дезінтеграції на 3,2% більше.

ПАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При відборі хворих на медикаментозний риніт для проведення підслизової лазерної вазотомії слід враховувати абсолютні (медикаментозний риніт з назальною обструкцією, неможливість самостійно відмовитись від застосування деконгестанту), та відносні (неефективність раніше проведеного консервативного лікування, тривалість захворювання більше 1 року) показання.

2. Інфільтраційну анестезію слід проводити з однієї точки, чим досягається гідросепаровка слизової від кістки, що полегшує просування світловоду у підслизовому шарі на всю довжину нижньої носової раковини до заднього кінця.

3. При проведенні підслизової лазерної вазотомії у хворих на медикаментозний риніт необхідно застосовувати забарвлення слизової оболонки передніх відділів нижніх носових раковин водним розчином метилвіолету для подолання відбиття лазерного випромінювання.

4. При використанні напівпровідникового лазеру з довжиною хвилі 980нм, підслизову лазерну вазотомію, слід проводити в імпульсно-періодичному режимі випромінювання з потужністю 8Вт.

5. Втручання слід проводити під контролем ригідної ендоскопії, що дозволяє вчасно помітити вихід світловода за межі слизової оболонки у порожнину носа та попереджає небажаний вплив лазерного випромінювання у ділянці глоткового вічка слухової труби.

6. При виконанні підслизової лазерної вазотомії слід на декілька секунд затримувати виведення світловода з точки входу у передній кінець носової раковини з метою гемостазу, що надалі дозволяє не тампонувати порожнину носа.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гарюк Г.И. Использование излучения высокоэнергетического полупроводникового ик - лазера в хирургическом лечении больных медикаментозным ринитом / Г.И.Гарюк, О.Г.Гарюк, А.Б.Бобрусь // Ринологія. - 2009. - № 1. - С. 56-59. Дисертантом проведено аналіз спеціальної літератури, клінічне обстеження хворих, інструментальні дослідження, хірургічні втручання по запропонованій методиці, аналіз і статистична обробка даних, наукова інтерпретація отриманого матеріалу. 2. Гарюк О.Г. Лазерная вазотомия нижних носовых раковин у больных медикаментозным ринитом / О.Г.Гарюк, Л.Ю.Свириденко, А.Б.Бобрусь // Фотобіологія та фотомедицина. - 2009. - № 1. - С. 43-48. Дисертантом проведено аналіз спеціальної літератури, клінічне обстеження хворих, інструментальні дослідження, хірургічні втручання по запропонованій методиці, аналіз і статистична обробка даних, наукова інтерпретація отриманого матеріалу.

3. Бобрусь А.Б. Підслизова вазотомія нижніх носових раковин із застосуванням напівпровідникового високоенергетичного інфрачервоного лазера як метод лікування медикаментозного риніту / А.Б.Бобрусь, Г.І.Гарюк, О.Г.Гарюк, К.Е.Арнольді // Медицина транспорту України. - 2009. - № 2. - С. 48-50. Дисертантом проведено аналіз спеціальної літератури, клінічне обстеження хворих, інструментальні дослідження, хірургічні втручання по запропонованій методиці, аналіз і статистична обробка даних, наукова інтерпретація отриманого матеріалу.

4. Гарюк Г.И. Вмешательства на нижних носовых раковинах при медикаментозном рините / Г.И.Гарюк, О.Г.Гарюк, А.Б.Бобрусь // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. - 2009. - № 2. - С. 66-70. Дисертантом проведено аналіз спеціальної літератури, наукова інтерпретація матеріалу.

5. Патент України на корисну модель № 41630 МПК А61К 31/716 Спосіб моделювання медикаментозного риніту / Г.І.Гарюк, А.Б.Бобрусь, О.Г.Гарюк; власник Харківська медична академія післядипломної освіти. - № u 2009 01213; заявлено 16.02.09; опубліковано 25.05.09, Бюл. № 10. Дисертантом проведено патентний пошук, експериментальні роботи з тваринами, аналіз і статистична обробка даних, наукова інтерпретація отриманого матеріалу.

6. Патент України на корисну модель № 43216 МПК А61N 1/02 Спосіб лікування медикаментозного риніту / Г.І.Гарюк, А.Б.Бобрусь, О.Г.Гарюк; власник Харківська медична академія післядипломної освіти. - № u 2009 01781; заявлено 02.03.09; опубліковано 10.08.09, Бюл. № 15. Дисертантом проведено патентний пошук, клінічне обстеження хворих, інструментальні дослідження, хірургічні втручання по запропонованій методиці, аналіз і статистична обробка даних, наукова інтерпретація отриманого матеріалу.

7. Гарюк Г.И. Перспективы применения полупроводникового лазера у больных медикаментозным ринитом / Г.И.Гарюк, О.Г.Гарюк, А.Б.Бобрусь // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2008. - № 5-с. - С. 33-34. Дисертантом проведено аналіз спеціальної літератури, наукова інтерпретація матеріалу.

8. Гарюк Г.И. Модель медикаментозного ринита / Г.И.Гарюк, О.Г.Гарюк, А.Б.Бобрусь // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2009. - № 3-с. - С. 36-37. Дисертантом проведено аналіз спеціальної літератури, експериментальні роботи з тваринами, аналіз і статистична обробка даних, наукова інтерпретація отриманого матеріалу.

9. Гарюк Г.І. Критерії відбору хворих на медикаментозний риніт для проведення підслизової лазерної вазотомії / Г.І.Гарюк, О.Г.Гарюк, А.Б.Бобрусь // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2009. - № 5-с. - С. 41-42. Дисертантом проведено аналіз спеціальної літератури, клінічне обстеження хворих, аналіз і статистична обробка даних, наукова інтерпретація отриманого матеріалу.

10. Гарюк Г.І. Взаємозв'язок супутньої патології та медикаментозного риніту / Г.І.Гарюк, О.Г.Гарюк, А.Б.Бобрусь // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2009. - № 5-с. - С. 42-43. Дисертантом проведено аналіз спеціальної літератури, клінічне обстеження хворих, аналіз і статистична обробка даних, наукова інтерпретація отриманого матеріалу.

АНОТАЦІЯ

Бобрусь А.Б. Експериментально-клінічне обґрунтування вазотомії імпульсно-періодичним напівпровідниковим лазером у хворих на медикаментозний риніт. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19-оториноларингологія. - Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України». - Київ, 2010.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хворих на медикаментозний риніт на основі застосування розробленої методики проведення підслизової лазерної вазотомії та визначення оптимальної комбінації параметрів випромінювання імпульсно-періодичного напівпровідникового лазера.

Проведено аналіз даних дослідження 124 хворих на медикаментозний риніт за період з 2006 по 2009 рік.

Розроблено спосіб моделювання медикаментозного риніту, шляхом застосування деконгестанту впродовж тривалого часу. Встановлено інформативність проведення спіральної комп'ютерної томографії та гістологічного дослідження тканин для визначення розвитку медикаментозного риніту у піддослідних тварин.

Виявлено, що при проведенні підслизової лазерної вазотомії в експерименті напівпровідниковим лазером з довжиною хвилі 980нм на моделі медикаментозного риніту оптимальною є наступна комбінація параметрів випромінювання: імпульсно-періодичний режим з потужністю 8 Вт.

Запропоновано показання відбору хворих на медикаментозний риніт для проведення розробленої методики підслизової лазерної вазотомії. В групі хворих, до яких застосована відпрацьована методика підслизової лазерної вазотомії, лікування виявилося ефективним в 90,3% випадків при катамнезі 2 роки.

Ключові слова: медикаментозний риніт, носова раковина, напівпровідниковій лазер, вазотомія.

АННОТАЦИЯ

Бобрусь А.Б. Экспериментально-клиническое обоснование вазотомии импульсно-периодическим полупроводниковым лазером у больных медикаментозным ринитом. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.19 - оториноларингология. - Государственное учреждение «Институт отоларингологии им. проф. А.И. Коломийченко АМН Украины». - Киев, 2010.

Диссертация посвящена повышению эффективности лечения больных медикаментозным ринитом на основе применения разработанной методики проведения подслизистой лазерной вазотомии и определения оптимальной комбинации параметров излучения импульсно-периодического полупроводникового лазера.

Проведен анализ данных обследования 124 больных медикаментозным ринитом за период с 2006 по 2009 год.

Разработан способ моделирования медикаментозного ринита на кроликах, путем инстилляции в полость носа 0,5 мл 0,1% раствора ксилометазолина два раза в день на протяжении 90 дней. Во всех случаях у подопытных животных выявлено развитие отека слизистой оболочки в области concha nasalis ventralis, что подтверждено данными спиральной компьютерной томографии. При гистологическом исследовании тканей экспериментальных животных наблюдаются сосудистые изменения слизистой оболочки носовых раковин в виде паретического расширения, переполнения кровью, нарушения проницаемости, что является характерным признаком развития медикаментозного ринита.

При проведении подслизистой лазерной вазотомии в эксперименте полупроводниковым лазером с длиной волны 980нм на модели медикаментозного ринита установлено, что оптимальной является следующая комбинация параметров излучения: импульсно-периодический режим работы с мощностью 8 Вт.

Определены показания для проведения подслизистой лазерной вазотомии больным с медикаментозным ринитом. Вмешательство следует проводить при наличии у пациента сразу двух абсолютных критериев включения: медикаментозный ринит с назальной обструкцией, невозможность самостоятельно отказаться от применения деконгестантов.

Разработан и апробирован новый способ хирургического лечения больных медикаментозным ринитом импульсно-периодическим полупроводниковым лазером. Следует применять окрашивание слизистой оболочки передних отделов нижних носовых раковин водным раствором метилвиолета для преодоления отражения лазерного излучения. При выводе световода из подслизистого слоя следует на несколько секунд задержаться у точки входа в передний конец носовой раковины с целью гемостаза, что в дальнейшем позволяет не тампонировать полость носа.

Приведена оценка изменения показателей основных функций носа у больных медикаментозным ринитом до, и после проведения подслизистой лазерной вазотомии. Предложенная методика улучшает дыхательную функцию (показатель до лечения при вдохе 0,2±0,05 л/с, при выдохе 0,5±0,05л/с, через 7 дней при вдохе 0,6±0,04 л/с, при выдохе 1,1±0,07 л/с), двигательную активность мерцательного эпителия (до лечения 29±0,8 мин, через 7 дней 18±0,5 мин). Всасывательная функция практически не изменяется (до лечения 45±0,5 мин, через 7 дней 43±0,3 мин).

При проведении подслизистой лазерной вазотомии на протяжении всего послеоперационного периода не выявлено фактов развития осложнений, а подслизистая ультразвуковая дезинтеграция в 9,7% случаев осложнялась кровотечением. Отмечено значительное сокращение сроков послеоперационного ухода за больными после проведения подслизистой лазерной вазотомии.

При катамнезе в 2 года эффективность подслизистой лазерной вазотомии составила 90,3%, что в сравнении с аналогичным показателем при проведении подслизистой ультразвуковой дезинтеграции на 3,2% больше.

Ключевые слова: медикаментозный ринит, носовая раковина, полупроводниковый лазер, вазотомия.

ANNOTATION

Bobrus' A.B. Experimental clinical substantiation of vasotomy by the pulse-periodic semiconductor laser for patients with rhinitis medicamentosa. - Manuscript.

The dissertation for obtaining an academic degree of the candidate of medical sciences in speciality 14.01.19 - otorhinolaringology. - State establishment «Institute of otolaryngology by the name of prof. A.I. Kolomiychenko Ukrainian Academy of Medical Sciences». - Kyiv, 2010.

Dissertation is devoted to the problem of increasing of efficiency of patients' treatment of rhinitis medicamentosa on basis of application of the developed method of leading of submucous laser vasotomy and the determination of the optimal combination of the parameters of radiation of the pulse-periodic semiconductor laser.

The analysis of the research of the data from 124 patients suffered from rhinitis medicamentosa is conducted during the period from 2006 to 2009.

The method of modulation of rhinitis medicamentosa is developed, by the application of decongestant during the great period of time. The information of the leading of the spiral computer tomography, and the histological research of fabrics for the determination of development of rhinitis medicamentosa with the experimental zoon's was set.

It is discovered that during the leading of submucous laser vasotomy in the experiment with the semiconductor laser with the wave-length of 980nm on the model of rhinitis medicamentosa the following combination of the optimal parameters of the radiation is the pulse-periodic mode with the power of 8 W.

The criteria of the patients' selection suffered from rhinitis medicamentosa are offered for the leading of the developed method of the submucous laser vasotomy. In the group of patients, to whom the developed method of the submucous laser vasotomy was applied, the treatment was appeared effective in 90,3% cases with the two - years' catamnesis.

Keywords: rhinitis medicamentosa, inferior turbinate, semiconductor laser, vasotomy.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Вт - ват

ММР - модель медикаментозного риніту

МР - медикаментозний риніт

МРлв - група хворих, яким проведено підслизову лазерну вазотомію

МРуд - група хворих, яким проведено ультразвукову дезінтеграцію

НД - назальні деконгестанти

нм - нанометр

ПЛВ - підслизова лазерна вазотомія

СКТ - спіральна комп'ютерна томографія

СО - слизова оболонка

УД - ультразвукова дезінтеграція

Размещено на Allbest.ru