Артеріальна гіпертензія у віковому аспекті. Роль факторів ризику, сполучення з ішемічною хворобою серця та стабільною стенокардією напруження: особливості клініки, діагностики і лікування

Оцінена ефективність гліклазиду в комплексній терапії метаболічного синдрому (з ЦД 2 типу) в середньому віці. Хворі були розділені на 2 групи: 1 група отримувала кандесартан 16 мг і індапамід 1,5 мг на добу, гліклазид дозою 60 мг на добу; 2 група отримувала таку ж антигіпертензивну терапію і глібенкламід в добовій дозі 3,5-10 мг. Через 4 тижні терапії (під час виписки зі стаціонару) цільові рівні АТ були досягнуті у 70 % 1 групи і у 62,1 % 2 групи. Рівень глюкози знизився і досягнув в 1 групі (8,1±1,9) ммоль/л (р<0,01), в другій - (9,3±1,1) ммоль/л (р<0,01),р>0,05. Через 3 місяці терапії встановлено, що достовірне зниження глікемії натщесерце було в обох групах, але більше достовірні результати отримані в групі пацієнтів, які приймали гліклазид. Рівень глікозильованого гемоглобіну досягнув значень, характерних стадії компенсації ЦД, був лише у пацієнтів 1-ої групи і знизився на 23,9 % (р<0,05). У групі хворих, які приймали глібенкламід, також було зниження рівня глікозильованого гемоглобіну (на 15,9 %), але з тенденцією до достовірності (р=0,1). Епізоди гіпоглікемії, які призводили до підвищення АТ, у хворих, які приймали глібенкламід були вдвічі частішими (6,89 %), ніж у хворих, яким був призначений гліклазид (вони становили 3,3%). артеріальна гіпертензія клінічний серце

Особливу групу становлять хворі на АГ при передтромботичних станах. Нами запропоновані нові підходи до лікування хворих на ГХ ЙЙ - ЙЙЙ стадії з синдромом ХСН ЙЙ - ЙII ФК (з використанням еноксапарину в комплексній терапії хворих). У комплексній терапії використовувався еноксапарин в добовій дозі 0,75 мг/кг маси тіла впродовж 5-6 днів після зниження АТ. У групі порівняння еноксапарин не використовувався. Терапія хворих була однакова (згідно стандартів). При залученні еноксапарину клінічні симптоми ХСН зменшувалися і больовий синдром у області серця і за грудиною купірувався на 2-3 дні раніше. І через 3 місяці ФВ була достовірно вищою, ніж до лікування (р<0,02). Ця терапія позитивно впливала на печінковий кровообіг. Зріс реографічний індекс, відношення часу швидкого наповнення до часу повільного наповнення (б1/ б2), що відображає кровонаповнення артеріальних судин печінки (р<0,05) і пов'язано із збільшенням повноти розкриття судини. Зменшилося відношення часу висхідної частини реографічної хвилі до загального часу хвилі (б/Т), що вказує на зниження тонусу судинної стінки. Нормалізувався дикротичний індекс, що свідчить про зниження загального периферійного судинного опору (р<0,01). У хворих, які не отримували еноксапарин, позитивна динаміка показників реогепатограми була недостовірна (р>0,05). Цей спосіб дає змогу поліпшити якість лікування ХСН вже на доклінічних і ранніх клінічних її стадіях.

Висновки

В дисертаційній роботі вирішена конкретна актуальна наукова проблема кардіології - оптимізація профілактики, діагностики та лікування хворих на артеріальну гіпертензію різних вікових груп з урахуванням особливостей клінічного перебігу і розвитку ІХС: стабільної стенокардії напруження, чинників ризику, ураження органів-мішеней і асоційованих клінічних станів та розроблені й конкретизовані практичні рекомендації залежно від різних вікових періодів життя.

1. Ризик серцево-судинних ускладнень у найближчі 10 років і ризик фатальних ускладнень достовірно пов'язаний з віком хворих на артеріальну гіпертензію. Низький кардіоваскулярний ризик переважає у молодих хворих (91,2 %), середній ризик є найбільшим у хворих середньої вікової групи (41,7 %), високий ризик (48,8 %) і дуже високий ризик (32,3 %) - у хворих похилого віку. У хворих з високим і дуже високим ризиком достовірно вищі САТ і ДАТ, збільшений середньодобовий ІЧ САТ. Частотність несприятливих ДПАТ (non-dippers, over-dippers, night-peakers) прямо корелює з кількістю чинників ризику (r=0,87) та ураженням органів-мішеней: при ураженні 1-2 вони були в 44 % випадків, при ураженні 3 і більше органів -мішеней - в 64 % випадків.

2. При артеріальній гіпертензії частотність і рівень гіперхолестеринемії достовірно зумовлюють ступінь кардіоваскулярного ризику. Низький кардіоваскулярний ризик у молодому віці асоціюється з незначним підвищенням ЗХ сироватки крові (лише у 51,3 %), середній кардіоваскулярний ризик, що переважає в середньому віці - з достовірно більшим підвищенням загального холестерину (вже у 73,8 %), високий і дуже високий ризик у хворих на артеріальну гіпертензію в похилому віці - з достовірно більшим рівнем загального холестерину майже у всіх хворих - 93,9 % (значення перевищували 7,0 ммоль\л).

3. Артеріальна гіпертензія у молодому віці перебігає в більшості випадків з 2-3 чинниками ризику без ураження органів-мішеней (84,6 %) з підвищенням АТ до 1-2 ступеня. Ожиріння, як один з провідних чинників ризику, виявляється на 5-10 років раніше до підвищення АТ і спостерігається в 18,6 % випадків у молодому віці. Клінічна картина захворювання в 50 % випадків відсутня. Атеросклероз черевної аорти виявлений у 47,4 % хворих перебігає безсимптомно. ІХС: стабільна стенокардія напруження І-ІІ ФК виявлена у 5,1 % хворих. В середньому віці у 75 % випадків є ураження органів-мішеней із стабільним підвищенням АТ до 2-3 ступеню. Клінічні прояви спостерігаються у всіх хворих, виявляється 3-5 чинників ризику, а атеросклероз аорти спостерігається в 100 % випадків, сонних артерій - в 78,6 % випадків. Частотність ІХС: стабільної стенокардії напруження І-ІІІ ФК збільшується у 7 разів (у 37,5 % хворих). В похилому віці у всіх випадках артеріальна гіпертензія перебігає на тлі атеросклерозу аорти і сонних артерій, асоційована з ІХС: стабільною стенокардією напруження ІІ-ІІІ ФК у 90,5 %, з підвищенням АТ до 3 ступеня, з ураженням органів-мішеней (100 %) і розвитком ускладнень.

4. Артеріальна гіпертензія прискорює розвиток атеросклерозу, про що свідчать зміни структури стінок черевного відділу аорти і кількісних характеристик кровотоку в черевному відділі аорти, найбільш чутливим з яких є пульсаційний індекс - зростання його є достовірним ще в молодому віці порівняно з контролем (р<0,05) і вірогідно збільшуєтьсяся з віком (р<0,01), і мають пряму високу корелляційну залежність між собою (r =0,81) та показниками ДМАТ: САТ (24) - r=0,62 і r=0,74, варіабельності САТ(24) - r=0,42 і r=0,54, ІЧ САТ і ІЧ ДАТ - відповідно r=0,58 і r=0,73, та r=0,41 і r=0,52; це передує змінам товщини комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії в молодому віці і співпадає зі збільшенням маніфестної форми атеросклерозу - ІХС: стабільної стенокардії напруження І-ІІI ФК у вікових групах (р<0,001).

5. Виділення стадій гіпертонічної хвороби в класифікації не повно відображає сучасні уявлення про її патогенез, оскільки атеросклероз аорти і сонних артерій виявляються на ранніх стадіях захворювання, а ураження органів-мішеней в 25-50 % випадків при артеріальній гіпертензії 2, рідше 3 ступеня, ще відсутні, і, крім того, виявлена зворотність ураження органів-мішеней при тривалому лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу.

6. Сполучення артеріальної гіпертензії та ІХС обумовлює несприятливий перебіг останньої: впродовж трирічного періоду спостереження спостерігаються значно частіші повторні госпиталізації (ч2=10,39 при р<0,01 Breslow), суттєво збільшуєтьсяся ризик розвитку первинних та повторних інфарктів міокарду (ч2=4,33 при р=0,037 Mantel-Cox), а також епізодів прогресуючої стенокардії (ч2=4,2 при р=0,048 Mantel-Cox).

7. Залучення до традиційної терапії артеріальної гіпертензії в поєднанні з ІХС, хронічною серцевою недостатністю на тлі трьох і більше чинників ризику тромбоемболічних ускладнень еноксапарину після зниження АТ до 1 ступеня ефективно знижує прояви синдрому стенокардії, достовірно прискорює збільшення фракції викиду лівого шлуночка, зменшує кінцевий діастолічний тиск і ризик небезпечних для життя тромбоемболічних ускладнень, достовірно (р<0,01) покращує внутрішньопечінкову гемодинаміку за результатами реогепатографії: швидке і достовірне збільшення реографічного індексу, зменшення відношення часу висхідної частини реографічної хвилі до загального часу хвилі, нормалізація дикротичного індексу.

8. У молодому віці при артеріальній гіпертензії І-ІІ ступеня до початку лікування було достовірне збільшення розмірів лівого передсердя і кінцево-систолічного розміру лівого шлуночку порівняно з контролем, що передує гіпертрофії лівого шлуночка. Лікування бетаксололом протягом 3 місяців достовірно зменшує їх розміри. А при наявності гіпертрофії лівого шлуночку бетаксолол через 6 і 12 місяців достовірно знижує індекс маси міокарду лівого шлуночку. Лікування бетаксололом знижує АТ до цільових значень у 90,2 % випадків, нормалізує симпатико-парасимпатичні впливи вегетативної нервової системи. Виявлена пряма кореляція між індексом маси міокарду лівого шлуночку і систолічним АТ (r = 0,49, p 0,01) та діастолічним АТ (r = 0,45, p < 0,01). Ці факти підтверджують необхідність раннього початку лікування з метою профілактики виникнення і зменшення ремоделювання міокарду лівого шлуночку та запобігання ускладнень артеріальної гіпертензії.

9. У хворих молодого віку з ожирінням другого ступеня артеріальної гіпертензії монотерапія антагоністом кальцію амлодипіном і інгібітором АПФ еналаприлом на тлі гіпокалорійної дієти і підвищеної фізичної активності призводить до значного покращення клінічного стану, достовірного (р<0,05) зниження систолічного та діастолічного АТ через 3 тижні і 3 місяці терапії. При використанні амлодипіну достовірно раніше знижується діастолічний АТ і загальний периферійний судинний опір; достовірно знижується холестерин і тригліцериди сироватки крові.

10. Тривала терапія бетаадреноблокатором бетаксололом в поєднанні з діуретиком гідрохлортіазидом і гіпокалорійною дієтою хворих у середній віковій групі при артеріальній гіпертензії в поєднанні з ішемічною хворобою серця і ожирінням впродовж 12 місяців дає змогу досягти цільових рівнів АТ і утримати його, достовірно знижує масу міокарду лівого шлуночка (на 17,9 %) і нормалізує індекс відносної товщини його стінок, зменшує КДР (на 20,3 %) ЛШ.

11. В середньому віці у хворих на артеріальну гіпертензію II -ІІІ ступеня у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу на тлі цукрознижувальної терапії блокатор ангіотензинових рецепторів кандесартан більшою мірою знижує систолічний АТ і достовірно (р<0,05) зменшує рівень глюкози крові, глікозильованого гемоглобіну, інсуліну і загального холестерину сироватки крові на відміну від еналаприлу.

12. В середньому і похилому віці комплексна терапія хворих при артеріальній гіпертензії в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу і без нього кандесартаном, бетаксололом, аторвастатином на тлі цукрознижувальної терапії достовірно через 3 тижні зменшує інтервал QTc і дисперсію інтервалу QT, що супроводжується значним зменшенням шлуночкових аритмій, зокрема небезпечних для життя, і сприяє профілактиці їх виникнення. Додавання гліклазиду до антигіпертензивної терапії сприяє скорішому досягненню цільового рівня АТ у більшості хворих і в 2 рази рідше призводить до підвищення АТ, пов'язаного з епізодами гіпоглікемії, а через 3 місяці лікування достовірно знижує рівень глікемії, глікозильованого гемоглобіну та інсуліну сироватки крові порівняно з глібенкламідом.

13. Лікування хворих на метаболічний синдром в середньому і похилому віці з використанням аторвастатину і гіпокалорійної дієти у поєднанні з антигіпертензивною терапією інгібітором АПФ еналаприлом достовірно знижує рівень загального холестерину сироватки крові, холестерину ліпопротеїдів низької щільності (на 39 %), тригліцеридів (на 33 %), підвищує рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (на 20 %) і збільшує ефективність антигіпертензивної терапії з досягненням цільових значень артеріального тиску крові у 81 % пацієнтів.

Практичні рекомендації

1. Рекомендується з класифікації гіпертонічної хвороби вилучити стадії захворювання, оскільки розмежування I і II стадії ускладнене у зв'язку з частим виявленням атеросклерозу судин на ранній стадії захворювання. Зворотний розвиток гіпертрофії міокарду ЛШ та інших уражень органів-мішеней також є аргументом проти уявлень про беззаперечність стадії гіпертонічної хвороби. Вказівка при артеріальній гіпертензії на асоційовані клінічні стани і ускладнення повністю відповідає клініко-патогенетичній сутності III стадії.

2. При артеріальній гіпертензії незалежно від віку і ступеня АГ рекомендоване проведення ультразвукового дослідження черевного відділу аорти (з оцінкою пульсаційного індексу) для ранньої діагностики атеросклеротичного ураження судин.

3. Для профілактики розвитку ІХС: стабільної стенокардії напруження всім хворим на артеріальну гіпертензію молодого віку при наявності змін у черевній аорті необхідно призначати аторвастатин 10-20 мг на добу.

4. Для корекції метаболічних порушень при артеріальній гіпертензії (гіперхолестеринемія, ожиріння, ЦД 2 типу) або за наявності атеросклеротичних бляшок при відсутності метаболічних змін, до комплексного лікування пацієнтів будь-якого віку рекомендується використовувати статини, зокрема аторвастатин дозою 20-40 міліграм на добу.

5. Для оптимізації лікування хворих на артеріальну гіпертензію рекомендується використовувати наступні комбінації лікарських засобів, які є найбільш ефективними у віковому аспекті:

Ш У молодому віці при артеріальній гіпертензії 1-2 ступеня препаратами першого ряду є бетаксолол 10-20 мг на добу, амлодипін 10 мг на добу або кандесартан 8 мг.

Ш За наявності гіпертензивного серця чи ожиріння і/або цукрового діабету 2 типу в їх комплексній терапії, де переважним коректором глікемії є гліклазид, доцільним є використання кандесартану 8 - 16 мг на добу незалежно від віку хворих.

Ш У середньому віці при поєднанні артеріальної гіпертензії, ІХС і ожиріння рекомендується призначати бетаксолол і гідрохлортіазид на тлі антиагрегантної і ліпідкоригуючої терапії (аторвастатин 20 мг на добу)

Ш У похилому віці та при метаболічному синдромі (на тлі гіпокалорійної дієти) ефективною є комбінована терапія з залученням низьких доз бетаксололу (5-10 мг), кандесартану 8 мг, еналаприлу 10 мг, аторвастатину 20 мг на добу.

6. Для поліпшення якості лікування хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ІХС, за наявності трьох і більше чинників ризику тромбоемболічних ускладнень, на тлі хронічної серцевої недостатності до комплексного лікування необхідно залучати еноксапарин дозою 0,75 мг/кг маси тіла впродовж 5 днів після зниження артеріального тиску.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Медведев В. В. Ожирение и артериальная гипертензия / В. В. Медведев // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - №2-3. - С. 67-72.

2. Медведев В. В. Сравнительное исследование эффективности амлодипина и изоптина у больных артериальной гипертензией / В. В. Медведев // Український журнал екстремальної медицини. - 2003. - №2. - С. 77-80.

3. Медведев В. В. Метаболический синдром: основные аспекты патогенеза и лечения / В. В. Медведев // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - №5. - С. 64-67.

4. Медведев В. В. Результаты применения бетаксолола в комплексном лечении больных с артериальной гипертензией в сочетании с сахарным диабетом ІІ типа / В. В. Медведев // Український кардіологічний журнал. - 2003. - №6. - С.64-67.

5. Медведев В. В. Оценка состояния вегетативного обеспечения сердечной деятельности у больных с артериальной гипертензией / В. В. Медведев // Запорожский медицинский журнал. - 2004. - №2. - С. 34-36.

6. Медведєв В. В. Артеріальна гіпертензія як одна з ланок метаболічного синдрому. Особливості терапевтичних підходів / В. В. Медведєв // Ліки. - 2004. - №5-6. - С. 3-8.

7. Медведев В. В. Опыт применения амлодипина у больных с артериальной гипертензией в сочетании с ожирением / В. В. Медведев // Ліки України. - 2004. - №4. - С. 49-50.

8. Медведев В. В. Эффективность лечения больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью и синдромом хронической сердечной недостаточности с использованием эноксапарина / В. В. Медведев // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. - 2004. - Т. 3, №6, ч.1. - С. 15-18.

9. Медведев В. В. Диагностика, лечение и прогноз при остром коронарном синдроме без подъема сегмента ST в зависимости от наличия артериальной гипертензии / В. В. Медведев // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2005. -№3. - С. 30-33.

10. Медведев В. В. Сравнительная эффективность кардиоселективных бета-адреноблокаторов бетаксолола и атенолола при артериальной гипертонии в сочетании с сахарным диабетом 2-го типа / В. В. Медведев, Т. В. Богослав, И. А. Падалка // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - №4. - С. 52-55. Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних, підготовці тексту статті.

11. Медведев В. В. Влияние длительной терапии бетаксололом на регресс гипертрофии миокарда левого желудочка при гипертонической болезни у лиц молодого возраста / В. В. Медведев, Т. В. Богослав, С. Я. Доценко // Запорожский медицинский журнал. - 2004. - Т. 1, №1. - С. 18-19. Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних, підготовці тексту статті.

12. Медведев В. В. Эффективность лечения больных гипертонической болезнью в сочетании с сахарным диабетом 2 типа антагонистом рецепторов ангиотензина II кандесартаном / В. В. Медведев, Т. В. Богослав, Ю. В. Гуляш // Запорожский медицинский журнал. - 2004. - №5 (26). - С. 104-107. Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних, підготовці тексту статті.

13. Медведєв В. В. Результати використання еноксапарину у хворих на ішемічну хворобу серця у сукупності з артеріальною гіпертензієюі синдромом хронічної серцевої недостатності / В. В. Медведєв, Т. В. Богослав // Ліки України. - 2004. - №1. - С. 28-30. Особистий внесок дисертанта полягає в клінічному обстеженні хворих, проведенні аналізу даних, призначенні терапії та контролю за його ефективністю, написанні висновків роботи.

14. Фуштей И. М. Корригированный интервал QT и дисперсия интервала QT при гипертонической болезни в зависимости от наличия сахарного диабета 2 типа / И. М. Фуштей, В. В. Медведев, Т. В. Богослав // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. статей. - Запоріжжя : Видавництво ЗДМУ, 2004. - Вип. 13. - С. 170-174. Особистий внесок дисертанта полягає в клінічному обстеженні хворих, проведенні аналізу даних, статистичної обробки їх, написанні висновків роботи.

15. Фуштей И. М. Особенности клинического течения гипертонической болезни в сочетании с сахарным диабетом 2 типа / И. М. Фуштей, В. В. Медведев, Т. В. Богослав // Актуальні питання медичної науки та практики : зб. наук. праць ЗМАПО. - Запоріжжя : Дике Поле, 2004. - Вип. 66, кн. 3. - С. 346-351. Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних, підготовці тексту статті.

16. Медведев В. В. Гипертрофия миокарда левого желудочка у больных среднего возраста с артериальной гипертензией в сочетании с ишемической болезнью сердца и ожирением: динамика под влиянием длительной комбинированной терапии с использованием бетаксолола / В. В. Медведев, Т. В. Богослав // Український кардіологічний журнал. - 2004. - №5. - С. 52-56. Особистий внесок дисертанта полягає в клінічному обстеженні пацієнтів, дослідженні динаміки маси міокарда лівого шлуночка та рівня ліпідів в сироватці крові, в статистичному аналізі отриманих даних, підготовці тексту статті.

17. Эффективность лечения эноксапарином при гипертонической болезни с синдромом хронической сердечной недостаточности и его влияние на артериальные сосуды печени / [Медведев В. В., Фуштей И. М., Богослав Т. В., Гуляш Ю. В., Чабанная Е. С.] // Кровообіг та гемостаз. - 2006. - №1. - С. 81-85. Особистий внесок дисертанта полягає в клінічному обстеженні пацієнтів, аналізі даних реогепатограми, в статистичному аналізі отриманих даних, підготовці висновків статті.

18. Медведев В. В. Уровень гликемии и артериального давления, их динамика под влиянием терапии у больных артериальной гипертензией ассоциированной с сахарным диабетом типа 2 / В. В. Медведев, Т. В. Богослав, Ю. А. Перекрест // Сімейна медицина. - 2005. - №1. - С. 70-71. Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних, підготовці тексту і висновків статті.

19. Доценко С. Я. Влияние физической активности на структурный и функциональный резерв сердечно-сосудистой системы у больных гипертонической болезнью / С. Я. Доценко, Н. С. Бессарабов, В. В. Медведев // Актуальні питання медичної науки та практики : зб. наук. праць ЗМАПО. - Запоріжжя : Дике Поле, 2005. - Вип. 68, кн. 1. - С. 276-281. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних, підготовці висновків статті.

20. Использование комбинации кандесара и эналаприла при гипертонической болезни на фоне ожирения у больных молодого и среднего возраста / [Фуштей И. М., Медведев В. В., Богослав Т. В., Григорьева В. А.] // Актуальні питання медичної науки та практики : зб. наук. праць ЗМАПО. - Запоріжжя : Дике Поле, 2005. - Вип. 68, кн. 2. - С. 380-387. Особистий внесок дисертанта полягає в клінічному обстеженні хворих, аналізу біохімічних показників, призначенні терапії та контролю за його ефективністю, написанні висновків роботи.

21. Фуштей И. М. Влияние бетаксолола на вегетативную дисрегуляцию у больных разного возраста с гипертонической болезнью / И. М. Фуштей, В. В. Медведев, Т. В. Богослав // Український кардіологічний журнал. - 2005. - №2. - С. 48-51. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних по варіабельності серцевого ритму, підготовці тексту і висновків статті.

22. Коррекция дислипидемии у пациентов с метаболическим синдромом / [Медведев В. В., Решетилов Ю. И., Богослав Т. В., Кузнецова Л. Ф., Кравченко Е. А., Проценко Н. Н., Сурмило Н. Н.] // Актуальні питання медичної науки та практики : зб. наук. праць ЗМАПО. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 69. - С. 230-235. Особистий внесок дисертанта полягає в клінічному обстеженні хворих, проведенні аналізу біохімічних показників, призначенні терапії та контролю за його ефективністю, написанні висновків роботи.

23. Особливості структурно-функціонального стану артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу, поєднану з ішемічною хворобою серця / [Чабанна О. С., Медведєв В. В., Свинтозельський О. О., Перехрест Ю. О.] // Патологія. - 2006. - Т. 3, №1. - С. 82-84. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних, підготовці висновків статті.

24. Поражение органов-мишеней и ассоциированные клинические состояния при артериальной гипертензии в пожилом возрасте / [Медведев В. В., Щербина А. Н., Громенко Е. А., Богослав Т. В.] // Актуальні питання медичної науки та практики : зб. наук. праць ЗМАПО. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 71, Т. 2, кн. 1. - С. 203-210. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, аналізі отриманих даних, підготовці статті до публікації.

25. Патент 6306 Україна, МПК А 61 Р 9/12, А 61 В 1\00. Спосіб лікування порушень печінкового кровообігу у хворих на артеріальну гіпертензію при хронічній серцевій недостатності / Медведєв В. В., Фуштей І. М., Богослав Т. В., Половець В. П. ; заявник та патентовласник Запорізька медична академія післядипломної освіти. - № 20040402788 ; заявл. 16.04.04 ; опубл. 16.05.05, Бюл. №5.

26. Патент 63541 А Україна, МПК А 61 Р 9/00. Спосіб лікування хворих на артеріальну гіпертензію ІІІ ступеня в сполученні з ішемічною хворобою серця при наявності трьох і більше факторів ризику тромбоемболічних ускладнень / Медведєв В. В., Богослав Т. В. ; заявник та патентовласник Запорізька медична академія післядипломної освіти. - № 2003043934 ; заявл. 29.04.03 ; опубл. 15.01.04, Бюл. №1.

27. Медведев В. В. Взаимоотношения гипертонической болезни и ожирения / В. В. Медведев // Кардиология, основанная на доказательствах : Российский национальный Конгресс кардиологов, 10-12 окт. 2000 г. : тезисы докл. - М., 2000. - С. 196-197.

28. Медведев В. В. Результаты лечения больных легкой и умеренной артериальной гипертензией амлодипином / В. В. Медведев // Современные возможности эффективной профилактики, диагностики и лечения артериальной гипертонии : Всероссийская науч.-практ. конф., 5-6 июня 2001 г. : материалы. - М., 2001. - С. 156.

29. Медведев В. В. Артериальная гипертония и сахарный диабет / В. В. Медведев // Актуальные вопросы эндокринологии : 4-я Всероссийская науч.-практ. конф. : материалы. - Пермь, 2002. - С. 35-36.

30. Медведев В. В. Качество жизни больных ИБС с постинфарктным кардиосклерозом в сочетании с артериальной гипертонией в пожилом возрасте / В. В. Медведев // Клиническая геронтология. - 2002. - Т. 8, №8. - С. 17.

31. Медведев В. В. Эффективность эноксапарина при нестабильной стенокардии в сравнении с нефракционированным гепарином и в зависимости от наличия артериальной гипертонии / В. В. Медведев // От исследований к клинической практике : Российский национальный конгресс кардиологов, 8-11 окт. 2002 г. : сб. тезисов. - СПб., 2002. - С. 259-260.

32. Медведев В. В. Сопоставление частоты сердечных сокращений и вариабельности сердечного ритма с желудочковыми аритмиями у больных артериальной гипертензией / В. В. Медведев, В. Н. Медведева // Вестник аритмологии. - 2003. - №32. - С. 49-50. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних, підготовці публікації.

33. Медведев В. В. Диастолическая дисфункция левого желудочка при гипертонической болезни / В. В. Медведєв, В. Н. Медведев // Спорные и нерешенные вопросы сердечной недостаточности : Ежегодная Всероссийская конференция общества специалистов по сердечной недостаточности, 9-10 декабря 2003 г. : тезисы. - М., 2003. - С. 55. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, аналізі отриманих даних ехокардіографії, підготовці публікації.

34. Медведев В. В. Эффективность лечения больных ИБС с постинфарктным кардиосклерозом в сочетании с артериальной гипертонией и сердечной недостаточностью в пожилом возрасте / В. В. Медведєв, В. Н. Медведев // Кардиология СНГ : Фундаментальные исследования и прогресс в кардиологии : конгресс ассоциации кардиологов СНГ, 18-20 сентября 2003 г. : сб. тезисов. - 2003. - Т. 1, приложение. - С. 185. Особистий внесок дисертанта полягає в клінічному обстеженні хворих, проведенні лікуваннях, статистичному аналізі отриманих даних, оформленні публікації.

35. Богослав Т. В. Особенности вегетативной регуляции при гипертонической болезни / Т. В. Богослав, В. В. Медведев // VII національний конгрес кардіологів України, 21-24 вересня 2004 р. : тези наук. доповідей / наук. ред. В. М. Коваленко. - К. : СПД Коляда О. П., 2004. - С. 69. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних по варіабельності серцевого ритму, підготовці публікації.

36. Медведев В. В. Влияние бетаксолола на ремоделирование миокарда левого желудочка при артериальной гипертензии, ассоциированной с ожирением / В. В. Медведев, Т. В. Богослав, В. Н. Медведева // Использование природных и преформированных факторов в восстановительном лечении и реабилитации больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями : науч.-практ. конф. с международным участием : материалы. - Запорожье, 2004. - С. 70-71. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних ехокардіографії, підготовці публікації.

37. Атеросклероз брюшной аорты при артериальной гипертонии в молодом возрасте / [Медведева В. Н., Шкарина Т. Ю., Курицина С. И., Медведев В. В., Марков А. П.] // Физика и радиоэлектроника в медицине и экологии : 6 международная науч.-технич. конф., 21 -23 апреля 2004 г. : доклады. - Владимир, 2004. - С. 117-118. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних, підготовці доповіді.

38. Медведев В. В. Динамика некоторых клинико-биохимических и инструментальных показателей у больных с артериальной гипертензией на фоне ожирения под влиянием терапии эналаприлом / В. В. Медведев // XV з'їзд терапевтів України, 21-23 квітня 2004 р. : матеріали. - К. :СПД Коляда О.П., 2004. - С. 218-221.

39. Медведев В. В. Сравнительная характеристика степени выраженности атеросклероза брюшного отдела аорты при гипертонической болезни второй стадии в зависимости от наличия хронической сердечной недостаточности / В. В. Медведев, В. Н. Медведева // Реабилитация и вторичная профилактика в кардиологии : VI Российская науч. конф. : материалы. - М., 2005. - С. 55-56. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних, підготовці публікації.

40. Medvedeva V. N. Special features of hypertension course complicated by type II diabetes mellitus / V. N. Medvedeva, V. V. Medvedev // HYPERTENSION - from Korotkov to present day : International Congress : September 15-17, 2005 : Abstract book. - Saint-Petersburg, 2005. - P. 85. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, статистичному аналізі отриманих даних, підготовці публікації.

41. Медведев В. В. Клиническое значение корригированного интервала QT и дисперсии интервала QT в зависимости от стадии гипертонической болезни и возраста больных / В. В. Медведев // Кардиоваскулярная терапия и профілактика : Перспективы российской кардиологии: Российский национальный конгресс кардиологов : материалы. - 2005. - Т. 4, №4, приложение. - С. 213.

42. Медведев В. В. Вариабельность артериального давления и ремоделирование сердца при мягкой и умеренной артериальной гипертензии / В. В. Медведев, Т. В. Богослав // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії : Українська наук.-практ. конф., 16-18 березня 2006 р. : тези наук. доп. - К., 2006. - С. 118. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, аналізі отриманих даних ДМАТ, підготовці публікації.

43. Особенности показателей суточного мониторирование артериального давления у больных эссенциальной артериальной гипертензией пожилого возраста / [Медведев В. В., Решетилов Ю. И., Кузнецова Л. Ф., Горбачова М. М., Кокайло В. И., Скрипник Л. В.] // Актуальні питання терапії в практичній роботі сімейного лікаря : наук.-практ. конф. : тези доп. - Запоріжжя, 2006. - С. 49-51. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, аналізі отриманих даних, підготовці публікації.

44. Медведев В. В. Суточный профиль артериального давления у пациентов с гипертонической болезнью различных категорий дополнительного кардиоваскулярного риска / В. В. Медведев, Т. В. Богослав // Диференціація підходів до лікування ішемічної хвороби серця : регіональна конференція лікарів південно-східної України, 15-16 листопада 2007 р. : доповіді та тези. - Запоріжжя, 2007. - С. 132-133. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, аналізі отриманих даних, підготовці публікації.

45. Гендерные особенности липидного спектра у больных артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2 типа, ассоциированных с метаболическим синдромом / [Кузнецова Л. Ф., Решетилов Ю. И., Богослав Т.В., Медведев В.В., Кузнецова Ю.А., Васильченко Е.Ю., Проценко Н. Н.] // Актуальні питання медичної науки та практики : зб. наук. праць ЗМАПО. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 76, Т. 1, кн. 1. - С.109-115. Особистий внесок дисертанта полягає в зборі первинного матеріалу, аналізі отриманих даних, підготовці публікації.

Анотація

Медведєв В.В. Артеріальна гіпертензія у віковому аспекті. Роль факторів ризику, сполучення з ішемічною хворобою серця:стабільною стенокардією напруження, особливості клініки, діагностики та лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України та ДУ «Інститут гастроентерології АМН України», Дніпропетровськ, 2010.

У дисертації на базі комплексного клініко-лабораторного і інструментального обстеження 503 хворих на АГ проведена стратифікація ризику, узагальнені до вікові особливості клінічних проявів, чинників ризику, ураження органів мішеней і наявності асоційованих клінічних станів. Визначена частота ФР при АГ залежно від віку хворих. Встановлено, що ризик серцево-судинних ускладнень у найближчі 10 років достовірно прямо пропорційно пов'язаний з віком хворих АГ. Визначена пряма кореляційна залежність частоти несприятливих типів ДПАТ і кількості ФР. Вперше виявлено, що на 1 місці за частотністю ураження серед органів-мішеней є атеросклероз ЧА і ЗСА в усіх вікових групах. Визначена пряма лінійна кореляція між товщиною ЧА, РІ в ЧА, товщиною КІМ ЗСА з рівнем ЗХ, ТГ, ЛПНЩ. Отримана пряма кореляційна залежність віку хворих на АГ та товщиною стінки ЧА і РІ, між товщиною стінки ЧА і РІ з показниками ДПАТ (р<0,05). Паралельно з цими змінами, з віком збільшувалась частка хворих на ІХС: стабільну стенокардію напруження І-ІІІ ФК - в молодому віці вони становили 5,1 %, в середньому - 35,7 % (р<0,001), в похилому - 90,5 % (р<0,001 і <0,01 відповідно). В залежності від віку хворих змінювалась ВСР. Вперше запропоновано використовувати УЗД черевної аорти для покращення діагностики атеросклеротичного ураження судин. Обґрунтовані найефективніші рекомендації щодо лікування хворих на АГ у віковому аспекті з використанням кандесартану, бетаксололу, амлодипіну, аторвастатину, еноксапарину.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія у віковому аспекті, ішемічна хвороба серця, фактори ризику, органи-мішені, лікування і профілактика.

Аннотация

Медведев В.В. Артериальная гипертензия в возрастном аспекте. Роль факторов риска, сочетание с ишемической болезнью сердца:стабильной стенокардией напряжения, особенности клиники, диагностики и лечения.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология - Днепропетровская государственная медицинская академия МОЗ Украины и ГУ «Институт гастроэнтерологии АМН Украины», Днепропетровск, 2010.

В диссертации приведены результаты комплексного клинико-лабораторного и инструментального обследования 503 больных АГ в возрасте от 18 до 74 лет Установлено, что риск сердечно-сосудистых осложнений гипертонической болезни в ближайшие 10 лет достоверно связан с возрастом больных. Низкий риск преобладал у молодых больных (91,2 %), средний - в средней возрастной группе (41,7 %), высокий риск (48,8 %) и очень высокий риск (32,3%) - у пожилых больных. Выявлена прямая корреляционная зависимость частоты неблагоприятных типов СПАД и количества факторов риска, поражения органов-мишеней. Выявлено, что на 1 месте по частоте поражения органов-мишеней преобладал атеросклероз брюшной аорты и ОСА во всех возрастных группах. Установлено, что при ГБ I стадии в молодом возрасте наблюдается развитие атеросклероза брюшной аорты (47,4 %) и общих сонных артерий (36,8 %), частота и степень выраженности которого увеличивается в среднем возрасте (100 % и 78,6 %) и в пожилом достигает 100 % и 81,8 % соответственно. Ранним маркером атеросклеротических изменений в брюшной аорте является изменения РI. Установлено, что латентное течение атеросклероза в молодом возрасте ускоряется на фоне АГ, что в 7 раз увеличивает частоту ИБС: стабильной стенокардии напряжения в среднем возрасте по сравнению с молодым. Имеется прямая линейная корреляция между толщиной стенки БА, значениями РI в БА, толщиной комплекса интима-медиа ОСА с уровнем ОХ, ТГ, ЛПНП, показателями СМАД. При АГ преобладала концентрическая гипертрофия левого желудочка, при сочетании АГ с СД 2 типа и ожирением - эксцентрическая гипертрофия левого желудочка. С возрастом менялась ВСР, увеличивалось число больных с ИБС, ХСН, СД 2 типа. Обосновано исключение из классификации ГБ стадий заболевания. Впервые предложено использовать УЗИ брюшной аорты для раннего выявления атеросклероза. Обоснованы наиболее эффективные рекомендации по лечению АГ в возрастном аспекте с использованием кандесартана, бетаксолола, амлодипина, аторвастатина, еноксапарина.

Ключевые слова: артериальная гипертензия в возрастном аспекте, ишемическая болезнь сердца, факторы риска, органы-мишени, лечение и профилактика.

Summary

Medvedev V.V. Essential hypertension in age aspect. A role of risk factors, a combination to ischemic heart diseases: stable angina of exertion, feature of clinic, diagnostics and treatment. - Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the doctor of medical sciences on a speciality 14.01.11 - cardiology. - Dnepropetrovsk state medical academy MPH of Ukraine and Institute of gerontology of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Dnepropetrovsk, 2010.

In the dissertation results of complex clinically-laboratory and instumental investigation of 503 patients essential hypertension (EH) in age aspect are resulted for risk stratification is studied. It is established, that the risk of cardiovascular complications of EH the next 10 years and risk of fatal complications is authentically connected with the years patients. Features of clinical displays EH in different age groups, frequency and degree of defeat of bodies-targets, clinical conditions which in direct ratio increased with the years patients are revealed. It is revealed, that on 1 place on frequency of defeat of bodies-targets the atherosclerosis of a belly aorta and the general carotids in all age groups prevailed. It is established, that at EH I stages at young age development of an atherosclerosis of a belly aorta (47,4 %) and the general carotids (36,8%) is observed, frequency and which degree of expressiveness increases in the middle age. There is a direct linear correlation between thickness aorta, РI thickness aorta, thickness of a complex of an intimae-media the general carotids with expressiveness degree cholesterol low density, triglycerides' blood whey, indicators of daily monitoring of arterial pressure. The latent current of an atherosclerosis at young age is accelerated against ЕН, that increases frequency ІНD: stable angina of exertion in the middle age in 7 times. At EH the concentric hypertrophy of left ventricle prevailed, at combination EH with diabetes of 2 types and adiposity - an eccentric hypertrophy left ventricle. The most effective recommendations about treatment of patients EH in age aspect for the purpose of early effective and constant treatment and for preventive maintenance, reduction remodeling myocardium LV and vessels, prevention of complications EH and forecast improvement are proved.

Key words: essential hypertension in age aspect, ischemic heart diseases, risk factors, bodies-targets, treatment and preventive maintenance.

Размещено на Allbest.ru