Ефективність модифікованого способу корекції метаболічних порушень у хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва

Дослідження шляхів підвищення ефективності лікування хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва препаратом "L-лізину есцинат". Аналіз наукових даних про роль ліпофільної антиоксидантної системи і окисно-відновних процесів в розвитку даної патології.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык русский
Дата добавления 14.07.2015
Размер файла 41,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ім. В.П.ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ МОДИФІКОВАНОГО СПОСОБУ КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ НЕЙРОПАТІЮ ЗОРОВОГО НЕРВА

14.01.18 - Офтальмологія

КАПЕЧУК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України».

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник САВКО Валентин Владиславович, Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України», керівник відділу запалювальної патології ока

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ПАВЛЮЧЕНКО Костянтин Павлович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології

доктор медичних наук, професор САЛДАН Йосип Романович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб

доктор медичних наук, професор САЛДАН Йосип Романович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб

Захист відбудеться «29» жовтня 2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Державній установі «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України» за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України» (65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51).

Автореферат розісланий «24» вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук, професор І.П. Метеліцина

АНОТАЦІЯ

Капечук В.В. Ефективність модифікованого способу корекції метаболічних порушень у хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - офтальмологія. - Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України», Одеса, 2010.

Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності лікування хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва (ІНЗН) шляхом корекції порушень ліпофільної антиоксидантної системи організму препаратом «L-лізину есцинат» на основі отримання нових наукових даних про роль ліпофільної антиоксидантної системи і окисно-відновних процесів в розвитку даної патології.

Встановлено, що застосування L-лізину есцинату активує процеси синтезу відновних тіолових еквівалентів і активність ліпофільної антиоксидантної системи в організмі хворих на ІНЗН. Концентрація відновленого глутатіону і активність глутатіонпероксидази в крові під впливом цього препарату зросли на 16% і 28%, відповідно, в порівнянні з контрольною групою хворих. Встановлена нормалізуюча дія L-лізину есцинату на показники гемодинамічних, реологічних властивостей крові і функціонального стану зорового нерва у хворих на ІНЗН. При цьому реоофтальмографічні показники, індекс деформованості еритроцитів, достовірно поліпшувалися в середньому на 24%, поріг електричної чутливості зорового нерва за фосфеном в умовах застосування даного препарату знизився на 25%, що свідчить про ефективність проведеної терапії. У хворих на хронічну ішемічну нейропатію зорового нерва за різницею підвищення реоофтальмографічного коефіцієнта на одному оці в порівнянні з іншим на 61% і більше, створена можливість прогнозування загрози розвитку гострої ІНЗН.

Ключові слова: ішемічна нейропатія зорового нерва, ліпофільна антиоксидантна система, глутатіон, препарат «L-лізину есцинат».

АННОТАЦИЯ

Капечук В.В. Эффективность модифицированного способа коррекции метаболических нарушений у больных ишемической нейропатией зрительного нерва. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - офтальмология. - Государственное учреждение «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова АМН Украины», Одесса, 2010.

Диссертация посвящена вопросу повышения эффективности медикаментозного лечения больных ишемической нейропатией зрительного нерва путем коррекции нарушений липофильной антиоксидантной системы организма препаратом «L-лизина эсцинат» на основании полученных новых научных данных о роли липофильной антиоксидантной системы и окислительно-восстановительных процесов в развитии данной патологии.

Клинические исследования проведены на 50 больных ишемической нейропатией зрительного нерва и 23 практически здоровых пациентах. Все больные были разделены на две группы: основную (n=24) и контрольную (n=26). Возраст больных составил от 60 до 81 года, из них 42 мужчины и 8 женщин.

Группу исследования также составили 36 больных с хронической ишемической нейропатией зрительного нерва, состояние которой анализировалось при разработке метода прогнозирования развития острой ишемической нейропатии зрительного нерва в возрасте от 47 до 63 лет, среди них 19 мужчин и 17 женщин.

Группы больных, которые сравнивались, были идентичными по клиническим формам острой ишемической нейропатии зрительного нерва.

Больные контрольной группы получали для лечения ишемической нейропатии зрительного нерва вазодилятаторы (но-шпу, папаверин) по 2 мл в/м, дицинон по 2 мл в/м, трентал по 5 мл в/в, фраксипарин под коньюнтивально (под контролем коагулограммы), эмоксипин по 0,5 мл п/б, в/в корректоры мозгового кровообращения (кавинтон, винпоцетин). Больным основной группы в комплекс лечения ишемической нейропатии зрительного нерва, дополнительно был включен 0,1% раствор L-лизина эсцината по 5 мл внутривенно на протяжении 10 дней. Пациентов обследовали до начала, на протяжении и в конце лечения.

Критериями эффективности лечения больных ишемической нейропатией зрительного нерва основной и контрольной групп являлись: улучшение остроты и поля зрения, положительная динамика основных клинических признаков заболевания: уменьшения отека и проминенции диска зрительного нерва, рассасывание геморрагий на диске зрительного нерва и вокруг него, улучшение реоофтальмографических показателей, индекса деформируемости эритроцитов, снижение порога электрической чувствительности зрительного нерва по фосфену.

Установлено, что применение препарата «L-лизина эсцинат» активирует процессы синтеза восстановительных тиоловых эквивалентов и активность липофильной антиоксидантной системы в организме больных ишемической нейропатией зрительного нерва. Концентрация восстановленного глутатиона и активность глутатионпероксидазы в крови под влиянием изучаемого препарата возросли на 16% и 28%, соответственно по сравнению с контрольной группой больных. При этом реофтальмографические показатели, индекс деформируемости эритроцитов достоверно повысились в среднем на 24%, порог электрической чувствительности зрительного нерва по фосфену в условиях применения препарата снизился на 25%, что свидетельствует об эффективности проведенной терапии.

Применение препарата «L-лизина эсцинат» в комплексном лечении больных ишемической нейропатией зрительного нерва оказывает нормализующее воздействие на обезвреживание липидных гидроперекисей, а также эффективно влияет на углеводно-фосфорный обмен. В результате включения в лечебный комплекс L-лизина эсцината у больных ишемической нейропатией зрительного нерва достоверно повысилась острота зрения, реоофтальмографический коэффициент и индекс деформируемости эритроцитов, снизился порог электрической чувствительности зрительного нерва по фосфену, что свидетельствует об улучшении функционального состояния зрительного нерва у больных ишемической нейропатией зрительного нерва.

Тем самым, обосновано применение в комплексе медикаментозного лечения больных ишемической нейропатией зрительного нерва 0,1% раствора L-лизина эсцината по 5 мл внутривенно на протяжении 10 дней.

Установлено, что у больных хронической ишемической нейропатией зрительного нерва имеет место превышение реоофтальмографического коэффициента на обоих глазах.

При исследовании сосудов заднего отдела глаза у больных хронической ишемической нейропатией зрительного нерва методом реоофтальмографии и определении реоофтальмографического коэффициента, было установлено, что по разнице превышения реоофтальмографического коэффициента на одном глазу по сравнению с парным глазом на 61% и больше, можно прогнозировать переход хронической формы ишемической нейропатии зрительного нерва в острую.

На основании сравнительного анализа динамики изменений реологического коэффициента, нами предложен способ прогнозирования перехода хронической формы ишемической нейропатией зрительного нерва в острую (патент Украины на полезную модель № 26106).

Предложенный способ дает возможность повысить точность прогнозирования перехода хронической ишемической нейропатии зрительного нерва в острую ишемическою нейропатию зрительного нерва на 18,5% по сравнению с ранее применявшимся способами. Данный способ безопасен для пациента и может применяться как в стационарных, как и в амбулаторных условиях.

Ключевые слова: ишемическая нейропатия зрительного нерва, липофильная антиоксидантная система, глутатион, препарат «L-лизина эсцинат».

ANNOTATION

Kapechuk V.V. Modified method efficacy of metabolic disorders correction in patients with ischemic optic nerve neuropathy. - Manuscript.

The thesis for a сandidate's degree by speciality 14.01.18 - ophthalmology. - State Institution «The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy of the Academy of Medical Sciences of Ukraine», Odesa, 2010.

The thesis is devoted to increasing efficacy of modified method in patient's treatment with ischemic optic nerve neuropathy by application «L-lysine aescinat» preparation and by lipophil antioxidant organism system correction. Established that application «L-lysine aescinat» preparation activates thiol equivalents synthesis and activity of lipophil antioxid «L-lysine aescinat» ant system in patients with ION. There were increased reduced glutathione concentration on 16% and glutathioneperoxidase activity in blood on 28% after «L-lysine aescinat» application in comparison with control group. There was defined L-lysine aescinat normalized action into blood hemodynamics, rheological properties and optic nerve functional condition in patients with ION. As a result, the rheoophthalmographical indexes, erythrocyte deformation index have been improved on 24%; electric sensitivity threshold of optic nerve has been reduced on 25% after above preparation use, that testify the efficacy of the performed therapy. The method of prognosis, when chronic ION changes on acute ION, has been offered on the base of rheoophthalmographical index changes in dynamics in RE/LE, its increasing on 61% and more in 1 eye after comparative analysis.

Key words: ischemic optic nerve neuropathy, lipophil antioxidant system, glutathione , «L-lysine aescinat» preparation.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ішемічна нейропатія зорового нерва, яку слід розглядати як судинну катастрофу органа зору, є однією з основних причин атрофії зорового нерва, зниження зорових функцій і сліпоти серед дорослого населення (Риков С. О., 2006; Cullen J. F., 2007).

Гостре порушення кровообігу в стовбурі зорового нерва є однією з найважчих офтальмопатологій з раптовим і прогресуючим зниженням зору, потенційно двостороннім, таким, що часто приводить до часткової або повної атрофії зорового нерва і, отже, до зниження гостроти зору і сліпоти.

За даними Крижановської Т.В. (2004) частота судинної патології зорового нерва в Україні складає 19,2%. Тривожним є повідомлення Антонової А.І. (1989) про тенденцію омолодження хворих з ішемічними нейропатіями зорового нерва за рахунок пацієнтів молодого (30-44 років) і середнього (45-59 років) віку. У структурі всієї первинної офтальмологічної захворюваності питома вага уражень зорового нерва складає 48,3±1,8 %.

Причини судинної патології зорового нерва різноманітні. Основними чинниками розвитку ішемічних нейропатій є атеросклероз, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет і ревматизм (Антонова А. И., 1989; Киселева Т. Н, 2000; Крыжановская Т. В., 2004; Abu el-Аsrar A. M., 2000).

Згідно класифікації Єрьоменка О.І. (1991) основними клінічними формами ішемічних нейропатій зорового нерва (гострих судинних оптичних нейропатій) є судинний секторний папіліт, судинний папіліт, ретробульбарний судинний неврит зорового нерва, ішемічний набряк диску зорового нерва.

У патогенезі ішемічної нейропатії зорового нерва основними чинниками є стеноз або оклюзія артеріальних судин, які живлять зоровий нерв, дисбаланс, що виникає при цьому між перфузійним тиском в цих судинах і рівнем внутрішньоочного тиску підсилює розвиток ішемічних змін в тканинах зорового нерва (Гавриш А. С., 2004; Еременко А. И., 1991; Cullen J. F., 2007; Hayrech S., 2002).

Не менш важливою ланкою патогенезу ішемічної нейропатії зорового нерва є порушення реологічних властивостей крові, функціонального стану еритроцитарної мембрани і складу плазми, деформаційних і агрегаційних властивостей еритроцитів.

В основі ішемічних пошкоджень органів і тканин лежить активація процесів вільно-радикального окислення. Ці процеси активуються при порушеннях тонких ланок метаболізму і ресинтезу макроергів, надалі підсилюють подібні порушення і приводять до загибелі клітин (Владимиров Ю. А., 1998; Курышева Н. И. 1998; Левицкий Е. Л., 1998; Ko M., 2000, 2005; Liu B., 2000; Luthra A., 2005).

За даними літератури, при недостатності кровообігу і припиненні доступу кисню до тканин відбувається швидке гальмування циклу Кребса, перемикання енергетичного обміну на гліколітичний шлях з інтенсивним розпадом резервів вуглеводів і накопиченням лактату, прогресивним зниженням рівня аденозин трифосфату (АТФ) і накопиченням продуктів його гідролізу (Жабоедов Г. Д., 1992; Кацнельсон Л. А., 1990; Andersen J., 2004).

Таким чином, пошкодження клітинних мембран в умовах ішемії і реперфузії обумовлено багатьма метаболічними змінами: накопиченням токсичних продуктів метаболізму, утворенням вільних радикалів, активацією фосфоліпаз, порушенням метаболізму кальцію.

За останні роки у хворих з віковою катарактою і макулодистрофією встановлена важлива роль системи глутатіону в антирадикальному захисті клітинних мембран. В організмі людини глутатіон існує у вигляді окисленої і відновленої форм. Ключовим ферментом, який каталізує перехід окисленої форми у відновлену є глутатіон-редуктаза (Метелицына И. П., 1997; Кравчук Е. А., 2004). Система антиоксидантного захисту організму включає ферментні і неферментні антиоксиданти (Владимиров Ю. А., 1998; Feldon S., 2003; Izzoti A., 2003; Luthra A., 2005). До ферментних антиоксидантів належать супероксиддисмутаза, каталаза, глутатіонзалежні пероксидази і трансферази (Владимиров Ю. А., 1998; Левицкий Е. Л., 1998; Морозов В. И., 2001). Встановлено, що ключовим ферментом антирадикального захисту як в нормі, так і при розвитку запальних процесів є глутатіонпероксидаза. У людини рівень антиоксидантних ферментів є постійною величиною, при цьому максимальне її зниження спостерігається у разі розвитку пухлинного процесу (Кравчук Е. А., 2004; Ko M., 2000; Moreno M., 2004).

Активність глутатіонпероксидази залежить від вмісту глутатіону в клітині, що, у свою чергу, визначається активністю глутатіонредуктази і концентрацією відновленої форми нікотинаміддинуклеатиду (НАДФ+Н), який утворюється в пентозофосфатному метаболічному циклі (Кравчук Е. А., 2004; Aliciguzel Y., 2003; Kortuem K., 2000; Lieven C., 2006).

На даний час роль вільнорадикального окислення доведена в патогенезі більш ніж 100 захворювань і патологічних станів, багато з яких пов'язані з несприятливою дією зовнішнього середовища, або чітко асоціюються з віком. При цьому для різних захворювань характерні схожі зміни внутрішнього середовища організму і ендотелію стінки судин (Майчук Ю. Ф., 2003; Москаленко М. А., 2002, Разин А. П., 2006).

Що стосується ішемічної нейропатії зорового нерва, то до даного часу не була вивчена роль порушень глутатіонової системи в патогенезі цього захворювання, а, отже, не були розроблені методи їх корекції.

На підставі уявлень про патобіохімічні механізми розвитку ішемічних нейропатій вважається, що одним з перспективних напрямів є використання в комплексі патогенетично направленої терапії, речовин, які активують власні біоенергетичні ресурси, направляючи їх по природному фізіологічному руслу.

Не дивлячись на серйозні успіхи, досягнуті в лікуванні ішемічних нейропатій зорового нерва, питання одержання позитивних результатів при цьому захворюванні залишається актуальним завданням сучасної офтальмології.

Для вирішення цього питання нами було звернено увагу на новий фармакологічний препарат вітчизняного виробництва - 0,1% розчин L-лізину есцинату, діючими речовинами якого є водорозчинна сіль сапоніну каштану кінського і амінокислота лізин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана дисертаційна робота була складовою частиною науково-дослідної теми, зареєстрованої в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України»: «Розробити методи лікування гострих і хронічних судинних оптичних нейропатій шляхом корегуючого впливу плазмоцитофореза на гемореологічні властивості крові і гемодинаміку ока», 2004-2006 рр. (шифр теми 139-А/06 № держ. реєстрації 0104U003486), а також науково-дослідної теми ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України»: «Обґрунтувати доцільність метаболічної корекції порушень окремих ланок патогенезу при дистрофічних і запальних захворюваннях органу зору», 2007-2009 рр. (шифр теми 154-а/07-09, № держ. реєстрації 0107U002648), в яких автор був співвиконавцем.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва шляхом корекції метаболічних порушень L-лізином есцинатом на основі отримання нових наукових даних про роль ліпофільної антиоксидантної системи і окисно-відновних процесів в розвитку даної патології.

Завдання дослідження:

1. Визначити в крові хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва направленість і вираженість змін ліпофільної антиоксидантної системи (активність глутатіонпероксидази, вміст відновленої і окисленої форм глутатіону).

2. Дослідити показники співвідношення аеробної і анаеробної фаз вуглеводного обміну і пентозофосфатного циклу (вміст пірувату, лактату і глюкозо-6-фосфату) у хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва.

3. Виявити порушення реоофтальмографічних показників, індексу деформованості еритроцитів, показника порогу електричної чутливості зорового нерва за фосфеном у хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва.

4. Розробити метод прогнозування розвитку гострої ішемічної нейропатії зорового нерва.

5. Вивчити можливість коригуючого впливу L-лізину есцинату на активність глутатіонпероксидази, вміст відновленої і окисленої форм глутатіону, рівень пірувату, лактату і глюкозо-6-фосфату у хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва.

6. Оцінити ефективність лікування ішемічної нейропатії зорового нерва при включенні в комплексну терапію препарату «L-лізину есцинат» за допомогою зорових функцій, реоофтальмографічних показників, індексу деформованості еритроцитів, порогу електричної чутливості зорового нерва за фосфеном.

Об'єкт дослідження: ішемічна нейропатія зорового нерва.

Предмет дослідження: активність глутатіонпероксидази, концентрація глюкозо-6-фосфату, лактату, пірувату, показник рівня відновленої і окисленої форм глутатіону, зміна зорових функцій, реоофтальмографічних показників, індексу деформованості еритроцитів, порогу електричної чутливості зорового нерва за фосфеном у хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва.

Методи дослідження: загальноклінічні методи (візометрія, периметрія, біомікроскопія, офтальмоскопія пряма і зворотна); фізіологічні (реоофтальмографія, індекс деформованості еритроцитів, поріг електричної чутливості зорового нерва за фосфеном); біохімічні методи (визначення активності глутатіонпероксидази, концентрації глюкозо-6-фосфату, активності транскетолази, рівнів окисленої і відновленої форм глутатіону); методи статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Розширені наукові знання про стан процесів знешкодження продуктів пероксидації в крові хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва. Концентрація глюкозо-6-фосфату, активність транскетолази, рівень відновленого глутатіону і активність глутатіонпероксидази в крові хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва були знижені в середньому на 24%, що є важливою ланкою механізму зниження потенціалу ліпофільної антиоксидантної системи при цьому захворюванні.

Вперше встановлено, що застосування L-лізину есцинату в комплексному лікуванні хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва спричиняє нормалізуючу дію на обмін ліпідних гідропероксидів, підвищуючи в крові рівень відновленого глутатіону на 16% і активність глутатіонпероксидази на 28%, а також стимулює процеси пентозофосфатного циклу (рівень глюкозо-6-фосфату підвищився на 10%, активність транскетолази - на 13%).

Практичне значення одержаних результатів. Запропонований метод лікування із застосуванням 0,1% розчину L-лізину есцинату по 5 мл внутрішньовенно впродовж 10 днів в комплексному лікуванні хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва достовірно підвищує гостроту зору, сприяє поліпшенню функціонального стану зорового нерва (поріг електричної чутливості зорового нерва за фосфеном знизився на 21,0%), покращує знижений кровообіг в системі органу зору (індекс деформованості еритроцитів та реоофтальмографічний коефіцієнт покращилися в середньому на 23%) у порівнянні із контрольною групою хворих.

Розроблено новий спосіб прогнозування переходу хронічної ішемічної нейропатії зорового нерва в гостру (патент України на корисну модель №26106), який підвищує точність прогнозування в порівнянні з методами, що застосовувалися раніше.

Впровадження в практику. Теоретичні і методологічні аспекти дисертації використовуються в наукових дослідженнях лабораторії біохімії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України». Отримані результати впроваджені в клінічну практику відділення запалювальної патології ока ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України», відділення мікрохірургії ока Івано-Франківської ОКЛ, очного відділення Івано-Франківської ЦМКЛ, Калуської ЦРЛ, Болехівської ЦМЛ, Галицької ЦРЛ, Долинської ЦРЛ, Косівської ЦРЛ Івано-Франківської області, а також використовуються в навчальному процесі на кафедрі нейрохірургії з курсом офтальмології та кафедрі біологічної і медичної хімії Державного вищого навчального закладу «Івано-Франківський національний медичний університет».

Особистий внесок здобувача. Вибір теми належить науковому керівникові, доктору медичних наук, ст. наук. співр. Савко В.В. Дисертантом самостійно проведений інформаційний і патентний пошук, аналіз даних наукової літератури з проблеми, що вивчалася, самостійно проведено підбір груп хворих. Самостійно проведені клінічні дослідження і лікування хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва, а також оцінка ефективності застосування L-лізину есцинату в комплексному лікуванні ішемічної нейропатії зорового нерва. Автором персонально проведено аналіз результатів клінічних і біохімічних досліджень та їх узагальнення. Біохімічні обстеження проведені на базі лабораторії біохімії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України». Застосування L-лізину есцинату для корекції метаболічних порушень при ішемічній нейропатії зорового нерва запропоновано дисертантом. Обробка результатів клінічних і біохімічних досліджень, їх статистичний аналіз також проведені автором самостійно. Формулювання основних положень дисертації, висновків, узагальнення отриманих даних проведені спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені і обговорені на Ювілейній науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю, присвяченій 100-річчю кафедри і клініки Одеського державного медичного університету «Досягнення і перспективи розвитку сучасної офтальмології» (Одеса, жовтень 2003 р.), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка Н.О. Пучківської «Сучасні аспекти клініки, діагности і лікування очних захворювань» (Одеса, травень 2008 р.), Науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю «Філатовські читання» (Одеса, травень 2009 р.), засіданні Івано-Франківського обласного товариства офтальмологів, а також на засіданні вченої ради ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України».

Публікації. Основні результати дисертації викладені в 9 наукових роботах. З них 5 статей - у виданнях затверджених ВАК України, отримано 1 патент України на корисну модель і 3 роботи - в матеріалах і тезах з'їздів і конференцій.

Об'єм і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена російською мовою на 144 сторінках комп'ютерного тексту. Робота складається з вступу, огляду літератури, матеріалу і методів дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків і списку використаних джерел, ілюстрована 23 таблицями і 11 рисунками, які займають 13 окремих сторінок. Список використаних джерел містить 207 найменувань, які займають 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Клінічні дослідження проведені у 50 хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва та у 23 практично здорових осіб. Всі хворі були розподілені на дві групи: основну (n=24) і контрольну (n=26). Вік хворих склав від 60 років до 81 року, з них 42 чоловіки і 8 жінок.

Групу дослідження також склали 36 хворих на хронічну ішемічну нейропатію зорового нерва, стан якої аналізувався при розробці методу прогнозування розвитку гострої ішемічної нейропатії зорового нерва, у віці від 47 до 63 років, серед них 19 чоловіків і 17 жінок.

Всім хворим було проведено комплексне клініко-функціональне обстеження органу зору (візометрія, периметрія, біомікроскопія, офтальмоскопія), визначення порогу електричної чутливості зорового нерва за фосфеном і реоофтальмографічні дослідження.

Групи хворих, які порівнювалися, були ідентичними за клінічними формами ішемічної нейропатії зорового нерва. У основній групі було 4 хворих з судинним папілітом і 20 хворих - з ішемічним набряком диску зорового нерва. У контрольній групі було 6 хворих з судинним папілітом і 20 хворих з ішемічним набряком диску зорового нерва. Групи, які порівнювалися, були також ідентичними за основними клінічними ознаками ішемічної нейропатії зорового нерва - ступінь набряку диску зорового нерва в обох клінічних групах і стушованість меж диску зорового нерва були однаковими (середній ранг цих показників - 25,50, р=1,000), проміненція диску зорового нерва (середній ранг цього показника в основній групі склав 26,92; в контрольній - 24,19, р=0,272), колір диску зорового нерва (середній ранг показника в основній групі - 25,33, в контрольній - 25,65, р=0,903), заповнення судинної екскавації ексудатом (середній ранг цього показника в основній групі хворих склав 24,67; в контрольній групі - 26,27, р=0,625) та геморагії на диску зорового нерва і навколо нього (середній ранг цього показника в основній групі хворих склав 25,58, а в контрольній групі хворих - 25,42, р=0,964).

Хворі контрольної групи отримували для лікування ішемічної нейропатії зорового нерва вазодилятатори (но-шпу, папаверин) по 2 мл в/м, діцинон по 2 мл в/м, трентал по 5 мл в/в, фраксипарин під кон'юнктивально (під контролем коагулограми), емоксипін по 0,5 мл п/б, в/в коректори мозкового кровообігу (кавінтон, вінпоцетин).

Хворим основної групи в комплекс лікування ішемічної нейропатії зорового нерва додатково був включений 0,1% розчин L-лізину есцинату по 5 мл внутрішньовенно впродовж 10 днів.

Пацієнтів обстежували до початку лікування, впродовж лікування і в кінці лікування.

До лікування гострота зору і стан поля зору в основній і контрольній групах не відрізнялися - в обох групах переважали хворі з низькою гостротою зору - 0,01-0,1, яка не коригувалася.

Вираженість основних клінічних ознак ішемічної нейропатії зорового нерва оцінювалася за об'єктивними ознаками: ступінь вираженості набряку диску зорового нерва, проміненції диску зорового нерва, стушованості меж диску зорового нерва, кольору диску зорового нерва, заповнення судинної екскавації ексудатом, геморагіях на диску зорового нерва і навколо нього. Ознаки захворювання оцінювалися за розробленою нами умовною шкалою. Відсутність набряку зорового нерва оцінювалась в 1 бал, помірний набряк зорового нерва - 2 бали, інтенсивний - 3 бали; відсутність проміненції диску зорового нерва - 1 бал, помірна проміненція диску зорового нерва - 2 бали, інтенсивна - 3 бали; відсутність стушованості меж диску зорового нерва - 1 бал, 2 бали при наявності такої стушованості; блідий колір зорового нерва оцінювався в 1 бал, восковидний в 2 бали, синюшний - 3 бали; відсутність геморагій на диску зорового нерва і навколо нього, а також незаповнена ексудатом судинна екскавація диску зорового нерва оцінювалась в 1 бал, наявність вищезгаданих симптомів - 2 бали.

В крові всіх хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва визначали вміст пірувату і лактату, активність глутатіонпероксидази, концентрацію глюкозо-6-фосфату, активність транскетолази, рівень окисленого і відновленого глутатіону (Прохорова М. И., 1982; Bergmeyer H. U., 1986).

У всіх хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва досліджувалися реоофтальмографічні показники, індекс деформованості еритроцитів, поріг електричної чутливості зорового нерва за фосфеном (Момот А. П., 2004; Шамшинова А. М., 1998).

Статистичну обробку результатів клінічних даних проводили за допомогою стандартного пакету програми «SPSS 10» різними методами залежно від характеру даних аналізу. Для оцінки числових показників розраховували середнє арифметичне і похибку середнього. При порівняльному аналізі внутрішньогрупових порядкових показників, які характеризували основні клінічні ознаки ішемічної нейропатії зорового нерва, використовували непараметричний метод для залежних вибірок (ранговий критерій Уілкоксона). При порівнянні міжгрупових порядкових показників, які характеризували основні клінічні ознаки ішемічної нейропатії зорового нерва, використовували непараметричний метод для незалежних вибірок (ранговий критерій Манна-Уітні). Для обробки кількісних показників використовували параметричний критерій (t) Ст'юдента для зв'язаних і незв'язаних вибірок (Наследов А., 2005). Різницю вважали достовірною, якщо рівень значущості не перевищував 5% (p<0,05).

Результати і їх обговорення. Стан порушення окисно-відновних процесів і ліпофільної антиоксидантної системи у хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва. Проведені дослідження встановили, що у хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва (контрольної і основної групи) рівень лактату в крові був істотно вищий за показник, визначений у групи практично здорових пацієнтів (в середньому на 39% при р<0,001), рівень пірувату також був підвищений, хоча дещо в меншій мірі (на 25-26% при р<0,05). При цьому співвідношення концентрації пірувату до лактату мало тенденцію до зниження. Дослідження ключового метаболіту вуглеводно-фосфорного обміну - глюкозо-6-фосфату виявили значне його зниження в порівнянні з показником, визначеним у групи практично здорових пацієнтів на 22% при р<0,05. Ще істотніше порушення пентозофосфатного циклу, виявлене при вивченні активності його ключового ферменту - транскетолази, активність якої була знижена в середньому на 25-28%, при р<0,001 по відношенню до показника, визначеного у групи практично здорових пацієнтів.

При дослідженні рівня відновного еквівалента ліпофільної антиоксидантної системи - глутатіону відновленого було встановлено, що його рівень в порівнянні з показником, визначеним у групи практично здорових пацієнтів значно знижений (на 35% при р<0,001). Рівень окисленої форми глутатіону при цьому виявився підвищеним на 30-32% (р<0,001), а співвідношення концентрації відновленого глутатіону до його окисленої форми знизився більш, ніж на половину (на 53,1%-51,8%, при р<0,001).

Визначення активності ензиматичного компоненту ліпофільної антиоксидантної системи - глутатіонпероксидази в крові хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва виявило також її порушення, що полягає в зниженні показника її активності на 30-29% при р<0,001 по відношенню до показника, визначеного у групи практично здорових пацієнтів.

Таким чином, у крові хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва виявлено значне порушення всіх компонентів ліпофільної антиоксидантної системи. Отримані нами результати розкривають важливу ланку в механізмі ушкоджувальної дії метаболічного і оксидативного стресу на функціональні і структурні параметри нервової тканини і доводять необхідність корегуючого впливу на ліпофільну антиоксидантну систему при цій патології органу зору. У нашій роботі з цією метою ми використовували препарат «L-лізину есцинат».

Корекція метаболічних порушень вуглеводно-фосфорного обміну і ліпофільної антиоксидантної системи у хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва шляхом застосування препарату «L-лізину есцинат» в комплексному їх лікуванні. Застосування препарату «L-лізину есцинат» в комплексному лікуванні дозволило достовірно знизити вміст досліджуваних кето- і оксикислот в крові хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва, при цьому співвідношення рівня пірувату до лактату в основній і контрольній групах залишалося незмінним (р>0,05). Рівень глюкозо-6-фосфату в крові хворих основної групи достовірно підвищувався на 10% в порівнянні з контрольною. Співставлення рівнів глюкозо-6-фосфату в крові хворих основної і контрольної груп в порівнянні з показником, визначеним у групи практично здорових пацієнтів показало, що проведене лікування достовірно (р<0,05) сприяло нормалізації цього показника як при включенні L-лізину есцинату, так і без нього. Проте рівень глюкозо-6-фосфату в основній групі складав 90% від норми, а в контрольній групі - 84%, хоча між собою ці показники обох груп після лікування не відрізнялися.

Вивчення активності транскетолази в обох групах хворих до і після лікування, показало відчутне підвищення активності цього ферменту під впливом L-лізину есцинату (на 13% при р<0,05). Хоча в обох випадках активність транскетолази після лікування залишалася значно нижчою в порівнянні з показником, визначеним у групи практично здорових пацієнтів, складаючи в контрольній групі 80%, а в основній групі - 85% по відношенню до норми.

Ці дані свідчать про те, що у хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва під впливом L-лізину есцинату в значній мірі оптимізуються процеси утворення відновних еквівалентів для антиоксидантної системи за рахунок стимуляції пентозофосфатного циклу.

Включення в комплекс лікування препарату «L-лізину есцинат» спричинило підвищення відновленої форми глутатіону на 16% (р<0,001) і зниження його окисленої форми на 15% (р<0,05). Це сприяло значному підвищенню відновного потенціалу системи глутатіону за рахунок підвищення співвідношення відновленої його форми до окисленої (на 35%, р<0,01), а також підвищенню активності глутатіонпероксидази на 16% по відношенню до рівня її активності до лікування (р<0,01). При цьому не вдалося виявити суттєвої різниці між рівнем активності ферменту в основній і контрольній групах після проведеного лікування.

Таким чином, під впливом цього препарату в значній мірі нормалізуються окисно-відновні процеси, що насамперед підтверджується зниженням рівня окси- і кетокислот в крові хворих. У цих же умовах підвищується потенціал ліпофільної антиоксидантної системи за рахунок стимуляції процесів пентозо-фосфатного циклу і активності глутатіонпероксидази.

Особливо важливим елементом метаболічної дії L-лізину есцинату слід вважати підвищення рівня відновленого глутатіону, що відбувається як за рахунок активації процесів регенерації його відновленої форми, так і внаслідок прискорення його біосинтезу з амінокислот попередників. Отримані результати послужили підставою для включення препарату «L-лізину есцинат» в комплексне лікування хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва.

Порушення реоофтальмографічних показників, індексу деформованості еритроцитів і порогу електричної чутливості зорового нерва за фосфеном. У хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва проведеними реоофтальмографічними дослідженнями було встановлено достовірне (р<0,01) зниження реоофтальмографічного коефіцієнту на 29% в порівнянні з показником визначеним у групи практично здорових пацієнтів, що вказувало на зниження кровонаповнення судин заднього відділу ока при даній патології. В той же час, показники еластотонічних властивостей судин практично не відрізнялися в обох групах хворих (р>0,05), що, ймовірно, можна пояснити вираженим склерозом їхньої судинної стінки.

Дослідження індексу ригідності еритроцитів виявило достовірне (р<0,05) його збільшення у хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва в порівнянні з показником визначеним у групи практично здорових пацієнтів, що свідчить про значне порушення реологічних властивостей крові у даного контингенту хворих.

Дослідження функціонального стану зорового нерва і визначення порогу електричної чутливості зорового нерва за фосфеном показали ідентичне підвищення цього показника в обох досліджуваних групах.

Ефективність застосування L-лізину есцинату у хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва. Критеріями ефективності лікування хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва основної і контрольної груп були: покращення гостроти і поля зору, позитивна динаміка основних клінічних ознак захворювання (зменшення набряку, стушованості і проміненції диску зорового нерва, розсмоктування геморагій на диску зорового нерва і навколо нього), реоофтальмографічних показників, індексу ригідності еритроцитів, зниження порогу електричної чутливості зорового нерва за фосфеном. Під впливом проведеного лікування гострота зору в основній групі підвищилася від 0,03±0,01 до 0,09±0,01 (p<0,05), тоді як в контрольній групі підвищення гостроти зору від 0,03±0,01 до 0,05±0,01 не було достовірним (р>0,05). У основній і контрольній групах після лікування відбулося зменшення розмірів скотом: у основній групі від (67,0±1,86)° до (35,1±1,44)° (на 32,8%), що було достовірним (p<0,05); тоді як в контрольній - від (54,0±1,76)° до (48±1,42)° (на 21,3%), де не було виявлено статистичної достовірності.

Динаміка змін основних клінічних ознак ішемічної нейропатії зорового нерва після проведеного лікування в основній і контрольній групах представлена в таблиці.

Статистичний аналіз основних клінічних ознак ішемічної нейропатії зорового нерва залежно від виду медикаментозної терапії після проведеного лікування в обох клінічних групах хворих свідчить про те, що в основній групі набряк диску зорового нерва після проведеного лікування спостерігався достовірно у меншої кількості хворих, ніж у хворих контрольної групи (р<0,001). Відмічений також менший ступінь проміненції диска зорового нерва в основній групі, ніж в контрольній (р<0,001). Такі симптоми, як стушованість меж диска зорового нерва, заповнення судинної екскавації диска зорового нерва ексудатом після проведеного лікування відмічались у меншій мірі вираженості в основній групі хворих, ніж в контрольній відповідно (р=0,025 і р<0,001). При офтальмоскопії після проведеного лікування у хворих контрольної групи переважав синюшний і воскоподібний колір диску зорового нерва, а в основній групі - блідий і воскоподібний, про що свідчить вищий середній ранг в контрольній групі - 33,73, ніж в основній - 16,58 (р<0,001). Зменшення інтенсивності геморагій на диску зорового нерва і навколо нього після проведеного лікування в значній мірі спостерігалось в основній групі пацієнтів (р=0,014).

Таким чином, застосування L-лізину есцинату в комплексному лікуванні хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва дозволяє покращити результати лікування даної патології. Включення в комплексну терапію хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва препарату «L-лізину есцинат» привело до нормалізації реоофтальмографічних показників, індексу ригідності еритроцитів, що на кінцевому етапі сприяло поліпшенню функціонального стану зорового нерва (поріг електричної чутливості зорового нерва за фосфеном знизився з 114±3,28 мк А до 85±3,40 мк А).

Таблиця 1 Вираженість основних клінічних ознак ішемічної нейропатії зорового нерва у хворих основної і контрольної груп після проведеного лікування

Симптоматика

Клінічні групи

Статистичні показники

Серед-ній ранг

Сума рангів

U-критерій Манна-Уітні

Рівень значи-мості, р

набряк диску зорового нерва

основна n=24

18,08

434,00

134,00

0,000

контрольна n=26

32,35

841,00

проміненція диску зорового нерва

основна n=24

14,17

340,00

40,00

0,000

контрольна n=26

35,96

935,00

стушованість меж зорового нерва

основна n=24

22,17

532,00

232,00

0,025

контрольна n=26

28,58

743,00

колір диску зорового нерва

основна n=24

16,58

398,00

98,00

0,000

контрольна n=26

33,73

877,00

заповнення судинної екскавації ексудатом

основна n=24

20,00

480,00

180,00

0,000

контрольна n=26

30,58

795,00

геморагії на диску зорового нерва і навколо нього

основна n=24

21,58

518,00

218,00

0,014

контрольна n=26

29,12

757,00

Прогнозування переходу хронічної ішемічної нейропатії зорового нерва в гостру. Враховуючи, що тільки рання діагностика забезпечує ефективність лікування і зменшує ризик розвитку ускладнень, нами був розроблений метод прогнозування переходу хронічної ішемічної нейропатії зорового нерва в гостру.

Спосіб прогнозування переходу хронічної ішемічної нейропатії зорового нерва в гостру полягає в дослідженні судин заднього відділу ока методом реоофтальмографії і визначенні реоофтальмографічного коефіцієнта, який відрізняється тим, що у хворих на хронічну ішемічну нейропатію зорового нерва за різницею підвищення реоофтальмографічного коефіцієнту на одному оці в порівнянні з іншим на 61% і більш, створена можливість прогнозування загрози (ризику) розвитку гострої ішемічної нейропатії зорового нерва.

Запропонований спосіб дав можливість підвищити точність прогнозування переходу хронічної ішемічної нейропатії зорового нерва в гостру на 18,5% в порівнянні зі способами, що раніше застосовувалися.

Одержані результати дослідження свідчать про більшу ефективність модифікованого способу лікування хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва, що на нашу думку, пов'язано із активацією процесів синтезу відновних тіолових еквівалентів, підвищенням активності ліпофільної антиоксидантної системи в організмі хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва, позитивною динамікою реоофтальмографічних показників, індексу ригідності еритроцитів, які сприяють підвищенню функціональної активності зорового аналізатора, і, як наслідок, покращенню зорових функцій на 0,06, проти 0,02 при традиційній терапії.

зоровий нерв патологія нейропатія

ВИСНОВКИ

1. В структурі первинної інвалідності з приводу патології органа зору гострі судинні захворювання зорового нерва займають друге місце і складають більше 19% серед працездатного населення України. Недостатність вивчення патогенезу ішемічної нейропатії зорового нерва і невисока ефективність її лікування обумовлюють необхідність визначення ролі порушень метаболічних процесів з метою розробки нових патогенетично орієнтованих методів лікування цього захворювання.

2. У крові хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва виявлено зміни окисно-відновних процесів, що виражалося в підвищенні рівня лактату і пірувату на 25% і 39% відповідно, в порівнянні з показниками, визначеними у групи практично здорових пацієнтів.

3. В організмі хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва встановлено зниження потенціалу ліпофільної антиоксидантної системи і швидкості прямого окислення вуглеводів в пентозофосфатному циклі. В середньому активність глутатіонпероксидази знижена на 29%, рівень відновленого глутатіону зменшений на 35%, активність транскетолази знижена на 26% в порівнянні з показниками визначеними, у групи практично здорових пацієнтів.

4. У хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва встановлено зниження реоофтальмографічного коефіцієнту та індексу ригідності еритроцитів в середньому на 29% в порівнянні із значеннями показників, встановлених у групи практично здорових пацієнтів. Визначення порогу електричної чутливості зорового нерва за фосфеном показало ідентичне підвищення цього показника в обох досліджуваних групах.

5. Встановлено, що у хворих на хронічну ішемічну нейропатію зорового нерва має місце підвищення реоофтальмографічного коефіцієнту на обох очах. Перевищення його на 61% і більше на одному оці в порівнянні з іншим свідчить про перехід хронічної форми в гостру. На підставі виявленої закономірності запропонований спосіб прогнозування переходу хронічної форми ішемічної нейропатії зорового нерва в гостру, що підвищує точність діагностики розвитку цього захворювання на 18,5% в порівнянні з методами, що раніше застосовувалися.

6. Встановлено, що застосування препарату «L-лізину есцинат» активує процеси синтезу відновних тіолових еквівалентів і активність ліпофільної антиоксидантної системи в організмі хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва. Концентрація відновленого глутатіону і активність глутатіонпероксидази в крові під впливом препарату зросли на 16% і 28% відповідно, в порівнянні з контрольною групою хворих.

7. Виявлена нормалізуюча дія препарату «L-лізину есцинат» на показники гемодинамічних, реологічних властивостей крові і функціонального стану зорового нерва у хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва: реоофтальмографічні показники та індекс деформованості еритроцитів в умовах застосування цього препарату підвищувались відповідно на 28% і 21%, поріг електричної чутливості зорового нерва за фосфеном знижувався на 25%.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Савко В. В. Спосіб прогнозування розвитку гострої судинної оптиконейропатії / В. В. Савко, Н. І. Наріцина, Н. В. Коновалова, Н. І. Храменко, В. В. Капечук // Офтальмологический журнал. - 2007. - № 4. - С. 58-60.

Автору належить підбір та обстеження хворих, статистична обробка і аналіз результатів, оформлення роботи, спільно із співавторами проводились реологічні обстеження, висновки сформульовані разом з науковим керівником.

2. Капечук В. В. Стан окисно-відновних процесів і ліпофільної антиоксидантної системи у хворих гострою судинною оптичною нейропатією / В. В. Капечук, Т. В. Пархоменко // Офтальмологический журнал. - 2009. - № 1-2. - С. 84-87.

Автору належить підбір та обстеження хворих, статистична обробка і аналіз результатів, оформлення роботи, висновки сформульовані разом із співавтором.

3. Капечук В. В. Эффективность препарата L-лизина эсцината в комплексном лечении острой сосудистой оптической нейропатии и его влияние на состояние липофильной антиоксидантной системы / В. В. Капечук, В. В. Савко // Офтальмологический журнал. - 2009. - № 3. - С. 50-55.

Автором проведено обстеження хворих, аналіз літератури, оформлення роботи, висновки сформульовані разом з науковим керівником д.мед.н. Савко В. В.

4. Капечук В. В. Интенсивная терапия острой сосудистой оптиконейропатии / В. В. Капечук, В. В. Савко, Г. О. Клюев, Н. И. Нарицына, Н. В. Коновалова, Л. А. Михайличенко // Офтальмологический журнал. - 2009. - № 4. - С. 33-36.

Автором проведено обстеження хворих, проведено аналіз літератури, написані вступ, матеріали и методи, результати та їх обговорення, висновки сформульовані разом з науковим керівником.

5. Капечук В. В. Вплив L-лізину есцинату на порушення ліпофільної антиоксидантної системи у хворих на гостру судинну оптичну нейропатію / В. В. Капечук, В. В. Савко // Архів клінічної медицини. - 2009. -№ 1. - С. 54-56.

Автором проведено обстеження хворих на ішемічну нейропатію зорового нерва, аналіз літератури, оформлення статті, висновки сформульовані разом з науковим керівником.

6. Пат. 26106 Україна, МПК (2006) А61В 3/00. Спосіб прогнозування розвитку гострої судинної оптиконейропатій / Савко В. В., Наріцина Н. І., Коновалова Н. В., Храменко Н. І., Капечук В. В.; заявник і патентовласник Інститут очних хвороб і ТТ ім. В. П. Філатова. - № u200700289; заявл. 12.01.07; опубл. 10.09.07. Бюл. № 14. - С. 5.13.

Автором самостійно проведено патентний пошук, оформлена патентна документація, формула винаходу сформульована разом з д.мед.н. Савко В. В.

7. Вершиніна М. Д. Використання альпростадилу у комплексній терапії оклюзій судин сітківки і зорового нерва / М. Д. Вершиніна, В. В. Капечук // Досягнення та перспективи розвитку сучасної офтальмології : ювілейна науково-практична конференція офтальмологів з міжнародною участю, присвячена 100-річчю кафедри та клініки Одеського державного медичного університету, 28-29 жовтня 2003 p.: тези доповідей. - Одеса, 2003. - С. 152 - 153.

8. Савко В. В. Порушення окисно-відновних процесів у хворих з гострою судинною оптичною нейропатією / В. В. Савко, В. В. Капечук // Сучасні аспекти клініки, діагностики та лікування очних хвороб : міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю з дня народження академіка Н. О. Пучківської, 29-30 травня 2008 p.: матеріали. - Одеса, 2008. - С. 181.

9. Капечук В. В. Ургентная реабилитация больных острой сосудистой оптиконейропатией / В. В. Капечук, В. В. Савко, Г. О. Клюев, А. Я. Новик // Філатовські читання : науково-практична конференція офтальмологів за міжнародною участю, 28 - 29 травня 2009 p.: матеріали конференції. - Одеса, 2009. - С. 113-114.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.