Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

УДК 616.314.17-008.1-057:666.97[-036-08-084

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА У ПРАЦІВНИКІВ ЦЕМЕНТНОГО ВИРОБНИЦТВА

Бандрівська Надія Нилівна

Львів-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Заболотний Тарас Дмитрович - завідувач кафедри терапевтичної стоматології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України

Офіційні опоненти:

· доктор медичних наук, професор Кулигіна Валентина Миколаївна - завідувач кафедри терапевтичної стоматології Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова МОЗ України

· доктор медичних наук, професор Герелюк Віталій Іванович - завідувач кафедри терапевтичної стоматології Івано-Франківського національного медичного університету МОЗ України

Захист відбудеться 5 лютого 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (79000, м. Львів, вул.. Січових стрільців, 6).

Автореферат розісланий 31 грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Переяслов А.А.

Анотації

Бандрівська Н.Н. Особливості клінічного перебігу, лікування та профілактика захворювань пародонта у працівників цементного виробництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. - Львів, 2010.

У 500 працівників технологічних професій цементного виробництва, які становили основну групу дослідження, захворювання пародонта виявлено у 91,2 ± 1,2%, що в 1,3 раза вище порівняно із не зайнятими на ЦВ (72,57 ± 3,38%; р < 0,001). Зі збільшенням віку і стажу роботи на підприємстві частота захворювань пародонта в основній групі істотно перевищувала відповідні показники групи порівняння.

Мікробіологічними дослідженнями визначено мікробний пейзаж пародонтальних кишень та назубного каменю у хворих основної групи, який містив широкий діапазон патогенної мікрофлори і дріжжеподібних грибків.

Гістологічне дослідження біоптатів ясен уможливило ідентифікацію особливостей морфології та запальної реакції на всіх рівнях структурної організації ясен. мікробіологічний пародонтальний назубний

Біохімічними методами встановлено посилення вільнорадикального окиснення у ротовій рідині осіб при інтактному пародонті за впливу чинників ЦВ. У хворих на генералізований пародонтит посилення перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) було вірогідно вищим порівняно з контролем, що свідчить про додатковий вплив профпатогенів на інтенсифікацію ПОЛ.

Вивчено основні показники гіпоксії в організмі працівників ЦВ у співвіднесенні із запально-дисторофічними змінами зубоутримуючих тканин, що засвідчило швидкий розвиток захворювань пародонта в умовах тканинної гіпоксії, зумовленої ХОЗЛ, інтоксикацією профпатогенами, зрушенням ПОЛ/АОЗ.

Вперше для орієнтації у перебігу явищ остеопорозу застосовано морфометричний індекс, вивчено його динаміку у хворих на ГП працівників ЦВ, залежно від віку, стажу роботи, співставлень із важкістю захворювання пародонта.

Результати проведених клінічно-лабораторних досліджень стали підґрунтям для відповідного опрацювання схем лікування та профілактики захворювань пародонта із залученням засобів патогенетично спрямованої дії (гель "Пантестин-Дарниця, світлотерапевтична лампа "Біоптрон-Компакт-ІІІ", реополіглюкін, "Ліпін", "Бівалос"). Ефективність запропонованого лікування підтверджена клінічними результатами та індексними оцінками у найближчі та віддалені терміни.

Ключові слова: захворювання пародонта, шкідливі виробничі чинники, цементне виробництво, ротова рідина, мікрофлора пародонтальних кишень, гіпоксія, остеопороз, "Пантестин", "Ліпін", "Бівалос".

Бандривская Н.Н. Особенности клинического течения, лечение и профилактика заболеваний пародонта у работников цементного производства.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого. - Львов, 2010.

Диссертационная работа посвящена изучению особенностей клинического течения и механизмов развития заболеваний пародонта у работников цементного производства и разработке патогенетически направленных лечебно-профилактических схем.

По результатам комплексного стоматологического обследования 500 работников технологических профессий цементного производства (ЦП) (основная группа наблюдения) распространенность заболеваний пародонта составила 91,20 ± 1,20%, по сравнению с 72,57 ± 3,38% группы контроля - 175 лицами, не контактирующими во время работы с профессиональными вредностями (р < 0,001). С увеличением стажа работы у обследованных лиц основной группы установлен рост распространенности и усиление тяжести дистрофически-воспалительного процесса в пародонте. Цифровые значения пародонтального индекса, индексов гигиены и CPITN у обследованных основной группы достоверно превышали аналогичные показатели сравнения, что свидетельствовало о более глубоком поражении зубоудерживающих тканей на фоне влияния факторов производства.

Микробиологическими, биохимическими, морфологическими, морфометрическими методами изучены некоторые явления и механизмы развития патологического процесса в пародонте при воздействии факторов производственной среды (неблагоприятный микроклимат, шум, вибрация, цементная пыль), а также фоновой профпатологии (хронические обструктивные заболевания лёгких (ХОЗЛ), гипоксия, остеопороз).

Изучен состав микрофлоры пародонтальных карманов и зубного камня. В микробном пейзаже установлено преобладание кокковой флоры: стафилококки (10,5%), стрептококки (16,9%). Высоким был удельный вес грамотрицательных палочек семейств Pseudomonadaceae i Enterobacteriacene (8,9%), бактероидов (26,6%) и Candida spp. (12,2%). Микробиологический спектр зубного камня характеризовался подобными видами с существенным преобладанием грампозитивных факультативных палочек Lactobacterium, Nocardia (36,7%). Преобладание отдельных видов и частота их выявления изменялась соответственно степени тяжести патологического процесса в тканях пародонта.

Гистологическое исследование биоптатов десен сделало возможным идентификацию патоморфологических изменений на всех уровнях структурной организации десен.

Биохимическими исследованиями установлено усиление перекисного окисления липидов и снижение уровней факторов антиоксидантной защиты в ротовой жидкости работников технологических профессий основной группы по сравнению с контролем, что свидетельствует о дополнительном влиянии профпатогенов на интенсификацию свободнорадикального повреждения тканей.

Биохимическими методами доказано наличие тканевой гипоксии в организме рабочих цементного производства и, в частности, в пародонте, что коррелировало с фоновым ХОЗЛ в анамнезе у данного контингента и агрессивностью течения пародонтита.

Количественным морфометрическим методом рассчитан индекс остеопороза, установлена его зависимость от производственного стажа у больных с генерализованным пародонтом работников ЦП.

На основании проведенных исследований для больных пародонтитом, работающих в условиях ЦП, были разработаны и апробированы лечебно-профилактические патогенетические модели с включением в общую терапию метаболического корректора "Липин" и ремодулятора костной ткани "Бивалос"; для местного применения - реополиглюкин и "Пантестин Дарница"; с целью физиотерапии - светолечение аппаратом "Биоптрон-Компакт-III".

Эффективность разработанных схем комплексного лечения и профилактики воспалительных заболеваний пародонта подтвердилась клиническими результатами и индексными объективными оценками в ближайшие и отдаленные сроки лечения.

Ключевые слова: заболевания пародонта, вредные производственные факторы, цементное производство, ротовая жидкость, микрофлора пародонтальных карманов, гипоксия, остеопороз, "Пантестин", "Липин", "Бивалос".

Bandrivska N.N. The peculiarities of the clinical course, treatment and prevention of the periodontal diseases in workers of cement industry. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of medical sciences by speciality 14.01.22 - stomatology. - Danylo Halytsky Lviv National Medical University. - Lviv, 2010.

In 500 workers of technological professions of cement industry, which formed the main group of supervision, the incidence of periodontal disease was 91,20 ± 1,20%, that was by 1,3 higher comparatively to controls (72,57 ± 3,38%; p < 0,001). With the increase of age and accumulated years of work on the cement enterprise the frequency and severity of the periodontal diseases in the main group were substantially exceeding analogical indexes in controls.

The microbiological research had presented the biotope of periodontal pockets and dents stone containing the wide range of pathogenic microflora and Candida fungi. Histological study of gum tissues had revealed pathomorphological changes on all levels of structural organization of gum mucosa.

Biochemical methods had shown strengthening of lipoperoxidation in the oral liquid in persons of main group with intact periodontium, in patients with generalized periodontitis it was substantially expressed comparatively to controls, which testifies to additional influence of industrial agents on intensification of lipoperoxidation. Biochemical methods have it proved being of tissue hypoxia in the organism of workers of cement industry and in particular, the changes of basic indexes of hypoxia: diminishing of partial pressure of O2, increasing of CO2, decrease of saturation of SаO2, and also acceleration of cardiac reductions.

The method of morphometric estimation of duration of osteoporosis index, which had showed it, sharply expressed for the patients of main group and depending on accumulating time of work.

The results of the clinical and laboratory research had underlayed charts of treatment and prophylaxis of parodontal disease in cement producers by the use of facilities of the directed action: gel "Pantestin-Darnitsya, lighttherapy lamp "Bioptron-Compact-III", reopoliglucin, "Lipin", "Bivalos". Efficiency of the offered treatment had been confirmed clinically in the nearest and remote terms and verified within objective index criterias.

Keywords: periodontal diseases, harmful industry factors, cement industry, oral liquid, microflora of periodontal pockets, antioxidant deficiency, hypoxia, osteoporosis, "Pantestin", "Lipin", "Bivalos".

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Масова розповсюдженість захворювань пародонта, значне наростання їх деструктивних форм вже у молодому віці, високий відсоток рецидивів зумовлюють актуалізацію цієї проблеми для сучасної стоматології.

Результати досліджень вчених дають підстави для узагальненого висновку про ескалацію виникнення патологічних змін у зубоутримуючих тканинах внаслідок дії низки ендогенних і екзогенних чинників і необхідність модифікації тактики їх лікування і профілактики з урахуванням як загальносоматичного тла, так і оточуючого середовища (Заболотний Т.Д., 1992; Haffajee A.D., Yenco R.G., 1996; Білоклицька Г.Ф., 2000; Мазур І.П., 2000; Ярова С.П., 2000; Beck G.D., Offenbaker S., 2001; Мащенко І.С., 2003; Teng H.C et al., 2003; Косенко К.М., 2004; Dogan B. et al., 2005; Чумакова Ю.Г., 2006; Борисенко А.В., 2008).

Трудове і соціальне середовище, у рамках якого опосередковується діяльність людини, характеризується комплексом взаємодіючих факторів: технологічних, соціально-побутових умов та режимів праці. Техногенний вплив спричинює дезадаптацію біогенетичних і психофізіологічних характеристик організму, що призводить до зростання частоти і обтяжує перебіг низки захворювань (Брикалін В.П., 1995; Зербіно Д.Д., 1999; Басанец А.В., 2003; Величковський Б.Т., 2008).

Підтвердженням взаємозв'язку захворювань пародонта з реакцією макроорганізму на фактори зовнішнього середовища є висока частота захворювань у забруднених регіонах (Нейко Є.М., Рудько Г.І., Смоляр Н.І., 2001; Удод А.А., 2008). Тому, з'ясування впливів довкілля на стан зубоутримуючих тканин, належить до актуальних наукових напрямків, а пріоритетну значимість становить вивчення причинно-наслідкових зв'язків виникнення і розвитку захворювань пародонта за впливу професійних шкідливостей (Корытный Д.Л., Пеккер Р.Я., 1985; Ковальов Є.В., 1989, Грохольский А.П. и соавт., 2002; Кулигіна В.М., 2003; Самойленко А.В., 2003; Чижевський І.В., 2004; Ковач І.В., 2006), метою яких є визначення підстав для організації адекватної стоматологічної допомоги у трудових колективах.

Згідно галузевих стандартів і вислідів санітарно-гігієнічних характеристик умов праці на цементних заводах (Шандала М.Г., 1957; Саахадзе В.П., Василини О.А., 1984; Кверенчхиладзе Р.Т., 1993), у процесі виробництва цементу на організм працюючих впливає комплекс шкідливих чинників: несприятливий мікроклімат, шум, вібрація, а головне Ї запиленість силікатами виробничих приміщень, потенційований ефект яких призводить не лише до загального вичерпання та ослаблення, а спричинює специфічну професійну патологію в організмі працюючих (Луб'янова І.П., Резников А.П., 1990).

Контакт із ксенобіотиками є ймовірною причиною високої частоти захворювань пародонта у працівників цементного виробництва (ЦВ). Однак у фаховій літературі ми не знайшли результатів стоматологічних досліджень цієї проблеми на цементних підприємствах. Отже, залишаються невирішеними питання епідеміології, особливостей розвитку та клінічного перебігу, лікування та профілактики захворювань пародонта у працівників, які становлять значиму частину зайнятих у будівельній галузі.

Викладені положення стали основою для вибору теми цього дослідження, його мети та завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри терапевтичної стоматології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького "Патогенез, клініка, діагностика, лікування стоматологічних захворювань, що розвиваються на фоні несприятливої дії екзо- та ендогенних чинників" (державна реєстрація №010ОИ 002268; інв. №30.00.0004.00).

Мета і задачі дослідження. Підвищення ефективності лікування і профілактики захворювань пародонта у працівників цементного виробництва опрацюванням та апробацією комплексу лікувально-профілактичних заходів на підставі вивчення пародонтального статусу, клінічних та лабораторних досліджень.

Для досягнення визначеної мети поставлено наступні завдання:

1. Визначити поширеність, інтенсивність та особливості клінічного перебігу захворювань пародонта у працівників цементного виробництва (ЦВ).

2. Вивчити характер мікробіологічного вмісту пародонтальних кишень та зубного каменю.

3. Дослідити морфологічні зміни на матеріалах біоптатів ясен у працівників цементного виробництва.

4. Визначити динаміку показників перекисного окиснення ліпідів та системи антиоксидантного захисту у ротовій рідині при різних ступенях генералізованого пародонтиту в осіб, зайнятих на цементному виробництві.

5. Простежити зміни інтегральних показників гіпоксії у працівників ЦВ з хронічними обструктивними захворюваннями легень, хворих на генералізований пародонтит.

6. Провести морфометричний аналіз стану кісткової тканини.

7. Опрацювати та апробувати схеми комплексного лікування і профілактики захворювань пародонта у виробників цементу із застосуванням запропонованих лікувальних моделей, оцінити їх ефективність.

Об'єкт дослідження - пародонтальний статус осіб, зайнятих на цементному виробництві.

Предмет дослідження - тканини пародонта, мікрофлора пародонтальних кишень та зубного каменю, ротова рідина, біоптати ясен, кров, рентгенограми бокової проекції хребта, дентальні ортопантограми.

Методи дослідження. У роботі використано епідеміологічні, клінічні, мікробіологічні, біохімічні та гістологічні методи. Вперше у стоматології стан кісткової тканини вивчали кількісним рентгенологічним морфометричним методом за індексом остеопорозу (Подрушняк Е.П., 1987).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено поширеність, інтенсивність та динаміку розвитку захворювань пародонта у працівників цементного виробництва у співставленні із стажем роботи і встановлено, що за впливу кремнеземвмісного пилу посилюються процеси ліпопероксидації, які ланцюгово призводять до дисбалансу антиоксидантного захисту, інтегральних показників гіпоксії та явищ системного остеопорозу в організмі і, зокрема, у пародонті.

Вивчено видовий склад мікрофлори пародонтальних кишень та мікробіологічний спектр зубного каменю.

Проведено морфологічне дослідження біоптатів ясен працівників цементного виробництва на предмет виявлення специфіки уражень тканин пародонта.

Опрацьовано та апробовано комплекс лікувально-профілактичних заходів із застосуванням фармакотерапії для корекції явищ гіпоксії, остеопорозу та прооксидантно-антиоксидантної рівноваги, регуляції репаративних процесів тканин пародонта.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати вивчення поширеності та інтенсивності захворювань пародонта у працівників ЦВ можуть бути використані при плануванні стоматологічної допомоги на цементно-виробничих підприємствах. Визначені величини лабораторних показників ротової рідини та крові, видовий склад мікрофлори пародонтальних кишень дають можливість вибору тактики та оцінки ефективності лікувально-профілактичних заходів у працівників цементного виробництва.

Метод комплексного лікування захворювань пародонта із використанням лікувальної моделі для місцевої терапії: гель "Пантестин-Дарниця", світло фізіотерапевтичної лампи "Біоптрон-Компакт-ІІІ" (Zepter), реополіглюкін у вигляді ротових ванночок; рекомендовані для загальної терапії антигіпоксант та антиоксидант "Ліпін" та остеотропний препарат "Бівалос", - уможливили скорочення термінів лікування у 1,5-2 рази. Ефективність та тривалість лікувального ефекту підтверджені об`єктивними оцінками стану пародонта, що дозволяє рекомендувати опрацьовану лікувальну модель для клінічного застосування. Запропонований метод впроваджено у лікувальний процес стоматологічних поліклінік м. Львова, Львівської, Волинської, Рівненської, Тернопільської областей.

Матеріали дисертації використовують у навчальному процесі на стоматологічних кафедрах Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провела інформаційний пошук, аналіз та узагальнення джерел літератури з питань, що становлять тему дисертаційної роботи. З'ясовано актуальність, сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, вибір методів спеціальних досліджень. Дисертант провела клінічне обстеження 500 працівників цементного виробництва та 175 осіб групи порівняння. Самостійно проведено збір матеріалу для мікробіологічних та біохімічних досліджень. Спеціальні дослідження проведено на кафедрах мікробіології, біохімії, патологічної анатомії ЛНМУ при сприянні та консультативній допомозі проф. Данилейченка В.В. та доц. Федечко Й.М., проф. Склярова О.Я. та ас. Федевича Ю.М., ас. Бобрьонок В.Г., к.мед.н. Петруха А.В.

За опрацьованими схемами проліковано 115 осіб із захворюваннями пародонта, самостійно здійснено аналіз клінічно-лабораторних досліджень; статистичні обчислення і написання дисертаційної роботи; разом із науковим керівником визначено напрямок та мету дослідження, аналіз одержаних результатів, сформульовано висновки. У друкованих роботах разом із співавторами участь здобувача є визначальною, матеріали і висновки належать автору.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації викладено на X конгресі СФУЛТ (Чернівці, 2004), III з'їзді асоціації стоматологів (Полтава, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 робіт, із яких 12 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 у збірниках матеріалів наукових конференцій, з'їздів.

Обсяг та структура дисертації. Текст дисертації складається із вступу, 7 розділів, висновків, додатків, списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації становить 214 сторінок. Робота ілюстрована 46 таблицями та 35 рисунками. Список літератури містить 386 джерел.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Вивчення пародонтального статусу проведено у 500 працівників ВАТ "Миколаївцемент" Львівської області віком від 18 до 60 років і стажем роботи 1-15 і більше років. Контрольну групу становили 175 працівників цього ж підприємства відповідного віку і стажу, які не контактували з профпатогенами.

Клінічні обстеження проводили з використанням індексів CPITN (ВООЗ, 1991), пародонтального індексу (A.L. Russel, 1956); стан гігієни порожнини рота визначали за індексом Федорова-Володкіної (Федоров Ю.А., Володкина В.В., 1976); індекс зубного каменю (СI-S) вираховували за Грин-Верміліоном (C. Grееn, E. Vermillion, 1964). Діагноз захворювань пародонта встановлювали за класифікацією Данилевського М.Ф. (1994). Результати клінічних обстежень вносили у модифіковану для працівників заводу карту-протокол.

Для вивчення механізмів розвитку захворювань пародонта на тлі впливу профпатогенів цементного виробництва у 130 обстежених працівників провели: мікробіологічні, біохімічні, морфологічні та морфометричні дослідження. Мікробіологічні дослідження вмісту пародонтальних кишень та зразків зубного каменю проводили за загальноприйнятими методами згідно з класифікаційною схемою Bergey (1997). Для визначення анаеробів посіви культивували у пакетах bioMerieux. Визначення вмісту дієнових кон'югатів у ротовій рідині проводили спектрофотометрично (Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.И., 1983), малонового діальдегіду - за реакцією з тіобарбітуровою кислотою (Тимирбулатов Р.А., Селезнев Е.С., 1981). Антиоксидантний захист вивчали, досліджуючи активність супероксиддисмутази (Костюк В.А. и др., 1990) і каталази (Королюк М.А. та співавт., 1988). Явища гіпоксії в організмі виробників цементу із професійними хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ) з'ясовували за зразками венозної крові на газовому аналізаторі крові Il 1306 (США). Процеси остеопорозу оцінювали морфометрично за допомогою індексу остеопорозу (Подрушняк Е.П., 1987). Морфологічні дослідження біоптатів ясен проводили стандартною методикою з допомогою мікроскопа "ЛомоМикмед-1" при збільшенні Ч20; Ч400; Ч900.

Комплексне лікування захворювань пародонта провели 115 працівникам цементного виробництва, поділених на дві порівняльні за віком і станом пародонта групи: у основній групі (60 осіб) застосовано розроблені нами схеми, лікування хворих контрольної групи (55 осіб) проведено загальноприйнятими засобами та методами.

Ефективність комплексної терапії хворих обох груп оцінювали на підставі клінічних результатів безпосередньо після лікування та у віддалені терміни - через 6 та 12-18 місяців.

Клінічний матеріал та результати власних досліджень опрацьовано методами варіаційної статистики (операційна система Linux, база даних MySQL, мова програмування Perl).

Результати досліджень та їх обговорення. Згідно з вислідами клінічного обстеження 500 працівників цементного заводу, захворювання пародонта виявлено у 91,20 ± 1,2%, що в 1,3 раза перевищувало відсоток хворих (72,57 ± 3,38%) групи контролю (р < 0,001).

Поширеність захворювань пародонта з віком зростала в обох групах обстежуваних, проте в основній групі їх частота була істотно вищою порівняно з контролем у всіх вікових інтервалах. Отож, у віковій групі 18-24 роки частота захворювань пародонта у виробників цементу була вищою порівняно з контролем у 2,1 раза (81,35 ± 1,74% при 38,70 ± 3,69%, р < 0,05); у віці 25-34 роки - у 1,2 раза (93,18 ± 1,12% при 80,35 ± 3,01%; р < 0,01); у віці 35-44 - у 1,2 раза (92,10 ± 1,20% при 78,72 ± 3,01%; р < 0,01), а у віці 45-60 років захворювання пародонта виявлено у 98.90 ± 1,19% при 80,48 ± 3,0% випадків у контролі (р < 0,01).

Встановлено залежність поширеності захворювань пародонта від стажу роботи працівників на цементному виробництві. При стажі до 5 років частота захворювань пародонта переважала таку ж у контролі у 3,6 раза (86,95 ± 1,50% при 24,0 ± 3,22%; р < 0,001), при стажі понад 10 років - в 1,6 раза (96,29 ± 0,84% при 83,33 ± 2,82%; р < 0,01), сягаючи 100% при стажі роботи понад 15 років при 80,00 ±3,03% випадків захворюваності у контрольній групі.

Збільшення частоти захворювань пародонта з віком корелювало зі зростанням інтенсивності патологічного процесу у пародонті за показниками індексних оцінок. В основній групі встановлено динамічне зростання пародонтального індексу (ПІ) від 1,04 ± 0,22 у віці 18-24 роки, до 3,54 ± 1,73 у віці 35-44 роки. У віці 45-60 років значення ПІ становило 2,87 ± 1,25, що пов'язано із вторинною адентією. У групі контролю зростання значень ПІ у відповідних вікових групах було помірним - від 0,42 ± 0,18 до 2,96 ± 0,64 відповідно (р < 0,001). Аналогічна тенденція позначилася зі зростанням стажу роботи: при стажі до 5 років в основній групі значення ПІ становило 1,61 ± 0,18 при 0,83 ± 0,23 у контролі (р < 0,01), а при стажі понад 15 років - 4,18 ± 1,96 при 3,41 ± 0,62 у контролі (р < 0,01).

Середнє значення пародонтального індексу в основній групі становило 2,45 ± 0,87 при 1,44 ± 0,33 у контролі (р < 0,01).

Середнє значення гігієнічного індексу 2,70 ± 0,71 у основній і 2,18 ± 1,09 бала у контролі (р < 0,001) свідчили про поганий і незадовільний гігієнічний стан порожнини рота обстежених.

Середнє значення індексу утворення зубного каменю (СІ-S) в основній групі дорівнювало 3,01 ± 1,35% порівняно з 1,17 ± 0,50% - у контролі, що у 2,6 раза більше.

Усі обстежені основної групи скаржились на відчуття дискомфорту у ротовій порожнині, сухість у роті під час робочої зміни, болючість, кровоточивість, свербіж, парестезію ясен, наявність зубних відкладень, печію язика, при стоматологічному обстеженні часто виявляли гіперкератоз слизової оболонки щік та губ.

Цифровими значеннями за індексом CPITN у хворих основної групи визначали у середньому 3,69 ± 0,35 уражених секстанта на одного обстеженого при 1,05 ± 0,26 у групі контролю (р < 0,01). При цьому в основній групі істотно вищою порівняно з контролем була середня кількість секстантів з пародонтальними кишенями. Гігієнічного навчання у різних вікових інтервалах потребувало від 66,10 ± 4,35% до 100% працівників основної групи і 80,61 ± 7,09 у групі контролю (р < 0,001). Комплексне лікування в основній групі визнано необхідним у 5,68 ± 1,74% осіб у віці 25-34 роки до 97,80 ± 1,76% у віці 45-60 років. У контролі необхідність комплексного лікування визнана для 19,14 ± 5,73% у віці 35-44 роки і 39,02 ± 7,60% - у віці 45-60 років (р < 0,05).

Спектр бактеріологічних збудників у хворих на генералізований пародонтит основної групи включав широкий діапазон патогенної флори та грибів Candida.

Морфометричне дослідження біоптатів ясен виробників цементу представляло картину запальної реакції з вираженою альтеративною компонентою та проліферативними явищами на всіх рівнях структурної організації слизової ясен, що розцінювали як посилення дії мікробного фактора подразнювальним та токсичним впливом цементного пилу.

При генералізованому пародонтиті вміст маркерів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) - дієнових кон'югатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА) у ротовій рідині хворих основної групи стосовно хворих групи контролю був істотно вищим: рівень ДК у середньому становив 0,528 ± 0,018 од Е 233/мл порівняно 0,437 ± 0,022 од Е 233/мл (р < 0,05) та МДА - 36,40 ± 1,25 мкмоль/мл при 28,18 ± 1,35 мкм/мл (р < 0,05). Порівняльним аналізом констатовано зростання вмісту ДК і МДА з поглибленням патологічного процесу у пародонті обстежених, однак у хворих основної групи при всіх ступенях генералізованого пародонтиту зазначені показники були істотно вищими порівняно з контролем.

Антиоксидантна система, стан якої вивчали за активністю супероксиддисмутази (СОД) і каталази (КА), що вважаються інтегральними показниками загального стану антиоксидантного захисту, реагувала на посилення процесів ПОЛ двома фазами: активацією при початкових патологічних змінах у пародонті і зниженням активності при наростанні захворювання.

Згідно даних нашого дослідження, активність СОД у хворих основної групи перевищувала параметри в осіб з інтактним пародонтом та при ГП І-ІІ ступенів щодо груп порівняння. При ГП ІІІ ступеня СОД - активність знижувалась до 5,31 ± 0,12 (р < 0,01), що свідчить про збереження більш адаптивного потенціалу СОД.

Активація каталази виявлена у хворих на ГП І ступеня; максимальне зниження активності - при ГП ІІІ ступеня (35,02 ± 1,68 нмольН 2О 2/мл год. при 65,02 ± 2,81 нмольН 2О 2/мл год у здорових осіб).

Порівняно з хворими основної групи СОД-активність та активність каталази у хворих групи контролю була вірогідно вищою при усіх ступенях генералізованого пародонтиту.

Отримані результати узгоджуються з представленими у літературі даними, згідно яких основними причинами активації ПОЛ і виснаження при цьому фізіологічної антиоксидантної системи (ФАС), встановленої у працівників цементного виробництва, є, передовсім, цитотоксична активність кварцового пилу та пошкодження клітинних мембран вільними радикалами, що постає вагомою причиною вищої частоти і суттєво тяжчого перебігу дистрофічно-запальних захворювань пародонта у працівників цементного виробництва.

Інтегральні кількісні показники гіпоксії макроорганізму (Ро 2 - парціальне напруження О 2; Рсо 2 - парціальне напруження СO2; SаO2 - насиченість гемоглобіну киснем крові; ЧСС - частота серцевих скорочень) у співставленні з пародонтальним статусом дозволили виявити наступні тенденції:

1) в організмі працівників ЦВ з хронічними обструктивними захворюваннями легень яскраво виражені явища гіпоксії (Ро 2 = 17,0 мм рт. ст.; Рсо 2 = 59,66 мм рт. ст.; SаO2 = 20,72%; ЧСС = 90 скор./хв.) порівняно із соматично здоровими особами, не працюючими в шкідливих умовах цементного виробництва (Ро 2 = 45 мм рт. ст.; Рсо 2 = 41,7 мм рт. ст.; SаO2 = 42,21%; ЧСС = 76 скор./хв.). У той же час в осіб із ХОЗЛ, які не контактують з ксенобіотиками ЦВ, ці показники склали: Ро 2 = 21,0 мм рт. ст.; Рсо 2 = 53,83 мм рт. ст.; SаO2 = 25,98%; ЧСС = 85 скор./хв., що відповідає явищам гіпоксії, викликаним захворюваннями легень;

2) при співвіднесенні показників гіпоксії макроорганізму у працівників ЦВ щодо пародонтального статусу простежено, що при ГП І ступеня відповідно рівнів Ро 2 = 23,0 мм рт. ст.; Рсо 2 = 53,24 мм рт. ст.; SаO2 = 38,24%; ЧСС = 80 ск./хв., а при ГП ІІІ ступеня явища гіпоксії значно поглиблюються (Ро 2 = 16 мм рт. ст.; Рсо 2 = 59,68 мм рт. ст.; SаO2 = 20,81%; ЧСС = 90 ск./хв.); формується ситуація порушення тканинного дихання зубоутримуючих структур, зниження оксигенації за показниками гіпоксії, що дає картину "ішемічної напівтіні", як тла для зниження трофіки та енергозабезпечення.

Отримані показники свідчать, що за впливу фібріногенного пилу кремнезему на органи та тканини працівників цементного виробництва зі зростанням кисневого дефіциту в організмі розвиваються більш глибокі та агресивні зміни у тканинах пародонта.

Задля вивчення явищ остеопорозу в організмі працівників цементного виробництва вперше у стоматології застосовано метод визначення індексу остеопорозу (R), запропонований Подрушняком Е.П., 1987. За параметрами тіл хребців у бічній рентгенологічній проекції з'ясовано, що у працівників ЦВ зі збільшенням стажу роботи на підприємстві посилюються остеопоротичні зміни: від 0,82 ± 0,12 ум. од. при стажі до 5 років, що відповідає помірно вираженому остеопорозу, до 0,48 ± 0,21 ум. од. при стажі понад 15 років, - показник різко вираженого остеопорозу.

Зменшення кількісного морфометричного індексу остеопорозу в робітників ЦВ зі збільшенням стажу роботи слугує підтвердженням того, що на ремоделювання кісткової тканини у макроорганізмі, і зокрема, у пародонті, впливає не лише вік, різні форми ХОЗЛ, шкідливі звички, погрішності у дієті, але й з великою часткою ймовірності, тривалість перебування людей у несприятливих умовах цементного виробництва.

З урахуванням даних клінічно-лабораторних досліджень для місцевої фармакотерапії у комплексному лікуванні та профілактиці захворювань пародонта ми рекомендували гель "Пантестин-Дарниця" у вигляді ясенних пов'язок, ротові ванночки з реополіглюкіном та світлофізіотерапевтичну лампу "Біоптрон-Компакт-ІІІ" (Zepter).

При виборі геля "Пантестин-Дарниця" враховували такі його характеристики: проникність у клітини епітелію дексапантенолу (активна речовина) сприяє процесам синтезу пластичного матеріалу і регенерації тканин. Включений у препарат мірамістин має антимікробну та фунгіцидну дію.

Реополіглюкін у вигляді ротових ванночок, рекомендований нами як препарат з вираженою антитоксичною дією.

Плоскополяризаційний, поліхроматичний, некогерентний, низько енергетичний, що не містить ультрафіолетових та значної частини інфрачервоних променів, світлотерапевтичний апарат "Біоптрон-Компакт-ІІІ" сприяє поновленню нервових закінчень, покращенню трофіки, оксигенації та активації різних функціональних систем.

У групі контролю для місцевої терапії використовували загальноприйняті фармакотерапевтичні засоби.

До схем загального лікування залучали протизапальні, загальнозміцнювальні середники, вітамінотерапію. Хворим основної групи, враховуючи отримані дані щодо стану прооксидантно-антиоксидантної системи та ступеня остеопорозу за впливу факторів ЦВ, додатково призначали: "Ліпін" - природний фосфатидилхолін (лецитин) - препарат широкого спектру дії: інгібує ПОЛ у крові та тканинах, підтримує активність антиоксидантних систем, виявляє антигіпоксичний та мембранопротекторний ефект, "Бівалос" - ремодулятор кісткової тканини нового покоління, який стимулює реплікацію попередників остеобластів та знижує рівень резорбтивних процесів у кістковій тканині.

Із застосуванням запропонованої схеми проліковано 60 виробників цементу. Результати порівняно з наслідками традиційної терапії 55 осіб.

При лікуванні генералізованого пародонтиту усунення ознак запалення у середньому через 4,16 ± 0,31 відвідування досягнено у 90,91% хворих основної групи. У групі контролю для ліквідації гострих явищ запалення потрібно було у середньому 5,70 ± 0,34 відвідань: усунення клінічних ознак запалення відзначено у 58,31% осіб, покращення без повної нормалізації стану пародонта - у 32,45%; лікування виявилося неефективним у 9,24% хворих.

Через 6 місяців після лікування стійку ремісію зафіксовано у 83,14% пролікованих основної групи при 45,12% у контролі, а через 12-18 місяців стан ремісії зберігся у 70,31% хворих основної групи і лише у 30,14% групи контролю.

Ефективність застосованих схем підтверджена об`єктивними індексними оцінками стану пародонта, що становить доказове свідчення відповідності лікувальних підходів для контингентів, зайнятих на ЦВ.

Рекомендовані профілактичні заходи поза безперечною контрольованою індивідуальною гігієною включали: ротові ванночки з реополіглюкіном для нейтралізації дії пилу кремнезему на тканини ротової порожнини впродовж робочої зміни; обов'язкове використання засобів індивідуального захисту. Рекомендували щопівроку курси прийому "Ліпіну", "Бівалосу", вітамінокомплексів. Мотивували пацієнтів на виконання систематичних гігієнічних заходів у домашніх умовах та курси підтримуючого лікування.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та вирішено актуальну наукову задачу терапевтичної стоматології - підвищення ефективності лікування і профілактики захворювань пародонта у працівників цементного виробництва опрацюванням та апробацією комплексу лікувально-профілактичних заходів на підставі вивчення пародонтального статусу працівників ЦВ та комплексу біохімічних, мікробіологічних, морфологічних та морфометричних досліджень.

1. У працівників цементного виробництва визначено високу поширеність захворювань пародонта (91,20 ± 1,20%) при інтенсивності 2,45 ± 0,87 бала за значенням пародонтального індексу та 3,69 ± 0,35 уражених секстантів за індексом CPTIN. Зі збільшенням віку та стажу роботи частота та інтенсивність захворювань пародонта зростала.

2. Встановлено часті загострення перебігу пародонтиту, наявність великої кількості назубних відкладень, швидкий перехід початкових уражень у важчі ступені із вираженою деструкцією кісткової тканини.

3. Визначено, що мікробний пейзаж пародонтальних кишень та назубного каменю містить широкий діапазон патогенної мікрофлори і дріжжеподібних грибів, частота виділення яких прогресує із розвитком захворювання.

4. Морфологічні дослідження виявили альтеративний характер запального процесу, мукоїдний набряк, наявність проліферативних явищ і розвиток вогнищевого фіброзу та порушення у мікроциркулярному руслі.

5. Встановлено посилення вільнорадикального окиснення у ротовій рідині працівників ЦВ, що свідчить про локальне порушення прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу за впливу профпатогенів.

6. Встановлено характер змін показників гіпоксії крові у виробників цементу на тлі ХОЗЛ, при ГП: зниження рівня Ро 2, SaO2, зростання показників Рсо 2 та ЧСС. Співставлення показників гіпоксії з оцінками пародонтального статусу представило чітку тенденцію до поглиблення запально-дистрофічних процесів у пародонті в умовах порушення забезпечення киснем.

7. Кількісними морфометричними дослідженнями доведено більшу вираженість системного остеопорозу у працюючих на ЦВ із кореляційною відповідністю важкості перебігу генералізованого пародонтиту.

8. Опрацьовано схеми комплексного лікування захворювань пародонта із застосуванням засобів патогенетичної для досліджуваного контингенту фармакотерапії та фізіотерапії. З урахуванням інтенсифікації процесів ПОЛ, тканинної гіпоксії хворим на генералізований пародонтит основної групи для загального лікування рекомендували у якості коректора метаболічних процесів препарат "Ліпін"; для покращення кісткового ремоделювання - препарат "Бівалос". Для місцевої фармакотерапії використовували "Пантестин", реополіглюкін для фізіотерапії, світлотерапевтичний апарат "Біоптрон-Компакт-ІІІ". Ефективність комплексного лікування підтверджено скороченням кількості відвідувань, позитивною динамікою клінічних критеріїв безпосередньо після лікування, а також тривалою до 1,5 року стабілізацією патологічного процесу у тканинах пародонта.

Рекомендовано включення до комплексу профілактичних заходів реополіглюкіну, курсів прийому препаратів "Ліпін" та "Бівалос", що ефективно запобігало рецидивам захворювань пародонта і сприяло стабільній ремісії.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Бандрівська Н.Н. Вплив професійних факторів цементного виробництва на захворювання пародонту / Н.Н. Бандрівська // Практична медицина. - 2004. - №1. - С. 103-106.

2. Бандрівська Н.Н. Поширеність захворювань пародонту у працівників цементного виробництва / Н.Н. Бандрівська // Практична медицина. - 2008. - №4. - С. 44-46.

3. Федечко Й.М. Мікробіологічний спектр пародонтальних кишень у працівників цементного виробництва / Й.М. Федечко, Н.Н. Бандрівська // Практична медицина. - 2008. - №5. - С. 70-72. Бандрівська Н.Н. здійснила клінічне обстеження хворих, узагальнила отримані результати, здійснила їх статичне обчислення, підготувала матеріали до друку.

4. Бандрівська Н.Н. Індексна оцінка стану тканин пародонту у працівників цементного виробництва / Н.Н. Бандрівська // Новини стоматології. - 2009. - №1. - С. 48-53.

5. Бандрівський Ю.Л. Взаємозв'язок захворювань пародонту із соматичною патологією / Ю.Л. Бандрівський, Н.Н. Бандрівська // Галицький лікарський вісник. - 2008. - №4. - С. 95-96. Дисертант написала та приготувала статтю до друку.

6. Bandrivska N.N. Clinical morphology simptomatics of inflammatory parodontal diseases / N.N. Bandrivska, J.L. Bandrivskyy // Український медичний альманах. - 2008. - №5. - C. 19-21. Дисертант особисто провела пошук літературних джерел і написала статтю англійською мовою.

7. Ширіханова І.Ю. Морфометричний аналіз стану кісткової тканини у робітників цементного виробництва, хворих на генералізований пародонти / І.Ю. Ширіханова, Н.Н. Бандрівська // Український морфологічний альманах. -2009. - №1 - С. 122-124. Дисертант провела морфометричний аналіз стану кісткової тканини у працівників цементного виробництва, підготувала матеріал до друку.

8. Федевич Ю.М. Зміни показників перекисного окиснення ліпідів та системи антиоксидантного захисту у працівників цементного виробництва / Ю.М. Федевич, Н.Н. Бандрівська // Медична хімія. - 2009. - №2. - С. 61-64. Дисертант здійснила клінічне обстеження хворих, узагальнила отримані результати, зробила висновки.

9. Бандрівська Н.Н. Місцеві лікувально-профілактичні заходи у працівників цементного виробництва хворих на генералізований пародонтит / Н.Н. Бандрівська // Практична медицина. - 2009. - №1. - С 108-111.

10. Бандрівська Н.Н. Інтегральні показники гіпоксії у працівників цементного виробництва, хворих на генералізований пародонти / Н.Н. Бандрівська // Український медичний альманах. - 2009. - №3. - С. 11-13.

11. Бандрівський Ю.Л. Фізіотерапевтичне лікування запальних захворювань пародонту / Ю.Л. Бандрівський, Н.Н. Бандрівська // Вісник наукових досліджень. - 2009. - № 2. - С.3-4. Дисертант провела літературний пошук і написала статтю.

12. Заболотний Т.Д. Віддалені результати лікування працівників цементного виробництва, хворих на генералізований пародонти / Т.Д. Заболотний, І.Ю. Ширіханова, Н.Н. Бандрівська // Новини стоматології. - 2009. - № 3. - С. 86-89. Дисертант провела клінічне обстеження хворих в різних інтервалах спостереження, проаналізувала результати з допомогою об`єктивних клінічних індексів, написала статтю.

13. Бандрівська Н.Н. Стан тканини пародонту у робітників цементно-гірничого виробництва / Н.Н. Бандрівська, Р.М. Гнідь Стоматологічні новини. - 1996. - С.5. Дисертант провела епідеміологічне обстеження хворих.

14. Мікуліна Т.М. Роль ятрогенних факторів у розвитку пародонти та / Т.М. Мікуліна, А.В. Кавка, Н.Н. Бандрівська Стоматологічні новини. - 1996. - С. 21-24. Дисертант провела літературний пошук та провела клінічні спостереження.

15. Бандрівський Ю.Л. Мікродинаміка пародонту при гінгівіті / Ю.Л. Бандрівський, Н.Н. Бандрівська, О.В. Авдєєв У зб.: Інноваційні технології - в стоматологічну практику. - Полтава. - 2008 р. - С. 122. Дисертант зробила клінічні обстеження хворих та написала статтю.

16. Бандрівський Ю.Л. Мікробіологічний склад зубного каменю у працівників цементного виробництва, хворих на генералізований пародонтит / Ю.Л. Бандрівський, Н.Н. Бандрівська, О.О. Смоляк, О.В. Авдєєв У зб.: Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль. - 2009р. - С. 50-51. Дисертант виконала клінічні та лабораторні дослідження.

Размещено на Allbest.ru