Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

"ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ"

УДК 616-093.002.614+658.382.2+616.314-002:613.954

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДУ ПРОФІЛАКТИКИ КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ, ЩО МЕШКАЮТЬ В ГЕОХІМІЧНІЙ ЗОНІ З АНТРОПОГЕННИМ НАВАНТАЖЕННЯМ

Бабушкіна Наталія Сергіївна

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, м Сімферополь.

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, доцент Райда Антонина Іванівна,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, м. Сімферополь, доцент кафедри дитячої стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Терешина Тетяна Петрівна, Державна установа "Інститут стоматології АМН України", м. Одеса, завідувач лабораторії гігієни порожнини рота.

- доктор медичних наук, професор Чижевський Іван Володимирович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, завідувач кафедри стоматології дитячого віку.

Захист відбудеться "21" червня 2010 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі "Інститут стоматології АМН України" за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної установи "Інститут стоматології АМН України" (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий "19" травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Бабеня

Анотації

Бабушкіна Н.С. Клініко-експериментальне обґрунтування методу профілактики карієсу зубів у дітей, що мешкають в геохімічній зоні з антропогенним навантаженням. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа "Інститут стоматології АМН України", Одеса, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячене підвищенню ефективності профілактики карієсу зубів у дітей промислового регіону Криму з використанням адаптогенів і фтормістких препаратів. Виявлено особливості епідеміології карієсу у дітей, що проживають в умовах несприятливої екологічної обстановки, що характеризується негативним впливом високої твердості та лужності питної води, високого забруднення повітря сірчистим ангідридом і зваженими речовинами, впливом субтоксичних доз сполук брому. карієс зуб адаптоген

Установлено, що в дітей, що постійно проживають у даних умовах, у віці 12 років відзначається висока поширеність і інтенсивність карієсу зубів, обумовлена існуванням ряду карієсогенних зрушень гомеостазу у вигляді зменшення швидкості слиновиділення, рН ротової рідини, вмісту кальцію, активності каталази, підвищення концентрації малонового діальдегіду та уреази в ротовій рідині.

Для профілактики карієсу в умовах впливу несприятливих екзогенних факторів розроблено лікувально-профілактичний комплекс, що складається з санації порожнини рота; проведення професійної гігієни 1 раз на 6 місяців; навчання гігієнічним навичкам; призначення адаптогенів і фтор містких препаратів. Карієспрофілактична ефективність даного комплексу підтверджена в умовах лабораторного експерименту, що моделює вплив субтоксичнх доз брому на тлі високого надходження в організм кальцію, і контрольованого клінічного дослідження. Застосування запропонованого комплексу дозволило істотно підвищити ефективність каріеспрофілактики у дітей групи ризику.

Ключові слова: карієс, профілактика, діти, бром, адаптогени, лікувальний бруд.

Бабушкина Н.С. Клинико-экспериментальное обоснование метода профилактики кариеса зубов у детей, проживающих в геохимической зоне с антропогенной нагрузкой. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение "Институт стоматологии АМН Украины", Одесса, 2010.

Диссертационное исследование посвящено повышению эффективности профилактики кариеса зубов у детей промышленного региона Крыма с использованием адаптогенов и фторсодержащих препаратов. Выявлены особенности эпидемиологии кариеса у детей, проживающих в условиях неблагоприятной экологической обстановки, характеризующейся негативным влиянием высокой жесткости и щелочности питьевой воды, высокой загрязненности воздуха сернистым ангидридом и взвешенными веществами, влиянием субтоксических доз соединений брома.

Проведено экспериментальное изучение на лабораторной модели влияния субтоксической дозы брома и фоновой дозы кальция, профилактической эффективности предлагаемой терапии. Изучена взаимосвязь между показателями рН, содержанием кальция, лизоцима, уреазы, каталазы и МДА в ротовой жидкости и определено значение этих показателей в прогнозировании кариозного процесса у детей в изучаемом регионе антропогенного загрязнения. Результаты исследования позволили разработать и апробировать комплекс профилактических мероприятий у детей, которые проживают в условиях содо-бромного производства с учетом экологических особенностей.

Установлено, что у детей, постоянно проживающих в регионе содо-бромного производства, отмечается высокая распространенность и интенсивность кариеса зубов, обусловленная существованием ряда кариесогенных сдвигов гомеостаза в виде уменьшения уменьшения скорости слюноотделения (p <0,05), рН ротовой жидкости (p <0,05), содержания ионизированного кальция (на 23 %), уменьшения активности каталазы (в 1,4 раза) на фоне повышения концентрации малонового диальдегида (в 1,9 раз), уменьшение активности лизоцима (в 2,1 раза), повышение активности уреазы (в 2,4 раза) в ротовой жидкости.

Для профилактики кариеса зубов у детей, проживающих в условиях влияния неблагоприятных экзогенных факторов, разработан лечебно-профилактический комплекс, состоящий из: санации полости рта; проведения профессиональной гигиены 1 раз в 6 месяцев; обучения гигиеническим навыкам; назначения фторсодержащего препарата "Витафтор" по 1 таблетке 1 раз в день в течение месяца, 2 раза в год; назначения антацида "Сорбекс" по 1 капсуле на ночь в течение месяца; полоскания зубным эликсиром с хлоргексидином "Лакалут-антиплак" и проведения в течении 10 дней электрофореза биполярным методом с использованием сдвоенного электрода с адаптогеном "Биоль", содержащим комплекс минеральных солей. Проведенными экспериментальными и клинико-лабораторными исследованиями подтверждена высокая кариеспрофилактическая эффективность разработанного метода.

Применение предложенного комплекса позволило достичь уровня редукции кариеса 51,9 %, снизить выраженность кариесогенных факторов, в частности увеличить скорость слюноотделения (с 0,46 ± 0,02 мл/мин до 0,58 ± 0,02 мл/мин, Р < 0,05), улучшить показатели микрокристаллизации ротовой жидкости (увеличение кристаллов II типа до 45,42 ± 2,13 %, уменьшение кристаллов III типа до 33,53 ± 2,16 %), повышению минерализующей функции ротовой жидкости (содержания кальция в слюне при исходном уровне 0,73 ± 0,05 мкмоль/л увеличилось в основной группе до 1,15 ± 0,10 мкмоль/л через 6 месяцев и до 1,24 ± 0,16 мкмоль/л через 12 месяцев, Р <0,02) и активности антимикробной защиты (содержание лизоцима выросло от 0,105 ± 0,009 ед./мл до 0,264 ± 0,030 ед./мл), нормализовать состояние перекисно-антиоксидантной системы (снижение уровня МДА в ротовой жидкости на 46,7%).

Результаты проводимого обследования детей, проживающих в промышленном регионе Крыма, а также оценка состояния стоматологической помощи детям в этом регионе, использованы для разработки региональных программ профилактики кариеса зубов.

Ключевые слова: кариес, профилактика, дети, бром, адаптогены, лечебная грязь.

Babushkina N.S. Clinical-experimental substantiation of caries prevention method amongst children, living in a geochemical zone with anthropogenous loading. - The manuscript.

Dissertation for the degree of medical science candidate by the specialty 14.01.22 - dentistry. - State Institution "Institute of dentistry of the AMS of Ukraine", Odessa, 2010.

Dissertation is devoted to the increase of caries prevention among the children from the industrial region of Crimea with the use of adaptogens and fluorine-containing medications. There were determined the peculiarities of the dental caries epidemiology amongst children living in the conditions of unfavorable environmental situation characterizing with the negative impact of high hardness and alcaliness of drinking water, the high rate of sulfurous anhydride and suspended particulate matter, the impact of subtoxic doses of bromine compounds. There was stated that 12 years old children living continuously in these conditions have high prevalence and intensity of dental caries caused with the cariesogenic changes e.g. decrease of salivation velocity, рН of oral liquid, calcium rate, catalase activity, increased rates of malonic dialdehide and urease. There was developed the treatment-preventive measures consisting of oral cavity sanitation, professional dental hygiene one time per 6 months, hygienic education, administration of adaptogens and fluorine-containing medications. Caries preventive effectiveness of the complex was approved in the conditions of the laboratory experiment modeling the subtoxic doses of bromine at the background of high intake of calcium. The use of proposed complex allowed to increase the effectiveness of caries prevention among children of risk group.

Key words: dental caries, prevention, children, bromine, adaptogens, peloides.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На думку ряду вітчизняних і закордонних авторів, стоматологічна захворюваність дитячого населення відбиває загальний рівень соціально-економічного розвитку і є показником загального благополуччя суспільства (Косенко К.Н., 1993; Дєньга О.В., 2000, 2001; Хоменко Л.О., 2001, 2007; Руда І.В., 2006; Whitaker E.J., 2006; Selwitz R.H., 2007; Mendoza R., 2007; Monajem S., 2009).

В останні роки у світі досягнутий істотний прогрес у профілактиці багатьох стоматологічних захворювань, однак у ряді країн Східної Європи поширеність карієсу серед дітей досягає 70-90% при стійкій тенденції до збільшення даного показника. На думку експертів низька ефективність профілактичних заходів може бути обумовлена впливом неврахованих факторів, у тому числі екологічних (Деньга О.В., 2002, 2008; Казакова Р.В., 2003; Косенко К.М., 2004; Хоменко Л.О., 2005; Драгомирецька М.С., 2008; Antunes J.L. et al., 2005, 2006; Schuller A.A., Poorterman J.H., 2006).

Вплив несприятливих факторів навколишнього середовища спричиняє виникнення імунодефіцитних станів, зниження адаптаційних резервів організму, що сприяє збільшенню захворюваності, у тому числі стоматологічної (Вельтищев Ю.Є., 1991; Кузьміна Е.М., 2003; Slade G.D., 2001). Найбільше значення у формуванні підвищеної сприйнятливості до захворювань органів порожнини рота мають ксенобіотики, а також деякі токсичні мікроелементи (Скляр В.Є. с соавт., 1989; Авцин А.П., 1991; Петраш Ю.І., 1995; Першин С.В., 2000; Смоляр Н.И., 2001; Касьяненко О.А., 2002; Чижевський І.В., 2004; Хоменко Л.О. і співавт., 2004, 2007; Скельний Л.М., 2004, 2007; Деньга О.В., 2008). Однак, дотепер особливості формування стоматологічної захворюваності при впливі різних комбінацій шкідливих хімічних факторів залишаються недостатньо вивченими.

У літературі висвітлюються питання ураження зубів карієсом (Косенко К.М., 1993; Руденко М.М., 1998; Чижевський І.В., 2004; Хоменко Л.О., 2004;) з урахуванням регіональних особливостей, однак відсутні узагальнюючі дослідження з питань поширення карієсу, а також особливостей регіональної профілактики (Казакова Р.В., Кольцова Н.І., 1996; Смоляр Н.І., 2001; Деньга О.В., 2003, 2005).

Розмаїтість клімато-географичних зон Криму, значна кількість джерел питної води з низьким вмістом фтору (0,2-0,4 мг/л) і слабкою мінералізацією сприяє розвитку карієсу серед дитячого населення. Складні екологічні умови склалася в Армянсько-Красноперекопському промисловому регіоні, де діють великі підприємства хімічної промисловості. Встановлено, що на території цього промислового регіону атмосферне повітря інтенсивно забруднене різними токсичними речовинами, мінеральний склад питних вод не відповідає діючим санітарним нормам, у ґрунті перебувають великі геохімічні аномалії цинку, свинцю, ртуті, молібдену та інших важких металів (Кров'якова М.Т., 2002; Шибанов С.Е., 2005). З іншого боку, в Криму знаходяться рекреаційні ресурси міжнародного значення, як кліматичні, так і бальнеологічні.

У літературі є роботи про використання природних факторів Криму в лікування захворювань порожнини рота (Райда А.І., 1985; Журочко Є.І., Романенко І.Г., 1991; Дурягіна Л.Х., Колісник В.М. 1999; Данилова Т.В., 2003; Горобець С.М., 2007).

З огляду на вищевикладене, очевидною є необхідність розробки комплексу профілактичних заходів з урахуванням регіональних особливостей Присіваш'я, що послужило основою для вибору теми даного дослідження, його цілей і поставлених завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану НДР ДУ "Інститут стоматології АМН України": "Розробити методи корекції кісткового метаболізму при проведенні лікувально-профілактичних заходів у дітей з карієсом зубів, флюорозом, захворюваннями тканин пародонту та зубощелепними аномаліями" (АМН 067.07, № ДР 0107U000907) та НДР кафедри стоматології дитячого віку Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського "Вивчення моніторингу стоматологічних захворювань серед дитячого населення Криму. Розробка регіональних лікувально-профілактичних програм з урахуванням геофізичних зон республіки" (№ ДР 0106U001125). Здобувач була виконавцем окремих фрагментів вищезгаданих тем.

Мета дослідження - підвищення ефективності профілактики карієсу зубів у дітей, що мешкають в геохімічній зоні з антропогенним навантаженням, шляхом обґрунтування та розробки профілактичного комплексу з використанням адаптогенів та фторвміщуючих засобів.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити поширеність та інтенсивність карієсу зубів у дітей, що проживають в геохімічній зоні з антропогенним навантаженням.

2. Визначити стан твердих тканин зубів, рівень гігієни порожнини рота, основні біохімічні параметри ротової рідини дітей, що мешкають в геохімічній зоні з антропогенним навантаженням.

3. Розробити й обґрунтувати комплекс та алгоритм проведення профілактики карієсу зубів у дітей, що мешкають в геохімічній зоні з антропогенним навантаженням.

4. Провести експериментальні дослідження окремих компонентів розробленого комплексу з метою вивчення їх карієспрофілактичної ефективності.

5. На підставі клініко-лабораторних досліджень оцінити ефективність розробленого комплексу профілактики карієсу зубів у дітей, що мешкають в геохімічній зоні з антропогенним навантаженням.

Об'єкт дослідження - карієс зубів у дітей, що проживають у різних регіонах Криму.

Предмет дослідження - розробка, обґрунтування й оцінка ефективності розробленого комплексу для профілактики карієсу зубів у дітей, що мешкають в геохімічній зоні з антропогенним навантаженням.

Методи дослідження: експериментальні на тваринах - для вивчення специфічної ефективності профілактичних засобів; клінічні - для оцінки стану твердих тканин зубів та оцінки ефективності профілактичного комплексу; лабораторні - для оцінки швидкості салівації, рН та мікрокрісталізації ротової рідини, біохімічні - для оцінки стану системи ПОЛ-АОС, загальної протеолітичної активності (ЗПА), ремінералізуючої функції ротової рідини, місцевого неспецифічного захисту порожнини рота; статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на підставі проведених клініко-лабораторних досліджень вивчено стан твердих тканин зубів в дітей 12 років, що мешкають в геохімічній зоні з антропогенним навантаженням, та встановлено високу поширеність та інтенсивність карієсу зубів, а також визначені особливості його клінічного перебігу.

Вперше проведено оцінку мінералізуючого потенціалу ротової рідини в дітей, які зазнають сполучений вплив високої жорсткості та лужності питної води, високе забруднення повітря сірчистим ангідридом і зваженими речовинами, та обґрунтовано використання цього показника в прогнозуванні карієсу зубів.

Вперше вивчено взаємозв'язок між показниками рН, вмістом кальцію, активністю лізоциму, уреази, каталази і вмістом МДА в ротовій рідині та визначено значення цих показників у прогнозуванні розвитку каріозного процесу в дітей у досліджуваному регіоні антропогенного забруднення.

Вперше в експерименті на тваринах на сполученій моделі впливу субтоксичної дози брому і фонової дози кальцію та карієсу зубів доведено високу карієспрофілактичну ефективність поєднаного застосування "Віта-фтору" та лікувальної грязі "Біоль".

Вперше розроблено, обґрунтовано та опрацьовано комплекс та алгоритм проведення профілактики карієсу зубів у дітей, які проживають в умовах содо-бромного виробництва з урахуванням екологічних особливостей, що включає використання фторвміщуючого препарату "Вітафтор", антациду "Сорбекс", зубного еліксиру "Лакалут-антіплак" та електрофорезу лікувальної грязі "Біоль" (патент на корисну модель № 43055 від 27.07.2009 р.)

Вперше показано, що використання розробленого комплексу в дітей, що мешкають в умовах антропогенного навантаження, дозволило знизити приріст карієсу зубів, підвищити резистентність емалі, стабільно нормалізувати біохімічні показники ротової рідини (активність лізоциму, уреази, каталази, вміст МДА та іонізованого кальцію) у віддалені терміни спостереження.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблений комплекс профілактики карієсу зубів у дітей, що мешкають в регіоні антропогенного навантаження, дозволяє значно підвищити редукцію карієсу, що істотно скорочує витрати лікарського часу, особливо при масовій профілактиці.

Запропонований комплекс профілактики включено в регіональну "Програму розвитку стоматологічної служби Автономної республіки Крим" на період 2005 - 2010 року.

Розроблений спосіб профілактики карієсу зубів у дітей впроваджено у лікувальну практику стоматологічної поліклініки м. Красноперекопськ, відділення дитячої стоматології Сімферопольської міської стоматологічної поліклініки, Республіканської стоматологічної поліклініки (м. Сімферополь), а також стоматологічних клінік м. Полтави, м. Донецька, м. Вінниці, м. Дніпропетровська, м. Харкова.

Матеріали дисертації використаються в навчальному процесі кафедри стоматології дитячого віку Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної теми, проведені всі експериментальні та клінічні дослідження, узагальнені й проаналізовані отримані результати, здійснена їх статистична обробка. Разом з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані основні висновки та практичні рекомендації роботи.

Клінічні дослідження проведені на базі дитячих відділень міських стоматологічних поліклінік м. Красноперекопськ та м. Алушта. Клініко-лабораторні та експериментальні дослідження проведені на базі Державної установи "Інститут стоматології АМН України": у відділенні стоматології дитячого віку (зав. - д.мед.н., проф. О.В. Дєньга 1), у лабораторії біохімії відділу біотехнології (науковий керівник відділу біотехнології - д.біол.н., проф. А.П. Левицький Автор щиро вдячний співробітникам вищезгаданих структур за допомогу при проведенні досліджень., зав. лаб. - к.мед.н., с.н.с. О.А. Макаренко 1), у віварії (зав. - І.В. Ходаков 1) при особистій участі автора.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на І з'їзді Асоціації стоматологів Автономної республіки Крим "Стоматология Тавриды" (Сімферополь, 2004), ІІ Республіканському з'їзді стоматологів України (Київ, 2004), на Республіканській науково-практичній конференції "Актуальні питання реабілітації дітей з регіонів антропогенного забруднення" (Євпаторія, 2004), ІІ (ІX) з'їзді Асоціації стоматологів України "Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології" (Київ, 2004), міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії" (Одеса, 2005), ІІІ (X) з'їзді Асоціації стоматологів України "Інноваційні технології - в стоматологічну практику" (Полтава, 2008), республіканській науково-практичній конференції "Сучасні проблеми педіатрії. Від дитини до дорослого" (Севастополь, 2008), науково-практичній конференції "Реформування стоматологічної служби" (Євпаторія, 2009), конференції "Наукові та практичні аспекти індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота у дітей та дорослих" (Одеса, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, з них 5 статей у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, 1 патент на корисну модель, 8 тез доповідей у збірниках матеріалів наукових конференцій та з'їздів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 154 сторінках принтерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалу і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури, що містить 318 джерел (з них 126 - іноземних авторів). Робота ілюстрована 16 таблицями та 18 рисунками.

Основний зміст

Матеріали й методи дослідження. Для вирішення поставленої мети і завдань дисертаційної роботи проведено комплекс експериментальних, клінічних та клініко-лабораторних досліджень.

Експериментальні дослідження проведені з метою оцінки карієс-профілактичної ефективності препарату "Вітафтор" у сполученні зі зрошеннями порожнини рота препаратом "Біоль". В експерименті використано 40 щурів лінії Вістар стадного розведення середньою вагою 53 ± 6 г. Модель карієсу у експериментальних тварин відтворювали за допомогою переведення 1-місячних щурів на карісогенний раціон Стефана. На тлі карієсогенного раціону щури з питною водою одержували субтоксичну дозу брому (500 мкг/л) і фонову дозу кальцію (100 мг/л).

Всіх тварин було розподілено на чотири групи по 10 голів у кожній: 1 група - контрольна на стандартному раціоні віварію; 2 група - модель карієсу (карієсогенний раціон); 3 група - модель карієсу + екзогенні фактори; 4 група - модель карієсу + екзогенні фактори + "Вітафтор" 125 мг/кг + 1 мл препарату "Біоль". Щоденно тваринам 4-ї групи внутрішньошлунково натще вводили "Вітафтор" у вигляді водної суспензії та зрошували порожнину рота препаратом "Біоль". Дозу "Вітафтора" перераховували щотижня відповідно до збільшення ваги тварин.

Експеримент тривав протягом 30 днів, після закінчення якого у щурів під тиопенталовим наркозом (20 мг/кг) на тлі пілокарпінової стимуляції (5 мг/кг) збирали ротову рідину, а потім тварин піддавали евтаназії, проводили забір крові, виділяли зубощелепні блоки, пульпу з нижніх різців для проведення подальших досліджень.

У зубах підраховували (в середньому на 1 щура): глибину ураження карієсом, кількість каріозних порожнин (Терешина Т.П. із співавт., 2003), ступінь атрофії альвеолярного відростка (Николаева А.В., 1967).

У гомогенатах пульпи (5 мг/мл) проводили визначення активності кислої й лужної фосфатаз за гідролізом паранітрофенілфосфата. В ротовій рідині та сироватці крові визначали активність лізоциму (Горин с соавт, 1971, у модифікації Левицького А.П. і Жигіної О.О., 2005), концентрацію малонового диальдегиду (МДА) (Стальная И.Д., 1977), активність каталази (Гирин С.В., 1999), кислої (КФ) та лужної (ЛФ) фосфатаз (Левицкий А.П., 1973), активність уреази (Левицький А.П. та ін., 1993), вміст іонізованого кальцію (Горячковский А.М., 2005).

У клінічних дослідженнях приймало участь 375 дітей у віці 11-12 років, з них 275 школярів, що народилися й проживають у м. Красноперекопськ та 100 дітей - з м. Алушта. Всі діти були розподілені на 3 клінічні групи. Основна (n=30) і 1-а група порівняння (n=20) включали дітей, що проживають в імпактній зоні содо-бромного виробництва. Як 2-а група порівняння були 50 школярів, що проживають в екологічно сприятливих умовах південного узбережжя АР Крим (м. Алушта).

Обстеження проводилися відповідно до рекомендацій ВООЗ по епідеміологічному обстеженню територій і регіонів. Дані оглядів фіксувалися в індивідуальних стоматологічних "Картах обстеження стану порожнини рота" розроблених ДУ "Інститут стоматології АМН України ". Клінічне обстеження включало збір анамнезу, огляд порожнини рота, визначення окремих компонентів стоматологічного статусу.

Визначали поширеність та інтенсивності карієсу (за індексом КПУ), ефективність профілактичних заходів оцінювали за допомогою показника редукції карієсу.

Стан гігієни порожнини рота оцінювали за допомогою індексу OHІ-S (G. Green, R. Vermіllon, 1964).

Для оцінки карієсрезистентності емалі зубів використовували TЕP-тест (за Окушко В.Р., Косаревою Л.І., 1985).

Для оцінки ризику розвитку карієсу визначали рН слини (тест Redentіs) за допомогою колориметричного експрес-тесту з використанням комплекту індикаторних папірців рН 0-12 (виробництво "Лахема"). Для оцінки стану слинних залоз оцінювали швидкість салівації (В.К. Леонтьєв, Ю.А. Петрович, 1976). Для дослідження мінералізуючої функції слини використовували тест мікрокристалізації слини (П.А. Леус, 1977).

Біохімічні методи дослідження ротової рідини дітей включали визначення активності лізоциму (Горин с соавт, 1971, у модифікації Левицького А.П. і Жигіної О.О., 2005), концентрацію малонового диальдегида (МДА) (Стальная И.Д., 1977), активності каталази (Гирин С.В., 1999), кислої (КФ) та лужної (ЛФ) фосфатази (Левицкий А.П., 1973), активності уреази (Левицький А.П. та ін., 1993), вмісту іонізованого кальцію (Горячковский А.М., 2005).

Дані з оцінки рівня еколого-гігієнічної безпеки в різних регіонах Криму надані кафедрою загальної гігієни та екології КДМУ ім. С.І. Георгіївського (зав. каф. - д.мед.н., професор Шибанов С.Е.).

Алгоритм проведення профілактичних заходів. У дітей основної групи застосовувався лікувально-профілактичний комплекс, що включав санацію порожнини рота, навчання гігієні ротової порожнини із застосуванням зубного еліксиру "Лакалут-антіплак", застосування лікарського препарату "Вітафтор" (по 1 таблетці після їжі 1 раз на день протягом місяця), вживання на ніч лікарського препарату "Сорбекс" у капсулах протягом місяця, проведення електрофорезу з препаратом "Біоль" протягом 10 днів. Курс лікування в основній групі повторювали кожні 6 місяців протягом двох років.

Отримані в результаті дослідження дані оброблялися методами дисперсійного і кореляційного аналізу за допомогою пакета прикладних програм Statіstіca 7.0 (StatSoft Іnc., США).

Результати дослідження і їх обговорення. Вивчення поширеності та інтенсивності карієсу зубів, особливостей його клінічного перебігу в дітей, що проживають у районах, контрастних за ступенем екологічної напруженості, показало, що в зоні Красноперекопсько-Армянського промислового вузла частота карієсу в півтора рази вище, ніж у приморській рекреаційній зоні. Істотні розходження між групами спостерігалися також за показниками інтенсивності карієсу (КПУ відповідно 3,8±0,3 і 3,1±0,3 (p<0,05)), рівнем гігієни (OHІ-S відповідно, 2,0±0,1 і 1,5±0,1 балів), частоти затримки прорізування премолярів (44,4% і 3,0% в основній групі і групі порівняння відповідно).

Збільшення частоти затримки прорізування постійних зубів більш ніж на порядок свідчить про загальну дезадаптацію організму, а також про необхідність активного скринінга і санаційних заходів. Це припущення підтверджується результатами кореляційного аналізу, що дозволив виявити прямий кореляційний зв'язок (r=0,54 p<0,05) між поширеністю карієсу й затримкою прорізування постійних зубів. Коефіцієнт асоціації інтенсивності карієсу та екологічних умов проживання також свідчить про наявність певного зв'язку між даними показниками: RA=0,59 p<0,05.

Звертає на себе увагу більш висока активність каріозного процесу в дітей промислового регіону. Так, якщо серед дітей з екологічно благополучного регіону найбільш часто зустрічався карієс І ступеня активності - 43,2±1,34%, то серед дітей Красноперекопська частіше зустрічався ІІ і ІІІ ступінь активності (42,4±1,25% і 14,4±2,5%, відповідно). При цьому ступінь активності карієсу також тісно корелював з поширеністю зубо-щелепних аномалій: R=67,8 p<0,05. Однак, залишається неясним як саме реалізується дія несприятливих факторів зовнішнього середовища в зоні впливу підприємств содо-бромного виробництва. З огляду на високу чутливість дітей до екзогенних факторів велике значення має оцінка додаткових факторів ризику.

До числа останніх належить гігієнічний стан порожнини рота. Як виявилося у м. Красноперекопськ в дітей рівень гігієни порожнини рота був незадовільним (OHІ-S: 2,0±0,1 балів), у той час як у м. Алушті показник був ближче до задовільного рівня (1,5±0,1 балів, p<0,05).

Тісно корелювали з результатами оцінки клінічного статусу й дані лабораторних досліджень. Так, у дітей із групи порівняння, що проживали в м. Алушті показник ТЕР-теста склав 3,2±0,20 балів, тоді як серед дітей з м. Красноперекопська він становив від 4,2±0,23 до 4,4±0,14 балів (p<0,05). Таким чином, кислотостійкість емалі у дітей, що проживають в екологічно несприятливих умовах була значно нижче чим у їх однолітків з курортно-рекреаційної зони південного берега Криму.

Активній демінералізації емалі в дітей дослідної групи сприяє і зміна рН. Якщо в дітей з м. Красноперекопська рН ротової рідини становила від 6,32±0,05 до 6,54±0,07 в основній групі, і від 6,38±0,04 до 6,52±0,03 у групі порівняння то у групі дітей м. Алушти значення показника перебували в діапазоні від 6,47±0,06 до 6,82±0,07.

У дітей основної групи на початку дослідження швидкість салівації склала 0,46±0,02 мл/хв. У групі порівняння №1 значення показника було дещо вище (0,57±0,05 мл/хв), але відмінності, які спостерігалися, не були статистично достовірними, тоді як у групі порівняння №2 показник слиновиділення значно перевищував наведені значення (0,72±0.07 мл/хв, р<0,05). Нами встановлений кореляційний зв'язок між зниженням рівня салівації і зсувом рН у кислу сторону (r=0,62 p<0,05), що свідчить про синергічність досліджуваних явищ, а відповідно - і про однотипність патогенетичних механізмів.

Значний інтерес представляють результати вивчення феномена мікрокристалізації змішаної слини. В основній групі в 13,3% випадків виявляли 1-й тип мікрокристалізації, в 36,1% - 2-й тип; 3-й і 4-й тип виявляли, відповідно, в 45,2% і 5,5% випадків. У групі порівняння № 1 структура морфологічних типів мікрокристалізації була подібною. У той же час, у дітей групи порівняння №2, що проживають в екологічно сприятливих умовах, структура типів мікрокристалізації значно відрізнялася від вищенаведеної. Переважання кристалів 3-го типу в дітей, віднесених до основної групи й групи порівняння №1, свідчить про високий карієсогенний потенціал та виснаження процесів ремінералізації.

Зокрема, частота 1-го типу мікрокристалізації була в півтора рази (24,3 %) більше ніж серед дітей, що проживають в екологічно несприятливих умовах, та в 1,1 рази частіше зустрічався 2-й тип мікрокристалізації - 43,5%, тоді як 3-й тип мікрокристалізації визначався тільки в 29,6 % випадків, а 4-й - в 2,5 % випадків. Пригнічення процесів кристалоутворення в дітей основної групи й групи порівняння №1 свідчить про низькі ремінералізуючі властивості ротової рідини.

При вивченні біохімічних характеристик ротової рідини в дітей, віднесених до різних клінічних груп, нами встановлені певні закономірності, що підтверджують роль екологічного фактора у формуванні захворюваності карієсом. Так, вміст іонізованого кальцію в ротовій рідині дітей, що проживають у м. Красноперекопську був значно нижче (0,73 ± 0,05 ммоль/л) ніж у дітей, що проживають у м. Алушті (0,95 ± 0,08 ммоль/л p<0,05). Це також свідчить про пригнічення ремінералізуючої функції і про високий ризик розвитку карієсу.

З іншого боку, при вивченні мікробіоценозу порожнини рота за допомогою непрямих методів (активність уреази та вміст лізоциму) були отримані дані, що свідчать про наявність патологічної карієсогенної мікрофлори, а також про зниження рівня антибактеріального захисту і місцевого імунітету. Так, у дітей основної групи та групи порівняння №1 активність уреази склала 0,73±0,05 мкат/л, а в групі порівняння № - 0,31±0,08 мкат/л (р<0,001). Активність лізоциму відповідно склала 0,11±0,01 од/мл і 0,23±0,03 од/мл.

Результати клініко-біохімічного дослідження свідчать про активацію процесів ПОЛ на тлі пригнічення механізмів антиоксидантного захисту. Вміст МДА у дітей основної групи і групи порівняння №1 склав 0,45±0,06 мкмоль/л, тоді як у групі порівняння №2 - 0,24±0,05 мкмоль/л (p<0,05). Активація ПОЛ супроводжувалася реципрокним зниженням активності каталази (0,11±0,01 мкат/л та 0,15±0,01 мкат/л відповідно).

Виходячи з отриманих даних, у розроблений лікувально-профілактичний комплекс були включені препарати з антиоксидатною і ремінералізуючою дією, а також заходи, що підвищують адаптаційний потенціал організму. До складу комплексу були включені препарати "Вітафтор", "Сорбекс", зубний еліксир "Лакалут-антіплак", а також электрофорез із розчином лікувальної грязі (препарат "Біоль"). При виборі даних препаратів ми виходили з особливостей загальноклінічних і клініко-лабораторних проявів основного захворювання, враховували міжлікарську взаємодію, можливості місцевого застосування екстракту лікувальних грязей за допомогою електрофореза.

З метою патогенетичного обґрунтування доцільності застосування даного лікувального комплексу були проведені експериментальні дослідження.

Для оцінки можливої ролі екологічних факторів у зоні впливу содо-бромного виробництва в одній із груп протягом усього експерименту тварини одержували субтоксичну дозу брому й фонову дозу кальцію (відповідно 500 мг/дм 3 і 100 мкг/дм 3). Як виявилося, ці дози практично не вплинули на показники інтенсивності каріозного процесу.

Однак, при порівнянні біохімічних показників нами було визначено більш виразне підвищення активності кислої фосфатази й зниження активності лужної фосфатази в пульпі зубів тварин, що піддавалися дії екзогенних факторів (відповідно 0,069±0,005 і 0,51±0,07 мкат/кг). Дані обставини свідчать про порушення процесів мінералізації твердих тканин зуба під впливом субтоксичної дози брому й фонової дози кальцію. Застосування запропонованого комплексу сприяло не тільки збереженню активності лужної фосфатази на високому рівні (1,64±0,18), але й нормалізувало активність кислої фосфатази пульпи зубів (до 0,051±0,003, р < 0,05).

Крім того, у тварин дослідної групи на тлі застосування "Вітафтора" у сполученні зі зрошенням порожнини рота препаратом "Біоль" нормалізувалася активність лізоциму (з 2,4±0,3 од./л до 4,9±0,4 од./л, р < 0,05), вміст кальцію у ротовій рідині (з 1,51±0,08 мкмоль/л до 1,66±0,11 мкмоль/л), підвищилась активність каталази (з 0,195±0,016 мкат/л до 0,286±0,023 мкат/л, р < 0,02) у сироватці крові при одно-часному зниженні активності ПОЛ (концентрація МДА знизилась з 0,85±0,03 до 0,74±0,02 мкмоль/л, р < 0,05), значно знизилась загальна протеолітична активність крові (з 3,48±0,19 нкат/л до 2,27±0,25 нкат/л, р < 0,05) при реципрокному збільшенні активності інгібітору трипсину (з 0,874±0,005 г/л до 0,928±0,003 г/л).

Відповідно до вимог сучасної клінічної епідеміології, лабораторні дослідження ефективності медичних втручань мають лише обмежену доказовість і вимагають підтвердження в контрольованих клінічних дослідженнях.

Як показали наші подальші дослідження, протягом усього періоду катамнестичного спостереження (до 24 місяців) у дітей, віднесених до основної групи й групи порівняння №1 спостерігалася позитивна динаміка як загальноклінічних, так і клініко-лабораторних показників. За перші 6 місяців після початку застосування лікувально-профілактичного комплексу приріст карієсу зубів в основній групі не перевищував 0,1.

Із збільшенням тривалості застосування розробленого комплексу розходження між групами порівняння збільшувалися: через рік приріст карієсу постійних зубів у дітей, віднесених до основної групи був в 1,5 рази менше, ніж у групі порівняння №1 (контрольної), а через 2 роки - у два рази менше, ніж у групі контролю. Таким чином, протективний ефект лікувально-профілактичного комплексу мав кумулятивний характер, у результаті чого редукція карієсу зубів по приросту КПВП за 2 роки склала 51,9 % (табл. 1).

Таблиця 1 Ефективність лікувально-профілактичних заходів

Групи	Основна (n=30)	Порівняння (n=20)
КПВЗ	вихідний рівень	3,80±0,02	3,79±0,02
	через рік	4,0±0,01*	4,12±0,01
	через 2 роки	4,30±0,01*	4,83±0,01
Прирост інтенсивності карієсу, абс.	через півроку	0,1±0,01*	0,25±0,01
	через рік	0,3±0,01*	0,9±0,01
	через 2 роки	0,5±0,01*	1,04±0,01
Редукція карієсу в %	через рік	33,3 %*	11,2 %
	через 2 роки	51,9 %*	0 %

Примітка. * - показник вірогідності p < 0,05, розрахований по відношенню до групи порівняння.

При вивченні динаміки біохімічних показників висока клінічна ефективність запропонованого комплексу також одержала підтвердження. Зокрема, у пацієнтів значно зросла ремінералізуюча здатність ротової рідини - вміст кальцію при вихідному рівні 0,73±0,05 мкмоль/л збільшився в основній групі до 1,15±0,10 мкмоль/л через 6 місяців і до 1,24±0,16 мкмоль/л через 12 місяців, у той час як у групі порівняння вміст кальцію не перевищував 0,99±0,12 через 6 місяців після початку лікування (табл. 2).

Крім того, у пацієнтів основної групи під впливом лікувально-профілактичного комплексу відбулося виразне зниження активності уреази (до 0,73±0,08 мккат/л), що свідчить про нормалізацію мікробіоценозу порожнини рота. Якщо в групі порівняння традиційне лікування приводило до помірного зниження активності уреази тільки в перші 6 місяців після початку лікувальних заходів (до 0,51±0,05 мккат/л), після чого показники наближалися до вихідного рівня (0,63±0,07 мккат/л через 12 місяців і 0,65±0,08 мккат/л через 24 місяця); то в основній групі позитивні зміни активності уреази зберігалися протягом всього катамнестичного періоду (відповідно, 0,36±0,06 мккат/л, 0,29±0,04 мккат/л і 0,39±0,05 мккат/л).

Подібні зміни спостерігалися і відносно активності в ротовій рідині лізоциму. Так, при збільшенні активності цього неспецифічного фактора імунітету в групі порівняння в 1,3-1,5 рази (з 0,13±0,01 од./мл до 0,20±0,02 од./мл через 6 місяців з наступним наближенням до вихідних значень), в основній групі даний показник збільшився в 2,5-3 рази (з 0,11±0,01 од./мл до 0,31±0,04 од./мл через 6 місяців, 0,25±0,03 од./мл через 1 рік і 0,26±0,03 од./мл через 2 роки, відповідно). При цьому розходження між групами порівняння протягом усього періоду спостереження залишалися достовірними (p<0,05).

Така динаміка свідчить про високу клінічну ефективність розробленого комплексу. Зміни активності лізоциму можуть бути обумовлені як загальним впливом засобів з детоксикуючою дією ("Сорбекс"), так і місцевим застосуванням адаптогена "Біоль".

Таблиця 2 Вплив карієспрофілактичних заходів на стан локального гомеостазу у дітей

Строки дослідження	Групи	Вихідний рівень	Через 6 місяців	Через 12 місяців	Через 24 місяця
Вміст кальцію, ммоль/л	Порівняння	0,77±0,09	0,99±0,12 P1 >0,05	0,84±0,07 P12>0,05	0,92 ± 0,08 P1 > 0,05
	Основна	0,73 ± 0,05P1 > 0,7	1,15 ± 0,10 P > 0,3 P1 < 0,001	1,24±0,16 P < 0,02 P1 < 0,002	1,08 ± 0,09 P > 0,2 P1 < 0,002
Активність уреази, мккат/л	Порівняння	0,842±0,095	0,51 ± 0,05 P1 < 0,002	0,63±0,07 P1 > 0,05	0,65±0,08 P1 > 0,05
	Основна	0,73±0,08	0,36 ± 0,06 P < 0,05 P1 < 0,002	0,29±0,04 P < 0,002 P1 < 0,001	0,38±0,05 P < 0,01 P1 < 0,002
Активність лізоциму, од/мл	Порівняння	0,13±0,01	0,20±0,02 P1 < 0,002	0,16±0,02 P1 > 0,05	0,16±0,02 P1 > 0,05
	Основна	0,11±0,01	0,31 ± 0,04 P < 0,01 P1 < 0,001	0,25±0,03 P < 0,01 P1 < 0,001	0,26 ± 0,03 P < 0,01 P1 < 0,001
Вміст МДА, мкмоль/л	Порівняння	0,56 ± 0,07	0,32 ± 0,05 P1 < 0,01	0,42±0,03 P1 > 0,1	0,53 ± 0,06 P1 > 0,05
	Основна	0,45 ± 0,06	0,24 ± 0,03 P > 0,05 P1 < 0,02	0,27± 0,02 P < 0,001 P1 < 0,01	0,31 ± 0,02 P < 0,001 P1 < 0,05
Активність каталази, мкат/л	Порівняння	0,13±0,01	0,17 ± 0,02 P1 < 0,05	0,15±0,01 P1 > 0,25	0,12 ± 0,01 P1 > 0,05
	Основна	0,12±0,01 P > 0,4	0,22 ± 0,17 P >0,05 P1 < 0,001	0,24± 0,04 P < 0,05 P1< 0,01	0,21±0,02 P < 0,001 P1 < 0,001

Примітка. Р - достовірність відмінностей між значеннями показників в основній групі і групі порівняння; Р 1 - достовірність відмінностей показників по відношенню до вихідного рівня.

Крім того, клінічні дані підтвердили високу ефективність запропонованого комплексу в нормалізації процесів антиоксидантного захисту. Як у результаті виснаження субстрату, так і внаслідок впливу компонентів з антиоксидантною активністю, вміст МДА знизився в 1,5-2 рази при реципрокному збільшенні активності каталази (відповідно 0,31±0,02 мкмоль/л і 0,21±0,02 мкат/л). Слід зазначити, що в групі порівняння, де пацієнти одержували традиційне лікування позитивні зміни нівелювалися вже до кінця першого року після проведення комплексу лікувальних заходів (вміст МДА 0,53±0,06 мкмоль/л, активність каталази - 0,12±0,01 мкат/л).

Таким чином, незважаючи на те, що проведення базової терапії також призвело до зниження концентрації МДА в ротовій рідині дітей через 6 місяців після лікування на 42,9 %, додаткове призначення електрофорезу з препаратом "Біоль", прийом "Вітафтору", "Сорбекса" та застосування "Лакалут-антіплак" через 6 місяців зменшило вміст МДА в ротовій рідині дітей основної групи в 1,5 рази. Підвищення рівня МДА через 12 і 24 місяця у пацієнтів групи порівняння свідчить про те, що проведення базової терапії карієсу недостатньо для стійкого зниження інтенсивності ПОЛ в ротовій порожнині. У той же час, призначення регулярних курсів лікувально-профілактичного комплексу привело до стабільного зниження рівня ПОЛ протягом усього катамнестического періоду спостереження. Клінічні ефекти запропонованого комплексу обумовлені підвищенням мінералізуючої функції ротової рідини, активності антимікробного захисту й антиоксидантної системи ротової порожнини.

Таким чином, експериментальні та клініко-лабораторні дослідження довели високу ефективність розробленого комплексу профілактики карієсу зубів у дітей, що мешкають в геохімічній зоні з антропогенним навантаженням.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, пов'язаного з підвищенням ефективності профілактики карієсу зубів у дітей, що проживають у промисловому регіоні з антропогенним навантаження.

1. На підставі проведених досліджень встановлено високу поширеність (74 %) та інтенсивність (3,8 ± 0,3) карієсу зубів у 12-річних дітей, які мешкають в геохімічній зоні з антропогенним навантаженням, а також виявлено в них погіршення рівня гігієни порожнини рота, зниження карієсрезистентності емалі (на 26 %), низькі ремінералізуючі властивості ротової рідини (переважання мікрокрісталізації 3 типу), підвищення частоти затримки прорізування постійних зубів (в 14,5 разів), що свідчить про загальну дезадаптацію організму, а також про необхідність активного скринінга і вживання санаційних заходів.

2. Показано, що у дітей м. Красноперекопськ відбувається зменшення швидкості слиновиділення (p <0,05), рН ротової рідини (p <0,05), вмісту іонізованого кальцію (на 23 %), зменшення активності каталази (в 1,4 рази) на тлі підвищення концентрації малонового діальдегіду (в 1,9 раз), зменшення активності лізоциму (в 2,1 рази), підвищення активності уреази (в 2,4 рази) у ротовій рідині, що призводить до виникнення карієсогенної ситуації в порожнині рота.

3. В експерименті на моделі впливу субтоксичної дози брому й фонової дози кальцію показана висока карієспрофілактична ефективність сполученого застосування "Вітафтору" та лікувальної грязі "Біоль", про що свідчить зниження інтенсивності каріозного процесу (зменшення кількості каріозних порожнин на 30 % та їх глибини - на 27 %), збільшення співвідношення ЛФ/КФ в пульпі зубів (в 4,4 рази) та підвищення вмісту кальцію у ротовій рідині (на 10 %).

4. Розроблено, обґрунтовано та опрацьовано комплекс та алгоритм проведення профілактичних заходів у дітей, що мешкають в регіоні антро-погенного навантаження, що складається з санації порожнини рота, проведення професійної гігієни, навчання гігієнічним навичкам, призначення фторвміщуючого препарату "Вітафтор", антациду "Сорбекс", зубного еліксиру із хлоргексидином "Лакалут-антіплак" та електрофорезу лікувальної грязі "Біоль".

5. Доведена висока карієспрофілактична ефективність запропонованого комплексу профілактики карієсу зубів у дітей, що мешкають в умовах антропогенного навантаження, про що свідчить збільшення редукції карієсу зубів (51,9 %) та покращення показників мікрокристалізації ротової рідини (збільшення кристалів ІІ типу до 46 %, зменшення кристалів ІІІ типу до 34 %).

6. За результатами біохімічних досліджень ротової рідини дітей встановлено, що використання комплексу профілактики призводить до підвищення мінералізуючої функції ротової рідини (збільшення вмісту кальцію в 1,7 разів через 1 рік), неспецифічного антимікробного захисту (збільшення активності лізоциму в 2,5 рази) та дозволяє нормалізувати стан системи ПОЛ-АОС (зниження рівня МДА в ротовій рідині на 46,7 % на тлі підвищення активності каталази в 1,8 раз).

Практичні рекомендації

На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень з метою підвищення ефективності профілактики карієсу зубів у дітей, що мешкають в геохімічній зоні з антропогенним навантаженням, пропонується алгоритм проведення профілактичних заходів, що включає:

- проведення санації та професійної гігієни порожнини рота;

- навчання гігієнічним навичкам;

- призначення фторвміщуючого препарату "Вітафтор" (по 1 табл. 1 раз на день протягом місяця);

- призначення антациду "Сорбекс" (по 1 капсулі на ніч протягом місяця);

- полоскання зубним еліксиром "Лакалут-антіплак"

- проведення електрофорезу лікарської грязі "Біоль" (за допомогою біполярного електроду протягом 10 днів).

Рекомендується застосування комплексу двічі на рік (кожні 6 місяців).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бабушкина Н.С. Поражение кариесом зубов у детей, проживающих в промышленном регионе Крыма / Н.С. Бабушкина // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук практического здравоохранения: труды КГМУ. - Симферополь, 2002. - Т. 138, Ч. 1. - С. 13-15.

2. Бабушкина Н.С. Экспериментальное исследование воздействия токсических доз кальция и брома, а также профилактической эффективности Биоля и Витафтора / Н.С. Бабушкина // Таврический медико-биологический вестник. - 2009 - № 1(45) - С. 115-117.

3. Бабушкина Н.С. Биохимические показатели слюны и эффективность профилактики кариеса зубов у детей / Н.С. Бабушкина // Таврический медико-биологический вестник. - 2009 - № 3 (47) - С. 7-9.

4. Бабушкина Н.С. Влияние экологических факторов на интенсивность кариеса зубов у школьников Крыма / Н.С. Бабушкина // Таврический медико-биологический вестник. - 2007. - № 1 - С. 7-8.

5. Бабушкина Н.С. Профилактика кариеса у школьников, проживающих в условиях содобромного производства / Н.С. Бабушкина // Український стоматологічний альманах. - 2006 - № 5 - С. 65-66.

6. Патент на корисну модель № 43055, Україна, МПК (2009) А 61С 8/00. Спосіб профілактики і лікування карієсу зубів у дітей, що мешкають у регіоні содо-бромного виробництва / О.В. Деньга, Н.С. Бабушкіна, Д.Д. Жук. - № u200903128; Заявл. 26.05.2009; Опубл. 27.07.2009. - Бюл. № 14. Участь здобувача полягає у проведенні патентного пошуку та клініко-лабораторних досліджень.

7. Райда А.И. Сравнительный анализ интенсивности кариеса зубов у детей различных регионов Крыма. / А.И. Райда, Н.С. Бабушкина // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця ("Стоматологічне здоров'я - дітям України": наук.-практ. конф.: тези доп., Київ, 28-29 вересня 2007 р.). - Київ, 2007. - С. 117. Участь здобувача полягає у проведенні клініко-лабораторних досліджень, підготовці тез до друку.